Методика проведення мозкової атаки, прес-конференції в економічній освіті

40

Методика проведення мозкової атаки, прес-конференції в економічній освіті

Вступ

Освіта - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Це:

- особистісна орієнтація освіти;

- формування національних і загальнолюдських цінностей;

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

- запровадження освітніх інноваційних технологій.

Основна мета економічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості учня з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування економічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань учнями, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку самоосвіти і самореалізації.

Термін «метод навчання» педагоги використовують у практиці навчання, до нинішнього часу існували різні означення цього поняття, що вказує на різноманітність підходів науковців до дослідження сутності методів навчання і намір їхнього описання через одну або декілька існуючих ознак. Методи навчання - це засоби взаємопов'язаної діяльності викладача і студентів, які спрямовані на оволодіння студентом знаннями, вміннями та навичками, на його виховання і розвиток в процесі навчання. Різноманітність методів породжує у студентів зацікавленість до навчально-пізнавальної діяльності, що дуже важливо для формування мотивованого ставлення до навчальних занять.

Сьогодні наряду з традиційними методами широкого розвитку досягло впровадження нетрадиційних методів навчання. Це такі методи колективної активізації розумової діяльності як метод мозкової атаки та прес-конференції.

Метою курсової роботи є формування комплексу знань щодо базових принципів, етапів, стадій, моделей колективного творчого вирішення проблем в економічному навчанні, узагальнюючи основні досягнення теорії та практики в сфері інноваційних технологій навчання; розробка та апробація методичних підходів для застосування методів прес-конференції та мозкового штурму в економічній освіті.

Завданнями даної роботи є:

· набуття знань про сутність основних теоретичних положень методів колективної активізації розумової діяльності;

· використання різних методик при вирішенні проблемних ситуацій в економічному навчанні;

· практичні поради та рекомендації впровадження інноваційних технологій навчання;

· складання плану-конспекту уроку у формі прес-конференції та мозкової атаки;

· обґрунтування доцільності використання та оцінка методів інноваційного навчання на практиці та їх порівняння.

Об'єкт дослідження - поведінка учнів при сприйнятті невідомого, нового для них, та вплив застосування інноваційних методів освіти на навчальну діяльність учнів.

Предмет дослідження - процес впровадження обраної методики при вирішенні проблемної ситуації; відносини, що формуються в колективі; доцільність використання методів мозкової атаки та прес-конференції на практиці.

Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи дослідження як метод теоретичного узагальнення та порівняння, педагогічне проетування, спостереження.

1. Теоретико-методологічні основи проведення мозкової атаки та прес - конференції в економічній освіті

1.1 Сутність мозкового штурму та прес-конференції як методів колективної активізації розумової діяльності

Перетворення освітнього простору, яке з парадигми «наслідування» перейшло у парадигму «інформація», породжує величезний потік інформації, яку має опрацювати учень під час навчання у навчальному закладі. Головним недоліком у процесі збільшення обсягу інформації, що її має опанувати учень, є відсутність його власної діяльності. Розв'язати цю проблему, хоча б частково, можна за допомогою використання, поряд з традиційними, нетрадиційних методів навчання.

Дидактичні дослідження вказують на те, що класифікація методів навчання характеризується різноманітністю в залежності від підходів. Наприклад, М.М. Скаткін і І. Я. Лернер класифікують методи навчання, виходячи з характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі опанування матеріалу, який вивчається [11, c. 54].

Виникнення активних групових методів пов'язано з певною парадигмою, в рамках якої була ідея децентрації, яку висловив Ж. Пивче і яка була доповнена Л.С. Виготським. Автори не пов'язували її з активними методами, але побічно вказали механізм, що лежить в їх основі.

До інноваційних методів навчання відносять методи активного навчання (МАН). У дослідженні Х. Майхнера відзначається, що людина у процесі пасивного сприйняття запам'ятовує 10% того, що прочитала, 20% - того, що почула, 30% - того, що побачила, 50% побаченого та почутого, а при активному сприйнятті у пам'яті зберігається 80% того, що говорять самі, і 90% того, що роблять або створюють самостійно.

Питання активізації у процесі навчання ставили ще провідні вчені XVIII-XIX століть, які говорили більше про розумову активність. Наприклад, Ж. Руссо вважав, що трудова активність є важливим чинником розвитку розуму, але не вказував шлях зв'язку трудової і розумової активності. Наприкінці ХІХ століття, у зв'язку з розвитком індустрії, почався рух, спрямований на розвиток методів активного навчання у школах. Був висунутий трудовий метод навчання з орієнтацією на механічне засвоювання навичок роботи. Поряд з цим Д. Д`юі не сприйняв необхідність засвоєння системи знань і фактично турбувався про розумову культуру, пов'язану з прилаштуванням до оточуючої реальності методом спроб і помилок.

Нині у закордонній педагогіці дослідження інновацій в галузі методів активного навчання носить прагматичний (емпіричний) характер. Вчені намагаються, поряд з теоретичним обґрунтуванням інноваційних процесів, дати практичні рекомендації щодо їх засвоєння.

Сьогодні широко впроваджуються інноваційні технології навчання. У їх структурі нетрадиційним способом проведення семінарського заняття є проведення його у формах мозкового штурму та прес-конференції [17].

«Мозкова атака» (брейнсторминг) - процедура групового креативного мислення, точніше - це спосіб одержання від групи осіб великої кількості ідей за короткий проміжок часу. Вважається за норму, якщо протягом 1,5 годин (два академічні години) група продукує до сотні ідей.

Використовуючи цей метод, група може швидко створити ряд ідей, проблем, задач, які потребують розробки, швидко їх пояснити та оцінити.

Основна особливість методу «мозкової атаки» полягає в колективному пошуку оригінальних ідей. Мозкова атака допомагає нам пізнати себе як команду, документально оформити те, що ми, як команда, знаємо. Також цей метод стимулює творчу активність команди, дозволяє кожному бути підключеним до діяльності.

Основні закономірності даного методу:

· В основу методу покладено принцип співробітництва (співтворчості) учасників. Спираючись на демократичні закономірності спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані асоціації, учасники стимулюють зародження оригінальних ідей один в одного й у такий спосіб виступають їх співавторами.

· Постійно утверджується віра у творчі сили та здібності учасників. Вони виступають як рівноправні партнери, які підтримують творчу ініціативу та креативні можливості один одного.

· Використовується оптимальне сполучення інтуїтивного й логічного. В умовах генерування ідей припустимим і бажаним є ослаблення активності логічного мислення й заохочення інтуїції. Саме з цією метою критичний аналіз висловлених ідей відстрочений у часі.

Ділова нарада, що відбувається за типом «мозкової атаки», проходить шість фаз.

Перша фаза (10 хвилин)

Ведучий повідомляє правила проведення зборів. Група поділяється на малі підгрупи, а ті у свою чергу - на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його задача та способи її виконання.

Друга фаза (5 хвилин)

Формулювання вихідної задачі. Повідомлення загальної задачі та необхідних особистих пояснень, відповіді на уточнюючі запитання. Інформування про вимогу безоцінності при продукуванні ідей і рішень.

Третя фаза (30 хвилин, можна продовжити до години)

Генерування ідей за правилами прямої колективної «мозкової атаки». Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої обстановки. Учасники висловлюють усі ідеї, що спали їм на думку, щодо рішення проблеми, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку - найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива.

Умови, необхідні для ефективної роботи на даному етапі:

· учасників у малих групах має бути не більше семи осіб;

· вони повинні бути одного соціального та професійного статусу;

· експертів-секретарів має бути мінімальна кількість;

· вони повинні вміти швидко фіксувати висловлені пропозиції (краще кожне із суджень заносити на окрему картку) й не втручатись у процес продукування ідей;

· учасники мають бути знайомі один з одним або мати попередній досвід ділової взаємодії;

· обговорення проходить у колі, при цьому наявність столу не є обов'язковою;

· керівнику варто триматись осторонь і не втручатись у процес; він є тільки організатором, який стежить за регламентом і дотриманням правил;

· спостерігачі знаходяться поза групою та сидять здалека; крім висловлених ідей вони записують усі жарти, каламбури, які прямо не стосуються теми обговорення; кілька спостерігачів розподіляють між собою, репліки деяких учасників кожний із них записує.

Підсумковим результатом цієї фази є складання повного списку запропонованих ідей.

Четверта фаза (15 хвилин)

Систематизація та класифікація ідей за темами, підходами до рішення задачі, типами рішень. Вивчаються ознаки, за якими можна визначити комплексні ідеї. За допомогою методу модерації (від лат. moderator - регулюючий, Ред.) проводиться ієрархізація пропозицій відповідно до значущості висловлених пропозицій.

П'ята фаза (15 хвилин)

Оцінка ідей на реалістичність. Для цього учасники груп обмінюються списками висловлених пропозицій. У підсумку складається остаточний список практично реалізованих ідей і контрідей. Якщо наприкінці цього етапу пропонується повідомлення представників від кожної групи за підсумками розгляду запропонованих списків, то нарада може перейти у групову дискусію. Кожна із груп може брати участь в обговоренні, висловлювати додаткові аргументи на підтримку ідей інших або заперечення.

На цьому етапі, як правило, нарада закінчується. Учасникам дякують за роботу та запитують їх про користь, яку кожний із них одержав від ділової наради. Незважаючи на незавершеність (відсутність рекомендаційної частини), учасники ідуть із відчуттям задоволення від можливості бути вислуханими, виявити себе. Інтелектуальне пожвавлення переходить у позитивне фізичне самопочуття.

Шоста фаза, заключна

Вона може бути відсунута в часі. Експерти працюють з остаточними варіантами списків для виявлення абсолютно придатних ідей для практичного втілення. Як правило, таких ідей буває близько 10% від загальної кількості запропонованих. Учасники експертної групи пропонують розшифровку рішень проблеми, етапи та засоби її реалізації. Деякі з висловлених пропозицій можуть бути об'єднані в одну як етапи досягнення практичної мети.

Щодо кожної прийнятої до остаточного розгляду ідеї, то вони відзначають:

· принципову можливість реалізації в даних умовах;

· можливість реалізації негайно, або після визначеного терміну, або при забезпеченні додаткових умов;

· можливість застосування ідей в інших галузях, перенесення й накладення їх на інші сфери освітньої роботи [14].

Приклади проведення ділової наради за методом «мозкового штурму» (Як допоміжні форми при їхній підготовці та проведенні застосовуються опитування та публічний виступ.)

Досвід показує, що даний метод є ефективним для продуцирування нових ідей, розвитку творчого мислення, звільнення від стереотипів, традицій і стандартів [2, c. 117].

Метою прес - конференції є пробудження інтересу учнівської аудиторії до певної проблеми, активізація пізнавальної діяльності, самореалізація.

Прес - конференцію доцільно проводити на початку вивчення нової дисципліни, що пробуджує інтерес до її вивчення, або наприкінці курсу - тоді прес - конференція виступає підсумком роботи з предмету.

Підготовка прес-конференції включає наступні етапи:

1. Вивчення організаційного комітету, який готує конференцію, здійснюється викладачем серед найбільш активних учнів.

2. Проведення консультації викладача з учнями, які входять до організаційного комітету. Визначається зміст та порядок роботи організаційного комітету. Так як тема конференції визначена викладачем, то завдання членів організаційного комітету є: виявити інтерес учнів до конкретних аспектів теми; здатність до презентації відповідної інформації; здатність проаналізувати одержану інформацію під певним кутом зору. Як правило, це здійснюється через співбесіду з учнями. Одержані результати узагальнюються.

3. Послідовність роботи оргкомітету.

- Визначається коло питань прес - конференції.

- Добираються доцільні ролі учасників конференції. До таких доцільно включити: представника Міністерства освіти, науково-дослідної сфери діяльності, практичних учасників: викладач, учень, студент тощо.

- Розробляється перелік засобів масової інформації, які будуть висвітлювати результати зустрічі.

