Організація та управління системою франчайзингу: іноземний досвід, застосування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Херсонський економічно-правовий інститут

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Організація та управління системою франчайзингу: іноземний досвід, застосування в Україні

ДИПЛОМНА РОБОТА

Розробив: О.О. Гаран

Керівник: Ю.П. Яковлєв

Нормоконтроль: О.М. Соболь

Херсон 2003

РЕФЕРАТ

Дипломна робота на тему “Організація та управління системою франчайзингу: іноземний досвід, застосування в Україні” спрямована на визначення основних напрямків вдосконалення та підвищення ефективності франчайзингових операцій, запроваджених на підприємстві, що працює у сфері громадського харчування.

Основною метою роботи є вивчення основ використання франчайзингових операцій на підприємствах, їх вдосконалення в умовах розвитку ринкової економіки в Україні, вивчення міжнародного досвіду, пошук шляхів удосконалення методів управління підприємством, що працює у сфері франчайзингу.

Базовим методом дослідження обрано системний аналіз як найбільш ефективну методику вивчення сучасних економічних процесів і явищ. Для здійснення аналізу в роботі використовується комп'ютерна програма Microsoft Excel. На підставі результатів аналізу в дипломній роботі розроблено типовий бізнес-план підприємства - франчайзи. Фінансові розрахунки щодо прогнозних показників діяльності підприємства виконані за допомогою програми Project Expert.

Значимість отриманих результатів полягає у тому, що якщо керівництво “Країни смажених курчат” займеться запровадженням нових форм і методів обслуговування населення, то підприємство має непоганий шанс не тільки зберегти основну частку об'ємів надання послуг ( шляхом застосування нових видів послуг ), але й поліпшити свої фінансові результати.

Керівник роботи - доц., к.е.н. Яковлєв Ю.П.

Дипломна робота складається з чотирьох глав, її загальний обсяг - 88 сторінок. Робота містить 18 таблиць, 4 малюнків та має 2 додатка. При написанні дипломної роботи використатано 39 літературних джерел

ЗМІСТ

ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФРАНЧАЙЗИНГУ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

1.1 Сутність франчайзингу як інноваційної форми ведення бізнесу

1.2 Види франчайзингу

1.2.1 Товарний франчайзинг

1.2.2 Виробничий франчайзинг

1.2.3 Діловий франчайзинг

1.3 Переваги та недоліки франчайзингових відносин

1.4 Правове забезпечення організації франчайзингу

1.5 Сучасний стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні

1.6 Огляд літературних джерел з питань франчайзингових відносин

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ “КРАЇНА СМАЖЕНИХ КУРЧАТ”

2.1 Загальна характеристика об'єкту дослідження - кафе швидкого обслуговування “Країна смажених курчат”

2.2 Економічний аналіз діяльності підприємства

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

3. РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ ВІДНОСИН

3.1 Розробка типового бізнес-плану підприємства - франчайзи (на прикладі кафе швидкого харчування “Країна смажених курчат”)

3.1.1 Практичні рекомендації щодо розробки бізнес-планів

3.1.2 Типовий бізнес-план підприємства - франчайзи (на прикладі кафе “Країна смажених курчат”)

3.2 Розробка практичних рекомендації щодо застосування франчайзингових відносин на українських підприємствах

3.3 Розробка пропозицій щодо вдосконалення системи менеджменту та маркетингу підприємства - франчайзи

4. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОХОРОНИ ПРАЦІ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Здійснення економічних перетворень в України, направлених на побудову соціально орієнтованого ринкового господарства, появу нових структур суспільного виробництва; розвиток альтернативних форм власності викликало необхідність нетрадиційних для народного господарства нашої країни методів виробничої та торговельної діяльності. Процес змін, що спостерігається в даний час в Україні, проникнув в усі сфери економічного життя. Однією з таких форм є застосування такої форми міжнародного співробітництва, як франчайзинг. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки чи продукції послуг споживачу, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних і фінансових засобів і зусиль різних підприємств. Таким чином актуальність теми полягає в необхідності вивчення системи франчайзингових відносин для застосування їх на вітчизняних підприємствах як альтернативної форми ведення бізнесу..

Метою дипломної роботи є розробка основних методологічних та організаційних основ використання франчайзингових операцій на підприємствах, їх вдосконалення в умовах розвитку ринкової економіки в Україні, вивчення міжнародного досвіду, пошук шляхів удосконалення методів управління підприємством, яке працює в сфері франчайзингу.

Для виконання вказаної мети поставлені наступні задачі:

- визначити основи методики та організації процесу використання франчайзингових операцій в Україні та за кордоном;

- провести аналіз правового забезпечення франчайзингових операцій;

- визначити основні напрямки вдосконалення та підвищення ефективності франчайзингових операцій ;

- провести аналіз ефективності запровадження франчайзингу на підприємстві, яке працює у сфері громадського харчування;

- визначити напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства, та дослідити доцільності їх впровадження на досліджуваному підприємстві.

Предметом дипломної роботи є методика та організація франчайзингових операцій та розробка напрямів підвищення прибутковості підприємства. В якості об'єкту роботи обрано кафе “Країна смажених курчат”.

Теоретичною основою дослідження є Закони України та, та інші законодавчі акти з організації експортно-імпортних операцій та франчайзингових відносин в Україні. Базовим методом досліджень обрано системний аналіз як найбільш ефективну методику вивчення сучасних економічних явищ і процесів. Для здійснення розрахунків в дипломній роботі застосуються комп'ютерні програми Microsoft Excel та Project Expert.

При написанні роботи були вивчені праці вітчизняних авторів, таких як Петухов Р.М, Мних Є.В. Бандурка А.М та зарубіжних економістів - Г.Форд, А. Майлер, С. Силинг, Стенворд Д., Смит Б.. У зазначених матеріалах вивчено досвід організації та виконання франчайзингових операцій як у вітчизняній економіці так і у країнах з розвиненою ринковою економікою, а також розглянуто методики проведення аналізу економічної та фінансової діяльності підприємства.

Відповідно до мети і завдань зазначених вище структурна побудова дипломної роботи є наступною.

