Розвивальний потенціал нестандартних уроків у сучасній початковій школі

Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.

Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо),

Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обґрунтоване доповнення.

Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

Розподіл учнів класу на команди [66, 5].

Організовуючи учнів класу в команди, класовод враховує, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різним рівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання.

І.Мушак [58] пропонує такі методи розподілу дітей на команди: за допомогою лічилочки; за інтересами; за кольором волосся; за першою буквою імені; за розрахунком на перший-п'ятий; за цифрами (геометричними фігурами, умовними позначками), намальованими на картках.

Діти в командах самостійно обирають своїх капітанів, учитель тільки тактовно спрямовує цей вибір. У ролі ведучого виступає класовод, якому допомагають консультанти. До складу журі запрошують адміністраторів, учителів-предметників старшої школи, шкільного психолога, лікаря, працівників їдальні тощо (відповідно до теми уроку-змагання).

Крім того, у складі журі можуть бути й учні середніх і старших класів.

Якщо це урок-конкурс, то журі обирають з учнів класу. В такому випадку судді оцінюють і коментують якість виконавської діяльності своїх однокласників (декламування віршів, гра на музичному інструменті, спів, танок, театральне дійство). Учитель стежить за тим, щоб висловлювання школярів були об'єктивними. Бажано, щоб склад журі постійно змінювався.

Етапами уроку можуть бути складові частини телевізійного КВК (який, безсумнівно, діти неодноразово бачили на домашніх телеекранах, а хтось і разом з батьками обговорював передачу, що для багатьох дорослих стала улюбленою).

I. Вступне слово вчителя. Привітання. Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання (правила поведінки й дисципліни під час заняття). Представлення команд, їх капітанів, асистентів, консультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

II. Розумова "розминка". Вона може проводитися в усній (кілька дидактичних ігор за темою уроку) чи письмовій формі (п'ятихвилинна самостійна робота школярів на аркушах паперу: наприклад, розв'язування прикладів, виконання граматичних завдань, музична чи літературна вікторина тощо).

Перевірка домашнього завдання. Розв'язування задач різними способами, написання творів мініатюр, складання кросвордів природознавчої тематики.

Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

V. Конкурс творчих робіт (конкурс юних знавців музики, поезії,образотворчого мистецтва, кулінарії тощо).

VI. Відповідь на проблемне запитання уроку. Має супроводжуватися обов'язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

VII. Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців. Члени журі тактовно висловлюють свої думки після кожного конкурсу, пам'ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри. Для полегшення складної роботи членів журі вчитель заздалегідь виготовляє для кожного з них підсумкову відомість.

Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

Отже, уроки-змагання дають змогу дітям працювати активно, зацікавлено: виконавці відчувають радість творчості, а їхні друзі судді мають можливість проявити самостійність, продемонструвати вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися. При цьому навіть у найслабшого учня формується почуття відповідальності за власні знання.

Бажання не підвести однокласників спонукає дитину підвищувати свій рівень знань, тренувати навички та вміння, допомагає розкрити особисті здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат, на перемогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку [51].

Доцільно вчити дітей не тільки радіти успіхам (власним та однокласників), а й співчувати невдачам товаришів, робити все можливе для досягнення перемоги. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками, на думку О.Митника та В.Шпак [54], допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь.

Однією з найцікавіших форм уроків, що проводяться на всіх етапах вивчення матеріалу, є уроки мандрівки. Особливість цих нестандартних уроків полягає у тому, що педагогічний процес реалізується як в умовах класного приміщення, так і поза ним. Зрозуміло, що в умовах класного приміщення проводяться заочні уроки мандрівки. Їх різновидами можуть бути уроки екскурси (у минуле, у майбутнє) та уроки подорожі (за планом чи за картою). У свою чергу, власне мандрівки (очні) -- це уроки екскурсії (у природу, на виробництво, до музею, на виставку, до зоопарку тощо) та уроки марафони (за зупинками чи за маршрутом) [42].

Чинна програма з природознавства передбачає проведення уроків екскурсій у природу. Інші відображені на схемі види уроків мандрівок учитель також обов'язково погоджує з тематичним плануванням, складаючи логічну послідовність зазначених занять за підручником, дидактичними та методичними посібниками.

Складові компоненти уроку мандрівки такі.

I. Підготовка вчителя та учнів до уроку.

II. Проведення заняття.

Ш. Підбиття підсумків уроку [39, 56].

Ефективність такого типу уроку залежить насамперед від підготовки до нього вчителя та учнів. Підготовча робота здійснюється окремо класоводом та педагогом разом зі школярами. Вчитель визначає тему, мету, вид уроку мандрівки та встановлює його логічну послідовність: вивчає програму з предмета, матеріал підручника з теми уроку, ознайомлюється з методичною, науковою та додатковою літературою. Також він обмірковує організаційні заходи підготовки дітей до заняття. Для очних мандрівок це:

§ ознайомлення дітей з темою, метою, місцем проведення та зупинками екскурсій (марафонів);

§ актуалізація знань про правила дорожнього руху; правила поведінки й чемного поводження на вулиці; правила поводження в природі, її охорону;

§ демонстрування відеофільмів з метою мотивації та пробудження інтересу до майбутнього уроку;

§ поділ класу на групи поїзди (вантажівки) по 8--10 учнів у команді;

§ ознайомлення дітей з проблемно-пізнавальними завданнями;

§ добір необхідного обладнання (наочності) [32, 6].

Педагогічний досвід свідчить про наявність таких етапів у структурі уроку мандрівки [41, 3233]:

1) Організаційний момент. Привітання та побажання гарного настрою.

2) Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку мандрівки.

3) Визначення мети й завдань уроку.

4) Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок (власне мандрівка за пунктами карти).

5) Фронтальне опитування (або бесіда за темою уроку).

6) Відповідь на проблемне запитання. Фізкультхвилинка.

7) Індивідуальна робота учнів (написання математичного або словникового диктантів, розв'язування рівнянь, заповнення тестових карт з природознавства, порівняльна характеристика персонажів оповідання за запитаннями, запропонованими вчителем тощо).

8) Поділ класу на групи. Виконання завдань творчого або дослідницького характеру. Під час роботи дітей у групах особливу увагу слід приділити розміщенню меблів у кабінеті. Кожна окрема група сидить за зсунутими партами, спілкується відповідно до завдання, має свій номер, намальований на об'ємному сигнальному трикутнику.

У процесі виконання самостійної роботи у дітей можуть виникати якісь труднощі, потреба в додаткових поясненнях. У такому випадку діти сигналізують червоним кружечком, а вчитель, помітивши критичні моменти в роботі школярів, допомагає їм. Якщо ж завдання виконане й група готова відповідати, учні показують ту сторону трикутника, де зображено зелений кружечок.

9) Дидактична гра з елементами змагання.

10) Підсумок уроку.

Підсумкова бесіда.

Оцінювання роботи учнів на уроці.

Для об'єктивності оцінок, виставлених класоводом, школярам пропонується самим оцінити роботу один одного, обговоривши це в групі.

11) Загальна оцінка діяльності класу.

12) Домашнє завдання практичного спрямування.

Проведення уроків мандрівок привертає увагу багатьох учителів. Це відбувається тому, що такі уроки, по-перше, зацікавлюють майже всіх учнів; по-друге, базуються на грі, яка допомагає уникнути напруження, створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; по-третє, стимулюють розвиток творчих здібностей дітей, кмітливості, логічного мислення, уяви.

До уроків замальовок належать ті, що побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують певні значні або "маленькі" ролі. Уроків вечорниць, казок, ранків, спектаклів тощо школярі завжди чекають з нетерпінням, бо такі заняття проводяться зрідка (двічі тричі на рік), оскільки вимагають значної підготовки, до якої залучають навіть батьків (вони допомагають надрукувати тексти, виготовити афішу запрошення, декорації, записати музичні твори на плівку тощо) [24].

Основна робота, безумовно, лягає на плечі вчителя. Він складає план-конспект майбутнього нестандартного уроку, тему якого заздалегідь обговорює з учнями. Спостерігаючи за дітьми, педагог вирішує, кому доручити виконання певної ролі. У 1--2х класах учитель сам розподіляє ролі між школярами, а в 3--4х -- це роблять самі діти, але під керівництвом класовода. Покажемо це на простому прикладі.

-- Діти! Незабаром ми проводитимемо урок спектакль "Наші обереги". Це заняття будується на театральному сюжеті, тому має таку назву. Як ви знаєте, під час спектаклю артисти виконують певні ролі. Так буде і на нашому уроці. На вашу думку, кому можна доручити виконати роль Домовика? Чому саме Іринці? Хто хоче вивчити пісню? Гадаю, що виразно розповість про кольорові стрічки Максим. А зробити чарівну скриню ми попросимо Тарасика. Тарасе, ти згоден нам допомогти? Не зможеш розфарбувати? Дівчатка, хто спробує прикрасити скриню і цим допоможе Тарасові?

Після такого доброзичливого обговорення артисти вчать тексти своїх ролей, віршів, пісень, виготовляють афішу запрошення, декорації, костюми, а також розпитують батьків, бабусь, дідусів щодо теми уроку. "Цікавинки" вчитель теж бере до уваги та використовує їх під час уроку.

Така підготовча робота згуртовує дітей і має стимулююче значення. Учні із задоволенням працюють разом, отримуючи насолоду від взаємодопомоги. А така співпраця виховує у школярів повагу до своїх друзів. Як влучно зазначила Н.Гордуз: "З'єднуючи дітей, ми створюємо для них грунт, на якому виросте самоповага, почуття власної гідності, які можливі тільки серед рівних собі" [23, 1].

У 1--2х класах розучування текстів ролей контролює вчитель. Доросліші діти перевіряють тексти, працюючи в парах: обговорюють чіткість декламування вірша, виразність виконання пісні, дають поради один одному. Значний результат дає також робота в парах з напівголосним поясненням. Під час спілкування дітей учитель, повільно проходячи класом, каже: "Ви говоріть, я всіх слухаю", -- зупиняється біля тієї чи іншої парти, коментує, доповнює висловлювання учнів. Цей етап підготовки вчить малюків розмірковувати, знаходити оригінальні рішення.

Класовод радиться з дітьми, добираючи музичні номери, які будуть використані під час уроку. Батьки допомагають записати музику на плівку. Отже, відбувається тісний зв'язок "сім'я -- школа", що важливо в будь-який період навчання дітей. Сам урок по суті -- це театральне дійство, яке ніколи не повторюється, а щоразу вимагає від учителя і його вихованців гарної підготовки й проведення [28, 6].

Важливим у процесі організації і проведення нестандартних уроків є наявність доступних для вчителів початкової школи навчальних посібників, де розкриваються теоретичні й практичні аспекти проблеми. На сьогоднішній день доводиться констатувати, що в достатній кількості присутні хіба що посібники з теоретичних основ проблеми (наприклад, авторства Л.Павленко [67], О.Кондратюк [46], О.Антипової [2], В.Паламарчук [71], О.Савченко [73], М.Бойчука [11], Н.Гордуз [23], Т.Святої [74] та ін.).

Серед практично орієнтованих посібників та досліджень та доцільно назвати методичні розробки Г.Гап'юк [20], В.Бондара [12], Т.Гусак [26], Н.Десятниченко [28], Т.Михайліва [55], Н.Островерхової [6265], С.Порохні [71] та інші. Весь масив матеріалу, у т. ч. розробки нестандартних уроків та методичні рекомендації з їх проведення, можна знайти у журналах "Початкова школа", "Начальная школа", "Початкове навчання і виховання", "Розкажіть онуку" та ін., проте матеріал цей охоплює лише окремі моменти змісту початкової освіти і потребує систематизації.

Отже, у практиці діяльності передових вчителів початкових класів єдність мети і змісту навчання успішніше досягається й реалізується при варіюванні видів нестандартних уроків. Навчально-виховна система початкового навчання поєднує процеси навчального пізнання й діяльності дитини, а нестандартний підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним.

Підбиваючи підсумки аналізу масового педагогічного досвіду використання нестандартних уроків, радимо вчителям чітко розробляти зміст і структуру нестандартного уроку, сміливо вводячи в цей творчий процес елементи театрального дійства. Це дає змогу не тільки поповнювати словниковий запас учня, розвивати його мовлення, а й навчити дитину володіти своєю поставою, жестами, мімікою. Також доцільно конструювати нестандартні уроки у початковій школі на казковому сюжеті. Виконуючи ролі казкових персонажів, школярі вчаться правильно говорити, набувають уміння триматися перед аудиторією, самостійно відкривають нові зв'язки у вивченому матеріалі, роблять власні висновки, всебічно розвиваються.

2.2 Особливості організації нестандартних уроків у передовому педагогічному досвіді

У сучасній початковій школі значна увага приділяється всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього цілісного наукового світогляду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання використання нестандартних уроків, інтегрованих курсів, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів, широкої міждисциплінарної інтеграції, поєднання блоків знань з окремих предметів. Нестандартні уроки сьогодні намагаються здійснити передусім на в початковій школі З огляду на це у педагогічній літературі наводяться як переваги, так і недоліки подібних експериментів.

Так, Ю.Колягін [45] позитивним фактором використання нестандартних уроків в початковій школі вважає відносну готовність учителя, який веде більшість навчальних предметів. Головним аргументом "за", на думку згаданого дослідника, може бути наявність великих потенційних можливостей у розвитку інтелекту дитини. Він посилається на результати досліджень американських психологів, згідно з якими 20% інтелекту формується у перший рік життя, 50% до чотирьох років, 10% до восьми років і 90% до тридцяти років життя.

Негативними ж факторами для використання нестандартних уроків в початковій школі, як зазначається в публікаціях останнього часу, є малочисельність навчальних предметів, необхідність формування надзвичайно важливих навичок читання, письма та лічби, складність у викладі матеріалу в нестандартних формах занять так, щоб дітям цієї вікової категорії було цікаво і, головне, зрозуміло.

Під час проведення нестандартних уроків вчителю доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, створити передумови для різнобічного розгляду повного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Проаналізуємо передовий педагогічний досвід з проблеми дослідження. Як показали наші спостереження, передові педагоги, як правило, не зосереджуються на труднощах при підготовці і проведенні таких уроків, а займаються творчим їх впровадженням в навчальний процес. При цьому вони вважають, що можливості для проведення нестандартних уроків у початковій школі досить широкі. Щодо кількості нестандартних уроків, то однозначної відповіді передові педагоги не дають. На їх думку, це залежить від уміння вчителя провести цей урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно, хоч на півріччя проаналізувати календарні планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення нестандартних уроків треба готуватись не лише вчителеві, а й учням.

Активізації творчого процесу на нестандартних уроках сприяють рольові ігри (зокрема, коли учні виступають ерудитами, генераторами ідей, критиками), різноманітні завдання на вироблення логічних форм доведення і спростування. У цьому плані можуть допомогти прийоми носіїв передового педагогічного досвіду: тематичний захист М.Гузика, артистизм імпровіації Є.Ільїна, естетичний синтез (єдність образу і слова) А.Шеховцової, "хмара думок" Ш.Амонашвілі, креативні рухи З.Жофчака, картосхеми Н.Кукушкіної, смислові опорні пункти О.Перун, ігрові подорожі А.Ровної і т. ін. [59].

Передова практика початкового навчання свідчить про тенденцію зростання ролі групових та індивідуальних форм для створення між школярами відносин взаємної відповідальності. Праця одного має залежати від успіху іншого. Як показує досвід роботи Г.Лисенко та З.Климик із ЗОШ №3 м. Дніпропетровськ, найраціональнішим з цього погляду є організація груп учнів з постійно змінюваним лідером.

Старанно продумує кожен етап уроку з урахуванням сприймання матеріалу учнями вчитель ЗОШ №121 м. Одеси С.Козлов [60]. Він прилучає своїх вихованців до самостійного пошуку шляхів кращого засвоєння знань, формує в них пізнавальні потреби, зацікавлене, відповідальне ставлення до навчання. У цьому -- секрет успіху педагога.

Підготовку до нестандартного уроку досвідчені педагоги починають з докладного аналізу його виховного і розвиваючого потенціалу. Учитель має добре уявляти, які основні знання будуть засвоєні учнями на кожному уроці та в системі уроків з теми, які уміння й навички сформовані, які світоглядні ідеї усвідомлені, як конкретне заняття сприяє розвитку пізнавальних інтересів школярів, формуванню у них навичок навчальної праці.

Саме так підходять до планування навчально-виховного процесу в ЗОШ № 13 м. Кіровограда [63]. Тут учителі, приступаючи до тематичного планування роботи, визначають місце кожного нестандартного уроку в системі занять, його орієнтовну структуру залежно від змісту й характеру навчального матеріалу, рівня підготовки учнів, наявних дидактичних засобів планують застосування методів і прийомів навчання.

Протягом кількох років у м. Миколаєві над проблемою нестандартних уроків працює педагогічний клуб "Пошук" [71]. Стрижнем пошуків учителів є ідея розвитку особистості молодших школярів на основі збагачення їх сприймання і мислення яскравими інтелектуальними почуттями, створення на уроках діалогів, співробітництва різних рівнів. Досвід М.Денисюк (НВК №10) вже набув визнання серед колег.

Наприклад, учителька для 1 класу визначила 10 тем нестандартних уроків з елементами інтеграції знань:

1. "Хто як зимує". Інтегровані теми з уроків: читання "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім " Ознаки зими", малювання "Зустріч зими";

23. "День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім "День космонавтики", розвиток мовлення " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво аплікація "Космос", фізкультура "Ми космонавти".

4. "Складемо казку". Теми з уроків малювання " Чарівний птах", розвиток мовлення "Складання казки за початком".

5. "Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення " Моя вулиця".

6. "Професії наших батьків". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім "Професії", художня праця "Робота з тканиною".

78. Урок-казка "Зимабілосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім "Ознаки зими", фізкультури "Зимові розваги", музики "Казка зимового лісу".

9. Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики "Звуки весни", малювання "Фарби ранньої весни".

10. Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, Марія Никифорівна важливого значення надає таблицям для проведення нестандартних уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення.

Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).

Такі таблиці опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.

Виховання на нестандартному уроці здійснюється через зміст і методи навчання, особистість учителя, взаємини учнів. Уміло реалізують виховні можливості уроку учителі ЗОШ №9 м. Броварів Київської області М.Терновенко [27], ЗОШ №18 м. Чернівців М.Свердан [23], ЗОШ № 30 м. Чернігова А.Леонова [34] та ін. Яскраве, переконливе слово педагога, щирі бесіди з учнями, що переростають у творчі дискусії, перетворюють навчальні заняття на уроки морального становлення особистості.

Під час уроків дискусій впроваджується прийом: ділитися власними судженнями в письмовій формі. Такий прийом запроваджує на своїх уроках вчителька ЗОШ №2 м. Севастополь Л.Нечволод [64]. Її учні під час, наприклад, уроку семінару заповнюють журнал відгуків (або журнал діалогу): записують свої враження від опрацьованого поетичного твору. У процесі цієї роботи діти заохочуються до оцінювання прочитаного та до обміну думками на сторінках журналу. Наприкінці уроку вчитель разом з учнями обов'язково підбиває підсумки.

Учитель ЗОШ №29 м. Черкас Ю.Жилін [72], успішно використовуючи групову роботу школярів, спрямовує їх на індивідуальне вивчення матеріалу. Це особливо актуально під час проведення уроків мандрівок. Якщо це урок марафон, педагог разом із батьками готує кабінети зупинки, таблички з назвами станцій (що вивішуються на дверях приміщення, де буде розташована зупинка), маршрутні листки. У маршрутному листку вказано перелік зупинок, на яких повинні побувати "поїзди".

До проведення уроку залучаються старшокласники, бібліотекар, шкільний психолог, лікар, які виконують ролі начальників станцій, де зупинятимуться "поїзди". Кожний відповідальний за зупинку добирає для школярів завдання (розв'язати задачу, вставити пропущені літери, відгадати загадки, продемонструвати вміння та навички, здобуті на уроках ритміки та фізичної культури, розказати про композиторів, упізнати за початком і продовжити співати пісню, відповісти на запитання літературної вікторини, уважно прослухати доповіді з курсу "Я і Україна", які допоможуть розв'язати кросворд тощо), виконання яких вимагає певних знань з предмета.

Завдання складаються з урахуванням програми для даного класу та оцінюються балами, що заносяться до маршрутного листка. Доцільно на станціях з основних предметів давати серйозні завдання, але на деяких зупинках вони можуть мати жартівливий чи розважальний характер, замінюючи фізкультхвилинки (динамічні паузи, хвилинки відпочинку), до проведення яких під час уроку діти вже звикли. Не слід забувати також і про чергування усної та письмової роботи, розумової та фізичної праці.

Команда, що прибула до вказаної у маршрутному листку станції, працює там 5 хвилин, тому діти намагаються швидко й правильно виконати запропоновані завдання-запитання і "заробити" таким чином якомога більшу кількість балів.

На загальному зборі класовод підбиває підсумки проведеного уроку марафону і нагороджує команди дипломами. Дипломами слід нагороджувати всі команди учасниці, вказуючи письмово, за що саме вручено нагороду (за швидкість виконання завдань, за найбільшу кількість правильних відповідей, за творчість, за уважність тощо).

Уроки-мандрівки, що проводяться в умовах класної кімнати, передбачають виготовлення карти чи плану, за якими буде здійснена подорож (Математичним океаном, до країни Музики, до замку Граматики, у Космос тощо) та влучний добір музичного матеріалу. Ця карта, а також усе необхідне для виконання завдань (подолання перешкод) обладнання, наочність прикріплюються на дошку.

У практиці роботи вчительки ЗОШ №7 м. Червонограда [46] приділяється багато уваги підготовці дітей до нестандартного заняття. Зокрема, уроки екскурси базуються на вміннях учнів уявляти, фантазувати, мандрувати "у часі". Як стверджує педагог, уроки екскурсії вимагають такої підготовки дітей до заняття:

ознайомлення з організаційними питаннями проведення уроку;

ознайомлення з певною картою (планом);

вивчення пісень та читання художніх творів за темою заняття;

виготовлення дітьми наочності, роздаткового матеріалу;

підготовка класної кімнати до уроку (розміщення парт, обладнання виставки книжок, малюнків, прикрашення приміщення тощо).

Також, стверджує педагог, доцільно залучати учнів 34х класів до добору завдань на станціях, виготовлення необхідної наочності й оцінювання учасників мандрівки. При цьому учні складають запитання за змістом розглянутого теоретичного матеріалу, на які відповідають товариші, і письмово виконують завдання з колективною перевіркою і оцінюванням.

Поширеними у практиці роботи передових учителів є уроки-дослідження. Так, І.Мушак [58], вчителька ЗОШ №6 м. Львова, проводить уроки-дослідження на основі групової роботи учнів. На початку навчального року вчителька разом з учнями складає правила роботи в групах:

Правила продуктивної праці

1) Уважно прочитати завдання-інструкцію.

2) Працювати так, щоб не заважати іншим.

3) Вислуховувати думки кожного члена групи.

4) Користуватися додатковою літературою.

5) Вкладатися у відведений час.

6) Презентувати дослідження можуть усі члени групи.

7) Дотримуватися "Правила піднятої руки".

Уроки-дослідження вчителька проводить за такою структурою.

I. Організаційний момент.

II. Ознайомлення з темою і метою уроку.

-- Сьогодні, діти, я пропоную попрацювати в науково-дослідних лабораторіях. Щоб плідно організувати нашу роботу, необхідно дотримуватися таких правил.

Ведучий лаборант організовує роботу в лабораторії (представляє).

Лаборант призначає відповідального за оголошення результатів.

Про готовність відповіді він повідомляє підняттям сигнальної картки.

III. Визначення дослідницького завдання.

-- Працюємо за інструкційною карткою. Завдання написане. Починайте.

IІІ. Колективна робота учнів у групах.

Діти вибирають завдання для індивідуальної роботи (картки розкладено у 3 кошики відповідно до трьох рівнів: репродуктивного, конструктивного, творчого) і самі розподіляються на 3 групи відповідно до вибраних завдань.

Щоб забезпечити кращі умови для групової роботи, І.Мушак пропонує спеціальне розміщення парт у класній кімнаті. А розташування парт, сконструйованих на одного учня, можна змінити за одну хвилину відповідно до мети уроку (колом, невеличкими групами).

Під час виконання групових завдань учні обмінюються інформацією, що підпорядковує особисті цілі й бажання спільній справі. Колективна діяльність поступово привчає дітей поважати товаришів, переживати їхні успіхи та невдачі. Вчителька стверджує, що корисно дозволяти дітям хвилюватися, "вирувати" -- мертвої тиші на уроці не повинно бути. Важливо створювати умови для того, щоб учні аргументували правильність своїх відповідей, висловлювалися, ставили запитання, робили "відкриття", сперечалися. Саме власні відкриття викликають у школярів захоплення, потребу в пізнанні.

ІV. Доведення висунутих гіпотез.

Діти доводять висунуті гіпотези, положення, спілкуючись між собою та з учителем, якому важливо виробити вміння вслуховуватися в судження дітей, знаходити оригінальне в їхніх відповідях, орієнтуватися не тільки на свій запрограмований варіант відповіді.

Характерно, що одним із методів роботи вчителя з групами є "мандрування" педагога класною кімнатою зі своїм стільцем.

V. Практичне застосування набутих знань.

Молодші школярі самостійно працюють за картками: виконують різнорівневі завдання з теми уроку, підготовлені вчителем. Кожний учень вибирає посильні для нього вправи. Практика показує, що можливість працювати в своему темпі дає позитивні результати.

VI. Підсумки уроку дослідження.

Презентація ідеї (рішення). Діти презентують власну роботу, дотримуючись визначеного часу. Класовод при цьому стежить, щоб вони були ввічливими і стриманими.

Вчителька 4 класу Іванковецької ЗОШ ІІІІ ступенів В.Ігнатьєва [40] проводить урок у незвичайній формі, на якому інтегруються предмети читання і природознавство. Вона активізує розумову діяльність при допомозі використання елементів зацікавленості, повідомляючи цікавий факт, який ніби конкретизує відповідний програмовий матеріал.

Щоб зацікавленість учнів не проходила швидко, щоб зростала допитливість, пізнавальний інтерес - проведення ігор, розповіді цікавих фактів Валентина Степанівна супроводжує запитаннями: "Чому?", "Для чого?", "Як це пояснити?".

Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищують якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.

Для прикладу наведемо нестандартний урок природознавства у практиці роботи вчительки Криворізької ЗОШ №11 ІІІІ ступенів О.Кудлай [49]. Під час вивчення теми "Осінь" (2 клас) вона будувала роботу на інтегрованому підході, поєднавши три аспекти: пізнавальний, розвивальний і виховний так, щоб розвиток мислення й мовлення дітей, формування позитивних емоцій здійснювалися паралельно із засвоєнням природничих понять.

Алгоритм інтегрованої діяльності на уроці був такий:

поміркуй і дай відповідь;

роздивись і продовж думку;

обґрунтуй свої твердження;

передай свої відчуття;

розкажи про свої дії;

розгадай ребус;

встанови зв'язки;

прочитай і доведи;

утвори нове слово;

встав пропущені букви;

прочитай і дай відповідь;

продовж речення і намалюй відповідний малюнок;

склади оповідання;

підбий підсумок своєї роботи: чим збагатив себе і однокласників?

Для проведення бесіди за спостереженнями учням пропонувалися такі запитання:

-- Поміркуй, чому в багатьох рослин восени змінюється колір листя?

Чому чорнобривці називають оксамитовими, айстри -- тремтливими, хризантеми -- холодними?

Які почуття викликає в тебе кожна квітка?

Кому б ти подарував ці квіти?

Уважно придивись, як опадають осінні листочки і спробуй продовжити думку: "Осінні листочки подібні до яскравих метеликів, тому що...".

Поміркуй, чи можна сказати, що, скидаючи листя, дерева вмирають? Чому?

Що ти відчуваєш у період, коли дерева скидають своє вбрання?

Чому птахи відлітають у теплі краї?

А чому деякі птахи залишаються у нас зимувати? Якої допомоги вони потребують?

Чи бачили ви, як дорослі допомагають птахам?

-- Яким пташкам ви допомогли і як?

Активізують пізнавальну діяльність школярів, розширюють і поглиблюють знання дітей про природу, розвивають мислення, пам'ять, уяву, кмітливість вдало застосовані ребуси. Тому школярам пропонувалося їх розгадати. Зокрема:

-- Відгадай словесно малюнковий ребус і дай відповідь на поставлене запитання.

-- Які осінні місяці ти знаєш? Який із них тобі найбільше подобається і чим? Який ребус можеш запропонувати для розгадування їх назви?

За допомогою спеціальних завдань учні оволодівали не лише дослідницьким баченням виявлення проблеми, а й опановували прийоми творчої діяльності. Для того, щоб діти зрозуміли взаємозалежність у природі, зуміли встановити причинно-наслідкові зв'язки, вчителька пропонувала завдання:

Прочитай і доведи

Осінь збирає, а весна з'їдає.

Вересневий нас -- сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде!

Жовтень ходить по краю, та й виганяє птиць із гаю.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

Нестандартні уроки передові вчителі проводять здебільшого як узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичують їх сприймання відповідними враженнями, активізують словник, інтерес до теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні нестандартним урокам, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

2.3. Перевірка шляхів реалізації розвивального потенціалу нестандартних уроків в експериментальному дослідженні та його результативність

З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику проведення нестандартних уроків, а також перевірено її ефективність. Дослідження проводилося у 2008/2009 рр. у 4А класі Червоненської ЗОШ ІІІІ ступенів Золочівського району Львівської області на матеріалі предметів української мови та математики.

На констатувальному етапі дослідження, який проводився на базі Червоненської ЗОШ ІІІІ ступенів Золочівського району Львівської області, нами було опрацьовано теоретичну базу дослідження, вивчено та узагальнено масовий і передовий педагогічний досвід з проблеми використання нестандартних уроків у початковій школі. Упродовж констатувального етапу ми відвідали, проаналізували та узагальнили ефективність роботи вчителя щодо забезпечення розвивального потенціалу уроку в початковій школі. Всього було відвідано 75 уроків вчителів шкіл м. Тернополя (ЗОШ №24, №25).

Аналіз відвіданих уроків свідчить, що розвивальна функція навального процесу у масовому педагогічному досвіді вчителів початкової школи реалізується недостатньо. Вчителі початкової школи в основному використовують потенціал змісту освіти (тексти, завдання). Лише у досвіді передових учителів зустрічаємо спроби використання окремих методів навчання, які передбачають продуктивну діяльність.

Наводимо приклади фрагментів уроків, які забезпечують належний рівень розвитку молодших школярів шляхом використання відповідних методів навчання. Так, наведемо зразки створення проблемно-пошукових ситуацій на уроках української мови:

1. Відгадування загадок.

Для дітей доцільно використовувати тематичні добірки загадок, а також ілюструвати їх з допомогою малюнків і подавати у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах.

Грамоти вчиться -- завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду № 1.

1. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба... (Школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє,-- хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли -- час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає, дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини.

2. Словесне малювання. Учитель звертається із запитанням і завданням типу: "Якою вам уявляється картина природи (пшеничне поле, берізка, сосни у снігову заметіль), коли ви слухаєте оповідання, вірш? Як ви уявляєте обстановку, у якій проходять події твору? Опишіть так, ніби все це перед вашими очима, начебто ви самі бачите, чуєте і описуєте події. Яким вам уявляється герой у найбільш напружений момент дії?".

Словесні картинки найчастіше створюються до фрагментів твору, найбільш значних для розкриття його ідейно-тематичного змісту. Побудована серія малюнків ілюстрацій до одного тексту може слугувати картинним планом до нього.

Наведемо фрагмент уроку, у якому висвітлюються окремі прийоми навчання словесного малювання.

Тема. Словесне малювання епізодів казки.

Мета: Вчити словесного малювання на основі прочитаного.

Учитель читає казку.

Огірок і Капуста

Рано-вранці Огірок і Капуста вирушили у далеку путь. Ідуть та йдуть. Вже й сонце піднялося високо високо. Ось і річка. От би скупатися! Огірок з розгону скочив у воду. А Капуста сіла на бережку, Стала роздягатися. Огірок плаває, пірнає. А Капуста скидає та й скидає свої незчисленні одежинки. Вже й сонце на захід схилилося, аж поки Капуста роздягнулася і почала потихеньку опускатися у річку. Стала кликать:

-- Пливи до берега, Огірочку!

А огірочок змерз, зуб на зуб не попадає. Увесь пухирчиками вкрився. І відгукнутися годі!

Запитання і завдання

Чи насмішила вас казка? Які епізоди, на вашу думку, найсмішніші? Ще раз прослухайте казку. Спробуйте чітко уявити все почуте.(Читає казку.) Які три малюнки можна намалювати до казки? Дайте їм заголовки. (За відповідями учнів учитель записує найбільш вдалі і стислі заголовки до кожної уявлюваної картини.)

Спробуємо всі разом намалювати картини до казки. (Учитель вивішує на дошку аркуш білого паперу.) Тільки будемо спочатку малювати словами (а не олівцями). З чого почнемо першу картину? Намалюємо сонце. Воно щойно зійшло, високо високо піднялося над землею. Вітерець ніжно погойдує віти тополь край дороги. А ось і наші мандрівники. Огірочок високий, тонкий, ще без пухирчиків, з довгими ногами і кумедними вусами. Поруч Капуста. Кругленька, усміхнена. Ступає повільно і поважно.

Заплющте очі, уявіть собі всю картину в цілому.

Усміхається ясне сонечко. Ніжно погойдуються тополі. Дорогою йдуть мандрівники -- Огірок і Капуста. (Промовляючи ці слова, учитель замінює білий аркуш паперу контурною картиною.) Відкрийте очі. Чи таку ви собі картину уявляли? Тепер, знову ж таки словами, розфарбуйте наш малюнок. Які нам потрібні олівці? Що будемо розмальовувати золотисто-жовтим олівцем? Зеленим? Чорним? Голубим? Ніжно-зеленуватим? Діти, "розмалювавши" картину, знову заплющують очі, я коли розплющують, бачать замість контурної картини нову, виконану олівцем чи фарбами.

У такий спосіб діти під керівництвом учителя складають другий і третій словесні малюнки.

Наведемо зразки організації диференційованої самостійної роботи учнів на уроках математики:

Самостійна робота 1.

Мета. Вдосконалення умінь розв'язувати задачі на знаходження невідомого за двома різницями.

Варіант І. Задача. На одне поле привезли для сівби 45 мішків пшениці, а на друге --69 мішків. Відомо, що на друге поле привезли пшениці на 1 т 920 кг більше, ніж на перше. Скільки важила пшениця, яку привезли на поля?

Варіант II. Задача. На одній пасіці 10 вуликів, а на другій -- 8. З першої пасіки одержали на 100 кг меду більше, ніж з другої. Скільки кілограмів меду одержали з кожної пасіки, якщо вважати, що з кожного вулика його взято порівну?

Другий, полегшений варіант полягає в тому, що учень виконуватиме дії над одноцифровими та круглими числами (108=2, 10:2=50, 508=400, 5010=500), тим часом як основний, перший варіант передбачає ділення складеного іменованого числа на двоцифрове, множення на двоцифрове або трицифрове число.

Індивідуалізація вимог до загального завдання полягала у тому, що для всіх учнів на дошці записується завдання. Диференціація здійснювалася в процесі інструктажу.

Самостійна робота 2.

Мета. Розвивати в учнів уміння розв'язувати складені задачі, обернені щодо задачі на знаходження суми двох добутків.

Задача. З 24 м тканини закрійниця викроїла 3 жіночі плаття і 3 дитячі. На кожне дитяче платтячко витратили 3 м тканини.

Запитання. 1) Скільки всього метрів тканини витратили на жіночі плаття?

2) Скільки метрів тканини витратили на кожне жіноче плаття?

3) На скільки метрів тканини більше витратили на одне жіноче плаття, ніж на дитяче?

Учитель. Уважно прочитайте умову задачі. Запишіть скорочено умову в зошит. Дайте відповідь на перше запитання, а хто зможе і встигне,-- то й на друге і третє.

Наведемо зразки організації самостійної роботи учнів на уроках української мови:

Для самостійного опрацювання ми пропонували учням тексти, багаті яскравими лексичними формами. Обов'язковою вимогою до таких текстів була їх художня цінність, естетична та образна насиченість. Наприклад:

Ромашка

У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця -- ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих, ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою. (Г.Тютюнник)

У процесі аналізу цього тексту ми звертали увагу школярів на наявні у ньому іменникові форми, за допомогою яких автор образно і досить поширено змалював ромашку. Для того, щоб переконати учнів у виражальних можливостях іменників, ми пропонували їм додаткові самостійні завдання:

1. Вилучити з літературного тексту всі іменники, а потім порівняти одержаний текст з першоджерелом.

2. Описати будь-яку іншу квітку, не вживаючи слова назви предметів.

3. Порівняйте значення окремого слова і словосполучення. Вкажіть, у якому випадку значення точніше? Чому?

Храм - затишний храм; стебельці - високому стебельці; квіточка - найпрекрасніша квіточка; пелюсточках - ніжних пелюсточках.

У ході аналізу учні розуміли, що наявність більшої кількості у словосполученні й реченні дає можливість уявити, про який саме предмет йде мова. У процесі виконання цього завдання додатково можуть бути утворені нові словосполучення: кип'ячене молоко, кисле молоко, автомобільний спорт, фетровий капелюх.

Наведемо зразки використання ігор і цікавих матеріалів, творчих вправ на уроках математики:

1. Гра "Розв'яжи задачу вірш".

Один учень розказує задачу вірш. Інші слухають цю задачу і розв'язують її. Учні, які знайшли відповідь, піднімають руку. Вчитель обирає, хто із них буде відповідати.

Задачівірші1. Гнав Івась телят до річки --

Сім бичків і три телички.

Хай вони поп'ють води.

Полічи теляток ти.

2. Посадив татусь Миколи

18 штук квасолин.

А сердиті 5 індиків

Взули нові черевики.

Рипу рипу, походжають.

Скільки всіх, вони не знають.

2. Гра "Хто уважніший?".

У вчителя в руках "Загадковий пакет". У ньому знаходяться різні геометричні фігури (круги, квадрати, прямокутники, п'ятикутники). Двоє учнів (по черзі) за завданням вчителя, не дивлячись у пакет, а тільки опустивши в нього руку, повинні знайти там відповідну до назви геометричну фігуру. Виграє той, хто дасть більше правильних відповідей. (Пакет з одного боку прозорий, щоб інші учні могли спостерігати за тим, як виконується завдання).

Наведемо зразки використання творчих вправ на уроках української мови під час розгляду ілюстрації:

Вчителька: Подивіться на малюнок, де зображена білочка. Спробуйте розповісти про неї так, щоб я побачила її, ніби живу.

Оля. Білочка -- це маленька тваринка.

Вчителька. Хто уточнить, яка?

Оля. Білочка - маленьке дике звірятко, яке живе в лісі. У неї пухнастий хвіст.

Оленка. У білочки маленькі оченята і гостра мордочка.

Діти. Очі маленькі і чорні.

Сашко. Вушка також маленькі з пухнастими китицями.

Вчителька. А ще ви не сказали, якого кольору у білочки хутро?

Даринка. Влітку білочка руда, а взимку -- сіра.

Як бачимо, в процесі колективної розповіді вчителька звертає увагу школярів на деталі, які мають важливе значення не тільки для точності висловлювання думок, а й для формування образного мислення учнів. Часто саме завдяки деталям ми відчуваємо суть розповіді або вислову.

Вчителька. Дуже добре ви всі змалювали білочку. А зараз скажіть, чи є у вас улюблені тварини? Які? Розкажіть про них.

Вітя. Моя улюблена тварина -- собака, у мене є німецька вівчарка Пальма. Вона розумна, любить дітей. Собака --друг людини. Є собака пожежник, собака поводир і санітар, прикордонник, шукач. Собака завжди поспішає на допомогу людині. За це я люблю собак.

Даринка. У мене вдома живе хом'ячок. Я назвала його Хомкою. Він дуже смішний. У нього рожеві лапки з білим пушком, коротенький білий хвостик і чорні, як намистинки, оченята. Він живе у скляному акваріумі. Він складає лапки човником, набирає в них їжу, а потім відправляє до свого трикутного ротика. Хомка поривається виплигнути з акваріума. Я поклала йому вати, він заривається туди і спить.

Вчителька. Я не бачила твого хом'ячка, але ти так цікаво й образно розповіла про нього, що я його уявляю і він мені сподобався.

Люда. Моє улюблене звірятко також хом'ячок. Він жовтого кольору, оченята як маленькі ґудзики, носик квадратний із заокругленими кутиками. Хвостик маленький маленький, а вусики, наче, в кошеняти. Таке гарненьке звірятко.

Вчителька. Ось бачите, діти, як кожна дівчинка знаходить слова, щоб передати почуття до своєї тварини. Наприклад, Даринка порівняла оченята хом'ячка з намистинками, а Люда -- з маленькими ґудзичками.

Аня. А я товаришую з птахами і кішкою. Вони живуть у мене вдома. Кішка Зіта гарна, пухнаста, із зеленими очима. Я люблю і птахів, і кішку, але вони між собою не дружні. Одного дня я помітила, як кішка полює на канарок. Я попросила батька, аби він прибив клітку трохи вище, щоб Зіта не дістала пташок.

У цих відповідях оповіданнях діти молодшого шкільного віку змальовують досить цікаві деталі, розповідають про своє почуття, нестандартно описують ставлення, звичайно, якщо об'єкт викликає інтерес. Тому необхідно постійно вести роботу, щоб розвинути прагнення бачити й чути, а не тільки спостерігати, слово, барви, природу.

На основі аналізу матеріалів констатувального етапу дослідження вивчався досвід роботи вчителів з проблеми використання нестандартних уроків у початковій школі.

Як видно з таблиці 2.1, вчителі частіше використовують традиційні уроки, а нестандартні форми навчання застосовують в недостатній кількості. Мало приділяється уваги урокам конкурсам, урокам іграм та іншим формам нестандартних занять.

Таблиця 2.1

Динаміка використання нестандартних уроків у масовій педагогічній практиці

№ п/п	Види нестандартних уроків	% від загальної кількості проведених уроків
1	Уроки-подорожі	11
2	Урок ділова гра	3
3	Урок діалог	12
4	Урок пресконференція	8
5	Уроки ігри	7
6	Уроки конкурси	5
7	Традиційний урок	54

Проведене нами спостереження за навчально-виховним процесом у 14 класах та анкетування вчителів (41 особа) з проблем проведення нестандартних уроків свідчить, що педагоги визнають переваги таких уроків (78% опитаних), добре знайомі з їх видами і формами (62% вчителів), проте переважно використовують такі розповсюджені види нестандартних уроків, як уроки мандрівки (72%) та уроки-змагання (81%). Значно менше уваги приділяється урокам замальовкам та урокам дослідженням (відповідно 40 і 32% опитаних). Серед проблем практичної реалізації нестандартних уроків ними названо недоліки у методичному забезпеченні (53%), відсутність вільного часу для належної підготовки до нестандартних занять (32%), недостатнє стимулювання з боку керівництва (15%).

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості пізнавальної активності у молодших школярів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня, як емоційність, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви навчальних завдань і вправ.

2. Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до процесу та результатів навчальної діяльності, потребою у самовираженні засобами навчального предмета, прагненням виконувати завдання.

3. Когнітивний критерій показує активність пізнання школяра, розуміння явищ навколишнього світу і способів їх відображення в навчальних завданнях і вправах, активність мислення; сформованість навчальних умінь та операцій, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.

4. До діяльнісного критерію належать такі показники:

· здатність виконувати поставлені навчальні завдання;

· адекватність виконання навчальних завдань;

· уміння знаходити різні способи та методи виконання завдання;

· володіння практичними уміннями і навичками;

· здатність творчо підходити до виконання завдання;

· ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи.

На першому (констатувальному) етапі (20072008 рр.) проаналізовано психологопедагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання; розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику знань, умінь і навичок учнів.

На другому (формувальному) етапі (20082009 рр.) розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес удосконалену методику проведення нестандартних уроків.

На третьому (підсумковому) етапі (2009 р.) опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено експериментальний матеріал, сформульовано загальнопедагогічні поради.

Аналіз спостережень показав, що вчителі початкових класів мало (і не завжди вчасно) використовують нестандартні уроки. У зв'язку з цим в учнів часто спостерігається низький та середній рівень сформованості інтересу до навчальних предметів; переважають задовільні оцінки. Тому доцільно рекомендувати учителям більше уваги приділяти роботі з розвитку інтересів учнів. Цьому сприяють проблемний виклад знань, виконання учнями самостійних завдань, використання дидактичних, ділових, рольових ігор, тощо.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані контрольні завдання таких видів: