Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

I. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Дизайн тканини та пряжі

1.2 Заправочні дані на тканину

1.3 Технічний розрахунок тканини

1.4 Вибір, обґрунтування та характеристика технологічного процесу

1.5 Вибір, обґрунтування та характеристика технологічного обладнання

1.6 Розрахунок паковок та спряженої довжини нитки на них

1.7 Розрахунок відпадків по переходах ткацького виробництва

1.8 Розрахунок норм продуктивності обладнання

1.9 Розрахунок планових зупинок обладнання

1.10 Розрахунок об'єму випуску продукції та витрати пряжі

1.11 Розрахунок виробничих програм ткацького виробництва

II. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика будівлі

2.2 Безпека життєдіяльності

2.3 Освітлення і кондиціювання повітря

2.4 Контроль якості продукції по переходах виробництва

2.5 Автоматизація технічних процесів і транспортних засобів

2.6 Організація ремонту обладнання

2.7 Охорона навколишнього середовища

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку промисловості України текстильна промисловість відіграє важливу роль. Це є одна з найперспективніших галузей економіки.

Виробництво текстилю на українських землях боло присутне з давніх давен. Текстильна промисловість України почала розвиватись ще до I світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. За останні роки спостерігається спад виробництва. Значні потенційні можливості використовуються недостатньо внаслідок недопоставок сировини. Вирішення потребують такі завдання, як формування та розміщування держзамовлень і держконтрактів, координування діяльності підприємств, використання нових видів сировини.

В період становлення України як країни з ринковими умовами господарювання в економіці спостерігався спад економічної діяльності й недолік інвестицій на підтримку діючих підприємств текстильної промисловості.

В роботі текстильної промисловості допускаються істотні недоліки. Міністерство легкої промисловості України, його галузеві виробничі обєднання, керівники підприємств не забезпечують певного використання наявних потужностей. На ряді заводів, фабрик і комбінатів слабо розгорнута організаторська робота.

Рівень завантаження виробничих потужностей зростає дуже повільно. Багато підприємств працює з значно нижчою змінністю ніж передбачено нормативами. За останні роки зросли простої технологічного устаткування. Введені в дію виробничі потужності освоюються повільно. Переоснащення промисловості ведеться низькими темпами. В той же час нова техніка в ряді випадків використовується не повністю. Проте Україна за сучасних ринкових умов розпочала новий етап розвитку промисловості, в тому числі текстильної галузі.

Не зважаючи на помітне покращення виробничих процесів (автоматизація виробництва, вдосконалення технологічної обробки, сировини…), у загальному профілі текстильної промисловості України й далі важливу роль відіграє виробництво матеріалів, які експортуються поза межі держави.

Кожний метр текстильного матеріалу виготовлені в наші дні, несе на собі пам'ять та знання, накопичені та акумульовані віками та тисячоліттями, протягом яких людина займалася однією з найдрівніших технологій.

Шість тисяч років назад людина вже знала та використовувала чотири найважливіших природних волокон: льон, бавовна, вовна та шовк. Археологічні розкопки доводять що ще на самих ранніх стадіях розвитку люди вміли ці волокна вирощувати та переробляти в вироби.

Разом з розвитком людської культури, з розвитком научного прогресу зростали теоретичні пізнання людства про ткацтво, а також практично технологічно-механічні обробки напівфабрикатів та отримання текстильних виробів.

Текстильна промисловість є підотрослю легкої промисловості - комплексної отросли, включаючи в себе більш ніж 20 підотрослей. В свою чергу текстильна промисловість включає в себе такі галузі як льняна, бавовнянопаперова, вовняна, шовкова, трикотажна, а також первинна обробка льону, вовни, виробництво нетканих матеріалів, сітковязальна промисловість, валяльно-войлочна, виробництво текстильної галантереї та інші. Відрізняючись відносно великим рівнем концентрації та комбінування, текстильна промисловість світу орієнтувалася на імпортну сировину та обладнання.

За випуском продукції(48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість, проте в останні роки спостерігається спад виробництва.

Отже, Україна повинна зберігти свою текстильну промисловість, яка характеризується значною ємкістю внутрішньго ринкц (40-50мільярдів гривен щорічно), високим рівнем доданої вартості (до 50%), енергоємністю (1-3% валових витрат), незначним впливом на екологію. В кожному регіоні України вистачає висококваліфікованих кадрів які можуть забезпечити конкурентноздатність нашого одягу і взуття. Тому майбутне - за модернізованою українською текстильною промисловістю.

На сучасних текстильних підприємствах впроваджують сучасну техніку та технології, які забезпечують високу продуктивність праці, якість продукції, ефективне використання виробничої площі, сировини, допоміжних матеріалів, можливість переходу підприємства на новий асортимент при мінімальних витратах.

У підготовчому відділі для перемотування використовують мотальні автомати типу АМК, „Аутосук”, М-150-2, а також мотальні машини типу SES12-DS.

Формування тканини відбувається на без човникових ткацьких верстатах та багатозівних машинах з програмним керуванням, також широко застосовується обладнання з колекторною технікою, мікропроцесорами та обладнання з автоматичним вимиканням. Найбільш продуктивними і вдосконаленими є без човникові ткацькі верстати типу ВТБ, рапірні верстати типу АТПР, АТПРВ, , СТР, пневматичні верстати типу П, рапірні ткацькі верстати з гнучкими рапірами( гідравлічні верстати) типу СТР-8-250, СТР-8-180, фірми «Смит»(Італія), фірми «Самет» (Італія), мод ТР/3 фірми «Нуове Піньон»(Італія) та Н-R , килимові верстати на основі програмного управління, двох полотні ткацькі верстати з зівоутворюючими каретками СКН, СКР, КРУ; жакардові машини Ж-2-1344 для килимових верстатів 4864 фірми „Веба” (Німеччина).

Для снування пряжі використовують снувальне обладнання типу:

для партіонної, машини СП, Ково;

для стрічкового, машини СЛ, Tekstima.

Для шліхтування використовують шліхтувальні машини типу ШКВ, МШ5 та Ш5.

При процесі емульсування використовують машини типу МПЕ та МПБ.

Для пробирання використовують автоматичні проборні верстати типу ПСМ, для прив'язування, машини типу УП-5М та УП-6М.

Для контролю і чистки сировини рекомендується агрегатно-поточні лінії, типу АПЛ-1, АПЛ-2 та ЛШР.

Проектування тканин відбувається за допомогою компютерної електронно - облікових машинах.

Для окремого асортименту тканини широко застосовується однопроцесна підготовка основ. Також механізовані процеси пробирання та прив'язування основ на базі удосконалення високопродуктивних проборних автоматів швидких вузлов'язальних машин.

На ткацьких верстатах використовують різні види сировини як з натуральних так і з ненатуральних матеріалів. Також використовують високооб'ємну та текстуровану пряжу.

Всі тканини що виробляються, використовуються для різних потреб людини.

Обґрунтування вибору ефективного технологічного процесу ткацького виробництва від зміни асортименту на спеціалізацію пледа „Скиф” зразка 14 на харківському підприємстві ПП «ХПТФ»

Зміна технологічного процесу - це основне втілення прогресивних базових технологій та галузі і в цей же час є основним направленням капіталовкладень.

В курсовому завданні передбачено здійснити вибір ефективного технологічного процесу ткацького виробництва від зміни асортименту на спеціалізацію пледа «Скиф» зразка - 14.

Технічне переобладнання дає значний економічний ефект в порівнянні з новобудовою, так як підприємство має енергетичну сітку, енергетичне господарство і комунікації, що має значну роль, оскільки ціна енергетичного та транспортного забезпечення дуже висока. На дійсному підприємстві знаходяться будови основних і допоміжних цехів, складських і побутових приміщень.

Не потребує виділенню земельна відділка. В результаті цього технічна реконструкція досягає великої економії матеріалів, грошових засобів, побутових втрат в порівнянні з новобудовою.

Виробничі потужності при реконструкції втілюється в стислі строки, перепідготовка спеціалістів для праці на новому обладнанні теж здійснюється в стислі строки при менших витратах.

Важливим фактором є те, що на дійсному підприємстві працює кадровий колектив робітників, ІТР та службовці, які мають свої трудові традиції.



І. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

На проектному підприємстві використане високоякісне та високопродуктивне обладнання, сучасна техніка, автоматизовані та механізовані транспортні засоби, виготовляється асортимент тканин, з натуральних, хімічних волокон та високоякісної пряжі, який користується попитом населення для використання різних текстильних виробів з різноманітним дизайном та кольоровим ефектом.

1.1 Дизайн тканини та пряжі

Характеристика тканини, та її художне оформлення

Плед вовняний «Скіф» зразка - 14 виготовляється на ткацькому верстаті фірми «Smit» модифікації FAST (Італія) з кареточним зівоутворюючим механізмом фірми «Staubli» (Франція) мілко візерунчастим переплетенням, яке створює рельєфну поверхню тканини з лінійною щільністю по основі та утку 143 текс *2.

У склад пледу входить натуральне волокно - вовна, з домішками хімічних волокон. Виріб підлягає ворсуванню в відділкі і розрахований на використання в побуті, волокно має стійкість до фарбування, виготовляється в широкій колористичній гамі сучасного стилю, і користується попитом у населенні.

Фізико-механічні властивості приведені в заправочних даних і відповідають технічному регламенту.

Характеристика пряжі та її сировинний склад

Сировиною для виготовлення пледу «Скіф» зразка - 14 є вовна, з домішками віскозного та капронового волокна.

Вовна - тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися.

Вироби виготовлені з вовня ної пряжі мають велику об'ємність та пушистість, вовняна пряжа легкіша, ніж рослинна й більш еластична, вона краще утримує тепло, має велику теплопровідність, має стійкість до впливів погоди та тепловому старінню, не так швидко намокає (дуже гігроскопічні - поглинають вологу з повітря) у вологому середовищі, як бавовна, проте менш міцна.

Віскозне волокно - штучне целюлозне волокно, одержуване переробкою природної целюлози. Проводиться у вигляді текстильних і кордових ниток і штапельного волокна. Віскозне волокно є одним з перших штучних волокон, які знайшли практичне застосування. Віскозне волокно легко забарвлюється барвниками для натуральних волокон (бавовни, льону), гігроскопічне, що обумовлює високі гігієнічні якості тканини з нього, і, завдяки доступності вихідної сировини та реактивів, які використовуються у виробництві, відносно недорого. За властивостями віскозне волокно дуже схоже на бавовну: висока міцність, хімічна стійкість (він довгий час не руйнується під впливом води і світла), теплостійкість (біля 130-140 ° C), середня гігроскопічність і мала частка пружної деформації, внаслідок чого вироби з віскози сильно мнуть. Стійкість віскози до стирання невелика

Капрон - синтетичне поліамідне волокно. Капрон або капронове волокно - біло-прозоре, дуже міцне. Еластичність капрону набагато вище шовку. Міцність капрону залежить від технології і ретельності виробництва. Капронова нитка діаметром 0,1 міліметра витримує 0,55 кг. На ряді з високою міцністю капронові волокна характеризуються стійкістю до стирання, дії багаторазової деформації (вигинів). Капронові волокна не вбирають вологу, тому не втрачають міцності у вологому стані.

Капронове та віскозне волокно додають у вовну для покращення її фізико-механічних показників таких як міцність, достатньо додати в суміш лише 5-10% капронового волокна і міцність до стирання та різних механічних впливів підвищиться 2, 2,5 рази, також еластичність яка буде зберігатись на протязі довгого часу. Проте віскоза теж дуже корисна у волокні. Віскозне волокно напроти капронового дуже добре вбирає вологу, тому найважливішою властивістю віскози е те що її дуже легко пофарбувати що є найголовнішим у будь якому виробі бо дизайн тканин створює поєднаний між собою контраст малюнків та приємна кольорова гамма яка буде до вподоби населенню. Так як віскоза легкий матеріал її змішують з натуральними волокнами для зменшення ваги готового виробу, щоб отримати більш дешевий матеріал практично без втрат його «натуральних» властивостей при цьому підвищиться споживацький попит.

Таблиця 1.1 Характеристика пряжі

Лінійна щільність, текс	Допустимі відхилення щільності (товщини від номінальної,%)	Характеристика сировини і відношення волокон в пряжі кондиційній масі	Ґатунок	Відносна розривна навантаження одиночної нитки
				гс/текс	мн/текс
143*2 текс	5	Вовна 60-64к - 65% Капрон - 20% Віскоза - 15%	12	20,6	22,4
		по лінійній щільності	при розриві
1 2	26	8	10	74	14,3

1.2 Заправочні данні на тканину

По основі

Номер берда 27

Число ниток в зуб берд 2

Ширина по берду без пружків, см 173

Ширина по берду з пружками, см 175,4

Число зубів берда без пружків 484

Число зубів берда з пружками 496

Число ниток основи без пружків 968

Число ниток основи з пружками 992

Лінійна щільність ниток, текс 143х2 текс

Напрями крутки, число кручень на 1м нитки ліва

Напрями вторинної крутки ліва

Число кручень на 1 м нитки 250

Уробленя, % 7

Число ниток на 10 см суровини 76 + 2

Маса основи в 1м сировини без угарів, г 297,69 0,24см=4,45

Маса основи в 1м сировини з угарами, 308,04

Коефіціент наповнення по основі 0,64

По утку

Лінійна щільність ниток, текс 143х2 текс

Напрямок крутки, число кручен на 1мм нитки ліва 56

Напрямок вторичної крутки, число кручень на 1мм нитки 24

Уробленя, % 6

Число ниток на 10 см сировини 53

Маса основи в 1м сировини без угарів, г 262,23

Маса основи в 1м сировини з угарами, г 281,09

Коефіціент наповнення по утку 0,73

Сурова тканина

Ширина тканини з пружками, см 165

Розмір штучного виробу з пружками, см 158,3

Поверхнева площина метра (без шліхти) 559,92

Відносний коефіцієнт наповнення, 559,92*185+71,45=1107,3

Маса пледа в сировині,

Переплетення складна саржа 3/1,1/3,1/1

Вид зівоутворюючого механізма ексцентриковий

Готова тканина (штучний виріб)

