Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В даний час для України є актуальної проблема забезпечення населення лікарськими засобами. Повинен бути забезпечений повний перелік лік для всіх груп населення. При цьому важливій є вартість і повний асортимент даного виду товарів. На сьогоднішній день держава не може взяти рішення цього питання на себе, тому виникають підприємства, що здійснюють закупівлю фармакологічної продукції у виробників і продаж населенню через мережу аптек. Але підприємства, що займаються даним видом діяльності не можуть неї здійснювати, знаходячись у збитковому стані. Тому особливо актуальним є управління діяльністю подібних підприємств, з метою впливу на пропозицію і забезпечувати таким шляхом попит.

Асортимент реалізованої продукції на підприємствах подібного типу дозволяє не тільки задовольнити потреби ринку, але й істотно впливає на суму прибутку, одержуваної підприємством від реалізації продукції. Отже, актуальною і важливою проблемою є управління структурою асортименту продукції з метою підвищення фінансових результатів підприємства.

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма-Трейдінг». Дана компанія одна з найбільших фармацевтичних підприємств у Донецькій області. Принципи й умови функціонування фірми є типовими для ряду підприємств. Тому можна з повною впевненістю сказати, що проблема, розглянута в дипломній роботі і запропоновані шляхи її рішення можуть бути розглянуті й в інших фармацевтичних компаніях.

З іншої сторони управління асортиментом продукції актуально і для підприємств діяльності, що займаються іншими видами, виробництво яких є богатономенклатурним.

Задачами роботи є розгляд факторів які здійснюють вплив на формування прибутку підприємства, визначення впливу структури реалізованої продукції на фінансові результати діяльності підприємства, оцінка фінансово-економічного стану компанії, з'ясування недоліків в управлінні фінансово-економічною діяльністю, пропозиція методик управління прибутком підприємства за рахунок формування асортименту продукції, оцінка ефективності запропонованих методик.

Для досягнення мети дипломної роботи і рішення поставлених задач у роботі використані різні методи оцінки ефективності діяльності підприємства, а саме: горизонтальний і вертикальний аналіз статей балансу, оцінка ліквідності і фінансової стійкості підприємства шляхом розрахунку відповідних коефіцієнтів. Використано наступні методи удосконалювання асортименту продукції - ранговий аналіз, діаграма Лоренцо-Поретто, матриця Бостонскої консультаційної групи.

1. Сутність і фактори формування фінансових результатів

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток підприємства одержують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність і т.д.).

Прибуток - це частина чистого доходу, що безпосередньо одержують суб'єкти господарювання після реалізації продукції. Тільки після продаж продукції чистий доход приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистою виручкою (після сплати податку на додаткову вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виручки в бюджет) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тім більше одержить прибутку, тім краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності варто вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Обсяг реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежати від виробничої, постачальницької, маркетингової і фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Основними задачами аналізу фінансових результатів є:

систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції й одержанням прибутку;

визначення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на фінансові результати;

виявлення резервів збільшення суми прибутку і рентабельності;

оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

У процесі аналізу господарської діяльності підприємства використовуються наступні показники: прибуток (збиток) підприємства від звичайної діяльності, прибуток (збиток) від надзвичайних подій, прибуток (збиток) від операційної діяльності, прибуток (збиток) від фінансових операцій, прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності.

1.1 Значення управлінням асортиментом продукції

Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки можливий обсяг продажів являється основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне закуповувати і реалізовувати тільки ті товари й у такому обсязі, який воно може реально реалізувати.

Темпи росту обсягу реалізації продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення. Його основні задачі:

оцінка ступеня виконання плану і динаміці реалізації продукції;

визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення реалізації продукції;

розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

Обсяг реалізації продукції виражається в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники реалізації продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція.

Валова продукція - це вартість усієї продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в порівнянних і діючих цінах.

Товарна продукція відрізняється від валової тім, що в неї не включаються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. По своєму складі на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарної, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.

Об'єм реалізації продукції визначається по відвантаженої покупцям продукції. Він може виражатися в порівнянних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник здобуває першорядне значення. Реалізація продукції являється сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку зависити й обсяг її виробництва.

Важливе значення для виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки) по окремих видах і групам однорідної продукції.

Великий вплив на результати господарської діяльності роблять асортимент (номенклатура) і структура реалізації продукції.

При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого боку - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових і інших ресурсів, що маються в його розпорядженні. Система формування асортименту містить у собі наступні основні моменти:

визначення поточних і перспективних потреб покупців;

оцінку рівня конкурентноздатності продукції що випускається, і планованої до випуску продукції;

вивчення життєвого циклу виробів і уживання своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції і вилучення застарілих і економічно неефективних виробів;

оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Оцінка виконання плану по асортименту продукції звичайно проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, що розраховується шляхом розподілу загальною фактичною реалізацією продукції, зарахованого у виконання плану по асортименту на загальний плановий випуск продукції (продукція реалізована уверх плану чи не передбачена планом, не зараховується у виконання плану по асортименті).

Причини недовиконання плану по асортименті можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішнього відноситься кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення. Внутрішні причини - недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан устаткування, його простої, аварії, недолік електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі керування і матеріального стимулювання.

Збільшення обсягу реалізації по одних видах і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальній їх реалізації. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичній реалізації продукції заплановані в відношенні окремих її видів.

Зміна структури реалізації продукції дуже впливає на всі економічні показники: обсяг реалізації у вартісній оцінці, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її реалізації у вартісному відношенні зростає і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції 1, с. 448.

Важливим для деяких підприємств являється також охоплення широкої номенклатури реалізованої продукції. Особливо актуальним є це питання для підприємств торгівлі. Прибуток як основний фактор впливу на фінансові результати.

Від асортименту реалізованої продукції суттєво залежать усі фінансові показники діяльності підприємства, і в тому числі прибуток. Таким чином підприємству необхідно особливу увагу привернуть до ефективного управління асортиментом.

1.2 Прибуток як основний фактор впливу на фінансові результати

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії “витрати виробництва”. Прибуток - це частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартості необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих розумів їхнього успішного розвитку.

Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена в створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємства як суб'єкта господарювання. Тому прибуток відображає її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток -- це показник, що формується на макрорівні. Прибуток народного господарства -- це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів.

Відбувається загальне зниження абсолютної суми прибутку. Починаючи з 1996 р. збитковим стало сільське господарство, і ці збитки постійно зростають. У 1998 році збитковими стали торгівля і громадське харчування. У такій сфері діяльності, як фінанси, кредит і страхування, протягом 1996--1997 pp. відбувалося зростання абсолютної суми прибутку, проте в 1998 році його обсяг різко скоротився. Єдиною галуззю економіки, де стабільно спостерігається зростання прибутку, є транспорт і зв'язок.

Зміни в обсягах прибутку підприємств різних галузей економіки за 1995-2000 роки свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих галузях економіки і пов'язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням 8, с. 65.

1.3 Формування прибутку підприємства

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Протягом тривалого години загальна сума отриманого підприємством прибутку визначалась як балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу думку, визначення балансового прибутку було дане в статистичному щорічнику України за 1996 рік. «Балансовий прибуток -- загальна сума прибутку підприємства від ycix видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій».

Отримання балансового прибутку було пов'язане з кількома напрямками діяльності підприємства.

По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток займав основну питому ваги в складі балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначався відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митних зборів, а також витрат, що включалися в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, виду діяльності підприємства малі місце деякі особливості формування цього прибутку, методики його розрахунку.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Її визначали як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації міг бути отриманий за реалізації на сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У цьому разі прибуток розраховувався так саме, як і від реалізації продукції основної діяльності. Прибуток від реалізації основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховувався відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислювався як різниця між ціною їх реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключали витрати, пов'язані з реалізацією (комісійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації міг значно коливатись на окремих підприємствах і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність, пов'язана зі здійсненням фінансових інвестиції. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків за державними цінними паперами, облігаціями підприємств, за депозитними рахунками в банках. Обсяг цього прибутку і його питома ваги в балансовому прибутку малі тенденцію до зростання, що було обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

На обсяг названого прибутку справляв вплив обсяг фінансових інвестицій, їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з другого півріччя 1997 р. прибуток, отриманий від володіння корпоративними правами та державними цінними паперами суб'єктами господарювання, оподатковується.

По-четверте, це діяльність, пов'язана з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств.

До них включали:

прибутки і збитки минулих років, що були виявлені в звітному періоді;

невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій);

надходження боргів, списаних раніше як безнадійних;

штрафи, пені, неустойки, що надходили за порушення господарських договорів суб'єктами господарювання в зв'язку із застосуванням фінансових санкцій;

штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з державного бюджету;

кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності

дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності;

прибуток від завищення цін і тарифів;

курсова різниця від операцій в іноземній валюті;

прибуток (збиток) від ліквідації основних засобів;

вартісна різниця відвантаженої та отриманої частини виконаного повністю бартерного контракту;

прибуток (збиток) від спільної діяльності.

Слід звернути увагу, що отримання прибутку суб'єктами господарювання було пов'язане з діяльністю не тільки на території України, а і за її межами. Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку не включалися.

3 прийняттям Закону «Про внесення змін і доповнень у Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року податкові адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого прибутку безпосередньо не зв'язана з формуванням прибутку підприємств, як фінансового результату їхньої діяльності.

