Анатомія опорно-рухового апарату

2. Назвати і показати стінки носової порожнини.

3. Назвати і показати приносові пазухи і їхній зв'язок з носовими ходами.

4. Назвати і показати скроневу ямку, її вміст, стінки.

5. Назвати і показати підскроневу ямку, її вміст, стінки, зв'язок з іншими топографічними утворами черепа.

6. Назвати і показати крило-піднебінну ямку, її стінки, сполучення з іншими топографічними утворами черепа.

7. Назвати і показати особливості будови черепа новонародженого.

8. Назвати і показати статеві особливості будови черепа.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги?

A*Орбіту.

BМіжкрилоподібний простір.

CЛобову пазуху.

DПідапоневротичний скроневий простір

EБарабанну порожнину.

2. У хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги?

A*Середню черепну ямку.

BМіжкрилоподібний простір.

CЛобову пазуху.

DПідапоневротичний скроневий простір

EБарабанну порожнину.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 15. Загальна синдесмологія. Види з'єднань. Класифікація суглобів. З'єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Патологія і аномалії розвитку. Вікові особливості.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання вікових особливостей, аномалій розвитку і з'єднань кісток має важливе значення для лікарів багатьох фахів у їхній медичній практиці.

2. Навчальні цілі. Знати класифікацію з`єднань. Загальний план будови та класифікацію суглобів. Знати види з'єднань хребтового стовпа, грудної клітки. Знати вигини хребтового стовпа, час їх формування. Знати форми грудної клітки в залежності від конституції людини. Знати аномалії розвитку і патологію хребтового стовпа, грудної клітки.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з'єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету хребта;

Зміст теми заняття. З'єднання (зчленування) кісток - articulаtio. Розвиток. На 6-7-му тижні між хрящовими моделями кісток відбувається концентрація мезенхіми. Далі розвиток з'єднань кісток іде двома шляхами:

утворення з мезенхіми фіброзної або хрящової тканини (розвиток неперервного з'єднання кісток);

розрідження мезенхіми (розвиток перервного з'єднання кісток).

Класифікація:

І. Неперервне з'єднання - синартроз (synarthrosis):

1.1. Фіброзне з'єднання (articulаtio fibrosa):Синдесмоз (syndesmosis) - з'єднання кісток за допомогою зв'язок і мембран; шво (sutura) - з'єднання кісток черепа; вклинення (gomphosis) - зубоальвеолярне з'єднання.

1.2. Хрящове з'єднання (articulаtio cartilaginea) - синхондроз (synchondrosis): постійне; тимчасове;

ІІ. напівсуглоб (hemiarthrosis), симфіз - лобковий симфіз - неперервне хрящове з'єднання, э щілина у міжлобкового диску (зустрічається лише у 40 відсотків жінок) - це лише особливість диску, а не порожнина.

1.3.Кісткове з'єднання (articuldtio ossea) - синостоз (synostosis).

II. Перервне з'єднання - діартроз (diarthrosis).

Перервним з'єднанням є суглоб.

Суглоб (articuldtio, s. arthron) - це орган, який має основні та допоміжні елементи.

Основні елементи (обов'язково присутні в кожному суглобі): суглобові поверхні (faсіes articulаris); суглобовий хрящ (cartilаgo articulаris); суглобова капсула (cаpsula articulаris); суглобова порожнина (cаvitas articulаris); синовіальна рідина (synovia).

Допоміжні елементни (можуть бути в суглобі, а можуть і не бути): суглобовий диск (discus articulаris); суглобовий меніск (meniscus articulаris); суглобова губа (labrum articulare); зв'язка (ligamentum) - позакапсульна; капсульна; внутрішньокапсульна.

Суглоби поділяються (класифікуються) на 4 типи:

I.Простий суглоб (articulаtio simplex) - одна пара суглобових поверхонь.

II.Складний суглоб (articulаtio composita) - дві і більше пар суглобових поверхонь.

Комплексний суглоб (articulаtio complexa) - суглобова порожнина розділена диском або меніском на частини (поверхи, відділи).

Комбінований суглоб (articulаtio combinаta) - анатомічно окремі суглоби спільно виконують рух.

Залежно від форми суглобових поверхонь, розрізняють наступні форми (види) суглобів:

Блокоподібний суглоб (ginglymus).

Спіральний суглоб (articulаtio spiralis).

Циліндричний суглоб (articulаtio trochoidea).

Еліпсоподібний суглоб (articulаtio ellipsoidea).

Виростковий суглоб (articulаtio bicondylаris),

Сідлоподібний суглоб (articulаtio sellаris).

Кулястий суглоб (articulаtio spheroidea).

Чашоподібний суглоб (articulаtio cotylica).

Плоский суглоб (articulаtio plana).

За функцією розрізняють: одноосьовий суглоб - рухи відбуваються навколо 1-ї осі (форми 1-3); двоосьовий суглоб - рухи відбуваються навколо 2-х осей (форми 4-6); триосьовий суглоб - рухи відбуваються навколо 3-х осей (форми 7-9).

План вивчення суглоба:

1. Назва суглоба (укр. і лат.).

2. Основні елементи суглоба: суглобові поверхні, суглобовий хрящ, суглобову капсулу.

3. Допоміжні елементи суглоба

4. Тип суглоба.

5. Форма суглоба.

6. Функція суглоба (продемонструвати на скелеті і на живій людині (можна на собі), які рухи навколо яких осей і в яких площинах відбуваються).

7. Можливі рухи: згинання (flexio) і розгинання (extensio) - переважно навколо фронтальної осі у сагітальній площині; відведення (abductio) і приведення (adductio) - переважно навколо сагітальної осі у фронтальній площині; обертання (rotаtio) - переважно навколо вертикальної осі у горизонтальній площині.

З'єднання кісток тулуба (articulationes trunci)

L З'єднання хребців:

1.1. Тіла хребців з'єднуються неперервно за допомогою міжхребцевих дисків (discus intervertebralis), а також передньої поздовжньої зв'язки (ligamentum longitudinale anterius), яка йде по передній поверхні тіл хребців і запобігає перерозгинанню хребта, і задньої поздовжньої зв'язки (ligamentum longitudinale posterius), яка йде по задній поверхні тіл хребців і запобігає надмірному згинанню хребтового стовпа. Міжхребцевий диск - це волокнисто-хрящова пластинка, на периферії якої є фіброзне кільце (anulus fibrosus), а у центрі - драглисте ядро (nucleus pulposus). Внаслідок еластичності диску (ядро пружинить) хребтовий стовп амортизує при ходьбі та бігу.

Дуги хребців з'єднуються неперервно за допомогою жовтих зв'язок (ligamenta flаva).

Остисті відростки з'єднуються неперервно міжостьовими зв'язками (ligamenta interspinalia), які виходять за межі остистих відростків і формують надостьову зв'язку (ligamentum supraspinale). В ділянці шиї остання потовщується і називається карковою зв'язкою (ligamentum nuchae).

Поперечні відростки з'єднуються неперервно міжпоперечними зв'язками (ligamenta intertransversaria).

Суглобові відростки з'єднуються перервно - за допомогою суглобів:

Міжхребцевий суглоб (articulatio intervertebralis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є нижній суглобовий відросток верхнього хребця і верхній суглобовий відросток нижнього хребця. Тип суглоба - комбінований. Форма суглоба - плоский.

Функція - суглоб триосьовий, найбільш рухомий шийний і поперековий відділи хребетного стовпа, де відбуваються всі можливі рухи.

Хребет, хребтовий стовп (соluтпа vertebralis)

Сукупність всіх хребців формує хребет, або хребтовий стовп. Сукупність хребцевих отворів формує хребтовий канал {canаlis vertebrаlis), в якому лежить спинний мозок. З розвитком дитини йде формування вигинів хребта, а саме, коли дитина починає підіймати голову, формується вигин в шийному відділі хребта опуклістю вперед (шийний лордоз), коли дитина починає сидіти і ходити, формується вигин опуклістю вперед у поперековому відділі (поперековий лордоз), а в грудному та крижовому відділах залишається вигин опуклістю назад (кіфоз). Таким чином, форма хребта зумовлена вертикальним положенням тіла.

Особливості дитячого віку. У новонародженої дитини хребтовий стовп має форму випуклої назад дуги та відносно більшу довжину. Атлант складається з двох частин, осьовий хребець - з трьох - крім тіла та двох половин дуги він має центр окостеніння у зубі. На 3-4 місяці починається зрощення дуг у нижніх грудних та верхніх поперекових хребців, на 2-ому - 3-му році життя половинки дуг зливаються на всьому протязі хребцевого стовпа. Тіла хребців зростаються з дугами у віці 3-6 років. Суглобові капсули суглобів новонароджених міцно натягнути, а більшість зв'язок відрізняються недостатнім диференціюванням їх волокон. Найбільш інтенсивно проходить розвиток суглобів у віці до 2-3 років у зв'язку з наростанням рухової активісті дитини. У період з 9 та до 12-14 років процес перебудови суглобового хряща сповільнюється. Формування суглобових поверхонь, капсули та зв'язок закінчується у юнацькому віці (13-16 років).

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація з'єднань кісток по розвитку, будові і функції.

2. Класифікація безперервних з'єднань кісток.

3. Що таке синдесмозы і які з'єднання до них відносяться?

4. Напівсуглоб. Особливості будови, приклади.

5. Що таке диартрозы? Основні елементи суглобів.

6. Допоміжні елементи суглобів.

7. Що таке внутрішньосуставні хрящі, їх види?

8. Класифікація суглобів по кількості вісей руху (біомеханічна класифікація).

9. Класифікація суглобів за формою суглобових поверхонь.

10. Класифікація суглобів по кількості суглобових поверхонь: простій, складний, комплексний і комбіновані суглоби.

11. Схема опису суглобів.

12. Хребетний стовп, його відділи, вигини. Функції хребетного стовпа, його вигинів.

13. Назвати і показати основні частини реброво-хребцевого суглоба.

14. Назвати і показати види рухів у реброво-хребцевому суглобі.

15. Назвати і показати основні частини грудинно-ребрового суглоба і види рухів.

16. Назвіть, які кістки обмежують стінки та верхній і нижній отвори грудної клітки.

17. Назвати форми грудної клітки залежно від типів статури, практичне значення.

18. Назвати кісткові орієнтири на грудній клітці для підрахунку хребців і ребер.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв'язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?

A*Передня поздовжня зв'язка

BЗадня поздовжня зв'язка

CЖовта зв'язка

DКлубово-поперекова зв'язка

EМіжостиста зв'язка

2. При рентгенологічному обстеженні у дитини 7 років виявлено шийне ребро. Це:

А. Норма.

Б. Патологія.

В. Вада розвитку.*

Г. Варіант розвитку.

Д. Посттравматичне утворення.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 16. З'єднання хребтового стовпа з черепом. Атланто-потиличний, атланто-осьовий суглоби, будова, біомеханіка рухів. З'єднання кісток голови. Скронево-нижньощелепний суглоб, будова, біомеханіка рухів

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання вікових особливостей, аномалій розвитку і з'єднань кісток має важливе значення для лікарів багатьох фахів у їхній медичній практиці.

2. Навчальні цілі. Знання вікових особливостей, аномалій розвитку і з'єднань кісток черепа має важливе значення для лікарів багатьох фахів у їхній медичній практиці.

В 9,3% випадків патологія шва зустрічається між двома половинами луски лобової кістки та кістки швів, що необхідно враховувати при читанні рентгенограм черепа і уміти відрізнити їх від переломів.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з'єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету хребта;

Зміст теми заняття.