Ширина тканини з пружками, см 160

Розмір штучного виробу з пружками, см 140х182+барх 10см

Відносний коефіцієнт наповнення

Поверхнева щільність метра, г 529,19

Поверхнева щільність квадратного метра, г 378

Число ниток на 10см по основі 69

Число ниток на 10см по утку 54

Розривна загрузка по основі, кг 14

Розривна загрузка по утку, кг 6

Подовження по основі, % 0,59

Подовження по утку, % 0,47

Усадка після замочування по основі не більше, % 0,3

Усадка після замочування по уткуне більше, % 0,21

Стійкість до стирання (число обертів) 45

Масова доля вовняного волокна, не менше 55%

Вміст жиру, не більше, % 2,2

Вихід пряжі з суміші, % 93,6

Вихід сировини із пряжі, % 98,48

Вихід готового товару з сировини за масою, % 93

Вихід готового товару з сировини по довжині, % 98,4

Вихід готового товара з сировини по ширині, % 15,2

Розхід сировини по складу на 1м готового товару, г 432

Натуральної вовни, % 65

Камвольних очосів, % 0,93

Штапельного волокна, % 35

віскозного 20

капронового 15

Плед «Скіф» має оригінальний малюнок, виконаний ексцентриковим зівоутворюючим механізмом, переплетенням ломана саржа, що дає на поверхні виразну рельєфну поверхню у вигляді ромбу.



Фрагмент заправ очного малюнку «Скіф»

Плед " Скіф" має оригінальну виразну структуру, відмінну якість і натуральний колір. Виконується в широкій колірній гаммі з великою кількістю відтінків. Незвичайна текстура пледа " Скіф" універсально підійде для будь-якого типу меблів і стилю кімнати. Відмінний варіант для найвимогливіших покупців з вишуканим смаком.

Ескіз



Пледи «Скіф» мають виразний скандинавський дизайн. Це дуже оригінальні вироби в насиченій колірній гаммі. При незвичності дизайну ці пледи доступні за ціною, виготовлені з якісної натуральної шерсті. Плед " Скіф" припаде до душі тим, хто хоче відійти від традицій шотландської класики. Щільність:380 г/м²

1.3 Технічний розрахунок тканини, щільність тканини

Ширина сурової тканини, см

3.1

де, Вс-ширина сурової тканини, см

Вг-ширина готової тканини, см

Иу-усадка тканини по ширині в відділочному підприємстві, %

Довжина куска сурової тканини, м

3.2

де, Lг-довжина куска готової тканини, м

Ио-усадка тканини по довжині в відділочному підприємстві, %

Щільність по основі сурової тканини на 10 см

3.3

де, Ро-щільність по основі сурової тканини на 10 см

Ро2-щільність по основі готової тканини на 10 см

Щільність по утку сурової тканини на 10 см

3.4

де, Ру-щільність по утку сурової тканини на 10 см

Ру2-щільність по утку готової тканини на 10 см

Ширина заправки тканини по берду, см



3.5

де, ау-уроблення ниток утка в тканині

Довжина основи, необхідне для вироблення куска сурової тканини

3.6

де, ао-уроблення ниток основи в тканині, %

Ширина пружків готової тканини, см

3.7

де, Вкб- ширина пружків, см (2,6-4 см для ВТБ)

Кількість ниток фонових

3.8

де, Рог-щільність основних ниток готової тканини на 1 см

Щільність пружкових ниток готової тканини при однаковій проборці ниток основи фона і пружків в зуб берда:



3.9

При різних числах ниток основи фона і пружуів в зуб берда

3.10

де, пк і пф- число пружкових та фонових ниток, які пробираються в зуб берда

Кількість пружкових ниток основи

3.11

Загальне число ниток основи

3.12

Розрахунок берда

Загальне число зубців берда в заправці

3.13

Номер берда



3.14

Номер берда повинен відповідати ДОСТу

Щільність зубів берда на 1 см

3.15

Розрахунок ремізок для верстатів автоматичних рапірних

Число галев для ниток основи фона

3.16

де, Пнф- число ниток основи, які пробирають в одне галево

Число галев для пружкових ниток

3.17

де, Пнк- число пружкових ниток, які пробирають в одне галево

Число галев на ремізках

Пг=Пгф+Пгк+Пгз 3.18



Де Пгз- число запасних галев

Ширина заправки ниток основи в галева ремізок

3.19

Щільність галев на ремізці на 1 см

3.20

Розрахунок ламельного приладу

Ширина заправки ниток основи в ламельний прилад

3.21

Щільність ламелей

3.22

де, Плр- число ламельних рейок

Припустима щільність ламелей на 1 см

Лінійна щільність пряжі, текс до 10-14-15

11-15-12-14

16-25-10-12

26-50-8-10

Більше 50 - 8

Розрахунок лінійної та поверхневої щільності тканини

Маса ниток основи в одному метрі сировини, г

3.23

де, То- лінійна щільність основи, текс

Маса ниток основи в одному метрі сировини, г (для рапірних ткацьких верстатів) визначають з урахуванням основних ниток, які закріпляють пружки тканини.

3.24

де, Ноз-число основних ниток, які використані для закріплення пружків

Тоз-лінійна щільність ниток для закріплення

Ооз-уроблення ниток, які закріплюють пружки

Маса ниток утка в одному метрі сировини

3.25



Маса брошурованих основних ниток в одному метрі сировини, г

3.26

де, lбр-довжина закладних брошурованих ниток Ху-число уточних ниток, які прокладають між петлями брошурованих ниток

Лінійна щільність сурової тканини, г/м

3.27

Для рапірних верстатів

Мс=Мо+Му+Мз+Мбр 3.28

Мс=297,69+262,23+4,45+14,88=579,25

Поверхнева щільність сурової тканини, г/м

3.29

де, Вс-ширина сурової тканини, м

Лінійна щільність готової тканини



3.30

де, Во-зменшення лінійної щільності тканини при віддільці, %

Поверхнева щільність готової тканини, г/

3.31

Розрахунок заповнення та наповнення тканини волокнистим матеріалом

Лінійне заповнення тканини по основі, %

3.32

де, do-діаметр нитки по основі, мм

3.33

де, Со-коефіцієнт, який залежить від виду волокна пряжі (його визначення дивись «Проектування ткацьких фабрик»

Лінійне заповнення тканини по утку, %



3.34

де, dу- діаметр нитки по утку, мм

3.35

Поверхневе заповнення тканини

3.36

Коефіцієнт наповнення по основі сурової тканини, %

3.37

де, Ro - рапорт по утку

Zy - число пересічок ниток основи нитками утка в рапорті, які знаходяться на одній нитці основи

Коефіцієнт наповнення по утку сурової тканини, %

3.38

де, Ry - рапорт по утку

Zo -число пересічок ниток утка нитками основи в рапорті, які знаходяться на

одній уточній нитці.

Середній коефіцієнт наповнення тканини, %

3.39

1.4 Вибір, обґрунтування та характеристика технологічного процесу

На підприємстві яке підлягає реконструкції, велику увагу приділяють підвищенню продуктивності праці та обладнання, покращення технологічного виробництва якості продукції, впровадження нової техніки та технології.

Технологічний процес повинен забезпечити, високу ефективність підприємства, використання сучасного технологічного обладнання, механізацію і автоматизацію трудомістких робіт, а також передбачити більш вдосконалені методи роботи.

Для вироблення вовняного пледу «Скиф» зразка - 14 вибраний слідуючий технологічний процес.

Схема технологічного процесу ткацького виробництва до і після реконструкції.



Склад пряжі

Пряжа зберігається на центральному складі фабрики. Запаси пряжі повинні вистачати на три дні роботи підприємства

На склад пряжа надходить в коробках стандартних розмірів, вагою 30 - 32 кг. На складі пряжа зберігається на стелажах ярусами, пряжа зберігається за призначенням, кольором, партією. Біля кожної партії вивішується ярлик де вказується: номер партії, артикул, призначення і колір. Кожен ящик супроводжується ярликом, в якому вказується: артикул, номер партії, товщина пряжі, призначення, колір, вага, сорт, номер прядильної машини на чесальному апараті дата та прізвище робітниці.

На складі встановлені столи для огляду пряжі, терези для її звішування, транспорт, та стелажі для зберігання пряжі. На складі є площа для зберігання пустої тари, патронів, а також обладнання для чистки шпуль.

Площа склада розраховується в залежності від кількості пряжі тобто на одну тону пряжі потрібно 16,20

На складі підтримується температурно-вологісний режим:

Температура, 20-25

Вологість, % 60-65

Процес перемотування

Мета процесу перемотування заклечається в тому, щоб отримати з кількох прядильних паковок бабіну яка дозволяє більш ефективно використовувати пряжу для наступного технологічного процесу, а також контролювати пряжу по товщині та очистити її від сторонніх домішок.

Параметри процесу перемотування

Швидкість перемотування, м/хв. 280

Вага шайб в натяжному приладі, г 15 - 20

Натяг перемотування пряжі, с/н 25 - 30

Щільність намотки, г/см³ 0,35

Розводка між пластинами контрольно-очісного приладу, мм 1,8

Відстань між веретенами прядильного патрону і балоногасником, мм 40 - 50

Номер вузлов'язача 3 - 4

Температуро, ⁰С 20 - 25

Вологість, % 60 - 65

Снування пряжі

Мета процесу снування заклечається в тому, щоб приготувати основу, тобто навити відповідну кількість ниток на ткацький навій однакової довжини, паралельно одна одній, під визначеним натягом, на задану ширину.

Параметри снування

Лінійна швидкість снування, м\хв 270

Питома шільність намотки, г\см 0,42

Ємкість шпулярника 400

Кількість ниток основи на навої:

Фонових 968

Пружкових 8

Лінійна швидкість перевивки, м\хв 60

Максимальний діаметр бобіни, мм 250

Відстань між фланцями навою, мм 175,5

Номер берда 27

Кількість стрічок в основі

Процес емульсування

Після снуваня основу спеціально обробляють шліхтою. Нитки основи покриваються емульсією.

Мета процесу емульсування заклечається втому, щоб покращити технологічні властивості пряжі, щоб зменшити обривність в ткацтві, а також ліквідується ворсистість ниток та знімаються статичні заряди у хімічних волокон; створюється паковка необхідна для ткацтва з відповідним натягом і щільності намотки ниток основи.

Параметри емульсування

Частота обертів емульсуючого валика, хв 9 - 23

Щільність намотки основи на ткацькому навої, г\см 0,42

Ємкість вани, л 32

Витрати емульсії, % 31,5

Загальна потужність електродвигуна, кВ 0,5

Температура емульсії, С 25 - 50

Час емульсування 60

Рецепт емульсії

Поліакриламід, % 13,8

Вода, % 86,2

Процес пробирання

Мета процесу пробирання заключається в тому, щоб продіти нитки основи в глазки ламелей, галева ремізок та зубці берда.

Пробирання використовується при заправці основи ткацького верстату. А також під час використання капітального ремонту в ткацькому виробництві. Пробирають 10-15 % основ.

Параметри пробирання

Ширина заправки по берду, см 175,5

Вид проборки рядова

Номер берда 27

Кількість ниток в основі: 976

Фонових 968

Пружкових 8

Число ниток, які пробираються в зуб берда

Фонові 2

Пружкові 2

Прив'язування основ

Процес прив'язування заключається в тому, щоб з'єднати нитки старої і нової основи за допомогою вузлов'язальної машини, шляхом зв'язування вузлами або вручну за допомогою механічного пассета.

Параметри прив'язування

Швидкість прив'язування, вуз\хв 480

Кількість ниток основи

Фонофі 968

Пружкові 8

ККЧ вузлов'язальної машини 0,48

Запарювання пряжі

Мета процесу запарювання заключається у покращенні технологічних властивостей уточної пряжі, так як скручені волокна пряжі фіксуються, збільшується зв'язність окремих витків на уточній поковці, закріплюється крутка пряжі, що усуває зльоти, а також зменшуються відпадки пряжі.

Параметри запарювання

Продуктивність камери, кг\год 975 - 1800

Витрати пару, ккал/Т 7700 - 19000

Температура запарювання, ⁰С 85 - 90

Відносна вологість повітря, % 85 - 90

Вакуум, кПа 49,1 - 78

Тривалість обробки для одиночної пряжі, хв 3,5 - 5

Тривалість обробки для одиночної пряжіз підвищеною круткою, хв 10 - 15

Тривалість обробки для апаратної пряжі, хв. 20

Кількість запарних камер

Габаритні розміри, мм

Довжина 21620

Ширина 2940

Висота 264

Процес ткацтва

Мета процесу ткацтва заключається у тому, щоб виготовити тканину заданої будови, щільності, ширини шляхом переплетення 2-х систем ниток основи і утка на ткацьких верстатах.

Параметри ткацтва

Ширина заправки по берду, см 175,5

Частота обертів головного валу, хв 380

Кількість ниток на 10 см: 53

Основа 58

Уток 53

Вид проборки рядова

Вид переплетення ломана саржа

Вид зівоутворюючого механізму кареточний

Число ламельних рейок 2

Кількість прокладчиків утка 12

Номер берда 28

Число ниток в зуб берда

Фонових 2

Пружкових 2

Процес чистки та розбраковки суровини

Виготовлена на ткацькому верстаті сурова тканина надходить до контрольно-облікового відділу де її зважують, вимірюють по довжині на мірильних машинах для визначення індивідуальної виробітки ткача, чистять у разі потреби, штопають, розбраковують, маркірують та відправляють на склад сурової тканини або на відділочну фабрику (відділочний цех).

Параметри чистки та розбраковки

Швидкість руху тканини, м\хв 33,3

Продуктивність поточної лінії, м\год 1600

ККЧ поточної лінії 0,8

Склад сурової тканини

Після чистки та розбраковки сурова тканина звернута в рулон, надходить за допомогою транспортера на склад сурової тканини, де воно зберігається за призначенням, партією, арикулом, кольором. На кожен рулон вішається ярлик де вказується артикул тканини, сорт, призначення, прізвище розбраковщиці, довжина, ширина і вага куска.

Параметри складу суровини

Температура, С 20-25

Вологість, % 60-65

1.5 Вибір та обґрунтування технологічного обладнання

ткацький плед пряжа

На підприємстві яке підлягає зміні технологічного процесу вибране високопродуктивне обладнання, використані комп'ютерні технології, електронна та мікропроцесорна техніка з метою покращення якості тканини та збільшенні продуктивності обладнання.

До зміни технологічного процесу на ПП «ХПТФ» використовувалась мотальна машина М-150-2 яку замінили на більш продуктивний та зручний автомат фірми «Simet»(Італія), модифікації SES-12DS. Автомат двосторонній, товщину пряжі контролює механічний нитко провідник, балоногасник гумовий, пуск та зупин машин виконується електронним устроем.

Стріскову снувальну машину СЛ-250 замінили на високопродуктивну машину «Textima». На машині встановлений привід, який дозволяє ступенево змінювати швидкість снування , миттєво зупиняється при обриві нитки, чи при заданні наробці довжини стрічки.

Емульсуюча установка призначена для емульсування чисто вовняної та напіввовняної сировинної пряжі при стрічковому способі снування. Емульсію наносять на нитки основи в процесі перемотування їх з барабану снувальної машини на ткацький навій шляхом контакту ниток з обертаючим ся валиком.

Проборка здійснювалась вручну та на проборних верстатах типу ПС, а після зміни технологічного процесу ця робота здійснюється за допомогою проборного верстату ПСМ-230, який забезпечує відбір ниток, як з прокладеними цінами так і без них.Відбір ниток та фіксація їх під гачок відбувається автоматично.

Замынюэться ручнее вузловязання на машине. Відбір ниток відбуваэться за допомогою зйомники ціновими механізмами.

Впроваджується процес запарювання метою якого є покращення фізико механічних показників.

Ткацький верстат типу СТБ замінюється на більш продуктивний фірми «Smit», модифікації «FAST» (Італія) на якому також збільшена робоча ширина.

Також самостійно вдосконалена агрегатно поточна лінія замінена на більш продуктивнішу та автоматизованішу машину типу ЛШР.

Таблиця 1.5.1 Порівняльна характеристика технологічного обладнання

До реконструкції	Після реконструкції
Найменування процесу	Марка машини	Недоліки	Марка 28вшини	Переваги
1	2	3	4	5
Перемотування	М-150-2	Малопродуктивна, велика за розмірами та важка в обслуговуванні.	Автомат фірми «Simet»(Італія), модифікації SES-12DS	Мотальний автомат високопродуктивний зі швидкістю перемотування 1200м/хв, автоматизує усю роботу роботу, кожна мотальна головка мае свій привід тому працює незалежно від інших. Зарядка шпуль в магазині автомату та їх зйом відбувається автоматично
Снування	СЛ-250	Малопродуктивна з меншою швидкістю снування. Пуск та зупинка верстата відбувається від підніжок та планок.	Textima	Швидкість снування 700 м\хв, швидкість перевивки до 160 м\хв. На машині встановлений привід який дозволяє ступінчасто змінювати швидкість та легко зупиняти верстат. Зняття та установка тк навою, збільшений діаметр на бобіні 250м та ткацький навій 700м
Емульсуюча установка	Емульсуючий прилад на снувальній машині СЛ - 250	Малопродуктивна, нерівномірне нанесення емульсії, лінійна швидкість емульсую чого валика непостійна, нерівномірне нанесення емульсії.	Емульсуючий прилад на снувальній машині «Textima»	Високопродуктивна. Більш рівномірне нанесення емульсії, більш механізована, пневматично здійснюється основа на навої, більшість передач замінені на конічні.
Пробирання	ПС-250	Відрізняється робочою шириною, подача нитки проходить вручну, швидкість дуже низька, продуктивність і якість мала	ПСМ-230	Верстат автоматизує роботу подавальниці. Вибір ниток і фіксація їх під гачок відбувається автоматично. Проборка ниток в бердо відбуваеться механічним пасетом, швидкість подачі ниток на проборку до 100нит/хв.
Прив'язування	УП-260	Низька швидкість, невисока якість, часті поломки	УП1-180-6М	Машина використовується для автоматичного зв'язування основ широкої заправки незначним коефіцієнтом тертя. Максимальна швидкість зв'язування 600 вуз\хв. ККЧ-0,6. Дозволяє зв'язувати нитки з низьким коефіцієнтом тертя
Запарювання	АШР	Низька швидкість, невисока якість, часті поломки	АШР-3М	Відносно збільшена робоча камера, автоматизований з вдосконаленими датчиками тиску, електромагнітним клапаном і датчиком температури у камері. Продуктивність камери 975-1800кг/год. Витрати пару 7,700-19000кк.
Ткацтво	СТБ-360	Простої ізза довгої зміни шпулярника, низька продуктивність, більшість процесів неавтоматизовані.	Фірма «Smit», модифікації «FAST» (Італія)	Високопродуктивний, число обертів головного валу до 450 хв-1. Оснащений шестикольоровим уточним механізмом, прокладання уточної нитки через зів відбувається за допомогор гнучких рапір, збільшена робоча ширина до 2600мм. Механізований пошук разу та уточний контролер, приборка в реміз здійснюється по сводам, а також прокладання одночасно в зів двох уточних ниток. Оснащений кареточним зівоутворюючим механізмом фірми «Staubli» (Франція)
Чистка та розбраковка суровини		Самостійного виготовлення	ЛШР	Високопродуктивний. автоматизована та механізована лінія

Таблиця 1.5.2 Технічна характеристика мотальної машини фірми «Simet» (Італія)

Елементи характеристики	SES-12DS
Число сторін	2
Число веретен	12-24
Число секцій	2
Число веретен в секції	6
Число мотальных барабанчиков	24
Диаметр мотального барабанчика, мм	90
Довжина мотального барабанчика, мм	173
Кут конуса патрона в бобине	11,3
Высота намотки нити на бобину	145-150
Діаметр намотки нити на бобину, мм	305
Средня масса нити на бобине, кг	2
Щільність намотки, г/см	0,35-0,42
Частота обертання мотальных барабанчиків, об/31в..	2100-3045
Лінійна швидкість намотки, м/31в..	200-1000
Габаритные размеры: довжина, мм	245
ширина, мм	100
высота, мм	132
Масса машины, кг	390
Швидкість перемотування, м\хв	10
Лінійна щільність перемотування, текс	200-1100
Тип вихідної паковки	Конічна бобіна
Питома щільність намотки, г/см3	0,32 - 0,42
Лінійна щільність пряжи, текс	100 - 400
Максимальный діаметр початка, мм Тип патрону Розміри вихідної паковки, мм	200 Конічний
максимальний діаметр	230
довжина	145-150
Розміри патрону
максимальний діаметр довжина Потужність електродвигуна, хв	90 185 3,9



Таблиця 1.5.3 Технічна характеристика снувальної машини «Textima»

Елементи характеристики	Textima
Лінійна швидкість снування, м\хв Лінійна швидкість перевивки, м\хв Діаметр Робоча ширина барабана, мм Робоча ширина заправки основи, мм Довжина клинів або конуса, мм Кут підйому конуса, градуси Число стрічок в основі Максимальна товщина стрічки на барабані, мм Ширина стрічки на барабані, мм (не більше) Щільність ниток, г/см3 (не більше) на снувальному барабані на ткацькому навої Електродвигун привода барабану тип потужність, кВт частота обертання валу, 32в..-1 Електродвигун привода перемотування стрічок тип потужність, кВт частота обертання валу, 32в..-1 Електродвигун зворотного ходу барабану тип потужність, кВт частота обертання валу, 32в..-1 Електродвигун переміщення шпулярника тип потужність, кВт частота обертання валу, 32в..-1 Величина переміщення супорта, мм Число подач супорта Ширина Глибина Висота	110-660 10-600 800 1800 1800 900 2,5-13 5-24 210 420 0,46 0,5 П-62-У4 14 1500 4АХ-71 0,25 3000 4АХ-71 0,55 1500 4АХ-71 0,6 960 1,24 31 2130-3430 3050-4450 2100



Таблиця 1.5.4 Технічна характеристика емульсуючої установки на снуванльній машині

Елемент характеристики
Лінійна швидкість перемотування основи на ткацький навій, м/хв. Витрати емульсії, % чистововняна, апаратна напіввовняна Щільність намотування основи на ткацький навій, г/см апаратна Вміст ванни, л Габаритні розміри установки, мм ширина глибина висота Загальна потужність електродвигуна, кВт Діаметр емульсую чого валика, мм Максимальна робоча ширина установки	10-60 6-8 5-7 0,33-0,41 32 3300 300 250 0,5 89 1400

Таблиця 1.5.5 Технічна характеристика проборного верстату

Елемент характеристики	ПСМ-230
Заправочна ширина, см Діапазон номерів берда Максимальне число ремізок Максимальне число рядів ламелей Кількість підйомів планок в хвилину Габаритні розміри, мм Глибина з основой Висота Ширина Маса, кг Потужність електродвигуна, кВт Число обертів двигуна, хв	2300 25-200 12 6 11-22 1600 1780 2870 350 0,27 1400

Таблиця 1.5.6 Технічна характеристика вузлов'язальної машини

Елемент характеристики	УП1 - 180 - 6 М
Тип машини Зв'язування кінців ниток Номінальна лінійна щільність вовняної пряжі, текс апаратного прядіння гребінного прядіння Швидкість зв'язування, вуз\хв Потужність електродвигуна, кВт Частота обертання валу, хв.-1 Габаритні розміри, мм ширина довжина висота Маса, кг Возики для транспортування каретки	Універсальна передвижка, в каретці який механізм цінового відбора ниток Двохпетельним вузлом або вузлом «вісімка» 250-64 64-31 42х2-14х2 До 600 60 8000 500 3000 704-1037 400 (УП-180-6) 35

Таблиця 1.5.7 Технічна характеристика запарної камери АШР-3М

Елементи характеристики	АШР-3М
Продуктивність, кг\год Тривалість циклу роботи лінії, хв. Витрати пару, кг\год Швидкість руху ящиків, м\с Габаритні розміри перфорірованого ящика для пряжі, мм Довжина Висота Ширина Маса камери, кг Потужність електродвигуна, кВт Середня кількість пряжі в ящику, кг Розрідження утворюємого в камері, Па Габаритні розміри машини довжина ширина висота	975-1800 5-20 30 0,2 922 530 До 620 4800 11 30 (6,7-7,3)104 21620 2940 2640



Таблиця 1.5.8 Технічна характеристика ткацького верстату фірми «Smit» моделі «Fast»

Елементи характеристики	Нуове Піньон
Продуктивність, е/хв Число вироблюючих полотен Максимальна кількість галев, мм Рапорт зміни кольру утка Ексцентриковий зівоутворюючий механізм Заправочна ширина по берду, мм Частота обертання головного валу, хв-1 Розміри берда, мм ширина висота Число рапір (подаюча та прийомна) Число кольорів утка (бобін) Число ниток утка на 1см Тип основного регулятора Розміри навою, мм діаметр стволу діаметр дисків розводка дисків Габаритні розміри, мм глибина висота ширина Контрольне щупло Маса верстату Маса верстата без навоїв і технологічної основи, кг Потужність електродвигуна, кВт Розмір товарного валика діаметр стволу діаметр намотки тканини Число обертів головного валу, хв. Розміри навою, мм діаметр стволу діаметр дисків Заправочна ширина по берду, мм	До 1203 1 280 1\1 8 2100-2300 180-220 2300 80 2 6-8 3,1-33,2 Хант 168; 193,7 700-1000 1300-2300 1850, 2000 2100 4980, 5406 На кожну уточну нитку 3550 2600 4,0 100 600 450, 380 168, 193,7 800,1000 2000,2200,2400,2600



Таблиця 1.5.9 Технічна характеристика агрегатно-поточної лінії

Елементи характеристики	ЛШР-2М
Швидкість руху тканини, м\хв при загрузці при чистці Контроль якості Намотування в рулон Продуктивність, кг/год Характеристика руху тканини на мірильних і контрольних столах Основні направлення тканини на столах мірильних браковочних Кут нахилу столів для промірювання і контролю, градуси Робоча ширина, мм Габаритні розміри з розкритим устроєм і стригальної машини УСД-180, мм довжина висота ширина Маса, кг Електродвигуни агрегатно-поточної лінії: кількість, шт потужність одного електродвигуна, кВт частота обертання валу, хв.-1 Електродвигуни швейної і тамбурно-вишивальної машин потужність одного електродвигуна, кВт частота обертання вала, хв.-1 Лінійна щільність руху тканини, м/хв на першому компенсаторі на мірильно-браковочних столах розбраковка та облік транзитна швидкість на універсальній стригальній машині на столах кінцевої чистки при послідовній установці при спареній роботі столів робоча швидкість транзитна швидкість на столі заключного контролю	40 19,7 та 21,4 5-50 20-40 860 - 1850 Реверсивний До колектору Від колектора 35-45 1800 22000 2700 2450 15000 9 0,6 1410 0,27 1400 60; 80 20; 24 150 До 40 До 40 20; 40 150 24; 48



1.6 Вибір паковок та спряженої довжини нитки на них

Розрахунок паковок проводити по всьому технологічному процесу, форма паковки повинна відповідати обладнанню, а розмір, максимально практичними та економічно вигідні.

Ткацький навій

Максимальний об'єм пряжі на ткацькому навої, см.

6.1

де, Нн- відстань між дисками навою, см.

Нн=Вб+2 6.2

Нн=175,5+2=177,5

Дн- діаметр намотки основи на навої, см.

Дн=Дф-2 6.3

Дн=80-2=78

Дф і dн- брати з технічної системи верстату

Максимальна маса пряжі на ткацькому навої, г.



6.4

де, н-питома щільність намотки на навої, г/см³

Мо.н=8074608125*0,42=339133,54125

Максимальна довжина пряжі на навої, м

Lо.н= 6.5

Lо.н=

Максимальне число кусків на навої

ПК= 6.6

ПК=

При розрахунку можливо вийде не ціле число кусків. Прийняти ціле менше число кусків.

Фактична довжина основи на ткацькому навої, м

Lфн=Lок*Пк+Lп*lт 6.7

де, Ln і lm - кінці, які витрачаються при пробиранні та прив'язуванні і в ткацт ві, м

Ln=0,6-1,0

Lm=1,4-1,6

Lфн=32,2580*37,6632+0,6+1=1216,5395056

Фактична маса основи на навої, кг



Мф.н= 6.8

Мф.н=

Бабіна з мотальної машини

Розміри бобіни необхідно брати з технічної характеристики снувальної машини

Максимальний об'єм пряжі на бобіні,см

Vб=(Д₁²+Д₁*Д₂+Д₂¹)-(d₁²+d₁*d₂+d₂²) 6.9

Vб=

Максимальна маса пряжі на бобіні, г

6.10

де, gб- питома щільність намотки пряжі на бобіні г/см³

Мб=6201,523*0,35=2170,5329

Максимальна довжина пряжі на бобіні, м



Lб= 6.11

Lб=

Фактична довжина пряжі на бобіні, м

Lфб=Lф.н*Пп.*Пл.+1б 6.12

де, 1б- залишки пряжі на бобіні, м

1б=2-5

Пн - число навоїв з ставки шпулярника

Пп= 6.13

Пп=

де, Lбн -довжина нитки на бобіні, яка необхідна для снування одного навою, м

Lбн=Lфн*Пл 6.14

Lбн=1215,9685*4=4863,874

де, Пл- число стрічок в основі

Пл= 6.15

де, Еш - ємкість шпулярника (Текстіма-400)

Lфб=1215,9*2*4+2=9729,2

Число ниток в стрічці

тст= 6.16

mст=

Ширина стрічки, см

Вл= 6.17

Вл=

Щільність ниток основи в стрічці на 1см її ширини.

Рл= 6.18

де, Вбф-заправочна ширина тканини без пружків, см

Рл=

Початок з прядильної або крутильної машини

Обэм пряжі на початку, см



Vн=*(h₁*(Д²+Дd₁+d₁²)+ h₂*( Д²+Дd₂+d²)+3*Д²*h-(h₁+h₂+h)*(d₁²+d₁*d₂+d₂²)) 6.19

Vн=

Максимальна маса пряжі на початку, г

Мn=Vn*g 6.20

де, g- питома щільність намотки, 2/см²

Мn=974,9*0,48=467,9385

Максимальна довжина пряжі на початку, м

Ln= 6.21

Ln=

Число початків, які перемотуються на одну бобіну

Пп= 6.22

Пп=

Фактична довжина пряжі на початку з урахуванням відпадків при перемотуванні, м

Lфп= 6.23



де, n-кінці ниток, які витрачаються при перемотуванні, м

Lфп=

Фактична маса пряжі на початку, г

Мфп= 6.24

Мфп=

Розрахунок пакувань для пружкових ниток рапірних верстатів

Конічна бобіна перевив очних пружків

Максимальний об'єм пряжі на бобіні, см³

Vб=*(h₁(Д₁²+d₁* Д₁+ Д₁²)+ h₂(Д₂²+ Д₂* Д₁+ Д₁²)-( Д₂+ Д₂* d₂+ d₂²)* h₃-( h₁+ h₂)*( d₁²+ d₁* d₂+ d₂²)) 6.25

Vб=*(1,5(6,5²+3,5*6,5+3,5²)+15(6²+6*6,5+6,5²)-(6²+6*3+3²)1-(1,5+15)(3,5²+3,5*3+3²))=336,9613

Максимальна маса пряжі на бобіні, г



Qб=Vб*б 6.26

де, б-питома щільність намотки пряжі на бобіні, г/см²

Qб=336,961*0,54=181,95908

Максимальна довжина пряжі на бобіні, м

Lб=Qб*1000/Тп 6.27

де, Тп-лінійна щільність пряжі перевив очних ниток, текс

Lб=181,959*1000/156*3=388,8014

Котушка для відрізних обманних пружків

Обєм пряжі на котушці, см³

Vк=pН/4(Р₂²*d₂²)/4 6.28

Vк=3,14*22/4*(12²*5²)/4=62172

Маса пряжі на бобіні, г

Qк= Vк*g 6.29

де, g-питома щільність намотки пряжі, г/см³

Qк=62172*0,54=33572,88

Довжина пряжі на котушці, м



Lк=Qб*1000/Тв 6.30

де, Тв-лінійна щільність відрізаних пружків, текс

Lк=180,8*1000/50*2=1819,5908

1.7 Відпадки по переходах

Відпадки розраховують по всім переходам ткацького виробництва. Прийняті при проекті відпадки не повинні перевищувативстановленігалузеві норми.

Розрахунок відпадків при перемотуванні, %

Оп= 7.1

де, l₁-кінці при заправці в зміні

l₂-кінці при ліквідації обривності пряжі, м

l₃-залишок пряжі на вихідній паковці,

Чоб-число обривів на одну бабіну

Чоб= 7.2

де, Чоп-число обривів, які приходять на 100000м одиночної пряжі

Опух-пух і підметь, %

Чоб=

Оп=

Відпадки по стрічковому снуванні



Осл=100+1 Опух 7.3

де, - довжина нитки, яка йде в відпадки при ліквідації обраву, м

- довжина нитки, яка йде в відпадки при встановленні ставки, м

(=12)

- довжина нитки, яка залишається на бобіні, що йде в відпадки,

(=25)

Чол - число обривів на одну стрічку

Чол= 7.4

Чол=

де, Чосн - число обривів, які проходяться по 10⁶ м

Пл¹=Пн*Пл. 7.5

Пл¹= 2*3=9

Осл=*100+0,02=0,036

Відпадки при прибиранні основи %

Опр=*100*Кпр 7.6

де, - відпадки при пробиранні, м (=0,2)

Кпр - коефіцієнт, який ураховує кількість пробраних основ

(Кпр=0,10,15)



Оузл= 7.7

де, - випадки при зв'язуванні кінців старої і нової основи, м (=0,4)

Кузл - коефіцієнт, який ураховує число основ прив'язаних вузлов'язальної машини (Кузл=0,850,9)

Оузл= 7.8

Опр=

Відпадки ткацтва по основі

Оот=С₁+Опух 7.9

де, - кінці при ліквідації обриву основної пряжі, м (=0,5)

- витрати сировини при перекидках, м (=0,2)

- витрати сировини при дробленні полоски тканини, м (=0,2)

- кінці які губляться при заправці основи, м (=0,4)

С₁ - витрати при розробці пороків сурової тканини, м (С₁=0,1)

Чон= 7.10

Чон=

де, Чоо - число обривів по основі на1м сурової тканини

Оот=

Випадки в ткацтві по утку, %

Оут=С₂+Опух 7.11



де, - кінці при заправці змінної уточної паковки, (=1)

- кінці при ліквідації обрива уточної нитки, м (=0,5*Вб)

- залишок пряжі яка не домотується на уточній паковці, м (=12) l₁₆- витрати утка при перекидах, м (16=0,20,6)

17 - витрати утка при доробці браку сурової тканини, м (17=0,20,3) Чуб - число обривів на одну уточну бобіну

Чуб= 7.12

Чуб=

де,Чоу - число обривів утка на 1м сурової тканини.

Lk-довжина виступаючих кінців уточної нитки або закладних кінців, м

Оут=

Відпадки в ткацтві по утку для рапірних верстатів, %

Qут=(l₁₃+l₁₄+Чуб+l₁₆+l₁₇/Lфб+l_ок/Вб+lk+lok)*100+C₂+Опух 7.13

де, lок-довжина кінців уточної нитки відрізаних пружків

Qут=(1+1,76+0,00522+2+0,4+0,2/1216,54+0,05/175,5+0,04+0,05) *100+0,2+0,15=0,35

Коефіцієнт виходу напівфабрикатів визначається послідовно для кожного переходу по основі та утку.

7.14

де, Квп - коефіцієнт виходу полу фабрикату на даному переході. - коефіцієнт виходу полу фабрикату на попередньому переході, для першого переходу =1,0

ОВ - возвратні відпадки, %

Об - без возвратні відпадки, %

Основа

Квп=1-((0,295+0,28)/100)=0,99425

Квп=0,99425-((0,056+0,16)/100)=0,99209

Квп=0,99209-((0,3207+0)/100)=0,988883

Квп=0,988883-((0,595+0,10)/100)=0,981933

Уток

Квп=0,981933-((0,295+0,28)/100)=0,976183

Квп=0,976183-((0,545+0,1)/100)=0,969733

Витрати пряжі на поточний метр сурової тканини з урахуванням відпадків, г

= 7.15

=

де, Мп - маса пряжі основи чи утка в пагонному метрі сурової тканини.

основа

=

Уток

=

=303,2+270,4=573,6

Вихід сурової тканини із пряжі, %

Вс.т= 7.16



Вс.т=

Таблиця 1.7. Відпадки

Переходи	Кінці	Пух та підміть	Безповоротні відпадки	Чистка та стрижка	Лабораторні іспити	Прийом	Итого
Основа
Перемотування	0,24	0,04	0,28	-	0,015	0,295	0,575
Снування	0,036	0,02	0,16	-	-	0,056	0,216
Пробирання	0,3207	-	-	-	-	0,3207	0,3207
Ткацтво	0,34	0,15	0,10	0,09	0,015	0,595	0,695
Уток
Перемотування	0,24	0,04	0,28	-	0,015	0,295	0,575
Ткацтво	0,35	0,15	0,10	0,03	0,015	0,545	0,645

1.8 розрахунок норм продуктивності обладнання

Норма продуктивності стрічкової снувальної машини кг/год.

Нсн=*КПВ 8.1

де, Vc - швидкість снування, м/хв. Vn - швидкість перевивання, м/хв.

Нсн=

Норма продуктивності стрічкової машини, кг/год

Нсн=((Vc*Vn)( Vc*Vn*Пп)*Т*t*Но/10⁶)*КПВ 8.2

де, Vc-швидкість снування, м/хв Vn-швидкість перевивання, м\хв

Нсн=((270*60)(270*60*5)*286*60*976/10⁶)*0,35=283,5

Норма продуктивності проборного верстату



Нпр= 8.3

де, Vпр - швидкість пробирання, нит/год.

Нпр=

Норма продуктивності вузлов'язальної машини

Нуз= 8.4

де, Vуз - швидкість вузлов'язальної машини уз/хв.

Нуз=

Норма продуктивності поточної лінії, м/год.

Нп.л=Vт 8.5

де, Vт - швидкість руху тканини м/хв.

Нп.л=33,3*60*0,8=1600 Норма продуктивності і ККЧ ткацьких верстатів теоретична продуктивність верстату м/год.

Нт= 8.6

де, п - число обертів головного валу, хв.^-1

Нт=

Теоретична продуктивність верстату, мут/год

Нт=n*t*Вс 8.7



де, n-число обертів головного валу, хв.^-1

Нт=380*60*1,65=3,7620

Машинний час виробітки 1м сурової тканини

Тм= 8.8

де, Ry - кількість уточин в 1м тканини

Тм=

Таблиця 1.8.1 Простої по групі «А»

Операції	Тривалість одного випадку хв.	Кількість випадків на 1м тканини перемножене на КПВ	Загальний час на 1м тканини 30 сек.
	Перерви в роботі верстату	Зайнятість ткача		Перерви в роботі верстату (То)	Зайнятість ткача (Тр)
1	2	3	4	5	6
1. Зміна челнока або бобіни без пошуку «Разу».	5	0,472	0,36	1,8	0,85
2. Зміна челнока або бобіни з пошуком «раза»	15	0,47	0,175	2,63	1,23
3. Ліквідація обриву нитки основи	24	0,95	0,3	7,2	6,852
4. Ліквідація обриву нитки утка.	8,53	1,2	0,6	5,12	6,13
5. Розробка пороків тканини	2	0,44	0,4675	0,935	0,41
6. Ліквідація самозупину верстату по технічним причинам.	2,53	0,34	0,2	0,506	0,17
7. Чистка тканини.	1,1		1		0,37
8. З'ьом напрацьованої тканини.	56		0,048		0,45
9. Установка бобіни на бобінотримач.	2,1		0,18		0,9
10. Установка бобіни на стойку	2,8		0,18		0,15
11. Переходи (tт)	1,6		9,1		3,56
Всього (хв)				18,192	21,072



Простої по групі «Б»

Часи за зміну в хв. Перевірка щільності тканини 0,5

Обмашка верстату 4,0

Змазка верстату 2,5 Чистка верстату за графіку 2,0

Поточний ремонт і профілактичний догляд 13

Інші дрібні роботи ? Всього Тб=23 23

Перерви із-за збігу операції

Тс= 8.9

Тс=

Коефіцієнт по групі «А»

Ка= 8.10

Ка=

Коефіцієнт по групі «Б»

Кб= 8.11

де, Т - продовження однієї зміни, хв.

Т=8*60=480

Кб=

Коефіцієнт використаного часу верстату



ККЧ=Ка*Кб 8.12

ККЧ=0,8*0,9521=0,76168

Фактична продуктивність ткацького верстату, м/год.

Пф=Нт*ККЧ 8.13

Пф=7,87*0,823=6,477

Норма обслуговування ткача.

Нф= 8.14

де, К-коефіцієнт, який враховує характер маршруту (К=0,50,8)

Нф=

1.9 Розрахунок планових зупинок обладнання

Розрахунок обладнання ткацького верстату

Відсоток планових зупинок обладнання із-за капітального ремонту, %

П₁= 9.1

де, Д₁ - тривалість ремонтного періоду, год. Р₁ - число випадків ремонту за міжремонтний цикл (Р₁=1)

П₁=

Відсоток планових зупинок обладнання із-за середнього ремонту, %



П₂= 9.2

Р₂=-1 9.3

де, Д₂ - тривалість ремонтного періоду, год.

Тм - період міжремонтного циклу, місяць.

М - періодичність середнього ремонту, місяць

Р₂=-1=4

П₂=

Відсоток планових зупинок із-за недільної чистки, %

П₃= 9.4

Р₃= 9.5