Тобто у дітей, хворих на БА, є значні розлади в системі імунорегуляції: посилення активності клітинного імунітету за рахунок зростання Т-хелперів і Т-супресорів, а також НК-клітин. Порушення гуморального ланки, яке невідривно пов'язане з функціонуванням клітинного імунітету, що і підтверджується кореляційним зв'язком, вказує на націленість імунної відповіді в бік алергічної спрямованості. Про патологію імунних механізмів захисту, що сприяють розвитку захворювання, також свідчить і підвищення рівнів ЦІК, так само, як і порушення процесів фагоцитозу. Всі перераховані моменти можуть не тільки сприяти розвитку патологічного процесу, а і підтримувати його, адже значна кількість змін зберігається і в динаміці.

При оцінці функціонального стану ендотелію судин у дітей з персистуючою БА виявлені певні порушення. У всіх обстежених в періоді загострення встановлено статистично значуще зниження % приросту діаметра плечової артерії на 30 сек. (у дітей 1-ї групи - у 2,8 разів нижче від показника обстежених групи контролю, у дітей 2-ї групи - у 3,2 разів, у пацієнтів 3-ї групи - у 3,3 рази) і на 60 сек. після оклюзії (у хворих 1-ї групи - у 3,3 рази нижче від значення дітей групи контролю, у пацієнтів 2-ї групи - у 2,9 разів, у дітей 3-ї групи - у 4,2 рази) (р ?0,001), що говорить про погіршення вазодилатуючих властивостей судини. Найбільш виражені зміни встановлені у пацієнтів з тяжкою астмою (зниження % приросту діаметра ПА на 76,2% від прийнятих нормативів). При проведенні попарного порівняння не встановлено достовірних відмінностей % приросту діаметра плечової артерії на 30 сек. між показниками дітей 2-ї та 3-ї груп та % приросту діаметра плечової артерії на 60 сек. між показниками дітей 1-й і 2-ї груп (р>0,05), що свідчить на користь істотних змін функції ендотелію судини вже при легкій астмі, а також говорить про можливе формування більш стійких змін при середньотяжкому перебігу та поступово призводити до втрати компенсаторних можливостей судинного русла. Неадекватність судинних реакцій обумовлюється невідповідністю в балансі вазоактивних речовин, а саме зниженням дилатуючих субстанцій. Це підтверджується і виявленим достовірним зниженням в періоді загострення (р?0,001) концентрації метаболітів оксиду азоту в сироватці крові (S-нітрозотіола (у дітей 1-ї групи відмічено зниження показника у 1,8 разів, у хворих 2-ї групи - у 2,4 рази, у пацієнтів 3-ї групи - у 3,0 рази від нормативів дітей групи контролю) та NO2+NO3 (у пацієнтів 1-ї групи - у 1,6 разів, у хворих 2-ї групи - у 1,9 разів, у дітей 3-ї групи - у 2,2 рази нижче, ніж значення у обстежених групи контролю)). Тобто прогресування погіршення дилатуючих властивостей судин супроводжується зниженням рівнів метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, що підтверджується достовірними прямими кореляційними зв'язками між цими показниками в періоді загострення (у дітей 1-ї та 2-ї груп зазначені кореляційні зв'язки рівня S-нітрозотіолу та ПД ПА 30, % та ПД ПА 60 (r=+0,6) та зростання сили зв'язку у хворих 3-ї групи (r=+0,8); рівня NO2+NO3 та ПД ПА 30 та ПД ПА 60 (r=+0,4) у дітей 1-ї та 2-ї груп, і також посилення цих зв'язків у пацієнтів з тяжким перебігом захворювання (r=+0,7); (р?0,05)).

Разом із погіршенням пружно-еластичних властивостей стінки судини встановлені і структурні порушення ендотелію, а саме визначене достовірне потовщення КІМ ЗСА у дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп в періоді загострення (у 1,5 разів, 1,6 разів та у 2,0 рази відповідно перевищуючи нормативні показники дітей групи контролю) та збереження цих змін в періоді ремісії (у хворих 1-ї групи - перевищення нормативів у 1,3 рази, у дітей 2-ї групи - у 1,6 разів та у пацієнтів 3-ї групи - у 1,8 разів) (р?0,001).

Отже, у всіх хворих дітей на БА наявні ознаки ендотеліальної дисфункції в періоді загострення вже при легкому перебігу захворювання. В періоді ремісії відмічено достовірне покращення практично всіх показників (р?0,05), окрім ПД ПА 30 у дітей з тяжким перебігом (р>0,05). Тобто у цієї кагорти дітей навіть поза активністю процесу не просто зберігаються ознаки порушення функції ендотелію, а навіть не стухають. Це може бути несприятливою ознакою в перебігу патологічного процесу.

Ступінь прояву ендотеліальної дисфункції залежить не тільки від тяжкості перебігу, але і від тривалості захворювання. Підставою для даного ствердження є наявність кореляційних зв'язків між тривалістю захворювання та показниками функції ендотелію в періоді загострення (з товщиною КІМ ЗСА (r=+0,4), з показником ендотелій залежної дилатації ПА (r=-0,3), з метаболітами оксиду азоту (r=-0,4)), та збереження цих зв'язків в періоді ремісії (збереження на такому ж рівні з товщиною КІМ ЗСА (r=+0,4), з ПД ПА 30 і ПД ПА 60 (r=-0,3), деяке зниження сили зв'язку з метаболітами оксиду азоту, але при збереженні достовірності (r=-0,3), р?0,05).

Залежність ступеня прояву БОС від функціонального стану ендотелію судин підтверджується наявністю кореляційних зв'язків з показниками ФЗД (а саме ОФВ1 з ПД ПА 30 (r=+0,4), та з S-нітрозотіолом (r=+0,4); МОШ25 з ПД ПА 30 (r=+0,5), з S-нітрозотіолом (r=+0,5) та рівнем NO2+NO3 сироватки крові (r=+0,3); МОШ50 з ПД ПА 30 (r=+0,3) та рівнем S-нітрозотіолу (r=+0,3); МОШ75 з рівнем S-нітрозотіолу (r=+0,3), р?0,05), та збереження цих взаємозв'язків (зокрема МОШ75 з ПД ПА 60 (r=+0,3) та рівнями метаболітів оксиду азоту (r=+0,3), р?0,05) в періоді ремісії. Окрім цього зазначені негативні коефіцієнти кореляції в періоді загострення ЧД з % приросту діаметра ПА на 30 сек (r=-0,5), з рівнем S-нітрозотіолу (r=-0,5) та рівнем NO2+NO3 сироватки крові (r=-0,3), а також ЧСС з вказаними показниками функції ендотелію (r=-0,3). Що стосується цих взаємозв'язків в періоді ремісії, то вони не тільки зберігаються, але деякі навіть наростають (ЧД з ПД ПА 30 (r=-0,5), з рівнями метаболітів оксиду азоту (r=-0,3); ЧСС з показниками ендотелій залежної вазодилатації (r=-0,6) та з рівнями метаболітів оксиду азоту (r=-0,4), р?0,05). Таким чином, зниження еластичності судин та протизапальних медіаторів може перешкоджати повноцінному газообміну, або навпаки, хронічна гіпоксія призводить до патологічних реакцій в ендотелії, тобто, формується порочне коло.

Про активацію та порушення функції ендотелію свідчить і достовірне підвищення рівня sVCAM-1 в сироватці крові у дітей, хворих на БА в періоді загострення (у дітей з легким перебігом захворювання вказаний показник перевищував значення обстежених групи контролю у 1,4 рази, у хворих з середньо важким перебігом - у 1,7 разів, у пацієнтів з найбільш важкою формою БА - у 2,3 рази, р?0,001). В періоді ремісії відмічено статистичне значуще зниження рівня вказаного показника (на 10,6% від його рівня в періоді загострення у пацієнтів 1-ї групи, на 10,1% - у хворих 2-ї групи та на 11,7% - у дітей 3-ї групи; р?0,001, Т=0,00), однак, не досягає нормативних параметрів групи контролю (р?0,001).

Встановлено, що рівень вказаного показника залежить від тяжкості перебігу БА. Чим важче ступінь захворювання, тим активніше відбувається експресія молекули міжклітинної адгезії ендотелієм. Це підтверджується і наявністю взаємозалежності рівня sVCAM-1 в сироватці крові та ступеню прояву ендотеліальної дисфункції, яка наростає з тяжкістю захворювання (у дітей 1-ї групи наявні кореляційні зв'язки з ПД ПА 30 (r=-0,4), та ПД ПА 60 (r=-0,5), з метаболітами оксиду азоту (r=-0,5), з товщиною КІМ ЗСА (r=+0,5); у дітей 2-ї групи: зберігається з ПД ПА 30 (r=-0,4), та збільшується з метаболітами оксиду азоту (r=-0,7) та з товщиною КІМ ЗСА (r=+0,7); що стосується цих взаємозв'язків у хворих 3-ї групи, відмічено збереження зворотної залежності з показниками ендотелій залежної вазо дилатації (r=-0,5) та прямої з товщиною КІМ ЗСА (r=+0,7), а з рівнями метаболітів оксиду азоту зазначено посилення цих взаємозв'язків (r=-0,7)) (р?0,05). На залежність вираженості рівнів sVCAM-1 в сироватці крові від активності захворювання свідчать і наростаючі з тяжкістю процесу достовірні коефіцієнти кореляції (р?0,05) цього показника з показниками гострої фази запалення (зокрема рівнями глікопротеїдів (у хворих 1-ї групи - r=+0,3, у дітей 2-ї групи r=+0,6, а у пацієнтів 3-ї групи - r=+0,9 ), та серомукоїда (у обстежених 1-ї групи - r=+0,4, у хворих 2-ї групи r=+0,5, у дітей 3-ї групи - r=+0,9).

Проаналізовано статистичні характеристики sVCAM-1 в сироватці крові у дітей з БА в залежності від тривалості захворювання. Зазначено, що чим більша тривалість процесу, тим більші зміни аналізуємого показника (р?0,05), що не заперечує логіці перебігу патологічного процесу.

Участь NO в регуляції алергічних реакцій за рахунок інгібування IgE-опосередкованої секреції гістаміну підтверджується достовірними негативними кореляціями (р?0,05) рівней його метаболітів з IgE сироватки крові, особливо у дітей 1-ї групи, де переважали хворі з алергічною формою БА (у хворих 1-ї групи цей зв'язок склав r=-0,5 (з S-нітрозотіолом) та r=-0,4 (з NO2+NO3), у пацієнтів 2-ї групи зберігався з S-нітрозотіолом та з NO2+NO3 на тому ж рівні (r=-0,5; r=-0,4 відповідно), а ось у дітей 3-ї групи з S-нітрозотіолом так само зберігається (r=-0,5), а з NO2+NO3 не тільки знижується, але і втрачає свою достовірність (r=-0,3, р>0,05)), тобто зниження його рівня обумовлює Th2 -спрямованість імунної відповіді, що узгоджується і з літературними даними [1,133]. Що стосується взаємозв'язків концентрації sVCAM-1 з рівнем IgE в сироватці крові, навпаки, відзначена позитивна кореляція у дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп (r=+0,5; r=+0,4; r=+0,3 відповідно, р?0,05). Звертає увагу, що при при наростанні тяжкості БА ці зв'язки значно знижуються. Тобто, у хворих 3-ї групи (де превалюють пацієнти зі змішаною формою) з найбільш тяжким варіантом захворювання переважають не алергічні, а інші механізми порушення імунорегуляції, на що вказують і наявні взаємозв'язки рівня sVCAM-1 сироватки крові з ЦІК (r=+0,7, р?0,05), Ig А (r=+0,4, р?0,05), Ig М (r=+0,3, р?0,05) та показниками неспецифічних факторів захисту (з ІАН r=+0,5; з ФЧ r=-0,7; з НФ (особливо у дітей 3-ї групи (r=-0,9), з НСТ-тестом (r=+0,9 - у пацієнтів 3-ї групи))(р?0,05).

Аналізуючи взаємозв'язки показників рівня sVCAM-1 в сироватці крові та товщини КІМ ЗСА з клітинами запалення (лейкоцитами) в крові в періодах загострення та ремісії зазначені певні особливості. В періоді загострення звертають увагу присутність прямої кореляції вказаних показників функціонального стану ендотелію судин з лейкоцитами та нейтрофілами (r=+0,4, р?0,05), та зворотнього кореляційного зв'язку з лімфоцитами (r=-0,4, р?0,05) у пацієнтів 1-ї групи; у хворих 2-ї групи наростає прямий взаємозв'язок цих показників з лейкоцитами (r=+0,7, р?0,05), а з нейтрофілами та лімфоцитами зовсім зникає, але з'являється пряма залежність еозинофілів з sVCAM-1 в сироватці крові (r=+0,4, р?0,05) та товщини КІМ ЗСА (r=+0,6, р?0,05); що стосується дітей 3-ї групи, з найбільш тяжкою формою захворювання, зазначено, втрату достовірної залежності з лейкоцитами (р>0,05), але відновленні прямої залежності товщини КІМ ЗСА з нейтрофілами (r=+0,7, р?0,05) та значне зростання зворотнього зв'язку sVCAM-1 в сироватці крові та товщини КІМ ЗСА з лімфоцитами (r=-0,8, р?0,05; r=-0,7, р?0,05 відповідно), відмічено також збереження, і, навіть, зростання сили прямого зв'язку еозинофілів з sVCAM-1 в сироватці крові (r=+0,6, р?0,05) та поява зворотної кореляції з моноцитами та товщиною КІМ ЗСА (r=-0,6, р?0,05). В періоді ремісії відмічено збереження достовірного зворотнього кореляційного зв'язку sVCAM-1 в сироватці крові та товщини КІМ ЗСА з лімфоцитами (r=-0,5, р?0,05) у хворих 1-ї групи, прямого зв'язку sVCAM-1 в сироватці крові з лейкоцитами (r=+0,6, р?0,05) - у дітей 2-ї групи, та з нейтрофілами у пацієнтів 3-ї групи (r=+0,7, р?0,05), також у дітей 3-ї групи зазначен зворотній кореляційний зв'язок sVCAM-1 в сироватці крові з моноцитами (r=-0,7, р?0,05). Наявність різнонаправлених взаємозв'язків рівня sVCAM-1 сироватки крові та товщини КІМ ЗСА з клітинами запалення крові (а саме лейкоцитами, нейтрофілами, лімфоцитами, еозинофілами та моноцитами) свідчить про вибірковість участі цих клітин у адгезії, подальшій трансендотеліальній міграції та накопичення їх в інтимі в залежності від ступеню тяжкості та активності процесу. Позитивна кореляція у дітей з середньтяжким та тяжким перебігом БА в періоді загострення БА рівня sVCAM-1 сироватки крові з еозинофілами і негативна між товщиною КІМ ЗСА та моноцитами може пояснюватись вибірковою їх адгезією на ендотелії за рахунок Я1-інтегрину, який вони експресують. Також, в періоді загострення встановлені достовірні позитивні кореляційні зв'язки рівня sVCAM-1 сироватки крові та товщини КІМ ЗСА з лейкоцитами і нейтрофілами у дітей з легкою персистуючою БА та значне посилення сили зв'язку товщини КІМ ЗСА з нейтрофілами у хворих з тяжким перебігом захворювання. Зазначені особливості можуть пояснюватись зміною мігруючих клітин в осередок запалення.

Виявлені кореляційні взаємозв'язки між показниками фагоцитозу та рівнем sVCAM-1 та показниками функції ендотелію в періоді загострення та в динаміці захворювання можуть відображати не лише патогенетичну єдність ендотеліальної дисфункції та порушення імунорегуляції, але і їх взаємопотенцюючий вплив на розвиток запального процесу.

Про суттєву залежність показників ФЗД (а саме ФЖЕЛ (r=-0,5), ОФВ1 (r=-0,4), МОШ25 (r=-0,6), МОШ50 (r=-0,3), р?0,05 в періоді загострення; ФЖЕЛ (r=-0,3), ОФВ1 (r=-0,5), МОШ75 (r=-0,3), р?0,05 в періоді ремісії) від рівня sVCAM-1 свідчать достовірні негативні кореляційні зв'язки між ними, тобто чим вишчі рівні sVCAM-1 в сироватці крові, тим гірші показники ФЗД, особливо ті, які найбільш притаманні для БА - ОФВ1, МОШ, що являється доказом причетності судинної молекули адгезії до запального процесу та порушення функції зовнішнього дихання при БА.

Окрім зазначеного, звертає увагу наявність достовірних кореляційних взаємозв'язків частоти дихання (r=+0,5, р?0,05) та частоти серцевих скорочень (r=+0,3, р?0,05) і концентрації sVCAM-1 в сироватці крові, що може вказувати на більш значимі зміни в організмі під впливом запалення.

Зазначено, що підвищення рівня sVCAM-1 сироватки крові є несприятливим фактором у прогресуванні перебігу БА, оскільки ризик виникнення саме тяжкої форми хвороби у дітей з високим рівнем sVCAM-1 сироватки крові майже у 25 разів вищий (RR=24,98[ДІ 8,035-77,668], р?0,01); Se =82%, Sp =97%.

Таким чином, формування та прогресування запального процесу у дітей при БА нерозривно пов'язане з формуванням ендотеліальної дисфункції за рахунок дисбалансу вазоактивних факторів, змін еластичних властивостей судин та структурних порушень ендотелію які носять стійкий характер. Стан функції судинного ендотелію погіршується в міру наростання тяжкості захворювання. Особлива роль у зазначеному процесі здійснює молекула міжклітинної адгезії (sVCAM-1), яка може служити в якості діагностичного маркера активності запального процесу бронхолегеневої системи.

Отримані результати свідчать, що патогенетичні механізми формування запального процесу мають участь не тільки в бронхах, а і в поруч розташованому мікроциркуляторному руслі, і залежить від тривалості, тяжкості захворювання. Відзначено, що товщина КІМ ЗСА і показники ендотелійзалежної вадодилатаціі ПА (неінвазивні методики оцінки стану функції ендотелію), можуть використовуватися в якості критеріїв тяжкості і тривалості захворювання. В механізмах формування ендотеліальної дисфункції та розвитку захворювання безсумнівний внесок вносить sVCAM-1, про що свідчить значне збільшення даного показника і наявність зв'язків його з тривалістю і тяжкістю процессу. Ці зміни дозволяють розглядати sVCAM-1 не тільки як важливу патогенетичну ланку, а і як прогностичний фактор, який зав'язує пульмонологічний і кардіальний ланцюги, формуючи залучення в процес як органів дихання, так і серцево-судинну систему.

Для того щоб з'ясувати, які фактори слід обов'язково враховувати під час здійснення прогнозу формування тяжкого перебігу бронхіальної астми, виконано процедуру множинного логістичного регресивного аналізу, де бінарною залежною змінною було обрано відповідно формування тяжкого перебігу БА (1) і відсутність формування тяжкого перебігу БА (0). За незалежні змінні обрано як кількісні, так і якісні ознаки. Кожну якісну ознаку було закодовано як «1», якщо в дитини наявна ця ознака, або «0», якщо цієї ознаки не було встановлено.

де Р - ймовірність прогнозованої події, z = 0,633+ (0,359 х обтяжений сімейний алергоанамнез) + (0,00063 х sVCAM-1) + (0,477 х товщину КІМ ЗСА) + (0,0147 х NO2+NO3), е - математична константа 2,72 - сприяє ранньому і надійному прогнозуванню перебігу бронхіальної астми у дітей. Загалом, вірно було розпізнано 64 випадків з 74, що складає 86,4%.

Встановлені фактори, які слід обов'язково враховувати під час здійснення прогнозу формування тяжкого перебігу бронхіальної астми, а саме - обтяжений сімейний алергоанамнез, рівні sVCAM-1 та NO2+NO3 сироватки крові, товщину КІМ ЗСА. З використанням зазначених критеріїв створено алгоритм прогнозу БА, що сприяє ранньому та надійному прогнозуванню перебігу бронхіальної астми у дітей.

ВИСНОВКИ

1. У роботі представлено теоретичне узагальнення з наведеним вирішенням актуального завдання сучасної педіатрії, а саме розроблені заходи, спрямовані на оптимізацію діагностики та удосконалення прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей на підставі комплексної оцінки змін факторів судинної міжклітинної адгезії запалення sVCAM-1 та ендотеліальної функції судин в їх взаємозв'язку та розроблено діагностично-прогностичний алгоритм перебігу бронхіальної астми.

2. До особливостей функції ендотелію судин у дітей, хворих на бронхіальну астму можна віднести суттєве зниження показників вазодилатуючих властивостей судин, ступінь якого статистично значимо знижений у 2,8 рази при легкому, в 3,2 рази - при середньотяжкому та в 3,3 рази - при тяжкому перебігу БА на 30 сек. після оклюзії ПА та в 3,3, 2,9 і в 4,2 рази відповідно на 60 сек. після оклюзії від прийнятих нормативів (р?0,001) при відсутності залежності від віку хворих. Одночасно реєструються і структурні зміни ендотелію, підтверджені потовщенням КІМ ЗСА в 1,5, 1,6 та в 2,0 рази в періоді загострення при легкому, середньотяжкому та тяжкому персистуючому перебігу БА відповідно (р?0,001), перевищуючи нормативи дітей групи контролю і збереження цих змін в періоді ремісії в залежності від активності, тяжкості, тривалості процесу та ступеня порушення функції зовнішнього дихання, що являється несприятливою ознакою перебігу захворювання.

3. Підвищення рівнів молекули міжклітинної адгезії (sVCAM-1) в сироватці крові, ступінь експресії котрої знаходиться в прямій залежності від тяжкості та тривалості захворювання, є несприятливим фактором прогресування перебігу бронхіальної астми з ризиком у 25 раз вище розвитку тяжкої форми захворювання у дітей з високим (1400,00 нг/мл і більше) рівнем sVCAM-1 (RR=24,98 [ДІ 8,035-77,668], р?0,01) Se =82%, Sp =97%.

4. Наявність чисельних і тісних взаємозв'язків інструментальних показників (ендотелійзалежної дилатації плечової артерії та товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії), біохімічних маркерів (метаболітів оксиду азоту) ендотеліальної дисфункції, рівнів молекули міжклітинної адгезії судинного ендотелію-1 з тяжкістю бронхообструктивного синдрому, параметрами функції зовнішнього дихання, гострої фази запалення, фагоцитарної, клітинної та гуморальної ланок імунітету вказує на причетність дисфункції ендотелію судин і експресії sVCAM-1 до формування запалення, його інтенсивності і особливостей перебігу та дозволяють використовувати їх в якості діагностично-прогностичних критеріїв перебігу бронхіальної астми у дітей.

5. Достовірне зниження концентрації метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолу, NO2+NO3) в сироватці крові в періоді загострення в залежності від тяжкості захворювання супроводжується зниженням % приросту діаметра ПА на 30 сек. та 60 сек., вираженість якого чітко збільшується по мірі прогресування тяжкості перебігу БА, віддзеркалюючи взаємозв'язки погіршення дилатуючих властивостей судин зі зниженням рівнів метаболітів оксиду азоту (р?0,01).

6. До критеріїв, які слід враховувати при прогнозуванні перебігу бронхіальної астми у дітей, належать обтяжений сімейний алергоанамнез, рівні молекули міжклітинної адгезії (sVCAM-1), біохімічних маркерів (метаболітів оксиду азоту) ендотеліальної дисфункції в сироватці крові, товщина комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії, визначення яких в математичній моделі прогнозу перебігу бронхіальної астми сприяє ранньому та надійному прогнозуванню формування тяжкого перебігу захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей рекомендовано використовувати неінвазивний метод визначення функціонального стану судин: при значеннях % приросту діаметра плечової артерії на 30 сек. та 60 сек. нижче 6,66 % після оклюзії, товщини КІМ ЗСА більше 1,1 мм можна говорити про високий ризик формування тяжкого перебігу захворювання.

2. Для покращення ефективності прогнозування рекомендовано визначати ступінь експресії молекули міжклітинної адгезії в сироватці крові (sVCAM-1), при значеннях якої 1400,00 нг/мл і більше ризик розвитку несприятливого перебігу бронхіальної астми у дітей в 25 разів вищий.

3. Для прогнозування формування тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей рекомендовано використання розробленого алгоритму з урахування таких чинників, як обтяжений сімейний алергоанамнез, рівні молекули міжклітинної адгезії (sVCAM-1), NO2+NO3 в сироватці крові, товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії, що значно поліпшує діагностичний процес. Рівень прогнозу формування тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей має складати не менше 75%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абатуров А. Е. Механизм действия активированных азотсодержащих метаболитов в респираторном тракте: провоспалительное действие (часть 3) / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, А. Е. Худяков // Здоровье ребенка. - 2016. - №. 2. - С. 188-194.

2. Абатуров А. Е. Механизм действия активированных азотсодержащих метаболитов в респираторном тракте. Провоспалительное действие (часть 1) / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Т. П. Борисова // Здоровье ребенка. - 2015. - №. 8. - С. 75-79.

3. Андронов Е. В. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляторного звена системы гемостаза (обзор литературы) / Е. В. Андронов, В. Ф. Киричук, А.Н. Иванов, Н. В. Мамонтова // Саратовский научно-медицинский журнал. -2007. - №3. - С.39-44.

4. Бабушкина А. В. L-аргинин с точки зрения доказательной медицины // Укр. мед. часопис. - 2009. - Т. 6, №. 74. - С. 43-48.

5. Балаболкин И. И. Современная концепция патогенеза бронхиальной астмы у детей / И.И. Балаболкин, И.Е. Смирнов, В.А. Булгакова, А.В. Горюнов, И.А. Ларькова // Иммунопатология, аллергология, инфектология. - 2006. - №. 1. - С. 26-35.

6. Балахонова Т. В. Ультразвуковые методы оценки толщины комплекса интима-медиа артериальной стенки/ Т. В. Балахонова, М. И. Трипотень, О.А. Погорелова // SonoAce-Ultrasound. - 2010. - №. 21. - С. 57-63.

7. Беловол А. Н. Дисфункция сосудистого эндотелия у больных псориазом //Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2010. - Т. 1, №. 36. - С. 17-21.

8. Беловол А.Н. Функция эндотелия: фокус на оксид азота / А.Н. Беловол, И.И. Князькова // Здоров'я України. - 2012. - №1(21): Кардиология. Ревматология. Кардиохирургия. - С.50-51.

9. Беш Л.В. Прогноз і особливості вікової трансформації бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, І.З. Мушак // Український пульмонологічний журнал. - 2007. - № 4. - С.56-59.

10. Билецкий С. В. Эндотелиальная дисфункция и патология сердечно-сосудистой системы / С. В.Билецкий, С. С.Билецкий // Внутренняя медицина. - 2008. - №. 2. - С. 36-41.

11. Больбот Ю. К. Аллергия-болезнь цивилизации. Механизмы развития заболеваний и подходы к терапии // Здоровье ребенка. - 2009. - №. 2. - С. 17-23.

12. Боткина А. С. Пищевая аллергия у детей: современный взгляд на проблему // Лечащий врач. - 2012. - №. 6. - С. 24-26.

13. Бродская Т.А. Дисфункция эндотелия и болезни органов дыхания / Т.А. Бродская, В.А. Невзорова, Б.И. Гельцер // Тер. архив. - 2007. - №3. - С.76-84.

14. Будовская Л. А. Механизмы воспаления при сочетании бронхиальной астмы и ишемической болезни сердца // Український пульмонологічний журнал. - 2012. - №. 1. - С. 68-72.

15. Будовская Л. А. Механизмы воспаления при сочетании бронхиальной астмы и ишемической болезни сердца // Український пульмонологічний журнал. - 2012. - №. 1. - С. 68-72.

16. Будчанов Ю.И. Генетика бронхиальной астмы / Ю.И. Будчанов, В.М. Делягин // Практическая медицина. - 2010. - №. 45. - C. 19-21.

17. Булдакова И.А. Изменения артериального сосудистого русла при хронической обструктивной болезни легких / И.А. Булдакова, А.А. Григоренко // Дальневосточный медицинский журнал. - 2011. -№4. - С.115-118.

18. Верткин А. Л. Роль хронического аллергического воспаления в патогенезе бронхиальной астмы и его рациональная фармакотерапия у пациентов с полипатией / А. Л. Верткин, А. С. Скотников // Лечащий врач. - 2009. - Т. 4. - С. 61-67.

19. Висмонт Ф.И. Воспаление (патофизиологические аспекты): уч.методическое пособие / Ф.И. Висмонт. - Мн.: БГМУ, 2006.- 48с.

20. Витковский Ю. А. Патогенетическое значение лимфоцитарно-тромбоцитарной адгезии / Ю. А. Витковский, Б. И. Кузник, А. В. Солпов // Медицинская иммунология. - 2006. - №5-6. - С.745-753.

21. Вишнева Е. А. Детская астма: ключевые принципы достижения контроля на современном этапе / Е.А. Вишнева, Л.С. Намазова-Баранова, А. А. Алексеева, К.Е. Эфендиева, Ю.Г. Левина, Н.И. Вознесенская, А. Ю. Томилова, Л.Р. Селимзянова, Е.А. Промыслова // Педиатрическая фармакология. - 2013. - №4. - С.60-72.

22. Волкова О.А. Изучение дисфункции эндотелия у детей с бронхиальной астмой // Актуальные проблемы медицины. - ГрГМУ. - 2011 - C.178-181.

23. Волосовець О. П. Патогенетична роль оксиду азоту та ендотеліальної дисфункції в розвитку захворювань серцево-судинної системи у дітей / О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, Т.С. Мороз // Здоровье ребенка. - 2007. - №2(5). - C.32-37.

24. Воронина Л. П. Генетические, биохимические и функциональные маркеры состояния вазорегулярующей функции эндотелия // Сибирский медицинский журнал (Иркутск). - 2011. - Т. 102, №. 3. - С.29-31.

25. Воронина Л. П. Полиморфизм гена эндотелиальной синтазы оксида азота / Л.П. Воронина, О. С. Полунина, И. В. Севостьянова // Астраханский медицинский журнал.-- 2011.-- № 2.-- С. 47-50.

26. Геппе Н. А. Актуальность проблемы бронхиальной астмы у детей // Педиатрия. - 2012. - Т. 91, №. 3. - С. 76-82.

27. Геппе Н. А. Новые международные рекомендации по бронхиальной астме у детей PRACTALL / Н.А. Геппе, В.А. Ревякина // Практическая пульмонология. - 2008. - №. 1. - C.60-67.

28. Геппе Н. А. Значение национальных руководств в выборе методов лечения бронхиальной астмы у детей / Н. А. Геппе, Н. Г. Колосова // Лечащий Врач. - 2013. - № 2. - С. 69-73.

29. Головченко Ю. И., Трещинская М. А. Обзор современных представлений об эндотелиальной дисфункции / Ю. И. Головченко, М. А. Трещинская // РЕВМАТОЛОГИЯ/НЕВРОЛОГИЯ. - 2008. - Т 2, №11. - С. 38-40.

30. Діагностика ендотеліальної функції - оцінка вазоактивного пулу оксиду азота: метод.рекомендації / уклад. О.М. Ковальова, Г.В. Демиденко, Т.В. Горбач; Міністерство охорони здоров'я України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. - К.: 2007. - 16с.

31. Донич С.Г. Модель прогнозирования периодов течения бронхиальной астмы // Український терапевтичний журнал . -2008. -№ 4. - С.74-79.

32. Ельский В. Н. Роль дисфункции эндотелия в генезе сердечно-сосудистых заболеваний / В. Н. Ельский, Н. Т. Ватутин, Н. В. Калинкина, А. М. Салахова // Журн. АМН України. - 2008. - Т. 14, № 1. - С. 51-62.

33. Емельянов А.В. Современные представления о диагностики и лечении аллергического ринита / А.В. Емельянов // Лечащий врач. - 2003. -№3. - C.4-11.

34. Заклякова Л. В. Определение уровня растворимой формы молекулы межклеточной адгезии-1 для ранней диагностики диабетических микроангиопатий / Л. В. Заклякова, М. А. Киселева, В. П. Колчина // Вестник новых медицинских технологий. - 2005. - №2. -С.42-43.

35. Зарубина Е.Г. Патогенетические аспекты проявления сочетанной аллергопатологии в детском воздасте Е. Г. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе сочетанных сердечно-легочных заболеваний / Е. Г. Зарубина, Е.А. Мишина, М. А. Осадчук // Клиническая медицина. - 2006. - Т. 84, №. 5. - С. 31-37.

36. Захарова И. Н. Последствия неправильного вскармливания детей / И.Н. Захарова, Е. В. Лыкина // Вопросы современной педиатрии. - 2007. - Т. 6, №. 1. - C.40-46.

37. Иванов С. Н. Клинико-функциональная оценка кардиореспираторной системы у детей с бронхиальной астмой / С. Н. Иванов, Л. М. Огородова, Е.А.Старовойтова // Бюл. физ. и пат. дых. - 2007. - №24. - С.47-50.

38. Каде А. Х. Физиологические функции сосудистого эндотелия/ А. Х. Каде, С.А. Занин, Е. А. Губарева, А. Ю. Туровая, Ю. А. Богданова, С.О. Апсалямова, С. Н. Мерзлякова // Фундаментальные исследования. - 2011. - №11-3. - С. 611-617.

39. Касаткина С.Г. Значение дисфункции эндотелия у больных с сахарным диабетом 2 типа / С.Г. Касаткина, С.Н. Касаткин // Фундаментальные исследования. -2011. - №7. - C.248-252.

40. Княжеская Н. П. Тяжелая бронхиальная астма // Лечебное дело. - 2008. - №2.- C.52-58.

41. Корж А. Н. Значение эндотелиальной дисфункции в развитии заболеваний сердечно-сосудистой системы // Международный медицинский журнал. - 2003. -Т.9, №3. - С.10-14.

42. Коровина Н. А. Искусственное вскармливание детей первого года жизни/ Н.А. Коровина, И. Н. Захарова // Лечащий врач. - 2007. - №. 3. - С. 58-64.

43. Котлуков В. К. Особенности иммунного статуса у часто и длительно болеющих детей раннего возраста с бронхиальной астмой / В.К. Котлуков, Л.Г. Кузьменко, Б.М. Блохин, Н.В. Антипова, Т.С. Кодолова // Педиатрия. - 2007. - Т. 86, №. 4. - С. 25-28.

44. Кочемасова Т. В. Состояние эндотелия и адгезия лейкоцитов при сахарном диабете // Сахарный диабет. - 2000. - №. 3. - С.59-62.

45. Крючко Т. А. Роль генетических факторов в развитии тяжелой атопической бронхиальной астмы у детей / Т. А. Крючко, Ю.А. Вовк, О. Я. Ткаченко // Здоровье ребенка. - 2012. - №. 5(40). - C.58-62.

46. Кулинский В. И. Биохимические аспекты воспаления // Сибирский медицинский журнал. - 2007. - №. 1. - С. 95-101.

47. Лапшин В.Ф. Ефективність монтелукасту у дітей з фенотипом бронхіальної астми фізичного навантаження / В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманець // Здоров'я України. - 2014. - №1(25). - С.49-50.

48. Лапшина Л. А. Значение определения нитритов-нитратов как маркеров дисфункции эндотелия при сердечнососудистой патологии / Л. А. Лапшина, П.Г. Кравчун, А.Ю. Титова, О.В. Глебова // Укр. часопис. - 2009. - №. 6 (74). - С. 49-53.

49. Лебедев П. А. Клиническое значение дисфункции эндотелия у больных бронхиальной астмой / П. А. Лебедев, А. Х. Даушева // Казанский мед.ж. - 2008. - №4. - С. 408-412.

50. Лысикова М. Механизмы воспалительной реакции и воздействие на них с помощью протеолитических энзимов / М. Лысикова, М. Вальд, З. Масиновски // Журнал 'Цитокины и воспаление. - 2004. - Т. 3, № 3. - C.48-53.

51. Малахов В. А. Оксид азота и иммунонейроэндокринная система / В.А. Малахов, В.О. Монастырский, Т.Т. Джанелидзе // Международный неврологический журнал. - 2008. - Т. 3, №. 19. - С. 3-7.

52. Маргиева Т.В. Участие маркёров эндотелиальной дисфункции в патогенезе хронического гломерулонефрита / Т.В. Маргиева, Т.В. Сергеева // Вопросы современной педиатрии. -2006. -Т 5., №3. - С.23-30.

53. Маргиева Т.В. Участие маркёров эндотелиальной дисфункции в патогенезе хронического гломерулонефрита / Т.В. Маргиева, Т.В Сергеева // Вопросы современной педиатрии. -2006. - Т. 5, №3. - C.23-30.

54. Метельская В. А. Оксид азота: роль в регуляции биологических функций, методы определения в крови человека / В. А. Метельская, Н. Г. Гуманова // Лабораторная медицина. - 2005. - №. 7. - С. 19-24.

55. Мещеряков В. В. Экспертная оценка качества и оптимизация диагностики бронхиальной астмы в детских амбулаторно-поликлинических учреждениях / В. В. Мещеряков, Г. Н. Куярова, Н. А. Горбач, Е. Ю. Маренко, А.М. Маренко // Пробл.Социал.Гиг. Здравоохран.Истор.Мед. -2010. -№5. -С.48-50.

56. Молчанова Л. В. Системный воспалительный ответ и молекулы адгезии // Общая реаниматология. - 2005. - Т. 1, № 1. - С. 54-59.

57. Моренко М.А. Патогенетические аспекты проявления сочетанной аллергопатологии в детском воздасте / М.А. Моренко // Республиканский научный журнал ХАБАРШЫСЫ. - 2010. - №1(46). - C.179-182.

58. Намазова-Баранова Л. С. Распространенность астмаподобных симтомов и диагностированной астмы в популяции подростков / Л. С. Намазова-Баранова, Л. М. Огородова, А. Ю. Томилова, И. А. Деев, А. А. Алексеева, Е. А. Вишнева, И. А. Громов, Т. А. Евдокимова, Е. М. Камалтынова, И.Л. Коломеец, Р.М. Торшхоева // Педиатрическая фармакология. - 2009. - №3. - С.59-65.

59. Наумов Д. Е. Роль полиморфизмов генов адренорецепции в модуляции сосудистой реактивности у больных бронхиальной астмой / Д. Е. Наумов, Ю.М. Перельман, В.П. Колосов, Т.В. Смирнова, А.В. Калашников // Материалы VI Съезда врачей-пульмонологов Сибири и Дальнего Востока. - 2015. - С. 22-27.

60. Национальная программа «Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактика»(3-е узд., испр. и доп.) М.:Издательский дом «Атмосфера», 2008. -108с.

61. Невзорова В. А. Роль эндотелиальной дисфункции в прогрессировании метаболического синдрома от факторов риска до сосудистых катастроф / В.А. Невзорова, О. Г. Помогалова, О. В. Настрадин // Тихоокеанский медицинский журнал. - 2008. - №. 3 (33). - С.69-75.

62. Невзорова В. А. Состояние функции сосудистого эндотелия у лиц с факторами риска и больных ишемической болезнью сердца / В.А. Невзорова, В.Б. Шуматов, О.В. Настрадин, Н.В. Захарчук // Тихоокеанский медицинский журнал. - 2012. - №. 2. - С. 37-41.

63. Недельська С.М. Методичні питання оптимізації санітарно-просвітницької допомоги дітям, які хворі на бронхіальну астму, в умовах реформування галузі охорони здоров'я України/ С.М. Недельська, О.Ю. Акулова// Запорожский медицинский журнал. -2013. - №4 (79). - С.58-60.

64. Ненашева Н. М. Современное представление о фенотипах бронхиальной астмы // Фарматека. - 2013. - Т. 4. - С. 41-46.

65. Нестерова А. В. Иммунопатогенетические особенности аллергического ринита при сочетании с атопической бронхиальной астмой у детей / А.В. Нестерова, А.С. Нестеров // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - №. 5. - С.8.

66. Новицкий В. В. Молекулярные механизмы нарушения взаимодействия эффекторных клеток крови при патологии инфекционной и неинфекционной природы / В. В. Новицкий, Н. В. Рязанцева, Л. С. Литвинова // Бюллетень СО РАМН. - 2008. - №4. - С.36-48.

67. Нуржанова И. В. Состояние вазорегулирующей функции эндотелия кожных микрососудов у больных бронхиальной астмой / И. В. Нуржанова, Л. П. Воронина, Е. А. Полунина, Н. Б. Гринберг // Сиб. мед. журн. (Иркутск). - 2010. - №1. - C.35-36.

68. Огородова Л. М. Аллергический ринит и сопутствующая бронхиальная астма. Механизмы взаимосвязи и подходы к фармакотерапии / Л.М. Огородова, Ф. И. Петровский // Пульмонология. - 2006. - Т. 3. - С. 100-104.

69. Орлова Н. А. Маркеры активации эндотелия у детей, больных бронхиальной астмой / Н. А. Орлова, Э. И. Эткина, Л.Л. Гурьева, Г. Д. Сакаева, Л.И. Бабенкова, А. А. Фазылова, А. Р. Бикташева //Медицинский вестник Башкортостана. - 2009. - Т. 4, №. 4. - C.44-48.

70. Охотникова Е. Н. Бронхиальная астма у детей в Украине: на пути к мировым стандартам диагностики и контроля заболевания // Здоров'я України. - 2007. - №. 5. - С. 47.

71. Пакет прикладних программ «STATGRAPHICS» на персональном компьютере: Практическое пособие по обработке результатов медико-биологических исследований / С.Г. Григорьев, В.В. Левандовский, А.М. Перфилов и др. - Санкт-Петербург, 1992. - 105с. (STATGRAPHICS Plus 5.1 (2001, Statistical Graphics Corp.)

72. Петрищев Н. Н. Нарушение адгезионной активности как форма эндотелиальной дисфункции / Н. Н. Петрищев, Л. В. Васина // Трансляц. медицина. - 2014. - №. 3. - С. 5-15.

73. Поляков В.В. Клиническое значение эндотелиальной дисфункции у детей с рецидивирующим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой / В.В. Поляков, А.С. Сенаторова // Международный медицинский журнал. - 2012. - № 2. - C.32-35.

74. Попова А.А. Эндотелиальная дисфункция и механизмы ее формирования / А.А. Попова, Е.Н. Березикова, С.Д. Маянская // Сибирское медицинское обозрение. - 2010. - Т. 64, №4. - С.7-11.

75. М. Г. Функциональное состояние эндотелия сосудов и тромбоцитов у женщин с эссенциальной артериальной гипертензией в постменопаузе на фоне комбинированного применения ацетилсалициловой кислоты и клопидогреля / М. Г. Пустоветова, Е.А. Васькина //Казанский мед.ж. -2008. - №4. -С.413-418.

76. Ревякина В. А. От атопического дерматита до бронхиальной астмы у детей/ В.А. Ревякина, Т. А. Филатова //Лечащий врач. - 2006. - Т. 1. - С. 16-20.

77. Самигуллина Н. В. Основные предикторы формирования бронхиальной астмы у детей / Н. В. Самигуллина, Р. М. Файзуллина // Фундаментальные исследования. - 2013. -№7-1. - C.170-173.

78. Сенаторова А. С. Ацетонемический синдром у детей/ А.С. Сенаторова, Е.В. Осипенко // Здоровье ребенка. - 2007. - №. 5 (8). - C.42-46.

79. Серебренникова С. Н. Роль цитокинов в воспалительном процессе (сообщение 1) / С. Н. Серебренникова, И. Ж. Семинский // Сибирский медицинский журнал (Иркутск). - 2008. - Т. 81, № 6. -C.5-8.

80. Скибо Ю. В. Структура основных популяций лимфоцитов у больных атопической бронхиальной астмой разной степени тяжести / Ю. В.Скибо, Н.Ш. Курмаева, В.Н. Цибулькина, З. И. Абрамова // Практическая медицина. - 2012. - №. 9 (65). - С.154-158.

81. Собко Е.А. Маркер эндотелиальной дисфункции СБ38/ АДФ-рибозилциклаза при бронхиальной астме / Е.А. Собко, А. Ю. Крапошина, И. В. Демко, А.Б. Салмина // Клиническая медицина. - 2013. - №2. - С.34-37.

82. Талаева Т.В. Механизмы взаимодействия клеток крови и сосудистой стенки в реализации воспалительного и иммунного ответов / Т.В. Талаева // Український ревматологічний журнал. - 2001. - №3-4. - С.45-52.

83. Типове положення про комісію з питань етики, з урахуванням норм, які застосовуються у міжнародній практиці - правил GCP ICH принципів Гельсинської декларації / [за ред. Ю.Б.Бєлоусова] // Планування та проведення клінічних досліджень лікарських засобів. - 2000.

84. Титова Н. Д. Роль аллергических реакций различных типов в патогенезе бронхиальной астмы у детей // Иммунопатология, аллергология, инфектология. - 2007. - №. 4. - С. 47-57.

85. Уманець Т. Р. Диагностика и лечение бронхиальной астмы у детей с позиций доказательной медицины / Т.Р. Уманец, В.Ф. Лапшин // Здоров'я України. - 2009. - №. 4. - С. 14-17.

86. Урясьев О.М. Роль оксида азота в регуляции дыхательной системы / О.М. Урясьев, А.И. Pогачиков // ГБОУ ВПО РязГМУ Минздрава России. - 2014. -№2. - С.133-140.

87. Фещенко Ю. И. Бронхиальная астма -- одна из главных проблем современной медицины // Український пульмонологічний журнал.-- 2006.-- № 2 (дод.).-- С. 13-16.

88. Ходюшина И. Н. Изменения показателей гемодинамики у больных бронхиальной астмой / И. Н. Ходюшина, О. М Урясьев // Рос. мед.-биол. вестн. им. акад. И.П. Павлова. - 2011. - №2. - С.22-27.

89. Царев С. В. Роль респираторных вирусов при бронхиальной астме / С. В. Царев, М. Р. Хаитов // Русский медицинский журнал. - 2009. - Т. 17, №. 2. - C.136-140.

90. Чернышева О. Е. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы у детей // Здоровье ребенка. - 2014. - №. 5. - С. 84-90.

91. Чикина С. Ю. Новый взгляд на фенотипы бронхиальной астмы (обзор литературы) // Практическая пульмонология. - 2012. - №. 2. - С. 2-6.

92. Шевченко Ю. Л. Эндотелий-структурная основа системы кровообращения: история проблемы / Ю.Л. Шевченко, П.Е. Асташев, С.А. Матвеев, В.Г. Гудымович // Вестн. Национального медико-хирургическогоцентра им. НИ Пирогова. - 2011. - Т. 6, №. 2. - С. 9-15.

93. Шишкин А. Н. Эндотелиальная дисфункция и артериальная гипертензия/ А.Н. Шишкин, М. Л. Лындина // Артериальная гипертензия. - 2008. - Т. 14, №. 4.- С.315-319.

94. Щегловитова О.Н. Сосудистый эндотелий. Молекулы адгезии, экспрессируемые клетками сосудистого эндотелия в естественном иммунитете при вирусных инфекциях / О.Н. Щегловитова, Н.Н. Склянкина, А.А. Бабаянц, И.С. Фролова, Д.Л. Беляев, Ф.И. Ершов // Вестник российской академии медицинских наук. - 2011. - №. 10. - С. 54-60.

95. Этические принципы проведения клинических исследований: избранные материалы руководства «Планирование и проведение клинических испытаний лекарственных средств»/ [под ред. Ю.Б.Бєлоусова] // Український медичний часопис. - 2001. - №4. - С.59-65

96. Ячник А. И. Механизмы реализации хронического воспаления при бронхиальной астме и возможные подходы к лечению/ А.И. Ячник, Г.П. Победенная // Укр. пульмонол. журн. - 2005. - Т. 1. - С. 60-63.

97. Ahmad T. Hypoxia response in asthma: differential modulation on inflammation and epithelial injury / T. Ahmad, M. Kumar, U. Mabalirajan, B. Pattnaik, S. Aggarwal, R. Singh, S. Singh, M. Mukerji, B. Ghosh, A. Agrawal // American journal of respiratory cell and molecular biology. - 2012. - Vol. 47, №. 1. - Р. 1-10.

98. Aleman F. Eosinophilic Endotype of Asthma / F.Aleman, H. F. Lim, P.Nair // Immunology and Allergy Clinics of North America. - 2016. - Vol. 36, №.3. - Р. 559-568. doi: 10.1016/j.iac.2016.03.006.

99. Almqvist C. Impact of gender on asthma in childhood and adolescence: a GA2LEN review/ C. Almqvist, M. Worm, B. Leynaert // Allergy. - 2008. - Vol. 63, №1. - P.47-57.

100. Asher I. Global burden of asthma among children / Asher I., Pearce N. // Int J Tuberc Lung Dis. - 2014. - Vol.18, №11. - Р.1269-1278.

101. Baker K. Role of the ion channel, transient receptor potential cation channel subfamily V member 1 (TRPV1), in allergic asthma / K. Baker, K. Raemdonck, B. Dekkak, R. J. Snelgrove, J. Ford, F. Shala, M.G. Belvisi, M.A. Birrell // Respiratory Research. - 2016. -Vol. 17. - doi:10.1186/s12931-016-0384-x.

102. Beydon N. [Quality of life, asthma control, urinary cotinine and therapeutic education among asthmatic children] / N. Beydon, M. Robbe, M. N. Lebras, V. Marchand, M. A. Pйriиs, C. Alberti, T. Duprй // Sante publique (Vandoeuvre-les-Nancy, France). - 2011. - Vol. 24, №. 2. - P. 105-119.

103. Brinkmann S. J. H. Strict glucose control and artificial regulation of the NO-ADMA-DDAH system in order to prevent endothelial dysfunction / S. J. H. Brinkmann, E. A.Wцrner, P. A. M. Leeuwen // The Journal of physiology. - 2016. - Vol. 594, №. 11. - Р. 2775-2776. -doi: 10.1113/JP272183.

104. Canova C. Epidemiological measures of childhood asthma: cross-sectional and longitudinal consistency / C.Canova, J. M.Harris, P.Mills, C.White, S.Moffat, L.Shread, P.Cullinan // Respiratory medicine. - 2012. - Vol. 106, №. 9. - P. 1226-1235.

105. Celermajer D. S. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D.S. Celermajer, K. E. Sorensen, V. M. Gooch, I. D. Sullivan, J. K. Lloyd, J. E. Deanfield, D. J. Spiegelhalter // The lancet. - 1992. - Vol. 340, №. 8828. - P. 1111-1115.

106. Cerit L. Relation between vitamin B12 and SYNTAX Score / L. Cerit , H. Duygu , K. Gulsen , H. Kemal , O. Tosun , B. Ozcem , Z.Cerit , Gunsel A. // Kardiol Pol. -2016. - doi: 10.5603 / KP.a2016.0108.

107. Christiansen A.J. Lymphatic endothelial cells attenuate inflammation via suppression of dendritic cell maturation / A.J. Christiansen , L.C. Dieterich , I. Ohs , S.B. Bachmann ,R. Bianchi , S.T. Proulx , M. Hollmйn , D. Aebischer , M. Detmar // Oncotarget. - 2016. - doi: 10.18632/oncotarget.9820.

108. Comhair S. A. Human primary lung endothelial cells in culture / S.A. Comhair, W. Xu, L. Mavrakis, M. A. Aldred, K. Asosingh, S.C. Erzurum // American journal of respiratory cell and molecular biology. - 2012. - Vol. 46, № 6. - P. 723-730.

109. Cosmi L. Th17 cells: new players in asthma pathogenesis / L. Cosmi, F. Liotta, E. Maggi, S. Romagnani, F. Annunziato //Allergy. - 2011. - Vol. 66, № 8. - P. 989-998.

110. Covar R.A., Szefler S.J., Zeiger R.S. et al. Factors associated with asthma exacerbations during a long-term clinical trial of controller medications in children / R.A. Covar, S.J. Szefler, R.S. Zeiger, C.A. Sorkness, M. Moss, D.T. Mauger, S. J. Boehmer, R. C. Strunk, F.D. Martinez, L. M. Taussig // J Allergy Clin Immunol. -2008. - Vol.122, №4. - Р. 741-747.

111. Custovic A., Johnston S. L., Pavord I. et al. EAACI position statement on asthma exacerbations and severe asthma / A. Custovic, S. L. Johnston, I. Pavord, M.Gaga, L. Fabbri, E. H. Bel, P. Le Souлf, J. Lцtvall, P. Demoly, C. A. Akdis, D.Ryan, M. J. Mдkelд, F. Martinez, J. W. Holloway, S. Saglani, P. O'Byrne, A. Papi, S. Sergejeva, A. Magnan, S. Del Giacco, O. Kalayci, E. Hamelmann, N. G. Papadopoulos // Allergy. - 2013. - Vol. 68, №. 12. - P. 1520-1531.

112. Danese S. Endothelial Cell-Immune Cell Interaction in IBD/S. Danese , C Fiocchi // Digestive Diseases. - 2016. - Vol. 34, №1-2. Р. 43-50.

113. Diaz?Vazquez C. Accuracy of ImmunoCAP® Rapid in the diagnosis of allergic sensitization in children between 1 and 14 years with recurrent wheezing: the IReNE study / C. Diaz?Vazquez, M.J. Torregrosa?Bertet, I. Carvajal?Urueсa, A. Cano?Garcinuсo, E. Fos?Escrivа, A. Garcнa?Gallego, Ferrбn Lуpez-Cacho, M. Carmen Monzуn-Fueyo, Xavier M. Pйrez-Porcuna, Ridao?Redondo M. // Pediatric Allergy and Immunology. - 2009. - Vol. 20, №. 6. - P. 601-609.

114. Dupont L. L. Role of the nitric oxide-soluble guanylyl cyclase pathway in obstructive airway diseases / L. L. Dupont, C. Glynos, Ken R. Bracke, P. Brouckaert, Guy G. Brusselle // Pulmonary Pharmacology & Therapeutics. - 2014 (October). - Vol. 29, № 1. - P. 1-6.

115. Eltzschig H. K. Hypoxia and inflammation/ H. K. Eltzschig, P. Carmeliet // New England Journal of Medicine. - 2011. - Vol. 364, №. 7. - P. 656-665.

116. Eng S. S. The Role and Immunobiology of Eosinophils in the Respiratory System: a Comprehensive Review / S. S. Eng, M. L. DeFelice // Clinical reviews in allergy & immunology. - 2016. - Vol. 50, №. 2. - P. 140-158.

117. Fahy J. V. Eosinophilic and neutrophilic inflammation in asthma: insights from clinical studies // Proceedings of the American Thoracic Society. - 2009. - Vol. 6, №. 3. - P. 256-259.

118. Fuji S. Association between endothelial function and micro-vascular remodeling measured by synchrotron radiation pulmonary micro-angiography in pulmonary arterial hypertension / S. Fuji , S. Matsushita , K.Hyodo , M. Osaka , H. Sakamoto , K. Tanioka , K. Miyakawa , M. Kubota , Y. Hiramatsu , C. Tokunaga // Gen Thorac Cardiovasc Surg.- 2016. - doi:10.1007/s11748-016-0684-6.

119. Galobardes B. Childhood Wheezing, Asthma, Allergy, Atopy, and Lung Function: Different Socioeconomic Patterns for Different Phenotypes / B.Galobardes., R. Granell, J. Sterne, R. Hughes, C. Mejia-Lancheros, G. D. Smith, J. Henderson // American Journal of Epidemiology. - 2015.- Vol. 182, №9. - P. 763-774.

120. Gender-specific differences in the prevention of asthma-like symptoms in high-risk infants / T. Merode van, T. Maas, M.Twelaar [et al.] // Pediatr. Allergy Immunol. - 2007. - Vol.18,№ 3. - P.196-200.

121. Gomuіka K. Depression in patients with bronchial asthma / K.Gomuіka, W.Szczepaniak // Pneumonologia i alergologia polska. - 2012. - Vol. 80, № 4. - P. 317-322.

122. Goodwin R. D. Environmental tobacco smoke and the epidemic of asthma in children: the role of cigarette use // Annals of Allergy, Asthma & Immunology. - 2007. - Vol. 98, №. 5. - P. 447-454.

123. Green R. H. Stability of inflammatory phenotypes in asthma / R. H. Green, I. Pavord // Thorax.-2012.-doi:10.1136/thoraxjnl-2012-201657.

124. Grunig G. Challenges and Current Efforts in the Development of Biomarkers for Chronic Inflammatory and Remodeling Conditions of the Lungs / G. Grunig, A. Baghdassarian, S-H. Park, S. Pylawka, B. Bleck, J. Reibman, E. Berman-Rosenzweig, N. Durmus // Biomarker Insights. - 2015.- Vol.10, Suppl. 4. - P. 59-72. doi:10.4137/BMI.S29514.

125. Guzik T.J. Nitric oxide and superoxide in inflammation and immune regulation / T.J. Guzik, R. Korbut, T. Adamek-Guzik // J. Physiol. Pharmacol. -- 2003 -- Vol. 54, № 4. -- P. 469-487.

126. Haldar P. Noneosinophilic asthma: a distinct clinical and pathologic phenotype / P. Haldar, I. D. Pavord // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2007. - Vol. 119, №. 5. - P. 1043-1052.