З'єднання кісток тулуба (articulationes trunci)

З'єднання хребта з черепом.

1. Атланто-потиличний суглоб. Простий, еліпсоподібний, двоосьовий, комбінований. Укріплений мембранами (передньою та задньою). Біомеханіка рухів: нахили вперед і назад; нахили вліво і вправо.

2. Атланто-осьовий суглоб. Складається з трьох суглобів:

- серединного атланто-осьового суглоба (простий, циліндричний, одноосьовий [обертання]);

- латеральних атланто-осьових суглобів (прості, плоскі, багато осьові, комбіновані). Зв'язки: поперечна, повздовжні верхні та нижні (ці три зв'язки утворюють хрестоподібну зв'язку), крилоподібні, зв'язка верхівки зуба, покривна мембрана.

З'єднання кісток черепа.

1. Неперервні з'єднання.

А. Синдесмози: -зв'язки (шило нижньощелепна, клино-нижньощелепна);

- мембрани (тім'ячка): переднє -заростає до 2 років, заднє - заростає до 6 місяців, клиноподібні та соскоподібни - характерні для недоношених дітей;

- гомфози (вклинення, зубо-альвеолярні з'єднання, періодонт);

- шви: зубчаті (стріловий, вінцевий, ламбдоподібний), лусковий, плоскі (кістки обличчя).

Б. Синхондрози: тимчасові (на прикладі скроневої кістки); постійні (кам'янисто-потиличний, кам'янисто-клиноподібний, потилично-клиноподібний).

Постійні синхондрози, як правило є типовими місцями переломів основи черепа.

В. Синостози. На прикладі скроневої кістки, де при заміщенні тимчасових синхондрозів формуються щілини.

2. Перервні з'єднання (скронево-нижньощелепний суглоб).

Вискова кістка з нижньою щелепою з'єднується перервно, утворюючи суглоб:

Висково-нижньощелепний суглоб {articuldtio temporoman-dibuldris).

Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є нижньощелепна ямка та головка нижньої щелепи.

Допоміжні елементи:

-суглобовий диск, який розділяє суглобову порожнину на

два поверхи (верхній та нижній);

- внутрішньокапсульні зв'язки (дисковискові та диско-нижньощелепні);

- позакапсульні зв'язки:

а)латеральна зв'язка (ligamentum laterdle) - йде від виличної дуги до шийки нижньої щелепи;

б)шило-нижньощелепна зв'язка (ligamentum styloman-dibuldre) - між шилоподібним відростком і кутом нижньої щелепи;

в)клино-нижньощелепна зв'язка {ligamentum spheno-mandibuldre) - між великим крилом клиноподібної кістки і кутом нижньої щелепи.

Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб виростковий.

Функція:

-у фронтальній площині відбуваються вертикальні рухи (опускання та піднімання нижньої щелепи);

-у сагітальній площині відбуваються сагітальні рухи (зміщення нижньої щелепи вперед і назад);

-у горизонтальній площині відбуваються трансверзальні рухи (зміщення нижньої щелепи вправо та вліво).

Особливості дитячого віку. Атлантопотиличний суглоб у новонародженого утворений двома хрящами потиличних виростків (condyli occipitales) і хрящовими поверхнями верхніх суглобових ямок атланта (foveae articulares superiores atlantis). Суглобові поверхні виростків округліші, ніж у дорослих, а суглобові ямки атланта плоскіші, тонка суглобова капсула прикріпляється по краю суглобових хрящів.

При народженні основа черепа ригідна, оскільки міжкісткові простори заповнені хрящовою тканиною. Між кістками основи склепіння черепа є простори для швів; одні з цих просторів прямі і вузькі, інші ширші (3-5 мм), покриті фіброзними перетинками, які згодом стають швами. До часу народження кути тім'яних кісток черепа не зазнають процесу окостеніння і у місця їх з'єднання залишаються простори, покриті фіброзними перетинками - джерельцями (fonticuli cranialis). Розрізняють наступні джерельця: передній (fonticulus anterior), задній (fonticulus posteroir), і парні клиновидні і сосковидні джерельця.

На рівні джерелець покривні тканини стикаються з мозковими оболонками за допомогою апоневрозов.

Череп до моменту народження представлений великою кількістю кісток, шви (стрілоподібний, вінцевий, потиличний) відкриті і починають закриватися тільки з 3-4 місяців життя.

Скронево-нижньощелепний суглоб у новонароджених має ряд особливостей. Ніжнещелепна ямка (fossa mandibularis) неглибока, суглобовий горбок (tuberculum articulare), що обмежує висунення нижньої щелепи вперед, тільки намічається. Суглобова головка (сарut mandibulare) частково хрящова, її суглобова поверхня округліша, ніж у дорослих. Внутрішньосуглобовий диск складається з колагенових волокон різного напряму.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-потиличного суглоба?

2. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-осьового суглоба?

3. Дайте класифікацію з'єднань черепа?

4. Що таке тім'ячка, строки їх окостеніння?

5. Шви черепа?

6. Будова скронево-нижньощелепного суглоба?

7. Внутрішньосуглобові утворення СНЩС?

8. Зв'язки СНЩС?

9. Біомеханіка рухів в СНЩС?

10. Будова капсули СНЩС?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Після звільнення з під завалу у постраждалого відзначається затемнення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі та перелом скронево-нижньощелепного суглобу. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A*Скронева кістка та нижня щелепа

BКлиновидна кістка та нижня щелепа

CЛобна та носові кістки

DСкронева кістка та верхня щелепа

EВилична кістка та слізна кістка

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1989. - Т. I. - С. 23-38.

3. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1987. - С. 3-6, 12-14, 21-22.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. - C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 17. З'єднання хребтового стовпа з ребрами. З'єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З'єднання кісток поясу верхньої кінцівки.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.

2. Навчальні цілі. Знати види з'єднань хребтового стовпа, грудної клітки. Знати вигини хребтового стовпа, час їх формування. Знати форми грудної клітки в залежності від конституції людини. Знати аномалії розвитку і патологію хребтового стовпа, грудної клітки.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з'єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету хребта;

Зміст теми заняття. З'єднання ребер з грудиною:

- І ребро з грудиною з'єднується неперервно (синхондроз).

- II-VII ребра з грудиною з'єднуються перервно, утворюючи суглоби:

Грудинно-реберний суглоб (articulatio sternocostalis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є реберна вирізка і реберний хрящ. Допоміжні елементи: внутрішньосуглобова грудинно-реберна зв'язка (ligamentum sternocostale intraarticulare); променисті грудинно-реберні зв'язки (ligamenta sternocostalia radiata). Ці зв'язки формують мембрану грудини (membrana sterni). Тип суглоба - комбінований. Форма суглоба - плоский. Функція - суглоб триосьовий, але рухи обмежені.

III.З'єднання ребер між собою: ребра з'єднуються між собою неперервно зовнішньою та внутрішньою міжреберними мембранами (membranae inter-costales externa et interna).

IV.З'єднання ребер з хребтом: з'єднання ребер з хребтом (articulatio costovertebralis) перервне, складається з 2-х суглобів:

- Суглоб головки ребра (articulаtio capitis costae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головка ребра та реберні ямки на тілі хребця. Допоміжні елементи: промениста зв'язка головки ребра (ligamentum capitis costae radiаtum); внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (ligamentum capitis costae intraarticulare). Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб плоский. Функцію виконує з наступним суглобом.

- Ребернопоперечний суглоб (articulаtio costotransversаria). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є горбок ребра та реберна ямка поперечного відростка.Допоміжні елементи: -ребернопоперечна зв'язка (ligamentum costotransversаrіит). Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб плоский. Функцію виконує з попереднім суглобом, а саме відбувається обертання (підіймання та опускання) ребер навколо осі, проведеної через шийку ребра.

Форми грудної клітки. Загальний план будови: форма зрізаного конуса, верхня та нижня апертури, міжреброві простори, співвідношення передньо-заднього розмірів складає 2:3. Має стінки: передню, бічні, задню.

Умовні лінії зовнішньої поверхні:

- передня серединна;

- пригруднинна;

- груднинна;

- середньоключична;

- передня пахвова;

- середня пахвова;

- задня пахвова;

- лопаткова;

- прихребтова;

- задня серединна.

Умовні лінії використовуються при визначенні границь серця, легенів.

Відрізняють наступні види грудної клітки:

- астенічний (доліхоморфний тип) - грудна клітка плоска, довга, підребровий кут гострий, експіраторна;

- нормостенічний (мезоморфний тип) - грудна клітка циліндрична, підребровий кут до 90 градусів;

- гіперстенічний (брахіоморфний тип) - грудна клітка бочкоподібна, коротка, кут більше 90 градусів, інспіраторна.

Форми грудної клітки впливають на нормальне розміщення та границі легень, серця.

Аномалії кісток тулуба.

1. Гібус (горб) - патологічний кіфоз (частіше туберкульозного походження).

2. Сколіози - бокові вигини, частіше всього набуті.

3. Асиміляція атланта, люмбалізація, сакралізація, спіна біфіда.

4. Класифікація аномалій грудної клітки:

- вроджені аномалії - чіткої класифікації не мають;

- внаслідок захворювань: рахіт - «реброві крила», «куряча грудь», «грудь чоботаря»; бронхіальна астма, емфізема - бочкоподібна грудь;

- професійні порушення: бочкоподібна грудь у склодувів, оперних співаків.

З'єднання кісток плечового поясу.

1. Неперервні: - між ключична зв'язка;

- дзьобо-надплечева зв'язка;

- верхня поперечна зв'язка лопатки (лопатка втримується м'язовою петлею, яка утворена передніми зубчатими м'язами та ромбоподібними м'язами).

2. Перервні з'єднання: - груднинно-ключичний суглоб (простий, сідлоподібний, трьохосьовий, малорухомий, комплексний, за рахунок диску);

- надплечево-ключичний суглоб (простий, плоский, багато осьовий, малорухомий).

Біомеханика рухів: в груднино-ключичному - піднімання і опускання ключиці; вперед - назад, обертання ключиці, в даному випадку утворює комбінований суглоб з надплечево-ключичним.

З'єднання кісток вільної верхньої кінцівки з кістками плечового поясу.

1. Плечовий суглоб - простий, кулястий, багато осьовий, комплексний.

Особливості: через порожнину суглоба проходить сухожилок двоголового м'яза плеча; поверхні інконгруентні; суглобова сумка об'ємна, слабка, укріплена однією зв'язкою (тому мають місце часті вивихи, які легко вправляються). Біомеханіка рухів: згинання і розгинання; відведення і приведення; обертання і колові рухи.

Особливості дитячого віку. У новонародженого грудна клітка колоколообразной форми, підгрудинний кут 90-95°. Унаслідок майже горизонтального розташування ребер верхня апертура грудної клітки знаходиться в горизонтальній площині, а яремна вирізка грудини проектується на рівні 1 грудного хребця. У грудному віці міжреберні проміжки стають ширшими унаслідок опускання ребер. Величина підгрудинного кута зменшується до 85-90°. До кінця періоду раннього дитинства переднезадний і поперечний розміри грудної клітки стають однаковими, збільшується кут нахилу ребер. Підгрудинний кут зменшується до 60-70°. До кінця періоду першого дитинства поперечний розмір грудної клітки переважає над переднезадним. У підлітковому віці відбувається остаточне формування грудної клітки, рівень яремної вирізки відповідає III грудному хребцю.

5. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. В яких місцях проводять пункцію хребтового каналу?

2. Суглоб головки ребра: будова.

3. Ребернопоперековий суглоб: будова.

4. З'єднання грудної клітки?

5.Будова грудної клітки?

6. Фізіологічні вигини хребта?

7. Патологічні вигини хребта?

8. Форми грудної клітки пов'язані з конституцією?

9. Аномалії грудної клітки?

10. Вікові особливості хребтового стовпа?

11. Вікові особливості грудної клітки?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв'язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?

A*Передня поздовжня зв'язка

BЗадня поздовжня зв'язка

CЖовта зв'язка

DКлубово-поперекова зв'язка

EМіжостиста зв'язка

2.Під час проходежння медкомісії у пацієнта 25 років виявлен патологічний тип грудної клітки. При цьому поперечні розміри зменшені, а грудина виступає вперед. Визначити тип грудної клітки.

A*Килевидная грудная клетка

BВоронкообразная грудная клетка

CПлоская грудная клетка

DЦилиндрическая грудная клетка

EБочкообразная грудная клетка

3. У хворого необхідно зробити пункцію порожнини плеври. В якій частині міжреберного простору провести голку?

A* В нижній частині міжреберного простору, по верхньому краю ребра.

BПосередині міжреберного простору на рівній віддалі від країв сусідніх ребер.

CУ верхній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.

DУ задній частині міжреберного простору, по нижньому краю ребра.

EВ передній частині міжреберного простору, посередині віддалі між краями сусідніх ребер.

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118-121, 123-129.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 66-71, 73-74, 76-79.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.

Тема 18. Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З'єднання кісток передпліччя та кисті

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.

2. Навчальні цілі. Вивчити з'єднання кісток вільної верхньої кінцівки. Уміти називати і показувати основні елементи з'єднання, види рухів, їхній обсяг. При вивченні біомеханіки суглобів виробити здібність до просторового уявлення щодо орієнтації основних осей та форм рухів в суглобах.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з'єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи вільної кінцівки;

Зміст теми заняття. З'єднання кісток вільної верхньої кінцівки (articulationes

membri superioris liberi).

I. Плечовий суглоб (articuldtio humeri).Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головка плечової кістки і суглобова западина. Допоміжні елементи: суглобова губа (labrum glenoidale) - розміщена по краю

суглобової западини, збільшує суглобову поверхню (конгруентність суглоба); дзьобо-плечова зв'язка (ligamentum coracohumerale) - від дзьобоподібного відростка до анатомічної шийки (вплітається в капсулу суглоба). Особливістю плечового суглоба є те, що синовіальна мембрана суглобової капсули утворює постійні випини: міжгорбкову синовіальну піхву {vagina synovialis intertubercularis), яка охоплює сухожилок довгої головки двоголового м'яза; і підсухожилкову сумку підлопаткового м'яза (bursa subtendinea m. subscapularis), яка лежить під сухожилком підлопаткового м'яза.

Тип суглоба - простий. За формою суглоб кулястий. Функція - триосьовий:

навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо сагітальної осі - відведення і приведення; навколо вертикальної осі - обертання; можливий ще також коловий рух.

2. Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti). Ліктьовий суглоб складається з трьох частин: плечо-ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris); плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis); проксимальний промене-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок плечової кістки, блокова вирізка, голівочка плечової кістки, головка променевої кістки, променева вирізка та суглобовий обвід. Допоміжні елементи: ліктьова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale ulnare) - від медіального надвиростка до медіального краю ліктьової кістки; променева колатеральна зв'язка (ligamentum collaterale radiale) - йде від латерального надвиростка і переходить у кільцеву зв'язку променевої кістки; кільцева зв'язка променевої кістки (ligamentum anulare radii) - у вигляді кільця охоплює головку променевої кістки.

Тип суглоба - складний. Форма плечо-ліктьового суглоба - спіральна, плечо-про-меневий суглоб - кулястий, проксимальний промене-ліктьовий - циліндричний. Функція - двоосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо вертикальної осі відбувається обертання (pronatio et supinatio). Цей рух відбувається в комбінації із дистальним промене-ліктьовим суглобом.

З. Дистальний промене-ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis).

Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є ліктьова вирізка та суглобовий обвід головки ліктьової кістки. Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб циліндричний. Функція - одноосьовий: обертання навколо вертикальної осі при участі ліктьового суглоба.

Між кістками передпліччя є неперервне з'єднання (синдесмоз) - міжкісткова мембрана передпліччя (membrana interossea antebrachii).

4. Промене-зап'ястковий суглоб (articulatio rаdiocarpea).

Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями суглоба є зап'ясткова суглобова поверхня променевої кістки, човноподібна, півмісяцева і тригранна кістки. Допоміжні елементи: трикутний диск (discus triangularis);тильна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum dorsale); долонна промене-зап'ясткова зв'язка (ligamentum radiocarpeum palmare),долонна лікте-зап'ясткова зв'язка (ligamentum ulnocar-peum palmare);промениста зв'язка зап'ястка (ligamentum carpi radiatum); ліктьова колатеральна зв'язка зап'ястка {ligamentum collaterale carpi ulnare); променева колатеральна зв'язка зап'ястка (ligamentum collaterale carpi radiale). Тип суглоба - складний. За формою суглоб еліпсоподібний. Функція - двоосьовий: згинання і розгинання навколо фронтальної осі; навколо сагітальної осі відбувається відведення і приведення; можливий коловий рух.

5. Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpea). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки проксимального і кістки дистального рядів зап'ястка, крім горохоподібної кістки. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - складний. За формою суглоб плоский. Функція - суглоб триосьовий, але рухи обмежені.

6. Міжзап'ясткові суглоби (articulationes inter-carpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки зап'ястка. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип суглоба - комбінований. За формою ці суглоби плоскі. Функція - рухи обмежені.

7. Зап'ястково-п'ясткові суглоби {articulationes carpometacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кістки дистального ряду зап'ястка і основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Тип - суглоби комбіновані. За формою вони плоскі. Функція - рухи обмежені.

Виняток: зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpea pollicis). Цей суглоб простий, сідлоподібний, двоосьовий: відбувається відведення та приведення, а також опозиція (oppositio) і репозиція (repositio).

8. Міжп'ясткові суглоби (articulationes inter-metacarpeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є основи п'ясткових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки. Суглоби комбіновані, плоскі, рухи в них обмежені. Середньозап'ястковий суглоб, міжзап'ясткові, зап'ястково-п'ясткові та міжп'ясткові суглоби формують тверду основу кисті.

9. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головки п'ясткових кісток і основи проксимальних фаланг. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, кулястий, триосьовий (рухи типові для кулястих суглобів).

10. Міжфалангові суглоби (articulationes interphalangeae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є блок проксимальної фаланги і основа середньої фаланги, блок середньої фаланги і основа дистальної фаланги. Допоміжні елементи: зв'язки. Кожний з цих суглобів простий, блокоподібний, одноосьовий (відбувається згинання і розгинання навколо фронтальної осі).

Особливості дитячого віку. Плечовий суглоб. Суглобова западина лопатки у новонародженого плоска, овальної форми, суглобова губа невисока. Суглобова капсула натягнута, зростається з короткою і добре розвиненою дзьобовидно-плечовою зв'язкою, що обмежує об'єм рухів в суглобі. В період першого дитинства суглобова западина набуває форми, типової для дорослої людини. Суглобова капсула стає вільнішою, дзьобовидно-плечова зв'язка подовжується. Ліктьовий суглоб. У новонародженого ліктьова і променева колатеральні зв'язки пов'язані з фіброзними волокнами туго натягнутої суглобової капсули. Кільцева зв'язка променевої кістки у новонародженого слабка. Остаточне формування капсули і зв'язок ліктьового суглоба відбувається на початок підліткового періоду. Променезап'ястковий суглоб, суглоби кисті. У новонародженого фіброзна мембрана капсули променезап'ясткового суглоба тонка, місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, заповнені рихлою клітковиною. Суглобовий диск променезап'ясткового суглоба безпосередньо переходить в хрящовий дистальний епіфіз променевої кістки. Рухи в променезап'ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені унаслідок недостатньої відповідності кісток, що зчленовуються (незграбна форма хрящових закладок). Тільки до завершення періоду окостеніння кісток кисті відбувається повне (остаточне) формування суглобових поверхонь, капсул і зв'язок її суглобів.

5. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Будова плечового суглоба, біомеханіка рухів?

2. Будова ліктьового суглобу, біомеханіка рухів?

3. З'єднання кісток передпліччя?

4. Будова променево-зап'ясткового суглобу, біомеханіка рухів?

5. Суглоби кисті?

6. Назвіть зв'язки променево-зап'ясткового суглобу?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Рентгенологічно у пацієнта діагностовано перелом плечової кістки в ділянці міжгорбкової борозни. Сухожилок якого м'яза може бути травмований уламками кістки в першу чергу?

A*Двоголового м'яза плеча

BДельтовидного м'яза

CВеликого круглого м'яза

DНайширшого м'яза спини

EВеликого грудного м'яза

2. У пострадавшего в автокатастрофе посттравматический вывих плечевого сустава. Какая связка повреждена?

A* Клюво-плечевая

B_

C Конусовидная

D Клюво-ключичная

E Поперечная связка лопатки

3. Під час підготовки до змагань гімнаст отримав травму з вивихом у плечовому суглобі. Сухожилок якого м'яза плеча проходить всередині порожнини вищезазначеного суглоба і може бути пошкодженим?

A*Двоголового м'яза плеча

B Триголового м'яза плеча

C Дзьобоплечового м'яза

D Плечового м'яза

E Дельтоподібного м'яза

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118-121, 123-129.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 66-71, 73-74, 76-79.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.

Тема 19. З'єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Таз в цілому. Розміри тазу. Вікові та статеві особливості. Кульшовий суглоб. Будова, біомеханіка рухів

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.

2. Навчальні цілі. Вивчити з'єднання кісток тазового поясу та вільної нижньої кінцівки. Уміти називати і показувати основні елементи з'єднання, види рухів, їхній обсяг. При вивченні біомеханіки суглобів виробити здібність до просторового уявлення щодо орієнтації основних осей та форм рухів в суглобах.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з'єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи вільної нижньої кінцівки;

Зміст теми заняття.

1. З'єднання тазового пояса (articulationes cinguli membri inferioris):

Неперервні з'єднання тазового пояса: затульна мембрана (membrаna obturatoria) - закриває затульний отвір і перетворює затульну борозну в одноімен-ний канал (canalіs obturatorius); крижово-горбова зв'язка (ligamentum sacrotuberalе); між крижовою кісткою та сідничим горбом, перетворює малу сідничу вирізку в малий сідничий отвір (foramen ischiаdicum minus); крижово-остьова зв'язка (ligamentum sacrospinаle) - між крижовою кісткою і сідничою остю, перетворює велику сідничу вирізку у великий сідничий отвір (foramen ischiаdicum mаjus);

Напівперервні з'єднання: лобковий симфіз (symphysis pubica) - хрящове з'єднання. Між лобковими кістками (їх симфізіальними поверхнями) розміщений хрящовий міжлобковий диск (discus іпterpubicus). Іноді у жінок цей диск має щілину.

Перервні з'єднання - парний крижово-клубовий суглоб (articulаtio sacroiliаca). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є вушкоподібна поверхня крижової кістки та одноіменна поверхня клубової кістки. Допоміжні елементи: суглобовий диск; передні та задні крижово-клубові зв'язки (ligamenta sacroilidca ventrdlia et dorsdlia).

Тип суглоба - простий. За формою суглоб плоский. Функція: рухи обмежені.

2. З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки (articulationes membri interioris liberi):

1. Кульшовий суглоб {articulаtio coxae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кульшова западина і головка стегнової кістки. Допоміжні елементи: суглобова (кульшова) губа (labrum acetabulare) розміщена по краю кульшової западини, збільшує суглобову поверхню (конгруентність суглоба); зв'язка головки стегнової кістки (ligamentum capitis femoris) - внутрішньокапсульна, в цій зв'язці проходить артерія, яка кровопостачає головку стегнової кістки; поперечна зв'язка кульшової западини {ligamentum transversum acetdbuli) - внутрішньокапсульна, доповнює суглобову губу; клубово-стегнова зв'язка (ligamentum iliofemorаle); сідничо-стегнова зв'язка (ligamentum ischiofemorаle); лобково-стегнова зв'язка (ligamentum pubofemoralе)', коловий пояс {zona orbicularis).

Останні чотири зв'язки вплітаються в суглобову капсулу. Коловий пояс розміщений перпендикулярно до трьох попередніх зв'язок, кожна з яких йде від відповідної частини тазової кістки. Тип суглоба - простий, За формою суглоб чашоподібний. Функція - триосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо сагітальної осі - відзедення і приведення, навколо вертикальної осі - обертання; можливий також коловий рух.

Особливості дитячого віку. Кульшовий суглоб. Вертлужная западина у новонародженого овальної форми, глибина її значно менша, ніж у дорослого. Внаслідок невеликої глибини вертлужной западини велика частина головки стегнової кістки розташована вище за западину. Суглобова капсула тонка, натягнута, клубово-стегнова зв'язка розвинена добре; коротка сідничо-стегнова зв'язка ще не сформувалася. Із зростанням тазової кістки в товщину і формуванням краю вертлужной западини в періоді першого дитинства головка стегнової кістки глибше занурена в порожнину суглоба, кругова зона зміщується у бік шийки стегнової кістки. У підлітковому віці кругова зона вже займає положення, типове для дорослої людини (оточує шийку стегна).

5. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назвіть неперервні з'єднання тазу

2. Будова крижово-клубового суглобу

3. Будова лобкового симфізу, статеві особливості

4. Загальний план будови тазу

5. Будова малого тазу

6. Розміри великого тазу у жінок?

7. Розміри малого тазу у жінок?

8. Назвіть вікові та статеві особливості тазу

9. Будова кульшового суглоба

Б. Ситуаційні задачі.

1. Жінка похилого віку, госпіталізована з скаргами на різкий біль, набряк в ділянці правого кульшового суглобу, що з'явилася після падіння. При огляді: стегно приведене всередину, рухи в кульшовому суглобі порушені. Перелом, якої кістки або її частині визначив лікар?

A*шийка стегнової кістки

B тіло стегнової кістки

C виростки стегнової кістки

D лобкова кістка

E сіднича кістка

2. У больной 70 лет диагностирован перелом шейки левой бедренной кости с разрывом связки головки бедренной кости. Ветвь какой артерии повреждена?

A* Запирательной

BБедренной

CНаружной подвздошной

DНижней ягодичной

EВнутренней половой

3. У вагітної жінки 29 р., лікар-акушер визначив розміри таза. За допомогою циркуля була виміряна відстань між двома верхніми передніми клубовими остями. Який розмір великого таза був визначений?

A*distantia spinarum

Bdistantia cristarum

Cdistantia trochanterica

Dconjugata vera

Econjugata anatomica

Рекомендована література

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 154-165.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 118-121, 123-129.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 66-71, 73-74, 76-79.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 136-145, 147-148.

Тема 20. Колінний суглоб, будова, біомеханіка рухів. З'єднання кісток гомілки та стопи. Суглоби стопи, стопа в цілому. Рентгенанатомія кісток та з'єднань

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми.

В колінних суглобах і суглобах стопи часто виникають запальні процеси. Плоскостопість є протипоказанням для деяких професій.

Знання їхньої будови необхідне для подальшого вивчення з'єднань, прикріплення м'язів і скелетотопії судин і нервів, а також для подальшого вивчення курсів травматології, рентгенології, хірургії.

2. Навчальні цілі

Вивчити будову колінного суглоба та з'єднань кісток гомілки, стопи. Стопа підтримує тіло людини у вертикальному положенні і дає можливість пересуватися в просторі. Вивчити склепіння та форми стопи.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології - загальні поняття про будову та функції кісток вільної нижньої кінцівки.

4. Зміст теми заняття. Колінний суглоб (articulаtio genus). Суглобовими поверхнями є виростки стегнової кістки, верхні суглобові поверхні великогомілкової кістки, наколінок, наколінкова поверхня стегнової кістки.

Синовіальна мембрана капсули утворює складки. Найважливіші з них:

- парні крилоподібні складки (plicae alаres), які починаються від наколінка і прямують у суглобову порожнину між стегновою, великогомілковою кістками і наколінком;

- непарна піднаколінкова синовіальна складка (plica synoviаlis infrapatellаris), яка починається від наколінка і прямує вниз до переднього міжвиросткового поля.

Колінний суглоб має також декілька синовіальних сумок (bursae synoviаles), розміщених між сухожилками м'язів. Деякі синовіальні сумки сполучаються зі суглобовою порожниною, збільшуючи її об'єм. Основні синовіальні сумки:

наднаколінкова (bursa suprapatellаris) - розміщена між стегновою кісткою і сухожилком 4-голового м'яза; глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellаris profunda) - лежить між зв'язкою наколінка і великогомілковою кісткою; підколінний закуток (recessus subpopliteus) - під сухожилком підколінного м'яза; підсухожилкова сумка кравецького м'яза (bursa subtendinea m. sartorii) - знаходиться біля місця прикріплення сухожилка кравецького м'яза; підшкірна переднаколінкова сумка (bursa subcutаnea prepatellаris) - знаходиться на передній поверхні колінного суглоба на рівні наколінка.

Допоміжні елементи: медіальний меніск (meniscus mediаlis); латеральний меніск (meniscus lateralis). Медіальний меніск має півмісяцеву форму, латеральний - ширший, трикутної форми; поперечна зв'язка коліна (ligamentum transversum genus) - внутрішньокапсульна, з'єднує медіальний і латеральний меніски між собою; передня і задня схрещені зв'язки коліна (ligamenta cruciаta genus anterius et posterius) - внутрішньокапсульні; передня зв'язка йде від медіальної поверхні латерального виростка стегнової кістки до переднього між виросткового поля великогомілкової кістки, задня - від латеральної поверхні медіального виростка до заднього між виросткового поля; великогомілкова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterаle tibiаle) - між медіальним надвиростком стегнової кістки і медіальним краєм великогомілкової кістки; малогомілкова колатеральна зв'язка (ligamentum collaterаle fibulаre) - від латерального надвиростка стегнової кістки до головки малогомілкової кістки; коса підколінна зв'язка (ligamentum popliteum obliquum) - між медіальним виростком великогомілкової кістки і латеральним виростком стегнової кістки; дугоподібна підколінна зв'язка (ligamentum popliteum arcuаtum) - йде від головки малогомілкової кістки і латерального надвиростка стегнової кістки до задньої поверхні великогомілкової кістки; зв'язка наколінка (ligamentum patellae) - між верхівкою наколінка і горбистістю великогомілкової кістки. Останні 5 зв'язок вплітаються в суглобову капсулу.

Тип суглоба -- комплексний. За формою суглоб виростковий. Функція - двоосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання і розгинання; навколо вертикальної осі - обертання (при зігненому коліні).

2. Великомалогомілковий суглоб (articulаtio tibiofibulаris). Суглобовими поверхнями є малогомілкова суглобова поверхня великогомілкової кістки і головка малогомілкової кістки.

Допоміжні елементи: - передня і задня зв'язки головки малогомілкової кістки (ligamenta capitis fibulae anterius et posterius) - вплітаються в капсулу суглоба.

Тип суглоба - простий. За формою суглоб плоский. Функція: рухи обмежені.

3. Між кістками гомілки є неперервні з'єднання (синдесмози):

- міжкісткова мембрана гомілки (membrаna interossea cruris); великомалогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibulаris), який складається з передньої та задньої великомалогомілкових зв'язок.

4. Гомілковостопний, або надп'ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocrurаlis). Суглобовими поверхнями є нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки, медіальна і латеральна кісточки, блок надп'яткової кістки. Допоміжні елементи: медіальна (дельтоподібна) зв'язка (ligamentum mediаle,s. deltoideum) - йде від медіальної кісточки до човноподібної, надп'яткової та п'яткової кісток; передня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum talofibulare anterius); задня надп'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum talofibulare posterius); п'ятково-малогомілкова зв'язка (ligamentum calcaneofibulаre).

Тип суглоба - складний. За формою суглоб блокоподібний.

Функція - одноосьовий: навколо фронтальної осі відбувається згинання (стопа стає на пальці, п'ятка підіймається) і розгинання (стопа стає на п'ятку).

5. Поперечний суглоб заплесни (articulatio tarsi transversa) - суглоб Шопара - складається з двох частин:

- п'ятково-кубоподібного суглоба (articulatio calcaneocuboidea);

- надп'ятково-човноподібного суглоба (articulatio talonaviculаris).

Суглобовими поверхнями є суглобові поверхні п'яткової, кубоподібної, надп'яткової та човноподібної кісток.

Допоміжні елементи - зв'язки, серед яких особливо важливою є роздвоєна зв'язка (ligamentum bifurcаtum). Остання починається на п'ятковій кістці і поділяється на дві зв'язки: п'ятково-човноподібну (ligamentum calcaneonavi-culаre) і п'ятково-кубоподібну (ligamentum calcaneocuboideum). Роздвоєну зв'язку називають ключем Шопарівського суглоба, бо при розсіченні її суглоб розпадається. Тип суглоба - комбінований.

За формою суглоб п'ятково-кубоподібний плоский, а надп'ятково-човноподібний - кулястий.

Функція - одноосьовий: навколо сагітальної осі відбувається приведення (при цьому піднімається медіальний край стопи) і відведення (при цьому піднімається латеральний край стопи).

6. Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatаrseae) - суглоби Лісфранка. Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є кубоподібна, клиноподібні кістки і основи плеснових кісток. Допоміжні елементи: тильні та підошовні заплесно-плеснові зв'язки (lіgаmenta tarsometatarsea dorsalia et plantaria); міжкісткові клино-плеснові зв'язки (ligamenta cuneometatаrsea interossea).

Тип - суглоби комбіновані. За формою вони плоскі. Функція - рухи обмежені.

7. Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatаrseae). Суглобовими поверхнями є основи плеснових кісток. Допоміжні елементи: зв'язки.

Суглоби комбіновані, плоскі, рухи в них обмежені. Суглоби заплесна, заплесно-плеснові суглоби, міжплеснові суглоби формують тверду основу стопи. Кістки стопи, з'єднуючись між собою, утворюють п'ять поздовжніх склепінь і одне поперечне склепіння. Всі поздовжні склепіння починаються на п'ятковій кістці і проходять вздовж плеснових кісток, поперечне склепіння формується на рівні найвищих точок поздовжніх склепінь. Склепіння стопи втримуються зв'язками (пасивні "затяжки" склепінь стопи) і м'язами (активні "затяжки" склепінь стопи). При послабленні "затяжок" склепіння стопи опускаються і розвивається плоска стопа.