У першому розділі розкриваються теоретичні та методологічні основи франчайзингу. А саме, розглянута сутність та історія виникнення франчайзингу як альтернативної форми ведення бізнесу, вивчені основні види франчайзингу, розглянуто його переваги та недоліки та дослідженню правову базу здійснення франчайзингових відносин.

Другий розділ роботи присвячено дослідженню умов господарювання підприємства громадського харчування “Країна смажених курчат”. У відповідності до завдань дипломної роботи в другому розділі проведено економічний аналіз діяльності підприємства та аналіз фінансової стійкості об'єкту дослідження.

Третій розділ дипломної роботи носить проектно-рекомендаційний характер. З метою обґрунтування доцільності запровадження франчайзингових відносин на вітчизняних підприємствах в третьому розділі роботи розроблено типовий бізнес-план підприємства - франчайзи. Для спрощення процедури застосування франчайзингу в роботі наведено ряд практичних рекомендацій щодо його впровадження на українських підприємствах. З метою підвищення прибутковості діяльності об'єкту дослідження - підприємства “Країна смажених курчат” в роботі розроблено комплекс заходів щодо удосконалення системи менеджменту та маркетингу на підприємстві.

Четвертий розділ дипломної роботи присвячено дослідженню стану організації безпеки життєдіяльності, охорони праці та охорони навколишнього середовища на аналізуємому підприємстві.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФРАНЧАЙЗИНГУ: СУТНІСТЬ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРЕСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

1.1 Сутність франчайзингу як інноваційної форми ведення бізнесу

Франчайзинг, як система договірних відносин щодо інтеграції господарської діяльності великих і малих фірм у галузі розподілу продукції та послуг, набув значного поширення в країнах з розвиненою ринковою економікою в останні десятиріччя. Так, зокрема, франчайзинг широко застосовується в США, Японії, Австралії, Великобританії, Нідерландах та інших країнах Західної Європи.

Франчайзинг (від англ. franchising - повноваження, привілей) означає підприємницьку діяльність, засновану на угоді між великою корпорацією (франчайзером) та невеликим, як правило, самостійним підприємством (франчайзі або підприємство-оператор), згідно з якою підприємство франчайзер зобов'язується надати право використовувати свої об'єкти виключної інтелектуальної власності.

Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції чи послуг споживачу, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних і фінансових засобів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може розглядатися також і як угода, при якій виробник чи одноособовий розповсюджувач продукту чи послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції чи послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на одержання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій.

Схема організації класичного франчайзингу представлена на малюнку 1.1.



Мал.1.1 Схема організації класичного франчайзингу

На Заході найбільша кількість фірм, що працюють за системою франчайзингу, зосереджена в таких сферах: мережа ресторанів та кафе, продуктових магазинів, будівельна і реконструкційна діяльність, автосервіс.

Першим прикладом франчайзингу в США можна вважати законодавче надання прав частині бізнесу в таких сферах, як залізниці і банки. Отримане від уряду виключне право давало стимул приватному бізнесу вкладати значні капітали в розвиток цих підприємств, хоча в даному випадку і зберігався певний державний контроль за роботою залізниць і банків. При цьому надавалися певні привілеї тим, хто міг забезпечити необхідні послуги. Наприклад, передача права на землекористування особі, що забезпечить постачання армії, чи передача повноважень визначеній особі на збір податку від імені уряду.

Ще більш цікаві приклади використання франчайзингу приватним бізнесом були в 50-х роках XIX сторіччя, коли в США були надані виключні права виготовлювачам. У цей час ряд великих підприємств, наприклад, компанія Зінгер, франчайзирують право на продаж своїх виробів (швейних машин) по всій території США.

Одна з перших успішних франчайзингових систем була застосована компанією General Motors. У 1898 році молода компанія, що не має досить наявного капіталу, необхідного для відкриття магазинів, початку продаж парових двигунів через систему дилерів. Ця система донині залишається основним способом продажу автомобілів.

Одними з перших франчайзерів виявилися власники магазинів із продажу велосипедів і магазинів із продажу промислових товарів. У багатьох країнах особливо швидко почала розвиватися франчайзингова система створення готелів і ресторанів. Цьому сприяла поява в США закону про товарний знак. Підприємство-виробник продукції, робіт чи послуг, що мало серед конкурентів свої індивідуальні особливості, досить високу репутацію якості обслуговування, на визначених умовах здобувало товарний знак (торгову марку). Власником товарного знаку могли бути видані ліцензії іншим фірмам на визначений відрізок часу, протягом якого власник контролює якість товарів чи послуг, продаваних під його товарним знаком.

Одним з найбільш наочних і переконливих прикладів розвитку і становлення франчайзингової системи є діяльність всесвітньо відомої фірми Мак-Дональдс, що у даний час може розглядатися як безперечний лідер в індустрії швидкого обслуговування.

Успіх Мак-Дональдс обумовила, у першу чергу, фанатична віра в ідею забезпечення високого рівня якості обслуговування. У той час, коли інші франчайзери просто дублювали основні напрямки свого бізнесу. компанія Мак-Дональдс послідовно поліпшувала кожен аспект своєї діяльності.

Аналогічні підприємства швидкого обслуговування стали з'являтися у великій кількості. Кожний з цих бізнесменів має свою торгову марку, що підтримує по всій створеній мережі франчайзингу. Багато бізнесменів, зрозумівши і прийнявши цей напрямок бізнесу, сталі приєднуватися до нього.

Найвищий підйом у розвитку франчайзингу продовжувався протягом наступних десятиліть до кінця 80-х років. У 1984 році майже третина обсягу продажу у всіх магазинах США (близько 500 млрд. доларів)- була реалізована через франчайзингові фірми.

Франчайзинг створює 13 % національного багатства у валовому національному продукті-це в три рази більше, ніж торгівля автомобілями. Як роботодавець, франчайзинг представляє понад 7 мільйонів робочих місць. Причому дуже багато з них для некваліфікованих робітників, що не мали іншої можливості знайти роботу. За даними міністерства торгівлі США реалізація товарів і послуг компаніями, що працюють по системі франчайзингу, зростає на 10 % щомісяця протягом останніх 12 років. Ця тенденція повинна зберегтися і після 2000 року, коли половина всієї роздрібної торгівлі буде приходитися на частку франчайзингу. Франчайзинг довів свою високу ефективність і життєздатність і в умовах економічного спаду середини 70-х років. Тим більше міцним і затвердженим стало положення франчайзингових компаній з початку 80-х років, коли в період президентства Р. Рейгана США переживали підйом економіки. В американській літературі приводилися такі статистичні дані: у ці роки в США кожні 6,5 хвилини відкривалося франчайзингове підприємство.

Американський франчайзинг, маючи великий внутрішній досвід, рушив за кордон, щоб пустити паростки на інших ринках. Багато компаній продали свої франшизи в інших країнах., а деякі з них швидкими темпами поширюють свою міжнародну мережу.

В даний час більш 35 % американських фірм і їх франчайзі володіють більш ніж 32 000 торговими підприємствами інших країнах.

Бурхливий розвиток франчайзингу спостерігається в Канаді, Західній Європі, державах східного регіону (колишній соціалістичний табір), Австралії, країнах регіону Карибського моря. Франчайзери з інших країн, у свою чергу, придивляються до ринку США. Очевидно, міжнародний франчайзинг найближчим часом буде розвиватися ще більш швидкими темпами. Франчайзери шукають потенційних франчайзі в закордонних країнах, а багато приватних осіб і фірм активно шукають франчайзерів з інших країн, щоб придбати їхню ліцензію і права і при їхній фінансовій підтримці, на їхній технології виробництва й обслуговування робити свій прибутковий бізнес.

1.2 Види франчайзингу

Товарний франчайзинг.

Перші франчайзинги стали популярними на початку нинішнього століття саме як спосіб продажу машин і бензину. У той період часу франчайзинги були створені на рівні розподільників (дистриб'юторів). Такий підхід давав гарантію виробникам у тому, що їхні товари потраплять до покупців точно в такому виді, у якому вони були створені. При цьому ім'я і торгова марка компанії одержували широке поширення і приносили усі вигоди споживачам. В даний час автомобільні компанії і компанії, що виробляють бензин, відповідно до американських законів не вважаються франчайзерами, тоді як багато інших компаній широко користаються франчайзингом як способом поширення і розподілу своїх товарів. У США такий спосіб ведення бізнесу, при якому франчайзі купують у провідної компанії право на продаж товарів з її торговою маркою, називається товарним франчайзингом. В даний час цей вид франчайзингу використовується декількома компаніями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари і послуги не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорію.

Сюди можна віднести практично будь-якого виробника, що володіє товаром, захищеним торговою маркою. Укладається договір про постачання товару й умови продажу, плюс права виробника товару, захищаються законом про авторське право. Сюди можна віднести фірмові магазини, чи власниками співвласниками яких є резиденти України. Особливо це стосується ринку електротоварів, обчислювальної техніки і програмного забезпечення. Багато торгових фірм спеціалізуються на продажі товару, захищеного торговою маркою, але від франчайзингу там залишається дуже мало, скоре це взаємини, регульовані законом про авторські права, патентним законодавством і т.д.

Ринок виробництва, зв'язаний із франчайзинговими відносинами в Україні в основному знаходиться в ніші виробництва програмного забезпечення, зборки і продажі комп'ютерів. В основному це викликано технологічним відставанням від заходу в сфері виробництва мікросхем.

В Україні з'явилися уже свої brand-name'и, компанії, що займаються зборкою з імпортних комплектуючих комп'ютерів і розробкою програмного забезпечення. Серед низ можна виділити: ВІСТ (зборка, продаж комп'ютерів через дилерські мережі), компанії типу R-Style (розробка програмного забезпечення, зборка комп'ютерів, продаж імпортних brand-name комп'ютерів, продаж ліцензійного програмного забезпечення, створення власних салонів-магазинів. Компанії, які займаються тільки розробкою програмного забезпечення ( 1С ). До речі, діяльність 1С дуже цікава з погляду їхнього підходу.

1С:ФРАНЧАЙЗІНГ являє собою мережа підприємств, що здійснюють комплексні послуги по автоматизації облікової й офісної роботи. Допомога у виборі програмних засобів, продаж програмних продуктів, доставка, установка, настроювання, упровадження, обслуговування, консультації, навчання користувачів. Вони постаралися дійсно запропонувати новий вид послуг на ринку програмного забезпечення

Фірми - франчайзи працюють під єдиною маркою “1С:Франчайзінг”, мають у своєму складі атестованих фірмою “1С” фахівців, гарантують висока якість виконання стандартного набору послуг. Франчайзингова мережа “1С” сформована на базі колективів, що мають досвід не тільки продажів програмних продуктів, але також і до-, і після продажного обслуговування клієнтів. Завжди в наявності програмні продукти асортиментного мінімуму.

У фірм - ”1С:Франчайзи” завжди є в наявності програмні продукти асортиментного мінімуму. У нього входять бухгалтерські програми фірми “1С”, а також найбільш популярні програмні продукти українських і закордонних фірм, необхідні при автоматизації офісу. Усі закордонні програми, включені в асортиментний мінімум, представлені русифікованими версіями. Бухгалтерські програми “1С”:

1С:Бухгалтерія: базова, ПРОФ, мережна, “клієнт-серверна”, DOS, Windows, Windows 95, Windows 98-2000, Macintosh 1C:Зарплата Офісні програми інших фірм: Операційні оболонки: Norton Commander, Windows Операційні системи: Windows 98 Текстові процесори: Лексикон, Word, AmiPro Табличні процесори: Lotus 1-2-3, Excel

Партнери 1С можуть використовувати символіку “1С” у рамках діяльності, обмеженої договором франчайзингу; одержують спеціальну рекламну підтримку в центральній пресі, на виставках і ін.; одержують компенсацію витрат на регіональну рекламу; одержують спеціальну методичну робочу інформацію; одержують можливість разом з фірмою “1С” працювати на великих комп'ютерних виставках; мають більш високі знижки на здобуваються у фірмі “1С” програмні продукти, у порівнянні з дилерами і постійними партнерами; мають можливість безкоштовно атестувати своїх співробітників на фірмі “1С”; безкоштовно проходять навчання, одержують консультації у фірмі “1С” по програмних засобах і питанням франчайзингової діяльності; регулярно одержують актуальну технологічну інформацію, для практичної роботи з клієнтами.

