Управління операціями з імпорту будівельних матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота На тему:

«Управління операціями з імпорту будівельних матеріалів»

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методичні основи управління імпортними операціями підприємства

1.1 Сутність управління імпортними операціями з імпорту

1.2 Особливості управління операціями з імпорту будівельних матеріалів

1.3 Методи оцінки ефективності управління операціями з імпорту

Висновки до розділу

2. Аналіз управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТДВ «Інтерресурси»

2.2 Аналіз управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси»

2.3 Оцінка ефективності управління імпортною діяльністю ТДВ «Інтерресурси»

Висновки до розділу

3. Шляхи удосконалення управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси» в сучасних умовах господарювання

3.1 Організаційно-економічні заходи вдосконалення управління операціями з імпорту будівельних матеріалів

3.2 Впровадження інформаційних технологій в оцінку управління операціями з імпорту будівельних матеріалів

3.3 Механізм визначення показників ефективності операцій з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси»

Висновки до розділу

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

управління імпорт будівельний підприємство

Актуальність. В умовах інтернаціоналізації бізнесу та нестабільності економічного росту успішний розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства визначається вирішенням завдань точної оцінки результативності такої діяльності та підвищення її ефективності. Саме тому дана тема була прийнята до розгляду та є актуальною на сьогоднішній день.

Саме тому дослідженню сутності категорії “імпортна діяльність” присвячено праці багатьох науковців. На думку В.Є. Навицького, імпорт товарної продукції передбачає завезення на територію країни товарної маси за відповідно оформленою купівельною операцією із іншої країни для продажу і споживання продукції на теренах країни-імпортера.

А. Г. Савченко під імпортом розуміє сукупність товарної продукції та продукції сервісного характеру, котрі країна-контрагент за попередньою домовленістю купує у країн, що виступають у ролі іноземних партнерів.

Змістове наповнення терміну “імпортна операція” також розглядають та удосконалюють інші представники економічної науки. Так, на думку Н. М. Тюріної, імпортні операції є процесом купівлі та перевезення через митний кордон країни товарів іноземного походження з метою реалізації такої продукції на національному ринку або власного споживання імпортером.

Отож, з огляду на дослідження науковців та вчених, можемо визначити, що “імпортна операція” передбачає сукупність взаємопов'язаних дій, що здійснює суб'єкт однієї країни шляхом одноразової купівлі продукції у резидента іншої країни для подальшого використання або реалізації з метою отримання прибутків та є основним складовим елементом імпортної діяльності.

Виходячи із актуальності дослідження даного питання, метою дослідження є комплексна оцінка ефективності управління імпортними операціями підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси» в сучасних умовах господарювання.

Поставлена мета роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

· охарактеризувати сутність управління імпортними операціями з імпорту;

· розглянути методи оцінки ефективності управління операціями з імпорту

· продемонструвати особливості управління операціями з імпорту будівельних матеріалів;

· обґрунтувати організаційно-економічна характеристика ТДВ «Інтерресурси»;

· провести аналіз та оцінка управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси»;

· запропонувати організаційно-економічні заходи вдосконалення управління операціями з імпорту будівельних матеріалів;

· передбачити впровадження інформаційних технологій в оцінку управління операціями з імпорту будівельних матеріалів;

· змоделювати механізм визначення показників ефективності операцій з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси».

Об'єктом дослідження є будівельне підприємство ТДВ «Інтерресурси».

Предметом дослідження роботи є операції з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси».

При написанні даної роботи були застосовані наступні методи: статистичні (темп росту, темп приросту), економічного аналізу (, вертикальний та горизонтальний аналіз), факторного аналізу, SWAT-аналіз.

Інформаційною базою для написання роботи є законодавчі акти, наукова та періодична економічна література, статистична звітність, річні фінансові звіти за 2015-2016 роки ТДВ «Інтерресурси».

1. Теоретико-методичні основи управління імпортними операціями підприємства

1.1 Сутність управління імпортними операціями з імпорту

За останні десятиріччя в економіці України відбулися значні зміни, що обумовлені досягненням нею економічної незалежності, а також переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Інтеграція України до світового економічного простору та господарська самостійність підприємств формують сприятливі умови для здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності, зокрема імпортної.

З метою проведення комплексного та ґрунтовного дослідження логічно було б поряд із значенням терміна “імпортна діяльність”, що тотожне змістовому наповнення категорії “імпорт”, розглянути сутність терміну “імпортна операція” як основного складового елемента імпорту. Сукупність взаємопов'язаних, послідовних імпортних операцій складає імпортну діяльність підприємства.

Дослідженню сутності категорії “імпортна діяльність” присвячено праці багатьох науковців.

На думку В.Є. Навицького, імпорт товарної продукції передбачає завезення на територію країни товарної маси за відповідно оформленою купівельною операцією із іншої країни для продажу і споживання продукції на теренах країни-імпортера [1].

А. Г. Савченко під імпортом розуміє сукупність товарної продукції та продукції сервісного характеру, котрі країна-контрагент за попередньою домовленістю купує у країн, що виступають у ролі іноземних партнерів.

Змістове наповнення терміну “імпортна операція” також розглядають та удосконалюють інші представники економічної науки. Так, на думку Н. М. Тюріної, імпортні операції є процесом купівлі та перевезення через митний кордон країни товарів іноземного походження з метою реалізації такої продукції на національному ринку або власного споживання імпортером. На думку автора, обов'язковою умовою будь-якої імпортної операції є її правове підтвердження за допомогою угоди зовнішньоторговельного характеру.

Е. А. Зінь під імпортними операціями розуміє такий тип операцій, що характеризуються залученням суб'єктом із України із виплатою відповідної грошової компенсації продукції із необов'язковим ввезенням цієї продукції на територіальні землі країни-імпортера, а передбачаючи можливість споживання такого товару суб'єктами різного роду діяльності, що розміщені за кордоном.

У Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” під імпортом розглядається купівля товарів з метою отримання матеріальної винагороди українськими учасниками ЗЕД (зовнішньоекономічної діяльності) у зарубіжних суб'єктів ЗЕД без обов'язкового переміщення товарами митного кордону країн. На противагу вищезазначеному, для здійснення імпортної діяльності у “Податковому кодексі України” обов'язковою умовою є перетин “митного кордону України”, котрий засвідчує відповідно оформлена вантажно-митна декларація, що є причиною виникнення податкових зобов'язань.

Отож, на нашу думку, термін “імпортна операція” передбачає сукупність взаємопов'язаних дій, що здійснює суб'єкт однієї країни шляхом одноразової купівлі продукції у резидента іншої країни для подальшого використання або реалізації з метою отримання прибутків та є основним складовим елементом імпортної діяльності [2].

Основними нормативно правовими документами, що регулюють імпортну діяльність є: Митний Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Податковий Кодекс України.

До імпортних операцій відносяться:

· придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

· ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

· ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;

· придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;

· отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги [3].

Виконані наукові дослідження дають нам змогу виокремити ключові класифікаційні ознаки та систематизувати основні різновиди імпортної діяльності так:

1. За кількістю посередників, що беруть участь у процесі поставки товарів (послуг, капіталу) до кінцевого споживача, імпортну діяльність можна класифікувати на пряму та непряму. Прямий імпорт відбувається шляхом передавання товарів, робіт чи послуг у безпосереднє використання споживачу, на відміну від нього, непрямий передбачає наявність одного або більше посередників, що беруть участь у процесі реалізації продукції.

2. За цільовим призначенням: одноцільова та багатоцільова. Одноцільова імпортна діяльність допомагає в досягненні однієї конкретно поставленої цілі, наприклад, реалізації товарів, що не виготовляються на території країни імпортера. Багатоцільовий імпорт має на меті забезпечити виконання кількох цілей: підвищення рентабельності та збільшення обсягів продажу, підвищення конкурентоспроможності підприємства та залучення нових покупців, розширення номенклатурної бази товарів тощо.

3. За об'єктом імпортованого продукту: імпорт товарів, послуг, робіт, капіталу, трудових ресурсів, інтелекту, інвестицій тощо.

4. За витратністю поставки: безвитратна (умова поставки, що передбачає витрати на поставку лише продавця (витрати на поставки входять до первинної ціни продукції, а також відповідальність за збереження цілісності товару під час поставки перекладається повністю на партнера-продавця із- за кордону)), частково витратна (умови, що передбачають витрати продавця і споживача продукції), повністю витратна імпортна діяльнність (витрати на поставку та відповідальність за продукцію переносяться на імпортера).

5. За прибутковістю (пріоритетністю) імпортної діяльності: основна (найбільша частина прибутків), другорядна (незначні прибутки порівняно з іншими продуктами, що імпортує підприємство). Цю класифікацію застосовують до підприємств, що імпортують понад одне найменування продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Типологія різновидів імпортної діяльності підприємства [4]

6. За регулярністю: нерегулярний (імпортні операції на підприємстві проводяться через нерегулярні проміжки часу) та регулярний (характеризується відносно стабільними часовими лагами між імпортними операціями).

7. За масштабністю: імпорт невеликих партій товару (партії товару, що за своєю сукупною вартістю та кількістю не підлягають сплаті мита: імпорт взірців товару тощо) та великих партій товару.

8. За асортиментом: одного найменування продукції та широкої низки найменувань.

9. За характером попиту на товари: сезонного попиту, домашнього використання тощо.

10. За кінцевою метою імпорту: кінцевого використання в країні імпортера; імпорт з метою продажу в інші країни; імпорт з метою реімпорту. Реімпорт передбачає подальше повернення раніше ввезених товарів у країну, яка була експортером продукції.

11. За передовою характеристикою: імпорт, орієнтований на якісні характеристики товару; імпорт, орієнтований на кількості продажів тощо.

12. За кількістю імпортних операцій: одноразовий (складається з однієї імпортної операції, тобто імпорт є одноразовим) та багаторазовий (постійний імпорт: підприємство здійснює багато імпортних операцій) [4].

Комплексну типологію основних видів імпортної діяльності схематично зображено на рисунку 1.1.

На основі аналізування наукових літературних джерел наведено комплексну типологію факторів впливу на імпортну діяльність підприємств:

1. За ступенем заохочення до імпортної діяльності: фактори, що спонукають підприємство до імпорту, та фактори, що гальмують процес започаткування та/або розширення імпортної діяльності підприємством.

До стимулюючих можна віднести: зростання попиту на імпортовану продукцію за внутрішньому ринку; висока рентабельність продукції на національному ринку; відсутність необхідних комплектуючих чи сировини або кінцевої продукції на внутрішньому ринку; неможливість вирощування чи виготовлення даної продукції через географічні, кліматичні та ін. особливості ринку країни-імпортера тощо.

До факторів, які ускладнюють започаткування підприємством ведення імпорту, можна зарахувати: нестабільність законодавчої бази щодо зовнішньоекономічних операцій; відсутність необхідної інформації щодо попиту на конкретну продукцію тощо.

2. За охопленим середовищем впливу: фактори зовнішнього середовища та фактори внутрішнього середовища.

До факторів зовнішнього середовища зараховують: економічну ситуацію в країнах імпортера та контрагентів; політичні обставини; експортерів - продавців продукції; споживачів тощо.

До факторів внутрішнього середовища прийнято відносити: основні цілі та завдання імпортної діяльності підприємства; інформаційну базу щодо імпорту; ресурсне забезпечення ведення імпортної діяльності тощо.

3. За ступенем контрольованості: контрольовані, неконтрольовані та частково контрольовані.

До контрольованих зазвичай зараховують: цілі імпортно-орієнтованого підприємства; організаційну структуру фірми щодо ведення імпортної діяльності; передові завдання організації; технологію ведення бізнесу тощо.

До неконтрольованих зараховують: споживачів імпортної продукції; постачальників (контрагентів із-за кордону) сировини (готових виробів); нормативно-правову базу країн-контрагентів тощо.

5. За сферою впливу: фінансово-економічні, маркетингові, управлінські, пов'язані з виробничим процесом, логістичні, соціальні тощо.

8. За механізмом дії фактори доцільно розділяти на прямого впливу та опосередкованої дії.

До факторів прямого впливу зазвичай відносять такі фактори: трудові ресурси підприємства, задіяні у механізмі ведення імпортної діяльності; план діяльності фірми тощо.

До факторів непрямого (опосередкованого) впливу зараховують: конкурентів підприємства щодо імпортованої продукції; покупців продукції чи послуг ринкової структури; економічну ситуацію в країні тощо.

Важливим етапом при здійсненні імпортної діяльності підприємства є забезпечення ефективного управління такою діяльністю. Управління імпортними операціями підприємства здійснюється з огляду на результати аналізу ринкової ситуації та тенденції її зміни, а також з урахуванням ймовірної реакції ринку на рішення, що приймаються керівництвом компанії [5].

Ефективне управління імпортною діяльністю підприємства передбачає виконання організацією ряду необхідних дій, зокрема:

ь забезпечення виконання реалізації загальної стратегії таким чином, щоб на рівні поточної діяльності фірми забезпечувалося поетапне досягнення стратегічних цілей підприємства;

ь охоплення всіх ключових аспектів, пов'язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

ь орієнтація на успіх при реалізації імпортної діяльності;

ь забезпечення відповідності процесів, що відбуваються на підприємстві, його загальному стратегічному напрямку розвитку як ззовні, так і всередині організації [6].

У процесі розробки стратегії імпорту виділяють наступні основні стадії (рис.1.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Стадії розробки стратегії імпорту підприємства [6]

Процес реалізації організації імпортних операцій підприємства з імпорту в Україні необхідно оптимізувати з метою покращення їхнього становища на іноземних та національному ринках.

Для успішної реалізації стратегії імпорту необхідно:

ефективне донесення до працівників інформації щодо стратегічного напрямку діяльності компанії для забезпечення розуміння і підтримки у процесі реалізації стратегії;

своєчасне, систематичне, повне та раціональне забезпечення реалізації стратегії необхідними ресурсами відповідної якості та кількості;

формування стратегічного плану дій, який складається з певних цілей та цільових настанов, можливість фіксації досягнення кожної визначеної цілі.

Таким чином, при виході підприємств на зовнішній ринок і здійсненні імпортних операцій необхідно розробляти та запроваджувати такі імпортні операції, які дозволяли би отримувати прибуток від реалізації товарів на внутрішньому ринку або задоволення власних потреб підприємства в товарах/послугах. Питання підвищення ефективності імпортної діяльності фірми необхідно розглядати комплексно із визначенням основних стратегічних орієнтирів підприємства та оцінкою його можливостей при реалізації обраної імпортної стратегії [7].

1.2 Особливості управління операціями з імпорту будівельних матеріалів

Згідно з Порядком затвердженим наказом Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів згідно з УКТЗЕД» від 31.08.2012 року № 193/20506, попереднє рішення щодо класифікації та кодування товарів згідно з УКТЗЕД (далі попереднє рішення) приймається Центральним митним управленням лабораторних досліджень та експертної роботи або регіональними митницями, митницями, переляк яких визначає Митна Служба України.

Для одержання попереднього рішення заявник направляє письмове звернення до Управлiння або митного органу за місцем акредитації.

До звернення в обов'язковому порядку додаються документи, що містять відомості, необхiднi для прийняття попереднього рішення (зовнiшньоекономiчний договір (контракт), технічні умови, технологічні схеми виготовлення, фотографії, креслення, дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у випадках, встановлених законодавством), специфікації, каталоги та паспортні дані про товар виробника, сертифікати походження, дозволи, маркувальні етикетки тощо). Документи надаються у вигляді оригіналів або копій, завірених у встановленому порядку. До звернення у разі потреби додаються зразки товару [8].

Попереднє рішення надається заявнику з метою створення сприятливіших умов для зовнiшньоекономiчної діяльності та інформування про код товару згідно з УКТЗЕД, у відповідності з яким можливо визначитись із заходами тарифного та нетарифного регулювання.

При імпорті будівельних товарів сплачуються наступні митні платежі:

Мито. Імпорт портландцементу білого, штучно забарвленого або незабарвленого обкладається ставкою 10%.

ПДВ - непрямий податок на товари й послуги. При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентоздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва.

Єдиний збір в пунктах пропуску через державний кордон. Єдиний збір складається з:

· плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;

· плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

· додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється:

· у разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів;

· у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.

· з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Нетарифне регулювання імпорту будівельних товарів [9].

Загальні засади процедури адміністративного регулювання імпорту в Україну викладено в Законі України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:

-запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об'єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

-установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об'єктом спеціального розслідування.

За роки незалежності України існує тільки один прецедент застосовування нетарифних обмежень в процесі імпорту цієї товарної групи. Так, згідно Наказу Кабінету міністрів України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну будматеріалів» було запроваджено тимчасове ліцензування та введено квоти на імпорт, що класифікувався згідно з УКТ ЗЕД за походженням з Російської Федерації, а також на ввезення цієї продукції з Російської Федерації за операціями з давальницькою сировиною.

