Проведемо аналіз ефективності діяльності персоналу компанії ТОВ «Технополіс». Проаналізуємо забезпеченість компанії трудовими ресурсами за даними таблиці 2.2.

Аналізуючи дані таблиці 2.2, можна зробити висновок, що за окремими категоріями відбулося скорочення чисельності персоналу компанії. Загальна чисельність працюючих фактично в звітному періоді (2008-му році) зменшилася порівняно з планом на 30 чол. або на 3,3 %; з минулим (2007-й рік) - на 40 чол. або на 4,3 %. У звітному періоді, у порівнянні як з минулим, так і з плановим, відбулося зменшення чисельності працівників основної діяльності відповідно на 37 і 25 чол.

Зокрема, зменшилась чисельність робітників на 2 чол., охоронців - на 35 і 23 чол. відповідно. За звітний період відбулося значне скорочення невиробничого персоналу - на 33,3 %. При цьому обсяг товарної продукції у звітному періоді порівняно з минулим збільшився на 24,9 % або на 228 тис. грн.

Таблиця 2.2 - Оцінка забезпеченості ТОВ «Технополіс» трудовими ресурсами

Так як чисельність робітників компанії залежить від обсягу реалізації, необхідно визначити абсолютне відхилення чисельності та (відносне відхилення від плану або попереднього періоду, пов'язане зі зміною обсягів реалізації. Для цього виконують наступні дії:

- розраховують коефіцієнт зміни обсягу реалізації як відношення фактичного обсягу до планового (або за попередній період) обсягу реалізації;

- планову (або за попередній період) чисельність персоналу коригують на коефіцієнт зміни реалізації товару;

- знаходять різницю між фактичною чисельністю персоналу та плановою (за попередній період), скоригованою на коефіцієнт зміни реалізації товару.

При цьому необхідно враховувати, що нестача робочої сили спричиняє відхилення у. реалізації товару, непродуктивні витрати, а надлишок призводить до недозавантаження робітників, використання робочої сили не за призначенням, зниження продуктивності праці.

Так, у нашому випадку у звітному періоді (2008-й рік) мала місце відносна економія чисельності основного персоналу на 44 чол. (905 х 1142 : 1089 - 905), робітників - 33 чол. (670 х 104,9 : 100 - 670).

Поряд з аналізом забезпеченості та наявності трудових ресурсів досліджується структура персоналу основної діяльності (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Структура трудових ресурсів торгової мережі ТОВ «Технополіс»

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зробити висновок, що на підприємстві відбувається підвищення виробничого потенціалу, адже частка робітників у звітному періоді (за 2008-й рік) більша, ніж у минулому (за 2007-й рік) на 2,9 пункта структури.

Фактично частка охоронців (керівників і спеціалістів) зменшилась як з минулим роком, так і з планом відповідно на 3,0 та 2,0 пункти структури, у тому числі керівників, відповідно, на 0,1 та 0,2 пункта структури та спеціалістів - 2,9 та 1,8 пункта структури.

Це може бути пов'язано зі змінами в організаційній структурі компанії або вдосконаленням (механізацією, модернізацією) технологічного процесу.

Важливим об'єктом аналізу є рух робочої сили. Передумовою зростання продуктивності праці та ефективності реалізації є стабільність складу персоналу.

Зміна в складі працюючих за віком, стажем роботи та освітою відбувається внаслідок руху робочої сили.

Зміну чисельності працюючих, пов'язану з їх прийманням і звільненням, незалежно від причин вибуття і джерел поповнення, характеризує показник обороту робочої сили.

Аналізуючи рух робочої сили, визначаються причини звільнення працівників (за власним бажанням, через порушення трудової дисципліни, навчання, переїзд на нове місце проживання тощо).

Найважливішим оціночним показником ефективності кадрової політики є коефіцієнт постійності кадрів.

Оборот робочої сили, що виник внаслідок суб'єктивних причин, знижує ефективність використання робочої сили у виробництві.

Нових робітників необхідно адаптувати до конкретних умов праці на даному виробництві, відповідно виникає потреба у навчанні працівників.

Для аналізу руху робочої сили компанії використаємо дані таблиця 2.4.