Фірма “1С” запрошує організації і часток підприємців, готових робити послуги по установці і супроводу бухгалтерських продуктів “1С” і інших програмних продуктів, включених в асортиментний мінімум.

Після висновку договору франчайзи повинний підтвердити кваліфікацію своїх фахівців, атестувавши їх у фірмі “1С”.

Приклад цієї компанії дуже показовий для України, де розвиваються в основному за рахунок інтелектуальних ресурсів персоналу, ґрунтуючись саме на цьому через обмеженість в інвестиціях.

1.2.2 Виробничий франчайзинг

Цей вид франчайзингу найбільше широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожний з місцевих чи регіональних разливочних і пакувальних заводів є франчайзи від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати й інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розпивочним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складеними продуктами і розливають у чи пляшки банки для розподілу по місцевих дилерах. Саме собою зрозуміло, що товар у Нью-Йорку не повинний відрізнятися від товару в Сан-Франциско.

За даною схемою працюють основні виробники прохолодних напоїв (Coca-Cola, Pepsico, Shweppes), компанії по виробництву продуктів харчування Mars, Nestle, Danone, компанії по виробництву косметики і побутової хімії: Henco, J&J, Procter&Gamble. Більшість цих компаній крім чисто франчайзингових відносин стають співвласниками, інвесторами.

1.2.3 Діловий франчайзинг

Діловий франчайзинг є найбільш популярним способом франчайзингу. При цьому способі франчайзер продає ліцензію приватним чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, чи кіосків цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.

Діловий франчайзинг відрізняється від торгового тем, що основним предметом франшизної угоди є передача технології (ноу-хау) і ліцензії на її використання. Франчайзер у цьому випадку поставляє франчайзі товари чи послуги для їх реалізації клієнтам. Однак він може брати за договором на себе функції забезпечення франчайзі визначеними матеріалами (устаткування, упакування, ділові бланки та інші аксесуари бізнесу). Але також, як і в товарному франчайзингу, в угодах докладно обмовляються зобов'язання франчайзера по рекламі, організації справи і навчанню франчайзі.

Однієї з перших ластівок ділового франчайзингу було відкриття першого ресторану швидкого харчування світовий франчайзингової системи Мак-Дональдс. У даний момент тут можна спостерігати дуже активний розвиток цієї франчайзі, відкриття нових закусочних і т.д.

Діловий франчайзинг є найбільш популярним способом франчайзингу. Так само він пропонує величенну кількість варіантів співробітництва у всіх областях бізнесу. При цьому способі франчайзер продає ліцензію приватним чи особам іншим компаніям на право відкриття магазинів, чи кіосків цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.

Одним з випробувачів діловий франчайзингової системи організації бізнесу в Херсоні стала мережа ресторанів швидкого харчування «Країна смажених курчат». Наступний розділ бакалаврської роботи буде цілком присвячений питанням становлення саме такої форми бізнесу в умовах вітчизняної економіки.

В останні роки класична модель франчайзингу (мал.1.1.) змінилася в напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з найменшими витратами. Основні різновиди варіантів класичного франчайзингу: регіональний франчайзинг, субфранчайзинг, франчайзинг, що розвивається, представлені на малюнках 1.2, 1.3 та 1.4. У кожнім з цих випадків франчайзі одержує всі переваги, що звичайно зв'язані з франчайзингом: використання торгової марки і логотипа франчайзера, системи його бізнесу, первісне навчання, вибір місця, підтримка і т.д.

Основні відмінності їхній друг від друга полягають у наступних характеристиках:

- тривалість відносин франчайзера і франчайзи,

- до кого франчайзі може звертатися за підтримкою,

- кому він платить установлені внески.

Мал.1.2 Схема організації регіонального франчайзингу

Вибираючи регіональний франчайзинг, франчайзер вирішує охопити своєю діяльністю якийсь географічний район, яким може бути столична область, чи штат країна. Усвідомлюючи, що він можливо, не має такі чи засоби колективом, щоб розвиватися так швидко, як хотілося б, він спирається на підтримку головного франчайзі. У свою чергу, головний франчайзи має право не тільки підбирати нових франчайзі у своєму географічному районі, але і забезпечувати їхнє первісне навчання, та інші послуги, що звичайно робить сам франчайзер. Головний франчайзі однак включений у поділ платежів і найчастіше внесків у рекламний фонд. Він користається всіма благами, що звичайно дає франчайзинг, для цього він теж платить ліцензійні внески, а також внески на рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт між франчайзером і головним франчайзі встановлює, що очікується від кожної сторони і який визначений період франчайзі буде виконувати цю специфічну роль. У відповідь на первісну сплату франчайзеру внесків за діяльність на винятковій території ринку головний франчайзі в майбутньому одержує від франчайзера роялті, величина яких залежить від частки в загальному обсязі реалізації тих нових франчайзі, яких він втягнув у цю франчайзингову систему. На відміну від інших методів цей метод вигідний для всіх сторін, тому що головний франчайзі - виборна особа, і він повинний одержувати підтримку протягом усього часу співробітництва, а це вигідно і франчайзеру.

Мал. 1.3 Схема організації субфранчайзингу

У субфранчайзингу субфранчайзер також освоює якусь визначену територію і забезпечує первісне навчання, вибір приміщення і т.д. Різниця тільки в тім, що франчайзи працює прямо із субфранчайзером на довгостроковій основі і має дуже обмежений контакт із франчайзером. Він платить роялті і рекламні внески субфранчайзеру, що, у свою чергу, частину цих грошей платить франчайзеру.