Однак послаблення контролю за формуванням прибутку з боку податкових органів не зменшує значення цього показника для підприємства. Прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства -- суб'єкта господарської діяльності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінансовому менеджменті. 3 проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до Міжнародних стандартів відбуваються зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рисунку 1.1 показано схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у бухгалтерському обліку та звітності.

Облік і визначення фінансових результатів -- прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 Формування прибутку підприємства

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міpy реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент peaлiзaцiї визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) -- за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від peaлiзацiї продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з його датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на оплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на ті, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а і на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, ii рентабельність, є досить суттєвими.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формування собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) -- це виражені в грошової формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість.

Як уже було сказаний, підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке.

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством. Протягом 1996 р. Постановами Кабінету Міністрів України були затверджені «Типові положення з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт».

На основі «Типових положень» розроблено галузеві, відомчі положення, інструкції, що визначають порядок визначення планової і фактичної coбівартості продукції (робіт, послуг).

Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

витрати на фінансування ремонту й поліпшення основних фондів;

інші витрати (податки на землю і на транспортні засоби, комунальний податок).

Вплив підприємств на названі елементи витрат є обмеженим. Однак і він можливий через належне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належати підприємству, їх структура і джерела формування.

У Законі «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року і прийнятих до нього доповненнях не згадується категорія «собівартість», бо розрахунок оподаткованого прибутку базується на обчисленні валового доходу і його наступному коригуванні. Однак з цього не слід робити висновки про ліквідацію собівартості як показника діяльності підприємства, що поспішили оголосити деякі економісти після прийняття названого закону.

Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на скорочення витрат на виробництво продукції. Для цього необхідно знаті: повний перелік указаних витрат; особливості складу і формування витрат з урахуванням сфери і галузі діяльності підприємства.

Слід зазначити, що нині підприємства усіх форм власності отримали більше самостійності в прийнятті рішень щодо формування собівартості. Однак вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що набули чинності з 2000 року (зокрема за положенням бухгалтерського обліку 9 «Запаси»), собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на:

адміністративні витрати,

витрати на збут;

інші операційні витрати 8, с.72.

Величина оподатковуваного і чистого прибутку залежить від численних факторів. Крім того варто мати на увазі, що розмір прибутку багато в чому залежить і від облікової політики, застосовуваної на аналізованому підприємстві. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку надають право суб'єктам господарської діяльності самостійно вибирати деякі методи бухгалтерського обліку, здатні істотно вплинути на формування фінансових результатів.

Чинне законодавство допускає наступні методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання:

Зміна вартісних границь віднесення майна до основних засобів чи до малоцінних необоротних матеріальних активів, що спричиняє зміну суми поточних витрат і прибутку в зв'язку з різними способами нарахування зносу по основних засобах і по МНМА.

Зміна методу нарахування зносу по малоцінним і швидкозношуваним предметам.

Використання методу прискореної амортизації по активній частині основних засобів також приводить до збільшення собівартості продукції і зменшення суми прибутку, а також і податків на прибуток.

Вибір методу оцінки спожитих виробничих запасів (NIFO, FIFO, LIFO).

Таким чином, облікова політика, формована адміністрацією, відкриває великий простір для вибору методологічних прийомів, здатних радикально змінювати всю картину фінансових результатів і фінансового стану підприємства 1, с. 506.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП); її структури (УД_і); собівартості (С_і) і рівня середньореалізаційних цін (Ц_і).

Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може робити як позитивне, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в назад пропорційної залежності: зниження собівартості приводить до відповідного росту суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Виконання плану прибутку в значній мірі залежить від фінансових результатів діяльності, не зв'язаних з реалізацією продукції. Це прибуток чи збитки минулих років, виявлені в звітному році; прибуток від здачі в оренду землі й основних засобів; отримані і виплачені пені, штрафи і неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій минули строк позикової давнини; збитки від стихійних лих; доходи по акціях, облігаціях, депозитах; доходи і збитки від валютних операцій; збитки від уцінки готової продукції і матеріальних запасів і т.д.

У процесі аналізу вивчається склад, динаміка і фактори зміни суми отриманих збитків і прибутку по кожному джерелу позареалізаційних результатів.

Доход від цінних паперів (облігацій, депозитних сертифікатів, векселів) залежить від кількості, вартості і рівня процентних ставок. У процесі аналізу вивчають динаміку і структуру доходів по кожному виду цінних паперів, визначають вплив факторів на зміну їхньої величини.

Доходи від здачу в оренду основних засобів і землі залежать від кількості зданих об'єктів у оренду чи від розміру земельної площі і рівня орендної плати.

Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов'язань, приймаються міри для запобігання допущених порушень.

Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки в результаті порушення договірних зобов'язань постачальниками і підрядчиками, але і через ослаблення фінансового контролю з боку підприємства у відношенні їх. Тому при аналізі даного показника варто перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов'язань постачальникам були пред'явлені відповідні санкції.

Збитки від списання незатребуваної дебіторської заборгованості виникає звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні, а також через банкрутство клієнтів. Прибутку (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

У висновку аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження і скорочення збитків і витрат від позареалізаційних операцій і збільшення прибутку від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їхня величина показує співвідношення прибутку з наявними чи використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об'єднати у кілька груп:

Показники, що характеризують окупність витрат виробництва й інвестиційних проектів;

Показники, що характеризують прибутковість продажів;

Показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин.

Усі показники можуть розраховуватися на основі прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) - відношення прибутку (П_рп) чи чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій продукції (З_рп):

, чи (1.1)

Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної грошової одиниці, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Аналогічним образом визначається окупність інвестиційних проектів: отримана чи очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій у даний проект.

Рентабельність продажів (обороту) - відношення прибутку від реалізації продукції , робіт і чи послуг чистого прибутку до суми отриманої виручки від реалізації (В):

, чи (1.2)

Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство з однієї грошової одиниці продажів. Широке застосування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству й окремим видам продукції.

Рентабельність (прибутковість) капіталу - відношення прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу (KL) чи окремих його складових: власного (акціонерного), позикового, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу і т.д.:

 ; ; (1.3)

У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівні і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами-конкурентами.

Резерви збільшення прибутку визначаються по кожному виду товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (рисунок 1.2)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 Блок-схема джерел резервів збільшення прибутку від реалізації продукції

Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупності витрат), розрахований у цілому по підприємству залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміна структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін. При богатономенклатурному виробництві доцільне проведення аналізу рівня рентабельності виробничої діяльності по кожнім виді продукції.

2. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

ООО "Фарма-Трейдинг" зарегистрировано 25.10.1995 года распоряжением исполнительного комитета Ленинского районного совета народных депутатов г. Донецка по юридическому адресу: 83016 г. Донецк, ул. Кирова, 19. Фактическая деятельность осуществляется по ул. Октября, 14. По этому адресу расположен офис и складские помещения.

Фирма с 13.02.1996 года занимается оптовой реализацией медикаментов, изделий медицинского назначения и издательской деятельностью. Является дистрибьютором лекарственных препаратов украинского производства, а также импортирует в Украину продукцию зарубежных компаний.

Целью деятельности общества является удовлетворение общественных потребностей населения и медицинских учреждений медицинскими препаратами и оборудованием, развитие международного сотрудничества в области медицины, экономической, научно-технической и культурной областях, обеспечение экономических и социальных интересов членов Общества, получение прибыли от реализации своей продукции, работ и услуг на внутреннем и внешнем рынках.

Импортом медикаментов занимается с начала деятельности и имеет продолжительные отношения с компаниями "Пфайзер", "Фармация и Апджон", "Яманучи", "Ферросан" "Хоффман Ля Рош", "Солко", "Ратиофарм" , "Хемофарм", "Биохеми" и другими. Дистрибьюцией охвачены 18 областе Украины. В отчетном периоде стратегическим для нашей компании являлось партнерство с ведущим производителем Украины заводом "Киевмедпрепарат". С целью обеспечить постоянным покупателям наличие широкого ассортимента медикаментов, на складе поддерживается запас препаратов следующих отечественных представителей : КМП, Дарница, Борщаговский ХФЗ, Фармак, Киевский витаминный завод, Биофарма, Здоровье, Стома, Лубныфарм, Луганский ХФЗ, Гемопласт, Ватфарм, Витамины (Умань), Биостимулятор, Биолек. Особое внимание уделяется продукции производителей фармпредприятий Донбасса: Стирол (Горловка), Нико (Макеевка), Сарепта (Донецк), Фитофарм (Артемовск).

2.1 Анализ основных технико-экономических показателей ООО «Фарма-Трейдинг»

Наиболее наглядную картину деятельности предприятия можно получить при помощи анализа основных технико-экономических показателей (таблица 2.1).

Таблица 2.1 Основные технико-экономические показатели деятельности ООО «Фарма-Трейдинг»

Показатели	2000 г	2001 г	Изменение, + -	В % к 2000 году
1. Товарная продукция, тыс. грн.	32302,1	34291,6	1989,5	106,16
2. Производственная себестоимоть товарной продукции, тыс. грн.	30680,8	32938,3	2257,5	107,36
3. Производственные затраты на 1 грн. товарной продукции, грн.	0,95	0,96	0,01	101,13
4. Прибыль от реализации товарной продукции, тыс. грн.	1621,3	1353,3	-268	83,47
5. Рентабельность продаж, %	5,02	3,95	-1,07	78,63
6. Финансовый результат от операционной деятельности, тыс грн.	253,1	-170,5	-423,6
7. Финансовый результат от обычной деятельности, тыс. грн.	158,4	-367,9	-526,3
8. Чистая прибыль, тыс. грн.	110,9	-367,9	-478,8
Численность работающих, чел.	58	66	8	113,79
Фонд оплаты труда, тыс. грн.	109,3	174,9	65,6	160,02
Средняя заработная плата, грн.	1884,48	2650,00	765,52	140,62
Выработка товарной продукции на 1 работающего, грн.	556,93	519,57	-37,36	93,29

В таблице 2.1 дан анализ основных технико-экономических показателей. Данные для расчета показателей взяты из следующей отчетности предприятия: товарная продукция, себестоимость товарной продукции, прибыль от реализации товарной продукции, финансовый результат от операционной деятельности, финансовый результат от обычной деятельности, чистая прибыль - форма 2 «Звіт про фінансові результати”; численность работающих, фонд оплаты труда - форма 1-ПВ «Звіт з праці”. По приведенным данным произведен расчет:

а) производственные затраты на 1 грн. товарной продукции = производственная себестоимость товарной продукции / товарная продукция;

б) рентабельность продаж = прибыль от реализации / товарная продукция;

в) средняя заработная плата = фонд оплаты труда / численность работающих;

г) выработка товарной продукции на одного работающего = товарная продукция / численность работающих.

В 2001 году товарная продукция увеличилась на 1989,5 тыс. грн. (6,16%). Производственная себестоимость возросла более значительно - на 2257,5 тыс. грн., что составило 7,36%. Соответственно возросли затраты на 1 грн. товарной продукции на 1 копейку. Так как темпы роста себестоимости выше темпов роста товарной продукции произошло снижение прибыли от реализации товарной продукции на 268 тыс. грн. Рентабельность продаж упала на 1,07%. Это повлекло за собой снижение результата от операционной деятельности (на 423,6 тыс. грн.), финансового результата от обычной деятельности (на 526,3 тыс. грн.) и читой прибыли, остающейся в распоряжении предприятия. В 2001 году предприятие понесло убытки в размере 367,9 тыс. грн.

Фонд оплаты труда в 2001 году вырос на 60,02%. Численность работающих возрасла на 8 человек. Средняя заработная плата по предприятию возрасла в 2001 году на 40,62%. Выработка товарной продукции на одного работающего в 2001 году составила 519,57 тыс. грн., что на 37,36 тыс. грн. меньше, чем в 2000 году.

В целом можно сделать вывод, что предприятие недостаточно эффективно управляло своей деятельность в 2001 году. У предприятия есть возможность более успешно функционировать на рынке фармацевтической продукции, и опыт предыдущих лет показал, что это реально. Управление деятельностью предприятия с целью достижения прибыли является одним из важнейших направлений деятельности менеджеров на сегодняшний день.

В 2000 - 2001 годах фирма "Фарма-Трейдинг" стабильно занимала призовые места среди ведущих операторов фармацевтического рынка области и награждалась грамотами заместителя Главы Донецкой областной государственной администрации в номинациях "Самый стабильный поставщик", "Самая крупная оптовая фирма", "Флагман оптового фармацевтического бизнеса".

Отделения склада функционируют в Автономной республике Крым и в городе Киеве.

Фирма располагает своей транспортной базой.

В штате состоит 65 сотрудников, в том числе 13 специалистов, имеющих фармацевтическое образование, из них 7 провизоров, 6 фармацевтов, 6 бухгалтеров, 6 сотрудников газеты и 40 сотрудников других специальностей.

Предприятие самостоятельно решает вопрос формирования кадров. В основу формирования положен объем выполняемых предприятием работ, задачи и функции структурных подразделений, размер фонда заработной платы.

По сравнению с прошлым отчетным периодом произошли существенные изменения в штатном расписании, а именно, в связи с открытием отделений складов в 2-х городах, увеличен штат сотрудников, обеспечивающих бесперебойную работу структурных подразделений фирмы.

Внимательное отношение к клиентам и профессионализм сотрудников позволили в течение 6 лет установить и поддерживать стабильные партнерские отношения с более чем 240 аптечными учреждениями и предприятиями Украины.

Постоянно повышаются стандарты качества обслуживания клиента: безупречность сопровождаемой товар документации, скорость доставки, своевременное получение информации от компании, профессионализм сотрудников. Постоянно пополняется справочная литература, выписываются специализированные фармацевтические и медицинские издания.

Процесс управления органически связан с получением, переработкой, использованием и хранением информации, поступающей в виде входящей документации. Для упорядочения этой работы на фирме внедрена единая система делопроизводства. Ведутся папки-накопители материалов, используемых в работе с соответствующей регистрацией.

2.2 Финансовый анализ деятельности ООО «Фарма-Трейдинг» и анализ технико-экономических показателей деятельности предприятия

За сучасних умов переходу еконміки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим для забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання та зопобігання їх банкрутству є систематичний та якісний аналіз фінансової діяльності, зокрема аналіз фінансових звітів.

Під фінансовим станом підприємства розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Тобто фінансовий стан - рівень сбалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є однією з головних умов успішного його розвитку в майбутньому періоді. У той же час кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про серйозну загрозу настання його банкрутства.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Він характеризується сукупністю показників, які відображають процес формування і використання фінансових ресурсів підприємства. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті - це кінцеві результати його діяльності. Крім того, фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (тобто плато-, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та та іншими господарюючими суб'єктами.

Отже, фінансовий стан підприємства - це найважливіша характеристика його ділової активності і надійності. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективності діяльності як самого підприємства, так і його партнерів 2.

2.2.1 Анализ имущественного положения предприятия

Для оценки валюты баланса необходимо рассчитать коэффициент изменения валюты баланса по формуле:

(4)

Результат расчета коэффициентов изменения валюты баланса приведен в таблице 2.2.

Таблица 2.2 - Коэффициенты изменения валюты баланса

Дата	Валюта баланса, тыс. грн.	Коэффициент изменения валюты баланса, Квб
01.01.00	7525,8
01.07.00	7817,3	3,9%
01.01.01	10204,9	30,5%
01.07.01	11932,0	16,9%
01.01.02	12409,9	4,0%

Рассчитанные данные свидетельствуют о том, что предприятию удалось значительно увеличить общий капитал. Особенно показательным является 2-е полугодие 2000 года, когда предприятие увеличило свой капитал на 30,5%. Общий коэффициент изменения за два года составляет 64,9 %. Однако, не зная, за счет каких источников произошел такой значительный рост нельзя сделать однозначный вывод о деятельности предприятия. Для оценки произведем горизонтальный и вертикальный анализ баланса предприятия. Он позволит детально рассмотреть причины увеличения валюты баланса и сделать выводы о том насколько такое изменения благоприятно для предприятия. В таблицах 2.3, 2.4, 2.5 приведены данные актива баланса, его вертикальный и горизонтальный анализ.

Таблица 2.3 - Динамика актива баланса за 2000 - 2001 год, тыс. грн.

АКТИВ	код	Дата составления баланса
		01.01.00	01.07.00	01.01.01	01.07.01	01.01.02
1. Необоротные активы
Нематериальные активы:
остаточная стоимость	010	0	0	0	2,2	2,9
первоначальная стоимость	011	3,7	3,7	3,8	5,6	6,7
износ	012	3,7	3,7	3,8	3,4	3,8
Основные средства:
остаточная стоимость	030	186,9	281,5	373,8	460,8	608,5
первоначальная стоимость	031	246,1	367,9	488,4	615,8	843,7
износ	032	59,2	86,4	114,6	155	235,2
Отсроченные налоговые активы	060			31,3	57,6	87,4
Всего по разделу 1	080	186,9	281,5	405,1	520,6	698,8
2. Оборотные активы
Запасы:
производственные запасы	100	31,5	8,3	8,1	19,4	22,8
незавершенное производство	120	12,1	29,5	38,2
товары	140	3007,5	3584,8	3847,2	2184,3	1773,6
Дебиторская задолженность за товары, работы и услуги:
чистая реализационная стоимость	160	3973,1	3689,1	5668,5	9060,5	9714,9
первоначальная стоимость	161	3973,1	3689,1	5668,5	9060,5	9714,9
резерв сомнительных долгов	162
Дебиторская задолженность по счетам:
с бюджетом	170	25,4	6,2	3,3	2,1	2,5
по выданным авансам	180	269	160,6	147,9	62,7	136
Другая текущая дебиторская задолженность	210	1	12,3	0,9	3,4	5,6
Деньги и их эквиваленты:
в национальной валюте	230	13,8	44	84,5	75,5	50,5
Другие оборотные активы	250	5,5	0,9		2,8	3,2
Всего по разделу 2	260	7338,9	7535,7	9798,6	11410,7	11709,1
3. Затраты будующих периодов	270			1,2	0,7	1,3
Баланс	280	7525,8	7817,2	10204,9	11932	12409,2

В таблице 2.3 приведен анализ изменения актива баланса. В течении 2000 - 2001 года произошел рост как оборотных так и необоротных активов. Необоротные активы возросли в основном за счет увеличения первоначальной стоимости основных средств. Оборотные активы возросли за счет увеличения дебиторской задолженности.

Таблица 2.4 - Структура актива баланса в 2000 - 2001 год, тыс. грн.

АКТИВ	код	Структура, %
		01.01.00	01.07.00	01.01.01	01.07.01	01.01.02
1. Необоротные активы
Нематериальные активы:
остаточная стоимость	010	0	0	0	0	0
первоначальная стоимость	011	0	0	0	0	0,1
Износ	012	0	0	0	0	0
Основные средства:
остаточная стоимость	030	2,5	3,6	3,7	3,9	4,9
первоначальная стоимость	031	3,3	4,7	4,8	5,2	6,8
Износ	032	0,8	1,1	1,1	1,3	1,9
Отсроченные налоговые активы	060	0	0	0,3	0,5	0,7
Всего по разделу 1	080	2,5	3,6	4,0	4,4	5,6
2. Оборотные активы
Запасы:
производственные запасы	100	0,4	0,1	0,1	0,2	0,2
незавершенное производство	120	0,2	0,4	0,4	0	0
Товары	140	40,0	45,9	37,7	18,3	14,3
Дебиторская задолженность за товары, работы и услуги:
чистая реализационная стоимость	160	52,8	47,2	55,5	75,9	78,3
первоначальная стоимость	161	52,8	47,2	55,5	75,9	78,3
резерв сомнительных долгов	162	0	0	0	0	0
Дебиторская задолженность по счетам:
с бюджетом	170	0,3	0,1	0	0	0
по выданным авансам	180	3,6	2,1	1,4	0,5	1,1
Другая текущая дебиторская задолженность	210	0	0,2	0	0	0
Деньги и их эквиваленты:
в национальной валюте	230	0,2	0,6	0,8	0,6	0,4
Другие оборотные активы	250	0,1	0	0	0	0
Всего по разделу 2	260	97,5	96,4	96,0	95,6	94,4
3. Затраты будующих периодов	270	0	0	0	0	0
Баланс	280	100	100	100	100	100

Основную долю в активе баланса занимают оборотные активы (более 90%), но их доля постепенно снижается с 97,5% до 94,4% за счет приобретения предприятием основных средств. Отрицательным фактором является постоянный рост дебиторской задолженности и высокая ее доля в активе баланса 52,8% на начало 2000 года и 78,3% на конец 2001 года.

Таблица 2.5 - Изменение актива баланса в 2000 - 2001 году, тыс. грн.

АКТИВ	код	Сумма, тыс. грн.	Изменение, + -
		01.01.00	01.01.01	01.01.02	2000	2001
1. Необоротные активы
Нематериальные активы:
остаточная стоимость	010	0	0	2,9	+0	2,9
первоначальная стоимость	011	3,7	3,8	6,7	+0,1	2,9
износ	012	3,7	3,8	3,8	+0,1	0
Основные средства:
остаточная стоимость	030	186,9	373,8	608,5	+186,9	+234,7
первоначальная стоимость	031	246,1	488,4	843,7	+242,3	+355,3
износ	032	59,2	114,6	235,2	+55,4	+120,6
Отсроченные налоговые активы	060		31,3	87,4	+31,3	+56,1
Всего по разделу 1	080	186,9	405,1	698,8	+218,2	+293,7
2. Оборотные активы
Запасы:
производственные запасы	100	31,5	8,1	22,8	-23,4	+14,7
незавершенное производство	120	12,1	38,2		+26,1	-38,2
товары	140	3007,5	3847,2	1773,6	+839,7	-2073,6
Дебиторская задолженность за товары, работы и услуги:
чистая реализационная стоимость	160	3973,1	5668,5	9714,9	+1695,4	+4046,4
первоначальная стоимость	161	3973,1	5668,5	9714,9	+1695,4	+4046,4
резерв сомнительных долгов	162
Дебиторская задолженность по счетам:
с бюджетом	170	25,4	3,3	2,5	-22,1	-0,8
по выданным авансам	180	269	147,9	136	-121,1	-11,9
Другая текущая дебиторская задолженность	210	1	0,9	5,6	-0,1	+4,7
Деньги и их эквиваленты:
в национальной валюте	230	13,8	84,5	50,5	+70,7	-34
Другие оборотные активы	250	5,5		3,2	-5,5	+3,2
Всего по разделу 2	260	7338,9	9798,6	11709,1	+2459,7	+1910,5
3. Затраты будущих периодов	270		1,2	1,3	+1,2	+0,1
Баланс	280	7525,8	10204,9	12409,2	+2679,1	+2204,3

В 2000 - 2001 году произошел рост почти по всем статьям актива баланса. В 2001 году произошло снижение запасов: незавершенного производства на 38,2 тыс. грн. и товаров на 2073,6 тыс. грн. Значительно возрасла дебиторская задолженность за товары и услуги - на 1695,4 тыс. грн. в 2000 году и на 4046,4 тыс. грн. в 2001 году.

Проведем общий анализ структуры активов предприятия (таблица 2.6).

Таблица 2.6 - Анализ структуры активов ООО «Фарма-Трединг»

Показатель	Уровень показателя	Изменение, + -
	2000 г	2001 г	2002 г	2000 г	2001 г
	01.01	01.07	01.01	01.07	01.01	I	II	I	II
Общая сумма активов, тыс. грн.	7525,8	7817,2	10204,9	11932	12409,2	291,4	2387,7	1727,1	477,2
В том числе:
основной капитал	186,9	281,5	405,1	520,6	698,8	94,6	123,6	115,5	178,2
оборотный капитал	7338,9	7535,7	9798,6	11410,7	11709,1	196,8	2262,9	1612,1	298,4
Удельный вес в общей сумме, %:
основного капитала	2,48	3,60	3,97	4,36	5,63	1,12	0,37	0,39	1,27
оборотного капитала	97,52	96,40	96,02	95,63	94,36	-1,12	-0,38	-0,39	-1,27
Оборотный капитал на 1 грн. основного капитала, грн.

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

дипломная работа "Оптимізація асортименту фармакологічної компанії" скачать

Подобные документы

• Визначення напрямків розвитку підприємства ТОВ "ДАЄРС" на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансової стратегії

  Теоретичні підходи до визначення напрямків розвитку підприємства на основі аналізу його позиції у матриці фінансових стратегій. Загальна характеристика підприємства ТОВ "ДАЄРС". Шляхи покращення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій.
  
  курсовая работа [47,6 K], добавлен 09.01.2011
  

• Формування бізнес-плану. Інноваційний менеджмент

  Розгляд завдань і структури (резюме, характеристика підприємства, ринку збуту, організаційний, фінансовий план, аналіз ризиків, їх страхування) бізнес-плану. Визначення місця і значення інноваційного менеджменту. Побудова мотиваційного механізму компанії.
  
  реферат [180,3 K], добавлен 17.04.2010
  

• Аналіз зовнішнього середовища ЗАТ "АВК"

  Сутність і необхідність проведення аналізу зовнішнього середовища підприємства. Характеристика господарської діяльності ЗАТ "АВК", аналіз факторів макрооточення і мезооточення та рівень їх впливу на організацію. Проведення SWOT-аналізу середовища.
  
  контрольная работа [27,2 K], добавлен 19.08.2010
  

• Формування стратегії розвитку підприємства

  Дослідження підприємства як суб'єкта господарювання. Визначення місії та перспективних цілей діяльності підприємства за допомогою "дерева цілей". Проведення SWOT-аналізу діяльності ЖКУВП "Біатрон-3" з метою вибору стратегії розвитку підприємства.
  
  курсовая работа [742,1 K], добавлен 07.09.2010
  

• Удосконалення формування розподілу прибутку підприємства при зовнішньоекономічній діяльності

  Сутність, класифікація и категорії формування розподілу прибутку. Методологія та правове забезпечення процесу формування розподілу підприємства. Пропозиції щодо вдосконалення формування розподілу підприємства при зовнішньоекономічній діяльності.
  
  дипломная работа [96,5 K], добавлен 15.09.2010
  

• Управління репутацією підприємства: основні фактори впливу на формування та підвищення

  Визначення "формування репутації підприємства". Засади управління цим процесом. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на цю сферу. Основні чинники та етапи підвищення репутації підприємства, характеристики факторів впливу на створення його іміджу.
  
  статья [104,5 K], добавлен 21.09.2017
  

• Аналіз стратегічного менеджменту на підприємстві

  Визначення корпоративної, бізнесової та маркетингової стратегій та регіональної та матричної структур. Аналіз ринків збуту та шляхів виходу з кризового фінансового стану фірми "Трикотажне об'єднання" за допомогою матриці Бостонської консалтингової групи.
  
  контрольная работа [199,6 K], добавлен 03.08.2010
  

• Розробка стратегії маркетингової діяльності ВАТ "Березівські мінеральні води"

  Оцінка маркетингового, кадрового і фінансового зрізів. Характеристика впливу чинників зовнішнього середовища на розвиток фірми. Визначення місій, цілей функціональної стратегії підприємства. Проведення SWOT-аналізу діяльності ВАТ "Берзівські води".
  
  курсовая работа [88,0 K], добавлен 29.01.2010
  

• Застосування методу аналізу ієрархій до задачі про вибір найкращого варіанту будівництва стадіону

  Прийняття рішень в умовах невизначеності. Групи показників, що характеризують визначені якості майбутнього стадіону. Побудова ієрархічної структури моделі проблеми. Розрахунок узгодженої матриці. Матриця попарних порівнянь і параметри узгодженості оцінок.
  
  курсовая работа [937,5 K], добавлен 28.08.2012
  

• Аналіз стратегічного планування діяльності підприємства на прикладі ПАТ "Укртелеком"

  Загальна характеристика підприємства ПАТ "Укртелеком". Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища на ринку телекомунікацій. Проведення SWOT-аналізу. Визначення стратегій і місії підприємства зв'язку. Формулювання та визначення цілей організації.
  
  курсовая работа [120,4 K], добавлен 24.08.2014
  

Другие документы, подобные "Оптимізація асортименту фармакологічної компанії"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам