Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Репродуктивні розлади серед населення, що проживає на забруднених територіях. Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров’я популяції. Особливості здоров'я немовлят, народжених на забруднених радіонуклідами територіях.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Вступ

репродуктивний немовля радіонуклід тютюнопаління

Актуальність теми. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) призвела до суттєвого витоку радіонуклідів. Внаслідок аварії опромінені достатньо великі групи населення, частина якого до того ж продовжує проживати на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) [1]. Проте, одностайної думки щодо впливу радіаційного чинника на здоров'я населення в Україні немає. Але можна вважати, що, в зв`язку з аварією на ЧАЕС, роль радіаційного чинника у формуванні здоров`я населення, в т.ч. репродуктивного, підвищилась [1].

Найбільш імовірними ефектами опромінення населення внаслідок аварії на ЧАЕС в сфері репродукції можуть бути як зниження репродуктивної здатності, так і репродуктивні втрати [2]. Так, у жінок Київської області, що від народження проживали на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії, виявлено підвищення ймовірності самовільних викиднів (СВ) І триместру гестації [3]. Кількість СВ після Чорнобильської аварії на РЗТ у порівнянні з попередніми періодами збільшилась вдвічі-втричі, також збільшилась і чисельність мертвонароджених дітей [4]. У жінок, евакуйованих із радіоактивної зони, спостерігалась підвищена питома вага безплідності, порушень менструального циклу, доброякісних пухлин яєчників, захворювань шийки матки, лейоміоми матки, генітального ендометріозу [5]. Серед мешканок забруднених територій виявлено підвищення частоти порушень менструальної функції, безплідності та інших порушень репродукції [6].

Відзначають зростання частоти вродженої патології серед дітей, які народились від опромінених батьків, а також тих, що проживають на «забруднених» територіях [7-9]. За іншими даними такий вплив іонізуючого опромінення на формування вродженої патології відсутній [10-12]. На сьогодні в деяких роботах представлені наслідки впливу Чорнобильської аварії на виникнення вроджених вад розвитку (ВВР) [13-17]. Також поодинокі дослідження стосувались народження дітей з ВВР при тривалому проживанні їхніх матерів на забруднених територіях [17-21].

При цьому експерти Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН) не пов'язують репродуктивні розлади на РЗТ з впливом радіаційного чинника [22]. За думкою [23], докази відносно впливу радіаційного чинника у зв'язку з аварією на поширеність вродженої патології серед новонароджених і рівень репродуктивних втрат загалом науковою спільнотою не представлені. Вітчизняні дослідники мають думку, дещо відмінну від своїх іноземних колег [5, 7, 13, 20, 21].

При цьому радіаційний чинник - не єдиний фактор, що може впливати на розвиток та здоров'я новонародженої дитини. Як відомо, її здоров'я формується внаслідок комплексного впливу спадкової схильності та зовнішніх чинників, що постійно діють як фактори ризику виникнення хвороби або захисту від неї [24].

Необхідно також зазначити, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) [25], серед складових здоров'я близько 50% належить способу життя, в якому не останнє місце займають шкідливі звички, що все більше поширюються серед населення, особливо молоді, в т.ч. жіночої статі [26]. З погляду ризику репродуктивних втрат жінка є більш уразливою до впливу усіх шкідливих чинників, зокрема, і тютюнопаління [27].

Вплив вживання тютюну на гестаційний період і перинатальний розвиток, визначений як абсолютно негативний, що підтверджено на системному, органному, біохімічному і молекулярному рівнях [28, 29]. При тютюнопалінні підвищується ризик розвитку прееклампсії, СВ, безплідності; знижується маса тіла новонародженого, підвищується перинатальна смертність, ризик розвитку фізичних недоліків та вроджених порушень; спостерігаються віддалені наслідки негативного впливу на дитину після пологів, відбувається раннє програмування хвороб людини [30-38].

Вважають, що епігенетичні впливи можуть викликати фенотипічні зміни у плода та навіть хвороби, тобто вони визначають особливості постнатальної адаптації до умов навколишнього середовища і можуть змінити рівень здоров'я дитини [39]. Також всі зовнішні впливи можуть відобразитися на величині антропометричних показників плодів і новонароджених [40-43], що в подальшому проявляється у зниженні пристосованості популяцій в цілому до умов оточуючого середовища.

Порушення стану репродуктивної системи жінки та здоров'я новонародженого є одним з інтегральних показників санітарно-епідеміологічного неблагополуччя території та відображає ступінь агресивності навколишнього, зокрема, і виробничого, середовища [44]. При цьому, на розвиток плода та фізичний розвиток новонародженого при виникненні репродуктивних негараздів впливають біологічні (вік, зріст, маса тіла матері, кількість пологів) та соціальні (характер праці і соціальний стан жінки) фактори [45]. До негативних чинників також відносять: спадкову схильність до виникнення певних хвороб, шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків), наявність повноцінного харчування, соціально-економічні чинники (рівень освіти, матеріальна забезпеченість сім'ї, доступність та якість медичного обслуговування), вплив факторів навколишнього середовища, а також, що досить важливо, - стрес [25, 46].

Об'єктивними критеріями оцінки фізичного розвитку новонароджених є антропометричні показники (АПН). Так, діти, які відрізняються від популяційної середньої по сукупності антропометричних параметрів, мають певну генетичну структуру, значення якої проявляється в зниженні неспецифічної резистентності організму до широкого спектру захворювань [45]. Показано, що характер змін АПН промислових регіонів залежить від рівня забруднення довкілля: в забрудненому регіоні відмічено підвищення АПН, порівняно з умовно «чистим» районом регіону [40, 41]. За даними Богоявленської В.Ф. [47], при перевищенні гранично допустимої концентрації більше, ніж увосьмеро, абсолютні значення АПН зменшуються. Виявлено, що хлопчики є більш чутливими до дії забруднювачів у порівнянні з дівчатками, а резерви адаптації у них удвічі менші.

Питання щодо змін величини АПН при сумісному впливові проживання на РЗТ і тютюнопаління є недостатньо вивченим.

Збереження та зміцнення здоров'я дітей, визначення чинників ризику та можливість їхнього усунення вважається основним пріоритетом демографічної політики будь-якої розвиненої держави. Тому дослідження впливу тютюнопаління та проживання на РЗТ на рівень репродуктивних втрат та величину АПН є актуальним і своєчасним.

