Особливість здійснення експертизи товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання на екзамен Експертиза товарів



1. Поняття „товарознавча експертиза” та терміни, що її супроводжують

Експертиза - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку, а товарознавча експертиза - це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Найбільш розповсюдженою в експертизах документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. Основні терміни:

Партія товару - певна кількість однорідної продукції. Але це визначення є загальним і неповним, тому експерт під час роботи використовує термін, сформульований для відповідного товару стандартом. Наприклад, для фруктів сушених - однорідною партією називається будь-яка кількість сушених фруктів одного виду, сорту, способу обробки.

Зразок - термін, що застосовується в експертній практиці у двох значеннях: першому - зразок, що відбирають від недоброякісного товару для досліджень;

у другому - зразок, як еталон певного розміру, кількості, якості, що відбирається від продукції для закупівлі, продажу або інших дій з партією товару.

Проба - певна кількість товару, яка взята для аналізів (частина зразка); порядок, метод відбору, величина визначається стандартом. Виїмка,Вихідний зразок,Середній зразок.

Термін "нестандартний" слід застосовувати до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Несортний товар - товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами

Брак - товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням. Кількість - вираз числа отриманого товару і його величин

2. Товарознавча експертиза та її завдання

Товарознавча експертиза - дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності, кількості) та відповідності нормативним документам та умовам контракту.

Завдання товарознавчої експертизи:

визначення відповідності кількості товару даним товаросупровідної документації.

Встановлення причин утворення брака товарів

Визнач відповідності споживних властивостей товару вимогам документів

Визнач відповідності маркування, пакування вимогам стандартів, умовам контрактів

Встановлення зниження сортності товару в процесі виробництва, траспортування, зберігання.

Ідентиф товарів, встановлення відповідності товару якості і ціні

Визн відпов товару коду УКТЗЕД

Встановлення правильності уцінки або переоцінки товарів

3. У чому полягає різниця експертизи від контролю

Досить часто термін "експертиза" ототожнюють з терміном "контроль", що є невиправданим і необгрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни?

По-перше, контроль (в традиційному розумінні) повинні здійснювати особи, які мають право на контрольні функції за своїм службовим положенням або одноразово уповноважені установою, яка має на цс право (наприклад, співробітники відділу технічного контролю виробничих підприємств, контрольних заводських лабораторій). У той же час експертизу здійснюють нейтральні особи, які не зацікавлені у наслідках справи, які не зв'язані службовими відносинами і не залежні від зацікавлених сторін.

По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться на складі, або отриману), то експертиза стосується тільки тієї продукції, яка при прийманні, на думку отримувача, виявилась недоброякісною і (або) такою, що не відповідає умовам договору, а також продукція, із-за якості якої виникла суперечка сторін: постачальника (продавця)і отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної організації).

По-третє, особи, які здійснюють контроль, зобов'язані приймати рішення і давати розпорядження про заборону випуску, вивантаження або реалізацію окремих видів товарів, у той час, як експерт не може приймати навіть адміністративні рішення і давати будь-які вказівки щодо подальшої долі товару.

4. Органи, які уповноважені проводити товарознавчі експертизи

Якщо в економічно розвинутих країнах світу функції незалежних експертиз виконують сотні і десятки сотень установ (тільки у межах органів, які відповідають безпосередньо за захист прав споживачів їх налічується майже 120 у Франції, 260 у СІЛА і т. д.), то у нашій державі перелік такого роду організацій значно обмежений, Але тенденції розвитку ринкових відносин, які висувають на перший план конкурентної боротьби якість товарів, дозволяють робити припущення про швидке розширення переліку установ, до сфери діяльності яких буде входити товарознавча експертиза.

На сьогодні, незалежні товарознавчі експертизи здійснюються у Торгово-промисловій палаті України, Центрі метрології і, стандартизації Держстандарту України, структурах Міністерства охорони здоров'я України, державних структурах, захисту, прав споживачів, деяких громадських установах, діяльність яких пов'язана з дослідженням якості товарів.

Іноді необхідність отримання незалежної думки спеціаліста з товарознавства виникає у таких установ, як санітарно-епідеміологічні служби, міськвиконкоми, районні органи влади тощо.

Особливого значення набуває проблема проведення компетентної товарознавчої експертизи вже під час закупівлі товару Іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України.

5. Права та обов'язки експерта

Експертом може виступати особа, яка має відповідні знання, обов'язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вона залучається.

Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов'язки експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість.

Виконуючи свої службові обов'язки експерт діє незалежно і самостійно. При цьому він наділений великим обсягом прав :

1. Право відмови від проведення експертизи і видачі висновку, якщо експерт не має знань, необхідних для виконання обов'язків.

2. Право відмови від відповіді на питання, які виходять за межі компетенцїї експерта.

3. Право відмови від складання висновку, якщо представлений на експертизу товар не оформлено належним чином.

4. Право ознайомлення з документами та іншими матеріалами, незнання яких перешкоджає незалежній оцінці об'єкта експертизи і право відмови від початку або продовження експертизи у разі неподання подібних матеріалів.

5.Право відмови від початку (або продовження проведення) експертизи, якщо місце де вона проходитиме, не має відповідних умов, обладнання, що може вплинути на якість або кількість товару, призвести до помилок тощо.

6. Право у процесі експертизи проводити досліди, вимірювання, відбір проб, аналізи, розрахунки; право залучення для отримання об'єктивних результатів лабораторій, перед якими ставляться конкретні завдання.

7. Право призупинювати або відмовлятися від подальшого проведення експертизи, якщо дії присутніх (у тому числі зацікавлених сторін) спрямовані на обманювання експерта.

8. Право часткового або повного припинення проведення експертизи, якщо є факти силового впливу на експерта, його шантажу, або спроби підкупу.

9. Право внесення змін і доповнень до висновку за результатами експертизи або повної відмови від нього з обгрунтуванням причин, які це викликали.

10. Право радитися з іншими експертами, які беруть участь у тій же (комплексній) експертизі, до складання загального висновку, за яке несуть рівну відповідальність, і право висловлювати (у тому числі письмово) особисту думку, відмінну від загальної.

6. Порядок отримання винагороди за проведення експертизи

Для проведення експертизи якості, кількості, ідентифікації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення відповідно до вимог нормативних документів, умов контрактів

Необхідно виконувати наступні дії: 1.Офомлення договору Нормативно-правові підстави: Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" 2. Надання документів. Документи, які необхідно подати: Заявка на проведення експертизи, - договір (контракт), - транспортні документи (залізнична накладна, міжнародна автомобільна накладна, коносамент);, - розрахункові документи (рахунок-фактура, інвойс, специфікація);- товаросупроводжувальні документи (відвантажувальна специфікація, пакувальні аркуші, сертифікат якості іт.д.); - нормативна документація на конкретну продукцію. 3. Надання об"єкта на експертизу, з виїздом на місше розташування об"єкта дослідження після оплати рахунку Строк початку проведення експертизи погоджується із замовником експертизи, експертиза продукції, яка швидко псується, проводиться протягом 24 годин, інші - протягом 3-х днів.

Вартість 1 експерто/години - (з урахуванням ПДВ). Оплата проводиться за фактично витрачений експертом час на проведення експертизи, з урахуванням часу, витраченого на роботу з документами, безпосередньо на експертизу, оформлення та здачу акту експертизи, проїзд до місця проведення експертизи та назад. 4.Одержання висновку експерта, за умови наявності оплати рахунку

7. Особливості функціонування торгово-промислових палат у світі

ТПП існують в усіх розвинених країнах. Будучи представниками інтересів груп підприємців з усіх секторів економіки, західні торгові палати представляють також економічні інтереси своїх країн в цілому. ТПП тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики беруть активну участь у прийнятті законів, приймають участь уроботі уряду, парламенту та його комісій, при цьому вони виходять з інтересів усього суспільства в цілому.

Спеціальні закони деяких країн (Австрії, Італії, Німеччини, Франції) містять положення, які визначають порядок створення торгових палат, їх правочинність, основні направлення та сфери діяльності, порядок управління, структуру виконавчих органів, відносини з державними установами.

Держава ж залишає за собою право нагляду за діяльністю палат. У країнах, де не існує спеціального законодавства про палати, їх організація та діяльність здійснюється на основі загального цивільного законодавства. Специфічні положення, які відрізняють палату від комерційної фірми, фіксуються в статуті, у тому числі і принцип безприбутковості, порядок формування членської бази, принципи управління. Навіть у випадку ліквідації палати частина її активів, що залишилися після сплати боргових зобов'язань, не розподіляється між її членами, а переводиться іншим аналогічним організаціям.

Незалежність торгових палат від держави закріплена в законі. Таким чином, вона забезпечується повною фінансовою самостійністю у формуванні та виконанні своїх бюджетів, а також свободою прийняття рішень у загальних інтересах незалежно від окремих або групових поглядів.

Контроль з боку держави зазвичай здійснюється міністерством економіки або промисловості і стосується, як правило, розслідувань скарг на діяльність торгових палат, а також правильності створення бюджету та реальності витрат. Таким чином, торгово-промислові палати розвинутих країн є інструментом ринкової економіки. Торгові палати мають досить широке коло функцій, які визначаються в основному двома критеріями: по-перше, характером членства в палаті (обов'язкове або добровільне), по-друге, положенням торгової палати у економіці регіону, в якому вона функціонує (центральне або локальне).

Найбільш яскравимприкладом палати з обов'язковим членством є Союз німецьких торгово-промислових палат (ОІНТ),Торгова палата США є найбільшою добровільною асоціацією ділових кіл цієї країни.

ТПП розробляють також міжнародні торгово-політичні питання, правові норми міжнародної торгівлі.

Вищим органом управління в ТПП з добровільним членством є загальні збори членів або делегатів. До виключної компетенції загальних зборів відноситься прийняття статуту, порядку обрання до органів управління палати, розробка основних напрямків діяльності, визначення розмірів членських внесків та тарифів за послуги, затвердження кошторису витрат. Загальні збори обирають президента, правління, президію, функції яких визначені статутом. У період між загальними зборами палати її діяльністю керує правління.

Структура та принципи управління торгових палат з обов'язковим членством аналогічні, проте у деяких країнах закон встановлює особливі права держави в управлінні палатами.

8. Міжнародні організації торгових палат

У світі найбільшими міжнародними об'єднаннями щодо торгових палат є: Міжнародна торгова палата та Асоціація Європейських торгово-промислових палат.

Міжнародна торгова палата (МТП) - авторитетна і найбільша організація підприємницьких кіл світу (червень 1919р, Париж; 130 країн). Вона має консультативний статус найвищого рівня в ООН, підтримує тісні контакти з ГАТТ, ОЕСР(Організація економічного співробітництва та розвитку) і міністерствами з питань ЄС.

Основні цілі - захищати інтереси всіх секторів економіки, сприяти діловим контактам, вирішенню міжнародних економічних проблем та кращому взаєморозумінню між діловими колами та організаціями різних країн. Згідно із Статутом МТП членство у цій організації має декілька градацій: (зі статусом національного комітету; зі статусом «прямого члена»).

Органи МТП - Конгрес (скликається раз у три роки), Рада (у складі представників усіх національних комітетів та певного числа «прямих членів») на чолі з Президентом МТП, Виконавчий комітет (у складі представників найвпливовіших національних комітетів), Фінансовий комітет, Міжнародний секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. Технічні комісії (рад, комітетів, груп) - розробляють такі проблеми: міжнародна торгова політика, фінансові послуги, страхування, навколишнє середовище, маркетинг і реклама, транспорт, міжнародна комерційна практика тощо. Один із автономних органів МТП є - Міжнародне бюро торгових палат (МБТГІ). МБТП являє собою орган, покликаний виражати у рамках МТП інтереси власне торгово-промислових палат; займається виданням та розповсюдженням цілої низки спеціальних видань.

Асоціація європейських торгово-промислових палат («Єврошамбр») - регіональне об'єднання торгово-промислових палат західноєвропейських країн (1958р). Штаб-квартира - Брюссель (Бельгія).

Офіційні цілі - укріплення західноєвропейської інтеграції та доведення її до відома основних інститутів ЄС (комісії, Європарламенту, Ради) перш за все щодо питань промислової і торгової політики та у сфері послуг. Єврошамбр займається організацією конференцій, нарад та семінарів щодо внутрішньорегіонального співтовариства торгових палат і сприяє підготовці і публікації економічних доповідей та досліджень, інформаційних бюлетнів та довідників; здійснює стажування та навчання спеціалістів з програм, що фінансуються з бюджету ЄС.

Фінансові ресурси Єврошамбр складаються з членських внесків, що встановлюються верховним органом Асоціації, а також прибутків, отриманих завдяки діяльності підприємств, якими вона володіє.

9. Види, форми та функції інформації про товар

Вимоги до порядку одержання використання, поширення та зберігання інформації, а також системи створення інформації, її джерела, статус учасників інформаційних відносин, доступ до інформації та її охорону регламентуються Законом України «Про інформацію». Інформація - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві державі та навколишньому природному середовищі. Основні вимоги до інформації: (-відкритість та доступність інформації та свобода її обміну; - об'єктивність та достовірність інформації; повнота і точність інформації; - законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.) ФОРМИ: текстова, числова, графічна, звукова.

Основними видами інформації є:

Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України. Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування це офіційне документоване повідомлення, яке створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. (Джерелами-Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти). Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата й місце народження. Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.(Джерела - енциклопедії, словники, довідники і т.д.). Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які є матеріальними об'єктами, що зберігають інформацію.

Інформацію про товар експерт отримує із заявки замовника експертизи, вивчення товаросупровідних документів, а також після проведення експертизи, аналізу результатів лабораторних досліджень. Підсумком пошуку, збору, обробки та аналізу отриманої інформації є прийняття експертом рішення та оформлення його у вигляді висновку акта експертизи.

10. Засоби інформації про товар. Товаросупровідні документи

Перший етап експертизи -це ознайомлення з товаросупровідними документами (договір-контракт, угода купівлі-продажу, свідоцтв якості, транспортними та розрахунковими документами), які підтверджують приналежність товару до пред'явленої партії. На всіх пред'явлених документах експерт, робить позначку "пред'явлено експерту", ставить підпис і дату.

Товаросупровідні документи (ТСД) - документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації партій товарів на всьому шляху товаропросування. Товаросупровідні документи, призначені в основному для виготовлювачів і продавців та відносяться до комерційної інформації.

ТСД залежно від характеристик товару, поділяються на такі види: кількісні, якісні, розрахункові і комплексні.

Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій(пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність кількості товарів, комерційні акти).

ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів(сертифікати: відповідності, гігієнічні, фітосанітарні; посвідчення якості; і т ін.)

Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат, у тому числі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі закупівлі-продажу (або постачанні) ці відомості були не передбачені (протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни).

Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі й збереження інформації про кількісні, якісні й вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у процесі товаропросування (прибутково-видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, коносаменти).

Експлуатаційні документи (ЕД) - документи, що призначені для передачі й збереження інформації про правила експлуатації складнотехнічних товарів, використання й обслуговування яких не потребує спеціальної підготовки. Якщо для використання таких товарів потрібна спеціальна підготовка, то в експлуатаційних документах має бути відповідний запис.

Етикетки (ЕТ) - експлуатаційний документ, призначений для відтворення основних показників і відомостей, що знадобляться для експлуатації виробу. У змісті ЕТ вказують: найменування виробу, позначення виробу або його індекс, технічні дані, номер стандарту або ТУ, вимогам яких відповідає виріб, відомості про приймання виробу відділом технічного контролю (ВТК), відомості про якість, ціну, дату випуску. Експлуатаційні документи не відносяться до числа обов'язкових, проте в ряді випадків їхня відсутність, пов'язана з ризиком нанесення шкоди життю, здоров'ю й майну споживачів.

11. Засоби інформації про товар. Маркування

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковку і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару. Розрізняють маркування товарне, відправне, транспортне та спеціальне.

Основними функціями маркування є: (-інформаційна; -ідентифікаційна;

-мотиваційна; -емоційна.) Вимоги до маркування. Загальні вимоги регламентуються законом «Про захист прав споживачів» та включають вимоги «трьох Д» достовірність, доступність та достатність. Специфічні вимоги для маркування: (-чіткість тексту та ілюстрацій; -наочність;-однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару; -наведені на маркуванні відомості не повинні вводити покупця й споживача в оману щодо кількості, якості, виробника, країни походження; -для маркування слід використовувати незмивні, стійкі до впливу зовнішнього середовиша фарби, які дозволені органами Держсанепідслужби.) Структура маркування. Маркування може включати три складові елементи: короткий текст(інформаційна та ідентифікуюча фун-я), малюнок і умовні позначення товату або інформаційні знаки.

Виробниче маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виробником (виконавцем) на товар і (або) упакування та (або) інші носії інформації. Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркування й упаковування, а також загально-технічними умовами стандартів на продукцію (ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», де чітко визначено умови маркування харчових продуктів.) Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про (назва,склад, дата споживання і т.д.). Маркування застосовуються не тільки на вимогу закону, але і для просування товару на ринку. Носіями виробничого маркування можуть бути етикетки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні сірічки, клейма, штампи, кольєретки й ін.

Торговельне маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесенні продавцем на товарі або касові чеки, пакування і (або) товар. Носіями торгівельного маркування служать цінники, товарні й касові чеки, рахунки меню, штампи, а також упаковка.

На відміну від виробничого торговельне маркування наноситься не на товар, а на зазначені носії або експлуатаційні документи. Інша відмінність торговельного маркування полягає у тому, що її ідентифікуюча функція більшою мірою пов'язана з вказівкою даних про продавця, меншою - з інформацією про товар.

12. Засоби інформації про товар. Інформаційні знаки

Інф. знаки (ІЗ) - умовні познач., призначені для ідентиф. окремих або сукупних х-тик товару. ІЗ наносяться на упаков., товар та (або) ін.. носії інф. (ярлики, бирки, експлуат. док.). Вони мають усі ф-ії маркув. Їм властива стислість (як ІЗ можуть виступат окремі слова, букви, малюнки, цифри, символи), виразність і наочність (визначаються їх формою, кольором, сполученням окремих символів, що відповід. певним естет. вимогам споживачів), швидка розпізнаваність (за рах. застосув. загальноприйнятих символів, які легко розшифр.).

Види ІЗ: 1.Тов. знак - це знак, який допомагає відрізнити товар одного підприємства від подібного тов. ін. виробника. Тов. знаки виконують в осн. 4 ф-ії: - вирізнення тов. або посл. серед ін.; - дані про походження тов. або посл.; - дані про певну якість тов. і посл.; - рекламування. 2.Знаки найменув. місця походження тов. 3.Знаки відповідності або якості. 4.Штрих. кодув. - кодування алфавіт.-цифров. знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і прогалин), зчитування за доп. пристрою, що сканує, розшифровує коди і передає на ЕОМ. 5.Компонентні знаки - це дані про склад харч. прод., якщо він виготов. з кількох складників, із зазначенням назв, компонентів, використ. у процесі виготов. прод. харчув., харч. добавок, барвників, ін. реч. або сполук. 6.Розмірні знаки - знаки, признач. для позначення визначених фіз. величин, що озн. кількісну х-тику тов. 7.Експлуатаційні знаки - знаки, признач. для інформування споживача про правила експлуатації, способи догляду, монтажу і налагодження спожив. тов. 8.Маніпуляційні знаки - знаки, признач. для інф. про способи поводження з тов. 9. Попереджувальні знаки - це знаки, що признач. для забезпечення безпеки споживача і навколиш. середов. під час експлуатації потенційно небезпечних тов. шляхом попередження про небезпеку або нанесення даних, що вказують на дію щодо попередж. небезпеки. 10. Еколог. знаки - це знаки, які признач. для інф. про еколог. чистоту спожив. тов. або еколог. безпечні способи їх експлуат., використ. або утилізацію. 11. Акцизне маркув.

13. Вимоги до споживчого маркування продовольчих товарів

Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркув. й упак., а також загальнотех. умовами стандартів на продукцію.

Окремі вимоги до торгов. маркування встанов. Правилами продажу окремих видів прод. тов. Заг вимоги до маркув. прод. тов. визначають ЗУ “Про безпечність та якість харч. прод.” та «Про зпс».

До маркув. висув. заг. та специф. вимоги. Заг. вимоги регламент-ся Законом “Про захист прав споживачів” та включають найважливіші з них, які звичайно назив. вимогами “трьох Д”: достовірність, доступність, достатність. Маркув. пов. бути чітким, розбірливим; розміщуватися в місцях, зручних для читання; зберігатися в процесі товароруху; засоби нанесення маркув. пов. бути безпечними для людей і не впливати на якість тов.; при неможливості забезпеч. маркув. на товарі, інф. пов. бути викладена в ТСД.

Специф. вимоги до маркув: -чіткість тексту та ілюстрацій; -наочність; -однозначність тексту, його відповідн. спожив. в-стям тов.; -наведені на маркув. відомості не повинні вводити покупця чи споживача в оману щодо к-ті, якості, виробника, країни походження; -для маркув. слід використ. незмивні, стійкі до впливу зовн. середов. фарби, які дозволені органами Держсанепідемслужби.

Забороняється реаліз. й використ. вітчизняних та ввезення з Україну імпорт. харч. прод. без маркув. держ. мовою, що містить у доступній для сприймання споживачем формі інф. про: 1) заг. назву харч. прод.; 2) номінальну к-сть харч. прод. в установ. од. виміру (маси, об'єму тощо); 3) склад харч. прод., якщо його виготов. з кількох складників; 4) енергет. цінність; 5) дату виготов.; 6) термін придатності до спожив. чи дату закінчення строку придатності; 7) умови зберіг; 8) познач. НД для харч. прод. вітчиз. виробн..; 9) найменув. та адресу виробника й місце виготов.; 10) умови використ. (якщо такі передбачено); 11) % сторонніх синтетик. (штуч.) домішок; 12) застереження щодо вживання харч. прод. дітьми, якщо він не є дит. харчув., а підстави для такого застереження є; 13) ін. інф., передбачену чинними НД, дія яких поширюється на певний харч. прод.

14. Індекс Е

Харчова добавка - це реч., що не використав. для їжі у чистому вигляді і не є типовим інгредієнтом харч. прод. незалежно від того, має ця речовина пожив. в-сті чи ні, а яка навмисне вводиться до ХП з технологічною метою у процесі їх виготов., оброб., пакув., транспортув. чи зберіг., або яка може безпосередньо чи опосередковано забезпечити потрібний результат і вплинути на х-тики таких прод. До ХД не належать сторонні реч. (контамінанти), які випадково потрапляють до ХП і забруднюють їх.

Дозвіл на застосув. ХД видається спеціалізованою між народ. організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з ХД та контамінантів. У рамках ЄС працює аналогічна комісія та Постійній комітет з ХП. В індексах ХД літера Е походить від скороч. слова "Europe". В особливих випадках після індексу може стояти величина типу 50 ррm, яка означає що на 1 млн. вагових (об'ємних) част. прод. припадає 50 част. ХД.

За призначенням ХД умовно поділяються на такі класи: 1. Барвники. (Е100 - Е182) - реч для забарв. ХП. 2. Консерванти (Е200 і далі) - реч., які здатні збільшувати термін зберіг. ХП завдяки захисту їх від мікробіолог. псування. 3. Регулятори кислотності - реч, які змінюють або регулюють кислотність або лужність ХП. 4. Антиоксиданти (Е3ОО і далі)- реч., що подовжують термін зберіг. ХП шляхом захисту їх від псування через окислення. 5. Емульгатори (Е500 і далі) - реч., що сприяють ств. або збереженню гомогенної суміші 2 або більше несумісних фаз у ХП. 6. Стабілізатори (Е400 і далі)- реч., що сприяють підтримці незмінного фіз-хім стану ХП, дозволяючи зберігати у прод. гомогенну дисперсію 2 або більше реч, що не змішуються. 7. Згущувачі - реч, що підвищують в'язкість ХП. 8. Модифіковані крохмалі - реч., одержані способом хім.. обробки їстівних крохмалів, які могли бути піддані фіз. або ферментатив. обробці і які можуть бути розрідженими лугом, кислотою. 9. Желеутв. агенти - реч, які надають ХП густини через утв. гелю. 10. Глазуруючі агенти (Е1000 і далі) - реч, які при нанесенні на зовн. поверхню ХП надають йому блискучого вигляду або ств. захисне покриття. 11. Зволожувачі - реч., які попереджують висихання ХП завдяки протидії впливу атмосфери з низькою відносною вологістю або сприяють розчиненню порошку у водному середов. 12. Антиспікаючі агенти - реч., що послаблюють тенденцію до злипання окремих част. прод. 13. Агенти для обробки борошна та поліпшувачі борошна і хліба - реч, що використов. з метою підвищення хлібопекарських в-стей пшенич. борошна. 14. Наповнювачі - реч, що збільшують об'єм ХП без істотного збільшення його енергетик. цінності. 15. Підсилювачі смаку і аромату (Е600 і далі) - реч., що підсилюють властивий ХП смак або аромат. 16. Запашні реч. - реч. для надання ХП певного невластивого йому аромату. 17. Підсолоджувачі - це група ХД, які використов. з метою надання солодкого смаку ХП. 18. Ферментні препарати - це реч., що використов. з метою інтенсифікації технологіч. процесів і підвищення якості ХП. 19. Органічні розчинники - використов. у виробництві ХП і допоміжної харч. сиров. для приготув. екстрактів, есенцій, для екстракції з подальшим звільненням прод. від екстрагенту. 20. Розчинники-носії - реч. для розчинення, розрідження, дисперсії або для ін. фіз. модифікації ХП без зміни його технолог. ф-ії, призначені для поліпшення обробки, застосув. і спожив. ХП 21. Сорбенти, освітлювачі, матеріали для обробки - реч, що необхідні у випадках, коли з технолог. міркувань потрібно видалити з прод. будь-який компонент. 22. Консервуючі гази - це гази, що вводяться в упаковку до, під час і після розміщення в ній ХП. 23. Пропеленти - гази, що виштовхують ХП з упаковки.

15. Вимоги до осіб, які беруть участь у товарознавчих експертизах. Хто не може брати участь у експертизі

Експерт повинен відповідати наступним вимогам: бути компетентним, незалежним, мати досвід практичної роботи і такі особисті риси характеру -- об'єктивність, чесність, відповідальність, принциповість.

Основниі властивості експерта: компетентність, неупередженість і об'єктивність. Компетентність експерта обумовлюється його професійною підготовкою, а також комплексом наукових знань і професійних навичок, рівнем знань об'єкта оцінки якості. Розрізняють професійну компетентність і методологію оцінки (кваліметричну компетентність). Професійна компетентність ґрунтується на знаннях технології виробництва товару, який оцінюється, зміни властивостей і показників якості; значень показників якості товарів-аналогів і продуктів-аналогів, їх різних модифікацій, напрямів змін і оновлення асортименту товарів, вимог споживачів, умов і особливостей споживання. Кваліметрична компетентність ґрунтується на чіткому знанні процесів формування якості, методів її визначення, зокрема експертних, на вмінні користуватися різними типами оціночних шкал, які знижують суб'єктивність оцінки. Незалежність експертів виявляється в тому, що вони працюють в організації, яка не залежить від споживачів, виробників, тобто фінансово від них незалежна.

Для об'єктивної роботи експерту надаються такі права:

? відмови від експертизи, якщо поставлені завдання виходять за межі його компетенції;

?ознайомлення з необхідними нормативними, транспортними документами, документами, які засвідчують якість і нешкідливість товарів, без яких неможливе проведення експертизи, аналізу, складання об'єктивного, обґрунтованого висновку;

? проведення органолептичних та інших досліджень із застосуванням сучасних стандартних методик. ? оформлення висновків про кількість і якість товарів. Експерт має право відмовитись від проведення експертизи, якщо замовник не подає необхідну супровідну, транспортну, нормативну документацію, а також при відсутності умов для проведення експертизи. Об'єктивність експерта пов'язана з неупередженістю оцінок і висновків, які повинні ґрунтуватися на фактичних даних. При розгляді судових справ не дозволяється залучати як експерта осіб, які є родичами зацікавлених у резудьтдтах розгляду сторін, або які знаходяться у службовій та іншій залежності від цих сторін, які мають особисте відношення до справи, які брали участь у гіопередньому розгляді справи (як перекладач, свідок і т. п.), які виявили свою некомпетентність або є підстави для дискредитації їх об'єктивності, які раніше були прйтягнуті за крадіжки тощо.

16. Підстави для призначення товарознавчих експертиз

Товарознавча експертиза -- це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, компетентного висновку.Товарознавча експертиза передбачає:

- експертну оцінку кількості, якості і ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;

- визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо;

- експертизу якості вживаного або дефектного товару. Необхідність у товарознавчій експертизі виникає в таких випадках:

* коли постачальник і покупець під час оцінки товарів не дійшли згоди і вирішили залучити експерта;

* за умови неявки постачальника за викликом покупця для приймання і огляду товарів, які не відповідають умовам угоди або вимогам нормативної документації.

Згідно з Інструкцією про порядок приймання товару одержувач товару в цьому випадку може викликати експерта для отримання компетентного висновку про якість товару в разі, якщо:

- постачальник не направив свого представника покупцю (одержувачу) і запропонував залучити експерта для визначення якості товару;

- під час гарантійного терміну експлуатації купленого товару він не витримав його через виявлення виробничих дефектів;

- вантажоодержувач відмовляється прийняти товар, який надійшов йому від транспортної організації через нестачі і пошкодження вантажу;

- призначено товарознавчу експертизу слідчими органами і на вимогу суду під час слухання цивільних і карних справ.

17. Документація, яка необхідна для початку товарознавчої експертизи

Експертиза товарів проводиться послідовно та її перший етап -це ознайомлення з товаросупровідними документами. Товаросупровідні документи (ТСД) - документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації партій товарів на всьому шляху товаропросування. Товаросупровідні документи, призначені в основному для виготовлювачів і продавців та відносяться до комерційної інформації.

ТСД поділяються на такі види: кількісні, якісні, розрахункові і комплексні. Різновиди ТСД визначаються призначенням конкретних документів.

1)Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій. До кількісних ТСД відносяться пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність у кількості товарів, комерційні акти.

2)ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів. ТСД містять найменування товарів, їхніх виробників, дату виготовлення,а також інші необхідні відомості.Документи якості поділяються на обов'язкові та необов'язкові. До перших відносяться сертифікати відповідності товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію, і посвідчення якості.

Посвідчення якості (ПЯ) - це вид ТСД, призначених для інформації про градації якості та ідентифікацію партії даних. Перелік відомостей, що повинні містити ПЯ: номер документа й дату його видачі; реєстраційний і обліковий номери сертифіката, термін його дії; номер партії для запакованої продукції; найменування й адреса відправника; найменування й адреса отримувача; найменування продукції й сорт (товарний); номер партії; результати визначення якості за діючими стандартами; кількість пакувальних одиниць; масу брутто й нетто; номер і вид транспортного засобу; позначення чинного стандарту.

Протокол випробувань - документ, що містить результати випробувань і іншу інформацію, що відноситься до досліджень.

Заява-декларація - документ, що підтверджує, що виготовлювач несе персональну відповідальність за відповідність продукції встановленим вимогам.

3)Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат. До розрахункових ТСД відносяться протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни.Рахунок-фактура складається постачальником для документального супроводу партій товару, що надходить без оформлення накладної.

4)Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі й збереження інформації про кількісні, якісні й вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у "процесі товаропросування. До комплексних ТСД відносяться прибутково-видаткові, товарно-трансиортні, залізничні накладні, коносаменти.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) - первинний прибутковий документ, що заповнюється постачальником і призначений для інформації одержувача про комплекс характеристик товару ТТН має два розділи: товарний і транспортний.

У товарному розділі вказуються відомості, що дозволяють ідентифікувати товар. Транспортний розділ (відомості про вантаж) заповнюється в ході доставки товару. Залізнична накладна (ЗН) - ТСД, що оформляється при відправленні товару залізничним транспортом.

18. Підготовчий етап товарознавчої експертизи

Експертні організації надають послуги з товарної експертизи за заявками організації на підставі: -договору встановленої форми;

-довготривалої письмової заявки з гарантією замовника щодо створення умов для проведення експертиз і сплати витрат за надані послуги.

Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після цього вибираються необхідні засоби та методи проведення експертизи.На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення товарної експертизи:- заявку на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;

-наряд на проведення експертизи .Заявка на проведення експертизи подається постачальником, одержувачем товарів, транспортною організацією або призначається рішенням арбітражу, який розглядає позов по певній товарній партії.. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об'єм товарної партії та метод дослідження.

Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи завіряються дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. Письмова заявка може бути відіслана з кур'єром, поштою, телеграфом або з використанням засобів електронного зв'язку. Усна заявка передається телефоном як разова заявка із зазначенням конкретної мети завдань експертизи. Заявка реєструється в експертній організації в "Журналі реєстрації документів проведення експертиз" або в комп'ютерній автоматизованій системі з паданням їй порядкового номера. Другим документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видасться експертові і є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи. У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номеру в "Журналі реєстрації заявок". Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги Призначення експерта керівництво експертної організації здійснює з урахуванням кваліфікації та компетентності експерта; його незалежності від замовника; наявність у нього достатнього часу для ретельного проведення експертизи. На підготовчому етапі може бути проведений за необхідності інструктаж експертів; Па підготовчому етапі визначаються взаємостосунки експерта та замовника експертизи. Експерт, одержавши призначення на проведення експертизи, повинен із замовником погодити дату експертизи. Замовник експертизи на підготовчому етапі повинен: призначити для участі в експертизі своїх представників (не менше двох); подати за необхідності зразок-еталон; підготувати робоче місце для експерта і необхідні для проведення експертизи засоби (нормативні та технічні документи, устаткування, робочі та перевірені засоби виміру тощо); забезпечити вільний доступ до товарів. Експерт на підготовчому етапі повинен ознайомитися з нормативними документам (стандартами, ТУ, інструкціями тощо).

19. Основний етап експертизи

Початком його вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки .При проведенні кількісної чи якісної експертизи товарів замовник повинен подати експертові такі технічні документи: письмову заявку;ТСД: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури; завірену копію виклику постачальника; прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем; акти первинної експертизи ;комерційні акти; акти відбору проб; висновки чи протоколи випробувань зразків товарів;договір купівлі-продажу чи постачання.

На всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис "пред'явлено експерту", ставить підпис і номер „наряду”.Іншими підставами для відмови щодо проведення експертизи можуть бути: відсутність товару при порушенні строків його надходження замовнику;

відсутність належних умов для проведення експертизи, відсутність забезпечення зберігання товарів; недотримання техніки безпеки та особистої безпеки експертів.

Експертна оцінка - найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

Потім експерт починає безпосередньо оцінювати товар відповідно до заявки замовника. Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. Всі результати експертної оцінки та інша інформація записується експертом в робочий зошит.

Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі експерт має право обмежуватись оглядом частини товару. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об'єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Відбір зразків відбувається з об'єднаної (середньої) проби чи вибірки експертом або групою експертів у присутності осіб, які беруть участь в експертизі.

Після відбору проб та дотриманні всіх правил, які гарантують їхнє зберігання, складається акт відбору зразків (проб), у якому вказуються:- прізвище, ім'я, по батькові, посади осіб ; час та місце складання акта; найменування товару, його сорт;найменування одержувача (власника) та відправника (виробника, постачальника) товару, а для імпортних товарів - країна походження; дата надходження товару на склад одержувача; найменування товаросупровідних документів; кількість місць, із яких зроблено відбір зразків;вид упаковки; загальна кількість відібраних зразків; розмір зразків (маса, об'єм, довжина тощо); упаковка, в якій є зразки; етикетки на зразках та номери зразків, вказані на них; пломба (печать); мета відбору зразків; показники, за якими повинні бути проведені дослідження.

Акт відбору зразків підписується усіма особами, які беруть участь у відборі, їхні підписи завіряються печаткою організації-замовника .



20. Заключний етап

Заключний етап - це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи, або в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи. За згодою із замовником акт експертизи може бути складено (українською, російською мовами, або будь-якою іншою мовою).Акт експертизи або висновок повинні складатися з трьох основних частин: - загальної (протокольної); констатуючої; заключної.

Результати експертиз декількох партій товару, проведених по одному наряду в одного замовника, експерт оформлює окремими актами. У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред'явлених документів; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи та дослідження об'єкта експертизи, зроблених розрахунків ,поставлені дати, а за необхідності і години початку та закінчення експертної оцінки (перевірки) товару. Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у проведенні експертизи . Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані.

Підписується висновок тільки експертом чи групою експертів, які проводили експертизу. До акта додаються акти відбору зразків, протоколи досліджень, за необхідності фотографії, розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника та інші документи, які підтверджують достовірність проведення експертизи. Експерт складає за результатами експертизи один чи декілька актів. Оформлений експертом акт (або акти) направляються в експертну організацію для реєстрації це пізніше наступного дня після цього оформлення. Висновок експертів є документом, який підтверджує і об'єктивність й достовірність експертної оцінки незалежної сторони. Висновок має бути складений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних та об'єктивних даних. Акти експертизи друкуються на друкарській машинці або на комп'ютері. Кількість примірників погоджуються із замовником. Усі примірники акта повинні добре читатися. Оформлений акт експертизи та додатки до нього завіряються печаткою (круглим штампом). Виправлення в протокольній і констатуючій частинах повинні завірятися підписами експерта та представників замовника.

21. Порядок складання та реквізити акту експертизи

Складання акта експертизи є заключним етапом експертизи. У графі "Дата складання "- зазнач дата складання акта.

У графі "Місце складання "- назва населеного пункту, в якому проводилася експертиза. У графі "Експертиза проведена за участю представників" зазначається прізвище та ініціали експерта, який проводив експертизу, а також назва організації, яка виділила своїх представників для участі в експертизі товару, їх посади, прізвища та ініціали. У графі "Для експертизи пред'явлено" зазначаються: повна назва товару, згідно із супровідними документами постачальника, кількість товару (місць) фактично пред'явленого для перевірки і кількість товару (місць) за документами постачальника або перевізника вантажу. При перевірці якості продовольчих товарів у пунктах призначення експерт заповнює графу "Кількість" на основі прийомних документів товароодержувача, а графу "Кількість за документами" - на основі транспортних документів. У графі "Завдання експертизи" зазначається завдання, одержане експертом відповідно до наряду. Завдання експертизи може бути уточнене експертам у замовника експертизи. У графі "Вантажоодержувач" - зазначаються дані на підставі оригінальних транспортних або товаросупровідних документів, інопостачальника або організації, що перевідправила товар. При перевірці пароплавних партій товарів у портах вивантаження вагонних партій на прикордонних станціях зазначається назва організації, яка закупила товар.