Оцінка ефективності проектування інформаційної логістичної системи підприемства

Розмір виробничого потенціалу (ВП) розраховується за формулою:

ПВП = РП + ІП=ФП+ОП + НП+ТП + ІП,

Обсяг потенціалу підприємства (ПП) - це інтегральний показник:

ПП=ПрП+УП +МП,

Коефіцієнт ефективності використання потенціалу підприємства визначається:

К е пп. = ЕП / ПП,

де: К е пп. - економічний показник діяльності підприємства: виручка від реалізації, прибуток, повна собівартість товарної продукції.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства (ККСП) визначають за цілим рядом показників та критеріїв:

Таблиця 10

Показники	2007.	2008.	Бали
Відносний показник витрат на одиницю продукції (У)	1,95	1,23	14
Відносний показник фондовіддачі (Ф)	0,70	1,85	14
Відносний показник рентабельності товару (РТ)	-0,95	0,23	15
Відносний показник продуктивності праці (ПП)	0,681	5,30	14
Коефіцієнт автономії (КА)	0,1	0,35	12
Коефіцієнт платоспроможності (КП)	0,005	0,006	10
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КЛ)	0,005	0,006	10
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Коб)	0,61	3,35	15
Рентабельність продажів (РП)	-0,95	0,232	15
Коефіцієнт затовареності готовою продукцією (КЗ)	0,94	0,87	11
Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей (КМ)	0,75	0,83	11
Коефіцієнт ефективності реклами, стимулюв. Збуту (КР)	0,67	0,74	11
Якість товару (КТ)	0,85	0,85	10

1. ЕПП - критериальний показник ефективності виробничого потенціалу

ЕПП = 0,31У + 0,19Ф + 0,4РТ + 0,1ПТ = 12,9

2. ЕФП- критериальний показник ефективності фінансового потенціалу

ЕФП = 0,29Ка + 0,2КП + 0,36КЛ + 0,15Коб. = 9,53

3. ЕМП - критериальний показник ефективності маркетингового потенціалу

ЕМП = 0,37РП + 0,29КЗ + 0,21КМ + 0,14КР = 12,59

4. ККЗП = 0,15ЕПП + 0,29ЕФП + 0,23 ЕМП + 0,33 КТ = 10,21

Отже, величина КСП підприємства дещо вища за середній рівень, тобто його можна вважати конкурентоспроможним. Така оцінка дозволяє охопити усі найбільш важливі оцінки господарської діяльності, дозволяє швидко і ефективно одержати картину стану підприємства на галузевому ринку.

2.2 Технічний аналіз

Складовими частинами інформаційної логістичної системи є технічні засоби, засоби телекомунікацій (зв'язку) так і прикладні програми й операційні системи. Бази даних і програмне забезпечення використовують як інструмент для діловодства і раціоналізації фінансової праці. Їхнє використання дозволяє скоротити час, необхідний на підготовку конкретних маркетингових і виробничих проектів, зменшити непродуктивні витрати при їхній реалізації, виключити можливість появи помилок у підготовці бухгалтерського, технологічного й іншого видів документації, що дає для підприємства прямий економічний ефект.

Підвищення ефективності використання інформаційних логістичних систем досягається шляхом побудови і сумісності інформаційних систем, що дозволяє усунути дублювання і забезпечити багаторазове використання інформації, установити визначені інтеграційні зв'язки, обмежити кількість показників, зменшити обсяг інформаційних потоків, підвищити ступінь використання інформації.

Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи

Таблиця 11

Вид роботи	Приріст продуктивності праці, у %	Фактор приросту
Реєстрація інформації в журналах та картотеках	80-100	Виключення дублювання
Пошук інформації	100-120	Електронні картотеки
Друкарські роботи	200-250	Текстові редактори
Економічні розрахунки	300-500	Висока швидкість розрахунків
Участь у виробничих нарадах	10-50	На робочому місці
Обмін службовою документацією	50-80	Електронна пошта
Оформлення графічних матеріалів	150-300	Машинна графіка
Професійне навчання	50-100	Автоматизовані навчальні системи

Для найбільш злагодженої роботи різних служб підприємства комп'ютери поєднують в локальні обчислювальні мережі, що дозволяють здійснювати зв'язок між різними користувачами цієї мережі, що знаходяться на деякій відстані один від одного (звичайно, у різних приміщеннях одного будинку).

Правильно зроблене капіталовкладення в комп'ютерну мережу допоможе поліпшити рентабельність підприємства, допоможе підприємству заробляти гроші за рахунок чотирьох основних факторів.

Воно дозволить:

* Знизити адміністративні накладні витрати

* Підвищити продуктивність праці

* Раціоналізувати ведення справ

* Знизити витрати на апаратні засоби

Наявність мережі дозволяє знижувати витрати на апаратні засоби, дозволяє спільно використовувати досить дороге периферійне устаткування, таке як лазерні принтери, пристрої резервного копіювання, комунікаційне устаткування. Це знижує їхню вартість, що приходиться на одного користувача і забезпечує доступ до нього великому числу працівників.

Комп'ютерні мережі, периферійне устаткування і програмне забезпечення разом є складовими частинами інформаційної логістичної системи.

Підприємство має всі таки технічні засоби. Так, у єдину комп'ютерну інформаційну систему підприємства входить реально діюча комп'ютерна мережа.

Наявність єдиного інформаційного простору і засобів комунікацій дає переваги у використанні зовнішніх периферійних пристроїв.

Основу комп'ютерної інформаційної мережі складають апаратні засоби. В економічному відділі підприємства майже всі робочі місця оснащені ПК. У даний момент на підприємстві встановлене програмне забезпечення, яке варто розділити на: програмне забезпечення для комп'ютерних мереж і прикладні програми.

Таблиця 12

Програмне забезпечення

Компонент	Тип
Операційна система	MS Windows
	MS Windows NT 4.0 Serv.
Пакети прикладних програм	MS Office 2007
	InterBase 6.0

В якості існуючої інформаційної логістичної системи на підприємстві використовується така система автоматизації діяльності підприємства, як 1С:Підприємство8.0

1С:Підприємство є універсальною системою автоматизації діяльності підприємства. За рахунок своєї універсальності система 1С:Підприємство може бути використана для автоматизації самих різних ділянок економічної діяльності підприємства: обліку товарних і матеріальних засобів, взаєморозрахунків з контрагентами, складського обліку, розрахунку заробітної плати, розрахунку амортизації основних засобів, бухгалтерського обліку по будь-яких розділах і т.д.

Основною особливістю системи 1С:Підприємства є її конфігурованість. Разом з конфігурацією система 1С:Підприємство виступає в якості вже готового до використання програмного продукту, орієнтованого на визначені типи підприємств і класи розв'язуваних задач.

Система 1С:Підприємство має компонентну структуру. Частина можливостей, наданих системою для рішення задач автоматизації, є базовими, тобто підтримуються в будь-якому варіанті постачання системи. Це, насамперед, механізми підтримки довідників і документів. Інші можливості реалізуються компонентами системи: наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків. Таким чином, склад установлений компонент визначає функціональні можливості системи.

Усього існують три основних компоненти: «Бухгалтерський облік», «Оперативний облік», «Розрахунок». Кожен компонент розширює можливості системи своїм механізмом обробки інформації. Ці механізми не можна однозначно зіставити з конкретними задачами автоматизації предметної області, однак, вони мають досить чітку спрямованість, що визначає вибір складу необхідних компонентів, для створення конкретної конфігурації, а на її базі - інформаційної логістичної системи.

Функціональна структура інформаційної логістичної системи характеризується потоками інформації, які циркулюють між її елементами. Елементами являються підсистеми (компоненти), функції інформаційної системи або її частини. Компонент (підсистема) інформаційної логістично системи - її частина, яка виділена за вказаною ознакою або сукупністю ознак і є як одне ціле. Функція інформаційної системи - це сукупність дій інформаційної системи, яка направлена на досягнення вказаної цілі.

Розглянувши архітектуру інформаційної системи , можна побачити, що основними її користувачами будуть: на керуючому та операційному рівнях - начальник, а на рівні знань - головний економіст.

Діаграма бізнес-процесу планування рентабельності «TO-BE» представлена у додатку 2:

Для вирішення основних поставлених проблем перед підсистемою підприємству були потрібне технічне та програмне забезпечення.. Це є достатньою умовою вводу, обробки та видачі інформації, щоб вирішити усі поставлені задачі. У майбутньому можливий варіант розширення інформаційної системи, виходячи із зростанням задач, які будуть ставитися перед підприємством, а також у результаті розгортання діяльності підприємства, що буде нести за собою збільшення обсягів інформації, яку слід обробляти.

Важливими функціями, що реалізуються в процесі керування економічним об'єктом, є: прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, координація та регулювання. Інформаційна система дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Дані характеристики притаманні робочим місцям, що вводяться в дію, тобто АРМ. При виборі програмного забезпечення були поставлені такі вимоги до програмного забезпечення: ефективність та простота користування; сумісність з іншим програмним забезпеченням, що застосовується для задач подібного роду;

На основі проведених вище вимог, було обрано таке апаратне і програмне забезпечення:

Таблиця 13

Компонент	Тип	Ціна (грн.)	К-сть	Сума (грн.)
Сервер	Dell PE R2000	12000	1	12000
Монітор	Dell Ultrasharp 1908 FP	1600	4	6400
Маршрутизатор	Cisco 851	2000	1	2000
Принтер	Canon LBP- 2900	1000	3	3000
МФУ	Canon MF4120	2000	1	2000
Процесор	Dell VostroVistra	5600	3	16800
П.З.	MS Windows Serwer	4800	1	4800
П.З.	MS Office 2007	2000	1	2000
П.З.	1С: Предприятие-8,0	7500	1	7500
СУБД		1500	1	1500
Всього				58000,00

Для розрахунку витрат необхідно врахувати всі кошти які були витрачені на розробку і реалізацію інформаційної системи з самого початку

Для розрахунку витрат був розроблений план впровадження інформаційної системи в якому визначені всі етапи її розробки час на виконання кожного з етапів та працівники що брали участь в розробці системи на даному етапі.

План реалізації

Тривалість розробки інформаційної системи складе 25,30 тижнів.

Будуть потрібні наступні учасники:

· менеджер виробництва;

· інженер виробництва;

· головний інженер

· інженер;

· менеджер якості;

· фахівець з якості

· програміст.

У результаті проектування вхідна інформація перетвориться у вихідну у виді проектних документів, виконаних відповідно до державного стандарту, що містять проектні рішення по кожнім етапі проектування.

Проектування ИС включає такі стадії:

1. передпроектна стадія, що складається з декількох етапів:

· діагностичне обстеження об'єкта;

· визначення структури ИС, вибір складу підсистем і задач автоматизації;

· розробка технічної документації технічного завдання

2. проектна стадія. На цій стадії розробляють проектну документацію - технічний, робітник або техноробочий проекти;

3. Стадія введення в експлуатацію (спробна і промислова експлуатація).

Трудомісткість робіт зі створення інформаційної логістичної системи

Таблиця 14

Учасник	Ставка	Обсяг робіт (робочого часу)	Сума
Менеджер	1100 грн	0,78 міс. (143 год.)	858,00 грн
Інженер виробництва	1150 грн	0,17 міс. (31 год.)	195,00 грн
Головний інженер	1800 грн	1,23 міс. (226 год.)	2214,00 грн
Инженер	1000 грн	2,54 міс. (467 год.)	2540,00 грн
Менеджер якості	1000 грн	0,38 міс. (70 год.)	380,00 грн
Спеціаліст з якості	900 грн	1,4 міс. (258 год.)	1260,00 грн
Технічний програміст	11,6 грн/час	393,00 год.	4630,00 грн
			12000,00 грн

• Затрати, яких зазнало підприємство, складаються з тих витрат, що пов'язані з проектуванням системи (12000 грн.). Сума, яку потрібно виділити на придбання додаткового програмного забезпечення і його оновлення та на апаратне забезпечення (58 000 грн.). Отже, загальна вартість проекту 70000 грн.
• Цикл придбання являє собою графік закупівлі. Початок робіт датується 7 квітня 2008р. Закінчення - 8 жовтня 2008р.
• На завершальній стадії складається така документація: акт приймання, протоколи погоджень, план - графік уведення системи в експлуатацію.
• Очікувані труднощі при реалізації
• Основні труднощі, як очікується, повинні виникнути в результаті конверсії, коли персонал перейде від ручної системи обробки інформації до використання для цих цілей інформаційної системи., а так само на етапі перетворення, коли виникне необхідність організувати навчання персоналу.
• 1.1. Резюме проекту
• Даний проект належить до проектів інноваційного типу, оскільки планується розробляти інформаційну систему, завдяки якій проект планується здійснити підрядним способом і господарським способом розмір інвестицій складає 70 тис. грн., з них 60 - залучкені, 10 - власні кошти.
• Основне джерело фінансування - банківський кредит під 20 %. Кредит планується виплачувати напротязі 4 років.
• Підприємство працює стабільно і має постійний дохід. За балансом середньорічна вартість необоротних активів дорівнює ,,,,. Тому основні фонди пропонуються як основне забезпечення позики.
• Строк окупності менше трьох років.

2.3 Екологічний аналіз

Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, понесених всіма учасниками проекту внаслідок цього впливу, та формування заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту. Будівельні норми «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище» ДБН А.2.2-1-2003 встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення, основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів.

Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності та фізичних осіб, котрі здійснюють свою діяльність у межах України.

Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обгрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, І техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Основними завданнями ОВНС є:

- загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;

розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

Порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва:

замовник визначає виконавця ОВНС;

замовник і виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Заяву про наміри. Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.

Звітні матеріали з ОВНС повинні за своїм складом і змістом характеризувати:

- неперевищення впливів на навколишнє середовище щодо показників, нормованих і лімітованих на момент проектування об'єкта (ГДК, ліміти та ін.);

виникнення у навколишньому середовищі небезпечних ендогенних і екзогенних
геологічних процесів та інших явищ (забруднення, заростання водоймищ тощо);

дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, інженерно-технічних і місцевих функціонально-планувальних обмежень;

ефективність запропонованих ресурсозберігаючих, захисних, відновлювальних,
компенсаційних і охоронних заходів.

Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:

підстави для проведення ОВНС;

фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування;

загальна характеристика об'єкта проектування;

оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;

оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;

оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки;

оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва;

Заява про екологічні наслідки діяльності.

Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід розглядати просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін.

Проект що аналізується не загрожує безпеки навколишнього середовища, жодного з чинників впливу не продукує. Отже, розробляти окремо проектну документацію не потрібно.

2.4 Інституційний аналіз

Зовнішнє середовище, що оточує підприємство та кризова ситуація призвели до падіння рівня продажів і зменшення доходів та загострення конкуренції між виробниками аналогічної продукції. Ці проблеми підприємство вирішує шляхом підвищення ефективності всієї виробничо-господарської діяльності із застосуванням інформаціонних технологій, що покликана призвести до змін в управлінні:

· Планування оптимального обсягу випуску продукції виходячи з обмежених запасів матеріалів.

· Координація діяльності складів і виробничих ділянок цеху.

· Керування випуском рентабельної продукції

А також організаційних змін:

· Обучение персонала, способного работать в ИС.

· Перестройка внутренней организации предприятия в связи с внедрением ИС. (организация компьютерного центра)

· Изменение рабочих процедур.

Застосування ІС озволить підвищити якість прийнятих управлінських рішень.

Скоротиться кількість інформації, фіксованої на паперових носіях.

Розширяться можливості доступу до інформації для зацікавлених осіб.

Скоротиться час обробки інформації.

Проектування інформаційної системи здійснюється як фахівцями підприємства , так і на договірних основах фахівцями сторонніх організацій. Договором на створення інформаційної системи замовник доручає., а розроблювач бере на себе обов'язку по виконанню комплексу робіт на предпроектної, проектної стадіях і стадії введення в експлуатацію.

Впровадження інформаційної системи потребує навчання персоналу, здатного працювати в ИС,

незначної перебудови внутрішньої організації підприємства (організації комп'ютерного центра),зміни робочих процедур.

Внутрішня реорганізація підприємства, у зв'язку з впровадженням інформаційної системи, буде незначною але стандартні робітники процедури перетерплять зміни, тому що будуть зв'язані з використанням інформаційної системи.

Впровадження інформаційної системи дозволить значно збільшити точність фінансових планів, середньострокових і довгострокових прогнозів і бюджетів, одночасно забезпечуючи звітність у міру їхнього виконання, так само з'явиться можливість коректування планів відповідно до обставин, тобто це повинно стати штатною процедурою, а не традиційним авралом.

Впровадження інформаційної системи зажадає наявності персоналу здатного працювати в таких умовах. З метою збереження сформованого трудового колективу, буде потрібно перепідготовка персоналу (практичні заняття, спеціальні курси)

Для обслуговування буде потрібно фахівець з інформаційних систем - інженер. Кваліфікація користувачів інформаційної системи - фахівці.

Тривалість розробки інформаційної системи складе 25,30 тижнів.

У результаті проектування вхідна інформація перетвориться у вихідну у виді проектних документів, виконаних відповідно до державного стандарту, що містять проектні рішення по кожнім етапі проектування.

Проектування ИС включає такі стадії:

1. предпроектная стадія, що складається з декількох етапів:

-діагностичне обстеження об'єкта;

-визначення структури ИС, вибір складу підсистем і задач автоматизації;

-розробка технічної документації технічного завдання

2. проектна стадія. На цій стадії розробляють проектну документацію - технічний, робітник або технорабочий проекти;

3. Стадія введення в експлуатацію (спробна і промислова експлуатація).

На кожнім з етапів проектування складаються проміжні звіти. На стадії системного аналізу - це технічне завдання (ТЗ) і техніко-економічне обґрунтування. На стадії проектування повинні бути розроблені логічний і фізичний проекти. На стадії програмування - вихідний код , листинг програм. На стадії тестування і перетворення - висновок про правильність роботи системи і результати контрольного приклада.

На завершальній стадії складається така документація: акт приймання, протоколи погоджень, план - графік уведення системи в експлуатацію.

Під час проектування в інформаційної логістичної системі повинні бути закладені адаптивні властивості, які б давали можливість оперативно модернізувати неї згідно зі змінами, що виникли, в економічній інформаційній і організаційній системах управління економічним об'єктом, а також в інформаційно-обчислювальній системі.

Адаптивні властивості системи повинні забезпечувати його адекватність реальному процесові керування об'єктом.

2.5 Соціальний аналіз

Соціальний аналіз

Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь та користуються його результатами.

Позитивна оцінка соціального аспекту проекту означає, що проект може мати сприятливе зовнішнє середовище для своєї організації. Такі групи людей, чиї інтереси лежать у зоні діяльності проекту, дістали назву населення проекту. До них відносять:

- особи, що проживають у регіоні, яка буде перебувати у сфері впливу проекту, і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;

- робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

- люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

- споживачі продукції проекту.

Основними завданнями соціального аналізу є:

- визначення найважливіших потреб населення проекту;

- проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які дають змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб'єктивні реакції груп населення проекту на здійснення проекту та його результати;

- оцінка можливостей задоволення соціальних потреб у разі здійснення проекту (підвищення доходів населення, зміна рівня та структури споживання матеріальних благ, побутових та культурних послуг тощо).

- здійснення соціального проектування задля досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізовуватиметься проект;

- розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення проекту.

Отже, Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятосгі людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршання екологічних показників).

Щоправда, об'єктивне оцінювання соціальної ефективності наражається на істотні труднощі, оскільки й досі бракує науково обґрунтованої і загальновизнаної методики її визначення. Відтак допустимо спиратися на дещо інтуїтивне та емпіричне уявлення про принципові підходи до оцінки соціальної ефективності.

Cоціальну ефективність треба визначати на двох рівнях: 1) локальному (на підприємстві та в організації стосовно міри задоволення конкретних соціальних потреб працівників);

2) муніципальному та загальнодержавному (стосовно міри соціального захисту людей і забезпечення соціальних потреб різних верств населення з боку місцевих органів влади та держави в цілому).

До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці ефективності проекту, належать:

Проект, що аналізується призводить до такких соціальних результатів:

- Збільшення кількості робочих місць;

- Зміна структури виробничого персоналу;

- Зміна надійності постачання споживачів;

- Економія вільного часу;

- Інтелектуалізація праці.

2.6 Фінансовий аналіз

Метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства, який реалізує проект.

Фінансовий аналіз має на меті:

- визначення дійсних фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;

- виявлення змін у фінансовому стані та результатах у просторово-часовому розрізі;

- виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;

- прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності фірми.

Обсяг необхідних капіталовкладень за даним проектом становить 70 000 грн. З них власних - 10 000 грн., запозичених - 60 000 грн. Позичені кошти є кредитом на 4 роки під 20% річних. Кредит береться з 01.01 2009 року. Відсотки за користування кредитом за поточний рік виплачуються на початку наступного року щорічно за формулою простих відсотків. Сума кредиту повертається в останній рік сплати відсотків.

Для реалізації проекту планується використовувати таки основні засоби: вже існуюче обладнання і програмне забезпечення та придбану нову техніку та програмне забезпечення. Нарахування амортизації будемо здійснювати прямолінійним методом за П(С)БО 7 „Основні засоби”.

Дані для нарахування амортизації

Таблиця 3.3

Склад засобів	Первісна вартість, грн.	Термін корисного використання, років
Наявні необоротні активи	83200	18
Придбані необоротні активи	58000	5

Ліквідаційна вартість наявних на підприємстві засобів складає 8 % від первісної вартості основних засобів, придбаних - 2%.

План збільшення випуску продукції на 5 років наведено у таблиці

План реалізації

Таблиця 3.4

р о к и
2009	2010	2011	2012	2013
250000	262000	277000	290000	305000

Рентабельність операційної діяльності планується на рівні 11%.

Дисконтна ставка складає 25 %.

Оцінимо доцільність залучення коштів банківського кредиту для реалізації проекту за допомогою таких показників:

1) чистий приведений доход - NPV;

2) індекс рентабельності - PI;

3) внутрішня ставка (норма) доходу -IRR;

4) продисконтований період окупності - DPP;

5) чиста термінальна вартість NTV.

Основним принципом, на якому базується оцінка ефективності проекту є порівняння чистого грошового потоку - Cash flow (CF) з початковими інвестиціями. Чисті грошові потоки розраховуються як різниця між всіма річними притоками та відтоками у відповідному році. Сюди включаються амортизаційні відрахування, як неявні доходи підприємства. Виходить наступна формула:

CF_i = ЧП_і + АВ_і - ФВ_і ( 1 )

де, CFi - чистий грошовий потік і-того року;

Грошові потоки можуть бути позитивними (якщо є прибуток), негативними (якщо кошти вкладені в проект в цьому році не перекриваються доходами) або нульовими.

ЧПі - чистий прибуток і-того року;

АВі - амортизаційні відрахування і-того року;

ФВі - фінансові витрати і-того року (відсоток за користування кредитом).

Чистий прибуток розраховується таким чином:

ЧП _{= ?} ЧП_і ( 2 )

ЧП=ОВ*К*Р*(1-СПП) ( 3 ), де

ОВ - операційні витрати на одиницю продукції, в грн.,

К - кількість проданої продукції,

Р - рентабельність операційної діяльності у відсотках поділена на 100%,

СПП - ставка податку на прибуток у відсотках, що діє на сьогоднішній день в Україні згідно законодавства ( 25% ), поділена на 100%.

Чиста приведена вартість (Net Present Value, NPV, або чистий приведений дохід, чистий приведений ефект) - це сума, на яку продисконтовані чисті грошові потоки перевищують продисконтовані інвестиційні витрати за весь термін реалізації інвестиційного проекту. За економічним змістом - це продисконтований прибуток, який отримає інвестор після реалізації інвестиційного проекту. NPV , як і грошові потоки, може бути позитивним - якщо від проекту буде отримано прибуток, негативним - якщо проект збитковий та нульовим - якщо сума інвестицій буде дорівнювати сумі доходів.

Для неординарних грошових потоків є наступна формула для розрахунку NPV:

( 4)

де

CFi- чисті грошові потоки в і-му році,

Ii - інвестиційні витрати в і-му році,

d - ставка дисконту або необхідна ставка доходу,

і - порядковий номер року розрахункового періоду,

n - кількість років

2009р.

При розрахунку чистого грошового потоку треба враховувати, що оскільки надходження та витрати коштів розподілені в часі не рівномірно, тому зручно буде віднести всі надходження до однієї дати: або на кінець поточного року, або на початок наступного. Вибір тієї чи іншої дати залежить від виду грошового потоку. Існує два види грошових потоків: пренумерандо та постнумерандо. Якщо всі грошові потоки генеруються на початку періоду, то вони називаються пренумерандо. Якщо всі грошові потоки генеруються наприкінці періоду, то такі потоки мають назву постнумерандо.

В нашому випадку будемо генерувати грошові потоки на кінець року, тобто за правилом постнумерандо.

Ставка податку на прибуток у відсотках, що діє на сьогоднішній день в Україні згідно законодавства, складає 25%. Тому, підставляємо її у формулу і отримаємо:

ЧП1=250000 *0,12*(1-0,25)=20625 грн.

Сума річної амортизації за прямолінійним методом визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Вартість, яка амортизується - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

АВіснуюч.засобів=(83200-83200*0,08)/15=5102 грн.

АВ нового обладнання=(58000- (58000)*0,02)/5 = 11368 грн.

АВ1= АВ існуюч.засобів+ АВнового обладнання =16 470 грн.

В цьому році необхідно сплатити відсотки за користування кредитом, узятим у 2009 році. Відсотки ми сплачуємо за формулою простих відсотків.

ФВ1=60000,00*0,20=12 000,00 грн.

Інвестиційні витрати враховуються таким чином. Власні кошти враховуються в тому році, в якому вони вкладаються в проект. Тобто в нашому випадку це у 2009 році. Запозичені кошти враховуються в тому році, коли вони повертаються кредитору, у нашому випадку це у 2012 році.

CF1=20625,00+16470,00 -12000,00=25095,00 грн.

І1=10 000,00 грн.

2010 р.

ЧП₂=(262000)*0,12*(1-0,25)= 21615

АВ₂= АВ₁ =16470,00 грн.

ФВ₂= ФВ₁=12 000,00 грн.

CF₂=21615,00 + 16470,00 -12 000,00=26085,00 грн.

І₂=0,00 грн.

2011 р.

ЧП₃=(277000)*0,12*(1-0,25)=20775

АВ₃=16470,00 грн.

ФВ₃=12 000,00 грн.

CF₃=20775,00 + 16470,00 -12 000,00=27332,00 грн.

І₃=0,00 грн.

2012 р.

ЧП₄=(290000)*0,12*(1-0,25)= =23925,00 грн.

АВ₄=16470 грн.

ФВ₄=12 000,00 грн.

CF₄= 23925,00+ 16470,00 -12 000,00=28395,00 грн.

І₄=60000,00 грн.

2013 р.

ЧП₅=(305,00)*0,12*(1-0,25)=25162,00

АВ₅=16470 грн.

ФВ₅=12 000,00 грн.

CF₅=25162,00+16470,00-0,00=29632,00 грн.

І₅=0,00 грн.

Для дисконтування розрахуємо коефіцієнт дисконтування при ставці дисконтування 25%:

КД₁=1/(1+0,25)¹=0,800; КД₄=1/(1+0,25)⁴=0,410

КД₂=1/(1+0,25)²=0,640; КД₅=1/(1+0,25)⁵=0,328

КД₃=1/(1+0,25)³=0,512

За отриманими показниками продисконтуємо чисті грошові потоки та інвестиційні витрати, тобто помножимо їх на коефіцієнт дисконтування: відповідно CFi*КДі та Іі* КДі.

CF₁*КД₁= 20076,00 грн.

CF₂*КД₂= 16694,00 грн.

CF₃*КД₃ = 13988,00 грн.

CF₄*КД₄ =11641,0 грн.

CF₅*КД₅=13655,00 грн.

CF_i*КД_і=75990,00 грн.

І₁* КД₁=10000,00*0,800=8000,00 грн.

І₂* КД₂=0,00*0,640=0,00 грн.

І₃* КД₃=0,00*0,512=0,00 грн.

І₄* КД₄=60 000,00*0,410=24600,00 грн.

І₅* КД₅=0,00*0,33=0,00 грн.

І_і* КД_і=32600грн.

NPV=CF_i*КД_і - І_і* КД_і=75990,00 - 32600,00 =43390,00 грн

Індекс рентабельності (Profitability Index, PI, або індекс прибутковості, індекс доходності) - інвестиційного проекту являє собою відношення продисконтованих (приведених) чистих грошових потоків від інвестиційного проекту до продисконтованих (приведених на ту ж саму дату) інвестиційних видатків. Він характеризує, рівень чистого грошового потоку, що припадає на одиницю інвестиційних витрат. Формула індексу рентабельності або індексу доходності має вигляд:

( 5 )

Звідки РІ= 75990,00 / 32600,00=2,30

Якщо рентабельність проекту дорівнює одиниці, то це означає що приведені доходи дорівнюють приведеним видаткам і NPV =0. Але якщо рентабельність проекту менше одиниці, то це означає неефективність проекту. Тому цей проект має бути відхилений як збитковий. Таким чином до реалізації можуть бути прийняті проекти з рентабельністю , яка буде вища за одиницю.

Внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR, або внутрішня норма доходності, внутрішня норма ефективності) - це така ставка дисконтування, за якої одержані продисконтовані чисті грошові потоки дорівнюють продисконтованим інвестиційним витратам. Фактично, це така дисконтна ставка, при якій NPV дорівнює нулю. Скориставшись формулою (4) для розрахунку NPV отримаємо формулу для розрахунку IRR. А саме:

( 6 )

Для того щоб знайти IRR треба розв'язати рівняння (6) відносно IRR. З цієї формули IRR можна визначити кількома шляхами , а саме:

1) Методом пробних розрахунків, тобто знаходження значення NPV при різних дисконтних ставках до моменту виконання рівності (6).

2) Графічним методом. Для цього в системі координат на осі абсцис відкладаємо значення дисконтної ставки у %, а на осі ординат - значення NPV в грн. Вважаємо, що між NPV та дисконтною ставкою існує лінійна залежність. Пряма будується за допомогою двох крапок. Далі знаходимо значення NPV при двох різних дисконтних ставках і проводимо через отримані крапки пряму. Отриманий графік відображає залежність між NPV та ставкою дисконтування для даного інвестиційного проекту. Точка перетину отриманої прямої з віссю абсцис вкаже значення IRR.

3) Методом лінійної інтер- чи екстраполяції. Сутність даного методу полягає в тому, що будь-яку криву на певному відрізку можна замінити прямою. З цього спрощення виникають похибки. Для розрахунку IRR даним методом необхідно визначити NPV при двох різних дисконтних ставках, а потім скористатися формулою:

( 7 )

де, NPV1 та NPV2 - це чистий приведений доход від різних ставок дисконтування ( при умові NPV1 > NPV2 ) ( 8 )

d1, d2 - дисконтні ставки ( при умові d1 < d2 ) ( 9 )

Особливостями використання 2-го та 3-го методу є вимоги до значень NPV. Для отримання правильного значення IRR необхідна наступна умова: потрібно підібрати такі d1 та d2 щоб одне значення NPV було позитивним, а друге - від'ємним.

Знайдемо IRR методом лінійної інтер- чи екстраполяції. Одне значення NPV ми вже знаємо, воно дорівнює 43390,00 грн. при дисконтній ставці 25%. Треба знайти NPV на основі тих же самих грошових потоків при іншій дисконтній ставці. Друга ставка дисконтування обирається довільно, але таким чином, щоб одне значення NPV було додатнім, а друге - від'ємним. Саме тому, для вибору другої ставки дисконтування треба користуватися наступними міркуваннями:

1) якщо NPV, що було розраховано першим, є додатнім, як в нашому випадку, то оскільки залежність між NPV та d є оберненою (це означає, що чим більше значення d, тим менше NPV і навпаки), тому для того, щоб отримати друге значення NPV від'ємним, другу ставку дисконтування треба обрати досить великою, для того, щоб вона дала гарантовано від'ємний результат. В нашому випадку другу ставку дисконтування оберемо рівною 90%.

2) якщо NPV, що було розраховано першим, є від'ємним, то оскільки залежність між NPV та r є оберненою (це означає, що чим більше значення d, тим менше NPV і навпаки), тому для того, щоб отримати друге значення NPV додатнім, другу ставку дисконтування треба обрати досить малою, для того, щоб вона дала гарантовано додатній результат. Можна брати, наприклад 1%.

Обчислимо NPV при дисконтній ставці 90%.

КД1=1/(1+0,9)1=0,526; КД4=1/(1+0,9)4=0,077

КД2=1/(1+0,9)2=0,277; КД5=1/(1+0,9)5=0,040

КД3=1/(1+0,9)3=0,146

За отриманими показниками продисконтуємо чисті грошові потоки та інвестиційні витрати, тобто помножимо їх на коефіцієнт дисконтування, який відповідає ставці дисконтування d=90%: CFi*КДі та Іі* КДі.

CF1*КД1= 13200,00 грн.

CF2*КД2= 7225,00 грн.

CF3*КД3 = 3989,00 грн.

CF4*КД4 = 2186,00 грн.

CF5*КД54=1665,00 грн.

CFi*КДі=28265,00 грн.

І1* КД1=3156,00 грн.

І2* КД2=0,00*0,277=0,00 грн.

І3* КД3=0,00*0,146=0,00 грн.

І4* КД4=4620,00 грн.

І5* КД5=0,00*0,040=0,00 грн.

Іі* КДі= 7776,00 грн.

NPV=CFi*КДі - Іі* КДі= 28265,00 - 7776,00 = 20489,00 грн.

Враховуючи умови (8) та (9) визначаємо, що NPV1=75990,00 грн., а d1=25; NPV2= 20489,00 грн., а d2=90. Підставимо ці дані в формулу (9), та отримаємо:

Дисконтований період окупності (Discounted Payback Period DPP) - це термін часу, за який продисконтовані чисті грошові потоки перекриють продисконтовані інвестиційні витрати.

Якщо інвестиційний процес являє собою регулярні (однакові кожного року) чисті грошові потоки , то період окупності визначається просто. Треба загальну суму інвестицій поділити на майбутній загальний доход за один рік. Таким чином ми, отримаємо період окупності інвестиційного проекту.

Але якщо інвестиційний процес являє собою нерегулярні грошові потоки, як у нашому випадку, то період окупності визначається інакше. По-перше, треба визначити продисконтовану загальну суму інвестицій.

32600,00 грн.

По-друге, треба знайти кумулятивні суми продисконтованих чистих грошових потоків CFі (кумулятивні суми можна отримати якщо послідовно підсумувати члени ряду чистих грошових потоків, які продисконтовані за ставкою d). Цю суму позначимо через Сj:

( 10 )

Підсумовувати треба до тих пір, поки не буде знайдено суму , що дорівнюватиме або більше за 32600,00 грн.

Якщо, Сj то дисконтований період окупності (DPP) буде дорівнювати j, тобто

DPP =j=i

Якщо - ні, то треба знайти такі значення Сj та Cj+1 , щоб вони задовольняли умові:

( 11 )

Зведемо значення кумулятивних сум у табл. 3.

Кумулятивні суми продисконтованих чистих грошових потоків

Таблиця 3.5

рік	і, j	CFі *КДі	Cj
2008	1	20076	20076
2009	2	16694	20076+16694,00=36770,00
2010	3	13988	36770,00+13988,00=50758,00
2011	4	11641	50758,00+ 11641=62399,00
2012	5	13655	62399,00+13655,00=76054,00

Підставимо наші дані у нерівність (11):

20076,00 < 32600,00 < 36770,00

Звідси: j=2; Cj=20076,00; Cj+1=36770,00; CFj+1*КДj+1=16694,00

Дисконтований період окупності розраховується за формулою:

( 12 )

DPP=2+( 32600,00 - 20076,00) / 16694,00=2,75 років

Чиста термінальна вартість (Net Terminal Value, NTV - це сума, на яку приведені до моменту кінця реалізації проекту чисті грошові потоки перевищують приведені на той самий момент часу інвестиційні витрати за весь термін реалізації інвестиційного проекту.

Критерій NTV дає прогнозну оцінку збільшення економічного потенціалу підприємства на кінець терміну дії проекту. Критерії NPV і NTV взаємообернені з позиції алгоритму їхнього розрахунку: в основі NPV лежить операція дисконтування, а в основі NTV-операція нарощення. Для приведення до кінця реалізації проекту використовується процентна ставка, яку можна розрахувати, використовуючи ставку дисконтування:

( 13 )

Розрахувати чисту термінальну вартість (Net Terminal Value, NTV) можна за формулою:

( 14 ), де

КНk=(1+і)k ( 15 )

Таким чином, формулу (14) можна переписати наступним чином:

( 16 )

При розрахунку даного показника звертаємо увагу на нумерацію років. Для NTV нумерація років буде зворотною відносно NPV. Спочатку розрахуємо процентну ставку, яка відповідатиме наведеному в умові задачі коефіцієнту дисконтування:

Відповідно коефіцієнт нарощення КНі дорівнюватиме:

КН1=(1+1,33)1=1,33; КН4=(1+0,33)4=3,160

КН2=(1+0,33)2 =1,778; КН5=(1+0,33)5=4,214

КН3=(1+0,33)3=2,370

Тепер помножимо вже існуючи чисті грошові потоки (CFk) та інвестиційні витрати (ІВk) на відповідні коефіцієнти нарощування (КНk):

CF5*КН5= 41632*4,214=175437,00грн.

CF4*КН4=283950,00*3,160=89728,00грн.

CF3*КН3 =27322,00*2,370=64753,00 грн.

CF2*КН2 =26085,00*1,778=49379,00грн.

CF1*КН1=25095,00*1,333=33451,00 грн.

CFk*КНk=409748,00 грн.

І5* КН5=0,00грн.

І4* КН4=189600,00 грн.

І3* КН3=0,00 грн.

І2* КН2=0,00 грн.

І1* КН1= 13330,00 грн.

Іk* КНk=202930,00 грн.

NТV=CFk*КНk - Іk* КНk= 409748,00 - 202930,00 = 206818,00 грн

Таблиця 4

Проміжні результати розрахунків

рік	i	ЧПi	Аi	ФВi	CFi	Іi
1	2	3	4	5	6	7
2008	1	22625	16470	12000	25095	10000
2009	2	21615	16470	12000	26085	0
2010	3	20775	16470	12000	27322	0
2011	4	23925	16470	12000	28395	60000
2012	5	25162	16470	12000	41632
Разом					148529	70000

продовження таблиці 4

і	КДі d=25%	CFі* КДі d =25%	Іі* КДі d=25%	Сj	КДі d=90%	CFі* КДі d=90%
2	8	9	10	11	12	13
1	0,800	20076	8000	20076	0,526	13200
2	0,640	16694	0	36770	0,277	7225
3	0,512	13988	0	50758	0,146	3989
4	0,410	11641	24600	62399	0,077	2186
5	0,328	13655	0	76054	0,040	1665
Разом		76054	32600			28265

закінчення таблиці 4

і	ІВі* КДі d=90%	к	КНk і=33%	CFk* КНk і=33%	Іk* КНk і=33%
2	14	15	16	17	18
1	3156	5	4,214	175473	42140
2	0	4	3,160	89728	0
3	0	3	2,370	64753	0
4	4620	2	1,778	46379	189600
5	0	1	1,333	33451	0
Разом	7776			409748	23174

Аналіз здобутих результатів

Даний проект є ефективним, тому, що:

1) Чистий приведений доход (NPV) дорівнює 43390,00 грн. Він більший за нуль, що свідчить про ефективність даного проекту. Тобто, на таку суму доходи від інвестиційного проекту, приведені на початок реалізації цього проекту перебільшують витрати на даний проект, приведені на той самий час. Або, на таку суму продисконтовані доходи від інвестиційного проекту перебільшують витрати на даний проект.

2) Індекс доходності (РІ) =2,30. Він перевищує одиницю, що означає перевищення доходу над видатками, тобто засвідчує ефективність цього інвестиційного проекту. Згідно отриманому показнику рентабельності можна зробити висновок, що на одну вкладену в інвестиційний проект гривню буде отримано 2,30 грн. Чистих грошових потоків або 1,30 грн. чистого прибутку.

3) Внутрішня норма доходності (IRR) = 135%. Вона перевищує дисконтну ставку ( 25% ) та відсоток банківського кредиту ( 20% ), що свідчить про те що інвестиційний проект є не збитковий. А різниця 135%-20%=115% показує запас міцності даного проекту.

4) Дисконтований період окупності проекту ( DPP) = 2,75 років.

5) Чиста термінальна вартість (NTV) дорівнює 206818,00 грн. Вона більша за нуль, що свідчить про ефективність даного проекту. Тобто, на таку суму доходи від інвестиційного проекту, приведені на кінець реалізації цього проекту перебільшують витрати на даний проект, приведені на той самий час.

Взагалі, можна зробити висновок про те, що вкладення коштів в даний проект цілком доцільне, тому що в результаті його реалізації буде отримано прибуток порівняно з видатками.

2.7 Економічний аналіз

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід меншими витратами.

Метою економічного аналізу проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Офіційна методика аналізу ефективності (доцільності) капітальних вкладень передовсім визначає загальні положення. Найбільш суттєвими з них є такі.

* По-перше, розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються за: розробки різних проектних і планових (прогнозних) документів; оптимізації розподілу реальних інвестицій за різними формами відтворення основних фондів; оцінювання ефективності витрачання власних фінансових коштів підприємства.

* По-друге, у розрахунках визначають загальну економічну ефективність як відношення ефекту (результату) до суми капітальних витрат, що зумовили цей ефект. Витрати та результати обчислюють з урахуванням чинника часу. На підприємствах економічним ефектом капітальних вкладень служить приріст прибутку (госпрозрахункового доходу).

* По-третє, з метою всебічного обгрунтування та аналізу економічної ефективності капітальних вкладень, виявлення резервів її підвищення використовують систему показників -- узагальнених і поодиноких. До узагальнених показників належать період окупності капітальних витрат (кількість років або місяців, за які відшкодовуються початкові інвестиції) та питомі капітальні вкладення (у розрахунку на одиницю приросту виробничої потужності або продукції) -- капіталомісткість. Окрім узагальнених до системи входять такі поодинокі показники, що підлягають спільному комплексному аналізу: продуктивність праці; фондовіддача; матеріаломісткість (енергоємність), собівартість, якість і технічний рівень продукції; тривалість інвестиційного циклу; величина соціального ефекту (як порівняти із соціальними нормативами); показники, що характеризують поліпшення стану навколишнього середовища.

* По-четверте, за визначення ефективності капітальних вкладень має бути виключений вплив на сумарний ефект так званих не інвестиційних чинників, тобто заходів, здійснення яких не потребує капітальних вкладень. Це означає, що з одержаного підприємством загального ефекту (прибутку) треба вилучати ефект від повнішого використання введених раніше виробничих потужностей, збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування, запровадження прогресивних форм організації виробництва, праці та управління, підвищення професійної підготовки й майстерності персоналу тощо.

У практиці господарювання підприємств приймаються різноманітні рішення, зв'язані з інвестуванням виробництва й соціальної інфраструктури. З огляду на це заведено розрізняти загальну (абсолютну) та порівняльну (оцінку доцільності) ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних витрат показує загальну величину їхньої віддачі (їхню результативність) на тому чи тому підприємстві. Її розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний період часу.

Порівняльна ефективність капітальних вкладень визначається лише тоді, коли є кілька інвестиційних проектів (варіантів вирішення господарського завдання). Вона характеризує переваги (економічні, соціальні та інші) якогось одного проекту капітальних витрат проти іншого або інших.

Застосовують два взаємозв'язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій перший (прямий) -- коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат Е_р; другий (обернений до нього), -- період (строк) окупності капітальних вкладень (Т_р = 1/Е_р ). Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) обчислюють за співвідношеннями:

для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств

для підприємств (окремих цехів і виробничих об'єктів), що будуються

Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за останній рік попереднього та розрахункового періодів, а капітальні вкладення враховуються сумарно за порівнянними цінами без будь-яких вирахувань.

Розрахункові значення коефіцієнтів Е_р треба порівняти з нормативним коефіцієнтом Е_н , що встановлюється централізовано Міністерством економіки України на певний період (його тривалість звичайно дорівнює так званому горизонту прогнозування чи індикативного планування) Цей коефіцієнт встановлено на рівні: Е_н = 0,15. Проект капітальних вкладень визнають доцільним (ефективним) за умови, коли

Оскільки строк окупності для нашого проекту дорівнює 2,75 р., то Е_р = 1 : 2,75 = 0,36.

Отже, порівняння його із нормативним свідчить про економічну ефективність проекту, до того ж реалізація проекту повинна призвести до підвищення ефективності усієї виробничо - господарської та управлінської діяльності. Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової одиниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому.

Допоміжним показником економічної ефективності є прирост продуктивності праці:

Приріст продуктивності праці в залежності від виду роботи

Вид роботи	Приріст продуктивності праці, у %	Фактор приросту
Реєстрація інформації в журналах та картотеках	80-100	Виключення дублювання
Пошук інформації	100-120	Електронні картотеки
Друкарські роботи	200-250	Текстові редактори
Економічні розрахунки	300-500	Висока швидкість розрахунків
Участь у виробничих нарадах	10-50	На робочому місці
Обмін службовою документацією	50-80	Електронна пошта
Оформлення графічних матеріалів	150-300	Машинна графіка
Професійне навчання	50-100	Автоматизовані навчальні системи

2.8 Оцінка ризиків проекту

Різні методи аналізу ризиків.

При кількісному аналізі ризику можуть використовуватися різні методи. В даний час найбільш розповсюдженими є:

- статистичний;

- аналіз доцільності витрат;

- метод експертних оцінок;

- аналітичний;

- використання аналогів.

Правилом класичної ринкової економіки вважається, що проектам, що припускають найбільш високий очікуваний доход, загрожує також і найбільший ризик. При підготовці даних для аналізу фінансової заможності проекту принципово важливим є вибір розрахункової грошової одиниці.