Таким чином, актуальність питань, що досліджувались, їхня соціальна значущість та недостатня вивченість спричинили вибір теми, визначення мети, завдань роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в рамках науково-дослідних робіт ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України»: «Оцінка можливого впливу проживання на радіоактивно забруднених та «чистих» територіях на стан генофонду населення» (шифр теми ДП 20.10, № держреєстрації 0110U001465) та «Вплив процесів добору на відтворення населення в Україні» (шифр теми АМН.Ф. 07.12 № держреєстрації 0112U001052).

В межах вказаних науково-дослідних робіт автором показано ризик виникнення репродуктивних втрат на РЗТ Київської та Житомирської областей; визначені АПН Київської та Житомирської областей; визначено ризик виникнення репродуктивних втрат внаслідок тютюнопаління на території Київської (1999-2003 та 2009-2012 рр.) області, поширеність й інтенсивність паління; оцінений внесок радіаційного опромінення поряд з впливом тютюнопаління на ймовірність виникнення репродуктивних розладів у населення Київської області.

Мета роботи полягала у визначенні особливостей репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного фактора та тютюнопаління.

Завдання дослідження.

1. Визначити можливий вплив радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення при проживанні на РЗТ.

2. Підтвердити можливість впливу паління на ризик виникнення порушень репродукції.

3. Оцінити сумісний вплив радіаційного чинника та паління подружніх пар на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення на РЗТ.

4. Виявити можливі зміни величини АПН в залежності від проживання їхніх матерів на РЗТ та оцінити адаптивні властивості покоління новонароджених в ХХІ столітті, порівняно з періодом до аварії на ЧАЕС.

5. Підтвердити існування залежності між низькою масою тіла та смертністю новонароджених.

Об'єкт дослідження: вплив радіаційного чинника та паління на ризик виникнення репродуктивних розладів і показники фізичного розвитку новонароджених на РЗТ.

Предмет дослідження: випадки репродуктивних розладів (народження дітей з ВВР, СВ, безплідність), величини АПН (маса, зріст, масо-ростовий коефіцієнт (МРК), пондераловий індекс (ПІ)).

Методи дослідження: епідеміологічні (дослідження типу «випадок-контроль» та крос-секційне), статистичні - середнє арифметичне значення, мода, медіана, стандартне відхилення, дисперсія вибірки, ексцес, асиметричність, для порівняння рядів даних між собою використано двохвибірковий t-тест з різними дисперсіями; відношення шансів (ВШ) за допомогою двохпольних таблиць; для визначення міри випадковості використовували 95% довірчий інтервал (ДІ); графічні - для візуалізації даних.

Наукова новизна.

У дисертації вперше:

· визначено вплив радіаційного чинника на різних етапах онтогенезу людини: інтенсивність добору є вищою на його більш ранніх стадіях;

· встановлено, що поширеність паління зростає в ряду: група жінок, що народили здорову дитину; група жінок, що мають дитину з ВВР; група жінок з СВ та жінок з безплідністю;

· оцінено сумісний вплив радіаційного чинника та звички палити на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення на РЗТ.

Одержали подальший розвиток проблеми:

· збереження генофонду населення України;

· оцінки пристосованості популяцій до умов середовища;

· впливу статевого диморфізму на процеси природного відбору;

· впливу природного добору при відтворенні населення у перинатальний період.

Практичне значення одержаних результатів.

Створені комп'ютерні реєстри випадків народження здорових дітей, вродженої патології, СВ і безплідності серед населення Київської області, який впроваджено у практику медико-генетичної служби (1999-2003 рр., 2009-2012 рр.). Аналіз даних реєстрів надає можливість виявляти фактори ризику виникнення репродуктивних розладів та кількісно характеризувати їхній вплив з метою пріоритезації подальших профілактичних заходів.

Впровадження в практику.

За матеріалами дисертаційної роботи надруковано інформаційний лист №273-2011 «Ретроспективний аналіз виношування вагітностей у жінок, що проживають у радіоактивно забруднених населених пунктах» з метою впровадження в практику роботи управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських обласних держадміністрацій.

Результати дослідження також відображені в методичних рекомендаціях «Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та безплідності в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги», якими користуються лікарі установ сімейної медицини.

Отримана інформація використовується при викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров`я у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова (акт впровадження від 20.09.2011 та 23.01.2014 рр.); у Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького (акт впровадження від 02.04.2013 р.), у Запорізькому національному університеті (акт впровадження від 03.10.2014 р.), Івано-Франківському національному медичному університеті (акт впровадження від 09.12.2015 р.) при викладанні лекційного і практичного курсу з вікової фізіології, шкільної гігієни та валеології, при проведенні педагогічної практики.

Особистий внесок здобувача.

Автором на основі аналізу літератури визначені мета і задачі дослідження; розроблена програма, вибрані методи дослідження, здійснено збір та викопіювання даних з первинної документації, здійснені розрахунки поширеності та ризику виникнення СВ, безплідності та ВВР у новонароджених, розрахунки змін АПН, описані та узагальнені результати, обгрунтовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: круглому столі «Глобальне опитування щодо вживання тютюну (GATS)» (м. Київ, 2010); XVI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, присвяченому 55-річчю Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (м. Тернопіль, 2012); VІ з'їзді Радіобіологічного товариства України (м. Київ, 2015) та науково-практичних конференціях: ІХ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (м. Чернівці, 2012); «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (м. Київ, 2013); 7 міжнародній конференції з питань охорони здоров'я дітей та навколишнього середовища (м. Єрусалим (Ізраїль), 2013); «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (м. Київ, 2015).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 20 робіт, серед них 5 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ДАК України (в т.ч. 3 за кордоном), монографія, інформаційний лист, методичні рекомендації та 8 тез матеріалів конгресів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації.

Дисертація викладена на 176 сторінках друкованого тексту (128 сторінок основного тексту), має 31 таблицю і 19 рисунків. Складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку літератури (280 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів) та додатків.

1. Огляд літератури

1.1 Репродуктивні розлади і процеси природного добору серед населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях

Досвід використання ядерної енергії показує, що, не дивлячись на всі заходи безпеки та постійне підвищення рівня надійності техніки та технологій, вивільнення радіонуклідів з реакторів та сховищ в навколишнє середовище відбувається досить часто. Підтвердженням цього є аварії з викидом радіонуклідів [48].