За даними таблиці можна зробити висновок, що коефіцієнти приймання і звільнення робітників у третьому році порівняно з першим не змінилися і склали відповідно 0,03 та 0,07 пунктів. При цьому коефіцієнт плинності кадрів зменшився на 16,7 %, а коефіцієнт постійності кадрів Збільшився на 1,1 % у 3-му році в порівнянні з 1-м. Спостерігається тенденція до збільшення плинності кадрів, що негативно вплине на ефективність господарської діяльності компанії.

Таблиця 2.4 - Рух трудових ресурсів торгової мережі ТОВ «Технополіс»

Якщо компанія «Технополіс» розширює свою діяльність, відкриваючі нові магазини, створює нові робочі місця, то необхідно визначити додаткову потребу в трудових ресурсах за категоріями та професіями; джерела їх Залучення.

Показники забезпеченості компанії трудовими ресурсами ще не характеризують ефективного їх використання і, відповідно, не можуть бути факторами, які безпосередньо впливають на обсяг товару, що реалізується. Реалізація товарів залежить не лише від чисельності працюючих, а й кількості затраченої праці (яка визначається кількістю робочого часу). Тому необхідно вивчати дефективність використання робочого часу трудового колективу компанії.

Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності (форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу"), балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, є недостатнім, бо в ній наводяться дані лише офіційно зафіксовані внутрішньо змінні простої працюючих, у тому числі робітників. Тому велике значення для виявлення реальної суми внутрішньо змінних втрат робочого часу мають матеріали обробки разових спостережень, фотографування і самофотографування робочого дня.

Дані для аналізу використання трудових ресурсів наведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Використання трудових ресурсів ТОВ «Технополіс»

За даними таблиці 2.5 можна зробити висновок, що середня тривалість робочого дня у звітному році була більшою, ніж у минулому році на 17,9 %, але меншою від плану на 1,3 %, що складає 0,1 год. Вказана зміна обумовлена збільшенням відпрацьованих годин одним робітником у звітному році в порівнянні з минулим роком на 14,3 %, що склало 250 год.

Збільшення середньої тривалості робочого дня ще не свідчить про покращання використання робочого часу; це є свідченням збільшення часу середнього перебування робітників на роботі, а не збільшенням власне робочого часу.

Так, за даними таблиці 2.5, непродуктивні втрати робочого часу збільшилися у 2-му році порівняно з 1-м на 0,3 тис. год. або на 7,5 %.

Після загальної оцінки повноти використання робочого часу необхідно визначити вплив наступних факторів на зміну фонду робочого часу (Фрч):

1. Чисельності робітників (ЧР);

2. Кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за звітний період (Д);

3. Середньої тривалості робочого дня (Т).

Зв'язок між цими показниками можна представити за допомогою мультиплікативної моделі: Фрч = ЧР х Д х Т.

Проведемо розрахунок за даними таблиці 2.5.

1) фонд робочого часу за 1-й рік:

Фрчб = 670 х 6,7 х 261 = 1171,6 (тис. год.);

2) фонд робочого часу плановий:

Фрчп = 670 х 8,0 х 260 = 1393,6 (тис. год.);

3) фонд робочого часу за 2-й рік:

Фрчф = 668 х 7,9 х 253 = 1335,1 (тис. год.).

Таким чином, фонд робочого часу у звітному році був менший за плановий на 58,5 тис. год. і на 163,5 тис. год. більший, ніж за минулий період.

Вплив факторів на зміну фонду робочого часу, можна встановити способом абсолютних різниць. Зміна фонду робочого часу за рахунок зміни:

середньоспискової чисельності робітників:

? Фрч чр = (ЧРф - ЧРпл) х Дпл х Тзаг.пл. = (668 - 670) х 260 х 8,0 = - 4,2 (тис. год.)

відпрацьованих днів одним робітником:

? Фрч д = ЧРф х (Дф - Дпл) х Тзаг.пл. = 662 х (253 - 260) х 8,0 = - 37,1 (тис. год.)

середньої тривалості робочого дня:

? Фрч = ЧРф х Дф х (Тзаг.ф - Тзаг.пл.) = 668 х 253 х (7,9 - 8,0) = - 16,9 (тис. год.)

АФрч = Фрч ф - Фрч.п. = 1335,1 -1393,6 = -58,2 (тис. год.)

З проведеного розрахунку можна зробити висновок, що на фонд робочого часу найбільший вплив мала середня тривалість робочого дня. За рахунок збільшення тривалості робочого дня на 1,9 год. фонд робочого часу збільшився на 152,0 тис. грн. Негативно вплинули на фонд робочого часу зниження чисельності робітників і кількість відпрацьованих днів одним робітником, що знизило фонд робочого часу відповідно на 3,6 і 32,7 тис. грн.

Аналізуючи використання робочого часу на підприємстві, необхідно визначити загальні втрати робочого часу, цілоденні та внутрішні.

Загальні втрати робочого часу (АТвт) визначаються:

1) як різниця між фактично відпрацьованим часом усіма робітниками за звітний період в урочний час (з фактично відпрацьованого часу вираховується час, відпрацьований надурочно) та часом, передбаченим для виконання планового завдання з реалізації товару, перерахованого на фактичну чисельність робітників. Алгоритм розрахунку:

? Твт = (Фрч ф - Тнв - (Фрч б : ЧРб х ЧРф)

2) як сума добутку втрат робочого часу, допущених одним робітником, і фактичної чисельності робітників і відпрацьованих надурочно годин.

Таким чином, заданими таблиці 2.4 загальні втрати робочою часу складають:

1) ? Твт = (1335,1 -4,3)- (1171,6/670x668)= 1330,8-1168,1 = 162,7 (тис.

год.);

2) ? Твт = (1999 - 1749) х 670 + (-4,3) = 167,5 - 4,3 = 163,2 (тис. год.).

За даними наведеного цеху цілоденні втрати робочого часу становлять:

1) Тв = (253 - 261) х 668 = -5,3 (тис. люд.-днів);

2) Тчв = -5,3 х 6,7 = -35.5 (тис. люд.-год.).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу за даними табл. 2.5:

1) ? Твт ч = 163,2 + 35,5 = 198,7 (тис. год.);

2) ? Твт ч = ( (7,9 - 6,7) х 253 х 668) + (- 4300) = 198,5 (тис. год.).

Зафіксовані в обліку та виявлені методом вибіркових спостережень Внутрішньозмінні простої групуються за причинами, що дає можливість розробити заходи щодо їх скорочення.

Крім того, причини втрат робочого часу (цілоденних і внутрішньозмінних) можна встановити порівнюючи плановий і фактичний баланс робочого часу.

Причини втрат робочого часу можуть бути викликані різними об'єктивними та суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації хворобою робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність машин, механізмів, кліматичні умови, відсутність роботи, електроенергії, палива тощо. Кожний вид втрат аналізується більш детально, особливо ті, які залежать від компанії. Більшість з них (крім втрат, пов'язаних з хворобами та кліматичними умовами) можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. При цьому необхідно враховувати, що втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення реалізації продукції, вони можуть бути перекриті підвищенням продуктивності праці робітників компанії.

Проведемо аналіз балансу робочого часу на підставі даних таблиці 2.6. Чисельність робітників становить 668 чоловік.

За даними табл. 2.6 можна зробити висновок, що більша частина втрат робочого часу ( (2006 + 3340 + 5344) х 7,95 + 1336 = 86306 (год.)) викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки, прогули, простої, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначно вивільненню 47 працівників компанії (86306 / 1829). За рахунок вказаних факторів фонд робочого часу фактичний був менший за плановий на 21 день з розрахунку на 1 робітника або на 14028 днів роботи всіх робітників. При цьому корисний фонд робочого часу фактичний був менший за плановий на 168 год. з розрахунку на 1 робітника, або на 112,2 тис. год. роботи всіх робітників, а фактична середня тривалість робочої зміни зменшилася у порівнянні з планом на 0,02 год. (на 1 робітника) або на 13,36 год. (на всіх робітників компанії).

Таблиця 2.6 - Аналіз балансу робочого ТОВ «Технополіс»

Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів реалізації продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність реалізовувати за одиницю робочого часу.

На робочому місці, на підприємстві продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку реалізується за одиницю часу (годину, день, рік), тобто реалізація продукції за 1 людино-день (1 людино-годину) - виробіток, або кількістю часу, що витрачається на реалізацію продукції -трудомісткість. Відповідно, існує тісний взаємозв'язок між затратами часу на реалізацію продукції і продуктивністю праці: чим нижче трудомісткість реалізації продукції, тим вища продуктивність праці.

Показники продуктивності праці визначають у:

натуральних вимірниках - при випуску однорідної продукції, там де виробляють один вид продукції або декілька подібних;

трудових вимірниках - передбачає вимірювання через трудомісткість окремих видів продукції;

вартісних вимірниках - найпоширеніші вимірники, які можуть бути використані на будь-якому підприємстві.

У процесі аналізу продуктивності праці вивчаються:

рівень і динаміка продуктивності праці;

вплив окремих чинників на зміну продуктивності праці;

пропозиції і заходи щодо підвищення продуктивності праці.

Узагальнюючим, показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВП). Величина його залежить від виробітку робітників (Вр) їх питомої ваги в загальній чисельності тогівельного персоналу (ПВр); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ГВр).

Проведемо аналіз продуктивності праці за даними таблиці 2.7.

Розрахунок впливу факторів на зміну рівня середньорічного виробітку працюючих проведемо способом ланцюгових підстановок. Для цього розрахуємо ряд умовних величин при зміні відповідних факторів:

1) Рвум 1 = ПВ2 х Д1 х ПІ х ГВ1 = 0,759 х 260 х 7 х 5,1 = 7045,04 (грн.);

2) Рвум 2 = ПВ2 х Д2 х ПІ х ГВ1 = 0,759 х 253 х 7 х 5,1 = 6855,36 (грн.);

3) Рвум З = ПВ2 х Д2 х П2 х ГВ1 = 0,759 х 253 х 7,9 х 5,1 = 7736,77 (грн.).

Таблиця 2.7 - Аналіз продуктивності праці мережі магазинів «Технополіс»

Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливу кожного фактора:

1) питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу:

?РВпв = 7045,04 - 6850,8 = 194,24 (грн.);

2) кількості відпрацьованих днів одним робітником:

?РВд = 6855,36 - 7045,04 = -189,68 (грн.);

3) тривалості робочого дня:

?РВп = 7736,77 - 6855,36 = 881,41 (грн.);

4) середнього динного виробітку одного робітника:

?РВгв = 7056,8 - 7736,77 = - 679,97 (грн.);

Загальна зміна середньорічного виробітку працівників становить:

?РВ = 194,24 -189,68 + 881,41 - 679,97 = 206 (грн.).

За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що фактичний середньорічний виробіток робітника був більший на 206 грн., за плановий. На середньорічний виробіток робітника позитивно вплинули два фактори: зміна питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу та тривалості робочого дня, що збільшило середньорічний виробіток відповідно на 194,24 і 881,41 грн. Негативний вплив мали наступні фактори: кількість відпрацьованих днів одним робітником і середньогодинний виробіток робітника, що зменшили середньорічний виробіток відповідно на 189,68 та 679,97 грн.

Аналіз використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці необхідно розглядати у взаємозв'язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за такої умови створюються реальні можливості для нарощування темпів розширеного реалізації товарів.

Аналіз фонду оплати праці працівників підприємства проводиться у наступній послідовності:

1. Оцінюється структура фонду оплати праці за економічним змістом, джерелами формування, категоріями працівників тощо.

2. Розраховуються абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати.

Порівнюючи фактично нараховану заробітну плату за місяць, квартал, наростаючим підсумком з початку року, за рік і за групами персоналу на підприємстві, а також у цехах, ділянках з плановим (минулим) періодом, визначається абсолютна економія або перевитрати коштів на заробітну плату.

Абсолютна економія (перевитрати) розраховується при порівнянні фактично використаних коштів на оплату праці з базисним фондом заробітної плати у цілому по підприємству, за виробничими підрозділами та категоріями працюючих.

Абсолютна перевитрата (економія) фонду заробітної плати всього персоналу, у тому числі промислово-виробничого, без урахування змін обсягу реалізації товарів продукції не дає можливості оцінити ефективність використання коштів на оплату праці.

Оскільки фонд заробітної плати торгівельного персоналу тісно пов'язаний з обсягом реалізації товарів та продуктивністю праці, то визначається відносна економія (перевитрата) фонду заробітцої плати. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та базовим її фондом, скоригованими на фактичний темп зростання (зниження) обсягу продуктивності праці.

При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно до зміни обсягу реалізації товарів. Це заробітна плата робітників за розцінками, премії робітникам та управлінському персоналу за виробничі - результати та сума відпускних, що відповідає частці змінної заробітної плати.

Визначають вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення ФЗП.

Передусім формування витрат на оплату праці залежить від категорії працюючих, так як оплата праці робітників найбільше підлягає впливу обсягу реалізації товарів (при відрядній оплаті праці) або відпрацьованого часу (при погодинній оплаті праці); оплата праці працівників визначається за встановленим посадовим окладом і безпосередньо з обсягом реалізації товарів не пов'язана.

Постійна частина фонду заробітної плати залежить від середньоспискової чисельності працівників і їх середнього заробітку за відповідний період часу.

Змінна частина витрат на оплату праці, передусім, залежить від обсягуреалізованих товарів. Чим він більший, тим більша нараховується заробітна плата робітникам. Фактор обсягу реалізації продукції діє спільно зі структурним фактором, тобто зі зміною частки окремих товарів, що мають більшу або меншу трудомісткість і відповідно оплату за одиницю продукції.

Іншим фактором, що спричиняє вплив на змінну частину оплати праці робітників, є пряма оплата праці за одиницю товару, яка залежить від націнки одиниці виробу.

Проведемо аналіз змінної частини фонду заробітної плати за рахунок:

зміни обсягу реалізації товарів:

?ФЗПзм ов = 5334 х 1,0016 - 5334 = 8,53 (грн.);

зміни прямої оплати праці за одиницю продукції:

?ФЗПзм зп = 6442 - 5334 х, 1,0016 = 1099,47 (грн.);

?ФЗП = 8,53 + 1099,46 = 1108 (грн.).

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що фонд змінної заробітної плати у І кварталі був більший на 1108 грн. за II квартал.

Найбільший вплив на збільшення змінної частини фонду заробітної плати здійснила зміна прямої оплати праці за одиницю продукції, що призвела до збільшення змінної частини фонду заробітної плата на 1099,47 грн.; за рахунок збільшення обсягу реалізації товарів - лише на 8,53 грн.

Проаналізуємо темпи зростання продуктивності праці (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 - Показники використання трудових ресурсів

За наведеними даними темпи зростання продуктивності праці є більшими у порівнянні з темпами зростання оплати праці. Це сприяло економії фонду оплати праці на суму 1167 тис.грн., що є свідченням інтенсифікації використання трудових ресурсів.

Загальна зміна становить:

?О = - 457 + 557=100 (грн.;).

З проведеного розрахунку можна зробити висновок, що фонд заробітної плати менеджерів у лютому збільшився на 500 грн. у порівнянні з січнем або на 20,0 %. і На зміну фонду заробітної плати менеджерів вплинули наступні фактори: зменшення чисельності менеджерів призвело до зменшення фонду заробітної плати на 457 грн.; при цьому за рахунок збільшення середньомісячної заробітної плати "менеджерів фонд заробітної плати Збільшився на 557 грн., збільшення оплати відпусток - на 100грн., збільшення премій - на 270 грн., збільшення доплат і надбавок - на 30 грн. Найбільший вплив на фонд заробітної плати сщж&овців мала середньомісячна заробітна плата менеджерів.

Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що на підприємстві ТОВ «Технополіс» здійснюється ефективні кадрова політика. З метою підвищення ефективності роботи ТОВ «Технополіс» постійно ведеться робота з удосконалення організаційної структури, системи управління підрозділами, що включає: перегляд функціональних обов'язків і завантаження; виключення дублювання функцій; приведення чисельності внутрішніх підрозділів до нормативів і норм керованості; укрупнення підрозділів з метою зменшення числа керівників, виконуючих функції, що не відповідають займаним посадам і не. мають працівників у прямому підпорядкуванні.

2.3 Аналіз конкурентоспроможності торгової мережі ТОВ «Технополіс»