Технології ткацького віробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищій навчальний заклад

«Харківський коледж текстилю та дизайну»

Щоденник - звіт

з учбової практики по заправці технологічного

обладнання ткацького виробництва

Студентки: Клочко Анастасії Сергіївни

Курс: ІV Група ВТ-41

Спеціальність 5.05160103

«Виробництво та дизайн тканин і трикотажу»

Спеціалізація: Ткацьке виробництво»

Керівник практики

Верба К.М.

м. Харків 2013р.



Зміст

1. Загальна техніка безпеки роботи в майстерні

2. Техніка противопожежної безпеки

3. Вибір обґрунтування і характеристика технологічного процесу

3.1 Склад пряжі

3.2 Перемотування пряжі

3.3 Снування пряжі

3.4 Шліхтування пряжі

3.5 Емульсування пряжі

3.6 Пробирання пряжі

3.7 Прив`язування пряжі

3.8 Перемотування уточної пряжі

3.9 Запарювання пряжі

3.10 Ткацтво

3.11 Чистка та розробка сурової тканини

3.12 Склад сировини

4. Характеристика тканини та пряжі

4.1 Заправочний малюнок тканини

4.2 Заправочні данні на тканину

5. Технічний розрахунок тканини

6. Лабораторні випробування

Література



1. Загальна техніка безпеки роботи в майстерні

Безпечність виробничого процесу-це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці пі час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричиняти вибухи та пожежі. Якщо в процесі проведення технологічного процесу проявляються певні небезпеки, то це, зазвичай, наслідки помилок, які були допущені ще на стадії його розвитку та проектування. Тому, при проектуванні, організації та проведенні технічних процесів необхідно передбачити:

· Усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та виходами виробництва, які чинять на них небезпечний та шкідливий вплив;

· Заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих чинників, процесами та операціями при виконанні яких ці чинники відсутні або мають меншу інтенсивність;

· Застосування комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробництва;

· Застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями при наявності небезпечних і шкідливих виробничих чинників у робочій зоні;

· Застосування засобів колективного захисту працівників;Раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці.

При роботі в майстерні робітниця повинна виконувати правила пожежної безпеки та охорону праці. Вона повинна бути обов'язково в робочому халаті та в головному уборі, щоб усе волосся було підібране. Вона не в якому разі не повинна торкатися рухомих частин обладнання та заправляти нитку на ходу. При прийнятті робочого місця робітниця повинна перевірити справність обладнання та прибрати зайві речі з робочого місця, та підтримувати чистоту. майстерня пряжа ткацтво тканина

При розладі обладнання робітниця повинна зупинити машину та викликати начальника майстра. При отриманні травми треба звернутись до медичного пункту або надати необхідну допомогу потерпілому.



2. Техніка противопожежної безпеки

Пожежна безпека - можливість виникнення та розвитку пожежі.

Нормативна ймовірність виникнення пожежі становить 10^-6 рік на пожежно-небезпечної вузол об'єму, а нормативна ймовірність впливу небезпечних шкідливих чинників пожежі та людей - 10^-6 на рік.

Пожежна безпека - стан підприємства, при якому велика можливість пожежі, а у випадку його виникнення запобігається дія небезпечних факторів пожежі на людей, забезпечений захист матеріальних цінностей.

На текстильних підприємствах виробничих праць супроводжується шумом та вібрацією, виникли виділенням волокнистого і мірильного милу, надлишок пилу, вологи і газів, а також інших шкідливих виробничих факторів виділень.

Обробляючих на цих виробництвах сировини до термометру температури, вологість, обмежено допустима змісту типу, парів і газів, а також до противно-пожежного режиму. Цьому виконанню законодавства по охороні праці у текстильній промисловості має особливе значення.



3. Вибір обґрунтування і характеристика технологічного процесу

Технічний процес ткацького виробництва вибирають в залежності від структури ниток і природи волокон з яких виробляється тканина, види і форми паковок, що надходять і типу обладнання.

Технічний процес повинен бути раціональним, тобто повинно включати найменшу кількість технологічних операцій,необхідних для паковки ниток основи і утка до ткацтва, і передбачити найбільш досконалі методи роботи, прогресивне технологічне обладнання, а також повну механізацію і автоматизацію трудомістких робіт і перемотування пряжі.

Технологічний процес повинен забезпечити високу продуктивність обладнання та праці, крім того, відпадки виробництва повинні бути мінімальними.



Технологічний процес килимового виробництва

3.1 Склад пряжі

На склад пряжі ткацького виробництва основна та уточна пряжа поступає в мішкотарі або в металевих ящиках, вагою до 32 кг. Кожний ящик супроводжується ярликом в якому вказано: найменування пряжі; сорт; артикул; лінійна щільність; вона та номер партії.

У відповідності з ДОСТ 13784-70 текстильна нитка - це гнучке та удруге тіло з малими поперечними перерізами, значної довжини, яке використовується для виготовлення текстильних виробів.

Пряжею називають нитку, яка складається з волокон, з'єднаних зкручуванням або зклеюванням. Проста пряжа має одну окраску та будову по всій довжині. Пряж є однорідною, якщо вона складається з волокон однієї природи ( вовни, бавовни, льону), та змішаної, якщо складається з суміші різних по природі волокон.

Прийом пряжі

Пряжу приймають по якісним і кількісним показникам партіями. Партією називається продукція одного найменування , способу виробництва, кольору, сорту, класу, числа та порядок складень, одних величин та напрямів номінальних круток, однієї суміші, номінальної лінійної щільності та відділки, оформлення одним документом про якість та кількість.

Прийом пряжі по якості

В залежності від показників фізико - механічних властивостей, налічування джгутів та якості упаковки пряжу оцінюють по сортам.

Сорт гребінної пряжі визначають в залежності від коефіцієнта варіації по розривному навантаженню одиночної нитки та по крутці, а також по кількості джгутів, сорт апаратної пряжі - в залежності від коефіцієнта варіації по лінійній щільності. Сорт пряжі оцінюють по найліпшому показнику.

В партії не допускається:

Пряжа різної номінальної лінійної щільності;

Різновідтінкова пряжа;

Мертвий волос в пряжі з тонкої міро носової шерсті всіх якостей, а також з тонкої помісної шерсті 64І

Прийом пряжі по кількості

Партію пряжі приймають по кондиційній масі у відповідності з 6611.0 - 73

Кондиційну масу пряжі визначають шляхом виключення з маси брутто маси тари (конуси, патрони, шпулі, катушки, мішки, пакувальний папір, валики)

Технічні вимоги до пряжі

Пряжу гребінного способу прядіння виробляють в відповідності з технічними вимогами державного стандарту або технічних умов , пряжу апаратного способу прядіння - у відповідності з вимогами галузь стандарту та технічних умов , пряжу товарну апаратного с пособа прядіння - у відповідності з вимогами технічних умов ,а для внутрішнього використання - у відповідності з вимогами стандарту підприємства .

