Медична статистика і її роль в організації охорони здоров’я

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту, економіки і підприємництва в галузі охорони здоров'я

КУРСОВА РОБОТА

По дисципліні ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Тема: Медична статистика і її роль в організації охорони здоров'я

Черкаси 2005

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина. Правове та організаційно-методологічне забезпечення медичної статистики в Україні

1.1 Організація медичної статистики в Україні та її правове забезпечення

1.2 Методологія організації первинних статистичних спостережень в лікувальних закладах України (на прикладі спостережень за туберкульозом)

1.3 Методологія статистичних досліджень та статистичної обробки даних

1.3.1 Статистичні спостереження

1.3.2 Характеристики статистичних вибірок

1.3.3 Динамічні ряди та їх характеристики

1.3.4 Індексний аналіз статистичних вибірок

1.3.5 Регресійно-кореляційний аналіз динамічних рядів

2. Аналітико-дослідницька частина. Джерела та результати первинного статистичного спостереження показників стану охорони здоров'я у Рівненській області

2.1 Джерела статистичного спостереження

2.2 Результати роботи з базами даних для підготування первинного статистичного спостереження

2.3 Результати групування первинних статистичних даних в хронологічні ряди показників

3. Проектно-рекомендаційна частина. Пошук шляхів поліпшення стану здоров'я на основі порівняльної статистичної оцінки стану охорони здоров'я у Рівненській області та Австрії

3.1 Динаміка відносних показників стану мережі закладів охорони здоров'я у Рівненській області та основних показників їхньої діяльності

3.2 Динаміка відносних показників природного руху населення в Рівненській області

3.3 Динаміка відносних показників захворюваності населення в Рівненській області на туберкульоз та вірусний гепатит

4. Висновки та пропозиції

5. Список джерел інформації та літератури

Додатки

Вступ

Стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій та впровадження їх у діяльність закладів охорони здоров'я потребує вдосконалення та посилення служби медичної статистики, яка відповідає за збір, обробку, аналіз та збереження статистичної інформації.

За останні роки створено єдину методологічну основу державної та галузевої статистики, зформовано базу даних законодавчої, нормативно-правової та наукової інформації щодо інформаційної служби охорони здоров'я, переглянуто, затверджено наказами МОЗ України та видано окремими збірками зразки всіх облікових статистичних форм; затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України форми медичної державної статистичної звітності; здійснено перехід на Міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10); продовжується впровадження уніфікованих програмних продуктів.

Своєчасність та обґрунтованість управлінських рішень тісно пов'язана з якістю статистичної інформації, постійно зростають вимоги як до служби медичної статистики в цілому, так і до системи показників, якими вона оперує. Особливо це стає актуальним під час реформування галузі охорони здоров'я та входження України в сучасне інформаційне суспільство.

Статистика - це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом.

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій:

1)ознака;

2)варіація;

3) статистична сукупність;

4)показник;

5) система показників.

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць. об'єктів (явищ). Статистична сукупність - це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями(ознаками), що піддаються статистичному вивченню. Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу. Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називають статистичним зведенням. Групування - це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотними ознаками.

Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати наступним чином :

1) за формою вираження - на атрибутивні та кількісні(варіаційні);

2) за характером коливності - на альтернативні та варіаційні;

3) за роллю, яку вони відіграють в процесі - на факторні та результативні.

В курсовій роботі проведений статистичний аналіз наявних станом на 01.01.2005 р. в міжнародній статистичній системі СОЗ показників системи охорони здоров'я в Рівненській області України в 1990 - 2002 роках та порівняльний статистичний аналіз із станом охорони здоров'я в Австрії в 1990 -2002 роках.

Цілями курсової роботи було - вивчення правової та нормативної бази медичної статистики в Україні, організації первинного статистичного спостереження, виконане аналізом через Інтернет-мережу, проведення групування отриманих первинних статистичних даних , виділення факторних та результативних ознак вибірок, отримання характеристик статистичного дослідження.

1. Теоретична частина. Правове та організаційно-методологічне забезпечення медичної статистики в Україні

1.1 Організація медичної статистики в Україні та її правове забезпечення

Статистична звітність медичних установ встановлюється відповідними наказами МОЗ України [ 2-13] на основі Закону України “Про державну статистичну звітність” [1].

Для організації збору та обробки медичної статистичної звітності в системі МОЗ України передбачено створення управлінь та відділів медичної статистики (Додаток А) [2].

Типова побудова однієї з форм статистичної звітності № 33 -здоров (статистика туберкульозу) наведена в Додатку Б [8].

Результати діяльності установ і закладів охорони здоров'я України за 2004 рік надаються до Центру медичної статистики МОЗ України зведеними державними і галузевими статистичними звітами у наступних формах [5]:

- форма N 7 "Звіт про захворювання на злоякісні новоутворення";

- форма N 8 "Звіт про захворювання на активний туберкульоз";

- форма N 9 "Звіт про захворювання, які передаються переважно статевим шляхом, грибкові шкірні захворювання і коросту";

- форма N 9-к (коротка) "Звіт про захворювання, які передаються переважно статевим шляхом, грибкові шкірні захворювання і коросту";

- форма N 10 "Звіт про захворювання та контингент хворих на розлади психіки та поведінки";

- форма N 11 "Звіт про захворювання та контингент осіб, що мають розлади психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин";

- форма N 12 "Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу";

- форма N 13 "Звіт про аборти";

- форма N 15 "Звіт про медичне обслуговування населення, що підлягає включенню у Державний реєстр України осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС";

- форма N 16 "Звіт про захворювання та причини інвалідності й смерті населення, що підлягає включенню у Державний реєстр України осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС";

- форма N 17 "Звіт про медичні кадри";

- форма N 19 "Звіт про дітей-інвалідів віком до 16 років, які проживають в районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу, будинку дитини або інтернатному закладі";

- форма N 20 "Звіт лікувально-профілактичного закладу";

- форма N 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям";

- форма N 22 "Звіт станції (відділення, об'єднання) швидкої медичної допомоги";

- форма N 24 "Звіт фельдшерсько-акушерського пункту";

- форма N 25-бд "Звіт будинку дитини";

- форма N 31-здоров "Звіт про медичну допомогу дітям";

- форма N 32-здоров "Звіт про контингент та лікування хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин";

- форма N 33-коротка "Звіт про хворих на туберкульоз";

- форма N 33-здоров "Звіт про хворих на туберкульоз";

- форма N 34-здоров "Звіт про контингент хворих на сифіліс, гонококову інфекцію, інші хвороби, які передаються статевим шляхом, грибкові шкірні хвороби та коросту";

- форма N 35-здоров "Звіт про хворих на злоякісні новоутворення";

- форма N 36-здоров "Звіт про лікування призовників";

- форма N 38-здоров "Звіт щодо проведення судово-психіатричних експертиз";

- форма N 41-здоров "Звіт про допоміжні репродуктивні технології";

форма N 42-здоров "Звіт бюро судово-медичної експертизи (судово-медичного експерта)";

- форма N 44-здоров "Звіт санаторію";

- форма N 47-здоров "Звіт про мережу та діяльність медичних закладів";

- форма N 49-здоров "Звіт про надання медико-генетичної допомоги";

- форма N 50-здоров "Звіт про кількість травм та отруєнь серед дорослих, підлітків та дітей";

- форма N 54-здоров "Звіт про новонароджених та дітей, які померли у віці до 1 року";

- форма N 60-здоров "Статево-вікова чисельність потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС".

- форма N 39-здоров "Звіт станції, відділення переливання крові, лікарні, які проводять заготівлю крові".

- форма N 51-здоров "Звіт про роботу Центру здоров'я і лікувально-профілактичного закладу з питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення"

- форма N 52-здоров "Звіт про медичне спостереження за особами, які займаються фізичною культурою та спортом".

- форма N 14 "Звіт про причини інвалідності, показання до медичної і соціально-трудової реабілітації",

- форма N 37-здоров "Звіт республіканської, обласної, центральної, міської медико-соціальної комісії".

- форма N 42-здоров "Звіт бюро судово-медичної експертизи (судово-медичного експерта)".

- До Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України (ЦСЕС МОЗ України) зведених державних і галузевих статистичних звітів згідно з додатком до цього наказу в одному рукописному примірнику та електронною поштою в форматі "Excel" за адресою 333:100/10 до 02.02.2005 року:

- форма N 2 "Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання";

- форма N 5 "Звіт про профілактичні щеплення";

- форма N 6 "Звіт про контингент дітей і підлітків, яким здійснено щеплення проти інфекційних захворювань";

- форма N 18 "Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я населення";

- форма N 40-здоров "Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної (дезінфекційної, протичумної) станції";

- форма N 46-здоров "Звіт про штати санітарно-епідеміологічної (дезінфекційної, протичумної) станції".

До НДІ епідеміології та інфекційних хвороб АМН України:

- форму N 1 (за 12 місяців), ф. N 2-СНІД "Звіт про ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД"

Забезпечити обласні інформаційно-аналітичні центри медичної статистики (Додаток А) програмним продуктом "Медстат", адаптованим до прийому статистичних звітів за 2004 рік .

1.2 Методологія організації первинних статистичних спостережень в лікувальних закладах України (на прикладі спостережень за туберкульозом)

Згідно “Інструкції про клінічну класифікацію туберкульозу та її застосування” [8] в лікувальних закладах організується наступна первинна статистика захворювань за обробкою історій хвороб.

А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

I. ТИП ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ

1. Вперше діагностований туберкульоз - ВДТБ (дата діагностування)

2. Рецидив туберкульозу - РТБ (дата діагностування)

3. Хронічний туберкульоз - ХТБ (дата діагностування)

II. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Шифри МСКХ Х перегляду

Таблиця 1.1 - A15 - A16 Туберкульоз легенів (ТБЛ) (із факультативним зазначенням форми ураження):

A15 - A16	Первинний туберкульозний комплекс
A15 - A16	Дисемінований туберкульоз легень
A15 - A16	Вогнищевий туберкульоз легень
A15 - A16	Інфільтративний туберкульоз легень
A15 - A16	Казеозна пневмонія
A15 - A16	Туберкульома легень
A15 - A16	Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
A15 - A16	Циротичний туберкульоз легень
A15 - A16	Туберкульоз легенів, комбінований з пиловими професійними захворюваннями легень (коніотуберкульоз)

Таблиця 1.2 - A15 - A18 Позалегеневий туберкульоз (ПТБ) (із зазначенням локалізації):

A15 - A16	Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів
A15 - A16	Туберкульоз внутрішньогрудинних лімфатичних вузлів
A15 - A16	Туберкульозний плеврит (в т. ч. емпієма)
A17	Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок
A18.0	Туберкульоз кісток та суглобів
A18.1	Туберкульоз сечо-статевої системи
A18.2	Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
A18.3	Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів
A18.4	Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини
A18.5	Туберкульоз ока
A18.6	Туберкульоз вуха
A18.7	Туберкульоз надниркових залоз
A18.8	Туберкульоз інших уточнених органів і систем (не зазначений вище)
A19	Міліарний туберкульоз (МТБ)
A18	Туберкульоз без встановленої локалізації

Примітка. До туберкульозу органів дихання (ТОД), або туберкульозу дихальної чи респіраторної системи, відносять туберкульоз: носа, приносових пазух, гортані, трахеї, бронхів, легенів, грудної порожнини (плеври, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів).

III. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ

1. Локалізація ураження: в легенях за номерами (назвами) сегментів, назвами часток легені, а в інших органах і системах - за анатомічними назвами локалізації місця ураження.

2. Деструкція:

Дестр+ з деструкцією

Дестр- без деструкції

Факультативно зазначають фазу туберкульозного процесу:

- інфільтрація, розпад (відповідає Дестр+), обсіменіння;

- розсмоктування, ущільнення, рубцювання, звапнення.

Таблиця 1.3 - Метод підтвердження туберкульозу:

МБТ+	підтверджено бактеріологічно (шифр A15), уточнення:
М+	мазок позитивний;
К0	культуральне дослідження не проведене;
К-	культура негативна;
К+	культура позитивна; у цьому випадку уточнити:
Резист0	резистентність до препаратів I ряду не досліджували;
Резист-	резистентності до препаратів I ряду не встановлено;
Резист+	(абревіатури протитуберкульозних препаратів I ряду) - резистентність до препаратів I ряду встановлена (в дужках подається перелік усіх протитуберкульозних препаратів I ряду, до яких встановлена резистентність).
РезистII-	резистентності до препаратів II ряду немає;
РезистII+	(абревіатури протитуберкульозних препаратів II ряду) вказує на резистентність до препаратів II ряду.
РезистII0	резистентність до препаратів II ряду не досліджувалася.

Примітка. При ТБ невстановленої локалізації і МБТ+ слід писати біологічний матеріал, котрий досліджувався, наприклад, харкотиння МБТ+, сеча МБТ+.

Таблиця 1.4

МБТ-	не підтверджено бактеріологічно (шифр A16), уточнення:
М-	мазок негативний;
М0	мазок не досліджували;
К-	культура негативна;
К0	культуральне дослідження не проведене.
ГІСТ+	підтверджено гістологічно (шифр A15);
ГІСТ-	не підтверджено гістологічно (шифр A16);
ГІСТ0	гістологічне дослідження не проводили.

IV. УСКЛАДНЕННЯ (перерахувати ускладнення і в дужках вказати дату їх діагностування):

- туберкульозу легенів (ТБЛ): кровохаркання, легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, легенева недостатність, хронічне легеневе серце, ателектаз, амілоїдоз тощо;

- позалегеневого туберкульозу (ПТБ): стеноз бронха, емпієма плеври, нориці (бронхіальні, торакальні), ниркова (надниркова) недостатність, безпліддя, спайки, анкілози, амілоїдоз тощо.

V. КАТЕГОРІЯ ТА ДИСПАНСЕРНА КАТЕГОРІЯ ОБЛІКУ ХВОРОГО

Категорія 1 (Кат1)

Категорія 2 (Кат2)

Категорія 3 (Кат3)

Категорія 4 (Кат4)

Категорія 5 (Кат5): група 5.1; група 5.2; група 5.3; група 5.4; група 5.5.

Примітка. У кожній категорії хворих слід реєструвати і маркірувати когорти (1, 2, 3, 4) й в дужках зазначати, до якого року відноситься когорта, наприклад, Ког4(2001), Ког1(2000), Ког3(2002). З таким шифруванням когорт хворі переходять під диспансерне спостереження.

VI. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ

1. Ефективне лікування

1.1. Вилікування

1.2. Припинення бактеріовиділення

2. Завершене лікування

3. Неефективне (невдача) лікування

4. Перерване лікування

5. Продовжує лікування

6. Вибув/переведений

7. Помер

Примітка. "Ефективне лікування" і "Завершене лікування" називають ще "Успішне лікування".

VII. НАСЛІДКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ (B90)

Залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу:

- легенів: фіброзні, фіброзно-вогнищеві, бульозно-дистрофічні, кальцинати в легенях і лімфатичних вузлах, плевропневмосклероз, цироз, наслідки хірургічного втручання (з зазначенням виду та дати операції) тощо;

- позалегеневої локалізації: рубцеві зміни в різних органах та їх наслідки, звапнення, наслідки хірургічного втручання (з зазначенням виду та дати операції).

Б. ЗАСТОСУВАННЯ КЛІНІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

I. ТИП ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ

1. Вперше діагностований туберкульоз - ВДТБ (дата діагностування). Після найменування типу туберкульозного процесу в дужках записується дата його встановлення, що дає змогу розподілити хворих за когортами і провести когортний аналіз.

Вперше діагностований туберкульоз у хворого визначають тоді, коли він ніколи не лікувався від ТБ, або приймав протитуберкульозні препарати менше одного місяця.

2. Рецидив туберкульозу - РТБ (дата діагностування). Після найменування типу туберкульозного процесу в дужках записується дата його встановлення, що дає змогу розподілити хворих за когортами і провести когортний аналіз.

Рецидив туберкульозу - це активізація перебігу туберкульозу в осіб, які раніше хворіли на туберкульоз, завершили основний курс антимікобактеріальної терапії та вважалися вилікуваними, або у яких лікування було успішне, тобто було ефективне лікування чи завершене лікування. Рецидив ТБ може бути з МБТ+ і з МБТ-, з ГІСТ+ і з ГІСТ-, а також діагностований на клініко-рентгенологічних засадах.

3. Хронічний туберкульоз - ХТБ (дата діагностування). Після найменування типу туберкульозного процесу в дужках записується дата його встановлення, що дає змогу провести когортний аналіз.

Хронічний туберкульоз діагностують у хворих, у яких не досягається клініко-рентгенологічна стабілізація, або є клініко-рентгенологічне погіршення: зберігаються каверни (незалежно від наявності чи відсутності бактеріовиділен-ня) протягом не менше 2-річного спостереження і лікування.

II. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ (ТБЛ)

(клінічні форми ураження зазначають факультативно):

1. Первинний туберкульозний комплекс

2. Дисемінований туберкульоз легень

3. Вогнищевий туберкульоз легень

4. Інфільтративний туберкульоз легень

5. Казеозна пневмонія

6. Туберкульома легень

7. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень

8. Циротичний туберкульоз легень

9. Туберкульоз легенів, комбінований з пиловими професійними захворюваннями легень (коніотуберкульоз).

ПОЗАЛЕГЕНЕВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ (ПТБ)

(зазначають локалізацію):

1. Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів 2. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

3. Туберкульозний плеврит (в тому числі емпієма)

4. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок.

5. Туберкульоз кісток та суглобів:

6. Туберкульоз сечово-статевої системи.

7. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів.

8. Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів.

9. Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини.

10. Туберкульоз ока.

11. Туберкульоз вуха

12. Туберкульоз надниркових залоз

13. Туберкульоз інших уточнених органів і систем (не зазначений вище).

14. Міліарний туберкульоз (МТБ)

15. Туберкульоз без встановленої локалізації

1.3 Методологія статистичних досліджень та статистичної обробки даних

1.3.1 Статистичні спостереження

Закономірність - це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.

Динамічна закономірність - це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і н одному об'єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об'єктів. Аналогічним чином можна виявити закон земного тяжіння та інші фізичні , хімічні та математичні закони.

Статистична закономірність - це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному окремому елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.

Статистичні закономірності проявляються по-різному. Це можуть бути закономірності:

1) розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельності населення, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку обрання шлюбу);

2) структурних зрушень (збільшення частки міського населення в загальній його чисельності, а також частки населення похилого віку в сільській місцевості);

3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, середньодушовим доходом);

4) зв'язку між явищами (залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції від продуктивності праці).

Статистична сукупність - це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об'єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни тенденції в розвитку злочинності від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.

Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.

Явищами хімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічні закономірності.

Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення , називається варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки - варіацією. Склад елементів і спосіб об'єднання їх визначають структуру сукупності.

Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні (словесні). Якщо кількісна ознака представлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загально визнані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки).

Набір властивостей явища і відповідних їм чисел називають шкалою вимірювання. Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями виділяють метричну, номінальну, порядкову (рангову) шкали.

Метрична - це звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірювання фізичних величин ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні і неперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Найчастіше це результати лічби. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах. Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представити дискретною.

Номінальна - це шкала найменувань. “Оцифровка” ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним - різні числа. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення “1” або “0” залежно від наявності чи відсутності властивості, що вивчається.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а й послідовності - порядку. Це відношення типу “більше, ніж”, “краще, ніж” тощо. Кожному пункту шкали приписується число - ранг, число балів або будь-яка монотонно зростаюча функція (-2, -1, 0, 1, 2), що відбиває послідовність значень, але не відстань між ними.

Математично вивчати статистичну закономірність дає змогу використання тільки закону великих чисел. Відповідно до цього закону при достатньо великій кількості досліджуваних одиниць сукупності можна виявити закономірність, яка не залежить від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ зникають випадкові відхилення і проявляється та чи інша закономірність, яку неможливо було виявити при дослідженні незначної кількості одиниць сукупності.

Закон великих чисел - це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов'язково проявляться порядок і закономірність їх руху і розвитку, які не можна встановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість.

З точки зору діалектичного підходу випадковість і необхідність нерозривно пов'язані між собою завжди переходять одна в іншу, особливо в разі достатньої кількості досліджуваних одиниць сукупності.

Проте закон великих чисел не може визначити ні рівень, ні динаміку розвитку суспільного явища. Він лише обумовлює взаємо погашення випадкових відхилень, які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити в ній дію об'єктивних законів розвитку суспільних явищ.

Зібрані внаслідок статистичного спостереження первинні матеріали за допомогою зведення і групування узагальнюються, в результаті чого одержують зведені статистичні таблиці, в яких сукупності одиниць подаються в цілому та в розрізі груп [17].

Серед показників, які розраховуються в практиці статистичної роботи, можна виділити три групи за явними ознаками:

1) за суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об ' ємні, що характеризують розміри явищ, процесів, та якісні, що характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості досліджуваних явищ;

2) за ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні, що виражають ознаки окремих одиниць сукупності, і загальні(узагальнюючі), що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;

3) залежно від характеру досліджувальних явищ розрізняють статистичні показники інтервальні, які виражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу, і моменти, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент;

Абсолютні величини - це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах часу і місця.

Відносними статистичними величинами називаються показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Відносними величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі.

Відносні величини структури характеризують склад досліджувальної сукупності. Зіставляючи структуру однієї і тої ж сукупності за різні періоди часу, можна простежити за структурними змінами.

Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності. Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп причин - основних, визначальних, які тісно пов'язані з природою самого явища, і другорядних, випадкових для сукупності в цілому.

Характерний, типовий рівень ознаки формується під впливом першої групи причин. Відхилення індивідуальних значень ознаки від типового зумовлені дією другорядних причин, які урівноважуються і тому на рівень середньої істотно не впливають. Середня характеризує типовий рівень варіаційної ознаки. Вона відображує в собі те спільне, характерне, що об'єднує всю масу елементів, тобто статистичну сукупність. Проте слід пам'ятати, що середня відображає типовий рівень ознаки лише в тому випадку, коли статистична сукупність, за якою вона обчислюється, якісно однорідна. Це одна з основних умов наукового застосування середніх у статистиці. Крім того, типовий рівень ознаки, що вивчається, проявляє себе лише у випадку узагальнення масових фактів. В цьому проявляється дія закону великих чисел [18] .

За допомогою середніх величин масу елементів можна охарактеризувати одним числом, не зважаючи на те, що середня величина абстрактна і може не збігатися з жодним з індивідуальних значень ознаки. Вона відображає те загальне, типове для маси явищ, яке реально існує в конкретних умовах простору і часу. За допомогою середніх можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей, дати характеристику закономірностей розвитку соціально-економічних явищ і процесів. Не слід змішувати середні з відносними величинами інтенсивності. Середня завжди узагальнює кількісну варіацію ознаки, яка тією чи іншою мірою властива всім без винятку елементам сукупності.

Статистична середня - одна з найважливіших кількісно-якісних категорій, яку широко використовують у планово-аналітичній роботі підприємств і організацій. Поширення набуло обчислення таких показників, як середня врожайність, середня заробітна плата, середній рівень продуктивності праці та інше.

При вивченні закономірностей розподілу застосовують середню арифметичну, варіації - середня квадратичну, інтенсивності розвитку - середню геометричну. Вибір середньої має ґрунтуватися на всебічному теоретичному аналізі суті явищ та наявній інформації. Середня лише тоді може бути справжньою узагальнюючою характеристикою, коли при заміні нею всіх варіантів загальний обсяг варіаційної ознаки залишиться незмінним. Отже, залежно від того, що являє собою загальний обсяг варіаційної ознаки, в кожному конкретному випадку обирають вид середньої.

Варіація, тобто коливання, мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні - його варіацію ознак, сукупна їх дія - форму розподілу.

Статистичні характеристики центру розподілу (середня, мода , медіана) відіграють важливу роль у вивченні статистичних сукупностей. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки значно відхиляються від центру розподілу, в інших - тісно групуються навколо нього, а відтак виникає потреба оцінити поряд з характеристиками центру розподілу міру і ступінь варіації. Чим менше варіація, тим більш однорідна сукупність, отже, тим більш надійні і типові характеристики центру розподілу, насамперед середні величини.

Вивчення варіації має велике значення для оцінки сталості та диференціації соціально-економічних явищ, при використанні вибіркового та інших статистичних методів.

Середнє відбиває те загальне, що складається в кожному окремому, одиничному об'єкті завдяки цьому середня одержує велике значення для виявлення закономірностей властивим масовим суспільним явищам і непомітних в одиничних явищах. Середня відображає об'єктивну властивість явища. У дійсності часто існує тільки відхилені явища, і середня як явище може і не існувати, хоча поняття типовості явища і запозичається з дійсності. Індивідуальні значення досліджуваної ознаки в окремих одиницях сукупності можуть бути тими чи іншими (наприклад, ціни в окремих продавців). Ці значення неможливо пояснити, не просліджуючи причинно-наслідувальні зв'язки. Тому середня величина індивідуальних значень того самого виду є продукт необхідності. Він є результатом сукупної дії всієї єдиної сукупності, що виявляється в масі повторюваних випадків, опосередковуваних загальними умовами процесу [19].

Розподіл індивідуального значення досліджуваної ознаки породжує випадковість його відхилення від середніх, але не випадкове середнє відхилення, що дорівнює нулю.

Середня, розрахована по сукупності в цілому називається загальною середньою, середні, обчислені для кожної групи -- груповими середніми. Загальна середня відбиває загальні риси досліджуваного явища, групова середня дає характеристику розміру явища, що складається в конкретних умовах даної групи.

Визначальній функції відповідає рівняння середніх, знаючи визначальну функцію і рівняння середніх

чи (1.1)

одержуємо формулу [4]:

(1.2)

де Х_i -- індивідуальне значення ознаки кожної одиниці сукупності;

n -- число одиниць сукупності.

Здатність середніх величин зберігати властивості статистичних сукупностей називають визначальною властивістю.

Для кращого розуміння і аналізу досліджувальних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів :

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);

2) статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду (Y).

1.3.2 Характеристики статистичних вибірок

Для вимірювання та оцінки варіації використовують абсолютні та відносні характеристики. До абсолютних відносяться: варіаційний розмах, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія; відносні характеристики представлені низкою коефіцієнтів варіації.

Варіаційний розмах характеризує діапазон варіації, це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки:

(1.3)

Узагальнюючою мірою варіації є середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від центру розподілу.

Медіана вибірки - це значення , яке ділить розмах інтервалу вибірки на дві рівні частини.

Мода вибірки - це значення, яке найчастіше зустрічається в статистичному ряді вибірки.

Середня арифметична величина вибірки розраховується як:

(1.4)

Середнє лінійне відхилення:

(1.5)

Середнє квадратичне відхилення:

(1.6)

Середній квадрат відхилень - дисперсія:

, (1.7)

де - середнє арифметичне інтервального ряду розподілу, f - частота.

Середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення - іменовані числа (в одиницях вимірювання ознаки).

Порівнюючи варіації різних ознак або однієї ознаки у різних сукупностях, використовують відносні характеристики варіації. Коефіцієнти варіації розраховуються як відношення абсолютних, іменованих характеристик до центру розподілу і часто виражаються процентами:

Лінійний коефіцієнт варіації:

(1.8)

Квадратичний коефіцієнт варіації:

(1.9)

1.3.3 Динамічні ряди та їх характеристики

Динамічний ряд - це розміщені у хронологічній послідовності значення певного статистичного показника. складовими динамічного ряду є ознака часу (момент або інтервал) та числові значення показника - рівні.

Визначають абсолютні та відносні характеристики динаміки: абсолютний приріст та абсолютне значення 1% приросту; темп зростання та темп приросту. Розрахунок їх ґрунтується на порівнянні рівнів динамічного ряду. Якщо база порівняння постійна, характеристики динаміки називаються базисними, якщо база порівняння змінна - ланцюговими.

Абсолютний приріст (зменшення) - це різниця рівнів динамічного ряду:

базисні

(1.10)

ланцюгові

(1.11)

Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному приросту

Темп зростання розраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або процентом:

базисні

 (1.12)

ланцюгові

(1.13)

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному.

Темп приросту показує, на скільки процентів рівень більше рівня, взятого за базу порівняння. Його можна визначити як відношення абсолютного приросту до бази порівняння або безпосередньо на основі темпу зростання.

(1.14)

або

(1.15)

Абсолютне значення 1% приросту показує, чого вартий 1%; розраховується як співвідношення абсолютного приросту і темпу приросту:

(1.16)

Узагальнюючими характеристиками інтенсивності динаміки є середній абсолютний приріст та середній темп зростання.

Середній абсолютний приріст розраховується як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів:

, (1.17)

де n- число ланцюгових абсолютних приростів.

Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:

(1.18)

Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

(у вигляді коефіцієнтів); (1.19)

(у вигляді процентів).

Середній темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.

1.3.4 Індексний аналіз статистичних вибірок

Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі.

Прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні. Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називається індивідуальним, а індекс, котрий характеризує співвідношення рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, - загальним.

Статистичний індекс - це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумірних. У статистиці розрізняють декілька видів індексів, в основу класифікації яких покладені різні ознаки [21]:

- характер об'єкта дослідження,

- ступінь охоплення одиниць сукупності,

- база порівняння,

- вид зрівнюваних величин.

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища і мають форму відношення певного показника у базисному (0) та звітному (1) періодах [22]:

(1.20)

Загальний індекс є агрегатуванням індивідуальних індексів і характеризує зміну сукупностей, до якої входять різнорідні елементи . Так загальна формула агрегатного індексу сукупності явищ у базисному (0) та звітному (1) періоді має наступний вираз(для вартісних економічних явищ , які характеризуються обсягами (q) та ціною (р) одиниці обсягу):

(1.21)

Для характеристики економічних явищ загальний агрегатний індекс (1.21) розбивають на два індекси :

- загальний індекс фізичного обсягу вартісного явища (при умові незмінних цін р у базисному та звітному періодах):

(1.22)

- загальний індекс цін вартісного явища (при умові незмінного обсягу q у базисному та звітному періодах):

(1.23)

Для характеризування структурних зрушень середніх величин в вартісних економічних явищах застосовують індекси змінного складу, індекси постійного складу та індекси структурних зрушень, які формують систему взаємопов'язаних індексів [23]:

- для змінного індексу цін (відношення середніх рівнів у базисному та звітному періодах):

(1.24)

(1.25)

де індекс цін постійного складу Ipz дорівнює :

(1.26)

а індекс цін за рахунок структурних зрушень Id дорівнює :

(1.27)

1.3.5 Регресійно-кореляційний аналіз динамічних рядів

Коефіцієнт кореляції між двома рядами вибірок X, Y величин розраховується за формулою [24]:

(1.28)

де дисперсія вибірки величин Х:

(1.29)

дисперсія вибірки величин Y:

(1.30)

коваріація виборок X,Y:

(1.31)

Для характеристики кореляційного зв'язку між факторною і результативною ознаками будується графік кореляційного поля та теоретична лінію регресії, визначаються параметри рівняння регресії.

Для перевірки істотності зв'язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею.

Характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд:

y=a+bx,

де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь:

Знайдемо коефіцієнт детермінації і перевіримо адекватність отриманого рівняння лінійної регресії за критерієм Фішера. Коефіцієнт детермінації визначається наступним чином:

(1.33)

Щільність зв'язку оцінюється індексом детермінації:

R=,

проте інтерпретується тільки R². Якщо коефіцієнт детермінації більше 0,6 , то 60% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним.

2. Аналітико-дослідницька частина. Джерела та результати первинного статистичного спостереження показників стану охорони здоров'я у Рівненській області

2.1 Джерела статистичного спостереження

В якості джерел первинного статистичного спостереження в курсовій роботі були використані Web-сайти WWW.MEDSTAT.COM.UA [26] та WWW.WHO.ORG [27].

На сторінці Web-сайту WWW.MEDSTAT.COM.UA розміщенні "Українська база медико-статистичної інформації" та Європейська база даних статистичної інформації "Здоров'я для всіх". Бази містять великий масив основних статистичних показників по охороні здоров'я регіонів України (українська база) та Європейських держав (ВООЗ "Здоров'я для всіх"), програмне забезпечення для представлення цих даних в зручній графічній форма (карти, діаграми, таблиці). Представлені бази даних є корисними інструментами при проведенні порівняльних оцінок, а також при аналізі тенденцій розвитку і стану охорони здоров'я. Бази даних загальнодоступні і безкоштовні, а наявна в них інформація може використовуватись як приватними особами, так і організаціями за умови, що це робиться не в комерційних цілях. Всі права захищені. Використання в будь-якій формі матеріалів, можливо лише за наявності та активного посилання на http://www.medstat.com.ua/ukr/www.medstat.com.ua

На сторінці Web-сайтуWWW.WHO.ORG розміщена Статистична база даних "Здоров'я для всіх" (БД-ЗДВ / HFA-DB)(версія для російської мови) „Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я”

Цей пакет містить дані по ряду статистичних показників здоров'я й охорони здоров'я для країн Європи і включає програмне забезпечення для представлення цих даних у зручній для користувача графічній формі.

Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я (ЄРБ ВООЗ) збирає дані з різних джерел. Визначення показників і джерела даних знаходяться в тексті підказки. База даних періодично поновлюється, зазвичай в січні і червні кожного року. База даних HFA-DB доступна через Web-сторінку ЄРБ ВООЗ (www.euro.who.int/HFADB) у режимах on-line і off-line.

База даних HFA-DB може бути скопійована для використання індивідуальними користувачами чи організаціями, за умови, що вона не буде використовуватися для комерційних цілей і файл Readme також скопійований без змін.

Рис. 2.1 Загальний вигляд АРМ „База даних - Здоров'я для всіх (Україна)”



Рис. 2.2 Загальний вигляд АРМ „Європейської бази даних - Здоров'я для всіх ”(ВОЗ)

В розділі 2.2 наведені фотографії - рисунки роботи з базами первинної статистичної інформації для отримання первинних вибірок аналізуємих показників стану здоров'я населення в Рівненській області України та в Австрії за період 1990-2003 роки (Рис. 2.3-2.7).

2.2 Результати роботи з базами даних для підготування первинного статистичного спостереження

Рис 2.3 Стан мережі закладів охорони здоров'я у Рівненській області та основні показники їхньої діяльності



Рис. 2.4 Природній рух населення в Рівненській області

Рис 2.5 Захворюваність населення в Рівненській області на туберкульоз та вірусний гепатит



Рис 2.6 Захворюваність населення в Австрії області на туберкульоз та вірусний гепатит

Рис. 2.7 Показники стану охорони здоров'я в Австрії

2.3 Результати групування первинних статистичних даних в хронологічні ряди показників

В табл. 2.1 наведені результати групування характеристик з рис.2.3-2.7 у таблицю EXCEL для проведення статистичного аналізу тенденцій хронологічних рядів.

На рис. 2.8-2.10 наведені графіки хронологічних рядів, які характеризують динаміку зміни абсолютних показників в інтервалі 1990=2002 років.

Таблиця 2.1 - Групування характеристик стану охорони здоров'я в Рівненській області України та в Австрії за 1990 - 2002 роки



Рис. 2.8 Динаміка абсолютних показників захворюваності населення в Рівненській області України на туберкульоз та вірусний гепатит



Рис. 2.9 Динаміка абсолютних показників захворюваності населення в Австрії на туберкульоз та вірусний гепатит



Рис. 2.10 Динаміка абсолютних показників природного приросту населення (на 1000 осіб) в Рівненській області України та Австрії

43

3. Проектно-рекомендаційная частина. Пошук шляхів поліпшення стану здоров'я на основі порівняльної статистичної оцінки стану охорони здоров'я у Рівненській області та Австрії

3.1 Динаміка відносних показників стану мережі закладів охорони здоров'я у Рівненській області та основних показників їхньої діяльності

Для розрахунку відносних показників хронологічних рядів проведемо індексні аналізи та побудуємо графіки:

а) Динаміка базових індексів ряду (відносно 1990 - базового року);

б) Динаміка ланцюгових індексів ряду(відносно попереднього року);

в) Динаміка базових перехресних індексів двох однойменних рядів для різних країн (тобто показник для Австрії - базовий);

Рис. 3.1 Динаміка базових перехресних індексів для показників ресурсів охорони здоров'я в Рівненській області України відносно Австрії

Таблиця 3.1 - Динаміка базових індексів показників стану охорони здоров'я (відносно рівня 1990 року)

Таблиця 3.2 - Динаміка ланцюгових індексів показників стану охорони здоров'я (відносно рівня попереднього року)

3.2 Динаміка відносних показників природного руху населення в Рівненській області

Рис. 3.2 Динаміка базових індексів природного приросту населення в Рівненській області України та в Австрії

Рис. 3.3 Динаміка ланцюгових індексів природного приросту населення в Рівненській області України та в Австрії

3.3. Динаміка відносних показників захворюваності населення в Рівненській області на туберкульоз та вірусний гепатит

Рис. 3.4 Динаміка базових індексів показників захворюваності населення на туберкульоз та вірусний гепатит в Рівненській області України та в Австрії

Рис. 3.5 Динаміка перехресних індексів показників захворюваності населення на туберкульоз та вірусний гепатит в Рівненській області України відносно рівня в Австрії

4. Висновки та пропозиції

Ефективне управління охороною здоров'я неможливе без побудови сучасної гнучкої та прозорої статистичної системи, здатної оперативно та об'єктивно відображати тенденції у ресурсному забезпеченні системи охорони здоров'я та у стані здоров'я населення України.

Якісно нові завдання, пов'язані з реформуванням системи охорони здоров'я, зумовили посилення вимог до статистичної інформації та необхідність перебудови служби медичної статистики. Реалізація Програми реформування медичної статистики, затвердженої наказом МОЗ України від 05.10.98 N 292, дозволила сформувати модель служби медичної статистики, яка в основному відповідає міжнародним стандартам в галузі статистики та розвитку ринкових відносин в державі.

За цей час перезатвердженні всі облікові та звітні форми, створені обласні інформаційно-аналітичні центри медичної статистики, які підключені до Internet, відкрита кафедра медичної статистики на базі Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика для підготовки працівників служби, розпочато впровадження сучасних уніфікованих програмних комплексів типу "Поліклініка" та "Стаціонар".

Разом з цим завдання реформування системи охорони здоров'я України, впровадження міжнародних статистичних класифікацій та стандартів потребують удосконалення процедур збирання, обробки, аналізу, збереження та поширення статистичних даних.

Стратегія розвитку медичної статистики на період до 2008 року базується на основі аналогічної Стратегії розвитку державної статистики України. Вона являється третім етапом розвитку медичної статистики України в напрямку її інтеграції до Міжнародного статистичного співтовариства.

Основні напрями реалізації Стратегії:

1. Поліпшення взаємодії служби медичної статистики з респондентами та користувачами, посилення координаційної діяльності, що забезпечить:

- визначення потреб користувачів у статистичних даних, їх постійну і всебічну оцінку;

- підвищення рівня доступності для користувачів статистичних даних;

- оптимізацію та зменшення звітного навантаження на респондентів;

- удосконалення форматів та способів поширення статистичних даних.

2. Зміцнення нормативно-правової бази служби медичної статистики, удосконалення інфраструктури, впровадження міжнародних класифікацій та стандартів, що сприятиме:

- розробленню і впровадженню статистичних класифікацій, гармонізованих з міжнародними, а також створенню автоматизованої системи їх ведення;

- впровадженню і ефективному використанню різноманітних медичних реєстрів;

- покращанню взаємодії між структурними підрозділами служби медичної статистики.

3. Удосконалення процедур збирання, обробки та поширення статистичної інформації, що забезпечить:

- оптимізацію облікової та звітної документації;

- підвищення достовірності статистичних даних;

- більш широке застосування вибіркових методів спостереження.

4. Удосконалення організаційної структури і системи управління служби медичної статистики, що сприятиме:

- створенню гнучкої і ефективної структури управління службою медичної статистики;

- розробленню ефективної системи навчання персоналу;

- розробленню і реалізації системи забезпечення якості статистичних даних;

- поширенню взаємодії між органами державної статистики та інформаційно-аналітичними центрами медичної статистики.