Висновки до розділу 1.

Менеджмент - цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань і досягнення певних цілей. Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату в колективі, атмосфери захищеності і причетності до цілей організації, перспектив розвитку соціальних інститутів тощо. Отже, ефективність у межах наведених розрахунків є відносним показником, вимірюваним у частках. Одна з головних задач для підприємств різних форм власності - пошук ефективних засобів управління працею, які забезпечують активізацію людського чинника. Вирішальним причинним чинником результативності діяльності людей є їх мотивація.

Основні задачі мотивації зводяться до формування в кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці; навчання персоналу і керівного складу психологічним основам внутрішньо фірмового спілкування; формування в кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації.

Концепція стимулювання ґрунтується на тому, що будь-які дії підлеглого повинні мати для нього позитивні, негативні або нейтральні наслідки, в залежності від того, як він виконує доручену роботу. Різні теорії мотивації поділяються на дві категорії: змістовні і процесуальні. Змістовні теорії мотивації в першу чергу намагаються визначити потреби, які спонукають людей до дії, особливо при визначенні об'єму і змісту роботи. В основі змістовних концепцій мотивації знаходяться потреби людини, тобто відчуття нестачі чогось, без чого він відчуває стан дискомфорту, внутрішнього і зовнішнього нерівноваги, яке він бажає подолати. Потреби можуть бути вродженими, первинними (природного походження) і придбаними (соціальними). До перших відносяться потреби в їжі, воді, теплі; до других - у спілкуванні, отриманні знань, самореалізації.

Суть економічних мотивів полягає в тому, що люди в результаті виконання вимог, що пред'являються до них організацією, отримують певні матеріальні вигоди, що підвищують їхній добробут. Вони можуть бути прямими (грошовий доход) або непрямими, які полегшують отримання прямих (додатковий вільний час, що дозволяє заробити в іншому місці).

Основними формами грошових доходів, пов'язаних із трудовою діяльністю, є заробітна плата, підприємницький прибуток, різного роду виплати та пільги. Провівши аналіз одного із головних факторів мотивації праці працівників - заробітної плати ми бачимо, що у 2000 р. відношення мінімальної заробітної плати (118 грн.) до прожиткового мінімуму (270,10 грн.) становило приблизно 44%, у 2007 р. прожитковий мінімум був затверджений у середньому 551,67 грн., а мінімальна заробітна платня - 426,67 (77,3%), і лише в кінці 2009 р. прожитковий мінімум був рівний мінімальній заробітній платі, а у 2010-2011 рр. мінімальна заробітна плата перевищувала прожитковий мінімум на 5 %. Протягом 2011 року відповідно до ст.22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" розмір мінімальної заробітної плати уже збільшувався два рази: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень. Але й ці показники не відповідають потребам працівників.

Висновки до розділу 2.

Комунальна енергетика є одним із найважливіших секторів економіки України, з багатьма проблемами, що останнім часом особливо загострилися. З-поміж ключових чинників, що зумовлюють виникнення цих проблем, чільне місце посідає низька енергоефективність. Виконано аналіз сучасного стану систем теплопостачання України. Показано, що на теперішній час більшість систем теплопостачання великих міст України знаходиться в кризисному стані, що пояснюється фізичним зносом їх основних структурних елементів (у деяких містах до 70%).

Основними споживачами теплової енергії є житлово-комунальний сектор (44%) та промисловість (35%), інші галузі економіки разом споживають близько 21% тепла.

Потреби споживачів у тепловій енергії забезпечуєтьсяопалювальними та промислово опалювальними котельнями, ТЕЦ, квартирними генераторами, джерелами теплових вторинних енергоресурсів, нетрадиційними та відновлюваними джерелами теплової енергії.

В умовах постійного дефіциту паливних ресурсів в Україні, необхідності зниження енерговитрат при виробництві, транспортуванні та споживанні теплової енергії, питання оптимізованого теплопостачання населених пунктів є державним завданням. Законом України "Про теплопостачання" визначено основні принципи державної політики у сфері теплопостачання:

· підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання;

· оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізо-? ваного, децентралізованого та автономного теплопостачання;

· періодичний перегляд, удосконалення та техніко-економічна оптимізація схем теплопостачання.

Проте на сьогодні в сфері теплопостачання існують невирішені проблеми, що характерні для більшості населених пунктів України, зокрема:

ь потужності встановленого обладнання котелень, як правило, значно перевищують теплові навантаження;

ь не виконуються вимоги чинних в Україні норм і правил щодо регулювання та обліку теплової енергії при її виробництві, транспортуванні та споживанні;

ь основне та допоміжне обладнання котелень практично вичерпало всі допустимі терміни експлуатації (термін експлуатації понад 57% котелень перевищує 20 років);

ь низька надійність теплових мереж через відсутність їх резервування, вичерпаний природний ресурс та незадовільна теплоізоляція, що обумовлює великі втрати тепла (до 30%), суттєві економічні збитки внаслідок частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт;

ь в більшості міст централізоване гаряче водопостачання здійснюється за графіком, в окремих містах, у т. ч. обласних центрах, воно взагалі відсутнє, а трубопроводи систем гарячого водопостачання не підлягають відновленню.

Отже, підвищення енергоефективності та впровадження енергоресурсозберігаючих технологій - це стратегічне завдання для нашої держави. До цього спонукають як постійний ріст цін на енергоносії, так і зростання об`єму викидів двоокису вуглецю, що негативно впливає на клімат та навколишнє середовище. Ефективність використання первинних енергоносіїв та перетворених на їх основі інших видів енергії в нашій країні досить низька. В значній мірі це пов`язано з ростом тепло - та енергоспоживання в житловому секторі. У галузі по Рівненській області налічується 78 житлово-комунальних підприємств і організацій з чисельністю працюючих понад 7,8 тис. чол.; експлуатуються основні засоби вартістю майже 2,6 млрд. грн. Щороку ці підприємства надають послуги, виконують ремонтні роботи та виробляють продукції на суму більше 290 млн. грн.

Підприємства комунальної теплоенергетики, як і все житлово-комунальне господарство області, мають наступні проблеми:

неефективна система управління;

недосконале ціноутворення;

незадовільний стан основних фондів;

низька якість комунальних послуг;

неефективне використання енергетичних ресурсів.

Повна назва підприємства - Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради.

Скорочена назва - КП РМР "Теплотранссервіс".

Адреса підприємства:

33027, Україна, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27.

На базі КТП "Комуненергія" в січні 2002 року було організоване дочірнє підприємство ДП "Теплотранссервіс",

Підприємство є юридичною особою, має права та обов'язки і здійснює свою діяльність згідно дійсного Статуту та чинного законодавства України.

Споживачі: оскільки підприємство відіграє важливу роль в життєвому циклі всього міста, споживачами вступають всі установи, організації та навчальні заклади міста, а також безпосередньо жителі міста.

Конкуренти: взявши до уваги те, що конкуренція - це співіснування і боротьба товаровиробників та інших суб'єктів ринкового середовища за досягнення максимальних прибутків та інших цілей шляхом задоволення різноманітних потреб споживачів з повним використанням при цьому власних сильних сторін і можливостей зовнішнього середовища, усуненням слабких власних сторін і загроз ззовні. То можна з полегшенням сказати, що КП РМР "Теплотранссервіс" нічого не загрожує, адже воно є монополістом на ринку. І єдиною загрозою для підприємства є фірми які займаються установкою індивідуального опалення. Підприємство співпрацює з банком "Кредобанк", дана установа надає послуги з перерахунку заробітної плати працівникам підприємства. Пільгові кредити підприємству надає державна банківська установа "Ощадбанк".

Підприємство володіє власним транспортом, а також надає послуги з транспортування КТП "Комуненергія".

Тарифи на послуги встановлюються виконавчими органами Рівненської міської ради.

Організаційна структура - це фіксовані взаємозв'язки, що існують між його функціональними підрозділами та працівниками. Структура КП РМР "Теплотранссервіс" наведена в додатку 1. На підприємстві сформований лінійно-функціональний тип організаційної структури.

Згідно з Звітом про виробництво промислової продукції бачимо, підприємство виробляє 1807 млн. кВт. год. За 2007 рік підприємство виробило 339,5 тис. Гкал, 2008 - 284,6 тис. Гкал і за 2009 рік - 355,7 тис. Гкал.

Зменшення обсягу продаж може бути зумовлене не лише зниженням попиту на продукт, а й зростанням собівартості теплоенергії. У зв'язку з боргами споживачів підприємство немало змоги розрахуватися з кредиторами. Також обсяги теплової енергії коригуються відповідно до погодних умов, тому при теплішій зимі знижується обсяг відпущеної теплової енергії.

На даний час на балансі підприємства знаходяться 16 котельних, 44 центральних теплових пунктів, 5 ІТП, 135,2 км теплових мереж у двохтрубному вимірі. Сумарна встановлена потужність котельних становить 499,5 Гкал/год. Загальна чисельність працюючих по підприємству складає 698 чол. Загальна опалювальна площа становить - 2497198,23 м кв.

На підприємстві діє закрита кадрова політика, тому що організація

орієнтується на залучення нового персоналу тільки нижчого посадового рівня, а заміщення проводиться лише за рахунок працівників організації.

Здійснивши аналіз основних показників діяльності підприємства протягом 2007-2009р. р. (таблиця 2.3), можна зробити наступні висновки:

1) виручка від реалізації продукції за досліджуваний період збільшилась на 54,93%, але водночас зросла і собівартість продукції - на 62,06%;

2) період з 2007 по 2009 рік характеризується зростанням прибутків на підприємстві від величини 57894,8 тис. грн. у 2007 році до 89695 тис. грн. у 2009 році, що є позитивною тенденцією та свідчить про покращення використання фінансових ресурсів підприємства.

3) як необоротні, так і оборотні активи за 2007-2009 роки мають тенденцію до збільшення;

4) чисельність персоналу в загальному за ці два роки збільшилась на 147 чоловік (на 26,68%).

5) власний капітал за досліджуваний період зріс на 19013,2 тис. грн. або на 58,34%.

6) поточні зобов'язання також збільшилися на 17421 тис. грн., тобто на 60,43%.

7) показник рентабельності є достатнім, хоча і має негативну тенденцію до зменшення, що, звісно ж є негативним проявом щодо діяльності підприємства в цілому.

Як свідчать показники 2007-2009 років, діяльність підприємства є беззбитковою, а отже, рентабельною.