Проект закладу ресторанного господарства в Дарницькому районі м.Києва

§ Будівельно-технічні показники проекту

Будівельно-технічні показники проекту розраховані за формулами:

Робоча площа закладу, м2 визначається за формулою: , (2..2.8) де Sк - корисна площа закладу к1 - коефіцієнт збільшення площі, що враховує площу коридорів, проходів технічних приміщень к1=1,101,25 (для невеликих закладів (до 50 місць) та закладів високого класу к1 max, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами к1 min).
Загальна площа закладу, м2 визначається за формулою: (2.2.9) де Sроб - робоча площа закладу к2- коефіцієнт збільшення площі, що враховує конструктивні елементи будівлі (площу, яку займають стіни, сходи, ліфти тощо) к2=1,031,15 (для невеликих одноповерхових закладів (до 50 місць) та закладів високого класу к1 min, для великих закладів (більше 200 місць) та закладів з кількома поверхами к1max).
Будівельний об'єм будівлі, м3, визначається за формулою: , (3.2.10) де h1- висота поверху будівлі, м; h2 - висота перекриття, м; h3 - висота покрівлі, ; п - кількість поверхів h3 дорівнює сумарній товщині паро-, тепло-, гідроізоляції, захисного шару при суміщеній покрівлі. ,

Результати розрахунків зведені у таблицю 2.2.2

Таблиця 2.2.2

Будівельно-технічні показники проекту

№ з/п	Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника
1.	Площа ділянки під будівництво, Sд	м2	2450
2.	Площа будівлі закладу, Sб	м2	593,3
3.	Коефіцієнт забудови, кз		4,1
4.	Площа озеленення, Sоз	м2	1500,7
5.	Коефіцієнт озеленення, коз		1,63
6.	Загальна площа закладу, Sзаг	м2	576
7.	Корисна площа закладу, Sк	м2	430
8.	Будівельний об'єм закладу, Vб	м3	2160
9.	Вартість будівництва (капітальні вкладення), ВА+Б	тис. грн.	3171,121
Питомі показники вартості будівництва
10.	Вартість 1 місця	тис. грн.	24393
11.	Вартість 1 м2 загальної площі	тис. грн.	5505
12.	Вартість 1 м3 об'єму будівлі	тис. грн.	1468

§ Кошторис будівництва

Попередню вартість будівництва закладу ресторанного господарства розраховано за укрупненими показниками вартості загальнобудівельних робіт (формула 2.2.11)

, де (2.2.11)

В_ЗБР - вартість загальнобудівельних робіт, тис. грн.;

N - потужність проектованого підприємства, місць;

Y - норматив питомої вартості загальнобудівельних робіт на одиницю потужності, у.о.

К_Т - територіальний поправковий коефіцієнт

І_К - офіційний валютний курс гривні (до USD), грн./$;

І_Р - індекс цін нормативний, встановлений для визначення кошторисної вартості будівництва Держкомітетом України у справах містобудування і архітектури (І_Р=0,77).

Для ресторану

70*2533*1*5,05*0,77=689 477 грн

Для бару

30*2679*1*5,05*0,777=312518 грн

При розробці проекту комплексного закладу ресторанного господарства, сумарний розмір вартості загальнобудівельних робіт() визначається за формулою:

, (2.2.12)

де k_п - поправочний коефіцієнт

312518*0,75=234387 грн

= 6894777+234387=923855 грн

Значення вартості загальнобудівельних робіт є витратами за главою 2.1.

Таблиця 2.2.3

Зведений кошторисний розрахунок

№ глав	Стаття витрат	Рекомендовані співвідношення вартості	Розмір витрат, тис. грн.
Розділ А. Базисна вартість будівництва
1	Підготовка території будівництва.	1-2% від вартості будівництва по гл. 2	15,4
2	Основні об'єкти будівництва, у т.ч.	дані розрахунки з них:
2.1	Загальнобудівельні роботи. ()	56-60%	923,855
2.2	Електротехнічні роботи.	6-8%	61,6
2.3	Сантехнічні роботи.	5-6%	61,6
2.4	Зв'язок та сигналізація.	2-3%	18,5
2.5	Устаткування, меблі та інвентар.	27-30%	258,68
Разом за главою 2.	100%	1539,764
3	Об'єкти підсобного та обслуговуючого призначення.	до 5% гл.2	61,6
4	Об'єкти енергетичного господарства.	до 1% гл.2	7,7
5	Об'єкти транспортного господарства та зв'язку.	0,2-0,5%	7,7
6	Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання та газопостачання.	2-12% гл. 2	154
7	Благоустрій і озеленення території.	1-5% гл. 2	7,7
	Разом за главами 1-7.		1793,864
8	Тимчасові будівлі та споруди.	0,5-1,5% гл.1-7	17,94
9	Інші роботи та витрати.	3,7-9% гл.1-7	89,693
	Разом за главами 1-9.		1901,796
10	Утримання дирекції (технічний нагляд) об'єкта, що будується, та авторський нагляд.	2% за гл. 1-7	35,877
11	Підготовка експлуатаційних кадрів.	0,2-0,7% гл.1-9	95,075
12	Проектні та вишукувальні роботи.	2,5-8% гл.1-7	89693
	Усього. Базисна вартість будівництва.		2086,264
Розділ Б. Кошти на компенсацію витрат, пов'язаних із ринковими умовами проведення будівництва
1	Обов'язкові платежі (податки та збори).	38-60% гл.1-9	1043132
2	Резервний компенсаційний фонд Замовника.	2-8% від суми базисної вартості.	41,725
Усього по розділу Б:	1084,857
Загалом сума витрат на будівництво, ВА+Б		3171,121

Три мільйони сто сімдеят одна тисяча сто двадцять одна гривня

/сума прописом/

§ Експлуатаційні показники

В закладі ресторанного господарства… передбачається організація виробництва і споживання продукції ресторанного господарства.

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначаються за трьома складовими: витрати на технологічні потреби Р_в, витрати на технічні потреби Р_т.

а Витрати електроенергії на технологічні потреби розраховані окремо для складових комплексу (комплексного закладу).

ь Витрати електроенергії для закладу ресторан та бару, страв за добу розраховані за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

, де (2.2.13)

Н_Т - питомі витрати електроенергії, кВт/страву

Ресторан = 0,32*1812=579,8 кВт

= 0,05*1469=73,45 кВт

С - обсяг випуску продукції за добу, страв (див ч. 2.1);

Річні витрати електроенергії для окремих закладу визначено виходячи з режиму роботи (кількість робочих днів на рік) за формулою:

, де (2.2.14)

Т - кількість робочих днів на рік 350 днів.

= 579,8*350=200293 кВт

= 73,45*350=25707,5 кВт

Загальні витрати електроенергії на технологічні потреби Р_в визначені за формулою:

, де (2.2.15)

m - коефіцієнт, що враховує комплексність закладів (для комплексу відокремлених закладів т=1, для комплексних закладів т=0,80,9)

0,9*(200293+25707,5)=203400,5 кВт

Витрати електроенергії на технологічні потреби мають таку структуру (табл. 2.2.4):

Таблиця 2.2.4

Структура витрат електроенергії на технологічні потреби

№з/п	Найменування витрат електроенергії	Розмір витрат, кВт
1.	Витрати на технологічні потреби	203400,5
2.	за статтею "Паливо, пар та електроенергія для виробничих потреб"	183060,4
3.	за статтею "Витрати на зберігання, сортування та пакування товарів та на утримання холодильних установок"	20340,1

а Витрати електроенергії на технічні потреби складаються з двох складових витрати на вентиляцію та кондиціювання Р_вк і витрати на освітлення Р_о

ь Витрати на забезпечення ефективної вентиляції та кондиціювання на підприємстві Р_вк, кВт, розраховано за середнім укрупненим показником на 1 місце за формулою:

, де (2.2.16)

Н_вк - норматив витрат електроенергії на вентиляцію і кондиціювання, кВт/місце за добу

N - кількість місць (для фабрик заготівельних кількість місць визначається за еквівалентом: 200 виробів за добу - 1 місце в їдальні [1]),

Т - кількість робочих днів на рік (див. ч. 2.1)

q - коефіцієнт, що враховує комплексність підприємства (для комплексу q=1 для комплексного закладу, q = 0,65 0,7)

0,7*70*350*0,7=12005 кВт

0,3*30*350*0,7=2205 кВт

ь Витрати електроенергії на освітлення Р_о, кВт визначені за нормативом забезпечення належного рівня освітленості робочих місць та залів за формулою:

, де (2.2.17)

де Н_о - норматив витрат електроенергії на освітлення кВт/год на 1 м² площі

t_e - час ефективної роботи підприємства, при освітленні (визначається у відповідності з режимом роботи підприємства, середній показник до 22 години - t_e= 4 год), год.

S_заг - загальна площа підприємства, м² (таблиця 2.2.1)

0,03*4*576*350=24192,5 кВт

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначили за формулою:

, кВт (2.2.18)

Р=2003400,5+(2205+12005)+24192,5= 243290 кВт

а Витрати тепла на опалення

Розрахунок витрат тепла на опалення, Гкал, провели за формулою:

, (2.2.19)

де q_б - питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об'єму будівлі на 1°С, Гкал/(м³°С); (q_б = 3,525410^-7 3,267410^-7 при збільшенні об'єму будівлі q_б min);

V_б - будівельний об'єм будівлі, м³ (табл. 2.2.2);

R₁ - поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища 1,28;

T₀ - тривалість опалювального періоду за рік, 4560 год;

t - середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, 16,5°С.

3,5254х10^-7*2160*1,17*4490*17,2=60 Гкал

а Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

, (2.2.20)

q_B - питома теплові витрати на нагрівання 1 м³ повітря для вентиляції на 1°С, Гкал/(м³°С) (q_B = 6,981910^-7 - 6,483210^-7 при збільшенні об'єму будівлі q_б max);

V - будівельний об'єм будівлі, м³ (табл. 2.2.2);

Т_о - тривалість опалювального періоду за рік, 4560год;

t - середня різниця температур зовнішнього та внутрішнього середовища, 16,5°С.

6,981910^-7*2160*4490*17,2=116,4 Гкал

а Розрахунок витрат води

Для закладів ресторан з організацією споживання продукції ресторанного господарства на території закладу

Загальні витрати води розраховують за укрупненим показником.

, (2.2.20)

де Н_вс - норма витрат води на умовну страву, м³ (Н_вс = 0,016 м³/страву, у тому числі гарячої води - 79%);

С - обсяг випуску продукції за добу, страв ;

0,016*3281*350=18373,6 м³

У тому числі

гарячої води: В_гар= 0,79*18373,6= 14514,67 м³

холодної води: В_гар=18373,6 -14514,67 = 3858,93 м³

§ Порядок здачі в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту

Заклад ресторанного господарства є підприємство з приватною формою власності.

Робочий проект виконується на підставі погоджених перепроектних пророблень, завдання на проектування та архітектурно-планувального завдання, вихідних даних і технічних умов на підключення інженерного забезпечення [47].

Склад робочого проекту: пояснюввальна записка, робочі креслення, кошторисна документація, проект організаці будівництва. Всі матеріали робочого проекту видаються замовнику в 4-х примірниках.

Робоча документація розробляється після завершення попередньої стадії проектування.

Склад робочої документації для будівництва:

ь Робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами державних стандартів;

ь Паспорт оздоблювальних робіт;

ь Кошторисна документація;

ь Відомість обсягів будівельних та монтажних робіт;

ь Збірники специфікації обладнання, виробів, матеріалів;

ь Опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання, що не є серійними.

Порядок проведення проектної документації:

ь Розроляється завдання на проектування, архітектурно-планувальне завдання з дотриманням чинного законодавства України та нормотивних документів, збираються вихідні данні;

ь Завдання на проектування затверджує замовник (інвестор), погоджує проетувальник;

ь Проектні або проетно-пошукові роботи виконуюютьяс на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками.

Графічне оформлення інженерної частини дипломного проекту виконується у обсязі 5-7 аркушів формату А3, або 1-1,5 аркуші формату А1(генеральний і ситуаційний плани (1арк.), план поверху закладу (1арк.), план поверху з розміщенням технологічного устаткування (1арк.), розріз будівлі з розміщенням технологічного устаткування (1арк.), схема комунікаційного забезпечення технологічного устаткування (1арк.). У разі виконання проекту реконструкції закладу ресторанного господарства до графічної частини дипломної роботи входить план будівлі до реконструкції. На об'єм графічної частини також впливає поверховість будівлі, додаткова інформація щодо інтер'єру приміщень для відвідувачів, фасаду та ін.

2. 3. Охорона праці та безпека життєдіяльності

Заходи з раціонального використання енергоресурсів

Залежно від необхідної точності розрахунків потреб в електроенергії можна враховувати або всі перелічені складові енергії, або лише певні укрупнені показники. Під час практичних розрахунків прогнозованих потреб в електроенергії звичайно користуються формулою, що враховує лише дві складові:

1

Рис. 3.1. Складові електроспоживання закладів ресторанного господарства

N _п = N_Т + N_З.В (3.1)

Вказані складові відрізняються за своїм змістом і залежать від різних факторів. Складова N_т за інших рівних умов є похідною від виробничої програми закладу (обсягу та асортименту виготовлюваної продукції) і не залежить від режиму роботи закладу, а складова N_З.В. навпаки - не залежить від виробничої програми, а змінюється залежно від режиму роботи закладу.

Отже, для вирішення проблеми прогнозування потреб в електроенергії закладу ресторанного господарства необхідне обґрунтування методів визначення витрат електроенергії на здійснення технологічних процесів виготовлення кулінарної продукції з урахуванням її обсягу та асортименту і методів визначення витрат електроенергії для забезпечення загальновиробничих потреб закладу з врахуванням їх типу і режиму роботи.

У сучасних умовах прогресивним вважається підхід до визначення N_Т через питому норму витрат електроенергії:

N_Т = Н_Т • V (3.2)

де V - загальний обсяг виготовлюваної у закладі продукції в натуральних показниках; Н_Т - питома норма витрат електроенергії, яка має визначати об'єктивно необхідні витрати електроенергії на виробництво одиниці натуральної продукції визначеної якості за умов прогресивної технології при найвигідніших режимах роботи устаткування.

Заклади ресторанного господарства відносять до категорії підприємств з однорідною продукцією, яка складається з різних видів виробів (перші, другі, холодні, солодкі страви, борошняні кулінарні вироби, напої). За таких умов неможливо оцінювати кількість виготовлюваної продукції за якоюсь однією одиницею. Тому пропонується виразити різні види продукції, що виготовляються у закладах ресторанного господарства через продукцію одного виду (базову) за допомогою коефіцієнтів енергоємності К_Е. Ці коефіцієнти визначаються як відношення середньозваженого значення витрат електроенергії на виготовлення якого-небудь виду продукції до відповідного значення витрат електроенергії на виготовлення перших страв, які прийняті за базовий вид продукції. В такому разі обсяг зведеної за енергоємністю продукції визначається за формулою:

V = V₁ + К_Е2 • V₂ + К_Ех • V_x + К_Ес • V_с + К_Еб • V_б + К_Ен • V_н, (3.3)

де V₁, V₂, V_x, V_с, V_б, V_н - обсяг виготовлюваних у закладі видів продукції (страв) відповідно: перших, других, холодних, солодких, борошняних виробів, напоїв;

К_Е2, К_ЕЕ_х, К_Ес, К_Еб, К_Ен - відповідні значення коефіцієнтів енергоємності.

Під час визначення приведеної за енергоємністю продукції закладу V за формулою (3.4) зважимо на те, що кількість виготовлюваних страв певної групи для будь-якого типу закладу ресторанного господарства буде:

V_і = M • • m_і • n, (3.4)

де М - кількість місць у закладі;

- обертання місця протягом дня;

m_і - коефіцієнт споживання страв і-ої групи;

n - кількість днів роботи закладу за період, що розглядається.

Отже, формула (3.4) матиме вигляд:

V = M • • n • (m₁+К_Ех•m_х + К_Е2•m₂ +К_Ес•m_с + К_Ес•m_с + К_Еб•m_б + К_Ен• m_н), (3.5)

де m₁, m₂, m_x, m_с, m_б, m_н - коефіцієнти споживання відповідно перших, других, холодних, солодких страв, борошняних кулінарних виробів, напоїв для проектованого закладу.

Складову загальновиробничих потреб N_З.В. в формулі (3.1) можна визначити, враховуючи тип закладу та кількість місць у ньому. При цьому рекомендується значення N_З.В.

Загальні дані для розрахунку: кількість місць в ресторані - 70, барі - 30 місць. Кількість днів роботи закладів - 350; оборотність місця у ресторані 3, барі - 4.

Значення зведеної за енергоємністю продукції закладів:

V_{ресторану}= 70х3х350х(0,18+0,56х1+1,14х1+0,27х0,4+0,27х0,1+0,20х0,4)=

=153983 перших страв.

V _бару= 30х4х350х(0,18+0,45х1+1,29х1+0,32х0,4+0,32х0,1+0,22х0,4)=

=151760 перших страв.

При розрахунку прийнято, що для ресторану:

m₁ = 0,18; m₂ = 1; m_x = 1; m_с =0,4; m_б = 0,1; m_н = 0,4.

Для бару:

m₁ = 0,18; m₂ = 1; m_x = 1; m_с =0,4; m_б = 0,1; m_н = 0,4.

Середнє значення витрат електроенергії на загально виробничі потреби у ресторані на 70 місць (за табл.3.5):

N_З.В.= 33800 кВт·год.;

У барі на 30 місць:

N_З.В.= 29800 кВт·год.

Загальні витрати закладами на загальновиробничі потреби:

N_З.В.= 63600 кВт·год.

Річні витрати у ресторані:

N_п= 0,365х153983+33800=56204+33800=90004 кВт·год.

Річні витрати у барі:

N_п= 0,309х151760+29800=46894+29800=76694 кВт·год.

Загальні річні витрати закладів:

N_п= 90004 +76694 = 166698 кВт·год.

Визначення певних статей витрат електроенергії

Під час аналізу діяльності закладів ресторанного господарства витрати електроенергії відносять до певних статей витрат обігу закладу. Так, витрати електроенергії на здійснення основних та допоміжних технологічних процесів, за винятком витрат електроенергії холодильними камерами, відносять до статті "Паливо, пар та електроенергія для виробничих потреб". Їх розрахунок здійснюється за формулою:

N₁ = N_П - N_З - N_ЗВ (3.9)

де N_З - витрати електроенергії холодильними камерами.

Витрати електроенергії освітлювальними та вентиляційними установками, а також у системі електропостачання підприємства відносять до статті "Витрати на утримання будівель, споруд та інвентарю":

N₂ = N_ОС + N_В + N_Ен , кВт • год (3.10)

Витрати електроенергії холодильними камерами закладу відносять до статті "Витрати на зберігання, сортування і пакування товарів та на утримання холодильних установок". Ці витрати складаються з витрат електроенергії стаціонарними N_ст і збірно-розбірними Nз.р. холодильними камерами:

N₃ = (3.11)

де S, І - кількість відповідних холодильних камер на підприємстві.

У випадку, коли невідомий тип холодильної установки, яка використовується в проектованому закладі, складову N₃ можливо приймати, орієнтуючись на таке співвідношення:

N₃ = K • (H_Т • V + N_ЗВ) (3.12)

де К = 0,15 (для закладів з числом місць до 50);

К = 0,12 (для закладів з числом місць від 50 до 100);

При розрахунках статей окремих витрат електроенергії спочатку треба визначити складові N₂ і N₃, а вже потім підставити ці значення в формулу (3.9) для визначення складової N₁.

Для проектованого закладу із загальною кількістю місць 120 витрати електроенергії за статтею „Витрати на зберігання, сортування і пакування товарів та на утримання холодильних установок”:

N₃= 0,10х(103098+63600) =16669,8 кВт•год.

Витрати електроенергії за статтею „Витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю”:

N₂= 103098 кВт•год.

Витрати електроенергії за статтею „Паливо, пара та електроенергія для виробничих потреб”:

N₁= 166698 -103098 -16669,8 =46930 кВт•год.

Визначення потреб закладу в тепловій енергії

Розрахунок витрат холоду

Кількість камер і їх площа визначаються типом і величиною підприємства, а також тим, що використовується для приготування страв - сировина чи напівфабрикати. Кількість і площі холодильних камер запозичаються із технологічної частини проекту.

Площу приміщень для холодильних агрегатів, що обслуговують холодильні камери, приймають (при висоті не менше 2,6м):

6м² - при площі камер 20-30м²;

12м² - при площі камер 30-50м²;

18м² - при площі камер більше 50м².

Холодильні агрегати розміщують поблизу холодильних камер, а не в тамбурі камер. Дійсна площа холодильних камер може бути більше за розра-хункову до 20 %.

Питомі норми витрат холоду q_пит залежить від температури в ка-мерах, поверху, на якому вони розміщені, і складають. При темпе-ратурі в камері:

від 1 до 6 ^оС . . . . 90-100 Вт/м²

від - 4 до 0 ^оС . . . . 120-130 Вт/м²

від -13 до -18 ^оС . . . . 200-270 Вт/м².

Менші значення питомих витрат характерні для камер, що розміщені в підвалах і напівпідвалах, більші - для камер наземних поверхів.

Сумарні витрати холоду визначається за формулою:

(3.13)

Робочу холодопродуктивність компресорів , що співвідно-сяться на одну або групу камер з однаковими або близькими (різниця не повинна перевищувати 3 ^оС) температурами, визначають за формулою:

(3.14)

де - коефіцієнт, що враховує втрати в трубопроводах і апаратах холодильної установки;

- сумарне навантаження на компресори, Вт;

- коефіцієнт робочого часу (для малих холодильних машин не повинен перевищувати 0,7; для великих - 0,9).

Коефіцієнт к, що враховує втрати в трубопроводах і апаратах, приймають при безпосередньому охолодженні К = 1,07.

При розсільному охолоджені К = 1,12.

Необхідну для установки холодильну машину вибирають за каталогами або іншими довідниками.

Дійсний коефіцієнт робочого часу холодильної машини визначається за формулою:

, (3.15)

де - холодопродуктивність холодильної машини, що встанов-люється, (за довідником), Вт.

Підбір холодильної машини вважають закінченим, якщо дійсний коефіцієнт робочого часу знаходиться в межах від 0,4 до 0,7. В іншому випадку потрібно вибрати іншу машину і повторити розрахунок.

У технологічній частині дипломного проекту визначається кількість і площа холодильних камер. Можна визначити кількість і площу холодильних камер за довідником. У даному випадку це три охолоджувані камери:

камера фруктів, овочів, напоїв - S = 4м²;

камера молочно-жирова - S = 4м².

камера м'ясо-рибна - S = 4м².

Таблиця 3.2

Розрахунок сумарних витрат холоду

Назва камери	Температура камери, оС	Площа камери S, м2	Питомі витрати холоду qпит, Вт/м2	Сумарні витрати холоду Qк, Вт,
Фруктів, овочів, напоїв	+4	4	100	400
Молочно-жирова	+2	4	100	400
М'ясних напівфабрикатів	0	4	130	520
Рибних напівфабрикатів	0	4	130	520

Оскільки камери розташовані в наземних поверхах, то з двох рекомендованих значень приймається більше.

Різниця температур у холодильних камерах складає (більше 3^оС), тому для встановлення беремо дві холодильні машини: одну для камер м'ясних та рибних напівфабрикатів (= 1040 Вт) , другу - для фруктів, овочів та напоїв та молочно-жирової камери (= 800 Вт) .

Робоча холодопродуктивність компресора Q_ор для камер м'ясних та рибних напівфабрикатів визначається за формулою:

За найближчим показником холодопродуктивності вибираємо марку холодильної машини МВВ 4-1-2 з = 3550 Вт.

У цьому випадку дійсний коефіцієнт робочого часу для МВВ 4-1-2 складає:

,

що відповідає рекомендаціям завода-виробника (в_Д=0,40,7).

Аналогічно підбираємо холодильну машину для молочно-жирової камери та камери для зберігання фруктів, овочів, напоїв.

Вт.

За найближчим показником холодопродуктивності вибираємо марку холодильної машини ВС1250 з = 1280 Вт.

У цьому випадку дійсний коефіцієнт робочого часу для ВС1250 складає:

1

це не відповідає рекомендаціям заводу-виробника (в_Д=0,40,7).

Проводимо повторний підбір холодильної машини МВВ4-1-2 з =3550 Вт.

Дійсний коефіцієнт робочого часу для МВВ4-1-2 складає:

,

це відповідає рекомендаціям заводу-виробника (в_д =0,4 0.7).

На цьому підбір холодильних машин вважається завершеним.

Площа машинного відділення для встановлення двох холодильних машин марки МВВ4-1-2 для холодильних камер із сумарною площею м² відповідно до вищенаведених рекомендацій складає = 6 м².

Рекомендації щодо заходів з економії холоду

Основні напрями виявлення і використання резервів економії холоду при експлуатації стаціонарних холодильних камер на підприємствах ресторанного господарства:

Застосування оптимальних температурних режимів термообробки і зберігання продуктів;

Інтенсифікація процесів термообробки і холодильного зберігання продуктів;

Зменшення втрат у трубопроводах і камерному обладнанні;

Використання внутрішніх енергоресурсів;

Проведення організаційних заходів з економії холоду.

Визначення річних витрат тепла на опалення

Для складання експлуатаційного кошторису, заявок на паливо і калькуляцію вартості продукції, що відпускається, необхідно визначити витрати тепла за опалювальний період, що називаються річними витратами тепла.

Для цього немає необхідності проводити точний розрахунок втрат тепла кожним приміщенням, а достатньо використати спосіб наближеного визначення тепловтрат будівлею по його зовнішньому об'єму і питомій тепловій характеристиці.

Питома теплова характеристика представляє собою кількість тепла, що втрачає 1м³ будівлі в годину при різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря в 1°С.

итома теплова характеристика q_оп залежить від форми будівлі, його поверху, а також призначення і розміри.

Для закладів ресторанного господарства з зовнішнім об'ємом до 5000м³ вона рівна 0,41 Вт/м³ • °С, до 10000м³ - 0,38 Вт/м³ • °С, більше 10000 - 0,35 Вт/м³ •°С. Річні витрати тепла на опалення будівлі розраховуються за формулою:

, кВт/рік. (3.16)

де - кількість тепла, яке витрачається об`ємом приміщення 1м³ за годину при різниці температур внутрішнього та зовнішнього повітря на 1 °С, Вт/м³;

a - коефіцієнт, який враховує вплив різниці температур, визначається за таблицею 3.8;

V - об'єм приміщення за зовнішніми розмірами, м³;

- внутрішня температура, яка характерна для більшості приміщень проектованого закладу, °С;

- середня температура, яка характерна для більшості приміщень проектованого закладу, °С і визначається за нормативом

24 - тривалість роботи системи опалювання протягом доби, год.;

n - тривалість опалювального періоду, діб.

Таблиця 3.3

Значення поправкового коефіцієнта

Розрахункова зовн. температура, °С	-10	-15	-20	-25	-30	-35	-40	-45
Коефіцієнт	1,45	1,28	1,17	1,08	1,0	0,95	0,9	0,85

Температура в приміщеннях підприємств комплексу приймається = +18 ⁰С, для Києва t_ср.о = - 1,2 ⁰С.

= 0,41 • 1,28 • 2210 • (18 +1,2) • 24 • 187 = 2169086=99940 кВт/год.

Визначення річних витрат на вентиляцію

Для складання експлуатаційних кошторисів, заявок на паливо, калькуляції вартості продукції, що відпускається потрібно визначити річні витрати тепла і електроенергії на роботу вентиляційних пристроїв.

Річні витрати тепла нагрів повітря в системах вентиляції закладів ресторанного господарства визначається за формулою:

, кВт/год (3.17)

де q_ВИТ - питома теплова характеристика вентиляції приміщень, тобто кількість тепла, що витрачається на нагрівання 1 °С припливного повітря, яке приходиться на 1м³ об`єму приміщення;

t_в ^ср - середня температура приміщення, °С (табл. 3.14);

t _ср.о - середня температура зовнішнього повітря за паливний період, °С (табл.3.9);

V - об'єм будівлі за зовнішніми розмірами, м³;

t - кількість годин роботи калориферів протягом доби, (звичайно 15 год.);

n - кількість днів опалювального періоду за рік, дні

Таблиця 3.4

Розрахункова температура повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях

Приміщення	Температура повітря, °С	Кратність повітрообміну
		Приплив	Витяжка
Зал, роздавальня	+16	2	2
Вестибуль	+16	2	-
Приміщення для продажу напівфабрикатів, кулінарних виробів	+16	2	2
Продовження таблиці 3.4.
Гарячий цех, приміщення для випікання кондитерських виробів	+5	2	2
Цехи: доготівельний, холодний, м'ясний, рибний, овочевий, птахоголевий	+16	3	4
Мийні столової та кухонного посуду	+20	4	6
Хліборізка, сервізна	+16	1	1
Комора для сухих продуктів	+12	-	2
Комора для інвентарю	+12	2	2
Комора для овочів, солінь, квасива	+5	-	2
Експедиція, завантажувальна	+16	3	-
Кабінет директора	+18	1	1
Приміщення зав.виробництва	+18	2	-
Душеві	+25	5	5

Питома теплова характеристика q_вит для закладів ресторанного господарства становить: для будівель з об'ємом до 5000м³ - 0,812 Вт/м³ • °С, до 10000м³ - 0,754 Вт/м³ • °С, більше 10000 - 0,696 Вт/м³ •°С.

Річні витрати тепла на нагрівання повітря в системах вентиляції проектованих закладів:

= 0,812 • 2210 • (18 +1,2) • 15 • 187 = 96646 кВт/год,

де q_ВИТ = 0,812 Вт/м³ • °С, при V = 2210м³, t = 15 год., n = 187 діб.

Розрахунок витрат води за рік

Розрахунок загальних витрат води здійснюється за нормативом кількості води (в т. ч. гарячої) на 1 умовну страву (для закладів, що реалізують страви в обідній залі 16,0 л води (в т.ч. гарячої - 12,7 л)).

Результати розрахунків наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3. 5

Розрахунок витрат води

Назва закладу	Тривалість роботи закладу	Кількість страв за добу, ум.стр.	Витрати води, м3
			загальні	в т.ч. гарячої
			Доба	Рік	Доба	Рік
Ресторан	350	815	13,0	4564	10,4	3623
Ресторан	350	325	5,2	1820	4,1	1445
Разом			18,2	6384	14,5	5068

Крім того, виходячи із норм витрат води у закладах ресторанного господарства, необхідно також враховувати статті витрат, наведені у таблиці 3.6.

Таблиця 3. 6

Розрахунок витрат води персоналом та приладами закладу

Вид споживання	Показники	Норма витрат води , л	Кількість за рік, м3
		Загальні	У т.ч. гарячої, 65?С	Загальні	У т.ч. Гарячої
Господарсько - питні потреби персоналу	На зміну	25	-	438	-
Крани умивальників громадського користування	Витрати води за годину	110-130	55-65	504	252
Водорозбірні точки у технологічного обладнання або мийки в їдальнях	Витрати води за годину	250-300	250-300	1260	1260
Душ для персоналу	за годину	500	270	175	95
Разом				2377	1607

Загальна кількість води, що витрачається закладами становить, м³:

В_{в рік} = 6384+ 2377 = 8761м³.

У т.ч. холодної: 2086м³.

У т.ч. гарячої: 6675м³.

Висновки

Отже, в результаті розрахунків визначено потреби енергоресурсів.

Загальні річні витрати електроенергії - 166698 кВт·год; в т.ч. на технологічні потреби 103098 кВт. год; на загальновиробничі потреби - 63600 кВт·год.

Розподіл витрат електроенергії за статтями витрат обігу закладів:

Витрати електроенергії за статтею „Паливо, пара та електроенергія для виробничих потреб” складають 46930 кВт•год.

Витрати електроенергії за статтею „Витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю” становлять 16669,8 кВт•год.

Витрати електроенергії за статтею „Витрати на зберігання, сортування і пакування товарів та на утримання холодильних установок” - 103098 кВт•год.

Витрати теплової енергії на опалення - 134887 кВт·год.

Витрати теплової енергії на вентиляцію -130440 кВт·год;

Загальні витрати теплової енергії закладами - 265327 кВт·год .

Загальна кількість води, що витрачається закладами становить 8761 м³.

У т.ч. холодної: 2086 м³.

У т.ч. гарячої: 6675 м³.

Заходи щодо охорони праці, техніці безпеки та охорони навколишнього

середовища під час експлуатації підприємства

Завдання забезпечення життєдіяльності передбачає:

- виявлення потенційних шкідливостей виробництва;

- мінімізацію вірогідності виробничих травм або захворювань працівників з одночасним забезпеченням умов високої продуктивності і безпеки праці;

забезпечення правових, організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних основ життєдіяльності.

Аналіз потенційних небезпек і виробничих шкідливостей закладів

Основними причинами потенційних небезпечностей у закладі, що проектується, є:

- виконання вантажних робіт, як при отримуванні сировини, її транспортуванні, так під час приготування страв і напоїв;

- враження електрострумом, до чого може довести: випадкові доторкання правників до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою; наявність напруги там, де в нормальних умовах її не повинно бути (в результаті пошкодження ізоляції); виконання робіт на розподіляючих пристроях без вимкнення напруги і без виконання необхідних правил безпеки; незадовільне відгородження струмоведучих частин устаткування від випадкового доторкання; неякісне заземлення електроустаткування при його експлуатації;

- травмування працівників при роботі з електромеханічним устаткуванням (слайсери, хліборізки тощо);

- професійні захворювання працівників виробництва - пов'язані з тривалим впливом шуму, загазованості повітря, високих температур, вологості повітря. Характерними захворюваннями є: хвороби зубів, пошкодження роботи шлунково-кишкового тракту, варикозне розширення судин;

- отримання опіків під час роботи з тепловим устаткуванням, яке має відкриті зони підвищеної температури (електроплити, фритюрниці, пекарські та жарочні шафи тощо);

- травмування працівників під час пожежі. Найбільш небезпечними випадками, що приводять до пожежі є: халатне відношення з вогнем; не ознайомлення робітника з правилами пожежної безпеки; невміння ліквідувати пожежу на початковій стадії; пошкоджена електромережа, електроприлади, неправильна їх експлуатація; відсутність повного контролю за роботою витяжних вентиляційних відсосів (осад парів жиру); самовозгорання горючих речовин (промаслений одяг, ганчірки).

Для створення оптимальних умови праці необхідно регулярно проводити вимірювання метеорологічних параметрів і стану повітряного середовища (санітарні лікарі СЕС).

Щоб запобігти вірогідності травм і нещасних випадків необхідно:

- використання сучасного торгово-технологічного, підйомно-транспортного та інших видів устаткування, а також пристрої і інструменти у відповідності з вимог правил техніки безпеки;

- застосування загороди і додаткових захисних пристроїв, блокувань;

- підведення захисних заземлень до місць можливого ураження;

- раціональне розміщення устаткування, направлене на поліпшення умов праці, а також для його безпечності;

Для запобігання захворювань у закладах, що проектуються, заплановано:

- встановлення опалювальних пристроїв та пристроїв вентилювання повітря;

- проектування у складі закладів приміщення персоналу для короткочасного відпочинку під час роботи;

Документами, які забезпечують дотримання санітарних норм та правил, техніки безпеки у закладі, що проектується є:

- Конституція України;

- Закон з охорони праці;

- Кодекс законів про працю;

- ГОСТи, ССБТ.

Органами контролю і нагляду є Кабінет Міністрів України, державний Комітет України по охороні праці та інші виконавчі.

Згідно з ст. 44 органами нагляду є державні комітети по нагляду - комітет з пожежної безпеки, також є внутрішньо-установчий контроль представлений профспілками.

Тривалість робочого часу в тиждень не повинна перевищувати 40 годин, а інші:

- особи 16 - 18 років - 36 годин;

- особи 15 - 16 років - 24 години.

Відповідальний за безпеку праці - директор закладу.

Заходи при проектуванні будівлі та розміщенні устаткування

Генеральний план і територія закладу повинні розроблятися на основі СНиП 2.08.02-85, СНиП 2.09.04-87 “Правила техніки безпеки та виробничої санітарії в підприємствах торгівлі”, а також з урахуванням протипожежних розривів, напрямку вітру, шкідливих викидів сусідніх промислових підприємств.

Територія, вільна від споруд, повинна бути озеленена.

Планування приміщень підприємств повинно задовольняти вимоги технологічного процесу приготування їжі, є відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, а також правилам техніки безпеки та протипожежної безпеки.

При плануванні приміщень слід виходити з нормативів, які визначають об'єм та площу виробничого приміщення на одного працівника, а також враховувати мінімальне співвідношення, яке приймається при розташуванні устаткування, влаштуванні проходів, проїздів, входів, виходів.

Компонування устаткування зображені на планах із зазначенням габаритів та відстані між ними.

В таблиці 3.7 наведені площа та об'єм виробничих приміщень, передбачених на одного працівника в зміну.

Таблиця 3.7

Площа та об'єм виробничих приміщень, передбачених на одного працівника у зміну

Приміщення	Площа приміщення, м2	Кількість працюючих у зміну, чол.	На одного працюючого площа, м2	На одного працюючого об'єм, м3
Доготівельний цех	36,0	3	12,0	39,6
Борошняний цех	20,0	2	10,0	33,0
Заготівельний цех	20,0	2	10,0	33,0
Мийна столового посуду	15,0	1	15,0	49,5
Продовження таблиці 3.7
Мийна кухонного посуду	10,0	1	10,0	33,0

Заходи щодо зниження виробничих шкідливостей

Санітарними нормами передбачені допустимі метеорологічні умови, які не викликають напруги теплорегулюючої системи організму.

Метеорологічні умови - оптимальні та допустимі температури, відносна вологість, швидкість руху повітря - визначаються для робочої зони та виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.76.

Для захисту працівників від вище означених негативних факторів на підприємствах передбачена припливно-витяжка та місцева вентиляції. Запроектована припливно-витяжна система з локалізуючими пристроями.

Таблиця 3.8

Метеорологічні умови підприємства

Приміщення	Температура періодів року, 0С	Відносна Вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с	Рівень шуму, дцБ
	теплий	холодний		Теплий	Холодний
Заготівельний цех	2023	1719	4060	0,20,3	0,150,2	4060
Доготівельний цех	20-25	20-23	50-70	0.3-0.3	0.1-0.2	40-60
Борошняний цех	20-25	20-23	50-70	0.2-0.3	0.1-0.2	40-60
Інші цехи	2025	18	5070	0,20,3	0,10.2	4060
Побутові приміщення	2025	1719	4070	0,150,2	0,10.2	3060

Над тепловим устаткуванням в гарячому цеху встановлені місцеві вентиляційні відсмоктувачі - припливно-витяжні локальні установки (ПВЛУ), що дозволяє в 1,5-2 рази збільшити кількість повітря, що видаляється та подається в гарячий цех, порівняно з системами з кільцевими повітроводами. За допомогою ПВЛУ з гарячого цеху видаляється 75% тепловиділень, інші 25% від тепловиділень устаткування, від людей, сонячної радіації поглинаються приточним повітрям. ПВЛУ розташоване однією лінією над технологічним устаткуванням. В адміністративних приміщеннях встановлені кондиціонери. Торгові зали облаштовуються припливно-витяжними системами вентиляції Припливний повітропровід прокладається над вікнами залів, а витяжний - з протилежного боку для створення підпору повітря.

Для зниження шуму, який створюється при роботі механічного, холодильного устаткування, вентиляторів, на повітропроводах встановлені глушники на амортизаторах.

Інтенсивність шуму в торгових залах, вентиляторах та виробничих приміщеннях зменшується за допомогою використання для стель та стін звукопоглинаючих матеріалів.

Важливе значення має освітлення. При проектуванні освітлення керувалися “Правилами будови електроустановок” (ПБЕ), будівельними нормами і правилами (СНиП) Природне освітлення передбачене в торгових залах, гарячому, холодному, заготовочному цехах, в адміністративних приміщеннях, мийних, в вестибулі. В неохолоджуваних коморах, туалетних, душових, коридорах, освітлення штучне.

В усіх приміщеннях забезпечено необхідний рівень природного освітлення. Як штучне освітлення використані світильники “Універсал”, норма освітлення 75 Лк.

Таблиця 3.9

Типи світильників, які рекомендовано проектом до встановлення у приміщеннях

Приміщення	Характер освітлення і вид освітлювача
Зали	Природне і штучне. Загальне і місцеве. Світильники з люмінесцентними лампами, спеціальні світильники, встановлені над обідніми столами
Вестибулі	Природне і штучне. Загальне і місцеве. Світильники з люмінесцентними лампами, спеціальні світильники, встановлені над обідніми столами
Виробничі приміщення	Природне і штучне. Загальне і місцеве. Світильники з люмінесцентними лампами, спеціальні світильники, встановлені над обідніми столами
Мийні	Природне і штучне. Загальне і місцеве. Світильники з люмінесцентними лампами, спеціальні світильники, встановлені над обідніми столами
Адміністративні	Природне. Загальне і місцеве.
Побутові	Природне і штучне. Загальне.
Технічні	Штучне. Загальне.
Складські	Штучне. Загальне.
Санвузли	Штучне. Загальне.

В виробничих приміщеннях використані багатолампові світильники. В коридорах - норма освітлення 30 та 20 Лк; в душових - світильники ФП (50 Лк) в коморах - освітлення від 10 до 30 Лк. На підприємстві передбачене аварійне освітлення (для продовження роботи при раптовому вимкненні робочого освітлення та для евакуації людей. Найменше освітлення для продовження роботи складає 5% від робочого освітлення.

Протипожежні заходи

Пожежна безпека підприємств регламентується ГОСТ 12.1.004 - 76 “Загальні вимоги”, А також “Будівельними нормами і правилами”, міжгалузевими і галузевими правилами пожежної безпеки, інструкціями з пожежної безпеки.

На підприємствах, що проектуються передбачені протипожежні засоби. Підприємства забезпечені ломами, лопатами, відрами, вогнегасниками. Для протипожежного захисту підприємства при його проектуванні були використані вогнестійкі будівельні матеріали. Дані підприємства харчування відносяться до ІІ ступеня вогнетривкості. Оздоблювальні матеріали для торгових залів, коридорів, відносяться до важко згоряємих.

Мережа внутрішнього пожежного водопроводу в підприємствах є замкнуто-кільцева та має 4-и внутрішні пожежні крани на висоті 1,35 м від підлоги. Крани встановлюються в нішах вестибулів та в коридорах виробничих приміщень.

Таблиця 3.20

Розрахунок кількості вогнегасників

Приміщення, Категорія виробництва	Площа приміщень, м2	Вогнегасники
		Тип вогнегасника	Кількість вогнегасників
1	2	3	4
Доготівельний цех	36	ОУ - 5	1
Борошняний цех	18	ОУ - 5	1
Торговельний зал ресторану	140	ОХП - 10	3
Торговельний зал бару	56	ОХП - 10	2
Коридори	34	ОХП - 10	2
Всього			13

Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Для контролю за діяльністю закладу стосовно його впливу на навколишнє середовище (у відповідності до ГОСТ 17.0.0.04-90 „Экологический паспорт промышленного предприятия”) повинен бути складений екологічний паспорт.

Екологічний паспорт заклад є основним нормативно-технічним документом, що має дані про використання ресурсів та вплив на оточуюче середовище.

Зміст екологічного паспорту :

І розділ - визначається взаємне розташування даного закладу з характерними об'єктами, що з ним межують.

ІІ розділ - складається карта-схема закладу з нанесенням на ній джерел забруднення атмосфери та поверхневих вод, водозабори, місця складування відходів, меж санітарно-захисної зони, житлових масивів, промислових зон, транспортних магістралей, сільськогосподарських угідь, лісів, зон відпочинку.

Заходи з охорони навколишнього середовища регламентуються ГОСТ 17.0.001-76, ГОСТ 17.2.1.01-76 та ГОСТ 17.1.1.02-77 та передбачають: зменшення надходження в оточуюче середовище стоків від устаткування і побутових стічних вод та викидів в атмосферу; раціональне використання і охорону водоймищ; охорону та раціональне використання землі; збереження та раціональне використання зелених насаджень.

4.1 Розвиток проекту

Відомо, що харчування є одним із найважливіших факторів, що пов'язує людину з навколишнім середовищем. Воно має істотне значення у профілактиці негативного впливу різних токсикантів, розробці заходів та методів їх всмоктування у шлунково-кишковому тракті або прискоренні виведення їх з організму людини.

Від складу харчових продуктів, які ми вживаємо, залежить не тільки вид і кількість шкідливих речовин, які надходять із їжею, а й характер метаболізму їх в організмі. Деформація раціонів харчування призводить до низького споживання біологічно активних продуктів (повноцінного білка, рослинних жирів, складних вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин), що викликає зниження загального опору організму людини до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Харчовий фактор має відповідати не тільки сучасним вимогам раціонального харчування, а й враховувати комплекс спеціальних лікувально-профілактичних заходів. Одним із них є створення нових видів кулінарної продукції з добавками, які посилюють захисні функції організму людини [7].

З метою більш повного задоволення попиту споживачів проектованого закладу та мешканців району пропонується виробництво та реалізація борошняних кондитерських виробів підвищеної біологічної цінності з лікувально - профілактичними властивостями.

В останні десятиріччя у всьому світі збільшилось споживання цукру. В Європі, США, Англії споживання цукру доходить до 100-120 г на добу, що багатократно перевищує норму (до 20г). На жаль подібна ситуація склалася і на Україні .

Споживання надмірної кількості цукру приводить до різних захворювань. Крім цукрового діабета надмірне споживання цукру може викликати ожиріння, враження судинної системи, карієс зубів тощо. Тому зараз актуальним стає питання про зниження цукромісткості кондитерських виробів, так як цукор у багатьох випадках потрапляє в організм саме при споживанні кондитерських виробів. Одним із шляхів зниження цукромісткості виробів може бути часткова заміна цукру солодкими речовинами з високим ступенем солодкості. Високий ступінь солодкості цих речовин - які називають підсолоджувачами - дозволяє використовувати їх у невеликій кількості і відповідно буде знижена цукроємкість і калорійність виробів. При повній заміні цукру на інші солодкі речовини, які не збільшують рівень цукру, можна розробляти діабетичні кондитерські вироби. Але, як відомо, цукор виконує не тільки роль носія солодкого смаку, але і структуроутворювача. Може виникати проблема з утворенням структури виробів, що потребує додаткової роботи у цьому напрямку. Тому ми пропонуємо знижувати цукроємкість виробів за рахунок часткової заміни цукру на підсолоджувачі.

У наш час існує понад 2000 природних та синтетичних підсолоджувачей, але кількість їх, що реально використовуються у харчуванні, досить невелика. Є ряд вимог щодо застосування підсолоджувачів у харчуванні людини: солодкий смак без стороннього присмаку, більш низька або нульова енергетична цінність, стійкість при нагріванні, зберіганні, у кислому середовищі, легкорозчинність, нешкідливість для організму людини.

Екстракт стевії рідкий і сухий (порошкоподібний стевіозид) - ТУ У 30729147.001-2000 - виробляється в Києві фірмою «Екстракт стевії». Стевіозид і рідкий екстракт стевії дозволені до застосування як харчовий підсолоджувач при виробництві страв для хворих на цукровий діабет, а також у харчовій промисловості при виготовленні діабетичних і дієтичних продуктів харчування.

За хімічною природою харчовий стевіозид є сумарним препаратом, що складається з восьми дитерпенових глікозидів солодкого смаку. Стевіозид - білий кристалічний гігроскопічний порошок з температурою плавлення 196-198 С, легкорозчинний у воді і нестійкий до нагрівання.

Сухий екстракт стевії за даними досліджень містить 15% білка, 17 амінокислот (8 незамінних і 9 замінних), вітаміни А, С, Е, вітаміноподібні органічні сполуки, клітковину та ефірні олії. У ньому міститься значна кількість мінеральних речовин.

Солодкість підсолоджувача забезпечують низькокалорійні підсолоджуючі речовини дитерпенові глікозиди - стевіозид і ребаудіозид, які мають унікальні лікувальні властивості і солодші за цукор у 300-400 разів. дитерпенові глікозиди у сухому екстракті стевії складають не менше 70%. Інші 30% складають флавоноїди, водорозчинні хлорофіли і ксантофіли, оксикоричні кислоти, нейтральні водорозчинні олігосахариди, вільні цукри та інші сполуки. Флавоноїди мають яскраво виражені антиоксидантні властивості.

У підсолоджувачі, крім солодких глікозидів, присутні глікозиди - сапоніни, які завдяки гідролізу розкладаються на вуглеводи і невуглеводні компоненти - аглікони, які визначають їхню цілющу дію.

Один грам сухого екстракту стевії відповідає за солодкістю 300г цукру. Даний підсолоджувач нетоксичний, низькокалорійний, не викликає звикання, успішно застосовується як підсолоджувач при цукровому діабеті і порушенні вуглеводного обміну.

Фірмою «Екстракт стевії» випускається ще рідкий екстракт стевії - 50% екстракт стевії - водна витяжка з дволисника солодкого. Його хімічний склад: стевіозиди - 22%, флавоноїди - 5%, сапоніни, сантофіли, оксикоричні кислоти, олігосахариди, калій, магній, залізо, вітаміни С, В, D.

Солодкість рідкого екстракту стевії також визначають дитерпенові глікозиди - стевіозиди. Один мілілітр екстракту за солодкістю відповідає 60 г цукру [9].

Одним із них є створення нових видів продукції з рослинним підсолоджувачем - “Стевіясаном”. На сьогоднішній день, використовуються синтетичні замінники цукру (сахарин, ацесульфат, аспартам, та ін.). Вони мають ряд серйозних негативних медицинських ефектів, накопичуючись в організмі ці речовини здатні призвести до необоротних наслідків.

“Стевіясан” - екстракт стевії, медової трави, дволистника солодкого, отриманий по унікальній технології, запатентованій в Україні, без застосування хімічних добавок та консервантів.

“Стевіясан” - природній підсолоджувач невуглеводної природи, пройшов клінічні дослідження, рекомендований Міністерством охорони здоров'я України для вживання в раціональному та лікувально-профілактичному харчуванні. Продукт 100% природній, не має протипоказань.

Екстракт стевії рекомендований як сильний профілактичний засіб в екологічно несприятливих районах при перевантаженнях, стресах, хронічній втомі, зниженні імунітету, при цукровому діабеті, при захворюваннях щитовидної залози, атеросклерозі, ожирінні, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, при токсикозах у вагітних, алергіях, пародонтозі та карієсі, гіпертонічних захворюваннях.

Таким чином, екстракт стевію - “Стевіясан” є ефективним засобом профілактики захворювань і масового оздоровлення для людей, які проживають в екологічно несприятливих районах, являє собою природній підсолоджувач, який дозволить покращити стан здоров'я хворих на цукровий діабет, зберегти гроші, які витрачаються державою на придбання імпортних препаратів, а також на лікування вторинних захворювань, які супроводжують людину при систематичному вживанні синтетичних підсолоджувачів.