Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Репродуктивні розлади серед населення, що проживає на забруднених територіях. Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров’я популяції. Особливості здоров'я немовлят, народжених на забруднених радіонуклідами територіях.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

АН

Примітки:

«-» - показник зменшився після аварії на ЧАЕС порівняно з доаварійним періодом;

«+» - показник збільшився після аварії на ЧАЕС порівняно з доаварійним періодом.

При порівнянні між собою дітей, народжених на «чистій» та РЗТ, у доаварійний період відмічено більшу середню масу та менший зріст немовлят, народжених на РЗТ (табл. 4.10). При цьому менший зріст немовлят на РЗТ порівняно з чистими територіями відмічався і після аварії на ЧАЕС. Як результат зміни АПН - більші значення показників МРК та ПІ малюків на РЗТ порівняно з чистими як у доаварійний, так і у післяаварійний періоди.

Таблиця 4.10. Узагальнені дані за антропометричними показниками новонароджених при порівнянні РЗТ та «чистої» території (на користь «чистої» території)

Параметр	Діти	Хлопчики	Дівчатка
	До аварії	Після аварії	До аварії	Після аварії	До аварії	Після аварії
Маса	-		-
Ріст	+	+	+	+	+	+
МРК	-	-	-	-	-	-
ПІ	-	-	-	-	-	-
Маса в межах 2 сігм			+		+
Ріст в межах 2 сігм	-	+	-	+	+	+
АН		+			+	+

Примітки:

«-» - показник менший на чистій території порівняно з РЗТ;

«+» - показник більший на чистій території порівняно з РЗТ.

При цьому, у період після Чорнобильської аварії порівняно з 80-ми роками ХХ ст. і на РЗТ, і на «чистих» територіях відмічено зменшення частки дітей з великою масою (4 кг і більше). І, якщо до аварії на РЗТ порівняно з «чистою» була більша частка новонароджених масою 4 кг і більше, то через 20 років різниця між територіями нівелювалась.

Давно встановленим фактом, є те, що в популяціях різних видів найбільш пристосованими до впливу різноманітних факторів середовища, є особи, які за мінливістю їхніх кількісних ознак наближаються до популяційних середніх [130]. Показано, що частка новонароджених з середньою масою в межах двох стандартних відхилень не відрізнялась між досліджуваними поколіннями дітей, тоді як частка за зростом в межах двох стандартних відхилень була зменшена на РЗТ в післяаварійний період порівняно з доаварійним (з (86,08±0,47) до (78,42±0,88)%, р‹0,001).

При цьому між до - та післяаварійним періодом на РЗТ відмічено зменшення питомої ваги дітей, АН яких входила до діапазону двох стандартних відхилень: з (69,35±0,62) до (64,52±1,02)%, р<0,001, тоді як на «чистій» території показано її збільшення - з (67,94±0,47) до (70,16±0,63)%, р=0,01. І якщо до аварії на ЧАЕС різниці у частці дітей з АН між РЗТ та чистою територією не було відмічено, то у роки після аварії на чистій території таких дітей було більше, ніж на РЗТ - (70,16±0,63)% проти (64,52±1,02) до%, р<0,001.

Таким чином, хоча зміна АПН відмічалася однаковою мірою в забруднених радіонуклідами та «чистих» районах, за даними пологових журналів на популяційному рівні створилася ситуація, більш сприятлива для подальшого здоров'я новонароджених, на радіоактивно «чистій» території, і менш сприятлива - на РЗТ.

Аналіз та узагальнення результатів

Відомо, що на здоров'я дитини, в т.ч. і новонародженої, впливає комплекс чинників різноманітного походження: спадкова схильність до виникнення хвороб, шкідливі звички, наявність повноцінного харчування, соціально-економічні чинники (рівень освіти, матеріальна забезпеченість сім'ї, доступність та якість медичного обслуговування), стрес і фактори довкілля та ін. [25, 46].

Внаслідок аварії на ЧАЕС опромінені достатньо великі групи населення, яке до того ж продовжує проживати на РЗТ [1]. Внаслідок того, що між окремими органами й тканинами в організмі існує тісний взаємозв'язок, радіаційне ураження неминуче носить системний характер, охоплюючи зміни функцій ряду систем: серцево-судинної, нирок, печінки, судинної стінки, розвитку гіпоксії, підвищення агрегаційних властивостей крові та інших. Цим пояснюється різноманітність патології, індукованої опроміненням [260, 261].

І на сьогодні Чорнобильська катастрофа як прямо, так і опосередковано продовжує негативно діяти на здоров'я населення України внаслідок: економічного впливу - відволіканні коштів на усунення наслідків аварії; психічного напруження, яке викликає стрес з усіма негативними наслідками для здоров'я; медичних наслідків аварії [58].

Наслідки Чорнобильської аварії відносно виникнення репродуктивних втрат оцінюються науковим співтовариством неоднозначно [13-17, 22].

Гіпотеза даного дослідження полягала в тому, що іонізуюча радіація, яка є слабким мутагеном, викликає, як відомо, грубі порушення цілісності хромосом [253]. Природній добір елімінує більшу частину ембріонів з хромосомними порушеннями на ранніх стадіях вагітності, збільшуючи ризик безплідності та СВ на ранніх термінах вагітності. Враховуючи це припущення, не варто очікувати на суттєві зміни частоти ВВР серед новонароджених, а також зміни АПН при проживанні матері на РЗТ і опроміненні в таких невеликих дозах. Отримані дані можна розглядати як підтвердження гіпотези про різний рівень впливу природного добору на ранніх етапах онтогенезу.

Окрім цього, було висунуто припущення про можливість більш суттєвого впливу деяких чинників способу життя порівняно з реально існуючими факторами довкілля. У першому випадку розглядали наявність звички палити, тоді як у другому - факт проживання на РЗТ. Це припущення також було підтверджено.

Щодо впливу проживання на РЗТ на ймовірність виникнення репродуктивних розладів, то підвищення ризику виникнення безплідності та СВ можна пояснити дією природного добору на популяцію.

Підвищений ризик виникнення безплідності зафіксовано при проживанні на РЗТ жінок (ВШ=1,26; 1,02-1,56 в 1999-2003 рр. та ВШ=4,43; 3,01-6,88 у 2009-2012 рр.), чоловіків (ВШ=4,55; 3,01-6,88 у 2009-2012 рр.) та подружніх пар (ВШ=4,58; 2,85-7,37 у 2009-2012 рр., р<0,001 у порівнянні з контролем). При цьому серед виокремленої з них групи репродуктивно сприятливого віку (20-34 років) також відмічено підвищення ризику.

Щодо ймовірності виникнення СВ при проживанні на РЗТ жінок (ВШ=1,36; 1,14-1,63 в 1999-2003 рр. та ВШ=4,31; 3,15-5,90 в 2009-2012 рр.), чоловіків (ВШ=4,64; 3,33-6,47 в 2009-2012 рр.) та обох членів подружньої пари (ВШ=4,34; 3,00-6,29 в 2009-2012 рр., р<0,001), то цей чинник також виявився значущим. Це ж стосувалося і виділеної когорти досліджуваних осіб у віці 20-34 років.

Відносно ризику виникнення ВВР серед новонароджених при проживанні подружньої пари на РЗТ, то його підвищення не було виявлено. Тобто показано, що більшість ВВР затримується фільтрами природного добору - ризики народження дітей з ВВР на забруднених і «чистих» територіях однакові.

Стосовно АПН, то за масою тіла діти, народжені матерями у 1999-2003 рр., які проживали на «чистій» території, не відрізнялися від тих, яких народили матері з РЗТ (3458,87 проти 3459,19 г., р=0,50).

Щодо зросту, то він був менший в контролі (52,4±0,11 см) порівняно з опроміненими жінками (52,7±0,12) см, р=0,01. Між показниками МРК серед дітей, народжених жінками і на РЗТ, і на «чистих» територіях, різниця не виявлена. ПІ був знижений порівняно з контролем: (2,41±0,01) г/см³ у новонароджених, матері яких отримали опромінення (2,36±0,01) г/см³, р<0,01.

Серед дітей 2009-2012 рр. народження різниці за величинами маси, зросту, МРК та ПІ не було відмічено.

Оцінювали зміну АПН за даними пологових журналів (суцільна вибірка) у радіоактивно забруднених (Лугинський, Овруцький та Макарівський) та «чистих» (Попільнянський, Бердичівський та Бориспільський) районах Київської та Житомирської областей. При цьому порівнювались між собою показники АПН не лише у забруднених і «чистих» районах, але і параметри в доаварійний та післяаварійний періоди.

В усіх шести досліджуваних районах Житомирської та Київської областей у ХХІ ст. порівняно з 80-ми роками ХХ ст. (доаварійним періодом) відмічено зміни величин АПН.

Якихось характерних змін показників на РЗТ порівняно з «чистими» не вдалося виявити. Проте відмічена певна подібність - зниження маси, МРК та ПІ у післяаварійний період порівняно з доаварійним і на РЗТ, і на «чистих» територіях. Щодо показника зросту, то він підвищувався лише на РЗТ, а на «чистих» цей параметр залишився без змін. Це в рівній мірі стосувалось і хлопчиків, і дівчаток.

Також як на РЗТ, так і на радіоаквтино «чистій» території відмічено зменшення частки дітей з великою масою (4 кг і більше) та групи дітей поза нормою (до 2,5 та 4 кг і більше). Це стосувалось як хлопчиків, так і дівчаток, за винятком дівчаток з масою поза нормою (2,5 та 4 кг і більше). І, якщо до аварії на РЗТ порівняно з «чистою» була більша частка новонароджених масою 4 кг і більше, то через 20 років різниця між територіями нівелювалась.

При цьому між до - та післяаварійним періодом на РЗТ відмічено зменшення питомої ваги дітей, АН яких входила до діапазону двох стандартних відхилень - з (69,35±0,62) до (64,52±1,02)%, р<0,001, тоді як на «чистій» території показано її збільшення (з (67,94±0,47) до (70,16±0,63)%, р=0,01). І якщо до аварії на ЧАЕС різниці у частці дітей з АН між РЗТ та чистою територією не було відмічено, то у роки після аварії на чистій території таких дітей було більше, ніж на РЗТ: (70,16±0,63)% проти (64,52±1,02) до%, р<0,001.

Також у післяаварійний період порівняно з доаварійним на фоні зменшення середньої маси, МРК, ПІ, частки дітей масою 4 кг і більше відмічено:

· на РЗТ - меншу частку дітей зі зростом та АН в межах двох стандартних відхилень, хоча різниця при статевому розподілі не проявилася;

· на «чистих» територіях - більшу частку дітей з АН в межах двох стандартних відхилень, зокрема у хлопчиків (окрім того у хлопчиків було показано зменшення частки з масою та збільшення - зі зростом в межах двох стандартних відхилень від середнього значення після аварії порівняно з доаварійним періодом).

Таким чином, хоча зміна АПН відмічалася однаковою мірою в забруднених радіонуклідами та «чистих» районах, але з врахуванням розрахунків щодо АН в межах двох стандартних відхилень за даними пологових журналів можна стверджувати, що на популяційному рівні створилася ситуація, більш сприятлива для подальшого здоров'я новонароджених, на радіоактивно «чистій» території, і менш сприятлива - на РЗТ.

Підсумовуючи, слід відмітити, що зміну параметрів фізичного розвитку груп можна розглядати, як зсув зони функціонального оптимуму під тиском відбору. Так як адаптація до нових умов на початкових етапах проявляється в зовнішніх, морфологічних змінах в популяції, то на популяційному рівні утворилась нова АН розмірних ознак, яка відповідає умовам оточення. Вважається, що процес дезадаптації є оборотним, й обумовлений експресією генів під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. За допомогою створення певних умов (соціальної чи економічної природи) його можливо змінити, що дозволить мати кращі показники в здоров'ї майбутніх дітей.

Окрім того, з використанням даних відомчої статистичної звітності МОЗ України було перевірено гіпотезу про те, що чим більша частка дітей з низькою масою, тим більший рівень смертності у них. Потреба в цьому виникла в зв'язку з інтенсивним розвитком медицини, особливо у питання збереження вагітності та виходжуваннях новонароджених дітей. Адже прогрес в сфері фармакотерапії, ліквідація епідемій інфекційних захворювань, впровадження технологій штучного запліднення і планування сім`ї, зниження перинатальної і дитячої смертності, медична допомога особам з мультифакторними хворобами, реабілітація пацієнтів зі спадковою патологією, скринінгові програми для новонароджених суттєво знижують тиск природного добору в людських популяціях [262-264].

Таким чином, незважаючи на успіхи медицини, за розрахунками, здійсненими на території всіх шести досліджуваних районів (РЗТ та «чисті» території) підтверджено вплив природного добору при відтворенні населення у перинатальний період (рівень перинатальної та фетальної смерті тим вищий, чим більша частка недоношених дітей (r=0,88 та 0,91 при р=0,01 відповідно), дітей з низькою масою тіла (для маси до 999 г. r=0,98 і 0,99 у Київській області та r=0,97 і 0,96 у Житомирській області при р=0,01 відповідно; для маси до 2499 г. r=0,88 та 0,91 у Київській області та r=0,80 і 0,75 у Житомирській області при р=0,01 відповідно)). Також підтверджено залежність між низькою масою тіла та смертністю новонароджених - у групі дітей з низькою масою порівняно з іншими дітьми удесятеро був вищий рівень фетальної та перинатальної смертності.

Відомим фактом є те, що тютюнопаління негативно впливає на репродуктивне здоров'я жінок: приводить до патології перебігу вагітності та пологів, підвищення перинатальної смертності, прееклампсії, СВ, розвитку вроджених порушень, затримки внутрішньоутробного розвитку дитини [30-38].

Не дивлячись на те, що різні автори вказують різний відсоток поширеності тютюнопаління серед населення, питома вага цієї шкідливої звички залишається досить високою серед населення нашої країни.

Тютюнопаління є досить поширеним явищем. Частка осіб, що палили, підвищувалась: мінімальна частка відмічена в реєстрі народження здорової дитини, а максимальна - в групі з безплідністю:

Київська область, 1999-2003 рр. - мінімальна частка курців становила кожну п'ятидесяту серед жінок та кожну двадцяту серед подружніх пар, у яких народилась здорова дитина; а максимальна - кожну сьому жінку та кожну третю пару з безплідністю;

Київська область, 2009-2012 рр. - кожна шістнадцята жінка та кожна двадцята подружня пара, у яких народилась здорова дитина; кожна п'ята жінка та кожна сьома пара, що мала безплідність;

Щодо чоловіків, то частка курців, у яких спостерігались репродуктивні розлади в сім'ї (безплідність, СВ, народження дитини з ВВР), була приблизно - 50-70%.

Визначено ризик виникнення репродуктивних розладів при впливі паління жінки, чоловіка та подружньої пари в залежності від міської або сільської території проживання: паління підвищувало ризик народження дітей з ВВР серед жінок Київської області у 1999-2003 рр. та 2009-2012 рр. (ВШ=2,88; 1,51-5,57 та ВШ=6,95; 2,01-28,74 в місті та селі; ВШ=2,40; 1,22-4,77 в місті); виникнення СВ серед міських (ВШ=1,27; 1,21-1,34; ВШ=2,69; 1,47-5,02) та сільських жінок у 1999-2003 рр. (ВШ=1,28; 1,23-1,34; ВШ=2,32; 1,05-5,28); безплідності (ВШ=7,44; 4,07-13,83 та ВШ=11,39; 3,28-47,77 в місті та селі; ВШ=4,52; 2,34-8,86 в місті).

Серед чоловіків паління підвищувало виникнення невиношування вагітності у їхніх жінок і у 1999-2003 рр., і у 2009-2012 рр. (ВШ=1,38; 1,13-1,67 в місті; ВШ=1,44; 1,03-2,01 та ВШ=2,13; 1,35-3,36 в місті та селі) та безплідності на території Київщини (ВШ=1,90; 1,48-2,42 та ВШ=1,85; 1,21-2,85 в місті).

При палінні подружньої пари спостерігалось підвищення ризику всіх репродуктивних розладів на території Київської області за обидва досліджувані періоди. А саме, підвищення ризику народження дитини з ВВР становило ВШ=3,85; 1,99-7,59 та ВШ=4,25; 1,13-18,82 в місті та селі у 1999-2003 рр.; виникнення спонтанних абортів (ВШ=6,51; 3,45-12,57 та ВШ=8,27; 2,44-33,66 в місті та селі в 1999-2003 рр.; ВШ=2,70; 1,32-5,64 та ВШ=3,13; 1,20-8,48 в місті та селі в 2009-2012 рр.) та безплідності (ВШ=10,91; 5,60-21,71 та ВШ=8,32; 2,32-35,49 в місті та селі; ВШ=6,01; 2,73-13,42 в місті відповідно).

Одним із пояснень шкідливого впливу паління може слугувати наступне. Паління призводить до індукції оксидативного стресу через продукцію реактивних окислювальних радикалів із компонентів тютюнового диму та ослаблення систем антиоксидантного захисту [265]. Це прискорює процеси скорочення теломер при утворенні 8-oxo - 7,8 - dihydro-2'-deoxyguanosine (8-oxodG) в триплетах GGGтеломер з наступним розщепленням подвійного ланцюгу ДНК ферментом 8-oxodG-DNA-глікозилазою по модифікованій нуклеотидній основі [266]. Попередники яйцеклітин закладаються в організмі жінки ще в ембріональному періоді та акумулюють в собі вплив всіх пошкоджуючих факторів протягом життя, що обумовлює збільшення частоти анеуплоїдій ооцитів через порушення сегрегації хромосом в мейозі ІІ. Участь теломер в сегрегації хромосом доведено [267]. Саме в анеуплоїдних полярних тільцях ооцитів встановлено значно меншу довжину теломерних повторів в порівнянні з еуплоїдними, що показує роль довжини теломер у виникненні анеуплоїдій ще протягом материнського мейозу [268].

Оскільки факт тютюнопаління є керованим чинником, піклування про своє здоров'я та здоров'я своїх дітей є одним із обов'язків громадян у галузі охорони здоров'я, передбачених Конституцією України. При цьому громадяни України зобов'язані не шкодити здоров'ю інших осіб [118]. Негативні звички з однієї сторони - це особистий вибір кожної людини, а з іншої - суттєвий чинник, який підвищує ризик захворювань та передчасної смерті.

Перед суспільством і органами охорони здоров'я стоїть дуже важливе завдання: перетворити характерний для переважної частини населення держави спосіб життя у здоровий, котрий не руйнував би, а зміцнював здоров'я нації.

На законодавчому рівні було впроваджено ряд законів та нормативних актів щодо скорочення вживання тютюну, зокрема:

· Концепція державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном (2001 р.) з метою захисту здоров'я населення від шкідливого впливу тютюнотютюнопаління та зменшення споживання тютюнових виробів в Україні, що схвалено Верховною Радою України.

· Закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» (2005 р.), прийнятий Верховною Радою України, згідно з яким заборонялися такі написи на упаковках сигарет як «легкі», впроваджувалася заборона на тютюнопаління в деяких місцях, медичні попередження на упаковці мали займати 30% площі та інше.

· Рамкова конвенція боротьби з тютюном була ратифікована у 2006 р. У 2009 році до вищезгаданого закону були внесені поправки, за якими медичні попередження на упаковці мали займати 50% і містити малюнки. Посилювалася заборона на тютюнопаління в деяких місцях. Окрім цього, в Законі було прописано, що інтереси здоров'я нації є вищими, аніж корисливі інтереси суб'єктів тютюнової індустрії [163].

Нині чинне законодавство [269, 270] забороняє тютюнопаління у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах; усіх закладах охорони здоров'я, освітніх закладах, громадському транспорті та місцях загального користування, культурного та спортивного призначення, ресторанного господарства [163].

В Україні законодавчо заборонена реклама тютюну на телебаченні (з 1996 р.), радіо (з 1996 р.), у громадському транспорті (з 2003 р.), на зовнішніх носіях (з 2009 р.) та в друкованих виданнях (з 2010 р.). Також Закон забороняє поширення безкоштовних зразків сигарет, заборонена реклама тютюну, промоутерські акції та спонсорство зі сторони тютюнових компаній [163].

Кабінет Міністрів України у вересні 2009 р. затвердив Державну цільову соціальну програму зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення в Україні на період до 2012 р. з метою збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від наслідків споживання тютюну та впливу тютюнового диму, мінімізації соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнопаління через проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні. Вона передбачала реалізацію заходів з діагностики, запобігання та лікування тютюнової залежності, включно зі створенням спеціальної загальнодержавної телефонної лінії довіри для тих, хто прагне припинити курити. Із 2009 р. така лінія довіри діє в м. Києві [163]. Попри те, що Державна цільова соціальна програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення довела свою ефективність, Кабінет Міністрів України своєю Постановою №704 від 22.06.2011 р. «Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм» (пункт 31 Додатку 1) визнав такою, що втратила чинність, Постанову №940 від 3.09.2009 р., а отже Державну цільову соціальну програму зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року було скасовано [271].

Згідно зі Статтею 20 Рамкової конвенції «Наукові дослідження, епіднагляд і обмін інформацією», що містить рекомендацію для країн про створення програми нагляду, а саме, «…програми національного, регіонального та глобального епіднагляду за масштабами, структурами, детермінантами й наслідками вживання тютюну і впливу тютюнового диму» [272], Україна бере участь у всіх опитуваннях, які є частинами Глобальної системи нагляду за вживанням тютюну, що впроваджується ВООЗ і Центром з контролю та профілактики захворювань [273].

Як вказано в огляді літератури М. Ареф'євої, досвід країн, де успішно проводиться боротьба із палінням (США, Великобританія, Франція, Фінляндія), свідчить, що головну роль у відмові від цієї звички відіграють медичні працівники первинних структур охорони здоров'я. Як зазначено у рекомендаціях ВООЗ (1999), припинення паління - це не лише питання профілактики; його слід розглядати як одне з призначень пацієнтові при лікуванні будь-яких захворювань та реабілітації. Окремим пунктом виділено: «Медичні працівники повинні бути прикладом для пацієнтів у відмові від паління». З огляду на це було проведено чимало соціометричних досліджень з метою вивчення розповсюдженості тютюнопаління та відношення до нього майбутніх лікарів - студентів медичних вузів [191]. Так, наприклад, в Російській Федерації відмова від тютюнопаління зумовлена прийнятими заходами контролю [274, 275].

За даними досліджень Глобального опитування щодо вживання тютюну (GATS) в Україні [163] серед курців, які отримали від лікаря пораду припинити палити, відмовилося від тютюнопаління лише 6,3% [163]. Ці результати свідчать, що служби для допомоги у припиненні тютюнопаління практично відсутні у більшості населених пунктів України, проте населення добре обізнане із загальновідомими ризиками, пов'язаними з тютюнопалінням, такими як рак легень і серцеві напади, а також із тим, що тютюнові вироби викликають залежність [163].

В нашій державі існує організаційна основа впровадження в практику політики розвитку здоров'я. Це, в першу чергу, розгалужена мережа центрів здоров'я, основне завдання яких полягає саме у впровадженні стратегії сприяння розвитку здоров'я шляхом санітарної просвіти населення, формування в нього навичок здорового способу життя. Впровадження стратегії сприяння здоров'ю вимагає участі широких верств суспільства, посилення роботи служб охорони здоров'я, координованої науково обґрунтованої політики в цій сфері людської діяльності. На сьогодні вони повною мірою своєї функції не виконують [46].

МОЗ веде роботу з включення заходів контролю над тютюном до Загальнодержавної програми «Здоров'я 2020: український вимір» на 2012-2020 рр. Кабінет Міністрів України своєю Постановою №1164-р від 31.10.2011 р. схвалив Концепцію Загальнодержавної програми «Здоров'я 2020: український вимір», визначивши, що виконання програми дасть змогу знизити поширеність основних факторів ризику для здоров'я, насамперед куріння [271].

В той же час, досвід розвинутих країн свідчить, що роз'яснення населенню основ стратегії сприяння здоров'ю, гігієнічна освіта, координація дій різних структур, що направлені на підтримку зусиль відносно формування у мешканців потреби у здоровому способі життя, позитивно впливають на величини показників, які характеризують здоров'я населення [27]. Пропаганду здорового способу життя серед молоді та підлітків повинні проводити сімейні лікарі в закладах первинної медико-санітарної допомоги при тісній співпраці з педагогами дошкільних, середніх і вищих навчальних закладів [27, 276]. Окрім цього уявляється доцільним забезпечити і правильний раціон харчування на РЗТ [277]. Проте дотримання загальнонаціональних та місцевих законів щодо звільнення громадських місць від тютюнового диму, координування профілактичної допомоги та пропаганди здорового способу життя, лишається проблемою до цього часу [163].

Розрахунок сумісного ризику виникнення безплідності серед подружніх пар, які палили та проживали на РЗТ та «чистих» територіях, показав його підвищення при наявності цих факторів у жінок (ВШ=3,12; 1,22-4,70), чоловіків (ВШ=1,70; 1,10-2,61) та подружніх пар (ВШ=4,07; 1,06-7,36).

Розрахунок сумісного ризику виникнення спонтанних абортів серед подружніх пар 20-34 років, які палили та проживали на РЗТ та «чистих» територіях, також виявився підвищеним при сукупній дії цих двох факторів у жінок (ВШ=2,29; 1,17-4,22), чоловіків (ВШ=1,48; 1,02-2,17) та обох членів подружньої пари (ВШ=2,91; 1,08-8,11).

Також показаний вплив добору на ранніх стадіях онтогенезу, оскільки він є актом пасивного підкорення виду впливам чинників навколишнього середовища [278]. Природний добір в популяційній генетиці розглядається як еволюційний фактор, що викликає адаптивні зміни в генетичній структурі популяцій [216]. Вважають, що він визначає процеси адаптації, які відбуваються на рівні субпопуляції, та контролює механізми, які регулюють перебіг процесів еволюції на інших рівнях ієрархії генетичних систем [279]. Оскільки природний добір може змінювати генетичний склад і структуру популяції, що регулює ступінь її адаптованості до умов оточуючого середовища, він також впливає на рівень репродуктивних втрат, як можливих змін генофонду людини [46]. В монографії [280] вказано, що ознаки індукованої геномної нестабільності (підвищення рівня аберацій хромосом, генних мутацій, ембріонатальної та пренатальної смертності, пригнічення фертильності та проліферативної активності клітин, ВВР та інше) продемонстровано у різних видів тварин на клітинному та організменному рівнях. Між тим, для людини такі результати представлені вперше.

Висновки

В дисертаційній роботі в межах актуальної проблеми оцінки впливу негативних факторів оточення (радіаційного чинника та тютюнопаління) на відтворення населення визначено особливості репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного фактора та тютюнопаління. Розглянуто природний добір та оцінено його вплив на різних етапах онтогенезу.