Катастрофа на ЧАЕС призвела до забруднення 2293 населених пунктів у 12 областях України [49]. Згідно з даними [50, 51], зі зруйнованого реактора ЧАЕС було викинуто близько 14*10¹⁸ Бк радіонуклідів, серед яких найбільш вагомими виявилися ¹³¹І і ¹³⁷Сs [52].

Вважають, що аварія на ЧАЕС має ряд специфічних особливостей серед інших радіаційних аварій щодо різноманітності джерел опромінювання населення. Вони включали зовнішнє опромінювання від радіоактивної хмари та внутрішнє - при інгаляційному забрудненні топливними елементами з цієї хмари. Спостерігалось внутрішнє опромінювання щитоподібної залози радіоізотопами йоду, які надходили до організму. Радіонукліди, що випали на ґрунт, стали джерелом не тільки масового гамма-опромінювання населення від осадів на ґрунт, але й джерелом внутрішнього опромінювання при інгаляційному та пероральному надходженні в організм. Пролонгований викид забруднювачів в умовах втрати контролю за джерелом опромінення, метеорологічних обставин, що склалися на той час, високі коефіцієнти переходу цезію по харчовому ланцюгу обумовили складне за фізичними і просторово-часовими характеристиками джерело опромінення тисяч людей [53, 54].

Головним дозоутворюючим чинником зовнішнього та внутрішнього опромінювання стали і продовжують залишатися радіоізотопи цезію та стронцію. В той же час одними із значущих радіонуклідів вважаються ізотопи йоду. Оскільки маса щитоподібної залози у дітей значно менша, ніж у дорослих, то саме діти (на період аварії) стали критичною групою щодо ураження щитоподібної залози та його медичних наслідків [55, 56].

На даний час частина населення в Україні проживає та продовжує працювати в умовах хронічного опромінення. Жителі радіоактивно забруднених районів Білорусі, Росії та України, окрім природного фонового опромінення, отримують ще і ефективну дозу від радіоактивних опадів в результаті аварії на ЧАЕС, при цьому більша частина дози є накопиченою [57].

Тому Чорнобильська аварія прямо та опосередковано продовжує негативно впливати на здоров'я населення через: економічний вплив - відволікання бюджетних коштів на усунення наслідків аварії, психологічне напруження, що викликане стресом з усіма його негативними наслідками та медичні наслідки [58].

Виокремлення впливу іонізуючої радіації від інших чинників, які в поєднанні з нею діють на організм людини, визнають дуже непростим завданням [59]. Проблема ризику для здоров'я від радіаційного фактору є предметом дискусій, ряд питань, пов'язаних з цим, залишаються відкритими. Це відноситься до диференційованого підходу оцінки величини навантаження на людину та навколишнє середовище в масштабі регіону. На сьогодні радіаційний чинник більшістю розглядається ізольовано від загальної еколого-гігієнічної ситуації в конкретних районах або територіях, де він може поєднуватись із несприятливою дією інших, небезпечних для здоров'я фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників [60].

Оцінки глобальної ситуації, а також оцінки на регіональному рівні надані у багатьох роботах [57, 60-64]. Детально аналіз міститься у документах НКДАР ООН (UNSСЕАR) [65-68], який є Науковим комітетом Генеральної Асамблеї з правом оцінювати і повідомляти про рівні і ефекти дії атомної радіації. Для урядів і організацій в усьому світі висновки Наукового комітету є офіційною науковою підставою для оцінок ризику опромінювання і вживання заходів з радіаційного захисту і безпеки [69].

Згідно з оцінками, зробленими Науковим комітетом на межі ХХ і ХХІ століть [66, 68], діапазон індивідуальних доз, зумовлених рівнем природного радіоактивного фону, становить 1-10 мЗв на рік, залежно від концентрації радіонуклідів у довкіллі, широти і висоти місцевості, а також впливу деяких інших чинників.

Значне місце приділено розгляду величини доз опромінення, що виникли в результаті аварії на ЧАЕС [67]. Систематизація численних даних за післяаварійний період дозволила Комітету сформулювати досить категоричну оцінку. Середні дози становили 100 мЗв для 240 тис. працівників, зайнятих ліквідацією наслідків аварії, 30 мЗв - для 116 тис. евакуйованих людей, 10 мЗв протягом першого десятиріччя після аварії - для тих, хто продовжував мешкати у забруднених областях. Максимальні значення дози можуть бути удесятеро більшими.

При розгляді наслідків впливу радіації використовують поняття «стохастичні» та «детерміновані» ефекти [70-74]. Детермінованими є ефекти іонізуючого випромінювання, для яких існує порогове значення дози, нижче якого ефект не проявляється, а вище якого тяжкість наслідків впливу посилюється при збільшенні дози. Рівень порогової дози є характеристикою конкретного ефекту, а також залежить від індивідуума та від часу, протягом якого була отримана доза.

Стохастичний ефект, викликаний іонізуючим опроміненням - це ймовірнісний вплив на здоров'я, при цьому ймовірність виникнення ефекту підвищується зі збільшенням отриманої дози, а його тяжкість не залежить від дози радіації. Стохастичні ефекти можуть бути соматичними або спадковими. Вказують, що для цих ефектів немає порогового значення дози [75].

Разом з тим доводиться більша обґрунтованість порогової концепції з позиції радіобіологічних ефектів за даними епідеміологічних та експериментальних досліджень, а також пропонується відмова від розрахунку канцерогенних ризиків в рамках лінійної безпорогової концепції за рахунок роздільної оцінки ризиків для низьких та високих рівнів радіаційного впливу [76].

Вважають також, що існує індивідуальний поріг прояву негативної дії опромінення. Його величина залежить від генетичної чутливості індивіда на вплив негативного фактору, в т.ч. іонізуючої радіації, функціонального стану організму, що знаходиться під впливом. Щодо популяції загалом, то в достатній кількості людей завжди будуть присутні індивіди з низькою резистентністю до іонізуючого опромінення, що обумовлено генетично або в процесі життя. Отже, на популяційному рівні стохастичні ефекти можна вважати безпороговими [59].

