50

Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г.Шевченка

Індустріально - педагогічний факультет

Кафедра загально-технічних дисциплін

Курсова робота з методики викладання креслення.

Виконав: студент 31 групи

денної форми навчання

Каламурда Ігор Євгенович

Керівник:старший викладач, к.п.н.

Смалюк Ігор Іоктанович

Чернігів - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З КРЕСЛЕННЯ

ЗАГАЛЬНО ОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

1.1Аналіз шкільної програми з креслення загальноосвітньої школи

1.2. Методичне забезпечення вивчення теми

РОЗДІЛ ІІ. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ

2.1Примірний план-конспект уроку

2.2.Методика вивчення теми «Розрізи і перерізи»

ВИСНОВКИ

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Задовго до того, як люди створили писемність, вони навчилися малювати оточуючі їх предмети. Для створення графічних зображень на різних етапах розвитку суспільства використовувалися різноманітні матеріали і інструменти. Спочатку матеріалом була земля, стіни печери, камені, на яких малюнки видряпувалися. Поблизу іспанського селища Альтаміра збереглася печера - житло первісної людини, на стінах якої зображено сцени полювання на бізонів. У Сибіру в передгір'ях Алатау знайдено графічні зображення людей і звірів на скелях, виконані людиною понад 30 тисяч років тому. Поступово виконувані людиною графічні зображення удосконалювались, ставали більш свідомими і виразними - з'явилися зображення знарядь праці, плани поселень, храмів тощо. Першим з таких зображень вважається зображення будівлі у розрізі на глиняній табличці (Новий Вавилон, 2400 р. до н.е.). Складність архітектури палаців, храмів, укріплень та інших споруд у країнах стародавньої культури (Стародавній Єгипет, Вавилон, Греція) дають підстави вважати, що вони будувались на основі креслень.

Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов'язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам'ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини. Подальше вдосконалювання виробництва, ускладнення форми деталей, потреба в більш високій точності їх виготовлення приводять до вдосконалювання креслення. Наприкінці 20-х років (XXстю) необхідність у короткий строк підготувати нові інженерно-технічні кадри привела до перегляду й удосконалення методики викладання креслення.

Зараз предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їхнім бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей. Але ,щоб досягти мети «будування» успішної людини вчитель повинен знати як це робиться! Курс методики полягає в тому, щоб прояснити відповіді на ці питання і обґрунтувати їх у відповідності з психологією і основними принципами дидактики.

Об'єкт курсової роботи - перерізи і розрізи.

Предмет курсової роботи - методика викладання теми перерізи і розрізи.

Мета курсової роботи: навчитися розбиратися в методиці викладання тем в школі.

Завдання курсової роботи:

-з'ясувати методику викладання креслення в загальноосвітній школі

- з'ясувати сутність методів, прийомів і засобів виховання учнів у школі.

-дізнатися про підготовку вчителя до даної теми

-виконати аналіз шкільної програми з креслення

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З КРЕСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНО-ОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

1.1Аналіз шкільної програми з креслення загальноосвітньої школи

Курс креслення має загальноосвітній характер і сприяє політехнічній освіті учнів, розвиткові у них технічних здібностей та формуванню просторового, мислення. Програма курсу має на меті сформувати в учнів ставлення до креслення як до одного з головних і необхідних засобів спілкування людей у, їхній практичній діяльності, навчити свідомо читати креслення та схеми, самостійно виконувати графічні документи для виготовлення предметів трудової навчальної діяльності.[1]

Зміст програми спрямований на вирішення таких завдань:

формування в учнів системи знань та вмінь, необхідних для виконання графічних документів;

сприяння учням у виконанні навчальних функцій, пов'язаних із читанням графічних матеріалів;

забезпечення умов для вивчення учнями основ сучасного виробництва;

сприяння тому, щоб учні оволоділи обраним профілем трудового навчання;

розвиток у учнів просторового мислення;

формування здатності до самостійної роботи з навчальним матеріалом;

формування в учнів якостей, необхідних для технічної творчості та участі в раціоналізаторській діяльності.

Прогарамма для загальноосвітніх навчальних закладів

(креслення 8-9 класи)

Перерізи та розрізи під час виконання креслень предметів.

Поняття про переріз як різновид зображення креслення. Утворення перерізу. Види перерізів:винесені та накладені . Виконання й позначення перерізів:винесені та накладені. Виконання та позначення перерізів.

Умовності, прийняті при виконанні перерізів.

Графічне позначення матеріалів на перерізах.

Поняття про переріз як різновид зображень креслення. Утворення розрізу. Відмінність між розрізом і перерізом. Види розрізів:прості і складні, повні й місцеві. Виконання й позначення розрізів. Поєднання вигляду з частиною розрізу. Особливі випадки розрізів.

Застосування розрізів в аксонометричних проекціях.

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні повинні знати:

визначення перерізу та розрізу;

призначення перерізу та розрізу;

класифікацію та особливості різних видів перерізів і розрізів;

відміність між розрізом і перерізом.

Уміти;

- виконувати і позначати перерізи та розрізи не кресленнях предметів;

-застосовувати необхідні умовності та спрощення від час виконання перерізів та розрізів;

-застосовувати поєднання вигляду з частиною розрізу;

-читати креслення , що містять перерізи та розрізи;

-будувати аксонометричні проекції з розмірами.

Зміст програми передбачає створення умов для ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та з місцем графічних документів у виробничій діяльності людей. Формуванню в учнів просторового мислення, розвиткові їхніх технічних здібностей сприятимуть різноманітні практичні роботи, пов'язані з аналізом змісту зображень на кресленні та читанням креслень з метою визначення певних відомостей про зображені на них предмети, із застосуванням елементів конструювання та уявних перетворень просторових властивостей предметів. Програма складається з тематичного плану, змісту навчального матеріалу, основних вимог до рівня навчальних досягнень та їх; критеріїв орієнтовного змісту практичних робіт.

У тематичному плані наведено рекомендований розподіл часу в годинах за навчальними темами? Залежно від конкретних умов, пов'язаних з оволодінням змісту тієї чи іншої теми учнями, вчитель має право перерозподіляти години між окремими темами програми.; Оволодіння навчальними досягненнями _:з креслення здійснюється на базі вивчення теоретичного матеріалу та виконання практичних робіт. Практичні роботи передбачають: читання, креслень, виконання графічних вправ у робочих зошитах, виконання креслень та ескізів на аркушах креслярського паперу

Конкретний матеріал для практичних робіт учитель добирає самостійно, виходячи зі змісту навчального матеріалу та орієнтуючись на наведені в підручнику з креслення зразки завдань.; У процесі добору завдань перевагу слід віддавати таким» які активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів: роботі з довідковим матеріалом, завданням творчого характеру тощо. Необхідно намагатися, щоб завдання для вправ графічних робіт мали індивідуальний характер. Практичні роботи слід виконувати безпосередньо на уроці, але обмежену кількість деяких із них (на розсуд учителя) можна виконувати як домашні завдання. Усі практичні роботи повинні виконуватись тільки олівцем із застосуванням креслярських інструментів і під час вивчення курсу,необхідно широко використовувати навчальні наочні посібники: таблиці, зразки креслень, моделей, роздатковий матеріал, екранні посібники тощо!

Самостійна робота учнів з підручником та наочними посібниками має стати невід'ємною складовою процесу навчання. Також зараз стоїть актуальне питання про впровадження в освітню програму з креслення вивчення комп'ютерних програм , які спростили б розуміння побудови креслення. [5,58]

На сучасному етапі розвитку економіки, коли в більшості розвинутих країн відбувається перехід від індустріальної до інформаційної ери, яка характеризується використанням програмово-управлінського обладнання, електронних обчислювальних машин, персональних комп'ютерів, інших технологічних комунікацій, висуваються високі вимоги до підготовки робочих і службовців-спеціалістів. Основним показником рівня кваліфікації сучасного спеціаліста виступає професійна компетентність. Яка включає в себе змістовний і процесуальний компоненти. Що служить з'вязуючою ланкою знань умінь і навичок. На відміну від узагальненого "соціального заказу суспільства" на підготовку спеціалістів. Професійна компетентність описує реальний рівень підготовки кадрів, пропонує постійне оновлення знань і умінь, володіння новою інформацією для успішного вирішення професійних завдань у відповідних умовах. Компетентна людина повинна знати суть проблеми. Вміти вирішувати її практично. Володіти гнучкістю методу. Пошук нових методів навчання продовжувався завжди і вівсі, як правило, вчителями-новаторами. В даний час найбільш поширена предметна система навчання зазнає значної модернізації.

Міжнародна організація праці ще на початку 70-х років висунула концепцію модульної системи навчання /МСНУ і ця система на даний період успішно і ефективно працює в таких країнах як США, ФРН, Англія та ін. [5,65]

Гнучкість системи і можливість інтегрування предметів дає можливість швидко реагувати на запити ринку, видозмінювати окремі модулі.

Процес навчання з використанням персональних комп'ютерів виходить на новий рівень - процес навчання професії і основою цьому є нова блочно-модульна система навчання.[12]

Схема підготовки спеціалістів повинна б виглядіти як єдине ціле, направлене на підготовку нових спеціалістів і перепідготовку чи підвищення кваліфікації інших.

Підготовка професій по традиційний методиці, яка ведеться з вивченням багатьох предметів, привела до того, що відбувається перевантаження інформацією, і як наслідок, погане засвоєння знань. Така система навчання не враховує індивідуальних здібностей учнів, що призводить до падіння і втрати цікавості; уміння і навики їх не відповідають кваліфікаційній характеристиці. Таким чином виникла ситуація, коли товар не може задовольнити запити ринку. Потреби товару, його якості. Різко зросли і дана система навчання справитися з цим завданням в повній мірі не може. Наприклад. Обстеження машинобудівних підприємств показало. Що біля 70% браку і 30% поломок обладнання пояснюються низькою кваліфікацією працівників, їх недостатньою компетенцією.[12]

Останнім часом до визначення професійної компетентності робітника, поряд зі знаннями, уміннями і навиками потрібні навики обліку критичності мислення, гнучкості методів, мобільності знань.

Всі ці фактори можуть бути досягнуті тільки на основі проблемного навчання з використанням блочно-модульного навчання.

Досвід роботи по підготовці робітничих кадрів в Німеччині показує перспективність і наукове обгрунтування блочно-модульної системи навчання.

Проаналізувавши порівняння предметної і модульної систем навчання виділяємо слідуючи переваги МСН:

Індивідуалізація самоосвіти.

Можливість використання комп'ютерної техніки.

Мобільність знань (можна брати різноманітні варіанти модульних
одиниць).

Керування в навчанні мінімальне.

Гнучкість у навчання (будь-якого замовника можна задовільнити).

Економічність викладу думки (символи, знаки. Опорні сигнали).

Скорочення учбового курсу навчання за рахунок зжаття інформації і
ліквідації лишнього матеріалу (розробка інтегрованого спеціального
курсу). [12]

Такий підхід дозволяє скоротити учбовий курс на 30% Модульне навчання з застосуванням ЕОМ дозволяє посилити зворотній за'язок навчання, яка без ЕОМ направлена на майстра або викладача, а їх низьку швидкодію неможливо підсилити для того, щоб аналізувати і одночасно приймати інформацію від декількох учнів. Ці недоліки не дозволяють повністю забезпечити індивідуалізацію і оптимізацію процесу навчання. Все це може бути враховано в алгоритмах учбових програм. Комп'ютеризований модуль дозволяє враховувати початковий рівень підготовки учня, склад його розуму, пам'ять, увагу, логіку та інші психологічні особливості. [12]

Комп'ютерний модуль - це слідуючи педагогічні програми:

Програми тестування, збору, накопичування, збору, накопичування,
обробки інформації;

Програми навчальні, інформаційно-пошукові;

Програми інформаційно-довідкові;

Програми - експертні системи.

На сьогоднішній день найпершими програмами які використовуються для навчання учнів з предмету креслення являється КОМПАС-3D , AUTOCAD.

Наприклад КОМПАС-3D виконує такі функції:

Навчальну:

- Сприяє формуванню уявлення про графічне зображення - “розріз” і його призначенні.

- Сприяє усвідомленню істотної відмінності розрізу від перетину.

- Сприяє запам'ятовуванню основної термінології (розрізи: прості і складні; фронтальні, горизонтальні, профільні).

-Створюються умови для формування знань і умінь побудови розрізів використовуючи комп'ютерні можливості.

Розвиваючу:

-. Сприяє опануванню основних способів розумової діяльності

що вчаться (аналіз, порівняння, уміння робити виводи, працювати по алгоритму доводити, пояснювати поняття).

-. Сприяє розвитку сенсорної сфери учнів (орієнтування в

просторі).

- Сприяє розвитку мови учнів.

- Створює умови для розвитку пізнавального інтересу. [11]

Всі комп'ютерні навчальні програми діляться на інформаційні, справочні, контролюючі, демонстраційні, тренажерні, розрахункові, імітаційно-моделюючі, демонстраційні, тренажерні, розрахункові, імітаційно-моделюючі чи комбіновані.[13]

Для професійного навчання особливо слід відзначити імітаційно-моделюючі програми. Методи комп'ютерного моделювання і графічні можливості сучасних комп'ютерів дозволяють створювати складні образи як реальних. Так і абстрактних об'єктів вивчення. Це дає можливість створювати моделі конкретних виробничих об'єктів і процесів. В які учні можуть активно вмішуватися, тобто впливати на технологічний процес, подаючий на екрані дисплея як і в статиці, так і в динаміці, і всебічно аналізувати модель виробництва, що забезпечує формування критичності мислення.

1.2. Методичне забезпечення вивчення теми

За для ефективнішого вивчення теми «перерізи і розрізи» існує методичне забезпечення вивчення цього розділу, це є різноманітна література, засоби ночності (плакати, моделі, стенди), мультимедійна апаратура, комп'ютери, тому що ефективність використання методів навчання в сучасній школі значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів та засобів наочності. [9,98-99]

Серед літератури , яка використовується, до прогарами найкраще підходить підручник Сидоренко.В.К «Креслення»2002р. Тут викладено матеріал доступно для учнів, є багато зображень, які забезпечують більш повне розуміння учнями вивчає мого матеріалу.

Також актуальними підручники залишаються Ботвинников.О.Д. «креслення» 1991р. ; Селевистров М.М. «черчение»; підручники того ж Сидоренка раніше випущених; -- але це підручники які вже не відповідають програмі з креслення.

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, яка передбачає проведення занять у спеціально обладнаних навчальних кабінетах.

На сьогоднішній день ще використовують таккий засіб ночності, як діафільми. Діафільми -- своєрідна екранна розповідь, що передбачає сюжетну організацію матеріалу, діапозитиви -- окремі ілюстрації певних явищ, пов'язаних лише методичним задумом, а не сюжетом. За допомогою них показують послідовність виконання креслення , та їх побудову (зокрема перерізи та розрізи), де зображення супроводжується звуковим супроводом.

Проектування кадрів діафільму, діапозитивів забезпечує крупно форматне, чітке, яскраве зображення, що полегшує сприйняття матеріалу, дає яскравіше уявлення про предмет, явище, ситуацію, проекцію. Екран, що світиться, концентрує увагу учнів на зображенні, розвиває спостережливість, стимулює пізнавальну діяльність. Субтитри (між кадровий текст), запитання і відповіді визначають методику їх використання у навчальному процесі.

Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації -- зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності, особливо на уроках розвитку мовлення.[9,129-133]

Звуковий супровід -- своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають учням з високою успішністю, розподіливши між ними ролі.

При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок. Загалом практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів: статичні екранні і звукові посібники, динамічні і статичні екранні, динамічні екранні і звукові, динамічні і статичні, екранні, звукові.

Комп'ютер та інформаційні технології в навчальному процесі. У сфері освіти комп'ютери використовують як об'єкт вивчення; як засіб навчання, як складову системи управління народною освітою та як елемент методики наукових досліджень. Школа покликана сформувати в учнів комп'ютерну грамотність, ознайомивши їх з напрямами застосування комп'ютерів, використовувати їх можливості.

До засобів навчання відносять наочна допомога, технічні засоби навчання, дидактичні матеріали і т.п. Останнім часом істотно змінилися засоби навчання. У зв'язку з появою персональних комп'ютерів виник новий вигляд процесу проблемного навчання - проблемно-комп'ютерне навчання. Поява нового елементу (комп'ютера) в педагогічній системі багато в чому може змінити її функції і дозволяє досягти нового педагогічного ефекту.

Як і при впровадженні всякого іншого засобу навчання, виникає ряд проблем, пов'язаних з психолого-педагогічними умовами застосування комп'ютера в процесі навчання. В той же час комп'ютер дає такі можливості інформаційного забезпечення учбового процесу, яких до цих пір ніколи не було. Виникає серйозна багатоаспектна проблема вибору стратегії впровадження комп'ютера в навчання, яка дозволила б використовувати всі його переваги і уникнути втрат, що впливають на якість педагогічного процесу і основних сфер людини, що зачіпають розвиток. Тому перш ніж приступити до проектування учбового процесу з використанням ЕОМ, викладач повинен знати методику навчання із застосуванням комп'ютера. Отже, правомірно ставити питання про нову технологію навчання, яка давала б переваги, компенсуючі витрати на придбання ЕОМ і на оволодіння навиками роботи з нею. Для цього потрібний пошук принципово нових перспективних рішень використання комп'ютера як ефективного засобу навчання.[13]

Аналіз наукового знання дозволяє систематизувати і виділити наступні функції комп'ютера в навчанні:

- технико-педагогічні (повчальні і такі, що управляють програми, що діагностують, моделюють, експертні, діалогові, такі, що консультують, розрахунковий-логічні);

- дидактичні (комп'ютер як тренажер, як репетитор, як асистент, як пристрій, що моделює певні ситуації; комп'ютер як засіб інтенсифікації учбової діяльності, оптимізації діяльності викладача; комп'ютер як засіб, що виконує функції: оперативного оновлення учбової інформації, отримання оперативної інформації про індивідуальні особливості тих, що навчаються; комп'ютер як засіб коректування, контролю і оцінки їх діяльності, її активізації і стимулювання).

Натуральні об'єкти, як зазначаються в психологічних та педагогічних дослідженнях, в роботах з методики викладання повинні використовувати в кресленні в якості наочних посібників насамперед для одержання правильних уявлень про предмети і засоби виробництва та розуміння учнями технологічних процесів і явищ. Натуральними наочними посібниками в кресленні служать, інструменти, механізми, технічні пристрої, обладнання майстерень, предмети господарської діяльності, вироби тощо. [7,45]

Для створення фонду натуральних наочних засобів вчителі креслення використовують кращі роботи учнів, заготовки, деталі та вузли верстатів.

Однак не всі натуральні об'єкти можна віднести до наочних засобів. Натуральні прикмети можуть стати засобами навчання лише за певних умов - коли вони призначені для використання з навчальною метою і, в разі необхідності, дидактично препаровані.

Маючи великі можливості для одержання безпосередніх уявлень, натуральні об'єкти як група засобів наочності, з точки зору вирішення навчальних завдань, часто містять надлишкову інформацію, що може в окремих випадках (під час засвоєння понять, узагальнення і систематизації навчального матеріалу) знижувати ефективність навчання.

Позбавлені цього недоліку спеціальні (штучно створені) об'ємні наочні посібники:, муляжі моделі, макети. Вони дають змогу виділити найсуттєвіші в об'єкті спостереження, зберігаючи тривимірне їх відтворення, отже, зосереджує увагу учнів на головному - допомогти в розумінні сутності процесів, що спостерігаються. [7,45-46]

Застосування зазначених об'ємних наочних посібників дає можливість учням розглядати об'єкт з усіх його боків, звернути увагу на такі його деталі, які в натуральному предметі малопомітні, а іноді й зовсім недоступні для спостереження без спеціальних підготовки наочного посібника. Так, для вивчення будови і роботи механізмів застосовують розбірні різнокольорові моделі та розрізи механізмів, які дають змогу не тільки відтворити зовнішній вигляд предмета, а й розкрити дії того чи іншого механізму. Часто буває, що об'єкти вивчення (різці, вимірювальні інструменти, кріпильні деталі) мають малі розміри, і виникає необхідність показати їх у збільшеному вигляді. Тому, наприклад, в шкільних майстернях необхідно мати набір демонстративних макетів шкал деяких вимірювальних та різальних інструментів.[9,134-139]

За характером конструкції, моделі та інші об'ємні наочні посібники можна поділити на розбірні і нерозбірні, статичні й динамічні. Однак це не зменшує ролі статичних наочних посібників (макетів), застосовуються вони для ефективнішої передачі зовнішніх ознак об'єкта.

Ряд об'єктів для вивчення достатньо оформити як наочні зображення на площині (фотографії, малюнки, таблиці, плакати). Їх головна особливість - узагальнений характер зображень. Ці наочні засоби сприяють відображенню у свідомості учнів конкретних предметів, формуванню уявлень про об'єкти, які не можна побачити через їх віддаленість, об'ємність, небезпечність та з інших причин.

РОЗДІЛ ІІ. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ

2.1 Примірний план-конспект уроку

План -конспект: "Поняття про перерізи»

Мета уроку:

Навчальна: Дати поняття про переріз, як зображення.

Виховна:Формування інтересу до учення і засвоєння навиків колективної праці через проблемну ситуацію.

Розвиваюча:Розвиток просторового,технічного і образного мислення.

Обладнання: плакати, роздаточний матеріал.

Між предметні зв'язки: образотворче мистецтво.

Тип уроку: Комбінований.

План уроку

І. Організаційна частина (3 хв).

II.Актуалізація опорних знань (3-5 хв).

III.Мотивація (2 хв).

IV.Вивчення нового матеріалу.(30-35 хв)

V. Підведення підсумків(3-5 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина (3 хв).

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Призначення чергових та перевірка відсутніх.

II.Актуалізація опорних знань (3-5 хв).

1.Яківи знаєте зображення ?

2.Чі повну інформацію про виріб вони дають?

III.Мотивація (2 хв).

Отже сьогодні я вам роскажу як можна повністю зобразити предмет і при цьому багато не креслити.

IV.Вивчення нового матеріалу.(30-35 хв)

Поняття про переріз

Призначення перерізів. Будь-яке креслення призначене давати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Вам уже відомо, як на кресленнях зображують предмети за допомогою виглядів. Проте зустрічаються такі предмети або їх частини, форму яких важко визначити за кресленням тільки з допомогою виглядів. Іноді через наявність на поверхні предмета заглибини чи виступу виникає необхідність виконувати на кресленні додатковий вигляд, часто досить складний і малозрозумілий. Отже, крім виглядів на кресленнях бувають ще й інші зображення, які дають змогу краще виявляти форму предметів. До таких зображень належать перерізи. [1,112-113] Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показувати поперечну форму предметів (рукояток, гайкових ключів, слюсарних інструментів, деталей з прокату різного профілю) та форму отворів, заглибин, зрізів та вирізів на поверхнях округлих деталей тощо. [1,113] Утворення перерізу. Щоб одержати переріз, предмет умовно розрізають уявною площиною в тому місці, де необхідно виявити його форму. На рисунку 1, а показано наочне зображення предмета, умовно перерізаного допоміжною площиною А. Цю уявну площину називають січною. Щоб побачити фігуру перерізу, ту частину предмета, яка знаходиться перед січною площиною А, умовно відкидають. Внаслідок цього, як показано на рисунку 1, б, на уявній січній площині чітко видно фігуру утвореного перерізу.

а б ^в

Рис. 1. Утворення перерізу

Рис. 2. Види перерізів

Утворену умовно на січній площині фігуру суміщують з площиною креслення і накреслюють на ній зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною, і називають перерізом. Як правило, фігуру перерізу креслять у тому ж масштабі, що й вигляд, до якого належить переріз (рис. 1, в). [1,114]

На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим.

Види перерізів. Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути ви несеним або накладеним.

Винесений переріз розміщують поза контуром вигляду зображеного на кресленні предмета (рис. 2, а). Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета (рис. 2, б).

Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення (рис. 2, а) або в розриві вигляду (рис. 2, в).

Під час виконання креслень перевагу слід віддавати винесеним перерізам, оскільки вони не обтяжують креслення зайвими лініями і значно зручніші для нанесення розмірів.[1,114]

Виконання та позначення перерізів

Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигляді двох штрихів (рис. 3, а). Розімкнута лінія не повинна перетинати контур вигляду на кресленні і доторкуватись до нього. Напрям, у якому потрібно дивитися на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Літери завжди розміщують вертикально. Розміри штрихів розім-кнутої лінії і стрілок показані на рисунку 3, б.

Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лінією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини (див.рис. 3, а). Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховкою у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45° до рамки креслення. Відстань між лініями штриховки має бути в межах 1...10 мм і однаковою та рівномірною для всіх перерізів одного предмета на кресленні. На навчальних кресленнях відстань між лініями[1,115]

Рис. 3. Виконання винесеного Рис. 4. Штрихування

перерізу фігури перерізу штриховки вибирають у межах 2...4 мм. Нахил ліній штриховки дозволяється виконувати як вліво, так і вправо (рис. 4).

Фігуру перерізу позначають такими ж літерами, якими було позначено лінію перерізу: А--А, Б--Б, В--В -- тобто двома однаковими літерами через тире. Напис завжди розміщують

горизонтально. [1,117]

Якщо фігура перерізу симетрична, то винесений переріз може бути розміщений на продовженні лінії перерізу (рис. 5), яку в цьому випадку показують штрихпунктирною лі-нією. Стрілками і літерами такий переріз не позначають.

Винесений переріз може бути розміщений в розриві того вигляду, до якого він належить (рис. 6). Умовний розрив предмета на вигляді обмежують тонкою хвилястою лінією. Якщо предмет симетричний, лінію перерізу не проводять і ні-яких додаткових позначень не роблять (рис. 6, а). Для несиметричних перерізів, розміщених в розриві, вказують лінію перерізу за допомогою розімкнутої прямої із стрілками, але без буквених позначень (рис. 6, б). [1,118]

Накладений переріз розміщують на самому вигляді, до якого він належить, і саме там, де проходить січна площина. Фігуру накладеного перерізу обводять суцільною тонкою лінією. Контурні лінії вигляду у тому місці, де на нього накладається фігура перерізу, не повинні перериватись

5. Винесений переріз, фігура якого симетрична

Рис. 6. Виконання винесеного перерізу в розриві: а -- симетрична фігура перерізу; б -- несиметрична фігура перерізу

При виконанні накладеного симетричного перерізу лінію перерізу не проводять і ніяких позначень не роблять. Фігура такого перерізу повинна мати вісь симетрії, проведену у вигляді штрихпунктирної лінії Для несиметричних накладених перерізів лінію перерізу проводять у вигляді розімкну-тої лінії із стрілками, але літерами не позначають

На фігуру перерізу, як і на інші зображення на кресленні, в разі необхідності наносять розміри [1,120-122]

V. Підведення підсумків(3-5 хв)

Вчитель оцінює як учні засвоїли матеріал, загадує домашнє завдання , попереджає про самостійну роботу на наступний урок

VІІ. Прибирання робочих місць.

Чергові витирають дошку, прибирають класну кімнату, збирають роздані книжки (3 хв ).

План-конспект

Тема уроку: "Розрізи. Основні поняття. Класифікація"

Мета уроку:

Навчальна: Ознайомити учнів з новим виглядом графічного зображення - розрізом.

Розвиваюча:Розвиток технічного і образного мислення.

Виховна:Формування інтересу до учення і засвоєння навиків колективної праці через проблемну ситуацію; виховання охайності;

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: плакати, роздаточний матеріал,.

Між предметні зв'язки: образотворче мистецтво, геометрія

Тип уроку: Комбінований.

План уроку

І. Організаційна частина (2-3 хв).

ІІ. Актуалізація опорних знань (4-5 хв).

III.Мотивація (2 хв).

IV.Вивчення нового матеріалу.(25-30 хв)

V. Формування вмінь (8-10 хв)

VI Заключна частина (2-3 хв)

VІI. Прибирання робочих місць. (1-2 хв ).

Хід уроку

І. Організаційна частина (2-3 хв).

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Призначення чергових та перевірка відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань (4-5 хв).

1.на минулій темі ми розбірали перерізи , але є ще різновид такого виду , який має ширші можливості! Хтось знає про що я говорю? ;

III.Мотивація (2 хв).

Сьогодні я розповім вам про розрізи, за допомогою яких можна краще показати внутрішне устаткування деталі ніж перерізами.

IV.Вивчення нового матеріалу.(25-30 хв)

Поняття про розріз

Призначення розрізів. Багато предметів мають внутрішні порожнини, обриси яких на кресленнях можна показувати штриховими лініями. Проте кількість таких ліній залежно від складності форми предмета може бути значною, деякі з них можуть співпадати між собою або з контурними лініями. Внаслідок цього креслення стане малозрозумілим, воно не даватиме повного уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Щоб якнайчіткіше показувати на кресленнях обриси внутрішніх контурів предметів, застосовують зображення, які називають розрізами. [1,122]

Утворення розрізу. На рисунку (див.ДодатокА рис1, а) наведено три вигляди предмета: головний, зверху і зліва. Внутрішні контури показано на виглядах лініями невидимого контуру (штриховими). На рисунку (див.ДодатокА рис.1, б) показано зображення того самого предмета. Але на місці головного вигляду розміщено більш виразне зображення -- на ньому невидимі контури наведено суцільними основними лініями. Це і є розріз. Він утворений так само, як і переріз -- уявним розрізуванням предмета умовною січною площиною. Передню частину предмета умовно видалено. Частину предмета, яка знаходиться в січній площині, на розрізі виділено штриховкою.

Зверніть увагу на те, що зображення розрізу, суміщене з площиною креслення, містить не тільки фігуру, одержану в січній площині, а й ті контури предмета, що знаходяться поза нею (рис. (див.ДодатокА рис.1, б). Таким чином, слід вважати, що розрізі зображують те, що утворюється в січній площині і поза нею. [1,122]

Якщо січна площина проходить уздовж тонкої стінки (ребро жорсткості), то на кресленні її показують розрізаною, але не заштриховують (рис. (див.ДодатокА рис.2).

Слід пам'ятати, що уявний розріз предмета січною площиною не позначається на інших зображеннях цього предмета. Порівняйте рисунки (див.ДодатокА рис.1, а , б) вигляди зверху і зліва залишились без змін, тобто виконання розрізу не вплинуло на їх зображення.

Відмінність між перерізом і розрізом. Утворення перерізів і розрізів відбувається однаково. Проте між ними є відмінність. Вона полягає у тому, що переріз являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо знаходиться в січній площині. На розрізі крім фігури перерізу показують ще й те, що знаходиться за січною площиною. Ось чому слід пам'ятати, що розріз вміщує переріз.

Уявлення про вказану відмінність між перерізом і розрізом дає рисунок (див.ДодатокА рис.3.) На ньому показано переріз і розріз, утворені однією січною площиною. [1,123]

. Види розрізів

Розріз може бути утворений однією або кількома січними площинами.

Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості і складні.

Прості розрізи.

При виконанні розрізів січна площина відносно горизонтальної площини проекцій може займати вертикальне, горизонтальне чи похиле положення. Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні і похилі.

Вертикальними називають розріз, утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій. Вертикальна січна площина може бути по-різному розташована відносно фронтальної і профільної площин проекцій. Залежно від цього розрізняють фронтальні і профільні вертикальні розрізи.

Вертикальний розріз називають фронтальним якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій (див.ДодатокА рис.4, а). Вертикальний розріз буде профільним якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій (рис. (див.ДодатокА рис.4, б)./ називають розріз, утворений січною площиною, яка паралельна горизонтальній площині проекцій (див.ДодатокА рис.4, в).

Гроизонтальним називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь-яким (але не прямим) кутом до горизонтальної площини проекцій (див.ДодатокА рис.4, г).

Залежно від положення січної площини відносно двох основних вимірів предмета (довжини й висоти) розрізи поділяють на поздовжні й поперечні. Розріз називають повздовжнім, якщо січна площина проходить уздовж довжини або висоти предмета (див.ДодатокА рис.5, а). Розріз слід вважати поперечним якщо січна площина проходить перпендикулярно до довжини чи висоти предмета (див.ДодатокА рис.5, б).

У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови. Такі розрізи називають[1,124]

Щоб показувати на кресленнях внутрішню будову предметів в окремих обмежених місцях, застосовують розрізи, які називають місцевими.

Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі заглиблення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки ту частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми. [1,124]

Звернемося до прикладів. Зображений на рисунку (див.ДодатокА рис.6, а)

предмет має наскрізний отвір. Щоб показати його форму, досить обмежитися розрізом тільки тієї частини предмета, в якій знаходиться отвір.

Повний розріз тут непотрібний. Для предмета, зображеного на рисунку (див. ДодатокА рис.6, б,) застосовано два місцевих розрізи, які виявляють форму отворів на його кінцях. Повний розріз для такого предмета недоцільний, бо його середня частина суцільна.

Місцевий розріз виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією. Вона не повинна збігатися з іншими лініями на вигляді або бути їх продовженням. Проводять суцільну хвилясту лінію від руки.[1,126]

Складні розрізи. Деякі предмети мають таку внутрішню будову, яку неможливо показати на розрізі за допомогою однієї січної площини. В таких випадках застосовують розрізи, утворені за допомогою кількох січних площин.

Залежно від положення січних площин складні розрізи поділяють на ступінчасті й ламані називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами. [6,58-59]

Подивіться на предмет, зображений на рисунку (див.ДодатокА рис.7, а. Він має отвори, які розташовано так, що їх неможливо показати на кресленні, застосувавши одну січну площину. Тому предмет умовно розрізано трьома паралельними січними площинами, кожна з яких виявляє форму окремого отвору (див.ДодатокА рис.7, б). У площині креслення всі три січні площини суміщені в одну. Утворений таким чином розріз і буде ступінчастим (див.ДодатокА рис.7, в) .називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перетинаються. [1,127]

На рисунку (див. Додаток А рис.8, а) зображено предмет, форма якого потребує виконання на кресленні ламаного розрізу. Щоб показати форму перерізу, отвору і заглибини, предмет умовно розрізано двома січними площинами, що перетинаються (див. Додаток А рис.8,6). У площині креслення похилу січну площину суміщено з вертикальною січною площиною. Одержане таким чином зображення являє собою ламаний розріз (див. Додаток А рис.8, в).

Суміщуючи січні площини в одну, похилу площину умовно повертають. Так уникають спотворення розрізу.[1,128-129]

V. Формування вмінь (8-10 хв)

вступний інструктаж

вчитель розповідає ,що потрібно виконати , критерії оцінювання

Учні заповнюють таблиці (див.Додаток Б)

Назва розрізу	Номер розрізу
Фронтальний
Горизонтальний
Профільний
Похилий
Переріз і розріз мають однакове зображення

ЗАВДАННЯ

1. Визначте, який з наведених на рисунку (див.ДодатокА рис.9) розрізів є фронтальним; горизонтальним; профільним; похилим? На якому рисунку розріз і переріз мають однакові зображення? Відповіді запишіть у таблицю:

2. Визначте, на якому з креслень (див.ДодатокА рис.10) виконано поздовжній, а на якому поперечний розріз. Відповіді запишіть у таблицю:



Назва розрізу	Номер розрізу
Поздовжній
Поперечний

Для поглибленого курсу вивчення теми в майбутньому можна використати два наступні завдання:

3. За виглядами і розрізами знайдіть наочні зображення предметів (див.ДодатокА рис.11). Відповіді запишіть у таблицю:

Креслення з розрізом	Наочне зображення
А
В
В
Г

4. На рисунку ( див. Додаток А рис.12) наведено наочні зображення предметів, їх вигляди і розрізи. Накресліть або перенесіть на прозорий папір вигляд і розріз предмета. Побудуйте на них проекції точок, позначених на наочних зображеннях літерами

VI Заключна частина (2-3 хв)

Вчитель підводить підсумки уроку, оцінює учнів, відмічає кращі роботи, задає домашнє завдання.

VІI. Прибирання робочих місць. (1-2 хв ).

Чергові витирають дошку, прибирають класну кімнату

2.2.Методика вивчення теми «Розрізи і перерізи»

Перерізи

Досвід показує, що вчаться VIII класу в змозі сприйняти відносно правильно форму предмету, представленого одним видом спереді з накладеним перерізом. Великі труднощі виникають при читанні креслень деталі, виконаних з розрізом, де потрібний більший запас просторових уявлень, знання певних правил. [6,71]

Якщо, при виконанні розрізів переважає перетворення зображень, то при виконанні перерізів - доповнення зображень.

При вивченні перерізів вчиться необхідно мати певний запас знань з області техніки у поєднанні з геометричним їх тлумаченням. Підійшовши до вивчення цієї теми, учні повинні володіти деяким запасом технічних . знань і достатньо розвиненим просторовим, уявленням. Але, на жаль, далеко не ' завжди це трапляється. Наші спостереження показують, що учням часто важко представити фігуру, яка виходить в результаті перерізу предмету площиною. Причина криється в тому, що багато учнів погано представляють ту уявну площину, за допомогою якої здійснюється цей переріз. [1,78]

Так наприклад я, перебувавши на педагогічній практиці в школі №2 м. Чернігова, проводив урок трудового навчання і на ньому паралельно з перевіркою домашнього завдання перевірив знання з креслення , які вони вивчали на уроках. Для цього були роздані всім учням картки-завдання (Їх приклади див. Додаток В) .

Тема уроку	Кількість учнів	Рівні успішності учнів
		високий	достатній	задовільний	незадовільний
перерізи	28	3	18	6	1
розрізи	27	2	14	8	3

З цих результатів роблю висновки, що учні в основному орієнтуються в кресленні, і зокрема в цій темі.

У вивченні цієї теми важливо добитися чіткого уявлення в уяві учнів розташування січної площини в просторі щодо площин проекцій.

Кажучи про наочність, не можна не попередити молодих вчителів, що вона відповідатиме своїй ролі тільки в тому випадку, якщо задовольняє всім дидактичним умовам, що пред'являються до наочної допомоги.

За допомогою динамічних моделей, технічних деталей і учбової таблиці (мал. (див. Додаток Б рис.1) вчитель підводить учнів до самостійного визначення самого поняття «переріз» і до виводу, що, застосувавши переріз, можна показати форму предмету або його частин при найменшій кількості зображень. [11,194]

Для закріплення учбового матеріалу можна використовувати наочну допомогу, зміст якої показаний на мал. (див.ДодатокБ рис.2). Цю допомогу доцільно вивісити в коридорі біля кабінету креслення, з тим щоб учні у будь-який час могли з ним попрацювати. Це навчальний посібник може придбати ще більшу цінність, якщо в шкільній учбовій майстерні виточити по даному кресленню з дерева або пінопласту валик і закріпити його на планшеті вгорі над кресленням.[11,195]

Щоб краще закріпити знання учнів про перерізи, потрібні завдання різній складності. Один з варіантів таких завдань приведенні на мал. (див. Додаток Б рис.3). Характерною особливістю зображень в цьому завданні є однакова загальна форма деталей. Тільки форма окремих частин відрізняє одну деталь від іншої. Учні визначають схожість і відмінність об'єктів в процесі їх порівняння. При цьому діяльність учнів обмежується читанням креслень і порівнянням різних зображень. Проведення подібних вправ створює сприятливий грунт для поступового переходу до безпосереднього виконання креслень, що містять перерізи. Спочатку можна рекомендувати лише прості випадки виконання перерізів. Це дає можливість перейти до викладу нових відомостей.

Для закріплення учбового матеріалу можна використовувати дуже цікаві в методичному відношенні завдання, наявні в збірці завдань по кресленню А. Д. Ботвинникова.

Запропонована методика вивчення теми дозволяє відносно швидко створити сприятливі умови для читання і виконання креслень з перерізами. Вона сприяє швидшому формуванню просторових уявлень і створює основу для вивчення і засвоєння подальшої теми «Розрізи».

Розрізи

При вивченні цієї теми учні набувають:

1) уміння диференціювати (розчленовувати, розрізняти) ті частини предмета, які знаходяться перед (уявною) січною площиною і за нею;

2} уміння грамотне виконувати учбові і виробничі креслення, що містять прості розрізи. [11,196]

Для успішного вивчення даної теми доцільно мати наступну наочну допомогу: учбові таблиці, дві-три роз'ємні моделі і модель утворення розрізу, в яку входить і січна площина:

Перш ніж приступити до вивчення теми «Прості розрізи», з учнями потрібно встановити відмінність між перетином і перерізом (див. ДодатокБ рис.4). З порівняння цих зображень предмету, розсіченою уявною площиною, видно, що в перетині зображають тільки те, що виходить безпосередньо в січній площині, а на розрізі те, що виходить в січній площині і знаходиться за нею.

Таким чином, будуючи розріз, слід додати до плоскої фігури перетину і те, що виходить за уявною площиною перетину. На мал. (див. ДодатокБ рис.4, а , б ) можна ясно побачити різницю між двома зображеннями (а .- перетин, б - розріз). [11,197]

Мал. (див. Додаток Б рис.4). Порівняння зображень; а - перетин; б - розріз

Тему «Прості розрізи» доцільно розділити на слідуючі підтеми;

1) прості повні разрезы1;

2) поєднання частини виду з частиною розрізу;

3) місцевий розріз;

4) особливі випадки розрізів.

Прості повні розрізи. Встановивши відмінність між розрізом і перетином, можна перейти до розгляду утворення розрізу несиметричної деталі, що вимагає повного вертикального розрізу.

Прості розрізи пояснюють також за допомогою учбової таблиці або динамічної моделі (див. Додаток А рис.5) Демонструючи модель, треба якомога частіше зіставляти, порівнювати елементи моделі з її зображенням, тобто з кресленням. [11,198]

Велику допомогу в засвоєнні учбового матеріалу може здійснити перегляд окремих фрагментів учбового кінофільму, де за допомогою мультиплікації розкривається вся динаміка отримання перерізу і розрізу.

Показуючи утворення розрізів, треба підкреслити, що вироблений розріз не спричиняє за собою зміни інших зображень того ж предмету.

Розріз, отриманий в результаті перетину предмету однією уявною січною площиною, називається простим.

Учні повинні знати, що вертикальний розріз називається фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекції, і профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекції. Фронтальний розріз розташовують на місці головного вигляду, а профільний розріз - на місці вигляду зліва. [11,198]

Пройдений учбовий матеріал закріплюється відповідними вправами.

Після розгляду фронтального розрізу можна показати таким, що вчиться утворення горизонтального розрізу, коли площина паралельна горизонтальній площині проекцій.[11,198]

Якщо січна площина складає з горизонтальною площиною проекцій деякий кут (відмінний від прямого), то розріз називається похилим. За допомогою похилих розрізів здійснюється показ внутрішньої форми похилих частин виробу. Вони можуть розташовуватися в будь-якому місці поля креслення (мал. (див. Додаток Б рис.6 ,7) а також з поворотом, тоді додається напис «повернено».

З'єднання половини виду з половиною розрізу. Зазвичай при хорошій демонстрації наочної допомоги і умілому поясненню учбового матеріалу учні не випробовують особливих ускладнень, коли мова йде про повний перетин предметів площиною. Великі труднощі випробовують вони при вивченні з'єднання вигляду і розрізу. Для пояснення цього корисно використати динамічний плакат, приведений на мал.(див. Додаток Б рис.8) де просліджуються всі стадії процесу отримання з'єднання половини виду з половиною фронтального розрізу. [11,198]

Місцевий розріз. При розгляді різних технічних креслень ми дуже часто стикаємося з місцевими розрізами, службовцями для з'ясування пристрою предмету лише в окремому, обмеженому місці.

При цьому межею розрізу і вигляду служить хвиляста лінія (див. Додаток А рис9.)

При розгляді даних креслень слід підкреслити, що лінія місцевого розрізу не повинна співпадати з якими-небудь іншими лініями зображення.

Система вправ в темі «Прості розрізи». В курсі креслення навики і уміння отримуються при рішенні розпланованих проекційних завдань на читання і виконання креслень. Відомо, що вправи здійснюються по кожному предмету по-своєму, оскільки відрізнений сам характер умінь і навиків. Проте всім видам вправ властиві загальні закономірності.

При проведенні вправ по будь-якому предмету, у тому числі і по кресленню, мають велике значення їх частота, продовжуваність і повторюваність. Мимоволі виникає питання: при якій системі вправ можуть бути отримані кращі результати в такій важливій і великій темі, як розрізи? Найбільш вдала система вправ дана у А. Д. Ботвнникова. Вона різноманітна за як формою, так і за змістом, що, безумовно, сприятиме придбанню що вчаться міцних знань.

Характерною її особливістю є те, що в ній читання креслень передує їх виконанню. Пропоновані завдання вимагають мінімального часу на їх виконання. [11,199]

Типові помилки в кресленнях з простими розрізами. Відзначимо типові помилки креслень, що вчаться при виконанні, з простими розрізами і дамо короткі методичні рекомендації по їх усуненню.