Розвивальний потенціал нестандартних уроків у сучасній початковій школі

1) створення проблемно-пошукових ситуацій;

2) постановка пізнавальних завдань;

3) організація самостійної роботи учнів;

4) використання ігор і цікавих матеріалів, творчих вправ.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого, за допомогою використання тестів інтелектуального розвитку Д.Векслера, визначено рівні розвитку молодших школярів: низький, середній і високий (див. таблицю 2.2).

Таблиця 2.2

Рівні сформованості пізнавальної активності молодших школярів (на початку дослідження)

№ п/п	Уміння, що перевіряються	Групи	Рівні (%)
			Високий	Середній	Низький
1	уміння розв'язувати проблемно-пошукові ситуації	ЕГ
		КГ
2	уміння розв'язувати пізнавальні завдання	ЕГ
		КГ
3	уміння працювати самостійно над виконанням навчальних завдань	ЕГ
		КГ
4	уміння виконувати творчі вправи, ігрові завдання	ЕГ
		КГ
Сформованість пізнавальної активності	ЕГ
	КГ

У перебігу формувального експерименту учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою; в експериментальному класі проводилися нестандартні уроки. Наводимо приклади фрагментів уроку діалогу, уроку дослідження і розвивального уроку, які забезпечували належний рівень розвитку молодших школярів шляхом. Так, під час уроку діалогу виділяється комунікативний компонент -- формувати уміння складати власні висловлювання на зразок міркування відповідно до мети та з орієнтацією на адресата мовлення; удосконалювати уміння аудіювання та письма; провідний метод уроку - комунікативний; підхід -- комунікативно діяльнісний.

I. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні на уроці ми не тільки згадаємо основні ознаки тексту, особливості текстів міркувань, їх структуру, навчимося самостійно складати тексти міркування, а й дізнаємось багато нового і цікавого про обов'язковий елемент дівочого українського вбрання - вінок. Кожна дівчина знала властивості квітів і трав, які з любов'ю вплітала до вінка, бо вони символізували різні моральні якості, оберігали її від хвороб, зла, всіляких негараздів.

- Погляньте на слова, записані на дошці. Вони стануть поштовхом для роботи нашої Думки, Уяви, Фантазії, Пам'яті, будуть супроводжувати нас протягом усього уроку. Результатом нашої спільної, а потім самостійної роботи стане створення власного висловлювання (письмового) про одну з рослин, що їх дівчата вплітали до вінків.

II. Інтелектуальна розминка.

Розв'язування кросворда на основі загадок про квіти, які вплітались до вінка. Під час цієї роботи учні можуть користуватись тематичним тлумачним словником, який лежить на парті.

По горизонталі:

Виглядають із пшениці синьоокі чарівниці.

Стоять у полі сестриці золотоокі з білими віями.

Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лісі проживаєм.

Дзвоном сонце зустрічаєм,

Маєм гарні, сині очки, називаємось...

Йде на літо він у поле, сам росте чубатий, голий; а на зиму йде до хати, щоб усіх позодягати.

Сіяв шпак червоний..., а вродило просо. Здивувався: як це так? Де воно взялося?

По вертикалі:

Золоте решето чорних хатинок повне.

Є в степу такий полин: запах чудодійний має наших пагорбів й долин. Раз дихнеш -- здоровий будеш, рідний край свій не забудеш.

Все мороз поглушив, а мого цвіту не згубив.

Мов жаринки, ... квітнуть на осонні.

Ще й у мене у руці -- на моїй долоні.

Відповіді: 1. Волошка. 2. Ромашка. 3. Дзвіночки. 4. Льон. 5. Мак. 6. Соняшник. 7. Євшан. 8. Барвінок. 9. Чебрець.

Підбиття підсумків. Запис слів відгадок на дошці.

III. Усна робота з текстом зразком. записаним на доїнні.

Прочитайте текст, а потім виконайте завдання.

Український вінок -- справжнє диво нашого народу. Адже кожна квіточка у вінку не лише прикрашала голову дівчини, а й слугувала оберегом, дарувала їй свою силу та вроду. Щоб сплести вінок, треба було знати властивості та символіку кожної квітки.

- Отож недарма кажуть, що плести віночок -- то справжнє мистецтво.

Завдання.

1. Визначити, про що розповідається в тексті, його головну думку.

2. В якій ситуації спілкування цей текст може бути використаний?

3. Який це текст за типом мовлення? Довести це у вигляді міркування.

4. Визначити зачин (тезу, твердження), докази та висновки (кінцівку).

IV. Сприйняття тексту міркування на слух (аудіювання).

- Уважно прослухайте текст, запишіть опорні слова, виконайте завдання.

Обов'язковим елементом українського віночка був деревій.

