Продаж живої риби в магазині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Правильне харчування є запорукою здоров'я людини.

М'ясо риби -- це м'яза разом з ув'язненими в них дрібними кістами, сполучною і жировою тканинами. У ньому містяться повноцінні білки, жири, мінеральні і біологічно активні речовини (амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, мікроелементи й ін.).

М'ясо риби має специфічні смак і аромат, обумовлені сполукою екстрактивних речовин і ліпідів. Воно містить менше сполучної тканини, чим м'ясо забійних тварин, що забезпечує його легке переварювання і засвоєння організмом людини.

До складу м'яса риби входять різні хімічні сполуки, серед яких найбільше значення мають білки, небілкові речовини, ліпіди, мінеральні речовини і вітаміни. Все це обумовлює важливість риби і рибопродуктів в харчуванні людини.

Дати характеристику сировини для виробництва;

Визначити асортимент продукції;

Проаналізувати умови та терміни зберігання продукції;

Розглянути шляхи вдосконалення виробництва.

Вивчення товарознавчих властивостей риби дозволить одержати теоретичні знання про товарний асортимент, вимоги до якості, умов та термінів зберігання продукції в торгівлі.

В своїй дипломній роботі я хочу охарактеризувати основні види риби як незамінного товару у нашому повсякденному житті, навести класифікацію риби, основні їхні якісні характеристики, нормативну документацію, в якій ставляться вимоги до якості, пакування, маркування та умов зберігання живої риби. Це буде завданням дипломної роботи.

Мета дипломної роботи - на основі проведеного аналізу літератури, нормативної документації та інших джерел вивчити методи дослідження якості живої риби.

Товарознавча характеристика товару

Рибу класифікують за місцем і способом її існування, характером покриву шкіри, будовою скелета, розміром або масою, видами, термічним станом. За місцем і способом існування рибу поділяють на океанічну (зубатка, тунець, нопотенціал, риба-шабля, риба карітан, царську, камбала, тріска, палтус, прісноводну (стерлядь, короп) прохідну, яка живе в морях нереститься у річках (осетрові, лососеві) або навпаки, які живуть в опріснених ділянках, а розмножуються в річках (сазан, лящ). Поверхня тіла риби може бути покрита шкірою, або шкірою і лускою чи шкірою і рядами кісткових утворень "жучків" луска щільно прилягає до шкіри в одних видів риб вона дрібна, в інших велика.

За характером покриву рибу на лускату і без лускату і з кістковими лусками "жучками". До лускатої риби належать: судак, лящ, короп, карась, до безлускатної - сом, вугор. Рибу з дрібною лускою (зубатка, навага) обробляють так, як ту. Що без луски тому її умовно відносять до цієї групи "жучками" (шипами) вкрита осетрова риба.

За будовою скелета розрізняють рибу з кістковим скелетом (лускаста і безлускаста) осетрова риба, минога) скелет є опорою тіла риби.

За розміром або масою рибу поділяють на дрібну (до 200 гр.) середню (1-1,5 кг.) велику (понад (1,5 кг і більше).

Рибу поділяють на родини. У родини об'єднують рибу що має однакові ознаки: форму тіла будову скелета, шкіряний покрив, кількість і розміщення плавників та ін. Тіло риби складається з тулуба, голови, хвоста. Форма тіла риби веретеноподібною дрібна, плоскою стрічкоподібною, змієподібною. На тілі риби розміщенні плавники: парні - грудні, черевні, непарні - спинний хвостовий. Спинний плавник може бути твердий і м'який. Поверхня тіла риби вкрита шкірою під якою знаходяться м'язи. Вони складаються з дрібних, м'язових волокон що мають попереково смугасту будову і з'єднані між собою поручною тканиною. У черевній порожнині розміщені внутрішні органи (печінка, ікра чи молоко, кишечники та ін. Багато риб мають темну або світлішу ніж тіло що служить органом відчуття. Родина осетрових - білуга, калуга, остець -- найцінніша риба з ніжним і дуже смачним м'ясом, що має жирові прошарки. Форма тіла риби цієї родини веретеноподібна. Риба цієї родини надходить обов'язково потрощеною (за винятком окремих екземплярів) мороженою і вигляді в'ялених і копчених виробів та консервів.

Родина карпових - лящ, сазан, короп, карась. Рибець та ін. Риба цієї родини надходить живою, в'яленою, копченою інколи мороженою. Використовують коропів для приготування холодних закусок, смаження і запікання, фарширування.

Родина окуневих - окунь, судак, корж та інші. Надходить окунева живими і охолодженими, мороженими у вигляді консервів, у томатному соусі. Використовують для холодних закусок, фарширування і запікання, варених і смажених страв.

Родина тріскових - тріска, навага, ментай, сайра, хек, мерлуза та ін. Вони мають два спинних і один анальний плавники вусик відсутній. Надходять тріскові мороженими. Копченими у вигляді філе і консервів. Використовують їх для тушкування. Варіння смаження, запікання для приготування котлетної маси. Для холодних закусок.

Окремі види риб - сом, зубатка, камбала. Вугор, ставрида, вугільна риба. За термічним станом рибу поділяють на живу, охолоджену і морожену.

З усіх груп рибних товарів найціннішою у харчуванні є жива риба. Кулінарні вироби, приготовлені з тільки що оглушеної риби характеризуються приємним смаком, тонким неповторним ароматом.

Жива риба, вирощена в рибницьких господарствах, повинна відповідати таким нормам (масса в г одного екземпляра): короп -- 250--600, короп відбірний 600 і більше; товстолобик 250--600, товстолобик великий 600--2000, товстолобик відбірний 2000 і більше; карась сріблястий 100--250, карась сріблястий відбірний 250 і більше; амур білий 250--600, амур білий відбірний 600 і більше; форель 120--250, форель велика 250--800, форель відбірна 800 і більше; бестер 50- 700, бестер відбірний 700 і більше; буфало 250--600, буфало відбірний 600 і більше; сазан ставковий і сом канальний 250 і більше.

Товарну живу рибу прийнято поділяти на рибу рибницьких господарств (ставкова, культурна риба) і рибу природних водойм (т.зв. дика риба).

В Україні створені озерні і водосховищні рибницькі господарства, в яких поєднуються елементи ставкових рибних господарств і рибництва у природних водоймах.

Значний внесок у забезпечення населення України живою рибою, крім державних рибницьких господарств, вносять колективні спілки, лісові і фермерські господарства.

Асортимент, споживні властивості та показники якості живої товарної риби

Асортимент живої товарної риби формується за рахунок видів риб і їх розміру. У живому стані реалізують такі види риб: з родини коропових --коропа лускастого, дзеркального і голого, амура білого, товстолобика білого і строкатого, карася звичайного і сріблястого, сазана, ляща, линя та ін.; з родини окуневих -- окуня, судака, йоржа, берша; з родини щукових -- щуку; сомових -- сома; вугрових -- вугра; лососевих -- форель, лосось; осетрових стерлядь, бестер. З інших родин риб у живому стані в реалізацію надходять в незначній кількості канальний (американський) сом, американський смужковий окунь, буфало та ін. У загальному обсязі реалізації живої риби % займають коропові, а короп -- понад 2/3. З коропових риб у живому стані заборонено реалізовувати дніпровського вусача, маринку, храмулю та деякі інші види риб, які мають отруйні внутрішні органи (ікру, молочко та ін.).

Мінімальні розміри живої риби, виловленої в природних водоймах, установлюються Правилами рибальства для конкретної водойми. Така риба за довжиною (см) поділяється на велику, середню і дрібну (судак, щука, лящ, сазан, карась та ін.).

Реалізація живої риби в Україні не перевищує 1--1,5 кг на людину в рік, що значно нижче рекомендованої норми (3,5--4,0 кг). У багатьох країнах світу реалізація живої риби населенню значно вища, ніж в Україні; наприклад, в Угорщині понад 4 кг на людину у рік. Щоб довести споживання цього продукту в

Україні до рекомендованої норми, необхідно виростити і реалізувати не менш як 175--200 тис. т риби у рік. Для вирішення цього завдання у нашій державі є всі необхідні умови: водні ресурси, відповідний клімат, розвинуте рибництво.

Споживні властивості живої товарної риби залежать насамперед від вмісту в ній білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Хімічний склад м'яса риби визначає його харчову, біологічну, енергетичну цінність, засвоюваність, органолептичні та інші властивості. Цей склад не є постійним і змінюється залежно від виду риби, її віку, годівлі, фізіологічного стану, періоду і місця вилову.

У живій прісноводній рибі міститься від 64 до 79% води. Цінними у харчуванні є білки і жири риб. Білки риб належать до повноцінних; їх вміст не дуже залежить від виду риби і досягає 15--18%. Кількість жиру в окремих видах коливається у значному діапазоні -- від 1% (окунь річковий, щука) до 20% (вугор). У живій рибі є невелика кількість вуглеводів (до 0,5%), які представлені переважно глікогеном (тваринним крохмалем). Засвоюваність жиру і вуглеводів досягає 92-- 93%, білків -- 95--97%. Енергетична цінність м'яса коливається від 82 до 250 ккал на 100 г. Це коливання визначається насамперед кількісним вмістом жиру. Прісноводні риби порівняно з морськими, прохідними і напівпрохідними мають у своєму складі менше мінеральних речовин (1--1,4%). Йод у цих рибах відсутній або міститься у вигляді слідів. Залежно від виду риб кількість їстівної частини у них коливається від 50 до 75% (короп, лящ, форель -- 50%, товстолобик -- 52%, вобла -- 58%, лин -- 60%, вугор -- 75%).

На формування споживних властивостей живої риби впливають такі чинники, як її вид і розмір, чистота водойми, кількість кисню у воді, вид і кількість кормів, сезон вилову, фізіологічний стан риби, захворювання тощо.

Одним з найважливіших факторів формування споживних властивостей живої риби є зовнішнє середовище. Риби, виловлені у водоймах, забруднених мікроорганізмами, в тому числі патогенними, можуть бути причиною захворювання людей тифом, туберкульозом, холерою. Крім того, водойми можуть забруднюватись шкідливими речовинами, зокрема пестицидами. Шкідливих речовин, які можуть потрапляти у прісні водойми, нараховується понад ЗО. Забруднена риба може набувати мулистого, болотного, сірководневого, фенольного та інших присмаків і запахів.

Показники якості живої товарної риби

Приймання живої риби за кількістю проводиться зважуванням таким способом, щоб якнайменше впливати на її життєдіяльність. Особливо це стосується риб, які призначені для подальшого зберігання у живому стані. Заснулі екземпляри риби зважують окремо. Тара для зважування риби повинна мати щілини, які забезпечують повне витікання води до зважування. Шар живої риби в ящиках не повинен перевищувати 20 см, а маса -- 30 кг. Живі форель і стерлядь зважують в ємкостях з водою. Для цього спочатку тару зважують з водою, а потім -- з водою і рибою. За різницею встановлюють масу живої риби.

За станом живу рибу поділяють на бадьору, слабку та дуже слабку. Тільки бадьора, добре вгодована риба є доброякісною. Риба слабка та дуже слабка повинна бути відібрана, оглушена і направлена в реалізацію як охолоджена або заморожена. Заснулу рибу реалізовують також після її охолодження або заморожування.

За якістю жива риба на товарні сорти не поділяється. Риба повинна бути добре вгодованою, проявляти всі ознаки життєдіяльності, мати рух тіла, щелеп, зябрових кришок, плавати спинкою вверх. Угодованість риби визначають за товщиною спинки візуально або промацуванням м'язової тканини на спинці. Поверхня риби повинна бути чистою, природного забарвлення для даного виду, з тонким шаром безбарвного слизу, луска -- блискучою, щільно прилягати до тіла. Очі опуклі, рогівка прозора. Колір природного забарвлення для даного виду риби, зябра червоні. Риба не повинна мати механічних пошкоджень, ознак захворювання. Запах живої риби визначають на поверхні та в зябрах. Він повинен бути властивий живій рибі, без сторонніх запахів. Недоброякісна риба прийманню не підлягає та у реалізацію не допускається. До неї належить риба з такими вадами: хвора, з механічними ушкодженнями, з тьмяною шкірою та лускою, з каламутними очима, брудом, мулом і піском на зябрах і покриві, з горбами, виразками, рубцями, пліснявою на поверхні тіла, збитою лускою, поламаними плавцями, крововиливами, розривами шкіри на тілі, неприємним гнильним запахом і запахом нафтопродуктів.

Прісноводна риба, яка використовується в їжу, повинна пройти ветеринарно-санітарну експертизу на місці вилову. На основі даних ветеринарно-санітарної експертизи, огляду та лабораторних аналізів на партію виловленої риби видається ветеринарне свідоцтво або довідка про реалізацію у межах району. Без такого свідоцтва жива риба не може бути прийнята і допущена в реалізацію. У випадку накладання карантину на відповідну місцевість у зв'язку з появою інфекційних хвороб людей або тварин не дозволяється до зняття карантину вивозити рибу з водоймів, які знаходяться в даній місцевості.

При експертизі у живій рибі можуть бути виявлені хвороби, паразити, токсичні речовини. Хвороби риб є двох груп: інфекційні та інвазійні. Збудники інфекційних і більшості інвазійних хвороб несуть небезпеку для людини. М'ясо хворої риби забруднюється різною мікрофлорою, в тому числі небезпечною для здоров'я людини (сальмонелами, стафілококами, туберкульозною паличкою та ін.).

Високий вміст води спричиняє особливо швидке псування риби. Найбільш важливе значення для людини мають білки риб, які належать до повноцінних. Жири риб, на відміну від жирів наземних тварин, при кімнатній температурі мають рідку консистенцію. Це пояснюється наявністю в їх складі великої кількості ненасичених жирних кислот. Багато жиру (50--70%) є у печінці деяких риб, особливо тріскових. У м'ясі риб мало вуглеводів (від 0,2 до 0,5%). Переважає полісахарид глікоген. Риби, особливо морські, багаті на мінеральні речовини. У прісноводних рибах міститься від 1,0 до 1,4% цих речовин, у морських (анчоус, сардина океанічна, камбала азовочорноморська) -- 1 ,б--2,3%. З мінеральних речовин переважають фосфор, кальцій, сірка та ін. М'ясо морських риб багате йодом, кобальтом і бромом. Кобальт входить у склад вітаміну В,?, йод -- у склад гормонів щитовидної залози. У рибах є значна кількість жиророзчинних вітамінів А, О і Е. Особливо багато вітаміну А міститься у печінці тріскових та деяких інших риб. М'ясо риб містить також невелику кількість водорозчинних вітамінів.

Риби багаті на ферменти. Ці речовини відіграють значну роль у посмертних змінах, що відбувається у м'ясі риб. Найважливіше значення мають протеолітичні ферменти, які сприяють гідролізу білків. Активність ферментів у м'ясі різних риб неоднакова. У соледозріваючих рибах (оселедцеві, лососеві, осетрові, анчоусові) вона надзвичайно велика.

Енергетичну цінність м'яса риб визначає його хімічний склад. Цей показник залежить, насамперед, від вмісту жиру. Засвоюваність жиру і білків м'яса риб дуже висока, відповідно 95--97 і 96--98%. Енергетична цінність риб коливається від 80--100 ккал/100 г (щука, окунь річковий, пікша) до 200--250 ккал (сайра, скумбрія атлантична, оселедець атлантичний, вугор).

Споживні властивості риб визначаються також їх гастрономічними показниками. Високі гастрономічні властивості мають осетрові, лососеві і нототенієві риби, товстолобик, вугор та ін.

Харчова і біологічна цінність риби визначається хімічним складом її м'яса.

Таблиця 1. Хімічний склад та енергетична цінність м'яса риби

Вид риби	Вода	Білки	Жири	Екстрактивні речовини	Зольність	Енергетична цінність, ккал/100г
Анчоус атлантичний	71,5	20,1	41280	0,2	2,3	135
Вугор	64.1	41408	41414		1	240
Камбала азово-чорноморська	78,9	41323	41334	0,4	1,6	85
Кілька балтійська	75 0	41288	90		1, 9	137
Короп	77.4	16.0	41338		1,3	112
Лящ	77,7	41291	41278		1,1	105
Макру рус малоокий	81,2	17,1	0,4	0,2	1,3	70
Минтай	81,9	41532	0.9	0,1	1,3	72
Окунь морський	77.1	41323	41336		1,4	103
Окунь річковий	79,2	41412	0.9		1,4	82
Оселедець атлантичний	61,3	41472	41413		1,5	246
Пікша	81,4	41322	0.2		1,2	71
Сазан азовський великий	75,3	41382	41338		1	121
Сайра середня	6,5,4	41413	41288		1	205
Сардина океанічна	69?	41293	то	0,5	1,8	166
Скумбрія атлантична	67,5	18.0	41318		1,3	191
Скумбрія далекосхідна	61,5	41352	18.0		1,3	239
тунець	69.3	41388	41337	0,5	1,7	136
Щука	79,3	41382	1.0		1,2	84
Язик морський	83,2	10,3	5,2	0,4	1,3	88

Технологія продажу товару

Процес продажу -- це завершальний етап проходження товарів від виробника до споживача.

Процес продажу складається із сукупності операцій, що виконують працівники магазину в момент обслуговування покупців. Він залежить від форм та методів продажу, асортименту товарів та споживчого попиту.

Під час продажу товарів обов'язково необхідно дотримуватися високого рівня культури праці й обслуговування покупців

Культура торгівлі -- це ступінь досконалості працівника під час виконання своїх функціональних обов'язків у процесі реалізації товарів.

Культура торгівлі -- це комплекс організаційних, технічних, технологічних, санітарно-гігієнічних, естетичних заходів, спрямованих на підвищення рівня обслуговування покупців, на задоволення їхніх не тільки матеріальних але й моральних потреб. В основі культури торгівлі повинна бути всебічна турбота про покупця.

Суть усіх вимог споживачів зводиться до того, щоб, найменшими витратами часу і найбільшими зручностями купити необхідний товар високої якості

Високий рівень торгового обслуговування впливає на рішення покупців під час вибору покупки. Працівники торгівлі мають бути обізнані з основами психології, підходити до кожного покупця індивідуально і в жодному разі не принижувати гідності покупця.

Елементи культури торгівлі

Щоб успішно виконувати свої функціональні обов'язки, працівники торгівлі мають досконало володіти елементами культури торгівлі. Розглянемо складові культури торгівлі.

Наявність широкого і стійкого асортименту товарів високої якості.

Запровадження сучасних форм і методів продажу різних товарів.

Досконалість торгового процесу і розширення та надання додаткових послуг споживачам.

Господарське, зразкове ведення всіх справ, економні витрати коштів, боротьба зі збитками, отримання прибутків.

Впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Забезпечення магазинів новим сучасним обладнанням (електронними контрольно-касовими апаратами, електронними вагами, комп'ютерною технікою, підйомно-транспортним обладнанням, засобами автоматики тощо).

Раціональне розміщення товарів, естетична наочна викладка товарів, правильна організація робочих місць.

Зовнішнє оформлення магазинів та відповідне оформлення інтер'єрів торгових залів, їх санітарний стан.

Добре поставлена реклама, всебічне інформування покупців про товари, торгові послуги тощо.

Під час обслуговування покупців важливу роль відіграють ділові якості працівників торгівлі. Продавець зобов'язаний знати властивості товарів та їхнє призначення, способи кулінарної обробки продуктів, уміти запропонувати покупцеві, підкреслити позитивні характеристики товару.

Мова продавця має бути грамотною, спокійною; рухи -- спокійними, ритмічними.

Дотримання продавцями правил особистої гігієни, охайний зовнішній вигляд.

У працівників торгівлі не повинно бути таких якостей, як бездушність, пасивність, черствість, грубість, нетактовність. Продавець має постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, підвищувати культуру торгівлі, намагатися обслуговувати покупців на високому професійному рівні.

Елементи процесу продажу товарів

Процес продажу товарів повсякденного попиту простий. Якщо ж асортимент товарів збільшується, і покупцю доводиться вибирати товар, порівнювати сорт, найменування, то, відповідно, і ускладнюється процес продажу товарів.

Розглянемо елементи процесу продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням.

Ознайомлення покупця з асортиментом товарів, викладених на вітринах, прилавках; особисте спілкування з покупцем щодо його потреб у певних видах товарів.

Показ товарів покупцеві, надання консультації про споживчі властивості певного товару, його якість, способи використання та обробки.

Додаткові пропозиції, пов'язані з заміною відсутніх товарів іншими чи пропозиції супутних товарів.

Відбір, нарізання, зважування та пакування товарів.

Розрахунок з покупцем.

Вручення покупцеві придбаного товару, щирі побажання приємного настрою та запрошення відвідати ваш торговельний зал знову.

Технологія обслуговування покупців

Важливе значення має перше знайомство з магазином. Його санітарний стан, оформлення інтер'єру, вітрин та інше позитивно чи негативно впливає на покупця.

Але основне, що повинен зустріти покупець в магазині, -- це привітне, доброзичливе ставлення до нього працівників цього магазину.

Важливе значення при зустрічі має зовнішній вигляд продавця, його поведінка. Дотримання правил особистої гігієни, чистоти -- позитивно впливає на покупця. Якщо у продавця брудні руки, нігті, халат, покупець може відмовитися від покупки, навіть якщо вона й запланована.

Продавець зобов'язаний, не чекаючи питання покупця, ввічливо запитати, який товар він хоче придбати. Продавець може запропонувати покупцю інший товар у разі відсутності потрібного. Але зробити це необхідно дуже тактовно і ввічливо.

Показ товарів є основним моментом у процесі продажу товарів. Вважають, що вміло показаний товар -- наполовину вже проданий.

Показуючи товар, продавець консультує покупця щодо його властивостей, звертає увагу покупця на переваги та якість товару (калорійність, смакові та поживні якості тощо). На показ товару не треба витрачати багато часу. Необхідно показувати не більше 3-5 найменувань однорідних товарів, оскільки це пов'язано з психологічним перевантаженням покупця.

У разі заміни одних товарів іншими, необхідно пропонувати подібні. Наприклад, якщо немає крупи манної, то можна запропонувати крупу «Артек», оскільки обидві ці крупи виготовляють з пшениці. Супутніми продовольчими товарами вважають пряності та приправи.

Під час консультації покупця важливе значення має мова продавця, тон, зрозумілість, помірність, виваженість, грамотність. Мова продавця має бути спокійною, стверджуючою, не засміченою жаргонними та брутальними виразами. Продавець постійно повинен працювати над поповненням лексичного запасу своєї мови, її грамотністю. Продавець не повинен розмовляти з покупцем дуже голосно або дуже тихо.

Під час продажу товарів продавець зобов'язаний дотримуватися правил торгівлі, санітарних норм та правил техніки безпеки.

Відбирати товар покупцеві необхідно тільки якісний. За проханням покупця гастрономічні та інші товари нарізають. Пакувати потрібно правильно, швидко, красиво у відповідний пакувальний матеріал, щоб товар не висипався та не випадав. У разі необхідності продавець має зробити збірну упаковку з різних товарів.

Під час розрахунків з покупцем продавець зобов'язаний перевірити справжність грошових купюр чи достовірність чеків, їх реквізити, правильність внесеної за товар суми, гасити чек. Обов'язково необхідно дотримуватися правил та порядку розрахунку з покупцем.

Вручення покупки покупцеві має супроводжуватися словами «Будь ласка», «Дякуємо за покупку», «Заходьте до нас ще», «Ми Вам завжди раді».

якість живий товарний риба

Обладнання, інвентар, пристосування в магазині

Оснащення торговельних підприємств, правильний вибір обладнання значною мірою впливають на ефективність роботи цих підприємств, підвищення рівня культури обслуговування тощо.

Класифікують обладнання за:

· місцем використання -- це обладнання для торговельних залів, підсобних приміщень, тара-обладнання;

· способом установки -- пристінне, острівне, кутове, вбудоване (у стінках), привітринне;

· товарним профілем -- спеціалізоване (для хліба, овочів) і універсальне (для різних груп товарів);

· призначенням -- для зберігання товарів (підтоварники, піддони); для підготовки товарів до продажу (столи для фасування); для приймання товарів (столи для бракеражу -- визначення якості товарів); для показу товарів (вітрини); для розміщення, викладки та продажу (прилавки, вітрини, гірки); для розрахунку з покупцями (касові кабіни); для транспортування і продажу товарів (контейнери);

· матеріалом виготовлення -- дерев'яне, металеве, комбіноване;

· способом з'єднання деталей -- нерозбірне, збірно-розбірне, універсально-збірне (можна складати обладнання різного призначення й розмірів);

· характером виготовлення -- експериментальне, серійне, масове.

Вимоги, які ставляться до немеханічного торговельного обладнання, можна поділити на кілька груп: функціональні, ергономічні, економічні, санітарно-гігієнічні, естетичні.

Функціональні -- це вимоги, що забезпечують придатність обладнання до експлуатації. Торговельне немеханічне обладнання використовують для розміщення, показу, зберігання, продажу товарів. Тому згідно з функціональними вимогами таке обладнання має забезпечити збереження товарів без змін, бути містким (мати певну кількість шухляд, полиць, корзин). Крім цього, немеханічне обладнання повинне забезпечувати максимальне використання торговельних площ, а це можливо за рахунок застосування обладнання місткішого, з більшою площею експозиції. Одночасно це обладнання має бути зручним для відбору товарів покупцями.

Ергономічні -- вимоги, що забезпечують зручність експлуатації як з боку працівників торгівлі, так і з боку покупців. Тобто висота обладнання, розміщення полиць повинні .відповідати зросту людини, а глибина -- довжині простягнутих рук. Тому висота гірок буває не більшою ніж 2200 мм, прилавків -- 900 мм, касових кабін -- 800 мм.;

Економічні вимоги -- це вимоги, згідно з якими обладнання має бути недорогим, легко ремонтуватися, містким. Економічність виготовлення обладнання залежить від матеріалів, з яких його виготовляють.

Естетичні вимоги. У сучасному магазині одним із компонентів, який доповнює художній, естетичний вигляд торговельного залу, є немеханічне обладнання. Тому до нього ставлять певні естетичні вимоги. Колір обладнання має бути спокійних тонів, він повинен служити тлом для товарів. Пропорційність розмірів, чіткість ліній, раціональне використання, оздоблення надають гарного зовнішнього вигляду обладнанню, і воно добре вписується в інтер'єр магазину.

Правильний підбір немеханічного обладнання для торговельних приміщень забезпечує його типізація, стандартизація та уніфікація.

Типізація -- це підбір обладнання на основі типових загальних його характеристик. Використання найраціональнішого обладнання дає змогу розташувати товари так, щоб забезпечити високий рівень обслуговування покупців і високу продуктивність роботи працівників магазинів. Завдяки типізації обладнання є можливість розробляти конфігурацію розміщення його в торговельному залі магазину.

Уніфікація -- можливість використання однакових за формою, конструкцією деталей під час складання різних типів обладнання. Завдяки уніфікації можна створити раціональний набір деталей для різного обладнання.

Велика кількість уніфікованих деталей (тобто таких, які повторюються в наборах обладнання) сприяє налагодженню масового виробництва, зниженню витрат на виготовлення торговельного обладнання.

Стандартизація -- це нормативні вимоги до розмірів обладнання, матеріалів, з яких його виготовляють, якості, правил транспортування, зберігання обладнання. Ці вимоги обов'язкові до застосування в усіх галузях промисловості і торгівлі України.

Торговельний інвентар -- це різні пристрої, інструменти та прилади, які використовують у торговельному процесі. Залежно від призначення торговельний інвентар поділяють на кілька груп:

· для підготовки до продажу (совки, ножі, діжечки, струни, дошки для нарізування);

· для відпускання товарів (щипці, виделки, ножі, корзини і візки для відбору покупцями товарів та ін.);

· для зберігання товарів (лотки, корзини);

· для відкриття тари (молотки, цвяховиймачі, серпоподібні ножі, ножиці з отупленим кінцем, консерворозкривачі, інструмент для відкривання бочок);

· для підрахунків (мікрокалькулятор, тарілки для монет);

· протипожежний інвентар (вогнегасники, щити з інструментами для гасіння пожежі, ящики з піском);

· санітарно-гігієнічний інвентар (віники, швабри, сміттєзбір-ники, щітки, вікномийки).

Тара -- це вироби (ящики, контейнери), що використовують для збереження товарів від пошкоджень під час вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, продажу в торговельній мережі. Уся тара яка надходить до торговельної мережі, має відповідати вимогам відповідних стандартів.

Тара класифікується за призначенням, за матеріалом виготовлення, за кратністю обороту, за здатністю до опору, за спеціалізацією.

За призначенням тара буває:

· зовнішня -- мішки, ящики, контейнери, діжки;

· внутрішня -- пляшки, банки, коробки, пакети.

За матеріалом виготовлення: дерев'яна, металева, скляна, текстильна, паперова, картонна, з синтетичних та полімерних матеріалів. За кратністю обороту:

· одноразова -- пакети;

· багаторазова -- пляшки.

За здатністю до опору зовнішнім і внутрішнім умовам тара поділяється на:

· жорстку (ящики, діжки, контейнери); *напівжорстку (коробки, кошики);

· м'яку (мішки, кулі, поліетиленова тара). За спеціалізацією:

· універсальна - для різних товарів;

· спеціальна -- для однієї групи товарів.

Вимоги щодо якості тари вказуються у стандартах. Для перевезення і продажу товарів у торговельній мережі широко використовують тару-обладнання, яку випускають трьох типів:

TOC -- тара, основа якої є отвори у вигляді стійок;

ТОК -- тара з основою на колісних опорах;

ТОСК -- з основою на стійочних і колісних опорах.

За конструкцією тара-обладнання може бути:

· нерозбірною;

· збірно-розбірною;

· складною;

· розбірно-складною.

Як пристрої для викладки товарів є полиці з листового матеріалу та рішітчасті, лотки, касети з дроту та пластмасові.

Полиці та решітчасті касети для фасованих бакалійних, кондитерських, плодоовочевих, інших товарів.

Лотки -- для хліба і хлібобулочних виробів.

Пластмасові касети -- для м'яса, фасованих, молочно-- жирових товарів та крупи.

Вантажопідйомність тари-обладнання -- до 300 кг. Вантажно-розвантажувальні роботи ведуть за допомогою підйомно-транспортних механізмів. Порожню тару-обладнання повертають на склад постачальника.

Оскільки тара є матеріальною цінністю торгового підприємства, її приймають, обліковують як і товар -- за кількістю та за якістю. У разі виявлення якихось порушень якості тари чи її маркування складається відповідний акт і висуваються претензії постачальнику.

Найчастіше тару маркують фарбою, що не змивається. На мішках обов'язково або ставлять тавро, або підшивають бірку із зазначенням категорії. Мішки, що надходять з продукцією до торгової мережі, за якісним станом поділяються на п'ять категорій.

Наприклад, до 1-ої категорії належать нові мішки, що використовуються вперше, та мішки, котрі вже були у використанні, але чисті, сухі, непрілі, без латок, штопок та дірок. До 2-ої категорії відносять також чисті, сухі, непрілі мішки, що мають або потребують не більше 3-х латок чи штопок. Мішки 3, 4, 5 категорій відповідно можуть мати від 3 до 12 латок чи штопок. Мішки від 1 до З категорії призначені для затарення круп, борошна, макаронних виробів, зерна, цукру піску тощо.

Ящики, що надходять з товарами до торгової мережі, мають відповідати встановленим стандартам. Не допускаються відслоєння, коробления, інше пошкодження дощечок. В головках ящиків, наприклад для копченої чи в'яленої риби, мають бути 2--3 отвори діаметром 25--30 см, а для охолоджених рибних продуктів між дощечками дна і кришки -- проміжки завширшки 5 мм.

Діжки ємністю від 15 до 250 л, що надходять з товарами до магазинів, поділяють на заливні й сухотарні. В них перевозять консервовану плодоовочеву продукцію з розсолом, тузлучні рибопродукти, топлене масло, харчові жири, молокопродукти та ін. Діжки повинні відповідати встановленим стандартам.

Окремі стандарти розроблені на діжки, призначені для вина і соків, на діжки дерев'яні для пива, на діжки фанерно-штамповані, призначені для вершкового масла, маргаринової продукції, сухих і згущених молочних продуктів, яєчного порошку та желатину. Відхилення ємності допускаються +3 %.

Заливні діжки не повинні протікати, скріплені сталевими обручами у кількості та розмірах, що визначені в стандартах, без перекосів.

Скляна тара (пляшки, банки, балони різної ємності), що надходить до торгової мережі разом з консервованою продукцією, вино-горілчаними виробами, іншими продуктами також має відповідати відповідним стандартам.

Оскільки скляна тара надходить до населення разом з товаром, за неї утримується залогова вартість.

Скляна тара має бути прозорою, правильної форми, стійкою на горизонтальній поверхні, без тріщин та інших пошкоджень.

Металева тара (фляги, діжки), призначена для транспортування і зберігання олії та інших продуктів, має залогову ціну і повинна відповідати встановленим на неї стандартам. Металева тара має бути герметичною, міцною, з гумовою прокладкою між горловиною і пробкою.

Частина продовольчих товарів, які надходять у торгівлю, швидко псуються. Під час зберігання внаслідок біохімічних процесів та під дією мікроорганізмів якість таких продуктів може погіршуватися. Оскільки при зниженні температури повітря нижче 0 °С життєдіяльність мікроорганізмів уповільнюється, у торгівлі для зберігання продовольчих товарів використовують холод. Завдяки холоду і біохімічні процеси в товарах відбуваються повільніше. Тому, використовуючи холод, можна забезпечити тривале зберігання, а також первісну якість продуктів. Продовжити реалізацію сезонних товарів (овочі, фрукти) також можна, використовуючи холод. Уявлення про те, до яких втрат може призвести відсутність холодильного устаткування

Актуальним завданням торгівлі на сучасному етапі є забезпечення холодом товарів на всьому шляху їх переміщення.

Успішне зберігання продуктів за допомогою низьких температур може здійснюватись лише в тому разі, якщо низькотемпературний режим підтримуватиметься безперервно від заготівлі чи виробництва продукту і до його реалізації (рис. 22).

У сфері торгівлі використовують холодильне обладнання, яке призначене для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу швидкопсувних товарів. Це обладнання ще називають малими охолоджувальними пристроями (прилавки, прилавки-вітрини, холодильні шафи, збірні холодильні камери). Класифікують торговельне обладнання за такими ознаками:

· способом охолодження (сухольодовим охолодженням, льодосоляним, машинним);

· температурним режимом -- середньотемпературні (у марці позначається буквою С) з температурою охолодження від 0 °С до 8 °С, низькотемпературні (буква Н) з температурою охолодження, не вищою --18 °С;

· методом використання -- для торговельних автоматів, магазинів самообслуговування, магазинів з традиційними методами продажу;

· розміщенням агрегата -- вбудованим (у марці позначається цифрою 1), відокремленим (позначається цифрою 2), з централізованим постачанням холоду;

· зонами використання -- південна (позначається буквою Ю), де температура навколишнього середовища 12--40 °С, і для помірного клімату з температурою 12--32 °С.

Буквено-цифрова індексація визначає назву даного обладнання. Наприклад: КХС-2-6М -- камера холодильна середньотемпературна (КХС), цифра 2 означає, що агрегат винесений, наступна цифра означає номінальний внутрішній об'єм -- 6 м3. Ця холодильна камера призначена для помірного клімату, М -- це завод-виробник (Мукачівський завод торговельного обладнання).

Для короткотермінового зберігання охолоджених продуктів використовують збірні холодильні камери середньотемпературні КХС, а для заморожених продуктів -- КХН. Такі камери розміщують у підсобних приміщеннях, вони обладнані полицями і гаками.

У торгівлі здебільшого використовують камери КХС-6, КХС-12, з внутрішнім охолоджувальним об'ємом 6,12 м3 і температурою від 0 °С до -8 °С. Камеру КХС-6 можна завантажувати продуктами до 800 кг, а КХС-12 -- до 2000 кг. Останнім часом у торгівлі застосовують низькотемпературну холодильну камеру КХН-1-8,0. Ця камера призначена для зберігання заморожених продуктів у жарких і теплих зонах. Внутрішній об'єм її -- 8 м3. Охолоджується вона до температури в охолодженому стані до -18 °С. Складається така камера із теплоізольованих панелей. В охолоджувальне відділення доступ здійснюється через двері, які закриваються автоматично.

Холодильні шафи можна встановлювати в торговельному залі (на робочому місці продавця) або в підсобному приміщенні. Використовують їх для короткотермінового зберігання заморожених та охолоджених продовольчих товарів перед самим продажем. Нові типи холодильних шаф обладнані вбудованими герметичними агрегатами з автоматичним регулюванням температури. Температура в охолоджувальних об'ємах може становити від -3 до 1 °С. Полиці, решітки, дно шаф призначені для розміщення товарів. Холодильні торговельні шафи випускають місткістю до 240 кг: ПІХ-0,4 -- об'ємом 1,2 м3, місткістю 80 кг; ШХ-0,56 -- об'ємом 1,9 м3, місткістю 125 кг; ШХ-0,8 -- об'ємом 2,4 м3, місткістю 160 кг; ІПХ-1,12 об'ємом 3,8 м3, місткістю 240 кг.

Для зберігання швидкопсувних продуктів, попередньо охолоджених у функціональних місткостях чи в контейнерах, призначені холодильні шафи ШХ-1,4; ШХ-1,4-К. Ці холодильні машини повністю автоматизовані. Тут автоматично спрацьовує система охолодження. Відтавання інею здійснюється за допомогою електричного пристрою. Місткість цих агрегатів така: ШХ-1,4 -- 250 кг, а ШХ-1,4-К -- 260 кг.

Холодильні вітрини, охолоджувальні прилавки, прилавки-вітрини використовують для короткотермінового зберігання, виставки й продажу охолоджених та заморожених товарів. Холодильна вітрина ВХС-1-0,315, яка використовується в магазинах самообслуговування, розшифровується так: В вітрина, X -- холодильна, С -- середньо-температурна, 1 -- холодильна машина вбудована, 0,315 -- внутрішній об'єм, м3. Цю вітрину встановлюють острівним методом, вона двобічна і забезпечує покупцям вільний доступ до товарів.

Вітрини холодильні середньотемпературні: а -- ВХС-2-4К; б -- ВХС-2-4К1

Охолоджується тут нижній ярус, а верхній розташований над повітроохолоджувачем. Нижній ярус з боків та з фасаду виготовлений зі скла, а зверху відкритий. Маса завантаження цієї вітрини до 120 кг, а температура в охолоджуваному об'ємі може становити від 2 до -6 °С.

Зручними в користуванні є холодильні вітрини ВХС-1-0,8-0 (рис. 26); ВХС-1-1,25Д. їх використовують також для короткотермінового зберігання, виставки та продажу, проте вони забезпечені в охолоджувальному об'ємі функціональними місткостями, мають більшу внутрішню місткість, демонстраційну площу, вищі техніко-економічні показники, а також кращі умови експлуатації.

Ці вітрини горизонтальні, за конструктивною будовою однобічні, складаються з щільно залитої місткості, скляної огорожі, бічних панелей, вбудованого холодильного агрегата. Доступ до товару здійснюється з боку торговельного залу. Температура в охолоджувальному об'ємі доводиться від О °С до 8 °С. З допомогою електронного пристрою процес здійснюється автоматично. Маса завантаження цих вітрин становить: ВХС-1-0,8-0 -- 200 кг; ВХС-1-0,8-3 -- 150 кг; ВХС-1-0,25-Д -- 340 кг.

Прилавок-вітрина складається з прилавка і вітрини. У прилавку зберігають товари, а вітрина призначена для виставки і продажу товарів. Вітрина встановлюється на прилавку.

У магазинах з обслуговуванням через прилавок використовують прилавки-вітрини ПВХС-1-0,5. З боків і з лицьової сторони ця вітрина закрита подвійним склом, а з боку продавця є робочий стіл і розсувні дверцята. Продукти викладають на лотках. У прилавку вмонтовані теплоізольовані дверцята. Температура охолоджувального об'єму становить 0--8 °С. Маса завантаження -- до 400 кг.

Експлуатація холодильного обладнання. Від правильної експлуатації холодильного обладнання залежить підтримання належного температурного режиму в охолоджувальних об'ємах, забезпечення довговічності роботи холодильної машини, економія електроенергії, безпека експлуатації.

Експлуатують холодильні установки відповідно до правил, які вказані в експлуатаційній документації. Обслуговувати це обладнання торговельного підприємства можуть згідно з укладеними договорами ремонтні підприємства, які здійснюють комплексне обслуговування.

Дуже важливо під час експлуатації забезпечити герметичність установки, що запобігає витіканню холодоагентів. Місце витікання аміаку можна виявити за допомогою фільтрувального паперу, який змочений розчином фенолфталеїну, спирту-ректифікату й гліцерину. Якщо аміак з'явився в повітрі, індикатор стане червоно-малинового забарвлення. У разі виявлення витікання холодоагента холодильну установку відразу зупиняють і провітрюють приміщення.

За нагляд та огляд холодильних установок відповідальність несе адміністрація, хоча кожна установка закріплюється за певним працівником даного підприємства, який повинен стежити за правилами експлуатації.

Якщо це прилавки, вітрини, шафи, то вони не розраховані на охолодження продуктів, у них слід класти товари, вже охолоджені. За підтриманням температури стежать за допомогою скляних термометрів чи дистанційних манометричних термометрів. На економію електроенергії впливає шар інею -- якщо він більший від 5 мм, то погіршується тепловіддача, підвищуються затрати електроенергії і температура в охолоджувальному об'ємі збільшується. Щоб видалити шар інею, продукти з холодильної установки слід вийняти, холодильну машину вимкнути, а дверцята залишити відчиненими доти, доки іній не розтане.

Гострими предметами усувати снігову шубу не дозволяється, бо це може призвести до псування всього агрегата (витікання хладону з системи).

Холодильні установки, які експлуатують, повинні бути технічно справними. Якщо виявлені несправності, слід викликати механіка, який здійснює технічне обслуговування. Не слід вмикати обладнання у разі відсутності заземлення. Не можна також завантажувати обладнання більше норми, яка вказана в паспорті. Заборонено розміщувати продукти на випарнику, накривати полиці папером чи картоном, щоб не порушувати циркуляції повітря. Не слід класти в холодильних установках гарячі чи теплі продукти. При розміщенні товарів слід пам'ятати про товарне сусідство. Двері холодильника не можна довго тримати відкритими. Як правило, закладати продукти в холодильну установку можна лише через 1,5--2 год. після включення.

Усе холодильне обладнання потрібно утримувати в чистоті, періодично протираючи зовнішні частини вологою ганчіркою, а згодом -- сухою, внутрішні частини не рідше одного разу на тиждень треба промивати теплою водою з милом, потім чистою водою і насухо протирати.

До експлуатації торговельного обладнання допускаються особи, котрі пройшли спеціальну підготовку та інструктаж з техніки безпеки.

Охорона праці на робочому місці при експлуатації обладнання, інвентарю, посуду

Охорона праці при роботі на ріжучих машинах.

При роботі на ріжучих машинах необхідно дотримуватись правил по охороні праці, техніці безпеки, санітарії і гігієни. Щоб запобігти різним нещасним випадкам і травмам до роботи на них допускають тільки осіб, які знають правила експлуатації і догляд за машинами і які пройшли інструктаж по техніці безпеки.

Перед початком роботи необхідно вірно вдягти спец одяг, волосся підібрати під платок або косинку так, щоб кінці не звисали.

Всі машини з електродвигунами повинні бути заземлені, а рухомі частини -огороджені. Забороняється працювати на несправних машинах і машинах без захисних огороджень. Не можна поправляти продукт, який заклинив на ходу машини, торкатися руками до рухомих частин, допускати до машин працівників, які не мають спеціальної освіти. Поряд з машиною повинні бути вивішені плакати і попереджувальні надписи по техніці безпеки.

Охорона праці при роботі на холодильному обладнанні.

Правилами техніки безпеки забороняється включати холодильний агрегат при відсутності захисного заземлення, експлуатувати обладнання після закінчення терміну випробування ізоляції електромережі і захисного заземлення, знімати огородження з обертаючих частин агрегату незалежно від того знаходиться він в роботі чи ні, виконувати роботи по ремонту обладнання, по регулюванню особам, які не знайомі з роботою холодильних машин, розміщувати зайві предмети на огородженнях агрегату, зберігати продукти безпосередньо на випарниках і піддонах торгово-холодильного обладнання.

Поблизу холодильного обладнання необхідно вивісити інструкції по експлуатації холодильних установок, правила техніки безпеки, правила надання допомоги потерпілим.

Приміщення, в яких знаходяться холодильні агрегати або охолоджувальне обладнання, повинне бути добре освітленим, провентильованим, проходи вільними.

Охорона праці при роботі на касовому апараті.

Касири і спеціалісти по обслуговуванню апарату повинні пройти інструктаж по техніці безпеки. Робоче місце повинно бути обладнане двополюсною розеткою з заземленим контактом з комплекту поставки апарату.

Перед включенням апарату в мережу необхідно оглянути вилку і шнур і впевнитися в їх справності. Робота апарату при знятій кришці заборонена, відкривати апарат може тільки представник організації по технічному обслуговуванню. Забороняється залишати включений апарат без догляду, робити з апаратом вологими руками. При несправності апарата необхідно припинити роботу, апарат вимкнути і вмикати в мережу до приходу спеціаліста сервісної організації.

По закінченню роботи з апаратом необхідно мереженим вимикачем вимкнути його електроживлення і відокремити вилку шнура електроживлення від електромережі.

Охорона праці під час роботи на підйомно-транспортному обладнанні.

До роботи на електрокарах, акумуляторних візках, навантажувачах, штабелеукладальниках допускаються тільки ті особи які пройшли спеціальну підготовку і які мають право на водіння самохідного транспорту.

До експлуатації ліфтів допускаються особи не молодші 18 років, які закінчили курси по техмінімуму, які мають посвідчення кваліфікаційної комісії. Покати виготовляють з доброякісного дерева твердих порід без сучків і тріщин. Спуски-люки виготовляють прямокутної форми з дерев'яних дощок, з внутрішньої сторони обшивають стальними листами.

Охорона праці під час роботи в торгових підприємствах.

Директор завідуючий магазину або його заступник зобов'язані кожного дня до відкриття магазину перевірити торгівельне обладнання. Директор магазину забезпечує підтримку санітарного і технічного стану обладнання і інвентарю, своєчасний ввід в експлуатацію обладнання, механізмів, апаратів, вірне і ефективне їх використання, приймає обладнання від постачальника по кількості, комплектності і якості. По наказу директора магазину обладнання закріплюється за окремими робітниками.

Продавець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, і заводських інструкцій по експлуатації інвентарю, обладнання і засобів механізації, обережно до них ставитися. Всі робітники, які перший раз поступили на роботу в дане торгове підприємство проходять ввідний інструктаж, під час якого їх знайомлять з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки, безпечними умовами роботи в приміщеннях, з інструкціями по обслуговуванню обладнання.

Для перевірки знань робітниками правил техніки безпеки, вміння практично застосовувати їх, проводять повторний інструктаж. Всі робітники торгівлі незалежно від стажу роботи і кваліфікації проводять повторний інструктаж не рідше одного разу на протязі шести місяців роботи. При зміні характеру роботи, а також після нещасного випадку проводиться позаплановий інструктаж. В випадках виявлення порушень робітниками торгівлі правил техніки безпеки проводиться поточний інструктаж.

Якщо на підприємстві стався нещасний випадок, то на протязі 24 годин завідуючий відділом разом з інспектором по охороні праці та інженером по техніці безпеки повинні розслідувати причини і обставини нещасного випадку прийняти міри до попередження повторення подібних випадків.

Протипожежна безпека.

У магазині повинен висіти план приміщення і план евакуації робітників при пожежі, також записаний телефон і прізвище відповідального. Повинен висіти щиток, на якому розміщені вогнегасник, багор, відро, лопата /штикова і совкова/, гідро шланг. Знизу повинен стояти ящик з піском. Проходи не повинні бути заставлені.

Причини виникнення пожежі в торгівельних приміщеннях: необережне поводження з вогнем, паління в заборонених місцях, порушення правил користування електронагрівальними приладами. У майстернях, кабінетах працювати учням з пожеженебезпечними речовинами дозволяється тільки під наглядом і керівництвом викладача або майстра. Забороняється виливати легкозаймисті речовини в каналізацію.

Пожежна сигналізація використовується для того щоб викликати пожежну команду при виникненні пожеж.

Електробезпека.

Забороняється приторкатися або робити біля оголених проводів, класти руки, сторонні предмети, одяг на захисний кожух або рубильник. При перерві подачі електроенергії все обладнання вимикають. При випадках, коли помічено пробивання току на корпус, на радіаторах, трубопроводі потрібно зупинити роботу, повідомити адміністрацію. Перед початком роботи перевірити заземлення, все від рубильника до пускача. За час роботи контролювати нагрів електродвигуна і редукторної коробки. Забороняється перевантажувати робочу камеру машини. Не допускається робота машини на холостому ходу після закінчення роботи.

Правила санітари та гігієни термін реалізації

Санітарний стан магазину повинен відповідати вимогам встановленими органами Господарчого санітарного нагляду, наказами та вказівками високо постійних торгівельних організацій і санітарними правилами для продовольчих магазинів.

Санітарні вимоги до улаштування та утримання продовольчих магазинів передбачають заходи, що забезпечують правильне зберігання харчових продуктів попередження їх забруднення і порчі, встановлення нормативних вимог для продавців і покупців.

Територія, на якій розміщений продовольчий магазин повинна бути в чистоті. Прибирання подвір'я потрібно проводити щоденно. У теплу пору року перед прибиранням не менше двох разів в тиждень слід поливати територію.

Для промислових відходів та сміття на подвір'ї на відстані не менше 2,5 м від вікон та дверей магазину повинні розміщуватись що закриваються сміттєзбірними, встановлені на бетонованих площах. Сміттєзбірники потрібно систематично чистити та дезинфікувати 10% - ним розчином хлорного вапна (на відро води 1 кг хлорного вапна).

При проектуванні продовольчих магазинів, розміщеннях їх приміщень, розміщення обладнане, встановлення вентиляцій, водопроводу, каналізації, освітлення, при споруджень підлоги, стін, стелі необхідно дотриматися дійсних будівельних норм та правил. Санітарні потреби що до приймання, зберігання та продажу товарів розглядаються по товарним групах у відповідних розділах довідника. Усі приміщення магазину по вині триматися в чистоті: й щоденно ретельно прибирають: підлоги підмітають вологими засобами і миють видаляють бруд та павутиння протирають вікна, двері, панелі, обладнання, інвентар.

Один раз в тиждень приміщення прибирають з добавкою мильного розчину, хлорного вапна. Один раз на місяць призначається санітарний день для проведення генерального прибирання приміщення та дезинфекції.

Робоче місце продавця повинно триматися в чистоті. До початку продавці протирають вітрини, прилавки, ваги, ретельно оглядають отримані товари, перевіряють стан робочого інвентарю, готують пакувальний матеріал.