Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Роль інтерлейкінемії у стратифікації глюкометаболічного ризику у хворих на артеріальну гіпертензію

Роль інтерлейкінемії у стратифікації глюкометаболічного ризику у хворих на артеріальну гіпертензію

Аналіз показників вуглеводного та ліпідного обміну, плазматичних маркерів протизапальної активації залежно від фенотипу гіпертригліцеридемічної талії. Гендерні відмінності вмісту маркерів імунозапалення, показників глікемічного та ліпідного профілю.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2018
Размер файла 2,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Рис. 3.7. Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від статі.

Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у жінок (2,07±0,04 пг/мл) незначно та недостовірно був вищим за аналогічний показник у чоловіків (1,99±0,04 пг/мл; p>0,05).

При проведенні кореляційного аналізу нами виявлено достовірний зворотний зв'язок між рівнем ІЛ-10 та наявністю ЦД 2 типу (r=-0,694; p<0,05), та між рівнем ІЛ-10 та віком хворих на АГ жіночої статі (r=-0,369; p<0,05). Мав місце, також, достовірний позитивний кореляційний зв'язок між показником співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 та ЦД 2 типу у жінок зворих на АГ (r=0,382; p<0,05). У чоловків хворих на АГ встановлено пряму залежність між вмістом ІЛ-18 та ЦД 2 типу (r=0,325; p<0,05), між показником ІЛ-18/ІЛ-10 та ЦД 2 типу (r=0,459; p<0,05). Плазматичний вміст ІЛ-10 залежав від віку чоловіків загальної групи хворих на АГ (r=0,322; p<0,05).

Оскільки циркулюючий рівень цитокінів значною мірою залежить від маси тіла, ми розділили хворих на АГ на групи залежно від показника ІМТ: 18 пацієнтів на АГ мали нормальну масу тіла - 0 група; до 1 групи увійшли 38 хворих з надмірною масою тіла; до 2 групи - 24 пацієнта з ожирінням 1 ступеню; та до 3 групи - 21 пацієнт з ожирінням 2 ступеню і 3 пацієнта з ожирінням 3 ступеню (Рис. 3.8). Ми вирішили за доцільне об'єднати пацієнтів з 2 та 3 ступенем ожиріння в одну групу, оскільки у групі з 3 осіб не можна одержати статистично достовірні результати.

Рис. 3.8. Графічне відображення гемодинамічних, антропометричних показників та рівню інтерлейкінів у пацієнтів на АГ залежно від маси тіла.

Групи порівняння достовірно не відрізнялися за віком (p>0,05). Тривалість підвищення рівню АТ була максимальною у пацієнтів 3 групи, достовірно вищою за тривалість у попередніх групах (p<0,05 у всіх випадках), між якими не виявлено достовірних відмінностей за цим показником (p>0,05 у всіх випадках). Середній рівень САТ та ДАТ статистично достовірно (p<0,05 у всіх випадках) підвищувався паралельно зростанню ІМТ хворих (Табл. 3.2). Не виявлено достовірних розбіжностей середньої величини ЧСС поміж групами, що аналізувалися (p>0,05 у всіх випадках). Антропометричні показники, такі як маса тіла, ІМТ, ОТ достовірно відрізнялися (p>0,05 у всіх випадках), тоді як зріст хворих характеризувався практично однаковими середніми значеннями в групах порівняння (p>0,05 у всіх випадках).

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика гемодинамічних, антропометричних параметрів та інтерлейкінемії у хворих на АГ залежно від маси тіла

Показники

0 група

Нормальна маса тіла

1 група

Надмірна маса тіла

2 група

Ожиріння

1 ступеню

3 група

Ожиріння

2-3 ступеня

Вік, роки

56,11±2,16

57,61±1,39

62,41±1,28

56,46±1,47

Тривалість АГ, роки

9,11±202

8,39±1,00

9,54±1,54

11,63±1,49

САТ, мм рт.ст.

142,44±0,82

147,68±1,21

168,88±2,03

175,00±1,79

ДАТ, мм рт.ст.

91,56±0,58

94,68±0,68

104,79±1,11

107,83±0,87

ЧСС, уд/хв.

76,22±1,34

78,71±1,25

75,04±1,76

77,83±1,83

Зріст, м

1,72±0,02

1,69±0,01

1,68±0,02

1,67±0,02

Маса тіла, кг

71,22±2,31

81,11±1,47

89,75±2,48

99,79±2,83

ІМТ, кг/м2

23,04±0,41

27,22±0,22

31,93±0,26

37,55±0,36

ОТ, см

91,33±3,14

95,50±1,39

106,13±2,01

112,58±2,44

ІЛ-18 пг/мл

171,94±5,16

174,97±3,63

176,00±4,78

169,26±4,47

ІЛ-10 пг/мл

81,97±2,15

86,55±1,01

85,13±1,33

87,46±1,35

ІЛ-18/ІЛ-10

2,12±0,08

2,03±0,05

2,08±0,06

1,94±0,05

При аналізі активності прозапального цитокіну - ІЛ-18 залежно від маси тіла пацієнтів на АГ, встановлено тенденцію його зростання поряд з підвищенням ІМТ у пацієнтів з надмірною масою тіла, з максимальним середнім значенням у хворих з ожирінням 1 ступеня, та незначним зниженням його вмісту у хворих на АГ, що асоційована з ожирінням 2 та 3 ступеня (Рис. 3.9).

Рис. 3.9. Плазматична активність ІЛ-18 залежно від маси тіла хворих на АГ.

Однак, слід зазначити, що розбіжності у всіх випадках виявилися недостовірними (p>0,05).

Вміст ІЛ-10 у плазмі крові хворих за наявності надмірної маси тіла та ожиріння у трьох групах (1, 2, 3 групи), що аналізувалися достовірно (p<0,05) перевищував аналогічний вміст хворих на АГ з нормальною масою тіла (0 група), та характеризувалися практично однаковими середніми значеннями (Рис. 3.10).

Рис. 3.10. Плазматична активність ІЛ-10 залежно від маси тіла хворих на АГ.

З метою оцінки імунозапальної активації ми розрахували показник співвідношення рівню ІЛ-18/ІЛ-10. Зростання цього інтегрального показника свідчить про перевагу прозапальної активності, зменшення, відповідно, відображує переважно протизапальну активацію (Рис. 3.11).

Рис. 3.11. Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 залежно від маси тіла хворих на АГ.

Як видно з рисунка чіткої тенденції щодо імунозапальної активації у хворих на АГ згідно показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 не виявлено. Відзначено достовірне зниження середнього значення співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у хворих на АГ с максимальною масою тіла - з ожирінням 2 та 3 ступеня. Це обумовлено зниженням плазматичного рівню ІЛ-18 та підвищенням плазматичного рівню ІЛ-10 та можливо характеризує переважну активацію протизапальних механізмів у цій групі хворих.

Оскільки існують відомості, що наявність абдомінального типу розподілу жирової тканини більш щільно пов'язано з кардіометаболічним ризиком та гіперактивацією імунозапальних реакцій, ми розділили хворих на АГ залежно від наявності у них АО. Наявність абдомінального типу розподілу жирової тканини у більшості хворих (69,2 %), відповідно у 32 пацієнтів ознак АО не виявлено (30,8 %). Пацієнти достовірно не відрізнялися за віком - середній вік хворих на АГ без ознак АО становив 55,97±1,73 років, середній вік хворих наявністю АО становив 59,18±0,84 років. Показники периферичної гемодинаміки пацієнтів на АГ с абдомінальним типом розподілу жирової тканини перевищували аналогічні показники пацієнтів на АГ без АО. Так середнє значення САТ у гіпертензивних хворих за наявності АО - 159,32±1,74 мм рт.ст. достовірно перевищувало середнє значення САТ у хворих без ознак АО - 154,94±2,94 мм рт.ст. (p<0,05). Величина ДАТ (100,54±0,88 мм рт.ст.), також, була вищою проти величини ДАТ у хворих на АГ без АО (97,19±1,43 мм рт.ст.; p<0,05). Середня ЧСС у хворих з АО незначно перевищувала середню ЧСС у хворих без АО (77,83±0,98 уд/хв.; 75,86±1,23 уд/хв. відповідно; p>0,05).

Порівняльна характеристика антропометричних показників та середніх значень інтерлейкінів наведено у таблиці 3.3.