Ці дрібненькі квіточки здалеку подібні на велику квітку, яка нагадує деревце. Коли квітки відцвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте.

Тому люди вплели її до віночка як символ нескореності.

Завдання:

Знайти у тексті речення твердження.

Якими словами автор доводить свою думку?

Чому деревій називають символом нескореності?

Де може зустрітися такий текст?

Скласти структурну схему цього тексту (на дошці). (Структурна схема може виглядати так:

Теза -- Деревій -- обов'язковий елемент українського віночка.

Докази -- Стебла деревію схожі на деревце, яке цвіте в будь-яких, навіть несприятливих умовах.

III. Висновок: Деревій -- символ нескореності українського народу...).

V. Робота з деформованим текстом.

Завдання.

Прочитати речення, поміняти їх місцями, щоб вийшов зв'язний текст.

Який це текст -- розповідь, опис чи міркування?

Запишіть виправлений текст, звертаючи увагу на те, що кожна частина пишеться з абзацу.

- Тому барвінок -- обов'язкова квітка в українському вінку. Барвінок -- дивна квітка. Адже вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

VI. Розвиток умінь читати.

- Ми вже ознайомились зі значенням деревію та барвінку для плетення вінка. Прочитайте вголос (за варіантами) невеличкі тексти, присвячені іншим квітам. Намагайтесь, щоб читання було виразним. Логічно виділяйте слова, важливі для розкриття думки, тези, висновку (тексти подані на індивідуальних картках).

VII. Робота над складанням власного висловлювання.

- Ми читали, слухали, аналізували тексти, а тепер час самим написати твір міркування. Нам допоможуть пам'ятка, яка є на кожному столі, тематичний словничок та опорні слова.

Пам'ятка для написання твору міркування

1. Поміркуй, яку думку ти будеш доводити. Сформулюй заголовок у вигляді питання.

2. Чітка і лаконічна відповідь на питання буде твердженням твого міркування.

3. Уяви адресата мовлення. Аргументи (докази) мають бути йому цікавими і переконливими.

4. Для зв'язки частин тексту використовуй слова: по-перше, по-друге, таким чином.

5. Висновок у висловлюванні має бути пов'язаний з головною думкою і узагальнювати докази.

6. Перечитай написане, перевір, чи є у ньому зайві речення, не пов'язані з головною думкою. Викресли їх.

Завдання. Самостійно склади і запиши в зошиті текст міркування "Чому до віночка вплітають цвіт калини?".

Мовленнєва ситуація: уяви, що до тебе звернулись з редакції журналу "Чомусик" з пропозицією написати про калину як символ України та її наявність в українському віночку. Деякі читачі стверджують, що у вінок вплітаються тільки польові квіти, а не цвіт кущів. Твоя думка має бути переконливою.

Мета спілкування: переконливо довести необхідність цвіту калини у вінку.

Адресат мовлення: читачі науково-популярного журналу, який виходить за межами України.

Опорні слова: символ України, оберіг, ніжні запашні квіти; білий і гарний цвіт, наче дівчина у весільному вбранні, символ любові до отчого краю, символ краси і дівочої вроди, символізує красиве і корисне, відтворює духовний потяг до своєї землі.

Наведемо зразки створення проблемно-пошукових ситуацій під час уроку дослідження з математики:

Завдання 1. Знайди шлях у лабіринті.

На дошці малюнки двох лабіринтів (мал. 1).

Мал. 1

Казкові герої Колобок і біле ведмежа Умка пішли погуляти. Проте їх спіткало лихо: вони заблукали. Щоб допомогти героям казок потрапити додому, команди мають знайти шляхи у лабіринтах. Хто готовий показати шлях казковому герою, піднімає руку. (Ведучий визначає, хто буде відповідати, і викликає цього гравця до дошки).

Завдання 2. Конкурс "Жива нумерація".

Ведучий: У цьому конкурсі візьмуть участь змішані команди, бо до команд ми додамо по кілька вболівальників. Всього за кожну команду буде виступати по 10 учасників. Скільки вболівальників треба запросити до кожної команди? (Правильно, ще по 5 учнів).

На грудях у гравця буде одна з десяти цифр (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Гравці сідають на спеціально поставлені стільці або лаву зліва і справа від двох пар стільців, на яких будуть "записуватися" числа. Кожній парі учнів треба буде сісти так, щоб цифри на їх грудях утворювали назване число чи потрібну відповідь. До стільців гравці не біжать, а йдуть після команди вчителя: "Можна йти".

Завдання:

Записати числа: 18, 23, 45.

Записати числа, кожне з яких на 4 більше від того, яке скажу: 6, 20, 9.

Записати відповіді до названих прикладів:

70+10 722 14+ 25

Наведемо зразок розвивального уроку з розвитку зв'язного мовлення:

1. Вступна бесіда.

- Діти, сьогодні вас чекає подорож до Країни Ввічливості і Доброти. Перш ніж відправлятися в подорож, що ми повинні зробити? (Привітатися). Отже, давайте привітаємось піснею "Добрий день":

Треба дружно привітатись: "Добрий день".

Дружно, голосно сказати: "Добрий день".

Вліво, вправо поверніться,

Туди-сюди посміхніться,

"Добрий день" 3 рази.

- Діти! Ми отримали листа від професора Будь-ласки. Він залишив нам карту Країни Доброти та Ввічливості, а також листа до вас. Чи бажаєте ви помандрувати до цієї країни? Як же туди дістатися?

- Про це ми дізнаємося із листа професора Будь-ласки.

"Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким. Його треба подолати і підтримати один одного. Сподіваюся, ви зможете одержати ключі від країни Доброти та Ввічливості (ключі намальовані на цупкому папері і розрізані на 6 частин). На кожній зупинці та станції ви будете отримувати частини ключів, які в кінці зможете скласти у ключ від країни Ввічливості та Доброти".

- Отже, відправляємося у подорож (звучить фонограма поїзда).

2. Гра "Поїзд"

I. Першою нашою зупинкою с "Словник чемної людини". Малята, ви знаєте ввічливі слова? Тоді ось яке вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник. (Всі слова. Які говорять діти, записуються у великий словник).

Молодці! Вийшов гарний словник. Сподіваюся, ви будете завжди користуватися ним. (Діти отримують першу частину ключа). Хором читають словник. (Звучить фонограма руху поїзда).

II. Наступна зупинка "Містечко вихованих людей". О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі їхні правила і життя зіпсувалося, усе тепер переплуталося.

Діти, допоможемо жителям цього містечка виправити помилки?

Речення із помилками:

1. Проходити на місце у кінотеатрі треба спиною до тих, хто сидить.

Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.

Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.

Виховані діти обгортку від цукерки кидають на тротуар.

Усі діти переходять вулицю на червоне світло світлофора.

Виховані хлопчики завжди лазять по деревах.

Дівчатка витирають руки об сукню.

(Діти виправляють речення, отримують частину ключа). Я впевнена, що всі команди і далі будуть виконувати завдання. Запам'ятайте, щоб люди вас поважали, слухали, дотримуйтеся золотого правила: "Ставитися до людей треба так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас". (Звучить музика, мандруємо далі).

ІІІ. Зустріч із Шапокляк.

Отже, мандруємо далі. Будьте обережні, адже трапляються випадки, коли під час мандрів можна зустріти несподівано розбійників чи хуліганів. Ви не боїтесь? (Звучить пісня з мультфільму).

Шапокляк. О, що це за малюки? Куди це ви зібралися? (Ведучий пояснює, що ми їдемо до країни Ввічливості та Доброти).

Та що ви? Навіщо це вам потрібно? Ось залишайтеся зі мною. (Діти відмовляються).

Ну добре, тоді я дам вам деякі поради, якими можна скористатися в країні Ввічливості та Доброти.

"Шкідливі поради".

Ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудними. Навіщо марно витрачати свій час. Стригтися також не обов'язково, бо як постарієш, голова облисіє. Вранці зовсім не обов'язково зав'язувати шнурки па черевиках, банти на косах, бо вони протягом дня і самі порозв'язуються.

Ведучий. Діти, вам подобаються такі поради?

Хіба можна ними скористатися?

Шапокляк. Що? Не бажаєте таких порад? Ну, тоді слухайте ось які:

якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок вдома. Він і тобі самому згодиться. Ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай, що смачніше, та їж;

дівчаткам треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати;

якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно, щоб він побачив, що ти не засмучуєшся.

Ведучий. Це поради справді хуліганські, нам з тобою не по дорозі. Діти, нам треба довести, що ми їй не друзі, та навчити справжніх правил поведінки. Давайте хором прочитаємо написані правила.

Правила:

Не поспішай першим сісти за стіл.

Не розмовляй під час їжі.

Не перебивай того. Хто говорить.

Не показуй пальцями на інших.

Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.

Поступайся місцем людям похилого віку.

Не забудь вибачитися, якщо ти когось штовхнув.

Шапокляк. Добре, я зрозуміла, ви хороші діти, не буду вас більше затримувати. Мені соромно. Я піду до Чебурашки. (Пісня Чебурашки). Звучить свисток.

IV. А зараз на нашому шляху "Семафор ввічливості".

Тепер залежить тільки від вас, діти, чи дозволить він вам рухатися далі. Червоний колір - забороняю, зелений - дозволяю. У вас на столі лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Я зачитаю репліки, а ви повинні сказати: де правильно поступають діти, а де ні. Якщо правильно -зелений, не правильно червоний.

Дайте мені хлібину, звертається хлопчик у магазині до продавця (черепна).

Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно, каже дівчина в автобусі (зелена).

Покличте до телефону Марину (червона).

Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі. Сказала дівчинка бібліотекарю (червона).

5. Люба бабуся! Я із задоволенням тобі допоможу (зелений).

Ведучий. Молодці! Ви добре справилися із завданням.

Семафор показує зелене світло і ми вирушаємо далі.

(Звучить фонограма руху поїзда).

V. "Галявина танцювальна"

Танок на місці.

1. Нумо дівчата, всі веселіше

Ми починаєм танець простіший,

Та для початку і для порядку

Зробимо разом ми фіззарядку.

1, 2, 3, чотири (4).

2. Руки на плечі разом кладемо

Вправо поглянем і вліво також,

Так як на хвилях по морю гойдає,

Вітер морський нас всіх обвіває.

1,2,3,4.

(На рахунок 4 виконуємо рух "хвиля").

VI. Станція "В гостях у королеви Чистоти".

Наступна зупинка "В гостях у королеви Чистоти".

Королева Чистоти. Добрий день! Я Королева Чистоти. Я люблю в усьому порядок, охайність. Цікаво, чи всі ви приучені до порядку, чи знаєте, як тримати свої речі чистими, як себе потрібно поводити?

3. Гра "Так чи ні".

Королева Чистоти. Давайте пограємо в ось яку гру:

"Так чи Ні", де потрібно казати "так" чи "ні".

- Перед їжею помити руки?

- Вранці я не вмиваюся?

- Мої черевики чистить мама?

- Вранці швидко прибираю ліжко?

- Завжди обгортаю підручники?

- Постійно відриваю ґудзики?

- Завжди забуваю причесатися?

- Мої іграшки завжди складені?

- Я завжди човгаю ногами?

- Постійно чищу зуби?

Королева Чистоти. Добре, молодці! Ви гарно слідкуєте за своїми речами. Тепер ваш портфель не схожий на той, про який говориться у віршику. (Показує портфель і читає вірш).

Нумо, гляньмо, що у ньому,

поки йде завзята гра,

бо ж портфель усім відомо!

Це ж обличчя школяра! Ось

книжки, та що це з ними?

Чом вони у плямах синіх,

Пошматовані, брудні?

Страшно глянути на них!

Подивіться на сторінку

Не сторінка, а "картинка",

помальована така!

А обкладинка ну горе!

Ніби побувала вчора в людожерливих руках!

Королева Чистоти. Що можна сказати про власника такого портфеля? Подумайте, чи все гаразд у ваших портфелях? Чи не нагадує хтось із вас власника цього портфеля?

Вчитель. Шановна Королева, наші діти охайні, старанні, вони самі доглядають за своєю одежею, зачіскою, взуттям. Ось подивіться, як гарно вони з цим справляються.

(Дві пари дівчаток заплітають одна одній коси, в'яжуть бантики).

Королева Чистоти. Молодці, я дуже рада, що такі гарні, охайні, виховані діти стануть жителями Країни Ввічливості та Доброти, Бажаю успіхів у вашій подорожі...

(Під музику зникає фонограма руху поїзда).

VIІ.Станція "Скринька народної мудрості".

Ведучий. Наступна наша зупинка "Скринька народної мудрості". О, тут трапилася пригода! Діти, розсипалася скринька народної мудрості, вам треба буде її скласти. (Діти у конверті отримують завдання із слів скласти прислів'я та приказки).

1 команда: Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Що хата має, тим і приймає.

2 команда: Чим багаті, тим і раді. Слова щирого вітання дорожчі за частування.

3 команда: Аби руки та охота, буде зроблена робота. Лінивому все ніколи.

4 команда: Бджола мала, а й та працює. Землю прикрашає сонце, а людину праця.

5 команда: Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. Добре в світі тому, хто працьовитий.

6 команда: Не радій чужому горю. Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть.

7 команда: Ввічливих і лагідних скрізь шанують. Маленька праця краща за велике безділля. (Звучить музика).

- Діти, подивіться, чи повністю склали ви свої ключі. Так, тепер ви маєте ключі від Країни Ввічливості та Доброти, ми можемо відімкнути її для себе. Молодці діти, ви здолали всі перешкоди, пройшли складний, нелегкий шлях, не піддалися на умовляння Шапокляк, витримали екзамен Королеви Чистоти і тепер ви жителі цієї країни, це значить, що всі ви отримуєте звання ввічливих, вихованих, добрих, охайних.

- Сподіваюсь, що в майбутньому ви залишитеся такими.

Вручаються посвідчення жителям країни Ввічливості та Доброти.

Серед умінь сформованості пізнавальної активності учнів початкових класів ми перевіряли ті з них, які, на наш погляд, є необхідними і достатніми для раціональної роботи:

1) уміння розв'язувати проблемно-пошукові ситуації;

2) уміння розв'язувати пізнавальні завдання;

3) уміння працювати самостійно над виконанням навчальних завдань;

4) уміння виконувати творчі вправи, ігрові завдання.

Виконання цих чотирьох типів пізнавальних завдань дозволяла залучити молодших школярів до різноманітної пізнавальної діяльності. Рівень розвитку визначався середнім показником виконання завдань чотирьох типів - проблемно-пошукових, пізнавальних, самостійних робіт і творчих та ігрових вправ. Отримані результати відображені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Рівні сформованості пізнавальної активності молодших школярів (наприкінці дослідження)

№ п/п	Уміння, що перевіряються	Групи	Рівні (%)
			Високий	Середній	Низький
1	уміння розв'язувати проблемно-пошукові ситуації	ЕГ	20	59	21
		КГ	15	51	34
2	уміння розв'язувати пізнавальні завдання	ЕГ	21	53	26
		КГ	15	45	40
3	уміння працювати самостійно над виконанням навчальних завдань	ЕГ	21	49	30
		КГ	15	49	36
4	уміння виконувати творчі вправи, ігрові завдання	ЕГ	15	49	36
		КГ	15	46	39
Сформованість пізнавальної активності	ЕГ	20,7	54	25,3
	КГ	15	48,3	36,7

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості відповідних пізнавальних умінь в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.

Як видно з рисунка, високий рівень виконання контрольних завдань наявний у 20,7% учнів експериментальної групи, що на 7,7% більше, ніж контрольної. Середній рівень в учнів експериментальної групи - 54%, контрольної групи -- 50,3%. На низькому рівні перебувають 25,3% учнів експериментальної, контрольної - на 11,4% більше. В цілому пізнавальна активність краще сформована в учнів експериментальної групи.

Діаграма

Рівні виконання контрольних завдань учнями експериментальної і контрольної груп

Таким чином, можна стверджувати: проведення нестандартних уроків в експериментальному класі позитивно вплинуло на результативність навчальної діяльності молодших школярів. Результати проведеного експерименту засвідчили ефективність запропонованої методики.

Висновки

Урок - основна форма організації навчання. Над удосконаленням освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені психолого-педагогічні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсякчас. Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються психологічними, дидактичними, розвивальними і виховними вимогами.

До дидактичних вимог належить чітке визначення освітніх завдань кожного уроку; раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб; впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності; раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання; забезпечення оперативного зворотного зв'язку, дієвого контролю. До розвивальних вимог належить формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності; стимулювання якісних змін у інтелектуальному, емоційному, соціальному розвиткові учнів. Виховні вимоги до уроку включають визначення виховних можливостей матеріалу; постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями навчальної роботи; формування життєво необхідних якостей; співробітництво з учнями.

Суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Нестандартним є такий урок, який не вкладається (повністю або частково) у межі, вироблені дидактикою; на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних видів роботи, а прагне вдосконалити зміст (структуру. Форми учбової діяльності). Головна особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. Тому нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, і завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.

Що стосується структури нестандартного уроку в початковій школі, то педагоги наголошують на її багатоваріантному характері і пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку стимулює широке використання відомих форм та пошук нових. Оскільки є нагальна потреба дати об'єктивну оцінку доцільності застосування нетрадиційних занять, визначити їх вагу та місце в системі навчання, в останнє десятиріччя практичний досвід застосування нових форм нестандартних уроків почала опановувати методика. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Форми уроків, які застосовуються в сучасній початковій школі, можна згрупувати таким чином: бінарні уроки, віршовані, інтегровані, уроки-дискусії, уроки-дослідження, уроки-змагання, уроки мандрівки, уроки -- сюжетні замальовки.

Конструювання специфічних форм проведення уроків є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону у побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання і створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, при цьому діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Щоб учень засвоїв навчальний матеріал на нестандартному уроці, він повинен здійснити повний цикл пізнавальних дій, тобто сприйняти матеріал, осмислити його, запам'ятати, спробувати застосувати здобуті знання на практиці. Система таких дій є сутністю навчального процесу. Тим часом у масовій практиці в більшості випадків на занятті відбувається лише первинне сприйняття матеріалу. Отже, виробляючи методику конкретного уроку, вчителю слід передбачати організацію всіх пізні вальних дій, які в сукупності забезпечують оволодіння навчальним матеріалом. Досягти цього можна лише за умови розумного поєднання різних методів і прийомів навчання.

Узагальнені дидактичні вимоги до організації і проведення нестандартного уроку у початковій школі можуть бути сформульовані так: організація педагогічного процесу на нестандартному уроці повинна здійснюватися на основі системи дидактичних принципів, відповідати новим досягненням педагогічної науки і практики; урок має бути цілеспрямованим, тобто передбачати розв'язання чітко визначеної дидактичної мети; урок має відзначатися чіткістю структури, обґрунтованістю застосовуваних методів і засобів навчання, їх відповідністю поставленій меті, характеру матеріалу, що вивчається, навчальним можливостям учнів; на уроці важливо забезпечувати оперативний зворотний зв'язок, який дає змогу вчителеві співвідносити проектовані результати навчання з реальними і в разі потреби вносити в запланований хід заняття корективи залежно від ситуації; на уроці мусить панувати атмосфера доброзичливості, співробітництва і взаємодопомоги всіх учасників навчального процесу в поєднанні з розумною вимогливістю і відповідальністю кожного за результати своєї роботи.

З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки методичні розробки нестандартних уроків розвивального спрямування, а також перевірено її ефективність.

У перебігу констатувального етапу експерименту було вивчено стан сформованості пізнавальної активності у молодших школярів. Оцінка результатів констатувального етапу експериментального дослідження здійснювалася за допомогою таких критеріїв: емоційний, мотиваційний, когнітивний та діяльнісний.

У ході констатувального експерименту вивчався досвід роботи вчителів початкової школи, а також проводилось опитування вчителів, які проводять нестандартні уроки. На формувальному етапі дослідження проводилися нестандартні уроки розвивального спрямування. Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням запропоновані контрольні завдання на створення проблемно-пошукових ситуацій; постановку пізнавальних завдань; організацію самостійної роботи учнів; пов'язані з використанням ігор і цікавих матеріалів, творчих вправ. Рівень сформованості пізнавальної активності визначався середнім показником виконання таких завдань. Учні експериментальної групи значно краще виконали запропоновані завдання, аніж учні контрольної. Таким чином, проведення нестандартних уроків в експериментальній групі позитивно вплинуло на результативність учбової діяльності молодших школярів, а результати проведеного експерименту засвідчили ефективність пропонованої методики.

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш. В школу с шести лет. -- М.: Педагогика, 1986. - 286 с.

2. Антипова О., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. - 1991. № 1. - С. 6569.

3. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Вопросы психологии. - 2004. №3. - С. 7077.

4. Байбара Т. Урок екскурсія. Методика його організації і проведення// Початкова школа. -- 1998. --№ 11. -- С 1113.

5. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. - К.: Освита, 1978. - 368 с.

6. Богданович М, Хайруліна Т., Шпакова В. Методика проведення математичних ранків // Початкова школа. - 1998. №10. С. 1821.

7. Богоявленская Д.Б. Интелектуальная активность как проблема творчества. - РостовнаДону: Феникс, 1983. - 144 с.

8. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: АПН РСФСР, 1959. - 347 с.

9. Божович Е.Д. Психологопедагогические требования к современному уроку // Советская педагогика. - 1987. №9. - С. 3136.

10. Бойченко С. Сучасний урок // Дивослово. - 1999. №9. - С. 5859.

11. Бойчук М. Травнева подорож: Урок української мови 3й клас // Початкова освіта. - 2008. №2. С. 911.

12. Бондар В. Сучасний урок: Навчально-виховна і розвивальна концепція // Освіта. - 2003. №54. - С.56.

13. Бондар В.І. Удосконалювати аналіз уроку // Радянська школа. - 1990. №1. - С. 5356.

14. Буряк В.К. Диференціація навчання на уроці // Радянська школа. - 1990. №3. - С. 5864.

15. Бутрім В. Римований урок з української мови. Іменник // Початкова освіта. -- 2001.-- №2. -- С 5.

16. Вельдбрехт Д., Токар Н. Щоб не було вам, люди, гірко потім, дбаймо про довкілля вже сьогодні // Початкова школа. 2002. №3. С. 4143.

17. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

18. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1981. - 383 с.

19. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления // Вопросы психологии. - 1982. - №5. - С. 8084.

20. Гап'юк Г.В. Нестандартні завдання з математики - засіб розвитку творчих здібностей // Початкова школа, 1991.№12.

21. Годфруа Ж. Что такое психология. Т.1. - М.: Академия, 1992. -430 с.

22. Горб О. Структура уроку - складова педагогічної технології // Рідна школа. - 2002. №12. - С. 2729.

23. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови // Початкова школа. -- 2003. -- № 4. -- С 14.

24. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Опис власного досвіду // Початкова школа. - 2007. №12. С. 1920.

25. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №1. - С. 1314.

26. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення учнів до учіння // Рідна школа. - 1999. №9. - С.4950.

27. Губенко Л.Д. Нестандартні уроки в початковій школі // Початкова школа. -- 2006. -- №3. -- С. 1516. |

28. Десятниченко Н. Моделі сучасних уроків // Завуч (Перше вересня). - 2002. №35. - С.511.

29. Діагностика творчого мислення // Розкажіть онуку. - 2007. - №19 (додаток). - С. 3841.

30. Доренська Л. Нестандартні заняття з трудового навчання // Початкова школа. --1992. -- № 1. -- С 29--32.

31. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие. - М.: ПЭР СЭ; СПб.: ИМАТОНМ, 2002. - 224 с.

32. Дьоміна С. Майстри будувати гнізда. Урок подорож // Початкова освіта. -- 2003. -- № 9. -- С. 6.

33. Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. - М., 1984.

34. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. -- 2000. -- Січень. - С. 6.

35. Заворотнюк В. Грицько Бойко -- майстер веселого цеху. Урок конкурс з позакласного читання // Розкажіть онуку. -- 2002. -- № 6. -- С 2529.

36. Захарова А.М. Розвиток мислення в початковій школі // Психологія і педагогіка. - 2005. - №1. - С. 2127.

37. Зверев И.Д. Современный урок: поиски, проблемы, решения // Советская педагогика. - 1986. №10. - С. 5661.

38. Иванова Г. Урок внеклассного чтения в 4 классе // Начальная школа. -- 2002. -- № 8. -- С. 5051.

39. Івасенко Т. Подорож Математичним океаном // Початкова школа. --2001. -- №1. -- С 5657.

40. Інтегровані та нестандартні уроки // Бібліотечка вчителя початкової школи. 2000. 910. С. 160.

41. Калинович Я. Типи уроків. Схеми аналізу нестандартних уроків різних типів // Директор школи (Перше вересня). - 2001. №2932. - С.1736.

42. Класс С. Подорож до лісової школи // Початкова школа. -- 2001. --№3.-- С 4546.

43. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. - К.: Освіта, 1994. - 186 с.

44. Колосов П. Казкова граматика. Мовний ранок // Початкова школа. -- 2000. -- № 2. -- С 6063.

45. Колягин Ю., Алексеенко О. Интеграция школьного обучения // Начальная школа. -- 1990. -- № 9. -- С. 2829.

46. Кондратюк О. УрокКВК // Початкова школа. 1996. № 5. - С. 3233.

47. Крупська Г. Це рідне слово -- Батьківщина: Конспект нестандартного уроку // Початкова школа. -- 2000. -- № 9. -- С. 5354.

48. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. - 2007. - №1. - С. 26.

49. Лисенко Г. З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. -- 1998. -- №8. - С. 1516.

50. Лисенко Г. Інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху // Початкова школа. -- 1998.-- №11. -- С. 1618.

51. Лухтай Л. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. №3. - С. 3135.

52. Мальований Ю.І. Сучасний шкільний урок // Радянська школа. - 1987. №7. - С. 7679.

53. Матвєєва В.Л. Урок аукціон // Початкова школа. -- 1996. -- №11. - С. 910.

54. Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. -- 1997. -- №12. -- С 1123.

55. Михайлів Т.В. Нетрадиційні уроки // Управління школою. - 2006. №14. - С.420 (вкладка).

56. Москалюк М. Ми вчимося дотримуватись правил дорожнього руху. Урок змагання // Початкова освіта. -- 2003. -- № 16. -- Вкладка.

57. Мохова И. Урок исследование в начальной школе // Начальная школа. -- 1997. -- № 12. -- С. 9596.

58. Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів // Початкова школа. -- 2001. -- № 2. -- С 1315.

59. Нестандартні уроки в початковій школі / Упоряд. О. Кондратюк. К.: Ред. загальнопед. газети, 2005. 127 с.

60. Ночвінова О. Нестандартні форми роботи педагога // Початкова школа. -- 1998. -- № П. -- С 46.

61. Олефіренко Г. Мистецтво збуджує інтерес до знань // Початковашкола. -- 2001. -- № 12. -- С. 5051.

62. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання (Нетрадиційні форми навчально-виховного процесу та їх аналіз) // Директор школи (Перше вересня). - 2001. №40. - С.1011.

63. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання (Нетрадиційні форми навчально-виховного процесу та їх аналіз) // Директор школи (Перше вересня). - 2001. №41. - С.1213.

64. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання (Нетрадиційні форми навчально-виховного процесу та їх аналіз) // Директор школи (Перше вересня). - 2001. №43. - С.1011.

65. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання: Уроклекція // Директор школи (Перше вересня). - 2001. №44. - С. 910.

66. Охрімчук Р. Зворотний зв'язок // Початкова школа. 1998. №12. - С. 56.

67. Павленко Л. Розвиток зв'язного мовлення. Нестандартні уроки. 14 класи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 160 с.

68. Пашаріна П. Карпати. Уроктелеміст // Розкажіть онуку. -- 2003. -- 3. -- С. 18--19.

69. Пензар Л. Земля -- наш дім // Початкова школа. 2000. №2. С.1922.

70. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. -- 1995. -- №4. -- С 62--65.

71. Порохня С.К. Нестандартні уроки в початкових класах // Бібліотечка вчителя початкової школи. 2003. №7. С. 6871.

72. Приступа Г.Н. Некоторые пути повышения эффективности урока // Начальная школа. - 1990. №5. - С. 6369.

73. Савченко О. Сучасний урок у початкових класах. - К.: МагістрS, 1997. - С. 8990.

74. Свята Т.В. Фрагменти нестандартних уроків з української мови, читання та образотворчого мистецтва в початкових класах // Відкритий урок. - 2008. №3. С. 910.

75. Сторожев С Віршовані правила // Початкова школа. -- 1998. -- №3. - С. 1214.

76. Сухомлинський В. Вибрані твори: В 5 т. К.: Радянська школа, 1976. - 428 с.

77. Тараненко В.Ю. Ефективність і якість уроку - формула нашого життя // Радянська школа. - 1985. №8. - С. 410.

78. Федорук Ж.В. Виготовлення з тирси аплікації "Білка". Звірі, їх охорона // Розкажіть онуку. -- 2002. -- № 7. -- С. 6970.

79. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. “Академія”, 2002. - 528 с.

80. Чекіна О.Ю. Рід прикметника. Школа -- наш дім. Інтегрований урок з української мови та українського читання. 2 клас // Розкажіть онуку. -- 2000. -- № 4. -- С. 4849.

81. Чмир Н. Урок конференція з позакласного читання у 3 класі // Початкова школа. 2003. № 4. С. 1316.

82. Шиянова Е.Б. Формирование у школьников мыслительных операций преобразования // Мир психологии. - 2007. - №1. - С. 6469.

83. Штомпель Г.О. Вимоги до сучасного уроку // Радянська школа. - 1989. №7. - С. 3642.

84. Щукина Г.И. О проблемах современного урока // Советская педагогика. - 1987. №1. - С. 4851.

85. Яворська Б. Речення. Урок ярмарок //Бібліотечка вчителя початкової школи. -- 2000. -- № 910. -- С. 4445.

86. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. К.: Либідь, 2003. 560 с.

ДодатКИ

Додаток А

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Школа №____ Клас____ Прізвище, ім'я, побатькові вчителя______________

Уважно прочитайте питання і підкресліть той варіант відповіді, який вам найбільше підходить.

1. Чи проводите Ви нестандартні уроки?

а) так;

б) ні.

2. Частіше Ви проводите:

а) нестандартні уроки;

б) традиційні уроки.

3. Чи часто (хоча б раз на тиждень) проводите нестандартні уроки?

а) раз в тиждень;

б) не менше двох разів на тиждень;

в) 3 і більше рази на тиждень.

4. Найчастіше Ви проводите такі різновиди нестандартних уроків:

а) уроки подорожі

б) ділова гра

в) урок діалог

г) урок пресконференція

д) уроки ігри

е) уроки конкурси

4. Як Ви вважаєте, нестандартні уроки мало поширені у педагогічній практиці через:

а) недоліки в методичному забезпеченні;

б) відсутність вільного часу для належної підготовки;

в) недостатнє стимулювання з боку керівництва?

5. Які умови для Вас слід створити, щоб ви проводили більше нестандартних уроків?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

6. Назвіть відомі Вам види нестандартних уроків?

_________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо!

Додаток Б

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ

Школа №____ Клас____ Прізвище, ім'я дитини ____________________

Уважно прочитай питання і підкресли той варіант відповіді, який тобі найбільше підходить.

1. Тобі подобається ходити до школи?

а) так;

б) ні.

2. На уроках ти переважно активний, хочеш відповідати?

а) так;

б) ні.

3. Чи цікавиться вчитель твоїм особистим ставленням до матеріалу під час відповіді?

а) так;

б) ні.

4. Чи подобаються тобі нестандартні уроки?

а) так;

б) ні.

5. Чи хотів би ти, щоб такі уроки проводилися часто (хоча б раз на тиждень)?

а) так, тому що__________________________________________________;

б) ні, тому що___________________________________________________.

6. Тобі найбільше подобаються:

а) уроки подорожі

б) ділова гра

в) урок діалог

г) урок пресконференція

д) уроки ігри

е) уроки конкурси

7. Чим, на твою думку, нетрадиційний урок кращий за звичайний?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Дякуємо!