де, Д₃ - тривалість зупинок обладнання із-за чистки, год. (Д₃=0,5) Р - кількість чисток міжремонтний цикл. Т - тривалість міжремонтного циклу, дні. Ч - періодичність циклу, дні (ч=5)

Р₃=

П₃=

Відсоток планових зупинок на прив'язку , %

П₄= 9.6

де, Д₄ - тривалість прив'язування основ, год.

П₄=



Д₄= 9.7

де, Пуз - кількість вузлів, зв'язаних вузлов'язальною машиною уз/хв.

ККЧуз - коефіцієнт корисного часу вузлов'язальної машини

Тз - час необхідний на пере заправку основи, год.

Р₄ - кількість прив'язок

Тр - час за який виробиться основа, год.

Д₄=

Тр= 9.8

Тр=

Відсоток планових зупинок із-за поточного ремонту і профілактичного огляду обладнання, приймають на основі досліду роботи підприємства (П₅) %

Снувальні машини: П₅=0,7

Шліхтовальні машини: П₅=1,2

Вузлов'язальні машини: П₅=1,5

Ткацькі верстати: П₅=1,01,2

Поточні лінії: П₅=до 1,5

Відсоток зупинок із-за роботи підлітків, % (П₆)

П₆=0,150,25

Відсоток зупинок із-за виконання держобов'язків, % (П₇)

П₇=0,1

Загальний відсоток зупинок обладнання, %



П=П₁+П₂+П₃+П₄+П₅+П₆+П₇ 9.9

П=0,63+1,22+0,635+1,64+1+0,15+0,1=5,375

Коефіцієнт працюючого обладнання, %

КПО=1- 9.10

КПО=1-()=0,946

Таблиця 1.9.1 Планові зупинки обладнання

Вид зупинки	Капітальний ремонт	Середній ремонт	Недільна чистка	На прив'язку
Вид обладнання
Ткацький верстат	0,63	1,22	0,6	1,64
Мотальна машина SES12-DS	0,42	0,5	0,6
Снувальна машина	0,3	0,4	0,6
АПЛ-2	0?3	0,4	0,6
Ремонт і прфілактичний огляд обладнання	Процент планових зупинів із - за роботи підлітків	Процент зупинок із - за виконання держобов'язків	Загальний процент зупинок обладнання	Коефіцієнт працюючого обладнання
1	0,15	0,1	5,375	0,960
	0,15	0,1	2,179	0,98
0,7	0,15	0,1	2,92	0,970
1,5	0,15	0,1	3,017	0,97

1.10 Розрахунок об'єму випущеної продукції, витрати пряжі

Робочих днів за рік 250 Робочих годин за рік 4000

Потужність підприємства задається кількістю ткацьких верстатів (Кз)

10.1



де, Кз- кількість верстатів в заправці

Пт- планові зупини ткацького верстату

Норма продуктивності верстату за годину, м/год

10.2

Норма продуктивності верстатів за годину, м/год

10.3

Норма продуктивності верстатів за зміну,

10.4

Норма продуктивності верстатів за рік

10.5

де, ( Нв=Мс - випуск сурової тканини за рік)

Кількість верстатів в роботі



10.6

Кількість верстатів в заправці

10.7

Кількість основної пряжі яка поступає в ткацтво за рік, кг

10.8

Кількість основної пряжі яка поступає в проборку за рік, кг

10.9

Кількість основної пряжі яка поступає в снування за рік, кг



10.10

Кількість основної пряжі яка поступає на перемотування за рік, кг

10.11

Кількість відпадків в ткацтві за рік, кг

10.12

Кількість відпадків в порбиранні за рік, кг

10.13

Кількість відпадків в перемотування за рік, кг



10.14

Кількість відпадків в снуванні за рік, кг

10.15

Кількість відпадків уточної пряжі, якапоступає за рік в ткацтво, кг

10.16

Кількість відпадків уточної пряжі, якапоступає за рік на перемотування, кг

10.17

Кількість відпадків уточної пряжі за рік в ткацтві, кг



10.18

Кількість відпадків уточної пряжі за рік в перемотуванні, кг

10.19

Аналогічно розраховують відпадки по всіх переходах ткацького виробництва

Кількість уточної пряжі і кількість відпадків по утку по всіх переходах ткацького виробництва розраховуються аналогічно.

Всі розраховані данні записують в таблицю

Таблиця 1.10.1 Баланс пряжі

Переходи	По основі	По утку
	кількість пряжі за год. в кг	кількість пряжі за добу в кг	кількість пряжі за рік в кг	кількість відпадків за рік в кг	кількість пряжі за год. в кг	кількість відпадків за рік в кг	кількість пряжі за рік. в кг	кількість пряжі за добу в кг
Ткацтво	302,65	4842,38	1210594	11516,38	276,72	4427,53	1106883	7139,39
Пробирання	303,62	4857,96	1214489	3894,87
Снування	304,28	4868,47	1217118	2628,97
Перемотування	306,04	4896,63	1224157	7038,9	278,32	4451,14	1113284	6401,38
Разом:	2507,12		13540,8



1.11 Розрахнок спряженності обладнання по переходах

Для нормальної роботи ткацького виробництва і виконання виробничої програми необхідно розрахувати спряженість обладнання, тобто вірно встановити відношення кількості машин по кожному переходу ткацького виробництва. початковими даними для визначення кількості в обладнанні являються норми продуктивності машин та кількість напівфабрикатів по переходах.

Таблиця 1.11.1 Виробнича програма ткацького цеху

Артикул	Число обертів головного валу	Н.В	Норма продуктивності верстата за годину	Відсоток планових зупинів, %	Загальна виробітка, м	Кількість верстатів
					За годину	В зміну	За рік	В роботі	В простої	В заправці
Скиф - 14	380	1,39	43	5,375	32,766	7957,232	3968616	30	2	32

Прийнято до встановлення 32 ткацьких верстатів

Таблиця 1.11.2 Виробнича програма проборного відділу

Артикул	Число ниток в основі	Швидкіс машини, уз/год	Випуск сурової тканини, уз/год	Сход основ за зміну	ККЧ вузлов'язальної машини	Кількість злов'язальних машин	Кількість проборних верстатів
Скиф - 14	976	450	7937,232	1	0,5	1	1

Прийнято до встановлення 1 вузловязальна машина та 1 проборний верстат



Таблиця 1.11.3 Виробнича програма мотального відділу

Показники	Основа	Уток
Лінійна швидкість перемотування, м/хв	280	280
ККЧ машини	0,7	0,7
Норма продуктивності барабанчика, кг/год	3,4	3,4
Кількість пряжі, яка підлягає перемотуванню, кг/год	306,039	278,321
Відсоток планових зупинок, %	2,179	2,179
Кількість барабанчиків: -в роботі	90,0115	81,8591
-в простої	2,005	1,8233
-в заправці	92,0165	83,6824
Розрахункова кількість машин	3,838	3,487
Прийнято до встановлення машин	3	2

Таблиця 1.11.4 Виробнича програма снувального відділу

Артикул	Число ниток на ткацькому навої	ККЧ	Норма продуктивності машини	кількість пряжі яка підляуає снуванню	відсоток планових зупинів, %	Кількість машин
			В годину	В зміну			В роботі	В простої	В заправці
Скиф - 14	976	0,35	283,5	2268	34,279	2,264	1	1	2

Прийнято до встановлення 2 машини

Таблиця 1.11.5 Виробнича програма контрольно-облікового відділу

Артикул	Випуск сурової тканини в кусках	Випуск сурової тканини в зміну,м	Норма продуктивності поточної лінії в зміну в кусках	Кількість поточних ліній	Кількість кусків які підлягають штопці в зміну	Норма виробітки штопальниці в кусках	Кількість штопальних столів
				В роботі	В простої	В заправці
Скиф - 14	7937,2	264,57	1600	4	1	5	47,6	18	10

Прийнято до встановлення 5 поточних



ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика будівлі

Будівля фабрики ПП«ХПТФ» - трьохповерхова з білої цегли. Ткацьке виробництво знаходиться на другому поверсі. Мотальний та снувальний відділи знаходяться на третьому поверсі, а контрольно - обліковий відділ на третьому поверсі. Сировина в виробництво надходить на вантажному ліфті та конвеєрі.

Перекриття поверху опираються на зовнішні стіни та два ряди цеглових та металевих колон. Шаг колон 4м. стіни ткацького виробництва пофарбовані у світло - голубий колір, що добре сприяє на зір та стан робітників у процесі виробництва.

Підлога цеху розташована відносно землі на одному рівні. Підлога залізобетонна.

В цехах встановлені вентиляційні камери для підтримання визначеного температурно - вологісного режиму та створення кліматичних умов в приміщеннях.

На стінах цехів ткацького виробництва знаходяться кімнатні рослини, що покращують властивості повітря в цеху та позитивно діють на самопочуття робітників. В цеху також розташовуються стенди техніко - екологічних показників та стенди, з яких робітники можуть довідатися про виконання плану та ін.

В результаті реорганізації створені умови для приміщення механізованого внутрифабричного транспорту рахунок розширення проходів.

У ході реорганізації залишилися нормальні побутові, виробничі та санітарно - гігієнічні умови для нормальних робіт.



2.2 Безпека життєдіяльності

На текстильних підприємствах основними шкідливими факторами які приводять до виникнення і розвитку професійних захворювань збільшена температура у ткацьких цехах і на ділянках, а також надмірні і нерівномірні навантаження на окремі групи м'яз, несприятливі умови для напруженої і здорової праці, порушення температурного режиму.

Важливими факторами на підприємстві є захист працюючих від виробничого травматизму, який як правило виникає через порушення правил електробезпеки, відсутність захисних засобів і огорож, низької кваліфікації порушень трудової або виробничої дисципліни.

В цілях виконання комплексу засобів безпеки життєдіяльності, на підприемстві пп,, яке підлягає реконструкції ств1р організаційно- технічною мір приемства по виконанню закону України «По охороні праці» від 21 листопаду 2002 року і закону України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993р, а саме:

- систему організаційно-технічних заходів промислової естетики, яка забезпечує безпеку виробничого обладнання, втілення засобів захисту працівників і методів безпеки праці;

- комплекс заходів і якісного їх виконання, здорових і безпечних умов праці, випадкових травм і захворювань, втіленню заходів за промисловою естетикою стель і обладнань здійснені на виробництві за допомогою матері зально-технічного капіталу, усунення стресових явищ;

- розробку і затвердження колективом, в якому демонструються матеріальні та грошові витрати на забезпечення нормативних санітарних умов;

- санітарно-технічну паспортизацію виробничих приміщень;

- мікроклімат в виробничому цеху і приміщені згідно технічного регламенту;

- приточно-витяжчу вентиляцію з кондиціюванням повітря, які забезпечують нормальний температурно-вологісний режим;

- разом з зацікавленим відділом, проведення аналізу причин низької продуктивності праці, порушення трудової дисципліни, текучості кадрів, а також окремих професій, розробка пропозиції по усуванню недоліків в організації праці та підбору кадрів, цілу систему заходів по навчанню і інструктажу всіх працюючих, згідно з дійсними правилами і нормами буде втілено трьохступеневий контроль за станом охорони праці;

- захисні огорожі на окремих місцях та механізмах, запобіжних засобів, сигналізації, тормозних устроїв, електроізоляція, заземлення та занулення машин і обладнання згідно з правил електробезпеки;

- освітлення в цеху елюмісцентне-загальне, на окремих робочих місцях - місцеве, низьковольтне-ремонтне та чергове з автономним електроспоживання;

- по пожежній безпеці в цеху передбачено забезпечення систем пожежогасіння, необхідного обладнання, підземного водосховища з необхідним за пасом води;

- окреме сховище пожежобезпечної сировини, пальних і легкоспалахуючих матеріалів - згідно з правилами пожежної безпеки;

- встановлення захисних бар'єрів на шляху вогню по повітряводах, каналах, тунелях, забезпечення всіх дільниць в цеху засобами пожежегасіння, обладнанням пожежних стендів - інвентар, пінними вогнегасниками, піском, суконними ковдрами, спеціальними ліхтарями і противогазами, виконання профілактичних робіт і дії під час загорання і пожежі. Жорстка трудова і технологічна дисципліна по підвищенню паління, використанню відкритого вогню або нагрівачів, проведення зварювальних робіт без спеціального дозволу. Захист проектуємого підприємства від пожежі буде здійснюватися громадським обов'язком усіх працівників на даному підприємстві.



2.3 Освітлення і кондиціювання повітря

На підприємстві що підлягає зміні технологічного процесу світлотехнічні заходи передбачають виконання визначених норм, встановлених відношень площі світло сприйняття до площі підлоги в залежності від призначення приміщення. До світлотехнічних заходів штучного освітлення відносяться: розрахунок освітлення в залежності від технологічного процесу, обладнання і інших особливостей виробництва.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. При загальному освітленні світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м. над підлогою) рівномірно. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Місцеве освітлення створюється світильниками. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне і чергове.

Освітлення здійснюється люмінесцентними лампами прямого освітлення типу ЛДУ і ЛБУ.

Система кондиціювання повітря здійснює обробку приміщення та розподіл повітря, а також автоматичне регулювання параметрів повітря. Така система відрізняється від вентиляційної тим, що забезпечує в приміщенні не тільки визначений повітряний обмін, а і підтримує автоматично необхідні кліматичні умови в приміщеннях незалежно від пори року. В установках кондиціювання повітря підвергається нагріву, охолодженню, зволоженню, сушці та очистці.

В систему кондиціювання повітря входять пристрої для обробки, приміщення та розподілу повітря, джерелами тепла та холодопостачання, засоби автоматичного управління та регулювання, повітропроводи, а також електрообладнання. Основним агрегатом системи кондиціювання повітря є кондиціонер, в якому повітря передбачає визначенні параметри та властивості: температура, вологість, швидкість руху, ступінь чистоти.

Іонізація повітря проводиться з метою підтримки в приміщенні оптимального стану санітарно-гігієнічним вимогам. Для іонізації повітря використовують кондиціонер КТ-80, продуктивність 80 тис. м3/год. Іонізація повітря дозволяє досягнути мінімальної обривності в підготовчому відділу і ткацтві при відносній вологості 50-60% і температурою 22⁰С. Попадаюча до генератору вода та повітря попередньо очищується. Тиск повітря в камері регулюється від 0,5 до 1,5 кг/см³, росхід повітря через генератор складає 61 кг/год., вода - 41кг/год.

2.4 Контроль якості продукції по переходах виробництва

Технічний контроль технологічних процесів в ткацькому виробництві

Для забезпечення нормального протікання технологічного процесу ткацтва необхідний технічний контроль:

якість основної, уточної пряжі, та ниток, які надходять до ткацтва;

якість полу фабрикатів та угарів по переходах ткацького виробництва;

якість випущеної продукції згідно до технічних умов;

якість допоміжних матеріалів, а також хімічних матеріалів які використовують при емульсуванні та шліхтуванні пряжі та ниток.

Технічний контроль у ткацькому виробництві робиться робочими відділу технічного контролю, техніками та інженерами фабричних лабораторій.

Прийом і контроль якості пряжі і ниток

З кожної партії пряжі і ниток, оформленим одним документом на прядильній фабриці згідно технологічних умов відбираються зразки для випробувань. Заключаються ці випробування в візуальному контролі напівфабрикату, патронів і шпуль згідно з «Основними умовами поставки пряжі», контролю довжини і діаметру намотки пряжі на основних і уточних паковках, контролю якості напівфабрикату і його фізико-механічних властивостей (міцності, подовження, крутки, вологості), згідно методичних вказівок. Об'єкти контролю, які суворо поділені мякі, перевірюючи ми, його періодичність, а також методи контролю які встановлюються в залежності від виду технологічного ткацького обладнання та асортименту виробничих тканин.

Таблиця 2.4.1 Контроль технологічного процесу перемотування пряжі

Найменування об'єкту контролю	Хто проводить перевірку	Обєм і періодичність контролю	Спосіб контролю
1	2	3	4
1. Розводка контрольних щилин	Пром. майстри, змінний майстер, лабораторія	Щоденно 1 раз в зміну і при перезаправці; 1 раз в тиждень на всіх машинах при перезаправці.	За допомогою щупів згідно інструкції №2
2. Швидкість перемотування пряжі на мотальних машинах	Пом. майстра, змінний майстер	2 рази в місяць на всіх машинах	Згідно інструкції №3
3. Швидкість перемотування пряжі на уточно-мотальних машинах	лабораторія	2 рази в місяць на всіх машинах	Згідно інструкції №4
4. Щільність намотки пряжі на бобіні	Пом. майстри, змінний майстер, лабораторія	Постійно в процесі роботи 2 рази в місяць на кожній машині по 10 бобін з машини по графіку і перезаправці	Органолептично, згідно інструкції №7
5. Обривність пряжі при перемотуванні на мот. машинах	Пом. майстра, змінний майстер, лабораторія	В процесі роботи по визову мотальниці, 1 раз в місяць на всіх машинах згідно №9	Безпосереднім виявленням причин завищеної обривності
6. Перевірка роботи само зупинень і правильності встановлення направляючого прутка за контрольною щілиною.	Пом. майстра, змінний майстер	Періодично при обході машини	Робота самозупинень перевіряється безпосередньо наглядом за виключенням батаном
7. якість намотки пряжі на бобіні	Пом. майстра, змінний майстер, лабораторія	Постійно в процесі текучої праці, 2 рази в місяць на вершинах всіх машин	Органолептично, згідно інструкції №18
8. Робота пуховідсосів на мотальних машинах	Пом. майстра, змінний майстер, лабораторія	Періодично при перевірках машин, 2 рази в місяць на всіх машинах	Органолептично, згідно інструкції №21

Таблиця 2.4.2 Контроль технологічного процесу снування пряжі

Найменування об'єкту контролю	Виконавець перевірки	Обєм і періодичність контролю	Спосіб контролю
1	2	3	4
1. Швидкість снування	Лабораторія	2 рази в місяць на кожній машині	Згідно інструкції №22
2. Обривність пряжі у процесі снування	Пом - майстер, змінний майстер.	В процесі роботи по виклику снувальниці. 1 раз в місяць на кожній машині протягом сходу ставки бобін, а також за наказом начальника цеху.	Безпосереднім наглядом виявленості причин обривності, згідно інструкції №23
3. Щільність намотки пряжі.	Пом - майстер, змінний майстер.	Періодично при перезаправці. 1 раз в тиждень на кожній машині під час огляду.	Органоліптично. Згідно інструкції №24
4. Перевірка кількості ниток в ставці.	Пом - майстер, змінний майстер.	При кожній ставці бобін. 1 раз в тиждень тиждень на кожній машині під час огляду.	Згідно інструкції №1
5. Перевірка роботи самозупину при обриві ниток.	Пом - майстер, змінний майстер.	По виклику снувальщиці і згідно графіку під час нагляду за обривністю	Штучним обривом ниток, згідно інструкції №35
6.Перевірка снувальних валиків.	Лабораторія.	1 раз в місяць, 25 валиків	Згідно інструкції №27
7.Температурно-вологісний режим.	Змінний майстер.	Не менше 2 разів за зміну	Згідно інструкції №1

Таблиця 2.4.3 Контроль технологічного процесу пробирання та привязування основ

Найменування об'єкту контролю	Виконавець перевірки	Обєм і періодичність контролю	Спосіб контролю
1	2	3	4
1. Якість підготовки проборів (бердо, реміз)	Бригадир проборновузлов'язаль-ного відділу лабораторія	Щоденно. 1 раз в тиждень, 5 приборів для кожного артикулу тканини	Згідно інструкції №38
2. Якість проборки та прив'язування основ	Бригадир проборно-в'язального відділу, лабораторія.	Щоденно. Не менше 2 разів в місяць, 5 основ для кожного артикулу тканини	Згідно інструкції №39. Згідно інструкції №33
3. Розчисуючи щитки	Бригадир проборно-в'язального відділу, лабораторія.	1 раз на тиждень	Зовнішнім оглядом

Таблиця 2.4.4 Контроль технологічного процесу ткацького відділу

Найменування об'єкту контролю	Виконавець перевірки	Обєм і періодичність контролю	Спосіб контролю
1	2	3
1. Швидкість ткацького верстату.	Помічник майстра, відділ праці	Виявлення верстатів зі зниженою швидкістю щоденно. Перевіряється швидкість кожного верстату 1 раз в місяць	Огляд верстатів тахометром 9-4П
2. Обривність основи та утка.	Нормувальний, відділ праці.	Не менше 20% від загальної кількості верстатів по кожному артикулу в місяць	Згідно інструкції №43
3. Температурно-вологісний режим.	Відділ головного механіка	Через кожну годину	Згідно інструкції №21
4. Щільність тканини по утку.	Змінний майстер, лабораторія.	При заправці основи. Один раз в квартал на кожних верстатах	Підбором числа зубців змінних шестерен. Згідно інструкції №46
5. Кількість основи на ткацьких верстатах.	Старший майстер, лабораторія.	Щоденно при обході ділянки. 1 раз в місяць на всіх верстатах.	Згідно інструкції №43
6.Вірність заводки ниток в пружки, якість пружків.	бригадир	Щоденно при обході верстатів на закріпленій ділянці.	Згідно інструкції №43
7. Вірність намотки	Помічник майстра.	При прийомі зміні	Згідно інструкції №44
8. Вірність втановки параметрів	Змінний майстер	На кожній заправленій основі	Згідно інструкції №48



Таблиця 2.4.5 Контроль технологічного процесу чистки і розбраковки сурових тканин.

Найменування об'єкту контролю	Виконавець перевірки	Термін виконання операції
1. Лінійні розміри	Контролер якості	Вімірювання рулеткою кожний виріб.
2. Визначення фізико-механічних показників.	Лабораторія
3. Вироблення ниток основи та утка.	Лабораторія	При розробці зразків.
4. Кліматичні умови цеху.	Лабораторія	Щодня

2.5 Автоматизація технічних процесів і транспортних засобів

На підприємстві, що підлягає зміні технологічного процесу передбачено скорочення ручної і важкої фізичної праці особливо на вантажно-розвантажувальних, складських та інших допоміжних робіт. Транспортування сировини напівфабрикатів і готової продукції є трудомістким процесом і потребує великої кількості робітників тому на підприємстві передбачена механізація і автоматизація транспортних засобів, яка дозволяє скоротити чисельність робітників, знизити собівартість продукції, полегшити умови праці та підвищити культуру виробництва.

Для вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування пряжі на складі використовується кран штабелер КШР-0,125 грузопід'ємністю 125кг.

Зі складу у мотальний відділ пряжа транспортується за допомогою електрокари марки ЕК-2А грузопідємністю 2 тони., підвісного типу, також іх застосовують для перевізки порожньої тари і уточної пряжі.

Бобіни з пряжею від мотальної машини до снувального відділу транспортують до шпулярників снувальних машин на тележках машин типу «Ялинка» оснащених стійками зі штирями на які одягають бобіни.

Ткацький навій зі снувальної машини перевозять за допомогою гідравлічної тележки ТУН-6. Ткацькі навої транспортують від снувальних машин до навійних стійок і ткацьким валам за допомогою гідравлічного візку ТУН - 6 - це гідравлічний, автоматичний візок.

Транспортування уточної пряжі зі складу до ткацьких верстатів відбувається за допомогою електрокар ЕК-2А, вантажопід'ємністю 2 тони, а також за допомогою вантажного ліфта між поверхами

Сировина з ткацького цеху переміщується в відділ чистки і розбраковки за допомогою візків та ліфту. Звідки сировина по стрічковому транспортеру надходить на склад сировини.

Розбракована тканина від поточних ліній по стрічковому транспортеру або за допомогою електрокар поступає на склад суровини.

2.6 Організація ремонту обладнання

Безперебійна та якісна робота обладнання можливо тільки при умові надійного технічного столу. Догляд за обладнанням і організація ремонту є надійними умовами виробничої діяльності підприємства.

На підприємстві, що проектується передбачається проведення капітального, середнього та поточного ремонту.

Капітальний та середній ремонти виконуються ремонтною бригадою згідно графіку, затвердженого головним інженером. Ця бригада складається з трьох-шести людей у ткацькому виробництві.

Середній ремонт виконується поточно вузловим методом, безпосередньо в цеху. Цей метод звільняє ремонтників від працеємної роботи.

Поточний ремонт виконується помічником майстра, перевірка кількості ремонту, виконується майстром по профілактиці. Ця система є найбільш доцільною формою організації, утримання і ремонту обладнання.

Профілактичний та технологічний ремонт проводять помічники майстрів. Перевірка якості робіт здійснюється змінними майстрами, майстром з начальником цеху. Ця система є найбільш ефективною формою в організації змісту і ремонту обладнання.

2.7 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища - одна з найголовніших задач людини. Науково-технічна революція розширила можливості використання природних ресурсів, необхідних для подальшого розвитку виробничих та задовольняння матеріальних і духовних потреб людства. В умовах науково-технічного прогресу швидкого розвитку промисловості, сільського господарства особливе значення має покращення охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

У цьому напрямку поширюють межі правого регулювання якості предназначаються складні умови, по охороні навколишнього середовища.

удосконалення технології, втілення прогресивного технологічного процесу;

втілення фізико-хімічних засобів очистки стоків;

підвищення технологічного стану і умов експлуатації водяних каналізаційних систем;

відділення території;

організація служби по охороні навколишнього середовища, яка розробляє міри і робить контроль за їх виконанням.



ВИСНОВОК

На підприємстві, що підлягає вибору ефективного технологічного процесу впроваджується високопродуктивне обладнання з комп'ютерними технологіями, автоматизацією та механізацією транспортних пристроїв та технологічних процесів які значно полегшують роботу, вдосконалені методи обробки, які дозволили скоротити витрати часу виконання окремих операцій на 50%, та, відповідно, підняти продуктивність праці на 100%, а також збільшити якість продукції. Вдосконалений комплекс контролю якості продукції, організація ремонту обладнання, комплекс безпеки життєдіяльності а також освітлення та кондиціювання повітря у робочих приміщеннях.

Виробляються нові та різноманітні вироби за рахунок використання натуральних та хімічних волокон, що в повній мірі відповідають вимогам які висуваються до виробу: гігієнічні, експлуатаційні, естетичні, гігієнічні фрагменту дизайну, яскраві кольори, незвичайність та вирозність виробів, що добре підкреслює смак і стиль споживачів. Ткацькі вироби не лише відповідають існуючому напрямку моди, але й завдяки своїй насиченості буде користуватися попитом дуже довгий час.



ЛІТЕРАТУРА

1. Беркович Н.Ю. «Вовноткацтво», 1985р (на російській мові)

2. Гордєєв В.А. «Ткацтво», 1984р (на російській мові)

3. Власов П.В. «Проектування ткацьких фабрик», 1971р (на російській мові)

4. Локтюшева В.І. «Проектування ткацьких фабрик», 1987р (на російській мові)

5. Гордєєв В.А. «Хлопкоткацтво», 1982р(на російській мові)

6. Агапова Н.П. «Шовкоткацтво», 1985р (Легка індустрія). (на російській мові)

7. Сурніна І.А. «Льноткацтво», 1985р. (на російській мові)

8. Мшвенієрадзе А.К. «Технологія та обладнання ткацького виробництва», 1984р. (на російській мові)

9. Розумовський С.І. «Довідник», 1988р. (на російській мові)

10. Норми технологічного режму ткацького виробництва вовняних тканин, 1984р. (на російській мові)

11. Полєтаєв В.Н. «Лабораторний практикум по ткацтву», 1970р.

12. Худих М.І. «Технологія ремонту обладнання ткацького виробництва», 1982р. (на російській мові)

13. Панкратов М.А., Гапонов В.П. «Текстильні волокна»

14. Худих М.І. «Ремонт та монтаж обладнання текстильної та легкої промисловості», 1974р. (на російській мові)

15. Монастирський А.Г. «Випробування текстильних матеріалів»(Лабораторний практикум), 1970р. (на російській мові)

16. Нікітон М.Н. «Художне оформлення тканин», 1971р. (на російській мові)

17. Букаєва Л.Т., Онікова Е.А. «Хлопкоткацтво»(Довідник), 1987р

18. Грановський Т.С. «Ремонт та наладка текстильних матеріалів», 1984р

19. Пілявський Г.О. «Основи екологічних знань», 2000р. (на російській мові)

20. Жидецький В.Ц. «Основи охорони праці». 2002р. (На українській мові)

21. Панін Б.Г. «Основи теплотехніки. Опалення. Вентиляція. Сушка та охолодження.».1980р. (на російській мові)

22. Грановський Г.С. «Будова і аналіз тканин», 1988р. (на російській мові)

23. Чічева С.А., Тормишев Е.П., Широкова В.Д. «Двохполотні ткацькі верстати», 1989р. (на російській мові)

24. Гусева А.А. «Загальна технологія трикотажного обладнання», 1987р.

25. Бабаєва Л.Б., Маркова Р.Ф. «Основи автоматизації технологічних процесів». 1981р. (на російській мові)

26. Наказ Міністрів легкої промисловості 27.06.85. №260 «Про затвердження галузевих нормативів виходу пряжі і сировини і відпадків виробництва в текстильній промисловості».

27. Журнал «Легка примисловість» 2011р.

28. Журнал «Легка промисловість» 2011-2012р.

Размещено на Allbest.ru