При практично однаковому середньому значення зросту, хворі на АГ з АО мали достовірні вищі показники маси тіла, ІМТ, ОТ в порівнянні з відповідними показниками хворих на АГ, у яких ознак АО не було виявлено.

Таблиця 3.3

Антропометричні показники, рівень ІЛ-18, ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від наявності абдомінального ожиріння

Показники

АГ без АО

АГ з АО

р

Зріст, м

1,69±0,01

1,69±0,01

p>0,05

Маса тіла, кг

81,50±2,77

87,69±1,63

p<0,05

ІМТ, кг/м2

28,11±0,91

30,79±0,61

p<0,05

ОТ, см

Жінки

Чоловіки

85,34±2,83

79,50±2,96

91,46±1,64

108,76±1,29

103,64±1,38

114,42±2,26

p<0,05

p<0,05

p<0,05

ІЛ-18, пг/мл

169,19±3,97

175,17±2,59

p<0,05

ІЛ-10, пг/мл

85,94±1,37

85,50±0,81

p>0,05

ІЛ-18/ІЛ10

1,97±0,04

2,06±0,04

p>0,05

При аналізі імунозапальної активації у хворих на АГ залежно від типу розподілу жирової тканини встановлено, що середній плазматичний вміст прозапального цитокіну ІЛ-18 у хворих з АО достовірно перевищував середній плазматичний вміст цитокіну в плазмі крові хворих на АГ без АО (Рис.3.12). При проведенні кореляційного аналіз виявлено більш щільні кореляційні зв'язки між рівнем ІЛ-18 та показником ОТ хворих з абдомінальним типом розподілу жирової тканини (r=0,391; p<0,05).

Рис. 3.12. Середній рівень ІЛ-18 та кореляційні зв'язки між ІЛ-18 та ОТ залежно від наявності АО хворих на АГ

Середній рівень ІЛ-10, що є маркером протизапальної активації, достовірно не відрізнявся поміж групами хворих, що порівнювалися (Рис. 3.13). Аналіз взаємозв'язків між показником ОТ та вмістом ІЛ-10 у плазмі крові хворих на АГ виявив слабкі кореляції між цими показниками у хворих з АГ та АО (r=0,231; p<0,05).

Рис. 3.13. Середній рівень ІЛ-10 та кореляційні зв'язки між ІЛ-10 та ОТ залежно від наявності АО у хворих на АГ

Пацієнти на АГ з наявністю абдомінального типу розподілу жирової тканини характеризувалися статистично достовірно вищим значенням показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10, що відображує перевагу прозапальної імунної активації у цих хворих (Рис. 3.14).

При вивченні взаємозв'язків між антропометричними показниками та активністю маркерів імунозапалення за даними кореляційного аналізу встановлено, що значення показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 прямо залежало від показника ОТ у хворих на АГ при наявності у них АО (Рис.3.14).

Рис. 3.14. Середнє значення ІЛ-18/ІЛ-10 та кореляційні зв'язки між ІЛ-18/ІЛ-10 та ОТ залежно від наявності АО хворих на АГ

При розподілі залежно від статі у групах хворих на АГ без АО та з наявністю АО нами виявлено, що вік як чоловіків, так і жінок хворих на АГ з АО незначно перевищував вік хворих на АГ без ознак АО (p>0,05 в усіх випадках).

Таблиця 3.4

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень ІЛ-18, ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від статі та наявності абдомінального ожиріння

Показники

АГ без АО

АГ з АО

Жінки

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Вік, роки

56,0±5,76

56,38±1,67

59,57±0,96

57,53±1,92

Тривалість АГ, роки

4,67±1,48

7,58±1,17

10,26±1,03

11,68±1,82

САТ, мм рт.ст.

144,0±1,46

149,31±2,11

161,64±2,17

164,00±3,42

ДАТ, мм рт.ст.

91,33±0,99

94,93±1,09

101,19±1,07

103,68±1,58

ЧСС, уд/хв

78,67±2,67

77,08±1,07

77,36±1,02

76,63±2,80

Зріст, м

1,68±0,03

1,72±0,01

1,67±0,01

1,72±0,02

Маса тіла, кг

64,83±1,79

83,15±1,56

84,77±1,85

98,84±3,73

ІМТ, кг/м2

23,42±0,93

27,61±0,85

30,79±0,68

32,95±1,19

ОТ, см

79,50±2,96

91,46±1,64

103,64±1,38

114,42±2,27

ІЛ-18, пг/мл

166,33±9,69

167,31±4,58

176,96±3,09

173,63±4,24

ІЛ-10, пг/мл

86,62±2,58

84,84±1,54

85,46±0,99

86,91±1,44

ІЛ-18/ІЛ-10

1,92±0,08

1,98±0,06

2,08±0,04

2,01±0,06

Тривалість АГ хворих з АО достовірно була вищою за тривалість підвищення рівня АТ у хворих без АО (p<0,05 в усіх випадках порівняння). Аналіз середнього рівня САТ, ДАТ та ЧСС, також, виявив достовірно вищі значення у хворих чоловіків та жінок за умов наявності абдомінального типу розводілу жирової тканини (p<0,05). Порівняльна характеристика параметрів трофологічного статусу виявила, що середні значення зросту, маси тіла, ІМТ хворих на АГ були статистично достовірно вищими у чоловіків та жінок з АО (p<0,05).

Щодо ІЛ-18, то його вміст у плазмі крові жінок на АГ з АО достовірно був вищим за рівень жінок на АГ без АО (p<0,05). Подібні розбіжності було виявлено стосовно вмісту ІЛ-18 у чоловіків, тобто чоловіки хворі на АГ з АО характеризувалися достовірно вищим середнім значенням ІЛ-18 порівняно з чоловіками хворими на АГ без ознак АО (p<0,05). При цьому, рівень ІЛ-18 практично не відрізнявся у чоловіків і жінок хворих на АГ без наявності АО (p>0,05), та був недостовірно вищим у жінок з наявністю АО в порівнянні з чоловіками хворими на АГ з супутнім АО (p>0,05) (Рис. 3.15).

Рис. 3.15. Гендерні відмінності ІЛ-18 залежно від наявності АО у хворих на АГ

Нами не виявлено статистично достовірних розбіжностей щодо рівня ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від статі та наявності АО (Рис. 3.16).

Рис. 3.16. Гендерні відмінності ІЛ-10 залежно від наявності АО у хворих на АГ

Незважаючи на відсутність суттєвої різниці у вмісті ІЛ-10, середнє значення показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 хворих на АГ, що асоційована з АО, як у чоловіків, так і у жінок перевищувало середнє значення аналогічного показника у хворих на АГ без АО (Рис. 3.17).

Рис. 3.17. Гендерні відмінності показника ІЛ-18/ІЛ-10 залежно від наявності АО у хворих на АГ

Нами проведенно кореляційний аналіз, результати котрого не виявили достовірних взаємозв'язків між гемодинамічними, антропометричними показниками та вмістом інтерлейкінів у пацієнтів на АГ без супутнього АО. Разом з тим, відзначено наявність статистично достовірного прямого взаємозв'язку між ІЛ-18 та САТ (r=0,214; p<0,05), ОТ (r=0,249; p<0,05), зворотного - між рівнем ІЛ-10 та віком хворих (r=-0,385; p<0,05), та позитивного зв'язку між показником співвідношення рівню ІЛ-18/ІЛ-10 та ІМТ (r=0,294; p<0,05) у жінок хворих на АГ з наявністю АО.

Таким чином, підсумовуючи отримані дані, можно зробити висновок щодо зростання прозапальної активації у хворих на АГ, особливо за наявності надмірної маси тіла та абдомінального типу розподілу жирової тканини, про що свідчило достовірне підвищення рівня ІЛ-18 та величини показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10.

РОЗДІЛ 4. ФЕНОТИП ГІПЕРТРИГЛІЦЕРИДЕМІЧНОЇ ТАЛІЇ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ: АКЦЕНТ НА ГЛЮКОМЕТАБОЛІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ТА АКТИВНІСТЬ ІНТЕРЛЕЙКІНІВ

У епідеміологічних дослідженнях відзначено щільну асоціацію ожиріння, особливо абдомінального типу розподілу жирової тканини, з метаболічною та серцево-судинною патологією. Метаболічний синдром (МС) - кластер абдомінального ожиріння, порушеною толерантності до глюкози, дисліпідемії, гіпертензії взаємопов'язано з розвитком ЦД 2 типу та ССЗ, і тому використовується для ідентифікації осіб з високим кардіометаболічним ризиком.

