Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я україни

Національний фармацевтичний університет

УДК 615.454.1:615.281:578.81

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Розробка складу та технології м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Ткач Максим Миколайович

Харків-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі біотехнології Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор СТРЕЛЬНИКОВ ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри біотехнології.

Офіційні опоненти:доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік УАН ТИХОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри аптечної технології ліків;

доктор фармацевтичних наук КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», професор кафедри біотехнології і аналітичної хімії.

Захист відбудеться "29 січня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий 27 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради

доктор фармацевтичних наук, професор Д.І. Дмитрієвський

фармакотерапія інфекція бактеріофаг гель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інфекції, викликані умовно-патогенними мікроорганізмами, зокрема Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp., на сьогодні є суттєвою проблемою, як з клінічних, так і з епідеміологічних позицій. Особлива увага приділяється інфекціям, що викликані патогенними штамами стафілококів, частота виникнення яких є найвищою. Найбільш розповсюдженими проявами стафілококових уражень шкіри є піодермії, до яких відносяться фурункульоз, карбункульоз, гідраденіт, епідемічна пухирчатка новонароджених, сикоз та ін. Стафілококова піодермія є найбільш поширеним захворюванням шкіри як у дорослих, так і у дітей, починаючи з періоду новонародженості. Серед інших захворювань шкіри, піодермія складає від 17 до 43 %. В економічно розвинених країнах, за даними ВООЗ, хворі на піодермію складають 1/3 серед пацієнтів, страждаючих інфекційними захворюваннями. Традиційними препаратами етіотропної терапії стафілококових піодермій є мазі, до складу яких входять антибіотики, антисептики, протизапальні засоби. Мазі, які містять перелічені компоненти, часто бувають неефективними, у зв'язку з виникненням явища резистентності патогенної мікрофлори, алергічних реакцій тощо.

Вищезазначене свідчить про актуальність пошуку ефективних та безпечних препаратів, які б мали високу антимікробну активність, селективність дії при лікуванні моноінфекцій, не чинили токсичної дії на організм і не мали побічних ефектів. У зв'язку з цим інтенсифікуються дослідження з удосконалення і розробки альтернативних методів лікування, зокрема фаготерапії. До переваг даної терапії відносять відсутність побічних явищ, можливість застосування у всіх категорій пацієнтів, у тому числі у вагітних і немовлят, та з профілактичною метою, мають високу здатність проникати у тканини, сумісні з іншими лікарськими засобами, в тому числі й з антибіотиками. Однак, незважаючи на всі переваги фагових препаратів, перелік їх лікарських форм для місцевого застосування на сучасному фармацевтичному ринку обмежений, оскільки представлений лише розчином.

Таким чином, розробка м'якої лікарської форми для лікування стафілококових інфекцій шкіри на основі бактеріофагів є актуальним питанням фармацевтичної науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету «Створення складу і технології одержання біологічно активних речовин та лікарських засобів природного походження (крім рослинних)», (№ державної реєстрації 0103U000477) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стала розробка науково обґрунтованого складу, технології та методів аналізу м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим для профілактики та лікування інфекцій шкіри.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

? дослідити сучасні тенденції фармакотерапії стафілококових інфекцій шкіри, а також використання бактеріофагів для лікування інфекцій, спричинених патогенними штамами, зокрема стафілококами;

? провести комплекс фізико-хімічних, біологічних, біофармацевтичних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимального складу м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим для профілактики та лікування інфекцій шкіри, спричинених стафілококами;

? експериментально обґрунтувати та розробити раціональну технологію м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим;

? провести комплексні фізико-хімічні та біологічні дослідження розробленого гелю;

? визначити тип упаковки, умови і термін зберігання розробленого препарату;

? дослідити мікроелементний склад розробленого гелю;

? розробити проект аналітичної нормативної документації (АНД);

? розробити проект технологічного регламенту на виробництво гелю та провести його апробацію в умовах промислового виробництва.

Об`єкт дослідження. Субстанція: розчин бактеріофага стафіло-кокового; допоміжні речовини: гідрофільні основи, карбополи типів 934 NF, 940 NF, 980 NF, макрогол типу 1500, ніпагін; гель, що містить бактеріофаг стафілококовий під умовною назвою «Піофаг-гель».

Предмет дослідження. Розробка складу і технології м'якої лікарської форми у вигляді гелю з бактеріофагом стафілококовим під умовною назвою «Піофаг-гель» для лікування та профілактики піодермій та інфекційних уражень шкіри і слизових оболонок, спричинених патогенними штамами стафілококів. Визначення оптимальної концентрації діючих та допоміжних речовин, дослідження фізико-хімічних та біологічних властивостей препарату.

Методи дослідження. Для вивчення антимікробної активності бактеріофагів використовували метод Аппельмана та метод дифузії в агар. Структурно-механічні властивості дослідних зразків гелю вивчали за допомогою віскозиметра обертового типу Брукфільд НВ DV-ЙЙ PRO (США); осмотичні властивості гелю - методом рівноважного діалізу; показник рН гелів - потенціометричним методом. Якісний і кількісний вміст бактеріофага стафілококового визначали за методами Аппельмана та Грація, а ніпагіну методами спектрофотометрії та високоефективної рідинної хроматографії. Обробку експериментальних даних проводили за допомогою методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично та експериментально обґрунтовано підхід до створення препарату антистафілококової дії у формі гелю для профілактики і лікування стафілодермій та стафілококових уражень шкіри. На підставі результатів фізико-хімічних та біологічних досліджень розроблено склад та обґрунтовано раціональну технологію гелю з бактеріофагом стафілококовим, отриманого шляхом уведення структуроутворювача (карбопол 934 NF) до розчину бактеріофага стафілококового.

Уперше обґрунтована доцільність комбінування розчину бактеріофага стафілококового та карбополу 934 NF для створення гелю без процедури попереднього концентрування бактеріофага. Вивчено вплив допоміжних речовин на активність бактеріофага стафілококового і технологічні властивості гелю.

Вивчено фізико-хімічні та біологічні властивості розробленого препарату. Розроблені та відпрацьовані методики ідентифікації та кількісного визначення активних компонентів препарату, досліджена стабільність гелю протягом 2 років та 3 місяців.

Доклінічними дослідженнями встановлено високу антистафілококову активність, селективність дії, доведено біологічну нешкідливість розробленого препарату.

На підставі одержаних результатів подано заявку до Українського інституту промислової власності на отримання 2-х деклараційних патентів на корисну модель «Імунобіологічний засіб у формі гелю з бактеріофагами» (№ заявки u 2009 05922) та «Спосіб отримання імунобіологічного засобу у формі гелю з бактеріофагами» (№ заявки u 2009 05889).

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень створено і запропоновано для практичної медицини гель з бактеріофагом стафілококовим для профілактики і лікування піодермій, інфекцій шкіри та слизових оболонок, які спричинені штамами стафілококів.

Розроблено проекти АНД та технологічного регламенту на виробництво препарату під умовною назвою «Піофаг-гель». Технологію виготовлення гелю апробовано в умовах промислового виробництва ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» (м. Харків) (акт упровадження від 10.04.09).

Окремі фрагменти роботи упроваджені у навчальний процес кафедри біологічно активних сполук, фармації і біотехнології Національного університету «Львівська політехніка» (акти упровадження від 20.03.09 р.), кафедри технології органічних речовин та фармацевтичних препаратів ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» при вивченні теми «М'які лікарські форми» (акт упровадження від 07.05.09 р.), кафедри біотехнології мікробного синтезу «НУХТ» при вивченні теми «Бактеріофаги.

Властивості та застосування» (акт упровадження від 15.05.09 р.), кафедри промислової фармації НФаУ при вивченні теми «Лікарські засоби на основі речовин біотехнологічного походження» (акт упровадження від 21.04.09 р.), в навчальний процес курсу технології ліків Тернопільського державного медичного університету у лекційний курс при вивченні теми «М'які лікарські форми» (акт упровадження від 08.04.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Особисто здобувачем здійснено аналіз джерел літератури з проблем лікування стафілококових піодермій та використання бактеріофагів для профілактики та лікування і інфекційних захворювань. Проведені експериментальні дослідження з вивчення специфічної активності бактеріофага стафілококового. За допомогою біологічних, фізико-хімічних та біофармацевтичних методів експериментально обґрунтовано склад і технологію м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим під умовною назвою «Піофаг-гель». Автором проведені фізико-хімічні, біологічні дослідження розробленого лікарського препарату. Результати проаналізовані, систематизовані та статистично оброблені. Дисертантом розроблена методика ідентифікації та кількісного визначення вмісту бактеріофага стафілококового в гелі, написані п'ять розділів дисертації, сформульовані висновки.

Розроблено проекти АНД і технологічного промислового регламенту на виробництво препарату «Піофаг-гель». Наукові праці опубліковані у співавторстві із Стрельниковим Л.С., Стрілець О.П., Кабачним Г.І., Ткачовою О.В. Особистий внесок автора наведений за текстом дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на ІV Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих учених (Чернівці, 2007), ІІ Международной научной конференции молодых ученых-медиков (Курськ, 2008), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008), Національній науково-технічній конференції з міжнародною участю (Львів, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2008), Пятом съезде общества биотехнологов России им. Ю. А. Овчинникова (Москва, 2008), Всероссийской научно-практической конференции (Курськ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, у тому числі 4 статті у фахових виданнях, 8 тез доповідей та подано 2 заявки на корисну модель (№ заявки u 2009 05922 та № u 2009 05889).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна роботи викладена на 160 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів експериментальної частини, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота ілюстрована 31 таблицею та 29 рисунками. Список використаної літератури містить 191 джерело, у тому числі 55 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі наведено актуальність теми, мету та основні завдання досліджень, відзначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У розділі «Сучасні тенденції створення препаратів для лікування стафілококових уражень шкіри на основі бактеріофагів» проаналізовані дані літератури з питань класифікації, етіології та патогенезу захворювань на піодермію. Доведено, що сучасна фармакотерапія цієї патології включає використання засобів для місцевої терапії, які містять антибіотики та антисептики. Обґрунтована перспективність використання бактеріофагів. Доведено доцільність створення м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим.

У розділі «Обґрунтування загальної концепції та методів досліджень» описана загальна методологія досліджень, характеристики діючих та допоміжних речовин, які були використані для розробки складу м'якої лікарської форми у вигляді гелю з бактеріофагом стафілококовим: бактеріофаг стафілококовий (ФСП 42-0504687605), рідкозшиті полімери акрилової кислоти (ДФУ І вид., стор. 215; ЄФ 4 вид., 2002 р., стор. 814, USP 24, NF 19. - стор. 2426-2428), метилцелюлоза водорозчинна (ТУ 6-01-717-72), тріетаноламін (ТУ 6-09-2448-91), полівінілпіролідон (ФС 42-1194-78), полівініловий спирт (ДГСТ 10779-78), макроголи типів 400 та 1500 (ДФУ, Доповнення 1, с. 393-395), пропіленгликоль (ДФУ І вид., с. 441), димексид (ДФУ, Доповнення 2, с. 425-426), гліцерин (ДФУ І вид., с. 353-355), вода очищена (ДФУ, Доповнення 1, с. 308-309), ланолін (ФС 42-2520-88), масло вазелінове (ДФУ, Доповнення ІІ, с. 382-383), метилпарагідроксибензоат (ДФУ І вид., с.411), пропілпарагідроксибензоат (ДФУ І вид., с. 442).

У розділі «Розробка складу та технології гелю з бактеріофагом стафілококовим» наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з обґрунтування складу і технології виготовлення гелю.