Епідеміологічні дані свідчать про те, що рівень захворюваності за різними класами хвороб у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, вищий, ніж в середньому по Україні, і має виразну тенденцію до зростання з часом [77]. Значення відносних ризиків для багатьох хвороб з часом зростає. Це стосується не лише пухлинних, але й непухлинних хвороб, зокрема цереброваскулярних захворювань, ішемії, гіпертонії, ризик виникнення яких істотно зростав на територіях, забруднених радіацією [77].

За даними [78], під впливом іонізуючого випромінювання відбувається прискорення темпу старіння, також значима позитивна кореляція мала місце між біологічним віком і рівнем психологічного стресу. Все це привело до висновку про наявність радіаційного синдрому як однієї з форм прискореного старіння. Коли йдеться про популяцію, значна кількість чинників (передусім нерадіаційної природи) може впливати на поширеність різних типів фатальної патології - і тієї, яка потребує, і тієї, яка не потребує довготривалої експозиції (чи такої, яка має багаторічний латентний період) [79].

Очевидно, що на психічне здоров'я і інтелектуальний розвиток внутрішньоутробно опромінених дітей впливає комплекс факторів: інтелектуальний розвиток і психічне здоров'я матері, стрес і події, пов'язані з аварією на ЧАЕС, традиційні фактори ризику, фактор внутрішньоутробного опромінення плоду [80]. З-поміж усіх зовнішніх чинників найвагомішим у порушеннях здоров`я уявляється хронічний стрес, в якому (за різними причинами) перманентно перебуває переважна частка жителів України [78, 81-84]. Окрім загальновідомих психосоматичних негативних наслідків хронічного стресу для здоров`я, він є суттєвим джерелом індукованого мутагенезу (канцерогенезу) та тератогенезу (ВВР у новонароджених) [84].

Оскільки стресова складова радіаційної аварії тісно пов'язана зі сприйняттям людиною ризику від іонізуючої радіації, його особливості відіграють значну роль у розвитку несприятливих ефектів аварії, можуть впливати на соціальну поведінку особистості, внутрішню картину будь-якого захворювання, змінювати суб'єктивний прогноз хвороби та життя в цілому, соціальну адаптацію особистості [85]. З наростанням радіаційного забруднення відбувається певне обтяження та поглиблення психічних порушень [86-88].

На основі досліджень І.М. Сєченова, І.П. Павлова, В.М. Бехтерева, У. Кеннона, Л.А. Орбелі, стресом вважають поєднання в людині порушень психічного і соматичного здоров`я. Г. Сельє помітив прояви цілісного синдрому у відповіді організму на вплив різноманітних чинників. Згодом це явище отримало назву загального адаптаційного синдрому, що включав збільшення і підвищену активність кори наднирників, атрофію вилочкової залози та лімфатичних вузлів, некротичні зміни в шлунково-кишковому тракті [89]. На сьогодні в міжнародній статистичній класифікації хвороб 10-го перегляду існує рубрика F 43 «Реакції на тяжкий стрес і порушення адаптації» [90].

Показано, що стрес бере участь в еволюційних процесах як чинник, що безпосередньо впливає на функції гомеостатичних систем [91] та виявлена закономірність, що об'єднує адаптаційні реакції, а саме їхню залежність від кількості діючих подразників [92].

Порушення гомеостатичних механізмів при стресі може відбуватися як на фізіологічному, так і на генетичному рівні. Зміни гормонального статусу в процесі штучного відбору сприяють підвищенню генетичної нестабільності та прискоренню темпів формоутворення. У той же час, дані про стрес як про фактор, що може впливати на виникнення хвороб, в т.ч. генетичної етіології, не систематизовані [91, 93-98].

За даними огляду літератури А. Лібермана [99], стрес опосередковано впливає на репродуктивну функцію жінок через нейроендокринну регуляцію.

При цьому не варто забувати і про вплив радіаційного чинника на генетичний апарат (як і в цілому на організм). Він може бути прямим і опосередкованим [100, 101]. Відсоток прямого впливу опромінення в утворенні одинарних розривів дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за оцінками становить від 33-35% [102] до 436% [103].

Генетичні порушення розділяють на два основні типи: хромосомні аберації, котрі включають зміни числа або структури хромосом, і мутації в самих генах [104]. Генні мутації, в свою чергу, діляться на домінантні (які виявляються відразу в першому поколінні) та рецесивні (які можуть проявитися лише у випадку, якщо в обох батьків мутантним є один і той же ген; такі мутації можуть не проявитися протягом багатьох поколінь або не виявитися взагалі). Оцінки НКДАР ООН стосуються лише випадків важкої спадкової патології [104].

Як зазначено [105], проблема оцінки медичних наслідків Чорнобильської катастрофи пов'язана, в першу чергу, з розумінням механізмів впливу радіації в малих дозах на виникнення безпосередніх і віддалених ефектів.

Розглядаючи характер взаємодії іонізуючих випромінювань з речовиною, Ф. Дессауер обгрунтував: реакція, яка вивчається, здійснюється в одній з великої кількості опромінених одиниць (клітин, гамет, хромосом і т. ін.) лише в тому випадку, якщо дана одиниця отримала певну кількість попадань (так званий «принцип попадань») [106]. Таким чином, пропорційність відсотка індукованих мутацій дозі опромінення, незалежність його від потужності дози й жорсткості випромінювань дозволяє стверджувати, що мутації, які викликані опроміненням, є результатом одного попадання в формі однієї іонізації. Однак, ефект опромінення в низьких дозах вказує на існування складних епігенетичних механізмів, які модифікують радіобіологічні реакції, які виникають у відповідь на вплив у діапазоні малих доз [105].

До цього часу в області малих доз не виявлена кількісна основа залежності «доза опромінення - біологічний ефект». Сформульована А.М. Кузіним структурно-метаболічна теорія [107] основана на уявленнях про багатофакторний характер формування радіобіологічного ефекту, до числа найважливіших з яких відносяться: дискретний характер передачі енергії іонізуючого випромінювання речовині; можливий нерівномірний розподіл поглинутої енергії в опромінюваних клітинах; пряма й опосередкована дія випромінювання на молекули, структури клітини і тканини організмів; єдність мікрогетерогенної структури й метаболічної організації клітини; множинність подій, що беруть участь у формуванні радіобіологічних ефектів; порушення, які виникають у клітинному ядрі й біомембранах, в генерації енергії та зміні рівня низькомолекулярних біологічно-активних речовин (радіотоксинів); розвиток у часі радіобіологічного ефекту; ймовірнісний характер прояву радіобіологічних ефектів; механізми дії сублетальних і летальних доз випромінювання, стимулюючої дії малих доз опромінення; синергізм дії іонізуючого випромінювання з іншими фізичними та хімічними факторами [105]. В огляді Газієва А.І. вказано, що більша частина пошкоджень, що виникає в ДНК клітин після впливу іонізуючої радіації, суттєво відрізняється за хімічною природою від ендогенних пошкоджень, а також характеризується низькою ефективністю репарації ДНК в клітинах після впливу іонізуючої радіації в малих дозах [108].

За результатами, викладеними в огляді Кудряшова Ю.Б. [109], при незначному перевищенні природного радіаційного фону в діапазоні малих доз спостерігається «ефект колокола», в основі якого лежать порушення рівноваги між про - та антиоксидантами в окисно-відновному гомеостазі. Ці зміни відбуваються як при короткотерміновому, так і при пролонгованому опроміненні в малих дозах.

Зі змін, що відбуваються в опромінених клітинах, одними з найбільш значущих пошкоджень є мутації та хромосомні аберації, оскільки вони передаються в ряді клітинних поколінь та визначають типи генетичних дефектів [109].

Несприятливі наслідки впливу іонізуючої радіації на організми можуть суттєво недооцінювати. Хронічне низькодозове опромінення населення в регіонах, які зазнали радіонуклідного забруднення в результаті радіаційних катастроф, здатне призводити до спадкової дестабілізації генетичних структур, що, в свою чергу, проявляється в розривах та перебудові ДНК, ущільненні хроматину, абераціях хромосом, анеу - та поліплоїдіях, супресії генів, генних та хромосомних мутаціях, що призводить до порушення балансу геному та, як наслідок, відбувається малігнізація, індукування апоптозу, загибель клітини [105].

Значна увага приділяється феномену радіаційно-індукованої нестабільності геному, що розглядається як особливий стан геному в потомстві опромінених клітин та їх сусідів, в якому головне - не вихідна підвищена пошкодженість геному, а його більша здатність зазнавати пошкоджень у процесі життєдіяльності клітини, що призводить до відстроченої репродуктивної загибелі, виникнення спонтанних мутацій і підвищення частоти загибелі клітин шляхом апоптозу. До нашого часу стали майже загальновизнаними постулатами наступні положення, що радіаційно-індукована нестабільність геному:

· фіксується за будь-яких доз радіації незалежно від природи випромінювання;

· є ключовим механізмом радіаційного канцерогенезу за дії малих доз радіації, разом з тим і радіації з низькою лінійною передачею енергії, а також для неї чітка залежність «доза-ефект» не спостерігається [105].

Вважають, що в основі механізмів формування генетичної нестабільності лежить можливість існування субпопуляцій клітин, яким властива підвищена чутливість до опромінення. Оскільки прямого впливу опромінення на ДНК не відбувається, припускають, що у формуванні нестабільності можуть брати участь епігенетичні механізми. Крім того, процесу генетичної нестабільності сприяє дефіцит репаративної активності, порушення в контролі клітинного циклу й апоптичної загибелі клітин. Беручи до уваги можливість епігенетичного успадкування нестабільності геному нащадками опромінених батьків, зміни в спектрі метилування батьківської ДНК представляються найбільш імовірним кандидатом на роль сигналу нестабільності. Метилування промоторів структурних генів пригнічує їх транскрипцію, тому зміни в метилуванні можуть призводити як до експресії, так і до депресії генів [105].

Підтверджено [110], що радіаційно індукована зміна стабільності геному лімфоцитів периферичної крові людини експресується у вигляді хромосомної нестабільності чи адаптивного відгуку; також відмічена підвищена частота хромосомних аберацій в лімфоцитах периферичної крові [110] та частота хромосомних аберацій хроматидного типу у осіб, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС [111]. Опромінення на презиготичній стадії розвитку організму дитини, як і на постнатальній, приводить до дестабілізації спадкового апарату клітин та є фактором підвищеного ризику канцерогенезу [112].

Дані [113] вказують на реальність феномену трансмісивної хромосомної нестабільності у нащадків опромінених батьків та підтверджують можливість її експресії в наступних мітозах.

Цитогенетичний контроль виявляє істотні порушення клітинних процесів у людини, яка зазнає додаткового опромінення. Спостерігається зростання ембріональної смертності, частоти появи аномальних і поліплоїдних клітин, мікроядер, хромосомних аномалій тощо. Ці клітинні ефекти лежать в основі формування віддалених ефектів опромінення рослин [77]. В огляді [114] показано, що проведені експериментальні спостереження на рослинах і тваринах виявили генетичні ефекти радіації в соматичних та статевих клітинах.

Важливим завданням проблеми віддалених радіаційних ефектів є стан репродуктивної функції і здоров`я нащадків опроміненого населення, внаслідок властивих матері та дитині фізіологічних особливостей. При цьому не лише доза, а й радіочутливість клітин відіграє свою роль в розвитку тієї або іншої патології [115-117]. Як відомо, найбільш можливими медичними наслідками опромінення населення в сфері відтворення населення можуть бути підвищення рівня мертвонароджень, виникнення СВ; захворюваності плоду і новонароджених, в т.ч. і ВВР; збільшення величини показників неонатальної і дитячої смертності; втрата або зниження репродуктивної функції [2]. Але результати оцінки виходів вагітностей серед населення репродуктивного віку, опроміненого в результаті Чорнобильської катастрофи не мають систематизованого характеру [22].

Таким чином, можна узагальнити, що наслідки хронічного стресу у постраждалого в результаті аварії на ЧАЕС населення можуть поєднуватися з наслідками хронічного опромінювання, особливо при незначних дозах опромінювання. В той же час не слід забувати, що реалізація заходів щодо збереження і зміцнення здоров'я повинна відбуватись на тлі особистісної відповідальності людини за збереження свого здоров'я, в т.ч. її бажання позбавлятися шкідливих звичок і вести здоровий спосіб життя [118].

