Характеристика, призначення підприємства, принципова схема, типи основного і допоміжного обладнання

Розробка заходів з експлуатації основного і допоміжного обладнання теплофікаційної турбіни. Опис і розрахунок принципової теплової схеми. Режим роботи та правила технічної експлуатації. Управління технологічним процесом, прилади теплотехнічного контролю.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2015
Размер файла 396,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Характеристика, призначення підприємства, принципова схема, типи основного і допоміжного обладнання

1. Принципова теплова схема (опис і розрахунок)

Розрахунок принципової теплової схеми турбіни К-310-240

До установки на ТЕС прийнятий турбоагрегат К-310-240 ХТГЗ, модернізований для теплофікаційної навантаження. Максимальна потужність турбіни на конденсаційному режимі 327 МВт, параметри свіжої пари 23,5 МПа, 540 .

Э

Розрахунок теплової схеми теплофікаційної турбіни проводимо, задаючись витратою пари на турбіну, і в кінці розрахунку визначаємо електричну потужність турбоагрегату.

Закінчується розрахунок визначенням показників теплової економічності турбоустановки і ТЕС в цілому.

Відповідно з температурним графіком роботи теплових мереж на опалювальний сезон 2002 - 2003 р.р. м. Дніпропетровська, який показаний на малюнку, при температура мережної води на вході в мережевий підігрівач , а на виході з нього . Звідси ентальпія мережної води на вході і виході з мережних підігрівачів відповідно дорівнює: кДж/кг; кДж/кг. Парова навантаження парогенератора кг/с. Опалювальне навантаження МВт. Витрата пари на турбіну за вирахуванням 1,5 % витоків приймаємо рівним кг/с. З урахуванням продувки ( кг/с)

кг/с.

Протікання через ущільнення складають кг/с, у тому числі кг/с, кг/с, кг/с.

Для розрахунку теплової схеми будуємо робочий процес пари в турбіні в ІS - діаграмі і дані про параметри пари і води в турбоустановці.

2. Схема изображена не К-310, а К-300

Дополнить описание работы тепловой схемы из инструкции по эксплуатации Турбины К-310-23,5-3

Таблиця 1. Параметри пари і води

qп=i-iнв

кДж/кг

-

1912,18

1960,86

2494,65

2491,82

-

2459,62

2391,06

2403,14

2328,19

фп

кДж/кг

-

115,28

196,18

-

97,04

-

80,71

114,21

81,75

73,78

iпв

кДж/кг

-

1146,51

1031,23

-

835,05

-

694,61

613,9

499,69

417,94

tп

0С

-

262,4

237,4

-

192,9

164,2

145,5

118,5

99,6

Рв

МПа

-

31,05

32,15

-

33,00

-

0,68

2,00

2,25

2,65

iнв

кДж/кг

-

1164,12

1059,74

1045,90

830,85

-

694,61

652,6

516,87

427,17

tн

0С

-

265,6

244,4

241,4

194,9

-

164,2

154,6

123,1

101,8

Р`

МПа

-

5,31

3,73

3,7

1,44

-

0,68

0,54

0,23

0,11

i

КДж/кг

3335,66

3076,3

3020,6

3540,55

3322,67

3322,67

3154,23

3043,66

2920,01

2755,36

t

540

360

320

540

430

430

347

290

225

140

Р

МПа

23,5

5,94

3,9

3,7

1,68

1,68

0,95

0,58

0,26

0,13

Точка

процеса

0

1

(ПВД-8)

2

(ПВД-7)

2`

(после п.п)

3

(ПВД-6)

(ТП)

4

(Д)

5

(ПНД-5)

6

(ПНД-4)

7

(ПНД-3)

Параметри пари і води в установці використання продувки парогенератора показані в таблиці.

Таблиця 2 Параметри продувочної води

Показник

Параметри

Тиск, МПа

Температура,

Ентальпія, кДж/кг

Продувочна вода парогенератора

Рпр=1,56

tпр=445

iпр=3359,05

Пар з розширювача

Р`п=1,48

t`п=442

i`п=3359,05

Продувочна вода з розширювача

Р`пр=0,25

t`пр=252

i`пр=2976,32

Визначаємо вихід пари з розширювача продування. Зрівняння теплового балансу розширювача:

,

де - коефіцієнт, що враховує втрату в розширювачі.

Звідси: тепловий турбіна експлуатація управління

кг/с

Вихід продувочної води з розширювача:

кг/с

Параметри пари і води мережевої підігрівальної установки наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Параметри пари і води мережевий підігрівальні установки

Показник

СП1

СП2

СП3

СП4

Гріючий пар

Тиск в відборі: Р, МПа

Тиск в підігрівачі: Р`, МПа

Температура: t,

Отдаваемое тепло: qсп, кДж/кг

0,26

0,21

225

2410,01

0,40

0,36

250

2377,19

0,58

0,52

290

2397,16

0,95

0,90

347

2412,6

Конденсат гріючого пара

Температура насичення: tн,

Энтальпія при насиченні: i`, кДж/кг

121,5

510

139,86

589,11

153,2

646,5

175

741,63

Мережна вода

Температура на вході: tспвх,

Ентальпія на вході: iспвх, кДж/кг

Температура на виході: tспвих,

Ентальпія на виході: iспвих, кДж/кг

Підігрів в підігрівачі: фсп, кДж/кг

70

293,3

87

364,53

71,23

87

364,53

106

444,14

79,61

106

444,14

124

519,56

75,42

124

519,56

150

628,5

108,94

Для розрахункого режиму витрата мережної води дорівнює:

Gсв = Qт / ( iввих - iввх )

Gсв = 266000 / (628,5-293,3) = 793,6 кг / с

Тепловий баланс мережевого підігрівача № 4 має вигляд:

Dсп4*qсп4=Gсвсп4/п,

де зп - ККД підігрівача .

Звідси: Dсп4 = 793,6 * 108,94 / 0,995 * 2412,6 = 36,01 кг / с

Тепловий баланс мережевого підігрівача № 3 :

Dсп3*qсп3+Dсп4*qдсп3=Gсв*сп3/п,

Звідси: Dсп3 = (793,6 * 75,42 / 0,995-36,01 * 95,13) / 2397,16 = 23,66 кг\с

Тепловий баланс мережевого підігрівача № 2 :

Dсп2*qсп2+(Dсп4+Dсп3)*qдсп2=Gсв*сп2/п,

Звідси: Dсп2 = ( 793,6 * 79,61 / 0,995 - ( 36,01 +23,66 ) * 57,39 ) / 2377,19 = 25,27 кг / с

Тепловий баланс мережевого підігрівача № 1 :

Dсп1*qсп1+(Dсп4+Dсп3+Dсп2)*qдсп1=Gсв*сп1/п,

Звідси: Dсп1 = ( 793,6 * 71,23 / 0,995 - ( 36,01 +23,66 +25,27 ) * 79,11 ) / 2410,01 = 20,78 кг / с

Регенеративна підігрівальні установка

Регенеративні підігрівачі високого тиску і поживна установка .

