Управління якістю виробничих процесів та продукції

81

Тема: Управління якістю виробничих процесів та продукції

План

Вступ

1. Організація управління якістю продукції

1.1 Основи стандартизації виробничої діяльності

1.2 Загальні відомості про організацію забезпечення якості продукції

1.2.1 Сутність якості та показники оцінювання її рівня

1.2.2 Концепція забезпечення якості на підприємстві

1.2.3 Методи визначення якості

1.2.4 Вплив якості на конкурентоспроможність продукції

1.2.5 Організаційні умови забезпечення якості

1.2.6 Організація контролю якості на підприємстві

1.3 Сучасний підхід до створення тотальної системи управління якістю продукції та виробництва

1.4 Інструментарій тотальної системи управління якістю

1.5 Сертифікація продукції і систем якості

2. Управління якістю в організації тренувального процесу у фігурному катанні на ковзанах

2.1 Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з фігурного катання на ковзанах “СЮІТА”

2.1.1 Загальні положення

2.1.2 Завдання та права СДЮШОР “СЮІТА”

2.1.3 Організаційні основи діяльності СДЮШОР “СЮІТА”

2.1.4 Управління спортивною школою, права та обов'язки адміністрації, тренерів - викладачів, інших працівників

2.1.5 Учні спортивної школи, їх права та обов'язки

2.1.6 Матеріально-технічна база, кошти та умови оплати праці працівників СДЮШОР “СЮІТА”

2.1.7 Міжнародні зв'язки

2.1.8 Облік, звітність і контроль за діяльністю СДЮШОР “СЮІТА”

2.2 Загальна характеристика спортивної підготовки у фігурному катанні на ковзанах

2.2.1 Мета і завдання спортивної підготовки

2.2.2 Засоби, методи та основні принципи підготовки

2.2.3 Зміст різних сторін підготовки

2.2.4 Структура тренувального процесу

2.2.5 Відбір. Вікові особливості раціональної багаторічної підготовки

2.3 Організація навчально-тренувального процесу

2.4 Початкова підготовка

2.5 Підготовка у навчально-тренувальних групах

2.6 Групи спортивного удосконалення

3. Підсумок роботи та досягнення у фігурному катанні на ковзанах

4. Пропозиції щодо підвищення якості та удосконалення навчально-тренувального процесу у фігурному катанні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Найважливішим джерелом росту ефективності підприємства являється постійне підвищення технічного рівня і якості продукції, що випускається. Для технічних систем характерна жорстка функціональна інтеграція всіх елементів, тому в них немає вторинних елементів, які можуть бути неякісно спроектовані та виготовлені. Таким чином, сучасний рівень розвитку НТП значно підвісив вимоги до технічного рівня та якості продукції.

Системний підхід дозволяє об'єктивно обирати масштаби і напрямки управління якості, види продукції, форми та методи виробництва, які забезпечують найбільший ефект зусиль та засобів, які були витрачені на підвищення якості продукції.

Ціллю даної курсової роботи є розкриття одного з головних питань організації виробництва: підвищення якості виробничих процесів та продукції. Огляд наукових даних з управління якістю виробництва та продукції з наступним аналізом системи якості конкретного об'єкту діяльності. Для цього я використала найбільш базові наукові роботи та посібники і описала дитячо-спортивну школу з фігурного катання на ковзанах.

За останні роки відбулися великі зміни у фігурному катанні на ковзанах. Значно виросли рівень технічної майстерності фігуристів і вимоги до виконання змагальних програм. Як зберегти досягнуті результати, а, можливо, і покращити їх - ось одна із основних проблем сучасного спорту.

Управління підготовкою спортсменів передбачує вияв прогресивних тенденцій розвитку для спорту, втілення системи організації, планування, регулювання і контролю у відповідності до них. Фігурне катання на ковзанах відноситься до групи видів спорту, зв'язаних з оцінкою результатів з точності і виразності рухів фігуриста при обумовленій програмі.

Швидко зростаюча технічна майстерність фігуристів, зміцнююча конкуренція на міжнародній арені змушують шукати нові шляхи вдосконалення методики тренувань. Сучасний стан і подальший розвиток системи підготовки у фігурному катанні дуже складно передбачити з позиції тільки практичного досвіду.

Дана курсова робота забезпечить строгу послідовність у викладі питань, які стосуються становлення спортивної майстерності фігуристів і прийнятність у рішенні поставлених задач, зв'язаних з головною ціллю системи багаторічної підготовки - вихованням спортсменів високої кваліфікації.

1. Організація управління якістю продукції

1.1 Основи стандартизації виробничої діяльності

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного з його учасників запроваджувати дійові механізми формування якості продукції і суворо дотримуватись його вимог. Визначальними елементами цього процесу -- забезпечення виробництва й постачання на ринок конкурентоспроможної і якісної продукції -- є стандартизація та сертифікація.

Стандартизація якості продукції як система встановлення й застосування єдиних правил із метою впорядкування її принципів, методів і форм упровадження передбачає

установлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів (деталей тощо);

уніфікацію та агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації й автоматизації виробництва;

визначення норм, вимог і методів у сфері проектування та виготовлення продукції для забезпечення належної якості й запобігання невиправданої різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення;

формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю; уніфікацію вимірювань і позначень;

створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації й методів організації виробництва.

Усі результати впровадження системи стандартизації відображаються у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти й технічні умови -- документи, що містять обов'язкові для продуцентів (виробників та інших осіб, які беруть участь у створенні, виготовленні та реалізації продукції) норми якості та способи їх досягнення (рівень кожного показника якості, методи й засоби вимірювання, випробувань, маркування, пакування, транспортування та зберігання продукції). Нормативно-технічна документація, що застосовується на підприємствах, охоплює певні категорії стандартів, які різняться ступенем жорсткості вимог до виробів і сукупністю об'єктів стандартизації.

