Проект створення транспортно-експедиційної компанії "Дніпро-Логістик"

Размещено на http://www.allbest.ru//

1

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет

залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Кафедра «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття ОКР «магістр»

Спеціальність 073 «Менеджмент» (спеціалізація - управління проектами)

ТЕМА: Проект створення транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик»

Размещено на http://www.allbest.ru//

РЕФЕРАТ

Магістерська робота: 117 стор., 15 табл., 12 рис., 27 джерел, 1 додаток.

В магістерській роботі розроблено проект створення транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик», як коворкінг-центру, що надає послуги по регіональним та міжнародним перевезенням «без власного транспорту», а використовуючи найманий транспорт та діє, як логістичний оператор, що заробляє в більшості на наданні супутніх консультаційних послуг та підготовки відповідних документів на перевезення.

Робота містить аналіз проблем та перспектив транспортно-експедиційного обслуговування в Україні, характеристику транспортно-експедиційного обслуговування; обґрунтування проблеми та формування задуму проекту; оцінку проектних альтернатив, проектний аналіз та оцінку ефективності проекту; розробку основних структур проекту та стратегії його реалізації на всіх фазах життєвого циклу; розробку системи моніторингу та управління критичними показниками проекту.

Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ, ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ, БІЗНЕС, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.

ВСТУП

Одним із завдань комерційної діяльності є фізичний розподіл. Як показує досвід, привабливість комерційного товару в меншому ступені залежить від вигідності ціни якості, чим від швидкості доставки до споживача або торговельного посередника. Така увага, швидкості поставки, пов'язана з тим, що зупинка виробництва або неготовність товару до продажу коштує досить дорого.

Але скорочення часу поставки, а виходить, і зниження деяких витрат виробництва й товарообігу, приводить до підвищення витрат на складування і організацію більш раціональних схем транспортування товару. Без сумніву, особливі можливості в цих областях сервісу підвищують привабливість товару для покупця. У деяких галузях конкуренція настільки сильна, що навіть незначне підвищення звичайного часу поставки приводить до серйозних втрат у збуті.

Дуже часто висока готовність до поставки визначається макроекономічною необхідністю. Приміром, обґрунтованими є постійна необмежена готовність до поставки вантажів для підприємств комунального й енергетичного господарства, лікарень, транспорту і певні державою обсяги товарних запасів у нафтових компаній або обов'язкові запаси продуктів харчування, формовані в деяких країнах.

Для приватного малого й середнього підприємництва даний елемент сервісу, що супроводжує товар, теж дуже важливий. Недостатня швидкість і низька якість транспортування можуть привести до разових зривів поставок, а потім до втрати значної частки ринку.

Для підвищення конкурентоздатності свого товару, фірми повинні вирішити для себе ряд важливих проблем, пов'язаних із транспортним забезпеченням своєї діяльності. Зокрема, мова йде про наступні питання:

- до якого часу поставки варто прагнути з урахуванням витрат і доходів;

- скільки необхідно пунктів поставки й у яких місцях їх розташовувати, який обсяг поставки в кожному пункті;

- які транспортні засоби найбільш вигідні, і як їх краще використати;

- чи варто залучати для виконання завдань розподілу сторонні організації (наприклад, експедиторів);

- яким повинно бути пакування товару з урахуванням вимоги розподілу.

Як правило, фахівці зі збуту при виборі транспортних засобів керуються вартістю перевезення і її якістю, а також наявністю й відповідністю рухливого складу вимогам продукту. Вибір схеми транспортування повинен бути комплексним і системним, інакше може виникнути ряд проблем, які надалі можуть істотно знизити ефект роботи підприємства. Наприклад, використання авіаційного транспорту, незважаючи на його високі тарифи на перевезення, може істотно скоротити витрати на перевезення в порівнянні з морським і залізничним видами транспорту. Така ситуація пояснюється економією за рахунок скорочення складських запасів, зменшення витрат на пакування і страхування. Крім того, постійні витрати різні для різних видів транспорту, і залежність витрат на транспорт від обсягу поставки теж різна.

На вибір схеми транспортування впливає сума витрат на безпосередньо перевезення, зберігання, пакування і управління розподілом. Тому участь транспортно-експедиційної компанії в процесі побудови бізнесу є необхідним елементом який допоможе більш якісно й раціонально організувати роботу, а виходить, зробити бізнес більше успішним.

В магістерській роботі розроблено проект створення транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик», як коворкінг-центру, що надає послуги по регіональним та міжнародним перевезенням «без власного транспорту», а використовуючи найманий транспорт та діє, як логістичний оператор, що заробляє в більшості на наданні супутніх консультаційних послуг та підготовки відповідних документів на перевезення.

Теоретичну базу магістерської роботи склали наукові праці та публікації провідних вітчизняних і закордонних спеціалістів із питань управління проектами. Для проведення даного дослідження та розробки проекту були використані роботи таких вітчизняних авторів, як С.Д. Бушуєва, Н.С. Бушуєвої, В.А. Рача, А.І. Білоконя, І.В. Тріфонова, В.В. Морозова, Ю.П. Рака, О.Б. Зачко, К.В. Кошкіна, А.М. Возного та ін.

Практична частина магістерської роботи здійснена за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з управління проектами Microsoft Project 2007.

Мета дослідження - розробка проекту створення транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик».

Об'єктом дослідження є створення нової транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик».

Предметом дослідження є процес управління проектом створення транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик».

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступний ряд завдань:

оцінити існуючий наявний стан транспортної галузі, проаналізувати основи та перспективи створення транспортно-експедиційних компаній, існуючі в наявності ресурси, виявити недоліки та запропонувати шляхи удосконалення роботи;

розробити концепцію та провести проектний аналіз;

розрахувати інтегральні показники ефективності проекту та проаналізувати потенційні ризики, які можуть виникнути під час його реалізації;

здійснити структуризацію проекту, зокрема, побудувати WBS, OBS, визначити матрицю відповідальності проекту;

провести сітьове, календарне та ресурсне планування проекту, сформувати відповідні документи;

розробити систему управління проектом;

розробити case-приклад оперативного управління проектом.

Методи дослідження - аналітичні методи; метод аналізу літературних даних при дослідженні сутності формування портфелю проектів, експертних оцінок при аналізі альтернативних проектів, метод економіко-математичного моделювання при розробці проекту.

Структура роботи побудована таким чином, щоб розкрити сутність проекту від опису проблеми, формування задуму проекту до його реалізації.

В першому розділі роботи проаналізовано проблеми та перспективи транспортно-експедиційного обслуговування в Україні, представлено характеристику транспортно-експедиційного обслуговування, сегменти транспортного ринку послуг та транспортні компанії України, їх переваги, проаналізовано наявні ресурси власника, проведено маркетингові дослідження.

Другий розділ роботи містить обґрунтування концепції проекту, що включає формулювання задуму проекту з урахуванням альтернативних шляхів досягнення результату, проведено SWOT-аналіз, концептуальну сутність, аналіз характерних особливостей проекту, аналіз зацікавлених сторін проекту, бізнес-план, проектний аналіз та рішення щодо прийняття проекту.

Третій розділ роботи містить розробку та планування проекту, зокрема структуризацію проекту та формування основних планових рішень і документів по проекту. Для структуризації проекту застосований ряд спеціальних моделей: структура робіт (WBS), організаційна структура (OBS), матриця відповідальності (RAM), структура ресурсів (RBS), структура витрат (CBS), тривимірна структура проекту, об'єднуюча WBS, OBS і CBS (CTR-словник), побудовано діаграму Ганта проекту і сітьовий графік.

В четвертому розділі роботи розкрито основні аспекти реалізації проекту, а саме побудована система методів та засобів здійснення процесів моніторингу і контролю проекту, проаналізовано особливості управління критичними процесами на стадії реалізації проекту та надано case-приклад оперативного управління проектом.

Результати дослідження та їх новизна. Розроблено інвестиційний проект створення нової транспортно-експедиційної компанії «Дніпро-Логістик» без власного автопарку, як коворкінг центру, що зможе стати по суті диспетчером при організації перевезень, до яких будуть залучені фрілансери, це дозволяє раціонально використовувати ресурси.

РОЗДІЛ 1.ОПИС ПРОБЛЕМИ ТА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Проблеми та перспективи транспортно-експедиційного обслуговування в Україні

