Моделювання зачіски

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Моя робота присвячена жіночій зачісці на волоссі середньої довжини. В своїй роботі я дала характеристику сучасних напрямків в моделюванні зачіски. Розкрила характеристику перспективних напрямів розвитку моди зачісок. Вся історія перукарської справи почалася з того момента, коли людині захотілося прикрасити своє обличчя, щоб виділитись. Поняття краси мінялися на протязі епох, і те, що вважалося прекрасним в один період, пізніше вигляділо невродливим и навпаки. Але одне завжди залишалося незмінним - тяга людини виділитись, показати свою індивідуальність.

На сьогоднішній день є багато методів розробки зачісок для середнього волосся, а також їх нарощування. Так, наприклад, використовується професіональна італійська технологія EURO SO.CAP., тобто метод гарячого нарощування волосся, а також для нарощування волосся використовується нова лінія волосся вищої якості EXCLUSIVE LINE, яка на нашому ринку появилася нещодавно.

Силуети і форми зачісок через деякий час повторялися. Так, зачіски Древнього Риму стали носить в XIX ст. по всій Європі, а парики через 200 років в 60 роках XX ст. Тоді ж зачіски стали більш монолітними, в моду ввійшов начіс. Зачіски збільшувалися у розмірах, появилась об'ємність. В них відсутні були мілкі деталі. Форма зачіски могла розширюватися або зменшуватися. Для цього використовували зрізані пасма, м'які синтетичні волокна. В цей період в моду входять зачіски типа «дзвін», «кінський хвіст», модні кольори, які нагадують метали: мідь, бронзу, срібло, латунь.

В 70-і роки мода на парики проходить, повертаються «маленькі» зачіски з геометричною зачіскою. Нова хвиля особливо чітко проявилася в зачісці «гаврош». Начіс повністю вийшов із моди. В другій половині ХХ ст. починають носити зачіски з розпущеними волосами, які вільно падають хвилею. Білокурі волоси надовго входять в моду. Тоді ж стає модним звичайний «рух волосся». Це проявляється в методі нової зачіски англійського перукаря Відала Сессуна. Всі його зачіски відрізняються простим, але разом з тим прекрасним рухом волосся.

В останнє десятиріччя ХХ ст. форми зачісок змінились, вони стали скромніші. Волосся від проділу укладається в невеликі пучки. Іноді на волосся надівають сіточку, перевивають кольоровими шнурами. Носять парики, але вони майже нічим не відрізняються від натуральних зачісок. Також в кінці ХХ ст. в загальній моді визначалися два основних направлення: фольклорний стиль - country style, воєнізований стиль часів війни і післявоєнних років - military style.

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарському мистецтві, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходило з безпосереднім зв'язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними умовами, загальним художнім стилем, модою.

В сучасній моді велике значення має маленький штрих, який придає особливий шарм зачісці - це може бути гофроване пасмо на волоссі, неслухняний локон. Екстрамодним можна назвати виблискуюче волосся, що досягається за допомогою лаків, емульсій. В моді африканські косички, короткі зачіски, довгі локони, прикраси із метала... Сучасна мода така велика, що кожний може вибрати собі зачіску, яка йому подобається і підходить. Кожний може виділитись.



1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасних і перспективних напрямів моделювання зачіски

В сучасному напрямку моделювання зачіски усі компоненти та композиційні засоби підпорядковані призначенню зачіски. З цього випливає, що практичне призначення зачіски повинно бути і змістом її форми. Фантазійна зачіска недоречна на роботі або спортмайданчику, а довге розпущене волосся неприпустиме на прийомі офіційного характеру.

У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого трактується як місце зосередження основних, важливих зв'язків між елементами. Він може розташовуватись на будь-якій частині голови і не збігатися з геометричним центром або віссю симетрії.

Усі частини, компоненти співвідносяться між собою, а також з обличчям і фігурою людини. Цей закон базується на масштабності, тобто відношенні величини форми зачіски до величини голови, деталей обличчя, фігури людини. Масштабність має прямий зв'язок із кольором і фактурою. Зачіска зі світлого волосся здається дещо більшою, ніж з темного.

Кожна нова мода висуває свої критерії в оцінці величини зачіски. Сьогодні модно носити гладеньке волосся, а завтрашній день пропонує збільшити зачіску або деталі до певних розмірів.

Отже, довершеною можна вважати зачіску, де другорядне підлягає головному, де існує взаємозв'язок усіх компонентів і панує врівноваженість.

Форма - це загальний контур зачіски, видимий під будь-яким кутом зору. Вона тривимірна і змінюється залежно від кута зору.

1. Геометричний вид форми та її частин. Для оцінки об'ємної форми важливі два ракурси: вигляд зачіски в анфас, зі сторони обличчя, та вигляд збоку. Форми за виглядом нагадують геометричні фігури - кулі, конуси, куби та ін. Загальна форма зачіски дає уявлення про ідею зачіски, ЇЇ призначення й художній задум. Заповнюючи контур деталями, можна ще виразніше передати ідею зачіски, підсилюючи декоративність її рішення. Форма характеризується поверхнею. Характер поверхні створюють лінії. Існують чотири базових типи ліній, які око людини здатне прослідкувати в зачісці. Горизонтальні лінії - паралельні, вони проходять в одному і тому ж напрямку, не перетинаючись, на незмінній відстані одна від одної відносно лінії горизонту або лінії підлоги. Горизонтальна лінія відповідає за ширину в зачісці, бо вона впадає в око, починаючи з центральної точки і до самого її кінця (рис. 1). Горизонтальні лінії створюють відчуття спокою, монументальності.

Рис. 1. - Горизонтальні лінії

Вертикальні лінії - прямі, спрямовані згори вниз або знизу вгору. Подібні лінії в зачісці візуально подовжують і звужують обличчя (рис. 2). При створенні зачіски вони виражають злет, прагнення ввись, або ж навпаки - рух униз.

Рис. 2 - Вертикальні лінії



Діагональні лінії розташовуються між горизонтальними та вертикальними. Часто їх використовують для підкреслення або, навпаки, приховування якихось рис обличчя. Діагональні лінії використовуються для привертання уваги до зачіски (рис. 3).

Рис. 3 - Діагональні лінії в зачісці

В емоційному плані вони створюють відчуття руху, спливання (текучості).

Зігнуті лінії надають зачісці обтічної форми. Згин може бути великим або малим, може утворювати повне коло або тільки частину кола. Лінії можуть бути спрямовані горизонтально, вертикально або діагональне. Лінії, що повторюються у протилежних напрямках, утворюють у зачісці хвилю або рух. Вдале поєднання та використання цих ліній допоможе у створенні зачісок.