Тепловий баланс ПВД - 8 :

Dп8*qп8=Dпв*п8/п8,

де qп8 - питома витрата тепла ПВД- 8 ;

п8 - подогрев воды в ПВД-8.

Dп8 = 267,93 * 115,28 / 1912,18 * 0,995 = 16,23 кг / с

Тепловий баланс ПВД - 7 :

Dп7*qп7+Dп8*qд7=Dпв*п7/п7,

Dп7 = (267,93 * 196,18 / 0,995-16,23 * 104,38) / 1960,86 = 26,08 кг / с

Підігрів води в живильному насосі.

Робота стиснення води в ідеальному процесі :

hна = 103 Vср( Pн - Pв )

= 103 * 0,0011 (32,25-0,68) = 34,7 кДж / кг. ККД насоса

н=нi*н`,

где н` враховує механічні та інші втрати насоса ( від протікання ) .

Внутрішня робота стиснення води в насосі і підігрів води н:

hнi=н=hна/нi

hнi = 34,7 / 0,8 = 43,4 кДж / кг

Ентальпія води післяживильного насоса:

hпнв=hдв+н=694,61+43,4=738,01 кДж/кг

Тепловий баланс ПВД - 6 :

Dп6*qп6+(Dп8+Dп7)*qд6=Dпв*п6/п6

Dп6 = ( 267,93 * 97,04 / 0,995 - ( 16,23 +26,08 ) * 228,89 ) / 2491,82 = 6,6 кг / с

Котельне живильної води.

Матеріальний баланс деаератора .

Потік конденсату на вході в деаератор :

Dкд = Dпв - ( Dп8 + Dп7 + Dп6 + Dу3 ) - Dд - Dуш + Dеу - Dп `

Витрата пари на ежектор d е = 2 кг / с.

Витрата пари на кінцеві ущільнення Dук =1,5 кг / с.

Dеу = Dук + d е = 1,5 +2 = 3,5 кг / с

Витрата пари з ущільнень штоків клапанів Dуш = 1 кг / с.

Dкд = 267,93 - ( 16,23 +26,08 +6,6 +1,46 ) - Dд - 1 +3,5-3,32 ;

Dкд = 216,74 - Dд

Тепловий баланс деаератора :

Dдhд+(Dп8+Dп7+Dп6+Dу3)hн6в+Dушhуш+Dкдhп5в+Dп`hп`=(Dпвhпдв+Dэуhп`)/д,

де hд - ентальпія пари на деаератор ;

hн6в - ентальпія конденсату ПВД- 6 при насиченні для тиску Р ` ;

hуш - ентальпія пара з ущільненьштоківклапанів;

hп5в - ентальпія води після ПНД- 5 ;

hпдв - ентальпія води післядеаератора .

ПісляпідстановкивиразуDкд і чисельнихзначеньвідомих величин отримуємо :

Dд * 3154,23 +50,37 * 830,85 +1 * 2789,7 +216,74 * 613,9 - Dд * 613,9 +3,32 * 3359,05 = ( 267,93 * 694,61 +3,5 * 3359,05 ) / 0,995 ;

звідсиDд = 3,94 кг / с і з рівнянняматеріального балансу

Dд = 216,74-3,94 = 212,8 кг / с

Установка регенеративнихпідігрівачівнизькоготиску.

Тепловий баланс ПНД -5 :

Dп5*qп5=Dкд*п5/п,

Dп5 = ( 212,8 * 114,21 ) / ( 2391,06 * 0,995 ) = 10,2 кг / с

Тепловий баланс ПНД - 4 :

Dп4*qп4+Dп5*qд4=Dкд*п4/п,

Dп4 = (212,8 * 81,75 / 0,995-10,2 * 135,73) / 2403,14 = 6,7 кг / с

Тепловий баланс ПНД - 3 :

Dп3*qп3+(Dп5+Dп4)*qд3=Dкдп3п

Dп3 = ( 212,8 * 73,78 / 0,995 - ( 10,2 +6,7 ) * 89,7 ) / 2328,19 = 6,13 кг / с

Матеріальний баланс ПНД- 2 ( змішувального типу ) :

Dкд=Dк2+Dп5+Dп4+Dп3+Dп2,

звідсипотік основного конденсату на вході в ПНД- 2 :

Dк2=Dкд-Dп5-Dп4-Dп3-Dп2,

Dк2 = 212,8-10,2-6,7-6,13 - dп2 = 189,77 - dп2

Тепловий баланс ПНД- 2 :

Dп2*h2+Dк2*hп1в+(Dп5+Dп4+Dп3)*hн3в=Dкд*hп2в

Післяпідстановкивиразу dк2 і чисельнихзначеньотримуємо :

Dп2*2682,8+189,77*262,42-Dп2*262,42+(10,2+6,7+6,13)*427,17=212,8*344,16

Звідси: Dп2=5,62 кг/с і з рівнянняматеріального балансу

Dк2=189,77-Dп2=189,77-5,62=184,15 кг/с

Матеріальний баланс ПНД- 1 ( змішувального типу ) :

Dк2=Dп1+Dк1

звідсипотік основного конденсату на вході в ПНД- 1 :

Dк1=Dк2-Dп1=184,15-Dп1

Тепловий баланс ПНД- 1 :

Dп1*h1+Dк1*hпув=Dк2*hп1в,

де hпув - ентальпія основного конденсату після ПУ дорівнює 230 кДж / кг.

ПісляпідстановкивиразуDк1 і чисельнихзначеньотримуємо :

Dп1*2620,17+184,15*230-Dп1*230=184,15*262,42

Звідси: Dп1=2,5 кг/с і з рівнянняматеріального балансу

Dк1=184,15-Dп1=184,15-2,5=181,65 кг/с

Підігрівачіущільнень , охолоджувачіущільнень і ежекторів .

Рівнянняматеріального балансу конденсатора.

Dк1=Dкв+Dпу+Dэ+Dук+Dсп+Dхво

Dсп=Dсп1+Dсп2+Dсп3+Dсп4=20,78+25,27+23,66+36,01=105,72 кг/с

Потік конденсату :

Dкв=Dк1-Dпу-Dэ-Dук-Dсп-Dхво

Dкв=181,65-2,44-2-1,5-105,72-4,61=65,38 кг/с.

Тепловий баланс підігрівачаущільнень (ПУ) :

Dпу*qпу=Dк1*пу/п,

де qпу - питомавитрата тепла ПУ 2200 кДж / кг

2,44*2200=181,65*пу/0,995

пу=29,4 кДж/кг

Тепловий баланс охолоджувачаежекторів і ущільнень :

Dэу*qэу=Dк1*эу/п

qэу=hдн-hэув=3359,05-223=3136,05 кДж/кг

эу=60,12 кДж/кг

Паровий баланс турбіни.

