2) здійснити розподіл мотивів на дві групи - економічні та соціальні;

3) виділити «мотиваційне ядро» домінуючих економічних та соціальних мотивів трудової діяльності для подальшого аналізу економічної та соціальної ефективності мотивації.

4) використовуючи кваліметричні факторно-критеріальні моделі оцінити ступінь їх задоволення та рівень мотивації персоналу.

Розроблена О.В. Мудрою методика дозволяє визначити силу економічної та соціальної мотивації працівників, що дає змогу на конкретному підприємстві певною мірою судити про ефективність мотиваційних заходів, невикористані резерви для зростання трудової активності персоналу, необхідні соціально-економічні важелі та напрями посилення зовнішнього впливу на трудову поведінку для досягнення очікуваних результатів. Загальний показник ефективності мотивації може бути розрахований за допомогою показника продуктивності праці [48].

Ефективність мотивації визначається за загальними кінцевими результатами: високою продуктивністю праці, високою ефективністю, високою якістю продукції (робіт, послуг) [12].

На думку автора, важливим є проведення оцінки методів мотивації праці.

Проведений аналіз деяких наукових праць, свідчить, що в основному автори [45, с. 21; 34] виділяють три види методів мотивації праці: соціальні або соціально-психологічні, економічні, організаційно-адміністративні. Недоліком цих методів являється те що, вони не спрямовані на зміну мотиваційної направленості працівника. Тому, погоджуємося з авторами [21, с. 109; 55, с. 47], які включають до складу методів мотивації праці ідейно-виховні методи впливу на ефективність трудової діяльності працівників, а також здійснюють раціональний розподіл соціальних і психологічних методів мотивації праці персоналу підприємств. Слід зазначити, що в наукових працях з управління персоналом відсутній єдиний підхід до групування й систематизації показників щодо дослідження ефективності застосування методів мотивації праці.

Оцінка ефективності методів мотивації праці персоналом потребує дослідження кількісних і якісних показників. До кількісних показників відносяться: фонд оплати праці, сукупні витрати на персонал, втрати від браку тощо; до якісних - задоволеність працею, ступінь свободи в прийнятті рішень та інформованість персоналу про діяльність підприємства. Для отримання якісних показників зазвичай використовуються результати соціометричних і соціологічних опитувань, які проводяться в межах соціологічних опитувань, наприклад опитування щодо дослідження рівня мотиваційного механізму на підприємстві харчової промисловості.

Вихідною базою для отримання кількісних показників є нормативна, планова, облікова, аналітична інформація відділів підприємства, а саме:

а) планово-економічного відділу (форма № 1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства», форма № 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції»);

б) інформація відділу оплати праці про кількісний та якісний склад робочої сили й ефективність її використання міститься у таких основних формах статистичного спостереження, як № 1-ПВ «Звіт з праці (термінова - місячна - квартальна)», № 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (річна)»;

в) бухгалтерії (форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про власний капітал», форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»).

Дослідження ефективності методів мотивації праці ґрунтується на розроблені системи показників, які характеризують комплексний і системний вплив на об'єкт управління. В зв'язку з цим, доцільно групувати показники ефективності методів мотивації праці за ознакою однорідності: економічні трудові показники, показники руху персоналу, соціального і психологічного клімату, організації праці, освітньо-кваліфікаційного рівня, соціально-економічної та інноваційної активності (рис.1.1) [16].

Показники ефективності методів мотивації праці персоналу.

Економічні трудові показники:

1) трудомісткість, люд.-год./натур.од. (продуктивність праці, натур.од./люд.); 2) фонд оплати праці, грн.; 3) чисельність персоналу, осіб; 4) фонд робочого часу, люд.-год.; 5) середня заробітна плата на працівника, грн./люд.; 6) співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці; 7) сукупні витрати на персонал, грн.; 8) питомі витрати на персонал, грн./люд.; 9) віддача витрат на персонал (витратоміст-кість), грн./грн.; 10) рентабельність витрат на персонал, %; 11) витрати на соціальний розвиток колективу, грн.; 12) витрати на навчання (підготовка, перепідготовка, підвищен-ня кваліфікації), грн.; 13) частка соціальних витрат у витратах на робочу силу, %; 14) час-тка витрат на персонал в обсязі реалізації (частка витрат на персонал у загальних витра-тах підприємства), %; 15) відсоток браку продукції, %; 16) втрати від браку, грн.; 17) вит-рати від конфліктів і злодійства, грн.; 18) витрати від порушень трудової дисципліни, грн.

Показники руху персоналу

1) коефіцієнт плинності персоналу, %; 2) коефіцієнт обороту з прийому, %; 3) коефіцієнт обороту з вибуття, %; 4) коефіцієнт загального обороту, %; 5) коефіцієнт стабільності кадрів, %.

Показники освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу

1) питома вага працівників з вищою освітою у загальній чисельності персоналу, %; 2) питома вага працівників із середньою спеціальною освітою в загальній чисельності персоналу, %; 3) середній розряд працівників; 4) питома вага працівників, які пройшли підвищення кваліфікації, %.

Показники соціально-економічної та інноваційної активності:

1) питома вага працівників, які беруть участь у виробничих змаганнях, %; 2) питома вага працівників, які беруть участь у громадській роботі, %; 3) питома вага раціоналізаторів і винахідників, %; 4) кількість патентів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій,нових виробів на 1 працюючого, од. тощо.

Показники організації умов праці:

1) завантаженість персоналу, %; 2) коефіцієнт використання робочого часу; 3) питома вага працівників, які суміщають професії, %; 4) питома вага працівників, які беруть участь у роботі автономних робочих груп, бригад, команд, %; 5) питома вага працівників, які працюють за гнучким робочим графіком, %% 6) показник загального рівня санітарно-гігієнічних умов на робочих місцях, % чи за бальною шкалою; 7) питома вага робітників, які працюють у комфортних умовах повітряного, температурного та іншого середовища, %; 8) питома вага працівників, які зайняті на важких і шкідливих роботах, %; 9) коефіцієнт прогулів, %; 10) кількість (відсутність) випадків виробничого саботажу, страйків; 11) втрати робочого часу за рік через хвороби та травми, люд.-год.; 12) частота і ступінь важкості нещасних випадків, од.

Показники соціально-психологічного клімату:

1) коефіцієнт згуртованості колективу, %; 2) коефіцієнт соціальної експансивності колек-тиву (емоційне реагування), %; 3) коефіцієнт внутрішньо-колективної прийнятності, %; 4) середній період адаптації, люд.-год.; 5) ступінь інформованості персоналу, %, бали; рівень задоволеності працею (за даними соцдосліджень), бали; кількість скарг працівників, шт.

Наведені показники ефективності методів мотивації праці персоналу на впливають на всі економічні показники діяльності машинобудівного підприємства, наприклад економічні трудові показники впливають на дохід підприємства, обсяг товарної продукції, витрати підприємства, витрати на 1 грн. товарної продукції, прибуток, рентабельність тощо [16].

Показники освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу впливаю на такі економічні показники підприємства, як: кількість освоєних інноваційних видів продукції, витрати підприємства, обсяг товарної продукції, фондовіддачу, матеріаловіддачу, продуктивність праці.

Одним з основних показників результативності при оцінці методів мотивації персоналу є ефект від діяльності підприємства. Розвиток трудового потенціалу колективу підприємства чи окремого працівника та їх взаємодії, як наслідок реалізації методів мотивації праці є передумовою одержання додаткового результату від господарської діяльності. Цей додатковий результат і є джерелом ефекту, що може набувати різної форми й оцінюватися різними показниками [60, c. 189].

Для досягнення економічних та соціальних цілей підприємства, слід врахувати орієнтацію головних принципів на яких будується аналіз ефективності методів мотивації праці персоналу, таких як: ефективність, точність, оперативність, комплексність, системність, об'єктивність, демократизм тощо.

Впровадження нових інструментів мотивації праці на підприємствах передбачає подальшу оцінку їх ефективності, яка може здійснюватися за допомогою запропонованої системи показників (рис. 1.1). У даному випадку методика оцінки ефективності інструментів використання методів мотивації праці полягає в порівнянні показників до й після застосування на практиці нових інструментів управління. Одержані результати дозволять зробити висновок про ефективність вжитих заходів щодо підвищення рівня використання методів мотивації праці в системі управління персоналом підприємства.

Сукупний економічний показник розраховується, як узагальнюючий економічний показник - визначається дією всіх інструментів мотивації, запланованих до впровадження [60, с. 190]:

Е_с = (± Е₁ ±…± Е_n)- К, (1.1)

де E₁….E_n - умовно річна економія завдяки застосуванню інструментів використання методів мотивації праці в межах удосконалення планування, організації, мотивації, оцінки, контролю праці та прийняття рішень може бути одержана в результаті зниження витрат робочого часу, зростання продуктивності праці, підвищення якості виконаних робіт, своєчасності та дострокового завершення робіт;

K - одноразові витрати, пов'язані з впровадженням інструментів використання методів мотивації праці (додаткові витрати на розробку системи обліку результатів праці, підвищення кваліфікації або освоєння суміжних професій тощо). Для врахування фактору часу необхідно застосувати стандартні методики дисконтування.

Отже, досить важливим є взаємозв'язок між показниками економічної діяльності підприємства та показниками ефективності методів мотивації праці в системі управління персоналом підприємства. Достовірна оцінка впливу методів мотивації праці на діяльність колективів здійснюється завдяки застосування комплексу методів мотивації праці, які доповнюють один одного.

Таким чином, можна зробити висновок, що наведена система критеріїв оцінки ефективності мотивації праці дозволяє комплексно досліджувати дієвість мотиваційних важелів, сприяючи пошуку невикористаних резервів для підвищення результативності праці. Головною передумовою реалізації довгострокових цілей підприємства має бути високопродуктивна праця. Критеріями досягнення економічного та соціального ефекту мотивації до такої праці має бути поліпшення мікроекономічних показників.

Сьогодні, як вже зазначалося, на підприємствах найчастіше використовують лише матеріальне стимулювання, не беручи до уваги нематеріальні стимули, що призводить до зниження зацікавленості працівника у кінцевих результатах діяльності підприємства [30]. Ще одним недоліком є використання загальноприйнятих стимулів без урахування специфіки окремо взятого підприємства. Саме тому, підприємству доцільно розробляти власну систему мотивації.

Наступним кроком повинна бути оцінка існуючої системи мотивації персоналу, можливостей підприємства на даному етапі його розвитку. Метою даної оцінки є визначення оптимальної системи мотивації для конкретного підприємства. Прийняття рішення повинно ґрунтуватися знову ж таки на анкетних даних. Так, якщо більшість працівників відчуває незадоволення, простежується висока плинність кадрів, то доцільно кардинально змінювати існуючу системи мотивації, а якщо ні - оптимізувати окремі її аспекти.

При розробці оптимальної системи мотивації доцільно дотримуватися таких принципів:

1) Система мотивації повинна відповідати цілям організації.

2) Відповідність системи мотивації потребам працівників.

3) Оптимальне співвідношення матеріального та нематеріального стимулювання [49].

Таким чином, для розробки дієвої системи мотивації для окремо взятого підприємства варто насамперед визначити мотиви та потреби персоналу, а потім вже формувати систему. Формування власної системи мотивації має на меті зробити персонал та підприємство єдиним цілісним механізмом, який, з одного боку, максимально налаштований на досягнення цілей та завдань організації, а, з іншого боку - на задоволення потреб кожного працівника, дозволяючи йому повною мірою розкрити свій потенціал.

Отже, мотиваційна політика вітчизняних підприємств повинна змінюватися відповідно до глобалізаційних процесів, трансформації економіки, поширення культурологічних тенденцій, інтелектуалізації та соціалізації праці. Це об'єктивні процеси сучасності, які визначають ступінь розвитку підприємств, формують нові запити до мотивації персоналу. Поряд з тим, існує світовий історичний досвід наукової думки в сфері економіки (теорії, концепції та об'єктивні закони), який необхідно використовувати під час формування мотиваційної політики.

2. Аналітичне дослідження діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Яготинський маслозавод з 25.03.1996 р. зареєстрований як вiдкрите акцiонерне товариство «Яготинський маслозавод». Підприємство розташоване в м. Яготин Київської області по вулиці Шевченка, 213 [64].

Яготинський маслозавод добре знаний в Україні не тільки завдяки славнозвісному Яготинському маслу. З моменту заснування у 1956 р. стабільно висока якість продукції заводу засвідчена як численними нагородами спеціалізованих виставок і конкурсів, так і народним визнанням.

Спеціалістами Яготинського маслозаводу розроблені нові, оригінальні види продукції на основі незбираного молока без використання консервантів. Постійні іновації, глибока інтеграція із сільськогосподарським виробником приватного сектору та багаті молочні традиції - все це робить марку «Яготинське» синонімом непідробної вітчизняної добротності. В 2004 році (і це вже не вперше) була вручена Подяка державної податкової адміністрації України, як сумлінному платнику податків.

На пiдприємствi забезпечено робочими мiсцями на кiнець року 729 чоловiка, якi працюють в основних i допомiжних цехах пiд керiвництвом Правлiння ПАТ.

Основна частка акцій ПАТ «Яготинський маслозавод» належить ЗАТ «Молочний ал'янс» - 99,2091%. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еталон Ессет Менеджмент» володіє 0,0074% пакету акцій товариства. Решта акцій (0,7834%) належать акціонерам-фізичним особам, їх кількість становить 1441 особу [64].

При ПАТ «Яготинський маслозавод» створені сільськогосподарські дочірні підприємства «Київська Русь», «Лан», «Супоївське», «Богданівське», а також торговельне підприємство «Яготинський молочний продукт» [65].

ПАТ «Яготинський маслозавод» виробляє 70 видiв молочної продукцiї, для забезпечення населення Яготинського району та частково м. Києва і Київської областi, надає транспортнi послуги на замовлення населення.

Дiє роздрiбна та оптова торгiвля переважно продовольчим асортиментом [64-65]. Серед основної продукції підприємства наступна:

- сири тверді та м'які;

- сливки;

- молоко;

- масло рослинне;

- молоко сухе обезжирене;

- сметана;

- кисломолочна продукція;

- морозиво.

Асортимент продукції ПАТ «Яготинський маслозавод», що випускається під торговою маркою «Яготинське» наведено в Додатку А.

Серед асортименту продукції є 5 видів, які формують переважну частку як обсягу виробництва у натуральному виразі, так і у вартісному. Інформація про обсяги виробництва та реалізації продукції за основними видами у 2010 р. наведена в таблиці 2.1. Дані таблиці 2.1 показують, що основними центрами прибутковості є масло фасоване жирністю 82,5% (частка в структурі виробництва та реалізації складає 8%); масло фасоване жирністю 69,2% (частка в структурі виробництва та реалізації складає 6%); молоко жирністю 2,5% в пляшках ємністю 1 літр (частка в структурі виробництва та реалізації складає 10%); закваска жирністю 2,5% ємністю 0,45 л (частка в структурі виробництва та реалізації складає 5%) та сухе знежирене молоко (частка в структурі виробництва дорівнює 9%, а в структурі реалізації - 10%). Загалом ці види продукції в структурі виробництва мають частку 38%, а в структурі вартості реалізації - 39%.

На ПАТ «Яготинський маслозавод» істотно розширити асортимент дозволило встановлення лінії розфасовки молока в ПЕТ-пляшку потужністю 6000 пляшок/рік та введення в експлуатацію 17 нових танків для приготування кисломолочної продукції, поінформували на підприємстві.

Таблиця 2.1 Обсяги виробництва та реалізації продукції за основними видами у ПАТ «Яготинський маслозавод» 2010 р.

№ п/п	Основний вид продукції	Обсяг виробництва	Обсяг реалізованої продукції
		у натуральній формі, т	у грошовій формі (тис. грн.)	у % до всієї виробленої продукції	у натуральній формі, т	у грошовій формі (тис. грн.)	у % до всієї реалізованої продукції
1	Масло 82,5% фас. 200 гр.	590	22305,7	8	594,9	22841,1	8
2	Масло 69,2% фас. 200 гр.	570	18269,4	6	539	17411,7	6
3	Молоко 2,5% 1 л. пет/пляшка	8060	28996	10	8117,3	29225,4	10
4	Закваска 2,5% з ФЯН 0,45 кг пет/пляшка	1805,8	14426	5	1807,9	14491,2	5
5	СЗМ (сухе знежирене молоко)	1850,6	26161,3	9	2039,6	29945,3	10
	Всього	Х	110158,4	38,00	Х	113914,7	39,00

Джерело: складено автором за звітність ПАТ «Яготинський маслозавод»

Таким чином, можемо зробити висновок щодо позитивної динаміки нарощування як обсягів виробництва продукції, так і її реалізації, а отже і зростання прибутковості діяльності.

Аналіз звітності ПАТ «Яготинський маслозавод» показав, що обсяги виробництва та реалізації продукції у 2010 р. зросли порівняно з попередніми роками. Основні техніко-економічні показники діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод» наведено в таблиці 2.2. Для розрахунків використані дані додатку Б (Баланс) та додатку В (Звіт про фінансові результати).

Планова річна виробнича потужність ПАТ «Яготинський маслозавод» зростає в динаміці за рахунок встановлення нового обладнання, зростання чисельності працюючих та становить у 2010 р. 40000 т, а фактична складає у 2010 р. 33880 т, тобто коефіцієнт використання потужностей дорівнює 0,85. У 2008 р. планова потужність підприємства становила 33 тис. т, а фактична 22,8 тис. грн., коефіцієнт використання потужностей дорівнював 0,69.

У 2010 р. за добу на підприємстві можна було виготовити в середньому 109,6 т продукції, тоді як у 2008 р. - 74 т., а в 2009 р. - 90,4 т.

Таблиця 2.2 Техніко-економічні показники роботи ПАТ «Яготинський маслозавод» за 2008-2010 р.

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Значення	Відхилення 2010 до 2009
			2008	2009	2010	±	%
1	Виробнича потужність підприємства
	добова	т	74,0	90,4	109,6	19,2	21,2
	Річна (планова)	т	27000	33000	40000	7000,0	21,2
	Річна (фактична)	т	20000	22800	33880	11080,0	48,6
2	Коефіцієнт використання потужності		0,74	0,69	0,85	0,2	22,6
3	Вироблено продукції у натуральному виразі	т	20023,7	25017,5	33887	8869,5	35,5
4	Обсяг реалізованої продукції в діючих цінах (чистий дохід)	тис. грн.	140166	187631	275311	87680,	46,7
5	Чисельність промислово-виробничого персоналу основного складу	чол.	671	722	729	7,0	1,0
	в т.ч. робітники	чол.	600	641	648	7,0	1,1
6	Чистий дохід на одного працюючого	тис. грн/чол.	208,89	259,88	377,66	117,8	45,3
7	Виробнича собівартість виробленої продукції	тис. грн.	129892	169617	234210	64593,0	38,1
8	Повні витрати (виробнича собівартість + адмінвит-рати + витрати на збут)	тис. грн.	140923	184860	252901	68041,0	36,8
9	Прибуток від реалізації продукції (чистий дохід -повні витрати)	тис. грн.	10274	18014	41101	23087,0	128,2
10	Рентабельність реалізації продукції	%	7,29	9,74	16,25	6,5	66,8
11	Виробнича собівартість на 1 гривню реалізованої продукції	коп.	92,67	90,40	85,07	-5,3	-5,9
12	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	13631,9	21737	39621	17884,0	82,3
13	Фондовіддача	грн./грн	10,28	8,63	6,95	-1,7	-19,5

Джерело: складено автором за звітність ПАТ «Яготинський маслозавод»

У 2010 р. фактичний обсяг реалізованої продукції становить 33887 т, а її вартість становить 275311 тис. грн., у 2008 р. - 20023,7 т вартістю 140166 тис. грн, а в 2009 р. - 25017,5 т вартістю 187631 тис. грн.

За даними підприємства чисельність промислово-виробничого персоналу у 2010 р. становила 729 осіб, з них робітники 648 осіб. Незважаючи на кризові явища в економіці Україні та скорочення чисельності працівників на підприємствах різних галузей на ПАТ «Яготинський маслозавод» кількість співробітників зростає від 671 особи у 2008 р. до 729 осіб у 2010 р.

Чистий дохід в розрахунку на одного працюючого становить у 2010 р. 377,66 тис. грн., тоді як за попередні роки продуктивність праці була нижчою та складала у 2008 р. 208,89 тис. грн., а в 2009 р. - 259,88 тис. грн.

Виробнича собівартість виробленої продукції склала у 2010 р. 234210 тис. грн., а прибуток від її реалізації (як різниця між чистим доходом та повними витратами) дорівнює 41101 тис. грн. У 2008 р. повна виробнича собівартість становила 129892 тис. грн., а прибуток 10274 тис. грн., у 2009 р. виробнича собівартість зросла до 169617 тис. грн., а прибуток від реалізації збільшився до 18014 тис. грн.

Виробничі витрати в розрахунку на 1 гривню реалізованої продукції становлять у 2010 р. 85,07 копійок, тоді як у 2009 р. 90,40 коп., а в 2008 р. - 92,67 коп.

Наведені дані дали можливість розрахувати рентабельність реалізації продукції, яка становить у звітному 2010 р. 16,25 %, тобто на 1 гривню затрат на виробництво продукції отримано прибутку майже 0,16 грн. У 2008 р. рентабельність реалізації становила 7,29 %, а в 2009 р. 9,74 %.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2008 р. становила 13631,9 тис. грн, у 2009 р. - 21737 тис. грн, а у звітному 2010 р. становить 39621 тис. грн. Фондовіддача у 2010 р. дорівнює 6,95 грн, тобто на 1 гривню вартості основних виробничих фондів вироблено продукції вартістю 6,95 грн.

ПАТ «Яготинський маслозавод» щорiчно вкладає кошти в оновлення основних засобів.

У звiтному перiодi проводились масштабнi роботи по завершенню розпочатого у попередньому звiтному перiодi (2009 р.) технiчного переоснащення приймально-апаратного, компресорного цехiв, переобладнанню старого маслоцеху у цех розливу в ПЕТ - пляшку, будiвництво нового маслоцеху; проведено будiвельнi роботи по кисломолочному цеху, котельнiй, дощовій каналiзацiї, облаштування та асфальтування територiї.

Станом на 31.12.2010 р. підприємство мало на балансi незавершене будiвництво за даними балансу (Ф№1) у сумi 1898 тис.грн. у виглядi:

- капiтальних вкладень (у будiвництво цеху мийки тари, холодильної камери, придбання Поромiвської дiльницi, полiпшення молокоприймального пункту Карпiвцi та Прилуки). Вiдображенi в фiнансовiй звiтностi за вартiстю понесених витрат;

- основних засобiв, не введених в експлуатацiю.

Придбанi запаси зараховувалися на баланс за собiвартiстю придбання, що складається iз сум, сплачених згiдно з договором постачання за вирахуванням непрямих податкiв та врахуванням ввiзного мита, транспортно-заготiвельних витрат. Виробленi запаси Товариством зараховуються на баланс за виробничою собiвартiстю. При вiдпуску запасiв у виробництво, продажу, iншому вибуттi, оцiнка їх здiйснювалась за методом ФIФО.

Надходження готової продукцiї на склад вiдображається вiдповiдно до П(С)БО№16 за фактичною виробничою собiвартiстю; вибуття - за методом ФIФО; облiк товарiв та готової продукцiї в роздрiбнiй торгiвельнiй мережi Товариства вiдбувається за методом цiни продажу (П(С)БО№9). Станом на 31.12.10 р. Товариство мало на балансi виробничi запаси за даними балансу(Ф№1) у сумi 6339 тис.грн., у т.ч. [64]:

- сировину та матерiали - 11,5% всiх запасiв;

- купiвельнi напiвфабрикати та комплектуючи вироби - 20,3%;

- паливно-мастильнi матерiали (ПММ) - 3,2%;

- тару i тарнi матерiали - 3,7%;

- запаснi частини - 2,3%;

- МШП - 0,7% та iншi запаси, у т. ч.: - незавершене виробництво - 2,1% всiх запасiв, у сумi за даними балансу(Ф№1) 319 тис.грн.;

- готову продукцiю - 50,1%, у сумi за даними балансу(Ф№1) 7625тис.грн.;

- товари - 6,1 %, у сумi за даними балансу(Ф№1) 931тис.грн.

На ПАТ «Яготинський маслозавод», (входить до складу холдингу «Молочний альянс»), завершилася повна модернізація виробничих потужностей. У технічне оновлення підприємства інвестовано близько 50 млн. гривень.

Зокрема, осучаснені приймально-апаратне відділення, цех кисломолочної продукції, маслоцех, ділянка розливу продукції в ПЕТ-упаковку та компресорний цех. У результаті реконструкції приймально-апаратного відділення збільшено обсяг сховища сировини майже втричі (з 100 т до 290 т), підвищено більш як удвічі продуктивність ліній сепарації та пастеризації сирого молока (з 14 т/рік до 32,5 т/рік), автоматизовано технологічний процес. Установка нових сучасних компресорів дозволила зменшити споживання підприємством електроенергії в 2,5 раза, збільшити продуктивність виробництва холоду утричі і підвищити рівень безпеки об'єкту, адже обсяг аміаку в системі зменшився з 14 т до 600 кг. Крім того, збільшенню виробництва олії сприяла модернізація маслоцеху, в якому встановлено дві нові лінії загальною продуктивністю 5 тонн на рік. Як результат, обсяги виробництва цього продукту у вересні 2010 року збільшилися на 39%, в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.

Основним напрямом діяльності підприємства є заготівля молока від сільськогосподарських підприємств і населення, переробка його, виробництво різноманітної молочної продукції та реалізації її через фірмову торгівлю. Задля цього ще в 1995 році організовано відділ із закупівлі молока від населення (4 особи), якому підпорядковані 44 особи лаборантів та приймальників молока на місцях. З огляду на значне зменшення надходження молока від колективних сільськогосподарських підприємств, правління публічного акціонерного товариства з 1 січня 1995 року пішло на співпрацю з приватним сектором Яготинського району. У цей рік було обладнано 10 молокоприймальних пунктів, з яких 3 стаціонарні з холодильними установками, та закуплено 2913 т молока. Дальшим кроком було розширення сировинної зони за межі району. До цієї зони потрапила частина сільськогосподарських підприємств і приватного сектора Згурівського, Баришівського та Переяслав-Хмельницького районів Київської, Пирятинського Полтавської, Драбівського Черкаської та Прилуцького Чернігівської областей. У результаті маслозавод нині приймає молочну сировину (молоко та вершки) від 62 сільськогосподарських формувань усіх форм власності, в тому числі від 3 фермерських господарств та 4 дочірніх сільгоcппідприємств та від населення з 43 населених пунктів названих районів. Економічні взаємини сільськогосподарських товаровиробників та маслозаводу будуються на договірній основі, налагодженні взаємовигідного ділового партнерства. Колектив заводу встановлює тісний контакт із сільгосппідприємствами щодо вирішення широкого спектра проблем: постачання запчастин, палива, допомоги в заготівлі кормів, кредитування господарств з попередньою оплатою за молоко [65].

Нині на переробне підприємство надходить дві третини молока від населення та одна третина -- від сільськогосподарських формувань усіх форм власності. Проте в теперішніх умовах мало закупити достатню кількість молока, потрібно забезпечити ще і його якість. Для поліпшення контролю за якістю було введено програму комп'ютеризації приймання молока на базі електронних болгарських приладів «Екомілк». Дальшим етапом поліпшення якості молока є його охолодження, вже закуплено п'ять німецьких холодильних установок. Значно розширився асортимент молочної продукції.

Наведемо технології виробництва основних видів продукції товариства.

Йогурт (тур. yoрurt, від тюркського йакулт) - кисломолочний продукт з підвищеним вмістом сухих речовин, який виробляють сквашуванням молока за допомогою спеціальних мікроорганізмів -- болгарської палички й термофільного молочнокислого стрептокока. Сквашується культурами Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, Streptococcus salivarius subsp. thermophilus.

Масло складається з молочного жиру та мікроскопічних часток води і молочних білків. Для виробництва масла дозволено використовувати молоко коров'яче незбиране, вершки, молоко знежирене, вершки пластичні і підсирні, молоко незбиране сухе и молоко нежирне сухе, маслянку-сировину і маслянку суху, закваску бактеріальну або заквашувальний препарат згідно з чинними нормативними документами (ДСТУ 3662; 4273 та ін), сіль кухонну «Екстра» або вищого ґатунку згідно з ДСТУ 3583(ГОСТ 13830), воду питну -- згідно ГОСТ 2874. Масло вершкове виробляють методом збивання та методом перетворення високожирних вершків. Високожирні вершки отримують шляхом сепарування в сепараторах марки ОСД-500. Необхідно звертати увагу на стійкість роботи сепараторів, що багато в чому залежить від використання поплавків в приймачах вершків, правильності збірки барабану і посуду. Щоб уникнути втрати високожирних вершків в приймальник пахти при збірці необхідно стежити за правильністю розташування вихідних отворів для цих продуктів на барабані по відношенню до відповідних приймачів в посуді.

Перед подачею вершків барабан сепаратора при повному числі обертів промивають гарячою водою. Потім пускають вершки. Вода, що залишилася в барабані сепаратора, натиском продукту витискається через отвір для маслянки. Продуктивність сепаратора регулюють так, щоб вміст вологи у високожирних вершках був 15,0…15,2%, а жирність маслянки не перевищувала 0,5%. Для цього кран притоки вершків в сепаратор встановлюють з урахуванням результатів роботи попереднього дня. Потім у разі потреби корегують за результатами аналізів. Після закінчення сепарування одночасно за останніми порціями вершків в приймальну ванну подають маслянку, змиваючи залишки вершків на стінках ванни, направляючи їх потім в пастеризатор і сепаратор. Кінець сепарування визначають за припиненням виходу із сепаратора високожирних вершків.

Заповнення проміжних ванн високожирними вершками слід вести по черзі і в такому ж порядку їх звільняти. Високожирні вершки у ваннах слід закривати кришками, а після нормалізації відразу направляти в маслоутворювач. Затримка високожирних вершків в проміжних ваннах не повинна перевищувати 30-40 хв. Перемішувати високожирні вершки необхідно протягом 2-3 хв через кожні 10-15 хв. Нормалізовані високожирні вершки з проміжної ванни насосом подають в маслоутворювач. Масло з гарною консистенцією і термостійкістю можна отримати тільки при грамотному визначенні режиму роботи маслоутворювача з урахуванням якості сировини і сезонних змін хімічного складу жиру. Тому режим роботи маслоутворювача повинен визначати майстер безпосередньо, а обслуговування апарату може бути доручено тільки кваліфікованим фахівцям: помічникові майстра або апаратникові, що добре засвоїв процес вироблення масла.

У ванни до останніх порцій високожирних вершків вливають гарячу маслянку (воду), змиваючи нею залишки продукту на стінках ванн. Змиви направляють в маслоутворювач. У цей час припиняють подачу розсолу в сорочку маслоутворювача, а продукт, що виходить з апарату, сепарують. Отримані вершки збирають в ємкості і зберігають в холодному приміщенні. На наступний день на початку роботи вершки пастеризують, сепарують і переробляють з черговою партією вершків. Масло з масловиготовлювача надходить в ящик, встановлений на вагах. Контрольна маса продукту (20,0 і 25,4 кг) визначається за вирахуванням маси тари. Для зручності в роботі встановлюють двоє вагів, якими користуються по черзі. Тара, пергамент і клеюча стрічка, призначені для упаковки масла, повинні задовольняти вимогам діючих стандартів.

Виробництво йогурту здійснюється резервуарним і термостатним способами. Сучасні технології йогуртів передбачають застосування стабілізаторів структури, заквасок прямого внесення, різноманітного спектру наповнювачів. На виробництво йогуртів відбирається сировина вищого ґатунку, з необхідними органолептичними, фізиком-хімічними і мікробіологічними показниками. Молоко до переробки зберігають в окремих резервуарах за температури не вище 2 - 4 °C. Термін зберігання молока до переробки не повинен перевищувати 4 годин. Відібране молоко нормалізують по масовій долі жиру і сухих речовин. Сухі компоненти (стабілізатори, цукор) попередньо змішують, розчиняють у молоці за температури 30 - 45 °C, суміш залишають для набрякання протягом 30 - 60 хвилин (залежно від виду стабілізатора) і змішують з основною масою суміші. Далі нормалізовану суміш очищають, гомогенізують при тиску 15 - 20 Мпа і температурі 65 - 95 °C, пастеризують при температурі 90 - 95 °C з витримкою до 15 хвилин. Суміш охолоджують до температури заквашування 35 - 45 °C і направляють у резервуар для кисломолочних продуктів. Заквашування проводять негайно після охолодження, кількість закваски прямого внесення залежить від її виду і активності. Сквашують протягом 4 - 10 годин до утворення згустку, що має рН від 4,4 до 4,7. Готовий згусток перемішують і охолоджують до температури від 20 до 25 °C. При виробництві продуктів з фруктами та іншими наповнювачами, їх вносять в охолоджений згусток. Після закінчення охолодження і змішування з наповнювачами йогурт направляють на розлив. Упакований продукт направляють у холодильну камеру для охолодження до температури 6 °C.

