Загальна характеристика і структура Фуршет Регіон

Функціональні обов’язки персоналу, види робіт, що ними виконуються. Здійснення контролю за дотриманням правил зберігання товару. Формування систем професійної структури колективу. Управління, організація праці, Визначення ступеня шкідливості тари.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 13.04.2013
Размер файла 157,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http:\\www.allbest.ru\

Зміст

Вступ

1.Загальна характеристика і структура Фуршет Регіон

1.1 Загальна характеристика Фуршет Регіон

1.2 Структура Фуршет Регіон

1.3 Функціональні обов'язки товарознавця, види робіт, що виконуються

1.4 Здійснення контролю за дотриманням правил зберігання на складах, базах, на полицях магазину

2. Менеджмент підприємства

2.1 Управління маркетинговою діяльністю

2.2 Формування систем професійної структури колективу

2.3 Управління, організація праці

3. Визначення вимог до якості певної групи товарів і їх відповідність вимогам стандартів та іншої нормативної документації

3.1 Оцінка нормативної документації

3.2 Оцінка якості і комплектності товару, упаковки, маркування та якості тари

3.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти тари

3.4 Вивчення асортименту товару

3.5 Оцінка конкурентоспроможності товару

4. Способи виявлення фальсифікації чаю

Вступ

персонал тара управління колектив

Мережа магазинів сімейної купівлі "Фуршет" - перша національна мережа супермаркетів, що впровадила кращі світові стандарти обслуговування. Входить до числа найбільших в Україні підприємств роздрібної торгівлі.

На сьогодні мережа "Фуршет" налічує 116 магазинів - 106 магазинів в усіх регіонах України, у тому числі 7 супермаркетів-ресторанів "Гурман-фуршет" і 1 минигипермаркет "Народний", а також 10 магазинів в Республіці Молдова.

Торгівельна площа супермаркетів "Фуршет" складає від 800 до 9000 кв. м, асортимент - більше 20 000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів від більше, ніж 1000 вітчизняних і зарубіжних постачальників.

Компанія "Фуршет" виробляє товари під власними торговими марками "Фуршет" і "Народна": консервація, соки, соняшникова олія, крупи, кондитерські вироби, пельмені, вареники, товари промислової групи.

Мережа працює без посередників - товари потрапляють на полиці торгового залу за принципом "виробник-магазин", що забезпечує низьку ціну, свіжіть і якість.

1.Загальна характеристика і структура cупермаркету «Фуршет»

1.1 Загальна характеристика супермаркету « Фуршет»

Мережа магазинів сімейної купівлі "Фуршет" - перша національна мережа супермаркетів, що впровадила кращі світові стандарти обслуговування. Входить до числа найбільших в Україні підприємств роздрібної торгівлі. Послуги мережі спрямовані на задоволення потреб усіх категорій споживачів - від власників великого бізнесу і підприємців до студентів і пенсіонерів.

Заявивши про себе в 1992 році відкриттям декількох невеликих супермаркетів "Ля Фуршет", компанія нестримно росла і розвивалася. У кінці 90-х рр. керівництво ЧАО "Фуршет" прийняло рішення про укрупнення мережі. І вже в грудні 1998 року в центрі Києва, на Подолі, відкрився перший національний оптово-роздрібний магазин "Фуршет", ознаменувавши тим самим початок ери вітчизняних супермаркетів.

На сьогодні мережу "Фуршет" налічує 116 магазинів - 106 магазинів в усіх регіонах України, у тому числі 7 супермаркетів-ресторанів "Гурман-фуршет" і 1 минигипермаркет "Народний", а також 10 магазинів в Республіці Молдова. Жителі Києва можуть скористатися послугами інтернет-магазину "Фуршет".

Торгова площа супермаркетів "Фуршет" складає від 800 до 9000 кв. м, асортимент - більше 20 000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів від більше, ніж 1000 вітчизняних і зарубіжних постачальників.

Близько 80% асортименту "Фуршет" складають товари вітчизняного виробництва. Мережа має власні м'ясопереробні, пельменні, кондитерські, кулінарні, рибні виробництва і пекарні.

Компанія "Фуршет" робить товари під власними торговими марками "Фуршет" і "Народна": консервація, соки, соняшникова олія, крупи, кондитерські вироби, пельмені, вареники, товари промислової групи.

Мережа працює без посередників - товари потрапляють на полиці торгового залу за принципом "виробник-магазин", що забезпечує низьку ціну, свіжіти і якість.

Щодня супермаркети "Фуршет" відвідують більше півмільйона покупців. В першу чергу їх притягає висока якість товарів, низькі ціни, численні акції і програми лояльності.

1.2 Структура супермаркету «Фуршет»

Універсами мережі «Фуршет» - це роздрібні магазини, що використовують принцип організації торгівлі - самообслуговування, при якому покупець має безпосередній доступ до розфасованого товару.

Загальний вигляд магазину.

1. Фасад і вікна магазину повинні бути чисті.

2. Освітлення біля входу і світлова реклама повинні функціонувати повністю.

3. Біля входу в магазин повинні стояти урни для сміття.

4. Урни для сміття не повинні бути заповнені більш ніж на ѕ.

5. При вході у магазин повинен лежати килимок.

6. Прилегла до магазину територія (вхід,тротуар,паркування) повинна бути чистою.

Зовнішній вигляд входу в торговий зал.

1. Вхідні двері повинні функціонувати справно, бути чистими, без пошкоджень.

2. Гардероб працює за графіком.

3. Камери схову повинні бути доступні, чисті, справні, укомплектовані брелками з номерами.

4. Пакувальні столи є в наявності, чисті, презентабельні, доступні.

5. Візки і корзини для покупців повинні бути чисті, справні, в достатній кількості.

6. Куточок споживача повинен бути укомплектованим, чистим, без пошкоджень, доступним.

Зовнішній вигляд торгового залу.

1. Торговий зал магазину повинен бути чистий. У торговому залі не повинно бути порожніх коробок, тари, драбин, які не використовуються.

2. Вітрини, прилавок, стільниці, мийки чисті, без сторонніх предметів.

3. Інвентар для прибирання торгового залу зберігати виключно в підсобних приміщеннях, його не повинно бути в торговому залі.

4. Касове місце, касовий апарат, термінал, транспортерна стрічка (якщо вона рухома, то повинна бути робочою) повинні бути чистими, справними.

5. Стелі чисті, лампи справні, включені в режимі освітлення.

6. Проходи у відділах повинні бути вільними.

7. Стелажі чисті, технічно справні, верхні полиці не закладені товаром.

Чистота і справність обладнання торгового залу, інвентарю.

1. Обладнання, в т.ч. холодильне в торговій зоні повинно бути справне, без пошкоджень.

2. Обладнання повинне бути чистим, без пороху і брудних плям.

3. Скляні вітрини повинні бути чистими, без слідів від пальців, блискучими.

4. Стежте за чистотою на полицях і цілісністю упаковки товару, особливо товару в поліетиленових упаковках (товар з пошкодженою упаковкою необхідно забрати з торгового залу).

5. Інвентар для харчових продуктів повинен бути чистим та маркованим. При відпуску покупцям нефасованих харчових продуктів продавець зобов'язаний користуватися щипцями, лопатками, совками, ложками, призначеними окремо для кожного виду товару; вдягати одноразові рукавички.

6. Майданчик під ваги повинен бути чистим.

7. Відпуск товарів, які не мають фабричної упаковки, проводять тільки в чистій тарі (пакети, коробки, пакувальний папір) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток (і/або вдягнути одноразові рукавички).

Зона входу/виходу.

Ш інформаційні таблички (див. Програма 99 днів, Стандарт інформаційні матеріали).

Зона входу (усередині магазину).

Ш куточок споживача (див. Документи, що забезпечують функціонування і безпеку магазину).

Ш оголошення про набір персоналу;

Ш табло «Гаряча лінія»;

Ш інформаційні таблички

Зона торгового залу:

Ш вказівники на 2 поверх;

Ш ящики дисконтної/лояльності програми;

Ш схема пожежної безпеки/інструкція;

Ш інформаційні таблички

1.3 Функціональні обов'язки товарознавця, види робіт, що виконуються

Функціональні обов'язки товарознавця такі:

* постійне вивчення попиту на всі групи товарів і тенденції його розвитку;

* аналіз факторів, що впливають на збут товарів і мають значення для успішної реалізації, типів попиту (стійкий, ажіотажний, короткочасний тощо), причин його підвищення і зниження, диференціації купівельної спроможності населення, складання прогнозів, що стосуються попиту на товари й обсягів продажу;

* вивчення перспектив збуту нових товарів з обліком соціально демографічних особливостей різних груп населення, стан і динаміку їхніх доходів, традицій і смаків;

* аналіз досвіду конкурентів з урахуванням змін у податковій, ціновій і митній політиці держави;

* ведення контролю за збутом, проведення зіставлення запланованих даних з отриманими результатами з обсягу, виторгу, терміну збуту, виявлення відхилень і змін кон'юнктури ринку;

* прийняття участі у складанні планів товарообігу і товарного забезпечення;

* контроль відповідності товарів діючих ДСТ і ТУ;

* здійснення постійних контактів з постачальниками;

* контроль виконання контрагентами договірних зобов'язань, у тому числі надходження товарів у погодженому асортименті за термінами, якістю, кількістю;

* участь у складанні претензій контрагентам;

* прийняття участі у підготовці відповідей на претензії покупців;

* вживання заходів з пришвидшення обігу товарів, скорочення товарних втрат, вивчення причин утворення наднормативних товарних ресурсів і неліквідів, розробка заходів для їхньої реалізації;

* інформування за необхідності працівників складу і керівників підприємства про правила збереження, транспортування товарів, здійснення контролю за дотриманням цих правил, підготовкою товарів для відправлення у торговельний зал;

* проведення щоденного контролю товарних залишків на складі підприємства;

* участь у проведенні інвентаризації товарів;

* здійснення оперативного обліку підсумків реалізації товарів, складання оглядів кон'юнктури, звітності за установленими формами, оформлення документів, пов'язаних з постачанням і реалізацією товарів;

* участь у формуванні цін.

Серед професійно важливих рис необхідно виділити, в першу чергу, аналітичне мислення, великий обсяг довгострокової пам'яті й емоційну стійкість.

Види робіт, що виконуються:

- Визначає вимоги до матеріальних ресурсів, а також відповідність їх якості стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам, а також укладеним договорам.

- Бере участь у визначенні відповідності проектів планів матеріально-технічного забезпечення підприємства, установи, організації планам виробництва, у контролі виконання договірних зобов'язань, надходження і реалізації сировини, матеріалів, палива, устаткування і готової продукції, у підготовці даних для складання претензій на поставлені неякісні товарно-матеріальні цінності і відповідей на претензії замовників.

- Контролює наявність матеріальних ресурсів і готової продукції на складах.

- Здійснює зв'язок з постачальниками і споживачами, своєчасно оформлює документи на відвантаження продукції відповідно до плану.

- Бере участь у розробленні і впровадженні стандартів підприємства з матеріально-технічного забезпечення, збуту, контролю якості продукції, організації транспортування і зберігання сировини, матеріалів, палива, енергії, устаткування і готових виробів.

- Веде оперативний облік надходження і реалізації товарно-матеріальних цінностей, контролює своєчасність відвантаження зворотної тари, у разі потреби веде розшук вантажів, які не надійшли.

- Бере участь у проведенні інвентаризацій, вивчає причини утворення понаднормативних матеріальних ресурсів і "неліквідів", вживає заходів щодо їх реалізації.

- Здійснює контроль за додержанням правил зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, підготовкою готових виробів для відвантаження споживачам, оформлює необхідні документи, пов'язані з постачанням і реалізацією продукції, складає звітність за встановленими формами.

- Знає, розуміє і застосовує в діяльності діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.

- Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.

Товарознавець відповідає за:

1. Якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов'язків.

2. Достовірність поданих звітів.

3. Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4. Дотримання інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

1.2 Здійснення контролю за дотриманням правил зберігання на складах, базах, на полицях магазину.

1.4 Здійснення контролю за дотриманням правил зберігання на складах, базах, на полицях

Після приймання товари доставляють у приміщення для зберігання. Процес зберігання товарів у магазині передбачає їх правильне розміщення і укладання, створення оптимального режиму, спостереження і поточний догляд за товарами.

У торговому центрі дуже велике приміщення для зберігання товарів. Є холодильні камери, склади, фасування. Пакетовані товари зберігаються на блюдце і підтоварниках, товари в промисловій тарі - на стелажах і підтоварниках. Товари, що сприймають сторонні запахи, ізольовані від товарів, що володіють гострими запахами. Гігроскопічні товари зберігаються окремо від товарів, що виділяють вологу. Дотримано товарне сусідство. Гастрономічні товари зберігаються в холодильних камерах, при цьому копченості та ковбасні вироби зберігаються в підвішеному стані. У кожного товару є особливі умови зберігання: температура, вологість. Орієнтовна вологість у товарів однакова не більше 75%. Ведеться журнал обліку температури та відносної вологості повітря. У кожної групи товарів закріплено постійне місце зберігання, що дозволяє швидше працювати. У приміщеннях, де зберігатися товар строго дотримані санітарні вимоги. Приміщення провітрюються, робиться вологе прибирання. Товар періодично перекладається, перевіряються терміни придатності. Значна частка продовольчих товарів надходить в магазин в не розфасованому вигляді, і фасування їх здійснюється безпосередньо в магазинах. Фасування в магазині обладнані спеціальним устаткуванням. Є фасовка у таких відділів як: кондитерський, бакалія, фрукти - овочі, гастрономія. Робочого місце фасувальниці оснащене відповідним інвентарем і пакувальними матеріалами. У торговому залі так само дотримується товарне сусідство, за кожною товарною групою закріплено певне місце. Викладення в торговому залі найрізноманітніша: вертикальна, навалом, декоративна (вона використовується тільки для реклами товару), товар розміщений на стелажах, на гірках, великогабаритні товари розміщені на підтоварниках. На кожен товар є правильно оформлений цінник. Товар викладений насичено. За деякими товарними підгрупах працюють мерчендайзери, які самі викладають свій товар за певною планограмме. Відповідальними за контроль виконання вимог цієї процедури є керівники торгових відділів, згідно посадової інструкції. Керівники торгових відділів несуть відповідальність за:

- виконання роботи щодо складання та щорічного погодження переліку Засобів вимірювальної техніки, далі (ЗВТ) в установленому порядку; зберігання та своєчасну актуалізацію документації, в т.ч. паспортів на холодильне обладнання, ведення записів.

- планування, організацію та контроль проведення Планово попереджувальні роботи холодильного обладнання, далі (ППР).

Адміністратор торгового залу несе особисту відповідальність за контроль термінів придатності, та якості продукції.

Співробітники відділів несуть відповідальність за виконання вимог цієї процедури.

Поняття товарного складу:

І. Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.

2. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.

1. Товарний склад -- це майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності у вигляді надання послуг зі зберігання товарів. Товарний склад як нерухоме майно, може виступати об'єктом купівлі-продажу, оренди або предметом застави.

Розрізняються товарні склади загального користування і відомчі, які обслуговують певні організації. Останні можуть, але не зобов'язані брати на збереження майно сторонніх організацій. Такі склади існують на транспорті, при оптових торгових та інших організаціях. Договір зберігання майна на відомчих складах може регулюватися відомчими й іншими нормативними актами. Наприклад, на митницях України існують митні ліцензійні склади для зберігання товарів у режимі митного складу. Для цього використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики. Ліцензування діяльності, пов'язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року та ліцензійних умов. Специфіка зберігання на товарному складі в порівняні з "загальним зберіганням" полягає в наступних істотних ознаках, які дозволяють характеризувати дані зобов'язання, як відносини особливого виду: особливий суб'єкт; особливий об'єкт; особливий характер укладеного договору.

Товарні склади приймають на зберігання товари: з роздільним збереженням; або зі змішанням речей одного роду та однієї якості, які передані на зберігання .У першому випадку поклажодавець повинен зберігати речі на складі роздільно. Кожний з власників зберігає право власності на своє майно. У другому випадку родові речі змішуються з аналогічними замінними речами, що належать різним особам. Склад зобов'язується повернути кожному з них рівну кількість речей того ж роду і якості, які були здані на збереження. Такий спосіб зберігання для складу кращий, тому що він значно зменшує витрати на зберігання і спрощує складські роботи. Поклажодавець також виграє у витратах на зберігання, але ризикує одержати назад майно, що по якихось ознаках не буде відповідати зданому на зберігання.

Стаття 959. Огляд товару

1. Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану.

2. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, -- взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

3. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, -- протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

1. До обов'язків товарного складу слід віднести перевірку при прийманні товару його кількості, зовнішнього вигляду. У випадку втрати чи пошкодження товару товарний склад звільняється від відповідальності, лише за однієї умови, якщо доведе, що шкідливі властивості не були обумовлені зберігачем.

2. Поклажодавець має право на періодичний огляд переданого на зберігання майна, щоб упевнитись в його схоронності, перевіряти зразки товарів та вживати необхідних заходів для забезпечення схоронності товарів. Товарний склад для забезпечення належної якості речей має право вживати необхідних додаткових заходів, не отримуючи на це згоди поклажодавця.

3. Формальні процедури повернення товарів зберігачем поклажодавцю мають особливе значення. Дві сторони при поверненні товару мають право вимагати огляду для перевірки кількості, якості та належного стану товару. Товар вважається повернутим відповідно до умов договору складського зберігання, якщо у поклажодавця не було зауважень по кількості, якості при прийманні, а також при відсутності письмової заяви поклажодавця (якщо при поверненні товару огляд не проводився). Письмова заява новина бути направлена складу після отримання товару, а якщо недостача чи пошкодження товару не могли бути визначені на перший погляд при звичному прийомі товару, то заява повина бути направлена протягом трьох днів. Якщо строк пропущений, то обов'язок довести факт нестачі або пошкодження товару внаслідок неналежного зберігання на товарному складі покладається на поклажодавця.

Стаття 960. Зміна умов зберігання та стан товару

1. Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця.

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

1. Товарний склад на свій розсуд має право обрати способи зберігання та самостійно змінити умови. Оскільки він здійснює свою діяльність по зберіганню товарів професійно, то він краще за поклажодавця може обрати, змінити умови зберігання. При виявленні пошкодженого товару або при виникнені необхідності істотних змін умов зберігання він повинен повідомити про це поклажодавця вжити необхідні заходи щодо збереження товару.

2. На товарний склад покладається обов'язок скласти акт у випадку знаходження пошкодженого товару, які не обумовлені договором та/або внаслідок природного зменшення. Поклажодавець повинен бути повідомлений про це в день складання акту.

Стаття 961. Складські документи

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:

1) складську квитанцію;

2) просте складське свідоцтво;

3) подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забезпечує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну торгову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабельності торгівлі.

Процес зберігання товарів у магазині пов'язаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпеченням роботи необхідного технологічного обладнання (холодильного, теплового та ін.), підтримання чистоти в приміщеннях магазину, поточний догляд за товарами тощо.

Зберігати товари в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей, термінів зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і подавання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не допускати шкідливих впливів одних товарів на інші (передавання запаху, вологості).

Зберігання товарів у магазині необхідно організувати так, щоб при цьому забезпечувалась чіткість і швидкість виконання всіх наступних операцій технологічного процесу, ефективність використання площі приміщень (зон) для зберігання товарів та місткості торгово-технологічного обладнання, виділеного для цієї мети, і створювались оптимальні умови праці для торгового персоналу. Відповідальність за збереження кількості та якості товарів у процесі зберігання їх у магазинах покладається на матеріально відповідальних осіб.

Основними факторами, які впливають на ефективність організації операцій зберігання, є стан МТБ роздрібної торгівлі, рівень організації торгово-технологічного процесу в магазині, склад і кваліфікація торгового персоналу, рівень його знань щодо особливостей та умов зберігання окремих товарів тощо.

При організації зберігання товарів у магазині необхідно враховувати його особливості, а саме: 1)у магазинах зберігається широкий асортимент товарів багатьох товарних груп, які потребують різних (інколи специфічних) умов зберігання; 2) загальний обсяг партій товарів, що зберігаються в магазині, є відносно невеликим, а самі товари зберігаються, як правило, у розпакованому вигляді; 3) у магазині можуть одночасно зберігатися товари одного найменування, але з різними цінами; 4) запаси товарів у магазинах характеризуються порівняно швидкою оборотністю та оновлюваністю; 5) частина товарів зберігається безпосередньо в торговому залі. У підприємствах роздрібної торгівлі товари зберігаються у формі резервного запасу, розташованого в спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, та у формі робочого запасу, який зберігається безпосередньо в торговому залі магазину.

У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції: 1) розміщування товарів на зберігання; 2) укладання їх у місцях зберігання; 3) створення оптимального режиму зберігання; 4) спостереження і поточний догляд за товарами.

Зберігання товарів у магазинах проводиться, як правило, одночасно в кількох приміщеннях, в яких на обмежених площах потрібно створювати різні умови та режими зберігання з урахуванням групування товарів за ознакою однорідності режиму зберігання, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. У зв'язку з цим зберігання товарів необхідно організовувати в окремих приміщеннях -- охолоджуваних, утеплених, опалюваних, для зберігання пожежонебезпечних товарів тощо. Під час зберігання необхідно суворо додержувати вимог товарного сусідства.

Під час виконання операцій укладання товарів на зберігання необхідно раціонально використовувати площу приміщень, створювати найкращі умови для збереження товарів і зручності для роботи з ними. З цією метою для кожної групи товарів відводять постійне місце зберігання, усередині товарної групи товари розміщують за підгрупами, видами та іншими ознаками. При цьому відстань від товарів, розміщених на зберігання, до опалювальних пристроїв повинна бути не меншою за 1 метр, до джерел освітлення -- не менше ніж 50 см, до підлоги -S20 см, між стелажами і підговарниками -- 70 см.

Розміщуючи товари, враховують тривалість зберігання, послідовність та черговість їх реалізації і відпуску. Товари, запас яких поповнюється і реалізується відносно довго, розміщують на дальніх ділянках приміщення, завезені раніше -- реалізуються в першу чергу. Товари короткострокового зберігання теж розташовують поближче до виходів.

Усі товари повинні групуватись за ознакою однорідності режиму зберігання, створюваного з урахуванням їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. При зберіганні необхідно суворо дотримуватись вимог товарного сусідства, яке виключає передання запахів, вологи, пилу від одного товару до іншого. Так, не можна зберігати товари з різкими специфічними запахами.

Товари зберігаються в тарі або ж без неї (в розпакованому вигляді). Основними способами укладання товарів на зберігання є стелажний і штабельний, вибір яких залежить від властивостей товарів, виду тари тощо.

На стелажах зберігають розпаковані товари, товари в дрібній споживчій тарі (картонних коробках, пачках, скляних банках), а також товари особливої форми. При цьому товари на полицях стелажів укладають рядами або стосами маркуванням назовні. Для полегшення підрахунку такі товари доцільно укладати десятками або сотнями, тобто -- в заокруглених кількостях.

Штабельний спосіб застосовують для важких, великогабаритних товарів, товарів у ящиках, мішках, кіпах, пачках. Товари укладаються на підговарники або піддони із застосуванням прямої, зворотної або перехресної форми укладання. Висота укладання штабеля залежить від висоти приміщення, установленого граничного навантаження на 1 м2 підлоги, виду товару, міцності тари та упаковки. За відсутності в магазині механізмів для піднімання вантажів вимогами техніки безпеки забороняється укладати штабелі висотою більше за 2 метри при масі вантажу понад 50 кг. Товари в стелажах і штабелях рекомендується укладати в шаховому порядку з метою створення колодязів для вентилювання повітря.

Товари, які надходять у магазин від постачальників у тарі-обладнанні і повинні зберігатися відносно короткий час, розміщуються на зберігання безпосередньо у цій тарі-обладнанні. Товари, які надходять у магазин у пакетованому вигляді, зберігаються на піддонах та підтоварниках. При зберіганні товари укладають на підговарники, піддони, стелажі, у шафи, підвішують на вішалки («плечики») і кронштейни. Громіздкі (великогабаритні) і важкі товари необхідно розташовувати на нижніх полицях торгово-технологічного обладнання, більш легкі -- на верхніх. Не допускається зберігання товарів на підлозі.

Для швидкого знаходження товарів, швидкого і зручного відбору з полиць стелажів для подавання в торговий зал ці полиці або ж самі вироби рекомендується оснащувати паспортом із зазначенням найменування товару, артикулу, кількості, дати надходження і дати видачі.

Основними умовами, які забезпечуються в процесі операцій зі створення оптимального режиму зберігання, є визначена температура і відносна вологість повітря, відповідне освітлення і вентиляція.

Під час зберігання більшості непродовольчих товарів та багатьох продовольчих товарів, як правило, підтримують температуру повітря від +12 до +18°С і відносну вологість повітря в межах 60--70 %. У зв'язку з існуванням більш різких коливань температури і відносної вологості повітря біля дверей, вікон та підлоги, товари, які спроможні реагуватина такі коливання, рекомендується укладати на зберігання у верхній частині стелажів, на віддаленні від дверей та вікон, тобто в місцях з більш стабільною температурою та вологістю повітря.

Для обмеження доступу світла в приміщеннях для зберігання товарів у магазинах вікна зафарбовують білою фарбою або ж завішують цупкою тканиною,а овочі,фрукти, жири та вершкове масло зберігають у затемнених приміщеннях.

Контроль відносної вологості повітря і температури здійснюють за допомогоспеціальних приладів (психрометрів, термометрів). Найбільш розповсюдженими методами регулювання умов зберігання є провітрювання приміщень,накопичення природного холоду, затемнювання приміщень та ін. Так,якщо в приміщенні для зберігання товарів занадто сухо, то рекомендується провести вологе прибирання і

здійснити провітрювання приміщення в сиру погоду; якщо ж температура в приміщенні занадто висока, то його потрібно провітрити у суху погоду. Влітку зметою охолодження приміщення і накопичення в ньому природнього холоду вентиляційні пристрої відкривають у нічний час, а вдень таку вентиляцію намагаються обмежувати.

У процесі зберігання за товарами потрібен догляд, який полягає в періодичному огляді, перекладуванні, очищенні від пилу. Періодично в магазинах потрібно проводити т. зв. санітарні дні, під час яких здійснюється генеральне прибирання всіх приміщень. Комплекс санітарно-гігієнічних заходів слід доповнювати проведенням дератизації та дезинсекції.

Особливу увагу в процесі догляду за товарами потрібно звертати на необхідність дотримання граничних і гарантійних термінів їх зберігання, враховуючи при цьому також черговість надходження однойменних товарів у магазин.Товари, які надійшли в магазин раніше, а також ті, в яких закінчується термінреалізації,повинні відбиратися з місць зберігання і подаватись у торговий залпершою чергою.

Особливо ретельно потрібно організовувати зберігання в магазинах залишків сезонних товарів, які не вдалося реалізувати протягом відповідного сезону, та аналогічних товарів, завезених достроково з метою підготовки до торгівлі у наступному сезоні. Оскільки перерва між сезонами (весна--літо, осінь--зима) є досить тривалою, то для зберігання таких товарів повинні бути забезпечені більш жорсткі з погляду відповідності стандартам умови.

Особливості зберігання окремих товарів

Порядок короткострокового зберігання в магазинах окремих товарів визначений насамперед чинними державними стандартами на відповідні товари.

Зберігання хліба і хлібобулочних виробів проводиться в магазинах в чистих, сухих і добре вентильованих та провітрюваних приміщеннях при рівномірній темпе ратурі не нижчій за 6°С, відокремлено від інших товарів. Хліб і хлібобулочні вироби зберігають у закритих спеціальних шафах, стаціонарних або пересувних стелажах або в тарі-обладнанні (контейнерах) на лотках, в яких ці вироби були доставлені в магазин. При цьому вироби в лотках повинні укладатися в один або два ряди (залежно від вимог стандартів). Мінімальна висота встановлення лотків нижнього ряду в стелажі -- ЗО см від підлоги.

Бакалійні товари, які завозяться в магазини в різноманітній тарі, укладають на зберігання штабелями з ящиків, мішків або коробок (при цьому висота штабеля із ящиків не повинна перевищувати 8 рядів) або ж на полицях стелажів у розпакованому вигляді чи в ящиках.Під час зберігання бакалійних товарів необхідно додержувати вимог товарного сусідства, санітарних правил, норм складування. Режим зберігання товарів повинен відповідати властивостям товарів, передбаченим стандартами і технічними умовами. Запаси круп, макаронних виробів, солі повинні зберігатися в сухих, чистих, прохолодних приміщеннях, не заражених амбарними шкідниками, відокремлено від запасів товарів (мило туалетне, риба) з різкими запахами.

Сіль повинна зберігатися відокремлено від всіх інших бакалійних товарів (через підвищену гігроскопічність).

Крупи повинні зберігатися в мішках на дерев'яних підтоварниках, розташованих на відстані не менше ніж 20 см від стін приміщення для зберігання. При цьому допускається формування штабеля висотою не більше за 8--10 мішків. Під час зберігання мішки у штабелях необхідно періодично перекладати.

Макаронні вироби в магазинах зберігаються в дерев'яних ящиках, крафт- мішках, картонних ящиках на підтоварниках на відстані не менше ніж 20 см від підлоги (укладання ящиків або мішків з товарами безпосередньо на підлогу категорично заборонене) та не менше ніж 70 см від стін або інших штабелів з товарами. Температура повітря в приміщенні не повинна перевищувати 30°С, відносна вологість -- не більше за 70 %.

Харчові концентрати і напівфабрикати борошняних виробів у магазинах повинні зберігатися в ящиках, укладених в штабелі шириною і висотою не більше від 8 ящиків (температурно-во л огісний режим -- за стандартом).

Прянощі повинні зберігатися в магазинах в чистих, сухих приміщеннях за температури 5--15°С і відносної вологості повітря 65--70 % та з додержанням вимог товарного сусідства, оскільки ці продукти не тільки легко сприймають сторонні запахи, але й передають власні.

Каву необхідно зберігати також у чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях відокремлено від інших товарів.

Зберігання чаю потрібно проводити в закритих стінних шафах у чистих, сухих провітрюваних приміщеннях за відносної вологості повітря не вище за 70 %. У зв'язку з високою гігроскопічністю чаю заборонено проводити провітрювання такого приміщення у сиру погоду. Також заборонено зберігати чай поряд з прянощами, милом, кофе, оселедцями та іншими товарами, які спроможні передавати запахи.

Цукор повинен зберігатися в магазинах в чистих приміщеннях з відносною вологістю не вище за 70 % біля поверхні нижнього у штабелі ряду мішків (для цукру- рафінаду -- не вище від 80 %). Для запобігання зволоженню цукру мішки у штабелях необхідно переглядати не рідше від 2 разів на місяць, і в разі виявлення вологих плям цукор потрібно пересипати в інші мішки.

Соняшникову олію зберігають у ящиках у закритих приміщеннях за температури не вище ніж 18°С.

Для зберігання гастрономічних товарів використовують холодильні камери та холодильні шафи. У холодильних камерах заморожене м'ясо укладають у штабелі на підтоварниках або на дерев'яні чи оцинковані стелажі; заморожені субпродукти та птицю зберігають у фабричній упаковці .на полицях стелажів. Охолоджене м'ясо, усі види ковбасних виробів, сардельки і сосиски зберігають у підвішеному стані на металевих гаках. Охолоджені напівфабрикати, кулінарні вироби та субпродукти укладають на полиці стелажів у лотках та на металевих листах (протвенях).

Температура всередині охолоджуваних приміщень або холодильних камер для якісного зберігання цих виробів не повинна перевищувати 6°С; відносна вологість повітря в холодильних камерах під час зберігання в них охолодженого м'яса повинна перебувати в межах 85--90 %, замороженого м'яса -- 95--98 %, охолодженого м'яса птиці -- 80--85 %, мороженого м'яса птиці --- 85--90 %.

Зберігати сирі м'ясопродукти разом з ковбасними і кулінарними виробами заборонено.

Жива риба в магазинах повинна зберігатися в акваріумі за температури 10°С у чистій воді; при цьому в теплу пору року граничний термін її зберігання -- 24 год, у холодну -- не більше ніж 48 год.

Охолоджена риба, пересипана подрібненим льодом, повинна зберігатися в магазині на підтоварниках у тарі, в якій вона була отримана від постачальника. Термін її зберігання за температури -2°С становить 48 год.

Морожену, солену, а також дрібну копчену і в'ялену рибу на зберігання потрібно укладати в ящиках на підтоварники у штабелі.

Солену рибу зберігають у бочках у горизонтальному положенні; при цьому під нижній ряд бочок потрібно підкладати рейки, а між рядами бочок -- дошки. Рибні продукти в тузлучному розсолі повинні бути повністю покриті ним.Рибну кулінарію та готові вироби зберігають на полицях стелажів, у лотках, на листах (деках) або в тарі, у якій вони завезені в магазин. Рибні консерви зберігають на підтоварниках у ящиках. Велику копчену рибу і рибні ковбаси зберігають розвішаними на луджених гаках з забезпеченням вільного доступу повітря між рядами.Рибу гарячого коптіння потрібно зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях, а в'ялені і сушені рибні товари -- у прохолодних сухих і провітрюваних приміщеннях.

Молочні товари (молоко, вершки, кисломолочні продукти, масло, сир), тваринні жири, маргарин, а також майонез повинні зберігатися в магазинах ізольовано від інших продуктів, що мають специфічні запахи, тому їх зберігають, як правило, у холодильних камерах. Товари зберігають на підтоварниках або стелажах, фасовану продукцію -- в тій самій тарі, в якій вона була завезена в магазин. Великі сири зберігаються без тари на дерев'яних настилах (при цьому між кругами сиру прокладають фанеру), дрібні сири зберігають у тарі на полицях або дерев'яних стелажах. Бочки з розсольними сирами потрібно перевертати через кожні 5 днів зберігання.

Вершкове масло в тарі зберігають у фабричній тарі (картонних коробках, дерев'яних ящиках), укладеній на підтоварники в холодильних камерах або в холодильних шафах.

Майонез повинен зберігатись у фабричній тарі в затемнених приміщеннях за відносної вологості повітря не більше ніж 75 % та температури повітря від 3 до 18°С.

Морозиво промислового виробництва повинне зберігатися при температурі, не вищій за -12°С у холодильних шафах або холодильних камерах.

Яйця курячі харчові повинні зберігатись окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватися патогенними мікроорганізмами. Дієтичні яйця повинні зберігатися не більше за 7 днів при температурі від 0 до 20°С; столові яйця -- не більше ніж 25 діб за цієї самої температури, а за температури від 0 до -2°С -- протягом 120 діб.

Кондитерські товари з обмеженими термінами зберігання (торти, кекси, тістечка) зберігаються на полицях стелажів у холодильних камерах або в холодильних шафах. їх зберігають протягом від 6 до 36 год за температури від 2 до 6°С.

Зберігання свіжих плодів та овочів повинно проводитися відокремлено в охолоджуваних, вентильованих приміщеннях без природного освітлення; при цьому завезені в магазин плоди або овочі в ящиках чи лотках потрібно укладати на підтоварники з додержанням максимальної висоти складування 1,5--2,0 м.

Заморожені плоди та овочі повинні зберігатись у низькотемпературних холодильних камерах та прилавках за температури не вище за -18°С протягом 3--S діб.

Безалкогольні напої, морси і кваси зберігають у приміщеннях для зберігання товарів за температури 2--12°С; пиво -- при 12°С; вина зберігають за температури 8--16°С.

Під час зберігання непродовольчих товарів умови зберігання також не є однаковими, а визначаються специфікою окремих товарних груп. Так, швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори повинні зберігатись у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях на вішаках, кронштейнах, стелажах або в ящиках. Зберігати ці товари навалом або на підлозі забороняється.

Загальні вимоги щодо температурно-вологісного режиму зберігання цих товарів визначені стандартами та Правилами продажу непродовольчих товарів, згідно з якими рекомендується зберігати:

• швейні вироби і головні убори -- за температури 10--18 °С і відносної вологості повітря 60--70 %;

• трикотажні товари -- від 3 до 20°С і відносної вологості 60--65 %;

• хутряні та овчинно-шубні товари --- від 5 до 25°С та відносної вологості 60--65 %.

Скляні та керамічні вироби повинні зберігатись у розпакованому вигляді на полицях стелажів.

Електропобутові товари зберігають у приміщеннях, ізольованих від місць зберігання кислот і лугів, за температури повітря не нижче 5 °С і відносної вологості не більше ніж 65--70 % у заводській упаковці (великогабаритні товари -- на підтоварниках, товари невеликих габаритів -- на стелажах.

Зберігання товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин здійснюється з додержанням вимог пожежної безпеки і санітарних вимог у закритих сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях з підлогою збетону або з керамічних плиток за температури не нижче від 9°С і не вище від 20--25°С привідносній вологості повітря не більше ніж 55--65.Меблі зберігаються в сухих, чистих, вентильованих приміщеннях за температури не нижче 2°С і відносної вологості повітря 45--70 % з використанням тканинних чохлів або поліетиленових плівок. Відокремлено зберігають дзеркала і скло.

Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне повинні зберігатися на підтоварниках і стелажах у чистих, добре вентильованих приміщеннях за відносної вологості повітря 55--70 % і температурі повітря:

* парфумерно-косметичні товари -- 6--25°С;

*тверде мило туалетне --- не нижче -5°С;

*рідке мило туалетне -- не нижче 5°С.

Висота складування для парфумерних товарів не повинна перевищувати 1,5 м,для косметичних товарів і мила туалетного -- 2 м; при цьому не дозволяється потрапляння на ці товари прямих сонячних променів.

Зберігання галантерейних товарів організовують на стелажах і підтоварниках з додержанням протипожежних вимог.

2. Менеджмент підприємства

2.1 Управління маркетинговою діяльністю

Протягом останніх років змінювався підхід до маркетингової діяльності, до управління маркетингом. Помітні такі тенденції: обов'язкове розроблення програм маркетингу професійними маркетологами, а не інформаційними працівниками, безпосередня участь споживачів ІПП у розробленні програми маркетингу, обов'язкове відображення в бюджетах пріоритетів маркетингу в сфері розміщення ресурсів; керівники маркетингової діяльності неодмінно входять до складу вищого керівництва фірми.

Інформаційні служби використовують прийоми споживчого маркетингу. Це організація безкоштовних курсів навчання, довідкових бюро, використання преси і телебачення для пропаганди і реклами ІПП, а також для підвищення поінформованості потенційних покупців.

Служба маркетингу взаємодіє практично з усіма підрозділами підприємства. Незалежно від структури вона містить такі основні компоненти:

· систему маркетингової інформації;

· систему забезпечення;

· систему управління маркетингом.

Система маркетингової інформації -- це сукупність процедур і засобів обробки техніко-економічної інформації, вивчення і формування попиту на продукцію, методології та використання засобів масової інформації, реклами.

Інформація для контролю розробляється з метою здійснення постійного контролю за маркетинговою діяльністю і швидкого виявлення тенденцій, проблем і можливостей. Вона дає змогу передбачати проблеми, детальніше і в повному обсязі зіставляти результати діяльності з планом і швидше одержувати необхідні дані.

Інформація для планування може бути отримана шляхом комп'ютерного моделювання результатів альтернативних планів. «Ідеальна система» маркетингового планування повинна також включати в себе систему польових експериментів, що уможливлює перевірку на практиці альтернативних маркетингових програм, отриманих шляхом комп'ютерного моделювання.

Інформація для фундаментальних досліджень має використовуватися для вироблення і перевірки правильності прийняття рішень і причинно-наслідкових зв'язків, що підвищать спроможність менеджера оцінювати результати заходів і дадуть змогу набути більший досвід.

Процедури управління маркетинговою діяльністю цілком залежать від своєчасного отримання інформації від усіх джерел, що відображають зміни зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища фірми.

Будь-який процес управління маркетинговою діяльністю, незалежно від структури служби маркетингу і кількості її співробітників, складається з наведених нижче процедур.

· Дослідження джерел утворення інформації: збирання постійної, періодичної інформації про стан функціонування фірми, характер впливу змін та нових тенденцій зовнішнього середовища на діяльність фірми, про відхилення від планових або очікуваних показників і результати впливу прийнятих рішень.

· Збирання допоміжної інформації для об'єктивного та реального аналізу показників функціонування фірми під впливом факторів зовнішнього середовища. Ця процедура має планомірний і цілеспрямований характер.

· Збереження інформації. Вона має поступово опрацьовуватися та нагромаджуватись у відповідних базах даних, базах знань та електронних сховищах. Як правило, це сховища файлів з директоріями, пов'язаними з виконавцем чи адресатом, якому призначено файл, або з датою створення, або за тематикою. Отже, на перший план виходить процедура структуризації інформації, яка зберігається.

· Аналіз отриманої інформації: визначення, за якими параметрами відбулося відхилення від норм і критеріїв, виявлення факторів, які спричинили ці зміни, виявлення ключових параметрів, які можуть позитивно вплинути на ліквідацію негативних змін, підготовка альтернативних проектних рішень для вибору і затвердження.

· Розрахунки та прогнозування впливу обраногорішенняна досягнення запланованої мети шляхом виправлення відхилень і коригування цього рішення для отримання ефективнішого результату, оскільки прогнозні розрахунки лише визначають тенденції зміни параметрів функціонування і потребують подальшого поглибленого аналізу.

· Упровадження і контроль виконання рішення, доведення його до безпосередніх виконавців

Одна з проблем, що виникає в процесі управління, полягає в тому, що не існує методично єдиного комплексу показників з маркетингу для різних типів підприємств. Отже, вирішити цю проблему можна, визначивши ключові параметри або індикатори, які впливають на діяльність фірми. Ключовими параметрами можуть бути економічні важелі, які можна поділити на три групи:

· стабілізувальні -- допомагають вийти з кризового стану;

· стимулювальні -- зумовлюють збереження або зростання темпів економічного розвитку;

· регулювальні -- підтримують збалансованість діяльності фірми.

Система управління маркетингом включає організаційні структури, розподіл відповідальності за посадами, процедури планування і контролю маркетингової діяльності.

Стадії управління маркетингом:

1 стадія -- аналіз попередньої діяльності:

· перемог і поразок;

· виявлення причин (зовнішніх і внутрішніх);

· оцінка компетентності та ефективності праці співробітників;

· опис стану і прогноз на майбутнє.

2 стадія -- підготовка маркетингових рішень:

· пропозиція стратегічних цілей на базі першої стадії;

· оцінка цілей з урахуванням кон'юнктури ринку;

· підготовка рішень для стратегічного планування.

3 стадія -- стратегічне планування:

· визначення та обґрунтування стратегій маркетингу;

· вибір напрямів і встановлення областей тактичних заходів для досягнення цілі.

4 стадія -- тактичне планування:

· визначення конкретних заходів за всіма напрямами діяльності фірми;

· складання оперативного плану;

· розроблення шляхів реалізації його.

5 стадія -- виконання плану та контроль:

· підготовка переліку необхідних коригуючих заходів залежно від величин і причин відхилень фактичних показників від запланованих;

· контроль за виконанням річних планів;

· контроль динаміки прибутковості;

· контроль збирання інформації, яка може вплинути на стратегію фірми

2.2 Формування систем професійної структури колективу

Колектив -- соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.