Технології ткацького віробництва

Продуктивність поборного верстату ПСМ

Норма продуктивності проборного верстату, основ/г

Де: - швидкість пробирання нит/г

= 0, 686

Відпадки в пробиранні

Обов'язки проборщиці:

· Вивчати і вдосконалювати методи безпечної роботи;

· Виконувати тільки доручену роботу;

· Не працювати на несправному верстаті та з несправним інструментом;

· При отриманні травми на виробництві негайно звернутись медичний пункт та повідомити майстра чи начальника цеху про випадок;

·

Вимоги безпеки перед початком роботи

· Прийти на роботу за 15-20 хв. До початку зміни, привести в поядок робочий одяг, волосся ретельно убрати під головний убір.

· Впевнитися в справності робочого верстату, перевірити надійність кріплень на навої на верстатах.

· Довідатись у змінниці про змінені під час роботи недоліків. Якщо вони не усунені, повідомити про це помічника майстра.

· Слідкувати, щоб галевах не стирчала проволка, щоб не проколоти руки.

· Зіпсовані галева та ламелі не кидати на підлогу, а скласти у видне місце.

Вимоги безпеки під час роботи

1. Подавальщицям тримати ламелю пальцями нижче отвору для гачка, щоб не травмувати руки гачком.

2. Розбираючи гачок, верхню направляючу рейку знімати та ставити поруч з верстатом .

3. Обережно користуватися ріжучим інструментом.

4. Зберігати в чистоті та порядку робоче місце та проходи, не загромаджувати.

Вимоги безпеки по закінченню роботи

· Вимкнути машину після повного зупину робочих органів почистити її. Убрати інструменти у відведене місце.

· Прибране місце здати зміннику і повідомити його та майстра про замічені під час роботи недоліки.

· Відповідальність за невиконання інструкцій

Вади проборного відділу

Пороки і відпадки при пробиранні і при прив'язуванні основних ниток отримуються головним чином із-за необережності або неуважності проборщіці, подавальшщіці і вузловязальщіці. Основні причини виникання пороків:

Поміхи виникають при пропущенні зубців берда або галев ремізка, а також при продіванні в них зайвих ниток;

Збитий малюнок при проборці ниток без урахування рапорта проборки в ремізки ;

Закрашені нитки при неправильній заправці ниток в зажими або в гребінці, також неуважність подавальщіці.

Неправильно пробрані кромки кромочні нитки неправильно заведені в зубці берда,

Парочки до однієї нитки старої основи прив'язані до нової основи.

3.7 Прив`язування пряжі

Прив`язування це заключний процес перед новим ткацтвом

Мета процесу прив'язування- це з`єднання ниток старої основи з нитками нової основи

Інструкція

З охорони праці для прив'язування

Основні положення

Небезпечними місцями при проборці основи є: галива, ламелі, ламельний прилад, бердо, ніж, сачок учний, просці.

Прив`язувальниця зобов'язана:

1. Виконувати і вдосконалювати уміння безпечної роботи

2. Виконувати тільки доручену роботу

3. Не працювати на несправному верстаті та з несправними інструментами

4. Вимагати швидкого усунення недоліків, які можуть викликати застой

Вимоги безпеки перед початком роботи

1) Привести в порядок робочий одяг, волосся ретельно прибрати під хустку.

2) Перевірити надійність прикріплення навоя на перезі

3) Перевірити наявність та справність робочого інструменту

4) Зіпсовані галива і ламелі не кидати на підлогу, а складати у місце

Вимоги безпеки під час роботи

1. Протяжку та зупинку ниток проводити тільки при зупиненому верстаті

2. При протяжці основи не торкатися до рухомих частин механізму

3. Перевірити наявність та справність робочого інструменту

4. Зіпсовані галева та ламелі не кидати на підлогу, а складати у відведене місце

Вимоги безпеки під час роботи

1. Протяжку та заправку ниток проводити тільки призупиненому верстаті

2. При протяжці основи не торкатись до рухомих частин механізма

Вимоги безпеки по закінченню роботи

1. Прибрати робоче місце

2. Робочий інвентар встановити в відповідне для нього місце

3. При помічені недоліків в роботі повідомити змінного майстра

Технологічна схема вузлов'язальної машини УП-2М

На малюнку приведена технологічна схема заправки ниток основи 1 з ткацького навою, яка отримана зі шліхтувальної або стрічкової снувальної машини. Передвижка стійка з зажимами складається з двох пар кронштейнів: нижніх 2 та верхніх 3, з'єднаних між собою зубчатими стійками 4 , що дозволяє встановити за допомогою рукоятки 7 на необхідну висоту зажими при заправці ткацьких верстатів. На верхніх кронштейнах встановлені зйомці коробки верхніх зажимів 5, з'єднаних з кронштейнами за допомогою пальців 6, які проходять через отвори ланок зажимів.

Нижні зажими 8 рухомі відносно верхніх, так як вони прикріплені до двох кронштейнів 9 з колесика, які опираються на напрямлювачі 10, які закріплені на верхніх зв'язах стійки, та можуть по них переміщатися. Кронштейни 9 з'єднані між собою зв'язями та представляють собою жорстку раму, до якої прикріплена зубчата рамка 11. До кронштейнів 3 стійки прикріплена зубчата рейка 12. З обома рейками зчіпляються черв'яки вузлов'язальної каретки. Каретка по мірі зв'зування отримує поступовий рух по нерухомій рейці 12 з права на ліво. За допомогою рейки 11 нижні зажими з новою основою можуть зміщатися по направляючим 10 відносно верхніх зажимів в ту або іншу сторону, так що крайня чергова нитка навою основи розміщається точно під крайньою ниткою старою основи. Верхні та нижні зажими закріплені однаково та мають вид коробок або жолубів прямокутного січення з гумовими прокладками на бокових стінках та з дерев'яними брусками на дні . на ці бруски накладають металеві накладки 13.

Технічна характеристика вузлов'язальної машини УП-2М

Номінальна лінійна щільність вовняної пряжі, текс 42-22

Одиночна гребінного прядіння 64*2

Кручена гребінного прядіння 60-400

Потужність,Вт 50

Напруга ,В 127

Число обертів колектора,хв. 8000

Габаритні розміри машини, мм

Довжина2700

Ширина600

Висота704-1037

Маса машини, кг378

Продуктивність вузлов'язальної машини

Норма продуктивності вузлов'язальної машини

Н_вузл.=

Н_вузл.=

Відпадки при прив'язування

О_вузл.=

О_вузл.=

3.8 Перемотування уточної пряжі

Мета процесу перемотування - це перемотати уточну пряжу з уточної бабіни, шпулі чи трубчатого початку на конічну чи циліндричну бабіну. З метою подовження нитки, видалення вадів та складання такої паковки, яка необхідна для подальшого технологічного процесу, тобто процесу запарювання.

