66

Міністерство науки і освіти України

Глухівський державний педагогічний університет

ім. Олександра Довженка

Кафедра дошкільної педагогіки

Засоби ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами занесеними до Червоної книги України.

Курсова робота з методики

ознайомлення дітей з природою

студентки III - го курсу

групи № 38-37ДПС

факультету дистанційно-заочного

навчання

Бриньової Людмили Іванівни

Науковий керівник:

доцент Загородня Л.П

Глухів -2009

Зміст

• Вступ
• Розділ 1.Теоретичні основи засобів ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами занесеними до Червоної книги
• 1.1 Організація збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України
• 1.2 Становлення і розвиток методики ознайомлення дітей з природою
• 1.3 Засоби та методи ознайомлення дітей з природою
• Розділ2 Експерементальне вивчення засобів ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами, які занесені до Червоної книги України
• 2.1 Виявлення знань старших дошкільників про рослини ,які занесені до Червоної книги України
• 2.2 Процес формування знань дітей про рослини, які занесені до Червоної книги України
• 2.3 Аналіз результатів експерементальної роботи
• Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

…людина відібрала поверхню земної кулі у

мудрої громади звірів і рослин ,

і стала самотньою : їй нема з ким погратися у квача і піжмурки ,

у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри,

нема товариша

В. Хлєбников

Збереження рослин, які на межі зникнення - одна з найактуальніших проблем нашого часу.

Ми постійно чуємо, що природу слід охороняти. Про це твердять вчені, педагоги, політики. Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням [17,с.4]. Саме тому скептично ставимося до прогнозів учених, що вже недалекі ті часи, коли ми змінемо життя на планеті настільки, що під загрозою опиниться і власне існування.

Існує багато чинників, через які зникають види занесені до Червоної книги. Зі збільшенням кількості населення обсяги здобичі зросли, крім того ми нищимо організми, через те, що боїмося їх. Наша діяльність призводить до заміни природних екосистем на штучні . Також до цих чинників входять і отруєння середовища, зменшення вмісту кисню у водоймах, забруднене повітря тощо [17, с. 5].

Звичайно виникає думка: як ми можемо допомогти видам, що занесені до Червоної книги. Так, створені заповідники та заказники в наш час, значно поліпшили сучасний стан всіх видів, які занесені до Червоної книги.

Треба сказати, що охорона природи - справа не лише для дорослих, ай для дітей. Ознайомлення дітей з природою необхідне з дошкільного віку. Для ефективного формування в дітей екологічних понять використовуються різні засоби. Це можуть бути й моделі виготовлені за типом «живої картинки». Зображення різних об'єктів природи легко ставляться і знімаються з допомогою фланелеграфа. Діти охоче складають найпростіші моделі екосистеми (лука, ліс водойма). Повчальними для дошкільників є й проблемні ситуації [15, с.23].

Головною умовою реалізації завдань сфери «Природа - є створення екологічно-розвивального, предметного середовища. Воно сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості й гуманні почуття до тварин та рослин, відчувати красу природи та милуватися нею, охороняти її, знати правила поведінки в природі [8, с.1].

Для розвитку екологічних знань у дітей створюються різні екологічні проекти. Це може бути й екологічна стежина, піші переходи, екскурсії, тощо [18,с.5].

Формуючи гуманне ставлення до природи, необхідно пам'ятати головне : щоб дитина зрозуміла, що природа і людина тісно взаємопов'язані між собою[12, с.9 ].

Це тривала діяльність дорослих (батьків, вихователів, вчителів) і постійна робота розуму, серця, і рук вихованців [13, с.3] .

Мета дослідження: розробити методику ознайомлення з рослинами, які занесені до Червоної книги України, яка допоможе сформувати уяву про Червону книгу, збереження інформації про вимираючі види рідкісних рослин, викликає бажання зберігати зелені насадження, що стане основою для подальшого екологічного виховання.

Завдання дослідження:

1. розвивати знання по екологічному вихованню. Вчити розуміти зміст творів по даному вихованню і оцінювати засіб виразності;

2. розробити методичні прийоми з дітьми по екологічному вихованню, за допомогою засобів ознайомлення дошкільників із рослинами, які занесені до Червоної книги України;

3. дослідити вплив розробленої системи занять на розвиток бережливого відношення дітей до зеленої природи .

Об'єкт дослідження: процес формування системи ознайомлення дітей про рослини, які занесені до Червоної книги України.

Предмет дослідження: засоби ознайомлення дітей з рослинами, які занесені до Червоної книги України.

Гіпотеза: передбачає, що організація і проведення дослідницької діяльності може сприяти поглибленню знань з екологічного виховання і успішному засвоєнню.

Для розв'язання поставлених завдань у курсовій роботі використовувалися такі методи: 1) теоретичні: аналіз психологічної, методичної літератури, аналіз інформаційних джерел, періодичних видань, енциклопедій з досліджуємої тематики; теоретичне осмислення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду вихователів;

2) емпіричні: спостереження, бесіда, проведення експерименту - констатувального, формувального, контрольного.

Розділ 1.Теоретичні основи засобів ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами занесеними до Червоної книги

1.1 Організація збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України

В наш час особливо гострою стає проблема охорони флори й рослинності. У цей час у зв'язку з освоєнням нових земель усе менше залишається ділянок із природною рослинністю. У результаті цього зникають місця перебування багатьох дикорослих рослин. Іде збідніння видового складу флори на всій земній кулі.

Відомо, що охорона рідкісних видів рослин може бути вирішена декількома шляхами: створення заповідників, заказників і пам'ятників природи. Припиненням заготівель видів, чисельність яких різко знизилася. Зниженням заготівель рідкісних видів. Введенням рідкісних видів у культуру.

Дослідження вчених показали, що рослинні ресурси нашої планети обмежені. Якщо збирати ягоди й плоди, лікарські рослини, квіти, по варварськи знищуючи корінь, ушкоджуючи бруньки, ламаючи віти чагарників і дерев, і так рік у рік, - спочатку різко знижується чисельність виду, потім він може назавжди зникнути в цій місцевості. Наприклад , зірвані пагони конвалії проростуть тільки через рік. Якщо бездумно знищувати кореневища, рослина може не відновитися й через десять років.