D1=Dп8=16,23 кг/с;

D2=Dп7=26,08 кг/с;

D3=Dп6+Dтп=6,6+25,27=31,87 кг/с;

Dтп=Dсп2=25,27 кг/с;

D4=Dд+Dсп4=3,94+36,01=39,95 кг/с;

D5=Dп5+Dсп3=10,2+23,66=33,86 кг/с;

D6=Dп4+Dсп1=6,7+20,78=27,48 кг/с;

D7=Dп3=6,13 кг/с;

D8=Dп2=5,62 кг/с;

D9=Dп1=2,5 кг/с;

Dj=189,72 кг/с; Dу=3,9 кг/с; Dуш=1,0 кг/с;

Пропуск пари в конденсатор турбіни :

Dкп=D0-Dу-Dуш-Dj=259,94-3,9-1,0-189,72=65,32 кг/с

Похибка : Д=(Dкв-Dкп)*100/Dкп=(65,38-65,32)*100/65,32=0,0918%

Матеріальний баланс пари і конденсату сходиться з достатньоюточністю.

Енергетичний баланс турбоагрегату .

Визначаємопотужністьвідсіківтурбіни і повнуїїпотужність.

Wi=Wiотс=302,68 МВт

Електрична потужність турбоагрегату :

Wэ = Wi*м*r= Wi*эм=302,68*0,98=296,63 МВт

Енергетичні показники турбоустановки і ТЕЦ .

Турбінна установка .

Повна витрата тепла на турбоустановку :

Qту=Dо(hо-hпв)=259,94(3366,7-1146,51)=577 МВт

Витрата тепла на опалення:

Qт=Qто/т=266/0,995=267,34 МВт

Витрата тепла на турбоустановку з виробництва електроенергії :

Qтуэ=Qту-Dп`*(hп`-hпв`)-(Dут+Dпр`)*(hпв-hов)-Qт ;

Qтуэ=577-3,32*(3359,05-1146,51)*10-3-(3,9+0,71)*(1146,51-147)*10-3-267,34=297,7МВт

ККД з виробництва електроенергії :

зтуэ=Wэ/Qтуэ=296,63/297,7=0,996

Питома витрата тепла на виробництво електроенергії :

qтуэ=1/зтуэ=1/0,996=1,004

Енергетичні показники ТЕЦ. Теплове навантаження парогенератора :

Qпг=Dпг*(hпг-hпв)+Dпр*(hпр-hпв),

де hпг - ентальпія пара у парогенератора = 3370 кДж / кг.

Qпг=263,9*(3370-1146,51)+4,03*(3359,05-1146,51)=595,7 МВт

ККД трубопроводів :

зтр=Qту/Qпг=577/595,7=0,968

ККД ТЕЦ з виробництва електроенергії :

зсэтуэтрпг=0,996*0,968*0,92=0,887

ККД ТЕЦ з виробництва та відпуску тепла на опалення:

зстттрпг=0,995*0,968*0,92=0,886

Питомавитрата умовного палива на виробництво електроенергії :

bуэ=123/зсэ=123/0,887=138,67 г/(кВт*ч)

Питома витрата умовного палива на виробництво та відпуск теплової енергії:

bут=34,1/зст=34,1/0,886=38,49 кг/гДж

3. Режим роботи

Конденсаційний пристрій

Конденсаційний пристрій, що обслуговує турбіну К-310-23,5, складається з:

а) одного поверхневого конденсатора типу К-15240 з перехідним патрубком;

б) одного насоса пускового водоструйного ежектора конденсатора і циркуляційної системи;

в) двох основних пароструйних триступінчатих ежекторів типу Ел-3-25/73;

г) трьох конденсатних насосів типу 16 КСВ 10х5;

д) трьох сітчастих водяних фільтрів типу ФС-400-1.

Конденсатор с перехідним патрубком

Опис конденсатора:

Встановлений при монтажі суцільнозварний конденсатор типу К-15240 складається з власного конденсатора і перехідного патрубка. Конденсатор спирається на 4 пружинні опори, розраховані на сприйняття ваги «сухого» конденсатора і перехідного патрубка. Навантаження від ваги циркуляційної води і конденсатора в робочому стані його, складова близько 250т, передається на вихлопної патрубок турбіни.

У перехідній патрубок вбудованого пристрій для прийому скидається в конденсатор пари. Яке знижує параметри пари з Р = 0,10 ата, Т = 55 є С, а також додаткового охолоджуючого пристрою для зниження температури при холостому ході турбіни.

Конденсатор К-15240 двухходовий з бітумним ущільненням розвальцьованих решт латунних трубок, з бічним підведенням пари і відсмоктуванням повітря. Характеристики конденсатора наведені в таблиці 1.

У своїй конструкції і компонуванні трубного пучка конденсатор представляє дві симетричні половинки, що мали кожна свій конденсатосборник і розділення по конденсату невисокою (до рівня нижнього ряду трубок) поздовжньої перегородкою; між обома частинами трубного пучка наскрізний центральний прохід для пара шириною до 1200мм. Кожна половинка трубного пучка виконана у вигляді згорнутої стрічки з трьома глибокими вертикальними тупиковими проходами всередині пучка. Частина трубок кожного пучка поблизу бокової стінки корпусу виділена в повітроохолоджувач. Трубний пучок складається з трубок Ш28х1 складових основну частину пучка і потовщених Ш28х2, розташованих в першому ряду найбільш рухливих динамічному дії парового потоку місць трубного пучка.

З метою відводу до проміжним трубним дошках конденсатора з вище розташованих рядів трубок, на деяких ділянках трубного пучка встановлені відкриті зверху дренажні трубки - жолобки, а також парові щити, розташовані у внутрішніх вільних від трубок проходах пучка.

У своїй конструкції і компонуванні трубного пучка конденсатор представляє дві симетричні половинки, що мали кожна свій конденсатосбірник і розділення по конденсатору невисокий (до рівня нижнього ряду трубок) поздовжньої перегородкою; між обома частинами трубного пучка наскрізний центральний прохід для пара шириною до 1200 м.

Кожна половинка трубного пучка виконана у вигляді згорнутої стрічки з трьома глибокими вертикальними тупиковими проходами всередині пучка. Частина трубок кожного пучка поблизу бокової стінки корпусу виділена в повітроохолоджувач. Трубний пучок складається з трубок 28х1 складають основну частину пучка і потовщених 28х2, розташованих в першому ряду найбільш рухливих динамічному дії парового потоку місць трубного пучка.

З метою відводу до проміжним трубним дошках конденсатора з вище розташованих рядів трубок, на деяких ділянках трубного пучка встановлені відкриті зверху дренажні трубки-жолобки, а також парові щити, розташовані у внутрішніх вільних від трубок проходах пучка. Обидва кінці охолоджуючих трубок развальцовани в кінцевих (передній і задній) трубних дошках, а також додатково ущільнені бітумною мастикою, нанесеної на передні і задні трубні дошки після розвальцьовування трубок.

Весь трубний пучок конденсатора по довжині спирається на шість проміжних трубних дощок , розташованих на різних відстанях. У проміжних дошках, в місцях між окремими зонами отворів під трубки є круглі вирізи для вирівнювання по довжині конденсатора; в цих же трубних дошках, за винятком найближчих від передньої і задньої, є вирізи для перетікання конденсату на шляху до конденсатосборнику.

Для здійснення попереднього прогину трубок отвори під них в кожний наступний проміжний трубної дошці зміщені на 2 мм вгору щодо попередньої, починаючи з боку кінцевих трубних дощок так, що в підсумку зміщення двох середніх проміжних трубних дощок щодо кінцевих (передній і задній) складає 6 мм.

Трубний пучок конденсатора розміщений в окремому кожусі суцільнозварний конструкції, які мали у поперечному перерізі форму прямокутника 10845 мм х 4915 мм. По всій довжині до днища корпусу на лінії перший отворів повітроохолоджувача приварені вертикальні листи, ізолюючі зону під повітронагрівачем від решти частини парового простору і що повідомляють плоскі стінки укріплені елементами жорсткості - швелерами, днище - спеціальної привареної рамою , яка одночасно надає загальну жорсткість конденсатору в цілому.

Передана опорною рамою навантаження сприймається пружинними опорами, розташованими по торцях конденсатора, з боку передніх і задніх водяних камер кожного потоку.

З обох торцевих сторін корпусу до кінцевим трубним дошках по контуру трубного пуску приварена передня (з горизонтальною перегородкою) і задні водяні камери, які закінчуються фланцями, до останніх на шпильками до болтів з кожного боку кріпиться по дві знімні кришки, які додатково укріплені анкерними шпильками з виступаючими за площину кришок кінцями.

Щільність фланцевих роз'ємів кришок забезпечується за допомогою гумового джгута прямокутного перерізу, що закладається в наявні у фланцях канавки. Задні кришки виконані у вигляді плоского листа з одним люком, а передні мають складну форму. Забезпечують підведення і злив води внизу; зовнішні патрубки є підводять, а внутрішні - зливними.

Перехідний патрубок, що з'єднує конденсатор з вихлопним патрубком турбіни, має форму розширюється в бік конденсатора прямокутника, з вирізами під колонку фундаменту, і виконаний з плоских похилих сталевих листів, укріплених зсередини ребрами і схрещують тягами. У внутрішній порожнині перехідного патрубка розміщені виводять труби відборів до ПНД, кінці яких виходять назовні через стінки патрубка в сторону водяних камер конденсатора. Нижче вивідних труб відборів на блоках № 11,13 розташовані колектора збірного пристрою для прийому в конденсатор розпалювального пара.

На блоках № 12, 14 схема скидного пристрою змінена. Для зменшення опору входу пари в конденсатор і запобігання попаданню крапель вологи на останні щаблі ЦНД змонтовано збірне пристрій. Змінена. Для зменшення опору входу пари в конденсатор і запобігання попаданню крапель вологи на останні щаблі ЦНД змонтовано скидних пристрій.

Опис роботи конденсатора:

Відпрацьований пар з двох потоків низького тиску турбіни надходить в загальний вихідний патрубок, пройшовши який потрапляє на трубки конденсатора, охолоджуюмі циркуляційної водою.

Циркуляційна вода здійснює в конденсаторі два ходи, проходячи послідовно через нижню частину передніх водяних камер, трубки першого ходу, задні водяні камери, трубки другого ходу в зворотному напрямку, потім верхню частину передніх водяних камер, звідки нагріта вода покидає конденсатор через зливні патрубки в нижню частину передніх кришок.

Поступив в конденсатор пар два трубних пучка з глибокими тупиковими проходами по контуру, що забезпечують зниження вхідної швидкості пара і, пройшовши через товщу трубок пучка, конденсується. У цій зоні відбувається масова конденсація пари. Ще не сконденсувавшийся пар в суміші з повітрям (пароповітряна суміш) по внутрішніх каналах трубного пучка надходить до повітроохолоджувача, розташованому в першому ході і окремому зверху щитом від решти трубного пучка.

Тут, поряд з подальшою, але значно менш інтенсивною конденсацією пари, відбувається зниження до можливих меж температури пароводяної суміші.

З повітроохолоджувача повітря з деяким незначним вмістом пара (тим менше, чим нижче температура на виході) через чотири штуцера, розташовані по два на бічних стінках конденсатора, відсмоктується пароструйними основними ежекторами.

Конденсат, що утворюється на охолоджуючих трубках, зливається вниз і за допомогою відкритих зливних дренажних трубок - жолобків і парових щитів відводиться до трубних дощок, як кінцевим так і проміжним після чого поступає в конденсатосборник. Після конденсатозбірників зібравшийся там конденсат відкачується конденсатними насосами через систему регенерації низького тиску, на деаератори.

Схема дозволяє відкачувати і пропустити весь конденсат через 100% знесолюючу установку з подальшою подачею його на всас конденсаторних насосів. Схема дозволяє часткове знесолення, тобто при відкритій засувці на перемичці з конденсатора на всас конденсатних насосів.

При експлуатації конденсаційної установки повинні проводиться:

- профілактичні заходи щодо запобігання забруднень конденсатора (обробка охолоджувальної води хімічними і фізичними методами, застосування шарикоочистних установок тощо згідно з технічними рішеннями, затвердженими технічним керівником енергооб'єкта);

- періодичні чистки конденсаторів при підвищенні тиску відпрацьованої пари в порівнянні з нормативними значеннями за забруднень поверхонь охолодження згідно з технічними рішеннями, затвердженими технічним керівником енергооб'єкта;

- контроль за чистотою поверхні охолодження і трубних дощок конденсатора;

- контроль за витратою охолоджувальної води (безпосереднім зміною витрати або по тепловому балансу конденсаторів), оптимізація витрати охолоджувальної води відповідно до її температури і паровим навантаженням конденсатора;

- перевірка водяної щільності конденсатора шляхом систематичного контролю солевмісту конденсату;

- перевірка вмісту кисню в конденсаторі після конденсатних насосів;

- перевірка щільності вакуумної системи та її ущільнення.

4. Правила технічної експлуатації тут требо вставити діагностику конденсаційної установки , а потім методи здолання виникнувших проблем

Очищення трубок конденсатора гумовими кульками

1. Пристрій і принцип роботи установки.

Утворення відкладень на внутрішній поверхні конденсаторних трубок призводить до погіршення вакууму в конденсаторі, а отже і до зниження економічності паротурбінної установки.