Апаратура для створення нормальних кліматичних умов

Температурна та відносна вологість повітря в лабораторії змінюються в залежності від часу року та інших факторів , тому необхідна апаратура для примусового підтримання нормальних кліматичних умов в приміщенні .

Кондиційні умови слід підтримувати в приміщеннях , де не тільки проводяться фізико-механічні випробування ,але і встановлені прилади для визначення вологості матеріалів (сушильні апарати,сушильні шафи і т.д)

Для кондиціювання повітря в лабораторіях з відносно невеликими розмірами площі широко використовують малогабаритні кондиціонери КТ-2, КТ-4

Технічна характеристика кондиціонера КТ-2

Температура повітря ,яка підтримує в приміщенні ,С?18-28

Відносна вологість,%45-75

Продуктивність кондиціонера по повітрю,мі/ч1600

Холодопродуктивність,кВт5,6

Максимальна потребуємо потужність ,кВт7,8

Потребуєма кількість води, мі/ч6,6

Напруга живлення кондиціонерів ,В380

Габаритні розміри,мм

Довжина1200

Ширина500

Висота1250

3.2 Перемотування пряжі

Мета процесу перемотування заклечається в тому ,щоб підготувати пряжу до ткацтва ,та перемотати її паковки ,які дозволяють ефективно здійснювати процес утворення тканини на ткацькому верстаті . Тому метою процесу перемотування пряжі є створення головне ,яка забезпечує проведення наступних технологічних операцій з найбільшою продуктивністю;контроль лінійної щільності пряжі (ниток) та видалення дільниць з дефектами пряжі (великі вузли,пух,сорт ,потовщення стоншення ).

Пряжу перемотують з декількох прядильних або крутильних паловок в одну конічну бобіну , яка має, відповідно,велику довжину нитки та забезпечуючи ефективну роботу снувальних машин або без човникових ткацьких верстатів(якщо формується уточна бобіна).

До процесу перемотування пред'являють визначені вимоги:

- під час перемотування не повинні погіршуватися фізико-механічні властивості пряжі (розривна загрузка ,подовження,та ін.)

- на мотальну бобіну повинна намотуватися нитка можливо більшої довжини ;

- будова та форма намотки повинні забезпечувати легкість з ходу пряжі при снуванні та ткацтві;

- натяг пряжі повинен бути оптимальним при зміненні діаметра бобіни;

- кінці ниток повинні бути зв'язані самозатягуючими вузлами ,легко приходящими, не розв'язуючими при послідовних технологічних процесах та не погіршуючи ми зовнішній вид тканини;

-продуктивність обладнання повинна бути максимальною,а відпаде мінімальними.

Класифікація мотальних машин

В вовноткацтві пряму перемотують на метальному обладнанні . На деяких підприємствах , особливо новобудовах текстильної індукції , цього пере хода може не бути , в зв'язку з новими напрямами техніки та технології прядильного виробництва та створенням в прядильному виробництві перспективних саморобних прядильних машин ПСК-225-ШГ а аеродинамічними крутильними органами та прядильно-крутильних машин ПК-100 ,а в апаратному прядінні -пнемо-механічних машини ППН-240НІ та роторних ПР-250Ш відпадає необхідність поступного перемотування . Тому на цих підприємствах основна прямо з прядильного виробництва буде поступати безпосередньо в снуванні , а уточна в ткацтві.

В вовноткацтві широко використовують мотальні машини М-150,М-150-1,М-150-2,автомати АМК-150-1,Аутосук”(СССР) та будуть використовуватися автомати АМК-150-3 та АМКБ-150(СССР).

Машина М-150-2 використовується для намотування пряжі в бобіни, які йдуть під фарбування.

Машини М-150-2,як правило ,використовуються для перемотування апаратної пряжі, для якої потрібен якісний вузол малих розмірів , в всіх останніх випадках оцінюють по сортам.

Мотальний автомат АМКБ-150 призначений для перемотування пряжі з великих прядильних паковок.

Технологічні параметри перемотування

При пере заправці асортименту пряжі або ниток на будь-якому обладнанні; в тому числі мотальну, повинні бути встановлені технічно обумовленні параметри, які визначаються фізико-механічними властивостями переробленої пряжі.

Вага шайб в натяжному приладі встановлюється для гребінної одиночної пряжі 15-20г, гребінної крученої 25-30г, апаратної пряжі25-35г.

Натяг перемотуваної пряжі повинен бути не більше 3-8% абсолютним розривним навантаженням пряжі до перемотування, що відповідає показникам приладу УИН-1 для гребінної крученої пряжі 50-60 см, гребінної одиночної пряжі 25-30 с, апаратної пряжі 20-40 см.

Щільність намотки пряжі в бобіни взагалі залежить від її натягу та повинна відповідати для гребінної крученої пряжі 0,5-0,55 г/см³ , для гребінної одиночної пряжі 0,4-0,45 г/см³ , для апаратної пряжі 0,35- 0,42 г/см³.

Розводка між пластинами контрольно-очисного приладу при перемотуванні дорівнює: для гребінної пряжі 1,5-2,0 dn, для апаратної пряжі 2,2-3,0 dn, dn- розмір поперечника (діаметр) нитки.

Відстань між вершиною прядильного патрона та балоногасником встановлюється зміненням по висоті початкотримача та повинно бути дорівнювати 40-50мм, а ось патрона повинна бути дотичною до прутку або шарику балоногасника та проходить через цент глазка нитко-заводящого прутка. Номер вузлов'язача М.В.Башкірова залежить від виду та лінійної щільності пряжі.

Температурно-вологий режим: температура повітря в мотальному цеху повинна бути 21-24 ?С, відносна вологість 60-65%.



Італійські мотальні машини Simet

Нитка змотується з бабіни, яка встановлена на одношпиндельному бабінотримачу, проходить через ниткопровідник, двохзонний натяжний прилад, та контрольно-очисне приладдя. Далі нитка проходить над прутком механізму самозупинки та через гвинтову канавку мотального барабану намотується на бобіну . Пухо-відсмоктувальний устрій складається з овальної форми повітреводу, гибких резинових шлангів, з'єднаних з воронками, встановленими у ниткопровідники. Пух та сор проходять пневмосистему та попадають на металеву сітку, закріплену на вентиляторі.