Рослинам шкодять: безперервне викошування, витоптування худобою, щорічні пожежі - весняні запали, які "пускають" люди, щоб випалити торішню траву. Існує шкідливе й невірне переконання, що запали, нібито, підвищують урожайність трав, а що у вогні згоряють насіння цих трав, ушкоджуються кореневища багаторічних рослин, гинуть комахи-запильники трав, збіднюється видовий склад лугових рослин - про це все , чомусь забувається. Багато рослин губить їхня краса: збирачі букетів буквально спустошують ліси й луги.

Зникнення рідких рослин з'ясовно, а чому ж черемшина попадає в цей список? Двічі в рік черемшина випробовує варварський натиск людини: навесні, коли цілими оберемками несуть квітучі гілки, і влітку, коли звичайно зрубують дерево, щоб зібрати ягоди.

Рослинний світ насичує повітря живлющим киснем. А ще рослини - це й їжа, і одяг, і паливо, і ліки. Властивості багатьох ще не вивчені. І людина не знає, скільки коштовного він не встиг використати із втратою деяких видів рослин.

Природа може дати людям знання й радість від спілкування з нею, але тільки тим, хто ставиться до цього багатства дбайливо, хто щиро захоплюється красою, а не знищує її, Якщо не хочете, щоб завтра вас оточувала пустеля, будьте уважні до кожної травинки.

Рідкісні рослини, що перебувають під погрозою зникнення, підлягають особливій охороні відповідно до законодавства України, у тому числі Криму. Крім цього, торгівля ними заборонена відповідними рішеннями органів влади багатьох регіонів.

Однак, по загальній думці інспекторів-екологів, в цьому році продавців дикоростучих квітів, переважно жителів Західної України й Криму, було більше, ніж у колишні роки. Це спростовують, мабуть, високими цінами на тепличні квіти, які більшості населення не по кишені.

Найбільш повна охорона рідкісних видів рослин здійснюється в заповідниках.

Заповідники - зразки недоторканої, дикої природи - по праву називають природними лабораторіями. Вони особливо потрібні нам зараз, коли ми повинні зрозуміти напрямки змін природного середовища під впливом діяльності людини й відшукати шляхи найбільш дбайливого й розумного використання її багатств.

Такі зразки необхідно було вдумливо й уміло вибирати. І місця для наших заповідників відшукували найбільші знавці природи. Вони віддали багато років життя справі створення заповідників і вклали в нього свою любов до справи. Заповідники наші прекрасні, і викликають замилування, у всякого кому доводиться бувати там.

Виняткова роль заповідників у збереженні й відновленні найрідших тварин, рослин, неповторних ландшафтів й ін. заповідників природи. Завдяки діяльності заповідників деякі рідкі тварини стали промисловими, вони дають нам зараз хутро, лікарську сировину й ін. коштовну продукцію.

Багато Українських географів, ботаніків, особливо зоологів, пройшли важку, але гарну школу в заповідниках. Чимало великих учених нашої країни в плині десятиліть були співробітниками заповідникам, а деякі й донині трудяться в цих природних лабораторіях. У далечіні від культурних центрів і всякого комфорту, у дощ і хуртовину, вони добувають той первинний науковий матеріал, без якого неможливий рух уперед наукової думки. Самі яскраві й цікаві дослідження з екології звірів і птахів, були виконані в заповідниках.

Опису заповідників у переважній більшості засновані на роботах співробітників цих заповідників.

Для складання наукового прогнозу змін природного середовища надалі, оцінки впливу різних форм людської діяльності на природні комплекси й відшукання методів найбільш раціональної експлуатації природних ресурсів виняткове значення здобувають заповідні території. І як еталони природних экосистем вони вимагають комплексного дослідження. Очевидна необхідність мати еталони всіх основних экосистем й, отже, удосконалювати й розширювати заповідну мережу.

Українські заповідники з першого моменту їхнього створення призначалися “винятково для рішення наукових і науково-технічних завдань країни”. У цьому специфіка й принципова відмінність заповідників від інших форм охоронюваних територій як у нас, так і за рубежем.

При організації мережі радянських заповідників у основу були заложені наукові принципи, що не втратили свого значення й у цей час.

Сутність заповідників:

1. обрані під заповідники території були в найменшому ступені змінені під впливом господарської діяльності людини;

2. природні комплекси заповідників включали рідкісні види тварин і рослин (або рідкісні екосистеми);

3. заповідники служили зразками ландшафтногеографічних зон;

4. території заповідників були достатні для забезпечення саморегуляції природних процесів, що відбуваються;

5. у першу чергу заповідалися “еталони” тих ландшафтів, яким загрожувала небезпека зникнення.

Не менш чудово й те, що Українські заповідники для виконання свого завдання природного ходу природних процесів, завжди проводили безперервні стаціонарні дослідження, для забезпечення яких мали свій постійний штат наукових співробітників.

1.2 Становлення і розвиток методики ознайомлення дітей з природою

Класики західноєвропейської прогресивної педагогіки вважали природу важливим фактором виховання дошкільників.

Видатний чеський педагог Я. А. Коменський (1592-1670) зробив великий внесок у розроблення питання про роль природи у вихованні дітей. Людина, на його думку, частина природи і повинна розвиватися за законами природи. Правильне виховання, за Коменським Я. А., має будуватися відповідно до природи дитини, її можливостей. В усьому потрібно наслідувати природу, послідовно розвиваючи сили дитини.

Я.А. Коменський вважав, що вже з раннього віку слід давати дітям потрібні знання про природу, які є такими ж важливими для розумового розвитку дітей, як і знання мови, математики тощо. У творі "Материнська школа" Я.А. Коменський зробив спробу визначити обсяг знань, які повинні засвоїти діти в перші шість років життя. На його думку, дитина повинна ознайомитися з тим, що таке дощ, сніг, знати дерева, квіти, трави, звірів, які найбільш часто зустрічаються. Це було першою спробою в педагогіці окреслити коло знань про природу для дошкільників.

