Створення колекції жіночого одягу та виконання ескізів моделей з урахування джерела натхнення

Адміністрація зобов'язана проводити розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування проводить комісія з ОП, призначається наказом директора. Комісія в триденний термін проводить розслідування і складає акт по формі Н-1.

Кожний робітник зобов'язаний: дбати про особливу безпеку, а також безпеку оточуючих, знати і виконувати норми ОП, правила поведінки з устаткуванням, засобами виробництва, засобами захисту.

На підприємстві з кількістю працюючих більше 50 осіб створюється служба ОП, коли працюючих менш 50 функції служби ОП виконання за сумісництвом стає хтось з керівного составу. З метою забезпечення участі працівників в вирішенні питань безпеки, гігієни праці та побутового забезпечення створюється комісія з питань ОП.

Фінансування заходів з ОП здійснюється власником підприємства, не менш 0,5 % від суми реалізованої продукції, це передбачається у колективному договорі.

Проектування виробничих об'єктів, нових технологій засобів виробництва повинно проводитися з Урахуванням норм ОП.

4.2 Техніка безпеки у швейному виробництві

Завдання охорони праці на виробництві: забезпечення умов праці відповідно до норм ОП, що унеможливлює вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів, навчання безпечним навичкам у роботі, відсутність неприпустимого ризику та ушкоджень.

Працездатність людини визначається рівнем її фізичних і психологічних можливостей, станом здоров'я і рівнем професійної підготовки. Безпека виробничого процесу має відповідати вимогам нормативно-технічної документації.

Умови праці у швейному виробництві повинні бути не нижче 2 класу, при яких не перевищуються встановлені гігієнічні нормативи.

Фізичні небезпечні виробничі чинники - це рухомі машини, обладнання, вироби, матеріали, напруга електричної мережі, гаряча пара. Безпечність виробничих процесів забезпечується комплексом проектних та організаційних рішень; навчання з техніки безпеки технологічних процесів, інструктування на робочих місцях, наявність інструкцій по видам робіт та технологічних карточок, огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, дистанційне управління, профілактичне випробування устаткування. Своєчасне обслуговування і ремонт, світлова та звукова сигналізація, у тому числі і аварійні, запобіжні написи, сигнальне фарбування з метою підвищення уваги працюючих.

Засоби індивідуального і колективного захисту від небезпечних і шкідливих факторів: засоби нормалізації повітряного середовища (вентиляція, кондиціювання, опалення, автоматичний контроль і сигналізація); засоби нормалізації освітлення, світлозахисне обладнання: захист від іонізуючих, електромагнітних, лазерних та електричних полів (огородження, дистанційне управління, знаки безпеки); звуко- і віброізоляція, захист від ураження електричним струмом (заземлення, аварійне відключення).

Робітники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, респіраторами, халатами, фартухами, нарукавниками, рукавичками, захисними окулярами, діелектричними ковриками, засобами захисту голови.

Мікроклімат виробничих приміщень визначається спільною дією температур І 8-21 градусів Цельсія, відносною вологістю 40-60% і швидкістю руху повітря 0,1-0,2 м/с.

Залежно від фізичного навантаження робота на лінії відноситься до категорії 16 (легкі фізичні роботи).

4.3 Пожежна безпека й електронебезпека

Основними причинами пожеж є: порушення пожежних норм у технологічних процесах, неправильне обладнання систем опалення, вентиляції, електроустаткування; порушення правил зберігання пожежонебезпечних матеріалів, нестача пожежного водозабезпечення, пожежної сигналізації, первинних засобів пожежогасіння; використання відкритого вогню, необережна поведінка та незнання інструкцій.

Вогне- та вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати у спеціальній тарі подалі від нагрівальних приладів.

Обладнання розташовується так, щоб не заважати евакуації людей на випадок пожежі. Всі приміщення повинні бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм та пожежною сигналізацією. Всі працівники повинні пройти протипожежний інструктаж і тренування по запобіганню пожеж. Здійснюється постійний контроль за дотриманням протипожежного режиму. На виробництві обов'язково створюється добровільна пожежна дружина. План евакуації і оповіщення людей на випадок пожежі.

Вогнестійкість приміщень повинна бути не нижче 3-20 ступеню (0,25 -2 год.). Первинні засоби пожежогасіння:

- внутрішні крани з пожежними рукавами і стволами;

- вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;

- простирадла азбестові, брезентові, ручний пожежний інструмент.

При виникненні пожежі або загоряння негайно оголошується пожежна тривога і сповіщається пожежна охорона, одночасно вживають заходів евакуації та припинення вогню.

Електробезпека - це система організаційно-технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від небезпечного впливу електричного струму, поля і статичної електрики. Основні причини враження електрострумом: допуск до роботи некваліфікованих робітників, робота без зняття напруги, без засобів захисту, без заземлення та перевірки опору ізоляції. В приміщеннях підвищеної небезпеки напруга не більше 42В. Для освітлення і ручного інструменту використовується напруга 220В, /а для промислового устаткування - 380В.

До роботи з електрикою допускаються особи відповідної кваліфікації із оформленням наряду-допуску або розпорядження. Усе небезпечне устаткування та обладнання повинно мати захисне відімкнення, ізоляцію струмопроводів, огороджувальні пристрої, попереджувальну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, ізольовані підставки.

Приміщення обладнуються захистом від блискавки і статичної електрики, повинні мати категорію «без підвищеної небезпеки». Відповідальний за електрообладнання має IV групу з електробезпеки.

4.4 Гігієна праці та виробнича санітарія

Під час роботи на лінії на працюючих впливають фізичні, хімічні та психофізіологічні шкідливі фактори: шум, вібрація, пил, пара, рух повітря, вологість, випромінювання, фізичні та нервово-психічні перевантаження пов'язані з монотонною працею.

Необхідно: систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робочих місцях; зниження виділення пилу, газів та пари; очищення повітря виробничого приміщення, вентиляція та кондиціювання; захист від шуму і вібрації, проведення медичних оглядів, забезпечення лікувально-профілактичним обслуговуванням. Норма виробничого шуму не повинна перевищувати 85дб.

Для захисту від вібрації передбачають віброізоляцію або віброзахисне взуття та рукавички, прокладки.

Граничне допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі (ГДК) не повинна перевищувати допустимих норм.

В місцях виділення шкідливих речовин в повітря необхідно влаштувати місцеву витяжну вентиляцію,

Працівникам, які зайняті на роботі зі шкідливими умовами праці видається лікувально-профілактичне харчування.

Для осіб, які зайняті монотонною працею, на конвейєрі, обов'язкові перерви для проведення виробничої гімнастики.

Освітлення може бути природним чи комбінованим зі штучним, передбачається також аварійне освітлення у випадках вимкнення робочого.

Санітарно-побутові приміщення входять до комплексу лінії (гардероби, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни, пункти харчування, місця для паління, робочого одягу, прання).

Аптечки для надання першої медичної допомоги повинні знаходитись у місцях найбільшого скупчення людей, в них повинні знаходитись: перев'язочний пакет, бинти, вата, джгут, настоянка йоду, нашатирний спирт, розчин борної кислоти, вазелін, валідол.

Всі робітники повинні уміти надати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках для цього передбачене навчання та тренування раз на рік.

Висновки

Серед питань, що мають велике значення для формування зовнішнього вигляду людини й вираження його внутрішнього змісту, існує питання про костюм. Багатовікова історія костюма говорить не тільки про те, наскільки складні його форми, коли вони з'явилися і як розвивалися, але й тому, яку соціально - художню ідею несе костюм, як і якими засобами виражається ця ідея, а так само про те, як зв'язаний костюм із суспільством і часом. Зміна форми костюма називається модою. За всю історію людства вона пройшла кардинальні зміни перевтілення.

Одяг - це предмет першої необхідності в житті людини, він належить до речей його особистого користування. Виготовленням одягу займається швейна промисловість. Моделювання одягу-це вид декоративно - прикладного мистецтва.

Мистецтво - це самовираження конструктора - модельєра й відтворення дійсності, мова почуттів і гра уяви, особливого роду гра й молитва, витвір рук людських...

Джерелом натхнення моєї роботи став кокон метелика. Якось навесні я спостерігала дуже цікаве видовище, перетворення кокона на метелика. Метелик - це дракона образ. Це те, що повзало, скукожівалось в коконі і злетіло, розправивши крила. Перетворення і політ - це сни, які стали реальністю. Метелики живуть на квітах, їх крильця нагадують пелюстки квітів. Квіти не вміють літати, але метелики навчили їх це робити. Квіти злетіли вгору, і це було чудово.

Я хочу щоб мої моделі були яскраві, повітряні, як метелики, щоб глядач який буде ними любуватися не зміг відірвати погляд. Метою моєї роботи було створення моделей, які б були цікавими і яскравими як метелики.

Я вважаю, що впоралася зі своїм завданням, я створила не тільки чудові, комфортні, гарні, костюми, але й сховала всі недоліки жінки.

Список використаних джерел

1.Жученкова С.И. Системный подход к цветному проектированию костюма. М.: 1999.

2.Кантор К. Правда о дизайне. М.: А НИР, 1996.

3.Кільпе М.В. Композиция. М.: 1996.

4.Козлова Т.В. Художественное проектирование костюма. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.

5.Козлова Т.В., Рытвинская Л.Б., Тимашева З.Н. Моделирование и художественное оформление женской и детской одежды. М.: Легпромиздат, 1990.

6.Нестережо О.И. Краткая энциклопедия дизайна. М„; Молодая гвардия, 1994.

7.Пармон Ф.М. Композиция костюма. М»: Легпромиздат, 1997.

8.Степучев P.A. Стилистика костюмографического языка. М.: 1993.

9.Бердник Т.О. Моделирование и художественное оформления одежды. Ростов н/Д: Феникс, 2001.

10.Бердник Т.О. Художественно-проектная разработка творческой коллекции костюмов. Ростов н/Д: 2005.

11. Геврик Є. О. Охорона праці. - К: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 280 c.

12. Охрана труда и техника безопасности на промышленном предприятии : Тематический сборник: вып.2., 2004. - 104 c.

Размещено на Allbest.ru