Італійське текстильне обладнання Simet.Разние мотальні машини для пряжі та нитки, з 1,2,3,4,5,6 мотками.

Ми представляємо італійське текстильне обладнання Simet з виробництва мотальні машин. У нас в наявності є мотальні машини Italian Textile Machinary-Simet. Широкий асортимент мотальні машин для пряжі та нитки, з різновидом кількості мотків починаючи з 1,2,3,4,5,6 до 8 або 10.

Технічна характеристика мотальної машини Simet

Номінальна лінійна щільність пряжі, текс 500-15,5

Лінійна швидкість перемотування, м/хв. 500-1200

Максимальний розмір вхідної паковки, мм

Довжина325

Діаметр перемотування 94

Бобіну, г/см³

Апаратною0,34-0,38

Гребінною0,48-0,55

Діаметр мотального барабанчику, мм90

Число мотальних барабанчиків в секції 20

Найбільша кількість секцій в машині 6

Габаритні розміри, мм

Довжина при числі веретен

204040

406580

609120

8011660

10014200

12016740

Ширина 1300

Висота1600

Маса машини кг, при числі веретен

201654

402261

602865

803469

1004175

1204690



Кінематична схема мотальної машини Simet

Кінематична схема мотальної машини проведена на малюнку всі механізми всі механізми приводять в рух від двох електро-двигунів 1 потужністю 4,0 квт кожний та середнього електор-двигуна 2 потужністю 0,6 квт. Електродвигунами 1 проводять в рух мотальні вали 4 та мотальні барабанчики 6. Електродвигун 2 приводить в рух ексцентрикові вали 8 для механізму самозупинки бабін при обриві нитки, кулачок 10 механізму електроперервача, стрічковий транспортер 5 для поставки змінившихся від пряжі пустих патронів в ящиках. Кулачкова муфта 7 служить для вимкнення механізму самозупинки та мотальних барабанчиків 6 при проведенні чистки та обмашки однієї сторони машини.

Частоту обертання мотальних барабанчиків 6 можна змінити за допомогою варіатора швидкості 3 та проконтролювати такометром, який встановлений збоку машини.

Кінематичний розрахунок мотальної машини Simet

1. Теоретична частота обертання (хв.^-1) мотальних барабанчиків:

N_б =N_дв



Де, N_дв - частота обертання валу електродвигуна;

, - розрахунковий діаметер шківа на вагу, відповідно електродвигуна та мотального барабанчика.

2. Частота обертання валиків самозупинки, які отримують рух від електродвигуна та чубчастої передачі:

N_в.с.=N_{дв .}= =37хв^-1

Де: N_{дв .}- частота обертання валу електродвигуна механізму самозупинки.

3. Частота обертання ведучого шківу конвеєру:

N_к = N_в.с. = = = 43,2 хв^-1

4. Лінійна швидкість стрічки конвеєра:

V_к=рd_кn_к=3,14*0,152*43,2=20,6м/хв.

5. Частота обертання кулачка механізму електродвигуна:

N_кул= N_в.с.=19,3 хв^-1

Ефективність роботи мотальних машин

Розрізняють теоретичну, планову та фактичну продуктивність мотальних машин. Під теоретичною продуктивністю розуміють випуск продукції, кг, в одиницю часу роботи без урахуванням простоїв обладнання.

Планова продуктивність, кг/одиниця часу, ураховує організаційні простої обладнання, виражені в коефіцієнті корисного часу роботи обладнання.

Фактична продуктивність відрізняється від планової тим, що ураховує дійсні (фактичні)простої обладнання.

Вади перемотування та причини, їх викликаючи

Технічні причини, як правило поширюються невірною поладкою та неякісним ремонтом мотального обладнання. По цим причинам виникають наступні пороки:

- джгутова намотка;

- невірне формування бабіни та бугриста форма намотки;

- викид та зліт гвинтів пряжі на торци бабіни;

-

- слабка щільність намотки мотальної паковки;

- підвищена обривність пряжі та погана заводка нитки в ниткопровідники.

Технологічні причини викликані неуважністю мотальниці або не вірним виконанням робочих прийомів. По цим причинам виникають слідуючі пороки:

- великі або слабкі вузли;

- намотка нитки в два кінця;

- робота в наклейку.

Організаційні причини виникнення пороків перемотування зв'язані з незбалансованою роботою прядильного і ткацького виробництва.

Обов'язки мотальниці

1. При роботі на мотальній машині необхідно, щоб був спец одяг:

1) Обов'язково одягнути хустку;

2) Рукава халата повинні бути застібнуті або закатані до ліктя;

3) Усі ґудзики на халаті повинні бути затебнуті.

2. В процесі роботи не кидати пусті патрони на підлогу.

3. Не можна сунути руки до рухомих частин машини. Тобто до мотального барабанчику

4. При роботі не можна чистити, змащувати і ремонтувати машини.

Для попередження нещасного випадку і для нормальної роботи верстат а необхідно слідкувати за станом електрообладнання. Остов машини і корпус електродвигунів повинні бути заземлені.

Кожен день по закінченню роботи мотальщіця повинна прибрат и своє робоче місце і раз у тиждень повинна робити генеральне прибирання машини, де помічник майстра повинен змазати всі рухомі частини машини.



3.3 Снування пряжі

Мета процесу снування заклечається в тому, щоб з великої кількості конічних бабін, які встановлені на шпулярнику отримати одну вихідну паковку - ткацький навій, де нитки основи навиті однаковою довжиною, однаковою щільністю, та рівномірним натягом.

До технологічного процесу формування снувальної паковки пред'являють визначені вимоги:

- не повинні погіршувати фізико-механічні властивості пряжі;

- натяг ниток повинен бути однаковий по ширині паковки та постійне на протязі всього періоду снування;

- поверхня паковки повинна бути циліндричною, а щільність намотки - однорідною січенні паковки;

- процес снування повинен забезпечувати задану довжину;

- продуктивність снування повинна бути можливо більшою, а відпадки - мінімальними.

В вовняній промисловості снування здійснюється двома способами: партіонним та стрічковим.

При партіонному способі на снувальний вал навивають тільки частину потрібної кількості ниток основи. Для отримання всієї основи складають партію з декількох основних валів, щоб загальне число ниток було таким, яке потрібне для виробітки даної тканини.

При стрічковому способі снування основні нитки, замотуємі з бабін, встановлених на шпулярниках, намотуються групою ниток на основний барабан, утворюючи стрічку.

