Анатомія опорно-рухового апарату

8. Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalаngeae). Суглобовими поверхнями є головки плеснових кісток і основи проксимальних фаланг. Допоміжні елементи: зв'язки.

Кожний з цих суглобів простий, кулястий, триосьовий (рухи типові для кулястих суглобів).

9. Міжфалангові суглоби (articulationes interphаlangeae). Суглобовими поверхнями є блок проксимальної фаланги і основа середньої фаланги, блок середньої фаланги і основа дистальної фаланги. Допоміжні елементи: зв'язки.

Особливості дитячого віку. Колінний суглоб. Медіальний та латеральний виростки стегнової кістки новонародженого однакового розміру, суглобова капсула щільна, підколінні зв'язки не сформовані, а меніски являють собою тонкі пластинки. Короткі хрестоподібні зв'язки колінного суглобу у цей період обмежують рухи у суглобі. В період другого дитинства виростки стегнової кістки приймають форму, типову для дорослої людини. Гомілковостопний суглоб та суглоби стопи. Капсула гомілковостопного суглобу новонародженого дуже тонка, зв'язки розвинуті слабо, особливо медіальна. Лінія поперечного суглобу заплесна пряма (у дорослих S-подібна). З часу початку ходіння та скостеніння кісток стопи здійснюється зміцнення та формування суглобових поверхонь, зв'язок та зводів стопи.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати і показати основні частини колінного суглоба.

2. Назвати і показати внутрішньосуглобові допоміжні апарати колінного суглоба.

3. Назвати основні рухи в колінному суглобі і виконати їх.

4. Назвати і показати основні частини надп'ятково-гомілкового суглоба.

5. Назвати і показати основні частини анатомічних суглобів стопи.

6. Назвати і виконати основні рухи стопи.

7. Назвати і показати хірургічні суглоби стопи.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Чоловік 45 років, впавши на праве коліно, відчув різкий біль в суглобі. При огляді: сильний набряк на передній поверхні колінного суглоба, при рухах чутний хрускіт. Яка кістка пошкоджена?

A. Наколінок.

B. Шийка стегнової кістки.

C. Лівий надвиросток стегнової кістки.

D. Правий надвиросток стегнової кістки.

E. Головка малогомілкової кістки.

2. При медичному обстеженні у військкоматі у хлопця 18 років виявлено опускання головки таранної кістки, що привело до плоскостопості. Із слабкістю якої зв'язки стопи це пов'язано?

A. Підошовної клино-кубовидной зв'язки.

B. Таранно-човноподібної зв'язки.

C. Підошовної п'ятково-човноподібної зв'язки.

D. Міжкісткової клино-кубовидной зв'язки.

E. Роздвоєної зв'язки.

3. У хворого на цукровий діабет розвинулася волога гангрена стопи. Йому показана ампутація в ділянці поперечного суглоба передплесна (суглоба Шопара). Яку ключову зв'язку повинні пересікти хірурги для вичленення в даному суглобі?

A. Lig. talocalcaneum laterale.

B. Lig.cuneocuboideum dorsale.

C. Lig.bifurcatum.

D. Lig. mediеle.

E. Lig. talocalcaneum interosseum.

4. Дитина 6-ти років унаслідок падіння на гострий предмет, отримала травму м'яких тканин між мало- і великогомілкової кістками. Який вид з'єднання пошкоджений?

A. Зв'язка.

B. Шво.

C. Мембрана.

D. Джерельце.

E. Вбивання.

5. У спортсменів нерідко спостерігається пошкодження менісків колінного суглоба. При якому механізмі травми може відбутися розрив медіального і латерального менісків?

A. При розриві колатеральних зв'язок.

B. При розриві хрестоподібних зв'язок.

C. При пошкодженні зв'язок підколінної ямки.

D. При вивихах гомілки.

E. Розрив медіального меніска при ротації гомілки кнаружи, латерального, - кнутри.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 21. Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м'язів. М'язи та фасції спини. Топографія

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини - м'язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з'єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м'язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м'язи спини, знати початок і прикріплення кожного м'яза, їхню функцію.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м'язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'яз - musculus, s. myon (rp.).

Розвиток. М'язи і фасції переважно розвиваються з міотомів, зокрема з дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи спини, з вентральної частини міотомів - м'язи передньої та латеральної поверхні тулуба (м'язи грудей, живота, шиї). Діафрагма розвивається з IV шийного міотома. В кінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку розвиваються м'язи кінцівок з бруньок кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х нижніх шийних і І грудного міотомів розвиваються м'язи верхніх кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х поперекових і 3-х крижових міотомів розвиваються м'язи нижніх кінцівок і м'язи промежини.

Жувальні та мімічні м'язи, деякі м'язи шиї, м'язи м'якого піднебіння, горла, гортані розвиваються з мезодерми зябрових дуг.

Згідно розвитку м'язи класифікуються на: аутохтонні - м'язи, які в процесі розвитку залишаються на місці; трункофугальні - м'язи, які переміщуються з тулуба на кінцівки; трункопетальні - м'язи, які переміщуються з кінцівок на тулуб.

Будова. М'яз складається з м'ясистої частини, утвореної пучками м'язових волокон, і сухожилка {tendo). Широкий сухожилок називається апоневрозом {aponeurosis). В деяких м'язах пучки м'язових волокон перериваються короткими сухожилковими переділками {intersectiones tendinei). М'язові волокна вкриті сполучнотканинною оболонкою - ендомізієм (endomysium). Пучки м'язових волокон вкриває перимізій {perimysium). М'яз вкритий епімізієм {ерітуsium), який в ділянці сухожилка називається перитендінієм {peritendineum).

При скороченні м'яза один кінець його залишається нерухомим - фіксована точка {punctum fixum). Ця точка переважно співпадає з початком м'яза. Другий кінець м'яза при скороченні змінює своє положення - рухома (мобільна) точка {punctum mobile). Ця точка співпадає переважно з місцем прикріплення м'яза.

Функція. М'язи, скорочуючись, виконують рухи кісток у суглобах. М'язи, які виконують протилежні рухи в суглобі, називаються антагоністами. М'язи, які виконують однаковий рух у суглобі, називаються синергістами.

План вивчення м'яза;

назвати м'яз (укр. і лат.);

на скелеті прослідкувати початок і прикріплення м'яза;

продемонструвати м'яз на трупі;

пояснити функцію м'яза (продемонструвати на скелеті і

на живій людині (на собі), які рухи і в яких суглобах виконує

цей м'яз), знайти його антагоністів та синергістів.

М'язи спини (musculi dorsi). М'язи спини поділяються на поверхневі та глибокі. Поверхневі м'язи спини:

1. Трапецієподібний м'яз {musculus trapezius) починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки, остистих відростків грудних хребців; прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акроміона, лопаткової ості.

Функція: верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс, нижні - опускають. При двосторонньому скороченні зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається голова і шия.

2.Найширший м'яз спини {musculus latissimus dorsi) - починається від остистих відростків нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер; прикріплюється до плечової кістки (малого горбка). Функція: розгинає, приводить, пронує плече (обертає всередину); при фіксованих кінцівках - підтягує тулуб, бере участь у диханні.

3. Великий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus minor) - починаються від остистих відростків нижніх шийних (малий) і верхніх грудних (великий) хребців; прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад), фіксує лопатку.

4. М' яз-підіймач лопатки {musculus levator scapulae) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до верхнього кута лопатки. Функція: підіймає лопатку.

5.Задній верхній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior superior) - починаться від остистих відростків 2-х нижніх шийних і 2-х верхніх грудних хребців; прикріплюється до II-V ребер. Функція: підіймає вказані ребра.

6.Задній нижній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior inferior) - починається від остистих відростків нижніх грудних і верхніх поперекових хребців; прикріплюється до IX-XII ребер. Функція: опускає нижні ребра. II. Глибокі м'язи спини:

7. Ремінний м'яз голови і шиї {musculus splenius capitis et cervicis) - починається від остистих відростків шийних (м'яз голови) і грудних (м'яз шиї) хребців; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї). Функція: при односторонньому скороченні обертає голову в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию.

8.М ' яз-випрямляч хребта (musculus erector spinae) - латеральний тракт глибоких м'язів спини. Цей м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців. Залежно від

точок прикріплення м'яз поділяється на три частини: клубово-реберний м'яз (т. iliocostdlis) - прикріплюється до ребер; найдовший м'яз (m. longissimus) - прикріплюється до поперечних відростків грудних і шийних хребців, соскоподібного відростка; остьовий м'яз (т. spinalis) - прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців. Функція: розгинає хребет; клубово-реберний м'яз опускає ребра, при односторонньому скороченні клубово-реберний і найдовший м'язи можуть виконувати відведення хребта в свою сторону.

9.Поперечноостьовий м'яз (musculus transversospinаlis) - медіальний тракт глибоких м'язів спини (лежить під латеральним). Цей м'яз починається від поперечних відростків нижніх хребців; прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців; складається з 3 частин (шарів): поверхневий шар - півостьовий м'яз (т. semispinalis) - пучки цього м'яза перекидаються через 5 хребців; середній шар - багатороздільні м' я з и {mm. multifidi) - пучки м'язових волокон перекидаються через 3-4 хребці; глибокий шар - м'язи-обертачі (mm. rotatores) -пучки перекидаються через один хребець. Функція: при односторонньому скороченні виконується обертання хребта, при двосторонньому - розгинання хребта.

10. Міжостьові м'язи (musculi interspinаles) - розгинають хребет.

11. Міжпоперечні м'язи (musculi intertransversаrii) - відводять хребет у свою сторону.

12. Підпотиличні м'язи (muscuii suboccipitаles): великий задній прямий м'яз голови (m, rectus capitis posterior major) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до нижньої каркової лінії; малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) - починається від заднього горбка атланта; прикріплюється до нижньої каркової лінії (лежить підпопереднім м'язом); нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до поперечного відростка атланта; верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) - починається від поперечного відростка атланта;прикріплюється до нижньої каркової лінії. Функція: при двосторонньому скороченні підпотиличні м'язи розгинають голову; при односторонньому скороченні - відводять і обертають голову в свою сторону.

