Створення колекції жіночого одягу та виконання ескізів моделей з урахування джерела натхнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА робота на тему:

«Створення колекції жіночого одягу та виконання ескізів моделей з урахування джерела натхнення»

Зміст

Вступ

1. Джерело натхнення

2. Художнє проектування колекції

2.1 Функції костюма і мода

2.2 Формоутворення в колекції

2.3 Принципи зв'язку елементів у костюмі

2.4 Симетрія, асиметрія, зорові ілюзії

2.5 Колір, як засіб гармонійного рішення в костюмі

2.6 Фактура і декор при створенні колекції

3. Конструктивний розділ

3.1 Опис зовнішнього вигляду та художнього оформлення моделі

3.2 Розрахунок та побудова креслення конструкції обраної моделі

3.2.1 Розрахунок та побудова креслення жіночої основи

3.2.2 Розрахунок та побудова креслення основи рукава

3.2.3 Розрахунок та побудова креслення основи жіночих брюк

4. Охорона праці

4.1 Правові та організаційні основи охорони праці на підприємстві

4.2 Техніка безпеки на швейному виробництві

4.3 Пожежна й електронебезпека

4.4 Гігієна праці та виробнича санітарія

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ваш одяг це ваша "візитна картка". Усім відомо, зустрічають по одежі, а проводжають по розуму. Але до оцінки розуму й здатності людини справа може й не дійти, якщо його зовнішній вигляд буде неохайним і неприємним для співрозмовників. Що б там не казали, а перше враження про людину складається за її зовнішнім виглядом. Кожному з нас хочеться одягатися елегантно й вишукано. Гарний смак завжди був ознакою вихованості. Виготовленням одягу займається швейна промисловість.

Одяг - це предмет першої необхідності в житті людини, він належить до речей його особистого користування, під одягом розуміють виріб, що покриває тіло людини. У широкому значенні одяг - це й костюм, і взуття, і головний убір, і панчохи, і рукавички - усе те, що надягає людина. Одяг захищає людину від несприятливих впливів навколишнього середовища: від дощу й вітру, від холоду й палючого сонця.

Він займає певне місце в спілкуванні. Виконуючи особливу роль у формуванні першого враження про людину, він постійно залишається одним з важливих атрибутів іміджу.

Основними завданнями швейної промисловості є : по-перше - це задоволення потреби людей в одязі, по-друге - це висока якість пошиття одягу, а по-третє - це різноманітний асортимент. Так само у швейній промисловості присутні й недоліки. У першу чергу це не цікавий та не великий асортимент швейних виробів, а по друге низька якість пошиття. Ви, напевно, і самі помітили що на сьогоднішній день дуже важко придбати оригінальний і якісний одяг, а з цим треба якось боротися. Для цього й потрібна спеціальність модельєра - конструктора. Він повинен створювати оригінальні моделі, поповнювати наш асортименти й виводити Україну на міжнародний рівень.

Український дизайн до більших змін тільки готується. Майже всі успішні вітчизняні модельєри заявляють про намір створювати колекції другої й третьої лінії, розраховані на средньоціновий сегмент і масового покупця. По якості ідей і оригінальності авторського почерку багато українських дизайнерів можуть конкурувати зі світовими модними будинками.

Західний фешн - бізнес зацікавлений у появі нових імен, свіжих ідей і неординарних рішень. Але щоб потрапити в поле зору великих і ведучих будинків моди, одних ідей недостатньо. Українські дизайнери вже досягли такого рівня, що з ними хочуть працювати кутюр'є зі світовим ім'ям.

Моделювання одягу - це вид декоративно-прикладного мистецтва. Мистецтво - це самовираження конструктора - модельєра й відтворення дійсності, мова почуттів і гра уяви, особливого роду гра й молитва, утвір рук людських... Твором мистецтва називають далеко не всі твори, це повинне бути щось дуже якісне, найцікавіше й здатне змінити свідомість глядача. Мистецтво сприймається людиною всіма органами почуттів.

Джерелом натхнення моєї роботи став кокон метелика. Якось навесні я спостерігала дуже цікаве видовище, перетворення кокона на метелика. Метелик - це дракона образ. Це те, що повзало в коконі і злетіло, розправивши крила. Перетворення і політ - це сни, які стали реальністю. Метелики живуть на квітах, їх крильця нагадують пелюстки квітів. Квіти не вміють літати, але метелики навчили їх це робити. Квіти злетіли вгору, і це було чудово.

Я хочу щоб мої моделі були яскраві, повітряні, як метелики, щоб глядач який буде ними любуватися не зміг відірвати погляд. Метою моєї роботи є створення моделей, які б не тільки були цікавими і яскравими але й ховали всі недоліки жінки.

1. Джерело натхнення

Художник-модельєр не може творити без натхнення. Те, що звичайній людині здасться далеким від предмета творчості модельєра, професіоналові може дати поштовх. Неможливо пояснити чудо народження нової ідеї. У кожного творця це відбувається по-різному, в одного модельєра народжують образи музика, в іншого споглядання зоряного неба, у третього народження дитини. Так чи інакше, щось змушує художника - модельєра взятися за олівець або кисть, щоб зробити начерки й втілити їх у реальні костюми.

Творчим джерелом при проектуванні одягу можуть бути будь-які явища природи, події в суспільстві предмети дійсності, що оточують конструктора - модельєра.

Творчими джерелами можуть бути:

- твори архітектури, інженерні спорудження, предмети побуту, рослинні форми;

- морозні малюнки на склі, блиск льоду, форма калюжі на асфальті, краплі дощу

- художня література, кіно, театр, цирк, події у світі;

- традиційні творчі джерела, ретро мода і т.д.

Кокон метелика став творчим джерелом моєї роботи. Дуже мало людей замислюються про те, яке це неймовірне явище, перетворення….

Метелики проходять чотири стадії у своєму розвитку. Деякі з видів метеликів живуть усього один день, інші - кілька місяців, але й ті й інші народжуються маленькими черв'ячками. А коли черв'ячок підростає, то перетворюється в симпатичну гусеницю - так наступає друга стадія в розвитку метелика. Гусениця - плазуюча істота серед листів, серед каменів, на гілках, на корі дерев. Гусениця - волохата істота. Тіло гусениці складається з 14 - 15 кілець, а на голові в неї - малюсінькі очі й рот.

У роті в гусениці є щелепи, якими вона може жувати й м'яти їжу. У гусениць є по 8 ніг, які ростуть прямо від голови. Звичайно, гусениці ще дуже далеко до красуні - метелика - у неї немає поки ніяких крил, а вусики - антени ще дуже короткі. Але (що дуже коштовне) гусениці вміють робити зі своєї слини шовкові нитки. Гусениці не додають у рості, вони повніють, причому так сильно, що їм стає тісно у власній шкірі. Тому гусениці доводиться міняти її на нову, але вже більшого розміру.

Гусеницям важливо вміти ховатися від свого пернатого ворога. Деякі з них здатні прикинутися гілочкою, інші ховаються серед листя, подібної з ними по кольору, а треті - зображують, начебто вони мертві, і птахи їх не торкають.

А що ж далі відбувається з гусеницею?

Насамперед гусениця досита наїдається листами, потім обертається в кокон, названий лялечкою, - це такий щільний мішечок з ниток, що утворюються зі слини гусениці.

Усередині цього кокона- лялечки й відбувається перетворення гусениці в метелика. Протягом періоду ув'язнення в лялечці гусениця перетворюється в метелика, який розриває своє тимчасове житло й виходить на світло у всій своїй вроді. Звичайно лялечки приклеюються до аркуша, гілки або каменю й так проводять приблизно 10 днів. Це тимчасове житло метелика досить тверде й міцне. Гусениця сидить у лялечці нерухомо й нічого не їсть, а допомагає їй вижити запас із з'їдених нею листів.

Для створення колекції мало просто зробити начерк олівцем на папері образ, що крутиться в голові, і розфарбувати фломастером. Робота над колекцією - це велика праця, що вимагає зусиль, віддачі й цілеспрямованості. Щоб результат виявився дійсно вартим і вартим уваги й похвали необхідно проробити багато інформації, витратити досить часу й сил.

Ми вчилися створювати такі моделі, які відповідали б духу часу й виражали наш внутрішній світ. Наповнений внутрішнім змістом шматок матеріалу перетворюється не тільки в утвір людських рук, але в прояв високого польоту думки. Вища планка - творити й створювати одяг, який можна назвати твором мистецтва, а це не можливо без любові до своєї справи й вкладання в нього всієї душі.

Я хочу щоб моїми моделями захоплювалася кожна дівчина, жінка, а також чоловік, котрий побачить цей одяг на жінці. Вони повинні бути такі ж яскраві, повітряні, легкі та незвичайні як сам метелик.

2. Художнє проектування колекції

2.1 Функції костюма і мода

Серед питань, що мають велике значення для формування зовнішнього вигляду людини й вираження його внутрішнього змісту, існує питання про костюм. Багатовікова історія костюма говорить не тільки про те, наскільки складні його форми, коли вони з'явилися і як розвивалися, але й тому, яку соціально - художню ідею несе костюм, як і якими засобами виражається ця ідея, а так само про те, як зв'язаний костюм із суспільством і часом. Зміна форми костюма називається модою. За всю історію людства вона пройшла кардинальні зміни перевтілення.

Одяг - це предмет першої необхідності в житті людини, він належить до речей його особистого користування. Під одягом розуміють виріб або сукупність виробів, що покривають тіло людини. У широкому значенні одяг - це й костюм, і взуття, і головний убір, і панчохи, і рукавички - усе те, що надягає людина. Одяг захищає людину від несприятливих впливів навколишнього середовища: від дощу й вітру, від холоду й палючого сонця. Одяг підрозділявся на три типи.

Основні функції одягу: утиліта

– захисна функція, практична, гігієнічна (ергономічна);

– соціальна включає функцію регіональну, професійну, обрядову, еротичну, знакову, символічну; естетична функція художня, образна і естетична.

Класифікація одягу різноманітна.

По статевій ознаці - використовується в різних сферах діяльності (цільове призначення), сезон, матеріал, ділитися на жіночу і чоловічу дорослу і дитячу для хлопчиків і дівчаток.

По призначенню - побутова, повсякденна, домашня, урочиста, спортивна, виробнича, формена. одяг жіночий брюки модельєр

Побутовий одяг - включає одяг для носіння в різних побутових і суспільних умовах. Повсякденні халати для робітників, нарядні халати, куртки для відпочинку, будинку. У повсякденному одязі, затверджується найнеобхідніший тип ділового костюма. Домашній одяг ділиться на одяг для будинку, різних занять і праці будинку (виявляє індивідуальність людини). Спортивний одяг для професійного і любительського спорту. Зручності і утиліта естета - виробнича ділиться на спеціальну із захисними функціями (металургія, хімічних підприємствах) і символічними (дорожні оранжеві). Формений одяг для військовослужбовців, що вчаться, працівників установ (колір -відзнаки). По сезону наш одяг ділять на зимову, літню, демісезонну (осінньо-зимову) і всі сезонні. Одяг ділять по тканині (шерсть, бавовняна, льон, синтетика.

Але в наш час люди відносяться до одягу більш творчо, як будівник возводить будову, так і модельєр із окремих елементів будує модель виробу. Одяг дуже тісно пов'язан з образом нашого життя , з нашою роботою, тому він повинен бути цілеспрямованим, і повинен не тільки не заважати, але і допомагати людині на роботі та відпочинку. До конкретних обставин існує відповідний одяг конкретних форм. Одяг на роботі де людина проводить половину свого часу дня, потребує не меншої уваги ніж одяг для театру, концертів та свят. Також не можна забувати про вік людини, про риси фігури, які потребують маскування, а які навпаки потрібно підкреслити. Потрібно пам'ятати, що одяг повинен підкреслювати індивідуальність, бути практичним і обов'язково модним до вимог часу.

Вплив моди відчувається всюди -в архітектурі нових будівель, в предметах нашого биту, в техніці і т.д. Мода - це те, що у відповідний час користується найбільшою популярністю та визнанням більшості. І одяг становиться модним тоді, коли він прийнятий мільйонами людей. Людині властиве прагнення до обновленню, до змін. А також як змінюється наш навколишній світ, так і змінюється форми одягу. Мода завжди крокує в ногу із століттям. Іде звичайно. В наш час бурхливий розвиток промисловості дає нам нові тканини і матеріали, а швидкий темп життя потребує комфортного одягу.

На XXV Українському тижні моди, присвяченому сезону 2010-2011 року українські дизайнери представили елегантні та розкішні колекції, зробивши акцент на легкості тканин і толерантності розцвіток:

Дизайнер Вікторія Гресь у новому сезоні радить вибирати легкі безформні балахони: сукні, туніки, подовжені блузи, сарафани з прозорих струменистих тканин лимонно-жовтого, бузкового, синього, зеленого відтінків. Голова повинна бути зав'язана легким шарфом або хусткою. Хочеш бути неймовірно модною? «Використовуй східний тюрбан!» - радить Вікторія.