Параметри снування

Швидкість снування, м/хв.500

Швидкість перемотування, м /хв.100

Питома щільність намотки, г/см³0,36

Місткість шпулярника 288

Число ниток в основі

Стрічкове снування

Сучасні вітчизняні стрічкові снувальні машини:

СЛ-250-Ш1 та СЛ-250-Ш2 випускаються вязніковським об'єднанням Текмашдеталь та поряд іноземних машин:

«Текстима» (ГДР) - мод. 4120-2;

«Шляфгорст» (ФРГ) - мод. DSB;

«Бенингер» (Швейцарія) - мод. ZASE;

ЧССР - «Хакоба»;

ПНР- RESA- W.

Основні напрями розвитку стрічкових машин:

- Комплектування машин шпулярниками проривної дії, встановленими на видвежник тєлежках (фірми «Бенингер», «Хакоба»), при обмеженій продуктивності площаді, або шпулярниками непреривної дії магазинними (при снуванні великих партій пряжі).

- На багатьох машинах мають шпулярники, які оснащені нитконатягачами, які забезпечують централізоване управління ниток. (СЛ-250-Ш1; «Текстима»; «Бенингер»; «Хакоба»).

- Шліхтування виконують з напрацьованого барабана, що виключає

- Машина СЛ-250-Ш1 та СЛ-250-Ш2, «ТЕКСТИМА»

Стрічкові снувальні машини СЛ-250-Ш1 та СЛ-250-Ш2 обладнані шпулярником для преривного снування з конічних бабін. Вмісткість шпулярнитка 288 бабін. Обидві машини мають однотипний устрій, їх відрізняють в механізмі привода та тормоза машини.



Технологічна схема стрічкової машини «Текстима»

Технологічна схема стрічкової сновальной машини представлена ??на рис. 1. Машина оснащена шпулярніка 7 для перериваного снованія, на якому розміщено 400 пакувань, отриманих на тростильні-крутильних машинах. Основні нитки, змотуючи з нерухомих пакувань шпулярніка, проходять через натяжні прилади, дротяні петлі 6 тиратронах станції, цінове бердо 5, стрічкове бердо 4 і намотуються на снувальний барабан 3. Змотуючи зі сновального барабана, основа огинає направляючий валик 2 і навивается на ткацький ткацький. На даній машині здійснюється розосереджена і прямолінійна проводка ниток від шпулярніка до барабана, що дуже важливо при переробці скляних ниток. Тиратронах станція автоматично зупиняє барабан при обриві однієї з навиваються на нього ниток. Цінове бердо, закріплене в рамці з напрямними прутками на сновальная столі, призначене для прокладання цін. Стрічкове бердо рівномірно розподіляє нитки по ширині стрічки, визначає щільність ниток в стрічці і ширину стрічки.

Снувальний барабан, виготовлений з листового алюмінію, має кут нахилу постійного конуса 6 °. Торці барабана закриті. Барабан змонтований на висувається візку. Миттєва зупинка барабана після отримання сигналу здійснюється гальмівною системою.

Технічна характеристика стрічкової снувальної машини «Текстима»

Лінійна швидкість снування, м/хв150 - 700

Лінійна швидкість перемотування, м/хв.20 - 200

Діаметр барабана, мм800

Робоча ширина барабана, мм2500

Робоча ширина заправки основи, мм1750 - 2500

Довжина клину, мм500

Межа регулювання конусу барабана,°2,5 - 26

Кількість стрічок в основі6 - 30

Товщина намотки стрічки на барабані, мм190

Ширина стрічки на барабані, мм420

Щільність ниток на снувальному барабані, г/см3 0,46

Щільність ниток на ткацькому навої, г/см30,5

Частота оберту валу, хв-13000

Частота оберту вала, хв-1960

Місткість вани замаслювача, л22

Величина переміщення супорту, мм1,24

Кількість подач супорту, мм31

Ширина машини, мм5400

Глибина машини, мм3950

Висота машини, мм1950

Вага машини, кг4500

Кінематична схема стрічкової снувальної машини «Текстима»

Від головного електродвигуна Д1 обертаючий рух передається через шківи плайничатий варіатор швидкості ВЦ. Потім через ланцюгову передачу рух передається редуктору 12 з електромагнітними муфтами, а через клиноремінну передачу до снувального барабану2.

На машині можна установити два діапазонна швидкостей снування. Змінюючи швидкість снування та перевивки в середині діапазону безступеневе за допомогою лівого маховика, який змінює положення пластинчатого ланцюга через дірочки. Передаточне відношення варіатора складає 1/6.швидкість машини реєструється тахометром ТМ=0,5. Для блокування варіатора від виходу за межі його регулювання повзунка з'єднана з черв'яком. При довгому обертанню рукоятки маховика черв'як відвигає повзунок до одного з двох мікроперемикачів, які забезпечують реле, та ланцюг живлення електромагнітної муфти 1ЭМ розривається. Машину не можна пустити в роботу до змінення положення повзунка, та на панелі управління машиною загорається червона лампочка з індикатором «варіатор».

Механізм перевивки основи зі снувального барабану на ткацький навій отримує рух від того ж електродвигуна Д₁ через варіатор ВЦ швидкості, ланцюгову передачу та редуктор 12. Змінення числа зубців змінних зірочок дозволяє отримати два діапазонна швидкості перевивки : від 15 до 25, та від 30 до 50 м/хв.. Регулювання швидкості перевивки всередині кожного діапазону безступеневе правим маховиком від варіатора ВЦ.

Кінематичний розрахунок стрічкової снувальної машини «Текстима»

Норма продуктивності снувальної машини «Текстима»:

Н_сн=* ККЧ

Н_сн=* 0,4=219,03

Число обертів снувального барабана:



По.б=Пэл*

По.б=1270*=122,20

Число обертів ткацького навою:

Пт.н= Пэл*

Пт.н= 1270*=64,80

Швидкість снування

Vc=р*Дф*Пст.

Vc=3,14*1,115*122,20=443,18

Дср=Д₁+h_п

Дср=0,955+0,2=1,155

Швидкість перевивки

Vп=р*Д*h_тп

Vп=3,14*0,465*64,80=94,61

Д=;

Д=



Дп=Дф-2

Дп=80-2=78

Продуктивність стрічкової снувально машини

Пф=* ККЧ

Пф=* 0,4=92,97

Пп=

Пп==8

Технологічна схема партіонної снувальної машини СП-180-Ш

Діаметр бабін і діаметр снувальних валиків до 800000 мм

Основні нитки 8, змотуються з бобін 1, розміщених на сновальній рамці, проходять через сигнальні гачки 2 самозупину, між напрямними прутками 4, зубами розподільного берда 5, під груповим регулятором 6 натягу ниток, між зубами розсувного рядка 7, огинають мірильний вал 8 і намотуються на снувальний вал 9. Для створення необхідної щільності намотування пряжі до сновальная валу відповідним механізмом притискається який вкладає вал 10

З метою розсіювання ниток і запобігання горбистої намотування рядок 7 має зворотно - поступальний осьовий і вертикальне переміщення на величину до 20 мм. Цим виключається знос зубів рядка і забезпечується рівномірність діаметра намотування основи по всій ширині сновального валу.

Вперше на цих машинах використовуються пристрої для пилепухо- видалення, що складаються з воздуховода 18 для відсмоктування пуху, фільтра очищення і вентиляційної системи 14.

Технологічна характеристика партіонної снувальної машни СП-180-Ш

Робоча ширина машини , мм 1800

Лінійна швидкість снування, м/хв. 500-100

Розмір снувального вала,мм

Діаметр ствола 240

Діаметр фланців 660-800

Розладки фланців 1800

Діаметр мірильного вала 106,16-0,1

Діаметр укатуючого вала 325

Висота1800

Маса машини, кг 4000

Чистота оберту валу,хв.1500



Кінематична схема партіонної снувальної машини СП-180-Ш

Від головного електродвигуна Д₁ обертальний рух передається через шківи та ланцюгова пластичний варіатор швидкості . Потім через ланцюгову передачу z=21,z=35 рух передається редуктора 12 з електромагнітнами муфтами, я через клиноремінну передачу d=159 мм, d=513 мм. До снувального барабана 3.

На машині можна встановити два діапазона швидкостей снування. Швидкість машини, для блокування варіатора від виходу за межі його регулювання повзунки 16 з'єднана з хробаковим 15. При довгому обертанні рукоятки маховика 20 хробак відвигаєповзушку до одного з двухмікроперемачів 17, які збезтрумлюють реле, та ланцюг живлення електромагнітної муфти розривається. Машину не можна пустити в роботу до зміни положення повзунки 16, та на панелі управління машиною загорається червона лампочка з індикатором “ВАРІАТОР”. Електромагнітна муфта 1 ЄГН-62.

Кінематичний розрахунок партіонної снувальної машини

Н.сн. =



П.об. = п.сл.;

Поб. = 1270 *

;

Птн. = 1270 *

Uc = П * Дср * Псб;

Uc = 3,14 * 1,155 * 122,2 =443,18

Дср = Д₁ + hn;

Дср = 0,955+0,2 = 1,155

Un = П * Д * nтл ;

Un = 3,14 * 0,465 * 64,80 = 94,61

Д = = 0,465;

Дн = Дср - 2;

Дн = 80 - 2 = 78.

Пф =

Пn = ; Пn = = 8.

Вади снування

Пороки снування виникають через необережну роботу снувальниці , із - за розладки машини і не справного стану комплектуючих виробів.

Можливі наступні пороки:

Неправильна в'язка кінців ниток. Незатягнуті і довгі вузли підвищують обривність в ткацтві; на хльостка кінців обірвавшоїся нитки невідкидується на валику або барабану. Нитка зі снувальної рами накладується на сусідні нитки і присучуються до них защіпи-неправельно знайдений і рив'язаний кінець обірваної нитки, рвань на валику, коли кілька обірвалися нитки зв'язуються пучком або в на хльостку, волосатість по основі запутування пряжі різних партій; розноколір відбувається при снуванні і справного манеру малюнка ; поява злівих ниток або не достаток ниток із-за неправильного розрахунку; неправильна довжина снування через невірну; слабина або переущільнення при нерівномірній щільності основи що викликається неправильним розташуванням основної рамки відносно машини і нерівномірним при жимом, укатуючого валика до поверхні снувального вала; бугриста намотка - навивання основи на неправильний снувальний вал або на ткацькій навій.

Обслуговування снувальних машин і правила техніки безпеки

Сновальні машини обслуговують совальщіца і ставильщіця. Сновальниця є основним робітником вона контролює роботу ставильщіці, відповідає за виконання плану якості снування. Ставильщіця зобов'язанна міняти ставки , заправляти машину, ліквідувати обриви ниток міняти спостерігача за роботою машини, при наявності розладок зупиняти машину і чистити маши ну, спостерігати за роботою за наявності розладок і викликати помічника майстра і контролювати якість намотки бобіни , задавати здати змінщіку робоче місце в чистоті і порядку.

Небезпечні місця є електродвигун, уробкам швидкості, електропроводка, сектори механізма зміни снувального валика коли тормоз барабан, снувальний валик.

Обов'язки снувальниці

1.Вивчати та вдосконалювати методи безпечної роботи.

2.Виконувати тільки доручену роботу.

3.Вказати необхідну допомогу потерпілому на виробництві та повідомити майстру чи начальнику зміни про трапи вшийся нещасний випадок.

4.При отриманні травми звернутися в медпункт.

Техніка безпеки снувальниці перед початком роботи

1.Впевнитися у справності речей індивідуального захисту .

2.Перевірити своє робоче місце, впевнитися, що воно достатньо освітлене.

3.Перевірити шляхом зовнішнього огляду наявність заземленого проводу та впевнитись у відсутності оголених проводів.

4.Перевірити наявність та справність підмостка, робочого інструмента.

5.Змазку машини виконувати при повній її зупинці.

6.Перед пуском машини попередити оточуючих условним сигналом. Впевнитись, що сигнал почули, та тільки тоді вмикати

3.4 Шліхтування пряжі

Після снування основу підвергають спеціальній обробці:шліхтуванню. Нитки основи покривають клеючою речовиною-шліхтою ,яка приклеює окремі виступаючі волокна до стволу нитки та проникає між волокнами.

Метою шліхтування є:

- збільшення і зносостійкості основних ниток шляхом покриття їх плівкою , стійкою до і стирання та руйнуючим деформаціям , для зменшення обривності пряжі в ткачестві ;

- усунення ворсистості ниток шляхом приклеювання зовнішніх волокон до стволу пряжі та зняття статичних зарядів (електризації) з хімічних волокон,які входять в склад полу вовняних ниток;

- створення поковки, необхідної для ткачества, з визначеним натягом та щільністю намотки ниток основи.

Шліхтування складається з наступних операцій приготування клеючої речовини (шліхти),пропитка ниток основи шліхтою , просушування ниток для утворення тонкої пластичної оболонок , навивання проклеєної та просушеної основи на новій.

Від процесу шліхтування -проклеювання ниток з наступним їх висушуванням при високій температурі.

До процесу шліхтування пред'являють визначені потреби:

- хімічний склад шліхти повинен забезпечувати утворення однорідної та однакової товщини плівки на поверхні пряжі;

- ці процеси не повинні змінювати фізико-механічних властивостей пряжі зверх нормативно -допустимих показників ;

- натяг основи по мірі навивання на новій повинно бути постійним та однаковим для всіх ниток ;

- щільність намотки ниток по ширині повинна бути рівномірною , форма намотки -циліндричною .

Процес емульсування відрізняється від процесу шліхтування тим, що воно здійснюється при звичайній температурі та не потребує сушильного устрою .

Тому при емульсуванні пряжа має велику відносну вологість (до 20-30%), що збільшує еластичність емульсуючої плівки та зберігає упругі подовження пряжі . Емульсування придає поверхні пряжі підвищену гладкість , але упруження

структури та укріплення зв'язі між периферійними волокнами емульсованих ниток не такі високі , як у шліхтованих ниток . Тому емульсування використовують для вовняної апаратної пряжі різної лінійної щільності та крученої гребінної пряжі в першому випадку , щоб зберегти теплозахисні властивості при відділці ниток , в другому , щоб підвищити техніко-економічні показники обробки пряжі при зберіганні її фізичних властивостей в ткацтві.

Приготування шліхти та емульсії

Матеріали

До шліхти (емульсії) пред'являють наступні вимоги :

- фізико-хімічні властивості шліхти повинні забезпечувати її достойно в'язкість,щоб вона частково проникала в нитки;

- плівкоутворююча здібність шліхти необхідна для утворення на нитці тонкої гладкої плівки , не осипаючої в ткачестві ;

- адгезіонні властивості шліхти не повинні робити основу ламкою , не знижувати еластичних та упругих властивостей ниток, повинні сприяти впитуванню вологи з навколишнього середовища та попереджати загнивання пряжі ;

- в шляхті не повинно бути реагентів , які руйнують нитку,які змінюють окраску кольорових основ та вказуючи шкідливий вплив на бердо та реліз ,вона повинна легко змивається з тканини в отділці передфартуванням ;

- використання дешевих, недефіцитних веществ , які замінюють харчові продукти .

Якість шліхтування та емульсування в багатому визначається складом хімічних речовин , вводимих в шліхту або емульсію .Клеючі речовини є основою шліхти.

Розщіпителі відносяться до групи текстильно-допоміжних речовин , їх використовують для розщеплення та переводу в водорозчинний стан зерен крах мала. Змочувачі потрібні для кращого проникнення шліхти в проміжки між волокнами пряжі та рівномірного розподілення на її поверхні.

Антистатики-речовини, які знижують електролізацію пряжі, які мають в своєму складі синтетичні волокна або нитки .

Піногасники-речовини,які перешкоджають утворенню піни.

Антисептики-речовини,які попереджають розвиненню мікроорганізмів (грибків,плесені) на поверхні шліхти, яка складається з крохмальних продуктів .

Розщипитель-пом'якшена чиста вода,і без взвішаних примісей та великої кількості кальцію та магнію.

Шліхтувальні машини

Шліхтувальні машини в залежності від устрою сушильного апарату розподіляються на чотири види:

- камерні машини з просушуванням основ нагрітим повітрям в камерах або потоком гарячого повітря, яке поступає через сопла;

- барабанні машини, на яких основи просушуються при торканні тканини з гарячою поверхнею барабана;

- машини комбінованої сушки, на яких нитки основи просушуються як в результаті проходження їх в камері з гарячим повітрям, так і при торканні з гарячею поверхнею барабанів;

- машини спеціальної сушки (інфрачервоними променями, газо-повітряною системою), які промислового використання не отримали.

Шліхтувальна барабанна машина МШБ-9/180

Основні нитки, змотуючись зі снувальних валів 1, розміщених на стійці, огинають напрямляючи ролики 2 площадки обслуговування 3 та проходять через перший тягнульний вал 5 в клейову ванну 7. В ванні основа поглинається роликом 6 в шліхту, віджимається двома парами віджимних валів 8, висушується барабанами 10, огинає другий тянульний вал 14, розділяється ціновими прутками 15, проходить між зубцями рядка 17, огинає випускний вал 19 та намотується на ткацький навій 21. Напрямляючи ролики 9 змінюють напрям руху основи в сушильній частині машини.

Стійка призначена для встановки 2-12 снувальних валів та складається з чугунних рам, з'єднаних між собою звязями. Способи з'єднання ниток з валом можуть бути різноманітними.

Клеїльний апарат складається з обрізаного тягнульного вала 17, який проклеює ванну 16, яка виконана з нержавіючої сталі, та двох пар віджимних валів 5 та 6. Тягнульний вал забезпечує звивання основи з снувальних валиків та подачу її в клеєву ванну з мінімальним натягом. Малий натяг основи сприяє кращому прописуванню шліхтою та збереження упругого подовження пряжі.

Для вимкнення тягнульного вала від привода на період заправки основи встановлена кулачкова муфта, яка вимикається рукояткою 18. З тягнульним валом торкається мірильний вал 2 для вимірювання довжини вхідної основи, сигнал від якого передається регулятору витяжки основи. Прижимний ролик 3 збільшує кут обхвату основою тягнульного вала та запобігає проковзуванню основи.

Основа опускається в шліхту, яка знаходиться в ванні, поглинаючим роликом 4. Гладкий ролик встановлений на рейці 15, за допомогою якої змінюється глибина його заглиблення. Нижня пара віджимних валів 5 виготовлена з нержавіючої сталі та приводиться в рух через ланцюгову передачу від головного валу машини. Обрезинені верхні вали 6 обертаються силою тертя від нижніх та прижимаються до них внаслідок пневматики. Якщо змінити тиск повітря, яке поступає по шлангу 12 в мембрані пневмокамері 9, через шток 8, двоплечий ричав 7 верхні віджимні вали будуть змінювати прижимну дію на нижні вали та нитки основи, які проходять між ними.

Технічна характеристика барабанної шліхтувальної машини МШБ-9-180

Швидкість руху основи м/хв. 16-18

Заправ очна довжина основи,м

В машині 33

В сушильній зоні 18

Максимальна кількість шліхти, що заливається ванну, л250

Продуктивність машини, кг/г278

Випарювальна властивість машини, кг/год 330

Вологість основи після віджиму %70-100

Максимальний діаметр навивки

Ниток на ткацький навій, мм800

Мінімальний діаметр ствола тк. навоя, мм 150

Габаритні розміри машини,мм

Довжина 10720

Ширина3800

Висота3700

Кінематична схема шліхтувальної машини МШБ-9/180

Електродвигун П₆₂₍₁₁₎ постійного струму потужністю 14 кВт та n=1700 хв^-1 передає рух двухступеневому редуктору 10 з муфтою перемикача для роботи машини при різноманітних початкових діаметрах ткацького навою: для діаметра труби навоя 100 мм переж\даточне число складає 3,3, а для діаметра труби 140 та

180 мм - 4,6. Перемикання роблять вручну за допомогою відводки та рукоятки.

Від редуктора внаслідок зірочки z=44, z=24 та ланцюгової передачі рух передається проміжковому валу 14, на якому за допомогою шліцового з'єднання встановлена зірочка z=24. При установці та знятті ткацького навоя ця зірочка переміщається двохрядним роликовим ланцюгом зірочки z=48 та шайбі яка обертає навій.

Головний електродвигун П_51-8 потужністю 6 кВт та n=1500 хв^-1 через циліндричний одноступеневий редуктор 9 та ланцюгову передачу z=38, z=24 повідомляє рух головному валу 18. Від головного валу за допомогою ланцюгових передач z=15- z=15, та z=33-z=19, врівноваженою механізма 20, ланцюгової передачі z=18-z=22 рух отримує вал 21, від якого через конічні шестерні z=33-z=21, ланцюгову передачу z=25-z=20 зрівноважуючий механізм 2, ланцюгову передачу z=17-z=35 та z=16-z=38 обертається перший тягнульний вал 1.

Від головного валу 18 ланцюговій передачі z=30-z=21, конічний редуктор 19, ланцюговій передачі z=40-z=40 приводиться в обертання другий тягнульний вал 6. Також ві головного валу 18 ланцюговій передачі z=39-z=25, зрівноважуючим механізмом 15, ланцюговою передачею z=25-z=25, конічним редуктором 16 та ланцюговими передачами z=30-z=34, z=28-z=30 приводиться в рух випускний вал.

Кінематичний розрахунок машини МШБ - 9/180 складається в визначені частоти обертання та лінійної швидкості різних органів машини.

Частота обертання головного валу 18 машини.

n_г.в=1500(1*38\5,6*24)=424,1 хв^-1

Частота обертання першого тягнульного вала 1.

n_1т= 424,1* =191,8 хв^-1

Лінійна швидкість першого тягального вала

v_1т= рД_1т n_1т=3,14*0,25*191,8=150,563 м/хв.

Частота обертання віджимних валів 3 та 4

n₀= 424,1* =223,2 хв^-1

Лінійна швидкість віджимних валів

v₀= рД₀ n₀=3,14*0,215*223,2=150,628 м/хв.

Частота обертання сушильних барабанів 5

n_б= 424,1* =66,4 хв^-1

Лінійна швидкість барабанів

v_б= рД_б n_б=3,14*0,726*66,4=151,368 м/хв.

Частота обертання другого тягнульного валу

v_2т= рД_2т n_2т =3,14*0,25*192,338=150,985 м/хв

Частота обертання випускного валу

n_в=424,1* =193,032 хв^-1

Технологічна схема камерної шліхтувальної машини ШКВ - 180

Для шліхтування вовняної пряжи застосовують камерні шліхтувальні машини, в яких висушування основ відбуається безконтактним способом - обдуванням їх гарячим повітрям в камерах. ці машини мають ті ж секції і механізми, що і машини МllIБ-9/180. Змотуєма першим тянулъним валом 20снова поступає в клеєвуванну 18, де поглинається роликом 19 в шліхту, віджимається двома парами віджимних валів 17, висушується в сушильній камері 6, огібає друmй тянульний вал9, розділяється ціновими прутками 10, проходе між зубцями рядка 11, огібає ви¬пускний вал 12 і намотується на ткацький навій 13.

Відрізняюща особливість в технологічній схемі являється устрій сушильного апарата. Сушильна камерається осьового циркуляційного вентилятора 14, фільтра, калориферів 15, воздуховода 16. Рециркуляційне повітря із камери і свіже повітря із приміщення через вихідну щіль 8 для основи всмоктується вентилятором, проходе через фільтр, в якому очищається від пилу, і поступає в калорифер.

Технічна характеристика камерної шліхтувальної машини ШКВ - 180

Швидкість руху основи, м/хв. 16-18

Заправ очна довжина основи, м

В машині42

В сушильній зоні 32

Максимальна кількість шліхти, що заливається в ванну,л 250

Продуктивність машини, кг/г228

Випарювальна властивість машини

Вологість основи після віджиму

Максимальний діаметр навивки

Ниток на ткацький навій , мм800

Мінімальний діаметр ствола тк. навоя, мм 150

Габаритні розміри машини, мм

Довжина 11475

Ширина3940

Висота 4292

Обслуговування шліхтувальних машин і правила безпеки.

Кожна шліхтувальна машина обслуговується двома робочими старшим і мо-лодшим шліхтувальниками. При обслуговувані шліхтувальних машин вони підруководство старшого шліхтувальника виконують слідуючи роботи: регулюютьторможіння сновальних валів, видаляють хомути зі снувальних валів, перевіряютьроботу регуляторів, які забезпечують постійну температуру і рівня шліхти в кориті, перевіряють тиск пара в барабанах або температуру в сушильній камері; регулюють роботу фрікціона і прижимного пристрою, забезпечують правильну навивку основи на ткацький навій.lIIліхтувальники забовязані: підготовлювати машину до роботи і заправляти снувальні вали, прокладати шнурки і розділітельні прутки і своєчасно проводити їх пере прокладку, накатувати сукна на віджимний вал і регулювати віджим, регулювати швидкість шліхтування і швидкість різних органів машини з метою забезпечення мінімальної витяжки, контролювати якість поступаючої шліхти, зніматинапрацьовані ткацькі навої і заправляти пусті, систематично перевіряти роботусушильної частини машини і автоматних пристроїв, своєчасно змазувати обертающієся частини машини.Небезпечними містами на машині являються шліхтувальне корито, сушильна частина, паропроводи, вали і всі обертаючі частини машини. для попередження нещасних випадків шліхтувальники повинні соблюдати правила:приступати до роботи лише після того, як лічний одяг приведен в порядок. Перед пуском машини перевірити, немає в барабанах води; при налічіє води їїпотрібно видалити.при підготуванні шліхти пар потрібно пускати повільно, слідкувати за тим, щобтемпература шліхти не піднімалась вище нормальної.слідкувати за тиском пара; категорично забороняється працювати з тиском вищепередільного.систематично перевіряти роботу манометра і запобіжних клапанів.при заправці снувальних валів і сьомі ткацьких навоїв користуватися підйомниммеханізмом.Зрізати хомути і розкладати нитки в рядок можна тільки на тихому ходу машини.не можна на ходжу обмахувати і чистити машини, прибирати під машиною,змазувати і ремонтувати машину.

Обов'язки шлітувальниці

1. Прийти до початку роботи за 15-20 хв, прийняти зміну

2. Регулювання та гальмування шліхтувальних валів

3. Видалення хомутів зі снувальних валів

4. Перевіряє роботу регулятора

5. Тиск пару та температуру

6. Підготовляє машину до роботи

7. Заправляє основні валики

8. Прокладає шнурки

9. Регулює швидкість шліхтування

10. Якість шліхти

11. Збой ткацьких навоїв і заправка пустих

3.5 Емульсування пряжі

У вовняній отрослі текстильної промисловості емульсування відбувається трьома способами: на снувальних машинах стрічкових машинах в період перевиванняоснови з барабана на ткацький навій, на спеціальних перегоно-емульсуючих машинах МПЄ-180 і МПЄ-230 і на шліхтувальних машинах при виключенні операції сушки (холодне шліхтування).

Розглянемо пристрій і роботу емульсуючої установки, пристосованої до стрічкових снувальних машин СЛ-250-Ш2.Обладнання для приготування емульсії складається з трьох баків.

Емульсуюча машина МПЄ-180

Два бака 8 (мал. а) служать для приготування розчину антисептика і емульсії і обладнанні механічними мішалками, які приводяться в рух від електродвигуна. Готова емульсія поступає самотіком поступає в третій, розподільний, бак 7, з якого вона по трубопроводу 5 подається в емульсійний резервуар 11. В останньому рівень емульсії автоматично підтримується постійним. По мірі розходу і зниження рівня да¬тчиком 10 ПР-1 електричний сигнал передається в регулятор 9, який виконавчиморганом відкриває кран 6 на трубопроводі 5.

Емульсуючий резервуар 5 (мал. б) ємністю 15-20 л розташовано між снувальним барабаном 1 і направляючими валами 2. Нитки основи, змотуясь зі снувального барабана, торкаються емульсую чого валика 4, який обертається в протилежному від руху основи сторону від електродвигуна 2 через редуктор 1 і зірочку 3. Пряжа з нанесеною на ї-і поверхню емульсії далі проходе направляючі вали і навивається на ткацький навій 3.

Через трубопровід 12 відбувається злив відпрацьованої емульсії в каналізацію. Кількість емульсії, наносимої на нитки основи, залежить від частоти обертання емульсую чого валика, яку можна встановлювати за допомогою змінних зірочок 3 і змінюють від 9 до 23 м/хв.

Технічна характеристика машини МПЄ -180

Робоча ширина, мм1900

Вологість основи після нанесення емульсії, % 15-30

Витяжка основи, не більше %2

Ткацький навій, Н 320

Максимальна робоча ширина винни

Емульсую чого апарату, л36

Змінного стуму, кВт10,3

Габаритні роміри машини, мм

Довжина 12400

Ширина3300

Висота1900

Пороки шліхтування. (емульсування)

· Пороки шліхтування основи утворюються із-за порушення технологічного режиму приготування шліхти, неякісний догляд за машинами і їх обслуговування.

· Слабо проклеєна основа отримується в наслідок застосування рідкої шліхти при недостатній концентрації або в'язкості.

· Переклеєна основа отримується при великій концентрації шліхти, поганому її розігріві, слабому віджимі і глибокому поглибленні в ванну.

· Нерівномірний приклей може відбутися при різких коливаннях рівню атол температури шліхти в клеївій ванні.

· Лєпішки, клякси утворюються від попадання на віджату основу комочків абоплінок шліхти.

· Недосушена основа і підвищена вологість емульсованої основи отримується при збільшенні швидкості шліхтування, недостатньої температури сушильного апарата.

3.6 Пробирання пряжі

Заключним процесом підготовки основи до ткацтва є пробирання основних ниток, та продівання їх в глазки ламелей, галев та зубців берда. Статистикою встановлено, що в ткацькому виробництві всередньому пробирають не більше 10-15% загальної кількості основи. Цю операцію використовують при зміненні заправки основи ткацького верстату та при необхідності заміни або ремонту зношених берд та ремізок.

Процес з'єднання ниток нової та доробленої основ за допомогою сучіння та склеювання називається присучуванням. Ручне присучування дуже трудомістке та в теперішній час майже повністю замінене прив'язуванням ниток вузлов'язальною машиною, коли з'єднаня нової та доробленої основ здійснюється за допомогою вузлів.



Технологічна схема проборного верстату ПСМ

Станок призначений для механічного відбору ниток основи, механічної проборки їх в бердо та ручної проборки в глазки галей. Відбір ниток основи виконується як з прокладеними цінами, так і без них. Цінами називаються прутки, які ділять нитки основи на парні та непарні.

Нитки основи з ткацького навою 1, укладеного в кронштейні 2 навоя, поступають в зажимні коробки 3 та 4, а потім укладаються на кардо щітку 5.

Зажимні коробки при заправці основи займають горизонтальне положення, а основу заправляють перпендикулярно їм. Обертанням кардо щітки основа натягується та паралізується. Щоб попередити захрещування ниток, натягнуту основу розчісують ручною щіткою, а натяг регулюють гвинтом 6. Потім стійку 7 приводять в вертикальне положення та підводять каретку відбору ниток так, щоб щуп каретки торкнувся першої нитки основи. Відібравши вручну першу нитку, пускають каретку на вибрану швидкість в автоматичному режимі роботи. Якщо основа з цінами, після установки каретки в цінові палички за допомогою голки протискують цінові шнури, а потім каретку підводять до основи.

Технічна характеристика проборного верстату ПСМ

Максимальна заправ очна ширина верстату. Мм 250

Номінальна щільність пробираємих ниток, текс 15,5-100

Максимальне число встановлених ремізок 12

Швидкість пробирання ниток, число ниток в хв.80100

Швидкість пробирання ниток в берду, число ниток в хв.До 12

Потужність 30

Число обертів вала , хв. 5000

Габаритні розміри , мм

довжина 2470

ширина 2050

висота 2050

маса верстату ,кг 500

Кінематична схема проборного верстату ПСМ

Рух каретки здійснюється наступним чином коли під щупом 1 відсутня наступна нитка шток, який змонтований на важилі, входить в паз щупа, тим самим звільняється важиль 3 на верхньому кінці якого закріплена собачка. При звільненні цих важелів залишається, а потім за допомогою кулачка 2 здійснює робочій хід, що забезпечує оберт храповика на задану кількість зубців, яке встановлюється гвинтом. Якщо під щупом 1 є нитка, рух не відбувається номер голки для відбору ниток залежить від лінійної щільності пряжі.