Анатомія опорно-рухового апарату

2. Навчальні цілі. Знати будову типових покривних кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу потиличної, тім'яної і лобової кісток.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології - загальні поняття про будову та функції кісток черепа.

4. Зміст теми заняття. Кістки голови, або череп (ossa capitis, s. cranium)

Череп поділяється на дві частини: мозковий череп (пеиrо-cranium) і вісцеральний, або лицевий череп {cranium viscerale).

Кістки мозкового черепа. Лобова кістка (os frontale). Орієнтування кістки у просторі: орбітальні частини розмістити у горизонтальній площині, лобову луску спрямувати вверх у фронтальній площині (випуклою поверхнею назовні). Лобова кістка складається з 4-х частин: носова частина, дві орбітальні частини і лобова луска; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори лобової кістки: носова частина - pars nasаlis; носова ость - spina nasаlis; решітчаста вирізка- incisura ethmoidаlis; лобова пазуха - sinus frontalis; орбітальна частина - pars orbitаlis; ямка слізної залози - fossa glаndulae lacrimаlis; блокова ямка - fovea trochlearis; лобова луска - squama frontalis; зовнішня поверхня - faсіes externa; лобовий горб - tuber frontаle; надбрівна дуга - аrcus superciliаris; надперенісся - glabella; надорбітальний край - margo supraorbitаlis; надорбітальний отвір (вирізка) - foramen (incisura) supraorbitаle; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; сліпий отвір - foramen cecum; вискова поверхня - faсіes temporalis; вискова лінія - linea temporalis; виличний відросток - processus zygomаticus.

Тім'яна кістка (оs parietаle)

Орієнтування кістки в просторі: лусковий край (ввігнутий) спрямувати вниз, потиличний (заокруглений) - назад, кістку наблизити до сагітальної площини випуклою поверхнею назовні. Тім'яна кістка має 4 краї, 4 кути і 2 поверхні.

Основні анатомічні утвори тім'яної кістки: лобовий край - mаrgo frontalis; потиличний край - mаrgo occipitalis; лусковий край - mаrgo squamosus; сагітальний край - mаrgo sagitаlis; лобовий кут - аngulus frontalis; потиличний кут - аngulus occipitalis; клиноподібний кут - аngulus sphenoidаis соскоподібний кут - аngulus mastoideus; зовнішня поверхня - faсіes externa; верхня вискова лінія - linea temporalis superior; нижня вискова лінія - linea temporalis inferior; внутрішня поверхня - faсіes interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; артеріальні борозни - sulci arteriosi; тім'яний отвір - foramen parietаle.

Потилична кістка (os occipitаle). Орієнтування кістки в просторі: великий отвір розмістити у горизонтальній площині, потиличну луску спрямувати назад і вверх. Потилична кістка складається з 4-х частин: основна частина, дві латеральні частини і потилична луска. Основні анатомічні утвори потиличної кістки: великий (потиличний) отвір - foramen magnum; основна частина - pars basilаris; горловий горбок - tuberculum pharyngeum; схил - clivus; латеральна частина - pars lateralis; потиличний виросток - condylus occipitalis; виросткова ямка (канал) - fossa (canаlis) condylаris; під'язиковий канал - canаlis hypoglossаlis; яремний відросток - processus jugulаris; яремна вирізка - incisura jugulаris; потилична луска - squama occipitalis; зовнішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis externa; нижня каркова лінія - linea nuchаlis inferior; верхня каркова лінія - linea nuchalis superior; найвища каркова лінія - linea nuchаlis suprema; хрестоподібне підвищення - eminentia cruciformis; внутрішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis interna; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна поперечної пазухи - sulcus sinus transverse; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei.

Особливості дитячого віку: Лобова кістка розвивається за типом перетинкових кісток з двох ядер окостеніння, причому кістка розвивається з двох половин, процес зрощення яких починається на 6-му місяці внутріутробного життя і закінчується на 3-му році. Повністю лобовий шов зникає до 7-8 років. Лобові пазухи виникають за допомогою резорбції кістки за рахунок проникнення в лобову кістку передніх осередків ґратчастої кістки. У новонароджених добре виражені лобові горби. Тім'яні кістки розвиваються за типом перетинкових кісток. Виниклі точки окостеніння формують до моменту народження сильно розвинені тім'яні горби. Краї кісток тривалий час не сполучені швами, на межі з лобовою, потиличною і скроневими кістками утворюються джерельця. Скроневі лінії відсутні. Потилична кістка розвивається змішаним способом; велика частина її луски (ділянка, розташована вище за борозну поперечного синуса) костеніє безпосередньо на основі мезенхіми (первинна, або перетинкова кістка), а решта частин - енходрально (вторинна кістка). Ядра окостеніння хрящової тканини з'являються в колі великого потиличного отвору (основна і бічні частини) і одночасно в трьох ділянках луски. На місці переходу хрящової і перетинкової частин луски до 8 місяця внутріутробного розвитку існує глибока вирізка, що іноді зберігається до 3-х, - 4-х - літнього віку. У новонародженого потилична кістка складається з чотирьох ділянок, розділених хрящовими пластинками, які зростаються у віці 2-х - 4-х років. У подальшому відбувається зрощення і окостеніння частин, яке закінчується до 20 років.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що Ви знаєте про розвиток черепа, чому він поділяється на мозковий та лицевий?

2. Яку будову мають плоскі кістки черепа?

3. Ваша тактика при травматичному ушкодженні склепіння черепа?

4. Будова лобової кістки, пазухи?

5. Будова потиличної кістки?

6. Будова тім'яної кістки?

7. Аномалії розвитку кісток склепіння черепа?

Б. Ситуаційні задачі.

1. При обстеженні у пацієнта було виявлено аномальний розвиток однієї з кісток черепа. При цьому були відзначені наступні симптоми: виділялася тім'яна кістка трикутної форми, мале місце злиття потиличної кістки з 1 шийним хребцем. Навколо кістки спостерігались додаткові кістки черепа - кістки швів. Аномалія розвитку якої кістки, вірогідніше, має місце?

А. Os temporale.

В. Os parietale.

С. *Os occipitale.

D. Os frontale.

E. Os sphenoidale.

2. Після звільнення з під завалу у постраждалого відзначається затемнення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі. У задньо-верхніх відділах голови скальпована рана та різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A*Тім'яна та потилична кістка

BКлиновидна кістка та нижня щелепа

CЛобна та носові кістки

DСкронева кістка та верхня щелепа

EВилична кістка та слізна кістка

3. У потерпілого є травма м'яких тканин та тім'яних кісток в області стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яке з утворень вірогідно ушкоджено?

A* Sinus sagittalis superior.

BSinus petrosus superior.

CSinus rectus.

DSinus sagittalis inferior.

ESinus transversus.

4. Внаслідок травми голови у потерпілого виявлено пошкодження правого виростка потиличної кістки. Яка частина потиличної кістки пошкоджена?

A* Латеральна

B Луска

C Основна

D Яремний відросток

E Потиличний отвір

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 9. Кістки черепа: клиноподібна та ґратчаста

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Знати будову кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу клиноподібна та ґратчаста

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології - загальні поняття про будову та функції кісток черепа.

4. Зміст теми заняття. Клиноподібна кістка (оs sphenoidale)

Орієнтування кістки у просторі: малі крила розмістити спереду, крилоподібні відростки спрямувати вертикально вниз. Клиноподібна кістка складається з тіла, малих і великих крил та крилоподібних відростків; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори клиноподібної кістки: тіло - corpus; турецьке сідло - sella turcica; гіпофізіальна ямка - fossa hypophysiаlis; спинка сідла - dorsum sеllae; передперехресна борозна - sulcus praechiasmаtis; сонна борозна - sulcus caroticus; клиноподібний гребінь - crista sphenoidаlis; клиноподібна раковина - concha sphenoidаlis; клиноподібна пазуха - sinus sphenoidаlis; мале крило - аla minor; зоровий канал - canаlis opticus; верхня орбітальна щілина - fissura orbitаlis superior; велике крило - аla major; мозкова поверхня - faсіes cerebrаlis; вискова поверхня - faсіes temporalis; орбітальна поверхня - faсіes orbitаlis; верхньощелепна поверхня - faсіes maxillаris; підвисковий гребінь - crista infratemporаlis; круглий отвір -: foramen rotundum; Овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; крилоподібний відросток - processus pterygoideus; латеральна пластинка - lamina lateralis; медіальна пластинка - lamina mediаlis; крилоподібна ямка - fossa pterygoidea; човноподібна ямка - fossa scaphoidea; крилоподібний канал - canаlis pterygoideus; крилоподібна вирізка - incisura pterygoidea.

Решітчаста кістка (оs ethmoidаle). Орієнтування кістки у просторі: решітчаста пластинка (пластинка з отворами) знаходиться у горизонтальній площині, півнячий гребінь спрямувати вперед і вверх. Решітчаста кістка складається з горизонтальної решітчастої пластинки і перпендикулярної пластинки, до яких приєднується комплекс повітряних решітчастих комірок, що утворюють решітчастий лабіринт. Основні анатомічні утвори решітчастої кістки: решітчаста пластинка - lamina cribrosa; півнячий гребінь - crista gаlli; перпендикулярна пластинка - lamina perpendiculаris; решітчастий лабіринт - labyrinthus ethmoidаlis; решітчасті комірки - cellulae ethmoidаles; орбітальна пластинка - lamina orbitаlis; решітчасті отвори - foramina ethmoidаlia; верхня носова раковина - concha nasаlis superior; середня носова раковина - concha nasаlis media.

Особливості дитячого віку: Ґратчаста кістка розвивається за типом хрящової носової капсули. Ядра окостеніння виникають на 4-му - 5-м місяцях внутріутробного життя послідовно в області носових раковин, ґратчастої пластинки, потім в інших частинах. Перпендикулярна пластинка при народженні хрящова і костеніє до 6 - 8 років. Ґратчасті осередки виявляються сформованими до 3-м рокам.

Основна кістка розвивається на хрящовій основі з окремих ядер окостеніння. Спочатку утворюється з двох частин (підстави і передньої частини основної кістки), в кожній їх яких є свої ядра окостеніння, що з'являються в різні терміни до 3-4-го місяця внутріутробного розвитку. Окремі структури кістки зростаються між собою і з тілом кістки протягом четвертого-шестого місяців внутріутробного життя. Окостеніння продовжується і в постнатальному періоді до остаточного формування черепа. Пазуха основної кістки також формується в основному після народження: у новонароджених вона представлена незначними випинаннями слизистої оболонки в області формування пазух, які досягають тіла кістки до 8 - 10 років, а в цілому формування пазух протікає до 12 - 15 років.

Матеріали для самопідготовки

А. Питання для самоконтролю:

1. Будова клиноподібної кістки?

2. Будова турецького сідла, функціональне значення цього утворення?

3. Будова решітчастої кістки?

4. Чому клиноподібна та решітчаста кістки є повітроносними?

5. Назвіть клінічні терміни запалення пазух клиноподібної та решітчастої кісток?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хвора 45 років після падіння на лід потрапила в нейрохірургічне відділення. Після обстеження був встановлений діагноз «перелом основи черепа». На R-граммі лінія перелому пройшла через foramen rotundum, sulcus chiasmaticus. Яка кістка пошкоджена?

А. os occipitale.

В. os parietale.

С. os frontale.

D. *os sphenoidale.

E. os ethmoidale.

2. У клініку потрапив чоловік 36 років після автокатастрофи. На R-граммі видно перелом носової перетинки у верхньої треті. Яка кістка, вірогідніше, ушкоджена?

A. потилична кістка.

B. скронева кістка.

C. тім'яна кістка.

D. верхня щелепа.

E. *решітчаста кістка.

3. Внаслідок пухлини гіпофіза при рентгенографії виявлено руйнування і збільшення ямки турецького сідла. Яка кісткова порожнина при цьому вражена?

A*Пазуха клиновидної кістки

BСонний канал.

CЗоровий канал.

DБарабанна порожнина.

E. Лицевий канал.

4. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшенняпорожнини турецького сідла витончення передніх нахилених відростків, руйнування різних ділянок турецького сідла. Пухлина якої ендокринної залози може спричинити таке руйнування кісток?

A*Гіпофіз

BВилочкова залоза

CЕпіфіз

DЩитовидної залози

EНаднирники

5. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшення турецького сідла і деструкція окремих його ділянок. Пухлинне розростання якого анатомічного утвору може спричинити таке руйнування кістки?

A*Гіпофізу

BЕпіфізу

CЗорового горба

DЧотиригорбового тіла

EКолінчастих тіл

6. У хворого гнойне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину носової порожнини витікає гній?

A*Meatus nasi superior

BMeatus nasi communis

CMeatus nasi medius

DMeatus nasi inferior

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 10. 11. Кістки черепа. Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках особливості будови скроневої кістки, канали, щілини, стінки барабанної порожнини.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган слуху, вестибулярний орган.

4. Зміст теми заняття. Вискова (скронева) кістка (оs temporаle). Орієнтування кістки в просторі: лускову частину спрямувати вверх, виличний відросток - вперед. Вискова кістка складається з трьох частин: барабанна частина, лускова частина і кам'яниста частина. Частини розділені щілинами. У висковій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо.

Основні анатомічні утвори вискової кістки: барабанна частина - pars tympаnica; зовнішній слуховий отвір - porus acusticus extemus; зовнішній слуховий хід - meatus acusticus extemus; барабанно-соскоподібна щілина - fissura tympanomastoidea; барабанно-лускова щілина - fissura tympanosquamosa; кам'янисто-барабанна щілина - fissura petrotympаnica; кам'янисто-лускова щілина - fissura petrosquamosa; лускова частина - pars squamosa; вискова поверхня - faсіes temporalis; борозна середньої вискової артерії - sulcus arteriae temporalis mediae; виличний відросток - processus zygomdticus; нижньощелепна ямка - fossa mandibularіs; суглобовий горбок - tuberculum articulаre; мозкова поверхня - faсіes cerebrаlis; кам'яниста частина - pars petrosa; соскоподібний відросток - processus mastoideus; соскоподібна вирізка - incisura mastoidea; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; борозна потиличної артерії - sulcus arteriae occipitalis; піраміда - pyrаmis; передня поверхня - faсіes anterior; дах барабанної порожнини - tegmen tympani; трійчасте втиснення - impressio trigemini; верхній край - mаrgo superior; борозна верхньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi superioris; задня поверхня - faсіes posterior; внутрішній слуховий отвір - porus acusticus internus; внутрішній слуховий хід - meatus acusticus internus; задній край - mаrgo posterior; борозна нижньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi inferioris; нижня поверхня - faсіes inferior; яремна ямка - fossa jugulаris; шилоподібний відросток - processus styloideus; шилососкоподібний отвір - foramen stylomastoideum; зовнішній сонний отвір - foramen caroticum externum; верхівка піраміди - apex pyramidis; внутрішній сонний отвір - foramen caroticum internum; кам'яниста ямочка - fossula petrosa

Канали вискової кістки:

Сонний канал {canаlis caroticus) - починається зовнішнім сонним отвором і закінчується внутрішнім сонним отвором.

Лицевий канал (canаlis facialis) - починається у внутрішньому слуховому ході і закінчується у шилососкоподібному отворі. По ходу лицевий канал вигинається, утворюючи колінце лицевого каналу (geniculum canаlis facialis).

М'язово-трубний канал (canаlis musculotubаrius) - починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину; поділяється на два півканали: 1) півканал слухової труби (semicanаlis tubae auditivae); 2) півканал м'яза-натягача барабанної перетинки (semicanаlis musculi tensoris tyтрапі).

Соннобарабанні канальці (canaliculi caroticotympапісі) - починаються в сонному каналі і закінчуються в барабанній порожнині.

Каналець барабанної струни (canaliculus chordae tymрапі) - починається вище шилососкоподібного отвору і відкривається у барабанну порожнину.

Соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus) - починається в яремній ямці і відкривається у барабанно-соскоподібній щілині.

Барабанний каналець (canaliculus tympаnicus) - починається у кам'янистій ямочці і закінчується розтвором каналу малого кам'янистого нерва (hiatus canаlis nervi petrosi minoris).

Водопровід присінка (aqueductus vestibuli) - відкривається зовнішнім отвором водопроводу присінка (aperture externa aqueductus vestibuli) на задній поверхні піраміди.

Каналець завитка (canaliculus cochleae) - відкривається зовнішнім отвором канальця завитка (apertura externa canaliculi cochleae) на задньому краю піраміди.

Внутрішній та зовнішній слухові ходи теж відносяться до каналів вискової кістки.

Канал великого кам'янистого нерва (canаlis nervi petrosi majoris) - починається від колінця лицевого каналу і закінчується розтвором каналу великого кам'янистого нерва.

Соскоподібний відросток: за інтенсивністю розвитку комірок виділяють два крайніх типа відростків: 1) склеротичний (діплоїчний); 2) пневматичний.

Через соскоподібний відросток здійснюють оперативний доступ до середнього вуха. Місце трепанації - латеральна поверхня (трикутник Шипо).

Барабанна порожнина має 6 стінок:

- верхня - покрівельна;

- задня - соскоподібна (через печеру сполучається з комірками);

- передня - сонна (починається м'язово-трубний канал);

- нижня - яремна;

- медіальна - лабіринт на;

- латеральна - перетинчаста (барабанна перетинка).

Особливості дитячого віку: Скронева кістка розвивається з трьох спочатку сполучених між собою кісткових структур і у новонароджених складається зі трьох кісток - луски, піраміди (кам'яниста частина) і барабанної частини, розділених видимими щілинами. Зовнішній слуховий прохід в барабанній частині відсутній (у цьому місці існує воронкоподібне поглиблення, наповнене казеозною речовиною) і остаточної форми і розміру набуває до 6-ти років. Також слабо виражений соскоподібний відросток, який після народження розвивається під впливом грудино-ключично-соскоподібного м'яза, його пневматизація наступає після 3-х літнього віку. Інші структури і канали кістки розвиваються в різний час і набувають рельєфної вираженості до 6-ти років, коли кістка приймає остаточну форму.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати і показати три частини скроневої кістки і межу між ними.

2. Назвати і показати елементи зовнішньої будови лускової частини скроневої кістки.

3. Назвати і показати барабанну частину скроневої кістки і вікові особливості її будови.

4. Назвати і показати елементи зовнішньої будови кам'янистої частини скроневої кістки.

5. Назвати і показати елементи зовнішньої будови соскоподібного відроска скроневої кістки.

6. Назвати, показати канали скроневої кістки.

Б. Ситуаційні задачі.

1. В дитячу лікарню госпіталізовано 2 річного хлопця зі скаргами на гостру біль у правому вусі. При обстеженні встановлено катар верхніх дихальних шляхів і запалення правого середнього вуха. Через які анатомічні утворення інфекція змогла проникнути в порожнину середнього вуха з носоглотки?

А. canaliculus chordae tympani.

В. canaliculus tympanicus.

С. semicanalis m. tensoris tympani.

D. semicanalis tubae auditivae.*

E. canalis n. facialis.

2. У хворого виявлене руйнування стінки барабанної порожнини з розповсюдженням гною до задньої черепної ямки. Яка із стінок зруйнована?

A*Paries mastoideus

BParies membranaceus

CParies labyrinthicus

DParies tegmentalis

EParies jugularis

3. Під час хірургічного втручання лікар маніпулює на внутрішній стінці барабанної порожнини. Руйнування якого каналу скроневої кістки можливе?

A* Лицевого.

BМ'язово-трубного.

CБарабанного.

DКанальця барабанної струни.

EСонного.

4. Дитина поступила в лор-відділення клінічної лікарні з діагнозом: гнійне запалення середнього вуха. Захворювання почалось з запалення носоглотки. Встановлено, що інфекція потрапила в барабанну порожнин через слухову трубу, яка лежить в:

A *canalis musculotubarius.

Bcanaliculus tympanicus.

Ccanalis caroticus.

Dcanaliculus chordae tympani.

Ecanaliculi carotici tympanici.

5. Запаленя барабанної порожнини (гнойний отіт) у хворого ускладнилося запаленням комірок соскоподібного відростка. Через яку стінку барабанної порожнини проникнув гній до комірок?

A*Задню

BПередню

CМедіальну

DЛатеральну

EВерхню

6. Дитина 3-х років поступила в клініку з діагнозом: отіт. Є вірогідність розповсюдженнягною із барабанної порожнини через задню стінку. Куди найвирогідніше може потрапити гній?

A*В соскоподібну печеру

BУ внутрішнє вухо

CВ слухову трубу

DВ зовнішній слуховий прохід

EВ задню черепну ямку

7. У дитини 2 років після перенесеного грипу з'явилися скарги на біль у вусі. Лікар виявив зниження слуху та запалення середнього вуха. Яким шляхом інфекція потрапила до середнього вуха?

A* через слухову трубу

Bчерез foramen jugularis

Cчерез canalis caroticus

Dчерез atrium mastoideum

Eчерез canalis nasolacrimalis

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 12 Кістки лицьового черепа: верхні щелепи, носові кістки, виличні кістки, леміш, сльозові кістки, нижня носова раковина, нижня щелепа, піднебінна кістка, під'язикова кістка. Будова, аномалії розвитку.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання будови кісток лицевого черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках особливості будови кісток лицевого черепа.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган слуху, вестибулярний орган.

4. Зміст теми заняття. Кістки лицевого черепа:

Носова кістка - оs nasаle (парна)

Слізна (сльозова) кістка - оs lacrimаle (парна)

Вилична кістка - оs zygomаticum (парна)

Нижня носова раковина - concha nasаlis inferior (парна)

Верхня щелепа (парна) - maxilla (парна)

6. Піднебінна кістка - (оs palatinum) (парна)

Нижня щелепа (mandibula) (непарна)

Леміш - vomer (непарна кістка)

Під'язикова кістка - оs hyoideum (непарна, не належить безпосередньо до кісток лиця, але за розвитком споріднена з ними).

Верхня щелепа (maxilla) . Орієнтування кістки в просторі: носову поверхню верхньої щелепи розмістити у сагітальній площині, лобовий відросток спрямувати вперед і вверх. Верхня щелепа складається з тіла та 4-х відростків, має повітряну (Гайморову) пазуху. Основні анатомічні утвори верхньої щелепи: тіло верхньої щелепи - corpus maxillae; орбітальна поверхня - faсіes orbitаlis; підорбітальний канал - canаlis infraorbitаlis; підорбітальний край - margo infraorbitаlis; передня поверхня - faсіes anterior; підорбітальний отвір - foramen infraorbitalіs; іклова ямка - fossa canina; носова вирізка - incisura nasаlis; підвискова поверхня - faсіes infratemporаlis; альвеолярні отвори - foramina alveolаria; альвеолярні канали - canаles alveolаres; горб верхньої щелепи - tuber maxillae; носова поверхня - faсіes nasаlis; слізна борозна - sulcus lacrimаlis; верхньощелепний розтвір - hiatus maxillаris; верхньощелепна пазуха - sinus maxillаris; велика піднебінна борозна - sulcus palatinus major; лобовий відросток - processus frontalis; виличний відросток - processus zygomаticus; піднебінний відросток - processus palatinus; різцевий канал - canаlis incisivus; альвеолярний відросток - processus alveolаris; альвеолярна дуга - аrcus alveolаris; зубні альвеоли - alveolae dentаles; міжальвеолярні перегородки - septa interalveolаria; альвеолярні випини - juga alveolаria.

Нижня щелепа (mandibula). Орієнтування кістки в просторі: нижню щелепу розмістити у горизонтальній площині, гілки нижньої щелепи спрямувати назад і вверх. Нижня щелепа складається з тіла і двох гілок нижньої щелепи. Основні анатомічні утвори нижньої щелепи: тіло нижньої щелепи - corpus mandibulae; основа нижньої щелепи - basis mandibulae; підборідний виступ - protuberаntia mentаlis; підборідний отвір - foramen mentаle; коса лінія - linea obliqua; двочеревцева ямка - fossa digаstrica; підборідна ость - spina mentаlis; щелепно-під'язикова лінія - linea mylohyoidea; під'язикова ямка - fovea sublingualis; піднижньощелепна ямка - fovea submandibularіs; альвеолярна частина - pars alveolаri; альвеолярна дуга - аrcus alveolаris; зубні альвеоли - alveolae dentаles; міжальвеолярні перегородки - septa interalveolаria; альвеолярні випини - juga alveolаria; гілка нижньої щелепи - ramus mandibulae; кут нижньої щелепи - аngulus mandibulae; жувальна горбистість - tuberositas masseterica; крилоподібна горбистість - tuberositas pterygoidea; отвір нижньої щелепи - foramen mandibulae; канал нижньої щелепи - canаlis mandibulae; вінцевий відросток - processus coronoideus; вирізка нижньої щелепи - incisura mandibulae; виростковий відросток - processus condylаris; головка нижньої щелепи - caput mandibulae; шийка нижньої щелепи - соllит mandibulae; крилоподібна ямка - fovea pterygoidea.

Піднебінна кістка (оs palatinum)..Орієнтування кістки в просторі: перпендикулярну пластинку розмістити у сагітальній площині і спрямувати вверх, горизонтальну пластинку - у горизонтальній площині і спрямувати медіально. Основні анатомічні утвори піднебінної кістки: перпендикулярна пластинка - lamina perpendicularis; носова поверхня - faсіes nasаlis; верхньощелепна поверхня - faсіes maxillаris; клинопіднебінна вирізка - incisura sphenopalatina; велика піднебінна борозна - sulcus palatinus major; малі піднебінні канали - canаles palatini minores; горизонтальна пластинка - lamina horizontаlis; носова поверхня - faсіes nasalis; піднебінна поверхня - faсіes palatina; малі піднебінні отвори - foramina palatina minora; пірамідальний відросток - processus pyramidаlis; раковинний гребінь - crista conchаlis; решітчастий гребінь - crista ethmoidаlis; орбітальний відросток - processus orbitаlis; клиноподібний відросток - processus sphenoidаlis;

Особливості дитячого віку: Кістки лицьового відділу черепа в своєму розвитку і формоутворенні відстають від розвитку кісток мозкового відділу. Розвиваються як перетинкові кістки і остаточно формуються до 17-20 років. Очна ямка, рогівка і носова порожнині проходять своє становлення в різні періоди пренатального періоду, але в основному після народження. Найбільшого розвитку до моменту народження досягає очна ямка, що пов'язане з розвитком органу зору. Додаткові пазухи носа формуються після народження. Спочатку, до формування неба, носова і ротова порожнини не розділені. Скронева, підскронева і крилопіднебінні ямки формуються після народження. В області скроневої ямки існують бічні джерельця.

Верхньощелепна кістка розвивається за типом перетинкових кісток з двох первинних і декількох вторинних ядер окостеніння. Пазуха з'являється на 6-му внутріутробному місяці і у новонародженого розвинена мало, остаточно формується, як і вся щелепа, до 17-20 років.

Нижня щелепа має складний розвиток як в пре - так і в постнатальному періоді і до моменту народження складається з двох половин. Для обох щелеп характерна залежність (ускладнення) структури від функціонального навантаження і від розвитку і зміни зубів, в процесі чого змінюється положення однієї щелепи по відношенню до іншої (прикуси).

Піднебінна кістка - перетинкова, розвивається з одного ядра окостеніння, що з'являється на 2-му місяці. Спочатку розвивається перпендикулярна, потім горизонтальна пластинка. Остаточно формується із закінченням формування піднебіння і щелепи.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Які є основні частини верхньої щелепи?

2. Назвіть парні кістки лицевого відділу черепа.

3. Назвіть основні частини нижньої щелепи.

4. Які кістки лицевого відділу черепа мають повітроносну пазуху?

5. Які є аномалії розвитку кісток лицевого відділу черепа?

6. Назвіть які відростки має вилична кістка.

7. Які борозни та канали має верхня щелепа?

8. Яка частина верхньої щелепи обмежує нижню стінку орбіти?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хворого 45 років турбувала папілома в порожнині носа. Лікар встановив, що вона знаходиться на утворі, рід яким відкривається носо-сльозова протока, це:

А. Верхня носова раковина.

В. Середня носова раковина.

С. Нижня носова раковина.*

D. Клино-решітчастий закуток.

E. Решітчастий пухир.

2. У пацієнта внаслідок травми перелом кісткової перегородки порожнини носа. Які еістки пошкодженні?

А. Леміш та вилична кістка.

В. Решітчаста та вилична кістка.

С. Піднебінна та решітчаста кістка.

D. Леміш та решітчаста кістка.*

E. Піднебінна та вилична кістка.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 13. Зовнішня та внутрішня поверхні основи черепа. Череп в цілому

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання топографії зовнішньої та внутрішньої поверхонь основи черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах утворення склепіння черепа, внутрішньої та зовнішньої поверхні основи черепа.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган слуху, вестибулярний орган.

4. Зміст теми заняття. Орієнтування черепа у просторі: череп поставити по відношенню до себе, тобто лобову кістку спрямувати вперед, а потиличну - назад. В черепі розрізняють вертикальну норму {norma verticаlis), або склепіння (calvаria), базилярну норму (norma basilаris), або внутрішню основу черепа (basis crаnii interna) та зовнішню основу черепа (basis crаnii externa), лицеву норму (norma facialis), латеральну норму (norma lateralis) і потиличну норму (norma occipitalis).

Основні анатомічні утвори внутрішньої основи черепа:

Передня черепна ямка - fossa crаnii anterior: сліпий отвір - foramen cecum; решітчаста пластинка - lamina cribrosa; півнячий гребінь - crista gаll.

Середня черепна ямка - fossa crаnii media; зоровий канал - canаlis opticus; верхня орбітальна щілина - fissura orbitаlis superior; передперехресна борозна - sulcus praechiasmаtiсиs; сонна борозна - sulcus caroticus; турецьке сідло - sella turсіca; гіпофізна ямка - fossa hypophysiаlis; круглий отвір - foramen rotundum; овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; рваний отвір - foramen lacerum.

Задня черепна ямка - fossa crаnii posterior: великий (потиличний) отвір - foramen magnum; схил - clivus; яремний отвір - foramen jugulаre; внутрішній слуховий отвір - pоrus acusticus internus; внутрішній слуховий хід - meatus acusticus internus; лицевий канал - canаlis facialis; канал під'язикового нерва - canаlis nervi hypoglossi; внутрішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis interna;

борозна верхньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi superioris; борозна нижньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi inferioris; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; борозна поперечної пазухи - sulcus sinus transversi

Основні анатомічні утвори зовнішньої основи черепа: альвеолярна дуга - аrcus alveolаris; кісткове піднебіння - palatum osseum різцевий отвір - foramen incisivum; різцевий канал - canаlis incisivus; великий піднебінний отвір - foramen palatinum mаjus; великий піднебінний канал - canаlis palatinus major; малі піднебінні отвори - foramina palatina minora; малі піднебінні канали - canаles palatini minores; крилоподібний відросток - processus pterygoideus; леміш - vomer; хоана - choаna; крилоподібний канал - canаlis pterygoideus; рваний отвір - foramen lacerum; сонний канал - canаlis caroticus; овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; нижньощелепна ямка -fossa mandibulаris; яремна ямка - fossa jugulаris; яремний отвір - foramen jugulаre; шилоподібний відросток - processus styloideus; соскоподібний відросток - processus mastoideus; шилососкоподібний отвір - foramen stylomastoideurn; потиличний виросток - condylus occipitalis; виросткова ямка (канал) - fossa (canаlis) condylаris; канал під'язикового нерва - canаlis nervi hypoglossi; великий (потиличний) отвір - foramen magnum; горловий горбок - tuberculum pharyngeum; зовнішній потиличний виступ - protuberаntia occipitalis externa; соскоподібна вирізка - incisura mastoidea; борозна потиличної артерії - sulcus arteriae occipitalis.

Кожен череп має індивідуальні особливості. Для черепа в цілому характерні певна форма, величина, відношення розмірів лицьового черепа до мозкового, ступінь розвитку надбрівних дуг, сосковидних відростків, м'язових горбів, шорстких ліній і ін. Ці ознаки, а так само розміри черепа изменчевы, але не виходять за межі умовної норми.

Для індивідуальної характеристики форми черепа (мозкового) прийнято визначати його розміри (діаметри): подовжній, поперечний, висотний. Подовжній розмір - відстань від глабеллы до найбільш виступаючої точки потилиці складає 167-193 мм (у чоловіків). Поперечний розмір, відповідний найбільш широкій частині черепа, в межах 123-153 мм. Вертикальний розмір - відстань від середини переднього краю великого (потиличного) отвору (базіон) до місця сходження сагиттального шва з вінцевим (брегма) - рівний 126-143 мм (Я. Я. Рогинський, М.Г. Льовін). Відношення подовжнього розміру (діаметру) до поперечного, помножене на 100, є черепний показник (поперечно-поздорвжний індекс). При значенні черепного показника до 74,9 череп називають довгим (доліхокранія); покажчик рівний 75,0-79,9, характерізує середні розміри черепа (мезокранія), а при показнику від 80,0 і більше череп буде широким і коротким (брахікранія). Форма голови відповідає формі черепа. У зв'язку з цим виділяють довгоголових людей (доліхокефали), среднеголовых (мезокефали) і широкоголових (брахіокефали).

Розглядаючи череп зверху, можна побачити різноманітність його форми: еліпсоїдну (при доліхокранії), овоїдну (при мезокранії), сфероїдну (при брахікранії) і ін. Місткість (об'єм порожнини) мозкового черепа також індивідуальна. Вона коливається у дорослої людини від 1000 до 2000 см3.

При розгляді будови черепа необхідно звернути увагу на статеві відмінності: чоловічий череп в середньому більше жіночого за об'ємом (на 150-200 см3). Місткість черепа у чоловіка рівна приблизно 1450 см3, а у жінки 1300 см3. Поверхня жіночого черепа гладка, у чоловічого черепа горбистості приносових пазух виражені краще, очні ямки мають відносно велику величину.

Одним з методів дослідження черепа є рентгенологічний. Череп найчастіше вивчають на фронтальних і бічних знімках. На передньому знімку визначають щільні тіні кісток черепа і зубів і прояснення на місці пазух лобової і верхньощелепної кісток. Бічні знімки дають картину різних кісток мозкового і вісцерального черепа, а також турецького сідла.

Для отримання точного уявлення про будову кісток черепа застосовують декілька проекцій. Основною з них є пряма, бічна і аксіальна. Ці оглядові проекції дають можливість провести вимірювання, визначити форму черепа, провести аналіз швів, ямок, грануляції, пальцьових вдавлений, оцінити судинний малюнок на склепінні черепа, подивитися три черепні ямки і їх вміст, очні ямки, верхньощелепні і клиновидні пазухи, альвеолярні відростки щелеп, зуби і інші анатомічні утворення.

Краніометрія (виміри черепа).

Визначення індекса (х) відносних розмірів мозкового черепа

X=

По отриманих значеннях індекса визначають слідуючі основні форми мозкового черепа:

1. Доліхоцефали (dolichus - довгий, kephale - голова) - значення індекса від 65 до 75.

2. Мезоцефали (mesos - середній) - значення індекса від 75 до 80.

3. Брахіцефали (brachus - короткий) - значення індекса від 80 до 90.

Визначення індекса (х) відносних розмірів лицевого черепа.

X=

По отриманих значеннях індекса визначають слідуючі основні форми лицевого черепа:

1. Евріпрозопи (eurus -широкий, prozopon - обличчя) - значення індекса від 80 до 85.

2. Мезопрозопи (mesos - середній) - значення індекса від 85 до 90.

3. Лептопрозопи (leptos - подовжений) - значення індекса від 90 до 95.

Точки черепа для вимірювання.

Inion - ініон

Lambda - ламбда

Bregma - брегма

Pterion - птеріон

Gonion - гоніон

Nasion - назіон

Особливості дитячого віку: При народженні основа черепа ригідна, оскільки міжкісткові простори заповнені хрящовою тканиною. Між кістками основи склепіння черепа є простори для швів; одні з цих просторів прямі і вузькі, інші ширші (3-5 мм), покриті фіброзними перетинками, які згодом стають швами. До часу народження кути тім'яних кісток черепа не зазнають процесу окостеніння, у місцях їх з'єднання залишаються простори, покриті фіброзними перетинками - джерельцями (fonticuli cranialis). Розрізняють наступні джерельця: передній (fonticulus anterior), задній (fonticulus posteroir), парні клиновидні і соскоподібні джерельця. На рівні джерелець покривні тканини стикаються з мозковими оболонками за допомогою апоневрозов. Череп до моменту народження представлений великою кількістю кісток, шви (стрілоподібний, вінцевий, потиличний) відкриті і починають закриватися тільки з 3-4 місяців життя.

Матеріали для самопідготовки

А. Питання для самоконтролю:

1. Будова мозкового черепа, його відділи, границі?

2. Утворення склепіння черепа?

3. Утворення зовнішньої поверхні основи черепа?

4. Утворення внутрішньої поверхні основи черепа?

5. Назвіть границі передньої, середньої та задньої черепних ямок?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у середню черепну ямку?

A* Через верхню очноямкову щілину

BЧерез передній решітчастий отвір

CЧерез задній решітчастий отвір

DЧерез нижню очноямкову щілину

EЧерез вилично-очноямковий отвір

2. У хворого виявлене руйнування стінки барабанної порожнини з розповсюдженням гною до задньої черепної ямки. Яка із стінок зруйнована?

A*Paries mastoideus

BParies membranaceus

CParies labyrinthicus

DParies tegmentalis

EParies jugularis

3. Дитина 3-х років поступила в клініку з діагнозом: отит. Є вірогідність розповсюдження гною із барабанної порожнини через верхню стінку. Куди може потрапити гній?

A*В середню черепну ямку.

BУ внутрішнє вухо

CВ слухову трубу

DВ зовнішній слуховий прохід

EВ задню черепну ямку

4. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги?

A*Середню черепну ямку.

B Міжкрилоподібний простір.

CЛобову пазуху.

DПідапоневротичний скроневий простір

EБарабанну порожнину.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 14. Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання будови кісткового піднебіння та ямок черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці. Запальні процеси в приносових пазухах розповсюджуються через певні анатомічні утвори на тверду оболону головного мозку, судинно-нервові пучки. Чітке уявлення про просторове розташування кісток, які утворюють стінки носової порожнини та орбіти, дає можливість добре орієнтуватись при травмах черепа, органа зору, оперативному видалені сторонніх тіл та вад.

2. Навчальні цілі. Вивчити стінки очної ямки, носової порожнини, скроневої, крило-піднебінної, підскроневої ямки. Знати вміст ямок та їх сполучення з анатомічними утворами черепа. Знати будову кісткової частини піднебіння. Оволодіти технікою читання рентгенограм черепа та вміти виявити на них норму, аномалію, патологічний процес. Вміти відрізнити череп дорослої людини від новонародженого.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган зору.

Зміст теми заняття. В черепі розрізняють вертикальну норму (norma verticаlis), або склепіння (calvаria), базилярну норму (norma basildris), або внутрішню основу черепа (basis crаnii interna) та зовнішню основу черепа (basis crаnii externa), лицеву норму (norma facialis), латеральну норму (norma lateralis) і потиличну норму (norma occipitalis).

Основні анатомічні утвори латеральної норми черепа:

1. Вискова ямка - fossa temporalis. Вискова ямка медіально утворена висковою поверхнею лобової кістки, висковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки і висковою поверхнею лускової частини вискової кістки. Латерально вискова ямка обмежена виличною дугою, спереду - виличною кісткою. Вискова ямка відділяється підвисковим гребенем від підвискової ямки.

Підвискова ямка - fossa infratemporalisl Підвискова ямка утворена нижньою частиною підвискової поверхні великого крила клиноподібної кістки, спереду обмежена підвисковою поверхнею верхньої щелепи, латерально-виличною дугою та гілкою нижньої щелепи, медіально - латеральною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Підвискова ямка з'єднується:

а) зі середньою черепною ямкою через овальний та остистий отвори;

б) з орбітою через нижню орбітальну щілину (fissura orbitаlis inferior);

в) з крилопіднебінною ямкою через криловерхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).

Крилопіднебінна ямка - fossa pterygopalatina. Крилопіднебінна ямка має чотири стінки: передня стінка утворена горбом верхньої щелепи та підвисковою поверхнею верхньої щелепи; медіальна стінка - перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки; задня стінка - переважно верхньою частиною латеральної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки; верхня стінка - верхньощелепною поверхнею великого крила клиноподібної кістки. Крилопіднебінна ямка сполучається:

а)з ротовою порожниною через великий та малі піднебінні канали;

б)з носовою порожниною через клинопіднебінний отвір;

в)з орбітою через нижню орбітальну щілину;

г)зі середньою черепною ямкою через круглий отвір;

д)з рваним отвором через крилоподібний канал;

є) з підвисковою ямкою через криловерхньощелепну щілину.

Основні анатомічні утвори лицевої норми череп:

1. Орбіта - orbita. Вхід в орбіту - аditus orbitae Розрізняють чотири стінки орбіти: верхня стінка - утворена орбітальною частиною лобової кістки і малим крилом клиноподібної кістки; нижня стінка - утворена орбітальною поверхнею верхньої щелепи і виличною кісткою; ззаду - орбітальним відростком піднебінної кістки; медіальна стінка - утворена лобовим відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, орбітальною пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної кістки; латеральна стінка - утворена орбітальною поверхнею великого крила клиноподібної кістки і виличною кісткою.

Орбіта з'єднується:

через носослізний канал (canаlis nasolacrimalis) з носовою порожниною;

через підорбітальний канал з ікловою ямкою;

через нижню орбітальну щілину з підвисковою та крилопіднебінною ямками;

через зоровий канал і верхню орбітальну щілину зі середньою черепною ямкою;

через задній решітчастий отвір з носовою порожниною;

через передній решітчастий отвір з передньою черепною ямкою;

через виличний канал з висковою ямкою.

2. Носова порожнина - cаvitas nasi. Носова порожнина має вхідний отвір - грушоподібний отвір (apertura piriformis) і два вихідні отвори - хоани. Носова порожнина розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi) на дві половини. Кісткова носова перегородка утворена перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки та лемешем.

Стінки носової порожнини: верхня стінка - утворена носовими кістками, носовою частиною лобової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної кістки; нижня стінка - утворена кістковим піднебінням (кісткове піднебіння утворене піднебінними відростками верхніх щелеп та горизонтальними пластинками піднебінних кісток); латеральна стінка - утворена носовою кісткою, лобовим відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, носовою поверхнею верхньої щелепи, лабіринтом решітчастої кістки, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної, кістки, нижньою носовою раковиною.

Три парні носові раковини (верхня, середня і нижня) розділяють носову порожнину на носові ходи:

нижній носовий хід (meatus nasi inferior) - знаходиться між кістковим піднебінням і нижньою носовою раковиною, тобто під нижньою носовою раковиною. Він з'єднується з орбітою через носослізний канал;

середній носовий хід (meatus nasi medius) - знаходиться між нижньою і середньою носовими раковинами, тобто під середньою носовою раковиною. Він з'єднується з повітряними приносовими пазухами (верхньощелепною, лобовою, решітчастою, зокрема зі середніми та передніми решітчастими комірками);

верхній носовий хід (meatus nasi superior) - знаходиться між середньою і верхньою носовими раковинами, тобто під верхньою носовою раковиною. Він сполучається з крилопіднебінною ямкою через клинопіднебінний отвір, з передньою черепною ямкою через решітчасту пластинку, вторинно сполучається з клиноподібною пазухою та решітчастою пазухою (зокрема зі задніми решітчастими комірками); з орбітою через задній решітчастий отвір;

загальний носовий хід (meatus nasi communis) - знаходиться між раковинами і кістковою перегородкою носа. Він сполучається з ротовою порожниною через різцевий канал.

Особливості дитячого віку: Череп проходить в своєму розвитку три етапи -- до 7 літнього віку, до 12-13 років і з 13 до 20 років. У новонародженого мозковий відділ за об'ємом в 8 разів перевищує лицьовий відділ у зв'язку з розвитком мозку і органів чуття. Сильно розвинені лобові і тім'яні горби. Найбільш характерні ознаки -- наявність джерелець -- не скостенілих ділянок склепіння черепа. До 7-ми літнього віку відбувається інтенсивне зростання черепа, особливо в потиличній частині. З 7-ми літнього віку наступає формування лицьового відділу під впливом навантаження на зубощелепний апарат.

Матеріали для самопідготовки

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати і показати стінки орбіти і отвори через які вона сполучається з іншими топографічними утворами черепа.