Параметри перемотування

- Швидкість премотування , м\хв

- Щільність намотки, г/см³

- Температура, °С,T°

- Відносна вологість,% W

Обов'язки мотальщіці

1. Виконувати план;

2. Випускати якісну продукцію

3. Вивчити методи безпечної праці;

4. Виконувати тільки доручену роботу;

5. Не працювати на зламаному обладнанні;

6. Вимагати швидкого усунення недоліків, які можуть призвести до нещасного випадку;

Техніка безпеки мотальниці

1) Перед початком привести до порядку робоче місце;

2) Зберігати робоче місце в чистоті;

3) Забороняється працювати на поломаному обладнанні;

4) Зупинку зажимів виконувати разом

5) Слідкувати щоб пальці не потрапили в щілини між зажимами;

6) Підключити каретку в мережу тільки після зєднання шнура з веделкою каретки

7) Регулювання та видалення дефектів виконувати при вимкнеій каретці

8) При вимиканні каретки шнур вішати під машину

9) Підчас роботи вузлов'язальної каретки:

- шітка повинна бути опущена;

- не затримувати руки під зажимами

- зажими знімати обома руками та надійно встановлювати їх в гнізда під машину

10) Упавщі під машину речи підімати, тільки вимкнувши каретку.

11) Чистку та обмашку виконувати при вимкненні електро двигуна та каретки

12) При різній розладці вузлов'язальної машини передати майстру чи начальнику зміни

13) У випадку зупинки передачі електроенергії вимкнути машину, при початку подачі електроенергії пускати машину з дозволу майстра



Технологічна схема верстату уточно мотального автомату АТП -290

Горизонтально розташовані веретена 1 отримують лише обертальний рух. Робоча частина веретена, на яку намотується нитка, має довжину, трохи більшу висоти конуса качана. Кінець нитки закріплюється в прорізи веретена. Нітеводітель 2, здійснюючи зворотно-поступальний рух, розкладає хрестоподібно нитку на веретені. Нітеводітель 2 отримує рух від спеціального кулачка. Розкладка нитки виробляється між двома конічними роликами 3, які вільно обертаються в підшипниках. У міру ущільнення пряжі, намотаною між конічними роликами, качан витісняється. Необхідна щільність качана досягається за рахунок тиску переднього гнізда 4 пресуючої каретки, яке підтримує качан, обертаючись разом з ним.

Технічна характеристика уточно-мотального автомату АТП-290м

Частота оберту веретена, хв. 6000-1200

Число обертів веретена за один хід нитководія 15,9

Довжина резервної намотки, м 2.5-9

Довжина шпкули, мм 160-210160-210

Діаметр намотки, мм24-40

Число секцій 4

Число веретенних голівок в секції 6

Відстань між веретенами, мм 300

Потужність кВт1,5

Чистота оберту вала, хв.950

Габаритні розміри, мм

Довжина4800

Ширина1190

Висота2200

Маса автомату 1600

Кінематична схема уточно-мотального автомату АТП-290м

Передача здійснюеться від загального електро двигуна 2. За допомогою клиноремінної передачі 1 отримуе рух головний вал 3. Від вала через ремінну передачу 4 та шестерень z4, рух передаеться верхньому валу 5, та ведучому шпинделю. Від проміжного вала 7, через шестерні z5 та z6 рух отримує ексцентриковий вал 8, на рухомий шпонці вала розташований ексцентрик 9. Обертаючись, ексцентрик забезпечує переміщення нитководія 10. Палець 11 який входе в паз сповіщуючий шестерні вістове переміщення. По можливості кривошипу тяги 13 та важеля 14, несучої собачки 15 рух від шестерні z10 та z11 рух передаеться гвинту 16. Гвинт з`еднаний з рамою 17, яка передае поступовий рух ексцентрику

Кінематична розрахунок мотального автомату АТП-290м

Частота обертання шпинделя , об/хв..

Пн = Псл * Lсм * Lм * n;

Пн = 910*0,57430*11,4254*0,94 = 56/2

Частота обертів в ексцентриковий нитководій

Пл = Псл * ісм *ім. *n;

Пл = 910*0,5743*0,7198*0,94=353

Швидкість ниток основи

U= ;

U =

d =;

d = = 23,5

Кількість витків пряжі

Ч = ;

Ч = = 15,89

Частота обертів вала автомата

Павт. = Псл. = * n;

Павт. = 910* * 0,94 = 5,73

Частота обертів валу вертикально

Пт = Павт. * ;



Фактична продуктивність уточно - мотального автомата

Пф = * ККЧ;

Пф = = 28,67

Вади і відпадки при перемотуванні уточної нитки

Вади розладки окремих механізмів уточно - мотальних автоматів, також неуважність рототи мотальщіці можуть привести до повищенню відпадків перемотаної уточної пряжі.

Основними відпадками являються :

- Неправильна форма і розміри початка;

- Зайва мяка чи туга намотка;

- Більші вузли;

- Нахлистка ниток;

- Намотування на початок пряжі різнолінійної щільності ;

- Загрязнення початка

Відпадки :

Відпадки при перемотування утворюється із кінців нитки, відірвавши при ліквідації обривів при обмотуванні прядильного браку при при заправці її і із кінців залишившихся на бобіні при неповному змотуванні.

Підготовка уточної пряжі до ткацтва

Уточна пряжа поступає на вовноткацькі фабрики в прядильних початках та бабінах, які не завжди можна використовувати на ткацькому верстаті. Тому мета процесу підготовки утка до ткацтва заклечається в створенні уточних наківок, необхідних для використання їх на ткацькому верстаті; зняття напруги кручення та придання пряжі більшої рівноти та еластичності; змінення структури намотки початку для попередження зльотів витків.

Підготовка уточної пряжі до ткацтва складається перемотуванні, запарюванні та емульсуванні утка та очистки шпуль після ткацтва від залишків пряжі. Перемотування пряжі пряжі виконується на різні паковки: уточні бабіни хрестової намотки для без човникових ткацьких верстатів; уточні початки на шпулях або трубчаті початки для механічних та автоматичних ткацьких верстатів;

3.9 Запарювання пряжі

Уточну пряжу в прядильних або трубчатих початках, на шпулях або бабінах перед переробкою на ткацький верстат зволожують, емульсують або запарюють. Мета цих операцій - покращити технологічні властивості уточної пряжі, так як скручені волокна у пряжі фіксують, збільшується зв'язність окремих витків на уточній паковці:

Запарна камери АШР-3М

Запарну камеру вмикають у склад автоматичної поточної лінії для вакуумного запарювання - ЛТП-25 або АШР-3М. камера представляє собою герметично-закритий циліндр, в середині якого розміщений конвеєр. На це конвеєр встановлюють 3-6 ящиків з пряжою, в камеру підводять труби від вакуумного насоса ВВН-3 та паро-провіда з датчиками тиску, електромагнітним клапаном та датчиком температури повітря в камкрі.