На сьогодні, не існує жодних нетарифних обмежень для імпорту будівельних матеріалів із інших країн [7].

Підприємства прагнуть до успішної зовнішньоекономічної діяльності, яка не можлива без правильної оцінки ступеню ризику та вміння управляти ним. Для того, щоб зменшити вплив ризиків, виявити можливі наслідки для підприємства у ризиковій ситуації, нейтралізувати негативні результати такого впливу на діяльність підприємства, потрібно весь час оновлювати арсенал методів, моделей, підходів до управління ризиками на підприємстві.

Рис. 1.3 Модель управління ризиками імпортної діяльності підприємства [10]

Наведений рисунок відтворює бачення функціональних взаємозв'язків у підсистемі управління ризиками. В ній реалізовуються такі «класичні» функції менеджменту як: організація та управління, планування, мотивація, облік та контроль. Розглянемо сутність, якої набуває кожна з функцій менеджменту в контексті управління ризиками імпортної діяльності підприємства.

Функція планування реалізується в межах таких процедур, як: а) аналіз рівня ризику запланованих імпортних операцій; б) прогнозування стану чинників ризику після реалізації запланованих заходів мінімізації ризику; в) прогнозування динаміки розвитку чинників ризику в коротко- та довгостроковому горизонті (в залежності від цілей управління - стратегічного чи оперативного). У подальшому накопичений масив інформації про потенціал ризику слугує підґрунтям планування заходів з запобігання чи мінімізації негативних наслідків розвитку несприятливих подій [6].

Реалізація функції мотивації полягає в розробці методів впливу на дотримання посадовими особами та відповідальними працівниками вимог законодавства та внутрішніх нормативно-розпорядчих документів під час виконання ними посадових обов'язків. Функція мотивації відіграє запобіжну роль в управління ризиком, формуючи відповідні моделі поведінки персоналу.

Функція обліку виконується поряд із контролем та полягає в проведенні оцінки рівня та чинників ризику за допомогою індикаторів ризику. Облік «від- повідає» за накопичення, узагальнення та зберігання інформації про факти та процеси, пов'язані та/або ж зумовлюють виникнення загроз для досягнення промисловим підприємством економічних цілей у інвестиційній діяльності сегменті фінансово- господарської діяльності.

Функції організації та управління реалізовуються на загально організаційному рівні та полягають у формуванні ресурсів для реалізації програми заходів за зниження рівня ризику [11]. Здійснюється узгодження діяльності складових підсистеми управління ризиком з урахуванням цілей та завдань імпортної діяльності суб'єкта господарювання. Здійснюється оцінка управлінських рішень, відбувається делегування повноважень виконавцям імпортниї операцій.

Важливим етапом у процесі імпортної діяльності підприємства відіграє нормативно-правова база. Тому слід розглянути порядок та особливості здійснення імпортних операцій за Законами України.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній сфері визначено Законом № 185. Слід зауважити, що цей Закон регулює не всі експортно-імпортні операції, а тільки експорт на умовах відстрочення платежу (тобто коли спочатку відбувається відвантаження товару за кордон і тільки потім очікується оплата) та імпорт на умовах відстрочення постачання (тобто спочатку здійснюється попередня оплата іноземному контрагенту і тільки після цього очікується надходження від нього товару) [5].

Строки розрахунків. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Виняток становлять імпортні операції суб'єктів космічної діяльності та суб'єктів літакобудування, розрахунки за якими здійснюються у строк до 500 календарних днів.

Зменшення суми валютної виручки або вартості товарів. Суму валютної виручки або вартість товарів може бути зменшено, якщо протягом виконання зобов'язань за зовнішньоекономічним договором відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору [12]. Суму валютної виручки може бути зменшено також на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважені розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Крім того, зменшення суми валютної виручки або вартості товарів можливо за обставин, коли відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик такого товару, на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

У такому випадку зміну ціни товару має бути підтверджено Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору [13].

Зменшення суми валютної виручки або вартості товарів можливо і у випадках, коли товари знищено, конфісковано, зіпсовано, вкрадено, загублено.

У такому випадку зменшення відбувається на суму вартості таких товарів (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту). Наявність таких обставин має бути підтверджено органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Валютну виручку може бути зменшено і у випадках, коли:

· відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру -- на суму вартості такого товару;

· відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково -- на суму таких коштів;

· здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України -- на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;

· відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплату резидентом цих винагород передбачено експортним, імпортним договорами і підтверджено відповідним банківським документом. Підтвердження не вимагається, якщо оплату комісійної винагороди передбачено договором і за кожним окремим платежем за цим договором вона не перевищує 50 євро або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті [14].

При здійсненні імпортних операцій початком відліку є наступний календарний день після дня здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива -- наступний календарний день після моменту списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента.

Якщо оплата зобов'язань резидента за імпортним договором на користь нерезидента -- постачальника товару здійснюється іноземним кредитором у рамках укладеного між ним та резидентом кредитного договору (який відповідає умовам параграфів 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу і зареєстрований у Нацбанку України, то відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за відповідною імпортною операцією починається з наступного календарного дня після сплати іноземним кредитором коштів на користь нерезидента -- постачальника товару згідно з імпортним договором [5].

У разі імпорту товару із ввезенням його на територію України банк знімає з контролю операцію резидента після:

· отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») -- якщо для митного оформлення продукції використовується МД;

· пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, -- якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;

· пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), -- в інших випадках.

Водночас якщо імпортна операція не передбачає ввезення товару на територію України, то така операція вважається завершеною за умови:

· зарахування на поточний банківський рахунок резидента виручки, отриманої ним від продажу нерезиденту товару за межами України;

· надання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть вважатися договором [6].

Строк завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву -- з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Важливим аспектом в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є організація даного процесу. Здійснення експортно-імпортних операцій вимагає ретельної співпраці відділу ЗЕД з багатьма іншими структурними відділами підприємства, оскільки, вирішення питань дослідження ринку, підписання контрактів, організація імпорту матеріалів, впровадження нових технологій, використання митно-тарифних заходів при імпорті та збут вимагають реалізації багатьох задач, які покладають на тісну співпрацю всіх працівників підприємства з відділом ЗЕД.

Відділ ЗЕД є досить специфічним за своїм впливом на діяльність підприємства тільки виходячи з того, що на сьогодні, за умов поглиблення інтеграційних умов, вихід на зовнішній ринок має ключове значення для роз- витку кожної господарської одиниці [15].

Якщо звернути увагу на функціональну особливість кожної складової механізму забезпечення експортно-імпортної діяльності підприємства, слід зазначити наступне:

— блок управління та адміністрування активізує складову управління, фінансову складову та складову митно-тарифного регулювання;

— блок виробництва та дослідження активізує маркетингову, виробничу та інженерно-технологічну складову [8].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Складові ефективного здійснення експортно-імпортних операцій підприємства [8]

Отже, для того щоб активізувати належну організацію забезпечення експортно- імпортної підприємства, необхідно звернути увагу на їх структурні особливості, а саме діяльність відділів, які задіяні у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. В подальшому, функціональна специфіка кожного відділу дозволить сформувати та побудувати належний механізм забезпечення та управління експортно-імпортної діяльності [16].

1.3 Методи оцінки ефективності управління операціями з імпорту

В умовах інтернаціоналізації бізнесу та нестабільності економічного росту успішний розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства визначається вирішенням завдань точної оцінки результативності такої діяльності та підвищення її ефективності.

На рівні підприємства під економічною ефективністю імпорту розуміють ступінь збільшення доходу від здійснення зовнішньоторговельних операцій. Критерій ефективності є прибуток як основна міра ефективності.

Розрахунок показників ефективності імпортних операцій підприємства здійснюється за такими принципами:

· Найповніший облік усіх складових витрат і результатів. неповний облік витрат та отриманих результатів може спотворити висновки про оцінку ефективності того чи іншого рішення;

· Необхідність порівняння х базовим варіантом. За базовий варіант може бути прийнятий стан справ до прийняття певного рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

· Приведення витрат і результатів до однієї бази зіставлення;

· Приведення різних за часом витрат і результатів до одного моменту часу;

· Наявність достовірності інформації, систему збору та аналізу даних.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежатиме значною мірою від виду імпортних операцій, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди у межах імпортних операцій, здійснюваних на підприємстві.

Щоб визначити ефективні напрями діяльності підприємства у сфері імпортних операцій, потрібен ретельний аналіз її стану [16].

· Проведення аналізу імпортних операцій включає:

o Визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною імпортних товарів;

o Визначення виконання зобов'язань за термінами їхніх поставок та якістю;

o Установлення факторів і величин їхнього впливу на економічні показники;

o З'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Оцінку ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно проводити на основі таких основних принципів: простота і точність розрахункових операцій; комплексність та інформативна повнота оцінки; взаємозамінність складових алгоритму оцінки.

Алгоритм оцінки ефективності імпортної діяльності підприємства повинен складатися з трьох етапів (рис. 1.5) [11].

Рис. 1.5 Логічна схема алгоритму оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства [11]

Підготовчий етап. Сутність даного етапу полягає у визначенні мети оцінювання, формулювання завдань, організації збору та систематизації інформації.

Розрахунковий етап. Дослідження на даному етапі доцільно проводити за двома напрямами.

1. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища включає:

— оцінку ефективності імпортних операцій підприємства (прибуток від реалізації, приріст обсягу збуту, збільшення частки ринку, коефіцієнт травматизму робітників, динаміка робочих місць, коефіцієнт автоматизації робіт);

— аналіз конкурентоспроможності продукції (розрахунок індексу відносної імпортної конкурентоспроможності);

— маркетингове дослідження ринків збуту;

— аналіз діяльності конкурентів;

— оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів.

2. Аналіз показників ефективності імпортної діяльності. Серед найбільш загальних показників ефективності імпортної діяльності підприємства доцільно виділити здатність підприємства досягти поставлену мету та виконувати власну місію в стратегічному вимірі.

3. Аналітичний етап. Метою даного етапу є:

— аналіз раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від поставлених завдань виробничої програми;

— виявлення внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності імпортної діяльності;

— розробка заходів щодо залучення резервів у господарський обіг;

— контроль за реалізацією заходів.

Головна мета вищезазначеного алгоритму -- підвищення ефективності імпортної діяльності суб'єкта господарювання і пошук резервів її зростання.

Для загальної характеристики імпортної діяльності підприємства використовують такі показники (табл.1) [17].

Процес здійснення імпортної діяльності є надзвичайно складним на будь-якому підприємстві. Для визначення ефективності подальшого здійснення такого роду діяльності, порівнянні досягнутих результатів із попередніми періодами доцільно здійснювати оцінку ефективності імпортної діяльності підприємства. Для цього існую ряд показників, які відображають ефективність здійснення того чи іншого виду імпортних операцій на підприємстві. Процес оцінки ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю є доволі змістовним та повним, але при цьому слід враховувати особливості кожного підприємства та специфіку його імпортної діяльності.

Таблиця 1.1

Ефективність імпорту підприємства [17]

Назва	Формула	Необхідні дані
Економічна ефективність імпорту Якщо показник наближається до 1, то імпорт товару є ефективним. Використання даного показника дає змогу підприємству не лише придбати устаткування виходячи з найнижчої ціни, а й майбутніх експлуатаційних витрат. Еек.п.2 >1 (показує кількість продукції, яка випускається на даному устаткуванні на 1 грн. витрат щодо його придбання)	1. Імпорт товарів здійснюється для виробничого споживання імпортером з метою зниження витрат виробництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку ЦС=Цп-Ев Цп=Цк+Ев Ев=Вс+Ве+Вр+Вз+ЗП 2. Імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою отримання прибутку (імпорт товарів народного споживання) Еі=Црі-Ві	Цп - купівельна ціна імпортного товару; Ев - експлуатаційні витрати на використання товару, устаткування; Вс - вартість сировини, матеріалів, що споживаються на одиницю виготовленої на даному устаткування продукції; Ве- вартість палива та енергіїна одиницю виготовленої на даному устаткування продукції; Вр - вартість ремонту; Вз- вартість запчастин для устаткування; ЗП - заробітна плата робітників, які обслуговують устаткування.
Економічний ефект імпорту	Еі=Црі-Ві Ві=(В+М+А+ПДВ+М+Д+ПДВ)*К	Црі - ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку; Ві - витрати на придбання імпортної продукції; Вм - митна вартість товару, перерахована у гривні за офіційним курсом(К) на дату подання митної декларації, яка включає витрати (В) до місця ввезення товару на митну територію України; М - сума ввізного мита; А - сума акцизного податку; Д - додаткові витрати ПДВ - податок на додану вартість.

Зовнішньоекономічна діяльність більшості підприємств, зокрема в імпортному напрямку, носить стихійний характер, не відзначається стабільністю та логічною впорядкованістю, що значно послаблює їх конкурентні переваги на міжнародних ринках [2].

Ключовим напрямом усунення вказаних вище негативів має стати формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що дасть змогу адекватно реагувати на коливання ринкової кон'юнктури і максимально ефективно використовувати існуючі резерви розширення та стабілізації свого положення на ринку.

Під час формування стратегії розвитку імпортної діяльності необхідно враховувати рівень впливу окремих факторів. Мінімізація дестабілізаторів і врахування позитивних чинників на перших етапах стратегічного планування дозволять здійснити заходи щодо підвищення ефективності такої діяльності.

Зовнішні фактори - це та фактори, що впливають на ефективність імортної діяльності й не можуть бути об'єктом контролю або впливу з боку керівництва. До них належать процеси, що не залежать від діяльності підприємства, однак побічно впливають на його ефективність [18].

Зовнішні фактори також поділяють на фактори прямого (безпосередньо впливають на ефективність) і непрямого впливу (додаток А).

Зовнішні фактори у свою чергу можна розділи- ти на фактори макросередовища і мікросередовища. Зважаючи на реалії сьогодення неможливо управляти ефективністю імпортної діяльності підприємства, не враховуючи змін зовнішніх факторів. Їх розуміння дає можливість керівництву стимулювати певні дії, спрямовані в довгостроковому плані на зміну поведінки підприємства на зовнішніх ринках та його ефективність.

Внутрішні чинники залежать від діяльності самого підприємства і контролюються керівництвом, здійснюють прямий і значний вплив на економічну ефективність імпортної діяльності підприємства (Додаток Б).

Розглянемо особливості деяких з внутрішніх факторів, що впливають на економічну ефективність імпортної діяльності підприємства [19]:

- тип торгівлі визначається асортиментним профілем та розміром торгової площі, формами і методами торгівлі, цільовими функціями торговельної мережі;

- спеціалізація - при виборі спеціалізації необхідно вивчити особливості попиту на продовольчі та непродовольчі товари. Рівень спеціалізації впливає на асортимент товарів, спектр надаваних послуг, на роботу з постачальниками і рівень культури продажу товарів, що робить прямий вплив на рівень ефективності імпортної діяльності;

- структура управління припускає централізацію або децентралізацію. При централізованому управлінні з'являється можливість скоротити апарат управління і містити більш висококваліфікованих фахівців.

- якість персоналу, його чисельність та якісний склад впливають на рівень обслуговування споживача і на виконання плану за обсягами продажів.;

- стан матеріально-технічної бази (технології, ноу-хау, модернізація, реконструкція) використання прогресивних предметів праці, застосування продуктивного технологічного устаткування, проведення модернізації і реконструкції матеріально-технічної бази дозволяє підвищити продуктивність, знизи- ти витрати і підвищити економічну ефективність;

цінова політика політика розробляється виходячи з позиціонування та загальної ці- нової стратегії, при цьому слід враховувати ціни конкурентів, закупівельні ціни товарів, витрати магазина, чутливості покупців до ціни. Застосування різних прийомів (зрівня- льних цін - розміщення поруч схожих това- рів із значно розрізняютивамися цінами стимулює зробити покупку більш дешевого товару, «ламаних» цін - нижче круглої циф- ри, змушує покупця віднести товар до більш низького діапазону, встановлення різних знижок, продаж у кредит і т.д.) дозволяє впливати на покупця з метою здійснення покупки;

- наявність власних транспортних засобів у ряді випадків дозволяє мінімізувати витрати на транспортування, доставити товари;

- торгова площа, її зменшення або збільшення в загальній площі магазина впливає на зменшення / розширення асортименту товарів та кількості послуг, що надаються;

- площа складів впливає на забезпеченість товарами, наявність свого центрального складу, дозволяє створювати товарний буфер, компенсуючи неритмічність і порушення строків поставки товарів зовнішніми постачальниками [20].