Першим етапом роботи з розробки складу м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим був вибір типу основи. З цією метою були проведені дослідження з вивчення впливу допоміжних речовин, які широко використовуються в сучасних мазевих основах, на специфічну активність бактеріофага стафілококового. За результатами досліджень встановлено, що допоміжні речовини, які використовуються при створенні основ, впливають на активність бактеріофага стафілококового. Для подальших досліджень зі створення м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим, нами були обрані макроголи 400 та 1500, пропіленгліколь, гліцерин, метилцелюлоза, спирт полівініловий (ПВС), полівінілпіролідон (ПВП) та карбопол 934 NF. Обрані речовини не призводили до інактивації бактеріофага стафілококового, а в концентраціях до 25 % в розчині бактеріофага, сприяли підвищенню дифузійної активності.

Наступним етапом роботи стало дослідження активності бактеріофага стафілококового, введеного до основ різного типу, склад яких обумовлено попереднім дослідженням (до їх складу входять речовини, які не призводили до інактивації бактеріофага стафілококового). Бактеріофаг стафілококовий до складу основи було введено у вигляді концентрованого розчину з метою отримання максимальної біологічно активної концентрації (10^-6 за Аппельманом). Активність експериментальних зразків вивчали за методом Аппельмана та методом дифузії в агар на тест-культурі St. aureus ATCC 25923. Склад експериментальних зразків та результати досліджень наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Склад та активність зразків м'яких лікарських форм з бактеріофагом стафілококовим

№ зразка	Склад експериментального зразка, %	Активність за методом Аппельмана	Зони затримки росту тест-культуры St. aureus, мм
1	Макроголу 400 Макроголу 1500 Концентрат бактеріофагу	72,0 18,0 10,0	10-0,8 + 0,3	11,8 ± 0,4
2	Метилцелюлози Гліцерину Концентрат бактеріофагу Води очищеної	2,7 9,0 10,0 78,3	10-3,2 + 0,6	10,1 ± 0,2
3	Карбополу 934 NF Триетаноламіну Концентрат бактеріофагу Води очищеної	- 1,0 - до рН 7 - 10,0 - до 100	10-4,0 + 0,5	26,1 ± 0,3
4	ПВП ПВС Гліцерину Спирту етилового (96 %) Пропіленгліколю Концентрат бактеріофагу Води очищеної	- 9,9 - 8,1 - 8,1 - 9,0 - 2,7 - 10,0 - до 100	10-1,7 + 0,4	17,1 ± 0,1
5	Розчин бактеріофага стафілококового (контроль)	10-5,2 ± 0,3	18,4 ± 0,1

Примітка: n = 6, Р = 95.

Аналіз антистафілококової активності досліджуваних зразків показав недоцільність використання зразка № 1, основа якого утворена макроголами типів 400 та 1500 у співвідношенні 4:1. За методом Аппельмана, активність розчину бактеріофага (контроль) перевищує активність зразка № 1 у 5 разів, а за методом дифузії в агар у 2 рази. Це обумовлено тим, що основа, утворена макроголами, має високі дегідратаційні властивості, які перешкоджають адсорбції бактеріофага на бактеріальній клітині.

Разом з тим, спостерігається тенденція збільшення активності бактеріофага у зразках, в яких збільшувалася кількість водної фази. Так, наприклад, зразок № 3, кількість водної фази в якому була найбільша, виявив найбільшу активність. Аналогічна залежність спостерігалася для зразків № 2 та № 4.

Таким чином, встановлено високу спорідненість бактеріофага стафілококового до водної фази, на підставі чого подальші дослідження були спрямовані на створення м'якої лікарської форми шляхом використання згущувачів, які вводились безпосередньо до розчину бактеріофага стафілококового, оскільки розчин бактеріофага містить близько 97 % води.

Для визначення оптимального структуроутворювача нами були приготовлені зразки гелів, які мали ідентичний із зразками № 2, № 3 та № 4 склад, але замість водної фази до їх складу було введено розчин бактеріофага стафілококового. Це дозволило уникнути процедури концентрування бактеріофага. Також як структуроутворювач було використано миттєвий згущувач на основі крохмалю під торговою маркою «Covagel». Склад та специфічна активність гелів, утворених структуроутворювачами, що досліджувалися, наведені в табл. 2.

У результаті проведених досліджень нами було встановлено, що заміна водної фази в гелевих основах на розчин бактеріофага стафілококового приводить до утворення гелів, які містять бактеріофаг стафілококовий. Активність таких гелів, виміряна за методом Аппельмана, є приблизно однаковою у порівнянні з активністю гелів, утворених шляхом уведення концентрату бактеріофага до гелевої основи, крім зразка № 2, який утворено за допомогою карбополу. Зміна дисперсійного середовища в даному зразку дозволила отримати показник активності на порядок вище. Використання структуроутворювача «Covagel» (зразок № 3) призвело до отримання гелевих зразків, які мали велику активність виміряну методом дифузії в агар (28,1 ± 0,1 мм), та виміряну методом Аппельмана (10^{-4,80 ± 0,30}). Але структуроутворювач «Covagel» не входить до переліку допоміжних речовин, які рекомендовані МОЗ України для використання в лікарських засобах. Це стало підставою для відмови від даного типу структуроутворювача, про те він може бути використаний при створенні косметичних засобів з бактеріофагами. Таким чином, аналізуючи дані експериментальних досліджень, нами було обрано як структуроутворювач карбопол.

Гелі на основі карбополів мають оптимальні фізико-хімічні, структурно-механічні властивості, не чинять подразливої дії на шкіру і слизові оболонки, що дозволяє використовувати їх у технології м'яких лікарських форм. М'які лікарські форми на основі полімерів акрилової кислоти (ПАК) добре наносяться на шкіру, рівномірно розподіляються на її

поверхні, не перешкоджають газообміну шкіри і не порушують діяльності сальних залоз.

Таблиця 2 Склад та специфічна активність зразків гелів з бактеріофагом стафілококовим на основі різних структуроутворювачів

№ зразка	Компонент	Вміст, %	Активність за Аппельманом	Зони затримки росту тест-культури, мм
1	Метилцелюлоза	1,5	10-2,8 ± 0,3	22,5 ± 0,3
	Гліцерин	9,0
	Розчин бактеріофага	до 100
2	Карбопол 934 NF	1,0	10-4,8 ± 0,3	29,5 ± 0,5
	Натрію гідрокид (10% р-н)	1,2
	Розчин бактеріофага	до 100
3	«Covagel»	1,0	10-4,80 ± 0,30	28,1 ± 0,1
	Розчин бактеріофага	до 100
4	ПВП	11,0	10-1,7 ± 0,4	22,1 ± 0,9
	ПВС	9,0
	Гліцерин	9,0
	Спирт етиловий (96 %)	10,0
	Пропіленгілколь	3,0
	Розчин бактеріофага	до 100
5	Розчин бактеріофага	100	10-5,1 ± 0,3	17,9 ± 0,2

Примітка: n = 6, Р = 95.

Асортимент ПАК на сучасному фармацевтичному ринку широкий, тому при виборі речовин з цієї групи необхідно враховувати її марку. Особливу зацікавленість викликають ПАК високого ступеня очищення, які використовуються в технології лікарських засобів, як для місцевого так і для перорального застосування. Карбополи високого ступеня очищення виробляє фірма «Noveon» (США), маркіруються вони приставкою NF. Для подальших досліджень нами були взяті карбополи марок 934 NF, 940 NF та 980 NF.

Для обґрунтування вибору марки карбополу нами були виготовлені модельні зразки гелів, які містили бактеріофаг стафілококовий, з концентраціями гелеутворювачів 0,5 %, 1 % та 1,5 %, нейтралізовані 10 % розчином натрію гідроксиду. Критерієм вибору стала активність дослідних зразків, яка визначалася за методами Аппельмана та дифузії в агар. Як тест-культура використаний штам St. aureus ATCC 25923. Результати досліджень наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Обґрунтування вибору марки карбополу

Марка карбополу	Концентрація карбополу, %	Активність за методом Аппельмана	Зони затримки росту тест-культури, мм
934 NF	0,5	10-5,5 0,1	36,1 ± 0,1
	1,0	10-4,8 0,2	32,1 ± 0,2
	1,5	10-4,9 0,1	28,3 ± 2,1
940 NF	0,5	10-4,8 0,2	27,2 ± 1,8
	1,0	10-4,2 0,2	25,3 ± 0,7
	1,5	10-4,1 0,1	23,3 ± 0,4
980 NF	0,5	10-4,6 0,1	26,1 ± 2,1
	1,0	10-4,1 0,1	23,1 ± 0,1
	1,5	10-3,6 0,1	24,5 ± 0,5

Примітка: n = 6, Р = 95.

Отримані дані свідчать, що гелі на основі досліджуваних карбополів, мали досить велику активність, визначену за обома методиками. Всі утворені гелі були прозорими та стабільними протягом 3 тижнів при кімнатній температурі зберігання. Але слід відзначити, що відбувалося зменшення активності бактеріофага стафілококового зі збільшенням в'язкості гелів

активність бактеріофага зростає в такому порядку: 980 NF < 940 NF < 934 NF. Таким чином, нами було обрано карбопол марки 934 NF, який утворював найбільш активні зразки гелів з бактеріофагом стафілококовим в усіх концентраціях.

Відомо, що тип нейтралізатора та його концентрація впливають на властивості гелів, одержаних за допомогою карбополів, а саме на їх в'язкість. Із збільшенням рН дисперсійного середовища в гелі до 5,5, в'язкість системи збільшується. При цьому, доцільно було б обирати тип та концентрацію нейтралізуючого агента за структурно-механічними властивостями. Але, враховуючи, що дисперсійна система містить віріони бактеріофага стафілококового, які є чутливими до будь-яких чинників, у тому числі й хімічних, ми вважали за необхідне обирати нейтралізатор за критерієм активності бактеріофага.

Дані, наведені в табл. 4, свідчать про те, що із збільшенням концентрації карбополу 934 NF від 0,5 до 1,5 % спостерігається зменшення антистафілококової активністі зразків. Тому подальші дослідження були спрямовані на більш детальний вибір концентрації обраного карбополу 934 NF та типу нейтралізатора (табл. 4).

Гелі із вмістом карбополу 0,5 % забезпечили найбільш високу дифузійну активність (зона затримки росту тест-культури 30-36 мм та -lg активності за методом Аппельмана склав 4,8-5,2). Таким чином, на підставі

Таблиця 4 Вплив концентрації карбополу 934 NF і типу нейтралізуючого агента на активність бактеріофага

Концентрація карбополу 934 NF	Тип нейтралізуючого агента	Активність за методом Аппельмана	Зона затримки росту тест-культури, мм
0,5	Натрію гідроксид	10-5,2 ± 0,3	36,1 ± 0,3
	Калію гідроксид	10-5,0	31,6 ± 1,2
	Амонію гідроксид	10-3,5 ± 0,4	25,5 ± 1,0
	Триетаноламін	10-4,8 ± 0,3	30,0 ± 1,2
0,75	Натрію гідроксид	10-4,2 ± 0,3	27,4 ± 0,3
	Калію гідроксид	10-4,3 ± 0,4	27,7 ± 0,3
	Амонію гідроксид	10-3,5 ± 0,4	22,4 ± 0,3
	Триетаноламін	10-4,8 ± 0,3	26,3 ± 0,3
1	Натрію гідроксид	10-4,8 ± 0,3	32,1 ± 0,3
	Калію гідроксид	10-4,3 ± 0,4	27,9 ± 0,6
	Амонію гідроксид	10-3,5 ± 0,4	22,5 ± 0,5
	Триетаноламін	10-4,3 ± 0,4	26,5 ± 0,5
1,25	Натрію гідроксид	10-4,2 ± 0,3	27,0 ± 0,7
	Калію гідроксид	10-4,0 ± 0,5	27,3 ± 0,7
	Амонію гідроксид	10-2,8 ± 0,3	22,0 ± 0,6
	Триетаноламін	10-4,2 ± 0,3	25,9 ± 0,7
1,5	Натрію гідроксид	10-4,8 ± 0,3	28,3 ± 0,1
	Калію гідроксид	10-4,0 ± 0,5	26,4 ± 0,3
	Амонію гідроксид	10-1,8 ± 0,3	21,3 ± 0,2
	Триетаноламін	10-4,2 ± 0,6	25,1 ± 0,3

Примітка: n=6, Р=95.

проведених досліджень нами були обрані як нейтралізатори розчини натрію або калію гідроксиду та концентрація карбополу 934 NF 0,5 %.

Загальноприйнятим є факт, що м'які лікарські засоби для лікування гнійних інфекцій шкіри повинні мати осмотичну активність для забезпечення антиексудативної дії. Також відомо, що шкіра при піодермії біля ураженої ділянки пересушена та запалена, тому м'які лікарські засоби, що використовуються при фармакотерапії піодермій, повинні мати помірні осмотичні властивості.

Для створення помірної осмотичної активності до складу розробленого гелю з бактеріофагами був уведений макрогол 1500.

Вибір макроголу 1500 обґрунтований дослідженнями антистафілококової активності зразків гелів, до складу яких були введені компоненти з осмотичною активністю. Нами досліджені макрогол 400, макрогол 1500 та пропіленгліколь. У результаті дослідів було встановлено, що найбільшу антистафілококову активність виявляють зразки гелю з бактеріофагом, які містять макрогол 1500 5 %, 10 % та 15 %. Враховуючі отримані дані, нами до складу гелю було введено макрогол 1500 у кількості 5 %, що забезпечило його помірні осмотичні властивості (80 %).

Розроблений гель з бактеріофагом стафілококовим характеризується високим вмістом водної фази, яка є сприятливим середовищем для розвитку мікрофлори. З метою забезпечення стерильності гелю до його складу був уведений консервант. Нами досліджено низку консервантів: метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), кислоти сорбінова та бензойна, спирт бензиловий, бронопол, суміш натрієвих солей метилпарагідроксибензоату та пропілгідроксибензоату розчинена в пропіленгліколі з додаванням діазолідінил сечовини під торговою назвою «Кемабен».

Обґрунтування типу консерванта проводили, враховуючи їх здатність інактивувати бактеріофаг. На підставі даних досліджень були обрані метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, уведення яких у максимально допустимій кількості не приводило до зменшення титру бактеріофага. Ефективність обраних консервантів у різних концентраціях здійснювали згідно з методикою ДФУ (5.1.3. «Ефективність антимікробних консервантів»), у результаті чого був обраний метилпарагідроксибензоат в концентрації 0,2 %.

Таким чином, на підставі проведених досліджень пропонується склад гелю з бактеріофагом стафілококовим під умовною назвою «Піофаг-гель», г:

Карбополу 934 NF 0,5

Натрію гідроксиду (10%) 0,65 (до рН 7,3 ± 0,3)

Макроголу 1500 5,0

Метилпарагідроксибензоату 0,2

Бактеріофагу стафілококового^* 93,65

Разом 100

^* - бактеріофаг стафілококовий повинен мати активність (виміряну за методом Аппельмана) не менш 10^-5.

Технологія приготування м'яких лікарських форм передбачає використання підвищених температур (40-60 °С) для розплаву м'яких основ, розчинення допоміжних речовин тощо. Тому для обґрунтування температурного режиму технологічного процесу було вивчено вплив температурного чинника на специфічну активність бактеріофага стафілококового, який, за даними наукової літератури, є термолабільною речовиною. У результаті досліджень встановлено, що бактеріофаг стафілококовий є стабільним при температурі до 50 °С. Експозиція бактеріофага при температурі 55 °С часом більше ніж 90 хвилин спричиняє його інактивацію. Таким чином, ґрунтуючись на отримані експериментальні дані, обираємо критичну температуру ведення технологічного процесу 55 °С з часом експозиції до 90 хвилин.

Одним із важливих технологічних та біофармацевтичних аспектів при виробництві м'яких лікарських форм, що містять похідні акрилової кислоти, є вибір оптимального значення рН, оскільки відомо, що саме цей показник в значній мірі визначає реологічні властивості та стабільність композиції. Найбільш оптимальним для гідрогелів карбополів є інтервал рН 4-10. Але в зазначеному інтервалі рН може відбуватися інактивація бактеріофагів, оскільки за даними наукової літератури відомо, що бактеріофаги є чутливими до низьких або великих значень рН. Для обґрунтування оптимального діапазону рН при розробці технології м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим, нами було вивчено вплив цього чинника на специфічну активність бактеріофага. Дослідження встановили, що бактеріофаг є стабільним в широкому діапазоні рН від 3,0 до 8,5. Саме таке значення рН повинно мати середовище знаходження бактеріофага під час ведення технологічного процесу.

Для обґрунтування послідовності введення макроголу 1500 з консервантом були проаналізовані різні послідовності введення розплаву макроголу 1500 з консервантом:а) у розчин бактеріофага стафілококового; б) у розчин бактеріофага стафілококового, до якого доданий карбопол 934 NF; в) у гель з бактеріофагом стафілококовим. У результаті досліджень з'ясовано, що зразки гелю, які були отримані за методом «в» мали активність на ступінь вище, ніж зразки, отримані за методами «а» та «б».

Визначення оптимальної температури ведення технологічного процесу виробництва препарату здійснено шляхом дослідження реологічних властивостей зразків гелю. Першим етапом було вивчення залежності структурної в'язкості від температури гелевих зразків (рис. 1). Дослідження здійснювали в діапазоні температур від 15 °С (кімнатна) до 50 °С. Встановлено, що суттєве зменшення в'язкості гелевих зразків відбувається в діапазоні температур від 20 до 30 °С. Після досягнення температури 30 °С, структурна в'язкість гелю залишається майже на одному рівні.

