1

1.Обґрунтування (ініціалізація) проекту

1.1. Маркетингові дослідження ринку ресторанного господарства

Ресторанне господарство, яке сформувалось в виді галузі народного господарства, є однією з форм розподілу матеріальних благ між членами суспільства і сприяє раціональному використанню харчових ресурсів країни. Своєчасно надаючи мільйонам людей збалансоване по своєму складу харчування, працівники цієї галузі тим самим сприяють збереженню здоровя людей, зростанню продуктивності праці, підвищенню якості навчання, розумному використанню вільного часу, економічним використанням харчових ресурсів, зменшенням часу на приготування їжі у домашніх умовах. Головною метою ресторанного господарства в умовах ринкової економіки є повне задоволення постійно зростаючих матеріальних та духовних потреб населення. Ресторанне господарство надає платні послуги і тому тісно зв'язане з розвитком всієї економіки держави і вирішенням важливих соціальних проблем.

Докорінна перебудова ресторанного господарства в країні пов'язана з здійсненням комплексу заходів по подальшому розвитку матеріально-технологічної бази, покращенню якості приготування їжі, підвищенню рівня обслуговування, досягнення повного задоволення потреб населення в послугах цієї підгалузі.

Необхідною умовою подальшого розвитку ресторанного господарства є запровадження досягнень науково-технічного прогресу. Їх особливості на сучасному етапі розвитку економіки, полягають не тільки в удосконаленні виробництва та реконструкції, але й розробці принципово нової техніки і матеріалів, подальшої інтеграції науки з виробництвом. Треба підкреслити значну роботу науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро з стандартизації продукції ресторанного господарства, розробці моделей організації виробництва напівфабрикатів та готової продукції у галузі та ін. Основні напрямки науково-технічного прогресу в ресторанному господарстві - це розробка й освоєння серійного виробництва нових видів обладнання, втілення передових технологічних процесів приготування їжі, які базуються на запровадженні найкращих досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки.

На сучасному етапі розвитку міста Києва все частіше з'являються нові прекрасні житлові масиви, нові сучасні готелі, різні центри розваг та відпочинку. Разом з цим розвивається і ресторанне господарство.

Відкриваються нові заклади ресторанного господарства, які оснащені за останнім словом техніки та орієнтовані на задоволення потреби в якісному харчуванні та приємному відпочинку.

1.1.1.Дослідження ареалу діяльності закладу ресторанного господарства

В Києві проживає близько 3 мільйонів населення. Місто складається з 10 адміністративних районів, одним з них є Дарницький.

Дарницький район розміщений на лівому березі міста, налічує 285 тисяч мешканців, займає площу 6700га, 15% з яких - зелені території. Дарницький район являється другим найбільшим в місті. Станом на 01.09.2005 р. на території району в стаціонарних приміщеннях розташовано 815 підприємств торгівлі та ресторанного господарства. З них - 101 заклад ресторанного господарства на 4400 місць. Слід зауважити, що заклади ресторанного господарства в Дарницькому районі - це здебільшого кафе та закусочні невизначеної кухні та без елементарних ознак цивілізованості.

Дарницький район розташований в південно-східній частині міста і межує з такими районами : на заході з Голосіївським і Печерським, на півдні - з Деснянським районом міста Києва.

За своїм профілем Дарницький район відноситься до «спального» району міста, тому що в даному районі велика кількість житлової забудови. Дані про сегментацію за видами діяльності населення району, взяті у відділі статистики міської державної адміністрації, заносимо у таблицю 1.1.1 та зображуємо на рис.1.1.1

Таблиця 1.1.1

Розподіл населення за видом діяльності

№ з/п	Населення	Структура населення, %	Кількість чоловік
1	Школярі	15	4000
2	Студенти	1	5000
3	Діти	6	2200
4	Пенсіонери	12	2800
5	Безробітні	7	1400
6	Працюючі	53	20600
7	Інваліди	6	1200
	Всього	100	30000

Підприємство, що проектується, планується розмістити в мікрорайоні Дарниця, на вулиці Тростянецькій (Нова Дарниця). На території Нової Дарниці проживає 30000 тис.чол. В мікрорайоні Дарницький добра транспортна розв'язка. Роль транспортних артерій мікрорайону Дарницький виконують Харківське шосе та вулиця Бориспільська.

1.1.2.Аналіз ринку послуг ресторанного господарства в ареалі діяльності закладу

Найближчі сусіди майбутнього проектованого закладу - житлові будинки, ЖЕК; відділ реєстрації актів громадського стану Лівобережне відділення, відділ з питань надзвичайної ситуації, охорони праці та безпеки життєдіяльності населення, архів; управління юстиції та статистики у Дарницькому районі, будинок побуту «Дарничанка», Київський радіо механічний технікум, супермаркет мережі “Капітошка”, гуртожитки та школи.

Провівши дослідження Дарницького мікрорайону визначено динаміку розвитку ресторанних послуг в ареалі діяльності закладу протягом 2005 - 2006 років. Дані наведені в таблиці 1.1.2

Таблиця 1.1.2

Динаміка ринку послуг ресторанного господарства в мікрорайоні

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення ,±
Загальна кількість закладів ресторанного господарства	15	16	1
Кількість закладів ресторанного господарства по класам:
ресторан, в тому числі:	1	1	-
люкс;	-	-	-
вищий;	1	1	-
перший.	3	3	-
-бар:	5	6	1
· люкс;	-	-	-
· вищий;	1	1	-
· перший.	2	3	1
- кафе;	6	6
- кафетерій;	1	1	-
- закусочні;	3	4
Загальна кількість місць у тому числі	720	750	30
Кількість місць у закладах ресторанного господарства - ресторан:	90	90	-
· люкс;	-	-	-
· вищий;	-	-	-
· перший.	90	90	-
-барах:	90	120	30
· люкс;	-	-	-
· вищий;	30	30	-
· перший.	60	90	30
- Кафе;	250	250	-
- Закусочні;	140	140	-

За результатами таблиці можна зробити висновок, що кількість закладів ресторанного господарства збільшилась у порівнянні з 2005 роком на один заклад - бар. Загальна кількість місць збільшилась на 30, тобто на 2005 рік становила 680 місць, а на початок 2006 року -710.

Вивчення діяльності конкурентів необхідно провести, щоб визначити концепцію закладу, враховуючи сильні та слабкі сторони суперників. Потенційними конкурентами вважаємо усі заклади ресторанного господарства, розміщені у радіусі 1 км від місця проектування (табл. 1.1.3.)