- Складаються критерії оцінки діяльності учасників конференції.

4. Далі члени оргкомітету розділяють свої обов'язки наступним чином:

- консультант представників засобів масової інформації;

- консультант доповідачів конференції;

- організатор зовнішніх умов та атрибутики;

- голова організаційного комітету, який відповідає за отримання і обробку результатів конференції.

Кожен учень здійснює консультації та іншу діяльність індивідуально. Колективно обговорюються результати підготовки, коригується подульший хід. При необхідності звертаються до викладача.

5. Організаційним комітетом здійснюється розподіл ролей між учнями.

- на визначені соціальні ролі призначаються конкретні особи. Важливим є врахування характеру та інтересів студентів при підборі соціальної ролі для нього.

- конкретизація кола питань відповідно до обраних соціальних ролей здійснюється відповідальним членом організаційного комітету та учасниками.

- конкретизація кола питань відповідно до спрямованості засобів масової інформації здійснюється відповідальним членом організаційного комітету та представниками засобів масової інформації.

6. Самостійна робота учнів по підготовці матеріалу до конференції. Студенти добирають матеріал на основі самостійної роботи, додаткової літератури, періодичних видань, тощо. Також вони отримують допомогу через консультації з викладачем та членами організаційного комітету. В результаті такої роботи студенти мають розробити програму свого виступу.

Організаційний комітет має скоординувати інформацію програм таким чином, щоб доповідач дотримувався ракурсу подачі інформації з точки зору соціальної ролі.

7. Підготовка наочного матеріалу. (прайс-лист, бейджики) програма та підготовка аудиторії для проведення зустрічі здійснюється відповідальним членом організаційного комітету.

8. Проведення прес - конференції. В її ході повинні бути розглянуто всі виділенні питання.

9. Обробка результатів конференції здійснюється членами організаційного комітету.

10. Висвітлення результатів конференції засобами масової інформації.

Примітка: контроль за проведенням прес - конференції здійснює викладач [3, c. 7-8].

Характерною особливістю конференції є те, що вона дозволяє розглянути проблему з різних сторін, можна сказати очима різних людей, що допомагає більш повно ознайомитися з темою зустрічі.

Таким чином, слід підкреслити, що вивчення методів мозкової атаки та прес-конференції не вимагає спеціальної підготовки. Вони застосовуються легко і швидко як учнями середніх шкіл і молодими робітниками, так і конструкторами, раціоналізаторами, управлінцями тощо. Викладачу економіки дуже важливо володіти методикою проведення практичних занять методами колективної активізації розумової діяльності, оскільки вони дуже поширені в реальній підприємницькій діяльності.

1.2 Особливості використання різних методик проведення мозкового штурму

Існує багато способів (моделей) проведення мозкового штурму. Їх вибір залежить від характеру проблеми, творчої групи та інших обставин. Розглянемо декілька з них:

- командний штурм;

- метод зворотної мозкової атаки;

- метод номінальної групової техніки.

Командний штурм - рекомендована кількість учасників команди для мозкового штурму від 4 до 15 осіб. Тривалість проведення прямої «мозкової атаки» від 15 хвилин до однієї години в залежності від характеру та складності проблеми. Успіх проведення мозкового штурму багато в чому залежить від керівника. Весь матеріал ідей передається групі експертів, які детально вивчають пропозиції учасників з ідей, які були запропоновані, обирають та розвивають найкращі.

Масова мозкова атака призначена для генерування нових ідей при великій кількості учасників. Всіх присутніх у великій аудиторії розділяють на невеликі оперативні групи по п'ять-шість осіб. При цьому призначаються керівник усієї сесії, а також керівники кожної оперативної групи. Керівників повідомляють про це за кілька днів до цієї сесії. Оперативні групи проводять самостійні сесії за методом прямого мозкового штурму. Звичайно для роботи групи дають 15 хвилин. Одразу після генерування ідей учасники проводять їх оцінку та обирають для повідомлення великій аудиторії одну або кілька оригінальних ідей. При цьому час для оцінки ідей не повинен перевищувати час, який був наданий для їх генерування. Потім збираються всі учасники та керівники оперативних груп та один за одним доповідають про найкращі ідеї, які фіксуються та оцінюються експертами.

Метод зворотної мозкової атаки - увага приділяється критиці об'єкта, який вдосконалюється. Група, яка проводить зворотню (від даної ідеї) мозкову атаку, займається аналізом усіх можливих недоліків, обмежень, дефектів та протиріч конкретної ідеї або визначеного технічного об'єкта, який необхідно вдосконалити. При аналізі дозволяється таке ж вільне представлення ідей та суджень, як це прийнято в традиційному мозковому штурмі. Результат роботи групи - перелік можливих протиріч, обмежень і недоліків. Потім експерти проводять передчасну оцінку правильності складання цього переліку, з якого виключають помилкові твердження. Після уточнення недоліків та обмежень прямим мозковим штурмом здійснюється пошук рішень для їх усунення.

В цьому методі першочергове значення надається психологічним факторам: впевненості у своїх силах, оптимізму, створення особливої атмосфери, творчого натхнення.

Метод номінальної групової техніки - побудований на принципі обмеження міжособистісних комунікацій. При цьому, не звертаючи увагу на співпрацю членів групи, індивідуальне мислення не обмежується і кожному учаснику надається можливість обґрунтувати свій варіант рішення.

Всі члени групи, які зібрались для прийняття рішення, на початковому етапі викладають в письмовому вигляді свої пропозиції самостійно та незалежно від інших. Потім кожний учасник докладає суть свого проекту; надані варіанти розглядаються членами групи (без обговорення та критики) і після цього кожен член групи в письмовому вигляді ставить рангові оцінки розглянутих ідей. Проект, який отримає найвищу оцінку, приймається за основу рішення проблеми, яка склалась.

Але, для ефективного вирішення будь-якої проблемної ситуації за допомогою моделей колективного творчого вирішення проблем, кожний учасник повинен знати та притримуватись наступних правил:

§ будь - яка критика та судження - позитивна або негативна - не допускається (оскільки люди мають звичку все піддавати критиці, критика застосовується у той момент, коли виноситься остаточна оцінка);

§ генерування можливе більшої кількості ідей, незалежно від їх якості, тому що одна хибна ідея може дати поштовх для зародження більш плідної ідеї;

§ вільне висловлювання кожним своїх думок (при заключному обговоренні, який відбудеться пізніше, велика кількість ідей може бути безкорисною, однак сам процес повинен проходити таким чином, щоб потік ідей був бурним та вони слідували одна за одною як можна швидше). При мозковому штурмі колективний розум повинен генерувати безперервну послідовність ідей.

Це може бути сформульовано у наступній формі:

1. слухай уважно всі виступи;

2. не критикуй ідеї, що висловлюються;

3. сприймай всі пропозиції позитивно;

4. не переривай учасника, який виступає;

5. уникай дебатів та філософських суджень;

6. не соромся висловлювати свої думки - найпростіша пропозиція частіш за все буває геніальною;

7. не помиляється той, хто нічого не робить;

8. звертай увагу на особисті права членів групи (висувати ідею, відстоювати свою точку зору, на обміркування, на перегляд та уточнення своєї позиції, висування нової пропозиції)

9. не ображайся;

10. будь добрим;

11. кожен член групи відповідає за результативність роботи. Успіх та невдачу ділимо порівну [9, c. 130 - 132].

Методи колективного пошуку оригінальних ідей базується на психологічно - педагогічних закономірностях ті принципах, які їм відповідають:

§ співтворчість в процесі вирішення творчої задачі. Керівник групи, спираючись на демократичний стиль спілкування, заохочуючи фантазію, несподівані асоціації, стимулює зародження оригінальних ідей та виступає як співавтор. Також, чим більше розвинуті вміння керівника до співпраці, тим ефективніше розв'язання творчої задачі;

§ довіра до творчих сил і вмінь один одного. Всі учасники виступають на рівних: жартом, реплікою керівник заохочує навіть саму малу ініціативу членів творчої групи;

§ використання оптимального комбінування інтуїтивного та логічного. В умовах генерування ідей оптимальним є послаблення активності логічного мислення та всіляке заохочення інтуїції. Цьому в якійсь мірі допомагають й такі правила, як заборона критики, відстрочений логічний та критичний аналіз генерованих ідей [19].

Також можна виділити фактори, які негативно або позитивно впливають на організацію мозкової атаки.

Фактори, що заважають організації мозкового штурму:

1. Упереджена критика, яка, з одного боку, примушує того, кого критикують, діяти традиційно, а з іншого - заважає іншим шукати нестандартні ідеї.

2. Офіційна обстановка та формалізм.

3. Пошук «однозначно правильних» рішень.

4. Велика кількість «пояснень» та «обґрунтувань».

5. Пасивність клієнта.

Фактори, що допомагають організації мозкового штурму:

1. Відсутність зайвих формальностей (наприклад, видатний біолог Тимофеєв - Ресовський проводив семінари, купаючись із студентами в річці).

2. Свобода думки.

3. Активна уява і бажання.

4. Розвиток, переробка та поєднання ідей, що запропоновані.

5. Пошук аналогів та способів їх застосування в даній проблемі.

6. Активність «клієнта» [13].

Щодо проведення такого інноваційного методу в економічному навчанні як прес - конференція, то тут існує певний перелік правил:

1) Загальні вимоги: коло питань обумовлюється програмними вимогами предмету; дотримання регламенту виступів доповідачів (обмеження в часі); науковість підходу при підготовці текстів доповідей; використання у відповіді єдиної мови; забороняється використовувати ненормативну лексику; дотримання соціальної ролі доповідачами; забороняється перебивати доповідача запитаннями, зауваженнями; доповідач повинен з увагою ставитися до питань представників засобів масової інформації.

2) Вимоги до представників засобів масової інформації: преса повинна дотримуватись своєї соціальної спрямованості; представник преси за результатами конференції зобов'язаний подати творчу роботу (стаття, радіопередача, кросворд); питання повинні задаватися коректно, враховуючи соціальну роль доповідача; преса повинна бути активною, проявляти точність, оригінальність при формулюванні питань.

3) Вимоги до організаційного комітету: активність при підготовці конференції; об'єктивність оцінки результатів конференції; увага до студентів, що беруть участь у конференції. Допомога у підготовці до неї; організаційний комітет повинен бути своєрідним «посередником» між викладачем і учнем здійснюючи консультації з ними, контролюючи підготовку до конференції.

4) Організаційні вимоги: підготовленість аудиторії до конференції; об'єктивність і відкритість розробленої системи оцінок; ознайомлення доповідачів з порядком виступів; при порушенні часового регламенту доповідь має бути скорочена; преса повинна бути ознайомлена з соціальною роллю доповідача. Для цього використовуються таблички на столах, бейджики.

В роботі преси головним є результат, який буде представлений за підсумками конференції. Проведення підсумку прес - конференції здійснюється через творчі роботи, а також обговорення та оцінки за критеріями у виступі експерта [18].

Для того, щоб досягти більш ефективного результату при використанні таких методик як мозковий штурм та прес - конференція, необхідно дотримуватись практичних порад та рекомендацій впровадження інноваційних технологій навчання.

1.3 Практичні поради та рекомендації щодо використання в навчальному процесі активних методів навчання: мозкової атаки, прес-конференції

Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій. Одним із пріоритетів інноваційного навчання є те, що акцент зміщений на творчу імпровізацію педагога, на його взаємодію з учнями. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуття гідності, здатності відповідати за себе є головним фактором групової та індивідуальної форм роботи. Учень розвиває свою індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли залучається його життєвий досвід і отримані знання.

Іншим пріоритетом є диференціація навчання, коли урізноманітнюються форми і методи навчальної діяльності, коли опорою стає уміння учнів самостійно здобувати знання. Самооцінка студентів перетворюється на головний фактор оцінювання особистих досягнень. Навчання, таким чином, перетворюється на спілкування між людьми в отриманні нової інформації. Викладач має стати посередником між учнем і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань [8, c. 30 - 32].

Дуже важливим є спільна робота студентів у великих і малих групах. Ця методика пропонує зміну традиційної обстановки на семінарських заняттях. Роль викладача змінюється з традиційної на посередницьку. Головним стає колективне знання групи, допомога у з'ясуванні окремих питань.

Суттєвим моментом в інноваційному навчанні, а зокрема у використанні методів колективної активізації розумової діяльності, є дотримання певних практичних порад та методичних рекомендацій щодо його організації [4, c. 152].

Якщо брати до уваги такий вид активної роботи як мозкова атака, то для його впровадження в процес навчання, необхідно дотримуватись наступних методичних рекомендацій:

- Група складається з 7 - 10 осіб, якщо учасників менше шести, обговорення звичайно переростає у суперечку, а якщо більш ніж п'ятнадцять, не всім вдається висловитися;

- Визначите свою мету. Подумайте, що б ви прагли одержати в результаті проведення цього уроку. Оберіть ведучого. Він повинен стежити за тим, щоб процес не зупинявся, забезпечити кожному шанс висловитися, дотримуватися якихось основних правил і стимулювати дискусію питаннями;

- «Заборона критики» - чужу ідею неможна переривати, критикувати, можна лише похвалити, розвити чужу ідею або запропонувати свою;

- Чим різкіше відрізняється урок «мозкового штурму» від звичайного уроку, тим легше його учасникам уникнути оцінного мислення. Учасники повинні бути у стані психологічної та м'язової розслабленості, комфорту. Стільці повинні бути розташовані по колу;

- Усі ідеї, що висловлюються, фокусуються без вказівки авторства (краще на дошці, або довгих аркушах паперу, це створює в групи відчуття колективного досягнення; це підсилює правило відсутності критики, знижує тенденцію до повторення й стимулює нові ідеї);

- Зібрані у результаті брейнстормінга ідеї передаються групі експертів - фахівців, що займаються даною проблемою, для відбору найцінніших ідей. Як правило, таких ідей виявляється приблизно 10 відсотків;

- Під час мозкового штурму спонукальним поштовхом для нас служать ідеї інших людей. Висловлена кимось думка може сприяти появі наших власних ідей;

- Оскільки в обговоренні беруть участь кілька людей, кожний з яких слідує власному ходу думки, з'являється можливість розглянути ситуацію з різних сторін;

- Мозковий штурм надає реальну можливість висувати такі пропозиції, які в іншій обстановці ми не наважилися б зробити - з побоюванням бути осміяними. При мозковій атаці можливі будь - які ідеї, навіть самі безглуздію У ході обговорення учасники не повинні робити ніяких спроб оцінювати подані ідеї. Не слід давати оцінку не тільки чужим ідеям, а й своїм власним. Припиняти будь-які такі спроби - один з обов'язків ведучого. Перед початком обговорення він повинен попередити про неприпустимість подібних дій. Надалі йому слід лише говорити: «це-оцінка», щоб вчасно зупинити когось з учасників обговорення;

- Забороняється оцінювати й новизну тієї чи іншої ідеї. Ціль мозкового штурму - вироблення ефективних ідей. Але завдання мозкової атаки не повинно зводитися лише до пошуку нових ідей. Ведучий повинен сказати: «неважливо, наскільки нова ідея, - давайте приймемо її такою як є й поговоримо про новизну пізніше».

Щоб добитися правил виконання мозкового штурму необхідно:

1. не повинно бути лідерів, потрібно формалізувати активність (окремо записувати усі свої ідеї; одне коло - по одній пропозиції від кожного учасника);

2. повторити правила мозкової атаки;

3. учасники повинні виробляти варіанти, які відповідають проблемі, ситуації, яка склалася;

4. допомогти залученим у конфлікт слідкувати правилам: запитуючи, що вони можуть зробити, щоб вирішити їх проблему; записуючи їх ідеї; нагадувати про те, що неможна оцінювати ідеї, поки вони записуються; коли виникають повтори - зупиняти пропонування ідей; зупиняти, коли час на роздуми вийшов; коли більш, ніж 12-15 пропозицій; коли активність вичерпана.

На проведення мозкового штурму цілком достатньо 30 хвилин, у багатьох випадках може вистачити й 20. Краще зупинитися, поки учасники ще повні свіжих ідей, чим тягти доти, коли їх активність вичерпається. Учасники можуть не встигнути висловити свої ідеїу відведений час. Можна попросити їх подати пропозиції у письмовій формі. Добре роздати копії списку поданих ідей усім учасникам, щоб вони доповнили його.

Інститут організаційного консультування надає наступні практичні поради щодо організації брейн-стормінгу:

- Брейн-стормінгом краще займатись в окремому приміщенні;

- Щоб всі учасники почували себе на рівних, їх необхідно посадити за «круглий стіл»;

- Щоб досягнути максимального занурення в процес генерації ідей, в період мозкового штурму необхідно вимкнути мобільні телефони, заборонити непокоїти учасників;

- Кожен з учасників повинен висловитися. Якщо його ідеї вичерпано або він не готовий їх оголосити, він передає слово по колу;

- Мозковий штурм - це робота в режимі нон-стоп. Паузи між висловленими ідеями не повинні бути більше 30 секунд;

- Ідеї необхідно висловлювати у стислому вигляді, навіть якщо застосовуються метафори та асоціації;

- Можна запропонувати учасникам висловити свої думки про плюси й мінуси конкретної ідеї. Ці думки необхідно зафіксувати на дошці або на аркушах паперу;

- Коментарі ведучого («дуже цікава пропозиція», «свіжа ідея») стимулюють народження нових ідею у наступних учасників;

- В кінці етапу генерації ідей необхідно зробити об'явити, що мозковий штурм добіг кінця, чи об'явити перерву перед аналітичним етапом роботи;

- Якщо не записувати ідеї - можна втратити до 40 - 50% інформації;

- Схвалені колективним розумом ідеї необхідно оформити у вигляді конкретних пропозицій [14].

Прес-конференція є дуже ефективним і поширеним методом для передачі інформації пресі. Але користуватися нею необхідно розумно. Для того, щоб прес-конференція досягла мети, необхідно при її підготовці врахувати декілька обставин. Наприклад, вимоги щодо складання запрошень на прес - конференцію:

· Запрошення висилайте, як правило, за тиждень;

· У ньому необхідно чітко зазначити тему і, по можливості, імена основних доповідачів;

· Бажано повідомити також деякі подробиці, що повинні переконати редактора в доцільності висвітлення подій, але не варто повідомляти багато деталей, тому що може відпасти необхідність в присутності на прес-конференції;

· Необхідно точно визначити місце, дату і час проведення прес-конференції, можна обдзвонити редакторів відділів новин персонально або звернутися в інформаційні агентства з проханням оголосити час і місце проведення прес-конференції в матеріалах, що розсилаються газетам [3, c. 9].

Для того, щоб підчас проведення прес - конференції не виникло проблем організаційного характеру, необхідно дотримуватись деяких рекомендацій.

Якщо прес - конференція призначена на 11.00, то вона повинна розпочатися не пізніше 11.05. Відповідальний за проведення прес-конференції звичайно закликає присутніх дотримуватися тиші і представляє головуючого або керівника. Успіх прес-конференції багато в чому залежить від ораторських здібностей головуючого й інших виступаючих. Якщо головуючий - поганий промовець, отут вже нічого не вдієш, єдина надія, що вдасться переконати його обмежитися коротким вступом і попросити інших учасників прес-конференції докладніше зупинитися на різних питаннях. Виступи повинні бути досить короткими, особливо, якщо передбачається, що буде багато запитань. Фотографії варто роздавати в спеціальних конвертах за винятком тих випадків, коли всі матеріали прес-конференції роздаються журналістам у спеціальних папках. Для прес-киту звичайно використовується пластикова папка з нейлоновою блискавкою. На прес-конференції повинні бути друковані тексти усіх виступів. По її закінченні ці тексти необхідно розіслати в газети і журнали, які не були представлені на прес-конференції. Запрошення на прес-конференцію сторонніх осіб, що не є представниками преси, небажано, оскільки заважає основній меті прес-конференції. До того ж це, звичайно, не подобається журналістам. По закінченню прес-конференції часто прийнято пригощати журналістів (напої, іноді легка закуска). Якщо передбачається яке-небудь частування, про це варто згадати в запрошенні [16].

Таким чином, у сучасній педагогіці має місце багатоваріантність форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань учнями, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.

Інноваційні методи навчання пройшли довгий шлях розвитку, у нинішній час займають стійку позицію у навчальному процесі, а такі методи колективної активізації розумової діяльності як метод мозкового штурму та прес - конференції сприяють підвищенню ефективності освіти у навчальних закладах, дозволяють економити час, засоби для проведення експерименту, моделювати майбутню самостійну професійну діяльність, а також розвивати творчий потенціал учнів.

Активні форми навчання - це дуже енергомістка робота навчальної діяльності. Знання предмета і методична майстерність - це вміння вибрати адекватну навчальній проблемі методику передачі знань та організації пізнавальної діяльності учнів. Важливим моментом також є те, що для власного спокою вчитель економіки повинен мати заздалегідь розроблену систему проблемних ситуацій, завдань та рольових ігор на кожну тему - урок. Але не можна кожний урок робити «мозковим штурмом» або «прес - конференцією». Як будь - яке коштовне каміння потребує оправи, так і кожна навчальна тема потребує свого підходу, своєї методики проведення. Учні ніколи не повинні звикати до методики. Також можна сказати: не треба «загравати» весь процес навчання економіці. Треба вміло користуватися різними методичними засобами.

2. Методика застосування активних методів навчання в економічній освіті

2.1 Методична розробка плану-конспекту заняття у формі мозкової атаки за темою: «Підприємницька ідея»

Дата: 9 квітня 2008 року

Група навчання: 10-В

Дисципліна: Основи економіки

Тема заняття: Підприємницька ідея.

Тип уроку: комбінований

Форма організації навчання: урок - мозкова атака.

Мета: Освітня - ознайомити учнів з формами й методами пошуку підприємницьких ідей.

Розвиваюча - розвити в учнів вміння аналізувати, робити узагальнення і висновки.

Виховна - удосконалювати економічне виховання учнів; привити активну життєву позицію; виховати ініціативу і самостійність.

Методичне оснащення уроку:

1. Матеріально - технічна база:

- кабінет економіки

2. Дидактичне забезпечення:

- плакати: «Виробництво цукру», «Ідея», Таблиця «Похід до магазину».

- Література: «Прикладная экономика» МОО «Достижение молодых» - М: Артель - сервис, 2003 г.; Минаева М.Ц. «Экономика и предпринимательство. Лекции, деловые игры и упражнения» - М: Владос, 1994 г.

Методи: словесний, наочний, практичний.

Хід уроку:

1. Організаційний момент:

- привітання;

- перевірка наявності учнів на уроці;

- робота вчителя з класним журналом;

- перевірка підготовки учнів до уроку (підручник, зошит, ручка).

2. Актуалізація знань учнів:

Вчитель

З минулих занять ми знаємо, що виробництво кожного товару чи послуги потребує спеціальних знань і вмінь багатьох різних людей. Вони можуть не знати один одного, можуть бути у різних куточках земної кулі. Однак їх спільна мета - випуск певного продукту - примушує людей об'єднати свої сили.

Перед вами (на дошці плакат «Виробництво цукру») наведений список дій, необхідних для виробництва і реалізації цукру. Поміркуйте, в якій послідовності повинні бути виконані ці дії, якщо б вам запропонували очолити організацію по виробництву цукру.

- завантажити мішки з цукром у вантажівку; 12

- встановити зв'язок з постачальниками сировини і обладнання; 4

- провести рекламну компанію; 10

- побудувати завод; 2

- замовити у постачальників сировину; 7

- створити мережу оптово-роздрібних складів; 11

- найняти персонал; 6

- доставити сировину на завод; 8

- знайти інвесторів; 1

- дізнатись ціни на сировину; 3

- придбати обладнання; 5

- наповнити мішки цукром. 9

3. Викладення вчителем нового матеріалу:

Учні, ми з вами згадали, з яких етапів складається виробництво товарів, а в даному випадку цукру.

Приблизно за таким самим алгоритмом відбувається виробництво будь-якої іншої продукції.

Якщо ви відвідаєте будь-який магазин, а останнім часом це гіпермаркети, то побачите, що всі вони переповнені великою кількістю різновидів продукції. Можна знайти будь-який товар на будь-який смак і колір.

Але як відбувається рух, розгортання підприємства, з яких кроків починається сама підприємницька діяльність? З чого починає бізнесмен, який бажає отримати більший прибуток?

Як і будь-яка творчість, цей шлях починається з ідеї. І хоча основа основ будь-якої підприємницької ідеї - це прибуток, шляхи його досягнення різноманітні. З метою отримання прибутку відбувалося вдосконалення техніки та різноманітних технологій. Покращувалась якість товарів, що вироблялися.

Отже, з чого народжується нова ідея?

На даний момент в світі вироблена велика кількість методів та алгоритмів, за допомогою яких вчені та конструктори вигадують щось нове.

Один з таких ефективних та універсальних методів - метод мозкової атаки або мозкового штурму.

Мета методу МА - стимулювати всіх учасників обговорення до швидкого генерування великої кількості ідей.

Даний метод використовують у своїй практиці як вчені, для пошуку вирішення проблем, так і бізнесмени, для створення і просування нового товару або продукту.

Щоб не бути голослівним, пропоную пограти в «мозковий штурм», який буде проходити в декілька етапів.

1. Необхідно, щоб клас розділився на 4 групи. У кожній групі обирають керівника та секретаря.

2. Генерування ідей. Учасники гри за визначений час висувають як можна більше ідей. Секретар записує всі ідеї. При цьому забороняється критикувати будь-яку ідею, якою б безглуздою вона не здавалася.

3. Пошук позитивних сторін. На даному етапі по черзі відшукують позитивні сторони всіх ідей.

4. Експертиза та відбір. Наступний крок - піддаючи критиці кожну ідею обирається оптимальне рішення задачі.

5. Захист ідеї.

4. Практична робота.

4.1. Ввідний інструктаж.

Перед вами така задача. Будемо вважати, що у нас є крупний інвестор, який готовий вкласти велику суму грошей у виробництво якогось нового продукту (товара). Ваша задача застосовуючи метод мозкової атаки розробити продукт, якого немає в торгівлі.

4.2. Самостійна робота учнів.

4.3. Поточний інструктаж вчителя (груповий, фронтальний, індивідуальний).

4.4. Захист учнями нової ідеї.

5. Інструктаж вчителя по виконанню домашнього завдання.

Діти, я пропоную вам переписати всі ідеї, які були висунуті при розв'язанні задачі, так як вони можуть вам знадобитися для складання бізнес - плану. До наступного уроку скласти схему виробництва того товару, який ви сьогодні захистили. Також розрахувати рентабельність підприємства, яке планується.

6. Підведення підсумків уроку.

Повідомлення вчителем про досягнення мети та задачі уроку.

2.2 Методична розробка плану-конспекту заняття у формі прес-конференції за темою: «Сутність грошей, функції, види і форми»

Дата: 16 квітня 2008 року

Група навчання: 10-В

Дисципліна: Основи економіки

Тема заняття: Сутність грошей, функції, види і форми

Тип уроку: комбінований

Форма організації навчання: урок - прес - конференція.

Мета: Освітня - сформувати в учнів системи знань із питань еволюції, сутності, функції, форм та видів грошей.

Розвиваюча - навчити порівнювати і аналізувати свої знання зі здобутими на уроці; продовжити розвивати економічне мислення.

Виховна - удосконалювати економічне виховання учнів; привити активну життєву позицію; виховати ініціативу і самостійність; виховати толерантне ставлення до точки зору своїх однокласників.

Методичне оснащення уроку:

Матеріально - технічна база:

- кабінет економіки

Дидактичне забезпечення:

- таблички з прізвищами та ініціалами вчених, ілюстрації, презентації.

Методи: словесний, наочний.

Підготовка: Клас поділяється на три групи. Одна група займалася дослідженням питання «які бувають форми грошей», інша висловлювала переваги використання електронних грошей. Третій групі було доручено підібрати матеріали, які б свідчили про наявність недоліків у їх використанні. В кожній групі були діти, які відповідали за той чи інший вид діяльності. Одним було доручено зібрати необхідну інформацію, інші підбирали ілюстрації, треті брали участь в оформленні презентації та працювали з Інтернетом. Підсумком зібраного матеріалу й стала прес - конференція, де кожен учень грав свою роль.

Проведення.

Класна кімната оформлена у вигляді студії. За кафедрою знаходяться спеціалісти. У центрі півколом розташовані столи. Перед ними у центрі - великий стіл. Це редакція журналу «Економіка». Тут буде видаватись експрес-випуск. Учні, які не зайняті у докладах, поділені на три групи. У кожній є свій голова, задача якого звітувати після закінчення випуску про виконану роботу. Групи сідають за столи відповідно визначеної нумерації. Кожен отримує план на групу, за його допомогою буде відбиратись матеріал. В плані назви та номери груп виділені червоним кольором для полегшення орієнтації в організації випуску. Для кожного учня надається концептуальна таблиця в якості домашнього завдання. На столах робочі зошити, ручки. Кожний учасник має власний бейджик з вказаними прізвищем та ім'ям, та в якості кого він виступає.

На початку уроку учні націлюються на дослідження головного питання «сутність грошей, функції, види та форми грошей». Після виступу Голови НБУ та експерта, учням надається на розгляд питання про те, чи є використання електронних грошей позитивним фактором? Враховуючи те, що велика кількість учнів вже непогано розуміються у грошово-кредитній політиці нашої держави, тому керуючись цим, учні були розділені на три групи «прибічників електронних грошей», «противників електронних грошей» та тих, хто дотримується нейтралітету. Саме третя група здатна раціонально мислити та тверезо оцінювати ситуацію. А ось учні з першої та другої групи більш емоційні та можуть змінювати свою думку під впливом обставин.

