Профільне навчання з біології

Сутність і принципи організації профільного навчання. Концепція профільного навчання в старшій школі. Проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення з біології. Профільна спеціалізація шкільної біологічної освіти як форма диференціації навчання.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.09.2010
Размер файла 43,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • РОЗДІЛ 1 Сутність, мета і принципи організації профільного навчання. Концепція профільного навчання в старшій школі
    • 1.1 Сутність, мета і принципи організації профільного навчання
    • 1.2 Структура профільного навчання
    • 1.3 Форми організації профільного навчання
    • 1.4 Допрофільна підготовка
    • 1.5 Умови реалізації концепції
  • РОЗДІЛ 2 Проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення з біології
  • РОЗДІЛ 3 Профільна освіта в системі біологічної освіти
    • 3.1 Профільна спеціалізація шкільної біологічної освіти як одна з форм диференціації навчання
    • 3.2 Методична модель навчання біології учнів профільних класів
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Визначальною рисою реформування освіти в Україні на сучасному етапі є перехід до особистісно орієнтованої моделі навчання та виховання, організації психолого-педагогічних умов, які б сприяли формуванню особистості учня, розвитку його внутрішніх можливостей, прагнень, потреб, інтересів, реалізації інтелектуального, творчого та духовного потенціалу. У розв'язанні цих завдань вагоме місце належить диференціації навчання [3].

У зв'язку з актуальністю проблема диференціації навчання досліджувалась в останні роки багатьма українськими науковцями. Конкретизація понятійного апарату, виявлення педагогічного потенціалу навчальної диференціації, окреслення її змісту та форм знайшли відображення у працях О.І.Бугайова, М.І.Бурди, В.К.Буряка, П.М.Гусака, Д.І.Дейкуна, В.І.Кизенко, Н.В.Кнорр, О.Б.Корсакової, Л.А.Липової, Н.А.Лобко-Лобановської, Т.А.Логвіної-Бик, Н.Д.Мацько, А.П.Самодрина, А.І.Сікорського, І.М.Соколової та інших.

Психолого-педагогічні основи диференціації навчання обґрунтовані в роботах Є.П.Верещака, Ю.З.Гільбуха, Н.І.Клокар, Л.А.Кондратенко, С.Л.Коробко, В.В.Рибалка, В.В.Сергієнко, А.В.Фурмана.

Методичний аспект проблеми розглядався в роботах О.І.Бугайова (фізика), Н.М.Буринської, М.П.Гузика, О.Г.Ярошенко (хімія), В.Я.Плахути (географія), З.І. Слєпкань (математика), О.В.Брайона, Н.Е.Завертаної, В.І.Кузнєцової, Н.Ю.Матяш, М.Г.Пархоменка, А.В.Степанюк, С.В.Страшко, І.П.Упатової, В.І.Шулдика, Е.В.Шухової (біологія) та інших.

Практика диференціації навчання в освітніх системах інших країн досліджувалась Г.М.Алєксєвічем, С.П.Ковязіною, А.О.Лігоцьким, О.Б.Рибак.

Внаслідок подібності принципів організації, функціонування й шляхів реформування освітніх систем країн пострадянського простору, дослідження російських, білоруських та прибалтійських науковців з проблеми диференціації навчання мають неабияку цінність. Зокрема, роботи М.В.Артюхова, В.А.Вержицького, Р.Б.Вендровської, Г.М.Бунтовської, Н.В.Костюкович, Б.Н.Крайко, С.Л.Куусика, Х.Й.Лійметса, І.Є.Унт та інших.

У практиці роботи вітчизняної школи знайшли відображення різні форми диференційованого навчання. Однією з форм диференціації є профільне навчання, яке передбачає об`єднання учнів у стабільні відносно гомогенні групи, навчання в яких відбувається за спеціальними програмами, різними за змістом та вимогами до знань і вмінь учнів.

Профільна диференціація навчання в сучасній школі здійснюється за такими напрямками: загальноосвітній, гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний, естетичний. У межах кожного напрямку виділяють певні профілі навчання. Біологія як предмет спеціалізації вивчається у біолого-хімічних, медичних, природничих, сільськогосподарських, екологічних, агрохімічних профільних класах. Ці класи обирають учні, які проявили стійкий інтерес до даного навчального предмета, прагнуть розширити й поглибити свої знання, планують у майбутньому продовжити навчання у медичних учбових закладах, на природничих факультетах інститутів та університетів. При цьому, якщо досвід організації навчання біології учнів профільних класів в школах Росії узагальнено в роботах Т.В.Максимової, А.Н.Мягкової, В.А.Орлова, Б.Д.Комісарова, Д.Д.Утєшинського, Л.С.Хмельницької та інших, то даний процес стосовно вітчизняної системи освіти вивчений недостатньо, відсутні ґрунтовні наукові дослідження, практика значно випереджає теорію. Таким чином, на сьогодні існує об'єктивна потреба у проведенні комплексного дослідження проблем методики навчання біології в умовах профільної спеціалізації загальної середньої освіти [4].

Об`єкт дослідження - процес навчання у профільних класах біологічного спрямування.

Предмет дослідження - науково-методичні основи диференційованого навчання біології учнів профільних класів.

Мета дослідження - проаналізувати основні аспекти профільного навчання в системі біологічної освіти в школі.

Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду та власний досвід викладання біології у профільних класах дозволили сформулювати робочу гіпотезу дослідження: організація навчального процесу з біології за умов профільної спеціалізації може мати більший педагогічний ефект у формуванні компетенції учнів, якщо освітні потреби старшокласників будуть задовольнятися не тільки засобами профільної спеціалізації, а й рівневої диференціації та факультативного навчання.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1) на основі аналізу сучасної педагогічної теорії та практики охарактеризувати сутність, мета і принципи організації профільного навчання, концепцію профільного навчання в старшій школі;

2) розглянути проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення з біології;

3) визначити актуальний рівень наукового обґрунтування психолого-педагогічних основ профільної спеціалізації навчання з метою виокремлення умов її ефективної реалізації.

РОЗДІЛ 1 Сутність, мета і принципи організації профільного навчання. Концепція профільного навчання в старшій школі

1.1 Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання -- вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів іздібностей учнів істворення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процессу [22].

Мета профільного навчання --забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних іпрофесійних інтересів, нахилів, здібностей іпотреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

- забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною, середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностнко-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

1.2 Структура профільного навчання

Профіль навчання -- це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної, виробничої інфраструктури району; регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді [1].

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом пращ, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі [22].

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге -- підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети -- це цикл предметів, які ревізують цілі завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов'язкові для учнів які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти - дотримання системного викладу навчального матеріалу його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції . знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т. ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти [23].

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

Рівень стандарту -- обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у профілі інформатики або їх інтегрований варіант у цих профілях).

Академічний рівень -- обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах -- визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки -- зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс „Суспільствознавство”, а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного і спортивного напрямів --„Природознавство” [22].

Курси за вибором -- це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов'язкові.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується щучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.

1.3 Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:

Внутрішньошкільні:

профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;

профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішні:

міжшкільні профільні групи;

профільна школа інтернатного типу;

опорна старша школа;

навчально-виховний комплекс (НВК);

міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);

загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільні групи у багато профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів [12].

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).

Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль „ресурсного центру” в об'єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа.

Навчально-виховний комплекс (НВК) -- це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) -- це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на ІІІ-му ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками [23].

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, факультативи), дистанційні курси, екстернат.

1.4 Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8--9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння школі. Форми її реалізації -- введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Основна функція курсів за вибором -- профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом -- програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми,

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію Hаук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації [22].

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

1.5 Умови реалізації концепції

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.

1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:

- у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загально-освітньої школи;

- для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл запровадити широкомасштабну систему відповідної перепідготовки: підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічне забезпечення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і спеціальні курси; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.

2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої та вирішення таких основних питань:

- розробка механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;

- уточнення статутів загальноосвітніх навчальних закладів з метою забезпечення профільного навчання на внутрішньошкільному і зовнішньошкільному рівнях;

- розробка державного загальноосвітнього стандарту, що передбачає загальноосвітню підготовку, однакову для всіх шкіл -- як основи для створення програмного забезпечення профільного навчання;

- підготовка орієнтовних навчальних планів для профілів навчання.

Навчально-методичне забезпечення профільної школи -- важлива умова реалізації концепції. Відповідно до державних загальноосвітніх стандартів необхідно розробити і апробувати програми для базових, профільних і спеціальних курсів, відповідні підручники, методики, засоби навчання.

4. Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8 - 9,10 - 12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов'язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профілю навчання [23].

5.Науковий супровід навчання в старшій школі, який передбачає

реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту в різних комбінаціях профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування активних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, виробничої практики, розроблення системи оцінювання навчальних досяг

нень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних під

ходів до організації профільного навчання в різних умовах.

6.Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.

Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування результатів широкого експериментального випробування змісту і технологій профілізації старшої школи.

РОЗДІЛ 2 Проблеми та перспективи розвитку профільного вивчення з біології

Основні завдання профільного навчання націлюють педагогів на створення умов для розвитку інтересів та здібностей учнів старшої школи, забезпечення умов для їхнього професійного самовизначення, формування різноманітних компетенцій учнів, забезпечення зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Тому профільне навчання передбачає реалізацію таких основних цілей, як:

1) забезпечення поглибленого вивчення окремих загальноосвітніх предметів;

2) створення умов для диференціації та індивідуалізації навчання, вибору учнями індивідуальних освітніх траєкторій у відповідності з їх особливостями;

3) розширення можливостей соціалізації учнів.

При втіленні в життя основних завдань профільного навчання науковцями, методистами, вчителями окреслюється ряд проблем [20].

1. Проблемою залишається профільне наповнення змісту навчання біології. Потрібно створювати й експериментально випробовувати такі варіанти навчального плану, в яких рівні засвоєння матеріалу та опанування змісту певних предметів мали би не стабільну, а рухливу структуру.

2. Невідкладним завданням стає розробка профільних спецкурсів та факультативів з біології, відповідних програм, підручників, методик, засобів навчання, які найповніше враховуватимуть різнорівневість освітніх середовищ і діапазон індивідуальних потреб учнів.

3. Залишається найголовнішою під час профільного навчання біології і проблема формування й розвитку біологічних понять. У цілому процес формування теоретичних біологічних знань має спіральну структуру, характерною особливістю якої є те, що вихідні теоретичні поняття і положення мають перебувати у колі зору учнів упродовж вивчення шкільного курсу біології. Лише у цьому випадку вони будуть поступово розширюватися і поглиблюватися за рахунок збільшення елементів знань.

4. У практиці роботи шкіл постійно постає проблема - небажання школярів учитися. Серед причин цього можна виділити типові: невміння багатьох школярів вчитися і переборювати труднощі пізнавальної діяльності; великий обсяг навчального матеріалу, яким треба оволодіти; відсутність навичок конструктивної та творчої діяльності, одноманітність шкільного життя і навчального процесу; бідність і непродуманість методики і організації навчального процесу; одноманітно авторитарна позиція вчителів і батьків щодо навчання тощо. Досвід роботи вчителів у профільних класах вказує на те. що стимулювання до навчання слід прив'язувати до професійної диференціації, яка продовжує профільну. Зміст профільної освіти не зводиться до суми шкільних предметів різних рівнів. Профільна освіта школярів повинна створювати способи дій, давати уявлення про те, як працюють люди тієї чи іншої професії. Досить умовно визначено можливі профілі, які корелюють передусім із предметними шкільними галузями, а не зі структурою ринку праці й зайнятості з прогностичним урахуванням перспективи.

5. Аналіз якості знань з біології учнів середніх закладів освіти свідчать про те, що загалом з року в рік якість біологічних знань школярів знижується. У значної кількості учнів вони перебувають переважно на репродуктивному рівні засвоєння. При досить високому рівні знань конкретного навчального матеріалу у більшості учнів простежується невміння здійснювати розумове опрацювання матеріалу, слабо розвинуті теоретичне, евристичне, дослідницьке мислення. А це напряму пов'язане з проблемою формування вмінь творчого засвоєння матеріалу у вчителів, і, відповідно, в учнів.

6. В основної частини педагогічної спільноти не відбулося усвідомлення глибокої перебудови своєї діяльності, що приводить до таких проблем як: слабкий рівень викладання профільних предметів, великі об'єми домашнього завдання, які досить часто не підкріплені потрібними для учнів посібниками, перенавантаження учнів академічною роботою, в якій переважає механічне запам'ятовування великих об'ємів інформації тощо.

7. Рідко спостерігається використання індивідуально- та особистісно орієнтованих технологій і тому навчання у багатьох учнів викликає фізичне, психічне перенавантаження, що шкодить їхньому здоров'ю.

8. Досвід профільної освіти, крім переваг, виявив і його суттєві вади: по-перше, „перегини” профілізації, що призводять до повного поглинання одних предметів іншими, а, по-друге, через певні обставини профільна диференціація стає лише прихованою формою диференціації рівневої. В процесі вивчення біології учні мають, в першу чергу, розвивати свої розумові можливості та формувати світогляд і наукову картину бачення світу.

Отже, сьогодні перед шкільним курсом біології постає загальна проблема: як розв'язати протиріччя, що виникає між уявленнями учнів про біологію як цікавий предмет та реальним шкільним предметом із його складними поняттями, термінами, явищами тощо.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем організації профільного навчання, власного досвіду роботи в профільному закладі ми зробили висновок про те, що профільне навчання може бути успішним та ефективним за певних умов. Найголовнішою умовою успішного вирішення завдань профільної школи, і ми в цьому глибико переконані, є диференційований підхід до організації, в першу чергу, змісту предметів старшої школи за рівнями засвоєння навчального матеріалу. А вже реалізація цієї навчальної стратегічної цілі має базуватися на певних підходах:

1) застосування технологічного підходу для діагностичної постановки цілей, проектування і втілення в практику траєкторій навчання, організації навчального процесу із застосуванням різних моделей навчання на різних рівнях засвоєння знань [18].

2) побудови навчально-виховного процесу на основі особистісно діяльнісного підходу, що характеризується ціннісним ставленням, позитивними мотивами учнів у діяльності, включенням особистого досвіду школяра в процес навчання і виховання;

3) застосування системного підходу, який орієнтує на визначення навчання як цілеспрямовану творчу діяльність його суб'єктів, вимагає розгляду системоутворюючих зв'язків мети, завдань, змісту, форм і методів навчання;

4) використання компетентністного підходу, який передбачає прирощення не лише знань, умінь, навичок, а і досвіду емоційно-ціннісного ставлення;

5) формування рефлексивної культури особистості, яка характеризується готовністю і здатністю школяра до творчого осмислення свого внутрішнього світу та світу іншої людини;

6) дидактичного проектування навчального процесу із врахуванням ступеня розвитку тих компонентів пізнавальних здібностей (просторова уява, образне мислення, гнучкість мислення тощо), які є специфічними для певного профілю;

7) забезпечення можливості дидактичного вибору в навчально-пізнавальній діяльності, що є одним із найдійовіших засобів самореалізації і підвищення активності як учнів так і вчителів;

8) організація освітнього розвивального середовища (сукупність умов, пов'язаних з матеріально-технічним і програмно-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу, створенням умов творчої комфортної взаємодії школярів між собою, з учителями, батьками; використання різних методів і засобів активізації діяльності, яка забезпечує творчий розвиток особистості та ін.).

9) організація навчання на основі ресурсного підходу, педагогічними умовами якого є: а) реалізація суб'єктивної позиції учня; б) структурування змісту навчального предмета, яке дає змогу школярам вивчати його в різних темпах і на різному рівні складності; в) конструювання навчального матеріалу залежно від вибору суб'єктом способів роботи з ним; г) використання системи оцінювання, орієнтованої на врахування змін, які відбуваються в суб'єктивному досвіді учнів; д) активізація емоційно-оцінного ставлення школярів до своєї самостійної діяльності засобами рефлексії [22].

Однією із основних вимог до сучасних педагогічних технологій, які застосовуються для організації навчально-виховного процесу з біології в старшій школі, є забезпечення цілісного психолого-дидактичного проектування та моделювання навчального процесу в умовах рівневої і профільної диференціації навчання та передбачення багатоваріативності методик і можливість навчання одночасно на різних рівнях складності.

Моделі навчально-виховного процесу у 12-річній школі повинні будуватися на основі багатокомпонентного, варіативного змісту освіти, вікових індивідуально особистісних норм розвитку учнів, застосуванню особистісно орієнтованих педагогічних систем, вибору перспективних освітніх технологій, комп'ютерної підтримки навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю і оцінювання досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності, турботи про фізичне і психічне здоров'я дітей.

Зміст та характер будь-якої моделі навчання визначаються певними вихідними положеннями, принципами побудови, організовують стратегію і тактику практичної діяльності викладачів та студентів у процесі навчання. Одним із важливих принципів в умовах комунікативно-орієнтованого підходу є принцип поетапності та послідовності організації пізнавальної діяльності, згідно з яким кожен цикл курсів вивчається в три етапи: 1) підготовчий; 2) практичний; 3) творчо-ситуативний.

Застосування різних моделей залежить і від типології навчальних предметів, яка вимагає адекватної організації процесу навчання. Під моделю в даному випадку розуміється наповнення процесу навчання видами діяльності вчителя та учнів відповідно до завдань етапу і обраних дидактичних матеріалів. К.Журавльов і Л.Я.Зоріна пропонують моделі процесу навчання відповідно до типів предметів.

Одним із найважливіших принципів, які надають певній моделі організації навчальної роботи якостей особистісно-орієнтованого навчання, є принцип спіралевидної будови навчального матеріалу (через повернення до раніше вивченого і розгляд його на більш складному рівні). Визначальними ознаками спіралеподібної організації змісту навчальних предметів є: безперервність (рівномірність, поступовість навчання), висхідність (якісне зростання поглиблення навчання), оперативність (застосовність, продуктивність, творчий характер навчання).Наведені ознаки спіралеподібної організації вказують на її якісну відмінність від існуючих лінійної та циклічної організації змісту навчання. Спіралеподібна організація забезпечує не тільки постійне кількісне зростання в галузі навчання, а й його якісне збагачення, безперервний зріст у площині формальної освіти при розширенні її оперативного поля за допомогою системи логічно-мислительних і практичних дій, які активізуються при засвоєнні, закріпленні, поглибленні та застосуванні основних елементів освіти. Принцип спіралевидної будови навчального матеріалу дозволяє повертатися до раніше вивченого і розглядати його з різних сторін на більш складному рівні, що дає можливість слабим учням закріпити, а сильним поглибити знання [20].

Формування в учнів основних понять з навчального предмета у відповідності до теорії навчальної діяльності Д.Б.Ельконіна і В.В.Давидова відбувається як рух по спіралі від центру до периферії, де в центрі знаходиться абстрактно-загальне уявлення про певне поняття, а на периферії це загальне уявлення конкретизується, збагачуючись частковими і тим самим перетворюється в справжнє науково-теоретичне поняття. Таке структурування навчального матеріалу принципово відрізняється від традиційно застосовуваного лінійного способу, коли навчання йде від розглядання часткових фактів і явищ до їх наступного узагальнення на завершальному ступені навчання.

Аналіз проблем профільного навчання, умов успішної та ефективної організації вивчення біології в старшій школі, вимог нормативних документів, які регламентують профільне навчання, реального стану справ у вивченні біології та власний досвід привели до думки про створення моделі навчання із застосуванням концепції спіралеподібної організації змісту навчального предмету.

РОЗДІЛ 3 Профільна освіта в системі біологічної освіти

3.1 Профільна спеціалізація шкільної біологічної освіти як одна з форм диференціації навчання

Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми педагогічного дослідження показало, що на сьогодні поняття "диференціація навчання" як засіб досягнення певної педагогічної мети ще не отримало завершеного теоретичного обґрунтування. Існує суперечність поглядів і відносно класифікації форм диференціації в системі загальної середньої освіти.

Аналіз наукових робіт, зокрема праць М.В.Артюхова, О.І.Бугайова, І.Д.Бутузова, М.П.Гусака, О.С.Потапова, М.Р.Смолярова, І.Унт, І.М.Чередова та інших, дозволив окреслити сучасне трактування терміну “навчальна диференціація”. Так, під диференціацією навчання слід розуміти спосіб організації навчального процесу, для якого є характерним урахування індивідуально-типологічних особливостей учнів (здібності, інтереси, схильності, особливості інтелектуальної діяльності тощо) з метою об'єднання їх у гомогенні групи (динамічні або сталі), в яких елементи дидактичної системи, такі як мета, зміст, методи, форми, результати, відрізняються [16].

На основі детального аналізу класифікацій форм навчальної диференціації за М.В.Артюховим, О.І.Бугайовим, Г.А.Вержицьким, О.В.Гусєвим, М.П.Гусаком, Р. де Гротом, Н.І.Клокар, П.І.Сікорським, М.М.Скаткіним, В.В.Сергієнко, А.В.Фурманом та М.М.Шахмаєвим, ми дійшли висновку, що найбільш об'єктивною на сьогодні є позиція Родальда де Грота, згідно якої конкретні прояви диференціації слід розуміти як форми диференційованого навчання, які можуть бути об`єднані у види і реалізуватись на різних рівнях: макрорівні (державна система освіти), мезорівні (навчальний заклад), мікрорівні (класне угрупування учнів). Наприклад, профільне навчання є формою диференціації за навчально-пізнавальними або професійними інтересами, яка реалізується на рівні навчального закладу.

Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження дозволило окреслити такі умови ефективної організації профільного навчання: 1) наявність адресних нормативних документів, які б регламентували створення і діяльність спеціалізованих класів; 2) забезпечення широкого спектру напрямків профільного навчання; 3) наявність варіативних планів, програм, навчальних та методичних посібників для профільних класів різної спеціалізації; 4) окреслення змісту освіти для профільних класів на основі поєднання інваріантної та варіативної частин; 5) підготовка педагогічних кадрів високої кваліфікації; 6) відповідне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу спеціалізованих класів; 7) науково обґрунтований відбір технологій та методик профільного навчання; 8) функціонування на базі навчальних закладів психологічної служби, яка б допомагала здійснювати відбір учнів у різнопрофільні групи; 9) встановлення тісних зв'язків (наукових, навчальних, методичних) із вищими учбовими закладами; 10) введення профільної спеціалізації у старшій школі, коли учні вже отримали необхідний загальнокультурний мінімум знань і визначились стосовно майбутньої професійної діяльності; 11) добровільність вибору учнями напрямку спеціалізації.

Розгляд реалізації цих умов у контексті природничо-математичного напрямку спеціалізації загальної середньої освіти дозволяє нам констатувати, що викладення біології як профільного предмету у біолого-хімічних, медичних, природничих, агрохімічних, екологічних, сільськогосподарських класах регламентується затвердженими Міністерством освіти і науки України навчальними планами та програмами. Проте аналіз результатів анкетування та інтерв'ювання засвідчив, що вчителі відчувають певні труднощі в організації процесу навчання біології учнів профільних класів, оскільки відсутні підручники з біології для профільних класів; належне матеріально-технічне забезпечення: не вистачає таблиць, мікроскопів, мікропрепаратів, гербарних зразків, муляжів, відсутні україномовні комп'ютерні програми з біології; в методичній літературі відображені лише певні аспекти викладання біології як профільного предмету; у науковій літературі відсутні приклади методичних моделей, які б враховували специфіку викладання розділів біології як профільних; не розроблено пакет факультативних курсів з біології, які б мали забезпечувати варіативну частину змісту середньої загальної освіти; більшість біологічних класів функціонує поза системою “школа - вуз”, що з одного боку, ускладнює роботу вчителя, з іншого - негативно впливає на мотивацію учнів до навчання [18].

Таким чином, на сьогодні гостро стоять питання підготовки і видання підручників з біології та методичних посібників з урахуванням специфіки профільного навчання; розробки програм та змісту факультативних курсів для спеціалізованих класів; створення методичних моделей навчання біології учнів профільних класів.

Якщо ж брати до уваги не якісні, а кількісні показники, то станом на 2007 рік дольова частка так званих „біологічних” класів у структурі профільного навчання становила близько 4% від загальної кількості учнів спеціалізованих класів. На нашу думку, цей показник є результатом “попиту” на природничі дисципліни серед учнів, з одного боку, та реальних потреб суспільства у спеціалістах із біологічною освітою, наявності відповідних вакансій на ринку праці - з іншого. Для порівняння: частка філологічного, фізико-математичного, технічно-виробничого профілів навчання становила відповідно 49,6%, 11,24% та 12,08%.

3.2 Методична модель навчання біології учнів профільних класів

У ході аналізу нами було з'ясовано, що профільні класи - відносно гомогенні угрупування школярів, оскільки учні різняться за інтелектуальним та творчим потенціалом, сформованістю мотиваційної сфери, працездатністю, рівнем засвоєння навчального матеріалу, показниками успішності навчання тощо, при цьому висунення однакових вимог та освітніх завдань призводить до того, що якість освітнього процесу та його результати значно нижче можливих. Даний факт є підставою для організації навчання біології як предмету спеціалізації на різних рівнях. В той же час спектр навчальних і професійних інтересів учнів профільних класів, з одного боку, досить широкий (в межах класу можна виділити типологічні групи учнів на основі спільності інтересів до проблем генетики, селекції, екології, еволюційного вчення, вірусології, цитології тощо), з іншого - характеризується певною динамікою. За таких умов виникає об'єктивна потреба в організації факультативного навчання з предмету спеціалізації [2].

На основі методичного аналізу навчальних програм з'ясовано, що загальнобіологічний матеріал, який вивчається у старших класах, складається з декількох рівноцінних інтегрованих блоків, які доцільно приймати за одиницю навчального процесу, а саме: „Основи молекулярної біології”, „Основи цитології”, „Основи генетики”, „Біологія розвитку”, „Основи екології”, „Еволюційне вчення”. Засвоєння учнями змісту даних блоків здійснюється на різних рівнях від загального уявлення до глибокого розуміння певного питання, проблеми. В межах інтегрованих блоків можна виділити чотири основні етапи навчання. На першому етапі учні отримують стислу інформацію стосовно змісту блоку з виділенням понятійного апарату й окресленням історичного та практичного аспектів певної біологічної проблеми; пред'явлення вимог до рівнів засвоєння навчального матеріалу інтегрованого блоку (вступна лекція). Другий етап - розширення, укрупнення навчального матеріалу згідно з основними поняттями, питаннями теми, різнорівневе вивчення біологічних об'єктів, явищ, встановлення внутрішньо та міжпредметних зв'язків (лекції, семінари, лабораторно-практичні роботи). Третій етап - закріплення та систематизація знань, виконання теоретичних і практичних диференційованих навчальних завдань (семінари, практичні роботи). Четвертий етап - перевірка та корекція різнорівневих знань, трансформація їх на нові об'єкти, в нові умови. Написання рефератів, підготовка доповідей з питань теми, що залишились поза увагою, складання тематичного заліку (диспути, конференції, вікторини, залік).

Опанування учнями профільних класів матеріалу інтегрованих блоків може відбуватись за такими рівнями навченості: догматичний, алгоритмічний, евристичний, творчий, при цьому кожний означений рівень характеризується якістю засвоєння і дає можливість формувати в учнів певні вміння та навички. Засвоєння учнями загальнобіологічних знань та вмінь на певному рівні забезпечується відповідним характером діяльності. Так, в ході репродуктивної діяльності під час засвоєння учнями знань на догматичному рівні відбувається трансформація орієнтовної основної дії від повного копіювання навчального матеріалу до його вільного відтворення. Алгоритмічний рівень засвоєння учнями знань та вмінь характеризується довільним відтворенням навчального матеріалу, застосуванням його у типових ситуаціях, виконанням навчальних завдань на основі раніше засвоєного алгоритму рішення. На евристичному рівні учень у процесі зміни вже відомої діяльності має знайти шляхи розв'язку нетипової біологічної задачі. Творча діяльність учнів профільних класів може виявлятись у переосмисленні відомого стосовно нових фактів (що є важливим, оскільки біологічна галузь знань постійно поповнюється новими фактами); в адаптації раніше отриманого досвіду до змінних умов та нестандартних ситуацій; у здатності варіативно розв'язувати загальнобіологічні завдання; у вмінні самостійно вести експериментальну, дослідницьку діяльність.

У ході керування диференційованим навчанням з біології вчитель може поділити учнів на типологічні групи за такими критеріями: здібності, з огляду на те, що від них в найбільшій мірі залежить якість навчального процесу; успішність - динамічну ознаку, яка має найбільшу тенденцію до змін, і в той же час не є складною для констатації; мотиви, які стимулюють внутрішні механізми саморозвитку особистості [19].

Організація різнорівневої навчальної діяльності учнів профільних класів з біології може здійснюватись під час викладення навчального матеріалу, в ході підготовки та проведення семінарських занять, практикумів, лабораторних та практичних робіт шляхом диференціації навчальних завдань. При цьому система диференційованих завдань має відповідати наступним вимогам: а) забезпечення спрямованості на закріплення одиниці знань та узагальнення певних умінь; б) включення учнів у різнорівневу та різного характеру пізнавальну діяльність; в) узагальнення, систематизація, інтегрування та дієвість знань та вмінь під час виконання завдань; г) активна реалізація продуктивної функції теоретичних систем знань (опис, пояснення, прогнозування, евристика); д) інтенсивний розвиток пізнавальної самостійності учнів.

Навчальні завдання догматичного (копіювального) виду вимагають здійснення діяльності на рівні розуміння. До них відносять завдання на впізнавання, розрізнення, класифікацію біологічних об'єктів, явищ, понять. Їх мета - перевірити раніше засвоєну інформацію при повторному її пред'явленні у вигляді готових рішень. Дані завдання, як правило, починаються зі слів "що?", "коли?", "яким чином?". Наприклад: „Що являє собою вміст ядра?”, „Які основні елементи будови мембрани?”, „Перерахуйте рушійні сили еволюції”. Завдання алгоритмічного виду передбачають наявність в учнів умінь самостійно відтворювати засвоєнні знання і застосовувати їх у типових ситуаціях, які не вимагають створення нових способів діяльності. Як правило, завдання алгоритмічного виду починаються словами “чому?”, “схарактеризуйте…”, “визначте…”, “порівняйте”. Наприклад: „Порівняйте каріотип чоловіка та жінки”, „Визначте фенотип томату, якщо...”. Евристичні завдання передбачають засвоєння навчального матеріалу на рівні продуктивних дій: обговорення відомих об'єктів, вивчення, продукування нової інформації про них; застосування засвоєної інформації в ході рішення нетипових ситуацій, впровадження теоретичних знань у реальній практичній діяльності. Наприклад: “Чи може ядро існувати самостійно, поза клітиною?”, “Чи можуть бути однаковими мітохондрії у клітинах м'язів тренованих та нетренованих людей?”, “Які причини можуть викликати у пуголовка порушення діяльності лізосом клітин хвоста?”. Особливими є завдання творчого виду. Вони передбачають прийняття рішень в проблемних ситуаціях, їх розв'язок спирається на творчу діяльність. Вихідні дані в таких завданнях часто не визначені, задається лише напрямок діяльності. Алгоритм розв'язку таких завдань, як правило, невідомий і не може бути отриманий шляхом перетворення відомих методик, як у випадку евристичної діяльності. Пошукові завдання характеризуються відсутністю готових еталонів. Їх може розв'язувати далеко не кожен учень. Для вирішення таких завдань необхідно мати творчі здібності та відповідний склад мислення. Наведемо приклади. „Сформулюйте своє визначення мітозу”, “Як ви вважаєте, чи можуть якісь структурні елементи рослинної клітини зникнути в ході еволюції?”.

Диференційовані завдання до окремого блоку можуть бути укладені вчителем самостійно, або "запозичені" з навчальних посібників чи методичної літератури, та узгоджені з рівнями навченості. Бажано також залучати до підбору та укладання диференційованих завдань учнів профільного класу. Такий методичний прийом не тільки зменшує обсяг роботи вчителя, а й дає змогу учням об'єктивно оцінити обсяг та рівень власних знань, намітити перспективи подальшого вивчення біології [12].

У зв'язку із збільшенням кількості практичних та лабораторних робіт у програмах для класів біологічного спрямування, з посиленням практичної значимості знань, виникає об'єктивна потреба у виконанні лабораторно-практичних робіт не тільки на копіювальному та алгоритмічному рівнях, а й на евристичному і навіть творчому. Такий підхід передбачає розробку вчителем різнорівневих завдань до кожної лабораторної та практичної роботи. Як показали результати дослідження, лабораторно-практичні роботи, що виконуються за інструкцією, не дозволяють здійснити вивчення предмету вище алгоритмічного рівня навченості, тоді як лабораторно-практичні роботи, які містять завдання евристичного та творчого видів, розширюють склад мотивації вивчення предмету, формують мотиви усвідомлення необхідності оволодіння знаннями, доводять їх практичну значимість; генерують інтерес до виконання лабораторних та практичних робіт, трансформуючи їх у потреби більш детального вивчення окремих розділів біологічного курсу; розвивають інтерес до оволодіння раціональними способами рішення практичних задач, виконання лабораторних робіт, що в свою чергу сприяє розвитку предметної та професійної спрямованості мотивації.

З'ясовано, що якщо під час виконання завдань копіювального та алгоритмічного видів учні, які сумлінно підготувались до заняття, не відчувають ніяких складностей, то під час розв'язування завдань евристичного та творчого видів навіть “найсильніші” школярі потребують допомоги вчителя. Це пов'язано з тим, що більшість учнів спеціалізованих класів, маючи достатньо великий обсяг знань з профільного предмету, не володіють навичками навчальної продуктивної діяльності. Тому вчитель має ознайомити учнів з методикою розв'язування завдань продуктивного характеру. З цією метою вчитель спочатку самостійно вирішує завдання евристичного та творчого видів, розкриваючи всі етапи розв'язку: бачення проблеми, висунення гіпотези, знаходження шляхів рішення проблеми, співставлення результатів з гіпотезою, у разі необхідності здійснення повторного пошуку. Потім вчитель може запропонувати учням разом з ним розв'язати інше навчальне завдання. Бажано організувати пошук учнів таким чином, щоб вони отримали результат за умов мінімальної допомоги з боку вчителя. Як свідчать результати дослідження, коментоване виконання завдань евристичного та творчого видів дозволяє сформувати навички продуктивної навчальної діяльності у більшості учнів спеціалізованих класів.


Подобные документы

  • Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті.

    дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011

  • Сутність, мета і принципи організації профільного навчання, його структура та форми реалізації, головні вимоги та оцінка результативності. Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у Більченському НВК на уроках математики і фізики.

    курсовая работа [183,6 K], добавлен 27.02.2014

  • Аналіз організації профільного навчання старшокласників у загальноосвітніх школах. Визначення можливості впровадження плоско-рельєфного різьблення на заняттях з профільного навчання учнів. Методика навчання елементів декоративно-ужиткового мистецтва.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 20.10.2013

  • Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. З історії профілізації вітчизняної старшої школи. Зарубіжний досвід організації профільного навчання у старшій школі. Особливості вивчення математики у профільних класах в сучасних умовах. Поглибл

    дипломная работа [244,0 K], добавлен 13.11.2004

  • Досвід профільної диференціації навчання в країнах Європи, США та Росії, аналіз напрямів та форм його організації. Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи.

    дипломная работа [124,9 K], добавлен 03.12.2011

  • Циклічний характер навчання. Теоретичне обґрунтування сутності процесу навчання та засоби його активізації. Трактування поняття "процес навчання" у науковій літературі. Вивчення стану проблеми активізації процесу вивчення біології у середній школі.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 06.11.2009

  • Поняття про диференційоване навчання, характеристика його цілей, основних видів і форм. Види диференційованої роботи на уроках біології та її організація. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності здійснення диференціації навчання учнів.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 18.07.2011

  • Класифікація методів інтерактивного навчання як форми організації пізнавальної діяльності на уроках біології. Характеристика ігрових методів навчання і виховання. Роль ігор на заняттях при використані наукового колекційного матеріалу кабінету біології.

    курсовая работа [107,1 K], добавлен 17.09.2013

  • Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.

    реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015

  • Аналіз форм здійснення диференціального навчання в процесі навчання фізики у загальноосвітній школі. Розробка системи вихідних принципів побудови рівневих систем фізичних задач певного профільного спрямування. Огляд методів розв’язування фізичних задач.

    дипломная работа [542,8 K], добавлен 31.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.