Розрахунок техніко-економічних показників цеху
Планування техніко-економічних показників в цехах ВАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури". Обґрунтування організаційної структури управління цехом. Розрахунок і планування річної виробничої програми, фонду оплати праці цеху, кошторису.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.06.2009 |
Размер файла | 191,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
17
79
Міністерство освіти і науки України
Донецький національний технічний університет
Кафедра фінансів і банківської справи
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з курсу «Планування»
на тему
«Розрахунок техніко-економічних показників цеху»
Виконала: студентка гр. ЕПР-98а
Іваненко Ірина
Перевірила: доц. Устинова Л.М.
Донецьк-2002
РЕФЕРАТ
Курсовий проект: 64 сторінки, 62 формули, 35 таблиць, 1 рисунок, 8 літературних джерел, 1 додаток.
Об'єкт дослідження - відкрите акціонерне товариство «Донецький завод гірничорятувальної апаратури».
Мета курсового проекту - засвоєння методики планування найважливіших показників, придбання навичок використання теоретичних знань, що були отримані під час вивчення курсу планування, до рішення конкретних виробничих задач в їх взаємозв'язку.
трудомісткість, виробниче обладнання, завантаження, ремонтоскладність, фонд оплати праці, розряд, чисельність, вуєо, звв, собівартість, калькуляція, кошторис, шахова відомість, виробіток, фондовіддача
Вихідні дані для виконання курсового проекту
Матеріали, що були зібрані під час проходження техніко-економічної практики:
1.1 Трудомісткість виготовления 10 деталей за видами обробки (виробів) наведена в таблиці 1.
Таблиця 1.
Трудомісткість виробів по операціям
№ |
Найменування виробів |
Трудомісткість виготовлення по видам робіт |
Разом |
Річна програма випуску, шт. |
Маса, кг |
||||||||
токарна |
центровка |
свердлильна |
розміточна |
фрезерна |
строгальна |
розточна |
слюсарна |
||||||
1 |
Вісь балансу |
6,05 |
0,81 |
0,36 |
0,19 |
0,93 |
- |
- |
- |
8,34 |
6432 |
10 |
|
2 |
Втулка |
0,52 |
- |
0,22 |
0,06 |
0,87 |
- |
- |
- |
1,67 |
12215 |
5 |
|
3 |
Траверcа |
2,04 |
1,49 |
0,12 |
0,08 |
1,70 |
1,056 |
- |
- |
6,486 |
5546 |
7 |
|
4 |
Проушина |
1,14 |
0,267 |
0,39 |
0,47 |
2,80 |
3,83 |
1,33 |
- |
10,227 |
639 |
12 |
|
5 |
Проушина |
7,14 |
3,867 |
- |
0,47 |
1,80 |
3,73 |
2,55 |
- |
19,557 |
5759 |
9 |
|
6 |
Ролік |
0,407 |
- |
0,080 |
0,117 |
0,474 |
- |
0,397 |
- |
1,475 |
6128 |
5 |
|
7 |
Губка |
- |
- |
2,14 |
0,06 |
0,89 |
0,78 |
- |
0,06 |
3,93 |
14899 |
3 |
|
8 |
Кришка підшипника |
- |
- |
0,06 |
0,10 |
2,89 |
- |
- |
- |
3,05 |
5162 |
8 |
|
9 |
Ролік |
0,51 |
- |
0,117 |
0,154 |
0,80 |
- |
0,167 |
1,748 |
7331 |
7 |
||
10 |
Корпус підшипника |
- |
- |
0,30 |
0,10 |
0,35 |
- |
1,74 |
0,08 |
2,57 |
3989 |
4 |
1.2 Характеристика основного та допоміжного обладнання: модель, категорія ремонтної складності (механічної та електричної частин), потужність електродвигуна, оптова ціна за одиницю наведено в табл. 2.
Таблиця 2.
Склад обладнання в цеху
№ |
Група обладнання |
Модель верстата |
Прийнята кількість |
Категорія ремонтної складності |
Потужність електродвигуна |
Оптова ціна, тис. грн. |
||||||
механічної |
електричної |
|||||||||||
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
|||||
1 |
Токарна |
16К20 |
36 |
11 |
396 |
12 |
432 |
10 |
360 |
8,500 |
399,500 |
|
2 |
Свердлильна |
2Р53 |
11 |
14 |
154 |
9 |
99 |
5 |
55 |
7,000 |
98,000 |
|
3 |
Розміточна |
розміточна дошка |
6 |
0,300 |
1,800 |
|||||||
4 |
Фрезерна |
6А56Г |
20 |
27 |
540 |
8 |
160 |
22 |
440 |
8,250 |
206,250 |
|
5 |
Строгальна |
7А278 |
11 |
87 |
957 |
72 |
792 |
110 |
1210 |
9,750 |
136,500 |
|
6 |
Розточна |
2Е656Р |
7 |
28 |
196 |
50 |
350 |
19 |
133 |
8,100 |
72,900 |
|
7 |
Слюсарна |
верстак |
1 |
2 |
2 |
0,150 |
0,150 |
|||||
Разом |
92 |
2245 |
1833 |
2198 |
915,100 |
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Розрахунок річної виробничої програми
2. Розрахунок фонду часу роботи обладнання.
3. Складання планового балансу робочого часу одного робітника
4. Розрахунок кількості основного технологічного обладнання і коефіцієнту його завантаження
5. Обґрунтування системи обслуговування в цеху (ремонтного, транспортного, інструментального
6. Розрахунок кількості робітників
7. Обґрунтування організаційної структури управління цехом
8. Обґрунтування системи організації заробітної плати в цеху
9. Розрахунок фонду оплати праці цеху
9.1Розрахунок ФОТ основних виробничих робітників
9.2.Розрахунок ФОТ допоміжних робітників
9.3 Розрахунок ФОТ керівників, спеціалістів та інших службовців
Розрахунок вартості основних виробничих фондів цеху
Розрахунок потреби в енергетичних ресурсах.
Планування кошторису ВУЕО
Планування кошторису загальновиробничих витрат.
Складання планової калькуляції 2-х виробів
Планування кошторису витрат на виробництво
Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи цеху
Обґрунтування планіровки цеху
Висновок
Перелік літератури
дОДАТОК 1.
ВСТУП
Планування - це процес підготовки на перспективу рішень про те, що повинно бути зроблено, як, ким, коли і скільки має бути використано ресурсів.
Життєдіяльність підприємства неможлива без планування, "сліпе" прагнення до одержання прибутку призведе до швидкого краху. Під час створення будь-якого підприємства необхідно визначити мету і задачі його діяльності, що й обумовлює довгострокове планування. Довгострокове планування визначає середньострокове і короткострокове планування, які розраховані на менший термін і тому мають на увазі значну деталізацію і конкретику. Основою планування є план збуту, обсяг збуту визначає обсяг виробництва, що у свою чергу, визначає план матеріально-технічного забезпечення. План МТЗ містить планування всіх видів ресурсів, у тому числі трудових ресурсів, запасів сировини і матеріалів. Це обумовлює необхідність фінансового планування, планування витрат і прибутку. Планування повинне здійснюватися за твердою схемою, використовувати розрахунки багатьох кількісних показників.
ВАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» є підприємством машинобудівної галузі; спеціалізується на випуску засобів індивідуального захисту трудящих, контрольно-вимірювальної апаратури й інших видів продукції для нестатків вугільної, хімічної, металургійної й іншої галузей промисловості.
До складу заводу входить три основних і три допоміжних виробництва. До основних виробничих одиниць відносять наступні: цех з виробництва та ремонту саморятувальників; цех киснево-дихальної і контрольно-вимірювальної апаратури; ділянка з виробництва індикаторних трубок. Допоміжні виробництва включають: інструментальну ділянку; ремонтно-будівельну ділянку; парокотельну.
Завод випускає засоби індивідуального захисту для роботи в шахтах - респіратори, аспіратори, а також патрони до них. Якість виробленої продукції підтверджена національними сертифікатами Укр СЕПРО, завод має також міжнародний сертифікат на систему якості фірми TNO (Голландія), а також сертифікат якості на систему Укр СЕПРО. Продукція, що випускається на ДЗГА, є порівняно якісної, однак вона уступає іноземним аналогам - голландському устаткуванню “Holmatro” і німецькому “Drager”.
Продукція заводу користується попитом у таких країнах дальнього зарубіжжя, як Чехія, Словенія, Іран, Болгарія, Індія.
1 Розрахунок річної виробничої програми
Продукція, що виготовляється в цеху, складається з 10 видів виробів, трудомісткість по операціям для каждого виду різна. Дані про трудомісткість виготовлення та обсяг випуску наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Трудомісткість виробів по операціям |
||||||||||||
№ |
Найменування виробів |
Трудомісткість виготовлення по видам робіт, н-г |
Разом |
Річна програма випуску, шт. |
||||||||
токар на |
центровка |
сверд лильна |
розміточна |
фре зерна |
стро гальна |
роз точна |
слю сарна |
|||||
1 |
Вісь балансу |
6,05 |
0,81 |
0,36 |
0,19 |
0,93 |
- |
- |
- |
8,34 |
6432 |
|
2 |
Втулка |
0,52 |
- |
0,22 |
0,06 |
0,87 |
- |
- |
- |
1,67 |
12215 |
|
3 |
Траверcа |
2,04 |
1,49 |
0,12 |
0,08 |
1,70 |
1,056 |
- |
- |
6,486 |
5546 |
|
4 |
Проушина |
1,14 |
0,267 |
0,39 |
0,47 |
2,80 |
3,83 |
1,33 |
- |
10,227 |
639 |
|
5 |
Проушина |
7,14 |
3,867 |
- |
0,47 |
1,80 |
3,73 |
2,55 |
- |
19,557 |
5759 |
|
6 |
Ролік |
0,407 |
- |
0,080 |
0,117 |
0,474 |
- |
0,397 |
- |
1,475 |
6128 |
|
7 |
Губка |
- |
- |
2,14 |
0,06 |
0,89 |
0,78 |
- |
0,06 |
3,93 |
14899 |
|
8 |
Кришка підшипника |
- |
- |
0,06 |
0,10 |
2,89 |
- |
- |
- |
3,05 |
5162 |
|
9 |
Ролік |
0,51 |
- |
0,117 |
0,154 |
0,80 |
- |
0,167 |
1,748 |
7331 |
||
10 |
Корпус підшипника |
- |
- |
0,30 |
0,10 |
0,35 |
- |
1,74 |
0,08 |
2,57 |
3989 |
|
Разом за рік |
104660 |
35914 |
40656 |
9061 |
76536 |
41406 |
26133 |
1213 |
Таблиця 1.2
Трудомісткість річної виробничої програми за видами і розрядами робіт
№ п/п |
Види робіт |
Річна трудомісткість, нормо-годин |
В тому числі за розрядами |
Середній коефіцієнт виконання норм часу по видам робіт |
|||||
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
6-й |
|||||
1 |
токарна |
104660 |
0 |
18996 |
47649 |
26792 |
11223 |
1,05 |
|
2 |
центровка |
35914 |
5023 |
10284 |
13610 |
6997 |
0 |
1,2 |
|
3 |
свердлильна |
40656 |
0 |
11208 |
12471 |
10513 |
6464 |
1,15 |
|
4 |
розміточна |
9061 |
5213 |
0 |
2645 |
1203 |
0 |
1,2 |
|
5 |
фрезерна |
76536 |
0 |
25896 |
19907 |
28930 |
1803 |
1,1 |
|
6 |
строгальна |
41406 |
0 |
0 |
10503 |
16901 |
14002 |
1,03 |
|
7 |
розточна |
26133 |
6941 |
7852 |
7919 |
3421 |
0 |
1,18 |
|
8 |
слюсарна |
1213 |
987 |
105 |
121 |
0 |
0 |
1,2 |
|
Разом |
335579 |
18164 |
74341 |
114825 |
94757 |
33492 |
2 Розрахунок фонду часу роботи обладнання
Для визначення кількості одиниць обладнання, необхідного для виконання виробничої програми цеху, необхідно розрахувати фонд часу роботи верстата, машини - календарний, номінальний (режимний) та ефективний (дійсний).
Календарний фонд часу в 2002 році дорівнює 8760 годин (з урахуванням того, що в році 365 днів та 24 години).
Ефективний фонд робочого часу розраховується за формулою:
(2.1)
б=3,5% - втрати часу на ремонт;
Fн - номінальний фонд часу, що визначається за формулою:
(2.2)
де Дк - кількість календарних днів у плановому 2002 році;
ДВ - кількість вихідних днів у році;
ДП - кількість святкових днів у році;
S - кількість робочих змін, S=2;
Т - тривалість зміни, годин.
(годин)
(годин)
3 Складання планового балансу робочого часу одного робітника
Плановий ефективний (дійсний) фонд часу робітника, необхідний для визначення чисельності робітників ділянки, менший за номінальний на величину невиходів робітників на роботу з поважних причин, що регламентовані законом та плануються.
Плановий баланс робочого часу одного робітника розраховується за допомогою таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Баланс робочого часу 1 робітника
№ п/п |
Показники |
Кількість днів |
Структура, % |
|
1 |
Календарний фонд робочого часу |
365 |
||
2 |
Неробочі дні -святкові -вихідні |
10 104 |
||
3 |
Максимально можливий (номінальний) фонд робочого часу |
251 |
100 |
|
4 |
Планові невиходи: -невиходи через хворобу -чергові відпустки -відпустки з навчання -невиходу у зв'язку з виконанням громадських та державних обов'язків |
2,35 19,1 3,5 1,8 |
0,94 7,6 1,4 0,72 |
|
5 |
Кількість робочих днів за планом |
224,25 |
89,34 |
|
6 |
Планова тривалість робочого дня, годин |
7,98 |
||
7 |
Фонд часу роботи (ефективний), годин |
1789 |
Тривалість робочого дня визначається з врахуванням втрат часу в середені робочого дня (3.1).
(3.1)
де H - кількість годин в році, протягом яких робітники не працюють у дні перед святковими; згідно з законодавством, такі дні скорочують на 1 годину, в 2002 році передсвяткових днів 5.