1. Відмічено, що при проживанні на забруднених радіонуклідами територіях жінок, чоловіків та подружніх пар підвищувався ризик виникнення безплідності та самовільних викиднів (р<0,001), проте його підвищення не було зафіксовано у випадках виникнення вроджених вад розвитку серед новонароджених (р>0,10).

2. Показано, що у міських поселеннях поширеність паління серед жінок та подружніх пар перевищувала таку у селах (р?0,01), тоді як серед чоловіків вона була більшою в сільській місцевості порівняно з містом лише в групі сімей з самовільним викиднем в анамнезі, р<0,01. Частка жінок та подружніх пар, які палили, збільшувалася в ряду «народження здорової дитини (контроль) - народження дитини з вродженими вадами розвитку - самовільні викидні - безплідність».

3. Паління жінки та подружньої пари підвищувало ризик виникнення всіх репродуктивних розладів тільки у містах, р?0,01. Паління чоловіків підвищувало ризик самовільного переривання вагітності у їхніх дружин та безплідності в шлюбі також тільки у містах, р<0,01. Відмічено підвищення ризику виникнення вроджених вад розвитку серед новонароджених та самовільних викиднів у жінок при наявності паління жінки, чоловіка чи подружжя під час вагітності. Показано зростання інтенсивності та тривалості паління серед чоловіків через 10 років спостереження.

4. Виявлено підвищення ризику виникнення безплідності й самовільних викиднів при сумісному впливі радіаційного чинника та звички палити у жінки (ВШ=3,12; 1,22-4,70 та 2,26; 1,21-3,85), чоловіка (ВШ=1,70; 1,10-2,61 та 1,45; 1,07-2,03) та подружньої пари (ВШ=4,07; 1,06-7,36 та 2,66; 1,09-5,40), а також ризику виникнення вроджених вад розвитку у новонароджених при наявності цих чинників у жінки (ВШ=2,02; 1,08-3,85).

5. Визначені зміни параметрів фізичного розвитку (маси, зросту, масо-ростового коефіцієнту та пондералового індексу) новонароджених через покоління, які можна розглядати як зсув зони функціонального оптимуму і зниження пристосованості популяцій до умов середовища; величини антропометричних показників новонароджених змінювались однаковою мірою і на забруднених радіонуклідами, і на «чистих» територіях. Показано, що на радіоактивно «чистій» території існує більш сприятлива ситуація для подальшого здоров'я новонароджених на популяційному рівні (р?0,01).

6. Встановлено, що проживання матері на радіоактивно забрудненій території Київської області не змінювало величини маси немовлят, але виявлено збільшення зросту новонароджених - (52,74±0,12) проти (52,39±0,11) см, р=0,02. Це не проявлялося в статевому розрізі.

7. Визначено вплив радіаційного чинника на різних етапах онтогенезу людини: інтенсивність природного добору є вищою на його більш ранніх стадіях. Показано, що первинна безплідність (4,58; 2,85-7,37) і спонтанні викидні першої третини вагітності (4,34; 3,00-6,29) є задовільними індикаторами негативного впливу антропогенних чинників.

8. Підтверджено вплив природного добору при відтворенні населення у перинатальний період: показано, що рівень перинатальної та фетальної смерті тим вищий, чим більша частка недоношених дітей і дітей з низькою масою тіла (для Київської області - r=0,63 для дітей масою до 2499 г. та r=0,94 для дітей масою до 999 г. при р‹0,001; r=0,45, р‹0,05 та r=0,71, р‹0,001 відповідно; для Житомирської області - для недоношених дітей r=0,83 і 0,81 при р=0,01; для дітей масою до 999 г. r=0,97 і 0,96 при р=0,01; для дітей масою до 2499 г. r=0,80 і 0,75 при р=0,01 відповідно).

Практичні рекомендації

1. У наукових дослідженнях при вивченні негативних антропогенних впливів на репродуктивне здоров'я населення слід ширше використовувати такі індикатори, як первинна безплідність та спонтанні аборти І третини вагітності.

2. Сімейним лікарям, акушер-гінекологам, що надають медичну допомогу, слід звертати пильну увагу на осіб репродуктивного віку та за найменшою підозрою направляти їх до лікаря-генетика.

При плануванні вагітності застосовувати всі доступні методи преконцепційної допомоги.

Поради практичним лікарям викладені в методичних вказівках «Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та непліддя в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги (методичні рекомендації) (81.14/292.14) / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, Л.Ф. Матюха, О.В. Линчак, І.Б. Вовк, О.В. Процюк, Д.О. Микитенко, Н.Є Горбань, Е.М. Омельченко, Л.Р. Педан, О.О. Полька, Г.О. Качко, О.П. Коба, О.В. Сизоненко, Т.М. Кабанець // К., 2014. - 46 с.

Список посилань

1. Генофонд і здоров`я населення: значення іонізуючої радіації / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук. - К.: Медінформ, 2010. - 230 с.

2. Радионуклидное загрязнение окружающей среды и здоровье населения / под ред. И.Я. Василенко, Л.А. Булдакова. - М.: Медицина, 2004. - С. 215-221.

3. Тимченко О.І. Іонізуюча радіація в малих дозах і здоров'я населення (аналіз літератури та результатів власних досліджень) / О.І. Тимченко, О.В. Линчак // Довкілля і здоров'я. - 2006. - №1. - С. 38-46.

4. Серкиз Я.И. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС / Я.И. Серкиз, Л.Б. Пинчук. - К.: Наукова думка, 1992. - 172 с.

5. Дубчак А.Є. Прогнозування, профілактика та лікування порушень репродуктивної функції жінок, які зазнали радіаційної дії внаслідок аварії на ЧАЕС: автореф. дис. на здобуття наукового супеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / А.Є. Дубчак. - К., 2001. - 40 с.

6. Репродуктивное здоровье жительниц региона жесткого радиационного контроля / И.И. Соколова, З.В. Малышева, И.С. Савельева, И.Ф. Тютюнник // Вестн. Рос. ассоц. акуш.-гин. - 1996. - №2. - С. 84-86.

7. Бобылева О.А. Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы в Украине: опыт 15 лет / О.А. Бобылева // International Journal of Radiation Medicine. - 2002. - №4 (1-4). Special issue. - С. 29-41.

8. Дзикович И.Б. Изменения в состоянии здоровья новорожденных Беларуси после катастрофы на ЧАЭС / И.Б. Дзикович, Т. Гнедко // International Journal of Radiation Medicine. - 2003. - Vol. l. 5, №3. - P. 40-41.

9. Терлецкая Р.Н. Демографо-эпидемиологическая ситуация в территориях Российской Федерации, подвергшихся радиационному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС / Р.Н. Терлецкая, Л.С. Балева // Здоровье детей и радиация: актуальные проблемы и решения: монографический сборник. - Вып. 2. - М., 2006. - С. 43-51.

10. Геник-Березовська С.О. Деякі генетико-репродуктивні особливості сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які проживають у м. Львові / С.О. Геник-Березовська // Епідеміологія медичних наслідків аварії на ЧАЕС. 20 років потому: тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. - Донецьк, 2007. - С. 62-63.

11. Новиков П.В. Оценка состояния генетического здоровья детей, подвергшихся воздействию малых доз радиации в результате аварии на Чернобыльской АЭС / П.В. Новиков, Е.А. Николаева, А.Н. Семячкина // Здоровье детей и радиация: актуальные проблемы и решения: монографический сборник. - Вып. 2. - М., 2006. - С. 91-93.

12. Яворовский З. Реалистическая оценка воздействия аварии на Чернобыльской АЭС на здоровье людей / З. Яворовский // Атомная энергия. - 1999. - Т. 86, вып. 2. - С. 140-150.

13. Степанова Е.И. Состояние здоровья и физическое развитие детей, облученных внутриутробно в результате аварии на ЧАЭС / Е.И. Степанова, В.Ю. Вдовенко // Лікарська справа. - 2006. - №4. - С. 26-30.

14. Scherb H. Cleft lip and cleft palate birth rate in Bavaria before and after the Chernobyl nuclear power plant accident / H. Scherb, E. Weigelt // Mund Kiefer Gesichtschirurgie. - 2004. - Vol. 2. - P. 106-10.

15. Wertelecki W. Malformations in a Chornobyl-impacted region / W. Wertelecki // Pediatrics. - 2010. - Vol. 125 (4). - P. 836-843.

16. Пик рождения детей с синдромом Дауна в январе 1987 года в республике Беларусь как возможный эффект Чернобыльской аварии / И.О. Зацепин, П. Верже, Э. Роберт-Гнансиа и др. // International Journal of Radiation Medicine. - 2004. - Vol. 1-4, №6. - P. 57-71.

17. Зацепин И.О. Аутосомные трисомии у потомков облученных родителей на примере синдрома Дауна: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.15 «Генетика», 03.00.01 «Радиобиология» / И.О. Зацепин. - Минск, 2004. - 21 с.

18. Синдром Дауна и ионизирующая радиация: причинно-следственная связь или случайная зависимость / Г.И. Лазюк, П. Верже, Б. Ганьер и др. // Радиационная биология. Радиоэкология. - 2002. - №6. - С. 678-683.

19. Наумчик И.В. Динамика частоты некоторых врожденных пороков развития в Беларуси [Электронный ресурс] / И.В. Наумчик, Н.В. Румянцева, Г.И. Лазюк. - 2001. - Режим доступа: http://med.by/dmn/book.php? book=01-2_10.

20. Полька О.О. Природжені вади нервової системи: поширеність серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профілактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / О.О. Полька. - К., 2010. - 24 с.

21. Бенедичук Ю.В. Вплив проживання на радіоактивно забруднених територіях в результаті аварії на ЧАЕС на формування вроджених вад розвитку (на моделі Житомирської області): автореф. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / Ю.В. Бенедичук. - К., 2010. - 21 с.

22. Источники и эффекты ионизирующего излучения: отчет НКДАР ООН 2000 года Генеральной Ассамблее с научными приложениями / НКДАР - М.: РАДЭКОН, 2002. - Т. ІІ, часть 4. - 319 с.

23. Яворски З. Дилеммы Чернобыльского форума / З. Яворски, А. Струпчевски // Медицинская радиология и радиационная безопасность. - 2006. - Т. 51, №2. - С. 12-15.

24. Сорокман Т.В. До питання щодо класифікації множинних уроджених вад розвитку у новонароджених / Т.В. Сорокман, І.В. Ластівка, Н.І. Підвисоцька // Профілактика, діагностика і корекція уроджених вад розвитку у новонароджених: матер. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 111.

25. Осуществление глобальной стратегии достижения здоровья для всех к 2000 году. Вторая оценка: 8-й обзор состояния здравоохранения в мире / ВОЗ. - Женева, 1993. - Т.1. - 194 с.

26. Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти / за ред. Е.М. Лібанової; Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. - К.: Візаві, 2010. - 248 с.

27. Генофонд і здоров`я населення: методологія оцінки ризику від мутагенів довкілля, напрямки профілактики генетично обумовленої патології / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда та ін. - К., 2003. - 191 с.

28. Радбиль О.С. Курение / О.С. Радбиль, Ю.М. Комаров. - М.: Медицина, 1988. - 160 с.

29. Шульцев Г.П. Системные эффекты курения (обзор иностранной литературы) / Г.П. Шульцев, А.Н. Висин // Клин. медицина. - 1992. - №70 (2). - С. 17-22.

30. Smoking cessation during pregnancy. A clinician's guide to helping pregnant women quit smoking. A self-instruction tool kit for getting your office ready [Електронний ресурс] / American College of Obstetricians and Gynecologists. - Washington, DC, 2002. - 19 р. - Режим доступу: https://www.acog.org/~/media/Departments/Tobacco % 20Alcohol % 20and % 20Substance % 20Abuse/SCDP.pdf

31. Smoking during pregnancy - United States, 1990-2002 // MMWR. - 2004. - Vol. 53 (39). - P. 911-915.

32. Cnattingius S. The epidemiology of smoking during pregnancy: Smoking prevalence, maternal characteristics, and pregnancy outcomes / S. Cnattingius // Nicotine Tobacco Res. - 2004. - №6, Suppl 2. - Р. 125.

33. Nicotine patches for pregnant smokers: A randomized controlled study / K. Wisborg, T.B. Henriksen, L.B. Jespersen, N.J. Secher // Obstet Gynecol. - 2000. - Vol. 96. - P. 967.

34. Геревич Г.И. Табакокурение и его влияние на ход беременности, родов, состояние плода и новорожденного: автореф. дисc. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Г.И. Геревич. - К., 2004. - 24 с.

35. Особенности течения беременности у курящих пациенток / И.В. Котикова, Н.К. Никифоровский, В.Н. Покусаева и др. // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2010. - №1. - С. 46-50.

36. Хоценко Г.О. Аналіз стану здоров'я і розвитку дітей першого року життя в залежності від різних варіантів тютюнопаління батьків до та під час вагітності / Г.О. Хоценко, В.О. Фьоклін, С.Г. Біляєв // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - №1. - С. 116-120.

37. Хоценко Г.О. Стан імунітету у дітей раннього віку, які народились від матерів, що палять тютюн / Г.О. Хоценко, В.О. Фьоклін // Медицина и … - 2009. - №1. - С. 30-33.

38. Kalinka J. Impact of prenatal tobacco smoke exposure, as measured by midgestation serum cotinine levels, on fetal biometry and umbrilical flow velocity waveforms / J. Kalinka, W. Hanke, W. Sobala // Am. J. Perinatol. - 2005. - Vol. 22, №1. - P. 41-47.

39. Евсюкова И.И. Механизмы программирования заболеваний потомства при акушерской патологии / И.И. Евсюкова // Журнал акушерства и женских болезней. - 2011. - Т. LX, вып. 3. - С. 197-202.

40. Антропометрические показатели новорожденных Криворожского промышленного региона / В.Ф. Богоявленская, О.И. Гураль, Е.Г. Бичевая и др. // Лікарська справа. - 1999. - №5. - С. 29-32.

41. Богоявленська В.Ф. Особливості розвитку дітей першого року життя в умовах екологічного навантаження / В.Ф. Богоявленська, А.В. Харламова // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2012. - Вип. 59. - С. 385-389.

42. Техногенне забруднення атмосферного повітря як фактор впливу на антропометричні показники новонароджених / Е.М. Білецька, С.Ф. Плачков, О.В. Антонова та ін. // Довкілля та здоров'я. - 2010. - №3. - С. 60-66.

43. Позмогова Н.В. Чинники ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / Н.В. Позмогова. - К., 2009. - 19 с.

44. Алексеев В.Б. Гигиеническая оценка ведущих факторов риска репродуктивной патологии женщин и основные направления профилактических мероприятий в условиях промышленного региона автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра мед. наук: спец. 14.00.07 - «Гигиена», 14.00.01 - «Акушерство и гинекология» / В.Б. Алексеев. - Пермь, 2009. - 49 с.

45. Надеенко В.Г. К методике изучения состояния здоровья населения промышленных регионов с учетом отдаленных эффектов / В.Г. Надеенко, В.Я. Никифорова, А.Б. Камкин // Гигиена и санитария. - 1991. - №8. - С. 82-84.

46. Тимченко О.І. Генофонд і здоров'я населення: значення соціально-економічних чинників у виникненні репродуктивних розладів серед жінок України / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, І.О. Курило. - К.: Медінформ, 2010. - 150 с.

47. Богоявленська В.Ф. Деякі закономірності пристосувальних змін новонароджених в умовах забрудненого довкілля / В.Ф. Богоявленська // Медичні перспективи. - 2001. - №3. - С. 104-109.

48. Пристер Б.С. Готовность к действиям в аварийных ситуациях - основа радиационной защиты населения / Б.С. Пристер // Довкілля і здоров'я. - 2008. - №2 (45). - С. 29-34.

49. 25 лет Чернобыльской катастрофы. Безопасность будущего. Национальный доклад. - К.: КІМ, 2011. - 356 с.

50. Sources and effects of ionizing radiation: UNSCEAR 2008: Report - Annexes D and E / / United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. - New York, 2010. - 276 p.

51. One Decade after Chernobyl: Summing up the Consequences of the Accident / International Atomic Energy Agency. - Vienna: IAEA, 1996. - 17 с.

52. Онищенко Г.Г. Радиационно-гигиенические и медицинские последствия Чернобыльской аварии: итоги и прогноз / Г.Г. Онищенко // Радиационная гигиена. - 2011. - Т. 4, №2. - С. 23-30.

53. Лихтарев И.А. Дозы внешнего гамма-облучения населения / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской аварии. - К.: Медэкол, 1999. - Кн. 1. - С. 9-15.

54. Лихтарев И.А. Дозы внутреннего облучения населения от потребления продуктов питания, загрязненных радиоцезием / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской аварии. - К.: Медэкол, 1999. - Кн. 1. - С. 16-21.

55. Лихтарев И.А. Облучение щитовидной железы / И.А. Лихтарев, И.А. Кайро // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской АЭС. - К.: Медэкол, 1999. - Кн. 1. - С. 28-31.

56. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / за ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. - К.: ДІА, 2007. - 800 с.

57. Наследие Чернобыля: медицинские, экологические и социально-экономические последствия и рекомендации правительствам Беларуси, Российской Федерации и Украины. Чернобыльский форум 2003-2005. - 2-е испр. изд. [Электронный ресурс]. - 2006. - 58 с. - Режим доступа: https://www.iaea.org/sites/default/files/chernobyl_rus.pdf.

58. Національний план з гігієни довкілля на 2000-2003 рр. / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2003. - Вип. 3. - С. 21.

59. Тимченко О.І. Гігієна довкілля: політика, практика, перспективи / О.І. Тимченко, А.М. Сердюк, О.І. Турос. - К., 2000. - 127 с.

60. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. Національна доповідь України. - К.: Атика, 2005. - 224 с.

61. Radioecology after Chernobyl. 1. Sources [Електронний ресурс] / C.S. Shapiro, L.J. Appleby, L. Devell, U.C. Mishra, E.H. Voice. - Режим доступу: http://www.icsuscope.org/downloadpubs/scope50/chapter01.html.

62. Appleby L.J. Radioecology after Chernobyl. 2. Case studies of Significant Radioactive Releases [Електронний ресурс] / L.J. Appleby, S.P. Luttrell. - Режим доступу: http://www.icsuscope.org/ downloadpubs/scope50/chapter02.html.

63. United Nations Environment Programme (UNEP). Depleted Uranium in Kosovo, Рostconflict Environmental Assessment. - 2001. - 188 p.

64. Report of the World Health Organization. Depleted Uranium Mission to Kosovo [Електронний ресурс]. Undertaken at the request of the Special Representative of the Secretary-General and Head of the United Nations Interim Administration Mission in Kosovo (UNMIK). 22 to 31 January 2001. - 43 p. - Режим доступу: http://www.who.int/ionizing_radiation/pub_meet/en/Report_WHO_depleted_uranium_Eng.pdf.

65. Annex B. Exposures from natural radiation sources: Report of the United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation to the General Assembly [Електронний ресурс] // UNSCEAR 2000 Report. - Vol. I. Sources and Effects of Ionizing Radiation. - N.Y., 2000. - 74 p. - Режим доступу: http://www.unscear.org/docs/reports/annexb.pdf.

66. Annex C. Exposures to the public from man-made sources of radiation: UNSCEAR Report [Електронний ресурс] // UNSCEAR 2000 Report. Sources and Effects of Ionizing Radiation. - Vol. 1. Sources. - N.Y., 2000. - 134 p. - Режим доступу: http://www.unscear.org/docs/reports/annexc.pdf.

67. Annex J. Exposures and effects of the Chernobyl accident [Електронний ресурс] // UNSCEAR 2000 Report. Sources and Effects of Ionizing Radiation. - Vol. 2. Effects. - New York, 2000. - 115 p. - Режим доступу: http://www.unscear.org/docs/reports/annexj.pdf

68. Report of the United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation to the General Assembly. Sources and effects of ionizing radiation [Електронний ресурс]. - Vol. 1. - New York, 2000. - 17 p. - Режим доступу: http://www.unscear.org/docs/reports/gareport.pdf.

69. Джерела радіаційного забруднення довкілля, дози опромінення та їхні біологічні наслідки / В.В. Демчук, О.В. Мартинюк, О.В. Мартиненко, Л.В. Троян // Довкілля та здоров'я. - 2010. - №2. - С. 50-57.

70. Тимофеев-Ресовский Н.В. Введение в молекулярную радиобиологию / Н.В. Тимофеев-Ресовский, А.В. Савич, М.И. Шальнов. - М.: Медицина, 1981. - 318 с.

71. Хуг О. Стохастическая радиобиология / О. Хуг, А. Келлелер. - М.: Атомиздат, 1969. - 182 с.

72. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных / С.П. Ярмоненко. - М.: Высшая школа, 1977. - 368 с.

73. Радиационная безопасность. Рекомендации МКРЗ 1990 г. Ч. 1. Пределы годового поступления радионуклидов в организм работающих, основанные на рекомендациях 1990 года. Публикации 60, ч. 1, 61 МКРЗ: пер. с англ. - М.: Энергоатомиздат, 1994. - 192 с.

74. Ильин Л.А. Радиационная гигиена: учебник / Л.А. Ильин, В.Ф. Кириллов, И.П. Коренков. - М.: Медицина, 1999. - 384 с.

75. Ижевский П.В. Генетические последствия облучения. Оценка риска / П.В. Ижевский // Медицинская генетика. - 2006. - №3 (45). - С. 3-12.

76. Рождественский Л.М. Порог статистических эффектов ионизирующего излучения: аргументы «pro» и «contra». Прикладная реализация / Л.М. Рождественский // Радиационная биология. Радиоэкология. - 2011. - Т. 51, №5. - С. 576-594.

77. Гродзинський Д.М. Радіоактивні ізотопи і життя / Д.М. Гродзинський // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2010. - Вип. 2 (20). - С. 6-18.

78. Ионизирующая радиация, старение и хронический психологический стресс / А.М. Полюхов, И.В. Кобзарь, В.И. Гребельник, В.П. Войтенко // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы: материалы международ. конф. - К., 1995. - С. 262-263.

79. Радіація та популяція України / В.П. Войтенко, А.В. Писарчук, Н.М. Кошель, Л.В. Мєхова. - К.: Фенікс, 2013. - 36 с.

80. Effects of prenatal brain irradiation as a result of the Chernobyl accident / A.I. Nyagu, K.N. Loganovsky, R. Pott-Born et al. // International Journal of Radiation Medicine. - 2004. - №6 (1-4). - P. 91-107.

81. Маркель А.Л. Стресс как фактор регуляции генетической изменчивости / А.Л. Маркель, П.М. Бородин // Онтогенетические и генетико-эволюционные аспекты нейроэндокринной регуляции стресса. - Новосибирск: Наука, 1990. - С. 148-159.

82. Тимченко О.И. Выявление и оценка мутагенних эффектов низкоэнергетических факторов: роль нарушения гормонального гомеостаза: автореф. дисc. на соискание учен. степени доктора мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / О.И. Тимченко. - К., 1991. - 42 с.

83. Ингель Ф.И. Связь эмоционального стресса у жительниц г. Чапаевска с токсикологическими и генетическими показателями / Ф.И. Ингель, А.М. Прихожан // Гигиена и санитария. - 2002. - №1. - С. 13-19.

84. Хронічний стрес як джерело генетичного ризику (огляд літератури і власних досліджень) / Т.М. Поканєвич, О.В. Процюк, А.М. Приходько та ін. // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - К., 2009. - Вип. 16. - С. 330-340.

85. Румянцева Г.М. Радиационные аварии и психическое здоровье пострадавших [Электронный ресурс] / Г.М. Румянцева. - Режим доступа: http://www.rorbic.ru/upload/site1/document_file/wpm2gCsU2r.pdf.

86. Психофизиологические аспекты здоровья населения радиационно загрязненных территорий / В.А. Жеребцова, В.Л. Малыгин, Е.Е. Атлас и др. // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1998. - №12. - С. 48-52.

87. Григорьев Ю.И. Влияние радиационного и других техногенних факторов на заболеваемость / Ю.И. Григорьев, С.Н. Сафронов, В.Л. Малыгин // Гигиена и санитария. - 1999. - №6. - С. 17-19.

88. Малыгин В.Л. К проблеме психического здоровья населения радиационно-загрязненных территорий (клиника и факторы риска) / В.Л. Малыгин // Вестник новых медицинских технологий. - 1998. - №3. - С. 141-144.

89. Воложин А.И. Болезнь и здоровье: две стороны приспособления / А.И. Воложин, Ю.К. Субботин. - М.: Медицина, 1998. - 480 с.

90. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я. Десятий перегляд. - Женева: ВООЗ, 1998. - Т.1, ч. 1. - 685 с.

91. Беляев Д.К. Генетические аспекты доместикации животных // Проблемы доместикации животных и растений / Д.К. Беляев. - М.: Наука, 1972. - С. 39-45.

92. Гаркави Л.Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л.Х Гаркави, Е.Б. Квакина, М.А. Уколова. - Ростов-на-Дону: изд-во Ростовского ун-та, 1990. - 223 с.

93. Беляев Д.К. О некоторых вопросах стабилизирующего и дестабилищирующего отбора / Д.К. Беляев // История и теория эволюционного учения. - М.: Наука, 1974. - Вып. 2. - С. 76-84.

94. Беляев Д.К. Проблеммы генетики стресса. Сообщение ІІІ. Дифференциальное влияние стресса на плодовитость мышей разных генотипов / Д.К. Беляев, Л. Шюлер, П.М. Бородин // Генетика. - 1977. - Т.13, №1. - С. 52-58.

95. Бородин П.М. Проблемы генетики стресса. Сообщение І. Генетический анализ поведения мышей в стрессирующей ситуации / П.М. Бородин, Л. Шюлер, Д.К. Беляев // Генетика. - 1976. - Т.12, №12. - С. 62-71.

96. Маркель А.Л. Проблемы генетики стресса. Сообщение V. Генетика реактивности коры надпочечников при эмоциональном стрессе у крыс / А.Л. Маркель, П.М. Бородин // Генетика. - 1982. - Т. 18, №8. - С. 1326-1333.

97. Проблеммы генетики стресса. Сообщение ІV. Генетический анализ уровня вегетативной реактивности при эмоциональном стрессе у крыс / А.В. Осадчук, А.Л. Маркель и др. // Генетика. - 1979. - Т.15, №10. - С. 1847-1857.

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій" скачать

Подобные документы

Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично–ішемічних уражень нервової системи
Лікування немовлят з симптомом гіперзбудливості при гіпоксично – ішемічних ураженнях нервової системи. Проведення нейросонографії та ехоенцефалоскопії у немовлят з ліквородинамічними порушеннями. Розробка методики використання гомеопатичних засобів.

автореферат [81,3 K], добавлен 21.03.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.