Мета роботи та завдання дослідження. Метою роботи є зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я жінок, які перенесли АЯ, на основі вивчення в них клініко-ехографічних і ендокринологічних особливостей, а також розробки і впровадження комплексу діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

Завдання дослідження:

1. Встановити основні фактори ризику і особливості клінічної симптоматики, в залежності від форми АЯ.

2. Вивчити віддалені наслідки АЯ при відсутності у пацієнток реабілітаційних заходів.

3. Оцінити вплив запропонованого диференційованого підходу реабілітації у пацієнток з АЯ, з метою відновлення репродуктивної функції.

4. З'ясувати основні особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок, які перенесли АЯ.

5. Розробити та запровадити алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів для жінок, які перенесли АЯ.

Об'єкт дослідження - репродуктивне здоров'я жінок..

Предмет дослідження - репродуктивне здоров'я, вагітність та пологи у жінок, які перенесли апоплексією яєчника.

Методи дослідження - клінічні, ехографічні, ендокринологічні та статистичні. апоплексія яєчник діагностичний жінка

Науково обґрунтовано необхідність удосконалення діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів у жінок, які перенесли АЯ.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено порівняльні аспекти факторів ризику і частоти основних клінічних симптомів АЯ. Показано необхідність вивчення ехографічних критеріїв диференціальної діагностики АЯ з гострим апендицитом, загостренням хронічного сальпінгоофориту і трубною вагітністю, що перервалася, а також запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених реабілітаційних заходів у цих пацієнток.

Запропоновано і впроваджено алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я і гестаційних ускладнень у жінок, які перенесли АЯ.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджено в практику гінекологічних відділень і жіночих консультацій закладів м. Києва і Київської області. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються у навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення усіх досліджень виконано за період із 2005 по 2009 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки досліджень. Самостійно проведено клінічний аналіз перебігу різних форм АЯ у 100 пацієнток, а також клінічний перебіг вагітності та пологів у 30 жінок, які перенесли АЯ. Самостійно виконано забір і підготовку біологічного матеріалу. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження здійснено безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано усі положення та висновки. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи, виступи.

Автором розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та гестаційних ускладнень у жінок, які перенесли різні форми АЯ. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на пленумі і з'їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005, жовтень; Донецьк, 2006, вересень, Дніпропетровськ, 2008, вересень); на засіданні Асоціації акушерів-гінекологів м. Києва (2008 листопад); на науково-практичних конференціях “Актуальні питання репродуктології” (2005, травень; 2006, жовтень; 2007 грудень); на конференції молодих вчених КМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, вересень); на міжнародних школах семінарах “Досягнення і перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006, лютий) і “Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006, червень) і на 1 спеціалізованій медичній виставці “Здоров'я жінки і дитини” (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на ІІ міжнародному симпозіумі “Київська школа гінекологічної ендоскопії” 31 травня - 1 червня 2007 р.; на V Всеукраїнській конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії та гінекології” 17-18 жовтня 2008 р. - м. Одеса; на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (червень, 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт, з яких 3 статті у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, 2 тез на міжнародних і Всеукраїнських конференціях, причому всі - самостійні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 110 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел включає 227 джерел кирилицею і латинкою. Робота ілюстрована 24 таблицями та 1 рисунком.

Об'єкт, методи та методологія досліджень. Для вирішення поставленої мети і завдань нами було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 пацієнток, що перенесли оперативне лікування АЯ, яких було розподілено на дві основні групи:

1 група - 50 пацієнток з больовою формой АЯ;

2 група - 50 пацієнток з геморагічною формой АЯ.

Надалі у кожній групі було виділено по дві підгрупи, залежно від варіанту оперативного лікування: підгрупа 1.1 - 30 жінок після лапароскопічного лікування і 1.2 - 20 пацієнток після лапаротомії. Аналогічний розподіл був і в 2 групі.

Контрольну групу складали 50 пацієнток аналогічного віку з поодинокими варіантами генітальної і екстрагенітальної патології в анамнезі.

Усім пацієнткам, що знаходилися під спостереженням, протягом 2 років після хірургічного лікування АЯ, поряд із детальним клінічним дослідженням, проводили комплексне функціональне і лабораторне обстеження, основні моменти яких будуть представлені нижче.

У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про спадковість, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні захворювання, оперативні втручання тощо).

При огляді звертали увагу на статуру, конституціональні особливості, стан молочних залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, стан шкіри і слизових, кістково-м'язової, серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, органів дихання, травлення, сечовиділення жінок. Визначали характер розвитку жіночих статевих органів, тип оволосіння, розвиненість великих і малих статевих губ, розміри клітора, складчатість піхви, стан шийки матки, її придатків. При наявності ендометріом оцінку тяжкості клінічних порушень у пацієнток з ендометріозом проводили за загальноприйнятою класифікацією (Є.В. Коханевич та співавт., 2006).

Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили за допомогою апарата “MEDISON SONOACE 8000” (Пiвденна Корея), що працює в реальному масштабі часу.

Лапароскопію виконували за допомогою устаткування фірми “KARL STORZ” (Нiмеччина) за загальноприйнятими рекомендаціями (І.З. Гладчук та співавт., 2008).

Гормональні дослідження проводили імуноферментним методом (А.Г. Резников и соавт., 2006) та включали визначення в плазмі крові вмісту естрадіолу (Е2), прогестерону (ПГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів.

Морфологічне дослідження макропрепаратів, видалених під час лапароскопії, робили після попередньої фіксації шматочків тканини в 10,0 % нейтральному формаліні, за загальноприйнятою методикою (Т.Д. Задорожна та співавт., 2005).

Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася з використанням пакету прикладних програм “Statictica for Windows” у відповідності із загальноприйнятими стандартами математичної статистики (О.П. Мінцер та співавт., 2007).