D - кількість робочих днів за планом.
(години)
Таким чином, планова тривалість робочого дня дорівнює:
(3.2)
де t - звичайна тривалість робочого дня, t=8.
(годин)
4 Розрахунок кількості основного технологічного обладнання і коефіцієнту його завантаження
Кількість одиниць основного технологічного обладнання визначається на основі даних про трудомісткість річної виробничої програми по видам робіт та дійсного фонду часу роботи одиниці обладнання, середнього коефіцієнта виконання норм часу та середнього коефіцієнта завантаження обладнання.
Розрахунки виконуються за формулою:
(4.1)
де Nj - річна програма запуску j-го предмета праці, шт.;
tij- трудомісткість виготовлення j-го предмета праці на і-ій операції, нормо-год.;
Квн - коефіціент виконання норм, Квн =1;
Кз - коефіціент завантаження обладнання, Кз =0,8;
Fе - ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, годин.
Вихідні дані, а також результати розрахунків знаходяться в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Розрахунок кількості обладнання
№ п/п |
Група обладнання |
Річна трудомісткість, нормо-годин |
Кількість обладнання |
Коефіцієнт завантаження Кз |
||
Розрахункова Срозр |
Прийнята Сприйн |
|||||
1 |
Токарна |
140574 |
46,42 |
47 |
0,987 |
|
2 |
Свердлильна |
40656 |
13,25 |
14 |
0,947 |
|
3 |
Розміточна |
16941 |
5,52 |
6 |
0,920 |
|
4 |
Фрезерна |
76536 |
24,95 |
25 |
0,998 |
|
5 |
Строгальна |
41406 |
13,50 |
14 |
0,964 |
|
6 |
Розточна |
26133 |
8,52 |
9 |
0,946 |
|
7 |
Слюсарна |
1213 |
0,40 |
1 |
0,395 |
|
Разом |
335579 |
112,55 |
116 |
Токарні та центровочні операції проводяться на токарному обладнанні.
Розрахуємо кількість обладнання для кожної з 7 його груп:
Токарна
Свердлильна
Розміточна
Фрезерна
Строгальна
Розточна
Слюсарна
Загальна кількість верстатів складає 116 штук.
Коефіцієнт завантаження верстатів розраховується за наступною формулою:
, (4.2)
де Срозр - розрахункова кількість обладнання;
Сприйн - прийнята кількість обладнання.
Таким чином отримаємо, що:
Кз1 = 46,12:47=0,987
Кз2 = 13,25:14=0,947
Кз3 = 5,52:6=0,920
Кз4 = 24,95:25=0,998
Кз5 = 13,5:14=0,964
Кз6 = 8,52:9=0,946
Кз7 = 0,4:1=0,4
Середній коефіцієнт завантаження для всіх груп обладнання складає 0,89>0,85, що свідчить про достатньо повне використання наявного обладнання в цеху.
Результати розрахунків необхідної кількості обладнання заносимо в таблицю 5.1, де розраховується загальна ремонтоскладність для всіх верстатів, загальна потужність електродвигунів та оптова ціна всіх одиниць обладнання.
5 Обґрунтування системи обслуговування в цеху (ремонтного, транспортного, інструментального)
5.1 Ремонтне обслуговування цеху
Кількість обладнання, а також чисельність робітників для ремонтного обслуговування цеху визначаються за єдиною системою планово-запобіжних ремонтів. Склад обладнання в цеху наведений в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Склад обладнання в цеху
№ |
Група обладнання |
Модель верстата |
Сприйн |
Категорія ремонтної складності |
Потужність електродвигуна |
Оптова ціна, тис. грн. |
||||||
механічної |
електричної |
|||||||||||
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
на 1 верстат |
на всі |
|||||
1 |
Токарна |
16К20 |
47 |
11 |
517 |
12 |
564 |
10 |
470 |
8,500 |
399,500 |
|
2 |
Свердлильна |
2Р53 |
14 |
14 |
196 |
9 |
126 |
5 |
70 |
7,000 |
98,000 |
|
3 |
Розміточна |
розміточ на дошка |
6 |
0 |
0,300 |
1,800 |
||||||
4 |
Фрезерна |
6А56Г |
25 |
27 |
675 |
8 |
200 |
22 |
550 |
8,250 |
206,250 |
|
5 |
Строгальна |
7А278 |
14 |
87 |
1218 |
72 |
1008 |
110 |
1540 |
9,750 |
136,500 |
|
6 |
Розточна |
2Е656Р |
9 |
28 |
252 |
50 |
450 |
19 |
171 |
8,100 |
72,900 |
|
7 |
Слюсарна |
верстак |
1 |
2 |
2 |
0,150 |
0,150 |
|||||
Разом |
116 |
2860 |
2348 |
2801 |
915,100 |
Ремонтний цикл обладнання має наступну структуру:
КР-ПР-ПР-СР-ПР-ПР-КР
де КР-капітальний ремонт
ПР - поточний ремонт
СР - середній ремонт
Будемо розраховувати лише трудомісткість середнього та поточного ремонтів, бо вважається, що капітальні ремонти виконують спеціальні ремонтні служби заводу. Також необхідно врахувати планові огляди обладнання, що проводяться між кожним видом ремонту; їх загальна кількість становитиме 6.
Трудомісткість ремонтних робіт визначається за формулою:
Тр=R?C?tед?Кцр (5.1)
де R?C - сума одиниць ремонтної складності обладнання;
tед - трудомісткість на одиницю ремонтної складності при виконанні певних видів ремонтів і профілактичних операцій;
Кцр - коефіцієнт циклічності, що визначає середню кількість ремонтів і профілактичних операцій, які здійснюються умовно на рік.
Тривалість ремонтного циклу:
Тцр=16800?К об?Кми?Ктс?Ккс?Кв?Кд (5.2)
де Коб - коефіцієнт оброблюваного матеріалу, Коб=1,0;
Кмз - коефіцієнт матеріалу інструмента, що застосовується , Кмз=1,0;
Ктс - коефіцієнт класу точності обладнання, Ктс=1,0;
Ккс -коефіцієнт категорії маси, Ккс=1,0;
Кв - коефіцієнт віку, Кв=1,0;
Кд - коефіцієнт довговічності, Кд=1,0.
Тцр=16800?1?1?1?1?1?1=16800(годин)
Плановий оперативний час роботи одиниці обладнання становить:
Трп=251?8?nзм?Кз?Ков (5.3)
где nзм - кількість змін, nзм =2;
Кз - коефіцієнт внутризмінного завантаження верстатів, Кз=0,89;
Ков - коефіцієнт частки оперативного часу в штучно-калькуляційному, Ков=0,84.
Трп=251?8?2?0,89?0,84=3002 (годин)
Спираючись на кількість ремонтів у циклі, кількість планових оглядів у міжремонтний період і тривалість ремонтного циклу, визначається коефіцієнт циклічності окремо для кожного виду ремонту і планових оглядів:
де КЦ - коеф. циклічності i-го виду ремонту і планових оглядів
ni - число ремонтів i-го виду в циклі і планових оглядах у міжремонтний період
- тривалість ремонтного циклу
де ТРП - плановий час роботи однієї одиниці на рік.
Тривалість ремонтного циклу:
(років)
Коефіцієнт циклічності середніх, поточних ремонтів та планових оглядів:
Кцсер=1/5,59=0,1789, Кцп.р=4/5,59=0,7156, Кцогл=6/5,59=1,0733.
Для знаходження трудомісткості планових та непланових ремонтних робіт потрібна ремонтоскладність обладнання, вона дорівнює 2860 о.р.с. для механічної частини і 2348 для електричної.
Для визначення сумарної досягненої ремонтоскладності обладнання, що підлягає всім видам ремонта протягом року, використовують формули:
механічної частини: ?Rмі=?Rм·Кці(5.6)
електричної частини:?Rеi=?Rе·Кцi (5.7)
1)Ремонтоскладність механічної частини обладнання:
?Rмсер=0,1789·2860=511,654 (о.р.с.)
?Rмпр=0,7156·2860=2046,616 (о.р.с.)
?Rмогл=1,0733·2860=3069,638 (о.р.с.)
?Rпм=511,654+2046,616+3069,638=5627,908 (о.р.с.)
2) Ремонтоскладність електричної частини:
?Rесер=0,1789·2348= 420,057(о.р.с.)
?Rепр=0,7156·2348= 1680,229(о.р.с.)
?Rеогл=1,0733·2348= 2520,108(о.р.с.)
?Rпе=420,057+1680,229+2520,108=4620,394(о.р.с.)
Трудомісткість всіх видів ремонтних робіт визначається за формулою:
Тр= tc*Rсер+tт*Rпот +tо*Rо (5.8)
де tc, tт, tо - норми трудомісткості капітальних, середніх, поточних ремонтів і планових оглядів відповідно, нормо-годин;
Норми трудомісткості на 1 одиницю ремонтоскладності (у нормо-годинах) наведені в таблиці 5.2.
Трудомісткість верстатних робіт:
Тверст=511,654*3+2046,616*2+ 3069,638*0,1=5935,1578
Трудомісткість слюсарних робіт з ремонту механічної частини:
Тслюс=511,654*6+2046,616*4+3069,638*0,75=13558,607
Сумарна трудомісткість ремонту механічної частини:
Тмех = Тверст+Тслюс= 5935,1578+13558,607= 19493,774 (годин) (5.9)
Таблиця 5.2
Норми трудомісткості
Види робіт |
Види ремонтів |
Плановий огляд |
|||
кап. ремонт |
середній ремонт |
поточний ремонт |
|||
Механічної частини |
50* |
9 |
6 |
0,85 |
|
1. верстатні |
14* |
3 |
2 |
0,1 |
|
2.слюсарні |
36* |
6 |
4 |
0,75 |
|
Електричної частини |
12,5* |
- |
1,5 |
0,2 |
|
1. верстатні |
2,5* |
- |
0,3 |
- |
|
2. електрослюсарні |
10* |
- |
1,2 |
0,2 |
Норми трудомісткості капитального ремонту не використовуються в розрахунках, бо ці види ремонтів будуть проводитися не службами цеху, а спеціальними ремонтними бригадами заводу
2) Ремонт електричної частини:
Трудомісткість верстатних робіт:
Тверст= 1680,229*0,3=504,069 (годин)
Трудомісткість електрослюсарних робіт при ремонті електричної частини:
Тел.сл= 1680,229*1,2+2520,108*0,2=2520,296 (годин)
Сумарна трудомісткість ремонту електричної частини:
Тмех = Тверст+Тслюс= 504,069+2520,296 = 3024,365(годин) (5.10)
Трудомісткість верстатних робіт при ремонті:
Тс=Тверстмех+Тверсте= 5935,1578+504,069=6439,227 (годин) (5.11)
Трудомісткість слюсарних робіт при ремонті:
Тсл=Тслмех+Тсле= 13558,607+ 2520,296 = 16078,903 (годин) (5.12)
Трудомісткість робіт з ремонту обладнання дозволяє визначити необхідну чисельність ремонтних робітників.
Потребу у верстатниках визначають за формулою:
(5.13)
где Фе - ефективний річний фонд часу 1 робітника, Фе=1789 годин;
Квн - коефіцієнт виконання норм, Квн=1.
Знайдемо чисельність ремонтників:
верстатники-ремонтники: Чверст= 6439,227/(1789?1)=3,6 (чол.)
слюсарі-ремонтники: Чсл= 13558,607/(1789?1)=7,58 (чол.)
електрики: Че= 2520,296 /(1789?1)= 1,41 (чол.)
(5.14)
(5.15)
де (фос+фоз+фот)п, (фос+фоз+фот)н - сума норм часу відповідно планового та непланового технічного обслуговування 1 о.р.с. механічної частини обладнання слюсарями, мастильниками і верстатниками на 1000 годин оперативної роботи, фосп=2,37, фозп=1,21, фотп=0,52, фосн=0,83, фозн=0,21, фотн=0,21;
фоеп, фоен - норми часу планового і непланового технічного обслуговування 1 о.р.с. електричної частини обладнання електриками на 1000 годин оперативного часу роботи, фоеп=1,02, фоен=0,31.
Із загальної трудомісткості робіт з технічного обслуговування обладнання треба відокремити трудомісткість верстатних робіт:
(5.16)
Трудомісткість робот з технічного обслуговування обладнання слюсарями:
(5.17)
Кількість робітників, що потрібні для технічного обслуговування обладнання:
-механічної частини(чол.)
-електричної частини(чол.)
Із загальної чисельності робітників з технічного обслуговування механічної частини відокремимо потребу в:
- слюсарях: чомс=23776,9/(1789?1)=13,3 (чол.)
- верстатниках: чомт=5424,1/(1789·1)=3 (чол.)
- мастильниках: чомсм=чом-чомс-чомт=22,2-13,3-3=5,9 (чол.)
Кількість верстатів в цеховій ремонтній базі розраховується за формулою:
(5.18)
де Fе - ефективний річний фонд часу роботи обладнання, Fе =3835 годин;
Кзо- коефіцієнт завантаження обладнання в цеховій ремонтній базі
(верстатів)
Під час розрахунку чисельності чергових слюсарів будемо спиратися на довідкові дані про кількість одиниць ремонтної складності механічної частини на 1 слюсаря. Цей показник дорівнює 500 о.р.с. для обслуговування середніх верстатів.
(5.23)
Сумарна ремонтна складністі механічної частини обладнання дорівнює 2860 о.р.с.
(чол.)
5.2 Транспортне обслуговування цеху
Внутрішньоцеховий транспорт призначений для переміщення предметів праці між робочими місцями і ділянками даного цеху. Види транспортних засобів, що будуть застосовуватися в цеху, визначаються декількома факторами: габаритом і масою заготівок і готової продукції, типом виробництва й ін.
Для правильного вибору і розрахунку кількості транспортних засобів, що використовуються в цеху, необхідно знати вантажообіг. Під вантажообігом розуміють загальну кількість вантажів, що транспортуються в цеху за певну кількість часу (добу, місяць, квартал, рік).
Розрахунок вантажообігу проводиться переважно на основі найбільшого вантажообігу Qдоб з врахуванням нерівномірності надходження та відправлення вантажів (5.24):
(5.24)
де Qдоб - середньодобовий вантажообіг в цеху, тон;
Qдоб -вантажообіг в цеху за рік, тон;
Д - кількість робочих днів в році;
Кнер - коефіцієнт нерівномірності перевезень, Кнер = 1,5.
Річний вантажообіг можна розрахувати за допомогою таблиці 5.3. Для визначення кількості тон, перевезених протягом року всередені цеху, використаємо формулу 5.25.
(5.25)
де Qвипі - річна програма випуску виробу і-го виду, шт.;
mi - маса однієї деталі, кг;
nопі - кількість технологічних операцій, що виконуються при виготовленні виробу і-го виду.
Таким чином, загальний вантажообіг за рік в цеху складає приблизно 2000 тон. Тому потрібно використовувати 2 кран-балки - по 1000 тон за рік на кожну. Кожну кранбалку поставимо в 1 прольот цеху. Такий вибір обладнання найбільш оптимальний, бо на підприємстві тип виробництва дрібносерійний і маса виробів досить велика (9, 10, 12 кг).
Таблиця 5.3
Розрахунок мінімального вантажообігу цеху за рік
№ |
Найменування виробів |
Річна програма випуску, шт. |
Маса 1 деталі, кг |
Загальна маса,т |
Кількість технологічних операцій |
Річний вантажообіг, тон |
|
1 |
Вісь балансу |
6432 |
10 |
64,32 |
5 |
321,6 |
|
2 |
Втулка |
12215 |
5 |
61,075 |
4 |
244,3 |
|
3 |
Траверcа |
5546 |
7 |
38,822 |
6 |
232,932 |
|
4 |
Проушина |
639 |
12 |
7,668 |
7 |
53,676 |
|
5 |
Проушина |
5759 |
9 |
51,831 |
6 |
310,986 |
|
6 |
Ролік |
6128 |
5 |
30,64 |
5 |
153,2 |
|
7 |
Губка |
14899 |
3 |
44,697 |
5 |
223,485 |
|
8 |
Кришка підшипника |
5162 |
8 |
41,296 |
3 |
123,888 |
|
9 |
Ролік |
7331 |
7 |
51,317 |
5 |
256,585 |
|
10 |
Корпус підшипника |
3989 |
4 |
15,956 |
5 |
79,78 |
|
Разом |
2000,432 |
5.3 Інструментальне обслуговування цеху
Заточення різального інструменту проводиться робітниками-заточниками в централізованому порядку, в зв'язку з тим, що це знижує витрати на заточення, підвищує його якість за рахунок кращої спеціалізації робітників-заточников, застосування для заточення спеціальних верстатів, розробки технології та правил заточення.
Кількість верстатів у заточувальному відділенні визначається як 1,5% від кількості встановленого обладнання (основного і ремонтного) за формулою 5.26:
(5.26)
(верстати)
5.4 Енергетичне обслуговування цеху
Підприємство “Донецький завод гірничорятувальної апаратури” споживає енергію різних видів і параметрів. Найбільшу питому вагу в енергоспоживанні займає електрична енергія. Також у цеху споживається пара, вода, стиснене повітря. Підприємство сплачує за електроенергію 0,136 грн/кВт?годин, за воду - 3,34 грн. за м3, за стиснене повітря - 248 грн. за 1000м3.
Процес виробництва, розподілу і споживання енергії є єдиним енергетичним процесом, у якому всі елементи взаємозалежні. Через це основною особливістю енергопостачання є збіг у часі і домірність за величиною виробництва і споживання енергії.
Всіма необхідними енергетичними ресурсами цех централізовано забезпечується від енергетичного цеху підприємства.
5.5 Робота допоміжних служб цеху
Інструментально-роздавальна комора призначена для збереження, видачі і перевірки інструмента.
Складське господарство складається з комплексу складів, необхідних для забезпечення нормального ходу виробництва. Сюди відносять: кладова заготівок і напівфабрикатів, комора готових деталей й інструментально-роздавальна комора.
Контроль за якістю в цеху ведеться службою контролю якості продукції. Обов'язками контролерів у цеху є організація і здійснення технічного контролю на всіх основних і допоміжних ділянках цеху, починаючи від контролю напівфабрикатів, що надходять, заготівок до контролю відправлення продукції іншим цехам, включаючи оформлення приймальної і супровідної документації й актів про брак. Контролери також здійснюють контроль якості пристосувань, налагодження і настроювання обладнання, чистоти робочих місць, від яких залежить і якість продукції, що випускається. Чисельність контролерів - 1 контролер у зміну.
6 Розрахунок чисельності робітників
6.1 Чисельність основних виробничих робітників
Під час розрахунку чисельності робітників необхідно враховувати запланований обсяг випуску продукції, а також принцип мінімізації чисельності (за рахунок застосування прогресивних норм часу й обслуговування, багатоверстатного обслуговування, сполучення професій).
Чисельність основних виробничих робітників-відрядників визначається, спираючись на трудомісткість виробничої програми цеху, дійсний фонд робочого часу, коефіцієнт виконання норм часу і багатоверстатного обслуговування (6.1).
(6.1)
де tштi - трудомісткість i-oї операції, нормо-годин;
N - річна програма випуску продукції за планом, шт.;
Fеф - ефективний фонд часу роботи 1 робітника, Fеф=1789 нормо-годин;
Квн - коефіцієнт виконання норм часу;
Кбо - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.
Розрахунки зводяться до таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок чисельності основних виробничих робітників за видами робіт
№ п/п |
Види робіт |
Річна трудомісткість нормо-годин |
Квн |
Кбо |
Кількість робітників, розрахункова |
Кількість робітників, прийнята |
|
1 |
токарна, центровка |
140574 |
1 |
2 |
38,83 |
39 |
|
2 |
свердлильна |
40656 |
1 |
1 |
22,73 |
23 |
|
3 |
розміточна |
16940 |
1 |
1 |
9,47 |
10 |
|
4 |
фрезерна |
76536 |
1 |
2 |
20,49 |
21 |
|
5 |
строгальна |
41406 |
1 |
2 |
11,57 |
12 |
|
6 |
розточна |
26133 |
1 |
1 |
14,61 |
15 |
|
7 |
слюсарна |
1213 |
1 |
1 |
0,68 |
1 |
|
Разом |
335579 |
118,37 |
121 |
Значення коефіцієнта багатоверстатного обслуговування для токарной, центровочной робіт складає 2, тобто робітник суміщує працю на 2-х верстатах. Те ж саме відбувається і на фрезерній та строгальній видах робіт. Для інших робіт коефіцієнт багатоверстатного обслуговування дорівнює 1.
Після розрахунку кількості основних виробничих робітників розподілимо їх по розрядах і визначимо середній розряд. Розподіл здійснюють за формулою 6.2.
(6.2)
де Чj оірозр - чисельність робітників і-го розряду на j-му виді робіт;
Чj оірозр - чисельність робітників на і-му виді робіт;
tj iрозр - трудомісткість і-го виду робіт j-м розрядом;
tj штi - трудомісткість і-го виду робіт.
Всі розрахунки зведемо в таблицю 6.2.
№ п/п |
Види робіт |
Кількість робітників |
у тому числі за розрядами |
Середньотарифний коефіцієнт |
|||||
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
6-й |
|||||
1 |
токарна, центрувальна |
39 |
0 |
7 |
13 |
10 |
9 |
4,5551 |
|
3 |
свердлильна |
23 |
0 |
6 |
10 |
4 |
3 |
4,2085 |
|
4 |
розміточна |
10 |
3 |
0 |
5 |
2 |
0 |
3,5828 |
|
5 |
фрезерна |
21 |
0 |
7 |
7 |
6 |
1 |
4,0380 |
|
6 |
строгальна |
12 |
0 |
3 |
5 |
3 |
1 |
4,1667 |
|
7 |
розточна |
15 |
1 |
5 |
3 |
5 |
0 |
3,6000 |
|
8 |
слюсарна |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4,0000 |
|
Разом |
121 |
4 |
28 |
45 |
30 |
14 |
4,2160 |
Середній розряд визначається за формулою 6.3:
(6.3)
де Чi - чисельність робітників i-го розряду;
r - розряд робітників.
На підприємстві ДЗГА використовуються наступні тарифні ставки для оплати праці робітників-відрядників за розрядами (таблиця 6.3):
Таблиця 6.3
Тарифна сітка для робітників-відрядників
Розряд |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Годинна тарифна ставка, грн. |
1,26 |
1,37 |
1,53 |
1,73 |
1,95 |
2,29 |
Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду:
(6.4)
6.2 Чисельність допоміжних робітників
Після розрахунку кількості основних виробничих визначають чисельність допоміжних робітників по нормам обслуговування та робочим місцям. Розрахунок чисельності допоміжних робітників по нормам обслуговування використовується по відношенню до тих категорій робітників, які постійно закріплені за певним обладнанням або робочим місцем.
Під нормою обслуговування розуміють кількість об'єктів, що обслуговує один допоміжний робітник, наприклад, кількість верстатів для наладчиків, чергових слюсарів, мастильників; кількість двигунів та освітлюваних точок - для електромонтерів, прибираєма площа - для робітників з прибирання приміщень тощо.
Чисельність ремонтників розрахована в пункті 5.1:
верстатники - 3,6 чоловік;
слюсарі - 7,58 чоловік;
електрики - 1,41 чоловік.
Чисельність робітників з технічного обслуговування обладнання:
слюсарі - 13,3 чоловік;
верстатники - 3 чоловік;
мастильники - 5,9 чоловік;
робітники з технічного обслуговування електричної частини - 4,5 чоловік.
Чисельність крановиків і заточників визначимо за формулою:
Ч=Соб·nсм·Ксп (6.5)
де Соб - кількість встановлених одиниць обладнання або транспортних засобів;
nзм - кількість змін;
Ксп - коефіцієнт облікового складу, що визначається за формулою:
(6.6)
Чкран=2·2·1,12=4,5 (чол.) Чзат=2·1·1,12=2,2 (чол.)
Кількість комірників визначається аналогічно чисельності крановиків:
Чком=3·2·1,12=6,7 (чол.)
Для розрахунку кількості прибиральників необхідна площа цеху: виробнича площа S=48·48=2304 м2 і площа складів та контори S=288 м2 . Норма на 1 прибиральницю 1000м2.
Чприб=(2304+288)/1000·1,12=2,9 (чол.)
Чисельність контролерів: Чконтр=1·2·1,12=2,2 (чол.)
Кількість наладчиків визначається за нормою 1 наладчик на 12 верстатів: 116/12=9,6 (чол).
Кількість комплектовщиків (норма - 1 комплектовщик на 45 верстатів): 116/45=2,6(чол.).
Загальна чисельність допоміжних робітників становить 70 чоловік. Розподілимо їх за розрядами, визначимо середній розряд і середній тарифний коефіцієнт.
Таблиця 6.4
Тарифна сітка для допоміжних робітників та їх чисельність за розрядами
Розряд |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Чисельність робітників, чол. |
0 |
9 |
19 |
23 |
14 |
5 |
|
Годинна тарифна ставка, грн. |
1,09 |
1,20 |
1,31 |
1,46 |
1,68 |
1,95 |
Середній розряд:
Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду:
(6.4)
Чисельність допоміжних робітників по робочим місцям визначається в тих випадках, коли робітники закріплені за певними робочими місцями, незалежно від обсягу виконуємих робіт (чергові електрики, робітники кладових, водії електрокарів, крановщики, стропальщики та ін.)
6.3 Визначення чисельності керівників, спеціалістів та інших службовців
Чисельність керівників, спеціалистів та інших службовців визначається згідно зі штатним розкладом за нормами управлінницького обслуговування і за допомогою економічно-математичних методів.
В цеху, що вивчається, склалася певна організаційна структура управління цехом, її вигляд наведений на малюнку 7.1. Згідно зі структурою, начальник цеху має двох заступників - з підготовки виробництва та з виробництва. В зв'язку з тим, що цех має 7 ділянок, то є 7 начальників ділянок та по два майстра на кожну ділянку, тобто 14 майстрів на цех. За дотриманням технології виготовлення продукції наглядають технологи (2 чоловіки). Крім того в цеху працюють начальник інструментального бюро та майстер з ремонту приладів та інструмента. В планово-економічному бюро є начальник, економіст, табельник, нормувальник, які розраховують основні показники діяльності цеха, собівартість продукції, що виробляється, встановлюють норми трудомісткості і т. д. Також в цеху є механік, що зобов'язаний слідкувати за правильністю експлуатації обладнання та його справністю. Служащі цеху - бухгалтер (1 чол.) та секретар-машиністка.
Таким чином, загальна чисельність керівників, спеціалістів та службовців складає 34 чоловіка.
7 Обґрунтування організаційної структури управління цехом.
До складу заводу входять 3 цехи, дані для розрахунків були зібрані в першому цеху, що має наступну структуру управління (рис.7.1):
Рисунок 7.1 - Організаційна структура цеху
8 Обґрунтування системи організації заробітної плати в цеху
Основною умовою, що дозволяє перетворити матеріальну зацікавленість працюючих в один з дієвих засобів збільшення ефективності виробництва, є встановлення безпосередньої залежності розмірів оплати праці від її кількості і якості, від виконання тих чи інших норм показників, які відобраджають інтереси підприємства. На практиці це реалізується за допомогою використання форм і систем заробітної плати, які синтезують оцінювання праці в цілому і встановлюють певне співвідношення між його кількісною й якісною боками. Використовують дві основні форми оплати праці: погодинну та відрядну.
Праця основних робітників цеху оплачується за відрядно-преміальною системою оплати праці. Сутність цієї системи оплати праці полягає в тому, що робітник понад відрядний заробіток має право одержати додаткову винагороду у вигляді премії за визначені кількісні і якісні показники.
До планового фонду заробітної плати входять всі виплати, крім премій, які виплачуються за рахунок прибутку.
Фонд заробітної плати складається з прямого фонду, доплат до годинного, денного і річного фондів заробітної плати. Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається, виходячи з трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей), годинної тарифної ставки першого розряду і середнього тарифного коефіцієнту робіт. При багатоверстатному обслуговуванні фонд прямої заробітної плати розраховується з урахуванням коефіцієнта, що передбачає його зменшення у порівнянні зі звичайними умовами праці.
До доплат до годинного фонду входять: плановий відсоток премій - 30%; доплати за роботу у вечірній час - 20% від тарифу за вечірній час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою - 15% тарифної ставки бригадира (15 чоловік у бригаді), доплати за сполучення професій.
Доплати до денного фонду включають оплату перерв матерям, що годують, і пільгових годин підліткам, але в цеху не працюють такі категорії робітників, тому цих доплат не буде.
До доплат до річного фонду належать: оплата відпусток, оплата невиходів, що пов'язані з виконанням державних і громадських обов'язків. Сума доплат за відпустку і час виконання державних і громадських обов'язків розраховується, виходячи з розміру фонду денної заробітної плати всіх робітників і середнього відсотка відпусток і невиходів у зв'язку з виконанням таких обов'язків від фонду робочого часу.
Праця допоміжних робітників цеху оплачується за погодинно-преміальною системою. Сутність погодинної оплати праці полягає в тому, що заробітна плата робітнику нараховується за відпрацьований час. Ця форма застосовується:
- на роботах, що не піддаються нормуванню й обліку, де неможливо встановити кількісні показники виробітку;
- на роботах, де необхідна постійна присутність робітника протягом робочої зміни, незалежно від його фактичного завантаження (чергово-ремонтний персонал);
- на роботах, де запровадження відрядної оплати виявляється недоцільним (контроль якості продукції).
Прямий фонд заробітної плати робітників-погодинників визначається, виходячи з дійсного фонду часу роботи одного робітника-погодинника на рік, годинної тарифної ставки першого розряду, середнього тарифного коефіцієнта робіт і чисельності робітників-погодинників. Плановий відсоток премій - 15%. Розрахунок доплат аналогічний розрахунку при визначенні фонду заробітної плати основних робітників.
Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та інших службовців визначається на основі посадових окладів і персональних надбавок. Посадові оклади встановлюються на підприємстві окрема для кожної категорії таких робітників. Премії керівникам, фахівцям і службовцям цеху виплачуються з прибутку підприємства, тому при розрахунку фонду заробітної плати не враховуються.
Особливість організації заробітної плати на підприємстві полягає в тому, що вона побудована на основі колективних угод, які укладаються, як правило, на 1-3 роки між роботодавцем і працівниками підприємства. В трудовому контракті регулюються наступні питання: форми, системи і розмір оплати праці, винагороди, компенсації, доплати (за несприятливі умови праці, високу інтенсивність, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, працю у вечірній і нічний час, керівництво бригадою тощо); механізм регулювання оплати праці відповідно до зростання цін, рівнем інфляції, виконанням показників колективної угоди; зайнятість перенавчання, умови вивільнення робітників, тривалість робочого часу і часу відпочинку, відпусток; покрашення умов праці і охорони праці робітників; добровільне і обов'язкове медичне і соціальне страхування; дотримання інтересів робітників під час приватизації підприємства, відомчого житла; економічна безпека і охорона здоров'я; пільги для робітників, які суміщають працю з освітою тощо.
9 Розрахунок фонду заробітної плати робітників цеху
9.1 Розрахунок ФЗП основних виробничих робітників
Основні виробничі робітники в цеху працюють за здільно-повремінною системою оплати праці.
До планового фонду заробітної плати належать всі виплати, крім премій, що виплачуються за рахунок прибутку.
Фонд заробітної плати складається з прямого фонду доплат до годинного, денного та річного фондів.
Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається, виходячи з трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей) часової тарифної ставки першого розряду та середнього тарифного коефіцієнта робіт за формулою:
(9.1)
де ф1- годинна тарифна ставка 1-го розряду;
Ксер - середній тарифний коефіцієнт робіт;
Nі - виробнича програма випуску виробу і-го виду;
tшті - трудомісткість виготовлення виробу і-го виду за рік, годин.
Трудомісткість виготовлення складається з урахуванням коефіцієнтів багатоверстатного обслуговування (таблиця 6.1).
ФЗПпрям= 1,17·1,774·(140574·0,5+40656+16941+76536·0,5+41406·0,5+26133 +1213)=1,17·1,774·214201=444592 (грн.)
Доплати до годинного фонду заробітної плати для основних виробничих робітників:
Відсоток премій складає 30%:
(9.2)
(грн.)
2.Доплати за роботу у вечірній час складають 20% від прямого ФЗП:
(9.3)
де ф1 - тарифна ставка першого розряду;
Ксер - середній тарифний коефіцієнт;
%Д - процент доплат за роботу в вечірній час;
tвеч - кількість годин на добу, що припадають на вечірній час;
Fн - номінальний фонд праці на рік, днів;
Чвеч - чисельність працівників, що працюють в вечірній час, згідно зі встановленою змінністю.
(грн.)
3.Доплати звільненим бригадирам (11 чол.), виходячи з того, що максимальна кількість робітників в бригаді 15 чол., доплати складають 15% від тарифної зарплати робітника 6-го розряду:
(9.4)
(грн.)
Сума всіх доплат до годинного ФЗП складає:
(9.5)
(грн.)
Годинний ФЗП складається з прямого ФЗП та доплат до годинного:
ФЗПгод=ФЗПпрям+D (9.6)
ФЗПгод= 444592 +162427 =607019 (грн.)
Доплати до денного ФЗП звичайно складаються з доплат за скорочений робочий день отрокам та з оплат перерв в роботі годуючим матерям. Сума доплат їм визначається за формулою 9.7.
(9.7)
В цеху таких категорій робітників нема.
де Котр, Кгод.мат. - кількість працюючих отроків та кормлячих матерів;
ф1 - тарифна ставка першого розряду;
Fеф - ефективний річний фонд робочого часу, нормо-годин.
Денний ФЗП визначається як сума годинного ФЗП і доплат до денного:
ФЗПден=ФЗПгод+Dден (9.8)
В зв'язку з тим, що доплат до денного фонду немає, то денний ФЗП дорівнює годинному ФЗП.
ФЗПден= ФЗПгод=607019 (грн.)
Доплати до річного ФЗП - це оплата відпусток та оплата часу виконання держобов'язків, розмір цих доплат визначається за формулою 9.9:
(9.9)
(9.10)
де бвідп - процент днів відпустки у максимально можливому фонді робочого часу, %.
бдерж.об. - процент днів виконання держобов'язків у максимально можливому фонді робочого часу, %.
(грн.)
(грн.)
Річний ФЗП складається з денного ФЗП та з доплат до річного ФЗП:
ФЗПрічн=ФЗПден+Dрічн (9.11)
ФЗПрічн= 607019+46133+4371=657523 (грн.)
Після визначення прямого, годинного, денного та річного фондів заробітної плати, необхідно розрахувати їх середні значення.
Середньогодинна ЗП:
(9.12)
де Драб - кількість робочих днів за балансом робочого часу;
tзм - тривалість зміни, годин;
Кроб - загальна кількість основних виробничих робітників.
(грн.)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 9.1.
Таблиця 9.1
Структура планового фонду зарплати основних робітників
Фонди заробітної плати |
Доплати |
Всього ФЗП |
Середня заробітна плата |
||
% |
сума |
||||
1. Прямий фонд заробітної плати |
444592 |
||||
2. Доплата до годинного фонду в тому числі: |
|||||
а) премії за діючими системами |
30 |
133378 |
Середньогодинна заробітна плата, грн. - год |
||
б) за працю у вечірній час |
20 |
24584 |
|||
в) бригадирам за керівництво бригадою |
15 |
4465 |
|||
3. Годинний фонд заробітної плати |
607019 |
2,75 грн.-год |
|||
4. Денний фонд заробітної плати |
607019 |
Середньо-денна заробітна плата, грн. - день |
|||
22,35 грн.-дн. |
|||||
5. Доплати до річного фонду в тому числі: |
|||||
а) оплата відпусток |
7,6 |
46133 |
Середньомісячна заробітна плата, грн. - міс. |
||
б) оплата невиходів, пов'язаних з виконанням державних обов'язків |
0,72 |
4371 |
|||
453 грн.-міс. |
|||||
6. Річний фонд заробітної плати |
657523 |
Середньоденна зарплата визначається так:
(9.13)
(грн.)
Середньорічна зарплата визначається так:
(9.14)
(грн.)
Середньомісячна зарплата менша за середньорічну у 12 разів:
(грн.)
9.2 Розрахунок ФЗП допоміжних робітників
Розрахунок прямого фонду заробітної плати допоміжних робітників здійснюється таким чином:
ФЗПдоп=Fеф?ф1?Ксер?Чдоп (9.15)
де Fеф- ефективний фонд часу допоміжного робітника, годин;
ф1 - годинна тарифна ставка допоміжного робітника 1-го розряду;
Ксер - тарифний коефіцієнт середнього розряду робіт.
Чдоп - чисельність допоміжних робітників.
ФЗПдоп=1789·1,43·1,09·70=195196 (грн.)
Відсоток доплат для всіх категорій робітників складає 15% від прямого фонду заробітної плати. Також всім робітникам сплачуються доплати.
Для розрахунків доцільно заповнити таблицю 9.2.
Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників цеху становить 195196 грн., річний ФЗП - 230375 грн.
Середньорічна зарплата допоміжного робітника становить:
(грн.)
Середньомісячна зарплата :
(грн.)
Таблиця 9.2 - Структура планового фонду заробітної плати допоміжних робітників-повремінників
Категорії допоміжних робітників |
Чисельність, чол. |
Середній тарифний коефіцієнт |
Годинна тарифна ставка 1-го розряду, грн. |
Дійсний фонд часу, год. |
Фонд заробітної плати за відпрацьований час, грн. |
Премії, % |
Сума премій, грн. |
Сума доплат, грн. |
Річний фонд заробітної плати, грн. |
|
1.Слюсарі-ремонтники |
7,6 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
21193 |
15 |
3179 |
1059 |
25431 |
|
2.Верстатники-ремонтники |
3,6 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
10039 |
15 |
1506 |
519 |
12063 |
|
3. Електрики |
1,4 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
3904 |
15 |
586 |
220 |
4710 |
|
4.Слюсарі з технічного обслуговування |
13,3 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
37087 |
15 |
5563 |
946 |
43596 |
|
5.Верстатники з технічного обслуговування |
3 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
8366 |
15 |
1255 |
213 |
9833 |
|
6. Електрики з технічного обслуговування |
4,5 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
12548 |
15 |
1882 |
320 |
14751 |
|
7. Мастильники |
5,9 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
16452 |
15 |
2468 |
420 |
19340 |
|
8. Наладчики |
9,6 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
26770 |
15 |
4015 |
740 |
31525 |
|
9.Крановники |
4,5 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
12548 |
15 |
1882 |
320 |
14751 |
|
10. Заточники |
2,2 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
6135 |
15 |
920 |
156 |
7211 |
|
11. Кладовщики |
6,7 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
18683 |
15 |
2802 |
476 |
21962 |
|
12. Прибиральники |
2,9 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
8087 |
15 |
1213 |
156 |
9456 |
|
13. Контролери |
2,2 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
6135 |
15 |
920 |
156 |
7211 |
|
14. Комплектовщики |
2,6 |
1,43 |
1,09 |
1789 |
7250 |
15 |
1088 |
199 |
8537 |
|
Разом |
70 |
|
Подобные документы
Розробка маршруту обробки деталі. Розрахунок виробничої програми цеху, обладнання для непоточного виробництва. Визначення чисельності працюючих механічного цеху. Технологічне планування цеху та розрахунок його виробничої площі. План і переріз цеху.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 05.12.2011Особливості та переваги потокового виробництва деталей. Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу. Розрахунок техніко-економічних показників потокової лінії. Собівартість та ціна деталі.
курсовая работа [153,1 K], добавлен 10.02.2009Техніко-економічне обґрунтування проекту холодного цеху пивного ресторану на 100 посадочних місць з пивним баром. Розрахунок виробничої програми підприємства. Побудова ліній приготування страв. Розрахунок обладнання, площі цеху і чисельності персоналу.
курсовая работа [202,9 K], добавлен 14.01.2021Призначення механічного цеху, склад його дільниць і відділень. Характеристика його виробничої програми. Обгрунтування методу організації виробництва. Технологічний процес і техніко-економічні показники роботи цеху. Вибір технологічного устаткування.
курсовая работа [124,9 K], добавлен 27.02.2012Розрахунок необхідної виробничої площі та кількості обладнання для механічних відділень цеху. Складання відомості робочого складу працівників. Вибір підйомних та транспортних засобів цеху. Порядок визначення річної потреби в матеріалах та енергії.
курсовая работа [128,9 K], добавлен 05.11.2012Основні задачі техніко-економічних розрахунків водогосподарських комплексів. Обґрунтування структури ВГК. Вибір оптимальних параметрів комплексного гідровузла та альтернативних варіантів. Загальна економічна ефективність водогосподарських комплексів.
контрольная работа [23,7 K], добавлен 19.12.2010Розрахунок виробничої програми цеху ливарного виробництва. Вибір режиму роботи цеху, визначення фондів часу роботи. Проектний розрахунок плавильного відділення. Проектний розрахунок складу формувальних матеріалів. Витрати води та електричної енергії.
курсовая работа [150,6 K], добавлен 06.07.2015Розрахунок тягово-приводного агрегату. Визначення коефіцієнтів робочих ходів і використання часу змін. Коефіцієнт використання часу зміни. Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегатів. Операційна технологічна карта. Економічна частина.
практическая работа [136,8 K], добавлен 17.12.2007Основні вимоги до змісту та оформлення курсової роботи з автоматизації виробництва, її розділи. Вибір типу виробництва і розрахунок виробничої програми по місяцях і кварталах. Розрахунок основних параметрів потокової лінії. Формування кошторису затрат.
методичка [72,8 K], добавлен 16.01.2011Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту. Розрахунок річної виробничої програми. Розрахунок кількості устаткування і робочих місць. Проектування ремонтно-механічного цеху. Річна собівартість продукції ремонтного підприємства.
курсовая работа [587,9 K], добавлен 06.12.2014