Виходячи у розумінні процесів пізнання з позицій матеріалістичного сенсуалізму, Я.А. Коменський вважав, що пізнання природи дитиною повинно починатися з реальних явищ і предметів. Навчання треба починати "не з словесного тлумачення про речі, а з предметного над ними спостереження"[19, с.12].

Цікаві погляди на роль природи у формуванні особистості дитини були висловлені видатним французьким мислителем Ж.Ж. Руссо (1712-1778).

Важливого значення надавав вінздійсненню розумового виховання під час ознайомлення з природою, особливо таких розумових якостей, як допитливість і увага. У творі "Еміль, або про виховання" Ж.Ж. Руссо радив виховати у дітей увагу до явищ природи, тоді вони стануть допитливими. Під час оцінки цих рекомендацій у наш час слід відмітити їх важливість для побудови навчання на внутрішній активності дитини. Однак не можна погодитися з деяким приниженням Ж.Ж. Руссо ролі вихователя, з відмовою від цілеспрямованого систематичного навчання.

Погляди Ж.Ж. Руссо на виховання дитини серед природи були прогресивними, але цінність від спілкування дітей з природою значною мірою знижувалася через відмову від цілеспрямованого систематичного навчання.

У педагогічних творах видатного швейцарського педагога Й.Г. Песталоцці (1746-1827) "Як Гертруда вчить своїх дітей", "Лінгард і Гертруда", "Книга для матерів", "Метод. Пам'ятна записка Песталоцці" знайшла втілення ідея розвитку здібностей людини відповідно до законів природи.

Подібно до Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці наголошував на значенні ознайомлення з природою для нагромадження чуттєвого досвіду дітей, на основі якого будується вся наступна робота над розвитком понять. Природа, вказував він, - це джерело, завдяки якому розум піднімається від неясних чуттєвих сприймань до чітких понять. Тому, на думку Й.Г. Песталоцці, дитину з ранніх етапів розвитку слід ввести у всю багатоманітність навколишньої природи. Єдиний, справжній фундамент людського пізнання - сприймання природи. Весь запас знань, яких набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом уважного ставлення до природи. Ознайомлення з предметом буде тим глибшим, чим більша кількість відчуттів візьме участь у його обстеженні. "[5, с.35].

Послідовним прихильником виховання дітей серед природи був видатний німецький педагог Ф. Фребель (1782-1852).

Цікавими у спадщині Ф. Фребеля були рекомендації щодо проведення свят у природі (свято першої квітки, свято колоска тощо).

У педагогічній спадщині Марії Монтессорі (1870-1952), її праці "Метод наукової педагогіки, що застосовується до дитячого виховання в будинках дитини" важливе місце відводилося природі як засобу розумового, морального розвитку і зміцнення фізичних сил дитини.

Природа, особливо в дитячому віці, підкреслювала М. Монтессорі, потрібна для розвитку розуму і тіла, для формування людини, оскільки вона належить природі. Найкращий спосіб зміцнити дитину - організувати її спілкування з природою.

Для психічного життя дитини потрібно збагачувати її враженнями від природи. Основними засобами для досягнення цього є організація праці на землі, вирощування рослин і тварин, спостереження за природою "[19, с.15].

Великий внесок у розробку питання про використання природи у початковому вихованні і навчанні дітей зробив К.Д. Ушинський (1824-1871). К.Д. Ушинський вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи. Природа, вказував він, є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини, і навіть найретельніше виховання без участі цього агента завжди віддаватиме сухістю, однобічністю, неприємною штучністю. К.Д. Ушинський називав природу "всерозвиваючою" і у своїх працях розкривав можливості використання її для розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дітей.

Високо оцінюючи навколишню природу як фактор розумового розвитку дітей, К.Д. Ушинський в окремих своїх творах розкрив методи, користуючись якими педагог ознайомлює дітей з природою. Важливу роль при цьому він відводив наочним методам. Серед наочних методів важливу роль К.Д. Ушинський відводив спостереженням.

Із метою більш повного ознайомлення з предметами навколишнього світу К.Д. Ушинський рекомендував широко використовувати під час спостережень порівняння, вважаючи, що тільки процес порівняння робить зовнішній світ надбанням розуму. Дуже широко у початковому навчанні, на думку К.Д. Ушинського, слід використовувати розповідь. Вона доповнює інші методи і подобається дітям більше, ніж читання. Педагогічні якості розповіді мають бути такими, щоб вона легко запам'ятовувалася, не була сухою, щоб подробиці не затьмили головного.

У поглядах педагога А.С. Макаренка (1888-1939) привертає увагу оцінка праці в природі як важливого фактора формування особистості. З точки зору А.С. Макаренка, провідна роль у формуванні моральних рис особистості належить правильно організованій трудовій діяльності. Улекціях для батьків А.С. Макаренко вказує на потребу залучати дітей до сільськогосподарської праці. У творі "Педагогічна поема" він високо оцінює досвід організації сільськогосподарської праці і її вплив на формування фізичних і моральних якостей особистості.

Видатний український педагог В.О. Сухомлинський (1918- 1970) важливого значення надавав природі як засобу фізичного, розумового, морального та естетичного виховання.

Для реалізації виховного потенціалу природного оточення В.О. Сухомлинський організує школу під голубим небом.

Кожну подорож у природу В.О. Сухомлинський називав уроком мислення, уроком розвитку розуму. На його думку, найважливіше, щоб у процесі спілкування з природою дитина нагромадила чуттєві враження. Адже дитина мислить образами, а це означає, що, слухаючи розповідь учителя про подорож краплини води, вона малює у своїй уяві і сріблясті хвилі ранкового туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші в її уявленні ці картини, тим глибше вона осмислює закономірності природи. Поєднання природної цікавості дітей з дійовим спілкуванням, з джерелами думки активізує розумову діяльність, виховує інтерес і бажання пізнати навколишнє середовище, зрозуміти його таємниці.

Думки В.О. Сухомлинського особливо актуальні у наш час, позначений гуманізацією навчально-виховного процесу у дитячих дошкільних закладах. "[5, с.120].