Андре Тан диктатор моди рекомендує зробити акцент на тканинах -- муслін, шифон, органза. І скласти свій гардероб саме із цих весняних полотен.

В основі весняно-літньої колекції Андре Тана - бежевий і небесно-голубий кольори, а також комбінації відтінків пряженого молока, троянди в попелі та карамелі. Оздоблення вбрання, виконане в яскраво-малиновому, жовтому та зеленому кольорах, внесло в показ легкий епатаж і соковиту порцію гламуру.

Ірина Каравай рекомендує навесні й улітку вибирати лише яскраві кольори, щоб відповідати весняному теплу та заряджати навколишніх позитивом. Дизайнер пропонує експериментувати, приміряти нові образи, не сковувати рухів і не ховати тіло під щільними тканинами. Тому в новій колекції Ірині Каравай - несподівані інтерпретації багатошаровості, напівпрозорості, багато асиметрії, сміливі контрасти й тонкі деталі.

Хіт колекції - сукні та блузи, виконані в прозорій бежево-коралово-блакитній гамі, з шифону, крепдешину, шовку та трикотажу. Знайшлося місце і для шифонових майок із малюнками, трикотажних комбінезонів, незвичайних за формою спідниць, затишних трикотажних джемперів, жакетів.

Лілія Літковська радить позбутися стереотипів і примірити на себе новий образ, який дасть змогу відчути легкість, глянути на світ ширше, а мислити - вільніше. У новій колекції Лілії - гра світлих образів: прозорі тканини, толерантні розцвітки, легкий крій і ефект «легкості» одягу. Жінка, за задумом дизайнера, повинна справляти враження легкості, невагомості, ніжності. Богиня, яка зійшла з небес на землю...

Анатолій Залевський рекомендує навесні й влітку вибирати яскраві кольори, сміливі декольте, прозорі тканини та «максимум відкритого тіла». А також поєднувати непоєднуване, наприклад, тонке хутро з прозорим шифоном, гіпюром або делікатним шовком.

Вибуховий стиль модельєра підкреслила боротьба кольорів і розцвіток: пристрасний червоний у двобої із шотландською кліткою та чорно-білими смужками.

Моя колекція виконує функції костюму. Перша функція, це знакова, вона повідомляє навколишнім людям найважливішу інформацію про людину. А друга, це естетична, костюм виражає індивідуальний смак людини. При створенні колекції, я ураховувала тенденції моди на 2010-2011 рік. А саме: я опиралася на кольори, на фактуру тканин та її легкість.

2.2 Формоутворення в колекції

Формоутворення - це категорія художньої діяльності дизайну й технічної творчості, що позначає процес творення форми відповідно до загальних ціннісних установок.

Найважливіший організуючий елемент художньої форми, що надає творчу єдність і цілісність, що підпорядковує його компоненти один одному й цілому є композиція.

Форма - це морфологічна й об'ємно-просторова структурна організація речі, що виникає в результаті змістовного перетворення матеріалу.

Форма одягу характеризується наступними елементами: геометричний вигляд; конструкція; маса; фактура; колір.

Силует - це площинно-зорове сприйняття об'ємних форм одягу, чітко обмежених контурами, є основним фактором у виборі модної форми. Силует одягу характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей, стегон, кроєм рукава, висотою і шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

Для точнішої характеристики силуету використовують геометричні фігури. Так, силует, побудований паралельними лініями, нагадує прямокутник або квадрат і має назву прямого. Одяг прямого силуету може мати як чітко виражену форму, коли виділяються площини переду, спинки, боків, так і невизначену м'яку форму.

Якщо основні лінії розходяться внизу, силует нагадує трапецію . Силует може мати вигляд трикутника, овалу або складних фігур. За щільністю прилягання одягу до статури розрізняють три основні силуети: приталений, напівприталений, вільний (прямий, трапеція).

Приталений силует характеризується тонкою талією, широкими або акцентованими плечима і розширеною спідницею.

Одяг напівприталеного силуету плавно розміщується вздовж статури з незначним розширенням до низу.

За вільним силуетом створюється одяг прямих або розширених до низу форм.

Кожний з цих силуетів може мати різні варіанти. Силует одягу утворюється силуетними, тобто контурними лініями.

Для колекції я обрала приталений та прямий силует. Ви мене захочте спитати чому я зробила свої моделі в різних силуетах. Я із задоволенням вам відповім: ви колись помічали якої форми бувають кокони метелеків. Адже на кожній віточці вони різні: вони різні за формою і за кольором.. Саме тому мої моделі по силуету теж різні.

Приталений силует прекрасно підходить для струнких людей, підкреслюючи гідності їх фігури. Під поняттям "приталений силует" маються на увазі дві форми, які прийнято називати силует "X" і "пісковий годинник". Обидві ці різновиди мають загальні риси: ліф, що щільно облягає фігуру, акцент на тонкій талії, підкресленою конструкцією виробу або поясом. Однак по своєму геометричному виду вони значно відрізняються.

Прямий силует це один із самих популярних видів силуетів. По геометричному виду він близький до прямокутника або квадрата, залежно від співвідношення вертикальних і горизонтальних розмірів. Одяг прямого силуету прекрасно підходить до ладу всім типам фігур, тому що він успішно маскує їхні можливі недоліки.

Внутрішня форма одягу створюється за допомогою конструктивних, конструктивно-декоративних та декоративних ліній .

Конструктивні лінії утворюють основу композиції моделі. Вони позначають контури форми виробу та лінії з'єднання деталей. Це лінії плечових і бокових швів, шви верхньої частини переду і спідниці. Конструктивні лінії малопомітні в моделі, й вони сприймаються як закономірність у побудові основи форми.

Декоративні лінії - це лінії, що використовуються під час розробки фасону. До них належать лінії, які утворюються оздобленням різних видів: мереживом, вишивкою, бейкою, защипами, складками, зборками.

Конструктивно - декоративні лінії - це фігурні рельєфи, підрізи, акцентовані шви.

Серед засобів композиції одягу важливу роль відводять пропорціям, за допомогою яких художники у моделюванні одягу досягають цілісності його форми.

Пропорціями називають розмірне співвідношення частин костюму між собою і в цілому зі статурою людини. Наприклад, це співвідношення довжини і ширини сукні, довжини жакету і спідниці, розмірів кожної деталі щодо всього об'єму виробу тощо. Досконалими вважаються ті співвідношення, які близькі до природних пропорцій статури.