Субфранчайзер, таким чином, стає франчайзером на своїй території і франчайзи залежить від його довгострокової підтримки. Те, що субфранчайзер може мати не обмежені засоби, управлінські і маркетингові здібності, відіб'ється на франчайзи. Отже, потенційний франчайзи повинний дуже ретельно вибирати суб-франчайзінговие відносини, тому що він залежить від ділової і життєвої хватки як франчайзера, так і субфранчайзера.

Мал. 1.4 Схема організації франчайзингу, що розвивається

В угоді по розвитку території франчайзер передає ексклюзивні права на розвиток якогось географічного району групі франчайзерів. Інвестори, у свою чергу, або розвивають свої власні франчайзери, якими вони володіють на цій території, або підбирають франчайзі. В останньому випадку положення інвестора як власника обмежено. У відповідь на право розвитку ексклюзивної території особа, що володіє цим правом, платить франчайзеру внески і зобов'язаний відкрити визначена кількість крапок в обговорений період часу. Власники відкритих франчайзі платять роялті і рекламні внески безпосередньо франчайзеру. Особа, що володіє ексклюзивними правами, не має частки в цих внесках, його частка є тільки в рентабельності індивідуальних франчайзі, які він відкрив.

1.3 Переваги та недоліки франчайзингових відносин

Франчайзинг відкриває широкі можливості для бізнесмена. Ця система дозволяє здійснювати успішний бізнес, навіть якщо він і невеликий, дає йому великі можливості для розвитку, не приносячи в жертву прав власності.

Використовуючи франчайзинг, франчайзер прагне одержати вигоди від широкого і швидкого розширення свого бізнесу, не прибігаючи до кредитів і не беручи на себе серйозні фінансові зобов'язання. Чим більше він сприяє успіху франчайзингу, тим на більший доход у виді роялті він може розраховувати. Щоб забезпечити такий успіх, важливо надати франчайзи стандартизовану систему обліку і виконання ділових операцій, а також зберегти контроль над оформленням торгової точки, місцем надання послуг, устаткуванням і постачаннями.

Франчайзинг дозволяє виробникам здійснювати більший контроль над умовами реалізації своєї продукції в порівнянні з тим, що вони могли б здійснювати, якби використовували один з каналів реалізації, де відсутній такий тісний взаємозв'язок з чи агентами представниками.

Франчайзинг дає підприємцю можливість почати власну справу, користаючись досвідом, знаннями і підтримкою з боку того, хто надає франшизу. Створюючи нове підприємство, підприємець часто не упевнений, що йому буде супроводжувати успіх.

За допомогою франшизи підприємець (бізнесмен) одержує відповідну підтримку і при реалізації продукції, а крім того має право скористатися ім'ям компанії (часто і торговою маркою), що володіє гарною репутацією на ринку. Однак не слід думати, що бажання мати свою власну справу і вступ у відносини франчайзингу,--це просте рішення проблеми. Тут варто враховувати можливі фактори ризику, що розглядаються нижче.

Із самого початку франчайзингового підприємства ділові і юридичні аспекти тісно зв'язані. Наприклад, відразу після того, як зроблена пропозиція про франчайзинг, назва і торгова марка, що будуть використовуватися, повинні бути зареєстровані. Ці дії будуть тільки початком постійної уваги за незаконним використанням торгової марки.

Гарна репутація, завойована продуктом, з часом здобуває значну цінність. Це одна з цінностей, що здобуває франчайзі, купуючи франчайзинг. Це тільки один приклад тісного зв'язку між бізнесом (вартістю франчайзингу) і юридичними факторами (захист торгової марки), що маються в кожній торговій системі.

Однією з основних переваг покупки франшизи є те, що підприємець одержує можливість позбутися від головного болю, зв'язаної з початком нового бізнесу на порожнім місці. Франчайзер, як правило, представляє план з чіткими інструкціями з приводу організації підприємства. При цьому йому даються рекомендації з розміщення підприємства, якщо ці питання не визначені заздалегідь. При наданні франшиз на роздрібну торгівлю в багатьох випадках, як, наприклад, це робить компанія Мак-дональдс, проводяться маркетингові дослідження, головною метою яких одержання впевненості в тім, що нове підприємство досягне поставлених перед ним цілей. Оцінка інтенсивності попиту, особливостей міської інфраструктури, демографічних тенденцій, графік росту ділової активності в регіоні, рівня конкуренції і т.п. є важливої складової при ухваленні рішення про тім, де розмістити підприємство. Часто франшиза припускає наявність визначеного імені, що дає підприємцю досить швидке визнання у визначеному ринковому просторі. Це, природно, не гарантує успіху, але забезпечує умови для початку підприємницької діяльності з позитивною репутацією.

Погоджуючись на контроль з боку франчайзера по багатьом питанням організації ведення бізнесу, підприємець одержує визначені переваги, оскільки завдяки цьому в нього з'являється можливість витягти користь з чужої багаторічної практики проб і помилок, придбати готовий досвід у цих найважливіших сферах.

Велике значення у веденні й успіху справ має реклама. При звичайних умовах організація широкої реклами в пресі і на телебаченні по кожної окремий франшизі представляється справою досить дорогим. Однак у системі франчайзингу цілком можливе об'єднання підприємців, і при внесенні частки кожним з них відповідно до обсягу діяльності така організація в цілому в стані проводити широку рекламу в пресі для зміцнення репутації фірми. Разом з тим кожен франчайзі може згодом направити зусилля на просування товарів на своїй території в межах, обкреслених угодою про франшизи.

При державному регулюванні господарської діяльності шляхом ліцензування й оподатковування серйозне значення має організація керування бізнесом. При укладанні франчайзингового угоди даються поради по керуванню, надається інформація про податки й інші аспекти діяльності компанії. Так, підприємцю - франчайзі передаються добре зарекомендовані управлінські рішення, орієнтовані на успіх, що зумовлюють його процвітання.

Ключ до успішного розвитку франчайзингової системи - гарні відносини співробітництва між франчайзером і франчайзі. Франшиза, що була продана тільки з метою одержання плати, зазнає невдачі. Франчайзери, що не залишать для франчайзи надії на одержання достатнього доходу, також зазнають невдачі.

У франчайзингу немає місця проходимцям і шахраям, і їх не повинно бути. І дійсно, більшість відомих у світі франчайзерів у даний час створюють надійний бізнес для себе і своїх франчайзі. Франчайзинг дозволяє бізнесменам розвиватися більш швидко, чим будь-яка інша система, у цьому його величезне достоїнство. Франчайзинг -- перевірена система розвитку, і ніяка інша система не може з нею суперничати по ефективності.

У той же час франчайзинг дозволяє використовувати енергію, таланти й амбіції людей, що не виконували би роботу в традиційних умовах наймання, і роботу в чужому бізнесі.

Дослідження, проведені американськими вченими в області франчайзингу, свідчать про те, що при відкритті маси нових компаній, половина з них припиняє існування через 2--3 роки, а вже через 5 років рівень банкрутств досягає 70 %. Це поганий показник для незалежного бізнесу.

Відомо, що франчайзинг - абсолютна протилежність цієї сумної статистики. За даними міністерства торгівлі США тільки 4 % компанії, що працюють у системі франчайзингу, закриваються щороку. У ці 4% входять і ті, що просто згорнули свою діяльність, а також були реорганізовані чи мали багато інших причин для закриття, що не мають нічого загального з банкрутством.

Загальне дослідження, проведене міжнародної франчайзинговою асоціацією, показало, що серед її членів кількість банкрутств складає менш 1%.

Вигоди з об'єднання зусиль у бізнесі витягти непросто. Коли люди співробітничають, це дає не тільки корисний ефект, але і створює визначених труднощів і обмеження, що випливають із системи співробітництва. Кожен партнер повинний підкорити себе загальній меті, загальним правилам, загальним домовленостям, тобто свої інтереси погоджувати з інтересами й іншою стороною.

Для людей з характером підприємця таке підпорядкування справа дуже хворобливе. Той, хто все-таки зважується на роботу в системі франчайзингу, повинний дуже ретельно продумати всі шанси майбутніх відносин, форми їхнього встановлення і здійснення, усі можливі витрати. які неминуче будуть передувати очікуваним вигодам. Потрібно так побудувати відносини, щоб витрати звести до мінімуму, а до максимуму. При цьому справа повинна бути вигідним обом сторонам інакше воно не протримається скільки-небудь довго.

Основні переваги та недоліки франчайзингових відносин для обох сторін узагальнені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Переваги та недоліки франчайзингу

	Франчайзер	Франчайза
Переваги	швидке розширення бізнесу на нових ринках з мінімізацією власних витрат; зниження ризику, оскільки власний капітал бере участь в розширенні справи в мінімальній формі; звільнення від необхідності оперативного управління; отримання додаткових прибутків за рахунок виплат франчайзи	можливість почати власну справу у випробуваній “ніші”; використання відомої торгової марки; мінімальні витрати на рекламу і просування; допомога франчайзера (первинне навчання веденню бізнесу, навчання персоналу, консультації з питань у правління та маркетингу тощо); полегшення доступу до кредитних ресурсів, оскільки франчайзер може виступати гарантом по кредитах
Недоліки	необхідність копіткої роботи з франчайзи, від яких фактично залежить успіх бізнесу загалом; деяка складність припинення відносин з франчайзи, який не відповідає правилам системи; негативний вплив погано працюючих франчайзи на імідж марки і результати інших франчайзи; трудність збереження конфіденційності; можливість відходу особливо успішних франчайзи в зовсім самостійний бізнес	менше економічної свободи, обмеження ініціативи; неможливість швидкого виходу з бізнесу, оскільки договір франчайзингу звичайно укладається на відносно великий термін; необхідність співпраці всіх франчайзи системи; залежність від фінансової стабільності франчайзера і репутації товарного знаку

1.4 Правове забезпечення організації франчайзингу

Найважливішим елементом системи франчайзингу є угода про франшизу. Саме вона визначає весь характер і технологію взаємин франчайзера і франчайзи, тому, вирішуючи питання про вступ у бізнес через франчайзинг, необхідно гранично чітко уявляти собі яку роль, зіграє конкретний зміст цього документа.

Законодавство ні в Україні, ні в інших країнах світу не виділяє угоди про франшизу як особливий вид договорів, таких, як, наприклад, договір купівлі-продажу, договір оренди, договір підряду і т.д. Юристи звичайно розглядають цей договір як гібридну форму, що сполучить у собі елементи ліцензійної угоди і дистриб'юторського договору.

Безсумнівно, у ньому є і те, і інше. У той же час зміст угоди, як правило, істотно ширше, оскільки відносини між франчайзером і франчайзи набагато різноманітніше. Тому більш точно суть цього договору виражається в понятті «договір про співробітництво".

В усіх випадках предметом угоди про франшизу є право на використання імені, регуляції і способів ведення бізнесу, що є у франчайзера і зарекомендували себе на ринку.

Якими б ні були різні сфери бізнесу, що ведеться на умовах франчайзингу, предметом угоди завжди є передача прав і можливостей ефективного ведення бізнесу, якими розташовує франчайзер і які відсутні у франчайзи.

Може виникнути питання: чому ж франчайзі не запозичають ці можливості (технологію, рекламні вивіски, методи організації і керування), просто вивчивши їхнім методом спостереження і не прибігаючи до висновку договору? Чому сотні тисяч підприємців погоджуються платити за право користування системою франчайзера навіть у тих нерідких випадках, коли вони знають її у всіх деталях?

Відповідь на ці питання дає поняття ,,промислова власність". Воно охоплює широке коло об'єктів: винаходу, товарні знаки і знаки обслуговування, промислові зразки, досвідчені моделі, фірмові найменування і вказівки чи походження найменування місця походження товарів. Саме тому, що вони захищені й у випадку неправомірного запозичення права власності на ці об'єкти його можна захистити в судовому порядку, потенційні франчайзи змушені укладати договір і діставати права користування відповідними об'єктами промислової власності за плату.

Таким чином, укладаючи договір про франшизу, потрібно насамперед визначити, який саме об'єкт промислової власності буде переданий від франчайзера до франчайзи і чи дійсно він захищений від несанкціонованого використання і може бути предметом продажу.

Правда, існують зразкові форми договорів на покупку-продаж патентних ліцензій, безпатентних ліцензій, який можна скористатися як прототипами при складанні франшизного угоди, але інтереси кожної зі сторін будуть більш надійно захищені, якщо в підготовці угоди буде використана допомога досвідченого юриста. Варто звернути особливу увагу на такий аспект предмета угоди, як винятковість переданих франшизокористувачу прав. В угоді повинне бути чітко визначено, чи будуть передані франчайзером права винятковими і, якщо це передбачається, те в границях якої території. Тут можуть бути різні варіанти. Якщо одночасно з передачею права на товарний знак передбачається постачання товарів для їхньої наступної реалізації, то в угоді можуть бути визначені торгові квоти. Може бути також надана можливість не тільки користатися переданими виключними правами, але і продавати їх, у свою чергу, іншим особам. У цьому випадку будуть мати місце відносини субфранчайзингу. Це значить, що франчайзи, що купив ліцензію, буде виступати стосовно тих особам, яким він перепродує ліцензію, у якості франчайзера.

Специфіка предмета договору у відносинах франчайзингу обумовлює необхідність передачі франчайзи не тільки самого права у виді ліцензії, але і практичної можливості користатися ім. У більшості випадків для цього необхідна передача технічної документації, робочих інструкцій, постачання устаткування і матеріалів, навчання франчайзі методам роботи, наступне надання консультативної допомоги. Усі ці питання повинні бути відбиті в договорі. Якщо програма практичної допомоги франчайзі є досить об'ємною, вона може бути винесена з основного тексту договору в додаток (яке, зрозуміло, повинне бути невід'ємною складовою частиною договору).

Самостійний блок умов угоди про франшизу - обов'язки, що бере на себе франчайзі. Вони також значною мірою визначаються предметом договору. Основне з них - плата за користування ліцензією. Тут же потрібно відзначити, що способи встановлення плати можуть бути дуже різними. Звичайно вони містять у собі одноразовий вступний внесок, плату за ліцензію і періодичні наступні платежі у виді відрахувань від прибутку (роялті). Можуть бути встановлені і додаткові види оплати, зокрема за послуги по навчанню, внески на рекламу. Але не виключено, що фірма - франчайзер обмежить платежі з боку франчайзі по деяких видах угод на визначеному етапі розвитку тільки одноразової оплати устаткування, що поставляється, і матеріалів.

Зі специфіки предмета угоди про франшизу варто також передбачати серед інших умов обов'язки франчайзі по збереженню репутації (доброго імені) франчайзингової системи в цілому. Це припускає строге дотримання стандартів, установлених франчайзером, інструкцій з організації і керування підприємством, обговореної політики цін, участь у маркетингу і рекламі, в удосконалюванні методів роботи.

Як правило, передбачається і фінансовий контроль за діяльністю франчайзі з боку франчайзера, а також ряд стандартних умов, усіх видів, що включаються звичайно в господарські договори: про терміни дії договору, відповідальності сторін, правонаступництві, способах дозволу споровши.

Одна зі найважчих задач франчайзера при складанні їм стандартної угоди про франшизу і виконання обговорених у ньому зобов'язань - ця підтримка коректного рівня контролю над діяльністю франчайзі, так щоб контроль цей не був надмірним. Франчайзеру звичайно подаються вимоги працівників підприємства - франчайзі про чи компенсації скарги про нанесений збиток від третього особа, що понесло збиток у франчайзированому підприємстві. Особа, що подають скарги, затверджують, що франчайзер повинно нести відповідальність за діяльність і помилки своїх франчайзі. У багатьох випадках підставою для нав'язування подібного роду відповідальності є право контролю франчайзера над діяльністю франчайзі.

У практиці американського франчайзингу такий рід відповідальності прийнятий називати субститутивною відповідальністю. Скарги, зв'язані із субститутивною відповідальністю, часто ґрунтуються на агентському праві. Іншими словами, позивач оскаржує, маючи у виді, що франчайзи є «агентом" франчайзера. За цим законом сторона, що представляється «агентом", називається «принципал". Основне положення агентського права полягає в тім, що принципал несе відповідальність за діяльність і недогляди своїх агентів. У такий же спосіб, якщо франчайзі фактично є агентом свого франчайзера, те той зобов'язаний нести відповідальність за помилки і недогляди франчайзі. Агентські відносини характеризуються трьома елементами:

- агент є суб'єктом, на який поширюється право контролю принципала;

- агент зобов'язаний діяти з вигодою для принципала,

- агент уповноважений змінювати офіційні відносини принципала.

Як правило, франшизна угода дає франчайзеру право на повний чи частковий контроль над франчайзі, існують агентські відносини і франчайзер може керувати «намірами і справами» у досягненні визначеної мети. Франчайзер має юридичний і речовинний інтерес у захисті «репутації своєї системи», і цей інтерес дозволяє франчайзеру здійснювати визначений контроль над підприємством франчайзі.

Крім скарг, що стосується дійсного агентства, третя сторона може переслідувати франчайзера в судовому порядку, маючи у виді те, що франчайзи є «удаваним» агентом франчайзера.

Право діяти як агент, не будучи їм фактично, виникає там, де принципал словами або діями робить враження, що агент уповноважений діяти у визначених питаннях. Також це удаване володіння правами може бути віднесене до слів і справ удаваного принципала.

Хоча франчайзери звичайно успішно переборюють справи про субститутивной відповідальності, засновані на теорії про агентство, тут можуть бути випадки, коли франчайзер визнається відповідальним за дії, зроблені у франчайзированних підприємствах, якщо ці дії вироблялися з ведена франчайзера. Відповідальність може виникнути з нерозважно добровільного узяття на себе відповідальності.

Франчайзер повинний бути дуже завбачливим не тільки при складанні своєї угоди про франшизі, але і при проведенні франчайзингової програми. Франчайзери у великій мері зацікавлені в тім, щоб їх франчайзи дотримували системи роботи, прийнятої у франчайзингу, і сприяли підтримці доброї слави торгової марки франчайзера. Надмірний контроль може стати причиною росту відповідальності франчайзера за дії чи недбалість франчайзі. Таким чином, франчайзи повинний докладати зусиль по створенню і збереженню такого рівня контролю, що дозволить йому захистити свою франчайзингову систему і торгову марку й у той же час не перетворить його в щоденне опікунство, що приведе франчайзера до відповідальності за дії і недбалість своїх франчайзі. Крім того, франчайзери, що беруть на себе спеціальні зобов'язання (типу поширення мір безпеки), повинні виконувати їхній так щоб існувала впевненість, що зроблене все можливе для забезпечення цих мір.

З метою недопущення ситуації, у якій третя сторона вважає франчайзі агентом франчайзера чи самим франчайзером, франчайзер повинний ужити заходів для роз'яснення, що франчайзи і франчайзований бізнес незалежні друг від друга. Франчайзер може зажадати, щоб франчайзи поставив свій підпис у ділових паперах, підтверджуючи, що він володіє своїм бізнесом і діє незалежно. Крім того, франчайзер повинний створити окремі статути: для підрозділі, що знаходяться у володінні компанії, і іншої --для франчайзваного бізнесу. Крім того, щоб уникнути виникнення відносин «удаваного агентства», франчайзер повинний включити у свою угоду про франчайзингу положення про те, що франчайзі незалежно працює відповідно до контракту і не є агентом. Більш того, у франчайзингову угода можуть бути включені аспекти, відповідальність за які несе винятково франчайзи. Наприклад, франчайзі повинний відповідати за відповідність своєї роботи чинному законодавству, указам і постановам.

Якщо франчайзер пропонує повний посібник з безпеці, то це керівництво повинне складатися з рекомендацій, а не з вимог. Франчайзер повинний роз'яснити, що франчайзи відповідально за безпеку на своєму підприємстві. Франчайзер не повинний пропонувати своєї участі в цих заходах, він узагалі повинний виключити запобіжного заходу зі своїх періодичних інспекцій по контролі якості і навіть не повинен коментувати прийняття чи неприйняття визначених мір.

Варто враховувати, що конкретний зміст франчайзингового договору може досить істотно розрізнятися в залежності від виду діяльності, що є предметом угоди. З цього погляду звичайно розрізняють два види франчайзингу: товарний франчайзинг і діловий франчайзинг.

Товарний франчайзинг використовується в сфері торгівлі. Він може застосовуватися й у відношенні товарів, виготовлювачем яких є сам франчайзер, і до товарів, виготовленим іншими фірмами і продаваним під торговою маркою франчайзера. Головне, що відрізняє товарний франчайзинг від звичайної оптової торгівлі, прихильність франчайзи до товарного знаку і торгової марки франчайзера. Франчайзер, як правило, поставляє обумовлений угодою товар для його продажу франчайзи, але головне це не сам по собі товар, а використання визначеного асортименту і визначеної технології торгівлі. Найбільше часто торговий франчайзинг застосовується для збуту товарів, що мають значиму торгову чи марку потребуючих специфічних торгових послуг до чи після продажу. Характерними прикладами таких товарів є бензин, автомобілі, велосипеди. алкогольні і безалкогольні напої, дрібний роздріб.

Угода про торговий франчайзинг відрізняється від дилерських договорів докладним викладом вимог з технології торгівлі й умов використання цього знака. Велике місце в них займають умови про надання франчайзером ділових послуг: реклама, навчання, консультації.

Потрібно відзначити, що розмежування між товарним і діловим франчайзингом часто виявляється умовним і в деяких франчайзингових системах можна знайти елементи й одного й іншого видів.

Успішна робота цієї фірми є підтвердженням великої гнучкості, властивої відносинам по франчайзингу, і ефективності нестандартного підходу до визначення змісту франшизних угод.

1.5 Сучасний стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні

Для української економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, в той час як у розвинених країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

Найбільш відомими корпораціями - франчайзерами в Україні є: “Кока-Кола”, “Мак-Дональдс”, “Адідас”, “Пепсі-Кола”, “Севен-Ап”, “Дока-Піцца”, “Дока-Хліб”, “Фуджі-Фільм”, “Деу Мотор” та інші.

Яскравим прикладом використання франчайзингової системи в Україні є індустрія пляшкових безалкогольних напоїв. Так, компанії “Кока-Кола”, “Пепсі” і “Севен-Ап” завдяки франчайзингу дістали можливість виробляти концентрований сироп централізовано і постачати його місцевим заводам, що спеціалізуються на розливі, власники яких у кінцевому підсумку ставали керівниками місцевих роздрібних продаж. Компанія “Coca-Cola Amatil Ukraine Ltd” вже вклала в економіку України понад 100 млн. дол. США і в найближчий час має намір вкласти ще понад 250 млн. дол. в Україні зараз працює завод з виробництва Кока-Коли у Львові та Броварах (Київська область). Компанія продовжує будівництво ще одного заводу в Дніпропетровську.

У сфері громадського харчування великого досвіду цього розвитку та значного зростання бізнесу на засадах франчайзингу набула компанія “Мак-Дональдс” із новою стратегією швидкого обслуговування клієнтів. Перший ресторан “Мак-Дональдс” в Україні відкрився у місті Києві у травні 1997 року, до Дня міста, наступний до Дня незалежності. Всього ж в Україні найближчим часом планується відкрити майже 100 ресторанів, що дасть змогу додатково створити понад 5,5 тис. робочих місць. Обсяг інвестицій в економіку України сягатиме майже 100 млн. дол. США. Для організації та ефективного функціонування проекту будуть побудовані сучасні заводи з переробки м'яса та картоплі.

В умовах ринкових відносин франчайзинг є однією з основних форм інтеграції малих підприємств та корпорацій, що сприяють підвищенню життєздатності суб'єктів малого підприємництва та ефективної діяльності корпорацій. Реалізація специфічних преваг франчайзингу стає основою підвищення життєдіяльності суб'єктів малого підприємництва України. Завдяки виключній ринковій мобільності франчайзинг довів свою ефективність та життєздатність. Так, за даними адміністрації малого бізнесу США, на кінець п'ятого року переставали існувати лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних малих форм господарювання цей показник становив більше 65%.