Вплив курсового лікування із застосуванням препаратів перстачу прямостоячого на динаміку показників пероксидного окислення ліпідів та показників системи глутатіону в крові хворих на хронічний гастродуоденіт разом із хронічним некаменевим холецеститом.

Терапія хворих із хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглобу з включенням куріозину. Доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Зміни кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево-нижньощелепного суглобу.

Оцінка клінічного перебігу періоду адаптації у недоношених дітей, особливостей клітинного і гуморального імунітету, перекисного окислення ліпідів і ультраструктури лімфоцитів периферичної крові, гідролізу і всмоктування вуглеводів, біоценозу кишечнику.

Аналіз ефективності лікування хворих на хронічний пієлонефрит на основі включення в комплексну терапію тіотриазоліну в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання, зумовленого змінами імунного статусу, гемодинаміки, гемореології, обміну.

Клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих жовчнокам’яною хворобою, що перенесли лапароскопічну холецистектомію. Діагностичні критерії постхолецистектомічного синдрому, пов’язаного з втратою функціональної активності жовчного міхура.

Клінічні особливості перебігу, стан мінеральної щільності кісткової тканини та мембранодеструктивні порушення при неврологічних проявах поперекового остеохондрозу. Можливості денситометрії у діагностиці, лікуванні і профілактиці остеопорозу у цих хворих.

Дослідження синдромів та клінічного перебігу вагітності і родів у вагітних із залізодефіцитною анемією. Вивчення обміну заліза, металопротеїнів і мікроелементів крові, метаболізму глікокон’югатів і ліпідів сироватки крові та еритроцитарних мембран.

Особливості добового коливання артеріального тиску, центральна та ниркова гемодинаміка, наявність мікроальбумінурії у хворих на есенціальну гіпертензію. Ефективність лікування інгібітором еналаприлом та селективним бета-адреноблокатором небівололом.

Аналіз проявів вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку. Клініка розвитку захворювань геніталій. Вивчення мікробіоценоза піхви. Оцінка імунологічних показників. Удосконалення методів лікування і профілактики. Використання пробіотика "Симбітер-2".

Розробка концепції лікування поєднаної патології органів травної системи. Дослідження індивідуальних захисних реакцій організму, що протистоять агресії ендогенних явищ при виразці дванадцятипалої кишки. Особливості функціонування органів травлення.

Визначення факторів ризику виникнення легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень. Розроблення комплексу лікувальних та профілактичних заходів, які б сприяли поліпшенню прогнозування, діагностики та підвищенню ефективності лікування.

Вивчення стану ліпідного обміну, перекисного окислення ліпідів, стану антиоксидантної системи у дітей. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування метаболічних розладів у хворих в критичних станах, зумовлених тяжкими позалікарняними пневмоніями.

Визначення вмісту аскорбінової кислоти у шлунковому соку у хворих з поєднаним перебігом хронічного гастриту та залізодефіцитної анемії. Аналіз діагностичних критеріїв, що дозволяють прогнозувати розвиток дефіциту заліза у хворих на хронічний гастрит.

Підвищення ефективності профілактичних заходів для попередження розвитку алергічних захворювань шкіри у дітей. Вивчення факторів ризику, аналізу патогенетичних механізмів їх формування. Адекватні схеми лікування. Підвищений вміст Ig E в пуповинній крові.

Патогенетичні механізми посилення запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму у поєднанні із вісцеральним ожирінням. Вивчення рівнів лептину, експресії активаційних маркерів лімфоцитів, цистеїнілових лейкотрієнів, протизапальних цитокінів.

Шляхи підвищення ефективності лікування дітей, хворих на пневмонію, на основі вивчення патогенетичної ролі якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника, стану клітинної та гуморальної ланок імунної системи та антиендотоксинового імунітету.

Встановлення взаємозв'язку між біохімічними і імунологічними порушеннями та типом гемодинаміки у вагітних з прееклампсією. Ефективність застосування глутаргіну, реосорбілакту та рефортану для зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.

Наукове обґрунтування, розробка комплексної програми фізичної реабілітації для хворих на неерозивну форму гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та оцінка її ефективності. Дозування фізичного навантаження в залежності від тяжкості клінічних проявів.

Вміст вазоконстриктора Ет-1 в плазмі крові хворих на хронічний коліт. Рівень первинних та вторинних продуктів, ферментної та неферментної ланок в плазмі, сироватці крові та біоптатах слизової оболонки товстої кишки. Вміст гуморальних факторів імунітету.

Визначення гормонального та катехоламінового статусу, показників гемостазу та антиоксидантної системи хворих на дисфункційну маткову кровотечу. Клінічна ефективність використання екстремальної кріотерапії у комплексному лікуванні даного захворювання.

Патогенетичні особливості розвитку залізодефіцитної анемії у вагітних та її терапія з використанням Гемокорда. Вплив препарату на процеси еритропоезу і метаболізму заліза у вагітних, на подальший перебіг вагітності, пологи та стан плоду і новонароджених.

Покращення діагностики, профілактики та лікування метаболічних порушень у хворих на епілепсію жінок. Уточнення клінічних особливостей перебігу захворювання, порушень мінерального обміну та гормонального статусу, змін щільності кісткової тканини.

Роль активуючої системи мозку у поведінкових та вегетативних ефектах дії алкоголю та опіатів при епізодичному і систематичному їхньому застосуванні у людини, метод попередження зловживання та реабілітація хворих на алкоголізм та опійну наркоманію.

Дослідження мікробно-вірусного пейзажу верхніх відділів дихальної системи у дітей з позалікарняною пневмонією за даними вірусологічного, бактеріологічного й серологічного методів досліджень. Ефективність застосування імуномодулятора рослинного походження.

Узагальнення даних комплексного клініко-лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів хворих на ревматоїдний артрит. Підвищення активності системного запалення, рівня лептину та адипонектину, процесів пероксидації ліпідів на тлі зниження захисту.

Вивчення імунного статусу, функціонального стану цитомембран і клітинного метаболізму, функції зовнішнього дихання та вегетативної регуляції у дітей із синдромом недиференційованої системної дисплазії сполучної тканини хворих на бронхіальну астму.

Значення вітамін D-ендокринної системи в етіології та патогенезі рахіту. Дослідження впливу ожиріння й генетичних аспектів на розвиток рахіту у дітей. Характеристика ліпідного обміну. Аналіз ролі порушень метаболізму у формуванні патології новонароджених.

Дослідження шляхів підвищення ефективності лікування хворих на гострий гепатит В із хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів на підставі встановлення клініко-патогенетичних особливостей, змін біохімічних та імунологічних показників.

Удосконалення методів профілактики та лікування невиношування вагітності на підставі технологій діагностики. Патогенетичні варіанти порушень репродуктивної функції у жінок, які страждають невиношуванням вагітності. Вивчення стану системи гемостазу.

Аналіз порушень сурфактантних властивостей легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, сполучений з артеріальною гіпертензією. Доцільність використання в лікуванні пацієнтів з цим захворюванням індуктора ендогенного інтерферону циклоферону.