Особливості поєднаної патології у дітей, хворих на бронхіальну астму (клініко-експериментальне дослідження)
Основні фактори ризику, які сприяють виникненню поєднаної позалегеневої патології у дітей з бронхіальною астмою. Експериментальне обґрунтування наявності синдрому поліорганної недостатності при хронічному запальному процесі в бронхолегеневій системі.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 88,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С.І.ГЕОРГІЄВСЬКОГО
УДК 616.248-053.4:616.3
ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
14.01.10 -- педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
ХАЛЕД ІС АБОХОУСА
Сімферополь 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України, м.Полтава.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Фесенко Марія Євгенівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, завідуюча кафедри пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Кожем'яка Анатолій Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри дитячих хвороб.
доктор медичних наук, професор Дриневський Микола Павлович, Український НДІ дитячої курортології і фізіотерапії МОЗ України, м. Євпаторія, керівник відділення прогнозування, планування та координації наукових досліджень.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м.Київ, кафедра педіатрії № 3.
Захист відбудеться “27” травня 2005 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул.Леніна, 5/7).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул.Леніна,5/7).
Автореферат розісланий “26” квітня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01
кандидат медичних наук, доцент Смуглов Є.П.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) залишається однією з найактуальніших медичних і соціальних проблем, що зумовлено її великою поширеністю, невпинною тенденцією до росту захворюваності, частими загостреннями та ускладненнями, значними економічними витратами, пов'язаними з неадекватним лікуванням та інвалідністю (А.Г.Чучалин, 1997; И.И.Балаболкин, 2001; О.І.Ласиця, О.М.Охотнікова, 2004; Ю.И.Фещенко, Л.А.Яшина, 2004).
За даними ВОЗ поширеність БА у світі коливається в середньому у межах 4-8%, а серед дитячого населення досягає рівня 10%. Офіційні показники поширеності алергічних захворювань в Україні нижчі за європейські, що значною мірою обумовлено відмінностями в методиці епідеміологічних досліджень (О.И.Ласица, А.З.Акопян, 1999; А.И.Кожемяка, В.П.Кандыба, З.Г.Вашева и др., 2000, 2003; М.М.Каладзе, А.В.Юр'єва, А.М.Карцев, 2004).
Одночасно збільшується питома вага хворих на БА, що страждають на поєднану позалегеневу патологію. Супутні захворювання впливають на стан хворих, змінюють перебіг БА. Усе це створює необхідність комплексного дослідження взаємозв'язку органів і систем організму в умовах сполучення декількох патологій (Е.В.Климанская, Ф.С.Возжаева, 2001; С.И.Эрдес, 2001; Benght Bjorksten, D.Dumitrascu, T.Foucard et al., 1997). Вирішення питання взаємозв'язку стану тканин легень, бронхів та інших органах (слизовій оболонці шлунка (СОШ), наднирниках) можливо установити лише шляхом експериментального моделювання патологічного процесу в умовах відтворення хронічного запального процесу, гіпокінезії та їх поєднання.
Крім того, встановлено, що розвиткові багатьох захворювань передують порушення функцій вегетативної нервової системи (ВНС), частота яких останнім часом збільшилась. Збільшення частоти вегетативних дисфункцій (ВД), особливо у дітей шкільного віку, обумовлено зростанням соціальних навантажень, реорганізацією учбового процесу в школах, малорухомим способом життя, нераціональним харчуванням, і може розцінюватись як стан “гіподинамічного стресу”. Характерною стала полісистемна патологія - поєднання ВД з іншими захворюваннями (И.П.Минков, Н.Б.Кирпичева, 2003; В.Г.Майданник, М.В.Хайтович, О.В.Чернишова, 2004).
Вегетативні дисфункції у дітей характеризуються не тільки функціональними розладами ВНС, але й сприяють формуванню хронічної патології органів дихання, серцево-судинної системи, травного тракту, органів сечовидільної системи, порушенню мозкового кровообігу (В.В.Бережной, С.А.Крамарев, Ю.В.Мартинюк та ін., 2002; В.Г.Майданник, Ю.В.Хмелевский, В.В.Корнийчук, 2003; A.Stewart et al., 1997). Разом із цим, в літературі мало наукових робіт щодо вивчення поширеності, структури і особливостей перебігу поєднаної позалегеневої патології у дітей з БА. Також недостатньо досліджень, присвячених удосконаленню діагностики та лікування дітей з БА в поєднанні з іншими позалегеневими захворюваннями і вегетативними дисфункціями, що не дає можливості своєчасно проводити даній групі хворих комплексну патогенетичну терапію, яка включає лікування поєднаної позалегеневої патології, і не може не відобразитися на ефективності терапії БА.
Таким чином, важливим доповненням до базисної терапії хворих на БА в поєднанні з алергічним ринітом (АР), атопічним дерматитом (АД), дискінезіями жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) може стати патогенетично обґрунтоване лікування позалегеневої патології, що дозволить уникнути загострень та знизити тяжкість перебігу БА.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри поліклінічної терапії Української медичної стоматологічної академії МОЗ України (м.Полтава) “Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, які формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування” (№ держреєстрації 0198U000134).
Мета дослідження: підвищення ефективності базисної терапії бронхіальної астми у дітей за рахунок ранньої діагностики та лікування позалегеневої патології (алергічний риніт, атопічний дерматит, дискінезії жовчовивідних шляхів) з малосимптомним клінічним перебігом.
Завдання дослідження:
1. Вивчити структуру та клінічну значимість поєднаної позалегеневої патології з малосимптомним перебігом у обстежених дітей, хворих на бронхіальну астму.
2. Виявити основні фактори ризику, які сприяють виникненню поєднаної позалегеневої патології у дітей з бронхіальною астмою.
3. Оцінити вихідний вегетативний тонус і вегетативну реактивність у дітей з різними клінічними формами позалегеневої патології.
4. Оцінити вплив комплексної терапії поєднаних позалегеневих захворювань (алергічного риніту, атопічного дерматиту, дискінезій жовчовивідних шляхів) на перебіг бронхіальної астми у дітей.
5. Дати експериментальне (на тваринах) обґрунтування наявності синдрому поліорганної (легенева тканина, слизова оболонка шлунка, наднирники) недостатності при хронічному запальному процесі в бронхолегеневій системі.
Об'єкт дослідження. Бронхіальна астма у дітей в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів. бронхіальна астма позалегеневий патологія
Предмет дослідження. Клінічна картина, патогенетичні особливості перебігу та лікування бронхіальної астми у дітей в поєднанні з АР, АД, ДЖВШ.
Морфологічні зміни в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, шлунка та наднирниках тварин.
Методи дослідження. Загальноклінічні, алергологічні, бактеріологічні, інструментальні, експериментальні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше у дітей з БА вивчено частоту і структуру поєднаної позалегеневої патології з малосимптомним клінічним перебігом. Встановлено високу зустрічаємість вивчаємої патології у обстежених дітей. Більш ніж у половини, хворих на БА мав місце алергічний риніт, атопічний дерматит, хронічний тонзиліт та у 2/3 дискінезії жовчовивідних шляхів. Проаналізовано клініко-параклінічні зміни, виявлені у обстежених дітей при різних клінічних варіантах поєднаної патології, проведено оцінку їх патогенетичного значення.
Встановлено, що факторами ризику виникнення поєднаної позалегеневої патології у дітей з БА є: обтяжена спадковість, патологічний перебіг вагітності і пологів, обтяжений преморбідний фон, штучне вигодовування, харчова полівалентна алергія, ексудативно-катаральний діатез, ранній початок захворювань. В експерименті на тваринах доказано високу можливість одночасного і односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунка, наднирниках при хронічній бронхолегеневій патології. Вперше у дітей з поєднаною позалегеневою патологією виявлено дезадаптацію організму у вигляді порушень вегетативного гомеостазу. Встановлено, що збалансований рівень регуляторних системи (вихідний вегетативний тонус - ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічається лише у 9,6% хворих на БА з позалегеневою патологією.
Дано наукове обґрунтування доцільності оцінки порушень вегетативного гомеостазу для диференційованого використання бронходилататорів при БА у дітей.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження розширюють і поглиблюють розуміння патогенетичної суті БА у дітей за рахунок розшифровки обтяжуючого впливу на перебіг БА позалегеневої патології з малосимптомним перебігом.
Доказано, що рання діагностика і лікування позалегеневої патології при БА у дітей дозволяє підвищити клінічну ефективність базисної терапії БА.
Впровадження результатів роботи в практику. Результати наукової роботи впроваджені в практику роботи пульмонологічного відділення дитячої міської клінічної лікарні м.Полтави, дитячої обласної лікарні м.Чернігова та дитячого поліклінічного відділення № 2 м.Полтави.
Матеріали дисертації включені в навчальний процес кафедри факультетської педіатрії і кафедри пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми Української медичної стоматологічної академії МОЗ України, м.Полтава.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проводилося вивчення наукової літератури, постановка експериментів, морфологічні дослідження, статистична обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження. Спільно з науковим керівником проведено аналіз і обговорення плану, результатів дослідження, підготовлені публікації за темою дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на Всеукраїнській із міжнародною участю науково-практичній конференції на тему: “Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та ЛОР-органів” (Полтава, 2001); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості перебігу, діагностика, лікування і профілактика вторинних імунодефіцитів при захворюваннях у дітей різного віку” (Полтава, 2002); на 5-й ювілейній Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження член-кореспондента НАН, АМН України, РАМН проф.В.М.Сидельникова “Актуальні питання педіатрії” (Київ, 2003); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини” (Полтава, 2004).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 6 наукових публікаціях, серед яких 3 статті у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і викладена на 170 сторінках друкованого тексту. Робота ілюстрована 18 таблицями, 23 рисунками і 19 фотографіями. Бібліографія містить 276 джерел (142 - кирилицею, 134 - латиницею).
Основний зміст роботи
Матеріали та методи дослідження. Робота проводилась в дитячому поліклінічному відділенні № 2 м.Полтави в період з 2002 по 2004 роки. В даному дослідженні наведені матеріали обстежень 100 дітей у віці 7-15 років, серед яких 52 хворих на персистуючу бронхіальну астму в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів (основна група) та 48 дітей з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів без бронхіальної астми, які стали групами порівняння.
Крім того, в роботі наведені результати отриманих морфологічних змін в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунку (СОШ) та наднирниках тварин (білих щурів) при експериментально викликаному хронічному запальному процесі, в умовах гіпокінезії та їх поєднанні.
Для вирішення поставлених завдань хворі обстежувались із застосуванням комплексу сучасних методів. При клінічному обстеженні, крім загальноприйнятих методів, у обстежених дітей проводився аналіз анте-, пери- та постнатального онтогенезу, рентгенологічного обстеження органів грудної клітки та додаткових пазух, спірографії, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини, шкірного алергологічного тестування, бактереологічного обстеження та оцінювався вегетативний гомеостаз за даними кардіоінтервалографії (КІГ) та кліноортостатичної проби (КОП).
Алергологічне обстеження, яке дозволило з'ясувати причинно-значущий алерген у пацієнтів, включало збір даних анамнезу, а також проведення скарифікаційних і внутрішньо шкірних проб (найбільш поширеними побутовими, пилковими, грибковими, харчовими алергенами виробництва МП “Імунолог” Вінниця), з обов'язковим порівнянням цих показників з анамнестичними даними. Бактеріологічне обстеження верхніх дихальних шляхів проводилося методом посіву носоглоткового слизу на поживні середовища (агар м`ясопептонний, кров'яний, жовтково-соляний, середовище Ендо, Сабуро). Після виділення чистих культур проводилася ідентифікація виділених мікроорганізмів. Функцію зовнішнього дихання визначали у хворих вранці (натще, до прийому лікарських препаратів) на спірометрі SPG0010.
Оцінку вихідного вегетативного тонусу і вегетативної реактивності проводили з використанням кардіоінтервалографії та кліноортостатичної проби. Запис проводили із застосуванням кардіографічного комплексу CARDIOCEM в стані спокою. Розшифрування кардіограм виконували за методикою Білоконь-Кубергер.
Оцінку вегетативного гомеостазу проводили за допомогою математичного аналізу серцевого ритму за даними КІГ. Визначали індекс напруги (ІНБ) за методом Р.М. Баєвського і співав. (1984), що відображає ступінь централізації керування серцевим ритмом і адаптаційно-пристосувальні можливості. За таблицею Н.А.Білоконь (1987) аналізували і оцінювали нормальну, асимпатикотонічну або гіперсимпатикотонічну вегетативну реактивність.
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини проводили на апараті “Алока SSD-650” секторальним датчиком 5 мГц за загально-прийнятою методикою. Обстеження проводили вранці.
При проведенні терапії хворим на БА в поєднанні з АР, АД, ДЖВШ використовували (крім базисної “ступеневої” терапії) патогенетично обґрунтоване лікування позалегеневої патології наступними препаратами: бактісубтіл по 1 капсулі 3 рази на день за 1 годину перед їжею, 1 місяць (“Меріон Моррелл Доу”, Франція); хілак-форте по 40 крапель 3 рази на день під час їжі, 1 місяць (“Меркле”, Німеччина); мезим-форте по 1 таблетці 3 рази на день перед їжею, 1 місяць (Berlin-Chemie, Німеччина); аєвіт по 1 капсулі 3 рази на день, 1 місяць (Київський вітамінний завод, Україна); кальцію глюконат по 1 таблетці 3 рази на день, 1 місяць (“Дарниця”, Київ, Україна); стафілококовий бактеріофаг рідкий по 10 мл 3 рази на день, 10 днів (“Біомед”, Росія).
Експериментальні дослідження. Згідно поставленим в роботі завданням морфологічні дослідження проводили на 125 білих щурах лінії Вістар, обох статей, масою 100-110 г, віком 1 місяць, на базі кафедри патологічної анатомії, судової медицини та секційного курсу Української медичної стоматологічної академії м.Полтави (зав. кафедри - д.мед.н., проф.А.П.Гасюк). В роботі відтворена експериментальна модель хронічного запального процесу (1-ша група), гіпокінезії (2-га група) та їх поєднання (3-тя група), в кожній групі по 25 тварин. Для порівняння використали інтактну групу (5-та група) (n = 25) та групу тварин, яким в хвостову вену вводили фізіологічний розчин (4-та група) (n = 25).
Моделювання хронічного запального процесу проводили за методикою В.П.Яценко та співав., (1998). Після відбору та карантину білих щурів на протязі 6 днів, виконувалось трансторакальне введення 20% спиртового розчину туші в кількості 0,2 мл на 100 г маси тіла тварини. Через 18 днів в хвостову вену вводилась 25% суспензія курячих еритроцитів у фізіологічному розчині в кількості 0,2 мл на 100 г маси тіла, після чого (через 11 днів) проводили евтаназію тварин під гексеналовим наркозом (внутрішньо-черевинно). Хронічний гіпокінетичний стрес моделювали шляхом 16-годинного обмеження рухів тварин у дерев'яних пеналах протягом 30-ти діб (Е.А.Коваленко, Н.Н.Гуровский, 1980).
Об'єктами для морфологічного дослідження були тканини легень, бронхів, шлунка та наднирників. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном-еозином, по Ван-Гізону, Бергману в модифікації, проводилась ШИК-реакція і альціановий синій). Отримані морфологічні зміни в експериментальних групах тварин оцінювались в порівнянні з даними здорових тварин контрольної групи (n= 25).
Статистичний аналіз. Враховуючи складність структури змін в організмі при алергічних захворюваннях (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит) у дітей та наявність поєднаної патології з боку інших органів і систем, крім клінічного обстеження, лабораторних і функціональних тестів, доцільно було використати методи перевірки наявності зв'язку, серед яких нами обраний метод попарної лінійної кореляції (В.Я.Гельман, 2001). Отримані результати піддавали математичній обробці з обчисленням середньої М та її дисперсії m. Достовірність даних оцінювали, використовуючи критерій t Ст'юдента (Н.С.Лапач и соавт., 2000).
В групах клінічних спостережень для порівняння двох відносних величин між собою використовували критерій згоди х2 (хі-квадрат) (В.Я.Гельман, 2001).
Обчислювали коефіцієнти попарної лінійної кореляції r між показниками, оцінювали їх достовірність і створювали кореляційну матрицю. За функціональні взаємозв'язки брали такі, де коефіцієнт кореляції r > 0,7, тобто тверді достовірні кореляції. Відзначали частку твердих достовірних кореляцій серед усіх елементів кореляційної матриці, а саме: відзначали навколо яких ознак формувалося більше всього кореляцій; яка частка дисперсії припадала на спадковість, перебіг вагітності та пологів, показники КІГ, КОП, супутні захворювання, а в групі спостереження з бронхіальною астмою також на алергічні проби і на взаємозв'язок між цими показниками. Отриманий клінічний та експериментально-цифровий матеріал статистично оброблювався на персональному комп'ютері Pentium IV-2400 за допомогою програми Statistica for Windows версія 6,0 (В.И.Боровиков, 2001; В.Я.Гельман, 2001).
Результати дослідження та їх обговорення. Верифікація діагнозу БА з поєднаною позалегеневою патологією проводилась у відповідності з вітчизняною класифікацією бронхолегеневих захворювань у дітей (ІІ з'їзд фтизіатрів та пульмонологів, Київ, 1998. Наказ № 499 від 28.10.03р. “Про затвердження інструкції щодо діагностики, клінічної класифікації та лікування бронхіальної астми”) з врахуванням анамнезу, клінічного перебігу захворювання та результатів клініко-лабораторних і інструментальних методів дослідження.
На момент обстеження усі хворі на БА в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів знаходились в періоді загострення. Ступінь важкості перебігу захворювання у цих пацієнтів (у відповідності з Національною програмою “Бронхіальна астма у дітей. Стратегія лікування та профілактики” (1997) був розцінений як середньої тяжкості. Формування груп порівняння з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів - без БА проводилось з врахуванням МКБ_10.
Подобные документы
Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Алергологічне обстеження 61 пацієнта шкільного віку з переметуючою бронхіальною астмою. Низька атопічна реактивність хворих, народжених з малою відносно терміну гестації масою тіла. Лікувально-профілактичні заходи проведення специфічної алерговакцинації.
статья [61,2 K], добавлен 11.09.2017Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Аналіз маркерів запалення бронхів та дихальних шляхів у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичної напруги. Фактори розвитку виразнішої гіперчутливості дихальних шляхів до гістаміну у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичної напруги.
статья [14,3 K], добавлен 06.09.2017Особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану імунної і ендокринної систем у хворих на бронхіальну астму з різним ступенем важкості, давності і фази захворювання у взаємозв’язку з особливостями формування бронхіальної обструкції.
автореферат [66,4 K], добавлен 21.03.2009Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010Особливості клінічного перебігу рефрактерної ГЕРХ, поєднаної з ожирінням і найбільш характерні екзогенні фактори, що перешкоджають повному виліковуванню пацієнтів. Обґрунтування терапевтичних заходів для запобігання рефрактерної ГЕРХ, їх ефективність.
автореферат [50,4 K], добавлен 03.04.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017