Від фактури, яку ми вибираємо для колекції, значною мірою залежить посадка виробу на фігурі, відповідність форми костюма особливостям статури. При проектуванні виробу із тканини з активним великим малюнком дуже важливо враховувати розмір малюнка, його рапорт і колір. Колір як засіб композиції костюма тісно пов'язаний з його формою. Колір це відчуття, яке виникає в органі зору людину при впливі на нього світла відбитого від предметів.

Моя колекція побудована на вшивній основі. В моїх моделях присутні дуже складні елементи, а саме я використовую вертикальні, горизонтальні та діагональні лінії. От, наприклад, підкреслити талію й зробити її більш стрункої допоможе мені пришивний пояс. Усе це робить дівчину стрункіше й чарівніше, як метелик.

Для своєї колекції я хочу запропонувати тафту і де не будь використати органзу. Я вирішила використовувати ці тканини тому що вони, по-перше, добре будуть тримати необхідну мені форму, по-друге, мають блискучу поверхню, а по-третє, у них доступна ціна для всіх. Я довго не могла вибрати кольорову гаму для своїх моделей, але все ж таки я вважаю, що найкращий варіант це буде бежевий та темно зелений колір, саме ці кольори більш за все нагадують мені кокон метелика. Я хочу створити таку колекцію, щоб у моїх моделях кожна дівчина виглядала справжньою жінкою, яка несе всім людям щастя, ніжність та яскравість в житті. Завдяки моєму джерелу натхнення моя колекція має дуже складну форму та я, як майбутній модельєр-конструктор, повинна враховувати всі нюанси та тонкості, щоб досягти найкращого результату.

2.3 Принципи зв'язку елементів в костюмі

У створенні композиційно-організованої форми одягу значна увага приділяється засобу зв'язку всіх елементів форми - ритму.

Ритм - це відповідні проміжки між ними. Ритмічну організацію форми знаходять у монументальному мистецтві архітектури, у творах образотворчого мистецтва, в орнаментах стародавніх виробів декоративно-прикладного мистецтва, а також в одязі, різному за стилем та оформленням. За допомогою ритму можна в русі передати форму одягу, лінії силуету, декоративні елементи, його кольорове вирішення.

Ритм сприяє досягненню в одязі гармонії форм, художньої цілісності.

Художники-модельєри переважно звертаються до таких видів ритму: простий рівномірний, пропорційно-послідовний, радіально-променевий.

Простий рівномірний ритм - це послідовне чергування однакових за формою, розміром, кольором елементів композиції та проміжків між ними. Він може виявлятися у доповненні форм або елементів з проміжком, який є межею розподілу форми, а також у повторенні однакових за формою елементів, розміщених один за одним.

Прикладом простого рівномірного ритму можуть бути однобічні складки по колу, розміщення ґудзиків та петель по довжині виробу, фестони, виконані внизу виробу, оборки, розміщені через однакові проміжки тощо.

Простий рівномірний ритм може виявлятися і в конструктивних лініях (спідниця клинкова).

Пропорційно-послідовний ритм - це складна закономірність повторення елементів, форм та проміжків між ними з їхнім пропорційним збільшенням або зменшенням.

Прикладом пропорційно-послідовного ритму можуть бути орнаменти вишивок, розміщених по бережках сорочок національного вбрання, рушників, рисунку купонних тканин тощо.

Пропорційно-послідовний ритм забезпечує пропорційне збільшення або зменшення елементів композиції й виявляється у композиційній розробці форм деталей одягу, а також в елементах оздоблення ліній. Наприклад, у моделюванні спідниці з оборками використовують ритм пропорційно-послідовного збільшення або зменшення елементів композиції в нижній частині виробу (від найменшого до найбільшого або навпаки).

Закономірність пропорційно-послідовного зростання може виявлятися і за допомогою повторення в моделі деталей одягу: кишень, клапанів, воланів. Іноді проміжки між елементами зростають прогресивно (ритм стрибками).

Пропорційно-послідовний ритм може виявлятися і шляхом закономірного пропорційного зменшення елементів композиції (від більшого до найменшого). Даний вид ритму знаходимо й у побудові орнаментів вишивки або купонних тканин, де насиченість внизу сходить нанівець. Ритмічне повторення форм спостерігаємо і в ансамблі одягу, в якому зв'язок верхньої та нижньої частин побудовано на ритмічному повторенні форм від більшої величини до меншої Іноді ритмічну побудову композиції завершує одне з доповнень ансамблю, найчастіше - головний убір.

Радіально-променевий ритм упорядковує лінії, що починаються в одному місці. Розрізняють два види радіально-променевого ритму: простий і прогресуючий .

Простий радіально-променевий ритм - це закономірність, в якій чергуються однорідні й рівні за величиною лінії, що починаються в одному місці. Наприклад, віяло, де всі частини однорідні. Прикладом простого радіально-променевого ритму можуть бути такі елементи одягу, як жабо, плісе, віялоподібні складки тощо.

Прогресуючий радіально-променевий ритм - це закономірність, що виявляється у розташуванні різних променеподібних драпувань. Наприклад, жіночі народні сорочки, призібрані по горловині та по низу рукавів у вигляді нерівномірних променів, що ритмічно розходяться, сучасні сукні з симетричними та асиметричними драпуваннями або м'якими защипами від лінії плеча, лінії талії, бокового зрізу тощо.

Окремий випадок ритму - це метр, який є, по суті справи, геометрично правильним ритмом. Метр організує чергування рівних по величині елементів через рівні проміжки і являє собою найпростіший спосіб пропорціональності - розподіл на рівні частини.

Одним із самих яскравих засобів композиції є контраст. По визначенню, контраст - різко виражена відмінність між двома властивостями (великого й малого, темного й світлого)

Протилежне значення має нюанс як м'яка, слабко виражена відмінність. І контраст, і нюанс як засоби композиції можуть проявлятися в різних аспектах.

У моїй колекції присутній принцип ритмічного повторення. Мені необхідно створити більш яскравий, динамічний образ, який підчеркнув би зовнішність моєї моделі, я використовую як засіб організації форми не метр, а ритм, який на відміну від метричного повтору виражається поступовими кількісними змінами в ряді елементів, що чергуються. У моїх моделях ритм виглядає як: драпірування та стрічки.

2.4 Симетрія, асиметрія, зорові ілюзії

Люди давно звернули увагу на правильність форми кристалів, геометричну строгість будови бджолиного стільника, послідовність і повторюваність розташування гілок і листів на деревах, пелюсток, квітів, насіння рослин і відобразили все це в своїй практичній діяльності, мисленні й мистецтві.