Таблиця 1.1.3

Дислокація закладів ресторанного господарства даного району

Заклад	Адреса	Режим роботи	Кількість місць
Кафе „Фея”	Сормовська, 13	10.00-24.00	80
Ресторан „Мисливський двір”	Славгородська,49	10.00-2.00	90
Кафе-клуб „Дежавю”	Харківське шосе 15	12.00-24.00	140
Кафе-бар “Пролісок ”	Ялтинська,5	12.00 -23. 00	90
Кафе-бар “Садегі ”	Привокзальна,11	12.00 -23. 00	90
Бар “Мрія ”	Бориспільська,5	10.00-23.00	40
Закусочна-млинна	Ілліча,23	11.00-23.00	60
Кафе “Триглав”	Сімферопольська,9	10.00-24.00	75
Закусочна “Санчо Панса ”	Севастопольська,11	12.00-21.00	45
Разом	710

В Дарницькому районі розташовано дуже мало закладів-конкурентів, оскільки район є спальним, що надає змогу зпроектувати такий заклад , який б міг забезпечити споживачів необхідними послугами в організації харчування та дозвілля.

1.1.3.Визначення платоспроможного попиту споживачів в ареалі діяльності закладу

Розрахунок необхідної кількості місць у мережі проводиться з урахуванням наступних положень:

враховують

1

співвідношення самодіяльного та несамодіяльного населення, тобто внутрішньо міську міграцію;

чисельність населення в даному районі;

Потребу у місцях в закладах ресторанного г

1

осподарства визначають виходячи із кількості жителів мікрорайону, від'їжджаючих жителів і приїжджаючих.

Враховуючи коефіцієнт внутрішньо міської міграції та нормативну кількість місць підприємства ресторанного господарства проводимо розрахунок необхідної кількості місць в мережі ресторанного господарства (формула 1.1.1).

За даними управління статистики кількість населення мікрорайону становить 30000 тис.чол:

робітники та службовці, що приїжджають у район на роботу - 12000 чоловік;

робітники та службовці, які від'їжджають, тощо 22000 чоловік;

Загальну кількість місць у загально доступній мережі розраховується за формулою:

Р=(Н1*К*н)/1000, (1.1.1)

Де Р- розрахункова кількість місць у загальнодоступній мережі харчування, місць;

Н - чисельність місцевого населення, тис. чол.;

К - коефіцієнт внутрішньо міської міграції;

н - норматив місць на тисячу місць( 40 місць на 1000 чоловік )

Р= (30000*0,67*40)/1000=804 місць

Коефіцієнт внутрішньо міської міграції, що враховує зміну чисельності населення в районі визначається за формулою:

К=(Н₁-(Н₃-Н₂)*р)/Н1, (1.1.2)

Де Н₁-чисельність проживаючого населення, тис. чол.;

Н₂- приїжджаючі в місто, тис. чол.;

Н₃-від”їжджаючі з міста, тис. чол.;

р - коефіцієнт непрацездатного населення , р=0,4-0,6.

К= (30000-(22000-12000)*0,5)/30000=0,67

За результатами розрахунку визначаємо можливий тип закладу ресторанного господарства для ареалу діяльності.

Питома вага закладів ресторанного господарства, котрі реалізують повний асортимент страв у середньому дорівнює 60%, серед них ресторанів - 35%, їдалень - 65%. Питома вага закладів, котрі реалізують обмежений асортимент страв становить 30%. Із них кафе та бари - 70%, закусочні - 30%.

804 х 60% =482 (ресторани, їдальні)

804 х 30% = 241 (для кафе, барів, закусочних)

Для ресторанів необхідна кількість місць:

(482 х 35%)\100% = 169 (місць)

Для їдалень:

(482 х 65%)100% = 313 (місць)

Для барів: (241 х 70%)\100%= 169 (місць)

Дані заносимо у таблицю.

Проаналізуємо кількість місць в окремих типах закладах ресторанного господарства та порівняємо її з фактичною. Для цього скористаємося рекомендованим процентним співвідношенням типів закладів ресторанного господарства за коефіцієнтом міграції. Результати розрахунків та фактична кількість місць в різних типах наведена нижче (табл. 1.1.4.).

Таблиця 1.1.4.

Визначення структури мережі закладів ресторанного господарства

Тип закладу	Співвідношення, %	У тому числі	Кількість місць у закладах ресторанного господарства
			розрах.	Факт.	недост.
Заклади з повним асортиментом страв Заклади з обмеженим асортиментом страв	60 30	Ресторани 35% Бари 70%	169 169	90 120	79 49

Порівнявши кількість розрахункових та існуючих місць в закладах ресторанного господарства можна зробити висновок про недостатність забезпечення послугами ресторанного господарства у мікрорайоні Нова Дарниця. Ці обставини можуть сприяти більш повному завантаженню залів, і більш ефективному використанню потужності запроектованого закладу.

При дослідженні конкурентів проведемо аналіз конкурентного середовище, визначити і надамо характеристику основним конкурентам проектованого закладу закладу, проводимо порівняльний аналіз за допомогою побудови конкурентного профілю (таблиця 1.1.5.)

Таблиця 1.1.5

Конкурентні профілі закладів

КФУ	Проектований заклад	Ресторан “Мисливський двір”	Бар “Мрія”	Бар “Пролісок”
Місце розташування	5	5	5	5
Режим роботи	5	4	4	4
Якість продукції	5	5	5	4
Якість сервісу	5	4	4	4
Продовження таблиці 1.1.5.
Інноваційність	5	3	4	2
Ціна та цінові знижки	5	2	3	2
Кваліфікованість персоналу	5	4	4	3
Інтер'єр	5	5	5	3
Потужність	5	5	5	4
Номенклатура послуг	5	4	4	3
Стимулювання збуту	5	4	3	3
Середній бал	5,0	4,1	4,2	3,4

Проаналізувавши конкурентні профілі закладів видно, що найкращим серед закладів є ресторан “СВ” середній бал якого становить 4,2.

Дослідження ресторанного продукту необхідно проводимо в закладах, що визнані основними конкурентами це ресторан “Мисливський двір” , бар “Пролісок” “Мрія” дані зводимо у таблицю 1.1.6.

Таблиця 1.1.6.

Якість ресторанного продукту закладів-конкурентів, бали

Заклад-конкурент	Якість
	Закуски	Перші страви	Другі страви	Солодкі страви	Борошняні кондитерські вироби	Напої власного виробництва	Купівельні товари
Ресторан “Мисливський двір”	8	9	8	6	7	7	8
Бар “Мрія”	7	-	8	9	7	8	9
Бар “Пролісок”	7	-	6	6	6	5	7

Провівши аналіз якості ресторанного продукту видно, що лідером є ресторан “Мисливський двір” по всім групам страв. Данні про ціни на продукцію та послуги конкурентів проектованого закладу, проведемо аналіз, результат відобразимо у таблиці 1.1.7.

Таблиця 1.1.7

Характеристика цін на страви та послуги на ринку (літо)

Продукти Підприємство	Ціни (грн.)
	Закуски	Перші страви	Другі рибні страви	Другі м'ясні страви	Борошняні страви	Десертні страви	Середня вартість покупки
Ресторан “Мисливський двір”	19,45	17,20	23,40	22,75	5,20	2,10	15,0
Бар “Мрія”	17,70	13,50	22,50	18,52	5,10	13,20	15,10
Бар “Пролісок”	5,20	3,50	8,90	9,50	3,75	6,30	6,20

На основі аналізу зібраних даних щодо цін у закладах - конкурентах можна зробити висновок про цінові стратегії, що вони реалізують. Ресторан “Мисливський двір” концентрує у собі якість продукції власного виробництва разом з помірними цінами на неї. Бар “Пролісок” вироблює менш якісну продукцію, але ціни на неї вищі, крім перших страв, які є смачними, але по високій ціні.

Проведено вивчення попиту на продукцію ресторанного господарства методом анкетного опитування серед мешканців району. Основною метою дослідження було визначення таких питань:

- хто конкретно буде споживачем продукції;

- кількість споживачів;

- яку продукцію купуватимуть окремі групи споживачів;

- орієнтовний рівень цін на окремі види продукції (послуг);

- обсяг продажу у вартісній формі.

Для більш вичерпної інформації проведено анкетування населення, що дозволило, проаналізувавши дані, отримати повне уявлення про вимоги споживачів, їх уподобання. Дані анкетування наведені в таблиці 1.1.8.

У досліджуваному регіоні було опитано 450 чоловік.

Таблиця 1.1.8

Результати опитування респондентів в мікрорайоні Дарниця

Запитання	Варіанти відповідей	Кількість Відповідей	% відповідей
Чи мешкаєте Ви в цьому районі?	Так Ні	306 144	68 32
Продовження таблиці 1.1.8.
Скільки Вам років?	6-16 16-25 25-50 Більше 50	25 228 102 48	6 52 22 11
Чи користуєтесь Ви послугами підприємств ресторанного господарства?	Так Ні	423 27	94 6
Ваший дохід на одного члена родини складає:	До 400 грн 400-700 грн більше 700 грн	90 248 112	20 55 25
Яку суму ви звичайно витрачаєте на одне відвідування закладу ресторанного господарства?	50-80 грн. 80-150 грн. 150 і більше грн.	95 121 234	21 27 52
Яким закладам ресторанного господарства віддаєте перевагу?	Ресторан Кафе Піцерія Бар	261 27 59 103	58 6 13 23
Які б ви хотіли бачити нові заклади ресторанного господарства в своєму мікрорайоні?	ресторан Магазин кулінарії піцерія кафе пивний бар закусочна молодіжне кафе	71 90 68 45 14 82 90	16 20 15 10 3 18 20
Що, на Вашу думку, найголовніше в закладах ресторанного господарства?	Інтер'єр Кухня Обслуговування Розважальна програма Все разом	54 158 135 58 45	12 35 30 13 10
Яка з перерахованих кухонь вам найбільш подобається?	українська російська європейська далекосхідна італійська	135 54 90 54 117	30 12 20 12 26

Аналізуючи результати опитування, що приведені в таблиці 1.1.8 можна зробити висновок, що до мікрорайону Дарниця в основному приїжджає молодь (52%), що витрачають за одне відвідування закладу ресторанного господарства більше 60 грн (52%). Найпопулярніші кухні - українська (30%), італійська (26%) та середньо-європейська (20%). Найпопулярніший тип закладу ресторанного господарства - магазин кулінарії (20%). В закладах ресторанного господарства респонденти найбільш цінують кухню (35%) та якість обслуговування (30%).

Проаналізувавши відповіді анкетного опитування, можна визначити цільовий сегмент ринку:

- люди працездатного віку;

- надають перевагу стравам європейської та української кухні;

- головним критеріям вибору закладів ресторанного господарства для яких є якість страв;

- відвідують заклади регулярно кілька разів на тиждень;

- витрачають в середньому до 150 грн. за одне відвідування.

Аналіз результатів анкетного опитування приведемо у вигляді діаграм на рис.1.1.2 - 1.1.5.

Рис.1.1.2 Віковий статус опитаного населення

Рис.1.1.3 Респонденти у закладі надають перевагу

Рис.1.1.4. Опитані надають перевагу таким закладам

Рис.1.1. 5 Майбутні споживачі надають перевагу такій кухні

Отже, провівши дослідження інших закладів харчування даного району виявлено, що послуги, які ними надаються неповністю задовольняють потреби споживачів, як в запропонованому асортименті страв, так і в організації обслуговування. Тому основною вимогою до проектованого закладу є надання населенню максимального вибору послуг, що задовольняють найрізноманітніший попит та індивідуальний смак споживачів.

1.1.4.Визначення місткості ринку та його сегментація

Маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування місткості ринку. Показник місткості споживчого ринку ресторанних послуг району міста в натуральних показниках розраховується за формулою:

(1.1.3)

де М_РР - місткість ринку ресторанних послуг, чол.;

Р_і - кількість місць в окремому закладі ресторанного господарства;

K_і - середня фактична оборотність одного місця в даному закладі за добу.

(80*2,8+90*3,1+140*5,0+90*2,7+90*2,8+40*4,2+60*5,7+75*3,2+45*4)=2628 чоловік

Розрахунок потенційної місткості ведеться за формулою:

, (1.1.4)

де МПРР - потенційна місткість ринку ресторанних послуг, чол.

Р - кількість місць в окремому закладі ресторанного господарства, що будується, і буде введений в експлуатацію у розрахунковий період, місць.

K_і - середня оборотність одного місця в закладі даного типу за добу, разів .

Проведемо розрахунки:

М _ПРР= 2628 + (70*2,8)+(30*6,4)=3017 чоловік

Місткість ринку минулого року незначно відрізняється від поточного, оскільки закладів збільшилося лише на одиницю, загальна місткість збільшилася на 30 місць. Відповідно місткість ринку за минулий рік становила:

(80*2,8+90*3,1+140*5,0+90*2,7+60*2,0+40*4,2+60*5,7+75*3,2+45*4)=2505 чоловік

Місткість ринку досліджується протягом двох років, результати дослідження оформлюються у вигляді діаграми.( рис.1.1.6.)

Рис. 1.1.6. Порівняльний аналіз місткості ринку у 2005-2006 році

Результатом дослідження сегменту ринку є визначення кон'юнктури ринку за такими характеристиками:

· співвідношення попиту і пропозиції послуг;

· рівень і динаміку цін на послуги;

· стан конкуренції;

· вплив державного регулювання;

· природу сезонних коливань на послуги;

· сумарні та відносні грошові доходи споживачів;

· тенденції та перспективи розвитку певного ринку (сегменту ринку).

1.1.5.Визначення перспективних каналів збуту продукції та послуг закладу ресторанного господарства, що проектується

Визначення додаткових каналів збуту передбачає збір інформації, її аналіз та вибір вигідних для закладу напрямів (табл. 1.1.9)

Таблиця 1.1.9

Канали збуту продукції та послуг закладу ресторанного господарства, що проектується

Канал збуту	Характеристики каналів
Основні:	Переваги	Недоліки
Торговельна зала ресторану	1. Широкий асортимент готової продукції і послуг 2. Комфортність 3.Непотрібність постачання	1. Обмежена кількість споживачів 2. Малий обсяг реалізації
Магазин кулінарії	1. Реалізація готової продукції та напівфабрикатів 2. Реалізація продукції лікувально-профілактичного харчування.	1.Обмеженість асортименту та номенклатури послуг 2. Фіксований режим роботи
Торговельні зали інших закладів	1. Широкий асортимент борошняних виробів 2. Великй обсяг реалізації цих страв	1. Існують витрати на постачання 2.Необхідність використання спеціального транспорту
Додаткові:
Заклади торгівлі (відділи кулінарії)	1. Додатковий доход 2. Можливість постачання страв нескладного приготування та стандартних напоїв	1. Складність дотримання санітарно-гігієнічних вимог 2. Обмеженість кількості місць для споживання

1.1.6.Характеристика маркетингової політики

Основним завданням кожного підприємства незалежно від форми власності, типу підпорядкування та інших визначальних чинників повинна бути якість продукції.

Для успішної діяльності підприємства, виготовлятиметься ним така продукція, яка:

- відповідатиме чітко визначеним потребам;

- задовольнятиме вимоги споживача;

- відповідатиме чинним стандартам і нормативним умовам;

- продаватиметься за конкурентоспроможними цінами.

Підприємство спеціалізуватиметься на приготуванні страв української кухні, забутих рецептурах нашого краю, які передавались крізь віки у сучасність.. Пропонуватиметься клієнтам достатньо різностороннє меню. Найважливішиим характеристиками технологічного процесу з погляду його впливу на якість продукції, що виготовляєтиметься, є:

- технологічна оснащеність виробництва новими сучасними видами технологічного обладнання;

- якість використаної сировини і н/ф;

кваліфікація робітників;

наявність технологічних карт.

Характеристика маркетингової цінової політики закладу

Маркетинговою стратегією передбачається раціональна політика ціноутворення.

Враховуючи економічну ситуацію на Україні, необхідно реально підійти до встановлення націнки та надбавки на продукцію ресторанного господарства. Необхідно встановити таку ціну, яка буде психологічно приваблива для споживачів та нижча ніж ціна конкурентів. Також, щоб встановлена ціна забезпечувала зростання реалізаціїї продукції на ринку, отримання максимального прибутку і задовільного доходу і забезпечення беззбиткового існування в умовах гострої конкуренції та зміні потреб споживачів. Надбавку необхідно встановити від 15 до 45%, максимальну націнку - 200%, тоді як у конкурентів націнки перевищують 200 -250%.

Додатковий прибуток може бути досягнутий за рахунок збільшення обсягу випуску та реалізації продукції власного виробництва та купівельних товарів. Частка продукції власного виробництва в товарообороті буде підтримуватися на рівні 60 - 70 %, що є найбільш раціональним для закладів аналогічної спеціалізації. Одним з основних показників, що характеризують результати господарської діяльності закладів ресторанного господарства є товарооборот. Роздрібні ціни формуються , виходячи з вартості закупки сировини та продовольчих товарів по оптово-відпускних цінах, торговельних надбавок, відповідних націнок. При реалізації деяких соціально значущих товарів встановлюються граничні розміри торговельних надбавок.

Розмір торгівельної націнки залежить від виду закладу ресторанного господарства: в ресторані та барі 200%:

Потрібно розробити таку програму маркетингу, яка буде спрямована на зацікавлення споживачів продукцією та послугами даного закладу ресторанного господарства. Планується проведення комплексу маркетингових заходів, за допомогою яких досягається мета вплинути на споживача, культивувати у нього необхідні звички, смаки, наміри, форми і стиль поведінки. До їх складу входять:

- реклама - діяльність з метою привернути увагу споживача до продукції шляхом розповсюдження престижної інформації про неї, закликів і рекомендації;

- стимулювання збуту - короткочасні спонукальні заходи заохочення і привернення уваги потенційних споживачів;

- пропаганда - стимулювання попиту на товар шляхом розповсюдження про нього комерційно важливих, наукових відомостей.

Характеристика маркетингової комунікаційної політики закладу

Сучасну діяльність підприємства на ринку товарів і послуг неможливо уявити без комунікацій.

Маркетингова політика комунікацій складається з чотирьох основних інструментів: реклами, зв'язків із громадськістю, стимулювання збуту та персонального продажу.

Найважливіший і найпотужніший засіб стимулювання збуту - реклама, яка має на меті:

1) підвищення потенційного сприйняття споживачами позитивних якостей пропонуємих товарів та послуг;

2) надання інформації про товари та послуги;

3) популяризація пропонуємих товарів та послуг.

Мета першочергової рекламної кампанії - ознайомлення 100% потенційних споживачів місцевого ринку з особливостями ринку і послуг, що будуть надаватися у запроектованому закладі ресторанного господарства.

Рекламна кампанія передбачає слідуючі заходи:

а) Встановлення рекламних щитів у районі діяльності закладу ресторанного господарства;

б) Рекламні щити повинні містити інформацію про послуги, що надаються, про розклад роботи закладу ресторанного господарства;

в) Встановлення рекламних табличок з тією ж інформацією в кожній з адміністративних будівель, які знаходяться поряд, а також на найближчих зупинках громадського транспорту;

г) Об`яви в місцевих газетах, які вказують на особливості послуг закладів ресторанного господарства;

д) Встановлення світової реклами на фасаді закладу. Така рекламна кампанія зможе забезпечити ознайомлення необхідної кількості споживачів з особливостями роботи закладу. Світлова реклама буде відігравати водночас роль нагадувальної та спонукальної реклами.

е) Важливе значення має зіграти рекламний логотип на разовій упаковці страв.

Реклама про діяльність закладу ресторанного господарства буде стимулятором торгівлі, притягне увагу споживача. Більшість рекламних матеріалів буде представляти собою об`яви в періодичних виданнях, рекламні звернення по радіо, можливі трансляції по телебаченню. Статті у газетах можуть вплинути на широку аудиторію та послужать “безкоштовною рекламою”, якщо газета схвалить бізнес або продукцію даного закладу ресторанного господарства. Крім цього публікації викличуть у людей почуття об`єктивності, яке може допомогти закладу ресторанного господарства мати добре ім'я без зайвих витрат на рекламу. А також кращою рекламою буде асортимент і якість продукції. В таблиці 1.1.10 наведені розцінки на рекламу в деяких періодичних виданнях та на радіо м. Хмельницького.

Таблиця 1.1.10

Організації - рекламодавці

Організація	Обсяг реклами	Ціна, грн.
Журнал „Единственная”	(4034мм) стор. в рамочці	1380
Газета “Факти”	(4034мм) стор. В рамочці	210
Журнал “Наталі”	(4034мм) стор. В рамочці	200
Газета “Є”	(4034мм) стор. В рамочці	380
РА “Крок”	1 придорожній плакат з малюнком	800
„Панорама”	(4034мм) стор. В рамочці	500
Всього		2500

Виходячи з даних таблиці 1.1.10 приблизні одноразові витрати на рекламу закладу ресторанного господарства не повинні перевищити 3,5 тис. гривень.

1.2.Концепція заклад ресторанного господарства

Технологічний розрахунок потужності підприємства виражено кількістю місць в залах, отже спочатку визначають чисельність людей що харчуються. Кількість тих, що харчуються, визначається за графіком завантаження залів, який складається з урахуванням режиму роботи залу, середньої тривалості приймання їжі одним споживачем, орієнтованого коефіцієнта завантаження за кожну годину роботи закладу. Тривалість прийому їжі одним споживачем залежить від типу закладу і методу обслуговування.

Коефіцієнт заповнення залу в різні години визначають на основі вивчення пропускної спроможності залу діючого підприємства, аналогічного проектованому. Для закладів ресторанного господарства, що проектуються береться приблизне значення для різних годин роботи з урахуванням факторів, які впливають на кількість відвідувачів.

Визначимо прогнозовану кількість відвідувачів закладу за день за графіком завантаження залів. Він складається з урахуванням режиму роботи залів, середньої тривалості приймання їжі одним споживачем, орієнтованого коефіцієнта завантаження за кожну годину роботи закладу. Тривалість прийому їжі одним споживачем залежить від типу закладу і методу обслуговування.

Кількість відвідувачів, яких обслуговують за кожну годину роботи визначено за формулою:

N_ч =Р*60 / t *К₃ , (1.2.1)

Де N_ч - кількість відвідувачів, що зайшли в зал за даний час, чол.;

Р - кількість місць в залі;

t - тривалість посадки, хв.;

К₃ -- коефіцієнт завантаженості залу за певний час.

Кількість споживачів за день визначають як суму кількості споживачів за кожну годину обіднього залу.

Оборотність одного місця дорівнює:

? = N / Р , (1.2.2)

де N - загальна кількість відвідувачів за день.

Всі розрахунки визначення кількості споживачів зведені до таблиць 1.2.1-1.2.2.. Режим роботи залів вибираємо згідно з висновками опитування населення з врахуванням того, що в районі велика кількість установ, організацій тощо. Приймаємо режим роботи:

· Ресторан - з 10:00 до 24:00

· Бар - з 12:00 до 02:00

Такий режим роботи підприємств ресторанного господарства дозволить споживачам, не тільки вдень, а й в вечірній час користуватися послугами проектованого підприємства.

Таблиця 1.2.1

Графік завантаження залу ресторану на 70 місць

Години роботи	Тривалість прийому їжі, хв., t	Оборотність місця за 1 год., ?	Коефіцієнт заповнення залу, К3	Кількість відвідувачів, чол., N
1000 - 1100	60	1,0	0,1	7
1100 - 1200	60	1,0	0,1	7
1200 - 1300	60	1,0	0,2	14
1300 - 1400	60	1,0	0,4	28
1400 - 1500	60	1,0	0,2	14
1500 - 1600	60	1,0	0,1	7
1600 - 1700	90	0,7	0,1	5
1700 - 1800	120	0,5	0,2	7
1800 - 1900	120	0,5	0,7	25
1900 - 2000	150	0,4	0,9	25
2000 - 2100	150	0,4	0,7	20
2100 - 2200	120	0,5	0,5	18
2200 - 2300	90	0,7	0,3	14
2300 - 2400	60	1,0	0,1	7
Разом відвідувачів за день	196
Оборотність місця - 2,8 разів

Таблиця 1.2.2

Графік завантаження залу бару на 30 місць

Години роботи	Тривалість прийому їжі, хв., t	Оборотність місця за 1 год., ?	Коефіцієнт завантаження залу, КЗ	Кількість відвідувачів, чол., N
1200 - 1300	60	1,0	0,1	5
1300 - 1400	60	1,0	0,2	10
1400 - 1500	60	1,0	0,3	15
1500 - 1600	60	1,0	0,1	5
1600 - 1700	90	0,7	0,2	7
1700 - 1800	90	0,7	0,5	17
1800 - 1900	120	0,5	0,6	15
1900 - 2000	120	0,5	0,8	20
2000 - 2100	120	0,5	0,9	23
2100 - 2200	120	0,5	0,9	23
2200 - 2300	120	0,5	0,8	20
2300 - 2400	90	0,7	0,6	20
0000 - 0100	90	0,7	0,3	10
0100 - 0200	90	0,7	0,1	3
Разом відвідувачів за день	193
Оборотність місця за день - 6,4 разів

Добову, тижневу та річну зміну динаміки попиту на послуги ресторану та бару зображено на рис.1.2.1, 1.2.2. ,1.2.3,.1.2.4., 1.2.5, 1.2.6

Рис.1.2.1. Прогнозована добова динаміка попиту ресторану вищого класу на 70 місць

Рис.1.2.2. Прогнозована тижнева динаміка попиту ресторану вищого класу на 70 місць

Рис.1.2.3 Прогнозована річна динаміка попиту ресторану вищого класу на 70 місць

Рис.1.2.4. Прогнозована добова динаміка попиту бару вищого класу на 30 місць

Рис.1.2.5. Прогнозована тижнева динаміка попиту бару вищого класу на 30 місць

Рис.1.2.6. Прогнозована річна динаміка попиту бару вищого класу на 30 місць

Для розширення діяльності даного підприємства необхідно завоювати ринок споживачів, що вже склався, а також нові ринки. Крім, звичайних послуг заклад пропонуватиме різноманітний асортимент додаткових послуг. У закладі ресторанного господарства передбачається надавати перелік послуг вказаний у таблиці 1.2.3.

Таблиця 1.2.3

Перелік послуг закладу, що проектується

Назва послуги	Характеристика послуги
Послуги харчування ресторану та бару	Послуга по виготовленню, реалізації та організації споживання широкого асортименту страв та виробів складного приготування всіх основних груп з різних видів сировини, купівельних товарів та вино-горілчаних виробів, що надається кваліфікованим виробничим та обслуговуючим персоналом у умовах підвищеного комфорту та матеріально-технічного оснащення разом з організацією дозвілля
Послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських виробів	Виготовлення кулінарної продукції на замовлення з власної сировини, складного приготування з додатковим оформленням, послугу кухаря по виготовленню кулінарних виробів на дому
Послуги з організації споживання і обслуговування	Організація обслуговування свят, сімейних обідів, ритуальних міроприємтсв, бронювання місць в залі, послугу офіціанта на дому, доставку кулінарної продукції та обслуговування споживачів на роботі, вдома
Послуги з реалізації кулінарної продукції	Реалізація кулінарної продукції через магазин кулінарії, комплектація обідів в профілактичні санаторії, лікарні
Послуги з організації дозвілля	Організація музичного обслуговування, організація проведення концертів та відео програм
Інформаційно-консультативні послуги	Консультації спеціалістів по виготовленню та оформленню кулінарних виробів, сервіровці столу, організацію навчання кулінарній майстерності
Інші послуги	Продаж фірмових значків та сувенірів, парковка особистих автомашин, виклик таксі, представлення засобів для чищення взуття, засобів особистої гігієни, пакування страв та виробів, що залишилися після обслуговування споживачів та тих, що куплені у закладі, надання споживачам телефонного та факсимільного зв'язку

Проаналізуємо концепції об'єкта проектування дані представимо у вигляді таблиці 1.2.4:

Таблиця 1.2.4

Концепція ресторану та бару

Ознаки концепції	Характеристика ознак
Тип	Ресторан , бар
Клас проеектуємого закладу	Вищий
Кулінарне спрямування закладу	Українська кухня
Місце знаходження:	м. Київ вул. Тростянецька 33
- фактичне	Окремий будинок
- знакове	Навпроти парку партизанської слави
Контингент споживачів	Розосереджений (туристи, працівники державних та приватних установ, мешканці та гості району, міста ін.)
Формат закладу	Table a la` carte
Формат виробництва	на наіпівфабрикатах різного ступеню готовності
Філософія використання просторових ресурсів	Виробництво продукції (національна піч) та подача десертів в залі
Організація дозвілля	Народні музики (жива музика)
Форма обслуговування	Офіціантами в національних костюмах
Дизайнерський стиль	Українська хата

Найповніше концепцію закладу викладено у концептуальному та презентаційному меню, яке наведено у додатках.

Підведемо пісумки, заклад ресторанного господарства української національної кухні, що проектується розташовано у Дарницькому районі міста Києва по вулиці Тростянецькій 33, містить комплекс два заклади вищого класу:

· Ресторана на 70 місць

· Бар на 30 місць.

Маркетингова стратегія закладу передбачає раціональну політику ціноутворення на продукцію. Найдоцільнішою буде стратегія спрямована на те, що ціни на основні види продукції залишатимуться стабільними за своїм рівнем порівняно з конкурентами, а додатковий прибуток буде досягнутий за рахунок збільшення обсягу випуску і реалізації продукції власного виробництва та купівельних товарів, а також забезпечення інших закладів харчування та магазинів напівфабрикатами різного ступеню готовності.

2.2. Інженерна частина

§ Міська інженерна інфраструктура та загальна характеристика ділянки будівництва

а проектований об'єкт будівництва - ресторан на 70 місць та бар на 30 місць розташований в окремо стоячій одноповерховій будівлі. Ділянка під будівництво розташована в Дарницькому районі міста Києва по вулиці Тростянецькій 33, біля парку партизанської слави.

а архітектурний стиль забудови мікрорайону - класичний;

а район забудовано переважно 5-ти, 9-ти та 16-ти поверховими будівлями ;

а площа ділянки під будівництво [1, 2];

а

,	(2.2.1)
де - площа ділянки під будівництво, м2; nз - норматив площі земельної ділянки, м2/місце; N - кількість місць у закладі, місць.

а Рельєф ділянки забудови - спокійний, рівний

а Типи ґрунтів - намивні (підзолисті, суглинкові, тощо);

а Глибина промерзання ґрунту 0,9 м;

Характеристика зовнішніх інженерних мереж (для нового будівництва)

а Мережі енергозабезпечення в районі - трансформаторна підстанція ТП № 02361 по вул Славгородській ;

а Мережі водопостачання - міський водогін 400 мм проходить між вул.Харківське шоссе на відстані 500 м від межі території забудови ;

а Мережі каналізації - районний колектор 600 мм проходить між на відстані 400 м від межі території забудови. Дощова каналізація - прийомник дощових вод на вул Тростянецькій на відстані 600 м від ділянки будівництва;

а Мережі теплофікації - міський теплопровід від ТЕЦ-№ 2 300 мм проходить між вул.Російській на відстані 800 м від межі території забудови;

§ Розміщення закладу в містобудівній структурі;

а Було проведено дослідження території радіусом охоплення 1500 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи: ресторан ПП Харченко, Найт Блюз Кафе-клуб, парк партизанської слави, існуюче озеленення району, транспортні мережі (включаючи внутрішньо квартальну), інженерні мережі району, напрям сторін світу. Існуючу містобудівну ситуацію показано на ситуаційному плані.М1:2000

а На ділянці будівництва виділяємо такі зони: зона під забудову, площею=593,3 м² ; зони озеленення загальною площею S_оз=1500,7 .м² (розрахунок за формулою 2.2.2); зелена захисна смуга шириною 2 м; зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв= 8 м² (0,1 м² на місце); автостоянка для машин відвідувачів на ….місць, площею S_ac=240.м² (24 м² на одне машиномісце). Відстань від автостоянки до будівлі закладу не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м; розворотний майданчик площею S_рм=36 м²; господарські та технічні споруди (окремо розташовані бойлери, трансформаторні підстанції, склади тари, майданчик для сміттєзбірників тощо), загальною площею S_гтс=4 м²; транспортні комунікації шириною проїжджої частини 4м; основний підхід до закладу шириною 3 м; пішохідні доріжки шириною 1,5м; загальною площею S_тк=68 м², будівлі існуючої забудови (протипожежні відстані між будівлями 10-15 м).

Схему розташування об'єктів на ділянці будівництва та благоустрій території зображено на генеральному плані.

Площа озеленення визначається за формулою: , м2 нормативний показник рівня озеленення ділянки - не менше 40% від площі ділянки будівництва 593,3-8-240-36-4-68=1500,7 м2	(2.2.2)
Площа будівлі закладу, м2, визначається за формулою: ,	(2.2.3)
де а, b - ширина і довжина будівлі в координатних осях, м ст - товщина зовнішньої стіни будівлі, м Проведемо розрахунки: м2

На генеральному плані також вказані: напрями руху по території (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини), напрями сторін світу.

Генплан розроблений у масштабі (М) 1:500

§ Інженерно-будівельні рішення закладу;

ь Заклад, що проектується є будівлею, яка відповідає наступним вимогам :

а За призначенням - громадська споруда;

а За містобудівними вимогами - міського значення;

а За довговічністю - 1 ступінь;

а За вогнестійкістю - 2 ступінь;

а За поверховістю - малоповерховий ;

а За конструктивною схемою - неповний каркас;

§ Характеристика конструктивних елементів та інженерних систем будівлі

ь Характеристику основних конструктивних елементів будівлі наведено у таб.2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Характеристика конструктивних елементів будівлі ресторану та борошняного цеху

з/п	Найменування конструктивного елементу	Характеристика конструктивного елементу
1	2	3
І. Підземна частина будівлі
1.	Фундамент	Стіни зовнішні - стрічковий збірний ; Глибина закладання 1,5 м; Матеріал - залізобетон; Гідроізоляція - тришарова гідроізол на бітумній мастиці ; Стіни внутрішні - стрічковий монолітний ; Глибина закладання 1,8 м; Матеріал - залізобетон ; Гідроізоляція - тришарова гідроізол на бітумній мастиці; Колони - стрічковий ; Глибина закладання 1,5 м; Матеріал - залізобетон ; Гідроізоляція - тришарова гідроізол на бітумній мастиці ;
ІІ. Надземна частина будівлі
2.	Стіни	Стіни зовнішні -самонесучі ; Матеріал - цегла керамічна 75М, будівельний розчин - цементний; Товщина 510 мм; Стіни внутрішні - ненесучі ; Матеріал - цегла керамічна 75М, будівельний розчин - цементний; Товщина 120 мм.
3.	Колони	Матеріал - залізобетон ; Розміри перерізу 300 мм300мм; Крок сітки колон 6.м.
4.	Ригелі (балки)	Матеріал - залізобетон ; Форма перерізу - тавровий ;
5.	Перекриття	Тип - збірні ; Матеріал -- залізобетон ; Висота 220 мм.
6.	Покрівля	Тип -безгорищна; Форма - плоска ; Структура ь захисний прошарок гравію, втопленого в бітумну мастику, товіщиною 20 мм ; ь гідроізоляція 4-х рубероїдний килим на бітумній мастиці товщиною 20 мм; ь утеплювач пінобетон 150 мм ; ь пароізоляція 20 мм; ь настил : збірні залізобетонні плити 220 мм
7.	Вікна	Тип віконних блоків - подвійні ; Матеріал віконного блоку - металопластик ; Засклення - склопакет ; Розміри 2400мм1200.мм, кількіст 21.шт; Відстань від полу до підвіконня 900 мм;
8.	Двері	Призначення - внутрішні ; Тип дверного блоку - одностулкові ; Тип дверних полотен - глухі ; Матеріал дверного блоку - дерево ; Розміри 800мм21000.мм, кількість 5шт. Призначення - зовнішні ; Тип дверного блоку - двостулкові ; Тип дверних полотен - заскленіі ; Матеріал дверного блоку - дерево ; Розміри 1500мм23000.мм, кількість 2 шт

Зовнішні стіни закладу викладені з керамічної цегли товщиною 510 мм. На перекриттях та покрівлі як утеплювач використовується пінобетон. З метою утеплення вікон були використані подвійні металопластикові склопакети. Для утеплення дверних прорізів використовуються двустулкові дверні блоки з утеплювачами та звукоізоляцією.

ь Система опалення В закладі передбачено влаштування системи опалення згідно СНиП 2.04.05-91, для підтримання температурного режиму в закладі [7].

Теплопостачання передбачено від внутрішнього джерела - опалювального котла (Euridin ZW\ZS 23 KE\AE) температура теплоносія на вході становить 80-90°С. На підприємстві передбачений теплопункт для розділення мереж теплофікації і підігрівання гарячої води, обладнаний водонагрівачами теплообмінного типу і опалювальним вводом опалювальним котлом, які забезпечені пусковою апаратурою, приладами управління і автоматичного регулювання кількості і температури теплоносія для опалювання, гарячого водопостачання.

Для внутрішньої системи опалення передбачено використання води (пари, ін.) з температурою 60-70°С.

В приміщеннях виробничих та торгівельних залах передбачене використання центрального опалення з установкою алюмінієвих радіаторів низького тиску марки Termal, з верхньою розводкою трубопроводів, в приміщеннях адміністративно-побутових використовується місцеве опалення за рахунок променевих панелей. У приміщеннях: виробничих влаштовано повітряну систему опалення із автоматичною системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і відносної вологості повітря в межах 30-60%.

ь Система вентиляції (згідно СНиП 2.04.05-91 [7]) У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря, яка влаштована в наступних приміщеннях: адміністративно-побутових. Крім цього, в закладі наявна механічна приплинна вентиляційна система, яка надає повітря об'ємом V_п=1254 м³ (формула 2.2.4) у такі приміщення закладу: як торгова зала. Витяжна вентиляція видаляє повітря забруднення газоподібними домішками в об'ємі V_в=960 м³ (формула 2.2.5). Нею забезпечені приміщення всі виробничі приміщення. В приміщеннях виробничих передбачено місцеві вентиляційнй відсосиси (див. арк. 6) продуктивністю V_мвв=244,2 м³ (формула 2.2.6).

Об'єм повітря для приплинної вентиляції, м3/год, визначається за формулою: для виробничих приміщень -, (2.2.4.) де - будівельний об'єм приміщень, м3 Для виробничих приміщень - Vп= 320 *3= 960 м3/год для залів -, Для залів - Vв=313,5*4=1254 м3/год Об'єм повітря для витяжної вентиляції визначається за формулою
для залів , м3/год (2.2.5) Для виробничих приміщень - Vп= 320 *3= 960м3/год для залів -, Для залів - Vв=313,5*4=1254м3/год
Об'єм повітря, м3/год, для місцевих вентиляційних відсосів визначається за формулою: , (2.2.6) де U - потужність теплового устаткування над яким встановлено місцевий вентиляційний відсос, Вт; - коефіцієнт, що враховує теплотворну здатність устаткування (22-35 м3/Вт max для приладів з відкритою нагрівальною поверхнею, для закритих приладів min)
Будівельний об'єм приміщення, м3, визначається за формулою: (2.2.7) де h - висота приміщення, м; Sпр - площа приміщення, м2

Для забезпечення комфортних умов перебування у залах закладу ресторану. встановлені місцеві, рециркуляційні, цілорічної дії системи кондиціювання повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного режиму і фільтрації повітря. Додатково системи кондиціювання встановлені у адміністративних приміщеннях.

ь Система водопостачання Водозабезпечення систем закладу здійснюється від міського водогону. На вводі системи у заклад влаштований водомірний вузол з встановленням лічильника марки ЛТ-80Х-11. У закладі організовано об'єднану тупикову, просту систему водопостачання з верхньою (ін.) розводкою, що відповідає вимогам СНиП 2.04.01-85 [8].

Система поділяється на: протипожежну (СНиП 2.01.02-85[9]) - з оцинкованих труб 20мм з встановленням пожежних кранів; господарсько-побутову - з оцинкованих труб 15мм з підключенням до змішувачів та кранів; виробничу - з оцинкованих труб 20мм з підключенням до технологічного устаткування.

Для ремонту дільниць водопровідної мережі передбачаємо встановлення запірної арматури у колодязі за 20 м від місця вводу системи в будівлю, перед місцями приєднання технологічного і сантехнічного устаткування.

Система гарячого водозабезпечення приймається централізована від перегрівача в теплопункті з оцинкованих труб 15мм.

ь Система каналізації

В закладі рестоарнного господарства організовано зовнішню і внутрішню системи каналізації. Внутрішня включає побутову, виробничу системи каналізації відповідно вимог СНиП 2.04.01-85 [8].

Внутрішня каналізація будівлі складається з: приймальних пристроїв; відвідних ліній з чавунних труб 50мм; стояків, які виконуються з чавунних труб 50мм;

У доготівельних цехах та мийних- трапи 100 мм

Стояки встановлені відкрито - біля стін, або приховано - у борознах і спеціальних шахтах. Стоки від побутової та виробничої каналізації збираються і відводяться до вуличної мережі окремо.

Зовнішня каналізація включає сміттєвидалення (каналізацію твердих відходів) і дощову каналізацію, яку виведено у дворову внутрішньо квартальну мережу.

ь Система енергопостачання [10] Енергозабезпечення закладу здійснюватиметься від об'єктної трансформаторної підстанції потужністю 2500 кВт, підключеної через підземну кабельну мережу до головного районного розподільного пункту.

Від трансформаторної підстанції до головного розподільного щита, розміщеного в електрощитовій закладу, прокладається чотирипровідна кабельна лінія напругою 380/220В. Електрощитова розташовується на першому поверсі підприємства. В електрощитовій на головному розподільному щиті розміщуються загальний вимикач, лічильники для обліку витрат електроенергії, вимірювальні прилади, запобіжники, вимикачі живильних групових щитів.

Електричні мережі поділені на силові з напругою 380 В і освітлювальні з напругою 220 В. Групові щити силової і освітлювальної мережі виконані окремо. Групові щити силової мережі розташовані поблизу споживачів із забезпеченням вільного доступу до них. Освітлювальна мережа підключена за магістральною схемою, силова - за радіальною .

Холодильне устаткування підключено до відокремлених групових щитів за радіальною схемою.

Блискавкозахист будівлі виконано відповідно до РД 34.21.122-87 [11] шляхом заземлення блискавкоприймача, функцію якого виконує металева покрівля будинку . Передбачено спуски, що заземлені по периметру будинку, й приєднані до зовнішнього контуру заземлення

ь Система сигналізації, зв'язку і телекомунікацій

В ресторані планується встановити комбіновану систему сигналізації ВБН В.2.5-78.11.01-2003 [13] (пожежну і охоронну). Датчики автоматичної охоронної сигналізації встановлені на вікнах, дверях, ін. елементах будівлі. Сигнал при спрацюванні сигналізації виводиться на центральний пост служби охорони. Датчики пожежної сигналізації встановлені в залах, коморах сухих продуктів, ін. В разі спрацювання сигналізації оповіщення виводиться на центральний пост районної пожежної частини.

В закладі передбачене влаштування наступних систем: міської радіотрансляційної мережі, міського телефонного зв'язку, встановлення систем супутникового , внутрішнього зв'язку, супутникового.

Системою міської радіотрансляційної мережі забезпечені такі приміщення закладу виробничі та побутові.

До ліній міського телефонного зв'язку підключені наступні приміщення в закладі: кабінет директора, контора, завідувачв виробництвом. Передбачається отримання телефонних номерів у міському телефонному вузлі.

§ Пропозиції щодо дизайну

Основною дизайнерською ідеєю запроектованого закладу ресторан “У куми”, у відповідності до прийнятої концепції, є національний напрям. Цій тематиці підпорядкований весь комплекс рішень щодо зовнішньої композиції, інтер`єру, одягу персоналу, меблів, технічного оснащення.

ь Зовнішня архітектурна композиція

Дизайн закладу починається з дальньої реклами, яка включає рекламу на транспорті, об'яви в газеті,біг-борди.

Дальній рекламний засіб - біг-борд, розташований на відстані 1км, його інформаційний зміст (місцезнаходження ЗРГ, режим роботи, інформація про послуги, що пропонує). Розмір біг-борду 2х3 м, виконаний у націанальних кольорах. Для кращого сприйняття у вечірній час біг-борд матиме підсвітку.

Ближній рекламний засіб - біг-борд, розташований на відстані 0,2км, на перехрестях з детальною інформацією про заклад.

Рекламний засіб на території закладу на фасаді будівлі вивіска, табличка біля входу з назвою та режимом роботи закладу.

Благоустрій території проектованого виконується після розробки генерального плану, тобто зонування ділянки й розміщення основної та допоміжних будівель і споруд.

Заходи з благоустрою реалізовані у наступних елементах: огородження території декоративне огродження - сплетений з лози сільський парканчик, прикрашений глечиками та баняками. Під парканчиком висаджені соняшники, а по території закладу ростуть берізки. Пішохідні доріжки вікладені жовтогарячою плиткою та мають ширину 3м По обидва боки від неї розташовані клумби з квітками: маками, чорнобривцями, волошками. Також тут знаходить евличкий штучний водопад. Для освітлення в вечірній час застосовані декоративні ліхтарі висотою 2м. Місце відпочинку відвідувачів побудоване з розрахунку 0,1м² на 1 місце; що дорівнює 8м², оздоблена лавочкама з дерева та квітами.

При вході в заклад знаходиться віз, на якому сидить українське подружжя у національному одязі. Головний фасад будівлі має, колористичне вирішення,схожий на українську сільську хатину з декоративною балюстрадою та обролене деревом. Низ будівлі оформлений декоративнм камінням.

ь Інтер`єр приміщень для обслуговування відвідувачів.

Інтер`єр створено єдиною композицією в напрямі руху відвідувача до "місця за столом".

Вхідна зона представлена - вестибулем виконаним у блакитних тонах з використанням фризу, освітлення штучне- точкове верхнє у поєднанні з центральним; гардеробом відокремленим від об'єму вестибулю гардеробною стійкою з бенкетами. Увагу на гардеробі закцентовано використанням направленого світла.

Обідню залу виконано з використанням природних матеріалів - дерево. Зал офрмлена вишитими рушниками, порцеляновим розписним петриківським,на стінах та на підлозі використано килимове покриття ручної роботи у національних тонах. Скатерки та серветки з вишивкою ручної роботи з регіональним подільським орнаментом. Під стелею висять спелетені часник, цибуля, сушені грибочки. Вестибюль та зала оформлені національними оберегами. На стінах висять картини з національними пейзажами.