1.3 Засоби та методи ознайомлення дітей з природою

Керуючи пізнанням дітьми природи і виробленням у них різних навичок і вмінь, вихователь застосовує різноманітні методи і прийоми. Перевагу слід віддавати тим методам і прийомам, які забезпечують безпосереднє сприйняття дітьми природи і активне оволодівання навичками.

До таких методів належать спостереження, експеримент, праця, ігри.

Поряд із цими методами широко застосовуються засоби, що грунтуються на слові вихователя: розповідь, читання художніх творів, бесіди, які проводяться з демонст-руванням натуральних об'єктів або їх зображень. Методи і прийоми застосовують у поєднанні, наприклад: спостереження з бесідою, розповідь вихователя з читанням художнього твору, експеримент з працею і т. д.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує безліч різних прийомів. Так, при проведенні бесіди в поєднанні з спостереженням вихователь «наближає» об'єкт до дітей, порівнює з уже відомим, вводить елементи гри, використовує прислів'я, приказки тощо.

Різноманітність і ефективність методів і застосовуваних прийомів характеризують майстерність вихователя. Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення дитячого садка, місця і об'єкта спостережень, а також від віку дітей і нагромадженого ними досвіду.

У групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чуттєві сприйняття дітей, тому основним методом ознайомлення цих дітей з природою є спостереження. Дидактична гра, показ картин, іграшок також відіграють важливу роль у пізнанні дітьми природи.

Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід дітей середньої групи, треба ознайомлення їх з природою робити якомога наочнішим. Для уточнення і закріплення утворюваних уявлень широко застосовують дидактичні ігри з натуральними предметами (листям, овочами, фруктами) або їх зображенням на картинках, невеликі бесіди.

Дітей старшої і підготовчої до школи груп ознайомлюють з природою в основному шляхом спостережень під час екскурсій, прогулянок, ігор та праці. Але в цих групах велике місце відводять бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, діафільмів і кінофільмів, читанню художньої літератури. Значення і організація спостережень. Спостереження -- це цілеспрямоване сприйняття, складний пізнавальний процес, в якому поєднуються чуттєве і раціональне. На основі спільної дії аналізаторів дітей, завдяки слову вихователя в них утворюються конкретні знання, розвивається мислення, мова, виховується матеріалістичне ставлення, інтерес і любов до природи, почуття красивого:

Організовані вихователем спостереження за натуральними об'єктами і явищами природи є основним способом ознайомлення дошкільників з природою.

Залежно від об'єкта і віку дітей спотереження можуть бути епізодичними, які тривають кілька хвилин, і тривалими, які проводяться протягом кількох днів, а іноді й тижнів.

Тривалі спостереження цінні тим, що діти мають можливість уловлювати послідовність у настанні явищ природи, їх видимий зв'язок.

Щоб спостереження приводило до формування правильних уявлень і розвивало дітей, вихователь керує ним. Він пояснює дітям мету спостереження, дає їм запитання, які спрямовують їх увагу на характерні особливості об'єкта або явища.

У процесі спостережень треба використовувати різноманітні аналізатори дітей, залучаючи їх до розглядання об'єкта, слухання звуків, які він видає, погладжування або обмацування, і правильно називати те, що діти сприймають. Дидактична гра, показ картин, іграшок також відіграють важливу роль у пізнанні дітьми природи.

Систематична праця на городі, в саду, квітнику і кутку живої природи підвищує інтерес дітей до рослин і тварин, прищеплює любов і бережливе ставлення до об'єктів природи, виховує в дітей колективізм, працьовитість.

Тільки у праці дітей виробляються початкові навички, потрібні для вирощування рослин і догляду за тваринами.

Посильна фізична праця корисно впливає на загальний розвиток дітей, удосконалює функції їх аналізаторів, і насамперед -- рухового .

Праця в дитячому садку застосовується в щоденному догляді за рослинами і тваринами на земельній ділянці і в кутку живої природи, іноді на заняттях.

Треба виховувати в дітей свідоме ставлення до праці, вимагати, щоб вони усвідомлювали виконувану роботу, розуміли її мету. Дуже важливо, щоб діти не тільки засвоїли той чи інший прийом, а й зрозуміли, для чого його виконують. Тому, показуючи, як треба висівати насіння, садити живці, доливати воду в акваріум та інші операції, обов'язково треба супроводжувати їх поясненням.

Праця на земельній ділянці. Підготовляють ділянку для вирощування рослин працівники дитячого садка і батьки. Вони скопують землю під город і квітник, готують грядки. Діти беруть участь в очищенні ділянки і в роботах по вирощуванню рослин.

Праця в кутку живої природи. За мешканцями кутка природи доглядає вихователь в присутності дітей, які на його пропозицію приносять поливальницю, поливають рослини, годують риб і т. д.

Дидактичні ігри. У дидактичних іграх використовують натуральні предмети природи (овочі, фрукти, квіти, камені), картинки із зображенням рослин і тварин, настінні ігри й різноманітні іграшки.

Проводять ігри під час занять, екскурсій, прогулянок, у спеціально відведений для них час.

Дидактичні ігри, які застосовуються на заняттях, допомагають дітям засвоїти якості предметів і уточнити уявлення, здобуті в процесі спостереження в природі дітей до класифікації об'єктів на основі вже наявних конкретних уявлень допомагають дидактичні ігри, в яких треба об'єднати предмети за спільною ознакою: назвати, що росте в лісі або саду; підібрати картини, які відображають якусь пору року; зібрати картинки із зображенням птахів, звірів, риб, дерев.

Під час прогулянок широко практикуються ігри дітей з природним матеріалом.

У численних іграх із піском, водою, снігом, камінцями діти ознайомлюються з природними матеріалами, з їх якостями і властивостями, нагромаджують чуттєвий досвід. Так, діти дізнаються, що вода буває холодною і теплою, розливається, в ній тонуть камінці, плавають тріски і легкі іграшки, що сухий сніг розсипається, а з мокрого можна ліпити і т. д. Бавлячись такими іграшками, як вертушки, стріли, млини, діти виявляють дію вітру, води і засвоюють ряд фактів, які пізніше допоможуть їм зрозуміти фізичні закономірності (плавання предметів у воді, рух у повітрі тощо).

Гуляючи з дітьми в лісі, треба звертати їх увагу на сучки, сухі гілки, корені, які своїми обрисами нагадують птахів, звірів. Поступово діти починають придивлятися до природного матеріалу і знаходити в ньому схожість з відомими предметами. Це дуже цікаво для дітей і сприяє розвиткові спостережливості і уяви.

Іноді виникає необхідність доповнити спостереження дітей розповіддю. Так, під час прогулянки діти бачать мурашник,в якому копошаться мурашки. «Що вони роблять?» -- запитують діти. -- «Давайте подивимось»,-- пропонує вихователь. У процесі спостережень він пояснює, куди повзуть мурашки, що вони тягнуть. Після короткого спостереження за мурашками вихователь докладніше розповідає про життя мурашок.

Читання художніх творів. При читанні художніх творів у дітей нагромаджуються знання про природу, виховується інтерес і любов до природи, розвивається почуття краси-вого.

Художній опис уже відомих дітям рослин, тварин або явищ природи робить сприйняття яскравішим, викликає інтерес до спостереження. Так, послухавши нарис М. Пришвіна «Золота лука», діти починають звертати увагу на вигляд луки в різний час дня і за різної погоди. Вони розглядають кульбабу і помічають зміни у формі її квітки, коли вона розкривається і закривається.

Художній опис невідомих ще дітям рослин і тварин, що спирається на уже наявні в них спостереження і загальні уявлення, створює новий образ, який допомагає знайти описуваний об'єкт у природі'. Наприклад, вихователь читає або розповідає дітям казку Н. Павлової «Як хмарка». На наступній прогулянці діти знаходять квітки підмаренника, ознаки яких описані в казці.

Бесіда складається з запитань вихователя і відповідей на них дітей. Це дуже цінний метод уточнення і розширення вже наявних знань, збагачення словника дітей і розвитку в них зв'язної мови.

Найбільш поширеною і застосовуваною в усіх групах є бесіда, яка супроводиться спостереженнями дітей або розгляданням картин. Вона входить як елемент майже в усі заняття, екскурсії, дидактичні ігри.

Найважчими вважають підсумкові бесіди. їх прово-дять тільки в старшій і підготовчій до школи групах. Бесіди будуються на знайомому для дітей матеріалі, мета їх -- уточнити і узагальнити знання дітей, здобуті в процесі спостережень і праці.

Тривалість бесід у підготовчій до школи групі повинна бути не більше 15, а в старшій 10 хв. Запитання треба ставити так, щоб вони відновлювали в пам'яті дітей здобуті уявлення, об'єднували їх, підводили до формування потрібних понять -- «осінь», «зима» і т. д.

Бесіди повинні стимулювати дітей до зіставлення фактів, уловлювання деяких причинних зв'язків. Цьому сприяють запитання «Чому?» і «Як ти дізнався?». Наприклад: «Чому взимку на гілках дерев, які ростуть у саду, немає листя, а на гілках у кімнаті воно з'явилось?», «Як ти дізнався, що це береза?».

Значення ілюстративних посібників. Крім натуральних посібників (згадуваних вище рослин і тварин), у дитячому садку слід мати ілюстративно-наочні посібники із зображенням різних рос-лин, тварин і явищ Природи.

Ілюстративні посібники використовують для ознайомлення дітей з природою в тих випадках, коли предмети і явища її недоступні для безпосереднього спостереження. До таких посібників доводиться вдаватись, наприклад, при ознайомленні дітей із свійськими і дикими тваринами, яких нема в даній місцевості, але які зазначені в програмі. Крім того, ілюстрації потрібні для уточнення і розширення дитячих уявлень про відомих їм тварин, рослини, сезонні явища в природі і т. д.

Вимоги до зберігання і оформлення ілюстративних посібників. Картини, діафільми, кінофільми, які відображають природу, повинні викликати в дітей чуттєві сприйняття, близькі до сприйняття дійсності. Картини повинні бути виконані художньо і мати великі розміри. Кадри діафільмів і кінофільмів, які показують будову і повадки тварин, особливо дрібних, треба давати великим планом. Тварини і рослини в цих посібниках повинні бути показані реально, в природних умовах життя. Картини можуть бути сюжетними і такими, що відображають тільки однорідні об'єкти, -- окремих тварин, рослин. Бажано, щоб в основі діафільмів і кінофільмів був невеликий, але цікавий сюжет. Кінофільми можуть бути німими і озвученими, супроводжуваними дикторським текстом. Музикальне оформлення в цих фільмах не обов'язкове, але звуки природи (шум лісу, спів птахів, голоси тварин) повинні бути.

Використання картин, діафільмів і кінофільмів. Демонстрування картин, діафільмів, які супроводжуються розповіддю вихователя або бесідою з дітьми, можна організовувати в усіх групах.

Діафільми можна використовувати в роботі з усіма групами. Показування окремих кадрів вихователь супроводжує розповіддю або читанням тексту, що є в діафільмі .Кінофільми з навчальною метою використовують голови ним чином у старших і підготовчих до школи групах. Для старшої групи краще брати німий фільм, а для підготовчої -- озвучений.

Після перегляду діафільмів і кінофільмів з дітьми проводять невелику бесіду.

Готуючись до занять за картиною, діафільмом, кінофільмом, вихователь повинен добре ознайомитись з їх змістом, з'ясувати, що повинні побачити діти і що засвоїти в результаті перегляду, які нові слова вони повинні запам'ятати, продумати свої запитання, до дітей .

Розділ 2. Експерементальне вивчення засобів ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами ,які занесені до Червоної книги України

2.1 Виявлення знань старших дошкільників про рослини ,які занесені до Червоної книги України

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. Також повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.

У процесі ознайомлення дітей із природою в дитячому саду, вихователі використовують різні методи:

· наочні (спостереження, демонстрація фільмів, дивитись картини);

· практичні (ігровий метод, праця);

· елементарні (досліди);

· словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди).

Що стосується засобів ,які викоростовують вихователі :

- настінні(наочні засоби навчання - малюнки, плакати, фотографії, таблиці, іллюстації, муляжі, гербарій, обєкти природи);

- аудіозаписи (пластинки, касети );

- відеозаписи.

Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об'єкта спостереження. спостережливість. Дидактична гра, показ картин, ігру також відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.

Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.

Ознайомлення дітей старшої з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

Із метою безпосереднього дослідження та метою оцінки рівня знань дітей щодо ознайомлення із рослинами, які занесені до Червоної книги України, на початок року, контрольній та експерементальній групам, старшого дошкільного віку, було проведено анкетування з наступними запитаннями:

1. Чи знаєте ви ,що таке Червона книга України?

2. Чим відрізняється Червона книга України від звичайної книги?

3. Чому сторінки Червоної книги мають різний колір?

4. Якого кольору сторінки де занесені рослини та тварини ?

5. Чому деяких рослин заносять до Червоної книги?

6. Які ви знаєте дерева занесені до Червоної книги ?

7. Які ви знаєте квіти занесені до Червоної книги?

8. Які ви знаєте дерева та квіти на території нашого дитячого садочка занесені до Червоної книги ?Чому?

9. Як люди створюють умови для збереження рідкісних рослин?

10. Як ми можемо допомогти у збереженні рослин?

Отримані відповіді було зафіксовано в таблиці №1(експерементальна група) та в таблиці №2 (контрольна група).

На основі отриманих експериментальних даних, було проведено кількісний аналіз:

Експерементальна група Х=2х100% ч6 =33% Низький рівень

Х=4х100% = 67% Середній рівень

0% Високий рівень

Контрольна група Х=2х100%ч6=33% Низький рівень

Х=4х100% =67% Середній рівень

0% Високий рівень

Таблиця №1(Експериментальна група на початок року)

№	Призвіще та імя дитини	№ запитання анкети	Рівень
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Ахтирцев Максим	0	0	-	+	0	-	-	-	-	0	С
2.	Кружков Коля	+	+	0	+	0	0	0	0	-	0	С
3.	Костенко Настя	0	-	0	-	-	-	-	-	-	0	Н
4.	Луковеька Наташа	+	0	0	+	-	0	0	0	0	+	С
5.	Москаленко Андрій	0	0	-	-	-	-	-	-	-	0	Н
6.	Сисенко Максим	+	+	0	+	0	0	0	0	0	+	С
Таблиця №2 (Контрольна група на початок року)
№	Призвіще та імя дитини	№ запитання анкети	Рівень
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Бабенко Діма	-	0	-	-	-	0	-	0	-	0	Н
2.	Бабкова Юля	0	+	0	0	0	+	+	+	0	0	С
3.	Влезько Іра	+	0	0	-	0	+	+	+	0	0	С
4.	Гізатулін Ваня	+	0	+	+	0	+	0	0	-	+	С
5.	Годун Антон	0	+	0	+	0	+	0	0	-	0	С
6.	Любченко Віка	+	-	0	-	-	-	0	0	-	-	Н

Умовні позначення : + відповідь правильна .Повна ; 0- відповідь частково правильна;

- відповідь відсутня або неправильна.

Отже, підводячи підсумки констатуючого етапу дослідження, можна зробити наступні висновки, що обидві групи мають одинаковий рівень знань.

2.2 Процес формування знань дітей про рослини, які занесені до Червоної книги України

Дошкільний вік - найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини ,що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Головною умовою реалізації завдань сфери «природа» - є створення еколого - розвивального середовища. Воно сприяє формуванню дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, відчувати красу та прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки у природі.

Тому для розроблення власної методики було вирішено, що неодмінною умовою для ознайомлення дітей із рослинами, які занесені до Червоної книги України є створення екологічного розвивального середовища. На цьому шляху необхідним елементом виступає екологічна стежина , де широко застосовуються засоби ознайомлення дітей з рослинами занесеними до Червоної книги.

Екологічна стежка, за тлумаченням географічної енцеклопедії України (1989р.), є природним об'єктом, спеціально прокладеним між собою та визначення їх стану.

Екологічна стежка для дошкільнят може проходити за межами дитячого садка (через парк, березовий гай, ліс, поле, луки, до водойми), по його території і по приміщенню.

Тобто в цій ситуації використовуються природні умови розташування дитячого садка, наявність поблизу лісу, парку, водойми, тощо.

У межах дошкільного закладу екологічну стежину, як правило, прокладають через наявні тематичні ділянки : дерев, кущів, плодового саду, квітників, куточки лісу, луків.

Екологічна стежина не є сталою . Вона може перебувати в русі, змінюватись з появою нових об'єктів для спостережень та досліджень. Створення екологічної стежини відбувається через ряд етапів:

· вибір місця;

· розробка маршруту;

· облаштування стежини інвентарем;

· здійснення контролю за станом стежини та природних об'єктів на ній.

Основними засобами екологічної стежини є:

1. ознайомлювати дошкільнят з об'єктами живої і неживої природи;

2. навчати дітей бачити ознаки пристосування до умов існування тварин і рослин,бачити біологічні ритми тощо.

Обрана екологічної стежини місцевість має відповідати певним вимогам :

Стежина:

· повинна бути доступною для відвідувачів ;

· маршрут стежини повинен обминати місця мешкання та зростання рідкісних видів флори та фауни;

· не повинна перетинати дуже вразливих природних об'єктів ,що легко пошкоджуються і тривалий час відновлюються;

· її природа має бути привабливою для відвідувачів ,уособлювати та підкреслювати красу індивідуальності і вражати різноманітністю видових форм рослин, тварин та їх пристосувань;

· на стежині замкнені деревами простори мають чергуватися із відкритими ландшафтами, джерелами, потічками, озерами, болотами та іншими компонентами природно - територіальної різноманітності.

У дитячому садку «Жайворонок», було створено екологічну стежину, яка є обов'язковим елементом еколого - розвивального предметного середовища дошкільнят.

Вона прокладається в основному на території дошкільного закладу. Проходить через алею, город, квітник, куточок лісу. Дуже багато уваги, було приділено тим рослинам, які занесені до Червоної книги України.

Спочатку розробили перспективний план по виховній роботі на стежині на навчальний рік, де по місцях було розписано теми занять і супутні види засобів для закріплення поданих знань.(додаток А) Потім був розроблений план - схема екологічної стежини по території дитячого садка,спрямований на вивчення та закріплення знань дітей про рослини, які потребують охорони (додаток Б). До плану - схеми екологічної стежини додається перелік ділянок на ній та конкретний видовий склад дерев, кущів, трав'янистих рослин тощо. Біля тематичних ділянок, на зупинках оформили інформаційні щити, стенди, на яких розміщують інформацію про об'єкти : їх назва, ілюстрація, попереджувальні чи застережні знаки.

На початку маршруту та на деяких зупинках можуть бути встановлені знаки не тільки інформаційні, а й застережні. Інформаційні знаки повідомляють назву зупинки, об'єкта, відомості про об'єкт.

Застережні знаки допомагають :

1. створити гармонійні відносини з довкіллям ;

2. виступають як регулятор екологічної рівноваги середовища, в якому живе людина, рослини, тварини;

3. регулюють правила поведінки в природі, про заборонені дії такі знаки, як : «Не ламай гілок!», «Не рви рослин!», «Увага будь обережним!».

Так виховується норма поведінки дітей - «не заподій природі шкоди». Стимулюється формування стійких навичок екологічно правильної поведінки (додаток В).

Дослідження свідчать про те, що дітей недоцільно знайомити з великим обсягом від'ємної інформації щодо стану екології. Намагання змусити перейматися проблемами навколишнього середовища часто - густо викликає у дітей почуття страху, безсилля, невіри в те, що людина здатна врятувати природу. Важливо виховувати в кожного прагнення робити хай найпростішу, але корисну справу, аби зберегти об'єкти довкілля[14, с.9].

Тому розроблена нами методика екологічної стежини : «Часу не гаємо, рослини зберігаємо»(додаток Д), є доцільною у навчанні дітей дошкільного віку.

Екологічна стежина дає можливість забезпечити значний діапазон освітньо-виховного впливу на дитину: від розвитку розумових здібностей до морально - етичного виховання ,і до формування навичок трудової діяльності, до розвитку естетичних смаків .

До кожної зупинки об'єкта було зібрано конкретний матеріал: конспекти занять(додаток Е),(додаток Ж), вірші, оповідання, легенди, загадки(додаток З), науковий опис рослин, які занесені до червоної книги України (додаток К),дидактичні ігри(додаток Л).

Форми роботи на екологічній стежині вибрали найрізноманітніші: заняття, уроки-мислення у природі, бесіди ,конкурси тощо.

Дуже широко використали різні види спостережень, як один із провідних методів ознайомлення дітей із рослинами, які занесені до Червоної книги України. Вважаємо, що чим більше дитина дізнається про природу, то краще вона зрозуміє:

Все на землі потрібно берегти :

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти лише її частинка.

Тому, під час екологічної стежини діти вчаться знаходити своє рішення.

Все це в комплексі, сприятиме формуванню елементарної культури дітей, накопиченню моральних уявлень про взаємодію між людиною і природою.

Практичні рекомендації до організації екологічної стежини

Спланувавши роботу екологічної стежини, яка є обов'язковим елементом еколого-розвивального середовища дошкільнят, рекомендовано:

Вихователям:

1. у процесі діяльності головну увагу приділяти моральній та інтелектуальній спрямованості дошкільнят;

2. особливу увагу звертати на першорядну значимість оточуючого світу та роль людини в збереженні об'єктів природи;

Забезпечити:

1. наочну демонстрацію повідомлюваних природних занять ;

2. активну пошуково-перетворюючу діяльність;

3. варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристика на основі демонстрації суттєвої ознаки об'єкта.

Використовувати в роботі:

1. основні методи; експеримент, спостереження праця,дидактичні ігри, ТНЗ;

2. засоби:об'єкти живої та неживої природи, обладнання за змістом роботи;

3. організаційні форми: заняття, екскурсії, прогулянки, цільові прогулянки, роботу зі створенням наприклад :«Книга скарг природи».

У розробці нової методики було виготовлено і використано «Власну модель Червоної книги» (додаток М).

2.3 Аналіз результатів експерементальної роботи

Після здійснення практичної роботи з дітьми старшої дошкільної групи, із метою ознайомлення дітей з рослинами, які занесені до Червоної книги України, як і на початку даного експерименту в кінці року були задані тіж самі запитання. У анкетуванні взяли участь тіж самі діти. Отримані дані були зафіксовані в таблиці №3 (експериментальна група) та в таблиці№4 (контрольна група).

Таблиця №3(Експериментальна група на кінець року)

	Призвіще та імя дитини	№ запитання анкети	Рівень
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Ахтирцев Максим	+	+	0	+	0	+	+	+	+	+	В
2.	Кружков Коля	+	+	0	+	0	+	+	+	0	+	В
3.	Костенко Настя	+	0	0	+	0	+	0	0	0	+	С
4.	Луковеька Наташа	+	0	0	+	0	+	0	0	0	+	С
5.	Москаленко Андрій	+	0	-	+	0	+	0	0	0	0	С
6.	Сисенко Максим	+	+	0	+	+	+	+	+	+	+	В

Таблиця №4 ( контрольна група на кінець року)

№	Призвіще та імя дитини	№ запитання анкети	Рівень
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Бабенко Діма	+	0	-	-	-	0	-	0	-	0	Н
2.	Бабкова Юля	+	+	0	+	+	+	+	+	0	+	В
3.	Влезько Іра	+	0	0	0	0	+	+	+	0	0	С
4.	Гізатулін Ваня	+	0	+	+	0	+	0	0	-	+	С
5.	Годун Антон	+	+	0	+	0	+	0	0	-	0	С
6.	Любченко Віка	+	0	0	+	0	0	0	0	0	0	С

На основі отриманих експериментальних даних, було проведено кількісний аналіз:

Експерементальна група Х=3х100% ч6 =50% Високий рівень

Х=3х100% ч6 =50% Середній рівень

0% Низький рівень

Контрольна група Х=1х100%ч6=16,7% Високий рівень

Х=1х100% ч6 =16,7% Низький рівень

Х=4х100% ч6 = 66,6% Середній рівень

Порівняльні результати можна побачити у вигляді діаграм, на малюнку 2.1.(експериментальна група) і на малюнку 2.2. (контрольна група) і на малюнку 2.3 (порівняння експериментальної групи з контрольною).

Мал.2.1.

Експериментальна група

Мал.2.2.

Контрольна група

Порівняльна діаграма

Мал. 2.3. Порівняльна діаграма(контрольної та експериментальної груп)

Як показали результати кількісного та якісного аналізу дослідження, кількість дітей, які мають високий рівень вдалося підвищити, як в контрольній так і в експериментальних групах. Але в експериментальній групі ці результати значно вищі. Отже підводячи підсумки, можна зробити висновок, що проведена робота мала великий вплив на ознайомлення дітей із рослинами, які занесені до Червоної книги України.

Висновок

Із метою оцінки рівня знань дітей, були проведені контрольний та констатуючий експеременти у вигляді анкетування. Всього цим дослідженням було охоплено дванадцять дітей старшого дошкільного віку, шість дітей з яких було в експерементальній групі і шість в контрольній .

Цим експерементом було перевірено рівень знань дітей по ознайомленню з Червоною книгою України. Експеремент показав,що на початку року, у всіх дошкільнят, був середній рівень знань по даній темі. У деяких дітей навіть низький.

З обома підгрупами дітей було проведено навчально- виховну роботу на протязі навчалього року.

Контрольна підгрупа працювала за звичайною типовою программою навчання та виховання в дошкільному закладі .

Експерементальна підгрупа працювала за розробленою методикою екологічної стежини : «Часу не гаємо, рослини зберігаємо».

Основною метою розробленої методики, є формування у процесі навчання дітей старшого дошкільного віку естетичного сприймання, екологічної культури, наукового світобачення та екологодоцільної поведінки.

Напротязі навчального року діти з обох підгруп отримували одинакову базу знань, але за різними методиками. Високий рівень екологічної культури може бути у дітей старшого дошкільного віку сформований при умові використання доцільних нетрадиційних методичних прийомів роботи з дітьми, та ефективних форм роботи з ними. Система експериментальних занять, позитивно вплинула на рівень екологічної культури дітей старшого дошкільного віку. Так, кількість дітей з середнім рівнем знань зросла на 17%, кількість дітей з високим рівнем збільшилась на17%. Все це дає підставу рекомендувати запропоновану систему роботи з дітьми в систему навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.-К.,1999р.

Біленька Г. Спостерігаємо природу//Дошкільне виховання.-1998р.-№10.

2. Венгер Л.А.,Венгер Н.Б.Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет.-М.,1988г.

3. Веретенникова С.О. Знакомство дошкольников с природой. К.: Рад. Школа.-1967г.

4. Вільчковський Е. , Біленька Г. Пізнання природи і природа рухів//Д.В.-1996р.-№8. Власенко С.,Орлова І.Природа у слайдах//Д.В.-1997р.-№12.-

5. Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. - К.: Вища школа, 1973. - 468 с.

6. Ковальчук, К.Д. Гончарова. - 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

7. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні/ Науковий керівник О. Л.Кононко.-К.,2003.

8. Концепція дошкільного виховання.-К..1994.

9. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Пе-дагогика, 1981. - 185 с.

10. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г. В.

11. Статья. Журнал «Дитячий садок» №265-266 2004р.,с.9.

12. Статья. Журнал «Дитячий садок» №267-268 2004р.,с.3.

13. Плохій З.П.Вітальна цінність природи//Д.В.-2000.-№11.

14. Плохій З.П.Виховання екологічної культури дошкільників: Метод .посіб.-К.:Ред.жур . «Дошкільне виховання»,2003-243 с.

15. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність//Д.В.-2001.-№6.- Різник Л. Горнися до природи - не матимеш пригоди.//Д.В.-2001.-№8.

16. Червона книга України .Вони чекають на нашу допомогу /Упорядники О.Ю.Шапаренко .С.О.Шапаренко -Х.:Торсінг,2002-336с:іл.

17. Ходатенко Н.М.Статья. Система роботи за екологічною стежиною.Журнал «Біблітеотечка вихователя дитячого садка»№1-2,2005р.,С.1.

18. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Знання, 2000. - 653 с.

19. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 255 с.

20. Яришева Н. Збережемо багатство довкілля//Д.В.-2004р.-№3.

Додаток А

Перспективний план по ознайомленню дітей з рослинами занесеними до Червоної книги України.

Осінь	Дата	Тема	Засоби ознайомлення
	27 вересня	Конспект - заняття : «Знайомство з Червоною книгою України».	Використання плакатів (Карта України ), ілюстрацій.
	15 жовтня	Стартування екологічної стежини «Часу не гаємо рослини зберігаємо». Зупинка №1 «Подорож до берізоньки».	Збирання гербарію, створення власної моделі Червоної книги.
Зима	26 грудня	Зупинка №2 «Сосна - рясна»	Застосовування аромолампи, як засіб для профілактики захворювань, перегляд діафільмів.
Весна	10 березня	Зупинка №3 «Бережіть первоцвіти»	Прослуховування аудіо касети .
	25 травня	Зупинка№4»Країна доброти».	Розглядання ілюстрацій,календаря природи.

Додаток В

ПОВЕДІНКА У ПРИРОДНОМУ ОТОЧЕННІ.

1. Кожен зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини даремно!

2. Найкрасивіша квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!

3. Гриби, які для людини є отруйними, для лісових мешканців - ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший, тим краще і швидше ростуть дерева. Не знищуй неїстівних грибів.

4. Не галасуй у весняному лісі, не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить із гнізда, яєчка, які вона насиджувала, захолонуть, і з них. ніколи не виведуться пташенята. Не шуми - послухай, як шумить ліс!

5. Якщо ти знайшов гніздечко - не зачіпай його, бо пташка помітить, що її житло - знайдено і може покинути його навіть тоді, якщо там вже відкладено кілька яєць. Поспостерігай за гніздом непомітно, обережно - і ти побачиш багато цікавого.

6. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами на квітниках, на лузі. Вони самі схожі, на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди.