Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Роль судинних факторів запалення, адгезії та функціонального стану ендотелію судин у формуванні та прогнозуванні бронхіальної астми у дітей

Роль судинних факторів запалення, адгезії та функціонального стану ендотелію судин у формуванні та прогнозуванні бронхіальної астми у дітей

Сучасні погляди на роль ендотеліальної дисфункції у формуванні запалення. Характеристика оцінки стану імунної системи обстежених дітей. Дослідження ролі фактору адгезії сироватки крові у формуванні запального процесу при бронхіальній астмі у малюків.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 5,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Розрахунок проводили за формулою:

С= (Ео - Ек) / 50000, де

С - концентрація S- нітрозотіолів, мМ/л;

Ео - екстинкція досвідченої проби;

Ек - екстинкція контрольної проби;

50000 - коефіцієнт перерахунку.

Результати S-нітрозотіолу виражали в ммоль/л.

Оцінку функції зовнішнього дихання проводили за методом комп'ютерної пневмотахографії на апараті «Custo-Vit» (Німеччина).

Визначали та оцінювали наступні параметри:

ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легень;

ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за 1 сек;

МОШ25, МОШ50, МОШ75 - максимальні об'ємні швидкості ФЖЄЛ.

Отримані результати розраховували з урахуванням антропометричних показників.

Оцінювали товщину комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії дуплексним скануванням з використанням стандартної УЗ-системи, оснащеної ультразвуковим лінійним датчиком з частотою 7 МГц, вбудованим блоком ЕКГ і програмним забезпеченням для судинних досліджень. Вимірювання товщини КІМ проводили за стандартною методикою (P. Pignoli, 1986) [161].

В якості оцінки ендотеліальної функції використовували найбільш поширений, неінвазивний метод визначення ендотелійзалежної дилатації плечової артерії за методикою D. Celermajer та співавт. (1992). У нормі приріст діаметра плечової артерії після оклюзії становить понад 10% початкового. При дисфункції ендотелію відбувається зниження вазодилатації або патологічна вазоконстрикція [32,108,167]. Використовували лінійні датчики з частотою 7-8 МГц, що дозволило оцінити діаметр плечової артерії з точністю до 0,1-0,2 мм. Швидкість кровотоку вимірювали допплеровским методом одним лінійним датчиком. Враховуючи діаметр артерії, за допомогою відповідних формул, визначали об'ємні показники кровотоку та швидкості кровотоку. Оцінювали наступні швидкісні показники кровотоку:

RI - індекс периферичного опору, або індекс резистивности;

PI - пульсаційний індекс, або індекс пульсації;

SD - систолодіастолічне співвідношення.

Індекс периферичного опору вираховували за формулою:

RI=(Vps-Ved)/Vps,

де Vps- максимальна систолічна швидкість кровоточу; Ved- максимальна діастолічна швидкість кровотоку.

Індекс пульсації вираховувався за формулою:

PI=(VpsVed)/TAMX

Згідно з протоколом № 1 від 14.01.2014 засідання комісії з біоетики Харківського національного медичного університету дане дослідження відповідало етичним принципам медичного дослідження, які проводяться на людях. Дослідження проведено відповідно до вимог Європейської конвенції по захисту хребетних тварин (Страсбург, 18.03.1986р.), директиви Ради Європейського економічного товариства по захисту хребетних тварин (Страсбург, 24.11.1986), закону України «Про лікарські засоби» (ст. 7,8,12, 1996), настанові ICH GCP (2008 р.), GLP (2002 р.), «Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань» та «Типового положення про комісію з питань етики»,затверджених наказами МОЗ України № 523 від 12.07.2012 р. та № 616 від 03.08.2012. Дослідження виконувалося з мінімальними психологічними втратами з боку пацієнтів. Пацієнти та їх батьки були повністю інформовані про методи та об'єм досліджень [85,97].

2.3 Методи статистичного аналізу

Проводили статистичний аналіз даних з використанням статистичних пакетів „EXCELL FOR WINDOWS” та „STATISTICA 7.0. FOR WINDOWS” [164]. Перевірка розподілу на відповідність закону Гаусса виконувалася за допомогою одного з критеріїв: Шапіро-Вілка або ч2 Пірсона. У ролі характеристики групи для ознак з розподілом, відповідним до закону Гаусса, визначали середнє арифметичне значення та стандартне відхилення від середнього значення (SD). Для виборок з розподілом, що не відповідають закону Гаусса, визначали медіану (Me), інтерквартильний розмах (Lq - нижній квартиль; Uq - верхній квартиль), мінімальне (min) та максимальне значення (max). При порівнянні показників, які характеризувалися порівнянням більш 2 точок, використовували дисперсійний аналіз Краскла-Уолліса (KW), а відмінності вважали вірогідними з урахуванням поправки Бонферроні (при р€=р/k, де k - кількість парних порівнянь). При порівнянні декількох груп із загальним контролем поправку Бонферроні обчислювали за формулою р'=р/m-1, де m - кількість груп в експерименті. Для порівняння двох незалежних виборок використовували непараметричний U-критерій Манна-Уїтні (MW). Для порівняння двох залежних вибірок використовували непараметричний критерій Вілкоксона (Т). Оцінку зв'язку між рядами кількісних показників проводили за допомогою методів рангової кореляції Спірмана (r). Для визначення зв'язку між якісними характеристиками застосовували критерій ч2 Пірсона. Проводили аналіз формування відносного ризику (RR) виникнення події, визначено 95% інтервал надійності. Інтерпретацію отриманих значень статистичних критеріїв проводили відповідно до рекомендацій Rea & Parker. Для побудови функціональної залежності між числовими змінних було використано процедуру множинного регресивного аналізу з покроковим вилученням незначущих змінних із регресивної моделі з подальшою оцінкою коефіцієнта множинної кореляції (R, що характеризує тісноту лінійного зв'язку між залежною та всіма незалежними змінними) та коефіцієнта детермінації (R2, що чисельно виражає частку варіації залежної змінної, що пояснена за допомогою рівняння регресії). Для оцінки факторів впливу на якісну бінарну змінну виконано процедуру множинного логістичного регресивного аналізу. Якість створеної моделі перевіряли за допомогою процента конкордації (Percent Concordant - РС).

Результати вважалися статистично значущими при p < 0,05.

Дослідження проводили в динаміці - при надходженні хворого в стаціонар в період загострення БА та поза активністю процеса в періоді ремісії.

2.4 Контрольні дані

Для дітей різних вікових груп в якості нормативних значень використовували одержані нами дані показники 15 практично здорових дітей групи контролю у віці від 6 до 17 років (9 хлопчиків та 6 дівчаток). При обстеженні їх відхилень здоров'я не виявлено; всі вони за 3 місяці до даного обстеження не переносили будь-яких захворювань.

Таблиця 2.1 Основні показники гемограми у 15 практично здорових дітей групи контролю (Me(Lq;Uq))

Показник

Значення

Гемоглобін, г/л

125 (123;129)

Еритроцити, 1012/л

4,3 (4,2;4,6)

Лейкоцити, 109/л

5,9 (5,6;6,3)

Тромбоцити, 109/л

266 (250;287)

Паличкоядерні, %

1,2 (1,0;2,0)

Сегментоядерні, %

50,7 (48,0;54,0)

Еозинофіли, %

1,1 (1,0;1,0)

Лімфоцити, %

42,3 (40,0;45,0)

Моноцити, %

4,4 (3,0;6,0)

ШОЕ, мм/г

7,7 (7,0;9,0)

При дослідженні основних показників гемограми та біохімічних показників у дітей групи контролю не встановлені відхилення від загальноприйнятих норм (в табл. 2.1., 2.2).

Таблиця 2.2 Основні показники біохімічних досліджень у 15 практично здорових дітей групи контролю(Me(Lq;Uq))

Показник

Значення

Серомукоїд, од. опт. щ.

3,9 (3,6;4,3)

Глікопротеїди, од. опт. щ.

0,300 (0,265;0,345)

Загальний білок, г/л

69,7 (66,0;75,0)

Альбуміни, %

57,0 (54,8;58,0)

Глобуліни: б1, %

5,0 (4,6;5,6)

б2, %

9,0 (7,9;10,1)

в, %

12,1 (11,6;12,6)

г, %

15,7 (14,6;16,9)

Дітям, які увійшли до групи контролю проведено обстеження клітинного та гуморального ланок імунітету та фагоцитозу (табл.2.3).

Таблиця 2.3 Показники клітинного та гуморального ланок імунітету та фагоцитозу 15 практично дітей групи контролю віком від 6 до 17 років (Me(Lq;Uq))

Показник

Значення

1

2

CD3 (Т заг.), абс.ч.*109/л

1,6 (1,4;1,8)

%

69 (65;72)

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

0,9 (0,8;1,0)

%

37 (35;40)

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

0,74 (0,7;0,8)

%

30 (27;32)

IRI

1,17 (1,12;1,25)

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

0,5 (0,4;0,6)

%

17 (13;19)

CD16 (NK), абс.ч.*109/л

0,3 (0,2;0,3)

%

12 (10;14)

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

82 (78;86)

Фагоцитарне число

4,2 (3,8;4,8)

ІАН

1,09 (1,00;1,15)

Мієлопероксидаза, СЦК

2,56 (2,55;2,57)

ЛКБ, СЦК

1,23 (1,22;1,24)

NST-тест, %

9 (7;12)

ЦІК, у.о.

29 (25;34)

Ig G, г/л

9,95 (8,16;11,24)

Ig A, г/л

1,22 (0,90;1,62)

Ig M, г/л

0,98 (0,82;1,11)

В якості нормативних показників рівнів sVCAM-1 та метаболітів оксиду азоту (NO2, NO3, S-нітрозотіол) прийняті результати, отримані при обстеженні 15 практично здорових дітей групи контролю.

Таблиця 2.4 Показники рівнів sVCAM-1, метаболітів оксиду азоту (NO2, NO3, S-нітрозотіол) в сироватці крові у 15 практично здорових дітей групи контролю (Me(Lq;Uq))

Показник

Значення

sVCAM-1, нг/мл

730,01 (690,63;790,19)

NO2, мкмоль/л

12,79 (12,35;14,00)

NO3, мкмоль/л

30,93 (28,79;32,05)

S-нітрозотіол, ммоль/л

0,33 (0,28;0,36)

Також дітям групи контролю проведене комплексне доплерехографічне обстеження з визначенням товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії та параметрів гемодинаміки плечової артерії з визначенням ендотелійзалежної дилатації плечової артерії за методикою D. Celermajer та співавт. (1992) з датчиком дуплексного сканування 7,5 Гц.

Таблиця 2.5 Показники гемодинаміки, ендотелійзалежної дилатації плечової артерії та товщини КІМ ОСА у 15 практично здорових дітей групи контролю (Me(Lq;Uq))

Показник

Значення

PI

1,4 (1,3;1,5)

PI після оклюзії

1,3 (1,2;1,5)

RI

0,86 (0,80;0,90)

RI після оклюзії

0,80 (0,76;0,85)

S/D

6,86 (5,60;7,90)

S/D після оклюзії

5,40 (4,80;6,30)

КІМ ЗСА, мм

0,62 (0,61;0,64)

d ПА до оклюзії

3,00 (2,50;3,30)

d ПА на 30 с після оклюзії

3,60 (3,00;3,90)

d ПА на 60 с після оклюзії

3,70 (3,10;4,00)

Приріст d ПА на 30 с після оклюзії, %

20,00 (18,75;24,00)

Приріст d ПА на 30 с після оклюзії, %

23,33 (17,64;25,80)

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

3.1 Загальна характеристика хворих

Дослідження проводилось в 2013-2016 роках в пульмонологічному відділенні КЗОЗ «Харківська міська клінічна дитяча лікарня №16» (головний лікар - Т.В.Харченко) - базі кафедри педіатрії №2 Харківського національного медичного університету. Під нашим спостереженням знаходилось 91 дитина з персистуючою бронхіальною астмою, віком від 6 до 17 років (50 хлопчиків та 41 дівчина). Діагноз бронхіальної астми встановлювали на підставі клініко-анамнестичних даних, біохімічних, інструментальних досліджень з урахуванням вимог, регламентованих відповідним протоколом (наказ №868 МОЗ України від 08.10.2013р.) та рекомендаціями GINA (2015). Обстеження проводили в період загострення та в динаміці після ліквідації проявів загострення.

У залежності від тяжкості БА діти розподілені на 3 групи: до 1-ої групи увійшли хворі з легким персистуючим перебігом БА (n=40), до 2-ої групи - з середньотяжким перебігом (n=34), до 3-ої групи - з тяжким перебігом захворювання (n=17). Під час встановлення діагнозу та розподілу дітей в ту чи іншу групу брали до уваги наступні дані: загальне самопочуття дитини та її активність, частоту нападів ядухи, наявність нічних симптомів, добові коливання бронхіальної прохідності, тривалість періоду ремісії захворювання, показники ОФВ.

Розподіл хворих за віком та статтю представлений в табл.3.1

Встановлено, що серед обстежених переважали діти молодшого та старшого шкільного віку (90,1±3,13%, р=0,0000), що підтверджується також іншими дослідженнями [27, 87]. У загальній кількості дітей не визначено достовірної різниці за половим диморфізмом (р=0,1790), але при аналізі наведених даних відмічена тенденція до переважання дівчаток у дітей дошкільного віку (р=0,0842) та хлопчиків у дітей молодшого шкільного віку (р=0,070), що узгоджується з літературними даними [143, 154].

Таблиця 3.1 Розподіл хворих на БА за віком та статтю

Вік

Стать

до 6 років 11 міс.

29 днів

7 років -

11 років

11 міс.

29 днів

12 років - 17 років

11 міс.

29 днів

Усього

n

р%±sp%

n

р%±sp%

n

р%±sp%

n

р%±

sp%

Хлопчики

3

33,3±15,7

25

58,1±7,5

22

56,4±7,9

50

54,9±5,2*

Дівчата

6

66,7±15,7

18

41,9±7,5

17

43,6±7,9

41

45,1±5,2*

Усього

9

9,9±3,1*

43

47,3±5,2*

39

42,8±5,2*

91

100,0±0,01*

К

0,5

1,4

1,3

1,2

Примітки:

1.

2. n - кількість спостережень; р% - вибіркова доля в відсотках; sp% - статистична похибка вибіркової долі, що виражена в відсотках (тут і далі в таблицях 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6); * - % від загальної кількості хворих

При вивченні розподілу дітей з БА за статтю встановлено наступне (табл.3.2): у дітей 2-ї групи переважали хлопчики (р=0,0260), у той час як у дітей 1-ї та 3-ї груп статистично значущих відмінностей за статевим диморфізмом не одержано (відповідно р=0,1869 та р=0,1509). Під час вивчення вікових закономірностей серед обстежених дітей зареєстровано статистично значуще зростання поширеності цієї патології в дітей шкільного віку. Відмічено, що у всіх групах переважали діти молодшого шкільного та підліткового віку (в 1-ій групі - (90,0±4,7)% р=0,0000, в 2-ій групі - (91,1±4,9)% р=0,0000, в 3-ій групі - (88,2±7,8)% р=0,0001).

Таблиця 3.2 Розподіл хворих за віком та статтю в залежності від перебігу БА

до 6 років 11 міс 29 днів

7 років - 11 років 11 міс 29 днів

12 років - 17 років

11 міс 29 днів

Усього

n

р%±sp%

n

р%±sp%

n

р%±sp%

n

р%±sp%

1-а гр.

Хлопчики

1

25,0±21,6

11

61,1±11,5

10

55,6±11,7

22

55,0±7,9*

Дівчатка

3

75,0±21,6

7

38,9±11,5

8

44,4±11,7

18

45,0±7,9*

Усього

4

10,0±4,7*

18

45,0±7,9*

18

45,0±7,9*

40

К

0,3

1,6

1,2

1,2

2-а гр.

Хлопчики

2

66,7±27,2

11

61,1±11,5

8

61,5±13,5

21

61,8±8,3*

Дівчатка

1

33,3±27,2

7

38,9±11,5

5

38,5±13,5

13

38,2±8,3*

Усього

3

8,8±4,8*

18

52,9±8,6*

13

38,2±8,3*

34

К

2

1,6

1,6

1,6

3-я гр.

Хлопчики

0

0

3

42,9±18,7

4

50,0±17,7

7

41,2±11,9*

Дівчатка

2

100±0,33

4

57,1±18,7

4

50,0±17,7

10

58,8±11,9*

Усього

2

11,8±5,2*

7

41,2±11,9*

8

47,0±12,1*

17

К

0

0,7

1

0,7

Примітки: 1.

2.* - % від загальної кількості дітей відповідної групи

Під час аналізу особливостей перебігу вагітності та перинатального періоду встановлено, що у (31,8±4,9)% матерів хворих мав місце обтяжений акушерський анамнез (загроза переривання вагітності, фетоплацентарна недостатність, анемія та інші патологічні стани). Це, вірогідно, негативно впливало на процеси формування, дозрівання легенів та стан імунної системи організму. 20 дітей ((22,0±1,9)%) народжені шляхом кесаревого розтину, а 3 дітям проводилась штучна вентиляція легенів у перші 7 днів життя.

Відзначено, що тільки у чверті ((24,2±4,5)%) обстежених дітей дотримане грудне вигодовування до 1 року. Тобто більшість ((75,8±4,5)%, р=0,0000) хворих знаходились на штучному вигодовуванні, з них 9 ((9,9±3,1)%) обстежених отримували штучне вигодовування з народження, майже половина дітей ((45,9±5,2)%) знаходились на ранньому(з 1 місяця життя) штучному вигодовуванні, 21 дитина ((23,0±4,4)%) - з 6 місяців отримувала штучне харчування. Ці обставини також могли негативно вплинути на стан імунної системи дитини та формування організму в цілому [12, 36,43].

Таблиця 3.3 Частота алергійних захворювань у найближчих родичів дітей хворих на БА

Алергічне захворювання

Кількість

випадків,

абс.

Частота алергічних захворювань у

% від загальної кількості обстежених

(р%±sp%)

Бронхіальна астма

26

28,6±4,7

Атопічний дерматит

8

8,8±2,9

Алергічний риніт

5

5,5±2,4

Полівалентна алергія (в т.ч. БА, АД, АР, набряк Квінке, кропив'янка, харчова алергія)

23

25,3±4,5

Примітка. БА - бронхіальна астма, АД - атопічний дерматит, АР - алергічний риніт.

Спадкова схильність та сімейна обтяженість є досить вагомими ендогенними чинниками у розвитку респіраторного алергозу [107]. При аналізі сімейного алергоанамнезу встановлено, що у більшості (68,1±4,9%, р=0,0000) хворих на БА найближчі родичі (перший та другий ступень спорідненості - мати, батько, брати, сестри) мали алергічні захворювання (табл.3.3).

Групи обстежених

(94,1±5,7)% р1-3=0,0408

р1-2=0,4245

(58,8±8,4)%р2-3=0,0127

Частота,%

(67,5±7,4)%

Рис.3.1. Частота спадкової обтяженості за алергічними захворюваннями у дітей з БА

Примітка. (тут та далі в табл.3.6 та рис. 3.2) p1-3 - рівень статистичної значущості під час порівняння показників 1-ої й 3-ої груп, p1-2 - рівень статистичної значущості під час порівняння показників 1-ої та 2-ої груп, p2-3 - рівень статистичної значущості під час порівняння показників 2-ої та 3-ої груп.

При аналізі спадкової обтяженості за алергійними захворюваннями зазначено (рис.3.1), що найбільш часті випадки обтяженого сімейного алергоанамнезу зустрічаються у дітей з тяжким перебігом захворювання (р1-3, р2-3). Ці дані можуть підтверджувати логіку перебігу патологічного процесу та опосередковано вказувати на високий рівень сенсибілізації цих дітей [16,78]. Під час проведення статистичної обробки визначено наявність зв'язку між тяжкістю перебігу захворювання та обтяженим сімейним алергоанамнезом (ч2 =6,078 (р<0,05)). За допомогою нормованого значення коефіцієнта Пірсона визначена середня сила зв'язку між наявністю спадкової обтяженості за алергійними захворюваннями та тяжкістю перебігу БА (C'=0,352). Тобто у дітей з наявністю цієї обставини ризик формування тяжкого перебігу захворювання у 7 разів вище (RR=7,111 [ДІ 95% 1,991-51,025], р<0,05).

У переважної більшості обстежених ((96,7±1,9)%, р=0,0000) діагностована супутня патологія інших органів і систем. Так, (13,1±3,5)% хворих мали малі структурні аномалії серця (аномальна хорда лівого шлуночка, пролапс мітрального клапану). У (19,7±4,2)% хворих зареєстрована ЛОР-патологія (хронічний тонзиліт, аденоїдні вегетації); у (25,3±4,5)% обстежених мались прояви недиференцьованої системної сполучно-тканинної дисплазії. (21,9±4,3)% дітей мали патологію сечовивідної системи (дизметаболічна нефропатія, хронічний пієлонефрит); (6,6±2,6)% обстежених - патологію нервової системи (вегето-судинна дистонія, затримка психо-моторного розвитку); (14,2±3,6)% хворих - патологію шлунково-кишкового тракту (панкреатопатія, дисфункція сфінктеру Одді). У третини дітей ((31,9±4,9)%) відмічені в анамнезі захворювання дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії), що не могло не вплинути на стан дихальної системи. (13,2±3,5)% хворих перенесли оперативне втручання (10 хворим проведена аденектомія, 1 дитина оперована з приводу паратонзилярного абсцесу, 1 - пневмотораксу).

Відомо, що часті респіраторні захворювання грають не останню роль у формуванні алергічного процесу [91].

Аналізуючи дані, приведені на рис.3.2, зазначимо, що у дітей 2-ої та 3-ої груп частіше мали випадки гострого респіраторного захворювання (ГРЗ), ніж у дітей 1-ої групи. Під час проведення статистичної обробки відмічена наявність зв'язку між тяжкістю перебігу БА та частими ГРЗ (ч2 = 11,206, р<0,01). При подальшому аналізі встановлений відносно сильний зв'язок між наявністю частих ГРЗ та тяжкістю захворювання (С'=0,468). У формуванні тяжкого перебігу БА можуть приймати участь не тільки атопічні механізми [41,92]. У дітей з частими ГРЗ ризик виникнення тяжкого перебігу захворювання у 8,9 раз вище (RR=8,9 [ДІ 95% 2,249-35,555], р?0,01).

Рис.3.2. Відносна кількість дітей з БА, що мали часті гострі респіраторні захворювання (більше 6 раз на рік)

За своїм походженням БА являє собою атопічне захворювання в основі якого лежить змінена імунна реактивність з розвитком сенсибілізації, алергічного (імунного) запалення дихальних шляхів і гіперреактивності бронхів [92], тому нами проведене ретельне дослідження алергійного статусу.

У половини обстежених (52 дитини ((57,1±5,1)%)) встановлена та чи інша супутня алергопатологія, а саме атопічний дерматит, алергічний риніт, а в деяких випадках мало місце поєднання цих станів (рис.3.3).

Примітка: АД - атопічний дерматит, АР - алергічний риніт

Відмічено, що у половини дітей 1-ї ((55,0±7,8)%) та 2-ї груп ((47,0±8,5)%) звертала увагу наявність супутньої алергічної патології та майже у всіх дітей 3-ї групи ((82,4±9,2)%). Зі зростанням тяжкості перебігу БА збільшується кількість хворих на алергійний риніт ((70,6±11,0)%, р=0,0131), як сезонного (інтермітуючого), так і цілорічного (персистуючого), що може вказувати на спорідненість патогенетичних механізмів формування хвороби [70]. Під час проведення статистичної обробки визначений зв'язок між тяжкістю перебігу БА у дітей та наявною алергопатологією (ч2=5,425, р<0,05). За допомогою нормованого значення коефіцієнта Пірсона визначений середньої сили зв'язок між наявністю супутньої алергічної патології та тяжкістю перебігу захворювання (С'=0,335). Відмічено, що у дітей з супутньою алергічною патологію має місце високий відносний ризик (RR=3,500 [ДІ 1,080-11,343] р<0,05) формування саме тяжкого перебігу БА, що узгоджується з літературними даними [46].

Рис.3.3. Відносна кількість дітей з супутньою алергійною патологією

Під час проведення більш детального аналізу встановлений відносно сильний зв'язок між наявністю алергічного риніту та тяжкістю перебігу БА (С'=0,557). Крім того, було з'ясовано, що ризик формування тяжкого перебігу БА у дітей з алергічним ринітом у 3,8 раз вищий (RR=3,8 [ДІ 1,557-9,360], р?0,01), що також підтверджується іншими дослідженнями [66].

Таблиця 3.4 Розподіл дітей, хворих на БА за тривалістю захворювання

Групи дітей з БА

Діти з тривалістю БА до 2 років

Діти з тривалістю БА 2-5 років

Діти з тривалістю БА більше 5 років

Усього

абс.

р%±sp%

абс.

р%±sp%

абс.

р%±sp%

абс.

р%±sp%

1-а група (n=40)

17

42,5±7,8

6

15,0±5,6

17

42,5±7,8

40

43,9

±5,2*

2-а група (n=34)

9

26,4±7,5

9

26,4±7,5

16

47,0±8,5

34

37,4

±5,0*

3-я група (n=17)

0

0,0±0,05

2

11,8±7,7

15

88,2±7,8

17

18,7

±4,0*

Усього

26

28,5

±4,7*

17

18,6

±4,0*

48

52,7

±5,2*

91

100,0±

0,01*

Примітка.* - % від загальної кількості хворих

З наведеної табл. 3.4 зроблено висновки, що серед обстежених 3-ої групи переважали діти з тривалістю захворювання більше 5 років ((88,2±7,8)%, р=0,0001). При міжгруповому порівнянні встановлено, що тривалість захворювання більше 5 років частіше відмічалась у дітей з тяжким перебігом захворювання (р1-3=0,0028, р2-3=0,0068). Це може вказувати на становлення БА як хронічного запального захворювання та підтверджувати логіку перебігу патологічного процесу.

Таблиця 3.5 Розподіл дітей, хворих на БА за формою

Форма БА

Діти з БА

1-a група (n=40)

2-а група (n=34)

3-я група (n=17)

n

р%±sp%

n

р%±sp%

n

р%±sp%

Атопічна

38

95,0±3,4*

27

79,4±6,9*

4

23,5±10,3*

Змішана

2

5,0±3,4*

7

20,6±6,9*

13

76,5±10,3*

У залежності від причин формування БА, її загострення у дітей діагностована атопічна або змішана форма захворювання. У більшості дітей (69 ((75,8±4,5)%, р=0,0000)) зареєстрована атопічна форма захворювання, що свідчить про високий рівень сенсибілізації дітей (табл.3.5).

Примітка.* - % від загальної кількості дітей відповідної групи

Відмічено, що у 1-й та 2-й групах переважала кількість дітей з атопічною БА (р=0,0000 та р=0,0000 відповідно), в той час як в 3-й групі переважали хворі на змішану форму БА (р=0,0018). Під час проведення статистичної обробки визначено наявність зв'язку тяжкості перебігу та змішаною формою захворювання (ч2=31,188, р<0,01). При подальших розрахунках з використанням нормованого значення коефіцієнта Пірсона встановлений сильної сили зв'язок між тяжкістю перебігу та змішаною формою захворювання. Це може бути обумовлено не просто порушенням певної ланки в імунній системі, а патологічним процесом із залученням як клітинного так і гуморального ланцюгів, та дією змішаних чинників (як атопічних, так і інфекційних) на формування запального процесу.

При дослідженні анамнезу захворювання встановлено, що найбільш частою причиною загострення БА явились гостре респіраторне захворювання (31 випадок ((34,0±5,0)%)) та пилковий фактор (18 дітей ((19,8±4,2)%)). Менш частими причинами загострення відмічені такі як харчовий фактор, метеоумови, фізичне навантаження та контакт з алергеном (тваринами, побутова хімія тощо).

Таблиця 3.6 Частота основних скарг дітей з БА в періоді загострення (р%±sp%)

Скарги

Діти з БА

р - при між-груповому порівнянні

1-а група

(n=40)

2-а група (n=34)

3-я група (n=17)

Кашель

90,0±4,7

91,1±4,9

88,2±7,8

р1-2=0,8844

р1-3=0,8233

р2-3=0,7378

Задишка

80,0±6,3

85,3±6,0

82,3±9,2

р1-2=0,5761

р1-3=0,8620

р2-3=0,7841

Підвищення температури тіла

17,5±6,0

14,7±6,0

17,6±9,2

р1-2=0,8161

р1-3=0,9276

р2-3=0,7841

Головний біль

12,5±5,2

23,5±7,2

58,8±11,9

р1-2=0,2140

р1-3=0,0005

р2-3=0,0143

Зниження апетиту

7,5±4,2

26,5±7,5

35,2±11,6

р1-2=0,0323

р1-3=0,0139

р2-3=0,5582

Чхання

5,0±3,4

26,5±7,5

58,8±11,9

р1-2=0,0130

р1-3=0,0000

р2-3=0,0257

Свербіж носа

10,0±4,7

14,7±6,0

47,0±12,1

р1-2=0,5160

р1-3=0,0028

р2-3=0,0172

Нежить

32,5±7,4

44,1±8,5

41,2±11,9

р1-2=0,3347

р1-3=0,5657

р2-3=0,8392

Аналізуючи приведені дані з табл.3.6, зазначено, що основними скаргами усіх обстежених були кашель та задишка. Також у значної кількості дітей відмічалася нежить. При між груповому порівнянні не встановлено статистично достовірної різниці, тобто основні скарги та частота їх реєстрації у дітей всіх груп не відрізняються між собою. Підвищення температури тіла у хворих на БА обумовлено наявністю ГРЗ та супутньою пневмонією. Частота наявності головного болю при між груповому порівнянні переважала у дітей 3-ї групи, а зниження апетиту - у дітей 2-ї та 3-ї груп, що вірогідніше за всього є наслідком гіпоксії. Чхання та свербіж носа частіше зустрічалися у дітей 3-ї групи. Ці обставини узгоджуються з тим, що у дітей 3-ї групи частіше діагностується супутній алергійний риніт.

При оцінці фізичного розвитку встановлено, що (65,9±4,9)% дітей мали середній фізичний розвиток; (18,7±4,0)% - вище середнього, (11,1±3,3)% - нижче середнього, (3,3±1,9)% - високий та (1,0±1,0)% хворих - низький фізичний розвиток. Індекс маси тіла значно не відрізнявся від норми та становив: у хворих 1 групи 18,44±3,45 кг/м2; у хворих 2 групи - 17,79±3,83 кг/м2; у хворих 3 групи - 20,41±6,25 кг/м2.

За даними фізикального обстеження у більшості ((93,4±2,6)%, р=0,0001) хворих загальний стан розцінений як середньоважкий. Звертала на себе увагу наявність тих чи інших проявів бронхообструктивного синдрому, а саме: вимушене положення ((9,0±3,0)%), блідий колір шкіри ((21,0±4,2)%), експіраторна задишка ((78,0±4,3)%), підвищення частоти дихання ((82,4±4,0)%) та частоти серцевих скорочень ((67,0±4,9)%) коробковий легеневий звук ((85,7±3,6)%), жорстке дихання ((95,6±2,1)%), сухі свистячі хрипи ((79,1±9,8)%), посилений та подовжений видих ((81,3±9,4)%). У певних хворих з супутнім діагнозом пневмонії відмічались змішана задишка ((2,2±1,5)%) та вологі хрипи ((7,7±2,8)%).

3.2 Клініко-лабораторна характеристика дітей обстежуваних груп

Усім дітям з БА було проведено обстеження згідно відповідного протоколу, яке включало лабораторні (загально-клінічні та біохімічні) та інструментальні дослідження. Статистичні характеристики деяких лабораторних показників (клінічних та біохімічних) наведені в табл. 3.8 та табл.3.9.

Таблиця 3.8 Статистичні характеристики клінічного аналізу крові дітей, хворих на БА в періоді загострення, Me (Lq; Uq)

Показник

Стат. показник

Діти з БА

1 група

(n= 40)

2 група

(n= 34)

3 група

(n= 17)

1

2

3

4

5

Гемоглобін крові, г/л

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

138

(133;149)

(115;165)

139

(130;143)

(116;160)

135

(125; 148)

(112;164)

Еритроцити, х1012

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

4,4

(4,3; 4,6)

(3,9;5,2)

4,4

(4,2;4,5)

(3,9;4,8)

4,3

(4,1;4,7)

(3,6;5,1)

Цвітовий показник

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

0,94

(0,92;0,96)

(0,90;1,07)

0,94

(0,92;0,96)

(0,90;1,03)

0,94

(0,91;0,96)

(0,90;0,98)

Лейкоцити х109

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

5,8

(4,3;7,2)

(3,7;15,0)

5,7

(5,3;7,2)

(3,0;14,0)

5,5

(5,0;6,0)

(3,8;7,0)

Нейтрофіли,%

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

60,5

(54,0;63,5)

(27,0;85,9)

60,5

(51,5;63,5)

(16,0;88,0)

60,0

(57,0;65,0)

(21,0;89;0)

Лімфоцити,%

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

34,0

(30,5;39,0)

(7,0;63,0)

33,0

(30,5;40,0)

(9,0;71,0)

35,0

(22,0;37,0)

(8,0;66,0)

Еозинофіли,%

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

2,0

(1,0;3,5)

(1,0;14,0)

2,0

(1,0;5,5)

(1,0;9,0)

3,0

(1,0;4,0)

(1,0;25,0)

Моноцити,%

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

4,0

(3,0;6,0)

(2,0;16,0)

3,0

(2,0;5,0)

(2,0;13,0)

5,0

(2,0;7,0)

(2,0;10,0)

Швидкість осідання еритроцитів, мм/годину

Me

(Lq; Uq)

[min,max]

7,5

(5,0;15,5)

(2,0;46,0)

8,0

(6,0;10,0)

(3,0;20,0)

7,5

(5,0;11,0)

(2,0;24,0)

Примітка. Ме - медіана, Lq - нижній квартиль, Uq - верхній квартиль. min - мінімальне значення, max - максимальне значення.

У клінічному аналізі крові звертало на себе увагу підвищення рівня гемоглобіну крові у 11 пацієнтів ((12,0±3,4)%), що може бути обумовлено компенсаторною реакцією червоної крові на гіпоксію. У 10 хворих ((10,9±3,3)%) зареєстрований лейкоцитоз, що свідчить про активацію бактеріальної інфекції, ((7,7±2,8)%). Підвищення рівня нейтрофілів у 18 обстежуваних ((19,8±4,2)%) свідчить не тільки на користь бактеріальної інфекції, але також може бути проявом хронічного запального процесу. Нейтрофіли вивільняють різні ферменти, реактивний кисень, цитокіни, хемокіни та опосередковано впливають на запалення дихальних шляхів [92]. Наявність еозинофілії у 20 хворих ((22,0±4,3)%) можна вважати непрямим підтвердженням ролі еозинофілів у формування хронічного запалення. У 20 хворих ((22,0±4,3)%) зареєстровано підвищення рівня швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Це розцінено як прояв неспецифічного запалення.

Таблиця 3.9 Статистичні характеристики біохімічних показників крові дітей з БА в періоді загострення

Показник

Стат. показник

Діти з БА

1 група

(n= 40)

2 група

(n= 34)

3 група

(n= 17)

1

2

3

4

5

Гліко-протеіди, од.

n

%

38

95,0

26

76,5

11

64,7

Me (Lq; Uq)

0,35(0,29;0,44)

0,34(0,29;0,40)

0,38(0,31;0,49)

Сіро-мукоід, од.

n

%

37

92,5

25

73,5

13

76,5

Me (Lq; Uq)

4,0(3,5;5,1)

3,9(3,4;5,0)

3,7(3,4;4,1)

Сечова кислота, ммоль/л

n

%

31

77,5

23

67,6

11

64,7

Me (Lq; Uq)

0,34(0,26;0,40)

0,25(0,21;0,37)

0,30(0,25;0,40)

Са, ммоль/л

n

%

28

70,0

18

52,9

14

82,4

Me (Lq; Uq)

2,3(2,0;2,42)

2,2(2,0;2,4)

2,0(1,9;2,26)

Р, ммоль/л

n

%

24

60,0

15

44,1

14

82,4

Me (Lq; Uq)

1,2(1,0;1,5)

1,3(1,2;1,6)

1,44(1,27;1,51)

Загальний білок, г/л

n

%

40

100,0

29

85,3

15

88,2

Me (Lq; Uq)

71,8(69,5;76,5)

75,8(67,2;78,5)

76,7(66,1;78,9)

Альбуміни%

n

%

39

97,5

28

82,4

15

88,2

Me (Lq; Uq)

55,4(51,6;59,3)

56,4(52,0;60,2)

54,0(50,4;60,0)

б1-глобуліни,%

n

%

38

95,0

28

82,4

15

88,2

Me (Lq; Uq)

4,8(3,0;6,8)

3,6(2,4;5,2)

4,7(2,9;5,8)

б2-глобуліни,%

n

%

38

95,0

28

82,4

15

88,2

Me (Lq; Uq)

8,5(7,0;10,1)

9,0(6,5;12,0)

9,0(6,9;11,8)

Я-глобуліни,%

n

%

38

95,0

28

82,4

15

88,2

Me (Lq; Uq)

10,7(9,5;12,2)

11,9(9,35;13,25)

11,0(10,0;12,2)

г-глобуліни,%

n

%

39

97,5

28

82,4

15

88,2

Me (Lq; Uq)

19,6(16,8;23,4)

19,5(15,9;22,0)

20,0(18,0;21,9)

Примітка. n- кількість пацієнтів відповідної групи, яким було проведено визначення цього показника; % - відносна кількість пацієнтів відповідної групи, яким було проведено визначення цього показника; Ме - медіана, Lq - нижній квартиль, Uq - верхній квартиль

При оцінці біохімічних показників встановлено наступне: підвищений рівень сечової кислоти у 17 хворих ((18,7±4,0)%), що свідчить про порушення пуринового обміну, та також є несприятливим фоном для підтримки алергічного стану [80].

У третини обстежуваних (32 дитини ((35,2±5,0)%)) відмічено зниження рівня кальцію крові, що може бути обумовлене підвищеною проникністю судин. Наявність диспротеінемії за рахунок підвищення рівня г-глобулінів у дітей всіх груп свідчить про активацію імунної системи.

Одним із основних критеріїв визначення наявності загострення БА являється оцінка функції зовнішнього дихання (табл. 3.10), тому нами проведена оцінка параметрів цього дослідження.

Зазначено, що критерій Краскла-Уолліса Н за такими показниками як ФЖЕЛ (Н=12,40; р=0,0020), ОФВ-1 (Н=9,63; р=0,0081), МОШ-25 (Н=26,88; р=0,0000), МОШ-50 (Н=8,62; р=0,0013), у дітей з БА є високо значущим. Отже, рівень цих параметрів залежить від належності пацієнта до тієї чи іншої групи (тяжкості перебігу БА). Зниження рівнів параметрів об'ємних швидкостей видиху, а саме ОФВ1, МОШ-25, МОШ-50, МОШ-75 свідчить про наявність обструктивних порушень функції зовнішнього дихання з переважанням дистальної обструкції, що притаманне саме для БА.

Таблиця 3.10 Статистичні характеристики показників функції зовнішнього дихання у дітей з БА в періоді загострення, (Me (Lq; Uq))

Показник

1-а група

n= 40

2-а група

n= 34

3-я група

n= 17

ФЖЕЛ,%

78,5(72,0; 83,0)

70,5(64,0; 79,0)

70,0(62,0; 85,0)

ОФВ-1,%

74,5(69,0; 79,0)

67,5 (60,0; 74,0)

70,0 (62,0; 79,0)

МОШ-25,%

61,5(51,5; 70,5)

38,5(35,0;43,0)

39,0 (29,0; 78,0)

МОШ-50,%

68,0(59,0; 72,5)

59,5(52,0;64,0)

58,0(43,0; 73,0)

МОШ-75,%

62,5(53,5; 70,5)

57,0(52,0; 62,0)

59,0 (42,0; 72,0)

При проведенні бактеріологічного обстеження слизової зіву у 15 хворих 1 групи, 10 дітей 2 групи та у 8 хворих 3 групи виявлена, у достовірному титрі, патогенна мікрофлора (Str.mitis, Coryn.xerosis, Str.pyogenes, Hem.influen, St.aureus, Ent.faecalis, Str.pneum., Esch.coli, Candida). Окрім цього при проведенні імуноферментного аналізу у 9 дітей 1 групи, 12 хворих 2 групи та 9 дітей 3 групи визначався позитивний результат на наявність хламідійно-мікоплазменної інфекції (IgG), що говорить про зустріч організму дитини з цією інфекцією та може свідчити про можливу причетність її до формування патологічного процесу.

3.3 Оцінка стану імунної системи обстежених дітей

За своїм генезом бронхіальна астма (БА) є хронічним запальним захворюванням [92]. Зміни в імунній системі, що відбуваються при цьому, призводять до сенсибілізації організму, розвитку запалення.

Формування і становлення імунної системи є результатом реалізації генетичної програми онтогенезу, для повноцінного завершення якої необхідна зовнішня і внутрішня антигенна стимуляція [44]. При пошкодженні будь-якої ланки імунітету може формуватися патологічний ланцюг, що в подальшому призводить до стійких змін в організмі. У формуванні запального процесу при БА, насамперед, беруть участь клітини імунної системи і особливу роль грають міжклітинні взаємозв'язки [90,166]. Імунна відповідь - це єдиний процес і стабільність стану імунної системи має велике значення для організму в цілому.

Запалення при БА є результатом змін в імунній системі: при наявності сенсибілізації тривалий вплив антигену викликає активацію специфічних Т-лімфоцитів хелперів, які стимулюють синтез імуноглобуліну Е (IgE) В-клітинами. Т-лімфоцити можуть безпосередньо посилювати зростання, диференціацію, активацію і виживання клітин, які беруть участь у запальній реакції, тобто здійснюють прозапальний ефект і діють як клітини-хелпери [98]. В оцінці змін параметрів показників імунної системи у хворих з різними формами БА (атопічна, змішана) зберігається суперечливість. Це сприяє пошуку інших маркерів тяжкості запалення при даному захворюванні.

Статистичні характеристики деяких показників клітинного імунітету під час загострення БА представлено в табл. 3.11.

Таблиця 3.11 Статистичні характеристики показників стану клітинного імунітету у дітей в періоді загострення БА, (Me (Lq; Uq))

Показник

Діти з БА

Група

контролю

(n=15)

1-а група

(n=34)

2-а група

(n=31)

3-я група

(n=11)

СD3, абс. х109/л

2,2*

(1,7; 2,7)

2,3*

(2,0; 2,6)

2,0

(1,5; 2,8)

1,6

(1,4; 1,9)

CD3,%

68

(62; 75)

71

(65; 75)

64*

(59; 67)

69

(65; 73)

СD4, абс. х109/л

1,4*

(0,9; 1,8)

1,4*

(1,1; 1,9)

1,2**

(0,9; 0,6)

0,9

(0,8; 1,1)

CD4,%

46*

(38; 50)

41**

(36; 46)

37

(34; 41)

37

(35; 40)

СD8, абс. х109/л

1,0*

(0,7; 1,1)

1,0*

(0,9; 1,2)

1,0**

(0,74; 1,7)

0,7

(0,7; 0,8)

CD8,%

32

(29; 36)

29

(26; 32)

35**

(29; 38)

30

(27; 32)

IRI

1,42**

(1,16;1,63)

1,50**

(1,22; 1,69)

1,00

(0,90; 1,20)

1,2

(0,85;1,57)

СD16,абс. х109/л

0,5*

(0,4; 0,6)

0,7*

(0,6; 0,9)

0,5*

(0,5; 0,9)

0,3

(0,2; 0,3)

CD16,%

16*

(12;20)

19*

(16; 23)

23*

(19; 24)

12

(9; 14)

Примітка. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

Підвищення рівня CD3 абс. у дітей 1-ї та 2-ї груп може свідчити про порушення імунорегуляції. Відмічено збільшення як рівня абсолютної кількості CD4 (CD4 абс.), так і рівня CD8 абс. у всіх дітей хворих на БА в періоді загострення, а також відсоткового рівня CD4% у дітей 1-ї та 2-ї груп. Рівень CD8% достовірно підвищувався тільки у дітей 3 групи. Одним із показників в оцінці стану імунної системи являється співвідношення CD4:CD8 (імунорегуляторний індекс (ІRІ)). Встановлено збільшення цього показника у дітей 1 та 2 груп, що може свідчити про активність процесу. Підвищення рівня НК-клітин (CD16) (як абсолютної кількості, так і %) у всіх дітей, хворих на БА, розцінено як наслідок наявності активного запального процесу.

Таблиця 3.12 Рівні статистичної значущості під час множинного та попарного порівняння показників стану клітинного імунітету у дітей в періоді загострення БА

Показник

MW p1-2

MW p1-3

MW p2-3

KW Н

р

СD3,абс.х109/л

0,202664

0,863699

0,235146

2,78

0,0955

CD3,%

0,430672

0,053861

0,006027

7,30

0,0069

СD4,абс.х109/л

0,393265

0,390705

0,169704

3,97

0,0464

CD4,%

0,030227

0,010064

0,083497

0,01

0,9169

СD8,абс.х109/л

0,272777

0,376292

0,753003

5,29

0,0213

CD8,%

0,008292

0,390705

0,014448

3,93

0,0473

IRI

0,636338

0,002388

0,006864

3,03

0,0817

СD16,абс.х109/л

0,000096

0,278885

0,115625

16,26

0,0001

CD16,%

0,015384

0,000596

0,051739

18,39

0,0000

Примітка. * р?0,017 (враховуючи поправку Бонферроні)

Слід визнати, що критерій Краскла-Уолліса Н за такими параметрами, як, СD22 абс., CD22%, СD16 абс., CD16% (табл.3.12) у хворих на БА є високо значущим. Отже, статистичні характеристики відповідних показників різних груп вірогідно відрізняються між собою, а рівень параметрів, які досліджувалися, залежить від належності пацієнта до тієї чи іншої групи (тяжкості перебігу БА).

Відсутність статистичної значущості критерія Краскла-Уолліса за такими показниками як СD3 абс., СD4 абс., CD4%, СD8 абс., CD8% IRI дає право стверджувати, що статистичні характеристики відповідних показників істотно не відрізняються в пацієнтів різних груп. Таким чином, одержані результати демонструють загальну тенденцію до підвищення показників клітинного імунітету у дітей всіх груп (табл.3.12).

В наведеній табл.3.13 зазначено, що рівень CD3 абс. зберігається підвищеним навіть поза активності процесу. При цьому, звертає увагу зниження рівня СD4 абс. у дітей 2 і 3 груп та збільшення рівня СD8 абс. у дітей 1 групи. Також відмічено достовірне зниження IRI у хворих 1, 2 та 3 груп в порівнянні з показником групи контролю, що опосередковано може вказувати на наявність хронічного запалення та активність імунітету. Це підтверджується і достовірним підвищенням рівня СD16 (абс. та %) у хворих всіх груп, що узгоджується з літературними даними [5]. Зниження рівня СD4-клітин може бути пояснено збільшеною міграцією їх у вогнище запалення слизової дихальних шляхів.

Встановлено достовірне підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп в періоді загострення БА (відповідно 93,5(74,0;107,0) у.о., 90,0 (82;120) у.о., 132,0 (102;142) у.о., в порівнянні з показником дітей групи контролю 25,0 (19,0; 35,0) у.о., при р?0,01). У періоді ремісії БА рівень ЦІК у дітей 1-ї та 2-ї груп достовірно знижувався (в 1-й групі - 86,0 (75,0; 92,0) у.о. (Т=68,5; р1загострення-1ремісія =0,0345), в 2-й групі - 77,0 (71,0; 96,5) у.о. (Т=12,5; р2загострення-2ремісія =0,0024)), але залишався достовірно вище показників групи контролю (рс-1ремісія =0,0000; рс-2ремісія =0,0000). У дітей 3-ї групи рівень ЦІК у періоді ремісії дорівнював 120,0 (93,5; 133,5) у.о., та достовірно не знижувався (р3загострення-3ремісія =0,3454; Т=6,0), залишаючись значно вище показника дітей групи контролю (рс-3ремісія =0,0000). Це може вказувати на збереження запалення навіть поза активністю процесу.

Примітка. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

Таблиця 3.13 Статистичні характеристики показників стану клітинного імунітету у дітей в періоді ремісії БА, (Me (Lq; Uq))

Показник

Діти з БА

Група

контролю

(n=15)

1-а група

(n=28)

2-а група

(n=20)

3-я група

(n=12)

СD3, абс. х109/л

2,05*

(1,90; 2,25)

1,85

(1,65; 2,05)

1,95

(1,65; 2,10)

1,6

(1,4; 1,9)

CD3,%

69

(67; 72)

70

(68; 72)

67

(65; 71)

69

(65; 73)

СD4, абс. х109/л

0,7

(0,6; 0,9)

0,5*

(0,4; 0,7)

0,5**

(0,3; 0,9)

0,9

(0,8; 1,1)

CD4,%

36

(33; 39)

32

(30; 36)

31**

(29; 39)

37

(35; 40)

СD8, абс. х109/л

0,85**

(0,75; 0,95)

0,90

(0,70; 0,90)

0,85

(0,75; 1,05)

0,7

(0,7; 0,8)

CD8,%

30

(29; 33)

29

(27; 33)

30

(26; 33)

30

(27; 32)

IRI

0,86*

(0,70; 1,14)

0,71*

(0,56; 0,85)

0,61*

(0,41; 0,92)

1,2

(0,85;1,57)

СD16,абс. х109/л

0,4*

(0,3; 0,5)

0,5*

(0,4; 0,6)

0,5*

(0,4; 0,6)

0,3

(0,2; 0,3)

CD16,%

16*

(12; 18)

15*

(13; 18)

17*

(15; 21)

12

(9; 14)

Під час проведення аналізу статистичних характеристик показників гуморального імунітету в періоді загострення захворювання (табл.3.14) відмічено, що рівень СD22 (абс. та %) достовірно підвищувався у пацієнтів 1-ї, 2-ї та 3-ї груп, у порівнянні з показниками групи контролю, що може вказувати на дієвість імунної системи та активний синтез імуноглобулінів під впливом Т- лімфоцитів (СD4) (встановлений прямий кореляційний зв'язок між рівнями СD4 абс. та СD22 абс. у дітей 1-ї групи (r=+0,61 p?0,05) та 2-ї групи (r=+0,60 p?0,05)).

Таблиця 3.14 Статистичні характеристики показників стану гуморального імунітету у дітей в періоді загострення БА, (Me (Lq; Uq))

Показник

1-а група

(n=34)

2-а група

(n=31)

3-я група

(n=11)

Група

контролю

(n=15)

СD22,абс. х109/л

0,8*

(0,6; 0,9)

0,8*

(0,7; 1,0)

0,6**

(0,5; 0,9)

0,5

(0,4; 0,6)

CD22,%

24*

(18; 27)

25*

(19; 28)

28*

(25; 31)

17

(12; 19)

IgG г/л

10,3

(8,4;11,5)

7,4**

(6,1;11,0)

6,2*

(5,6;9,0)

9,9

(8,09;12,32)

IgA г/л

2,0*

(1,3;2,5)

2,2*

(1,5;2,7)

1,4

(0,7;2,5)

1,2

(0,9;1,6)

IgM г/л

2,15*

(1,75;2,6)

1,4**

(0,95;2,0)

1,7*

(1,2;2,0)

1,0

(0,82;1,12)

IgЕ МЕ/мл

456,1

(248;698)

577,0

(180,1;812,3)

249,3

(65,7;440,6)

-

Примітка. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

Встановлені підвищені рівні IgА, IgМ, IgЕ у обстежених та зниження показників IgG вірогідніше за всього являється наслідком змін у системі імунорегуляції. Визначений високий рівень IgE може свідчити про переважаючий вплив Th2-цитокінового профілю на імунну відповідь при цьому захворюванні, що узгоджується з літературними даними [92,174].

Таблиця 3.15 Статистичні характеристики показників стану фагоцитарного ланцюгу імунітету у дітей у періоді загострення БА (Me (Lq; Uq))

Показник

1-а група

(n=34)

2-а група

(n=31)

3-я група

(n=11)

Група контролю

(n=15)

НФ, %

69,5*

(62,0; 83,0)

74,0

(70,0; 91,0)

64,0*

(55,0; 68,0)

83,0

(78,0; 88,0)

ФЧ

3,3*

(2,8; 3,6)

3,8**

(3,3; 4,8)

2,9*

(2,7; 3,2)

4,5

(3,8; 4,9)

ІАН

0,86*

(0,79; 0,97)

0,95*

(0,82; 1,10)

0,82*

(0,67; 0,96)

1,10

(1,00; 1,18)

МП (СЦК)

2,44**

(2,32; 2,60)

2,39

(2,29; 2,71)

2,61

(2,15; 2,78)

2,56

(2,54; 2,58)

ЛКБ (СЦК)

1,19**

(1,06; 1,24)

1,21

(1,17; 1,27)

0,95*

(0,88; 1,16)

1,23

(1,22; 1,25)

NST -тест, %

7,0

(5,0; 10,0)

5,0*

(3,0; 9,0)

4,0*

(3,0; 8,0)

9,0

(7,0; 13,0)

Примітка. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

В наведеній табл. 3.15 відмічено зниження показників фагоцитарного ланцюгу імунітету в періоді загострення (нейтрофілів фагоцитуючих (НФ) у дітей 1-ї та 3-ї груп; фагоцитарного числа (ФЧ) - у всіх хворих БА; МП (СЦК) - у дітей 1-ї групи; ЛКБ (СЦК) - у обстежених хворих 1-ї та 3-ї груп; NST -тесту - у хворих 2-ї та 3-ї груп), що також може сприяти розвитку захворювання та свідчити про зниження компенсаторних механізмів захисту.

Таблиця 3.16 Статистичні характеристики показників стану фагоцитарного ланцюгу імунітету у дітей в періоді ремісії БА (Me (Lq; Uq))

Показник

1-а група

(n=28)

2-а група

(n=21)

3-я група

(n=12)

Група контролю

(n=15)

НФ

79,5

(66,0; 85,0)

69,0*

(61,0; 74,0)

72,5

(63,5; 85,0)

83,0

(78,0; 88,0)

ФЧ

3,75*

(2,95; 3,90)

4,1

(3,4; 5,0)

3,2*

(2,65; 3,80)

4,5

(3,8; 4,9)

ІАН

0,91*

(0,85; 0,99)

0,92

(0,85; 1,20)

0,92*

(0,69; 0,98)

1,10

(1,00; 1,18)

МП (СЦК)

2,68**

(2,52; 2,81)

2,36

(2,29; 2,60)

2,39

(2,11; 2,70)

2,56

(2,54; 2,58)

ЛКБ (СЦК)

1,16**

(1,00; 1,32)

1,22

(1,12; 1,26)

0,81*

(0,74; 0,88)

1,23

(1,22; 1,25)

NST -тест, %

5,0*

(3,0; 7,5)

4,0*

(4,0; 8,0)

4,0*

(2,5; 7,5)

9,0

(7,0; 13,0)

Примітка. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

Зазначено збереження змін в фагоцитарній ланці імунітету і в періоді ремісії (табл.3.16). Окрім цього звертає увагу і поява достовірної різниці між показниками у певних хворих та групи контролю, а саме: NST -тесту - у хворих 1-ї групи та НФ - у дітей 2-ї групи, що може говорити на користь зберігання патологічного процесу навіть після констатації ремісії. Ці обставини безумовно потребують подальшого вивчення.

Доведено, що значущий вплив на формування тяжкого перебігу БА надається як високому рівню сенсибілізаціі організму, так і впливу респіраторних інфекцій, що посилюють преморбідний біологічний дефект.

При проведенні аналізу клініко-анамнестичних даних хворих дітей на БА відмічено, що питому вагу у формуванні данної патології займають різноманітні патологічні стани, а саме патологічний перебіг вагітності та пологів у матерів, проведення ШВЛ в періоді новонародженості та недотримання рекомендацій щодо природного вигодовування (не прикладання до грудей, штучне вигодовування та нетривале грудне вигодовування). Наявність обтяженого алергоанамнеза та супутніх алергічних станів у значної частини дітей також є несприятливими чинниками у розвитку та підтримці сенсибілізації організму. Слід зазначити наявність у багатьох дітей несприятливого преморбідного фону (патологія ЛОР-органів, перенесені оперативні втручання, патологія ШКТ, порушення обміну та ін..), частих гострих респіраторних захворювань, що також може впливати на подальший стан імунної системи та порушення її адекватного функціонування. При проведенні імунологічного обстеження дітей виявлені суттєві зміни в клітинному, гуморальному імунітеті та в фагоцитарному ланцюзі. Відмічено, що з наростанням тяжкості перебігу захворювання збільшується кількість дітей саме зі змішаною формою БА, що може бути обумовлено не тільки атопічними, але і залученими у патологічний процес іншими механізмами. Ці обставини, безсумнівно, потребують подальшого вивчення.

Матеріали розділу представлено в публікаціях:

Одинец Ю.В. Физическое развитие и качество жизни детей с бронхиальной астмой / Ю.В. Одинец, Ю.В. Васильченко, Н.П. Алексеева, М.К. Бирюкова // Актуальные вопросы физиологии, патологи и организации медицинского обеспечения детей школьного возраста и подростков: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 22-23 жовтня 2014 р. - Харків, 2014. - С. 57-58.

РОЗДІЛ 4. СТАН ФУНКЦІЇ СУДИННОГО ЕНДОТЕЛІЮ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ У ДІТЕЙ

Вивчення функціонального стану ендотелію судин при патології різних органів та систем є предметом активного дискутування дослідників [7,23,34,40,49,77]. Зазначено, що активація і/або пошкодження ендотелію має фундаментальне значення в розвитку широкого спектра патологічних процесів, в тому числі і в системі органів дихання [71,75]. Дослідженнями останніх років встановлено, що ендотеліальна дисфункція виступає як дебют судинних ускладнень і при бронхіальній астмі [35,50,68,75,83,185]. Разом з тим, питання щодо стану функції ендотелію при БА у дітей залишаються відкритими.

Участь ендотелію в регуляції системного та легеневого судинного тонусу здійснюється шляхом утворення і вивільнення вазодилатуючих і вазоконстрикторних речовин, зокрема ендотеліну-1 і ендотелій-залежного розслабляючого фактора - оксиду азоту (NO) [75]. Порушення метаболізму оксиду азоту відіграє провідну роль у дисфункції ендотелію. З огляду на короткий період напіврозпаду даної молекули, в експериментальних та клінічних роботах для оцінки загального синтезу NO набуло широкого поширення визначення кінцевих метаболітів - нітритів і нітратів, які є стійкими кінцевими продуктами NO [49].

Вивчали функціональний стан ендотелію судин у дітей з персистуючою БА з різним ступенем тяжкості в період загострення та в динаміці. Дослідження функції ендотелію включало визначення ендотелійзалежної дилатації плечової артерії, вимірюванням товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії (КІМ ЗСА) та визначення рівнів метаболітів оксиду азоту.

4.1 Характеристика стану функції ендотелію при бронхіальній астмі у дітей в періоді загострення

Відмічено, що значення вихідного діаметра ПА у дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп перевищувала показники дітей групи контролю (табл.4.1). Діаметр ПА на 30 сек. не відрізнявся від показників дітей групи контролю, а діаметр ПА на 60 сек. збільшувався тільки у дітей 2-ї групи.

Таблиця 4.1 Статистичні показники діаметрів ПА у дітей з різним ступенем тяжкості БА в періоді загострення в стані спокою та після компресії, (Me (Lq; Uq))

Показники

1-а група (n=34)

2-а група (n=31)

3-я група (n=11)

Група контролю

(n=15)

1

2

3

4

5

Діаметр ПА до проведення компресії, мм

3,45*

(3,10; 4,10)

3,70*

(3,40; 4,00)

3,50**

(3,10; 4,20)

2,90

(2,10; 3,40)

Діаметр ПА після компресії на 30 сек., мм

3,75

(3,30; 4,40)

3,90

(3,60; 4,30)

3,70

(3,30; 4,40)

3,35

(2,70; 3,90)

Діаметр ПА після компресії на 60 секунді, мм

3,75

(3,30; 4,40)

4,00**

(3,60; 4,30)

3,80

(3,20; 4,40)

3,60

(2,60; 4,00)

Збільшення радіусу артерій може призводити до суттєвого зниження судинного опору. При збільшенні об'ємної швидкості кровотоку виникає напруга зсуву мембрани ендотеліальної клітини судини. Ця напруга зсуву ініціює викид речовин, що призводить до дилатації або до звуження судини. При нормальній функції ендотелію у відповідь на збільшення об'ємної швидкості кровотоку судина розширюється, зберігаючи нормальне співвідношення об'єму крові і просвіту. Відсутність дилатації або спазм можна розглядати як дисфункцію ендотелію. При цьому значно зростає судинний опір [37].

Примітки (тут і далі в таблицях 4.2, 4.3, 4.5, 4.8, 4.10, 4.11,4.12,4.13,4.15,4.18):

1. Ме - медіана, Lq - нижній квартиль, Uq - верхній квартиль;

2. * рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р?0,01; ** рівень статистичної значущості при порівнянні з дітьми групи контролю при р<0,05.

Встановлено статистично значуще зниження % приросту діаметра ПА на 30 сек. (ПД ПА 30), % приросту діаметра ПА на 60 сек. (ПД ПА 60) та статистично значуще потовщення КІМ ЗСА у дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп, в порівнянні з показниками групи контролю (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Статистичні характеристики показників ультразвукової доплерографії сонної та ПА у дітей з різним ступенем тяжкості БА в періоді загострення, (Me (Lq; Uq))

Показники

1-а група (n=34)

2-а група (n=31)

3-я група (n=11)

Група контролю

(n=15)

ПД ПА 30, %

7,36

(6,45; 9,30)

6,38

(5,26; 7,31)

6,25

(4,76; 6,66)

20,68

(18,75; 25,00)

KW ANOVA by Ranks: H=47,87, p= 0,0000; MW U Test: p1-2= 0,0009; p1-3= 0,0022; p2-3= 0,4744; pс-1= 0,0000; pс-2= 0,0000; pс-3= 0,0000

ПД ПА 60, %

7,14

(6,25; 9,52)

7,89

(5,88; 8,88)

5,55

(3,22; 6,66)

23,33

(17,07; 27,77)

KW ANOVA by Ranks: H=43,20, p= 0,0000; MW U Test: p1-2=0,5633; p1-3= 0,0135; p2-3= 0,0038; pс-1= 0,0000; pс-2= 0,0000; pс-3= 0,0000

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены