Особливість здійснення експертизи товарів

Контроль якості вин полягає в визначенні зовнішнього вигляду, прозорості, аромату (букету) і смаку, об'ємної частки етилового спирту, цукрів, титровану кислот в перерахунку на винну кислоту.

Хвороби вин - це глибокі, небажані зміни якості, які викликані діяльністю мікроорганізмів (цвіль вина, оцтове скисання, молочнокисле бродіння, пропіонове бродіння, манітне бродіння, ожиріння, мишачий присмак). Хворі вина в реалізацію не допускаються.

Горілку і лікеро-горілчані вироби упаковують в чисті пляшки ємністю 0,5; 0,25; 0,1 і 0,05 л.

45. Особливості експертизи жирових товарів

Особливості приймання. Перевірка отримувачем кількості та якості товарів проводиться при постачанні в одному місті протягом 24 годин, при постачанні з іншого міста - протягом 48 годин, а в потягах з машинним охолодженням - протягом 72 годин.

Відбір проб. Для дослідження якості олії в однорідній упаковці (контейнери, бочки, фляги, ящики з пляшками) відбирають від партії 10% пакувальних одиниць, але не менше чотирьох. Для перевірки якості жиру з різних місць партії відбирають 10% об'єму партії, але не менше 5 пакувальних одиниць . Для контролю якості маргарину, жирів кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів скл вибірку, яка залежать від маси партії.

Показники якості, ідентифікації. Основними показниками при контролі якості олій є органолептичні (прозорість, запах і смак) і фізико-хімічні (колірне, кислотне, перекидне, йодне число, нежирові домішки, фосфорвмісні речовини,вміст вологи і летких речовин, мила, речовин, що не омилюються, температура спалаху екстракційної олії, віск і соскоподібні речовини, ступінь прозорості), мікробіологічні показники, вміст токсичних елементів і мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів.

В тваринних топлених жирах, які поділяються на вищий і перший сорт (крім збірного), визначають колір, прозорість в розплавленому стані, конси, запах, смак, масову частку вологи, антиокислювачів і кислотне число.

Характерними показниками якості для маргарину є: органолептичні показники консистенція, колір, запах і смак; фізико-хімічні: масова частка жиру, вологи і летких речовин, солі, температуру плавлення, кислотність, стійкість.

В кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирах визначають темп плавлення, застигання і твердість.

Дефекти. Дефекти жирів: окислювальне прогіркання, олеїстий смак, смак і запах оліфи, рибний смак і запах, плісені, невідповідне забарвлення жирів. Дефекти маргарину: прогірклий, олеїстий, металевий, рибний, сирний та інші сторонні або неприємні присмаки і запахи; консистенції - сирна; зовнішнього вигляду - із стікаючою вологою, запліснявілий або забруднений; упакування - в забрудненій тарі або в тарі з неправильним маркуванням. Дефекти жирів кулінарних, кондитерських і хлібопекарських: забруднення продукту, неприємні присмаки (салистий, прогірклий, стеариновий, рибний, олеїстий, мильний і нечистий.

Упакування, маркування, транспортування, зберігання. Олію розфасовують в скляні пляшки і пляшки з забарвлених полімерних матеріалів. Тара повинна бути чистою, сухою, не мати сторонніх запахів. Тваринні топлені жири упаковують в дерев'яні заливні, фанерноштамповані бочки, картонні наливні барабани, дощаті, фанерні, ящики з гофрованого картону, картонні ящики. Маргаринову продукцію фасують у вигляді брикетів, загорнутих в пергамент, кошировану фольгу,стаканчики і коробки з полімерних матеріалів, банки металеві. На транспортній тарі жирової продукції наносять застережливі позначення. Транспортують усіма видами транспорту.

46. Особливості експертизи молочних товарів

Особливості приймання. Кожна партія масла, сирів, молочних консервів супроводжується посвідченням про якість, яке видається постачальником. Постачальник зобов'язаний вкласти в кожний вагон, контейнер або авторефрижератор з товарами експертний лист. В ньому повинні бути вказані: дата виробництва товару, номер варки і найменування виробника.

Відбір проб. Молоко і молочні продукти приймаються партіями. Для контролю якості молока і молочних продуктів відбирають об'єднану пробу від кожної партії продукції. Об'єм об'єднаної проби становить 1,00 дм3 (л). Об'єм вибірки від партії сметани, сиру, сирної маси і домашнього сиру, сирних напівфабрикатів і морозива в транспортній тарі складає 10% одиниць.. З кожної включеної в вибірку одиниці транспортної тари з сирами відбирають 1 головку, батон сиру або 1 одиницю споживчої тари з продукцією. Середня проба сирів для досліджень повинна складати 50 г.

Показники якості, ідентифікації. Фізико-хімічні властивості молока - це кислотність, густина, осмотичний тиск, температура замерзання та електропровідність.

В кефірі, сметані та йогурті визначають зовнішній вигляд і консистенцію, колір, запах і смак, масову частку жиру, білку, сухих знежирених речовин, сахарози (%), кислотність, мікробіологічні показники, вміст токсичних елементів, антибіотиків, пестицидів і радіонуклідів. При мікробіологічних дослідженнях визначають: патогенну мікрофлору, титр кишкової палички. В сирі крім цього визначають вміст вологи.

При визначенні якості вершкового масла враховують стан зовнішньої і споживчої тари (чистоту, цілісність, стан маркування), органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, медико-біологічні та санітарні показники..

Дефекти. Дефекти молока: метал присмак, сторонні присмаків(картонного, металевого, олеїстого, салистого, рибного), присмак перепастеризації, карамелізації та пригорілий смак, прокисання молока, солодовий присмак, фруктовий присмак, гіркий смак, тягучість консис молока, пожовтіння, посиніння, почервоніння молока.

Дефекти консистенції кисломолочних продуктів: виділення сироватки, трухлявість згустку, спучування продукту, рідка, мазка, крихка, неоднорідна консистенція, з грудочками жиру і білку, з жирним щільним шаром на поверхні.

Дефектами сиру є: спучування, щілевидний нерівномірний рисунок, ламка і крихка консистенція, мазка консистенція, дефекти форми - осадка,непр форма, підкіркова плісень, кормовий присмак і запах, гіркий смак.

Дефекти вершкового масла: сторонні присмаки - кормовий, хлівний, затхлий, пригорілий, металевий, рибний, згірклий, пліснявий, гнильний, сальний та ін.; сторонні запахи - дріжджовий запах, кислий смак, олеїстий смак; дефектами консистенції масла є: м'яка, крихка, рихла і борошниста консистенція, “велика крапля”, “каламутна крапля”, наявність кристалів солі.

Упакування, маркування, транспортування, зберігання. Молоко, кефір, сметану розливають в скляну, паперові пакети з комбінованого матеріалу для пакування молока і молочних продуктів типу “Тетра”, поліетиленові пакети, полімерну упаковку. Сир розфасовують в пергамент, алюмінієві бідони, металеві фляги.

Перевозять і зберігають молоко і молочні продукти згідно з правилами перевезення і зберігання продуктів, що особливо швидко псуються. Масла фасують в ящики картонні і дощаті масою нетто продукту відповідно 20 і 24 кг. Споживчою тарою та упаковкою для масла слугують брикети, стаканчики, пачки, банки.

При маркуванні сирів на кожній головці повинні бути вказані: дата виробництва (число, місяць), номер варки сиру і виробнича марка, яка складається з таких позначок: масова частка жиру в сухій речовині, %; номер підприємства виробника; скорочене найменування області. Сири повинні бути упаковані в дощаті ящики і дерев'яні барабани, попередньо обгорнуті в пергамент.

47. Особливості експертизи яєчних товарів

Основні критерії якості: дата знесення, маса одного яйця, стан шкаралупи, повітряної камери, стан жовтка і білка.

За цими критеріями яйця курячі розподіляють на дієтичні - свіже знесені, які поступили до споживача не пізніш 7 діб після знесення, столові - які зберігалися до 30 діб за температури не вище 20°С, а також ті, що зберігалися в холодильнику не більше 120 діб.

Пакування і маркування яєць. Яйця пакують, укладаючи в горбасті прокладки по 30 шт., а також у полімерні доробки по 6-12 штук, транспортна тари - ящики з гофрованого картону або полімерних матеріалів до З60 штук. Дозволяється для місцевої реалізації використовувати ящики дерев'яні, полімерні та металеві контейнери.

Тара має бути міцною, сухою, чистою, без плісняви і сторонніх запахів. У кожну одиницю упаковки вкладають бірку з позначенням: найменування підприємства, номера сортувальника, пакувальника та дати сортування яєць. На транспортній тарі наклеюється ярлик з позначеннями: найменування постачальника, виду, категорії та кількості яєць; дати сортування, номера стандарту, прізвища сортувальника. Кожне дієтичне яйце маркується червоною, а столове - синьою фарбою. У штампі зазначаються категорії яйця /В - відбірна, І - перша, 2 - друга/, а також дата знесення /число й місяць/ для дієтичних яєць, а для столових тільки категорія.

Транспортування і зберігання яєць. Транспортують яйця всіма транспортними засобами, які мають бути чистими, сухими, надійно захищати товар від впливу зовнішнього середовища та мати санітарно-ветеринарне свідоцтво. Зберігають яйця: дієтичні за температури від 0 до 20°С і відносної вологості повітря 85 ….88 %,а столові за температури не нижче - 2°С і відносної вологості повітря 85…88 %. Неприпустимі дефекти: виливка / змішування жовтка з білком/, присушка / присихання жовтка, до шкаралупи/, пошкоджена шкаралупа і підшкаралупна оболонка, красюк / розрив оболонки жовтка і повне змішування жовтка з білком/, кров'яна пляма / зародок,то почав розвиватись/, тумак / повне псування під дією мікрофлори/.

Методи і обсяги відбору зразків. Для дослідження якості яєць з кожної партії відбирається згідно зі стандартом певне кількість упаковочних одиниць, з якої відбирається з кожної прокладки певна кількість яєць, але не менше 360 - штук. З цього вихідного зразка відбирається середній зразок, який і направляється в лабораторію для дослідженню

Визначення показників якості. Для встановлення категорії яєць визначається маса одного і 10 яєць: відбірні 65 і 660 г, 1-ї кат. - 55 і 560 г, 2-ї кат. - 45 і 460 г, розмір повітряної камери: дієтичні - до 4 мм. столові - до 9 мм. Визначається також стан жовтка і білка, є також припустимі не неприпустимі дефекти.

48. Особливості експертизи м'яса птиці

Основні критерії якості - органолептичні, мікробіологічні, показники безпеки. За органолептичними показниками тушки птиці підрозділяють на свіжі, сумнівної свіжості на несвіжі. Їх показники: зовнішній вигляд і колір дзьоба, слизистої оболонки ротової порожнини,яблука ока, поверхні тушки, підшкірної жирової тканини. консистенція, запах, прозорість і аромат бульйону.

Партія м'яса птиці повинна супроводжуватись санітарно-ветеринарним свідоцтвом і дослідженням на сальмонельоз.

Транспортна тара - ящики дерев'яні, з гофрованого картону, багатооборотні металеві ящики з нержавіючої сталі. Ящики вистилаються обгортковим папером. Тушки птиці укладаються рядами без пакетів або упаковують в полімерні плівки, дозволені Мінздравом. Ящики маркують етикетками: для 1-ї категорії з разовою полосою , а для 2-ї категорії - із зеленою.

На етикетці ставлять позначки: ЕЕ - патрані, Е - напівпатрані - з характеру обробки тушок; І - перша категорія, 2 - друга категорія, Т - не відповідає 1-й та 2-й категоріям /худі/- з угудованості.

Транспортування і зберігання. Транспортують тушки птиці всіма транспортними засобами. Вони мають бути чистими, сухими, надійно захищати продукт від зовнішнього впливу і мати санітарно-ветеринарне посвідчення. Зберігають м'ясо птиці в охолодженому вигляді за температури від 0° до 2°С та вологості повітря 80.. .85 % не більше 5 діб. Морожену птицю - за - 12... 25°С і вологості повітря 85...95 % зберігають від 4 до 12 місяців. Методи і обсяги вихідного і середнього зразків. 3 ящиків, вибраних згідне з НТД, відбирають 3 тушки (птиці для органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень, їх упаковують, пломбують і направляють у лабораторію.

Ідентифікують тушки, зробивши всі передбачені дослідження відібраних зразків, включаючи будову кістяку.

49. Особливості експертизи м'ясних товарів(на прикладі м'ясних консервів)

Основні критерії якості - органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. При зовнішньому огляді встановлюють стан банок, їх герметичність, наявність етикеток або інформації на самих банках. 3 органолептичних показників визначають смак та запах; консистенцію, якість бульйону або соусу, колір продукту, а також співвідношення м'яса та бульйону.

З фізико-хімічних показників перевіряють вміст жиру, кухарської солі, кислотність бульйону або соусу. Оцінюючи показник, безпеки, визначають вміст солей важких металів, аз мікробіологічних показників - наявність шкідливої мікрофлори.

Транспортна та споживча тара. Упаковують м'ясні консерви в транспортну тару: ящики дерев'яні, з гофрованого або щільного картону, пластмасових матеріалів. Банки в ящиках перекладають картонними прокладками. Споживча тара: металеві або скляні банки. Металеві з білої жерсті з внутрішнім і зовнішнім захисним покриттям, а також з чорної лакованої жерсті, алюмінію та його сплавів. Скляні банки закривають металевими кришками. Металеві банки-циліндричні, збірні, штамповані та фігурні.

На етикетному написі відбивається товарний знак, назва підприємства - виготувача, назва продукції, сорт, маса нетто, номер стандарту, умови та термін зберігання, склад, спосіб підготовки до вживання.

На нелітографічних банках виштамповуються на дні: ММ - індекс м'ясної промисловості, номер підприємства, рік виготовлення (дві останні цифри). На кришці: номер зміни, дата виготовлення (двома цифрами), індекс місяця за алфавітом (А,Б і т. ін.),асортиментний номер.

Кришки скляних банок не маркують, а на внутрішньому боці етикетки (повернутої до скла) штатом відмічають номер зміни та дату виробництва.

Транспортування і зберігання. М'ясні консерви транспортують усіма видами транспортних засобів. Вони повинні бути чистими, надійно захищати транспортовану тару та мати санітарно-ветеринарне свідоцтво. Розміщати тару слід так, щоб вона під час транспортування не перемішалась. Зберігати м'ясні консерви в тарі слід штабелями на підтоварниках, навантаження на 1 м3 камери не більше 0,6 тонни. Температура-зберігання - від 0 до І5°С, відносна вологість повітря - не вище 75 %. Термін зберігання від 0,5 до 3-х років.

Неприпустимі дефекти. Загрозливими можуть бути вздуті і бомбажні консервні банки (мікробіологічний, хімічний та фізичний бомбаж), які мають бути ретельно досліджені під час приймання. Недопустимі для вживання м'ясні консерви з мікробіологічним та хімічним бомбажем. Неприпустимий дефектами м'яса та бульйону є також сторонній смак та запах нафтопродуктів, хімікатів, гнилісний, пліснявий, присутність сторонніх речовин.

Методи і обсяги вихідного і середнього зразків. Контроль якості консервів проводиться вибірковим методом відповідно до НТД. Якість встановлюється окремо для кожної партії продукту шляхом відбору певної кількості тарних місць, з яких роблять точкові вибірки. Вибіркою вважають кількість від кожної одиниці упаковки для складання середнього зразка.

Вихідним зразком є сукупність окремих вибірок, відібраних від однорідної партії. Середнім зразком є частина вихідного зразка, виділеного для лабораторного дослідження.

При кількості одиниць упаковок у партії до 500 шт., для вихідного зразка відбирають 3% одиниць, але не менше 5 одиниць, а при кількості більш 500 шт. відбирають 2% одиниць упаковок.

Кількість м'ясних консервів визначається за кількістю місць та масою брутто. Масу нетто приймають за трафаретом на тарі.

Визначення основних показників якості. Для визначення органолептичних показників їх встановлюють у такій послідовності: зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенція., У металевих банках визначають їх зовнішній вигляд, герметичність, стан внутрішньої поверхні тари, масу нетто продукту, співвідношення складових частин м'ясних консервів,

З фізико-хімічних показників визначають загальну кислотність (у консервах з томатним соусом), вміст кухарської солі. На кожну партію м'ясних консервів має бути ветеринарне свідоцтво.

50. Особливості експертизи рибних товарів(на прикладі солоних рибних товарів)

Основні критерії якості включають органолептичні та фізико-хімічні показники. Органолептичні: вид риби, зовнішній вигляд, розмір, спосіб розбирання, стан луски, механічні пошкодження, консистенція, смак та запах, якість тузлуку.

Фізико-хімічні:масова частка солі, для деяких вадів солоної риби - масова частка жиру.

Пакування і маркування. Транспортною тарою для солоної риби послуговують діжки дерев'яні та полімерні заливні та сухотарні, ящики дощані, тара інвентарна, пакети з полімерних плівок. Дно і верх бочок і ящиків дерев'яних вистилають пергаментом, а в сухо-тарну діжку вкладають мішки-вкладиші.

Транспортна і споживча тара повинні бути чистими, без протікання розсолу, без сторонніх запахів. Риба вкладається спільними рядами одного виду і сорту.

На кожній одиниці тари має бути маркування з позначеннями: товарний знак, найменування постачальника, найменування риби,дата пакування, розмір риби, отупінь солоності, сорт , маса брутто і маса нетто тари, номер стандарту. Маркування виконують стійкою фарбою або вижиганням, воно має бути чітким і легко читатися.

Транспортування і зберігання. Транспортування здійснюється всіма видами транспорту, що має бути чистим та надійно захитати товар від втрат і впливу зовнішнього середовища. Транспортування риби проводять за правилами перевезення швидкопсувних продуктів.

Термін зберігання солоної риби залежить від виду риби,ступеня її солоності, способу засолу, виду тари, температури та відносної вологості повітря. Риба в заливній тарі зберігається довше, ніж у сухотарній.

Оптимальною температурою зберігання є режим від - 4 до - 8°С за відносної вологості повітря 85…90 % (для риби в тузлуку) і 75…80 % для безтуалукової риби. Зберігання від 5 до 10 місяців

Методи і обсяги вихідного і середнього зразків. Відбір проб для дослідження якості проводять відповідно до вимог стандарту. 3 кожної партії відбирають таку кількість упаковочних місць, з яких роблять виборки. Вихідним зразком вважається сукупність окремих виборок, відібраних від однієї однорідної партії, а середнім зразком є частина вихідного зразка. Середній зразок досліджується за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками в лабораторіях.

Припустимі та не припустимі дефекти. Риба солона з неприпустимими дефектами до реалізації не допускається. Такими дефектами є: затхлість / неприємний запах /, загар, окис / гнильний процес /, окислення жиру, забруднення пестицидами, пошкодження сирною мухою / малі рачки / та інші.

51. Особливості експертизи харчових концентратів

Харчові концентрати -- це продукти, які пройшли у виробничих умовах первинну і кулінарну обробку з наступним висушуванням.

Розрізняють 7 груп харчових концентратів: концентрати обідніх страв (перші і другі страви, десерти та сухі соуси); сухі сніданки; сухі продукти дитячого і дієтичного харчування; вівсяні дієтичні продукти; кавові продукти; напівфабрикати борошняних виробів; продукти з картоплі.

Спершу перевіряють якість пакування і маркування. Звертають увагу чи ціла тара та пакування, чи немає розривів і підмочування, чи не порушено герметичність. На наступному етапі розривають пакунок і візуально досліджують зовнішній вигляд харчового концентрату та його консистенцію. Для цього частину об'єднаної проби продукту насипають на лист білого паперу і за умов розсіяного денного світла або люмінесцентного освітлення візуально визначають форму часток і брикетів, пористість і пухир частість, а потім досліджують консистенцію, запах, смак та їхню відповідність нормативно-технічним документам. Як фізико-хімічні показники визначають кислотність, масову частку вологи, окремих компонентів і мінеральних домішок, кислотні і пери кисні числа, вміст жирів, білків і вуглеводів та різних харчових добавок і токсичних елементів.

Зберігання:

Зберігати харчові концентрати слід у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі не вище 20° С і відносній вологості повітря до 75%. В таких умовах концентрати обідніх страв можуть зберігатись, місяць: продуктів без додавання жиру у пакетах і пачках з термозварювальних матеріалів -- 8; брикетовані -- 12; з жиром відповідно 6 і 10; з копченостями, курячим фаршем, сухофруктами -- 4 і 6; з молочними продуктами, а також пшоняні і вівсяні -- З і 4. Строки зберігання киселів, мусів, желе, пудингів десертних апельсинових, лимонних, ванільних і мигдальних -- 4 місяці. Гарантійний строк зберігання повітряних зерен у карамелі -- 2 м-ці, без добавок, солодких, солоних--4 м-ці, повітряних зерен рису, глазурованих--6 м-ців; круп'яних паличок, батончиків та фігурних виробів без добавок і глазурованих -- З м-ці, а неглазурованих -- 1,5 місяці.

52. Особливості експертизи тари

Тара - промисл. виріб, признач. для упаковки, зберігання, транспортування і продажу товарів. Пакувальний матеріал -- це матер., з якого вироб. тару.

Заг. вимоги до тари: безпека, екологічність, надійність, сумісність (здатність не змінювати спож власт.), взаємозамінність, економічна ефективність, вартість. Вимоги до упаковки молочної продукції повинна мати вис. мех. міцність, бути стійкою до старіння, відрізня¬тись жорсткістю або еластичністю залежно від функт. признач. упаковки, виду фасувально-пакув. обладнання, здатністю до зварювання і забезпечення герметичного сполучення. Пакув. матеріали мають бути з відповідною газо-, паро-, водо- і ароматонепроникністю, вологоміцними і жиростійкими. Всі паку-в., закупорювальні матеріали і споживча тара повинні бути інер¬тними по відношенню до прод. і при контакті з ним не виділяти шкідливих для здоров'я людини речовин. Експертизу представлених зразків спожив. тари прод. тов. здійсн. за наступною схемою: орієнтування упаковки (х-тика пакув. матеріалу, відповідність специфіці тов., зручність використ. для споживача); поліграфічне оформлення (закінченість, чіткість тексту, ілюстрацій та вказівок, легкість сприйняття написів, єдність текстової та зображувальної інформації); відповідність маркув; повнота заповнення продукцією; спосіб та якість закупорювання; зручність пакування в транспортну тару; екологічність утилізації.

Тара призначена для упаковки продуктів і збереження їх при перевезенні, зберіганні і навантажувально-розвантажувальних роботах. Тара захищає продукти від забруднення, обсіменіння мікробами, механічних пошкоджень, шкідливого впливу світла, пилу, вологи, пошкодження гризунами.

Класифікація тари здійснюється за чотирма основними ознаками:

ь за видами матеріалу тара поділ на дерев'яну, скляну, мет, тканьову, картонно-паперову, пластмасову

ь за ступенем жорсткості, тобто здатності протистояти мех впливам, - на жорстку, напівжорстку, м'яку;

ь за ступенем спеціалізації-на універсальну і спеціалізовану; універсальна тара використовується для декількох видів товарів;

ь за кратністю використання тара буває одно-оборотною і багатооборотною (використовуваною неодноразово). Багатооборотна тара у свою чергу поділяється на інвентарну, яка належить певному підприємству-постачальнику і має його інвентарний номер, та тару спільного користування, що надходить від різних постачальників; застосування багатооборотної тари дозволяє значно скоротити кількість тари, що перебуває в обігу.

Зберігається тара в спеціально відведених складах чи окремих приміщеннях штабельним або стелажним способом. Тару, яка має специфічний запах, зберігають окремо. Мішки ретельно очищують від пилу, висушують і зберігають на стелажах у сухих приміщеннях.

Вимоги до тари:

Технічні - (або експлуатаційні) вимоги до тари передбачають, що конструкція і матеріал тари мають відповідати габаритам, агрегатному стану і властивостям товарів, розміщених у ній; вона повинна бути міцною, надійною, забезпечувати захист товарів від пошкоджень під час перевезення і зберігання, характеризуватися простотою розкривання та закривання. Конкретні технічні вимоги до тари передбачаються в стандартах.

Економічні вимоги до тари пов'язані з тим, що тара повинна бути недорогою у виготовленні та експлуатації, компактною, зручною для транспортування як з товаром, так і в порожньому вигляді; вона повинна виготовлятися з уніфікованих деталей, дозволяти багаторазове викор, мати низький коефіцієнт власної маси.

Санітарно-гігієнічні вимоги до тари передбачають простоту і надійність санітарної обробки тари.

Естетичні вимоги до тари визначають необхідність виразного художнього оформлення тари, яка повинна сприяти відображенню властивостей товару і доповнювати інтер'єр торговельного підприємства. Тому застосовувана тара повинна мати привабливий зовнішній вигляд, а її форма, кольористим на гама, тексти і рисунки на ній повинні відповідати естетичним смакам споживачів.

Загалом вимоги до тари залежать від таких чинників, як вид товару, його маса та розміри, форма, конструкція, а також умови поводження з даним вантажем під час його транспортування, зберігання, навантажувально-розвантажувальних робіт. Види тари і упаковки, які повинні використовуватися для упакування конкретних товарів, визначаються в стандартах, технічних умовах, іншій нормативно-технічній документації на дані товари. Особливо жорсткими є вимоги щодо тари та упаковки для перевезення та зберігання небезпечних вантажів.

Размещено на Allbest.ru