Найбільш жорсткі вимоги до якості містять міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації ІСО. Їх використовують для сертифікації виробів, призначених для експорту в інші країни і реалізації на світовому ринку. Нині діють міжнародні стандарти ІСО серії 9000. Перелік таких документів постійно доповнюється, вдосконалюється та змінюється відповідно до розвитку науково-технічного прогресу й удосконалення вимог до якості продукції, виробництва і методів оцінювання систем якості в різних сферах діяльності. Ці стандарти групуються за наступними основними напрямами системи міжнародних стандартів і виготовлення продукції ІСО серії 9000:

Загальне управління якістю та стандарти для забезпечення якості.

Системи якості -- Моделі для забезпечення якості при проектуванні, розробленні, виробництві, складанні й обслуговуванні.

Системи якості -- Загальне управління якістю та елементи системи якості.

Системи якості -- Керівні вказівки щодо перевірки систем якості.

Системи якості -- Керівні вказівки щодо кваліфікаційних критеріїв експертів аудиторів, які здійснюють перевірки систем якості.

Системи якості -- Керівництво програмою перевірок та ін.

Система якості - сукупність організаційної структури, розподілу відповідальності, процесів, процедур і ресурсів, яка забезпечує загальне керівництво якістю.

Міжнародні стандарти використовуються у таких випадках:

Коли контрактом обумовлюється, що вимоги до проектних робіт і продукції сформульовані у вигляді експлуатаційних характеристик або вказана необхідність їх визначення.

Коли споживач непевний у тому, що отримана продукція відповідає встановленим вимогам. Постачальник повинен надати докази своїх можливостей у сфері проектування, розроблення, виробництва, складання й обслуговування.

Особливості міжнародних стандартів ІСО серії 9000 полягають у тому, що вони:

пристосовані до управління якістю на основі системного підходу;

орієнтовані на споживача;

мають регламентацію вимог за всіма стадіями життєвого циклу продукції

створюють умови для документального оформлення відповідних вимог;

мають рекомендаційний характер.

Державні стандарти України розробляються на:

вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструменти, талі кріплення тощо);

продукцію міжгалузевого призначення;

продукцію для населення й народного господарства;

організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти (науково-технічна термінологія; класифікація й кодування техніко-економічної і соціальної інформації;формаційні технології; технічна документація, організація робіт зі стандартизації, метрології тощо);

елементи народногосподарських об'єктів державного значення (транспорт, зв'язок, енергосистема, банківсько-фінансова система та ін.);

методи випробувань.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію, щодо якої бракує державних стандартів України або за необхідності встановлення вимог, які доповнюють перевищують такі за державними стандартами, а стандарти науково-технічних та інженерних товариств -- у разі потреби в поширенні результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сфер професійних інтересів.

Технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) та споживачем (замовником) продукції; регламентують норми і вимоги щодо якості тих видів продукції, до яких державні або галузеві стандарти не розробляються, тих, що виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також щодо якості нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом.

Стандарти підприємств розробляються для внутрішньозаводського застосування з ініціативи самих підприємств.

Стандарти й технічні умови -- це документи динамічного характеру. їх потрібно періодично переглядати та уточнювати з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів до продукції, що виготовляється (проектується).

1.2 Загальні відомості про організацію забезпечення якості продукції

1.2.1 Сутність якості та показники оцінювання її рівня

Кожен виріб є носієм різних властивостей, що характеризують його корисність Для задоволення певних потреб людини. Корисність будь-яких речей відображає їх споживну вартість, яка є одним із головних показників конкурентоспроможності. Тобто споживча вартість, конкурентоспроможність і якість товару (продукції та послуг тощо) безпосередньо пов'язані між собою.

Якість -- це сукупність характеристик об'єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби.

Поряд із якістю існує поняття технічного рівня певних видів продукції, яке буде розглянуто далі. Це поняття за змістом вужче попереднього, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Його показники встановлюються для проектування (розроблення) переважно нових знарядь праці (машин, устаткування, приладів, транспортних засобів тощо) і можуть відображатися у спеціальних картах технічного рівня, які використовують при вивченні ринку й визначенні попиту на нові товари, для складання бізнес-планів, рекламних матеріалів та для іншого призначення.

Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції.

Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому

на першому місці - якість продукції (має оцінку „4”);

на другому - вартість (має оцінку „3”)

на третьому - зниження затрат у сфері споживання продукції (має оцінку „2”)

на четвертому - якість сервісу продукції (має оцінку „1”)

Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових виробів ініціює застосування певної системи показників, що дає змогу визначити й контролювати рівень видів будь-якої продукції і послуг (рис.1.1).

Рис.1.1. Система і зміст показників якості продукції

Необхідність забезпечення належного рівня якості у виробничій діяльності зумовлює формування на підприємстві певної системи показників для оцінювання відповідності продукції, що випускається, технічним умовам.

Рівень якості -- це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.

Для отримання порівняльних характеристик якості одночасно з абсолютним визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому вини кає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки. Для нових видів продукції, переду знарядь праці, доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних затрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Схеми групування різних показників якості (або рівня якості) використовуються для:

оцінювання окремих видів продукції за допомогою групи диференційованих показників -- із них виокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості (табл. 1.1);

визначення загальних (комплексних) показників якості всього обсягу продукції, що виробляється підприємством.