Для видалення утворившихся відкладень в конденсаторі передбачено пристрій для очищення (самоочищення) трубок на ходу гумовими кульками. Циркулюючи по трубках, кульки стосуються внутрішньої поверхні, і тим самим проводить механічну очистку трубок. Пристрій самоочищення обслуговує обидва потоки конденсатора по циркуляційній воді.

Основними елементами установки є:

а) конус для уловлювання кульок;

б) ежектор для подачі кульок з скидної лінії охолоджуючої води від конуса в напірний патрубок трубопроводу;

в) завантажувальна камера, через яку відбувається введення кульок в цикл;

г) засувки шиберні;

д) засувки запірні;

е) з'єднувальні трубопроводи, які служать для розпушування зворотним потоком шару кульок у лінії від конуса до ежектора і для зливу води з установки самоочищення в зливний трубопровід охолоджуючої води в момент зупинки, а також для збору кульок лінією видачі струминного насоса.

Установка працює на принципі замкнутої циркуляційної частини зливної води разом з кульками в напірний циркуляційний водовод.

У зливних циркуляційних водоводах конденсатора встановлені кульковловлюючі сітки. З сіток кульки струменевим насосом (ежектором) направляються через навантажувальну камеру в напірний водовід. Захоплюються потоком охолоджуючої води кульки проходять по трубках конденсатора і знову потрапляють в сітки. Таким чином здійснюється безперервна циркуляція кульок і, отже безперервна очистка трубок конденсатора.

В установці з очищення трубок конденсатора гумовими кульками, використовуються кульки 24 мм. Робочої водою для струминного насоса служить вода з напірного пожежо-технічного трубопроводу. Тиск робочої води перед соплом струминного насоса має бути 6,5-7 ата.

Для запобігання втрат кульок, загороджені сітками:

а) дренаж навантажувальної камери;

б) відсмоктувачі повітря з водяних просторів конденсаторів;

в) всмоктувач насоса пускового ежектора;

г) лінії спорожнення напірних циркводоводів перед конденсатором.

Верхній ряд трубок конденсатора найбільш схильних динамічній дії парового потоку, виконані більш потовщеними з 28 х 2 мм. Загальна кількість таких трубок - 664 шт.т. к. діаметр кульки дорівнює 24 мм., то можливо застрявання кульок в трубках.

При експлуатації конденсаційної установки повинні здійснюватися:

- профілактичні заходи щодо запобігання забруднень конденсатора (обробка охолоджувальної води хімічними і фізичними методами, застосування шарикоочистних установок тощо згідно з технічними рішеннями, затвердженими технічним керівником енергооб'єкта);

- періодичні чистки конденсаторів при підвищенні тиску відпрацьованої пари в порівнянні з нормативними значеннями за забруднень поверхонь охолодження згідно з технічними рішеннями, затвердженими технічним керівником енергооб'єкта.

- контроль за чищенням поверхні охолодження і трубних дощок конденсатора;

- контроль за витратою охолоджувальної води (безпосереднім зміною витрати або по тепловому балансу конденсаторів), оптимізація витрати охолоджувальної води відповідно до її температурою і паровий навантаженням конденсатора;

- перевірка водяної щільності конденсатора шляхом систематичного контролю солевмісту конденсату;

- перевірка вмісту кисню в конденсаті після конденсатних насосів;

- перевірка щільності вакуумної системи та її ущільнення

2. Опис елементів установки.

Шарикоулавлююча сітка

Шарикоулавлюючі сітки, встановлені в зливних циркводоводів, замикають контур циркуляції кульок, направляючи їх до струменевих насосів.

Шарикоулавлююча сітка повинна мати невелике гідравлічний опір, тому що підвищений перепад тиску на сітці призводить до збільшення енергетичних витрат і до утримання кульок на стінки сітки. Тому сумарну прохідний перетин отворів сітки перевищує в 3-3,5 рази прохідний перетин зливного циркуляційного водоводу і сітка виконана конічною.

Для нормальної роботи установки необхідно мати достатню швидкість води на виході з сітки. При зменшенні швидкості води на виході з сітки до 0,7-0,9 м / сек. Циркуляція кульок припиняється.

Струйний насос

Робочої водою для струминного насоса служить вода напірного пожежно - технічного трубопроводу з тиском 5-6 ати.

Резинові шарики і загрузочна камера

Для роботи установки безперервного очищення конденсаторів турбін використовуються гумові кульки. Гума розбухає у воді і забезпечує високу ефективність очищення. Для роботи установок можуть бути використані гумові кульки з питомою вагою в межах 0,9-1,2 г/. Добре зарекомендували себе «білі кульки», що мають питому вагу 0,9-0,05 г/.

Застосування кульок з питомою вагою, рівним або трохи менше 1 г/, дає деякі переваги. При значному зниженні витрати циркуляційної води проти номінального в нижній частині водяних камер конденсаторів можуть утворюватися застійні зони, де осідають важкі кульки, легкі кульки в цьому випадку продовжують нормально циркулювати. Діаметр кульки повинен бути на 1-2 мм менше внутрішнього діаметра конденсаційних трубок. Кількість кульок, що завантажуються в установку становить 15-20 % від числа очищаються трубок. Потрібна кількість безперервно циркулюють кульок в зазначених межах вибирається залежно від інтенсивності утворення відкладень в конденсаторних трубках. Зносилися кульки при нормальній роботі установок доводиться видаляти один раз на 3-4 місяці з одночасною навантаженням нових. Кульки необхідно замінювати після спрацьовування їх на 4 мм по діаметру.

Для навантаження і вивантаження кульок на працюючій турбіні призначена завантажувальна камера. Завантаження та вивантаження кульок проводиться через верхній патрубок. Для того, щоб кульки не йшли в дренажний трубопровід в завантажувальній камері встановлена ??сітка.

Для контролю за циркуляцією кульок встановлено два оглядових лючка.

3. Експлуатація установки

З метою ефективного очищення слизисто - мулистих відкладень в трубках конденсатора установка повинна працювати безперервно на протязі всього часу роботи конденсатора.

Нормальна завантаження кульок 15-20 % числа трубок, в кожну половину. Судити про нормальну роботу установки можна спостереженням за циркуляцією кульок через оглядові вікна на трубопроводі видачі струминного насоса.

Інтенсивність циркуляції при вказаній завантаженні має бути близько 4-5 кульок в секунду.

Нормальний знос кульок 2-3 мм за місяць циркуляції. На циркуляцію кульок сильно позначається засмічення технічної води механічними домішками (ракушка, тріска, риба і т. д).

При цьому відбувається заклинювання гумових кульок в трубах конденсатора.

Відновити роботу кульок можна довантаженням кульок (200-300 шт в місяць), а також відновити роботу кульок можна пониженням сифона до 0,1 ати з витримкою на цьому режимі 0,5 год. Якщо зниження сифона, не поновлює роботу кульок, необхідно зірвати сифон і злити воду з водяного простору половинки конденсатора.