Ряжанка (завдаванка, колотуха, паруха, сметана, завдавана сметана) -- традиційний молочний продукт української кухні. Ряжанку виготовляють з натурального молока, яке спочатку піддають пастеризації й отримують пряжене молоко, яке потім заквашують спеціальною кисломолочною закваскою (молочнокислим стрептококом).

В липні 2010 р. ПАТ «Яготинський маслозавод» отримав сертифікат відповідності системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008. Дiє роздрiбна та оптова торгiвля переважно продовольчим асортиментом.

Маслозавод -- це широкопрофільне виробництво. Із 1994 року тут організована фірмова торгівля, через яку завод здебільшого реалізує свою продукцію: в Києві -- 4 магазини, дочірнє підприємство «Яготинський молочний продукт» і 5 кіосків; у Яготині -- 3 магазини, 1 кафе та 6 торгових точок (кіоски) та організовано виїзну торгівлю на 4 ринках у Києві. Щодня реалізується 3,5 т масла вершкового, 7 т молока, 1 т сметани, по 1,4 т кефіру та сиру та багато іншої продукції.

Таким чином, ПАТ «Яготинський маслозавод» є добре знаним на українському ринку молока та молочних продуктів, користується популярністю серед споживачів, має рентабельне виробництво. Наведені техніко-економічні показники роботи товариства у 2010 р. значно покращилися порівняно з попередніми роками, що свідчить про зростання ефективності діяльності. Для більш глибокого ознайомлення з підприємством необхідно проаналізувати показники його виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності, що буде зроблено нижче.

2.2 Аналіз показників виробничо-господарської діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Оцінку показників виробничо-госполарської діяльності слід почати з аналізу обсягів виробництва, реалізації та доходів від реалізації. Для аналізу виробництва та реалізації продукції використаємо дані форми № 1 «Баланс» (Додаток Б) та форми №2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток В), розраховані показники зведемо до таблиці 2.3 [64].

Таблиця 2.3 Динаміка виробництва та реалізації продукції на ПАТ «Яготинський маслозавод»

Показник	Роки	Зміна 2009р. до 2008р.	Зміна 2010р. до 2009р.
	2008 р.	2 009р.	2 010р.	(+, -)	%	(+, -)	%
Виручка від реалізації продукції, тис. грн	168199	232737	331202	64538	38,37	98465	42,31
Вартість реалізованої продукції, тис. грн.	140166	187631	275311	47465	33,86	87680	46,73
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	116836	163528	228572	46692	39,96	65044	39,78
Валовий прибуток від реалізації, тис. грн.	23330	24103	46739	773	3,31	22636	93,91
Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.	12632	7032	25011	-5600	-44,33	17979	255,67

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Проведений аналіз показав, що обсяг виручки у 2010 р. становив 331202 тис. грн.., що на 2,31% або на 9865 тис. грн. більше порівняно з 2009 р. У 2009 р. по відношенню до 2008 р. обсяг виробництва збільшився на 38,37% (64538 тис. грн.).

Вартість реалізованої продукції зростала більш високими темпами: у 2010 р. порівняно з 2009 р. на 46,73%, що у вартісному виразі становить 87680 тис. грн. Поскільки собівартість реалізованої продукції зростала меншими темпами (46,73%) в порівнянні з її вартістю (39,78%), то валовий прибуток від реалізації збільшився на 93,91%, що склало 22636 тис. грн. У 2009 р. ситуація була дещо іншою: собівартість зросла на 39,96%, вартість реалізованої продукції - на 33,86%, то валовий прибуток збільшився лише на 3,31% (773 тис. грн.).

Прибуток від операційної діяльності у звітному 2010 р. зріс на 255,67% (17979 тис. грн.), а в 2009 р. по відношенню до 2008 р. - скоротився на 44,33% та склав 7032 тис. грн. (у 2008 р. 12632 тис. грн.).

Аналіз даних фінансової звітності ПАТ «Яготинський маслозавод» показав, що балансова вартість основних засобів зростає в динаміці, але ефективність їх використання зменшується (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Динаміка показників використання основних засобів підприємства

Показник	2008	2009	2010	Відхилення, 2009 від 2008	Відхилення, 2010 від 2009
				±	%	±	%
Балансова вартість основних засобів на початок періоду, тис. грн	9446,7	17817	25657	8370,3	88,61	7840	44,00
Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, тис. грн	17817	25657	53585	7840	44,00	27928	108,85
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн	13631,85	21737	39621	8105,15	59,46	17884	82,27
Середньооблікова чисел. працівн., чол.	671	722	729	51	7,60	7	0,97
Фондомісткість, грн./грн.	0,10	0,12	0,14	0,02	19,12	0,03	24,22
Фондоозброєність, тис.грн	70,63	178,17	412,72	107,54	152,26	234,55	131,64
Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства	0,33	0,34	0,5	0,01	3,05	0,16	48,29
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,52	0,53	0,41	0,01	2,37	-0,13	-23,66
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,48	0,47	0,59	-0,01	-2,55	0,13	26,74
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,61	0,49	0,59	-0,12	-19,69	0,09	19,13
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,06	0,02	0,03	-0,04	-68,82	0,01	61,54
Коефіцієнт приросту основних засобів	0,89	0,44	1,09	-0,45	-50,34	0,65	147,37
Фондовіддача основних засобів, грн./грн	10,28	8,63	6,95	-1,65	-16,05	-1,68	-19,50
Рентабельність основних засобів, %	0,51	0,05	0,17	-0,46	-90,33	0,12	245,82

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Дані таблиці 2.4 показують, що фондомісткість продукції (вартість засобів, що використана для виробництва одиниці продукції) у 2010 р. порівняно з попереднім роком зросла на 24,22% або на 0,03 грн. Фондоозброєність праці у 2009 р. збільшилася порівняно з 2008 р. на 152,26% (на 107,5 тис. грн./особу), а в 2010 р. порівняно з 2009 р. - на 131,64% (на 234,55 тис. грн.).Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства зростає, але це не можна назвати позитивною тенденцією, так як це найменш ліквідна частина майна підприємства.

Динаміка витрат на їх закупівлю та вартість ліквідованих основних засобів (ОЗ) за 2004-2010 наведено на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 Динаміка сум на закупівлю основних засобів та вартість їх вибуття протягом 2004-2010 рр., тис. грн.

Зростання сум витрат на оновлення складу основних засобів до 36848,5 тис. грн. сприятливо впливає на отримання позитивних результатів діяльності товариства. Відмітимо, що стрімке збільшення витрат на придбання основних засобів помітне з 2007 р. - вартість суми затрат на основні засоби зросла з 2961,2 тис. грн. до 10924 тис. грн. у 2008р. Збільшення сум витрат на придбання основних засобів послужило причиною збільшення коефіцієнта оновлення з 0,49 2009 р. до 0,59 у 2010 р. Коефіцієнт вибуття основних засобів також у 2010 р. порівняно з 2009 р. збільшився на 0,01 пункти. Коефіцієнт приросту у 2010 р. склав 1,09, так як вартість основних засобів збільшилася більш ніж у два рази.

Фондовіддача основних засобів, тобто вартість випущеної продукції в розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості основних засобів, зменшується в динаміці від 10,28 грн. у 2008 р. до 6,95 грн. у 2010 р.

Таким чином, необхідно звернути увагу на підвищення ефективності основних засобів, інтенсифікації їх використання з метою зростання їх ефективності.

Дані таблиці 2.5 показують, що наявна кількість власних оборотних коштів не задовольняє поточну потребу в них, тобто має місце їх дефіцит.

Таблиця 2.5 Динаміка ефективності використання оборотних активів

Показник	2008	2009	2010	Відхилення, 2009 від 2008	Відхилення, 2010 від 2009
				±	%	±	%
Наявність власних оборотних коштів , тис.грн	10616	-12995	-11767	-23611	-222,41	1228	-9,45
Поточна потреба у власних оборотних коштах, тис. грн	14029	6546	29722	-7483	-53,34	23176	354,05
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	26865,5	32081	38520,5	5215,5	19,41	6439,5	20,07
Балансова вартість оборотних активів, тис. грн.	33731	30431	46610	-3300	-9,78	16179	53,17
Коефіцієнт реальної вар-тості оборотних коштів у майні підприємства	0,63	0,40	0,44	-0,22	-35,44	0,04	8,75
Коефіцієнт оборотності	5,22	5,85	7,15	0,63	12,10	1,30	22,20
Термін обороту оборотних активів, дні	69	62	50	-7	-10,79	-12	-18,17
Термін обороту виробничих запасів, дні	11	12	8	1	4,60	-4	-28,86
Термін обороту дебіторської заборгованості, дні	53	42	41	-11	-20,93	-1	-2,37
Термін обороту кредитор-ської заборгованості, дні	50	77	26	27	52,12	-51	-65,89
Термін обороту грошових коштів, дні	114	130	75	16	13,70	-55	-42,14
Коефіцієнт завантаження	0,19	0,17	0,14	-0,02	-10,79	-0,03	-18,17
Прибутковість оборотних коштів, грн./грн.	0,34	0,04	0,24	-0,30	-88,33	0,20	501,52
Рентабельність оборотних коштів, %	33,62	3,92	23,59	-29,69	-	19,67	-

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Середньорічна вартість оборотних активів зростає в динаміці: у 2010 р. порівняно з 2009 р. - на 20,07%, а в 2009 р. по відношенню до 2008 р. - на 19,41 %. Балансова вартість оборотних активів у 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшилася на 9,78% або на 3300 тис. грн., а в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зросла на 53,17% або на 16179 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів зростає в динаміці, що свідчить про зростання ефективності їх використання та збільшення швидкості перетворення їх в готівку. Так, у 2008 р. його значення становило 5,22, у 2009 р. збільшилося на 0,63 пункти, а в 2010 р. по відношенню до 2009 р. - на 1,3 пункти. Відповідно до цього зменшився термін обороту оборотних активів з 69 днів у 2008 р. до 50 днів у 2010 р. Термін обороту виробничих запасів у 2009 р. порівняно з 2008 р. збільшився на 1 день та становив 12 днів, а в 2010 р. скоротився до 8 днів. Позитивним моментом в управління оборотними активами є зменшення терміну оборотності дебіторської заборгованості з 53 днів у 2008 р. до 41 дня у 2010 р., що свідчить про зростання швидкості перетворення їх в найбільш ліквідну частину оборотних активів - готівку. Зменшення коефіцієнт завантаження характеризує факт скорочення вартості оборотних активів, що використані для отримання доходу від реалізації вартістю 1 грн.

Прибутковість використання оборотних активів у 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшилася на 88,33% та складала 0,04 грн.. тобто на кожну використану гривню оборотних активів в результаті було отримано 0,04 грн. чистого прибутку, тоді як у 2008 р. - 0,34 грн. У 2010 р. значення показника склало 0,24 грн. Тобто, порівняно з 2009 р. прибутковість оборотних активів значно зросла, але по відношенню до 2008 р. залишається нижче досягнутого тоді рівня.

Таким чином, проведений аналіз показав, що ефективність використання оборотних активів зростає в динаміці, зростає швидкість перетворення їх на готівку, зменшується термін обороту в днях, збільшується їх прибутковість. На відміну від оборотних, ефективність основних засобів зменшується, про що свідчить зменшення фондовіддачі основних фондів за аналізований період.

Використовуючи дані Додатку Д проаналізуємо витрати ПАТ «Яготинський маслозавод» [23]. Витрати звiтного перiоду у товариствi складаються iз (рис. 2.2):

- собiвартостi реалiзованої молочної продукцiї, послуг - 85,44% всiх витрат;

- адмiнiстративних витрат - 1,76%;

- витрат на збут - 5,23%;

- iнших операцiйних витрат (собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв та iншi) - 1,6%;

Рис. 2.2 Структура всіх витрат ПАТ «Яготинський маслозавод» у 2010 р.

- фiнансових витрат (вiдсотки за кредит, за випущеними облiгацiями) - 5,08%;

- iнших витрат - 0,06%;

- витрат з податку на прибуток - 0,82%;

- надзвичайних витрат - 0,0004%.

Аналізуючи дані таблиці 2.6, бачимо, що загальна сума витрат у 2009 р. зросла порівняно з 2008 р. на 39,25%, що становить в абсолютному виразі 54548 тис. грн. У 2010 р. витрати збільшилися на 38,24% або на 73994 тис. грн.

Собівартість реалізованої продукції у 2010 р. зросла на 39,78% порівняно з 2009 р., що менше темпу приросту чистого доходу від реалізації, що позитивно сприяє на збільшення валового прибутку.

Адміністративні витрати зростають в динаміці: від 2485 тис. грн. у 2008 р. до 4711 тис. грн. у 2010 р. Темпи зростання витрат на збут є вищими у 2009 р. - 40,36% по відношенню до 2008 р., а в 2010 р. відносно 2009 р. - на 16,55%. Інші операційні витрати у 2010 р. зменшилися на 52,16% порівняно з 2009 р. (з 8972 тис. грн. до 4292 тис. грн.). Інші витрати підприємство понесло лише у 2010 р. в сумі 253 тис. грн.

Таблиця 2.6 Динаміка витрат ПАТ «Яготинський маслозавод» 2008-2010 рр.

Показник	2008р.	2009р.	2010р.	Зміна 2009р. до 2008р.	Зміна 2010р. до 2009р.
				(+, -)	%	(+, -)	%
Собівартість реалізованої продукції	116836	163528	228572	46692	39,96	65044	39,78
Адміністративні витрати	2485	3248	4711	763	30,70	1463	45,04
Витрати на збут	8546	11995	13980	3449	40,36	1985	16,55
Інші операційні витрати	7504	8972	4292	1468	19,56	-4680	-52,16
Фінансові витрати	2025	4899	13603	2874	141,93	8704	177,67
Втрати від участі в капіталі	0	0	0	0	0,00	0	0,00
Інші витрати	0	0	153	0	0,00	153	0,00
Витрати з податку на прибуток	1578	880	2204	-698	-44,23	1324	150,45
Надзвичайні витрати	0	0	1	0	0,00	1	0,00
Всього витрат	138974	193522	267516	54548	39,25	73994	38,24

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Витрати з податку на прибуток залежать від прибутку до оподаткування. Поскільки в 2009 р. сума фінансового результату до оподаткування порівняно з 2008 р. зменшилася, а в 2010 р. відносно 2009 р. зросла, то відповідні зміни ми спостерігаємо в сумі витрат з податку на прибуток. У 2009 р. порівняно з 2008 р. їх сума зменшилася на 44,23% або на 698 тис. грн., а в 2010 р. зросла на 150,45% або на 1324 тис. грн.

Проаналізуємо динаміку складу (табл. 2.7) та структури (рис. 2.3) операційних витрат ПАТ «Яготинський маслозавод». Операційні витрати включають матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати. У 2008 р. сума операційних витрат, понесених підприємством протягом року становила 129892 тис. грн., у 2009 р. зросла на 30,58% та склала 169617 тис. грн., а в звітному році збільшилася ще на 38,08% та дорівнювала 234210 тис. грн.

Таблиця 2.7 Динаміка складу операційних витрат ПАТ «Яготинський маслозавод»

Показник	2008р	2009р.	2010р.	Зміна 2009р. порівняно з 2008р.	Зміна 2010р. порівняно з 2009р.
				(+, -)	%	(+, -)	%
Матеріальні затрати	99544	129183	178100	29639	29,77	48917	37,87
Витрати на оплату праці	13248	18516	22809	5268	39,76	4293	23,19
Відрахування на соціальні заходи	4913	6866	7543	1953	39,75	677	9,86
Амортизація	2354	4710	8583	2356	100,08	3873	82,23
Інші операційні витрати	9833	10342	17175	509	5,18	6833	66,07
Разом	129892	169617	234210	39725	30,58	64593	38,08

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»



Рис. 2.3 Динаміка структури операційних витрат ПАТ «Яготинський маслозавод»

Найбільшу частку в структурі операційних витрат, яка практично не змінювалася та залишалася на рівні 76-76,6%, мали матеріальні витрати. Матеріальні затрати у 2009 р. зросла на 29,77%, що в абсолютному виразі становило 29639 тис. грн., 2010 р. - на 37,87% (на 48917 тис. грн.).

Витрати на оплату праці в структурі операційних витрат у 2008 р. становили 10,2%, у 2009 р. - 10,9%, у 2010 р. - 9,7%. В абсолютному виразі їх сума у 2009 р. зросла на 5268 тис. грн. (на 39,76 %), а в 2010 р. - на 4293 тис. грн. (на 23,19%). Відрахування на соціальні заходи у 2009 р. порівняно з 2008 р. зросли на 39,75% (практично як і витрати на оплату праці), а в 2010 р. - на 9,86% (менше темпів зростання витрат на оплату праці).

Амортизація в структурі операційних витрат мала найменшу частку, яка зростала в динаміці: від 1,8% у 2008 р., до 2,8% у 2009 р. та склала у 2010 р. 3,7%. Абсолютне значення суми амортизації у 2009 р. збільшилося в два рази та склало 4710 тис. грн., а 2010 р. зросло ще на 82,23% та дорівнювало 8583 тис. грн.

Інші операційні витрати в структурі операційних витрат у 2010 р. становили 7,3%, що на 1,2% більше порівняно з 2009 р., але на 0,3% менше рівня 2008 р. В абсолютному вираженні інші операційні витрати у 2009 р. порівняно з 2008 р. зросл на 5,18% (на 509 тис. грн.), а в 2010 р. - на 66,07% та склали 17175 тис. грн.

Отже, поскільки основним видом діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод» є виробництво, то і частка матеріальних затрат в структурі операційних витрат найвища, що є цілком нормально.

В результаті ведення діяльності у 2009 р. було отримано чистий прибуток в сумі 9031 тис. грн., у 2009 р. на 7773 тис. грн. менше (так як зросли інші операційні витрати, зменшилися темпи зростання валового прибутку) (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Динаміка зростання прибутку до оподаткування, податку на прибуток та чистого прибутку ПАТ «Яготинський маслозавод»

У 2010 р. чистий прибуток підприємства є вищим, ніж у 2009 р. на 7828 тис. грн., тобто зріс більш ніж у 8 разів та становить 9086 тис. грн.

Проаналізуємо показники прибутковості підприємства, як наслідки його продуктивності (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Динаміка показників прибутковості ПАТ «Яготинський маслозавод»

Показники	Роки	Зміна 2009р. порівняно з 2008р.	Зміна 2010р. порівняно з 2009р.
	2008	2009	2010	(+, -)	%	(+, -)	%
Співвідношення валових доходів та валових витрат	1,077	1,011	1,043	-0,066	-6,138	0,031	3,111
Рівень прибутку стосовно обсягу продажів	0,054	0,005	0,027	-0,048	-89,933	0,022	407,533
Прибуток, віднесений до сукупності активів	0,167	0,017	0,086	-0,151	-90,032	0,069	412,834
Прибуток, віднесений до власного капіталу	0,293	0,039	0,221	-0,253	-86,563	0,182	462,457

Джерело: складено автором за даними звітності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Дані таблиці 2.8 показують, що результативність діяльності у 2010 р. порівняно з 2009 р. покращилася, про що свідчить зростання всіх показників, але в порівнянні з рівнем 2008 р. вона залишається гіршою. Так на 1 грн. валових витрат у 2008 р. було одержано 1,077 грн. валових доходів, у 2009 ця сума зменшилася до 1,011 грн., а в 2010 р. зросла до 1,043 грн. У 2009 р. на 1 грн. обсягу продажу було отримано 0,054 грн. чистого прибутку, що на 0,048 грн. менше порівняно з 2008 р. У 2010 р. значення показника по відношенню до 2009 р. збільшилося на 0,022 грн. Прибуток в розрахунку на 1 грн. вартості сукупних активів у 2008 р. становив 0,167 грн., а в 2009 р. зменшився до 0,017 грн. У 2010 р. ситуація покращилася і на 1 гривню майна підприємства було отримано 0,086 грн. чистого прибутку. У 2010 р. на 1 грн. власного капіталу підприємством було одержано 0,221 грн. чистого прибутку, що на 0,182 грн. більше порівняно з 2009 р., але на 0,072 грн. менше по відношенню до 2008 р.