Висновки до розділу

Отож, за результатами проведеного дослідження встановлено, що термін “імпортна операція” передбачає сукупність взаємопов'язаних дій, що здійснює суб'єкт однієї країни шляхом одноразової купівлі продукції у резидента іншої країни для подальшого використання або реалізації з метою отримання прибутків та є основним складовим елементом імпортної діяльності.

Основними нормативно правовими документами, що регулюють імпортну діяльність є: Митний Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Податковий Кодекс України.

До імпортних операцій відносяться: придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту; ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод; ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок; придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою; отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги.

Процес здійснення імпортної діяльності є надзвичайно складним на будь-якому підприємстві. Для визначення ефективності подальшого здійснення такого роду діяльності, порівнянні досягнутих результатів із попередніми періодами доцільно здійснювати оцінку ефективності імпортної діяльності підприємства. Для цього існую ряд показників, які відображають ефективність здійснення того чи іншого виду імпортних операцій на підприємстві. Процес оцінки ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю є доволі змістовним та повним, але при цьому слід враховувати особливості кожного підприємства та специфіку його імпортної діяльності.

На ефективність імпортної діяльності підприємства впливає ряд чинників. Зокрема зовнішніми чинниками є: демографічні, економічні, соціальні, науково- технічні, природні, політико- правові, споживачі, конкуренти, виробники, поставщики, посередники.

Внутрішніми чинниками впливу є: тип торгівлі підприємства, спеціалізація, структура управління, якість персоналу, організаційні фактори, зворотний зв'язок, маркетинг і логістика, стан матеріально-технічної бази, власне виробництво, цінова політика, транспортних засобів, торгова площа, площа складів.

Кожен з чинників впливу несе своє смислове навантаження, але варто наголосити, що зовнішні фактори - це ті фактори, що впливають на ефективність імортної діяльності й не можуть бути об'єктом контролю або впливу з боку керівництва. А внутрішні чинники залежать від діяльності самого підприємства і контролюються керівництвом, здійснюють прямий і значний вплив на економічну ефективність імпортної діяльності підприємства.

2. Аналіз управління операціями з імпорту будівельних матеріалів ТДВ «Інтерресурси»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТДВ «Інтерресурси»

Компанія «Інтерресурси» була заснована в 1991 р. і на сьогоднішній день є товариством з додатковою відповідальністю приватної форми власності.

ТДВ «Інтерресурси» - це товариство з додатковою відповідальністю, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. На відміну від товариств з обмеженою відповідальністю, учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть відповідальність також і власним майном у разі неплатоспроможності товариства.

ТДВ «Інтерресурси» є багатопрофільним підприємством, що займається виробництвом спектра виробів для будівельної індустрії. Базовим видом діяльності компанії є первинна деревопереробка з виробництвом клеєного напівфабрикату.

Виробничі потужності ТДВ «Інтерресурси» згруповані на території власного підприємства в центрі України в місті Кропивницький і в смт. Олександрівка Кіровоградської області в безпосередній близькості до сировинної бази (дуб, ясен, клен).

На підприємстві є виробничі і побутові приміщення загальною площею 20.000 кв. м.

Підприємство оснащене сучасним дерево- та металообробних обладнанням європейських і вітчизняних виробників, що дозволяє виробляти високоякісні вироби у великих серіях. Випуск продукції забезпечується кваліфікованим персоналом, чисельність співробітників складає 425 чол.

Організаційна структура підприємства ТДВ «Інтерресурси» представлена наступним чином (рис.2.1).

Генеральним директором ТДВ «Інтерресурси» являється Кирил Москаленко, начальник управління персоналом - Алла Король, начальник відділу закупівель та логістики - Вадим Ревука, начальник фінансового відділу - Ирина Вайпан.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1 Організаційна структура ТДВ «Інтерресурси» [61]

Для ознайомлення із ефективністю діяльності ТДВ «Інтерресурси» виконаємо аналіз фінансового стану за даними балансу підприємства (табл.2.1).

Аналіз зміни величини і структури майна підприємств показав, що загальна сума активів за аналізований період ТДВ «Інтерресурси» зросла в 2,57 рази. Зазначене збільшення майна організації відбулося внаслідок збільшення як основного капіталу підприємства, так і його оборотних активів.

Таблиця 2.1

Агрегований порівняльний аналітичний баланс (активи) ТДВ «Інтерресурси» у 2012-2016 роках, тис.грн [61]

Стаття балансу	ТДВ «Інтерресурси»
	2012	2013	2014	2015	2016	(+,-), разів
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1.Майно разом	8846571	100	16964115	100	16939297	100	11146679	100	22731914	100	2,57
1.1.Необоротні активи	6083569	54,58	7343334	32,3	8752683	56,03	7665297	68,77	9840068	43,29	1,62
1.1.1Нематеріальні активи	1607,143	0,01	1686,567	0,01	2142,5	0,02	2025	0,02	2260	0,01	1,41
1.1.2.Основні засоби	6035794	54,15	7298236	32,1	8692368	55,63	7605100	68,23	9779636	43,02	1,62
1.1.3.Довгострокова дебіторська заборгованість	-	-	-	-	-	-	-		-	-	-
1.2.Оборотні активи	2763002	24,79	9620781	42,3	8186614	43,97	3481382	31,23	12891846	56,71	4,67
1.2.1.Запаси	1374276	12,33	1493796	6,57	1866638	12,17	1731588	15,53	2001687	8,81	1,46
1.2.2.Дебіторська заборгованість	582996,8	5,23	1371890	6,04	1286455	7,34	734576	6,59	1838333	8,09	3,15
1.2.3.Грошові кошти та їх еквіваленти	46112,7	0,41	13348,51	0,06	37994,5	0,30	58102	0,52	17887	0,08	0,39
1.2.4.Витрати майбутніх періодів	580,9524	0,01	384,3284	0,00	623,5	0,01	732	0,01	515	0	0,89
1.2.5.Інші оборотні активи	2015,873	0,02	0	0,00	1270	0,01	2540	0,02	0	0	0,00
1.3.Виробничий потенціал	7410651	20,63	8792416	25,4	10559629	0,00	9337420	0	11781838	0	1,59

Вартість необоротних активів підприємства на кінець звітного року порівняно з попереднім збільшилась на 2174771 тис.грн, або на 28,37%. В складі необоротних активів відбулися зміни у основних засобах, вони збільшилися на 2174536тис.грн, або на 28,59%. Вартість оборотних засобів на підприємстві збільшилась на 9410464 тис.грн, або на 270,30%. У складі оборотних активів відбулися такі зміни: на протязі аналізованого періоду відбулося зростання суми запасів на 270099 тис.грн, або на 15,59%. Дебіторська заборгованість зросли на 1103757 тис.грн, або на 150,26%. Це вказує на розширення продажів продукції в кредит, а також збільшення авансів, виданих підприємством своїм постачальникам у рахунок виконання ними зобов'язань по постачанню товарів на адресу організації.

Далі проаналізуємо склад й динаміку джерел фінансування активів підприємства (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Агрегований порівняльний аналітичний баланс (пасиви) ТДВ «Інтерресурси» у 2012-2016 роках, тис.грн [61]

Стаття балансу	ТДВ «Інтерресурси»
	2012	2013	2014	2015	2016	(+,-), разів
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1.Джерела майна разом	8846571	100	16964115	100	16939297	100	11146679	100	22731914	100	2,57
1.1.Власний капітал	1729401	15,52	675026,9	32,3	1541791	31,42	2179045	19,55	904536	43,29	0,52
1.1.1Статутний капітал	513451,6	4,61	482797,8	0,01	646949	2,91	646949	5,8	646949	0,01	1,26
1.1.2.Нерозподілений прибуток	844887,3	7,58	-185711	32,1	407852,5	26,29	1064558	9,55	-248853	43,02	-0,29
1.2.Позиковий капітал	7117169,8	63,85	16289087,3	32,1	15397505	61,74	8967634	80,45	21827377	43,02	3,07
1.2.1.Довгострокові зобов'язання і забезпечення	731415,1	6,56	6676184	42,3	4933835	32,49	921583	8,27	8946087	56,71	12,23
1.2.2.Поточні зобов'язання і забезпечення	6385755	57,29

Подобные документы

• Управління експортними операціями підприємства

  Зміст та особливості здійснення підприємствами зовнішньоекономічних торговельних операцій. Експортні операції та методи оцінки їх ефективності. Дослідження та вибір факторів, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 10.12.2014
  

• Дослідження структури менеджменту ТОВ "Агрофірма "Колос"

  Організаційна структура управління ТОВ "Агрофірма "Колос". Аналіз системи менеджменту. Діловодство, управління персоналом. Організація праці менеджера. Логістика як наука про планування, контроль та управління матеріальними і нематеріальними операціями.
  
  отчет по практике [250,8 K], добавлен 29.04.2015
  

• Аналіз управління персоналом на ТОВ "Рондо"

  Методологічні основи управління персоналом підприємства. Загальна характеристика класів організаційних структур управління виробництвом. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Рондо", шляхи вдосконалення його ефективності управління персоналом.
  
  реферат [217,9 K], добавлен 06.10.2010
  

• Логістика для менеджера

  Вивчення основних понять і завдань логістики - науки про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства.
  
  книга [1,4 M], добавлен 23.04.2010
  

• Система управління персоналом підприємства на прикладі ПП "Елліс"

  Основи управління персоналом підприємства, його методи та принципи. Організаційно-економічна характеристика ПП "Елліс". Аналіз складу, чисельності та професійного рівня персоналу підприємства. Напрямки вдосконалення управління персоналом в Україні.
  
  курсовая работа [198,0 K], добавлен 19.06.2015
  

• Управління сільськогосподарськими підприємствами

  Роль та місце кадрів в системі управління. Характеристика системи роботи з кадрами. Організаційно-економічний механізм управління сільськогосподарськими формуваннями. Організаційно-адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи управління.
  
  реферат [26,7 K], добавлен 25.09.2009
  

• Система управління персоналом на підприємстві

  Принципи, методи проектування та формування системи управління персоналом. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Заходи щодо вдосконалення системи управління персоналом. Система найму та мотивації персоналу на прикладі ЗАТ "Будіндустрія".
  
  курсовая работа [83,8 K], добавлен 13.05.2011
  

• Теорія масового обслуговування: сутність і сфери застосування в управлінні операціями

  Сутність і сфери застосування теорії масового обслуговування. Структура математичної моделі і класифікація СМО. Сфери її застосування в управлінні операціями, визначення параметрів. Перевірка плану виробництва і реалізації продукції на оптимальність.
  
  курсовая работа [287,9 K], добавлен 02.04.2012
  

• Організація управління персоналом підприємства

  Сутність управлінської діяльності. Методологічні основи управління персоналом. Система управління кадрами. Кадрова політика і планування. Управління персоналом на різних стадіях розвитку організації. Методи підвищення продуктивності персоналу.
  
  дипломная работа [110,6 K], добавлен 07.11.2006
  

• Управління персоналом

  Методологічні основи управління персоналом на підприємстві. Сучасні концепції використання людського фактора. Методологія та зміст управління персоналом. Управління персоналом як динамічна система. Принципи та методи побудови системи управління.
  
  курсовая работа [267,0 K], добавлен 25.01.2004
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам