Формування інвестиційного портфелю підприємства та особливості управління різними видами інвестицій

Ризик портфеля цінних паперів може бути знайдений за допомогою оцінки середнього квадратичного відхилення функції, його визначають за формулою:



де -- ризик портфеля цінних паперів; -- -ризик і-го цінного папера; -- середньоквадратичне відхилення дохідності ринку (загальна ризиковість ринку); -- середньоквадратичне відхилення дохідності і-го цінного папера; W_і -- частка і-го цінного папера у портфелі.

При використанні моделі Шарпа для розрахунку характеристик портфеля пряма задача, при якій дохідність максимізується, набуває вигляду:

Зворотня задача, при якій ризик мінімізується:

При практичному застосуванні моделі Шарпа для оптимізації фондового портфеля використовуються такі припущення та формули [63, 416]:

1. За безризикову ставку дохідності R_f беруть дохідність державних цінних паперів, наприклад, облігацій внутрішньої державної позики.

2. Як дохідність ринку цінних паперів у цілому в період t використовуються експертні оцінки ринкової дохідності від аналогічних компаній, із засобів масової інформації тощо. В умовах розвинутого фондового ринку для цих цілей прийнято використовувати будь-які фондові індекси. Для не дуже великого, за кількістю цінних паперів, фондового ринку береться середнє значення дохідності цінних паперів, що складають ринок, за цей же період t:

де -- дохідність ринку цінних паперів у період t; r_it -- дохідність і-го цінного папера за період t.

3. -- ризик і-го цінного папера обраховується за формулою:

де r_ft - ризик на лінії регресії; r_it - -ризик і-го цінного папера; R_ft - безри-зикова дохідність у період t; r_mt -- загально ринковий ризик у період t; T -- кількість періодів часу, що розглядається.

4. Надлишкова дохідність цінного папера обраховується за формулою:

5. Залишковий ризик цінного папера має наступний вигляд:

6. Ризик ринку цінних паперів у цілому визначається за формулою:

Основний недолік моделі -- необхідність прогнозувати дохідність фондового ринку та безризикову ставку дохідності. Модель не враховує ризик коливань безризикової дохідності. Крім того, при значній зміні співвідношення між безризиковою дохідністю та дохідністю фондового ринку модель дає похибки [63, 418].

Таким чином, модель Шарпа може застосовуватися при розгляді великої кількості цінних паперів, що описують велику частку відносно стабільного фондового ринку.

Ризик ринку цінних паперів у цілому дорівнює 2,36 % .

Модель квазі-Шарпа. Як зазначалося раніше, моделі Марковіца та Шарпа були створені та успішно працюють в умовах західних фондових ринків, яким притаманні стабільність і порівняна прогнозованість. У країнах з перехідною економікою фондові ринки перебувають на етапі становлення і розвитку. Відбувається постійна реорганізація. Фондовий ринок України не є винятком. У таких умовах застосування моделей Марковіца і Шарпа призводить до похибок, пов'язаних із нестабільністю котирування цінних паперів та фондового ринку в цілому. З огляду на це вчений Мойсеєнко І.П. зробив спробу розробити нову модель розрахунку характеристик фондого портфеля, яка може ефективно працювати в умовах сучасного фондового ринку України. Модель одержала назву квазі-Шарпа, оскільки деякими своїми рисами подібна до моделі Шарпа.

Модель квазі-Шарпа ґрунтується на взаємозв'язку дохідності кожного цінного папера з деякого набору N цінних паперів з дохідністю одиничного портфеля з цих паперів.

Основні припущення моделі квазі-Шарпа полягають у:

-- за характеристику дохідності цінного папера береться математичне очікування дохідності;

-- під одиничним портфелем цінних паперів слід розуміти портфель, що складається з усіх цінних паперів, що розглядаються, взятих у рівній пропорції;

-- взаємозв'язок дохідності цінного папера і дохідності одиничного портфеля описується лінійною функцією;

-- під ризиком цінного папера слід розуміти ступінь залежності змін дохідності цінного папера від змін дохідності одиничного портфеля;

-- вважається, що дані минулих періодів, використані при розрахунку дохідності та ризику, відображають повною мірою майбутнє значення дохідності [63, 420].

За моделлю квазі-Шарпа, дохідність цінного папера пов'язується з дохідністю одиничного портфеля функцією лінійної регресії вигляду:

де R_і -- дохідність цінного папера; R_sp -- дохідність одиничного портфеля; -- коефіцієнт регресії; -- середня дохідність цінного папера за минулі періоди; -- середня дохідність одиничного портфеля за минулі періоди.

Коефіцієнт характеризує ступінь залежності дохідності цінного папера від дохідності одиничного портфеля. Чим вищий , тим сильніше залежить дохідність цінного папера від коливань дохідності одиничного портфеля, тобто від коливань дохідності решти цінних паперів, що входять в одиничний портфель. Коефіцієнт називають -ризиком, але його трактування відрізняється від трактування однойменного показника в моделі Шарпа.

Як і в моделі Шарпа, у моделі квазі-Шарпа існує ризик, що дохідність цінного папера не належатиме вибудованій лінії регресії. Цей ризик називається залишковим ризиком. Залишковий ризик характеризує ступінь розкиданості значень дохідності цінного папера навколо лінії регресії. Залишковий ризик і-го цінного папера позначають .

Загальний ризик вкладень у даний цінний папір складається з -ризику, тобто ризику зниження дохідності при падінні дохідності одиничного портфеля, і залишкового ризику , тобто ризику зниження дохідності при падінні дохідності одиничного портфеля і залишкового ризику , тобто ризику зниження дохідності і невідповідності лінії регресії.

За моделлю квазі-Шарпа, дохідність портфеля цінних паперів -- це середньозважена дохідностей цінних паперів, що його складають:

де R_sp -- очікувана дохідність одиничного портфеля.

Ризик портфеля цінних паперів визначається за формулою:

де -- ризикованість одиничного портфеля.

З використанням моделі квазі-Шарпа для розрахунку характеристик портфеля пряма задача максимізації доходу набуває вигляду:

Відповідно, зворотня задача має такий вигляд:

При практичному застосуванні моделі квазі-Шарпа для оптимізації фондового портфеля використовуються такі формули [63, 421]:

1. За дохідність одиничного портфеля у період t береться середнє значення дохідності цінних паперів, що його складають за цей же період:

де -- дохідність одиничного портфеля в період t; R -- дохідність і-го цінного папера за період t.

2. Середня дохідність цінного папера за минулі періоди:

де R -- дохідність цінного папера за період t; T -- кількість періодів часу, що розглядається.

3. Середня дохідність одиничного портфеля за минулі періоди:

4. Коефіцієнт цінного папера розраховується за формулою:

5. Залишковий ризик цінного папера:

6. Ризикованість одиничного портфеля:



На сучасному етапі розвитку фондового ринку України при оптимізації фондового портфеля можна користуватися моделями Марковіца, Шарпа та квазі-ІПарпа. Застосування комп'ютерної техніки для обробки даних (зокрема, програм Markoviz, Sharp та Qsharp) значно полегшує та прискорює процес оптимізації, дозволяє моделювати різні сценарії розвитку подій.

Модель Марковіца раціонально використовувати при стабільному стані фондового ринку, коли бажано сформувати портфель з цінних паперів різного характеру, що належать різним галузям. Основний недолік моделі -- очікувана дохідність цінних паперів приймається рівною середній дохідності за даними минулих періодів.

Модель Шарпа застосовують при розгляді великої кількості цінних паперів, що описують велику частину фондового ринку. Основний недолік моделі -- необхідність прогнозувати дохідність фондового ринку та безризикову ставку дохідності. Не враховується ризик коливань безризикової дохідності. Крім того, при значній зміні співвідношення між безризиковою дохідністю та дохідністю фондового ринку модель дає похибки.

3. Особливості функціонування ВАТ «Електротермометрія»

3.1 Характеристика техніко-економічного стану ВАТ «Електротермометрія»

Відкрите акціонерне товариство «Електротермометрія» створене на базі Луцького приладобудівного заводу згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1123 від 08.08.1994р.

Історія заводу бере свій початок з невеликої ливарно-механічної майстерні, організованої у 1903 році братами-чехами на прізвище Свобода. Першою продукцією були грубні дверцята, втулки для возів, кришки для кухонних плит У післявоєнний час з 1946 року виробляли втулки для поршневих кілець тракторів, автомашин; робили ремонт обладнання лісопильних заводів, млинів, маслобоєнь, цегляних заводів, хлібопекарень. І тільки у 1966 році, коли підприємство отримало назву „Луцький приладобудівний завод» почалося освоєння продукції, яка зробила його відомим на всю країну і за її межами -- прилади контролю і регулювання технологічних процесів (термопари і термометри опору).

З 1960 по 1967 рік завод освоїв випуск 88 найменувань 320-ти типорозмірів датчиків температури, засобів обміну рідин.

Подальші роки за рахунок власних капіталовкладень науково-технічні і технічне переоснащення підприємство розширило номенклатуру виробництва, освоїло прилади нової техніки, а саме: 1999 рік -- регулятор тиску газу РДГС-10, 1994 -- побутовий лічильник обліку холодної і гарячої води -- КВ-1,5, 1998 рік -- лічильник обліку тепла, які на сьогодні забезпечують стабільність існування підприємства [71, 16].

Сьогодні ВАТ „Електротермометрія» -- це потужне підприємство, що має широкі технологічні можливості в області механообробки, пластмасового, штампувального, збирально-монтажного та інших виробництв. Високі технічні та експлуатаційні параметри приладів забезпечуються сучасною випробувальною базою.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях всім належним йому майном, на яке відповідно до чинного законодавства України може бути звернено стягнення.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає зобов'язаннями Товариства.

Товариство не несе відповідальності по зобов'язаннях акціонерів. Акціонер несе відповідальність по зобов'язаннях Товариства в межах загальної вартості належ йому акцій.

Товариство має самостійний баланс, поточні рахунки у банківських установах, круглу печатку із своїм найменуванням українською мовою, штампи, печатки, фінансові бланки зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак (знак обслуговування), які затверджуються Правлінням Товариства, а також інші реквізити. Товариство відкриває в установах банків рахунки в національній та іноземних валютах для розрахункових операцій за місцем свого знаходження, так і за місцем знаходження своїх філій та представництв. Товариство самостійно обирає банки для здійснення кредитно-розрахункових операцій.

Метою господарської діяльності Товариства є найбільш ефективне використання власного та іншого майна шляхом запровадження сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій (в тому числі іноземних) для насичення споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції та отримання прибутку для наступного його розподілу відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства.

Предметом діяльності Товариства є [71, 16]:

-- розробка, виробництво, реалізація та сервісне обслуговування приладів контактної термометрії для всіх галузей народного господарства, засобів обліку енергоносіїв, метрологічного та випробувального обладнання;

-- виконання науково-дослідних, проектно-конструкторських та експериментальних робіт, спрямованих на модернізацію продукції, що випускається і розробку нових зразків продукції;

-- будівництво підрядним і господарським способом промислових і соціальних об'єктів,

-- збір та первинна обробка брухту дорогоцінних металів з метою використання продукту переробки у виробництві приладів контактної термометрії, переробка інших видів вторинної сировини та відходів виробництва;

-- придбання, зберігання та реалізація нафтопродуктів, у тому числі на умовах оптової торгівлі та консигнації;

-- гуртова, комісійна, роздрібна та консигнаційна торгівля промисловою продукцією та іншими товарами народного вжитку, транспортними засобами, механізмами, в тому числі й іноземного виробництва;

-- благодійницька діяльність;

-- створення кафе, барів, ресторанів та інших підприємств громадського харчування;

-- діяльність їдалень на підприємствах і установах;

-- надання послуг у сфері соціально-побутового обслуговування населення, у тому числі підприємств торгівлі, громадського харчування, відпочинку, розваг та туризму;

-- медична практика;

-- стоматологічна практика;

-- діяльність у сфері відпочинку, розваг, культури та спорту;

-- здійснення зовнішньоекономічної діяльності, угод по експорту та імпорту в тому числі:

а) експорт товарів (продукції) власного виробництва;

б) експорт товарів (продукції) не власного виробництва без переходу права власності;

в) експорт товарів (продукції) не власного виробництва з переходом права власності;

г) імпорт товарів (продукції) для власних потреб, у тому числі для здійснення виробничо-господарської. фінансової та іншої діяльності;

д) імпорт товарів (продукції) не для власних потреб без переходу права власності;

-- виробництво матеріалів, устаткування, технічних засобів, а також іншої продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання;

-- надання у межах своїх технічних і кадрових можливостей послуг: посередницьких, комерційних, дилерських та дистриб'юторських послуг виробничо-технічного, виробничого характеру, у тому числі послуг з фінансового посередництва, представництво іноземних фірм в Україні, на підставі укладених угод про посередництво; надання послуг іноземним та українським суб'єктам господарської діяльності у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, інформаційних, маркетингових, брокерських, митних (у тому числі митно-брокерських), агентських послуг з найму кваліфікованих іноземних спеціалістів для роботи в Україні та найму вітчизняних фахівців для роботи за кордоном та інших, що прямо і виключено не заборонені чинним законодавством України;

-- створення власної мережі торговельних точок, автосалонів, магазинів, та інших торговельних закладів;

-- будівництво та експлуатація готелів, кемпінгів та інших комунальних закладів;

-- організація та проведення концертів, вечорів відпочинку, інших видовищних заходів; .

-- створення та утримання пунктів обміну валюти та організація обміну валюти на основі агентських угод з банками та іншими кредитно-фінансовими установами;

-- здійснення зберігання та реалізації ресурсів та матеріалів, як на території України, так і за кордоном, а також створення цілісної виробничо-комерційної організації здатної самостійно (автономно) забезпечити завершений цикл їх зберігання, перевалки та реалізації;

-- розробка та реалізація різноманітної конструкторської та технологічної документації, програмних продуктів, організація пускових та налагоджувальних робіт;

-- здійснення пошуку і залучення іноземних інвесторів та кваліфікованих зарубіжних фірм для здійснення в Україні будівництва і реконструкції об'єктів призначених для забезпечення вищевказаної діяльності, розробка і практичне завершення спільник з іноземними інвесторами проектів і комерційних ініціатив;

-- здійснення спільної підприємницької діяльності з усіма суб'єктами підприємницької діяльності, включаючи створення спільних підприємств різних форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном;

-- проведення єдиної науково-технічної політики та концентрація науково-технічного, виробничого та кадрового потенціалу для виконання робіт з впровадження принципово нових прогресивних видів техніки, технологічних матеріалів, включаючи заходи щодо захисту навколишнього середовища, заходів для вивчення кон'юнктури ринку;

-- залучення кваліфікованих фахівців та робочої сили для роботи за кордоном, організація навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів, допоміжного персоналу в Україні та за її межами;

-- організація міжнародного обміну інформацією та технологіями на конкурсній основі;

-- організація проведення спеціалізованих та багатогалузевих виставок, ярмарків, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів на комерційній основі,

-- організація та здійснення допоміжних видів діяльності, спрямованих на забезпечення постійної зайнятості фахівців, кваліфікованих робітників і спеціалістів та максимальне використання виробничих площ і потужностей;

-- здійснення транспортно-експедиційних послуг, у тому числі транспортно-експедиційних послуг під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів по території України, включаючи:

-- здійснення та обслуговування ділових поїздок;

-- здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;

-- організація та забезпечення роботи митних ліцензійних складів;

-- організація підприємств лізингового типу, оренда (лізинг) та надання в користування рухомого й нерухомого майна, проведення усіх інших операцій з нерухомістю;

-- здійснення фінансових операцій в Україні та за її межами;

-- розробка, виготовлення і реалізація програмних продуктів та програмно-обчислювальних комплексів;

-- створення банків даних та інформаційних систем;

-- будівництво і реконструкція споруд та будівель, виготовлення будівельних матеріалів та виробів, реставраційні роботи,

-- забезпечення правового захисту своїх інтересів;

-- здійснення матеріально-технічного та фінансового забезпечення масштабних міжнародних проектів та вітчизняних будівельних, виробничих та комерційних проектів шляхом залучення кредитів, позичок, інвестицій тощо і через створення власних інвестиційних банківських, лізингових структур;

-- створення охоронних служб;

-- постачання електричної енергії,

Види діяльності Товариства, для здійснення яких відповідно до чинного законодавства України потрібні спеціальні ліцензії, здійснюються Товариством після їх отримання. Товариство може здійснювати и інші види діяльності, які не суперечать чинному законодавству України.

3.2 Структура ВАТ «Електротермометрія» та організація її управління

Господарська діяльність Товариства реалізується шляхом здійснення фінансової, виробничої, торгівельної, орендної, лізингової, інвестиційної, маркетингової, постачальницької, будівельної, науково-дослідної діяльності, проектної, дилерської, експортно-імпортної, представницької, благодійницької, культурно-освітньої та іншої діяльності, що відповідає меті створення та подальшої діяльності Товариства.

Майно Товариства визначається як виробничі і невиробничі фонди, речі, сукупність речей, гроші, цінні папери, нерухомість, майнові права та інші цінності (включаючи матеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються Товариством або використовуються у діяльності Товариства, відображаються в балансі Товариства і належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Джерелами формування майна у процесі господарської діяльності Товариства є:

-- доходи, що отримані від господарської діяльності;

-- кредити (позики) банків та інших фінансових установ;

-- доходи, що отримані від розміщення чи реалізації цінних паперів;

-- надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством;

-- безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб та громадян;

-- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є власником:

-- майна, набутого у ході корпоратизації державного підприємства Луцький приладобудівний завод;

-- виробленої продукції; доходів, одержанню від реалізації продукції та від видів господарської діяльності;

-- доходів від цінних паперів, що обліковуються на його балансі;

-- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань національних та іноземних підприємств, організацій та громадян;

-- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Майно Товариства належить йому на праві власності. Господарська діяльність Товариства може здійснюватися також на основі інших речових прав, а саме: права господарського відання майна, права оперативного управління майна, права оперативного використання майна, а також на основі інших речових прав [71, 17].

Товариство, здійснюючи права власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать меті діяльності Товариства, зокрема з продажу, обміну, передачі в оренду чи заставу засобів виробництва та інших матеріальних цінностей, використання та відчуження, інший спосіб.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства несе Товариство. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що передане Товариству у користування, розподіляється між власником майна і Товариством згідно із законодавством України.

Органи управління та контролю Товариства забезпечують діяльність Товариства відповідно до мети та цілей діяльності Товариства, охорону прав акціонерів, працівників Товариства, стратегію розвитку Товариства. Органи управління та контролю Товариством здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних положень про діяльність Товариства. Координація діяльності між органами управління та контролю, зв'язки з акціонерами, діяльність Товариства на ринку цінних паперів здійснюється Корпоративним секретарем Товариства. Витрати на виготовлення цінних паперів здійснюється Корпоративним секретарем Товариства. Витрати на діяльність органів управління, корпоративного секретаря та винагороди за працю несе Товариство.

Органи управління та контролю Товариства:

1. Загальні збори акціонерів Товариства.

2. Наглядова (Спостережна) рада.

3. Правління Товариства.

4. Ревізор.

5. Корпоративний секретар.

Товариство самостійно визначає перспективу розвитку, планує та забезпечує діяльність, виходячи з необхідності забезпечення виробничого та соціального підвищення доходів.

Плани (виробничі програми) розробляються Правлінням спільно з (Спостережною) радою Товариства.

Товариство реалізує товари, послуги, маймо за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, за державними (регульованими) цінами і тарифами.

Соціальні та трудові гарантії працівників Товариства визначаються законодавством України.

Локальними нормативними актами Товариство може встановлювати доплати відповідно до чинного законодавства, трудові та соціально-побутові пільги для своїх працівників.

Контроль за додержанням чинного трудового законодавства покладається на Голову Правління Товариства.

Нагляд та контроль за додержанням законодавством про працю, а також іншого законодавства, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України [71, 17].

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно з цілями, які затверджуються Загальними зборами акціонерів Товариства.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до чинного законодавства України та у межах предмету-діяльності Товариства.

Товариство має право здійснювати експорт та імпорт виробничо-технічної та будь-якої іншої продукції, матеріалів, сировини в порядку визначеному законодавством, направляти спеціалістів та приймати іноземних партнерів для обміну досвідом, укладання угод та надання послуг.

Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок Товариства і використовується ним самостійно на підставі рішення Голови Правління Товариства з дотриманням вимог законодавства України.

Товариство може брати участь і організовувати міжнародні виставки, ярмарки, аукціони, конференції.

Товариство на підставі рішення Правління Товариства, затвердженого Загальними зборами акціонерів може створювати спільні підприємства з іноземними юридичними та фізичними особами як на території України та і за її межами. Товариство може користуватись кредитами іноземних банків, фірм та партнерів.

3.3 Аналіз фінансово-господарського стану ВАТ «Електротермометрія»

Для оцінки фінансово-майнового стану підприємства проведемо його аналіз.

Дані аналітичної таблиці в додатку А дозволили нам зробити наступні висновки:

- власний капітал у 2005 р. зріс в порівнянні з 2004 р. на 278,7 тис. грн., однак у 2006 р. зменшився на 67,1 тис. грн.. Таке коливання відбулося за рахунок зростання чистого прибутку у 2005 р. на 50,3 тис. грн. і відповідно його зменшення у 2006 р. на 38,0 тис. грн.;

- обсяг товарної продукції у 2005 році на 5958,88 тис. грн. зріс порівняно з 2004 році, а у 2006 році знизився на 25,5 тис. грн.;

- виручка від реалізації по роках коливається: у 2005 році зросла на 4767,1 тис грн. порівняно з 2004 роком, а у 2006 знизилась на 20,4 тис. грн. порівняно з 2005 роком, причиною чого було зниження обсягів випуску товарної продукції;

собівартість реалізованої продукції у 2005 та 2006 році зросла на 3568,4 тис грн. та на 209,4 тис. грн. відповідно, що є негативним так як обсяг реалізації у 2006 р. знизився 20,4 тис. грн.;

валовий прибуток зріс у 2005 р. на 678,5 тис. грн., що відбулося за рахунок зростання виручки від реалізації і знизився у 2006 р. на 226,4 тис. грн. через зниження виручки і зростання собівартості продукції;

така ж ситуація спостерігається з чистим прибутком, який збільшився у 2005 р. на 50,3 тис. грн., а у 2006 р. знизився на 38,0 тис. грн.;

середньооблікова чисельність працюючих щороку зростала на 3 чоловіки і у 2005 р. вона складала 210 чоловік, у 2006 р. - 213. Чисельність працюючих збільшилося за рахунок зростання обсягу випуску продукції;

фонд оплати праці збільшується у 2005 році на 28381,5 тис. грн. порівняно з 2004 роком та у 2006 році на 46660 тис. грн. порівняно з 2005 роком, що також пов'язано із зростанням виручки від реалізації та чисельності працюючих;

середньомісячна зарплата зросла у 2005 році на 131,1 тис грн. порівняно з 2004 роком та у 2006 році на 215,9 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

продуктивність праці коливається на протязі періоду, що аналізується. У 2005 році вона зросла на 22,2 тис. грн./чол. порівняно з 2004 роком, а у 2006 році знизилась на 0,7 тис. грн./чол. порівняно з 2005 роком. Це викликано зростанням обсягів випуску продукції у 2005 р. та їх зниженням у 2006 р.;

середньорічна вартість основних фондів значно зросла у 2005 році на 185,95 тис. грн. порівняно з 2004 роком, а у 2006 році на 2,45 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

вартість оборотних коштів у 2005 році зросла на 167,6 тис. грн. порівняно з 2004 роком за рахунок зростання величини виробничих запасів і готової продукції відповідно на 56,7 тис. грн. і 212,2 тис. грн., а у 2006 році - на 8,2 тис. грн. порівняно з 2005 роком через зростання виробничих запасів на 146,2 тис. грн., дебіторської заборгованості на 337,6 тис. грн., грошових коштів на 0,8 тис. грн.;

дебіторська заборгованість знизилась у 2005 р. на 112,4 тис. грн., враховуючи те, що виручка від реалізації зросла можна говорити про те, що збільшився приплив коштів від дебіторів, у 2006 р. спостерігається протилежна ситуація - дебіторська заборгованість зросла на 336,0 тис. грн.;

кредиторська заборгованість знизилась у 2005 році на 85,5 тис. грн. порівняно з 2004 роком, у 2006 році - на 116,0 тис. грн. порівняно з 2005 роком, що свідчить про покращення господарської діяльності підприємства;

через збиткову діяльність підприємства у 2004 та 2006 роках немає сенсу говорити про рентабельність. У 2005 р. рентабельність основної діяльності склала 2,93 %, що також є досить низьким показником, рентабельність власного капіталу в тому ж році склала 22,5 %.

Показники фінансового стану підприємства наведені в додатку Б.

Аналіз фінансових показників показав, що:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Бачимо, що значення коефіцієнта є нижчим за нормативне значення і складає 0,32 у 2004 р., 0,4 у 2005 р., 0,3 у 2006. Така ситуація є негативною адже підприємство залежить від зовнішніх кредиторів.

2. Доповненням до попереднього коефіцієнта є коефіцієнт концентрації залученого капіталу, який характеризує частку кредиторів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Значення показника більше від максимально допустимого рівня і складає 0,67, 0,56, 0,68 відповідно у 2004 р., 2005 р. 2006 р..

3. Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує залежність підприємства від залученого капіталу і є відношенням розміру власного та залученого капіталу. Оскільки співвідношення на користь залученого капіталу, то можна стверджувати про фінансову не стабільність підприємства.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, яка частка власного капіталу може бути використана в якості оборотних засобів. має місце низький рівень маневреності власного капіталу: -1,3 у 2004 р., -0,6 у 2005 р., -0,96 у 2006 р., хоча у 2005 р. він дещо зріс. Значення цього показника свідчить про недостатність власного капіталу і залежність від кредиторів.

5. Коефіцієнт мобільності активів показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових засобів, тобто визначає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. При рекомендованому рівні даного показника 0,5 фактичні значення коливаються в межах 0,34-0,60. Отже у підприємства є резерви для поповнення оборотного капіталу за рахунок необоротного.

6. Загальний коефіцієнт ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Значення показника знаходиться значно нижче нормативного значення: 0,4 у 2004 р., 0,59 у 2005 р. та 2006 р.. Зростання цього показника у 2005 та 2006 р.р. пов'язане зі зростанням дебіторської заборгованості. Таке значення коефіцієнта означає, що в підприємства недостатньо коштів для погашення зобов'язань.

7. Значення коефіцієнта термінової ліквідності було нижчим від нормативного (0,20, 0,20, 0,28). Тобто існує загроза непогашення короткострокової заборгованості навіть, якщо для її погашення взяти дебіторську заборгованість та інші активи.

8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна погасити негайно. Значення коефіцієнта постійно значно нижче від нормативу (0,01, 0,007, 0,005). Бачимо, що підприємство ризикує виявитись неплатоспроможним в найближчій перспективі, однак це ще не дає підстави говорити про неможливість погасити негайно свої борги, бо малоймовірно, що усі кредитори одночасно пред'являють свої боргові вимоги.

9. Коефіцієнти оборотності визначають кількість оборотів певної суми засобів підприємства у господарському обігу. Нормативне значення даних показників коливається в залежності від галузі промисловості, характеру виробничо-господарської діяльності тощо, тому вважається, що бажано досягати максимально можливого розміру даного показника. Коефіцієнт оборотності активів коливається на протязі періоду: 10,5, 13,87 та 9,26. Зниження у 2006 р. відбулось через зростання оборотних активів, зокрема дебіторської заборгованості і означає зниження ефективності використання коштів. Така ж ситуація склалась з коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості (17,63, 38,27, 17,04). Коефіцієнт оборотності запасів знижувався на протязі всього періоду і становив 24,58 у 2004 р., 20,90 у 2005 р., 17,92 у 2006 р.

10. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами показує можливість підприємства проводити незалежну фінансову політику. Значення показників нижчі від норми. Висновок: структура майна є не задовільною, а підприємство - не платоспроможним.

11. Значення коефіцієнта ділової активності становить 2,21 у 2004 р., 3,50 у 2005 р., 2,87 у 2006 р., що є значно нижчим за норму. Це свідчить про низьку ділову активність підприємства, хоча у 2005 р. він зріс за рахунок зростання чистого доходу.

Загальну оцінку майна підприємства подано в додатку В. За даними таблиці можна зробити наступні висновки:

- валюта балансу у 2005 році збільшилась на 63,4 тис. грн., а у 2006 році - на 650,3 тис. грн. або на 1,02 і 1,22 пункти відповідно, що може свідчити про зростання господарської діяльності підприємства;

- необоротні активи у 2005 р. в порівнянні з 2004 р. зменшились на 103,7 тис. грн. і становили 69,3 % усього майна, а у 2006 їх величина дещо зросла і склала 2258,9 тис. грн., що становить 62,4 % майна. Так як частка необоротних активів складає більше 40 % майна підприємства, то це означає, що підприємство має важку структуру активів, тобто воно має великі накладні витрати, високу вразливість до зміни виручки. Однак позитивним є зниження частки необоротних активів на протязі всього періоду, що сприяє оборотності активів;

- у структурі оборотних активів підприємства за період, що аналізується, також відбулись зміни. У 2005-2006 роках спостерігалось збільшення величини оборотних активів відповідно на 1,23 і 1,50 пункти. Частка оборотних активів у загальній вартості майна підприємства - 25,2%, 30,3%, 37,2% відповідно у 2004 р., 2005р. та 2006.. Найбільший вплив на формування оборотних активів підприємства на протязі всього періоду мали запаси та дебіторська заборгованість, частка яких у величині оборотного капіталу становила: запаси - 42,8% у 2004 р., 34,9% у 2005 р., 51,6% у 2006 р.; дебіторська заборгованість - 52,7% у 2004 р., 30,2% у 2005 р.; 45,2% у 2006 р. високими були темпи зростання запасів і дебіторської заборгованості у 2006 році (2,21 і 2,24). Значне зростання дебіторської заборгованості є негативним явищем, бо свідчить про низький приплив коштів від дебіторів, а також їх вилучення із обороту.

- натомість низькою є частка грошових коштів (3,2%, 1,3%, 0,9% відповідно у 2004р., 2005 р., 2006 р.) та інших оборотних активів (1,2%, 1,9%, 2,1% відповідно у 2004р., 2005 р., 2006 р.) в структурі оборотних активів, причому величина грошових коштів зменшується, хоча у 2006 р. спостерігається незначне зростання на 0,8 тис. грн. такий стан має місце через велику дебіторську заборгованість.

За даними в додатку Г, можна зробити наступні висновки:

- частка власного майна у загальному обсязі джерел є досить низькою упродовж усього періоду: у 2004 році власне майно становило 32% всіх пасивів, у 2005 році - 41%, у 2006 році - 32%, що свідчить про низьку фінансову стійкість підприємства. Така ситуація склалася через збиткову діяльність підприємства. Зростання частки власного капіталу у 2005 році на 1,28% стало можливим завдяки прибутку, який отримало підприємство;

- через збиткову діяльність і низьку величину власного капіталу підприємство відчуває брак власних оборотних коштів;

- величина позикових коштів в структурі пасиву балансу складає 67% у 2004 р., 56% у 2005 р., 68% у 2006 р.. Їх вартість у 2005 році зменшилась на 295,3 тис. грн.(85%) за рахунок повернення короткострокових позик та зменшення кредиторської на 85,5 тис. грн. або 81%. У 2006 році відбулось зростання позичкових коштів на 797,4 тис. грн. (148%) за рахунок отримання короткострокових позик банку на 655,2 тис. грн.

Дані таблиці в додатку Д дозволяють зробити наступні аналітичні висновки. За аналізований період майно підприємства збільшилося у 2005 році на 63,4 тис. грн. порівняно з 2004 роком і становить 2970,2 тис. грн., у 2006 році - на 650,3 тис. грн. порівняно з 2005 роком і становить 3620,5 тис. грн. Така зміна зумовлена збільшенням оборотних активів у 2005 році на 167,7 тис. грн., у тому числі, запасів на 56,7 тис. грн., готової продукції на 212,2 тис. грн., інших оборотних активів на 8,5 тис. грн., товарів на 14,5 тис. грн., одночасно відбулось зменшення дебіторської заборгованості і грошових коштів відповідно на 93,1 тис. грн. і 11,8 тис. грн.. У 2006 р. зростання майна підприємства на 650,3 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення:

- необоротних активів на 2002,2 тис. грн.;

- оборотних активів на 447,3 тис. грн., в тому числі:

- виробничі запаси - на 146,2 тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги - на 337,6 тис. грн.;

- грошові кошти - на 0,8 тис. грн;

- інших оборотних активів на 11,5 тис. грн.

Загалом за період, що аналізується вартість оборотних активів постійно зростала (на 167,7 тис. грн. у 2005 р. і 447,3 тис. грн. у 2006 р.), що може свідчити про розширення операційної діяльності підприємства.

Аналіз динаміки пасиву балансу свідчить (додаток Е), що його основну частину складають позикові кошти, що є негативним явищем оскільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування і має низьку фінансову стійкість.

У 2005 р. зростання джерел майна відбулось за рахунок збільшення власного капіталу на 278,7 тис. грн. та поточних зобов'язань за розрахунками на 58,0 тис. грн.. Натомість зменшились поточні зобов'язання на 295,3 тис. грн. за рахунок зниження короткострокових кредитів на 154,3 тис. грн., кредиторської заборгованості за товари, роботи , послуги на 85,5 тис. грн. та інших поточних зобов'язань на 33,5 тис. грн.

Зростання пасиву балансу у 2006 р. на 713,7 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення поточних зобов'язань на 797,4 тис. грн. (короткострокові позики зросли на 655,2 тис. грн., векселі видані - на 225,3 тис. грн.).

Позитивним є залучення довгострокових позик, якщо вони будуть використовуватись в обороті підприємства.

Всі ці показники свідчать про те, що підвищення собівартості одиниці продукції за 2004-2006 рр., перш за все зумовлене ростом матеріальних затрат, а вже потім - ростом витрат на оплату праці і відрахувань.

Та незважаючи на це, аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок про успішну діяльність підприємства - ріст виробництва та прибутку.

4. Дослідження проблеми управління інвестиційним портфелем на ВАТ «Електротермометрія»

4.1 Формування портфеля фінансових інвестицій та оцінювання його ризику

Більшість індивідуальних інвесторів зберігають власні кошти як частину портфеля, а не вкладають усі гроші в одну компанію. Унаслідок цього ризик та дохідність окремих цінних паперів необхідно проаналізувати щодо того, яким чином ці активи впливають на ризик та дохідність портфеля, до якого вони входять. Наприклад, виявляється, що актив, який має високий ступінь ризику, якщо розглядається ізольовано, може виявитись абсолютно безризиковим як складова портфеля та за певного співвідношення активів, що формують цей портфель. Тому, виходячи з того, що ризик добре диверсифікованого портфеля може повністю змінити рішення, яке було б прийняте за оцінювання загального ризику, вмінню аналізувати ризик у контексті портфеля інвестицій надається першочергове значення в інвестиційному менеджменті.

Оцінюючи портфель та доцільність операцій з активами, що до нього входять, оперують такими показниками, як очікувана дохідність та ризик інвестиційного портфеля в цілому.

У табл. 4.1 наведено статистичні дані про дохідність фінансових інструментів А, В, С та D за останні три роки (див. стовпчики 1--4). Проаналізуємо ризик цих інструментів на підприємстві, а також можливих портфелів, якщо менеджер може вибрати одну з трьох стратегій інвестування:

а) вибрати один із фінансових інструментів;

б) сформувати портфель, у якому 50 % буде становити актив А, а 50 % - актив С або D;

в) сформувати портфель, у якому 50 % буде становити актив В, а 50 % - актив С або D.

Розрахуємо середню дохідність, стандартне відхилення та коефіцієнт варіації цих активів та можливих портфелів.

Таблиця 4.1. Динаміка дохідності фінансових інструментів та кількісні характеристики можливих інвестицій

Показники	Види активів	Портфелі 50 % + 50 %
	А	В	С	D	А + С	A + D	В + С	В + D
	1	2	3	4
Дохідність у році 1	7	13	12	18	9,5	12,5	12,5	15,5
Дохідність у році 2	12	10	14	14	13	13	12	12
Дохідність у році 3	13	9	18	12	15,5	12,5	13,5	10,5
Середня дохідність, %	10,7	10,7	14,7	14,7	12,7	12,7	12,7	12,7
Стандартне відхилення, %	3,22	2,08	3,06	3,06	3,014	0,292	0,765	2,566
Коефіцієнт варіації (CV)	0,300	0,194	0,208	0,208	0,237	0,023	0,060	0,202

Розраховані значення середньої дохідності, коефіцієнта варіації фінансових активів та можливих портфелів подано в табл. 4.1. Вихідні характеристики щодо портфельних інвестицій знаходять за формулою середньої арифметичної зваженої. Проілюструємо принцип розрахунку коефіцієнта варіації для активу А та можливого портфеля А + С.

Розрахунок стандартного відхилення можна здійснити, використовуючи таку формулу:

Де

= (7 + 12 + 13) : 3 = 10,7 %;

Var () = = [(7-10,7)² + (12,0-10,7)² + (13 -10,7)²] = [(- 3,7)² +

+ (1,3)² + (2,3)²] = [13,69 + 1,69 + 5,29] = = 10,335;

= 3,22 %.

==0,3;

= [(9,5-12,7)² + (13-12,7)² + (15,5-12,7)²] = 18,17 = 9,085;

= 3,014 % ;

CV_P =3,014 : 12,7 = 0,237.

Отже, згідно з розрахованими значеннями стандартного відхилення та коефіцієнта варіації у міру зростання ризику фінансові інструменти упорядковуються таким чином:

* актив В -- найменш ризиковий;

* актив С та D -- більш ризиковані, ніж актив В;

* актив А -- найризиковіший.

З позиції портфельних інвестицій найменш ризиковий варіант, коли інвестор усі свої кошти вкладає в портфель, у якому 50 % становить актив А та 50 % -- актив D (коефіцієнт варіації має найменше значення 0,023). Звернімо увагу, незважаючи на те, що найризиковішим є актив А, саме він входить до найменш ризикового портфеля.

Цікавим є також той факт, що два з можливих портфелі забезпечують менший рівень ризику, ніж будь-який з активів, що цей портфель формують.

Крім того, при формуванні портфелів з активами С або D (вони мають однакові значення середньої дохідності й відрізняються лише послідовністю значень дохідності за роками) необхідно надати перевагу включенню до них активу, що має тенденцію зміни дохідності, протилежну базовому активу.

Розглянемо інший приклад, який дасть нам можливість отримати краще уявлення про сутність оптимізації ризику та дохідності (активів) при формуванні інвестиційного портфеля.

У табл. 4.2 наведено статистичні дані за останні чотири роки про дохідність фінансових активів А, В, С та D, що трактуються як однопродуктові портфелі. Розглядається доцільність комбінації цих активів за схемою 50 % + 50 %; тобто слід розглянути можливі варіанти формування портфелів із двох активів, причому 50 % портфеля має становити один актив, 50 % -- інший. Розрахуємо коефіцієнт кореляції та стандартне відхилення отриманих портфелів.

Таблиця 4.4. Динаміка дохідності фінансових активів

Актив	Дохідність за роками, %	Середня дохідність, %	Var	Стандартне відхилення (), %
	1	2	3	4
А	10	9	13	14	11,5	5,667	2,3805
В	11	10	14	15	12,5	5,667	2,3805
С	14	15	11	10	12,5	5,667	2,3805
D	10	11	14	15	12,5	5,667	2,3805

Використання як ступеня ризику стандартного відхилення (див. табл. 4.2) дає можливість дійти висновку, що всі активи мають однакову ризиковість, і тому проблема полягає лише у формуванні найбільш дохідного портфеля, оскільки актив А має найменшу середню дохідність порівняно з іншими активами. Але такий висновок є хибним.

Розглянемо можливі варіанти формування портфеля з двох активів та розрахуємо їхню середню дохідність, стандартне у відхилення і коефіцієнт кореляції. Отримані значення показників наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Числові характеристики портфелів

Портфелі, 50 % + + 50 %	Дохідність портфелів за роками, %	Середня дохідність (p), %	Коваріація дохідності (Covij)	Коефіцієнт кореляції (R)	Стандартне відхилення %
	1	2	3	4
А + В	10,5	9,5	13,5	14,5	12,0	5,667	1	2,3805
А + С	12,0	12,0	12,0	12,0	12,0	-5,667	-1	0
А + D	10,0	10,0	13,5	14,5	12,0	5,333	0,9412	2,3452
В + С	12,5	12,5	12,5	12,5	12,5	-5,667	-1	0
В + D	10,5	10,5	14,0	15,0	12,5	5,333	0,9412	2,3452
С + D	12,0	13,0	12,5	12,5	12,5	-5,333	-0,9412	0,4083

Проілюструємо принцип розрахунку необхідних показників на прикладі портфеля (С + D). Дохідність портфеля інвестицій обчислюється за формулою

Звідси = 14%*0,5 + 10%*0,5 = 12%.

Коваріація дохідності та коефіцієнт кореляції активів С та D визначається так:

= [(14-12,5) х (10-12,5) +

+ (15-12,5)(11-12,5) + (1-12,5)(14-12,5) + (10-12,5)(15-12,5)] = [1,5(-2,5) +

+ 2,5(-1,5) + (-1,5)1,5 + (-2,5)2,5] = [-3,75-3,75 + 2,25 + 6,25] = = -5,333.

= -0,9412

Стандартне відхилення портфеля з двох активів у цьому випадку можна розрахувати за двома формулами: з використанням середньої дохідності отриманих портфелів або за загальною формулою:

= 0,4083%.

Проаналізуємо отримані результати.

Портфель (А + В) має коефіцієнт кореляції +1; отже, дохідність одного активу змінюється аналогічно дохідності іншого, тобто дохідності активів пов'язані прямою функціональною залежністю. Об'єднання таких активів не призводить до ризику комбінації.

Портфелі (А + С) та (В + С) мають значення коефіцієнта кореляції -1 та стандартного відхилення 0; значення дохідності активів, що їх формують, пов'язані оберненою функціональною залежністю. Об'єднання таких активів приводить до усунення ризику, тобто отримання безризикової комбінації. Але внаслідок того, що портфель (В + С) забезпечує вищу середню дохідність, вибираючи можливий варіант інвестування слід надати перевагу саме йому.

Усі інші варіанти формування портфелів інвестицій займають проміжне положення між попередніми крайніми варіантами; дохідності їх активів мають кореляційну залежність (0 < R < 1) і, як наслідок, ризик можливих портфелів знижується (але суттєво -- лише в комбінації (С + D)).

У даному прикладі ми розглянули ситуацію, коли в портфель об'єднували активи, що мають однаковий рівень ризику, і нам навіть вдалося отримати два абсолютно безризикових портфелі. Однак на практиці таке буває дуже рідко.

Отже, при аналізі доцільності операцій з портфелем цінних паперів можуть вирішуватися три основні завдання:

* досягнення максимально можливої дохідності;

* отримання мінімально можливого ризику;

* досягнення оптимально прийнятного для інвестора значення комбінації ризику та дохідності.

Об'єднання ризикових активів у портфель може приводити до зниження ризику порівняно з ризиком, властивим кожному з цих активів, взятих окремо. Однак результат залежить не лише від ризиковості активів, що об'єднуються, а й від характеру взаємозв'язку між їх дохідностями.

Якщо дохідність фінансового активу, який планується включити до портфеля, змінюється однонапрямлено з його дохідністю й описується кореляційною залежністю, то ризик нової комбінації може змінитися в будь-який бік порівняно з ризиком початкового портфеля.

При включенні до портфеля ризикового активу, дохідність якого змінюється однонапрямлено з дохідністю портфеля, але описується прямою функціональною залежністю, і значення варіації дохідності активів, що об'єднуються, та портфеля є однаковими -- ризик нової комбінації залишається без змін [63, 435].

Якщо ж до портфеля включається актив, дохідність якого змінюється різнонапрямлено з дохідністю портфеля, то ризик нової комбінації, як правило, зменшується.

Включення до портфеля безризикового активу зменшує дохідність портфеля, при цьому ризик портфеля зменшується прямо пропорційно до частки цього активу.

Одним із важливих понять у теорії портфельних інвестицій є поняття ефективного портфеля, під яким розуміється портфель, що забезпечує максимальну очікувану дохідність за деякого заданого ризику або мінімальний ризик за заданого рівня дохідності. Алгоритм визначення низки ефективних портфелів як складову теорії портфеля розробив Гаррі Марковіц. Марковіц показав, що зміна дохідності є визначальним виміром ризику портфеля. За певного рівня ризику інвестори надають перевагу більшим доходам поріняно з меншими. Так само за цього рівня очікуваних доходів інвестор надає перевагу меншому ризику порівняно з більшим.

За таких припущень окремі цінні папери або портфель вважаються ефективними, якщо ніякі інші цінні папери або портфель цінних паперів не дадуть вищої очікуваної дохідності за такого самого (або навіть меншого) рівня ризику. Зрозуміло, що ефективних портфелів може бути сформовано багато, тому вводиться поняття оптимального портфеля. Отже, інвестор будує низку кривих байдужості, тобто кривих, які відображають різноманітні комбінації дохідності та ризику. Вважається, що чим вище розташована крива, тим вищий і рівень задоволення вимог інвестора [63, 406].

Далі будується набір ефективних портфелів, які відображаються ефективною межею чисельності портфелів (рис. 4.1). Якщо характеристики портфелів (точки А, В, С, D) розташовані на кривій ефективної межі, то портфелі є оптимально ефективними, або, інакше кажучи, найпривабливішими для інвестора з погляду співвідношення дохідності й ризику. Портфелі, характеристики яких розташовані під лінією, -- менш ефективні (В та С).



Рим. 4.1. Межа ефективності портфеля

Безпосередній вибір (тобто точка на ефективній межі) інвестора залежить від його ставлення до ризику. Чим більш схильний до ризику інвестор, тим більше його вибір оптимального портфеля буде зсунутим праворуч уздовж ефективної межі. Ця точка визначається перетином ефективної межі чисельності портфелів з кривою байдужості інвестора. Для того щоб швидко визначити портфель, який мінімізує ризик для кожного рівня доходу, необхідно використати математичний метод, що називається квадратичним програмуванням [63, 406].

Отже, якщо інвестор приймає рішення в умовах визначеності, то визначити оптимальну комбінацію "ризик -- дохідність" досить легко: потрібно шукати оптимальний портфель акцій для інвестора, не схильного до ризику, за допомогою математичного очікування та дисперсії.

В табл. 4.4 наведено статистичні дані про дохідність акцій ВАТ «Електротермометрія» та середню дохідність на ринку цінних паперів (індекс) за останні 10 років (див. також стовпчики І--IV додатку Ж).

Таблиця 4.4. Показники дохідності акцій ВАТ «Електротермометрія» та ринкової дохідності

Показники	Рік
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й
Дохідність акцій ВАТ, k1	0,314	-0,144	0,380	-0,197	-0,249	0,262	-0,171	0,340	0,445	0,406
Ринковий показник дохідності акцій, km	0,245	-0,083	0,284	-0,122	-0,162	0,205	-0,109	0,258	0,336	0,310
Дохідність безризико-вих цінних паперів, Zt	0,06	0,04	0,06	0,04	0,04	0,05	0,04	0,06	0,06	0,06

Використовуючи отримані результати проміжних розрахунків необхідних показників (додаток Ж), поетапно обчислимо -коефіцієнт.

1. = = 0,1386 (у частках одиниці), або 13,86%.