Для подальшого обґрунтування режиму гомогенізації гелевої маси були проведені дослідження з вивчення залежності зразків гелю різного складу (без суміші макроголу 1500 і консерванта та повного складу) від градієнта швидкості при температурах 20 °C та 30 °С (рис. 2).

Рис. 1. Залежність структурної в'язкості гелю повного складу (1) та гелю без суміші макроголу 1500 та консерванту (2) від температури (швидкість обертів шпинделя 20 об/хв).



Рис. 2. Залежності динамічної в'язкості від швидкості зсуву гелів з бактеріофагом стафілококовим різного складу.

Збільшення швидкості зсуву призводить до втрати структурної в'язкості у зразків, що досліджувались. При цьому слід зазначити, що гель без макроголу 1500 при температурах 20 та 30 °С мав вищу структурну в'язкість, ніж гель повного складу. Отримані дані свідчать про те, що гомогенізацію гелю без макроголу слід проводити при температурі 30 °С.

З метою запобігання різкої втрати в'язкості, яка може призвести до погіршення споживчих характеристик гелю, після введення суміші макроголу 1500 та консерванта температуру гелю треба зменшити до 20 °С, оскільки гель повного складу при температурі 20 °С має однакову структурну в'язкість з гелем без макроголу 1500 при температурі 30 °С.

Результати проведених досліджень покладені в основу технології розробленого складу гелю (рис. 3). Виробництво гелю з бактеріофагом стафілококовим повинно відбуватися в умовах, які дозволяють отримати його стерильним.

У розділі «Фізико-хімічні методи дослідження м'якої лікарської форми під умовною назвою «Піофаг-гель» наведені результати розробки методик аналізу препарату «Піофаг-гель», а також його фізико-хімічних та біологічних досліджень.

Вивчення осмотичної активності розробленого гелю здійснювали у порівнянні з розчином бактеріофага стафілококового та противугревим гелем з бактеріофагами «Мірра-Люкс» (аналоги за фармакологічною дією) та маззю «Стрептонітол-Дарниця» (має помірні осмотичні властивості та може використовуватися на першій та другій фазах ранового процесу).

Проведені дослідження (рис. 4) свідчать, що розроблений препарат, у порівнянні з аналогами за фармакологічною дією, має більш виражену осмотичну активність, що свідчить про його переваги перед існуючими лікарськими засобами з бактеріофагами для місцевого застосування. При порівнянні осмотичної активності розробленого гелю з маззю «Стрептонітол-Дарниця» встановлено, що він має майже однакову осмотичну активність з препаратом-порівняння, що свідчить про помірні осмотичні властивості препарату «Піофаг-гель» і можливість застосування на першій і другій фазах ранового процесу.

Рис. 4. Кінетичні криві абсорбції води розробленого гелю з бактеріофагом стафілококовим та препаратів порівняння (1 - гель з бактеріофагом стафілококовим під умовною назвою «Піофаг-гель», 2 - гель з бактеріофагами «Мірра-Люкс», 3 - розчин бактеріофага стафілококового, 4 - мазь «Стрептонітол-Дарниця».

Для встановлення технологічних та споживчих властивостей були визначені реологічні параметри препарату «Піофаг-гель». Для встановлення типу течії та тиксотропності гелю з бактеріофагом стафілококовим побудовані реограми течії при температурі 20 °С та 34 °С (рис. 5).

Виявлено, що лікарська форма має неньютонівський пластичний тип течії, високу нижню межу плинності. Розроблений гель має тиксотропні властивості, про що свідчить наявність петель гістерезису. При зростанні температури тиксотропність системи дещо зменшується.

Рис. 5. Залежність швидкості зсуву від напруги зсуву препарату «Піофаг-гель» при температурах 20 °C і 34 °C.

Намазуваність розробленого гелю вивчали у порівнянні з противугревим гелем «Мірра-Люкс» (містить бактеріофаги та карбопол) за допомогою складених кривих залежності в'язкості гелів від напруги зсуву при температурі 34 єC. В результаті досліджень встановлено, що зменшення в'язкості препарату «Піофаг-гель» проходить однаково, у порівнянні з гелем «Мірра-Люкс», при прикладанні певної напруги зсуву. Зменшення в'язкості відбувається повільно, не спостерігається її різкої втрати, що дозволить легко наносити розроблений препарат на проблемні ділянки шкіри або слизові оболонки.

Мікро- і макроелементи є неодмінними учасниками всіх біохімічних реакцій. Вони впливають на активність гормонів, ферментів, білків-переносників, діють на клітинні мембрани. Магній, кальцій, фосфор, калій,

залізо, мідь та інші хімічні елементи відіграють вирішальну роль у підтримці здоров'я, а нормальний стан шкіри неможливий без селену, цинку, кремнію, марганцю, кобальту. Для встановлення наявності мікроелементів у розробленому препараті та в розчині бактеріофага стафілококового був проведений мікроелементий аналіз із застосуванням атомно-емісійного спектрального аналізу, що заснований на повному випаровуванні речовини в розряді дуги перемінного струму та реєстрації випромінювання спектрографом ДФС-8.

В результаті проведених досліджень встановлено, що розчин та гель з бактеріофагом стафілококовим містять майже всі мікроелементи в різних кількостях та макроелемент фосфор. Найбільш високим вмістом характеризуються Si, Al, Mg, K, Ca, Na, P. При порівнянні кількісного вмісту розчину бактеріофага та гелю встановлений більший вміст Na, що зумовлено використанням розчину натрію гідроксиду при нейтралізації. Концентрація іонів натрію та калію, за даними наукової літератури, робить віріони бактеріофагів більш стійкими до дії високих температур, тому використання як нейтралізаторів розчинів калію або натрію гідроксидів більш доцільне з технологічної точки зору.

Якісне та кількісне визначення бактеріофагів стафілококових проводили одночасно за методами Аппельмана та Грація.

Якісне і кількісне визначення метилпарагідроксибензоату проводили з використанням методів спектрофотометрії та високоефективної рідинної хроматографії на рідинному хроматографі LC-5000 фірми «INGOS» (Чехія), з УФ-детектором та колонкою «ZORBAX С 8».

Стабільність і термін придатності розробленого гелю з бактеріофагом стафілококовим вивчали у 2-х типах упаковки: алюмінієвій тубі та безпропелентній упаковці (з механічним насосом), при 3 температурних режимах: у холодильнику (від 2 до 8 °С), при кімнатній температурі (від 15 до 25 °С) та температурі 30 ± 2 °С. У результаті вивчення стабільності встановлено, що розроблений препарат є стабільним при кімнатній температурі зберігання та при зберіганні в холодильнику на протязі двох років в упаковках обох типів.

У розділі «Біологічні дослідження препарату «Піофаг-гель» наведені результати вивчення біологічних властивостей препарату під умовною назвою «Піофаг-гель».

Результати вивчення антимікробної активності розробленого гелю та препарату порівняння - розчину бактеріофага стафілококового - наведені в табл. 5.

При вивченні антимікробної активності препарату «Піофаг-гель» було встановлено, що гель виявляє високу антимікробну активність як до штамів Staphylococcus aureus ATCC 25923 та Staphylococcus aureus (клін.), так і до штамів St. saprophyticus ATCC 15305 та St. epidermidis ATCC 12228. Препарат «Піофаг-гель» не активний стосовно інших штамів мікроорганізмів (B. subtiles, C. albicans, Ps. aeruginosa, Pr. vulgaris, Str. pyogenes), що свідчить про селективність його дії.

В результаті дослідження стерильності розробленого гелю встановлено, що гель залишається стерильним упродовж всього терміну зберігання (27 місяців).

 Таблиця 5 Дослідження антимікробної активності препарату «Піофаг-гель» та розчину бактеріофага стафілококового

Штами мікроорганізмів	Метод визначення активності	«Піофаг-гель»	Розчин бактеріофага стафілококового	Кратність ефекту
Staphylococcus aureus ATCC 25923	Аппельмана	10-5,0 ± 0,5	10-4,8 ± 0,3	-
	Метод дифузії в агар, мм	30,1 ± 0,9	18,4 ± 0,1	1,6
Staphylococcus aureus (клін.)	Аппельмана	10-4,8 ± 0,3	10-5,2 ± 0,3	-
	Метод дифузії в агар, мм	28,8 ± 1,0	18,4 ± 0,1	1,6
St. saprophyticus ATCC 15305	Аппельмана	10-5,2 ± 0,3	10-5,2 ± 0,3	-
	Метод дифузії в агар, мм	28,1 ± 0,2	18,5 ± 0,1	1,5
St. epidermidis ATCC 12228	Аппельмана	10-5,2 ± 0,3	10-4,8 ± 0,3
	Метод дифузії в агар, мм	29,3 ± 0,3	18,3 ± 0,1	1,6
B. subtiles ATCC 6633	Аппельмана/Дифузії в агар
C. albicans ATCC 885-653	Аппельмана/Дифузії в агар
Ps. aeruginosa ATCC 27853	Аппельмана/Дифузії в агар
Pr. vulgaris ATCC 6896	Аппельмана/Дифузії в агар
E. coli ATCC 25922	Аппельмана/Дифузії в агар
Str. pyogenes 295	Аппельмана/Дифузії в агар

Примітка: n = 6, P = 95.

Дослідження терапевтичної активності проводили на базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом проф. Л.В. Яковлевої та доц. О.В. Ткачової на моделі гнійної рани у мишей. Порівняння лікувальної ефективноcті препарату «Піофаг-гель» і розчину бактеріофага стафілокового з урахуванням динаміки бактеріологічного кількісного контролю ранового вмісту показало, що більш виражену лікувальну дію на моделі гнійної рани виявив «Піофаг-гель».

Гостру токсичність «Піофаг-гелю» вивчали при одноразовому нашкірному нанесенні на мишах, які вирощувались у віварії на стандартному раціоні. В результаті досліджень встановлено, що розроблений препарат «Піофаг-гель» належить до VI класу токсичності (відносно нешкідливі речовини).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На підставі аналізу джерел літератури з використанням системного підходу на основі мікробіологічних, фізико-хімічних та біологічних досліджень обґрунтований склад і технологія гелю з бактеріофагом стафілококовим.

2. Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що для створення м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим найбільш оптимальним є використання структуроутворювачів, які вводять до дисперсної системи - розчину бактеріофага стафілококового.

3. За результатами мікробіологічних та реологічних досліджень як структуроутворювач обрано карбопол 934 NF в концентрації - 0,5 %. Встановлено, що найбільш ефективними нейтралізаторами є розчини натрію та калію гідроксиди.

4. Враховуючи специфіку захворювань на піодермію, мікробіологічними та фізико-хімічними дослідженнями обґрунтовано введення до складу препарату макрогола 1500, який дозволяє отримати помірні осмотичні властивості гелю з бактеріофагом стафілококовим.

5. На підставі фармакопейного тесту «Ефективність антимікробних консервантів» встановлено оптимальну концентрацію консерванта метилпарагідроксибензоату - 0,2 %, присутність якого забезпечує відповідність АНД, в тому числі після розкриття первинної упаковки.

6. У результаті проведених комплексних досліджень розроблено раціональну технологію гелю, важливими параметрами якої є послідовність уведення допоміжних речовин, а також температурні режими виготовлення гелю і значення рН. Встановлено, що температура під час отримання гелевої основи з бактеріофагом стафілококовим повинна дорівнювати 30±1 °С, а після введення суміші макроголу 1500 та метилпарагідроксибензоату 20±1 °С. рН дисперсної системи повинно знаходитись в межах від 3,0 до 8,5.

7. Опрацьовані методики ідентифікації та кількісного визначення вмісту діючих речовин у препараті «Піофаг-гель». Експериментально визначений тип упаковки, умови та термін зберігання: гель є стабільним протягом 27 місяців при кімнатній температурі в алюмінієвій тубі та безпропелентній упаковці. Розроблений проект аналітичної нормативної документації на препарат «Піофаг-гель».

10. Встановлений мікроелементний склад розробленого гелю: препарат у великих кількостях містить Si, Al, Mg, K, Ca, Na, P. Наявність перелічених елементів обумовлена залишками поживного середовища, яке містить вихідна субстанція розчин бактеріофага стафілококового, та використанням при нейтралізації розчину NaOH (для іонів натрію).

11. На підставі проведених фармакологічних досліджень вивчено біодоступність розробленого гелю, встановлено його високі антистафілококові властивості, доведено відсутність гострої токсичності.

12. Проведені фізико-хімічні та біологічні дослідження розробленого складу гелю під умовною назвою «Піофаг-гель» дають змогу запропонувати його як лікарський засіб для лікування стафілококових піодермій.

13. Розроблено проект промислового регламенту, який апробовано в умовах виробництва ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» (акт апробації від 10.04.09). Результати досліджень упроваджено в навчальний процес низки вищих навчальних закладів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті у фахових виданнях

1. Ткач М. М. До питання створення лікарських форм з бактеріофагами. Вивчення специфічної активності бактеріофага стафілококового / М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрілець // Фармаком. - 2008. - № 1. - С. 43-46 (Особистий внесок - планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті).

2. Ткач М. М. Розробка складу і технології м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим. Повідомлення 1. Вивчення впливу допоміжних речовин на активність бактеріофага стафілококового / М. М. Ткач, Стрельников Л. С., Кабачний Г. І. // Запорожский мед. журн. - 2008. - № 4. - С. 144-146 (Особистий внесок - аналіз літературних джерел, планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті).

3. Вивчення специфічної активності та гострої токсичності нової лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим в умовах in vitro та in vivo // М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, О. В. Ткачова, Г. І. Кабачний / Фармаком. - 2009. - № 1. - С. 50-55 (Особистий внесок - планування експерименту, участь у проведенні експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті).

4. Розробка складу і технології м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим. Експериментальне обґрунтування складу та технології гелю з бактеріофагом стафілококовим / М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, Г. І. Кабачний, О. П. Стрілець // Запорожский мед. журн. - 2009. - Т. 11, № 4 - С. 117-121 (Особистий внесок - планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, оформлення статті).

Тези доповідей

1. Ткач М. Н. Бактериофаги - перспективы применения для лечения ожоговых инфекций / М. Н. Ткач, О. П. Стрилец // «ХИСТ» Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. 2007. № 9. - С. 122-123.

2. Ткач М. Н. Экспериментальное обоснование введения бактериофага в мягкую лекарственную форму / М. Н. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрилец // ІІ Междунар. науч. конф. молодых ученых-медиков: сб. тр., г. Курск, 21-22 февр. 2008 г. Курск, 2008. - С. 129 - 130.

3. Ткач М. Н. Вивчення антимікробної активності геля з бактеріофагом / М.М. Ткач, Л.С. Стрельников, О. П. Стрилец // Сьогодення та майбутнє фармації : тез. доп. Всеукр. конгр., м. Харків, 16-19 квіт. 2008 р. Х., 2008. - С. 311.

4. Вивчення специфічної активності бактеріофага стафілококового у поєднанні з різними речовинами / М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрілець, Є. І. Компанієць // Актуальні проблеми синтезу і створення нових біологічно активних сполук та фармацевтичних препаратів : тез. доп. Нац. наук.-техн. конф. з міжнарод. участю, м. Львів, 15-18 жовт. 2008 р. Львів, 2008. - С. 230.

5. Використання загущувачів водневої фази природного походження для створення гелю з бактеріофагом стафілококовим / М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрілець, Г. І. Кабачний // Біотехнологія. Наука. Освіта. Практика. : тез. доп. IV Міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 11-13 листоп. 2008 р. Дніпропетровськ, 2008. - С. 59.

6. Развитие фармацевтической биотехнологии в Национальном фармацевтическом университете / Л. С. Стрельников, О. П. Стрилец, М. Н. Ткач, О. С. Калюжная, О. А. Ерещенко // Матер. Пятого съезда Общества биотехнологов России им. Ю. А. Овчинникова, г. Москва, 2-4 дек. 2008 г. М., 2008. - С. 162-163.

7. Гель с бактериофагом стафилококковым - перспективная лекарственная форма для лечения стафилодермий / М. Н. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрилец, Г. И. Кабачный // Биотехнология. Биомедицинская инженерия и технология современных социальных практик: сбор. тр. Всерос. науч.-практ. конф., г. Курск, 23-24 апр. 2009 г. Курск, 2009. - С. 90-91.

8. Обґрунтування вибору консерванта в м'якій лікарській формі з бактеріофагом стафілококовим / М. М. Ткач, Л. С. Стрельников, О. П. Стрилец, Г. І. Кабачний // Науково-технологічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : матеріали 3-ї наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 1-2 жовт. 2009 р. Тернопіль, 2009. - С. 68.

АНОТАЦІЯ

Ткач М. М. Розробка складу та технології м'якої лікарської форми з бактеріофагом стафілококовим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2009.

На підставі фізико-хімічних та біологічних досліджень запропоновано склад гелю під умовною назвою «Піофаг-гель», який містить як структуроутворювач карбопол 934 NF, а також макрогол 1500 і метилпарагідроксибензоат. Як дисперсійне середовище використаний розчин бактеріофага стафілококового.

Розроблені методики стандартизації гелю, проведені комплексні дослідження.

Доведена висока антистафілококова активність та стабільність гелю у процесі зберігання.

Ключові слова: бактеріофаг, гель, стафілококові інфекції шкіри.

АННОТАЦИЯ

Ткач М. Н. Разработка состава и технологии мягкой лекарственной формы с бактериофагом стафилококковым. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств и организация фармацевтического дела. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2009.

В диссертации приведено теоретическое и экспериментальное обоснование состава и технологии изготовления нового лекарственного препарата в форме геля с бактериофагом стафилококковым для лечения и профилактики инфекций, вызванных штаммами стафилококков.