Зачіски з використанням лише одного типу ліній є простими (рис. 4).

У зачісці можуть повторюватись паралельні лінії - прямі або ламані, вони роблять її цікавішою (рис. 5).



Рис. 4 - Зачіска з одним типом лінії

Рис. 5 - Зачіска з лініями, що повторюються

Контрастуючі вертикальні та горизонтальні лінії сходяться під кутом 90°. Вони створюють ефект різкого переходу та рекомендовані для створення незабутнього образу й особливого враження (рис. 6).

Проміжні лінії, як правило, ламані; використовуються для зв'язку й пом'якшення горизонтальних і вертикальних ліній (рис. 7).

Рис. 6 - Контрастуючі лінії



Рис. 7 - Проміжні лінії

2. Величина форми та її частин. Ця особливість підкреслює, що величина зачіски з обличчям ілюзорно збільшується або зменшується. Наприклад, при маленькій зачісці обличчя буде виглядати більшим, а при великій воно візуально зменшується. При цьому не слід забувати про співвідношення величини зачіски з фігурою. Дрібні деталі у великій формі підкреслюють її величину, а великі, навпаки, візуально зменшують.

3. Маса форми та її частин. Зі зміною форми за величиною змінюється і її маса, тобто зрима вагова кількість форми. «Важка» та «легка» форми викликають різні емоційні оцінки. Чим монолітніше побудована зачіска, тим масивніше вона виглядає. Статична форма виглядає важче, ніж така ж за формою, але характерна рухом волосся.

Максимальної маси набувають форми, наближені за своїм виглядом до форми куба, циліндра, кулі. На зміну маси форми впливає характер прикрас.

4. Колір і фактура. Ці елементи суттєво впливають на зовнішній вигляд форми зачіски. Якщо в моделях статичних форм виправдане використання чистого кольору - білого, чорного, червоного, то в рухливих формах ці кольори не настільки ефективні.

Колір впливає на відчуття легкості (світлі кольори) та важкості (темні кольори). Світлі тони наближують і збільшують. Темні ж діють навпаки. На темному фоні всі інші кольори світліють і навпаки. Використання оптичних ілюзій відкриває великі можливості перед майстром.

Колір тісно пов'язаний з фактурою волосся, тобто з характером його будови (товщина, блиск, еластичність). Поняття «фактура» включає в себе і характер поверхні зачіски. Від фактури волосся залежить створення конструктивних і декоративних ліній: напружена буде лінія чи в'яла, круглий завиток чи слабкий, триматиметься форма чи ні.

Силует - площинне зорове сприйняття об'ємної форми, чітко обмеженої контурами. За ступенем прилягання зачіски до голови силуети умовно поділяють на три групи:

- скульптурний, або прилеглий силует (рис. 8) повторює форму голови, відкриває як її переваги, так і недоліки;

Рис. 8 - Скульптурний, або прилеглий, силует

- декоративний силует відступає від природних обрисів голови, маскує та ховає її природні лінії. Візуально змінює як форму голови, так і її природні пропорції, а також пропорції голови щодо фігури людини (рис. 9);

- напівприлеглий силует (рис. 10) поєднує особливості двох попередніх.

Для зручності силует інколи схематизують, наближаючи його до якоїсь геометричної фігури.



Рис. 9 - Декоративний силует

Рис. 10 - Напівприлеглий силует

Лінії. Композиція моделі зачіски характеризується лініями. У зачісці розрізняють чотири основні групи ліній:

1. Силуетні, або контурні, створюють зовнішні обриси форми зачіски і дають найбільш загальне уявлення про її форму й ступінь об'ємності, визначають пропорції та виражають напрям моди, їх характер сприяє розкриттю задуму композиції;

2. Конструктивні - це робочі лінії, що використовуються при створенні як окремих деталей, так і форми загалом, їх ще називають технологічними. Різні проділи, від яких волосся отримує напрямок у пасмах, також належать до конструктивних ліній. У готовій зачісці ці лінії можуть бути непомітними;

3. Конструктивно-декоративні - це видимі конструктивні лінії, що мають подвійне навантаження: з одного боку, вони використовуються при побудові форми, а з іншого - беруть участь в естетичному вирішенні моделі. Прикладом може бути зачіска із хвилями, виконана холодним способом;

4. Декоративні лінії є вирішальними при розробці фасону. До них належать лінії, утворені різними елементами оформлення локонів, елементи деталей складнішої конфігурації, які наділяють зачіску індивідуальними рисами.

Усі лінії мають бути взаємопов'язані та взаємозумовлені загальним композиційним задумом і будь-які з них можуть бути головними чи підрядними залежно від композиції зачіски.

Колір. Образна виразність форми зачіски багато в чому визначається кольоровим рішенням моделі. Колір волосся в зачісці, як і макіяж та особливості одягу, повинен служити для створення єдиного художнього образу. Колір може створити враження більшого або меншого об'єму частини чи всієї зачіски. За допомогою кольору можна створити структуру та лінії, пов'язати різні елементи зачіски. Певні тони здатні викликати певні реакції. Так, світліші відтінки роблять людей молодшими й ефектнішими, темні тони сприймаються як таємничі та чаруючі. Світлі і темні відтінки створюють ілюзію великого об'єму волосся. Темні й холодні кольори, навпаки, візуально зменшують зачіску, надають їй більшої гладкості та обтічності. Відчуття додаткового об'єму або товщини волосся досягається чергуванням теплих і холодних тонів зі світлими і темними. Чорний колір добре тримає композицію, підсилює виразність, різко окреслює силует зачіски. При зміні освітлення колір може змінюватись.

Композиційні засоби та композиційні зв'язки. Одним із головних завдань у творчому процесі створення зачіски є знаходження форми, вигляду та поєднання елементів, їх співвідношень і зв'язків, які передають функціональні та художні якості цієї зачіски. Характер зв'язків частин та елементів зачіски між собою в системі цілого досягається за допомогою засобів композиції: пропорції, масштабу, симетрії та асиметрії, ритму.

Пропорції - це співвідношення елементів зачіски, те, на чому будується вся композиція. При цьому порівнюють величини однієї якості. Крім того, співвідношення можливі за кольором, фактурою, масою, лініями. На співвідношенні 1:1 будуються найпростіші геометричні форми - квадрат, куб. Співвідношення 1:2, 1:3 та інші дають у прямокутній формі повторення квадрата ціле число разів. Менша величина (квадрат) буде модулем. Для людини модулем є висота голови, яка 8 разів укладається по висоті всієї фігури. Для обличчя модулем є довжина носа. У кожної людини можливі відхилення від пропорційної будови, і перед модельєром постає завдання визначити це відхилення й узяти його до уваги.

Пропорційна зачіска конкретної людини в рамках історичного стилю або модного циклу визначається масштабністю. Кожен модний цикл задає свій масштаб.

Баланс. Симетрія - це повна рівність однієї половини цілого другій половині, повна відповідність за розташуванням і величиною всіх деталей, ліній та інших елементів композиції, що входять у зачіску, відносно осі симетрії. Симетрія несе у собі спокій, рівновагу окремих частин і деталей зачіски. Вісь симетрії при цьому є і віссю рівноваги. Рішення композиції може базуватися також на неповній симетрії та на асиметрії (рис. 11). І в тому і в іншому разі необхідною умовою гармонійності зачіски є врівноваження асиметричних частин відносно осі рівноваги.

а в

Рис. 11 - Види асиметрії: а - повна симетрія, б - горизонтальна асиметрія, в - діагональна асиметрія

Ритм. При порівнянні будь-яких однорідних елементів зачіски можливі три види зіставлення та зв'язку. Одним із них є ритм - рівномірний тип змін, що повторюється, або рух у зачісці. Ритм може бути швидким або плавним. Швидкий ритм означає чітко виражені переходи, наприклад, тугі локони або круті хвилі. Плавний ритм більше помітний у пишних зачісках або на довгому хвилястому волоссі (рис. 12). Великі повтори слід застосовувати помірно, бо може виникати монотонність.

Рис. 12 - Ритм у зачісці· а - швидкий, б- плавний

Нюанс. Це відношення однорідних елементів, схожих між собою. Схожість виражена сильніше, ніж різниця, і зв'язок утворюється на явно вираженої схожості.

Контраст. Контрастом називається відношення з яскраво вираженою нерівністю порівнюваних однорідних елементів. Зв'язок у ньому разі утворюється шляхом яскраво вираженої різниці та протиставлення (рис. 13).

Рис. 13

Ритм, нюанс і контраст у композиції використовуються як художні засоби побудови єдності елементів зачіски та їх гармонійного зв'язку в певному масштабі конкретної зачіски.

Типи зачісок. Зачіски можна розподілити на чотири основні типи: зворотні, ацентральні, концентровані та передні, або фронтальні.

Зворотні зачіски. Усе волосся зачісується назад (рис. 14). Це найпоширеніший тип. який підходить і для чоловіків, і для жінок. Зачіски цього типу можуть виконуватись на довгому і короткому волоссі.

Рис. 14

Ацентральні зачіски. Волосся спрямоване від маківки в різні боки, відповідно до напрямку його росту (рис. 15). Зачіски цього типу, як і зворотні, можуть бути виконані на волоссі різної довжини. Підходять як для чоловіків, так і для жінок. Однак при їх виконанні на довгому волоссі необхідно вкоротити передню частину волосся до довжини, яка зрівняється з довжиною чілки.

Рис. 15

Концентровані зачіски. Усе волосся, включаючи волосся з нижньої частини потилиці та шиї, зачісується до маківки (рис. 16). Волосся для зачісок цього типу мас бути достатньо довгим. Підходять для жінок.

Рис.16 - Передні зачіски

Передні зачіски. Усе волосся спрямоване вперед, до лоба (рис. 1.17). Бажано, щоб волосся нижньої частини потилиці та шиї було довгим, бо воно обов'язково повинне діставати до тім'я та поступово переходити в коротку чілку. Через складність виконання зачіски цього типу трапляються рідко.

Рис. 17 - Концентровані зачіски

Зачіска і тип волосся. Зв'язок типу зачіски з типом волосся виявляється головним чином - тому, що при деяких типах волосся не варто носити певні зачіски. Передусім це стосується проблемного волосся, тобто того, що має певні косметичні недоліки. Нормальне, здорове волосся легко піддається укладанню, довго тримає надану форму. Такому типу волосся підходять будь-які зачіски - з довгого або короткого волосся, з чілкою тощо. Рекомендується нескладна зачіска, яка б підкреслювала природну красу волосся.

Жирне волосся, якщо це можливо, слід стригти якомога коротше. Коротке волосся не так швидко набуває недоглянутого вигляду, та й доглядати за ним набагато легше: часто мити, сушити. Бажано не носити чілки - вона першою втрачає привабливий вигляд. До того ж при жирному волоссі достатньо практичною є зачіска з великими локонами, які не дуже дотикаються до голови і волосся брудниться повільніше. Рекомендується легка хімічна завивка: вона знежирює волосся та допомагає тривалий час зберігати зачіску. Якщо немає бажання підстригати довге волосся, а локони не пасують, тоді краще носити зачіски з ефектом «мокрого волосся». Це досягається за допомогою гелю (можна у великій кількості), оскільки він не надає волоссю жирного блиску. Такі зачіски, як правило, гарно виглядають за наявності низького косого проділу або коли волосся укладене назад. Необхідно, щоб волосся було зачесане дуже гладенько. При такій зачісці непогано виглядають великі хвилі.

Сухе волосся зазвичай січеться, може ламатися. Йому важко надати бажаної форми, бо воно «розсипається». Необхідно носити нескладні зачіски з напівдовгого або короткого волосся. Обов'язково слід користуватись спеціальними засобами догляду за волоссям.

Основна проблема при тонкому волоссі - відсутність об'єму. В такому разі рекомендується відрізати надто довге волосся, оскільки під власною вагою воно витягується і стає ще тоншим. Крім того, короткому волоссю чи волоссю середньої довжини легше надати об'єму за допомогою спеціальних зачісок. Для такого волосся оптимальним варіантом вирішення проблеми є ступінчасті стрижки, стрижки «зубчиками», неглибоке філірування та об'ємні стрижки.

Тонке, рідке волосся легко вкладати, але при цьому воно швидко втрачає набуту форму. Рекомендується хімічна завивка. Проділ час від часу слід переміщувати на іншу сторону - тоді волосся виглядатиме пишніше. Не рекомендується відрощувати тонке волосся довшим, ніж до плечей. Довжину волосся слід співвідносити з його об'ємом. Кінці підрізають, тримаючи лезо ножиць перпендикулярно до волосся. На потилиці, для надання об'єму, волосся краще підрізати ступінчасто.

Працювати з кучерявим волоссям досить складно. Тому отримати задоволення при роботі з таким волоссям можна, лише досягнувши достатнього рівня майстерності. Дуже важливо зрозуміти, як поводить себе кучеряве волосся після стрижки та сушіння. Незважаючи на те, що до такого типу волосся застосовуються практично будь-які техніки стрижки, готові зачіски на ньому виглядають зовсім інакше, ніж на прямому волоссі. Кучеряве волосся може бути хвилясте або закручене в маленькі кільця. Воно може мати різноманітну структуру і густоту.

При роботі з кучерявим волоссям слід враховувати таке:

- кучеряве волосся після висихання «стискається» значно більше, ніж пряме. Чим дрібніші кучері, тим більший ступінь скручування. Після висихання довжина кожного пасма зменшується на 2,5 см;

- потрібно використовувати гребінець з рідкими зубцями або мінімальне натягування волосся. Кучеряве волосся при натягуванні в процесі стрижки випрямляється і, відповідно, при висиханні більше вкорочується;

- у зачісці кучеряве волосся має природний «ступінчастий» вигляд. Якщо потрібно створити форму з чітко визначеними кутами, для кучерявого волосся використовують менші кути відтягування, ніж для прямого;

- цей тип волосся має більшим об'єм. Тому для нього більше підходять подовжені стрижки, що «обтяжують» форму зачіски І не дають волоссю вільно стирчати;

- кучеряве волосся не рекомендується стригти бритвою. Стрижка бритвою ослаблює кутикулу, і волосся починає ще більше закручуватися:

- необхідно ретельно вибирати методи філірування. Краще обрати метод цілеспрямованого врізання для зменшення маси волосся;

- ступінь кучерявості волосся можна зменшитися за допомогою кондиціонера, а використання тепла підсилить ефект;

- на ступінь кучерявості впливає вологість повітря, лак нанесений на волосся, захистить його від вологи;

- випрямити волосся або надати йому іншої форми можна за допомогою засобів для гарячого укладання.

зачіска декоративний розпис пахучий

1.2 Розробка моделі зачіски відповідно до сучасного напрямку моди та індивідуальних особливостей моделі

Потрібно розробити вечірню зачіску на волоссі середньої довжини з одночасною корекцією трикутного обличчя клієнтки та врахуванням індивідуальних рис (створити образ - підібрати макіяж, декоративний розпис нігтів).

Вечірній стиль у зачісках створюють як сукупність декількох стилів. Зачіска може бути класичною і сучасною, волосся підібраним або таким, що вільно спадає, гладенько розчесаним або накрученим. Ознаками сучасної вечірньої зачіски стали легкість і швидкість виконання.

Сьогодні клієнти відмовляються від складних зачісок, а перукарі не пропонують складні нагромадження, вигадливе начісування, занадто сильне лакування волосся.

Перевагу надають комбінованому укладанню зі сполученням пасом прямого і накрученого волосся, комбінаціям волосся, зібраного у «хвости», різноманітним завиткам, плетінню.

Актуальним залишається стиль 40-х років минулого сторіччя з гофрованими пасмами, завитками та шиньйонами, народні мотиви. Домінують об'ємність, кучеряве, завите волосся, легкі, вільні, наближені до натуральних форми зачісок.

Вечірню зачіску можна створити мінімальним набором засобів і прийомів - підготувати волосся миттям шампунем для збільшення об'єму, спреєм для об'єму, завершити укладання лаком сильної фіксації. Помада для волосся та блиск дозволяють посилити ефект зачіски.

Для волосся середньої довжини рекомендуються моделі силуету «колокол», для яких характерний невеликий прилеглий об'єм, рівномірний ритм прямого волосся, розширеність донизу.

Найпростіший варіант створення нарядної зачіски з волосся середньої довжини - ефект «мокрого волосся» з використанням гелю та воску, які дозволять укладання в будь-якому напрямку.

Зачіску можна прикрасити декоративними проділами - косими, зигзагоподібними, заколками, іншою біжутерією.

1. Технологічна частина

1.1. Визначення початкових даних для виконання розробленої зачіски.

1.2. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски

1.3. Розробка технологічної послідовності виконання макіяжу

1.4. Декоративний розпис нігтів

1.5. Обґрунтування вибору і характеристика парфумерно-косметичних засобів, необхідних для виконання зачіски

При виконанні зачісок дуже важливим є структура волосся, форма природної хвилі, тобто тип волосся. Красиве волосся привертає завжди захоплюючі погляди. Але щоб волосся було красиве, необхідно доглядати його. Програма догляду за волоссям включає в себе шампунь, бальзам-ополіскувач, інтенсивний догляд або маски. Блискуче доглянуте волосся - справжнє багатство любої дівчини чи жінки. Але щоб стати по справжньому гарною прикрасою волосся потребує постійного догляду і піклування.

Шампунь дає можливість очистити волосся від бруду і капіляру. Волосся потребує захисту, зволоження. Цьому сприяють цінні ароматичні екстракти шампуню Harmony авокадо і апельсин від Londa. Цей шампунь підібраний точно по структурі та стані волосся. Він покращує стан волосся укріплює, надає блиску та об'єму. Кількість витрат його при даній роботі 75гр. Ніжно ставиться до волосся, м'яко покращує загальний стан бальзам-ополіскувач, він надає волоссю інтенсивного блиску, після його використання волосся стає м'яким і здоровим. Ефективнішою буде дія бальзаму від Londa. Його кількість витрат становить 20гр.

Інтенсивний догляд або маска дають можливість відновити пошкоджене волосся, в цьому краще підійде інтенсивний догляд від Pantine pro V «Основне живлення» з унікальним Аміно+Pro V комплексом. Ідеальний вибір. Маски можна також виготовляти з окремих компонентів. Це можуть бути овочі, фрукти, різні рослини та ін. Витрата маски у даній роботі становить від 70 до 95гр.

Із фарбуючих речовин, щоб не помилитись краще використати LondaColor від Londa. Це м'яка фарба з блиском, а точніше стійка доглядаюча крем-фарба. Вона не псує загального вигляду волосся мінімально пошкоджує структуру, не вигорає на сонці, не шкодить здоров'ю, волосся зберігається живим і еластичним, у роботі зручна, легко наноситься і не розтікається, добре змивається, не зафарбовує шкіру, немає різкого запаху. Розхід 75-95гр. Для виконання зачіски з фіксуючих матеріалів доведеться використати гель і лак.

Гель - це речовина яку використовують для укладки хвилею а в нашому випадку буклі. Гель сильної фіксації є незамінний при моделюванні креативних зачісок. А такий гель здатний закріпити волосся так, що розчесати його не можливо. Його не наносять у надто великих кількостях, бо він створює ефект мокрого волосся, довго сохне і в результаті прядка падає. Розхід 1 банка. Його використовують для фіксації зачіски краще підійде лак ультра сильної фіксації. З його допомогою можна створити навіть неможливу зачіску. Прядку можна зафіксувати у будь-якому стані, розхід 1,5 банки. Потрібно також використати: невидимки для кріплення прядок та шпильки, резин очки, накладні декоративні елементи.

Основним у макіяжі є крем. Краще використати крем від Oriflame. Він особливо цінний тим, що захищає шкіру від ультрафіолетових променів. Основою макіяжу є загальний тон. Краще використати тональний крем Visions від Oriflame, це зволожуючий тональний крем надає шкірі гарний натуральний колір, золотисто-бежевий тон.

Волосся потребує особливої уваги. Воно не тільки має захисне значення, але й прикрашають людину. Поганий догляд за волоссям, а також різні захворювання (неврози, ендокринні порушення, недокрів'я), зловживання курінням, алкоголем, сидячий спосіб життя сприяють передчасному і значному їх випаданні. Цьому ж сприяє нераціональне харчування, емоційні перевантаження, хронічні недосипання, загальне перевтомлення проте раніше всього необхідно дбати про чистоту волосяного покрову.

Жирне волосся миють один раз в тиждень, сухі і нормальні один раз в 10-14 днів. Краще використовувати м'яку воду, приготовлену кип'ятінням або додаванням бури (1 чайна ложка на 1 літр води). Найбільш сприятлива для волосся температура 50 - 55С. Не слід намилювати волосся шматком мила: не травмує їх, краще приготувати мильну піну. Надмірне намилювання сприяє висушуванню і підвищує ламкість волосся. Для збереження кольору, блиску і еластичності світле волосся після миття споліскують міцним настоєм ромашки, темні - водою зі столовим оцтом (1 столова ложка на 1 літр води). Не слід мити волосся господарським милом.

Для сухого волосся підходять пережарені мила. Можна використовувати яєчний жовток, багатий жироподібними речовинами, або кисле молоко. Застосовують і житній хліб: 100-150г черствого житнього хліба подрібнюють і заливають кип'ятком, утвореною хлібною кашею миють голову, ретельно ополіскують волосся чистою водою. Для підвищення жирності сухе волосся за кілька годин до миття можна змастити підігрітим рослинним (касторовим) маслом. Сухе волосся споліскують підкисленою водою (лимонним соком чи оцтом).

Жирне волосся можна мити будь - яким туалетним милом, безмильним шампунем або гірчицею. За 2-3 години до миття добре втерти я шкіру голови сік алое, моркви, цибулі або спеціальний засіб: «Арнікол», «Кармазін», «Біокрин». «Біоотол». Для споліскування жирного волосся застосовують настій Із суміші лікувальних трав. Одну столову ложку суміші заливають окропом, посудину закривають кришкою і поміщують на 1 годину в посудину з киплячою водою. Потім настій проціджують і охолоджують. Для споліскування надто жирного волосся використовують воду з нашатирним спиртом (1 чайна ложка на 1 літр води).

Літнім людям в силу вікових особливостей волосся рекомендується за 20-30хвилин до миття змастити жовтково-масляною сумішшю і закутати голову, попередньо пов'язати її поліетиленовою косинкою. Миють голову в мильній піні. Сивому волоссю можна надати красивий срібно-голубуватий відтінок, сполоснувши їх водою з синькою.

Сушать волосся обережно витираючи м'яким рушником, а потім досушують при кімнатній температурі. Не слід пов'язувати ще мокру голову. В літньому віці і при сухості волосся корисно висушене волосся злегка змастити кремом. Недоцільно без особливої потреби носити головне вбрання, особливо в теплу погоду, але й перебування на холоді і сильній жарі без нього погано впливає на волосся, холод викликає звуження кровоносних судин шкіри, що погіршує поживність волосся. Яскраві сонячні промені сушать волосся, вони робляться сухими і ламкими.

Розчісування волосся необхідно робити ретельно і правильно. При грубому розчісуванні волосся рветься, зав'язується вузликами. Коротке волосся розчісують від коренів, довге - із кінців, поступово пересувати гребінець вверх. Шкідливо сильно стягувати і начісувати волосся, заплітати їх в дуже тугі косички. Корисний щоденний масаж голови: на протязі 5-7 хвилин круговими рухами широко розставленими пальцями. Зміщувати шкіру голови від верхівки в різні направлення. Можна користуватися спеціальними масажними щітками. Гребінці і щітки повинні бути індивідуальні, їх необхідно тримати в чистоті, ретельно мити і протирати нашатирним спиртом.

Розчісувати волосся потрібно як мінімум 2 рази в день. Цим вони механічно очищуються від пилу, луски шкіри. Не слід використовувати гребінці з гострими зубцями, які травмують коси. Дуже зручні щітки, вони краще розпушують і розчісують коси. Також в деякій мірі масажують шкіру голови. Щітки повинні бути м'якими. Металевими користуватися не слід.

Після розчісування на гребінцях і щітках кожний раз залишається декілька волосин, це нормально. Волосяний покров поступово поновлюється, замість волосини яка випала, з'являється нова. Літом і весною волосся росте швидше, зимою і весною - повільніше, адже весною і осінню випадає більше.

Але коли випадає велика кількість волосся це говорить про хворобу волосяного покриву. Причини такого явища можуть бути різні: зміна зі сторони нервової чи ендокринної системи, перенесення якихось захворювань. При інтенсивному випаданні волосся потрібно звертатися до лікаря.

Випадання волосся може супроводжувати себорея. Але при правильному догляді за волоссям це можна попередити. Дуже добре для миття голови на волосся впливає хна-це природна лікарська сировина, яка володіє фарбуючими властивостями. Хна придає еластичності, блиск волоссю, прискорює їх ріст.

Стрижка волосся служить гігієнічним і естетичним цілям. Чоловікам рекомендується стригти волосся 1 раз в 3-4 тижні, жінкам по мірі потреби. Слід пам'ятати, що стрижка як і миття бриття не покращує ріст волосся.

Завивку волоссю роблять перманентним способом або за допомогою холодної укладки. Перманент хімічно забезпечує довготривалість завивки. Але при цьому волосся втрачає еластичність. І часто пересихає (часте використання фену для укладання волосся сушить їх). Використаний при цьому хімічний реактив змінює будову волосся, знижує їх міцність. Для зменшення негативної дії на волосся рекомендується на протязі 10 днів після неї стриматися від миття голови. Безпечна для волосся холодна укладка, їх можна укладати і самостійно, накручувати на бігуді. При цьому для змочування волосся застосовують рідину «Красота». Жінкам з тонким волоссям не потрібно залишати бігуді на ніч. Для фіксації готової зачіски використовують спеціальний лак. Як гігієнічні процедури і лікувально-профілактичну допомогу можна розглядати міри по використанню природних рослинних речовин для укріплення і росту волосся. Як правило, такі речовини застосовуються зовні у вигляді втирання, компресів примочок, змазування або споліскування. Вони можуть використовуватися самостійно без спричинення шкоди здоров'ю, з'єднують в собі гігієнічні та лікувально-профілактичні процеси. З тому числі для укріплення і росту волосся може застосовуватись сік свіжої трави кропиви, медуниці, череди, алое, петрушки, чистотілу, листя мати-й-мачухи і герані (втирання і змазування), а також із споришу, квітів ромашки хмелю, календули, відвари кореневищ аїру, коренів лопуха, кори дуба і молодих гілок іви (1-3 столові ложки подрібненої сухої сировини на стакан води з подальшим 15-30 хвилинним кип'ятінням і настоюванням на протязі 30-60 хвилин). Для обливання використовують сік дині, цибулі, часнику, 5-10%-ного розчину прополісу в 70%-ому спирту для примочок і компресів.

Комплекс елементів гігієни волосся потрібно виконувати для свого ж блага. Здорове волосся прикрашає людину, а головне захищає від холоду, сонця, сприяє збереженню тепла. Правильний догляд за волоссям збереже їж здоров'я.

1.3 Обґрунтування вибору та характеристика інструментів і пристосувань, необхідних для виконання робіт

Для роботи перукареві, як і будь-якому іншому фахівцеві, потрібні цілий ряд інструментів. Їх можна розділити на 3 групи залежно від призначення:

1. Інструменти для розчісування волосся.

2. Інструменти для стрижки.

3. Інструменти для завивки і укладання волосся.

Гребінці

Гребінець - найпоширеніший і необхідніший інструмент. Без неї неможливе виконання жодної операції по обробці волосся. Гребінці бувають металеві і неметалічні.

Металеві гребінці найбільш стійки до дії підвищеної температури, що дуже важливе при гарячій завивці волосся щипцями. Ці гребінці не рекомендується використовувати при хімічній завивці і забарвленні волосся, оскільки вживані при цьому препарати вступають у взаємодію з оксидами металу. В результаті частина препарату, що прореагувала з оксидом металу, не може впливати на волосся. Склад для завивки стає слабкішим, він як би розбавляється тією частиною препарату, яка вступила в реакцію з оксидом металу. Металеві гребінці часто мають задирки і тому вимагають ретельнішої перевірки перед вживанням. Неметалічні гребінці зазвичай виготовляють з нейлону, капрону і інших матеріалів. Ці гребінці мають істотний недолік - плавляться і деформуються від підвищеної температури.

Рекомендуємо, набуваючи гребінця, звернути увагу на наступне:

- матеріал, з якого виготовлений гребінець, має бути стійким до дії хімічних речовин;

- гребінець не повинен деформуватися від гарячої води;

- має бути відшліфована, оскільки задирки на зубах можуть пошкодити зовнішній лускатий шар волосся, а також шкіру волосяного покриву;

- має бути виготовлена з матеріалу, не здатного нагромаджувати електричні заряди;

- має бути виготовлена з пружного матеріалу, аби не розривати і не висмикувати сплутані волос при розчісуванні (повинна амортизувати);

Гребінець складається з обушка і зубів. Кінці гребінців можуть бути різними і закінчуватися або ручкою, або хвостиком. Форми гребінців, що виготовляються, залежать від їх призначення, тому гребінці можна умовно розділити на чотири типи:

1. Із звичайною ручкою.

2. Із загостреною ручкою (хвостиком);

3. Комбіновані гребінці (на робочій поверхні половина рідких і половина частих зубів);

4. З однорідним розташуванням зубів (лише з рідкими або лише з частими зубами).

Гребінці із звичайною ручкою зручні для використання при забарвленні і розчісуванні волосся. Середня довжина гребінців 18-20 див.

Гребінці із загостреною ручкою (хвостиком) призначені для ділення волосся на пасма і розчісування при накручуванні на бігуді, коклюшки і так далі. Зуби гребінців мають бути частими, такими, що поступово стоншуються від підстави до кінців, а кінці зубів злегка закругленими, аби виключалася небезпека пошкодження шкіри голови при розчісуванні. Довжина таких гребінців зазвичай не перевищує 18-20 див. Вони також зручні при укладанні волосся: такими гребінцями додають моделі остаточну форму і оформляють локони. Комбіновані гребінці призначені для розчісування, тупирования, начісування і причісування волосся. Довжина гребінців цього типа 15-20 див. Чим більше довжина гребінця, тим вище її зуби м товще підстава (обушок). Форма комбінованих гребінців конусоподібна, причому у вужчій частині конуса розташовані часті зуби.

Дані гребінці можуть бути великими і дрібними:

- крупні комбіновані гребінці призначені для такого розчісування, де не вимагається великої точності розподілу волосся;

- дрібні гребінці використовуються для розчісування волосся при операціях, де потрібна велика точність розподілу волосся.

Гребінці з однорідним розташуванням зубів бувають конусоподібні і прямі і, як правило, такої ж довжини, як і комбіновані.

Способи тримання гребінців

Способів існує багато. Пропонуємо розглянути лише часто вживані в перукарській справі.

1. Гребінець тримають в правій руці обушком до долоні. Великий палець правої руки упирається в середню частину гребінця внутрішньої сторони від майстра, а останні пальці підтримують гребінець з іншого боку. Основну роль при цьому способі тримання гребінця грають великий, вказівний і середній пальці. Безіменний і мізинець допомагають виконувати ті або інші рухи гребінцем.

2. Гребінець звернений до долоні не обушком, а зубами. Цим способом тримання гребінця користуються для прочісування і тупировки внутрішньої сторони пряди волос.

3. Гребінець розташовується в правій руці майже так само, як і при першому способі, але мізинець знаходиться з того боку, де великий палець. Це дає можливість найміцніший утримувати гребінець м виконувати потрібні рухи в будь-яких напрямах. Даний спосіб незамінний при укладанні волосся хвилями, а саме: при завивці волосся щипцями.

4. Гребінець тримають лівою рукою, причому одна з торцевих сторін її упирається в долоню. Її тримають двома пальцями - великим і вказівним. Великий палець розташовується уздовж обушка, а вказівний навпроти, на зубах. Цей спосіб тримання гребінця використовується, в основному, при стрижці.

5. Великий і вказівний пальці розташовуються уздовж площин гребінця, причому обушок упирається в напівзігнутий середній палець. Цим способом тримання гребінця користуються найчастішим при виконанні чоловічих стрижок, а саме: потиличних і скроневих ділянок.

Щітки

Щітки застосовують для причісування і укладання волосся, а також масажу шкіри голови і коріння волосся. Залежно від призначення вони бувають різної форми.

Щітка складається з пластмасового або дерев'яного корпусу з ручкою. У корпус щітки у вигляді невеликих пучків вмонтована натуральна або штучна щетина, а в масажних щітках - металеві зуби. Щетини по довжині різні, що дає можливість легко вводити щітку у волосся і краще прочісувати їх вщент, навіть якщо волосся дуже густе і щільне.

В процесі роботи між зубами гребінців і щетиною щіток скупчуються різні забруднення у вигляді дрібних частинок пилу, жиру і ін. Тому щітки необхідно систематично очищати водою і милом.

Ножиці

Ножиці складаються з трьох частин: двох однакових половинок і гвинта, що скріплює їх. Кожна половинка ножиць складається з полотна, важеля і кільця. На полотні ножиць є кінці, тиснуло і робочі поверхні (сторони полотна, що труться). Полотно є головною частиною ножиць. Для стрижки волосся необхідно мати спеціальні ножиці.

Вони відрізняються від звичайних, використовуваних в побуті, витонченішою обробкою, кращими сортами сталі, що йдуть на їх виготовлення, а також найвищою точністю шліфовки робочих поверхонь.

Розрізняють два основні види ножиць - прямі і зубчасті. Прямі ножиці, у свою чергу, бувають з гострими і тупими кінцями, з хвостиком в кільця і без хвостика. Вони розрізняються також завдовжки - середня довжина ножиць для перукарських робіт 170 - 180 мм.

Основне призначення прямих ножиць - стрижка волосся голови, бороди і вусів.

Зубчасті ножиці застосовують для филировки волосся. При рідкому і тонкому волоссі необхідності у вживанні зубчастих ножиць не виникає. А ось якщо волосся дуже густе, їх потрібно розрядити (простригти) поступово до кінців, тобто филировать. Зубчасті (филировочные) ножиці розрізняються висотою зуба, його формою, а також тим, що одні мають зубці на двох полотнах, а інші лише на одному.

Прийоми роботи з ножицями

Під час стрижки волосся ножиці тримають в правій руці. При цьому їх розвертають так, щоб голівка гвинта, що скріплює дві половинки ножиць, була обернена у бік клієнта.

Ножиці тримають в руці таким чином, у верхнє кільце вставляють безіменний палець, а в нижнє - великий. Не слід глибоко вставляти пальці в кільця ножиць, оскільки працювати ними буде незручно. Кільця ножиць розташовують на перших фалангах пальців, середній і вказівний пальці тримають на верхньому важелі ножиць. Таким чином, в роботі ножицями беруть участь всі пальці руки, окрім мізинця. В разі, якщо на ножицях є хвостик, то мізинець розташовується на нім і, отже, в роботі беруть участь всі пальці руки. Основне навантаження при цьому виконує великий палець, а останні служать як би опорою.

Бритви

Використовуються небезпечні і безпечні бритви. Безпечні бритви призначені лише для гоління або лише для стрижки і филировки волосся (филировочные бритви).

Безпечні бритви

Бритви для стрижки і для гоління волосся розрізняються лише зовнішнім виглядом. Єдина відмінність в їх пристрої полягає в тому, що филировочная бритва має запобіжну гребінку (пластинку) із зубцями, а бритва для гоління - запобіжну пластинку без зубців. Філіровочная бритва призначена для стрижки волосся. Свою назву вона отримала тому, що нею зручно виробляти филировку волос, тобто потоншення пряди волос до кінців. Всі деталі бритви виготовлені з металу і пластичних мас. Бритва складається з чотирьох основних частин: ручки, запобіжній гребінці, леза, кріпильного гвинта і що штифтів-направляють. Ручка бритви складається з тримача і пластини, на якій кріпиться запобіжна гребінка з лезом. На пластині є отвір з різьбленням для кріпильного гвинта і два пази для входу тих, що штифтів-направляють запобіжної гребінки, за допомогою яких фіксуються (закріплюються) лезо бритви і сама запобіжна гребінка на пластині. Ріжучі кромки леза виступають з кожного боку пластини на 4-5 мм. Запобіжна гребінка має з двох сторін зубці, центральний отвір для кріпильного гвинта і два що штифта-направляють. Зубці гребінки бувають косі і прямі, звичайна не більше 7-9 шт. з кожного боку. Ширіна запобіжної гребінки разом із зубцями на 6-8 мм більше ширини леза. Виступаючі за ріжучу кромку леза зубці запобіжної гребінки роблять бритву безпечною. При підготовці до роботи лезо надівають на два що штифта-направляють, Прикладають запобіжну гребінку з лезом до пластини ручки так, щоб ті, що штифти-направляють увійшли до пазів на пластині, і потім укручують кріпильний гвинт. Безпечні бритви, як і будь-який інший ріжучий інструмент, вимагають постійного відходу і оберігання від попадання вологи.

Призначені і для стрижки, і для гоління волосся. Якість бритви залежить від сорту сталі, з якої вона виготовлена, тому на виробництво бритв йдуть кращі сорти стали. При використанні небезпечної бритви необхідно дотримувати запобіжні засоби. Небезпечні бритви складаються з двох основних частин - ручки і клинка, які сполучені між собою заклепкою. Ручка небезпечної бритви, виготовлена з пластичних мас або з дерева, служить одночасно і футляром для оберігання жала клинка від затупления. Вона складається з двох половинок, скріплених на кінцях заклепками. Клинок небезпечної бритви складається з робочого полотна, шийки і хвостика. На робочому полотні бритви розрізняють жало, спинку (обушок), голову і п'яту. Спинкою, або обушком, називають протилежну від жала сторону робочого полотна бритви. П'ятою робочого полотна бритви називають ту частину її ріжучої кромки, яка граничить з шийкою клинка, а голівкою - протилежну, передню частину клинка. Залежно від форми робочого полотна розрізняють бритви з глибокою і дрібною радіусом вытачкой. Чим глибше радіус вытачка, тим тонше ріжуча кромка, і навпаки - бритва з дрібною радіусом вытачкой має товщу ріжучу кромку. Бритва з тонкою ріжучою кромкою легше піддається правці і рідше вимагає заточування, а бритву з товщою ріжучою кромкою дуже важко правити, і вона вимагає частішої крапки.

Форма голівки клинка буває прямою і овальною. Відмінність у формі клинка, голівки, а також ширині робочого полотна бритв дозволяє підбирати найбільш зручну бритву для виконання тієї або іншої операції при стрижці або голінні:

- бритви з широким робочим полотном клинка дуже зручні при голінні голови, для гоління бороди їх застосовують рідше;

- бритви з вузьким робочим полотном дуже зручні також для стрижки волосся;

- бритви з овальною голівкою менш небезпечні. При голінні особи слід користуватися лише ними;

- бритви з прямою голівкою призначені для окантовки волосся в скронь, за вушною раковиною, а також для підправлення вусів.

Машинки для стрижки волосся

Електричні машинки

Електричні машинки для стрижки волосся складаються з колекторного електричного двигуна, голівки, комплекту змінних ножів, живлячого шнура з штепсельною вилкою, пластмасового корпусу.

При користуванні електричною машинкою, як і будь-яким іншим електропобутовим приладом, потрібно дотримувати запобіжні засоби: не брати машинку мокрими руками, не включати в мережу з напругою, яка більше або менше розрахована для даної машинки, і так далі. До електромережі машинка підключається за допомогою живлячого шнура з штепсельною вилкою. Остання забезпечена пристроєм для придушення радіоперешкод, що виникають при роботі електродвигуна. На голівці машинки є вимикач. Аби включити машинку, необхідно пересунути кнопку вимикача у напрямку до ручки, а для виключення - у зворотний бік. Пластмасовий корпус електромашинки складається з трьох стандартних частин:

- корпусу, в якому розташований електродвигун (корпус є одночасно ручкою машинки, при стрижці волосся він поміщається в долоні правої руки);

- голівки машинки, в якій розташований механізм редуктора (черв'як, шестерня і так далі);

- пластмасового штуцера зі вставленою в нього пружиною, що оберігає живлячий шнур від перелому. Між пластмасовим штуцером і корпусом машинки розташована металева шайба з кільцем для підвіски машинки на гачок.

Комплект змінних ножів має різну товщину нижніх пластинок і тому відповідно різні номери. Найбільшого поширення набули змінні ножі від нульового до третього номера. Як і в ручних машинках, нульовим номером позначають електричні машинки, що мають нижню пластинку найменшої товщини, а третім - машинки з нижньою пластинкою найбільшої товщини. Для кріплення змінних ножів на голівці розташовані два що штифта-направляють, на яких по колу є пази для фіксації змінних голівок.

Бігуді

Бігуді - найпоширеніше пристосування для укладання волосся. За допомогою бігуді виробляється оформлення локонів, які є основою майже всіх сучасних зачісок. В даний час у продажу представлено декілька різновидів бігуді:

1. Порожнистий металевий циліндр з великою кількістю отворів, притискною планкою і гумкою.

Поверхня бігуді гладка. Отвори на корпусі бігуді призначені для виходу пари води при сушці волосся. З одного боку бігуді є спеціальний отвір, в який вставлена гумка. За допомогою гумки і корпусу бігуді кріпиться притискна планка, яка має профіль робочої поверхні бігуді і при накручуванні волосся розташовується уздовж осі обертання бігуді. Щільне прилягання притискної планки до робочої поверхні бігуді необхідне для затиску кінців волосся накручуваного пасма. Призначення гумки полягає в тому, аби закріплювати бігуді в накрученому положенні. З цією метою на протилежному від місця кріплення гумки кінці бігуді є виступи, що утримують гумку в заданому положенні.

Основний недолік бігуді даного типа - залом на волоссі від притискної планки і гумки.

2. Порожнистий металевий циліндр з отворами, без притискної планки. Ці бігуді бувають як з гумкою, так і без неї. За відсутності гумки роль фіксуючого пристрою грає спеціальна шпилька.

Шпилька є стержнем завдовжки 6-8 див. Один кінець шпильки витончений для полегшення введення його у волосся. Кінець шпильки - гладкий і закруглений, аби не ушкоджувати шкіру голови при введенні шпильки у волосся. На іншому кінці шпильки знаходиться потовщення, яке перешкоджає проскакуванню шпильки в отвори робочої поверхні бігуді при юс фіксації в накрученому положенні

3. Пластмасовий циліндр з поверхнею, покритою Шипом висотою від 1 до 5 мм. Шип дозволяє рівніше розподілити пасмо волосся на робочій поверхні бігуді. У накрученому положенні бігуді цього типа досить добре тримаються на будь-якій довжині волосся при фіксації шпилькою.

4. Бігуді, обтягнуті оксамитом. Завивка за допомогою даного тиру бігуді тримається довго. Волосся при цьому не має заломів. Завитки рівні, великі.

5. Пластмасовий циліндр з насадкою з дрібної щетини на поверхні бігуді (з липучкою). Ці бігуді бувають різних розмірів. Їх рекомендується використовувати власницям короткого волосся.

6. Бігуді-папільотки. Є подовженими тонкими циліндрами з дротом усередині, за рахунок якої вони згинаються. Ці бігуді дуже прості у вживанні; тонке пасмо волосся накручують і потім бігуді згортають.

7. Пластмасові спіральні бігуді. Є довгими стержнями з різьбленням (довжина близько 10 см). Пряди волос накручуються так, щоб вони розміщувалися в прорізах. При використанні бігуді даного типа не утворюється заломів волосся, що псує зачіску, - в цьому їх перевага.

Металеві бігуді

Фахівці вважають, що на металеві бігуді найефективніше накручувати волосся після хімічної завивки. Зіткнення вже скрученого хімічною дорогою волоса з металом додає велику стійкість завитку. Існує три види металевих бігуді: дрібні, середні, великі. Природно, чим коротше волосся, тим тонше мають бути бігуді.

Пластмасові бігуді

Крупні пластмасові бігуді з шпилькою призначені для завивки прямого волосся, дрібніші - для накрутки коротких і середньої довжини волосся. Тим же, у кого зовсім короткий волос, та ще і неслухняний, можна порадити бігуді з «йоршиком» - гострий «Шип», виступаючий на поверхні бігуді, краще утримує волосся в потрібному стані. Єдина незручність при завивці за допомогою бігуді цього вигляду - при розкручуванні волосся чіпляється за «йоршик», і зняття бігуді відбувається трохи хворобливо.

Гумові бігуді

Ці бігуді, на відміну від металевих і пластмасових, мають не зовсім круглу форму, а трохи плескаті з боків. В результаті завитки виходять нерівними, теж як би плескатими. Якщо ви рідко користуєтеся, бігуді і рука у вас не «набита», краще від гумових відмовитися. Тут потрібна вправність і умілі руки майстра. Отже в домашніх умовах гумові бігуді краще замінити на металевих або пластмасових.