Підсумок.

Після виступу спеціалістів учням надається можливість висловити свої думки у вигляді експрес-газети, яку вони випускають незалежно один від одного. Потім вони презентують свою частину випуску. Вона додається до спільного номеру, де ми можемо бачити підсумок роботи на уроці та попередньої підготовки дітей до вивчення цієї теми. Домашнє завдання задається з умовою, що отриманні знання будуть законспектовані за допомогою концептуальної таблиці.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

Привітання.

Сьогодні наше заняття буде не зовсім звичайним. Нам необхідно буде дізнатись всю правду про сутність поняття «гроші», історію виникнення, їх види, форми, функції. Більш детально зупинимося на формах грошей. Але оскільки ця тема викликає в теперішній час багато суперечок, ми проведемо свій урок у якості прес - конференції, зваживши всі переваги і недоліки однієї з існуючих форм грошей та пріоритетах використання цієї форми. Запишіть тему сьогоднішнього уроку та будьте дуже уважними, тому, що в кінці заняття ви повинні будете оформити свої думки у вигляді експрес-журналу.

Презентація:

Слайд №1: Тема.

Слайд №2: Епіграф.

«Гроші зачаровують людей. Гроші мучать людей, які в поті чола заробляють їх. Люди вигадують найоригінальніші способи, щоб добути їх, і найрізноманітніші способи, щоб іх розтратити…Люди зроблять майже все заради грошей…Гроші зроблять майже все для людей. Гроші - це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує» (Л. Макконелл, С. Брю «Економікс»).

Ці слова не дарма стали епіграфом нашого сьогоднішнього уроку. Нам необхідно буде визначити сутність грошей, яку роль займають гроші в житті кожної людини, у яких формах бувають гроші та які функції вони виконують. Також поміркуємо над тим які переваги і недоліки можна віднести до збільшення в обігу готівкових або безготівкових грошей. Це і є мета нашого уроку. В цьому нам допоможуть спеціалісти:

Голова Національного Банку України - Пупкін Артем Володимирович

Експерт - Семоненко Наталья Петрівна

Економіст - Горнова Олена Павлівна

Слово надається Горновій Олені Павлівній, головному економісту.

2. Основна частина.

Економіст: Протягом майже 3 млн. років, в умовах існування первісного ладу людство не знало грошей. Основною причиною цього був низький рівень розвитку економічної системи, зокрема, відсутність у ній регулярного обміну. На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар, тобто випадковий обмін. Відносно постійний обмін виникає лише після відокремлення скотарства від рільництва. Більш стабільним він стає після другого суспільного поділу праці - відокремлення ремесла від сільського господарства. Від цього часу продукти виробляються спеціально для обміну, тобто стають товарами. Щоб обмін відбувався безперервно, з усієї сукупності товарів на ринку повинен виділятися один, що користується довір'ям товаровиробників. Усі інші товари передають у ньому свою вартість, гроші виражають затрати праці, утіленої в товарі.

Гроші виконують різні функції. Серед них виділяють дві основні - міра вартості та засіб обігу. Решта три (засіб накопичення, засіб платежу, та світові гроші) - похідні від них. Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є матеріалом вираження вартості всіх інших товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю (визначити масштаб цін). Масштаб цін установлює держава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об'єктивно. Вартість товару, виражена у грошах, називається його ціною.

Функцію засобу обігу гроші виконують як посередник у процесі обігу товарів вони служать елементом реалізації товарів.

Функцію засобу накопичення гроші виконують тоді, коли вони вилучаються зі сфери обігу і перетворюються на скарб. Таке нагромадження розпочалося в епоху, коли роль грошей виконувало золото.

Функція засобу платежу означає, що гроші стають засобом оплати боргових зобов'язань. Це відбувається, коли між товаровиробниками виникають кредитні відносини - покупець отримує оторочку оплати за отриманий товар.

Функцію світових грошей виконують гроші, які призначені для міжнародних розрахунків. Вони обслуговують міжнародні економічні відносини й забезпечують торговельні зв'язки між країнами.

Розвиток форм грошей - це тривалий шлях від простих товарів (хліб, сіль, хутро) до електронних сигналів в комп'ютерних системах, на якому виділяють два етапи - етап повноцінних та неповноцінних грошей.

Повноцінні гроші - це дійсні гроші, у ролі яких виступає сам грошовий товар (зокрема золоті та срібні гроші, бо вони мають внутрішню реальну вартість)

Неповноцінні гроші - це «замінники» повноцінних, грошові знаки, власна вартість яких незначна. Неповноцінні гроші називають ще кредитними грошима. Сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву - готівкову і депозитну, електронну, форму торгових грошей (векселі, чеки, кредитні картки).

Презентація №2

Слайд №1: Форми грошей.

Слайд №2: Ілюстрації форм грошей.

Кредитні гроші є символом вартості. Вони стали засобом сплати боргових зобов'язань і виконують функцію засобу платежу і засобу обігу. Продаж товару в кредит означає відстрочку плати за нього. Засобом обігу в таких відносинах є вексель, тобто боргове зобов'язання, здатне до настання платежу виконувати роль грошей. Векселі нарівні з грошима виконують функції обігу і засобу платежу. Вексель через банківський переоблік може бути перетворений на банкноту.

Зовсім недавно почали функціонувати такі гроші як пластикові (кредитні) картки та електронні гроші. Кредитна картка це розрахунковий засіб, який банки видають своїм клієнтам. За допомогою коду власник може отримати певну суму грошей не тільки в самому банку, а й в спеціальних автоматах. Електронні гроші - це гроші, що проходять через електронний зв'язок між банком та його клієнтами фіксується на банківських рахунках у безготівковій формі. А які ж переваги та недоліки використання електронних грошей?