При зливі води, викочуються з трубок зворотним потоком і при включенні в роботу, циркуляція кульок поновлюється майже до нормальних розмірів.

При дуже швидкому спаді циркуляції необхідно перевірити конденсатор на можливість занесення його черепашкою.

При виявленні занесення конденсатора механічними предметами, необхідно продути трубки стисненим повітрям і ретельно вибрати всі предмети, які потрапили туди з ціркводой.

При цьому необхідно також перевірити чистоту шарікоулавлівающей сітки. Якщо клітинки забруднені, то вони повинні бути очищені і сміття винесений з конденсатора.

Можливо залягання кульок в корпусі. При цьому необхідно провести розпушування кульок.

4. Включення установки.

Установка включається після набору навантаження 130 МВт. Включення установки здійснюється в наступному порядку:

1. Відкрити засувку на видачу струминного насоса (ежектора).

2. Закрити засувку на лінії зливу води з розвантажувальної камери.

3. Відкрити засувку робочої води.

4. Відкрити засувку на лінії всаса струминного насоса (ежектора).

5. Відключення і останов в резерв проводиться в наступному порядку:

1. Відкрити засувку на лінії спорожнення завантажувальної камери.

2. Закрити засувку на видачу струминного насоса (ежектора).

3. Закрити засувку на лінії всаса струминного насоса (ежектора).

Установка повинна бути відключена до зупину ТГ. При аварійній зупинці, відразу ж після зупину ТГ.

6. Завантаження кульок.

Завантаження і довантаження кульок вести в такій послідовності:

1. Відключити установку із закриттям всіх засувок.

2. Вивернути пробку в люку завантажувальної камери.

3. Завантажити кульки і загорнути пробку. Після чого можна включати встановлення в роботу.

7. Вигрузка кульок.

Перед вивантаженням кульок їх необхідно зібрати в завантажувальній камері. Для збору кульок збирається наступна схема установки для роботи на 20-30 хв:

1. Засувки на лінії зливу води з завантажувальної камери, засувка робочої води відкриті.

2. Закрити засувки на видачу струминного насоса (ежектора).

Після збору кульок установку відключають згідно з розділом 5п.1. і через люк розвантажувальної камери вибрати відпрацьовані кульки. Збір кульок виробляти і під час зупину турбіни.

8. Розпушування кульок.

Розпушування кульок проводиться при роботі кулькового очищення в протягом 10-20 хв. за наступною схемою:

1. Закривається засувка на лінії всаса струминного насоса (ежектора).

2. Відкривається запірна засувка.

3. Закрити засувку робочої води.

4. Після закінчення розпушування виробляється включення установки в роботу.

Технічне очищення внутрішніх поверхонь конденсатних трубок

У процесі експлуатації конденсатора внутрішні поверхні конденсаторних трубок забруднюються. але інтенсивне забруднення проходить під час весняного паводку, брудом та інші.

Відкладення трубок сильно зменшують теплопередачу від відпрацьованої пари до циркуляційної воді.

Показником роботи конденсатора є його температурний напір, тобто різниця температур відпрацьованого пара і температури ціркводи на виході з конденсатора. ( Пар - вода) = натиск. Температурний напір коливається в межах +4 - +5 залежно від температури ціркводи і питомої парової навантаження конденсатора. У результаті забруднення трубок температурний напір досягає 10 + 15 є С, що знижує вакуум на 2 + 3 %. Особливо сильно позначається на вакуум збільшення температурного напору в літній час. На кожен градус підвищення температурного напору знижується вакуум на 0,3 %.

Для зниження температурного напору необхідна періодична чистка внутрішньої поверхні трубок конденсатора. Одним з найбільш прогресивних методів очищення і внутрішніх поверхонь трубок є так званий, спосіб «термічної очищення».

Сутність термічної очищення полягає в тому, що при працюванні турбіни температура відпрацьованого пара і конденсатора піднімається до 45 - 50 і при відключеній половинці колектора через трубки за допомогою спеціального вентилятора пропускається повітря.

У результаті інтенсивної вентиляції відкладення в трубках висихають і відшаровуються від стінок. Висохлі відкладення відмиваються ціркводой при включенні половинки конденсатора.

Однак, потрібно пам'ятати, що в зимовий час занадто часте проведення термічної очищення конденсаторів може привести до викривлення корпусу і порушення вальцювання трубок внаслідок значних температурних напружень.

1. Конденсатор повинен бути виведений на термічну очистку при збільшенні температурного напору вище норми на 3-4 є С. Термічна очищення половини конденсатора здійснюється почергово.

2. До початку термічної очищення зняти всі показники роботи конденсатора і величину температурного напору записати в оперативний журнал.

3. Керуючись виробничою інструкцією по експлуатації конденсаційної установки, відключити половинку конденсатора для очищення.

4. Розкрити всі люка відключеною половинки конденсатора і очистити трубні дошки від сміття, риби, і др. посторонніх предметів.

5. Приєднати рукав вентилятора до люка вхідний камери, закрити люк поворотної камери.

Режим очищення конденсатора:

6. Зібрати електричну схему двигуна вентилятора і включити його в роботу, звернувши особливу увагу на правильність його обертання.

7. Уменьшіть вакуум в конденсаторі до 90% (температура вихлопу 45-50 ) шляхом зниження витрати ціркводи через працювала половинку конденсатора, а також зміною навантаження ТГ.

8. Після того, як вентилятор пропрацював близько години, необхідно повторно злити воду з поворотної камери відключеною половинки.

9. Тривалість сушіння визначається ступенем забруднення трубок. При середній забрудненості трубок час сушіння певне досвідом, становить приблизно 8-10 годин.

Слід враховувати:

а) якщо сушку трубок виробляти при меншій температурі відпрацьованого пара, то час сушіння значно зросте, а видалення висохлих відкладень буде утруднено;

б) якщо після 1 години роботи вентилятора не буде злита вода з поворотної камери, то процес термічної очищення не дасть істотного ефекту.

10. Після 8-10 годин сушки відключити вентилятор і візуально переконатися в тому, що відкладень в трубках висохли і відшарувалися від стінок трубок.

11. Перед включенням половинки після очищення вакуум в конденсаторі підняти до максимально можливого.

При цьому не можна допускати застою води в трубах, в іншому випадку відкладення знову розтопляться та їх видалення не відбудеться.

Через 8 годин після включення половини конденсатора і відновлення вакууму зробити вимір температурного напору і записати його в оперативний журнал.

Ежектор пусковий з насосом циркуляційної води пускового ежектора

Пусковий ежектор водоструминний призначений для відсмоктування повітря з циркуляційної системи при заповненні її водою і з конденсаційної системи при пуску турбіни.

Ежектор складається з зварного корпусу, до якого зверху прібалчівается водяна камера з чотирма соплами.

До нижньої частини корпусу, пригвинчені чотири направляючих конічних патрубки за допомогою спеціального фланця кріпляться до зварного перехідного патрубку.

Робоча вода подається спеціальним насосом під напором у водяну камеру ежектора.

Струмінь води, що витікає з сопел з великою швидкістю, захоплює навколишні частки повітря, створюючи при цьому в корпусі ежектора розрядження. патрубок корпусу зберігається трубопроводом з місцем відсмоктування повітря з конденсатора.

Суміш води з повітрям, пройшовши через конічні патрубки, викидається в перехідній патрубок, а з нього по трубопроводу в збірній циркводоводів.

Електродвигун насоса пускового ежектора, засувка на нагнітанні насоса, засувки на трубопроводах відсмоктування повітря з конденсатора або циркуляційної системи зблоковані між собою.

У разі необхідності відсмоктування повітря з конденсатора (ключ блокування стоїть в положенні «відсмоктування з конденсатора»):

а) при повороті ключа управління електродвигуна пускового ежектора (НПЕж) на включення. На початку відкривається засувка на нагнітанні насоса, потім від її кінцевого вимикача ел. двигун, після чого, при досягненні заданої межі розрідження в камері ежектора (640 мм рт.ст.) відкривається засувка відсмоктування повітря з конденсатора (попередньо переконатися, що засувки вимикающі половинки конденсатора по повітрю - відкриті);

б) при повороті ключа управління НПЕж на відключення, на початку закривається засувка на трубопроводі відсмоктування повітря з конденсатора, від її кінцевого вимикача закривається засувка на нагнітанні насоса і вимикається електродвигун насоса;

Для включення в роботу пускового ежектора необхідно:

1. Зібрать схему по воді, для чого перевірити, що засувку на напорі насоса, на трубопроводах відсмоктування повітря з конденсатора і цирксистеми закриті; що відкриті засувки на засмокті насоса від напірних циркводоводів блоку;

2. Зібрати електросхему ел. двигуна насоса і засувок (крім засувки на отсосе з циркуляційної системи);

3. Включити пусковий ежектор в роботу і перевірити роботу його блокування відповідно до описаного раннє.

Обслуговування насоса пускового ежектора і його ел. двигуна аналогічно обслуговуванню насосів і двигунів змивної води / см. Інструкцію.

Ежектор основний ЕП-3/25/75

1. Опис і характеристики ежектора.

Основні ежектора (2шт) призначені для відсмоктування пароповітряної суміші з 5конденсатора.

Робочої середовищем є пара з деаераторів 7 ата при тиску близько 7 ата (від парової зрівняльної або від лінії випарив з деаераторів) або від колектора РОУ-100/13.Давленіе від РОУ-100/13 поніжается до необхідної величини (6ата) регулюючим клапаном «після себе), встановлених на позначці транспортерів вугілля.

Охолоджуючої середовищем холодильників ежекторів є конденсат.

Ежектор ЕП-3/3/26/75 складається з наступних основних вузлів:

1. Сталевого зварного корпусу.

2. Трубної системи.

3. Верхньої кришки і водяний камери.

4. Сопів і дифузорів.

Корпус ежектора складений з трьох об'єднаних спільними фланцями (верхньої і нижньої), зварних між собою циліндричної форми камер діаметром 600 мм кожна, які служать місцем розміщення трьох ступенів трубної системи.

Трубна система виконана з латунних (Л68) трубок діаметром 19 х 1 мм, развальцованних в трубній дошці.

З метою забезпечення інтенсивної конденсації пари і охолодження пароповітряної суміші, кожен ступінь трубної системи розділена перегородками, що утворюють проходи для пароповітряної суміші. У трубної дошці в кожній камері є отвори для перетікання конденсату з третього ступеня ежектора в другу, з другої в першу.

Трубна система за допомогою шпильок кріпиться до нижнього фланця корпусу і встановлюється на водяній камері.

Водяна камера виконана зварюванням і складається з днища з вихідним і вхідним фланцями, перегородок і загального фланця, до якого кріпиться трубна система в корпус.

Кришка ежектора складається з трьох камер, зібраних на загальному фланці й всмоктуючої камері 1 щаблі приварений приймальний патрубок пароповітряної суміші. У верхній частині кожної камери є відповідні гнізда під парові сопла, а у фланці отвори для проходу пароповітряної суміші в другу і третю камери. Крім цього, у фланці кришки є три посадочних отвори для установки в них дифузорів.

Сопла і дифузори розташовані по центральній поздовжній осі корпусу кожного ступеня. Сопла виконані з нержавіючої сталі, а дифузори - литі, латунні. Дифузори поміщені у спеціальні труби, що перешкоджають проходу пароповітряної суміші між зовнішньою стінкою дифузора і крайнім поруч охолоджуючих трубок. Перетікання конденсатора з П камери під П і з П в 1 відбувається через гідрозатвори, відповідно висотою 3 і 2,5 м.

2. Пуск та обслуговування основного ежектора.

Переконатися в тому, що засувка на трубопроводі відсмоктування пароповітряної суміші на конденсаторі, встановлена перед ежекторами, закрита.

Переконатися в тому, що вентиль на дренажному трубопроводі з 1 щаблі в конденсат закритий, а на Ш ступеня на воронки відкритий.

Відкрити засувки, встановлені на трубопроводах охолоджуючого конденсату до і після холодильника ежектора, забезпечивши витрата конденсату, необхідний для нормальної роботи ежектора (приблизно 200 т/год).

Примітка: враховуючи, що трубна система ежектора ЕП-3-25/75 неповністю пропускає весь конденсат після конденсатних насосів, необхідно відкрити засувку повз ежекторів, починаючи з 150мВт і вище.

Повільно відкриваючи засувку перед ежектором, подати пар е його соплам і переконатися в тому, що тиск пари перед ними приблизно 6 ата.

Створити гранично можливе розрідження в приймальному патрубку і ежектора і переконатися в тому, що воно дорівнює приблизно 730 мм.рт.ст.

Відкрити засувку на трубопроводі відсмоктування пароповітряної суміші з конденсатора (попередньо перевіривши, що засувки, які відключають половинки конденсатора по повітрю, відкриті).

Відкрити вентиль на дренажному трубопроводі з 1 щаблі в конденсатор.

Переконатися в тому, що ежектор працює нормально: розрідження в камері зміщення 1 -го ступеня досить велике , температура корпусу по висоті однакова, в корпусі немає стукотів, температура пароповітряної суміші на виході з ежектора приблизно 70 і охолоджував конденсат нагрівається в холодильниках ежектора на 2-4 .

Якщо при роботі ежектора з вихлопного парубка холодильника виходить паровоздушная суміш високої температури і помітно підвищується температура охолоджуючого конденсатора, що свідчить про недостатній витраті конденсату через холодильники, то необхідно збільшити його витрата через ежектор.

Якщо на сталому режимі роботи ежектора при нормальному тиску робочого пара і повністю відкритому вентилі на лінії дренажу 1-го ступеня з гідравлічного затвора III ступені відбувається викид води у воронку, що свідчить про появу течі в трубній системі холодильника ежектора або про порушення зливу дренажу з нього в конденсатор , то необхідно включити другий ежектор, відключити несправний і провести необхідний ремонт.

На ежекторі, виведеному в резерв мають бути:

а) витрата води через його холодильник в кількості приблизно 200т/час;

б) відкриті: вентиль на дренажному трубопроводі на 1-й щаблі в конденсатор і вентиль на дренажному трубопроводі з III ступеня на воронку;

в) закриті: засувка на підводі пари до ежектору і засувка на трубопроводі відсмоктування пароповітряної суміші з конденсатора, встановлена перед ежектором.

Відключення ежектора виробляти наступним чином:

а) закрити засувку на трубопроводі відсмоктування пароповітряної суміші з конденсатора;

б) закрити вентиль на дренажному трубопроводі з 1-го ступеня в конденсатор;

в) закрити засувку на трубопроводі подачі пари до сопел ежектора.

Опис операцій пуску і зупину ежектора дано для зусиль включення і зупинки за місцем його розташування.

У разі включення ежектора з БШУ необхідно мати на увазі наступне:

- засувка на трубопроводі підведення пари до основного ежектору і засувка на трубопроводі підведення до нього управляються одним ключем з БЩУ і зблоковані так, що при повороті ключа на відкриття, спочатку відкривається парова засувка, а потім при досягненні заданої межі розрідження перед ежектором (680 мм.рт.ст.) відкривається засувка на підводі повітря до ежектору;

- при повороті ключа на закриття спочатку закриваються засувка на підводі повітря до ежектору, а потім від кінцевиків закривається парова засувка;

- передбачена система блокування, за якою резервний ежектор повинен автоматично включатися при погіршенні вакууму до 700 мм. рт.ст. при цьому відкривається засувка на підводі робочого пара до сопел, а після досягнення в камері зміщення розрідження 730 мм.рт.ст. к соплам, а після досягнення в камері зміщення розрідження 730 мм.рт.ст. відкривається засувка на трубопроводі підведення повітря до ежектору з конденсатора.

Ежектор відсмоктування пара з ущільнень турбіни

З конденсатором лабіринтового пара турбіни ЕУ - 8

1. Опис і характеристика ежектора ущільнень.

Ежектор призначений для відсмоктування пароповітряної суміші з ущільнень турбіни К-300-240 і турбіни поживного турбонасоса ОСПТ - 1150. Робочим паром ежектора є пар 6 ата від лінії РОУ-100/13, або з парової ущільнювальної або випарив деаератора 7 ата.

Ежектор з конденсатором лабіринтового пара виконаний конструктивно як одне ціле і складається з: власне ежектора і холодильника 1 і П ступеня (початкового і кінцевого).

Ежектор допомогою фланців вхідного патрубка і вихідного патрубка кріпиться до холодильників I щаблі й П щаблі.

Кожен холодильник складається з корпусу - обичайки, сталевих трубних дощок з розвальцьованої в них латунними трубками діаметром 16 х 1 мм кришок. Обидва холодильника кріпляться до водяної камері, розташованої між ними до розділеної двома перегородками на три покладеної між ними до розділеної двома перегородками на три частини.

Для поліпшення теплопередачі в меж трубному просторі кожного холодильника встановлена перегородка, завдяки якій паровоздушная суміш робить два ходи.

Ежектор складається з корпусу, сопла, камери зсуву і дифузора і здійснює скидання пароповітряної суміші з ущільнень турбін через холодильник 1-го ступеня і подачу суміші в холодильник П щаблі, з якої не сконденсувалася пару і повітря виходять в атмосферу.

Відведення утворився в холодильник конденсату здійснюється через штуцери в нижній частині кожного холодильника.

Основні технічні характеристики ежектора:

2. Пуск і обслуговування ежектора ущільнень.

Переконатися в тому, що засувки на підводі пара ущільнень перед регулюючим клапаном системи ущільнень і на байпасе цього клапана закриті.

Переконатися в тому, що засувка на трубопроводі відсмоктування пароповітряної суміші з ущільнень турбіни перед ежектором закрита.

Відкрити засувки, встановлені на трубопроводах охолоджуючого конденсату до і після холодильників ежектора, забезпечивши витрата конденсату, необхідний для нормальної роботи ежектора, приблизно 300т/час.

Відкрити засувку на трубопроводі подачі пари до ежектору, встановлену перед ним, і повільно відкриваючи засувку перед клапаном, регулюючим тиск пари в трубопроводі подачі пари до ежектора, прогріти і продути цей трубопровід через ежектор.

Після прогріву трубопроводу повністю відкрити засувку перед клапаном і переконатися в тому, що тиск пари перед соплом, ежектор становить 6 ата.

Переконатися в тому, що розрідження в камері зміщення 100 мм.рт.ст. Відкрити засувку на трубопроводі відсмоктування пара з ущільнень, встановлену перед ежектором.

Під час роботи ежектора стежити за тиском робочого пара і розрідженням в камері зміщення. Переконатися в тому, що в холодильниках ежектора не чутні стуки, що свідчать про погану роботу дренажів або протечках в трубних системах холодильників.

Для відключення ежектора необхідно:

а) закрити засувку на трубопроводі відсмоктування , пароповітряної суміші, встановлену перед ежектором;

б) закрити засувку на трубопроводі подачі пари до ежектору;

в) закрити засувки, встановлені на трубопроводах охолоджуючого конденсату до і після холодильників ежектора, попередньо відкривши засувку на їх байпасе.

Конденсатні насоси 16-КСВ 10 х 5.

1. Коротка характеристика насосів.

Зважаючи аналогічної конструкції одночасно даються характеристики зливних насосів ПНД 10 КСВ 9 х 6 Сумського насосного заводу, призначені для перекачування конденсату.

Насоси 16 КСВ 10 х 5 - конденсатні насоси турбоустановки К-300-240.

Насоси 16 КСВ 9 х 6 - зливні насоси ПНД.

Насоси мають подібну конструкцію, відмінність тільки в кількості ступенів першої всмоктуючої щаблі.

2. Опис конструкції конденсатного насоса 16 - КСВ 10х5.

Насос складається з власного насоса 16 - КСВ 10х5 та ел. двигуна, який встановлюється на литому ліхтарі, прикріпленому до зовнішнього корпусу. Насос кріпиться до фундаменту за допомогою 4-х лап і 4-х шпильок М- 36 .

Насос і ел. двигун з'єднані пружною муфтою. Напрямок обертання ротора - проти годинникової стрілки, якщо дивитися на насос з боку ел. двигуна. Насос 16-КСВ 10х5 відцентровий, вертикальний, п'ятиступінчастий двухкорпусной.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.