Здатність до відтворення населення є першочерговим критерієм репродуктивного здоров'я жінки, тому основним проявом патології репродуктивної функції є безплідність, СВ та інші форми втрати плоду [119].

До репродуктивних втрат відносять втрати вагітностей впродовж всього строку гестації, та у перший тиждень після його завершення, враховуючи при цьому причини, пов'язані з вагітністю [120]. Це об'єктивний критерій для оцінки впливу соціальних, медичних та біологічних факторів на здоров'я вагітної жінки, плода і новонародженого.

Репродуктивне здоров'я жіночого населення, як і соматичне, тісно пов'язане з рівнем гігієнічного благополуччя території [121], оскільки репродуктивна система є однією з найчутливіших до забруднення оточення [122].

Несприятливі техногенні екологічні фактори спричиняють збільшення частоти антенатальної смертності, ВВР, гіпотрофії та захворюваності новонароджених [123]; виявлена пряма кореляційна залежність гінекологічної захворюваності із забрудненням території важкими металами [121].

Несприятливі соціально-економічні фактори збільшують ризик розвитку патології вагітності: СВ, передчасних пологів, гестозів, анемій вагітних, запалювальних захворювань сечовидільної системи [123]. За даними [124] показано вплив медико-соціальних факторів на виникнення репродуктивних втрат, при цьому основну частку з них складають СВ.

В Запорізькій області серед впливів, що спричинили ризик формування генетично зумовлених репродуктивних розладів, визначали: ВВР в анамнезі батьків або їх близьких родичів; вік подружжя, що відрізнявся від репродуктивно сприятливого; екстрагенітальну патологію подружжя; міжнаціональність у шлюбі; паління; хронічні та гострі інфекційні захворювання; нерегулярність менструального циклу та штучний аборт в анамнезі жінки. Встановлено зменшення росту новонароджених у м. Запоріжжя порівняно з показниками на інших територіях області, що пояснюється змінами в генофонді населення під впливом антропогенних забруднювачів [43].

На фоні впливу екологічно шкідливих факторів підвищена розповсюдженість ВВР до 26,95 (в контролі 11,5 на 1000), збільшує їхню питому вагу в репродуктивних втратах, високим залишається рівень СВ до 5-6 тижнів в етіології яких є визначальними хромосомні аномалії. В умовах сумісної дії хімічних та радіаційних чинників спостерігається зростання рівня хромосомних аберацій у ембріонів та плодів, причому збільшується показник хромосомних і хроматидних пошкоджень [125].

Одним зі шляхів формування адаптації популяції до хронічної дії пошкоджуючих факторів є відбір більш резистентних генотипів. Відомо, що популяції є поліморфними по генах, які контролюють радіочутливість. При хронічному опроміненні такі генотипи закріплюються відбором [126]. Адаптація популяцій може здійснюватись не лише внаслідок відбору існуючих в ній резистентних генотипів, але й при формуванні генотипів, які найкраще пристосовані до нових екологічних умов. Такі мутації будуть закріплюватись в ході природного добору, що мають перевагу в нових умовах.

Як вказано [127], згідно із визначенням Ч. Дарвіна, завдяки природному добору мали виживати найбільш пристосовані особини, процес повинен вести до вдосконалення адаптації, і еволюція набувати адаптивного характеру. Положення щодо адаптивного характеру природного добору було піддано сумніву в подальших наукових дослідженнях.

Різновидом природного добору в популяціях є статевий добір [126].

Як відомо [128], добір, який діє на фенотипові ознаки, може бути стабілізуючим, дизруптивним чи спрямованим, що відповідає діям, які використовує дана популяція для збереження пристосованості до умов оточуючого середовища.

При сприятливих та сталих умовах проживання в популяції працює стабілізуючий добір. Середні фенотипи мають більш високу пристосованість, порівняно з тими, які мають крайні ознаки. Це можна пояснити стабільністю середовища проживання. Як результат, середнє значення ознаки лишається сталим, в той час як діапазон розподілу осіб в популяції буде зменшуватися. Цей тип добору є найпоширенішою формою природного добору, яка завжди працює досить інтенсивно, оскільки несприятливих мутацій буває багато. При цьому повністю нові фенотипи не утворюються. Наскільки інтенсивно змінюються умови існування виду, настільки ж інтенсивно працюватиме і природний добір. Тобто він діє проти фенотипів з ознаками, які не здатні адаптуватися до нових умов та видаляє складові колишньої «норми», якщо вони втратили своє адаптивне значення в нових умовах існування [129].

Таким чином, в популяції в результаті впливу природного добору фенотипи є адаптованими до оточуючих умов, а не оптимальними. Вони можуть передавати свої риси наступним поколінням, сприяючи їхньому виживанню [128].

Wallace B. і Madden C. [130] визначили адаптивну норму (АН) як сукупність осіб, життєздатність яких знаходиться в межах двох стандартних відхилень вище та нижче середньої життєздатності гетерозигот; до непристосованих відносять індивідів, чия життєдіяльність більш, ніж на два стандартних відхилення нижче середньої пристосованості гетерозиготних генотипів.

Якщо інтенсивність змін, пов'язаних зі збільшенням об'єму генетичного вантажу в популяції, що адаптується до нового середовища, перевищує еволюційно адаптивні можливості популяції, що склалися, - це призводить на рівні розподілу полігенних ознак до зменшення частки середніх оптимальних фенотипів і одночасно збільшення частоти фенотипів з крайніми значеннями ознак. Тобто відбувається зростання частоти генетично неплідних шлюбів, СВ, аномалій розвитку, збільшення дитячої смертності.

Показано, що ефекти, виявлені M. Karn і L. Penrose, залишаються незмінними для інших ознак та стадій онтогенезу: діти, які мали при народженні середні масу та ріст, мінімально обтяжені патологією, тобто мали підвищену пристосованість середнього фенотипа і на більш пізніх онтогенетичних стадіях не лише у відношенні смертності, але й за іншими ознаками [130].

Доведено, що на РЗТ різко загострилася проблема народжуваності населення [131]. Чорнобильська катастрофа призвела до депопуляційних втрат серед населення внаслідок відмови від народження дітей жінками у найбільш активному генеративному віці (15-29 років) [132]. Рівень плідності, який до аварії на ЧАЕС оцінювався як середній (64-100 ‰), вже у 1994 р. став низьким і дуже низьким (40-64 ‰) внаслідок зменшення дітородної активності жінок у віці 20-34 роки (більш ніж на 80%), а рівень сумарного показника народжуваності опустився з 2,6 (1986 р.) до 1,7 дитини (2000 р.). Таку поведінку можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до умов (екологічних і соціально-економічних), що змінилися у постчорнобильський період [131].

Доведено, що після аварії на ЧАЕС на РЗТ у порівнянні з доаварійним періодом рівень репродуктивних втрат підвищився більше, ніж удвічі. Статистично значиме перевищення рівня репродуктивних втрат (p<0,05) у порівнянні з контролем відзначене у 1986-1990 рр. При цьому їхній внесок у зниження загального рівня народжуваності зріс з 3,5 (1987 р.) до 25% (1994 р.) [131].

Виявлено підвищення відносного ризику репродуктивних втрат з 1986 р. у Народицькому (RR=1,37 (1,05-1,79)) районі [131]. Встановлені статистично значимі (p<0,05) залежності між змінами відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (їхніх складових) і колективними ефективними дозами сумарного опромінення населення. Сильний позитивний кореляційний зв'язок (r_s>0,7) між ознаками виявлений на РЗТ Житомирської області, де населенням отримана найбільша колективна доза опромінення [131].

На ранніх стадіях розвитку організму (внутрішньоутробний період) радіаційний фактор справляє модифікуючий та індуктивний вплив на динаміку розвитку [133]. Ці дані є свідченням того, що фактори, які утворились в результаті аварії на ЧАЕС, та іонізуюче випромінювання в малих дозах впливає на мешканців РЗТ України. На думку авторів, зниження показників фізичного розвитку новонароджених пов'язане з впливом іонізуючої радіації в усіх шістьох критичних періодах внутрішньоутробного розвитку дітей [134].

Незважаючи на те, що діти народжені після аварії на ЧАЕС, не зазнали безпосереднього впливу іонізуючого випромінювання, системне ураження організму батьків, що виникло в результаті опромінення, може з високим ступенем вірогідності сприяти виникненню негативних мутацій у наступних поколінь, що, в свою чергу, призводить до зниження їхнього соматичного здоров'я [135, 136]. Ці діти зазнають також впливу інших несприятливих чинників в антенатальний і перші місяці постнатального періоду та відрізняються зниженими адаптивними можливостями до мінливих умов зовнішнього середовища [137].

Найбільш загрозливими періодами розвитку ембріона людини є перші 7-8 тижнів після запліднення. Патогенний вплив на цьому етапі розвитку плода призводить до так званого фетального програмування - фіксації змін метаболізму на все життя [138].

На сьогодні наслідки Чорнобильської аварії відносно виникнення ВВР науковим співтовариством оцінюються неоднозначно [13-17, 22]. Відмічено більшу частоту ВВР нервової трубки на РЗТ, порівняно з «чистими» територіями (Житомирська область, 2000-2007 рр.) серед живонароджених ((1,12±0,20) проти (0,68±0,10) ‰ при р=0,03) та серед живо-, мертвонароджених і плодів, абортованих при виявленні у них ВВР ((2,88±0,32) проти (2,28±0,17) ‰ при р=0,09) [20, 139, 140]. Проте в Київській області не зафіксовано такої різниці, а показано лише зв'язок народження дітей з вродженою щілиною піднебіння при накопиченні певної дози загального опромінення. В той же час автори не вважають отримані результати остаточними [141].

Оцінено значення проживання населення у радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС населених пунктах для виникнення ВВР у новонароджених та наукового обґрунтування заходів, спрямованих на профілактику вродженої патології [21].

За даними огляду літератури П. Іжевського, ефект впливу іонізуючого випромінювання на гонади, ембріон та плід може проявлятися у вигляді ВВР, пов'язаних з гестаційним віком на момент опромінення. Найбільш значущим з погляду небезпеки індукції ВВР у людини є період 8-15 тижнів вагітності, що відповідає формуванню нервової системи. Отримана в цей період доза на плід в 1 Зв може привести до розумової відсталості у 40% випадків [75].

Загальна частота вад невральної трубки у Рівненській області впродовж 2000-2006 рр. була однією з найвищих в Європі (22,2 на 10000 живонароджених) [15]. При цьому на Поліссі вона становила 27,0, а на інших територіях області - 18,3 на 10000 живонароджених [15]. Факторами ризику, які призводять до порушень ембріонального розвитку, виступали поєднаний ефект хронічного впливу іонізуючої радіації в низьких дозах, впливу алкоголю в пренатальному періоді, нестачі фолатів [142].

При цьому переконливих даних відносно того, що показники частоти ВВР на РЗТ Рівненської області пов'язані з мутаціями не отримано [143].

За даними Є.І. Степанової, встановлено прямий кореляційний зв'язок між кількістю малих аномалій розвитку та дозою опромінення в період органогенезу [144]. Встановлено, що значна кількість дітей, батьки яких зазнали радіаційного опромінення в дитячому та підлітковому віці внаслідок аварії на ЧАЕС мають понад 6 малих аномалій розвитку (84,3±3,4%). Підвищений рівень таких аномалій виявлявся вірогідно частіше у контрольній групі (48,7±4,7%; р<0,001) [145].

Відбулось збільшення частоти ВВР в Гомельській та Могилевській областях Білорусії порівняно з доаварійним періодом: полідактилії - в 1,3-2,7 разу на «чистих» територіях і в 10-14 разу в районах з рівнем забруднення 15 Кі/км²; редукційних вад - в 1,2-2,5 та 7 разів відповідно; множинних ВВР - у 1,4-1,8 та 2,2-2,3 разів [19].

На думку Лазюка Г.И. та співавт. [16, 146], опромінення населення радіоактивними викидами ЧАЕС не може бути єдиними фактором, що впливає на ріст ВВР в Республіці Бєларусь, проте збільшення ризику народження дітей з патологіями, особливо з синдромом Дауна, на РЗТ виділяє цей фактор як значущий.

Залежності частоти різноманітних форм ВВР від ступеню забруднення радіонуклідами не відмічено [147].

Виявлена залежність між станом здоров'я дітей та тривалістю дії радіації на материнський організм. Так, у жінок, вагітність яких наступила через три місяці після аварії, відмічена найбільша кількість маловагових та недоношених дітей [148]. Також виявлено збільшення питомої ваги хвороб нервової та ендокринної систем; ВВР; частки осіб, які мали низький фізичний розвиток у дітей, народжених в 1986-1987 рр. [149].

Постійне проживання у населених пунктах Київської області, забруднених радіонуклідами, підвищувало ризик виникнення СВ до 12 тижнів гестації в 1,36 разу при ДІ 1,09-1,71. Визначено, що хронічне загальне опромінення жінки в дозі менше 4,9 мЗв не впливає на ризик виникнення СВ, в той час як більше 5 мЗв підвищує ризик до 1,64 (ДІ 1,20-2,24) [150].

Показано, що у третини чоловіків, які зазнали атомного бомбардування в Японії, спостерігалась тимчасова безплідність, проте через декілька місяців сперматогенез відновлювався. Поріг тимчасової стерильності чоловіків при однократному опроміненні становив близько 0,15 Гр, а в умовах багаторазового опромінення - 0,4 Гр на рік [151].

У жінок в першу чергу вражаються ооцити та фолікулярний епітелій зрілих фолікулів. Вже при дозах, що перевищують 0,65-1,5 Гр, гине достатня кількість зрілих ооцитів, що викликає тимчасову стерильність. Клітини менш зрілих фолікулів більш радіостійкі. Поряд з дегенеративними змінами ооцитів спостерігаються крововиливи в фолікули, загибель клітин та атрофія яєчників. При невеликих дозах опромінення зміни менші, структура і функція яєчників відновлюється. З віком радіорезистентність яєчників збільшується, тобто зменшується поріг, що викликає постійну стерильність [151].

У жінок іонізуюче випромінювання, впливаючи на ооцити, може спричинити тимчасову неплідність і затримку менструацій на 1-3 роки або призвести до стійкої неплідності [152]. Виявлено, що частота порушень менструального циклу після атомного бомбардування Хіросіми прямо залежала від відстані до епіцентру вибуху [153]. У всіх жінок, які перебували в момент вибуху на відстані до 500 м від епіцентру, відзначено порушення менструального циклу, на відстані 800-1500 м - у 80%, на відстані 2-2,5 км - тільки у 60% жінок. Порушення менструального циклу виникли у 36% дівчат, які знаходились в момент вибуху у 5 км від епіцентру. В. Мітані описав кілька варіантів порушень менструального циклу після ядерного вибуху: стійка аменорея одразу після променевої дії; аменорея, яка розвинулася через 2-3 місяці після вибуху; порушення менструального циклу за типом гіпоменструального синдрому. Певним чином променева дія відображалась як на сезонності, так і на строках появи менархе [154].

У жінок, евакуйованих із м. Прип'ять, виявлена підвищена частота безплідності та невиношування вагітності [155]. Безплідність у 41,7% жінок була обумовлена функціональними порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. У перший рік після опромінення спостерігалась активація локального імунітету у жінок з безплідністю, в подальшому відзначалось його пригнічення [156].

Аналіз даних МОЗ України, Брянського облздороввідділу, Поліської ЦРЛ та інших органів охорони здоров'я на місцях [157] свідчить про збільшення у 1,5-2 разу кількості тяжких ускладнень вагітності - пізніх гестозів, у 2,5-3 разу - анемій, втричі збільшилася кількість маткових кровотеч, вдвічі - передчасних пологів в районах Київської та Житомирської областей, окремих районах Брянської області. Так, число СВ в Поліському районі збільшилося втричі, а в Новозибківському - вдвічі. В Народицькому та Овруцькому районах Житомирської області у 1989 р. кількість мертвонароджених збільшилася відповідно вдвічі та втричі у порівнянні з 1985 р. [4]. Серед мешканок РЗТ виявлено статистично вірогідне підвищення частоти порушень менструальної функції, неплідності, девіації статевих органів [6].

Хоча іонізуюче випромінювання несприятливо впливає на виникнення безплідності, порушення менструального циклу, СВ, формування ВВР [5, 75, 158], проте вираженої залежності сексуальних розладів від дози радіаційного впливу не виявлено [159].

Як вказано в огляді літератури А. Дубчак, у зв'язку з тим, що значну частину потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС у 1986 р. становили жінки репродуктивного віку, зниження їхньої фертильності могло вплинути на чисельність населення України [160].

Таким чином, можна стверджувати, що в літературі існують свідоцтва впливу негативних чинників середовища на репродуктивні втрати, які є результатом впливу природного добору в популяціях людини. Питання щодо перебігу цих процесів у проживаючих на РЗТ вивчалося, але для остаточного вирішення проблеми впливу проживання на РЗТ на репродуктивне здоров`я потрібне подальше накопичення фактів.

1.2 Фактор тютюнопаління та репродуктивні порушення, пов'язані з цим

Значне поширення тютюнопаління, яке є характерним для багатьох країн світу, визначається однією з головних причин передчасної смерті населення. При цьому за даними ВООЗ вказано, що кожного року на планеті вмирає 6 млн людей від захворювань, викликаних цією шкідливою звичкою [161]. Україна належить до держав з високою поширеністю паління серед населення (займає 17 місце у світі за споживанням тютюнових виробів (1,5% обсягу їх світового виготовлення, при цьому кількість населення держави становить лише 0,85% населення світу)) [162]. Щодня палить 45,4% чоловіків (8,3 млн) і 8,9% жінок (1,9 млн), частка щоденних курців серед чоловіків однакова в містах і селах, а серед жінок ця частка дорівнювала у міських поселеннях 11,3%, у сільських - 3,7% [163]. Серед населення м. Києва віком 25-64 років зберігається висока поширеність тютюнопаління, причому останні вісім років характеризуються стабілізацією цієї звички серед чоловіків і стійким підвищенням величини показника серед жінок [164].

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій" скачать

Подобные документы

Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично–ішемічних уражень нервової системи
Лікування немовлят з симптомом гіперзбудливості при гіпоксично – ішемічних ураженнях нервової системи. Проведення нейросонографії та ехоенцефалоскопії у немовлят з ліквородинамічними порушеннями. Розробка методики використання гомеопатичних засобів.

автореферат [81,3 K], добавлен 21.03.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.