Таблиця 1.1 Система одиничних показників якості продукції за групами

Група показників	Окремі показники групи
вид	сутнісна характеристика
1. Призначення	Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)	Продуктивність Потужність Міцність Місткість корисних речовин Калорійність
2. Надійність, довговічність та безпечність	Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини	Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання
3. Екологічні	Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини й довкілля	Токсичність виробів Місткість шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу
4. Економічні	Відображають рівень економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем	Ціна за одиницю виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних затрат часу і коштів
5. Ергономічні	Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)	Зручність керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні	Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу	Виразність та оригінальність форми Кольорове оформлення Естетичність тари (упаковки)
7. Патентно-правові	Відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів	Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти

Для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці найбільш важливими одиничними показниками є:

надійність -- властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного часу. Кількісно цей показник характеризується часом безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями;

довговічність -- властивість виробу тривалий час зберігати свою експлуатаційну придатність за тих чи інших умов експлуатації. її оцінюють двома показниками -- строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах);

ремонтопридатність техніки -- можливість швидкого виявлення й усунення несправностей.

Забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва -- це провідна функція в системі організації виробничої діяльності на підприємстві.

1.2.2 Концепція забезпечення якості на підприємстві

Забезпечення визначеного рівня якості є однією з основних складових тотальної системи управління якістю на підприємстві, що охоплює всі сторони та фази життєвого циклу виробництва й продукції. Тому забезпечення якості продукції необхідно розглядати як провідну функцію організації виробничої діяльності.

Під забезпеченням якості розуміють сукупність заходів, що плануються і систематично виконуються для впевненості в тому, що продукція підприємства задовольняє визначені вимоги до її якості.

Якість продукції забезпечується сумісною діяльністю всіх структурних підрозділів служб і відділів підприємства. Оскільки характер роботи, яка виконується різними підрозділами, службами та відділами, суттєво різниться між собою, то для кожного з них можна використовувати певний набір показників якості. Наведімо орієнтовний перелік таких показників.

Виробничі структурні підрозділи -- обсяг браку та його усунення; помилки в робочих нарядах; відсоток відбракованих виробів; первісний вихід готової продукції.

Фінансовий відділ і бухгалтерія -- відсоток прострочених платежів; помилкові бухгалтерські записи; помилки у платіжних відомостях; час задоволенні явок на отримання інформації; помилки у розрахунках та оформленні рахунків.

Проектно-конструкторський відділ -- кількість змін у розрахунку на одне креслення; кількість помилок, які виявлені у процесі аналізу проекту; кількість помилок, що виявлені в ході випробувань.

Відділ маркетингу -- точність прогнозованих досліджень; кількість неправильно складених замовлень; помилки у контрактах; затоварювання продукцією.

Відділ матеріально-технічного забезпечення -- надмірні (надлишкові) запаси; час циклу отримання матеріалів; простої виробництва через відсутність нестачу матеріалів і сировини.

Інформаційні послуги -- кількість звітів, які подані не за графіком; помп що знайдені у програмі; кількість виправлень у текстах; час отримання інформації та її достовірність.

Якість обладнання -- технічні показники (потужність, точність, питома затрат ресурсів); надійність; ергономічні (зручність, автоматизація, безпека) й естетичні властивості; економічні показники.

Ціна якості продукції та виробництва підприємства визначається сумою затрат, які необхідні для контролю, і додаткових непередбачених затрат, що зазнало підприємство через відмовлення виробів.

Ціна якості складається із:

1.Затрат на забезпечення якості продукції, які включають затрати

- на попередження випуску виробів незадовільної якості (що пов'язане з підготовкою персоналу і поліпшенням технічних засобів управління якістю);

- на виконання контролю якості виробів (проміжний операційний та завершальний контроль виробів, проведення випробувань).

2.Затрат, які спричинені незадовільною якістю продукції (товару, виробів, послуг), що включають затрати

- у сфері виробництва (на виправлення операційного браку; на переробку виробів незадовільної якості);

- у сфері споживання (на ремонт виробів у гарантійний період; на покриття затрат, викликаних рекламаціями споживачів).

Для того щоб оцінити окремі показники і рівень якості продукції, необхідно знати методи їх визначення.

1.2.3 Методи визначення якості

Якість продукції -- це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості даної продукції з відповідними показниками якості базової продукції або іншими показниками, що встановлені діючими стандартами та нормами.

Завдання визначення рівня якості продукції розв'язується у три етапи.

Перший етап -- вимірювання показників якості: кожен показник має бути зображений числом. Для цього використовуються наступні три методи: експериментальний, розрахунковий, експертний.

1. Експериментальний метод полягає у безпосередньому вимірюванні показника за допомогою спеціальних технічних засобів, інструментів і людських органів. Цей метод застосовується лише для отримання одиничних показників.

Різновидами експериментального методу є

а) об'єктивний метод--рівень якості продукції оцінюється за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу. Такий метод дає найбільш достовірний результат і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів, наприклад для визначення їх техніко-експлуатаційних характеристик;

б) органолептичний метод -- властивості продукту сприймаються за допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без використання технічних вимірювальних і реєстраційних засобів.

2. Розрахунковий метод полягає в обчисленні якості на основі одиничних показників: наприклад, вартість однієї кіловат-години потужності, величина економічної ефективності тощо.

3. Експертний метод передбачає облік та врахування думок експертів про які даної продукції на першому етапі. Кожен експерт оцінює ступінь важливості показників якості шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому показнику присвоюється ранг 1, наступному, менш важливому, -- ранг 2 і под. Як експерт вважає деякі показники рівноцінними, він присвоює їм однаковий ранг, наприклад, 3,5 -- за рівності значень третього й четвертого рангів.

Після цього проводиться математична обробка результатів ранжування з урахуванням думок експертів та їх поглядів на той чи інший показник. При цьому інколи доводиться або збільшувати кількість експертів і повторювати експертизу показників, або запрошувати інших.

Другий етап полягає у виборі базових показників для порівняння. Базові показниками можуть бути

Показники якості, що закладені у технічні завдання, технічні чи робочі проекти виробів.

Показники дійсно існуючих виробів, які виготовляються в нашій країні або кордоном і є кращими зразками світового рівня.

Показники, що закладені у вітчизняні чи закордонні стандарти.

Інколи підприємству потрібно порівняти нову продукцію з тією, що випускалась раніше. У цьому випадку важливо, щоб прототип не був морально застарілим.

Третій етап -- це порівняння показників якості нової продукції з базовими і визначення доцільності виробництва нової продукції. Таке порівняння можна проводити різними способами (методами), зокрема

1. Диференціальним методом -- одиничні показники порівнюються попарно, визначається індекс якості Іі(к) з кожного показника:

... (1.1)

де А1, В1 ... К1 - одиничні базові показники; А2, В2, ... К2 - одиничні показники виробу.

2. Комплексним методом -- попарно порівнювані одиничні показники об'єднуються за допомогою відносних коефіцієнтів:

... (1.2)

де і - питома вага даного показника, тобто коефіцієнт важливості; п - кількість оціночних показників.

Якщо К0 > 0 то новий варіант буде кращим.

У зазначеному методі певну складність викликає встановлення коефіцієнтів і, які можна визначити з урахуванням думок експертів, тобто експертним шляхом.

1.2.4 Вплив якості на конкурентоспроможність продукції

Конкурентоспроможність -- це властивість об'єкта, яка характеризується ступенем задоволення визначеної ним потреби порівняно з аналогічними об'єктами, що запропоновані на даному ринку. Продукція, яка виготовляється на підприємстві, щоб бути реалізованою, повинна бути конкурентоспроможною.

Рис. 1.2. Загальна схема системи управління якістю на підприємстві з використанням „петлі” якості”

Як уже зазначалося, конкурентоспроможність продукції визначається насамперед рівнем її якості. Тому для створення й випуску конкурентоспроможного товару на підприємстві необхідно забезпечити належний рівень якості продукції та виробництва. Тобто якість і конкурентоспроможність -- а неподільних поняття і параметри, які формуються синхронно упродовж усього життєвого циклу продукції шляхом управління її якістю й конкурентоспроможністю.

Життєвий цикл продукції можна представити як „петлю (спіраль) якості”, яка включає 11 етапів, що мають бути передбачені в діяльності підприємства при організації його системи управління якістю (рис. 1.2).

Забезпечення конкурентоспроможності ґрунтується на постійному вдосконаленні діяльності та ефективному управління якістю проведення досліджень і проектування нової продукції, матеріального забезпечення її виготовлення, процесу виробництва, передачі на склад для зберігання, відвантаження та транспортування споживачам, а також обслуговування в процесі експлуатації аж до утилізації. Всі ці питання успішно вирішуються в складі так званої тотальної системи управління якістю.

1.2.5 Організаційні умови забезпечення якості

Для сучасного підприємства на поточному рівні для ефективного функціонування його системи якості необхідно використовувати організаційні фактори її підвищення.

Організаційні фактори:

Підвищення ролі споживача продукції при розробленні конкретних вимог до її якості;

Підвищення ролі та відповідальності розробника за результати розроблення нової продукції, технологій, виробів, послуг;

Атестація робочих місць та їх раціоналізація;

Атестація працівників і робітників;

Забезпечення сучасного рівня культури виробництва;

Посилення ролі виготовлювача продукції;

Утворення груп якості;

Підвищення кваліфікації робітників;

Практична інноваційна діяльність та інші фактори.

Найважливішим серед них є зростання ролі продукції при розробленні конкретних вимог до її якості. Потреби ринку -- це потреби і вимоги споживачів до рівня якості та конкурентоспроможності запропонованого продукту. Тому найбільш повне задоволення таких потреб і вимог є кінцевим результатом виробничої діяльності та умовою отримання підприємством певного прибутку.

Реалізація організаційних факторів підвищення якості потребує здійснення на практиці інноваційної діяльності як основи створення й освоєння нової, більш досконалої і конкурентоспроможної продукції.

Так, забезпечення сучасного рівня культури виробництва створює умови для оновлення продукції, що випускається, підвищення її технічного рівня та якості. При цьому важливе місце займає проведення атестації робочих місць.

Атестація робочого місця - це всебічне оцінювання на основі порівняння його фактичного стану із найпрогресивнішими зразками організації, нормативами, стандартами, проектними рішеннями з питань планування і комплексного забезпечення всім необхідним. Тобто кожне робоче місце атестується за декількома факторами:

Планування та умови праці;

Оснащення й обслуговування;

Становище і рівень технічних норм часу;

Ступінь поділу (спеціалізації) та кооперації праці.

При атестації не тільки дається оцінка стану робочого місця, а й, що найголовніше, виявляються резерви підвищення якості виготовлення продукції та продуктивності праці. Після атестації здійснюють раціоналізацію робочих місць.

Поточне управління якістю на підприємстві - це динамічна система, яка повинна враховувати дію різних факторів, що впливають на формування кінцевої якості продукції.

Якість проекту зумовлена результатами наукових, дослідно-конструкторських доробок, які визначають технічний рівень і якість дослідного зразка нової продукції. До якості проекту належать також якість оформлення технічної документації, виготовлення дослідного зразку тощо.

Якість матеріалів і ресурсів охоплює якість сировини, енергоресурсів, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих, деталей тощо. Якість матеріалів зазвичай визначається вимогами, які закладені у нормативно-технічній документації, еталонах, зразках.

Якість засобів виробництва залежить від продуктивності та якості устаткування, оснащення, інструменту тощо.

Якість організації виробничого процесу визначається багатьма факторами, зокрема культурою виробництва, високим рівнем економічних розрахунків.

Якість праці - це здатність і прагнення трудового колективу й кожного виконавця високоякісно виконувати всі завдання, робити це економно, ефективно, у зазначений час, із високим рівнем сучасної культури виробництва.

1.2.6 Організація контролю якості на підприємстві

Система контролю якості - це сукупність методів і засобів контролю й регулювання компонентів, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, наукових, дослідно-конструкторських робіт та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.

Однією з найважливіших умов підвищення ефективності контролю є постійне спостереження та облік, тобто функціонування системи обліку за всіма показниками, що передбачає дотримання наступних вимог:

- повнота інформації за всіма показниками якості, кількості й ресурсомісткості товарів, різних підрозділів, процесів, операцій тощо;

- динамічність обліку - отримання й оброблення інформації, а також облік показників якості та їх аналіз у динаміці розвитку процесів;

- системність;

- автоматизація обліку на основі його комп'ютеризації;

- спадковість, можливість повторного використання і перспективність обліку;

- використання результатів обліку в стимулюванні якості праці.

Контроль можна класифікувати

за стадією життєвого циклу;

за об'єктом контролю - предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, власне праця, оточення, параметри інфраструктури, документація, інформація;

за стадією виробничого процесу - вхідний, операційний контроль готової продукції, транспортування та зберігання;

хто виконавець (контролю) - самоконтроль, контроль майстра, відділ технічного контролю, державний, міжнародний контроль;

за методом контролю - руйнівний і неруйнівний;

за способом прийняття й утілення рішення - активний (попереджуючий) і пасивний (за відхиленнями) контроль;

за режимом контролю - посилений (прискорений) та нормальний;

за формою механізації - ручний, механізований, автоматизований і автоматичний;

за строками здійснення - попередній, поточний, завершальний;

за способом отримання й оброблення інформації - розрахунково-аналітичний, статистичний та реєстраційний контроль.

На будь-якому підприємстві однією з основних функцій організації виробництва є технічний контроль якості продукції -- перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, які забезпечують необхідну якість.

Технічний контроль є комплексом взаємопов'язаних контрольних операцій, що виконуються згідно з установленим порядком.

До загальних принципів раціональної організації технічного контролю відносяться наступні:

технічний контроль повинен охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

техніка, методи й організаційні форми контролю мають повністю відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва;

ефективність раціональної організації технічного контролю слід обґрунтовувати відповідним економічним розрахунком;

система контролю має чітко й виважено розподіляти обов'язки і відповідальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;

система контролю має базуватися на ефективних методах статистичного контролю якості.

Залежно від конкретних завдань, які поставлені перед технічним контролем, розрізняють такі його види:

Профілактичний -- має за мету попереджати появу браку в процесі виробництва продукції.

Приймальний -- здійснюється з метою виявлення та ізоляції браку.

Комплексний -- вирішує обидва завдання: профілактику і приймання.

Спеціальний -- відповідає за спеціально визначенні окремі завдання (наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації виробів і под.).

Методи технічного контролю якості:

контроль налагоджування;

інспекційний контроль;

статистичні методи контролю;

вибірковий або повний контроль;

статистичний аналіз технологічного устаткування, якості продукції та ін.

Контроль також поділяється за такими параметрами, що вимірюються:

контроль геометричних розмірів і форм;

контроль зовнішнього вигляду та документації;

контроль фізико-механічних властивостей матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Залежно від ступеня охоплення виробничих операцій розрізняють

поопераційний контроль;

груповий контроль, що виконується після декількох операцій.

За місцем здійснення контрольні операції поділяються на:

стаціонарні;

нестаціонарні, що виконуються безпосередньо на робочих місцях.

На підприємстві технічний контроль якості -- це частина виробничого процесу, яка має за мету перевірку продукції на її відповідність установленим вимогам.

Процес здійснення технічного контролю якості охоплює систему методів, інструментів і заходів (включаючи процедуру їх планування), за допомогою яких ідентифікуються якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини; всі стадії підготовки виробництва, виробничого процесу, проведення контролю та випробувань на їх відповідність системі стандартів та інших міжцехових норм. У результаті цього підприємство випускає конкурентоспроможну продукцію світового рівня якості.

Завдання технічного контролю:

планування і практична реалізація всіх процедур та інструментів системи тотального управління якістю TQM на підприємстві, що безпосередньо стосуються виробництва продукції;

постійна реалізація циклу PDCA ("планування-виконання-перевірка-реакція") на всіх рівнях виробництва;

установлення якості готової продукції;

попередження впливу імовірнісних і суб'єктивних факторів на якість продукції, що випускається;

забезпечення встановленого технічного режиму.

Функції технічного контролю якості за своєю сутністю та змістом розглядаються в усіх питаннях цього розділу. Тому докладніше зупинімося на виборі об'єктів контролю.

Вибір об'єктів контролю залежить від стадії реалізації життєвого циклу продукції, що відповідає основним фазам "петлі якості" (див. рис. 1.5). Тобто це може бути контроль якості планів, проведення досліджень, проектування, виробничого процесу тощо.

На стадії безпосереднього виробництва об'єктами виробничого контролю повинні бути

якість сировини, напівфабрикатів, енергоресурсів і товарної продукції;

параметри технологічного режиму.

Практичною реалізацією функцій технічного контролю у виробничих підрозділах підприємства займається його служба технічного контролю.

До головних складових відділу технічного контролю відносяться

а) бюро зовнішнього контролю здійснює вхідний контроль усієї сировини, матеріалів, ресурсів, що використовує підприємство;

б)ВТК експлуатації обладнання разом із технічним бюро ведуть облік, аналіз відхилень і фактів браку, збоїв обладнання, причини їх появи, розробляє поточні заходи щодо їх усунення й попередження;

в)бюро технічного контролю в цехах здійснює основну роботу з операційного (проміжного) та вхідного (приймально-здавального) контролю продукції перед її відправленням в інші цехи або на склад;

г)центральна вимірювальна лабораторія разом із контрольно-вимірювальними постами в цехах і на дільницях виконує всю поточну роботу з організації контролю та управління якістю виробництва на робочих місцях.

Слід зазначити, що при організації масового виробництва однорідної продукції суцільний контроль якості замінюється вибірковим, який проводять з використанням статистичних методів.

Сутність статистичних методів управління якістю полягає у Тому, що на основі перевірки обмеженої кількості виробів і відповідних розрахунків (за допомогою математичної статистики) робиться висновок про якість великої партії продукції. Цей метод забезпечує економічність, надійність та профілактичність контролю якості.

Статистичний контроль поділяється на попереджувальний і приймальний. Попереджувальний має за мету на основі обробки даних спеціально здійсненого вибіркового контролю коригувати виробничий процес ще до появи надмірних відхилень чи браку продукції; приймальний дає змогу зробити висновок про рівень якості завершеної стадії виробництва продукції.

Важливою умовою ефективної реалізації продукції є впевненість споживача у Тому, що вона дійсно якісна. Таку впевненість можна забезпечити за рахунок створення на підприємстві тотальної системи управління якістю та впровадження сертифікації продукції.

1.3 Сучасний підхід до створення тотальної системи управління якістю продукції та виробництва

Однією з найбільш значних за останні роки інновацій у сфері забезпечення належного рівня якості та конкурентоспроможності стало впровадження в діяльність сучасних підприємств тотальної системи управління якістю (ТQМ). Її широке практичне застосування в розвинутих країнах почалося з кінця 80-х років XX століття завдяки дослідженням Е. Демінга, Дж. Юрана та Ф. Кросбі.

Таблиця 1.2. Загальний план неперервного формування і підвищення якості

Фаза PDCA	Етап загального плану	Функція, яку потрібно здійснити	Інструменти
1	2	3	4
Планування	1. Визначення основних питань і завдань	Спостереження, збирання інформації, визначення кола питань, що допоможуть формувати і підвищити якість Визначення загальної концепції вирішення основних проблем та завдань підвищення якості	Стандартизація Підвищення кваліфікації робітників Миттєве регулювання на відхилення та їх попередження у майбутньому
	2. Моніторинг та оцінювання поточної ситуації	Збирання інформації за напрямами контрою якості Визначення пріоритетних напрямів Розв'язання найбільш складних завдань	Складання контрольних графіків, гістограм, використання інших методів спостереження, аналізу
	3. Здійснення аналізу	Складання переліку основних можливих причин найбільш складних проблем Дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків Структуризація інформації та визначення ієрархії у причинно-наслідкових зв'язках	Дослідження основної структури Використання методів оброблення й аналізу інформації Ієрархічне уявлення основних проблем і причин їх появи
Виконання	4. Планування контрзаходів для усунення причин та їх реалізація	Вибір і планування контрзаходів для усунення причин проблеми Експериментальне дослідження дієвості контрзаходів та їх промислове освоєння	Удосконалення або заміна матеріалу, обладнання, технологій Підвищення кваліфікації та досвіду
Перевірка	5. Підтвердження ефекту від контрзаходів і їх стандартизація	Збирання інформації про ефективність контрзаходів Аналіз порівняння результатів здійснення контрзаходів Зміна стандартів, ТУ та інших нормативів	Усі основні інструменти контролю й забезпечення якості
Реакція	6. Оцінювання всієї процедури	Удосконалення збирання та аналізу інформації, процедур та інструментів вирішення проблем якості	Удосконалення існуючих та використання нових інструментів якості

Так, Е. Демінг на основі "петлі (спіралі) якості" (рис. 1.5) розробив інструменти і процедури неперервного вдосконалення якості, що отримали назву циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt). Цей цикл ("планування -виконання - перевірка - реалізація"), який також має назву "колесо Демінга", став основою системи ТQМ. Сутність циклу РDСА полягає в Тому, що на всіх етапах свого функціонування система управління якістю (згідно з розвитком життєвого циклу або спіралі якості -- див. рис. 1.5) повинна проходити такі основні фази, що періодично повторюються (див. табл. 1.2):

планування, яке визначає питання (зони, теми тощо), які потребують удосконалення, а також функції та інструменти їх дослідження;

виконання, яке передбачає планування конкретних контрзаходів усунення причин відхилень та їх реалізацію;

перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію;

реакцію, що включає оцінювання всієї процедури.

Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними функціями, процесами та ресурсами, що забезпечують здійснення ефективного функціонування даної системи на всіх етапах її життєвого циклу і в кожному її елементі.

Такою системою є ТQМ -- основа діяльності сучасних підприємств і міжнародних стандартів ІСО серій 9000 із питань організації забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва.

Концепція ТQМ передбачає цілеспрямоване й належно скоординоване використання методів управління якістю на всіх етапах виробничої діяльності -- від досліджень та розроблень до післяпродажного обслуговування за цілісності системи управління і сфери реалізації при раціональному використанні технічних та інших можливостей. Тотальне управління якістю включає:

Контроль у процесі розроблення нової продукції.

Оцінювання якості дослідного зразка, планування (проектування) якості продукції і виробничого процесу, контроль, оцінювання й планування якості матеріалів, що постачаються.

Вхідний контроль матеріалів.

Контроль готової продукції.

Оцінювання якості продукції (її сертифікація).

Оцінювання якості виробничого процесу (його сертифікація).

Контроль якості продукції та виробничого процесу.

Аналіз спеціальних процесів (спеціальні дослідження у сфері якості продукції).

Збирання та використання інформації про якість продукції.

Контроль апаратури, за допомогою якої отримується інформація про якість продукції та процесів.

Навчання працівників методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу.

Гарантійне обслуговування.

Координацію робіт у галузі якості.

Сумісну роботу з постачальниками із забезпечення якості продукції.

Використання циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt).

Організацію роботи гуртків якості.

Управління і використання людського фактора шляхом сприяння зацікавленості всіх учасників у кінцевому результаті виконання їх обов'язків або роботи.

Розроблення державної політики (законодавчої бази, стандартів) в галузі якості, приведення національних стандартів у відповідність із діючими міжнародними стандартами якості продукції, послуг і робіт.

Розроблення відповідних галузевих, регіональних стандартів, стандартів якості підприємства, розроблення й утілення відповідних заходів на всіх рівнях підприємства.

Формування культури якості, матеріальної та інших форм заохочення всіх працівників і службовців у підвищенні якості продукції, підготовку управлінських кадрів для керівництва в галузі якості.

Розроблення критеріїв відповідальності за якість для всіх рівнів керівництва процесами впродовж усього життєвого циклу продукції та послуг.

Тотальна система управління якістю складається з:

- базової системи;

- системи технічного забезпечення;

- системи вдосконалення і розвитку тотального управління якістю.

Базова система -- це способи, які використовуються для аналізу й дослідження. Вони базуються на використанні загальних принципів математики та статистичних методів контролю.

Система технічного забезпечення -- це прийоми і програми, що дають змогу навчити персонал володіти базовою системою та правильно її використовувати.

Система вдосконалення і розвитку ТQМ передбачає адаптацію наукових підходів, економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації, структури й принципів управління якістю до конкретних умов і потреб ринку.

Мета тотального управління якістю -- досягти більш високого рівня якості продукції та послуг.

Викладена загальна концепція ТQМ дає змогу побудувати схему широкого розуміння тотального управління якістю в межах підприємства з урахуванням зовнішнього середовища, з яким більш-менш безпосередньо дана система взаємодіє.

Якість залежить від численних і різноманітних факторів, які необхідно врахувати при втіленні загальної системи TQM. Для цього використовують три основних групи методів її реалізації: навчання якості; її стимулювання; методи контролю роботи з підвищення рівня якості.

У підсумку цього параграфу потрібно ще раз підкреслити, що реалізація тотальної системи управління якості забезпечує отримання конкурентоспроможної продукції. Однією з провідних процедур цієї системи є виконання циклу PDCA

("планування-виконання-перевірка-реакція"). Воно здійснюється у вигляді розроблення й реалізації загального плану неперервного вдосконалення якості.

На практиці система тотального управління якістю реалізується шляхом використання її інструментарію.

1.4 Інструментарій тотальної системи управління якістю

Зарубіжна практика тотального управління якістю напрацювала цілий ряд ефективних інструментів, які успішно використовуються при забезпеченні якості продукції. До таких інструментів відносять

блок-схеми процесів;

контрольні карти;

діаграми Парето;

гістограми;

часові ряди (ряди динаміки);

діаграми розсіювання (кореляційні поля);

мозкові атаки;

причинно-наслідкові діаграми;

контрольні графіки.

Розглянемо сутність та сферу застосування деяких із перерахованих інструментів.

1. Блок-схема процесу (послідовність операцій, маршрутна карта і под.) є графічним відображенням послідовних стадій процесу, дозволяє наочно уявити програму процесу й може бути корисною для розуміння взаємозв'язків між стадіями процесу (рис. 1.11).

Рис. 1.11. Схема процесу

2. Контрольна карта (або таблиця перевірок) є інформацією у динаміці про різні дефекти для аналізу кількості та частоти бракованих виробів.

3. Діаграма Парето. Вона відображає принцип Парето: серед усіх факторів, які впливають на ситуацію, лише декілька значною мірою забезпечують результат. Побудова діаграми Парето дає змогу виявити найсуттєвіші причини браку. В даному випадку -- це порушення технологічної дисципліни і невдала конструкція оснащення, які дають 75% браку.

4. Гістограма -- це крива, яка побудована за крайніми верхніми точками розкиду статистичних даних відносно середнього значення (медіани). Гістограми характеризують нормальність розподілу. Розподіл може бути: нормальним, гостро-вершинним; плоско-вершинним; зміщеним вправо або вліво. Для оцінки гістограми використовуються наступні критерії: середнє квадратичне відхилення; коефіцієнти варіації, кореляції, асиметрії, ексцесу; критерії Фішера, Стьюдента та ін.

5. Часовий ряд (або ряди динаміки) використовуються в тих випадках, коли потрібно простим способом показати хід процесу в часі та ступінь відхилення показника від середньої лінії. Більш змістовною формою часового ряду є контрольний графік. Взагалі процес проходить нормально, однак не найкращим чином, оскільки є різні зміни контрольних показників. Тому потрібно налагодити систему „верстат-пристосування-інструмент-деталь” так, щоб включити значення показників у зону А.

6. Для виявлення сили впливу (кореляції) одного фактора на інший і напряму взаємодії будують кореляційні поля (діаграми розсіювання).

7. Мозкова атака використовується для того, щоб допомогти групі працівників розробити найбільшу кількість ідей із будь-якої проблеми за можливо найкоротший час.

8. Причинно-наслідкова діаграма (діаграма Ісікави, або діаграма „скелет риби”) є графічним відображенням результату структуризації проблеми на причини і наслідки відповідно до впливу різних факторів один на другого.

Перераховані інструменти TQM на підприємстві використовуються для її практичної реалізації через процедуру статистичного контролю якості. Процедура SQC на підприємстві повсякденно реалізується за допомогою комп'ютерної техніки на основі використання спеціального програмного забезпечення та методів математичної статистики. Ця процедура докладно вивчається у виробничому менеджменті. Тому спинимося лише на її концептуальних основах.

Процедура SQC поділяється на приймальний і статистичний контроль процесу.

1. Приймальний контроль використовується для разового визначення якості певної партії готової продукції підприємства та вхідних ресурсів, що постачаються для нього (вхідний контроль). Він вимагає (за спеціальною методикою) вибірки певної кількості зразків, їх випробування і відповідних розрахунків, на основі яких робиться висновок про якість цієї продукції чи ресурсів.

На основі використання розглянутих інструментів TQM приймаються рішення для їх подальшої реалізації за кінцевими результатами виробничого процесу. Приймальний контроль необхідно здійснювати як для сертифікації готової продукції, так і для вхідного контролю якості сировини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, які постачаються на підприємство та у його підрозділи (внутрішній проміжний вхідний контроль).

2. Статистичний контроль процесу є постійним динамічним контролем усіх параметрів (якості), виконується безпосередньо в процесі виробництва продукції. Основною метою цього контролю є надання працівникам і керівництву вчасної інформації про відповідність якості виконання окремих операцій та стан предметів праці, що знаходяться у стадії перетворення, встановленим технічним вимогам, а також виявлення відхилень і передача сигналів для динамічного регулювання ходу виробничого процесу.

Тобто статистичний контроль повинен носити попереджувальний характер. Це досягається проведенням спеціального вибіркового всебічного контролю виробничого процесу на кожній його операції та динамічним коригуванням його ходу (за допомогою інструментів TQM) ще до появи надмірних відхилень або браку продукції.

1.5 Сертифікація продукції і систем якості

В умовах конкуренції „завоювання” відповідного ринкового сегмента в Україні та інших розвинутих країнах можливе тільки за надання потенційному споживачеві достовірної інформації про якість товару (продукції, послуг, робіт, виробництва тощо). Це можна зробити за рахунок здійснення такого виду контролю, як сертифікація.

Сертифікація продукції -- це процес випробувань товару на відповідність стандартним вимогам під час його реалізації.

Визначення поняття „сертифікація продукції” було розроблено спеціальним комітетом із питань сертифікації продукції Міжнародної організації зі стандартизації (ІСО).

Сертифікація відповідності -- дія третьої сторони, якою забезпечується необхідна впевненість у Тому, що певним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандартові чи іншому нормативному документові.

Виходячи з вимог Законів України „Про захист прав споживачів”, „Про охорону праці”, а також торговельних інтересів нашої країни на міжнародному ринку, з 1993р. сертифікацію продукції в Україні здійснюють у рамках вимог створеної державної системи сертифікації -- УкрСЕПРО.

За правилами УкрСЕПРО в Україні виконують взаємопов'язані види діяльності, такі як

сертифікація продукції (процесів, послуг);

сертифікація систем якості;

атестація виробництва;

акредитація випробувальних лабораторій;

акредитація органів із сертифікації продукції;

акредитація органів із сертифікації систем якості;

атестація аудиторів за видами діяльності.

Загальне керівництво системою здійснює національний орган із сертифікації -- Держстандарт України.

Діяльність щодо сертифікації в Україні базується на 12 стандартах:

ДСТУ 3410-96	Основні положення;
ДСТУ 3411-96	Вимоги до органів сертифікації продукції і порядок їх акредитації;
ДСТУ 3412-96	Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;
ДСТУ 3413-96	Порядок проведення сертифікації продукції;
ДСТУ 3414-96	Атестація виробництва. Порядок здійснення;
ДСТУ 3415-96	Реєстри системи;

Подобные документы

• Управління якістю продукції ТОВ "МТК"

  Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє
  
  дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007
  

• Управління якістю на підприємстві

  Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".
  
  курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010
  

• Розробка комплексу функціональних моделей управління якістю в системах прийняття управлінських рішень

  Системний підхід в розробці принципів управління якістю організації. Стандарти ІСО в системі управління якістю виробничих процесів. Документація системи менеджменту якості. Менеджмент ресурсів. Якість та управління організацією. Економічна ефективність ро
  
  дипломная работа [199,7 K], добавлен 20.06.2004
  

• Система управління якістю як засіб забезпечення конкурентоспроможності продукції ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат"

  Сутність і значення якості та конкурентоспроможності продукції в умовах ринку. Зарубіжний досвід управління якістю. Обґрунтування механізмів управління якістю продукції на ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та розроблення заходів з його удосконалення.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.01.2012
  

• Дослідження аспектів управління якістю продукції

  Керування якістю, як основа підвищення конкурентноздатності продукції. Концепція й ідеологія загального керування якістю. Практичні підходи до керування якістю. Організація контролю якості на підприємстві. Розробка механізму попередження браку продукції.
  
  дипломная работа [446,8 K], добавлен 15.06.2009
  

• Обгрунтування проекту вдосконалення системи управління якістю продукції

  Сутнісна характеристика системного управління якістю продукції, порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних систем, головні напрямки та можливості вдосконалення. Аналітична оцінка існуючої системи управління якістю на ДП "Зееландія" (м. Бровари).
  
  дипломная работа [927,8 K], добавлен 22.07.2012
  

• Документування процесів системи управлення якістю на прикладі ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад"

  Система управління якістю на підприємстві. Сучасний цикл управління якістю. Вимоги до виробництва медичних апаратів по екологічній безпеці. Процеси життєвого циклу продукції. Управління невідповідною продукцією. Встановлення причин невідповідностей.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 07.07.2011
  

• Обґрунтування проекту підвищення рівня конкурентоспроможності продукції (за матеріалами ТОВ ДКБ "Ротекс" (м. Київ))

  Проект підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" на базі запровадження заходів "брендмаркетингу", "системи управління якістю продукції" та "технічного переозброєння підприємства". Система управління якістю продукції ISO 9000.
  
  магистерская работа [4,7 M], добавлен 07.07.2010
  

• Стандартизація та управління якістю

  Особливості та механізм застосування класичних методів управління якістю. Аналіз підходів до обліку й витрат на якість у межах організації. Основні стандарти на систему управління якістю: необхідність розроблення, елементи, призначення, еволюція.
  
  контрольная работа [31,9 K], добавлен 03.08.2010
  

• Управління якістю діяльності торговельного підприємства

  Проблема якості в умовах господарювання. Сучасна концепція управління якістю. Методологічні підходи до забезпечення якості діяльності організації підприємств. Особливості інтегрованої системи управління якістю діяльності торговельного підприємства.
  
  научная работа [566,8 K], добавлен 26.01.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам