До умов ефективного застосування диференційованих завдань ми відносимо: 1) укладання завдань відповідно до мети й задач профільного навчання, змісту інтегрованого блоку; 2) формування достатнього фонду навчальних завдань; 3) врахування як індивідуально-типових так і індивідуальних характеристик учнів у ході підбору диференційованих завдань; 4) використання завдань різних видів з метою формування різноманітних навчальних якостей учнів; 5) добровільність вибору старшокласником виду завдання [13].

Дослідження показало, що варіативна частина профільного навчання може забезпечуватись викладанням короткотривалих факультативних курсів (10-15 годин). За тематичною спрямованістю дані курси можуть бути загальнобіологічними, що обумовлено значенням загальної біології у переосмисленні матеріалу попередніх розділів, різноплановістю теоретичної та практичної частин, значним інтересом учнів до цієї галузі біологічних знань. Програма та зміст факультативних курсів можуть бути укладені вчителем самостійно, відповідно до пізнавальних потреб та інтересів учнів, матеріальної бази навчального закладу, напрямків зв'язків із науковими установами, вищими навчальними закладами. При цьому необхідно враховувати наступні положення. По-перше, більшість учнів профільних класів передбачає отримати освіту, пов'язану з біологічною галуззю знань, тому вони потребують допомоги у виборі професії. Отже важливо, щоб учні в ході факультативного навчання не тільки отримали уявлення про ту чи іншу спеціальність, але й мали можливість перевірити свої схильності до певної практичної діяльності, наочно та безпосередньо побачити специфіку професії, обраної ними на майбутнє. З цією метою там, де дозволяють конкретні умови, доцільно використовувати більшу частину часу на екскурсії у науково-дослідні інститути, лікувальні установи, вищі навчальні заклади, які обираються у відповідності з напрямком спеціалізації, та проведення на їх базі практичних і лабораторних робіт, семінарських занять, конференцій тощо. По-друге, обсяг та характер знань і вмінь учнів профільних класів необхідно формувати відповідно до специфіки регіональних освітніх установ, агроценозів або урбанізованих, промислових ландшафтів, практики господарського використання та охорони місцевих видів і екосистем. По-третє, висока ефективність факультативного навчання досягається лише за умов систематичного розширення поінформованості учнів з питань, що виходять за межі навчальних програм, оперативного задоволення їхнього вибіркового інтересу до біологічної галузі знань та певних видів професійної діяльності, створення умов для випробування себе в них [12].

Зміст факультативного курсу добирається за такими критеріями: а) відповідність сучасному стану розвитку науки; б) пред'явлення біологічного об'єкту, що вивчається в різноманітних аспектах; в) доступність інформації для учнів; г) практична спрямованість інформації; д) відповідність навчальним та професійним інтересам учнів.

З метою застосування учнями професійно-значимих знань та вмінь вчитель може обирати різноманітні форми організації занять, як-то: вікторина, диспут, конференція, практична робота тощо. При цьому всі вони можуть бути проведені з елементом рольової гри, що дає змогу учням “приміряти на себе” майбутню професію, зрозуміти специфіку даного виду професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

В останні роки навчально-виховний процес більшості загальноосвітніх закладів України конструюється на засадах профільної спеціалізації. Біологія як профільний предмет викладається у біолого-хімічних, медичних, природничих, агрохімічних та екологічних класах. Процес навчання біології у цих класах організується за умов відсутності навчальних і методичних посібників, належного матеріально-технічного забезпечення, педагогічних кадрів, які б володіли методикою викладання біології як предмету спеціалізації, методичних моделей, що відображають особливості проектування різнорівневої навчальної діяльності учнів спеціалізованих класів.

З'ясовано, що ефективність навчання з предмету спеціалізації залежить від багатьох факторів, зокрема від науково-обґрунтованого вибору методичної моделі. При цьому методична модель навчання має враховувати мету та завдання профілю спеціалізації, специфіку розділів біологічного курсу, виділяти одиниці навчального процесу, окреслювати етапи навчання у межах інтегрованих блоків, види та результати різнорівневої навчально-пізнавальної діяльності учнів, визначати засоби реалізації варіативної складової профільного навчання.

Організація навчання біології за профільною методичною моделлю дозволяє формувати в учнів знання, вміння та навички репродуктивно-продуктивних рівнів, забезпечує їх комфортне просування в освітньому просторі, створює умови для перманентного задоволення навчально-пізнавальних та професійних інтересів учнів, ефективної реалізації освітньої, розвиваючої, особистісно-діяльнісної, діагностичної та профорієнтаційної функцій профільного навчання.

Нині диференціація навчання - складне і багатогранне явище, яке характеризується об'єднанням учнів на основі індивідуально-типових особливостей у гомогенні групи (сталі, динамічні), в яких елементи дидактичної системи, такі як мета, зміст, методи, форми та результати різняться.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