Технологічна схема запарна камери АШР-3М



Послідовність роботи камери:

- загрузка пряжі в камеру -1 хв;

- створення вакууму в камері перед подачею пара -2 хв;

- подача пару (запарювання) від 5-20 хв;

- випуск пару вакуумним насосом в ресивер-0,5 хв;

- вигрузка пряжі з камери з одночасною загрузкою наступної партії- 1хв.

Запарка камери може робити як в ручному. Так і в автоматизованому режимі.

Камера представляє собою трубу 1 з всіх сторін є фланці 2, з проходом для ящиків з пряжею, герметично закриваючими дверцятами 3. Для переміщення ящиків в середні камери передбачений штанговий транспортер 4, пар подається в камеру по трубі 5, розташованій у верхній частині камери і маючи по довжині отвір для рівномірного розподілу пари.

Повітря з камери висмоктувати у вакуум насосом 6, через трубу 7 режимом запарювання пряжі в камері контролюється термометром 8 і вакуумомметром 9

Технічна характеристика запарної камери АШР - 3М

Продуктивність, кг/год 500

Продовження циклу роботи,хв. 6-20

Розрядження, яке утворюється у комірі,Па16,7-7,3

Витрати пара, кг/год 30

Середня кількість пряжі у ярках, кг 30

Швидкість руху ящиків, м/с0,2

Габаритні розміри,мм

Довжина запарної камери3100

Довжина запарної камери з рольганами13260

Ширина з пультом управління2410

Висота2410

Маса камери, кг3400

Вади запарювання пряжі

Велика нерівномірність пряжі по висоті - недостатне запарювання. Інтенсифікувати запарювання пряжі шляхом підвищення відносної вологості в камері і збільшити тривалість запарювання.

Різна нерівномірність і різновідтінність по кольору - нерівномірне запарювання в різних місцях камерної площі. Забезпечити механічний доступ пари до всіх паковок.

Місцеве змінення фарбування - на поверхню паковок місцями попадають краплі води. Видалити пряме попадання на паковки крапель води, яка конденсується під час запарювання на стінах камери.

Зменшення щільності і подовження нитки, поява жовтизни волокон - деструкція волокна в процесі запарювання. Знизити температуру запарювання і зменшити його тривалість.

3.10 Ткацтво

Приготовлена основна та уточна пряжа поступає в ткацький цех, на верстат де виробляється тканина заданої будови, щільності, переплетення та ширини. Всі ткацькі верстати які використовуються в світовій практиці текстильного машинобудування поділяються по ряду ознак.

По принципу утворення тканини обладнання поділяється на ткацькі верстати з періодичним формуванням тканини де утворюється циклічний зів та утворюється фронтальний прибій уточної нитки де утворюється багатохвильовий, бігучий поперек основи зів та виконується точений прибій.

По способу живлення утком ткацькі верстати поділяють на човникові, де уточна нитка вноситься в зів за допомогою човників-носіїв уточних паковок, які рухаються в зіві, та на без човникові з нерухомо встановленими бобінами, з яких уточні нитки відрізками вносяться в зів різними устроями.

По виду зівоутворення верстати поділяються на верстати з ексцентриковими, кареточними та жакардовими механізмами.

По числу використовуємих в роботі кольорів або видів уточних ниток верстаи поділяються на однокольорові та багатокольорові (до 8 кольорів).

По виду виробляємих тканин - на верстати для виробітку сукняних, костюмних та хусткових тканин, для виробітку пальтових та ковдрових тканин, для виробітку технічних сукон.

По конструкції бойового механізму верстати бувають з кулачковим, кривошипним та пружинним боєм.

Рапірний килимовий верстат марки ALD - 62

На верстаті ALD - 62 ниті корінної основи нижнього полотна змотуються з навою 5, верхнього полотна - з навою 1, настил очна основа нижнього полотна - з навою 4, верхнє - з навою 2. Заправляється через вали 6 глазки галев 14 ремізок, зуб берда 13.

Ворсові нитки намотані на бабіни , які встановлені на шпулярнику , пробираються в заднє бердо 3 , між ціновими прутками 15, пробираються в лиці

7 жаккардової машини 16, зуб берда 13.

У опушки килима ворсові нитки загибаються у верхнє і нижнє полотно, утворюючи покрів з візерунком.

Із зони формується полотно, яке розрізають ножем 10, через кальян 8, прижимні віджимні вали 9, і навивається на два товарних валика.

Технічна характеристика килимового верстату марки ALD - 62

Кількічсть систем основних ниток Висота ворсу, мм при пуску при режимі

Номінальна ширина верстату, см270

Частота обертів головного валу, хв.^-1100

Кількість рапір:

Подающихся2

Приймаючих2

Ремізопід'ємний механізмексцентриковий

Кількість зівоутворюючих кулачкових пар4

Кількість ткацьких навоїв4

Переплетінняскладне

Кількість систем основних ниток3

Висота ворсу, мм9

Ширина готового товару, см100

Кінематичний розрахунок килимового верстату марки ALD - 62

1.Число обертів головного валу верстату, хв^-1

Поб.=Пш* *з

Поб.=935* *0,96=269,28

2. Розрахунок щільності тканини

Рос=Рог*(1*)



Рос=135*(1*)=139

Рус= Руг*(1*)

Рус=144*(1*)=140

3. Фактична продуктивність ткацького верстату

Пф= * ККЧ

Пф= * 0,807=14,87

4. продуктивність ткацького верстату

П= * ККЧ

П= * 2,02=16,06

5. Продуктивність верстату в ут/год.

Пф=Поб*t=269,28*60=16156,8

Обов'язки ткача

1. Використовувати план та випускати якісну продукцію.

2. Робітниця повинна знати робочі прийоми.

3. Ткаля повинна знати правила експлуатації обладнання, правила внутрішнього розпорядку.

4. При появі розладок попередити майстра.

5. Ткаля повинна удосконалювати методи своєї праці.

6. Економити сировину та домашні матеріали.

7. Ткаля повинна удосконалювати техніку безпеки.

Техніка безпеки ткача

1. Ткаля повинна знати всі небезпечні місця верстату та правила експлуатації.

2. Працювати в спецодязі та хустинці.

3. Корпус електродвигунів повинен бути заземленим.

4. Ткаля повинна робити чистку, змазку, обмашку.

Нормалізація заправки та наладки килимових верстатів

Нормалізувати процес ткацтва - це значить установити оптимальні параметри процесу формування та заправки верстата. Нормативи заправки та наладки ткацьких верстатів полегшують помічнику майстра їх обслуговування, зменшують час наладки верстата, відповідають зниженню обривності та підвищенню продуктивності обладнання та праці.

Використання пряжі та пороки сурових килимів

Використання пряжі в ткацтві визначаються виходом з неї сурових тканин, вираженим в відсотках. Цей показник характеризується також кількістю відпадків, отриманих в процесі переробки по переходам ткацького виробництва. Наприклад, при виході сурових тканин с пряжі, дорівнюючим 98%, відпадки складають 2%.

Відпадки ткацького виробництва поділяються на видимі та не видимі (безповоротні). До перших відносяться круті кінці, осічка, до других - відпадки, зв'язані з розплетенням пряжі її висушуванням при не виконанні температурно - вологісного режиму в цеху, та т.д. видимі відпадки складаються з відпадків основи та утка.

Вади сурових килимів

Блізни - недостатність однієї або декількох основних ниток, причиною цього є неуважність ткача.

Пвдплетени - порушення переплетення тканини які виникають при обриві однієї або декількох основних ниток, які заплітаються кінцями з сусідніми нитками.

Відрив - обрив більшої кількості основних ниток внаслідок заміни човника в зіві або по іншим причинам.

Недосіки - поперечні смуги на тканині з пониженою щільністю по утку які отримуються при твірній роботі недосіяного механізму товарного регулятора, а також при не вірній подачі основи з навоя.

Проліт - відсутність однієї або декількох уточних ниток по всій ширині тканини або на її частині.

Забоїни - поперечні смуги на тканині з підвищеною щільністю по утку, які одержуються при невірній роботі недосіяного механізму товарного регулятора, гальмо основи .

Редоч - тканина яка вироблена з пониженою щільністю по утку при невірній роботі товарного регулятора або недостатньому натягу ниток основи.

Нерівно мірний прибій утка - чергуючоїся щільні та рідкі поперечні смуги на тканині, які виникають при невірній роботі товарного регулятора, ізносі підшипників поводків батана та підшипників нижнього вала, розшатаності берда у пазі вершина та невірні подачі основи.

Піднирки - невірне переплетпння ниток утка з нитками основи на невеликих ділянках по ширині тканини.

Зльоти - зароблені тканину пучки, які складаються з декількох витків уточної нитки.

Розсічки - роз движка ниток основи або неоднаковий просвіт між ними.

Парочки - розміщення основних ниток по дві, як вони пробрані в бердо, в результаті лицьова сторона немає застила.

Погані кромки - хвильові або з бахромою, різної ширини та товщини.

Слабіни та морщини - випуклості та поглиблення на тканині.

Прикат та розриви тканини - при неполадці шпаруток, а також при не обережному відношенні з тканиною.

Потовщення нитки - нитки, зароблені в тканину та маючі діаметр, перевищуючий діаметр ниток основного фона тканини



3.11 Чистка та розробка сурової тканини

Агрегатно-поточна лінія АПЛ-2

В уточно - контрольному цеху ткацького виробництва при оцінці якості поступивши сурових тканин користується відповідним обладнанням. В останній час на багатьох текстильних підприємствах для розбраковки та урахування тканин використовується поточні лінії МИР - 2М. Куски тканин підібрані по артикулу, потрапляють в комірки механізованого стелажа 1, з якого вони в ручну подають на розкатний устій ( РУ - 1) 2. Якщо механізованих стелажем не має, куски подаються внутрішньо фабричним транспортом відповідно в розкатний устрій. В цій зоні здійснюється прийомка тканини та оформлення на неї документів. Розкатний устрій складається з валиків для укладання на них кусків тканини, самоваги для їх звішування та двох тянульних валиків для розмотування тканини в компенсатор. Тут початок поступившого куска зшивають з кінцем тканини попереднього куска на швейній машині 235 кл. (3). Потім тканину направляють в перший компенсатор 4 місткістю до 5-6 кусків та на контрольно - розбраковочний стіл 5, на якому виконується попередня чистка лицьової сторони тканини. На цій ділянці тканина рухається на пониженій робочій швидкості 0,3 - 0,5 м/с.

Далі тканина поступає в компенсатор 6 місткістю до 1600 метрів тканини, яка знаходиться перед стригально - чистильною машиною. З компенсатора камвольна тканина проходить стригально - чистильну машину 7 типуСВ4 - 180 або УСД - 180, до чотирма круглими щітками та чотирма стригальними ножами здійснюється її двостороння чистка від виступаючих вузелків, та кінців кромочних ниток.

Суконні тканини стрижці не підвергають, тому вони поступають відповідно на браковочно - мірильній машині БМ - 270 - Ш2, встановленні замість стригально - чистильних. На цій машині здійснюють промірювання, звішування та розбраковку суконних тканин зі швидкістю 5-50 м/хв.Зі стригальної машини комвольна тканина направляється в компенсатор 8, з нього на стіл 9 типу СЧ - 1 першого браковщика або такий же стіл другого браковщика, який виявляючи пороки, встановлюють якість тканини та визначають сортність куска в цілому. На столі першого браковщика кінцево розбраковують куски тканини з непарними номерами, на столі другого - куски з парними номерами. Куски тканини які не розбраковую на даному столі, переганяють з високою швидкість компенсатор 10, який встановлений перед вишивальною машиною 11 типу МВ - 50. Цією машиною тканину маркерують та ставлять ярлик з оцінкою якості куска. Потім куски самокладом 12 складаються складками довжиною 1 м. напільний транспортер для відправки у відділочне виробництво.

Замість столів СЧ-1 або СЧ-2 використовують браковочні машини Б-180-5 або Б-280-5, які призначені для візуальної розбраковки, вимірювання метражу та складування в «книжку».

Синхронна безперебійна робота всіх машин, які входять в поточну лінію, забезпечується правильним співвідношенням швидкостей руху суворої тканини на кожній операції.

Поточні лінії для чистки та розбраковки вовняних сурових тканин підвищують продуктивність праці та полегшують працю робочих. Крім того, вони відповідають під'єму культури виробництва в уточно бракованих цехах ткацького виробництва.

Технічна характеристика агрегатно-поточної лінії АПЛ-2

Лінійна швидкість руху тканини, м/хв.

На першому компенсаторі 80

Розбраковка і облік 24

Транзитна швидкість150

На універсальній стригальній машині 40

На столах останкової чистки40

На столі заключного контролю48

Електродвигун АПЛ-2

Кількість, шт. 9

Потужність одного електродвигуна,кВт0,6

Число обертів головного вала, хв^-1 1400

Електродвигун швейної тамбурної

Вишивальної машини

Потужність одного електродвигуна , кВт 0,27

Число обертів одного головного валу, хв. ^-11400

Орієнтоване виробництво АПЛ, м/год450-760

Габаритні розміри, мм

Довжина27000

Ширина4300

Висота2400

Розрахунок

Продуктивність поточної лінії

3.12 Склад сировини

Тканина в рулонах поступає на склад сурової тканини, де вона зберігається на стелажах, складна штеблями по партіях і кольору. Кожна партія тканини супроводжується специфікацією, в якій вказується номер куска, метраж, вага, ґатунок.

Зі складу сировина т канина поступає у обробне виробництво.



4. Характеристика тканини та пряжі

Характеристика пряжі

Килимова доріжка чистововняна артикул 7ВЗХК94 розміром 1x2, виготовляється на килимовому верстаті марки 4864 фірми „Веба” (Німеччина), з жаккардовою машиною Ж-880. Килимова доріжка виготовлена у п'яти кольровій гамі крупно візерунчастим переплетенням для створення ворсу і кольору, завдяки чому і з'являється чудовий асортимент цих виробів: класичні візерунчасті малюнки,кольори, а також висока якість.

Килимові доріжки виготовляють із натуральної сировини:

Ворсова основа вовняна, лінійною щільність 125ТЕКСx3. Корінна з настнлочною основою - складаються з відбіленої бавовняної пряжі, щільністю 25х2х3 і 25х2х3х2 ТЕКС. Уточна пряжа льняна, щільністю 280х2 ТЕКС.

Характеристика пряжі.

Вміст сировини, %	Лінійна щіль-ність, текс	Відносне відхилення кондиційної лінійної щільності%	Абсолютне розривне наванта-ження, гс	Питоме розривне наван-тажен-ня,мм/ текс	Гатунок	Коефіцієнт варіації,% не більше
						По лінійній щільності	По розривному наванта-женю
Вовна 80	125х3	44	900	70	1 2	7,0 9,0	17 19
Капрон 20	125	44	2900	70	1 2	7,0 9,0	12 15

Подовження при розриві, % не менше	Крутка	Коефіцієнткрутки	Вагова чистота вовняного волокна	Кондиційна вологість	Лінійна щільність, текс
20 14,1	300 22,5	30 6,8	78 7,11	14,6	25х2х3
Відносне відхилення кондиційної лінійної щільності,%	Ґатунок	Питоме розривне навантаження	Коефіцієнт варіації по розривному наванта-женню,%	Показник якості, не меньше	Коефіцієнт крутки
		ге/текс	мН/текс
± 2	1 2	14,5 13,5	142,2 132,4	8,7 9,4	1,67 1,44	38

Заправочний малюнок килима артикул 7В3ХК94.

К_1Н, К_2Н - корінні нитки нижнього полотна;

К_1В, К_2В - коріння нитки верхнього полотна;

Нн - настилочна нитки нижнього полотна;

Нв - настилочна нитка верхнього полотна;

В_О - ворсові нитки.



4.1 Заправочний малюнок тканини

4.2 Заправочні данні на тканину

По основі

Номер берда42

Число ниток з зуб берда у тому числі11

Ворсових 5

Корінних 4

Настилочних 2

Ширина по берду без пружків,см 100,3

Ширина по берду з пружками,см109

Число зубців берда без пружків 413

Число зубців берда з пружками 421

Число ниток основи без пружків 4540

У тому числі Ворсових 2020

Корінних 1680

Настилочних 840

Число ниток основи з пружками 4572

Лінійна щільність ниток,ТЕКС

Ворсових125х3

Корінних 25х3х2

Настилочних25х2х3х2

Уроблення,

Ворсових 25

Корінних 30

Настилочних 0,3

Число ниток на 10 см сировини

Ворсових 202

Корінних 168

Настилочних 84

Висота ворсу, мм

Суровий товар 9

Готовий товар 8

Маса основи в 1 м сировини без відпадків,г.

У тому числі Ворсових2454

Корінних 184

Настилочних128,5

Маса основи в 1 м сировини з відпадками,г.

У тому числі Ворсових2566

Корінних 203

Настилочних137,5

По утку

Лінійна щільність 280х2

Уроблення, % 0,8

Число ниток на 10 см сировини,150

Маса основи в 1 м сировини без відпадків,г. 857

Маса основи в 1 м сировини з відпадками,г904

Сурова тканина(штучний вибір)

Вага 1 п.м. сурового товару, г/м 3623,5

Вага 1 м² сурового товару, г/м²3623,5

Переплетіння (комбінована саржа)

Готова тканина(штучні вироби)

Вага 1 пог.м готового товару,г/м 3413,5

Вага 1 м готового килиму,г/м 3413,5

Лініні щільність по утку на 10 см 150

Число ниток на 10 см по основі

Ворсових202

Корінних 168

Настил очних 64



5. Технічний розрахунок тканини

Лінійні розміри і густина килимового виробу

1.3.1

Де: Вс - ширина сурового килимового виробу в см;

Вг - ширина готового килимового виробу в см;

Иу - усадка килиму по ширині в обробному виробництві; см;

Довжина шматка сурового килимового виробу, см;

1.3.2

Де: Lг - довжина готового килимового виробу, см;

Ио - усадка килиму по довжині в обробному виробництві, см;

Щільність ниток в суровому килимовому виробі рівна щільності ниток по основі в готовому килимовому виробі, на 10 см;

1.3.3

1.3.4

1.3.5

1.3.6

Щільність по утоку сурового килимового виробу на 10 см;

1.3.7

Де: Ру - щільність по утоку готового товару на 10 см ;

Ширина заправки тканини по берду, см;

1.3.8

Де: ау - уроблення ниток утка в ткацтві ; %;

Довжина основи, необхідна для виробки сурового килимового виробу ,без угарів/ м ;

1.3.9

1.3.10

1.3.11



Де: Lс - довжина сурового килимового виробу;

ао - уработка ниток основи в ткацтві, %;

Lо.в- довжина основи ворсових ниток;

Lо.к - довжина основи корінних ниток;

Lо.н- довжина основи настильних ниток.

Розрахунок основи.

Визначаємо число ниток в основі

1.3.12

де: Ро - густина основних ниток

Вс - ширина сурового килимового виробу;

1.3.13

1.3.14

1.3.15

Для вироблення кромок використовують 32 ниток корінної основи.

оф1.3.16



Загальне число ниток основи

1.3.17

1.3.18

де: Но.ф - число ниток основи фону;

Но.кор - кількість кромочних ниток;

Визначаємо число уточин в килимі на 10 см;

1.3.19

де : Ру - уточних ниток в килимовому виробі.

Lс - довжина сурового килимового виробу;

Визначаємо рапорт візерунку килима по напрямку основи (Rо.візер.) та по утоку (Rу.візер)

1.3.20

1.3.21

де: Ву.віз. - розмір рапорту візерунку по виправленню утоку;

Во.віз - розмір рапорту візерунку по виправленню основи;

ширина рапорту кольору, см.

1.3.22

1.3.23

Рапорт візерунку повторюється по ширині 1 раз

Визначаємо число аркатних шнурів

1.3.24

Число жакардових машин

(880 гачків на 1 машині)

1.3.25

де: О - число працюючих отворів на кассейній дошці

Кгач - кількість гачків на 1 машині.

Розрахунок касейної дошки

Загальне число робочих отворів в кассейній дошці;

1.3.26

де: Аш - число аркатних шнурів

Число поперечних рядів отворів в кассійній дошці

1.3.27



де: О пр - число отворів в поперечному ряду кассейної дошки.

Ширину кассейної дошки

1.3.28

де : В.б ширина пробирання основи в берду ;

Щільність рядів отворів в кассійній дошці на 1 см її ширини, 10 см;

1.3.29

Щільність ворсової основи по кассійній дошці, на 1 см;

1.3.30

де: Рк - густина отворів в кассійній дошці;

Оn - число отворів в поперечному ряді.

Розрахунок берда

Число зубків берда для пробирання ниток фону килима



1.3.31

де: Но.ф - число ниток основи для фону

n ф -число ниток фону, пробраних в зуб берда;

Число зубців берда для пробирання кромочних ниток

1.3.32

де: Но.кр. число кромочних ниток

n кр- число кромочних ниток, які пробираються в зубок берда;

Загальне число зубців берда;

1.3.33

де: Зф - число зубців берда для проборки ниток фону.

Зкр - число кромочних ноток, які пробираються в зубок берда;

Номер берда

1.3.34



де: З - число зубців берда в заправці

Вб - ширина заправки по берду;

Розрахунок ламельного приладу.

Ламелі становляться тільки для коренної основи нижнього полотна.

Ширина пробирання основних ниток в ламелі, см

1.3.35

де: Вк ширина калійної дошки;

Щільність ламелей на рейці , на1 см;

1.3.36

де: Но - кількість основних ниток;

n л.р. - число ламельних рейок;

Вл - ширина пробирання основних ниток в ламелі, см;

Розрахунок лінійної та поверхневої щільності

Маса ниток сурового та готового килиму ;

Маса ворсової основи в 1 пог.м. сурового килимового виробу;



1.3.37

де: Но.в - число ниток основи ворсової

То.в - лінійна густина основи ворсової тканини

а о - уработка ворсової основи;%

Маса корінної основи в 1 пог.м сурового килимового виробу;

1.3.38

де: Но.к - число ниток корінної основи;

Ео.к - лінійна густина корінної основи,текс.

а о.к - уработка корінної основи;%

Маса настильної основи в 1 пог.м сурового килимового виробу;

1.3.39

де: Но.н - число ниток настильної основи;

То.н - лінійна густина настильної основи, текс.

а о.н - уработка настильної основи;%



Загальна маса основи в 1 пог.м сурового килимового виробу;

1.3.40

Маса утоку в 1 пог.м сурового килимового виробу, п

1.3.41

де: Ру - густина по утоку ;

Вб - заправна ширина килимового виробу по берду з кромками;

Ту - лінійна густина уточної пряжі,текс;

Маса 1 пог.м сурового килимового виробу, г/м2

1.3.42

де: Мо - загальна маса в 1 пог.м сурового килиму

Му - маса утоку 1пог.м сурового килиму

Поверхнева щільність сурового килиму г/м2



1.3.43

де:Мс - маса 1 пог.м сурового килимового виробу.

Вс - ширина сурового коврового виробу,м

Маса 1 пог.м готового килимового виробу г/м2

1.3.44

де: Вм - зменшення лінійної щільності тканини в обробці,%

Поверхнева щільність готового товару; г/м2

1.3.45

де: Мг - маса готового товару;

Вг - ширина готового товару

Розрахунок заповнення і наповнення килиму волокнистим матеріалом

Діаметр нитки основи та утоку , мм;

1.3.46

1.3.47

де: dо,dу - діаметр нитки основи та утоку, мм;

Со та Су коефіцієнт визначення діаметру нитки в залежності від густини речовини , з якого складається нитка;

Для апаратної пряжі Со = 1,3- 1,35

Для гребінної пряжі Со = 1,26 - 1,3

Заповнення килиму по основі і по утку, %

1.3.48

1.3.49

1.3.50

де: Ео та Еу - лінійні заповнення тканини по основі та утоку,%

Ро.т та Ру.т - густина по основі та утоку сурової тканини н/10см;

Е - поверхневе заповнення тканини,%

1.3.51

Коефіцієнт заповнення по основі Ео %

1.3.52



Поверхневе заповнення килимового виробу,%

1.3.53



6. Лабораторні випробування

1.Вибір зразків

Лабораторний аналіз тканини випробують по зразкам, відібраним від партій тканин. Тканини розрізняють на сурові (полуфабрикат, які йдуть в отделку) та готові (виділені тканини). Від сурових тканин відбирають 0,5%, а від готових 3% загальної кількості кусків в партії. В обох випадках повинно бути взято не менше трьох кусків. Зразок представляє собою відрізок тканини во всю його ширину. Довжину зразка беруть в залежності від ширини тканини та видів випробування.

Схема розкрою зразка тканини для випробування

Загальний аналіз складається з визначення розривної нагрузки та розривного подовження, щільність по основі і утоку, ваги 1пог.м. та 1м2, ширини тканини та контрольної перевірки ваги 1м2 тканини та її щільності. Для економії слід вибирати, схеми розкрою, які потребують меншої довжини зразка.

Методика випробувань:

Для вимірбвання довжини та ширини зразка неоюхідно:

- Розмістити зразки на гладкій поверхні в розпрямленому вигляді та прочертити лінії початку та кінця зразкаперперпендикулярно кромкам.

- Обрізати по цим лініям зразок, проидав йому прямокутну форму.

- Виміряти довжину зразка, та ширену тканини в трьох місцях в кожному напрямі накладаючою лінійкою та знайти довжину зразка та ширину тканини як среднє з трьох вимірювань.

Один раз зразок вимірють по середині на два рази на відстань приблизна 100мм від кромок або кінців. Вимірють середню довжину зразка та ширину тканини з точністю до 0,1мм та округлюють до 1мм. У вовняних та ворсових тканинах ширину вимірють з кромками та без кромок, а у всіх інших тільки з кромками.

Розмітка зразка

Розмітку зразка виконують достатньо м'яким чорним або кольровим загостреним олівцем наступним чином. На відстані 50мм від правої кромки по лінії проводять паралельну кромці лінію, по якій відрізають кромчу полоску К, невикористовуєму при випробуваннях. Далі шаблон накладають для розмітки другої основної полоски, зміщуючи край шаблона з лінією розмітки першої полоски. Основної полоски позначають: О1, О2 та О3, а уточні У1 , У2 , У3 та У4 та вирізають їх по лініям розмітки.

Визначення щільності тканини

Щільність тканини визначають підрахунком числа ниток по довжені 50мм та помножують отримане число на 2. Для визначення щільності використовують полоски, які призначені для випробувань тканини по розривному навантаженню.

За щільність по основі S0 приймають середне з трьох, а по утоку Sу з чотирьох вимірювань щільності. Число ниток на довжині 50мм можна визначити по бахрамі та за допомогою видьоргування. Крім цих двох спосибів рекомундуємих ДОСТ-3812-47, число ниток можна визначити: по рапорту, по мережці та безпосереднім підрахунком ниток.

Випробування сурової тканини

Визнасення розривного навантаження і розривного подоаження тканини.



Схема розривної машини РТ-250

Розривна машина РТ-250 складається із слідуючих основних механізмів:

- механізма електропривода для руху нижніх тисків вниз та вверх;

- фрекційног варіатора швидкостей нижнього зажима;

- маятникового силовимірювача;

- механізма автоматичного вимкнення шкали подовжень одночасно з розриаом полоски;

- діаграмного приладу.

Механізм електропривода, який приводить в рух нижні тиски, устроєний слідуючим чином. На валу електродвигуна 1 та вісі 2 встановленні двоступеневі шківи 3 та 4 клиновидної ремінної передачі. На другому кінці вісі 2 закріплений диск 5 фрекційногго варіатора швидкостей, який має контакт з другим фрекційним диском 6 варіатора. Контакт між дсками 5 та 6 забезпечується пружиною 7, які поміщаються в полій вісі 2.

Фрекційний варіатор дає можливість установити різну швидкість опускання нижніх тисків від 20 до 200мм/хв. Він складається з фрекційних дисків 5 та 6, причому диск 6 має можливість переміщуватись вздовж вісі 11 та зв'язаний з нею ковзаючою шпонкою.

Масляне гальмо (амортизатор) обладнаний слідуючим чином. В циліндрі 58 з олією може переміщатися поршень 59, шток якого 60 шарнірно зєднаний з великим плечем 61 силовимірювача 45.

Шкала подовжень 65 одночасно з розривом пробної полоски автоматично вмикається електричним самозупином. Шкала подовжень 66 в нижній частині якої гвинтом 67 закріплений захват 68. Вказівник подовжень 75 підвішений на тязі 76 до правого плеча кронштейна 77.

Визначення нерозривних характеристик

Визначення м'яття тканини

Зминаємість- здатність тканини утворювати при перегибанні склади та морщиці внаслідок винекнення у вибору пластичних та еластичних деформацій ізгиба та зминаємості.

Незминаємість- визначають по ДСТУ 9782-61, вона є характеристикою зворотної зминаємості.

Пробні полоски для визначення незминаємості тканини

А- прямокутна;

Б- Т-образна.

Для всіх тканин, крім товстих одежних та ворсових, приготовляють прямокутні полоски розміром 40*15мм (А).

Для товстих одежних та ворсових тканин приготовляють за допомогою Т-образного шаблона полоски з розмірами, вказаними на м.Б.

М'яттомір

М'ятомір гвинтами 1 встановлюють по рівню, який знаходиться на плиті пристроя. Затим №1 з полоскою тканини поміщають в м'ятомір під пружинами стойки 2. При цьому виступ нижньої губки зажима №1 повен упиратися в кінець гвинта 3. Повертає останній, досягає зміщення ліній ізгибу полоски тканини з міткою центра круглої шкали 4.

Визначення руйнування та осипання

Розвижкою наз. зміщення в тканини ниток однієї системи вздовж ниток другої системи (основи по утоку або навпаки).

Осипання- випадання з тканини зміщуюхщихся ниток, коли зміщення происходит біля обрізаного края тканини.



Схема приладдя для визначення роздвижки тканини

В нижньому зажимі розривної машини зминають подовжену пластину (хвостик), до якої під кутом 90* прикріплена пластина 1. Інший кінець полоски зажимають між пластинами 2 та 3, який є зажимом пристрою. Управляє зажимами виконується рукоядкою 4. Полоска зажимається з силою рівною 4 кгс, яка забезпечується пружиною 5. Силу зажиму регулюють рукоядкою 6 по шкалі 7.

Прилад для визначення осипаємоті тканини

Гребінка 1 приладдя має 18 голок діаметром 0,8мм, рівномірно розміщених в один ряд на довжині 40мм. Потім щаблон з тканиною накладають на голки шаблона. Голки проводять через прорізь шаблона, та прокладають тканину на поверхні 2мм від верхньї поперечной нитки полоски. Після цього знімають верхню пластину шаблона та витягують нижню, а гребінку з тканиною поміщують в тримачі 2, який закріплений в верхньому зажимі 3 розривної машини. Інший кінець полоски закріплюють в зажимі приладдя 4, який закріплений в нижньому зажимі 5 розривної машини.

Визначення цупкості тканини

Жорчткість тканини при згибі називається здібність тканини опиратися зміненню форми при цій деформації. Зворотньою характеристикою жорсткості є гибкість.

Гибкомір ПТ-2 для тканин

Випробувальну полоску тканини поміщюють на горизонтально розміщені полочки 1 та не рухому площадку 2. Полоску укладують семетрично, користуючись шкалою 3. На полоску поміщують груз 4 вагою 500г над нерухомою площадкою. При вимкненні тумблера 5 полочки почнуть опускатися, повертаючись навколо своєї осі у нерухомої площадки до вертикального положення, коли виникне самовимкнення пристрою. У момент відокремлення полочки від полоски тканини вмикають секундомір та при закінченню 1хв вимірюють стріли прогиба обох кінців полоски вказівником 6. Для цього повертаючи ручку 7 проти годинникової стрілки, піднімають вказівник до торкання з кінцем полоски, по шкалі 8 зміряють стріли прогиба.

Визначення стійкості тканини до тертя на приладі ІТ-3

Стирання наз. поступове руйнування матеріалу в наслідок зменшення його ваги під дією тертя.

Існують різні фактори фзносу тканини:

- Механічні;

- Фізико-хімічні;

- Біологічні.

Із перших найбільше значення має стирання. Пивишення стійкості тканини до стирання значно збільшило б строки його служби.



Пристій ІТ-3 для визначення стійкості тканини до стирання

Пяльця 1 має зверху має вид полутора (топ-тело обертання кола біля вісі, яка лежить в площені круга, має вид барабанки).

Квадрат розміром 110*110 мм, вирізаний із зразка закріпляють на п'яльцях за допомогою п'яльця 2, яке регулюється гвинтом 3. Після заправки пельця встановлюють на кінці стержня 4 та піднімає до торкання з тканини з шарніром стержня 5. При цьому два образів них диска 6 з наждачного камня починають діяти на поверхні тканини. Тиск дисків на тканину регулюють пересуваючи груз 7. Натяг тканини залежить від величини грузу 8, який встановлений на диску стержня 5. Істинний тиск образива на тканину дорівнює тиску груза 7 мінус тиск груза 8. Тому груз 7 встановлюють на ділення шкали 9, яке відповідає сумі необхідних тисків та натягу. Величину прогину тканини від шарика стержня 5 вимірюють по шкалі 10 в міліметрах. При стиранні п'яльця з тканиною залишаться нерухомими, а образивні диски здійснюють планетарний рух, обертаючись разом з бігуном 11 біля стержня 5 та в тей же час навколо своєї осі.

Обов'язки десинатора

1. Дисинатор здійснює роботу по розробці нових структур тканини.

2. Дисинатор працює під керівництвом головного інженера фабрики.

3. Дисинатор назначається на посаду і звільняється з посади на наказом директор фабрики погодженим з головним інженером.

4. Десинатор в своєй праці керується перспективними і поточними направленням моди в нашій країні та закордоном, а також вимогами торгівельних організацій.

Обов'язки

В обов'язки десинатора входить:

1. Самостіна розробка нових структур тканин різноманітного призначення, відповідні направління люди, що відповідають техніко-економічними вимогами: промисловості, художнього, естетичним показниками якості і умовами застосування прогресивної технології в масовому виробництві.

Здійснює поточна і перспективне планування випуска довжини партії.

2. Складання технічних і заправ очних розрахунків на тканині.

3. Контроль за виготовлення зразків тканини на всіх технологічних переходах виробництва.

4. Приймання участі в складанні технічних умов на тканину, яка прийнята до впровадження.

5. Організація архівного фонду зразків тканин нових структур і малюнків, які прийняті в виробництві, створення альбомів зразків тканин з заправ очними розрахунками.

6. Здійснювання методичною керівництва і контролю за виготовленням тканини в масовому виробництві в частині відповідності їх авторському зразку.

7. Вивчення і аналізи відчезняного і закордонного досвіду в області створення тканини нових структур з метою використання його в практичній роботі. Контролює заповнення технологічних партій.

8. Участь в роботі художньо- технічної ради виставок, оглядів, відбірних тканин підприємствами і торгівельними організаціями.

Десинатор має право

1. Вимагати від виробництва і відповідних відділів виготовлення зразків відповідальність іх авторськими зразками.

2. Зберігати зразки на складі готових виробів

3. Вимагати підготовку фарбування по заданому кольору.

4. Вимагати забезпечення сировиною і барвниками, які відповідають сучасним перспективними вимогами до нового асортименту вовняних тканини.

5. Контролювати своєчасно відправну зразкову зразків на всі вставки, огяди художнього технічної ради.

6. Прийняти випуск тканини або окремих видів малюнків, які не відповідають авторському зразку.

7. Користуватися творчими днями і творчими і творим відрядженнями

І Десинатор несе відповідальність за виконання планового завдання по розробці нових структур тканини.

Обов'язки техніка-технолога

Технік -технолог здійснює керівництво в провадженням розробних технологічних процесів, забезпечує техноголічну підготовку виробництва. Технік-технолог відчиняється адміністративному начальнику виробництва, функціонально начальнику відділу.

Технік-технолог визначається на посаду і звільняється із посади приказом директора фабрики. Технік-технолог при розробці технологічного процесу враховує нормативну витрати сировини, матеріалів, технічні умови правила на техніку безпеки, правила внутрішнього розпорядження. На посаду техніка-технолога призначаються люди, люди які які мають середню спеціальну освіту атакож робити на техніка-технолога мне менше трьох років.

Технік-технолог забов'язан

1. Удосконалювати і впроваджувати т ехнологічні процеси на продукію, яка випускається, домовлятися екології матеріалів, покращення організації робочих місць, покращення якості випускаємої продукції, виконання норм технологічного режиму.

2. Приймати участь в перегляді норм витрат сировини, допоміжних матеріалів

3. Приймати участь в перегляді пехнчно-обоснованих норм виробів.

4. Контролювати якість і кількість сировини і матеріалів які поступають.

5. Приймати участь в проведенні експериментальних робіт по засвоєнню нового асортименту.

6. Постіно аналізувати причину випадків продукції низького сорту, приймати міри до їх ліквідації .

7. Приймати участь в складанні планів розміщення обладнання, технічного оснащення.

Технік-технолог має право

1. Давати розпорядження по всім питання які зв'язані з технологічного підготовчого виробництва, роботою обладнання і вимагати їх виконання всім працівникам ділянки.

2. Вимагати від п/мастера, робочіх строго дотримання норм технологічного режиму.

3. Вимагати від адміністрації оснащення ділянки запасними деталями, сировиною.

4. Не допускати до роботи робочіх на не відремотованому обладнанні.

Відповідальність: Технік-технолог несе відповідальність за виконання обов'язків і використання прав, які передбачені дійсними правовими актами і посадовими інструкціями.

Кваліфікація вимоги:

1. Технік-технолог І категорії - вища технічна освіта і стаж роботи на посаді техніка-технолога, ІІ категорія не менше 3х років

2. Технік-технолог ІІ категорія - вища технічна освіта і стаж роботи на посді техніка-технолога, ІІІ категорія, не менше 3х років

3. Технік-технолог ІІІ категорія - вища освіта і досвід роботи по спеціальності, стаж роботи на техніко-ьехнологічних посадах без кваліфікації категорії.

4. Технік-технолог: вища технічна освіта без вимог до стажу роботи або середньоспеціалььна освіта і стаж роботи на посаді техніка-технолога, перша категорія не менше 3х років на інших посадах, яка замінюється спеціалістами з середнею спеціальною освітою не менше 5ти років.

Обов'язки помічника майстра

Характеристика робіт. Розміщення робочих на робочих місцях. Переодичний огляд обладнання у відповідності з встановлення графік, усунення драбних неполадок і дефектів. Нагля за станом підшпилення роботою конрольно-вимірювальних приладів, нормальних натягом і станом ременів, тросів, ланцюгів, болтових, шпоночних і клиновидних зєднань. Перевірка наявності і справності заживних огорож. Проведення поточного ремонту підготовка обладнання до здачі ремонтній роботі для проведення середнего капітального ремонтів учать в прийомі обладнання після ремонту. Значення тертьових частин машин, верстатів, або прийом обладнання після змащення, частин (якщо цю роботу виконують спеціальні робочі) Заправна і пере заправна (по указівкам майстра ) верстатів і машин. Нагляд за ходом технологічного процесу на комнаті (ділянці). Контроль за технологічним режимом обробки і рецептурою виготовлення розринів. Забезпечення комплекта (ділянки ) всім необхідним для високопродуктивної роботи (сировиною).Контроль якості вироблю вальних напівфірбників готової продукції . Усунення причин, що викликають пониження якості напівфабрикатів, готової продукції. Дотримання встановленого швидкісного режиму роботи обладнаня і забезпечення техніко-економічних показників роботи комплекта (діллянці) Ведення обліку простоїв обладнання по причинам. Здійснення пробних робіт і випробувань за завданням майстра.