Фасції спини:

1. Грудо-поперекова фасція {fascia thoracolumbаlis) - власна фасція спини - поділяється на два листки: поверхневий (задній) листок, який медіально зростається з остистими відростками, а латерально переходить наребра; глибокий (передній) листок, який покриває передню поверхню м'яза-випрямляча хребта.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть різновиди м'язової тканини?

2. Що таке сухожилок, апоневроз?

3. Класифікація м'язів?

4. Перелічить допоміжні апарати м'язів?

5. Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?

6. Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?

7. Що таке м'язи синергісти та антоглністи?

8. Класифікація м'язів спини?

9. Поверхневі м'язи, топографія, функції?

10. Глибокі м'язи, топографія, функції?

11. Фасції спини?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У пострадавшего колото- резаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?

A* Широчайшая мышца спины

BТрехглавая мышца плеча

CБольшая грудная мышца

DДельтовидная мышца

EПодостная мышца

2. Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різку біль у м'язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтяжіння якого м'язу відбулося вірогідніше всього?

A*M. latissimus dorsi

BM. levator scapulae

CM. romboideus major

DM. trapezius

EM. subscapularis

3. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м'язів тіла займає цю ділянку?

A*M. trapezius

BM. sternocleidomastoideus

CM. latissimus dorsi

DM.rhomboideus minor

EM. scalenus anterior

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 22. М'язи та фасції грудної клітки. Діафрагма

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини - м'язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з'єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м'язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м'язи грудної клітки, діафрагми, знати початок і прикріплення кожного м'яза, їхню функцію.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м'язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи грудної клітки (musculi thoracis).Вони поділяються на поверхневі, або м'язи, які діють на суглоби плечового пояса, та глибокі, або власні м'язи (аутохтонні).

Поверхневі м'язи грудної клітки:

1. Великий грудний м'яз (musculus pectorаlis major) - починається від грудинного кінця ключиці, грудини, хрящів II-VII ребер; прикріплюється до плечової кістки (до великого горбка). Функція: згинає, приводить, пронує (обертає всередину) плече.

2.Малий грудний м'яз (musculus pectorаlis minor) - лежить під великим грудним м'язом, починається від II-V ребер; прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Функція: зміщує лопатку вниз і вперед.

3. Підключичний м'яз (musculus subclаvius) -розміщений між ключицею та 1-м ребром. Функція: зміщує ключицю вниз.

4. Передній зубчастий м'яз (musculus serrаtus anterior) - починається зубцями від 9 верхніх ребер; прикріплюється до медіального краю лопатки. Функція: зміщує лопатку до тулуба.

Поверхневі м'язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають ребра і таким чином беруть участь у диханні (поверхневі м'язи грудної клітки називають допоміжними дихальними м'язами).

Глибокі м'язи грудної клітки:

1.Зовнішні міжреберні м'язи (musculi intercostаles externi) - починаються від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра. Функція: підіймають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих).

2. Внутрішні міжреберні м'язи (musculi intercostаles interni) - лежать під зовнішніми, волокна їх йдуть у протилежному напрямку порівняно зі зовнішніми міжреберними м'язами. Функція: опускають ребра, звужуючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (видих).

3. Підреберні м'язи (musculi subcostаles) - лежать на внутрішній поверхні задньої стінки грудної клітки, мають такий же напрямок волокон, як внутрішні міжреберні м'язи, але перекидаються через одне-два ребра. Функція: опускають ребра при диханні (видих).

4. Поперечний м'яз грудної клітки (musculus transversus thoracis) - розміщений на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки; починається від тіла грудини, мечоподібного відростка; прикріплюється до хрящів II-VI ребер. Функція: опускає ребра, беручи участь у диханні (видих).

5. Діафрагмальний м'яз (musculus phrenicus) - грудочеревна перепона - починається від поперекових хребців (поперекова частина - pars lumbalis), від хрящів VII-XII ребер (реберна частина - pars costаlis), від задньої поверхні мечоподібного відростка (грудинна частина - pars sternаlis). Волокна всіх вищевказаних частин сходяться в сухожилковий центр (centrum tendineum). Поперекова частина складається з правої ніжки (crus dextrum) і лівої ніжки (crus sinistrum). Функція: бере участь у диханні.

Діафрагма (diaphrаgma) - це діафрагмальний м'яз, покритий внутрішньогрудною фасцією і частково плеврою зі сторони грудної порожнини, а також внутрішньочеревною фасцією і очеревиною зі сторони черевної порожнини. Діафрагма має 3 отвори: отвір порожнистої вени (foramen venae cаvae), розміщений в сухожилковому центрі; аортальний розтвір (hiatus aorticus) і стравохідний розтвір (hiatus esophdgeus), розміщені в поперековій частині діафрагми, утворені переплетенням ніжок діафрагмального м'яза.

В діафрагмі є "слабі" місця, де відсутні м'язові волокна, а є лише фасції та серозні оболонки. Ці "слабі" місця діафрагми парні, розміщені між частинами діафрагмального м'яза і називаються трикутниками діафрагми: грудинно-реберний трикутник (trigonum sternocostаle); попереково-реберний трикутник (trigonum lumbocostalе).При надмірно широких трикутниках діафрагми можливі діафрагмальні кили (випини вмісту черевної порожнини у грудну).

Фасціі грудної клітки: поверхнева фасція (fascia superficiаlis) - охоплює молочну залозу; власна фасція (fascia propria) має 2 частини: грудну (fascia pectorаlis) і ключичногрудну (fascia clavipectorаlis); внутрішньогрудна фасція (fascia endothorаcica) - вистилає стінки грудної порожнини.

Особливості дитячого віку. З м'язів грудей діафрагма має відмінні риси за формою і розташуванню. Реброва частина діафрагми має більш низке прикріплення. Після перших двох рухів діафрагма опускається. У недихаючої дитини вона розташована на рівні Th7. У новонародженого, що дихав - на рівні Th8, в однорічному віці на рівні Th10. Купол діафрагми уплощается і опускається. Екскурсія діафрагми новонародженого обмежена верхнім краєм IV ребра і нижнім краєм VI ребра, у дорослого - V і VI ребра. На третьому році життя діафрагма починає приймати положення і форму, властиві дорослому організму.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м'язів грудей?

2. Поверхневі м'язи, топографія, функції?

3. Глибокі м'язи, топографія, функції?

4. Фасції грудей?

5. Діафрагма, будова.

6. Слабкі місця діафрагми

Б. Ситуаційні задачі.

1. B період пологів у жінки розвинулися явища, характерні для діафрагмальної грижі. Вкажіть найбільш слабкі місця діафрагми, де можливе утворення гриж в результаті підвищення внутрішньочеревного тиску.

A. Сухожильний центр.

B. Поперекова частина.

C. Реброва частина.

D. Грудинна частина.

E. Попереково-реберні і грудино-реберные трикутники.

2. У пацієнта внаслідок травми пошкоджені м'язи, які підіймають ребра. Який з перелічених м'язів ?

А. Зовнішні міжреброві.*

У. Внутрішні міжреброві.

С. Поперечній м'яз грудної клітки.

D.Підреброві.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 23. М'язи та фасції живота. Піхва прямого м'яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини - м'язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з'єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м'язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м'язи живота, знати початок і прикріплення кожного м'яза, їхню функцію. Біла лінія.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м'язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи живота (musculi abdominis).Вони поділяються на 3 групи:

Передня група:

1. Прямий м'яз живота (musculus rectus abdominis) - починається від передньої поверхні хрящів V-VII ребер і мечоподібного відростка; прикріплюється до лобкової кістки.

Латеральна група:

2. Зовнішній косий м'яз живота (musculus obliquus extemus abdominis) починається від 8 нижніх ребер; прикріплюється до клубової кістки. Нижній край апоневроза м'яза перекидається між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбком, утворюючи пахвинну (Пупартову) зв'язку (ligamentum inguinale Powpаrti).

3. Внутрішній косий м'яз живота (musculus obliquus intemus abdominis) - лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю XII, XI, X ребер.

4. Поперечний м'яз живота {musculus transversus abdominis) - лежить під внутрішнім косим м'язом, починається від внутрішньої поверхні 6 нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м'яза зростається з апоневрозом такого ж м'яза протилежної сторони.

Задня група:

5. Квадратний м'яз попереку (musculus quadrаtus lumborum) - починається від клубової кістки; прикріплюється до XII ребра і поперечних відростків поперекових хребців.

Функції м'язів живота: беруть участь у рухах тулуба, виконуючи згинання, відведення, приведення, обертання; утворюючи черевний прес (prelum abdomindle) відповідають за внутрішньочеревний тиск, втримують нутрощі черевної порожнини; беруть участь у диханні (черевний і змішаний типи дихання).

Топографія живота.

І. Живіт поділяють двома умовними горизонтальними лініями на три поверхи: верхній поверх - епігастріум (epigastrium) - розміщений між реберними дугами, мечоподібним відростком і міжреберною лінією (проходить між хрящами X ребер); середній поверх - мезогастріум (mesogаstrium) - розміщений між міжреберною лінією і міжостьовою лінією (проходить між верхніми передніми остями клубових кісток); нижній поверх - гіпогастріум (hypogаstrium) розміщений між міжостьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка. Двома вертикальними лініями, проведеними умовно вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від реберної дуги до лобкового горбка, кожний з поверхів розділяється на три окремі ділянки: верхній поверх ділиться на праву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca dextra), ліву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca sinistra) та епігастральну ділянку (rеgіо epigfstrica), середній поверх - на праву латеральну ділянку (rеgіо lateralis dextra), ліву латеральну ділянку (rеgіо lateralis sinistra) і пупкову ділянку (rеgіо umbilicalis)$ нижній поверх - на праву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis dextra), ліву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis sinistra) і лобкову ділянку (rеgіо рubіса).

2.Біла лінія живота (linea alba abdominis) - місце зрощення б апоневрозів (апоневрозів правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота).

3.Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis) - утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище пупка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота; нижче пупка передня стінка піхви містить 3 апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живота). Задня стінка піхви вище пупка утворена заднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота і апоневрозом поперечного м'яза живота; нижче пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.

4. Пахвинний канал (canalis inguinalis) проходить зверху вниз, містить сім'яний канатик (у чоловіків) або круглу зв'язку матки (у жінок). Довжина пахвинного каналу приблизно 5 см.

Пахвинний канал має чотири стінки: передня - утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота; задня - поперечною фасцією; верхня - нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м'язів; нижня - пахвинною зв'язкою.

Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) утворене розходженням волокон апоневроза зовнішнього косого м'яза на дві ніжки: медіальну (crus medidle) і латеральну (crus laterale), міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) та поверненою зв'язкою (lig. reflexum). Медіальна ніжка прикріплюється до лобкового симфіза, латеральна - до лобкового горбка.

Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) - це заглибина в задній стінці пахвинного каналу, розташована латеральніше від латеральної пупкової складки і називається латеральною пахвинною ямкою. V. Поперековий трикутник Пті {trigonum lumbale) - утворений краєм зовнішнього косого м'яза живота, краєм найширшого м'яза спини і гребенем клубової кістки.

Фасції живота: поверхнева фасція (fascia superficialis); власна фасція (fascia propria); внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis) - вистилає стінки порожнини живота, нижня її частина називається поперечна фасція (fascia transversalis).

Особливості дитячого віку. У новонародженого м'язи живота пропорційно довгі, оскільки органи живота більш об'ємні, натискають на його стінки, подовжуючи м'язові волокна. Біла лінія живота складається з з'єднувальнотканных волокон, що розповсюджуються від пупкового кільця до лобкового симфізу. Внаслідок пупкового канатика відстань між прямими м'язами живота велика. Тут можливий вихід пупкових гриж. Пупкове кільце заповнене пупковою фасцією (потовщена частина поперечної фасції). Краніально і каудально від кільця пупкова фасція закінчується загостреними кінцями, під якими можливі грижі у разі неповного покриття пупкового кільця фасціями.

Поверхневе пахове кільце має форму воронки, міжніжкові волокна відсутні. Глибоке пахове кільце добре обмежене волокнами, що проходять по його верхньому краю і утворюючими складку, яка закриває вхід в очеревинний вагінальний відросток. На рівні надчеревних судин видно міжямкова зв'язка. Довжина каналу варіює, але зазвичай він короткий і пахові отвори майже прилягають один до одного.

Задня стінка живота виглядає інакше, ніж у дорослого. Сечовий міхур заходить далеко за верхній край лобкового симфізу, тому не існує надміхурової ямки. Середня пупкова зв'язка дуже коротка і товста. Латеральна пупкова складка очеревини розвинена слабо, тому межа між медіальною і латеральною паховими ямками неясно виражена.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м'язів живота?

2. Топографія та функція передніх м'язів живота?

3. Топографія та функція бічних м'язів живота?

4. Що таке черевний прес, його функція?

5. Піхва прямого м'язу живота, особливості будови?

6. Пахвинний канал, топографія, стінки, вміст?

7. Фасції живота?

8. Слабкі місця черевних стінок, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У наслідок травми низу передньої стінки живота у хворої ушкоджена зв'язка, що знаходиться у пахвинному каналі. Яка це зв'язка?

А. Широка зв'язка матки.

В. Кругла.*

С. Власна зв'язка яєчника.

D. Лакунарна.

E. Пахвинна.

2. При втручанні на пахвинний канал у чоловіка 45 років, хірург пошкодив його вміст. Що в нормі знаходиться в каналі?

А. Семенний канатик.*

В. Сечоводи.

С. Кругла зв'язка матки.

D. Пахвинна зв'язка.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 24. М'язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини - м'язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з'єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м'язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м'язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Вивчити фасції шиї, міжфасціальні простори.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м'язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи шиї (musculi colli). Вони поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі м'язи шиї:

1.Підшкірний м'яз (platysma) - лежить під шкірою у вигляді тонкої пластинки. Функція: зміщує шкіру шиї і кути рота вниз.

2.Грудинно-ключично-сосковий м'яз (musculus stemocleidomastoideus) - починається від ручки грудини, грудинного кінця ключиці; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії. Функція: при односторонньому скороченні згинає голову в свій бік і повертає голову в протилежний бік; при двосторонньому скороченні втримує голову у вертикальному положенні (розгинає голову).

3.Надпід'язикові м'язи (musculi suprahyoidei): щелепно-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) починається від щелепнопід'язикової лінії нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; формує дно ротової порожнини; двочеревцевий м'яз (m. digаstricus) - має два черевця: переднє черевце {venter anterior), яке починається від дво-черевцевої ямки нижньої щелепи, і заднє {venter posterior), яке починається від соскоподібного відростка; прикріплюється до під'язикової кістки; підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus) - починається від підборідної ості нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; шило-під'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) - починається від шилоподібного відростка вискової кістки; прикріплюється до під'язикової кістки.

Функція: надпід'язикові м'язи підіймають під'язикову кістку; крім того, перші три надпід'язикові м'язи опускають нижню щелепу, беручи участь у ковтанні.

4. Підпідязові м'язи (musculi infrahyoidei): грудинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus) - починається від ручки грудини; прикріплюється до під'язикової кістки; лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoideus) - починається від вирізки лопатки; прикріплюється до під'язикової кістки; має два черевця: нижнє (venter inferior) і верхнє {venter superior); грудинно-щитовидний м'яз (т. sternothyroideus) - починається від ручки грудини і хряща І ребра; прикріплюється до щитовидного хряща; щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) - починається від щитовидного хряща; прикріплюється до під'язикової кістки.

Функція: підпід'язикові м'язи опускають під'язикову кістку, грудинно-щитовидний м'яз опускає гортань, щитопід'-язиковий м'яз при фіксованій під'язиковій кістці підіймає гортань.

Глибокі м'язи шиї:

Латеральна група - драбинчасті м'язи (musculi scaleni): передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра спереду від борозни підключичної артерії; середній драбинчастий м'яз (т. scalenus medius) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра позаду від борозни підключичної артерії; задній драбинчастий м'яз (т. scalenus posterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до II ребра.

Функція: при двосторонньому скороченні згинають шию, при односторонньому - відводять у свій бік, при фіксованій шиї підіймають І та II ребра.

Між переднім і середнім драбинчастими м'язами є міжм'язовий міждрабинчастий простір (spdtium interscalenum), в якому проходить підключична артерія; спереду від переднього драбинчастого м'яза знаходиться переддрабинчастий простір (spаtium anterscalenum), в якому проходить підключична вена.

Медіальна група - передхребтові м'язи {musculi prevertebrаles): довгий м'яз голови і шиї (т. longus capitis et cervicis) - лежить на тілах шийних хребців; прикріплюється до основної частини потиличної кістки; передній і латеральний прямі м'язи голови (mm. recti capitis anterior et lateralis) - йдуть від латеральної маси (передній) і поперечного відростка (латеральний) атланта до потиличної кістки. Функція: згинають шию і голову.

Фасцїг шиї (за Шевкуненком):

поверхнева фасція шиї (fascia colli superficiаlis) покриває підшкірний м'яз шиї; поверхневий листок власної фасції шиї {lamina superficiаlis fasciae colli propriae) - покриває грудинно-ключично-со-сковий м'яз та надпід'язикові м'язи; глибокий листок власної фасції шиї {lamina profunda fasciae colli propriae) - "парус шиї" - покриває підпід'язикові м'язи шиї; внутрішньошийна фасція {fascia endocervicalis) - покриває органи порожнини шиї, складається з двох листків: вісцерального і парієтального; передхребтова фасція {fascia prevertebrаlis) - покриває глибокі м'язи шиї.

Міжфасціальні простори: - міжапоневротичний надгрудинний простір (spаtium interaponeuroticum suprasternаle) - розміщений між поверхневим і глибоким листками власної фасції шиї; передвісцеральний простір (spаtium previscerаle) - знаходиться між листками внутрішньошийної фасції; завісцеральний простір (spаtium retroviscerаle) - знаходиться між внутрішньошийною і передхребтовою фасціями.

Топографія шиї:

І. Медіальний трикутник шиї (trigonum mediаle) - обмежений серединною лінією шиї, нижньою щелепою, грудин-но-ключично-сосковим м'язом. Цей трикутник поділяється на:

сонний трикутник (trigonum caroticum)) обмежений грудин-но-ключично-сосковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. В цьому трикутнику знаходиться судинно-нервовий пучок шиї;

лопатково-трахеальний трикутник (trigonum omotracheаle), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і серединною лінією шиї. В цьому трикутнику лежить трахея; піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), обмежений нижньою щелепою і черевцями двочеревцевого м'яза. Тут лежить піднижньощелепна слинна залоза; язиковий трикутник Пирогова (trigonum linguаle Pirogovi), обмежений щелепно-під'язиковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і під'язиковим нервом. В цьому трикутнику проходить язикова артерія і язикова вена; підпідборідний трикутник {trigonum submentаle), обмежений переднім черевцем двочеревцевого м'яза, серединною лінією шиї та під'язиковою кісткою. Тут знаходяться під-підборідні лімфатичні вузли.

II. Латеральний трикутник шиї (trigonum laterаle) - обмежений заднім краєм грудинно-ключично-соскового м'яза, трапецієподібним м'язом і ключицею. Цей трикутник поділяється на:

лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculаrе), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і ключицею. В цьому трикутнику лежить судинно-нервовий пучок (стовбури плечового сплетення, підключичні артерія і вена та ін.);

лопатковотрапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, трапецієподібним м'язом. Тут знаходяться нерви шийного сплетення.

Особливості дитячого віку. М'язи дитини пластичніші, еластичніші, володіють більшою здібністю до укорочення і подовження. Зростання і розвиток м'язів йде синхронно з розвитком кісткової системи. Маса м'язів щодо тіла в цілому збільшується з 25% у новонародженого до 45% у хлопця 18-20 років. У 4-5 років порівняно добре розвинені крупні м'язи плеча і передпліччя, а м'язи кисті розвиваються у міру придбання трудових навиків - з 6-7 років. М'язи шиї у новонародженого тонкі, дифференцируюься поступово. Остаточного розвитку м'яза шиї досягають до 20-25 років. У дітей до 3 років межі трикутників шиї, знаходяться вище за дорослих. Пластинки шийної фасції у новонароджених дуже тонкі, рихлоъ сполучноъ тканини в міжфасціальних просторах небагато.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м'язів шиї?

2. Поверхневі м'язи, топографія, функції?

3. Глибокі м'язи, топографія, функції?

4. М'язи, які відносяться до під'язикової кістки?

5. Латеральний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

6. Медіальний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

7. Фасції шиї?

8. Міжклітковинні простори шиї, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1. До лікарні була доставлена дівчинка 3-х років, яка страждала скривленням шиї. У останні півроку це стало дуже помітно. При обстеженні дитини відмічалось, що голова похилена у праву сторону. Вухо наближено до плеча, а підборіддя - до груднини. На рентгенограммі у шийному відділі змін хребта не було. Функція якого м'язу пошкоджено?

A. Підшкірного.

В. Груднино-ключично-соскоподібного.*

С. Груднино-під'язикового.

D. Переднього драбинчастого.

E. Середнього драбинчастого.

2. До хірургічного відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може поширитися інфекція, якщо хворому терміново не зробити операцію?

A. У задне середостіння.

В. У ретровісцеральний простір..

С. У переднє середостіння.*

D. У надгрудинний міжапоневротичний простір.

E. Залишиться на місці.

3. Хворому 60 років з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеотомію. При цьому слід пам'ятати, що її проводять в:

A. Сонному трикутнику шиї.

В. Підпідборідному трикутнику.

С.Лопатково-трахеальному.*

D. Піднижньощелепному.

E. Лопатково-трапецієподібному.

4. При обстеженні пацієнта 15 років виявлено, що після перенесеної щелепно-лицевої травми він не може опустити нижню щелепу. Пошкодження якого м'язу може бути причиною вказаного порушення?

А. Медіального крилоподібного.

В. Підборідно-під'язикового.*

С. Скроневого.

D. Жувального.

E. Бічного крилоподібного.

5. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї ( в ділянці передвісцерального простору). Куди може розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять операцію?

A*В грудну порожнину - переднє середостіння

B В грудну порожнину - в середнє середостіння

C В грудну порожнину - в заднє середостіння

D В ретровісцеральний простір

E В надгрудинний міжапоневротичний простір

6. У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений ?

A*M. Sternocleidomastoideus

B M. omohyoideus

C M. platisma

D M. sternohyoideus

E M. mylohyoideus

7. Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м'язом, зверху-заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A *Сонний.

BЛопатковотрахейний.

CПідщелепний.

DЛопатковоключичний.

EЛопатковотрапецієвидний.

8. В зв'язку з наявністю злоякісної пухлини на язику, хворому слід його видалити. В якому місці легко знайти язичную артерію і перев'язати її?

A *Трикутнику Пирогова.

B В сонному трикутнику.

C Влопаточно-підключичному трикутнику.

D В лопаточно-трапецієвидному трикутнику.

E В лопаточно-трахейному трикутнику.

9. Хворий скаржиться на болі при рухах в лівій половині шиї. Найкраще положення, при якому хворий не відчуває болю - нахил шиї вліво з одночасним підняттям голови і поверненням обличчя в протилежну сторону. Функція якого м`язу порушена?

A*m.sternocleidomastoideus зліва

B m.sternocleidomastoideus справа

C m.trapeziums зліва

Dm.trapezius справа

Em sternohyoideus

10. У хворої 37 років в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник кашель, а потім ядуха. Хворій була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена верхнім черевцем m.omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї. В якому трикутнику шиї проведено хірургічне втручання?

A*Omotracheale

BCaroticum

CSubmandibulare

DOmotraperoideum

EOmoclaviculare

11.До лікаря звернувся хворий із скаргами на болі в лівій половині шиї, які посилюються при рухах голови. Положення при якому болі не турбують - це нахил голови вліво, з поверненням обличчя вправо. Ураження якого м'яза спричиняє біль в даному випадку?

A*Musculus sternocleidomastoideus sin.

BMusculus sternocleidomastoideus dext.

CMusculus platisma dext.

DMusculus platisma sin.

EMusculus longus colli.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 25. М'язи та фасції голови: жувальні та мімічні м'язи. Міжфасціальні простори голови

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини - м'язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з'єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м'язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію мімічних та жувальних м'язів, їх функціональне значення. Вивчити клітковинні простори голови, закцентувати увагу на місця формування гнійних абсцессів та флегмон.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м'язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи голови (musculi capitis).

М'язи голови поділяються на жувальні та мімічні.

Жувальні м'язи:

1. Власне жувальний м'яз (musculus masseter) - починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги; прикріплюється до жувальної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

2.Висковий м'яз (musculus temporalis) - починається від вискової ямки (лежить у висковій ямці); прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот), задні волокна при двосторонньому скороченні зміщують щелепу назад.

3. Медіальний крилоподібний м'яз (musculus pterygoideus mediаlis) починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки; прикріплюється до крилоподібної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

4. Латеральний крилоподібний м'яз (musculus pterygoideus lateralis) - починається від крилоподібного відростка і великого крила клиноподібної кістки; прикріплюється до шийки нижньої щелепи. Функція: при двосторонньому скороченні зміщує нижню щелепу вперед, при односторонньому - вбік.

Мімічні м'язи. Особливості мімічних м'язів: прикріплюються до шкіри; виконують рухи шкіри; не покриті фасціями.

1. Надчерепний м'яз (musculus epicrаnius) - має широку сухожилкову частину або сухожилковий шолом (galea aponeurotica) і м'язові черевця: переднє, або лобове {venter frontalis)j і заднє, або потиличне {venter occipitalis). Функція: підіймає брови, зміщує шкіру чола вверх і назад, утворюючи складки шкіри на чолі ("м'яз здивування").

2.Вушні м'язи (musculi auriculаres anterior, posterior et superior) - розвинуті у людей, які вміють рухати вухами.

3. М'яз гордіїв (musculus procerus) - утворює поперечні складки на переніссі.

4. Коловий м'яз ока {musculus orbicularis oculi) - складається з 3 частин: орбітальна частина (pars orbitаlis) - звужує очну щілину; повікова частина (pars palpebrаlis) - опускає повіку; сльозова частина (pars lacrimаlis) - витискає сльозу зіслізного мішочка.

5. М'яз-зморщувач брови (musculus corrugаtor supercilii) - зводить брови ("сердитий м'яз").

6. М' я з-п ідіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

7. Малий виличний м'яз (musculus zygomаticus minor) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилицях.

8. Великий виличний м'яз (musculus zygomаticus major) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилиці.

9. М'яз сміху (musculus risorius) - утворює ямки на щоках при усмішці.

10. Коловий м'яз рота (musculus orbicularis oris) - зміщує червону кайму губ ("м'яз поцілунку").

11. М'яз-підіймач кута рота (musculus levator аnguli oris) - м'яз доброго (веселого) настрою ("маска комедії").

12 М'яз-опускач кута рота (musculus depressor аnguli oris) - м'яз смутку ("маска трагедії").

13. М'яз-опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris).

14. Підборідний м'яз (musculus mentаlis) - зміщує шкіру підборіддя вверх, нижню губу - вверх і вперед ("м'яз образи").

15. Щічний м'яз (musculus buccinator) - "м'яз трубачів".

16. Носовий м'яз (musculus nasаlis) - має дві частини: поперечну (pars transversa), яка звужує ніздрі, і крилову {pars aldris), яка розширює ніздрі.

Фасції голови: жувальні м'язи вкриті власними одноіменними фасціями (fascia temporalis, fascia masseterica). Мімічні м'язи фасціями не покриті, лише щічний мяз з внутрішньої сторони вистелений щічно-горловою фасцією (fascia buccopharyngea).

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.

Особливості дитячого віку. М'язи голови, у тому числі і мімічні, у новонароджених тонкі і слабкі. Лобове і потиличні брюшки потилично-лобового м'яза виражені відносно добре. Надчерепний м'яз добре розвинений. У новонародженого зв'язок між сухожильним шоломом і шкірою рихлий, що веде до більшої рухливості шкіри, а так само сприяє утворенню гематом при родових травмах. Волокна жувального м'яза у дитини майже паралельні, а у дорослого розташовані у вигляді віяла. Скроневі м'язи мало розвинені, більше розвинена її передня частина. М'яз розвивається одночасно з прорезыванием молочних і постійних зубів.

Фасція скроневого м'яза дитини має між своїми двома листками більшу кількість жирової тканини, завтовшки 5-8 мм.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке міміка?

2. Особливості будови мімічних м'язів?

3. Назвати м'язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

4. Будова та функція жувального м'яза?

5. Будова та функція скроневого м'яза?

6. Будова та функція медіального крилоподібного м'яза?

7. Будова та функція латерального крилоподібного м'яза?

8. Фасції голови?

9. Місця формування гнійних абсцесів?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м'язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м'яз ока, малий виличний.

В. Коловий м'яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М'яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м'язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м'яз ока, малий виличний.

В. Коловий м'яз рота, великий виличний.

С. М'яз підіймач верхньої губи, м'яз сміху, м'яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М'яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м'язів порушена?

A*M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major

4. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м'язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м'яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

5. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м'язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м'яз?