Зростає кількість доказів про те, що фенотип гіпертригліцеридемічної талії є більш вагомим та більш валідним маркером кардоваскулярного ризику та кращим за МС предиктором ССЗ. Тому ми дослідили фенотип гіпертригліцеридемічної талії у пацієнтів на АГ. Ми виділи 4 фенотипи на підставі величини ОТ та плазматичного рівню ТГ. Оскільки лише 3 пацієнта мали нормальний показник ОТ та нормальний рівень ТГ у плазмі крові, ми виключили їх з подальшого аналізу, так як не можливо отримати статистично достовірні результати при такій кількості хворих. Тому ми продовжили статистичний аналіз у 3 групах хворих заснованих на критеріях фенотипу гіпертригліцеридемічної талії: до 1 групи ввійшли хворі (n=10) з нормальною ОТ (< 90 см у чоловіків та < 85 см у жінок) та підвищеним плазматичним рівнем ТГ (? 1,7 ммоль/л); до 2 групи ввійшли хворі (n=25) з підвищеною ОТ (? 90 см у чоловіків та ? 85 см у жінок) та нормальним рівнем ТГ в плазмі крові (< 1,7 ммоль/л); 3 група складалась з хворих (n=66) з підвищеною величиною ОТ (? 90 см у чоловіків та ? 85 см у жінок) та підвищеним рівнем ТГ (? 1,7 ммоль/л), тобто з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії. Отже, серед хворих на АГ, що увійшли до нашого дослідження, у більшості виявлено фенотип гіпертригліцеридемічної талії, що становило 65,35 %.

Порівняльна характеристика показників периферичної гемодинаміки, антропометричних параметрів, плазматичного вмісту інтерлейкінів, вуглеводів та ліпідів підсумовано у табл 4.1.

Таблиця 4.1

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень інтерлейкінів, глікемічний і ліпідний профіль пацієнтів на АГ залежно від ОТ та рівня ТГ

Показники

1 група

Нормальна ОТ та підвищений рівень ТГ

n=10

2 група

Підвищена ОТ та нормальний рівень ТГ

n=25

3 група

Підвищений рівень ТГ та підвищена ОТ

n=66

Вік, роки

51,18±3,09

62,72±1,13

56,98±0,88

Тривалість АГ, роки

6,36±1,24

9,68±1,28

10,00±0,98

САТ, мм рт.ст.

142,91±0,99

159,44±3,23

166,50±1,83

ДАТ, мм рт.ст.

91,64±0,93

100,32±1,48

100,89±0,94

ЧСС, уд/хв

78,00±1,64

79,56±1,50

76,23±1,04

Зріст, м

1,72±0,02

1,66±0,02

1,70±0,01

Маса тіла, кг

72,18±3,08

84,16±2,81

89,15±1,72

ІМТ, кг/м2

23,95±0,91

30,21±1,00

31,05±0,61

ОТ, см

79,45±1,90

104,04±2,19

104,38±1,34

ІЛ-18, пкг/мл

167,73±7,21

172,40±5,61

178,97±2,38

ІЛ-10, пкг/мл

87,44±2,03

77,97±1,07

88,79±0,64

ІЛ-18/ІЛ-10

1,92±0,06

2,22±0,08

1,97±0,03

Глюкоза, ммоль/л

5,14±0,31

5,92±0,35

6,95±0,12

Інсулін, мкОд/мл

12,52±2,79

12,31±1,41

14,66±0,95

Caro

0,53±0,7

0,59±0,06

0,41±0,02

HOMA

2,90±0,70

2,95±0,33

3,32±0,27

FIRI

2,64±0,64

2,92±0,38

3,04±0,25

HbA1c, %

5,74±0,38

7,18±0,49

6,12±0,20

ЗХС, ммоль/л

6,08±0,49

4,58±0,13

5,95±0,17

ТГ, ммоль/л

2,82±0,13

0,99±0,06

2,71±0,05

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,04±0,09

1,27±0,03

1,12±0,04

ХС ЛПНЩ,

3,76±0,41

2,87±0,11

3,60±0,14

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,28±0,06

0,45±0,03

1,23±0,02

КА

5,16±0,58

2,66±0,11

4,57±0,17

Пацієнти груп порівняння достовірно не відрізнялися за віком. Разом з тим, хворі 3 групи з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії мали статистично значиму більшу тривалість АГ, та вищий середній рівень САТ і ДАТ порівняно з хворими 1 та 2 групи (p<0,05 у всіх випадках). Такі антропометричні показники як маса тіла, ІМТ у хворих 3 групи, також, перевищували показники 1 та 2 групи (p<0,05 в обох випадках).

Зростає кількість доказів про те, що МС асоціюється з хронічним запаленням та, що спостерігається зростання рівня низки цитокінів паралельно до зростання кількості компонентів МС, в той час як рівень протизапальних цитокінів знижуєється. У деяких дослідженях виявлено взаємозв'язок між активністю ІЛ-18 та наявністю ожиріння, інсулінорезистентності, АГ та дисліпідемії, себто з компонентами МС. У нашому дослідженні середній рівень ІЛ-18 був статистично достовірно вищий у 3 групі (p<0,05) хворих на АГ з наявністю фенотипу гіпертригліцеридемічної талії в порівнянні з 1 та 2 групою хворих (Рис. 4.1)

Рис. 4.1. Плазматичний рівень ІЛ-18 у хворих на АГ залежно від фенотипу гіпертригліцеридемічної талії

Протизапальний цитокін - ІЛ-10, також, залучено до патогенезу кардіометаболічних порушень. Результати досліджень дещо протиречиві та свідчать про те, що ІЛ-10 підвищен за умов наявності ожиріння у жінок та низький рівень цитокіну ассоційовано з МС. Наші результати вказують на більш високий рівень цього інтерлейкіну у хворих на АГ з наявністю гіпертригліцеридемічної талії (Рис. 4.2), однак відмінності між групами порівняння були статистично недостовірними (p>0,05).

Рис. 4.2. Плазматичний рівень ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від фенотипу гіпертригліцеридемічної талії

Хворі 3 групи характеризувалися достовірно вищим рівнем глюкози, інсуліну натще, значеннями інсдексів інсулінорезистентності HOMA та FIRI (p<0,05) порівняно з хворими на АГ 1 та 2 групи, що є підтвердженням результатів попередніх досліджень, які визначили предиктивну роль фенотипу гіпертригліцеридемічної талії у розвитку ЦД 2 типу.

При аналізі показників ліпідного профілю нами встановлено, що плазматична концентрація ЗХС, ХС ЛПНЩ була вищою, а концентрація ХС ЛПВЩ - нижчою у хворих 3 групи в порівнянні з 1 та 2 групою хворих на АГ. Тобто хворі на АГ з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії мали більш негативний профіль атерогенного метаболічного ризику порівняно з хворими на АГ, у яких відзначено ізольоване підвищення чи показника ОТ, чи підвищення плазматичного рівню ТГ.

При вивченні кореляційних взаємозв'язків у хворих на АГ 1 групи з нормальним показником ОТ та підвищеним рівнем ТГ нами встановлено пряму достовірну залежність між рівнем САТ та ІМТ (r=0,669; p<0,05), ОТ (r=0,629; p<0,05), ТГ (0,625; p<0,05), ХС ЛПДНЩ (r=0,626; p<0,05). Величина ЧСС позитивно була взаємозв'язана з рівнем глюкози натще (r=0,755; p<0,05), рівнем ТГ (r=0,661; p<0,05), ХС ЛПВЩ (r=0,655; p<0,05), ХС ЛПДНЩ (r=0,660; p<0,05). Від віку хворих прямо залежала величина ОТ (r=0,631; p<0,05). Відзначено позитивну достовірну залежність між масою хворих та рівнем ТГ (r=0,612; p<0,05); між значенням ІМТ та величиною рівня САТ (r=0,669; p<0,05). Значення ОТ позитивно корелювало з рівнем САТ (r=0,629; p<0,05). В результаті вивчення кореляційних зв'язків нами виявлено, що плазматичний вміст глюкози мав позитивний та статистично достовірний взаємозв'язок з всіма показниками ліпідного спектру крові, що вивчалися, а саме з ЗХС (r=0,703; p<0,05), ТГ (r=0,617; p<0,05), ХС ЛПВЩ (r=0,609; p<0,05), ХС ЛПНЩ (r=0,613; p<0,05), ХС ЛПДНЩ (r=0,618; p<0,05). Крім того, мав місце сильний прямий кореляційний зв'язок між КА та тривалістю підвищення АТ (r=0,746; p<0,05) у хворих на АГ 1 групи.

При вивченні кореляційних взаємозв'язків у хворих на АГ 2 групи з підвищеним показником ОТ та нормальним рівнем ТГ нами встановлено пряму достовірну залежність між САТ та масою тіла (r=0,459; p<0,05), ІМТ (r=0,723; p<0,05); а також між ДАТ та масою тіла (r=0,568; p<0,05), ІМТ (r=0,654; p<0,05). Мала місце пряма залежність між ЧСС та рівнем HbA1c (r=0,470; p<0,05). На відміну від попередньої групи, у 2 групі хворих на АГ встановлено наявність достовірних прямих взаємозв'язків між плазматичним вмістом прозапального цитокіну ІЛ-18 та рівнем глюкози (r=0,654; p<0,05), інсуліну (r=0,654; p<0,05) натще, та індексом Caro (r=0,654; p<0,05). Плазматичний рівень HbA1c зростав палалельно тривалості АГ (r=0,474; p<0,05). Щодо параметрів ліпідного профілю, то нами не виявлено достовірних взаємозв'язків з показниками периферичної гемодинаміки, антропометричними характеристиками, рівнем інтерлейкінів, глюкометаболічними показниками в 2 групі хворих на АГ з підвищеною величиною ОТ та нормальним рівнем ТГ у плазмі крові.

При вивченні кореляційних взаємозв'язків у хворих на АГ 3 групи з підвищеною ОТ та підвищеним рівнем ТГ, тобто з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії з'ясовано достовірний зв'язок між величиною САТ та масою тіла (r=0,559; p<0,05), ІМТ (r=0,796; p<0,05), ОТ (r=0,609; p<0,05); а також, між ДАТ та масою тіла (r=0,538; p<0,05), ІМТ (r=0,770; p<0,05), ОТ (r=0,621; p<0,05), що мали позитивний напрямок. Встановлено пряму залежність між ЧСС та рівнем глюкози (r=0,350; p<0,05). Статистично достовірна залежність позитивного напрямку мала місце між плазматичним вмістом ІЛ-18 та ІЛ-10 (r=0,358; p<0,05). Крім того, виявлено кореляційний зв'язок між рівнем ЗХС та рівнем інсуліну (r=0,307; p<0,05), та рівнями індексів інсулінорезистентності Caro (r=0,359; p<0,05), HOMA (r=0,285; p<0,05), FIRI (r=0,278; p<0,05). Зворотний достовірний взаємозв'язок між рівнем ХС ЛПВЩ та рівнем інсуліну натще (r=-0,435; p<0,05), та індексами інсулінорезистентності Caro (r=-0,492; p<0,05), HOMA (r=-0,333; p<0,05), FIRI (r=-0,353; p<0,05). Слабкий кореляційний зв'язок виявлено між ХС ЛПНЩ та інсуліном (r=0,253; p<0,05), індексом Caro (r=0,312; p<0,05).

Ми проаналізували гендерні особливості показників, що вивчалися у кожній групі хворих на АГ. Результати порівняльної характеристики у 1 групі хворих на АГ з нормальним показником ОТ та підвищеним рівнем ТГ в плазмі крові представлено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Гендерні відмінності гемодинамічних, антропометричних показників, рівеня інтерлейкінів, глікемічного і ліпідного профілю пацієнтів на АГ 1 групи з нормальним показником ОТ та підвищеним рівнем ТГ

Показники

1 група

Нормальна ОТ та підвищений рівень ТГ

p

Чоловіки

(n=6)

Жінки

(n=4)

Вік, роки

52,67±5,15

49,25±4,37

p>0,05

Тривалість АГ, роки

8,83±1,54

4,00±0,91

p<0,05

САТ, мм рт.ст.

142,67±1,61

142,50±1,26

p>0,05

ДАТ, мм рт.ст.

91,67±1,31

90,50±1,26

p>0,05

ЧСС, уд/хв

78,67±2,82

77,00±2,08

p>0,05

Зріст, м

1,75±0,30

1,71±0,03

p>0,05

Маса тіла, кг

78,50±3,87

63,25±1,71

p<0,05

ІМТ, кг/м2

24,85±1,45

22,10±0,65

p<0,05

ОТ, см

80,33±2,36

76,00±2,94

p<0,05

ІЛ-18, пкг/мл

160,83±9,35

169,00±11,11

p<0,05

ІЛ-10, пкг/мл

85,98±2,99

87,58±2,98

p>0,05

ІЛ-18/ІЛ-10

1,87±0,08

1,93±0,11

p>0,05

Глюкоза, ммоль/л

5,33±0,55

5,12±0,19

p>0,05

Інсулін, мкОд/мл

11,05±3,12

15,69±6,43

p<0,05

Caro

0,60±0,10

0,45±0,11

p<0,05

HOMA

2,62±0,78

3,66±1,63

p<0,05

FIRI

2,38±0,70

3,33±1,50

p<0,05

HbA1c, %

5,34±0,40

5,91±0,79

p>0,05

ЗХС, ммоль/л

6,06±0,83

6,11±0,70

p>0,05

ТГ, ммоль/л

2,83±0,22

2,73±0,13

p>0,05

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,21±0,13

0,84±0,06

p<0,05

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

3,56±0,62

4,03±0,73

p>0,05

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,29±0,10

1,24±0,06

p>0,05

КА

4,00±0,38

6,45±1,09

p<0,05

Чоловіки та жінки даної групи суттєво не відрізнялися за вікем, рівнем САТ, ДАД, ЧСС (p>0,05 у всіх випадках). В той час, як антропометричні показники: зріст, маса тіла, ІМТ та ОТ пацієнтів на АГ чоловічої статі були достовірно вищими за антропометричні показники жінок (p<0,05).

При аналізі активності плазматичної активності прозапальних та протизапальних інтерлейкінів нами встановлено, що плазматичний вміст прозапального цитокіну - ІЛ-18 у жінок хворих на АГ 1 групи, у яких мав місце нормальний показник ОТ та підвищений плазматичний вміст ТГ, достовірно перевищував плазматичний вміст цитокіну у чоловіків (Рис. 4.3).

Рис. 4.3. Плазматичний рівень ІЛ-18 залежно від статі у хворих на АГ 1 групи з нормальною ОТ та підвищеним рівнем ТГ

Щодо, циркулюючого рівня протизапального цитокіну - ІЛ-10, то нами відзначено, що його рівень у жінок перевищував середні значення чоловіків цієї групи, однак виявилося, що ці відмінності були статистично недостовірними (Рис. 4.4)

Рис. 4.4. Плазматичний рівень ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 1 групи з нормальною ОТ та підвищеним рівнем ТГ

При вивченні балансу прозапальної чи протизапальної ланки імуної відповіді, про що свідчило значення показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 нами встановлено, що у хворих на АГ 1 групи жіночої статі його середнє значення незначно та недостовірно перевищувало середнє значення показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у хворих на АР 1 групи чоловічої статі (Рис. 4.5).

Пряму кореляційну залежність виявлено у чоловіків хворих на АГ 1 групи між рівнем ІЛ-18 та рівнем інсуліна натще (r=0,642; p<0,05), ЗХС (r=0,471; p<0,05), ТГ (r=0.556; p<0,05), ХС ЛПВЩ (r=0,626; p<0,05). Зворотна достовірна залежність мала місце між циркулюючим рівнем ІЛ-10 та рівнем інсуліну натще (r=-0,983; p<0,05), та між рівнем ІЛ-10 та індексами інсулінорезистентності: Caro (r=-0,855; p<0,05), HOMA (r=-0,911; p<0,05), FIRI (r=0,904; p<0,05).

Рис. Рис. 4.5. Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 1 групи з нормальною ОТ та підвищеним рівнем ТГ

У жінок хворих на АГ 1 групи виявлено статистично достовірний кореляційний взаємзв'язок позитивного напрямку між рівнем ІЛ-18 та рівнем інсуліну натще (r=0,316; p<0,05), HbA1c (r=0,986; p<0,05), ТГ (r=0,884; p<0,05), ХС ЛПНЩ (r=0,345; p<0,05), ХС ЛПДНЩ (r=0,877; p<0,05). Зворотний напрямок мав достовірний взаємозв'язок між рівнем ІЛ-18 та рівнем ХС ЛПВЩ (r=0,361; p<0,05).

Вивчення гендерних відмінностей у 2 групі хворих на АГ з підвищеним показником ОТ та нормальним рівнем ТГ у плазмі крові показало (Табл. 4.3), що хворі різної статі достовірно не відрізнялися за віком, тривалістю АГ, рівнем САТ, ДАТ, ЧСС та зростом (p>0,05).

Таблиця 4.3

Гендерні відмінності гемодинамічних, антропометричних показників, рівеня інтерлейкінів, глікемічного і ліпідного профілю пацієнтів на АГ 2 групи з підвищеним показником ОТ та нормальним рівнем ТГ

Показники

2 група

Підвищена ОТ та нормальний рівень ТГ

p

Чоловіки

(n=25)

Жінки

(n=17)

Вік, роки

62,72±1,13

62,94±1,39

p>0,05

Тривалість АГ, роки

9,68±1,28

9,65±1,48

p>0,05

САТ, мм рт.ст.

159,44±3,23

159,41±4,16

p>0,05

ДАТ, мм рт.ст.

100,32±1,48

99,53±1,90

p>0,05

ЧСС, уд/хв

79,56±1,50

79,11±1,80

p>0,05

Зріст, м

1,66±0,02

1,63±0,02

p>0,05

Маса тіла, кг

84,16±2,81

79,71±3,12

p<0,05

ІМТ, кг/м2

30,21±1,00

29,38±1,25

p<0,05

ОТ, см

104,04±2,19

102,71±2,49

p>0,05

ІЛ-18, пкг/мл

172,40±5,61

169,53±7,04

p>0,05

ІЛ-10, пкг/мл

77,97±1,07

76,26±0,73

p>0,05

ІЛ-18/ІЛ-10

2,22±0,08

2,23±0,10

p>0,05

Глюкоза, ммоль/л

5,92±0,35

5,36±0,24

p>0,05

Інсулін, мкОд/мл

12,31±1,41

11,41±1,30

p>0,05

Caro

0,59±0,06

0,55±0,06

p>0,05

HOMA

2,95±0,33

2,67±0,30

p>0,05

FIRI

2,92±0,38

2,42±0,27

p>0,05

HbA1c, %

7,18±0,49

7,06±0,49

p>0,05

ЗХС, ммоль/л

4,58±0,13

4,66±0,14

p>0,05

ТГ, ммоль/л

0,99±0,06

0,98±0,08

p>0,05

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,27±0,03

1,29±0,03

p>0,05

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

2,87±0,11

2,93±0,12

p>0,05

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

0,45±0,03

0,44±0,03

p>0,05

КА

2,66±0,11

2,64±0,11

p>0,05

Такі параметри трофологічного статусу, як маса тіла, ІМТ, ОТ у чоловіків достовірно перевищуваои подібні параметри жінок цієї групи (p<0,05).

Аналіз плазматичного рівня інтерлейкінів виявив тенденцію зростання прозапального компоненту імунозапальної відповіді у чоловіків порівняно з жінками, про що свідчило вище значення середнього рівня прозапального цитокіну - ІЛ-18 у хворих чоловічої статі проти середнього рівня ІЛ-18 у хворих на АГ жіночої статі 2 групи з підвищеним значенням ОТ та нормальним вмістом ТГ в плазмі крові (Рис. 4.6).

Рис. 4.6. Плазматичний рівень ІЛ-18 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та нормальним рівнем ТГ

Середній рівень протизапального цитокіну - ІЛ-10, також, був вищим у чоловіків в порівнянні з жінками хворими на АГ 2 групи, але ці відмінності носили характер тенденції та були статистично недостовірними (Рис. 4.7).

Рис. 4.7. Плазматичний рівень ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та нормальним рівнем ТГ

Недостовірними, також, виявилися розбіжності у середньому значенні співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 з незначною перевагою показника у чоловіків 2 групи (Рис. 4.8).

Рис. 4.8. Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та нормальним рівнем ТГ

При проведенні кореляційного аналізу у жінок 2 групи виявлено наявність достовірного зв'язку між рівнем ІЛ-10 та ЧСС (r=-0,586; p<0,05), зростом (r=-0,661; p<0,05), HbA1c (r=-0,482; p<0,05), що мав негативний напрямок. Рівень ІЛ-18 прямо було взаємопов'язано з індексом Caro (r=0,631; p<0,05), величину ІЛ-18/ІЛ-10 - з ЧСС (r=0,518; p<0,05), зростом (r=0,511; p<0,05), Caro (r=0,528; p<0,05) у жінок хворих на АГ 2 групи з підвищеним показником ОТ та нормальним рівнем ТГ. У чоловіків цієї 2 групи хворих на АГ нами встановлено наявність достовірного взаємозв'язку між плазматичним рівнем ІЛ-18 та рівнем глюкози венозної крові натще (r=0,527; p<0,05), рівнем інсуліну натще (r=0,679; p<0,05), індексом Caro (r=0,781; p<0,05). У всіх інших випадках кореляційні взаємозв'язки між показниками, що вивчалися були недостовірними.

Порівняльну характеристику гендерних відмінностей показників у 3 групі хворих на АГ з підвищеним показником ОТ та підвищеним рівнем ТГ, тобто з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії, наведено у таблиці 4. 4.

Таблиця 4.4

Гендерні відмінності гемодинамічних, антропометричних показників, рівеня інтерлейкінів, глікемічного і ліпідного профілю пацієнтів на АГ 3 групи з підвищеним показником ОТ та підвищеним рівнем ТГ

Показники

3 група

Підвищена ОТ та підвищений рівень ТГ

p

Чоловіки

(n=29)

Жінки

(n=37)

Вік, роки

55,69±1,36

58,00±1,14

p>0,05

Тривалість АГ, роки

9,62±1,44

10,30±1,34

p>0,05

САТ, мм рт.ст.

158,14±2,68

162,35±2,50

p<0,05

ДАТ, мм рт.ст.

99,79±1,37

101,76±1,27

p<0,05

ЧСС, уд/хв

75,38±1,77

76,89±1,25

p>0,05

Зріст, м

1,71±0,01

1,68±0,02

p>0,05

Маса тіла, кг

92,21±2,70

86,76±2,18

p<0,05

ІМТ, кг/м2

30,72±0,98

31,31±0,78

p>0,05

ОТ, см

105,28±2,17

103,68±1,69

p>0,05

ІЛ-18, пкг/мл

167,76±3,52

180,62±2,93

p<0,05

ІЛ-10, пкг/мл

87,43±1,24

89,85±0,56

p>0,05

ІЛ-18/ІЛ-10

1,92±0,04

2,01±0,04

p>0,05

Глюкоза, ммоль/л

4,98±0,21

4,93±0,14

p>0,05

Інсулін, мкОд/мл

14,36±1,49

14,90±1,23

p>0,05

Caro

0,42±0,03

0,40±0,03

p>0,05

HOMA

3,26±0,44

3,37±0,34

p>0,05

FIRI

3,01±0,40

3,06±0,32

p>0,05

HbA1c, %

6,13±0,32

6,10±0,26

p>0,05

ЗХС, ммоль/л

6,32±0,29

5,66±0,20

p<0,05

ТГ, ммоль/л

2,82±0,08

2,63±0,06

p>0,05

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,15±0,06

1,09±0,05

p>0,05

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

3,89±0,22

3,38±0,17

p>0,05

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,28±0,04

1,19±0,03

p>0,05

КА

4,66±0,21

4,50±0,26

p>0,05

Чоловіки та жінки цієї групи не відрізнялися достовірно за віком, тривалістю АГ, ЧСС. Середня величина САТ, ДАТ була достовірно вищою у жінок порівняно з чоловіками 3 групи хворих на АГ з наявністю фенотипу гіпертригліцеридимічної талії.

Плазматичний вміст ІЛ-18 у жінок достовірно перевищував вміст ІЛ-18 у чоловіків хворих на АГ з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії (Рис. 4.9)

Рис. 4.9. Плазматичний рівень ІЛ-18 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та підвищеним рівнем ТГ

Рівень ІЛ-10 у жінок характеризувався недостовірно вищими середніми значеннями порівняно з чоловіками (Рис. 4.10).

Середнє значення показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 свідчило про перевагу прозапальної активації над протизапальною у жінок хворих на АГ 3 групи в порівняні з чоловіками цієї ж групи, однак ці розбіжності були статистично недостовірними (Рис. 4.11).

Рис. 4.10. Плазматичний рівень ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та підвищеним рівнем ТГ

Параметри вуглеводного обміну статистично достовірно не відрізнялися у хворих на АГ групи з підвищеним рівнем ТГ та підвищеним показником ОТ. Серед показників, що характеризують стан ліпідного метаболізму нами виявлено достовірні розбіжності лише рівню ЗХС, який був вищим у чоловіків порівняно з жінками.

Рис. 4.11. Показник співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 залежно від статі у хворих на АГ 2 групи з підвищеним значенням ОТ та підвищеним рівнем ТГ

При проведенні кореляційного аналізу у жінок 3 групи виявлено наявність достовірного прямого зв'язку між рівнем ІЛ-18 та ОТ (r=0,357; p<0,05), рівнем інсуліну натще (r=0,306; p<0,05), HbA1c (r=0,329; p<0,05). Рівень ІЛ-10 зворотно було взаємопов'язано з ОТ (r=0,362; p<0,05), індексом Caro (r=-0,340; p<0,05). У чоловіків 3 групи хворих на АГ нами встановлено наявність достовірного взаємозв'язку між плазматичним рівнем ІЛ-10 та ДАТ (r=0,389; p<0,05), рівнем ТГ (r=0,399; p<0,05), величиною ХС ЛПДНЩ (r=0,402; p<0,05). Значення співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 було достовірно взаємопов'язано з рівнем ЗХС (r=0,465; p<0,05), ТГ (r=0,368; p<0,05), ХС ЛПНЩ (r=0,450; p<0,05).

Таким чином, нами виявлено, що пацієнти на АГ з наявністю фенотипу гіпертригліцеридемічної талії характеризувалися найбільш неблагоприємним глюкометаболічним та атерогенним профілем.

РОЗДІЛ 5. ГЛЮКОМЕТАБОЛІЧНИЙ ПРОФІЛЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З ІНТЕРЛЕЙКІНЕМІЄЮ

Артеріальна гіпертензія асоціюється з порушеннями вуглеводного та ліпідного метаболізму, котрі вважаються одними з основних факторів ризику виникнення захворювання та визначають подальший його перебіг. Ми провели порівняльну характеристику параметрів глюкометаболічного профілю у гіпертензивних хворих та нормотензивних осіб контрольної групи (Таб. 5.1).

Таблиця 5.1

Порівняльна характеристика показників вуглеводного профілю у пацієнтів на АГ та осіб контрольної групи

Показники

Контрольна група

Хворі на АГ

p

Глюкоза, ммоль/л

4,57±0,34

5,21±0,12

<0,05

Інсулін, мкОД/мл

7,98±0,56

13,79±0,75

<0,05

Caro

0,61±0,06

0,47±0,02

<0,05

HOMA

2,01±0,22

3,17±0,20

<0,05

FIRI

1,42±0,12

2,95±0,19

<0,05

HbA1c, %

5,13±0,49

6,39±1,19

<0,05

За результатами порівняльної характеристики встановлено, що всі параметри вуглеводного обміну, а саме рівень глюкози, інсуліну, HbA1c хворих на АГ статистично достовірно перевищували аналогічні показники групи контролю.

Середній рівень показників ліпідного обміну: рівень загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцурідів (ТГ), коефіцієнту атерогенності (КА) в загальній групі хворих на АГ та у групах, що розділено залежно від статі хворих наведено у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Характеристика показників ліпідного профілю у пацієнтів на АГ

Показники

Хворі на АГ

n=104

Жінки

n=59

Чоловіки

n=45

ЗХС, ммоль/л

5,61±0±14

5,40±0±15

5,89±0,25

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,15±0,03

1,13±0,04

1,17±0,04

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

3,44±0,11

3,30±0,13

3,62±0,18

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,02±0,04

0,97±0,05

1,09±0,06

ТГ, ммоль/л

2,25±0,09

2,13±0,62

2,41±0,13

КА

4,11±0,15

4,07±0,23

4,16±0,19

При аналізі абсолютних показників, що характеризують стан ліпідного метаболізму у хворих на АГ виявлено гіперхолестеринемію (ЗХС > 5,0 ммоль/л) у 64 хворих (61,54 %), підвищення рівня ХС ЛПНЩ (> 3,0 ммоль/л) - у 68 хворих (65,38 %), гіпертригліцеридемію (ТГ > 1,7 ммоль/л) - у 76 хворих на АГ, що становило 73,08 %. Гіпоальфахолестеринемія мала місце у 15 (33,3 %) чоловіків (ХС ЛПВЩ < 1,0 ммоль/л) та у 32 (54,24 %) жінок (ХС ЛПВЩ < 1,2 ммоль/л). Дані показники є визначальними для стратифікації серцево-судиннного ризику та впливають на прогноз подальшого перебігу АГ.

Останніми роками вивчається можливість залучення цитокінів до патогенетичних механізмів низки захворювань людини, в тому числі АГ та ЦД 2 типу. Ми визначили плазматичний рівень такого прозапального цитокіну, як ІЛ-18 та протизапального цитокіну, як ІЛ-10 у взаємозв'язку з показниками вуглеводного метаболізму у хворих на АГ залежно від наявності у них супутнього ЦД 2 типу та у порівнянні зі здоровими особами групи контролю.

Обстежені хворі та особи контрольної групи достовірно не відрізнялися за віком (Табл. 5.3). Не виявлено суттєвих відмінностей у тривалості АГ, рівні САТ, ДАТ у обстежених хворих. Разом з тим, середнє значення ЧСС у пацієнтів АГ з супутнім ЦД 2 типу достовірно перевищувало величину ЧСС у пацієнтів АГ без встановленого діагнозу ЦД 2 типу, а також значення ЧСС осіб групи контролю.

Таблиця 5.3

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень інтерлейкінів та глікемічний профіль пацієнтів на АГ залежно від наявності ЦД 2 типу та контрольної групи

Показники

Контрольна група

АГ

АГ+ЦД 2 типу

Вік, роки

54,40±3,08

56,39±0,92

62,63±1,27

Тривалість АГ, роки

-

9,46±0,83

9,53±1,30

САТ, мм рт.ст.

124,40±1,97

157,69±1,73*

158,67±3,04*

ДАТ, мм рт.ст.

80,00±1,33

99,50±0,91*

99,53±1,45*

ЧСС, уд/хв

72,30±1,25

76,36±0,95

79,37±1,30†

Зріст, м

1,71±0,02

1,70±0,01

1,66±0,02

Маса тіла, кг

78,90±2,35

87,04±1,72*

82,70±2,54*

ІМТ, кг/м2

26,69±0,59

30,03±0,62*

29,97±0,52*

ОТ, см

93,10±2,22

100,82±1,58*

102,03±2,24*

ІЛ-18, пг/мл

84,30±0,80

173,57±2,29*

172,73±5,08*

ІЛ-10 пг/мл

60,96±0,51

88,59±0,60*

78,36±1,07*†

ІЛ-18/ІЛ-10

1,38±0,02

1,96±0,02*

2,22±0,08*

Глюкоза, ммоль/л

4,57±0,34

4,92±0,11

5,92±0,30*

Інсулін, мкОд/мл

7,98±0,56

14,38±0,92*

12,32±1,27*

НОМА

2,01±0,22

3,25±0,26*

2,99±0,30*

Caro

0,61±0,06

0,42±0,02*

0,59±0,05†

FIRI

1,42±0,02

2,97±0,24*

2,91±0,33*

HbAc1, %

5,13±0,49

5,95±0,18*

7,49±0,40*†

Примітка: * - розбіжності з контрольною групою статистично достовірні (p<0,05);

† - розбіжності з групою пацієнтів АГ статистично достовірні (p<0,05).

Антропометричні показники, такі як маса тіла, ІМТ, ОТ хворих обох груп не відрізнялись поміж собою, але були достовірно вищими за аналогічні показники практично здорових осіб контрольної групи.

При порівнянні рівню маркерів імунозапалення у осіб контрольної групи та пацієнтів АГ залежно від наявності у них ЦД 2 типу, нами визначено активацію прозапальної ланки імунної відповіді, про що свідчило достовірне зростання плазматичного рівню прозапального цитокіну - ІЛ-18 у пацієнтів АГ порівняно з контрольною групою (Рис. 5.1).

Рис. 5. 1. Плазматичний рівнень ІЛ-18 у пацієнтів на АГ залежно від наявності супутнього ЦД 2 типу та у осіб контрольної групи.

Середній рівень протизапального цитокіну - ІЛ-10, також зростав у пацієнтів АГ в порівнянні з контрольною групою (Рис. 5.2). Крім того, середнє значення цього інтерлейкіну було статистично достовірно вищим у хворих на АГ без ЦД 2 типу проти середнього значення ІЛ-10 у хворих на АГ з супутнім ЦД 2 типу.

Рис. 5. 2. Плазматичний рівень ІЛ-10 у пацієнтів на АГ залежно від наявності супутнього ЦД 2 типу та у осіб контрольної групи.

За результатами аналізу показника співвідношення рівня ІЛ-18/ІЛ-10 встановлено максимальну прозапальну активність у хворих на АГ, що супроводжується ЦД 2 типу, про що свідчило достовірне вище значення цього показника у групі хворих на АГ з ЦД 2 типу порівняно з хворими на АГ без ЦД 2 типу та з особами контрольної групи.

Показники вуглеводного метаболізму у хворих на АГ характеризувалися вищими середніми значеннями в порівнянні з контрольною групою. Особливо це стосувалося рівня інсуліну, HbAc1 натще та індексів інсулінорезистентності, які в обох групах хворих на АГ були вищими за показники контрольною групи. Щодо вмісту глюкози, то він був достовірно вищим лише у групі пацієнтів на АГ з ЦД 2 типу. Оскільки у групі хворих на АГ без супутнього ЦД 2 типу мали місце порушення вуглеводного обміну, було проведено ПТТГ з метою виявлення прихованих порушень, так-званого "предіабету". Результати порівняльної характеристики при такому розподілі пацієнтів на 3 групи наведено у таблиці 5.4.

Пацієнти у групах порівняння не відрізнялися достовірно за віком, тривалістю захворювання (p>0,05) та зростом (p>0,05). Рівень АТ хворих за умов наявності порушень вуглеводного обміну у вигляді предіабету та ЦД 2 типу був достовірно вищим за рівень САТ і ДАТ пацієнтів на АГ без ознак порушень вуглеводного метаболізму. Величина ЧСС лише в групі хворих на АГ з ЦД 2 типу достовірно перевищувала величину ЧСС у групі АГ та АГ з супутнім предіабетом (p<0,05).

Маса тіла хворих на АГ характеризувалася максимальним значенням у 2 групі, що достовірно перевищувала масу тіла хворих, як 1 групи, так і 3 групи (p<0,05). Величина ІМТ, також був максимальною у пацієнтів 2 групи, АГ у яких асоціювалася з предіабетом, однак відмінності виявилися недостовірними (p>0,05). Величина ОТ у хворих на АГ з супутніми порушеннями глікемічного профілю достовірно перевищувала величину у хворих на АГ, показники вуглеводного обміну у яких були у межах фізіологічної норми.

Таблиця 5.4

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень інтерлейкінів, глікемічний і ліпідний профіль пацієнтів на АГ залежно від наявності предіабету та ЦД 2 типу

Показники

АГ

АГ+предіабет

АГ+ЦД 2 типу

Вік, роки

55,23±1,38

57,41±1,17

62,63±1,27

Тривалість АГ, роки

9,15±1,12

9,97±1,30

9,53±1,30

САТ, мм рт.ст.

154,58±2,05

161,35±2,79*

158,67±3,04*

ДАТ, мм рт.ст.

97,76±1,13

101,53±1,40*

99,53±1,45*

ЧСС, уд/хв

76,28±0,93

76,47±1,76

79,37±1,30*†

Зріст, м

1,71±0,01

1,69±0,02

1,66±0,02

Маса тіла, кг

84,63±2,10

89,88±2,75*

82,70±2,54†

ІМТ, кг/м2

29,21±0,82

31,00±0,92

29,97±0,52

ОТ, см

Ч

Ж

99,28±2,17

97,90±2,51

105,53±3,38

102,64±2,31*

105,62±4,86*

100,81±2,26*

102,03±2,24*

102,50±4,91*

101,80±2,40*

ІЛ-18, пг/мл

166,35±3,01

182,06±2,45*

172,73±5,08*†

ІЛ-10 пг/мл

87,59±0,97

89,76±0,61

78,36±1,07*†

ІЛ-18/ІЛ10

1,90±0,04

2,02±0,02

2,22±0,08

Глюкоза натще, ммоль/л

4,66±0,09

5,23±0,20*

5,92±0,30*

Глюкоза після ПТТГ, ммоль/л

6,23±0,17

6,52±0,22

-

Інсулін натще, мкОд/мл

13,31±1,16

15,65±1,45*

12,32±1,27

Інсулін після ПТТГ, мкОд/мл

55,20±2,84

52,33±3,81

-

НОМА

2,89±0,30

3,66±0,43*

2,99±0,30

Caro

0,42±0,16

0,42±0,03

0,59±0,05*†

FIRI

2,58±0,27

3,43±0,49*

2,91±0,33*†

HbAc1, %

4,88±0,15

7,20±0,20*

7,49±0,40*†

ЗХС, ммоль/л

5,89±0,23

5,95±0,25

4,85±0,15*

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

Ч

Ж

1,09±0,05

1,15±0,08

1,00±0,05

1,15±0,5

1,15±0,07

1,14±0,07

1,24±0,04

1,25±0,06

1,24±0,05

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

3,57±0,19

3,60±0,21

3,97±0,12*

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,23±0,03

1,20±0,04

0,54±0,06*

ТГ, ммоль/л

2,71±0,08

2,53±0,09

1,18±0,13*

КА

4,65±0,23

4,50±0,37

3,03±0,21*

Примітка: * - розбіжності з групою АГ статистично достовірні (p<0,05);

† - розбіжності з групою АГ+предіабет статистично достовірні (p<0,05).

При аналізі плазматичної активності ІЛ-18 встановлено достовірне зростання його рівню у хворих на АГ з предіабетом й у хворих на АГ з ЦД 2 типу порівняно з хворими на АГ без порушень вуглеводного обміну. Причому, середнє значення ІЛ-18 при поєднанні АГ з ЦД 2 типу було нижчим проти середнього значення ІЛ-18 при поєднанні АГ з предіабетом (Рис. 5.3).

Рис. 5. 3. Плазматичний рівнень ІЛ-18 у пацієнтів на АГ залежно від наявності супутнього предіабету та ЦД 2 типу.

Примітка: 0 - пацієнти на АГ; 1 - пацієнти на АГ з предіабетом; 2 - пацієнти на АГ з ЦД 2 типу.

При аналізі плазматичного рівня ІЛ-10 у хворих на АГ залежно від наявності супутніх розладів вуглеводного обміну, нами виявлено зростання його вмісту у хворих на АГ з наявністю предіабету з достовірним зниженням у хворих на АГ з ЦД 2 типу (Рис.4.4). Тобто, спостерігалася подібна до ІЛ-18 тенденція зниження активності цитокіну у хворих на АГ, що супроводжується ЦД 2 типу.

Рис. 5. 4. Плазматичний рівнень ІЛ-10 у пацієнтів на АГ залежно від наявності супутнього предіабету та ЦД 2 типу.

Примітка: 0 - пацієнти на АГ; 1 - пацієнти на АГ з предіабетом; 2 - пацієнти на АГ з ЦД 2 типу.

Ми проаналізували показник співвідношення плазматичного рівню ІЛ-18/ІЛ-10, зміни якого відображують перевагу чи то прозапальної, чи то протизапальної активності, у хворих на АГ залежно від наявності у них порушень глікемічного профілю (Рис. 5.5). Як видно з представленого рисунку, прозапальна активність зростала у пацієнтів на АГ з предіабетом та у пацієнтів на АГ з ЦД 2 типу, про що свідчило підвищення значення величини показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у даних пацієнтів.

Рис. 5. 5. Співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у пацієнтів на АГ залежно від наявності супутнього предіабету та ЦД 2 типу.

Примітка: 0 - пацієнти на АГ; 1 - пацієнти на АГ з предіабетом; 2 - пацієнти на АГ з ЦД 2 типу.

При проведенні кореляційного аналізу не вивлено достовірних взаємозв'язків між маркерами імунозапалення та показниками глюкометаболічного профілю у хворих на АГ без порушень вуглеводного метаболізму та у хворих на АГ з предіабетом. Разом з тим, у хворих на АГ з супутнім ЦД 2 типу відзначено достовірні взаємозв'язки між рівнем ІЛ-18 та рівнем інсуліну натще (p<0,05), між рівнем ІЛ-18 та індексом Caro (p<0,05) (Табл. 4.5). Пряму залежність виявлено між рівнем ІЛ-10 та вмістом інсуліну натще (p<0,05), між ІЛ-10 та індексом НОМА (p<0,05) і FIRI (p<0,05). Встановлено наявність достовірного кореляційного взаємозв'язку між показником співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 та рівнем інсуліну натще (p<0,05), а також, між даним показником та індексом Caro (p<0,05).

Таблиця 5.5

Кореляційні взаємозв'язки між маркерами імунозапаленння та показниками глюкометаболічного профілю у хворих на АГ з супутнім ЦД 2 типу

Глюкоза натще

Інсулін натще

Caro

HOMA

FIRI

HbA1c

ІЛ-18

0,339556

0,424405

0,533824

-0,241791

-0,248992

0,213797

ІЛ-10

0,060826

0,481431

-0,220707

0,496692

0,480542

-0,103430

ІЛ-18/ІЛ-10

0,279959

0,518693

0,535936

-0,363310

-0,363156

0,235662

При вивченні показників ліпідного спектру найбільш суттєві відмінності виявлено щодо зростання середнього рівня ЗХС, ТГ у пацієнтів на АГ перших двох груп: без вуглеводних порушень та з наявністю предіабету. У хворих на АГ з ЦД 2 типу з'ясовано зниження рівню ЗХС, ТГ, КА та підвищення рівню ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ.

В подальшому хворих було розділено на підгрупи залежно від статі з метою вивчення можливих гендерних відмінностей імунозапальної активації при АГ залежно від наявності супутніх розладів глікемічного профілю. Результати порівняльної характеристики у групі хворих АГ без порушень глюкометаболічного профілю представлено у Табл. 5.6.

Таблиця 5.6

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень інтерлейкінів, глікемічний і ліпідний профіль пацієнтів на АГ без глюкометаболічних порушень залежно від статі

Показники

Пацієнти АГ без глюкометаболічних порушень

n=40

р

Жінки

n=15

Чоловіки

n=25

Вік, роки

56,67±2,16

55,50±1,90

p>0,05

Тривалість АГ, роки

11,27±2,05

8,50±1,40

p<0,05

САТ, мм рт.ст.

161,27±3,71

151,64±2,27

p<0,05

ДАТ, мм рт.ст.

100,87±1,90

96,82±1,35

p<0,05

ЧСС, уд/хв

77,13±1,75

75,82±1,21

p>0,05

Зріст, м

1,69±0,02

1,71±0,01

p>0,05

Маса тіла, кг

87,47±4,14

85,81±1,84

p>0,05

ІМТ, кг/м2

31,18±1,28

28,84±1,03

p>0,05

ОТ, см

105,53±3,38

97,91±2,51

p<0,05

ІЛ-18, пг/мл

169,13±4,88

163,23±4,77

p<0,05

ІЛ-10 пг/мл

88,97±0,59

86,27±1,68

p>0,05

ІЛ-18/ІЛ10

1,90±0,06

1,90±0,05

p>0,05

Глюкоза натще, ммоль/л

4,62±0,16

4,62±0,12

p>0,05

Глюкоза після ПТТГ, ммоль/л

5,98±0,20

6,47±0,30

p>0,05

Інсулін натще, мкОд/мл

14,24±1,58

12,16±1,47

p>0,05

Інсулін після ПТТГ, мкОд/мл

60,25±4,49

52,38±4,11

p<0,05

НОМА

3,13±0,47

2,57±0,36

p>0,05

Caro

0,37±0,03

0,46±0,04

p>0,05

FIRI

2,75±0,39

2,31±0,32

p>0,05

HbAc1, %

4,53±0,20

5,03±0,19

p<0,05

ЗХС, ммоль/л

5,40±0,24

6,28±0,36

p<0,05

ХС ЛПВЩ, ммоль/л

1,00±0,05

1,15±0,08

p>0,05

ХС ЛПНЩ, ммоль/л

3,21±0,25

3,87±0,27

p>0,05

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л

1,20±0,03

1,26±0,06

p>0,05

ТГ, ммоль/л

2,63±0,07

2,77±0,13

p<0,05

КА

4,68±0,42

4,63±0,25

p>0,05

Пацієнти не відрізнялися за віком, ЧСС, зростом, масою тіла, ІМТ. Рівень АТ у жінок був вищим за чоловіків, вищим, також, був показник і ОТ. Щодо середнього рівню ІЛ-18, то у жінок він достовірно перевищував рівень ІЛ-18 пацієнтів на АГ чоловічої статі (Рис. 5.6).

Рис. 4.6.

Рис. 5.6. Рівень ІЛ-18 у пацієнтів АГ без глюкометаболічних порушень залежно від статі.

Середній вміст ІЛ-10, також, був вищим у жінок порівняно з чоловіками, однак ці відмінності виявилися ндостовірними (Рис. 5.7).

Недостовірними були відмінності показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10 у жінок та чоловіків хворих на АГ без супутніх розладів вуглеводного метаболізму (Рис. 5.8).

Рис. 5.8. Показник ІЛ-18/ІЛ-10 у пацієнтів АГ без глюкометаболічних порушень залежно від статі.

Серед показників вуглеводного обміну, лише рівень HbAc1 характеризувався достовірно вищими показниками у чоловіків порівняно з жінками. У всіх інших випадках порівняння відмінності були недостовірними. При аналізі параметрів ліпідного метаболізму встановлено достовірне переважне зростання рівня ЗХС та ТГ у чоловіків в порівнянні з жінками цієї підгрупи.

При вивченні взаємозв'язків між рівнем інтерлейкінів та показниками глікемічного профілю у групі пацієнтів на АГ без глюкометаболічних порушень нами відзначено відсутність достовірних взаємозв'язків між парамерами, що вивчалися (Табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Кореляційні взаємозв'язки між маркерами імунозапаленння та показниками глюкометаболічного профілю у хворих на АГ без супутніх глюкометаболічних розладів залежно від статі

Жінки

Глюкоза натще

Глюкоза після ПТТГ

Інсулін натще

Інсулін після ПТТГ

Caro

HOMA

FIRI

HbA1c

ІЛ-18

0,171530

-0,080055

0,428643

-0,221957

-0,343019

0,337125

0,385271

-0,154227

ІЛ-10

0,058820

-0,084877

0,121977

-0,051302

-0,035739

0,053893

0,113824

-0,338142

ІЛ-18/ІЛ-10

0,160740

-0,063911

0,403824

-0,207810

-0,333429

0,323781

0,362270

-0,101550

Чоловіки

ІЛ-18

-0,410304

0,150948

-0,289068

0,188283

0,006537

-0,331991

-0,331533

0,345778

ІЛ-10

-0,240608

0,308951

-0,479263

0,288269

0,430947

-0,486034

-0,486400

0,108811

ІЛ-18/ІЛ-10

-0,423608

-0,004205

-0,089110

0,077967

-0,272200

-0,144257

-0,143518

0,417534

Гендерні особливості гемодинамічних, антропометричних показників, інтерлейкінемії та глюкометаболічного профілю хворих на АГ з супутнім предіабетом наведені і таблиці 5.8. При порівняльному аналізі нами не виявлено статистично достовірних гендерних відміностей віку хворих, тривалості АГ, середнього рівня АТ, ЧСС, та показників, що характеризують стан вуглеводного метаболізму. В той час, як маса тіла, ОТ хворих чоловічої статі статистично достовірно перевищували відповідні показники хворих на АГ з супутнім предіабетом жіночої статі.

Таблиця 5.8

Гемодинамічні, антропометричні показники, рівень інтерлейкінів, глікемічний і ліпідний профіль пацієнтів на АГ з предіабетом залежно від статі

Показники

Пацієнти АГ з предіабетом

n=34

р

Жінки

n=21

Чоловіки

n=13

Вік, роки

58,90±1,27

55,00±2,17

p>0,05

Тривалість АГ, роки

9,57±1,84

10,62±1,74

p>0,05

САТ, мм рт.ст.

160,29±3,43

163,08±4,90

p>0,05

ДАТ, мм рт.ст.

101,14±1,74

102,15±2,41

p>0,05

ЧСС, уд/хв

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены