Комерційна дипломатія

8.2 Стандарти примусу

Використання примусових заходів невоєнного характеру як способу тиску однієї держави на іншу з метою змусити уряд останньої піти на поступки та внести корективи щодо зовнішньої політики відоме ще з давніх часів, коли в 432 р. до н. е. афінський стратег Перікл наклав заборону на торгівлю із Мегарою, що стало одним із приводів до початку Пелопоннеської війни.

Роль санкцій, насамперед економічних і фінансових, як чинника зовнішньополітичного впливу зростає і протягом ХХІ ст. у зв'язку із процесами глобалізації.

Якщо звернутися до етимології поняття «санкція», то в буквальному перекладі від латинської воно означає «примусовий засіб». У міжнародно-політичній науці часто під санкціями розуміють «блокаду», «бойкот», «ізоляцію», «економічну могутність», «економічну дипломатію», «економічний примус».

Міжнародні санкції - односторонні або колективні примусові дії невоєнного характеру (дипломатичні, торговельно-економічні, фінансові, культурні), ініційовані й застосовані проти однієї або більше держав із метою змусити їх змінити зовнішньополітичну поведінку, дотримуватися взятих на себе зобов'язань із підтримки міжнародного миру та безпеки.

Найпоширенішими в застосуванні й водночас найбільш суперечливими у використанні є міжнародні економічні санкції, під якими зазвичай розуміють розрив наявних економічних угод або обмеження доступу до економічних ресурсів держави-об'єкта.

Традиційним напрямом у дослідженні економічних засобів впливу є розуміння під міжнародними економічними санкціями покарання, помсти, штрафів, примусу або загрози таких дій.

Міжнародні економічні санкції - це цілеспрямовані, ініційовані урядом обмеження в торговельних або фінансових відносинах для досягнення зовнішньополітичних цілей [27].

В багатьох випадках цілі застосування економічних санкцій є комплексними і необов'язково є покаранням за порушення. Санкції можуть бути введені з різних причин, у тому числі, щоб покарати або послабити цільову державу, виказати несхвалення, викликати зміни в політиці або домогтися зміни режиму. Вони можуть бути введені, щоб спробувати уникнути війни або прокласти шлях до війни. Усередині країни вони можуть бути спрямовані на заспокоєння внутрішніх груп тиску або надання громадськості враження прийняття рішучих дій, але без будь-яких очікувань, що «ціль» понесе значні витрати або змінить свою поведінку. На практиці держави, що застосовують санкції, часто мають декілька цілей, хоча одна з них, як правило, є домінантною.

В міжнародній політичній науці визначають три категорії економічних санкцій у порядку спадання економічної шкоди від їх застосування.

Інструментальні санкції. Ці заходи покликані запобігти отриманню цільовою країною конкретного товару або фінансового капіталу. Після Другої світової війни західні ембарго на військові технології комуністичним державам демонструють військові цілі. За часів «холодної війни» Координаційний комітет, неформальне об'єднання західних країн, був створений для контролю за експортом цивільних технологій, які могли бути використані для підвищення військового потенціалу комуністичних країн.

Всеосяжні торговельні й фінансові санкції, введені Організацією Об'єднаних Націй у 1990 р. проти Іраку, є спробою підірвати торгівлю країни та обмежити її здатність вести війну, заборонивши поставки військової техніки й запасних частин.

Безпрецедентний ступінь співпраці між державами, що застосували санкції та військову блокаду, був вироблений для забезпечення заходів, спрямованих на серйозну дестабілізацію економіки Іраку. Головною метою таких дій було виведення військ Іраку з території Кувейту й перешкоджання здатності іракських військових вести війну.

Каральні санкції. Ці заходи передбачають покарання цільової держави економічно за неприйнятну зовнішньополітичну/ внутрішньополітичну поведінку. Такі санкції не заважають цільовій країні отримувати товари чи капітал, але можуть завдавати значних економічних збитків. Наприклад, обмеження з боку США, уведені в 1981 - 1982 рр. на нові кредити, експорт високих технологій, преференційний режим торгівлі з Польщею, були покликані, щоб покарати цю країну за стримування діяльності профспілкового руху «Солідарність». Польща, як і раніше, мала змогу торгувати та отримувати кредити, але санкції чинили певний економічний тиск.

Символічні санкції. Наслідки таких економічних заходів настільки незначні, що держава, яка застосовує санкції, не очікує значних економічних збитків у цільовій державі. Помірне західне ембарго 1989 р. на експорт зброї та багатосторонні кредити КНР після придушення студентської демонстрації є прикладом такого роду санкцій. Метою США було висловити дипломатичну несхвалу діям китайського уряду, зберігаючи при цьому комерційні відносини з КНР [27].

Класифікація міжнародних санкцій.

За включенням цільових суб'єктів розрізняють: індивідуальні чи колективні санкції.

За специфікою причини ведення на цільову країну виокремлюють: внутрішні (вимагають зміни в політичній організації об'єкта) або зовнішні (є результатом загрозливої для міжнародного миру та безпеки взаємодії з іншими світовими акторами) санкції.

За режимом запровадження розрізняють: односторонні, багатосторонні, універсальні санкції.

За сферами, що підлягають обмеженням, виокремлюють: цільові, комбіновані, всеохоплюючі санкції.

За інтенсивністю впливу на сфери санкціонування бувають: часткові (містять окремі обмеження) і тотальні (передбачають повну заборону взаємодії) санкції [27].

Економічні заходи, що використовуються в міжнародних санкціях.

Фінансові:

- скорочення / тимчасове припинення / повне припинення допомоги: військової, продовольчої, з метою розвитку, фінансування технічної допомоги;

- скорочення / тимчасове припинення / повне припинення кредитних ліній за концесійними / ринковими ставками;

- мораторій / конфіскація банківських вкладів уряду, проти якого запроваджуються санкції;

- конфіскація / експропріація інших активів, що належать державі, проти якої вживаються санкції;

- заборона виплати процентних ставок;

- заборона здійснення переказів платежів;

- відмова перенесення терміни платежів за боргами (процентів та основної частини боргу);

- контроль / заборона обігу капіталу.

Комерційні та технічні [27]:

- квоти на імпорт;

- квоти на експорт;

- обмеження ліцензування імпорту;

- обмеження ліцензування експорту;

- часткове / повне ембарго на імпорт;

- часткове / повне ембарго на експорт;

- політика дискримінаційних тарифів;

- обмеження / повне припинення / тимчасове припинення прав на риболовлю;

- припинення / анулювання спільних проектів, промислових програм;

- припинення дії торговельних угод;

- заборона на експорт технологій;

- занесення у «чорний» список окремих осіб / компаній, що торгують із державою-об'єктом санкцій;

- скорочення / тимчасове припинення / повне припинення технічної допомоги, навчальних програм;

- заборона надання послуг у галузі страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991 р. в редакції 01.01.2016 р.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

2. Закон України «Про дипломатичну службу» № 2728-ІІІ від 20.09.2001 р. в редакції 01.05.2016 р.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2728-14.

3. Митний Кодекс України № 4495-VI від 13.03.2012 р. в редакції від 01.04.2016 р.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.

4. Барановська В. М. Роль економічної дипломатії у зовнішньоекономічній діяльності країни / В. М. Барановська // Економіка та держава. - 2012. - № 2. - С. 24 - 26.

5. Безверха І. А. Комерційна дипломатія на сучасному етапі розвитку: основні тенденції та фактори впливу [Електронний ресурс] / І. А. Безверха // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - Режим доступу: http: // www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/ 2015/10.../08.pdf. - 2015. - № 10. - С. 36-39.

6. Безрукова Н. В., М. В. Василенко. Світові торговельні війни: особливості та наслідки [Електронний ресурс]/ Н.В. Безрукова, М.В. Василенко // Ефективна економіка - Режим доступу: http: // www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4153. - 2015. - №6.

7. Вергун В. А. Економічна дипломатія як складова механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_ science&id=1075.

8. Войтов С. Г. Науково-прикладні аспекти визначення країни походження товарів / С. Г. Войтов // Вісник Академії митної служби України. Серія: «Економіка». - 2013. - № 1 (49). - С.53-58

9. Гаркуша А. О. Еволюція механізму вирішення спорів ГАТТ/СОТ і його сучасний стан: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe.

10. Гордєєва Т. Ф. Детермінанти конфліктних ситуацій у міжнародній торгівлі / Т. Ф. Гордєєва // Формування ринкової економіки. - 2011. - № 25. - С. 276 - 285.

11. Гордєєва Т. Ф. Сучасна концепція міжнародних торговельних суперечок вчені записки / Т. Ф. Гордєєва 2012. - № 14. Частина 2. - С. 196 - 202.

12. Гордєєва Т. Ф. Міжнародні торговельні суперечки у сучасній регулятивній парадигмі / Т. Ф. Гордєєва // Міжнародна економічна політика. - 2013. - № 2 (19) - С. 101 - 125.

13. Гріненко О. О. Правове регулювання зовнішніх зносин ЄС-США у торговельній сфері / О. О. Гріненко // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - С. 387 - 393.

14. Грущинська Н. М. Економічна дипломатія в сучасних геоекономічних процесах формування світового порядку / Н. М. Грузинська // Академічний огляд. - 2014. - № 2 (41). - С. 110 - 116.

15. Капітоненко М. Г. Міжнародні конфлікти: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Г. Капітоненко. - К.: Либідь, 2009. - 352 с.

16. Комерційна дипломатія. Торговельна політика і право: Навчальний посібник/ Лора Річі Доусон, Маркіян Мальський, Ентоні Ван Дузер, Михайло Макієвич, рамеш Чайту, Ігор Грабинський, Андре Уелет, Ліана Москалик, Крістофер Крістофер Мол, Роман Москалик, Роземіна Натху, Юрій Біленко. - Львів: Астролябія, 2005. - 520 с.

17. Лазарева О. В. Практика ведення міжнародних переговорів: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/329/10.pdf.

18. Лазаренко Ж. Застосування урядами країн-членів СОТ надзвичайних заходів захисту від імпорту / Ж. Лазаренко // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2011. - Випуск 28. - C. 159 - 167.

19. Лебедева М. М. Технология ведения переговоров: Учеб. пособие для студентов вузов / М. М. Лебедева. - М.: Аспект Пресс, 2010. - 192 с.

20. Лихачев А. Е. Экономическая дипломатия России. Новые вызовы и возможности в условиях глобализации. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. - 461 с.

21. Мельник Т., Пугачевська К. Нетарифне регулювання у країнах ЄС / Т. Мельник, К. Пугачевська // Вісник КНТЕУ. - 2014. - № 2. - С. 15 - 28.

22. Міжнародне право: навч. посіб. / За ред. М. В. Буроменського. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 336 с.

23. Нижник В. М. Економічна дипломатія та економічна безпека України: навч. посіб. / Хмельницький національний університет. - Хмельницький. - 2007. - 299 с.

24. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

25. Олефір А. О., Тіпанов В. В. Особливості врегулювання міжнародних торговельних суперечок: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // base.dnsgb.com.ua/files/journal/...21/2009_21-olefir.pdf.

26. Пухальська Я. П. Економічна дипломатія в умовах глобалізації / Я. П. Пухальська // Економічний простір. - 2014. - №87. - С. 24 - 32.

27. Седляр Ю. О. Міжнародні санкції у світовій політиці: теорія і практика: [монографія] / Ю. О. Седляр. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. - 412 с.

28. Торговельна війна (trade war) / Короткий оксфордський політичний словник. - К.: Основи, 2006. - 693 с.

29. Фліссак К. А. Економічна дипломатія навч. посіб. - Тернопіль: «Новий колір», 2013. - 440 с.

30. Шаров О. М. Щодо шляхів вдосконалення організації роботи в галузі економічної дипломатії: аналітична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/975.

31. Шевченко А. С. Міжнародний спір, його правова природа та мирне вирішення за допомогою арбітражу / А. С. Шевченко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2012. - № 5. - С. 142 - 144.

32. Шнипко О. С. Торговельні війни в умовах глобалізації: значення для України / О. С. Шнипко // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 21. - С. 4 - 6.

33. Шныпко А. С. Экономические войны: истоки, формы, цели, проблемы, перспективы. - К.: Генеза, 2007. - 376 с.

34. Щетинин В. Д. Экономическая дипломатия: учебное пособие / В. Д. Щетинин. - М.: Международные отношения. - 2001. - 280 с.

35. Яловий К. В. Регулювання Європейським Союзом та Світовою організацією торгівлі захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі / К В. Яловий // Юридична наука і практика. - 2011. - №1. - С. 31 - 37.

36. «Development and Globalization: Facts and Figures 2012». United Nations Conference on Trade And Development, UNCTAD: Geneva, 2012. - 87 p.

Размещено на Allbest.ru