експедиційний обслуговування коворкінг перевезення

Транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) вантажовідправників і вантажоодержувачів з моменту свого виникнення до теперішнього часу пройшло кілька етапів. Ще в 1930 р. було створено Всесоюзне транспортно-експедиційне об'єднання - Союзтранс, який об'єднав розрізнений автомобільний і гужовий транспорт і виконував перевезення з залізничних станцій і річкових портів, а також масові перевезення вантажів на автомобільних дорогах великої протяжності (на східних трактах). До 1932 р. Союзтранс перетворився на потужну транспортну організацію. Однак централізована система керівництва перевезеннями, здійснювана Союзтрансом, вступала, на думку ряду фахівців, у протиріччя з принципами раціонального управління виробництвом і споживанням. У 1933 р. при облвиконкомі було створено автогужові трести, а діяльність Союзтранса було зосереджено на обслуговуванні найбільших промислових центрів і транспортних вузлів країни, а також на організації перевезень по автомобільних трактах. Згодом Союзтранс було ліквідовано, а його підприємства передані на баланс крайових і обласних виконавчих комітетів та Раднаркому союзних і автономних республік, що загальмувало розвиток транспортної експедиції. У 1950-1952 рр. усі роботи, пов'язані із завезенням і вивезенням вантажів із залізничних станцій, річкових і морських портів і виконанням супутніх експедиційних операцій, здійснювалися безпосередньо вантажовідправниками і вантажоодержувачами. Таке становище призводило до низької ефективності роботи як підприємств народного господарства, так і транспортних вузлів. Кожне підприємство, яке отримує вантажі з магістрального транспорту, змушене було мати своїх експедиторів і вантажників, які при надходженні вантажів відправлялися на транспортний вузол і виконували всі роботи з доставки. Автомобілі, координація роботи яких практично не здійснювалася, прибували на станції і в порти нерегулярно, внаслідок чого утворювалися черги в одні проміжки часу і відсутність автомобілів в інші. Усе це більшою мірою знижувало показники роботи транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів. Крім того, виконання вантажовідправниками і вантажоодержувачами функцій, не властивих їхній основній діяльності, та невеликі обсяги робіт, що ускладнюють застосування засобів механізації, спеціалізованих автомобілів і передових методів доставки вантажів, призводили до розпорошення сил і засобів транспортної експедиції. Із початку 50-х років Міністерство шляхів сполучення СРСР (МПС) і міністерства річкового флоту союзних республік почали організовувати свої транспортно-експедиційні підрозділи, які виконували для вантажовідправників і вантажоодержувачів низку послуг. Незважаючи на невеликі спочатку обсяги робіт, виконання транспортної експедиції спеціалізованими підприємствами охарактеризувало перехід від транспортно-експедиційної діяльності (самообслуговування) підприємств народного господарства до транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) спеціалізованими організаціями. ТЕО - якісно новий етап у справі вдосконалення обслуговування народного господарства транспортом загального користування. У 1955 р. з метою значного збільшення обсягів централізованого завозу і вивозу вантажів з транспортних вузлів і поліпшення експедиційного обслуговування було прийнято рішення про передачу перевезень вантажів автомобільному транспорту загального користування, а вибір організації, яка виконує експедицію, надано місцевим органам. Загострення конкурентної боротьби на ринку в умовах науково-технічного прогресу 60-80 рр. зажадало від агентських та експедиторських фірм у тісній співпраці з промисловими і транспортними підприємствами проведення цілого комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення управління їх діяльністю на основі використання електронно-обчислювальної техніки, а також взаємопов'язаних технічних, організаційних і комерційних заходів, що дозволяють найбільш раціонально забезпечити перевезення вантажів на конкретних напрямках від відправника до одержувача. Ці заходи у великих фірмах виділилися в нову систему організації і управління транспортно-технологічними системами (ТТС), що отримала на Заході й у нас поняття маркетингу. Одне з них полягає в більш великому зборі інформації про попит на перевізні та експедиційні послуги, в різнобічному її вивченні та аналізі, прогнозуванні динаміки попиту, і, паралельно з цим, попиту на послуги, як у даний час, так і на перспективу всіма галузями транспорту, з урахуванням упровадження сучасних (контейнерного, трейлерного, ролкерних, ліхтеровізних) і проектованих новітніх технологій. Інше нововведення являє собою тісне поєднання повсякденної операційної практики в ринкових умовах з науково-дослідною діяльністю зі створення або впровадження нових методів і способів обробки вантажів, передачі товаророзпорядчої, товаросупровідної та іншої документації, запозичення і конструювання нових видів упаковки, маркування вантажів та дизайну товарів, що відповідають вимогам збереження, безпеки користування та перевезення. Для найбільш завантажених напрямків перевезень і для вантажів, що визначають основний оборот експедиторської фірми, складаються комп'ютерні програми, що дозволяють калькулювати провізну плату на конкретні відстані з урахуванням зборів за можливі перевалки з одного виду транспорту на інший цього вантажу на шляху слідування. Це дозволяє визначати транспортні витрати по кожному товару при його перевезенні тим чи іншим видом транспорту або в змішаному сполученні, найбільш вигідні напрямки перевезення, найбільш дешеві порти і термінали перевалки. У ці ж роки почала будуватися повсюдно робота експедиторів на принципах логістики: забезпечення економічної і раціональної доставки товару (починаючи від сировини і закінчуючи готовим виробом) в необхідній кількості і в гарантовані строки. Це виявилося можливим, коли було досягнуто технічне забезпечення зв'язку комп'ютерів (ЕОМ) товаровиробників з комп'ютерами агентів і експедиторів, і в тому числі з використанням телекосмічних комунікацій, обмін між ними безпаперової електронної документації та інформацією і прийняття за допомогою ЕОМ загальних оптимальних оперативних рішень. У структурі експедиторських фірм з'являються підрозділи, що закуповують товари в пункті виробництва та реалізують їх у пункті споживання. В основі такого підходу, який іноді називають корпоративною логістикою, закладена думка про те, що кожній компанії, а в низці випадків і галузі, доцільно з урахуванням інтегрованого планування відокремити виробництво і торгівлю від розподілу шляхом передачі повністю або частково функцій логістики в руки спеціалізованих компаній, що володіють всією повнотою акумуляції, зберігання та збуту інформації. Залишити за однією стороною розрахунок потреб і ресурсів, обладнання, виробництво, капітал, кадри, а за другою закріпити закупівлю матеріалів і енергоносіїв, зберігання, транспортування, управління збутом, утилізацію та ліквідацію відходів. У ході вирішення подібних логістичних завдань експедиторські та агентські фірми беруть на себе виробничі функції доопрацювання, поглибленої переробки сировини і напівфабрикатів, розподілу його і готових виробів між розрізненими споживачами і замовниками. Для спрощення та раціоналізації цих операцій вони здійснюють проміжні закупівлі та перепродажу товарів і тим самим спеціалізуються на централізованій постачальницькій діяльності. Прикладом такого постачальницько-збутового центру є створене експедиторами в порту Емден підприємство, яке переробляє імпортовані з Росії пиломатеріали в столярні заготовки з їх сушінням, розпилювання за розмірами, пакуванням, маркуванням і розсилкою індивідуальним замовникам усіма видами транспорту за адресами як в Німеччині, так і в сусідніх країнах. Виникли спеціалізовані технологічні схеми перевезень вантажів за варіантами: «Вугільний розріз - автоматизований перевалочний комплекс - ТЕЦ», «Швейна фабрика - центр постачання - універмаг» та ін, що дозволяють галузям промисловості, енергетики і торгівлі діяти в єдиному ритмі - «точно в призначений термін». На сьогодні транспортна експедиція в Україні здійснюється приватними організаціями: експедиторами, агентами та ін.

На сучасному етапі вітчизняні транспортно-експедиційні підприємства (ТЕП) відрізняє низький професійний рівень. Замовники перевезень стали дуже вимогливими, тому виживання на транспортному ринку можливо лише за умови надання високоякісної послуги, комплексності обслуговування, гнучкості реакції на мінливі запити ринку. Дослідження Всесвітнього банку показали, що за індексом логістичної ефективності Україна зайняла 80-е місце (61-е у 2014) серед 155 країн. Оцінювали за наступними критеріями: ефективність процедур митного оформлення, інфраструктура транспортної логістики, доступність і легкість організації міжнародних поставок. На теперішній момент більшість представлених в Україні компаній продовжують забезпечувати логістику самотужки. Однак, дані статистики свідчать, що на ринку транспортних послуг з 2015 р. прослідковувалися тенденції росту. Через низьку якість транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) українські експедитори втрачають ринок зовнішньоторговельних перевезень, який захоплюють великі західні ТЕП. Прихід в Україну цих компаній є погрозою для вітчизняних експедиторів, а вступ України в СОТ тільки підсилив тиск на вітчизняний транспортний ринок іноземних компаній. Це обумовлює необхідність вживання заходів з підвищення якості послуг вітчизняних ТЕП шляхом впровадження інноваційного підходу до їхнього управління. Для цього необхідно виявити основні тенденції розвитку міжнародного транспортно-експедиційного бізнесу. Це дасть можливість розширення зовнішньої торгівлі, раціонального використання різних видів транспорту й сучасних схем доставки, залучення додаткових обсягів для вітчизняних перевізників, що допоможе скласти конкуренцію закордонним компаніям. Основними тенденціями розвитку міжнародного транспортно-експедиційного бізнесу є інтеграція різних видів транспорту й глобалізація транспортних підприємств. Поштовхом до розвитку глобалізації виявилися наслідки науково-технічної революції, що відбулася в другій половині XX ст. На транспорті вона пройшла в декілька етапів: контейнеризація й трейлеризація перевезень (1-й етап, 1950-1960 рр.); створення систем мультимодальних і інтермодальних перевезень і ріст вантажопідйомності танкерного й балкерного флоту (2-ий етап, «Суецькі кризи», 1960-1970 рр.); створення спеціалізованих транспортних засобів і термінального устаткування (3-й етап, починаючи з «Енергетичної кризи», 1970-і рр.); впровадження досягнень електроніки й телекосмічних комунікацій, засобів екологічного захисту (4-й етап, починаючи з 1980 р.) [1]. У ході глобалізації на транспорті підсилилося транспортно-експедиторське підприємництво. Цьому сприяв ряд факторів. Довело свою перевагу сполучення в рамках однієї юридичної особи функцій експедиторського й агентського транспортного обслуговування, здійснене вперше у світі «офіційно» В/О «Совфрахт». Його змішані агентські компанії, починаючи із середини 1970-х рр., у Бельгії, Голландії сполучали агентські функції зі стивідорними й експедиторськими, а в Німеччині - також з вантажним агентуванням Аерофлоту й загальним управлінням руху парку контейнерів Морфлоту. Поступово в цивільному праві повсюдно була дозволена можливість виконання однією юридичною особою одночасно функцій експедитора як продавця, так і покупця товару й транспортного агента всіх перевізників, що беруть участь у виконанні зовнішньоторговельного контракту. Це полегшило експортерам й імпортерам маневрування вибором базисних умов поставок товарів при укладанні торговельних контрактів. Сучасний експедитор-глобалізатор володіє всесвітньою кореспондентською мережею із представництв, відділень і субекспедиторів, зв'язаних єдиною мережею комунікацій, програмним комп'ютерним забезпеченням. Створилася організаційна передумова для того, щоб постійному й значному збільшенню обсягів світової торгівлі відповідала адекватна економічна транспортна мережа [2]. Процеси глобалізації виробництва й розподілу в цей час характеризуються, по-перше, їхньою широтою, по-друге, створенням, передачею й обміном інформацією з використанням телекосмічних комунікацій і, по-третє, тим, що поряд з великими підприємствами в ролі глобалізаторів виступають середні й навіть малі фірми [1]. Диференціація або інтеграція матеріальних потоків у системі міжнародного руху товарів створили основу для різноманітних комбінацій сполучень, використання різних перевізних технологій, залучення в транспортний процес підприємств різних форм власності, обумовили переплетення інтересів різних галузей транспорту, продавців, покупців, експортерів та імпортерів, чисельних посередників. В той же час у розвитку міжнародного експедирування можна виділити кілька тенденцій. По-перше, відбувається перетворення функцій складського зберігання. Якщо раніше складське обслуговування зводилося до зберігання вантажів, то сучасне складське зберігання створюється також для цілей перетворення параметрів вантажопотоків з метою ефективного товаророзподілу й подальшого транспортування. Сучасна концепція складського обслуговування орієнтується на безперервну структуризацію термінального вантажопотоку, що полягає, з одного боку, у його інтеграції в укрупнені вантажні одиниці (в основному, у контейнери й трейлери), а з іншого боку - на одночасну диференціацію й деконсолідацію [1]. Складське зберігання стало обов'язковим елементом логістики виробництва, розподілу та транспорту. По-друге, відбувається інтеграція видів транспорту у вигляді мультимодальних та інтермодальних сполучень. Міжнародні змішані перевезення часто називають комбінованими, або інтермодальними. Однак однакового розуміння цих термінів не існує. Для того, щоб встановити чітке визначення термінів, секретаріат Конференції ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД) розробив проект визначень, де кожний термін має лише одне значення. Юнімодальне перевезення - це перевезення вантажів одним видом транспорту й одним або декількома перевізниками. У випадку лише одного перевізника, він видає свій власний транспортний документ, тобто коносамент, авіанакладну тощо. Якщо беруть участь більше одного перевізника, один з перевізників може видати наскрізний коносамент, який покриває все перевезення. Залежно від статей на звороті наскрізного коносамента перевізник, що видає цей документ, може відповідати за все перевезення від порту до порту або тільки за ту її частину, яка здійснюється на борті його власного судна. Сегментоване перевезення виникає, якщо перевізник, що організує транспортування, бере відповідальність лише за частину перевезення, яке здійснюється ним. Комбіноване перевезення - це перевезення вантажів у тому самому вантажному місці або транспортному засобі шляхом комбінації різних видів транспорту. Інтермодальне перевезення - це перевезення вантажів з перевалкою між декількома видами транспорту, коли один з перевізників організує все перевезення від одного пункту або порту походження вантажу через один або більш пунктів перевалки до кінцевого порту або пункту. Залежно від того, як розподіляється відповідальність за все перевезення, видаються різні види транспортних документів. Мультимодальне перевезення виникає, якщо перевізник, що організує транспортування, бере відповідальність за все перевезення з видачею відповідного документа про мультимодальне перевезення. Сфера транспортно-експедиційного обслуговування перетворилася в самостійну підгалузь операторства мультимодальних і інтермодальних сполучень. Основний економічний ефект від застосування прогресивних схем доставки пов'язаний з економією витрат на пакуванні, підвищенням схоронності вантажів, прискоренням доставки, економією витрат на вантажно-розвантажувальні роботи, скороченням експлуатаційних витрат на перевезення. Процес формування міжнародної системи інтермодальних перевезень не завершився. Це стосується міжнародного затвердження правового режиму змішаних сполучень, проблем інвестицій у будівництво інфраструктур, створення новітніх транспортних засобів й технологій, міжнародних телекосмічних комунікацій і безпаперового документообігу [3]. Ще однією тенденцією в розвитку міжнародного експедирування можна назвати прагнення ТЕП до комплексного обслуговування з метою досягнення синергетичного ефекту. Проявляється це в об'єднанні двох, трьох, а то й десятка дрібних і середніх фірм у ту або іншу єдину систему, більшу компанію, об'єднання з горизонтальною організацією управління. Клієнт воліє користуватися послугами всього декількох експедиторів, а краще навіть одного експедитора, у якого комплексно забезпечувалося б інтегроване задоволення всіх необхідних ТЕП, починаючи від пророблення транспортних умов контракту й закінчуючи розрахунками з постачальниками й покупцями. Тенденцію задоволення такого попиту також одним підприємством-виробником послуг назвали технологією роботи «через одне вікно». Навіть провідні експедитори намагаються надавати подібне обслуговування, засновуючи за необхідності партнерство з іншими постачальниками послуг. Дрібні й середні експедиторські фірми створюють єдині вікна, формуючи кооперативи з метою забезпечення найбільш ефективного використання змішаних перевезень. Цікава практика деяких провідних експедиторів, які паралельно зі збереженням персоналу своїх транспортних відділів, направляють співробітників у контори замовників. Такі «внутрішні» експедитори є ефективним способом посилення зв'язків експедиторів з відправниками, скорочення циклу обороту документів й прискорення прийняття управлінських рішень.

Таким чином, виходячи із аналізу значення транспортно-експедиційного обслуговування в транспортному процесі можна структурувати проблеми наступним чином (рис. 1.1.).



Рис. 1.1. Дерево проблем, що обумовлюють транспортно-експедиційну область

Україна послідовно прагне стати частиною об'єднаної Європи, де економічне співтовариство послідовно перетворюється в цілісну економічну систему, все більш виразно простежується тенденція активізації економічної взаємодії різних країн, яке, в свою чергу, проявляється в глобалізації бізнес-процесів, активному розвитку інтернаціональних проектів, інтеграції торговельних систем. Природним наслідком цього є зміна структури і параметрів матеріальних потоків - збільшення обсягів товарообігу, збільшення швидкості руху одиниці товару за логістичної мережі, подовження і ускладнення ланцюжків доставки товару, збільшення питомої ваги транспортних витрат у витратах. Все це призводить до того, що транспортна галузь, яка є допоміжною по відношенню до виробничої, відіграє все більш значущу роль в організації бізнес-процесів виробництва і реалізації товарів. Саме ці фактори послужили причиною того, що сьогодні все активніше розвиваються інтермодальні перевезення, які включають в себе не тільки процес безпосереднього переміщення товару, а й експедиційні операції.

Від чіткості та своєчасності виконання транспортно-експедиційних операцій безпосередньо залежить частка транспортних витрат у собівартості товарів. У Західній Європі частка транспортних витрат становить 7-8%, у Україні цей показник коливається від 15 до 30%, що свідчить про значні резерви. Експедиторська діяльність є невід'ємною частиною транспортного процесу і охоплює комплекс складних і трудомістких робіт, пов'язаних з перевезенням вантажів, але виходять за межі обов'язків перевізника. Якщо діяльність перевізника зосереджена на виконанні транспортного процесу, то діяльність експедитора спрямована на товар.

1.2 Характеристика транспортно-експедиційного обслуговування

Транспортно-експедиційну діяльність можна охарактеризувати наступним чином:

1. Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності - експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів (надалі - вантажовласників) (абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.99 р. № 1919).

Експедитори виконують свої функції без будь-якого втручання в господарську діяльність транспортних підприємств.

2. Транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів.

3. Експедитори відповідно до доручень вантажовласників:

- організовують перевезення та перевалку вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрактів;

- фрахтують національні та іноземні судна і забезпечують їх подачу в порти для своєчасного відправлення вантажів;

- надають послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів, передають їх транспортним організаціям для перевезення;

- провадять своєчасні розрахунки з портами і транспортними організаціями за перевезення, перевалку та зберігання зовнішньоторговельних вантажів;

- оформляють документи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхують вантажі;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій;

- забезпечують із залученням відповідних транспортних підприємств та організацій збереження вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів у портах і на залізничних станціях;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання;

- подають в установленому порядку транспортним підприємствам заявки на відправлення експортних, транзитних і реекспортних вантажів та наряди на відвантаження імпортних, транзитних і знятих з експорту вантажів;

- беруть участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством;

- вирішують з транспортними організаціями та іншими власниками транспорту питання відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам цих транспортних засобів;

- складають обмірні ескізи на негабаритні та надважкі вантажі, організовують фумігацію вантажів;

- організовують перевезення особистих речей громадян.

4. Транспортні підприємства:

- організовують зберігання вантажів, у тому числі реекспортних і знятих з експорту, під час їх перевезення, перевантажування і складування;

- здійснюють в установлені терміни доставку вантажів за призначенням і забезпечують своєчасне навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;

- ведуть облік руху вантажів і запасної тари, надають необхідні відомості експедитору для подальшого інформування вантажовласників;

- проводять інвентарізацію вантажів на підставі заяв експедитора, за його участю і за його рахунок;

- забезпечують доступ до вантажосупровідних і перевізних документів, створюють рівні умови та сприяють експедиторам у здійсненні ними своїх функцій;

5. Відносини учасників транспортно-експедиційної діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

6. Вантажовласники надають експедиторам відомості та документи для виконання покладених на них зобов'язань (ліцензії, сертифікати, свідоцтво, декларації тощо).

7. Кожен із учасників транспортно-експедиційного процесу вправі передати виконання частини своїх обов'язків іншому учаснику на підставі договору, в якому визначаються умови відповідних послуг і порядок їх оплати.

8. Планування перевезень вантажів всіма видами транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Транзитні перевезення.

9. Транзитні перевезення - це перевезення через територію України вантажів (продукції, товарів), вироблених за її межами без будь-якого їх використання в Україні та передачі іншому власнику.

10. До транзитних перевезень прирівнюють також транспортування через територію України нафти, нафтопродуктів, природного газу та інших рідин і газоподібних речовин трубопроводами.

11. Транзитні перевезення здійснюються відповідно до чинного в Україні митного, транспортного та іншого законодавства, а також цих Правил.

12. Проходження транзитних вантажів, а також транспортних засобів, може здійснюватися як з перевантаженням, складуванням, роздрібненням партій, зі зміною виду транспорту, так і без таких операцій.

13. Транзитні перевезення здійснюються найбільш раціональними шляхами сполучення через відповідні пункти пропуску державного кордону. При цьому створюються рівні умови проходження вантажів (продукції, товарів) незалежно від того, якій державні вони належать, чи будь-яких інших обставин, що стосуються їхнього власника.

14. Ці правила не поширюються на транзит багажу, який перевозиться пасажирами, та на поштові відправлення, а також на транзит вантажів військового призначення.

1.3 Сегменти транспортного ринку послуг та транспортні компанії України

Основними сегментами транспортно-логістичного ринку є:

- вантажоперевезення та транспортно-експедиторські послуги;

- комплексні логістичні послуги, до яких належать послуги збереження та дистрибуції товарів;

- управлінська логістика, зокрема й послуги з оптимізації логістичних бізнес-процесів.

До ключових параметрів якості транспортного обслуговування споживачів належать:

- час від отримання заявки на перевезення до доставки;

- надійність та можливість доставки за вимогою;

- наявність запасів, стабільність постачання;

- повнота та ступінь доступності виконання замовлення;

-зручність розміщення та підтвердження замовлення;

- об'єктивності тарифів та регулярність інформації щодо затрат на обслуговування;

- можливість надання кредитів;

- ефективність переробки вантажів на складах;

- якість упаковки, а також можливість виконання пакетних та контейнерних перевезень.

Чіткість обслуговування споживачів послуг характеризується тривалістю циклу обслуговування, який вимірюється часом від отримання заявки до її виконання. Діяльність посередників у сфері транспортних послуг спрямована на виконання таких функцій: постачання маркетинговою інформацією, налагодження контактів зі споживачами послуг, підписання договорів, адаптація послуг до потреб споживачів, забезпечення складами та експедиційними послугами в разі потреби, фінансування, розподіл ризику.

Кожне підприємство, що надає транспортні послуги та працює в ринкових умовах, повинно розробити власну цінову політику - систему поглядів, принципів і концепцій щодо ціноутворення і використання тарифів, яка характеризується здатністю до адаптації та самовдосконалення.

Щодо перевезень, які є одними з різновидів транспортних послуг, то вони поділяються на декілька видів: автомобільні перевезення, залізничні перевезення, перевезення водним транспортом, авіаперевезення. Автомобільні перевезення в Україні є одним з найпопулярніших видів доставки вантажів серед решти видів вантажоперевезень. Вантажні автоперевезення, які здійснюються бортовим і тентованим транспортом різної вантажопідйомності, є найуніверсальнішими видами вантажоперевезень, оскільки доставка вантажу здійснюється за принципом «від дверей до дверей». Вантажоперевезення повинні здійснюватися за оптимальним маршрутом, а для такої країни, як Україна, це дуже важливо. Кожне автотранспортне підприємство перебуває в умовах, що постійно змінюються, тому необхідний всебічний і ретельний аналіз ринку транспортних послуг. Необхідно розрізняти поняття перевезення та автотранспортної послуги: перевезення - це основна послуга, товар автотранспортного підприємства, тоді як автотранспортна послуга з погляду маркетингу є також сервісною послугою.

Сегментування ринку автотранспортних послуг описується таким алгоритмом: аналіз вимог потенційних клієнтів до послуг АТП; формування однорідних груп клієнтів, які ставлять схожі вимоги до автотранспортних послуг, що надаються; дослідження технологічного чи виробничого процесу, виявлення можливостей його удосконалення; оцінка конкурентоспроможності послуги; розробка маркетингових програм для основних сегментів ринку; оцінка економічного результату формування сегмента і реалізації маркетингової програми.

Конкурентоспроможністю автотранспортної послуги називається комплекс споживацьких та вартісних характеристик послуги, що зумовлює її переваги для клієнтури порівняно з аналогічними послугами інших автотранспортних підприємств.

Діяльність автотранспортного підприємства, основана на маркетинговій концепції управління, як правило, здійснюється за одним чи за кількома напрямами: збільшення обсягів реалізації автотранспортних послуг на ринках в результаті активізації маркетингової діяльності за рахунок залучення нових клієнтів, тарифного маневрування, удосконалення організації перевезень тощо; розширення кількості та розмірів ринку збуту автотранспортних послуг через розвиток парку рухомого складу, створення філіалів та зупинок в сусідніх регіонах; розробка, пропонування та реалізація нових автотранспортних послуг тощо.

В Україні є достатня кількість різноманітних транспортних компаній, що обслуговують не лише нашу країну. Розглянемо функції транспортних компаній на прикладі трьох вибраних мною компаній: Аеросвіт, УкрАвто, Автолюкс.

Авіакомпанія «Аеросвіт» стала однією із перших українських авіакомпаній, що почала ще у жовтні 1994 року формувати свій парк повітряних суден виключно з літаків західного виробництва типу Боїнг, найдосконаліших з точки зору безпеки та комфортабельності. На сьогоднішній день флот авіакомпанії нараховує вже 12 сучасних літаків виробництва Боїнг, серед яких:

- 9 середньомагістральних:

- 2 - В737-300;

- 4 - В737-400;

- 3 - В737-500.

- 3 далекомагістральних літаки:

- 3 - В767-300ER.

Також «Аеросвіт» експлуатує один ближньомагістральний літак нового покоління АН-148.

Крім того, Авіакомпанія залишається єдиним вітчизняним авіаперевізником, який опанував прямі безпосадкові міжконтинентальні маршрути до країн Північної Америки та Азії. Завдяки цьому ми формуємо транзитні (трансферні) потоки та вносимо значний вклад у перетворення міжнародного аеропорту «Бориспіль» на провідний східноєвропейський вузловий аеропорт (хаб).

В процесі поповнення флоту Авіакомпанія співпрацює за лізинговими схемами з провідними світовими лізинговими компаніями, серед яких ILFC, GATX, CIT, Boeing Capital Corporation та ін.

Стратегія Авіакомпанії «Аеросвіт» передбачає протягом найближчих п'яти років подвійне розширення власного середньомагістрального та чотирьохкратне розширення далекомагістрального парку повітряних суден. Також через декілька років очікується поступовий перехід на літаки нового покоління, серійний випуск деяких типів з яких ще не розпочинався. Таким чином, наша авіакомпанія планує стати одним із перших замовників серед авіакомпаній Східної Європи та СНД найсучасніших повітряних суден.

Головний пріоритет роботи - забезпечення безпеки польотів. Всі літаки Авіакомпанії регулярно проходять технічне обслуговування в кращих сервісних центрах і в повній мірі відповідають всім нормам безпеки.

Предметом особливої гордості є льотний загін. Завдяки льотному складу за всю історію існування Авіакомпанії не відмічено бодай жодної серйозної авіаційної пригоди або інциденту. Екіпажі регулярно здійснюють перепідготовку на базах компаній «Carnіval Airlines» (США), «Olympic Airways» (Греція) та «Czech Airlines» (Чехія).

Авіакомпанія «АероСвіт» є найбільшим авіаційним вантажним перевізником, а також входить в трійку провідних авіаційних перевізників України та відповідає найвищим українським та міжнародним стандартам.

Сьогодні Директорат вантажних перевезень авіакомпанії «АероСвіт» цілодобово, 365 днів на рік, здійснює наземне обслуговування авіаційних вантажів (у тому числі вантажів, що потребують спеціальних умов обробки), має спеціалізовані складські приміщення для звичайних та спеціальних вантажів, здійснює бронювання та продаж вантажних авіаперевезень на регулярні рейси Авіакомпанії та рейси інтерлайн-партнерів: Aerocharter, Air Baltic, Air Canada, Air Moldova, American Airlines, Asiana Airlines, Belavia, Cathay Pacific Airways, China Airlines, Czhech Airlines, Donbassaero, Estonian Air, Jet Airlines, K-Mile Air, Korean Air, Kuwait Airways Corporation, Lithuanian Airlines, Lot Polish Airlines, LTU International Airways, Malaysian Airline System Berhad, Malev Hungarian Airlines, Nippon Cargo Airlines, Orient Thai Airlines, Royal Jordanian Airlines, Saudi Arabian Airlines, Sky Star Airways, Srilankan Airlines, Thai Airways, Ukraine International Airlines.

Директорат вантажних перевезень авіакомпанії «АероСвіт» здійснює свою діяльність, керуючись положеннями, що прийняті ІСАО (Міжнародна організація цивільної авіації) та IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту).

Якісне обслуговування клієнтів гарантоване висококваліфікованим персоналом. Спеціалісти Директората вантажних перевезень Авіакомпанії «АероСвіт» мають спеціальну професійну підготовку, підтверджену необхідними сертифікатами українського та міжнародного зразку у сфері вантажних перевезень.

- послуги бронювання та інформації щодо вантажних авіаперевезень;

- наземна обробка вантажів та пошти на регулярних і чартерних рейсах, які виконуються українськими та міжнародними авіаперевізниками як пасажирськими, так і вантажними літаками;

- широкий спектр складських/термінальних послуг та спеціалізованих процесів;

- обробка вантажу на складі;

- обробка пошти;

- інформаційна підтримка та обробка документації;

- розшук вантажу та інформування про його статус;

- обслуговування чартерів;

- обслуговування авіаційних траків;

- зберігання та обслуговування засобів пакетування;

- експрес-обробка вантажів;

- зберігання вантажу;

- обробка та зберігання спеціальних вантажів:

- зі спеціальним температурним режимом;

- живі тварини та вразливі вантажі;

великогабаритні вантажі.

- міжнародні та внутрішноьукраїнські вантажні авіаперевезення;

- транзит і трансфер через Київ у міста України, СНД, світу;

- перевезення авіаційних вантажів автотранспортом по території України;

Вантажний термінал авіакомпанії «АероСвіт» в аеропорту Бориспіль.

Практичну діяльність термінал розпочав 13 березня 2008 року. Діючий термінал, що займає територію 0,53 га, розташований у торці будівель вантажного терміналу ДМА «Бориспіль» та має виробничу площу в 1200 кв м.

Директорат вантажних перевезень авіакомпанії «Аеросвіт» забезпечує перевезення наступних категорій вантажу:

- звичайні вантажі;

- спеціальні вантажі;

Спеціальними вантажами вважаються авіаційні вантажі, що потребують відповідної індивідуальної технології обробки. До категорії спеціальних вантажів відносяться:

- великогабаритні вантажі;

- людські залишки;

- цінні вантажі;

- живі тварини;

- небезпечні вантажі (дану категорію вантажів авіакомпанія «Аеросвіт» не обслуговує);

- швидкопсувні вантажі (у випадку заявленого спеціального режиму перевезення та зберігання).

Керівництво IATA з обробки вантажів визначає «цінний вантаж» як:

- будь-яке найменування, що має задекларовану цінність перевезення 1000 доларів США (або еквівалентну) та більше за 1 кг ваги брутто, за виключенням Об`єднаного Королівства, де задекларована цінність складає 450 англійських фунтів за 1 кг ваги;

- золоті злитки (включаючи очищене та неочищене золото в природній формі), золоті монети і золото у формі зерен, листів, піску, фольги, проволоки, лиття, труб и ін., платина, метали платинової групи (паладій, ірідій, рутеній, осмій і радій) та платинові сплави у формі зерен, листів, проволоки, труб і ін. (за виключенням радіоактивні ізотопи вищеназваних металів і сплавів, які відносяться до небезпечних вантажів);

- офіційні банкноти, дорожні чеки, марки, цінні папери (за виключенням марки монетного двору Об`єднаного Королівства) та готові до використання банківські картки та/або кредитні картки;

- діаманти (включаючи алмази для промислового використання), рубіни, смарагди, сапфіри, опали та натуральні перли (включаючи вирощений);

- коштовності, що складаються з діамантів, рубінів, смарагдів сапфірів, опалів та перлів (включаючи вирощений);

- коштовності та годинники, зроблені зі срібла та/або золота, та/або платини;

- вироби, виготовлені з золота чи/або платини, що відрізняються від виробів із золотим та платиновим напилюванням;

- або інша товарна номенклатура, що перевозиться як цінний вантаж, із зазначенням цінності (VAL) в авіанакладній.

Великогабаритний вантаж - вантаж, розмір і форма якого потребують проведення особливих вантажо-розвантажувальних операцій. Згідно термінології вантажних робіт такі місця вантажу кодуються:

- «BIG» - для місць, завантажених на дві чи більше палети;

- «OHG» - для місць, що завантажені на дві чи більше палети та які звисають з них.

Швидкопсувний вантаж - може бути визначений як вантаж, який буде псуватися через певний проміжок часу або при несприятливому впливі навколишнього середовища (температури, вологості). Продукти рослинного або тваринного походження, продукти їх переробки, живі рослини, рибопосадочний матеріал та інші вантажі, що потребують особливих умов при зберіганні і транспортуванні (оптимальних температур, вологості). Швидкопсувні вантажі можуть бути розділені на наступні групи:

- продукти рослинного походження: фрукти, ягоди, овочі і ін.;

- продукти тваринного походження: м`ясо тварин та птиць, риба охолоджена і копчена, яйця, ікра і ін.;

- продукти переробки: масло, жири, заморожені фрукти і овочі, ковбасні вироби, сири і ін.;

- живі рослини: квіти, саджанці, клубні, насіння;

- живий рибопосадочний матеріал: мальки і ін.;

- кров консервована, вакцини, біологічні препарати препарати і т.п.

Корпорація УкрАВТО - лідер українського автомобільного ринку. Впроваджуючи найновітніші методи ведення бізнесу, передові технології діагностування, виробництва та ремонту автомобілів, корпорація забезпечує стабільність та надійність своїм численним клієнтам і партнерам.

Переваги:

- УкрАВТО - найбільший виробник автомобілів (і єдиний, що володіє технологією повномасштабного виробництва), найбільший дистриб'ютор і постачальник сервісних послуг в Україні.

- Успішне багаторічне співробітництво УкрАВТО з DaimlerChrysler, General Motors, Adam Opel GmbH, Nissan, Toyota і АвтоВАЗ.

- Великий потенціал росту як на внутрішньому, так і на закордонних ринках.

- Порівняно низький рівень постійних і змінних витрат.

- Підтримка розвитку української автомобільної промисловості державою.

Пріоритетні цілі:

- відродження та подальший розвиток вітчизняного автомобілебудування.

- розвиток автомобільної галузі в цілому.

- створення нових робочих місць.

- збільшення прибутковості та диференціювання бізнесу групи.

- розвиток структури, що охоплює повний цикл функціонування автомобіля: створення комплектуючих, виробництво, логістика, продаж, технічне обслуговування, забезпечення запчастинами, витратними матеріалами та аксесуарами, надання фінансових послуг, страхування.

Засоби їх досягнення:

- залучення нових партнерів із числа динамічних міжнародних корпорацій.

- отримання доступу до нових технологій.

- отримання доступу до нових ринків збуту продукції.

- розширення й оновлення продуктового портфеля, що відповідає ринкам збуту продукції (країни ЄС та СНД).

- розвиток підприємств УкрАВТО (у Польщі та Україні) з виробництва комплектуючих через доступ до мережі постачань компаній-партнерів;

- модернізація та збільшення виробничих потужностей.

Партнери.

Співробітництво корпорації з такими автомобільними гігантами, як DaimlerChrysler, General Motors, Toyota, Nissan, Renault та створення спеціалізованих підприємств у складі УкрАВТО дозволяє виробляти, реалізовувати та обслуговувати модельні ряди знаних в усьому світі марок автомобілів: Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, Opel, Toyota, Nissan.

Налагоджена за багато років виробництва вітчизняних автомобілів співпраця з українськими виробниками складальних та комплектуючих сприяє гармонійному та цілеспрямованому розвитку вітчизняного автомобільного ринку. Кількість таких партнерів на сьогодні перевищує вражаючу цифру 800.

Виробництво та обслуговування автомобілів потребує налагодженого циклу постачання запасних частин на всі підприємства Корпорації УкрАВТО. Компанія ЗіпАВТО, що забезпечує запасними частинами, аксесуарами, автоелектронікою, додатковим обладнанням та фарбами підприємства УкрАВТО, пропонує продукцію понад 90 всесвітньо відомих торговельних марок виробників. Серед них - Castrol, BP, Mobil, Esso, ТНК, Bosch, VARTA, Brembo, Ferodo, Fram, SONY, JVC, Kenwood, Pioneer, Mult-T-Lock, Continental, Bosal, Bilstein, Ruville, SWAG, Tectyl тощо.

«Автолюкс» - одна з провідних компаній в Україні, яка здійснює пасажирські перевезення комфортабельними та швидкісними автобусами. Автобуси компанії «Автолюкс» можуть бути орендовані. Перевезення здійснюються у короткий термін, зважаючи на всі вимоги. З 1998 року компанія «Автолюкс» розпочала діяльність у сфері вантажних перевезень. Цей вид послуг став першою організованою системою в нашій країні. Обладнано 70 офісів в 50 містах України для відправлення та прийому вантажу у зручний час. Більше 100 машин марки Mitsubishi Canter щодня здійснюють перевезення вантажу по містам України. Колектив нараховує більше ніж 1700 співробітників.