Створення гармонічного костюму - основна мета конструктора-модельєра. Композиційна цілісність виробу передбачає, насамперед, рівновагу, тобто такий стан форми, при якому усі її елементи й частини збалансовані між собою. Композиційна рівновага костюму знаходиться в прямої залежності від розподілу основних мас форми щодо її центру й пов'язана з характером організації простору усередині силуету костюма.

Досягнення рівноваги в композиції костюму значною мірою обумовлюється рівноважним станом самої фігури людини, яка по своїй природі стійка. Однією з основних умов рівноваги людської фігури є її симетричність. Поняття "симетрія" вживалося ще з давніх часів. Симетрія - це однаковість розташування елементів щодо точки, осі або площини. Все що оточує нас це симетрія.

Симетрія це статика. Вона сприймається глядачем як прояв спокою, закономірності, стійкості й нерухомості. Тіло людини - теж симетрична форма з вертикальною віссю симетрії, що проходить зверху вниз через середину тіла. Вісь симетрії зорово розділяє людське тіло на праву й ліву половини, що характеризує рівновагу цілого. Існують різні види симетрії: дзеркальна, центрально-осьова й симетрія гвинта й спіралі. У костюмі симетрія може спостерігатися в різних проявах: у силуеті, у конструкції, розміщенні деталей (кишень, клапанів, і т.д. ), розподілі декоративного оздоблення, кольору.

Відомість сутності краси до одній лише симетрії обмежує багатство її внутрішнього змісту. Дійсна гармонія полягає в єдності протилежностей. Красу предмета визначає комбінація симетрії і якості, протилежного їй - асиметрії. Асиметрія - це розташування елементів при відсутності точки, осі або площині симетрії. Асиметрія надає формі ступінь динаміки. Динаміка характеризує композицію, у якій обов'язково є присутнім певна спрямованість, тобто зоровий рух. Асиметрія може знайти вираження в різних проявах. Особливу гостроту й оригінальність має одяг, асиметричний за формою й покрою. Подібне рішення більш характерне для молодіжних комплектів, а також для вечірніх нарядів, у яких пріоритет віддається не практичності, а образності й оригінальності.

Дозволити протиріччя допомагає диссиметрія, тобто часткове порушення симетрії. Будь-яке відхилення в симетричній системі, усунення або додавання хоча б дрібної деталі, здатне привернути увагу, внести в композицію деяку напруженість. Диссиметрія використовується як художній засіб композиції в тому випадку, коли симетрична форма робить зайве враження строгості. Дисиметрічним акцентом може стати функціональна деталь (наприклад, хусткова кишеня в класичному піджаку), малюнок декору, а також аксесуар - пояс, хустка або шарфик, предмет біжутерії і т.д.

У моделюванні одягу необхідно враховувати закони зорових ілюзій. Як відомо, зорові ілюзії використовуються, щоб наблизити реальні фігури до ідеальної. ( Наприклад: зробити ріст вище, фігуру стрункіше або ж груди більше або менше) Ілюзію використовували в одязі дуже давно. З історії, ми знаємо, як панянки затягували талію корсетом, робили ноги довше за допомогою завищеної талії. У своїй колекції я вдавалася до зорових ілюзій.

У моїй колекції присутні чотири моделі асиметричні та одна головна модель симетрична. Асиметрія надає костюму руху, а це те, що треба для мого образу метелика. Для цього я використовувала горизонтальні, вертикальні й діагональні лінії, які придають костюму динаміки. А симетрія дуже добре доповнює мою колекцію статикою, спокою та нерухомості.

2.5 Колір,як засіб гармонійного рішення в костюмі

Важливим засобом у композиції костюму є колір - фізіологічне відчуття людини, яке сприймається сітчаткою ока.

В основі значної кількості кольорових тонів, відтінків, напівтонів є спектр, який утворюють сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

Кольори - червоний, жовтий, синій - основні, тому що їх не можна утворити завдяки змішуванню інших кольорів. За допомогою змішування основних кольорів одержують усі інші кольори і відтінки, які поділяють відповідно на ахроматичні та хроматичні.

До ахроматичних (безбарвних, нейтральних) кольорів відносять білий, сірий та чорний кольори, тобто ті, що відрізняються один від одного тільки світлотою.

Хроматичні (спектральні) - усі основні кольори спектру (червоний, оранжовий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий та низка проміжних. Хроматичні кольори умовно поділяють на теплі та холодні. До теплих кольорів належать червоний, оранжовий, жовтий, жовто-зелений, а до холодних - зелено-блакитний, блакитний, синій і синьо-фіолетовий. Такі кольори як синій і оранжовий, зелений і червоний, фіолетовий і жовтий є допоміжними, оскільки під час їх змішування одержують світло-синій колір. Допоміжні кольори у спектральному тлі розміщуються один навпроти одного.

До проміжних відносять кольори, що одержують при змішуванні хроматичних і ахроматичних кольорів, наприклад, червоного з білим або червоного з чорним тощо. Добір кольору залежить від урахування його трьох основних характеристик: колірного тону, світлоти та насиченості.

Колірний тон - назва кольору, яка залежить від рівня його насиченості. Колірний тон визначає специфічні властивості одного кольору, наприклад, червоного, жовтого, чорного.

Насиченість - властивість, що характеризує рівень інтенсивності хроматичних кольорів та їхні відмінності від рівнозначних за світлотою ахроматичних. Тобто, інтенсивність кольору одержують у процесі насичення хроматичних кольорів ахроматичними. Наприклад, для одержання темного тону необхідно додати чорний або темно-сірий колір і, навпаки, для світлого - білий. Завдяки змішуванню кольорів одержують колірні тони зі зниженою насиченістю - пастельні. Пастельність досягається освітленням попередньо з'єднаних основного та допоміжного кольорів.

Світлота - властивість колірного тону змінюватись всередині одного і того ж монохромного кольору. Наприклад, рожевий це розведений червоний, сірий - чорний, блакитний - синій тощо.

Для своєї колекції я обрала бежевий колір та темно зелений.

Бежевий колір можна побачити в модних колекціях дизайнерів. Усі відтінки, у яких колірна гама від натурального бежа до його вибіленого відтінку по праву можуть називатися відтінками кольору nude (ньюд).

Незважаючи на те, що це тенденція не нова, щораз дизайнери пропонують її нове прочитання. Які образи створюють подібні ансамблі? Досить згадати знамените плаття Мерилин Монро, в якому вона виконувала не менш знамените привітання президентові Америки.

Отже, я у своїй колекції прагну створити зворушливий, ніжний і сексуальний образ метелика й тому мені неодмінно підходить колірна палітра nude відтінків. У цьому сезоні кутюр'є в унісон оспівують оду цьому кольору. Бежеві відтінки входять у модні кольори цього сезону.

У дійсності, через свій мінімалізм і властивої йому чистоти бежевий колір припускає політ фантазії, створюючи універсальну колірну основу для роботи уяви. Він викликає почуття відсутності часу, оскільки не відзначений певним десятиліттям і при цьому не виглядає не заміченим. І, безумовно, це не може не впасти в око, оскільки повторює досконалість, таке ж, як чистота бездоганної шкіри дитину або ніжність кольору ванільного морозива.

Зелений колір походить від злиття синього й жовтого, при цьому взаємодоповнюються якості того й іншого. Звідси з'являється спокій і нерухомість. У зеленому завжди закладена життєва можливість, він не має діючу в поза енергією, але містить у собі потенційну енергію - не спочиває, а відбиває внутрішній напружений стан. Він виражає відношення людини до самої себе; нічого не вимагає й нікуди не кличе. У собі приховує всі свої таємниці, надихає стабільність. Символізує процвітання й нові починання.

Люди, що обирають цей колір, як правило, бачать обидві сторони ситуації, вміють зважувати й оцінювати шанси на успішний результат; вміють пригнічувати своїм авторитетом, відрізняються високою працездатністю. Вони пам'ятають тільки те, що потрібно, при цьому вони схильні допомагати іншим людям, навіть на шкоду собі. Вони привітні, але дуже потайливі, у них є свій власний мир, який вони нікому не розкривають. У композиції костюму значна роль відводиться кольорам аксесуарів, оскільки вони є важливим доповненням до нього. Колір аксесуарів вирішується за принципом тотожності або нюансу. Якість художнього проектування залежить від вмінь модельєрів синтезувати і передавати у кольорових композиціях усі елементи предметно-просторового середовища, фактуру, форму одягу та інші фактори, що відіграють важливу роль у створенні цілісного образу костюму.

2.6 Фактура і декор при створенні колекції

Для реалізації творчого задуму художнику-модельєру важливо правильно добрати матеріал. Адже тканина є основою форми одягу. Для виготовлення одягу текстильна промисловість випускає різноманітні тканини: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні, штучні, неткані та багато інших. У моделюванні одягу особливе значення має фактура тканини, її властивості. Фактура тканини може бути гладенькою, шорсткою, блискучою, матовою тощо. Вона залежить від характеру переплетіння, кольору тканини, рисунка.

Рисунок на тканині може бути конкретним або абстрактним, крупним або дрібним, зорієнтованим або хаотичним. У виборі матеріалу для того чи іншого виробу необхідно враховувати його властивості. Так, м'які, еластичні тканини підходять для моделі з плавними м'якими лініями, з драпуванням, м'якими складками, зборками, а щільні, формостійкі матеріали потребують більш простих і лаконічних форм одягу. Одяг із тканин з крупним малюнком повнить статуру, збільшує її об'єм. Ворсова поверхня тканин зорово збільшує розміри окремих ділянок тіла, а гладенька, навпаки, пом'якшує їх.

У моделюванні одягу особливого значення мають тканини з орієнтованим та класичним рисунком - у смужку, клітинку, горох. Напрям рисунку на тканині впливає на зорове сприйняття і розміри одягу, статури, визначає якість готового виробу Необхідно, щоб на всіх ділянках виробу рисунок розміщувався в одному напрямі.

У моделюванні одягу з тканин у смужку напрям смужок може бути поздовжнім, поперечним, косим і комбінованим.

Фасони сукні мають бути чіткі, строгі за формою. Необхідно пам'ятати, що широкі смужки зорово збільшують поперечні розміри статури, а зміна напряму на випуклих частинах статури ще більше підкреслює їх рельєфність. Дрібна смужка дуже часто зливається з основним фоном тканини і пасує до будь-якої статури.

Оздоблення не є самостійним елементом композиції, а служить доповненням до костюму. Оздоблення, як і прикраси, має відповідати призначенню костюма, а також фактурі й властивостям тканини. Оздоблення поділяють на оздоблення спортивного, романтичного та гостросучасного характеру.

Оздоблення спортивного характеру прості за формою, виготовленням. Різні ґудзики, пряжки, шнурівки, емблеми, тасьма, краватки, пояси, рулик, аплікації найчастіше використовуються в повсякденному одязі.

Оздоблення романтичного характеру застосовуються у святковому одязі. Це різні жабо, кокільє, волани, вишивка, буфи, коміри, манжети складних форм, оздоблені рюшею або мереживом.

Гостросучасним оздобленням вважають защипи, буфи, плісе, гофре, нові форми застібок, комірів.

Оздоблення може бути постійним і зйомним, тобто тимчасовим. Постійним оздобленням вважають ґудзики, вишивки, канти, бейки рюші, плісе.

Для своєї колекції я хочу запропонувати тафту та в деяких місцях органзу. Я вирішила використовувати ці тканини тому що вони, по-перше, добре будуть тримати необхідну мені форму, а в моїй колекції це найголовніше, тому що тільки завдяки цієї тканини я зможу передати образ метелика у коконі, по-друге, вони мають блискучу поверхню.

Органза - тонка жорстка прозора тканина, зроблена із шовку, полиестера або віскози шляхом скручування двох волокон. Органза підрозділяється на блискучу й матову. Малюнок на органзі може вироблятися різними способами: вишивкою, травленням, печаткою.

Цікаві ефекти дають лазерна прорезка й перфорування. Взагалі органзу використовують у костюмах для східного танцю

Тафта.У цьому сезоні тафта - королева серед тканин: з ефектом "креш", вишита, з пайетками або будь-яка інша. Це гладка, тонка шовкова тканина. Назва це прийшло до нас зі Сходу. Перське слово "tafta" означає "виткане". У минулому тафта була бавовняна або шовкова. Сьогодні ця тканина виготовляється із синтетичних волокон, завдяки чому недорога за ціною й зручна у відході. Тафту одержують за допомогою особливої обробки нитки - шляхом полотняного переплетення туго скручених ниток основи й качка. Завдяки тугій скрутці ниток тафта виходить тонкої й одночасно тверд, що тримає форму. Злегка матовий і глибокий блиск тканини надає їй дорогою й шикарний вид. В 17-18 століттях шовкова тафта була дуже популярна серед знаті. З неї шили дорогі туалети для дам і кавалерів. Сьогодні модні кутюр'є теж використовують тафту у своїх колекціях, а майстерні театрів і кіно шиють із неї костюми для акторів.

3. Конструктивний розділ

3.1 Опис зовнішнього вигляду та художнього оформлення моделі

Кофтинка - жіноча, яка призначена для носіння в весіннє - літній період року. Виготовлене з тафти. Виріб виконаний у авангардному стилі й прилягаючого силуету. Особливості конструкції даної моделі це вшивні одношовні рукава, центральна застібка на тасьму-блискавку

На поличці присутні декоративні нагрудні виточки які входять у пройму виробу, а також тальові виточки, які доходять до лінії низу кофтинки. На спинці присутній середній шов та рельєфи які спрямовані до пройми виробу, на бічній частині спинки тчуть нижче лінії талії розташовані підрізи в які входять декоративні односторонні склади.

Оздоблюванням в даній моделі служать оздоблювальні строчки по рельєфам,виточкам та середньому зрізу.

Штани - капрі жіночі, які призначені для носіння в весіннє - літній період року. Виготовлені з тафти.

На передній половинці присутні декоративні кишені, пришивний пояс, пришивні декоративні манжети. На задній половинці присутня виточка та кокетка в яку входять односторонні склади.

Оздоблюванням в даній моделі служать оздоблювальні строчки по поясу, кокетці та манжетам.

ВИМІРИ 48 РОЗМІРУ:

Сш = 18,1 Впп = 36,5

Сг3 = 48 Впс = 38,5

Ст = 38 Дпл = 13

Сст = 52 Оп = 30

Шг = 17 Др = 55

Шг1 = 21 Дтс = 41,5

Цг = 10 Шс = 18,3

Вг = 26 Впкс = 43,5

Дтп1 = 43 Дб = 22

Дтс1 = 44 Оз = 16,4

Впкп = 24,5 Дв = 15

ПРИБАВКИ:

Пг = 4 Поп = 6 см

Пт = 3

Пст = 2

Пшc = 0,5

Пшг = 1,5

3.2 Розрахунок та побудова креслення конструкції обраної моделі

3.2.1 Розрахунок та побудова креслення жіночої основи

Побудова базисної сітки:

1 Ширина виробу по лінії грудей Аа>Сг₃+Пг= 48+4=52 см

2 Ширина пілки Аа₁>Шг₁+Пшг= 21+1,5=22,5 см

3 Ширина спинки аа₂<=Шс+Пшс= 18+0,5=18,5 см

4 Ширина пройми а₁а₂=( Сг₃+Пг)-(пілка +спинка)=52-(22,5+18,5)=11см

5 Лінія грудей АГv=Вг=26 см

6 Лінія талії АТv=Дтп₁=45,5 см

7 Лінія стегон ТБv= 20 см

ТНv=Дв = 15 см

Побудова конструкції полочки:

1 Ширина горловини АА₁>+1= +1= 7 см

2 Глибина горловини АСv=АА₁+1= 7+1= 8 см

3 ГГ₄>=Цг= 10 см

4 Отримання точки П: 1^ша АП= Дпл = 13 см 2^га Г₄П = Впкп =24,5 см

З'єднуємо точку А₁ з точкою П

4 Побудова нагрудної виточки А₁А₂=3ч4. З'єднуємо точку А₂ з точкою Г₄

5 Розхил нагрудної виточки

Г₄Р= Г₄Р_{1 .} РР₁=(Шг₁-Шг)+ 0,5=21-17+0,5= 4,5 см.

З'єднуємо т. Г₄Р₁, зрівнюємо сторони нагрудної виточки. Ставимо т. А₃7.

6 Отримання точки П₁ : 1^ша А₃П₁= А₂П 2^га Г₄П₁ = Г₄П З'єднуємо точку П₁ з точкою А₃

Побудова конструкції спинки вшивної основи:

1 Вершина спинки Т₃А₄^=Дтс₁=44 см Від т. А₄ вліво проводимо горизонталь

2 Ширина горловини спинки А₄А₅<=АА₁ з пілки (+1)=+1=7 см

3 Глибини горловини спинки Т₃А₆^= Дтс=41,5 см Т₃Т₀<2,5 см (const)

4 Отримання точки П₅ : 1^шаА₅П₅=Дпл=13 см 2^га Т₀П₅=Впкс=44,5 см З'єднуємо точку П₅ з точкою А₅

5 Побудова плечової виточки А₅А₇= А₁А₂ (з пілки)

6 Довжина виточки А₇В= 13 см

7 Розхил виточки А₇А₈= 3 см зрівнюємо сторони виточки

8 Отримання точки П₆ : 1^ша А₈П₆= А₇П₅ 2^га ВП₆ = ВП₅

Від точки П₆ на ширину спинки відкладаємо ширину пройми, ставимо точку П₇

9 Розрахунок та побудова талевих виточок:

Сума розхилів виточок по лінії талії дорівнює

(Сг₃+Пг)-(Ст+Пт)=(48+4)- (38+3)=11 см

Розхил бічної виточки 11Ч0,5=5,5 см

Розхил передньої виточки 11Ч0,2=2,2 см.

Не доходячи до лінії стегон 5-6 см

Розхил задньої виточки 11Ч0,3=3,3 см.

Не доходячи до лінії стегон 3-4 см

3.2.2 Розрахунок та побудова креслення основи рукава

ВИМІРИ:

Оп = 30см

Др = 55см

Вг = 20см

Шн = 15,5см

ПРИБАВКА

Поп = 5см

Для побудови вшивного рукава треба визначити вертикальний

діаметр пройми, для цього з'єднуємо плечову точку пілки та спинки. Цю відстань ділимо навпіл і вниз опускаємо перпендикуляр.

ОО₁ - вертикальний діаметр пройми.

Побудова базисної сітки:

1 О₂Р₂ v -- висота оката = вертикальний діаметр -(1,5-2см);

17-2=15 см

2 О₂О₈>- ширина рукава =(Оп+Поп)ч2= (30+5)ч2=17,5см

3 О₂Н₂ v- довжина рукава + 1см (на шов) = 55+1=56 см

4 О₂Л₂ v- лінія ліктя = (О₂Н₂ ч2)+4,5=55ч2+4,5=32 см

Внутрішні розрахунки рукава:

1 Р₂С ^=(Р₂О₂ч2)-2,5см

2 СС₁ вліво відкладаємо 0,5см;

3 Р₈С₂ ^=(Р₈О₈ч2) + 2,5

4 О₃ = О₂О₈ч2

5 О₃О₄^=Р₂О₂ч2 + 2

6 О₄О₅ <= 0,5 см

7 Р₂Р₆ >= (Р₂Р₈ч2)-1

Розвертаємо рукав Р₂Р< = Р₂Р₆ Р₈Р₁>=Р₈Р₆

8 З точок Р, Р₁ вниз опускаємо перпендикуляр.

Низ рукава оформлюємо вігнуто-випуклою лінією.

Оформлюємо окат рукава.

3.2.3 Розрахунок та побудова креслення основи жіночих брюк

ВИМІРИ

Ст = 38

Сст = 52

Дбр = 100

Шк = 22

Шн = 23

ПРИБАВКИ

Пт = 1

Пст = 1

Побудова базисної сітки

1 Лінія низу брюк ТНv=Дбр+1(ВТО)=100+1=101см

2 Лінія сидіння ТСv = ==26,5см

3 Лінія стегон ТБv = 20см

4 Лінія коліна БК===40,5 см

5 Ширина передньої половики по лінії сидіння :

6 СС₁>===26,5см С₁С₂>=0,1Сст-1см =4,2см

7 Лінія запрасування С₀=== 15,5 см

8 Ширина брюк по лінії низу Н₀Н₁= Н₀Н₂-0,5см =-0,5=11см

9 Ширина брюк по лінії коліна К₀К₁= К₀К₂=-0,5=-0,5=10,5см

Бісектриса С₁1= 2,5-3см

10 Ширина передньої половинки по лінії талії:

Т₁Т₃<=+Вт =+3=22,5 см

11 Розхил виточки 3 см, довжина 9-11см

Скос брюк ^ від т. Н₀ = 1см

Ширина гульфіка 3 см, довжина 18-20 см

Побудова задньої половинки жіночих брюк

1. Н₃Н₁ = Н₄Н₂= К₃К₁= К₄К₂ = 2 см

2. Скос брюк вниз (на каблук) 1см. С₁С₃ вліво 1см , С₃С₄ вниз 1см

Т₀Т₅>= 0,1 Сст - 0,5 = 5,2 - 0,5 = 4,7см(розташування шва сидіння)

З'єднуємо т. Т₅ з т. С₃ продовжуємо лінію вниз до точки С₄, та проводимо лінію вверх

Т₅Т₆^ - баланс брюк = 0,1 Сст - ( 0,5 - 1) = 5,2 - 1 = 4,2см

3. Побудова шагового кроку задньої половинки жіночих брюк

С₂С₅> С₁С₂ Ч2 = 8,4см С₅С₆v= 0,7 (ВТО)

Ділимо бісектрису С₁ на 3 частини. Від т. С₁ ставимо цифру 2

Оформлюємо шов сидіння. З'єднуємо точки Т₆;Т₅;Б₃;Б₂;С₆.

4. Розрахунок задньої половинки брюк по лінії талії

Від точки Т₄ вліво проводимо горизонталь

Т₆Т₇<=+ 4 (виточка) =+4=22,5 см

5. Розрахунок задньої половинки брюк по лінії стегон

Б₂Б₃^=Т₅Т₆=4,2см Б₃Б₄ < ширина задньої половинки по лінії стегон

(Сст + Пст) - ББ₁ = (52+0) - 26 = 26 см

Оформлюємо бічний зріз та шаговий задньої половинки

6. Побудова талевої виточки Т₆Т₈=10 -12см

Під прямим кутом до лінії талії відкладаємо довжину виточки 14см.

Розхил виточки 4см



4. Охорона праці

4.1 Правові та організаційні основи охорони праці на підприємстві

Охорона праці передбачає систему правових, соціальне -економічних, організаційно - технічних, санітарне - гігієнічних і лікувальна - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності працівників лінії виробів.

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці є Конституція України. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити ці умови, працівники ніяких витрат не несуть.

Реалізація цих прав здійснюється згідно законів щодо охорони праці:

- кодекс законів про працю;

- закон про охорону праці;

- про пожежну безпеку;

- про охорону здоров'я;

- про колективні договори і угоди та інші.

Вони передбачають: відповідальність власника за створення умов праці; соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим на виробництві; встановлення єдиних нормативів; організація навчання і підвищення кваліфікації, медичні огляди.

Безпека технологічних процесів, роботи машин, механізм устаткування повинне відповідати вимогам норм ОП.

Законодавство встановлює рівні закони права жінки і чоловіка, але передбачає пільги для працюючих жінок та підлітків і забороняється застосування їх праці на важких та шкідливих роботах, залучати до нічних та понадурочних робіт. Працівники на лінії виробництва забезпечуються засобами індивідуального захисту, спеціальним одягом і взуттям.

Вищий нагляд за дотриманням законодавства з ОП здійснює Генеральна прокуратура України. Органи держаного погляду за ОП (інспектори) мають право: перевірки підприємства з ОП; видати розпорядження про усунення порушень з ОП; забороняти експлуатацію як; що є загроза для працюючих; притягувати які порушили норми з ОП.

Громадський контроль за ОП здійснюють профспілки та уповноважені колективи з питань ОП.

Робітники у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях несуть, залежно від характеру порушень, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з ОП.

Особи, які не пройшли перевірку знань, до роботи не допускаються. Допуск до самостійної роботи дозволяється тільки після вступного та первинного інструктажу, перевірки знань та стажування.

Керівник лінії має мати журнал обліку інструктажів в якому передбачено підписи керівника та робітника, термін проведення інструктажів; вступного, первинного на робочому місці, повторного, позапланового, цільового.

Невиконання вимог інструкцій та інструктажів може призвести до травматизму, нещасних випадків та профзахворювань. Причинами травматизму бувають: організаційні, технічні, санітарне - гігієнічні, психофізіологічні, тобто порушення трудової дисципліни, відсутність інструктажів, незадовільне утримання робочих місць, незадовільний стан устаткування, порушення технологічного процесу, підвищений вміст виробничого пилу отруйних речовин в повітрі, незадовільний психологічний клімату колективі, алкогольне сп'яніння.

Щоб, запобігти цьому треба: здійснення контролю за ОП, правильне розміщення технологічного обладнання, впровадження автоматичного та дистанційного керування, придбання захисних пристроїв, улаштування систем опалювання, вентиляції і задовільний стан виробничих і побутових приміщень, медичні огляди. Усі працівники мають бути застраховані від нещасних випадків та профзахворювань у Фонді соціального страхування.