Управління якістю виробничих процесів та продукції

Тренер, враховуючи рівень фізичних даних і спеціальної підготовленості групи, розподіляє обсяг тренувальної роботи (у годинах) з включенням усіх засобів підготовки фігуристів даного віку.

У роботі з фігуристами на льоду доконечно потрібний хореограф, який відповідає за художній та естетичний боки підготовки спортсменів, а також бере участь у постановці довільних програм, їх “прокатуванні” під музику. Рухові вміння та навички формують паралельно з розвитком фізичних якостей та спеціальних здібностей, потрібних для досягнення успіху у визначеному виді фігурного катання. Доцільно враховувати, що у дітей однакового віку спостерігаються помітні відхилення у термінах статевого дозрівання, розмірах тіла, його пропорціях, що зумовлює відповідні біохімічні та функціональні особливості змагальної діяльності. У зв'язку з цим у процесі навчання і виховання юних фігуристів потрібний диференційований підхід.

Змагальна практика. Для навчально-тренувальних груп 1-3-го років навчання планується участь у класифікаційних змаганнях з фігурного катання на ковзанах не менше 3 разів на рік, у змаганнях за спеціальною програмою - не менше 2 разів. Тривалість змагань 1-2 дні, по 2-4 год. у день.

Контроль.

1-й рік навчання. Систематичні контрольні перевірки передбачають оцінку виконання елементів довільної програми.

2-й рік навчання. Систематичні контрольні перевірки на кожному етапі передбачають виконання елементів короткої та довільної програм.

3-й рік навчання. Систематичні контрольні перевірки включають виконання елементів короткої та довільної програм для одиночного та парного катання, обов'язкових, оригінального та довільного танців у танцях на льоду.

4-й та 5-й роки навчання. Систематичні контрольні перевірки на кожному етапі передбачають виконання елементів короткої та довільної програм у парному та одиночному катанні, обов'язкових, оригінального та довільного танців у танцях на льоду.

2.6 Групи спортивного удосконалення

На цьому етапі підготовки передбачається досягнення високих результатів в обраній спеціалізації. Збільшується частка засобів спеціальної підготовки у загальному обсязі тренувальної роботи, різко зростає змагальна практика. Основне завдання етапу - максимальне використання засобів.

Завданнями технічної підготовки є подальше оволодіння технічною стороною виконання стрибків у 3 та 4 оберти, засвоєння найскладніших каскадів і комбінацій з цих стрибків, удосконалення техніки різноманітних комбінованих обертань і стрибків в обертання, а також стабільне виконання їх у змагальних програмах.

Важливим моментом є забезпечення умов, за яких період максимальної спроможності спортсмена досягти найвищих результатів збігається з періодом самих інтенсивних і складних у координаційному відношенні тренувальних навантажень.

Відбір. На четвертому етапі відбору продовжується подальший розвиток спортивних здібностей, оцінюється ступінь майстерності фігуриста, на засадах чого комплектуються збірні юнацькі та молодіжні команди відомств, національні збірні. Потенційні можливості фігуриста, його перспективність можна визначити, беручи до уваги наступні чинники: вік і динаміку спортивних змагань, морфо-функціональні особливості; специфічні фізичні якості, координаційні здібності, стан аналізаторних і функціональних систем організму; психічні та психофізичні особливості вищої нервової діяльності; особисті властивості, що визначають артистичність і чарівність.

При відборі кандидатів у збірні команди критеріями є: вік спортсмена, стан його здоров'я; спортивні досягнення, їх динаміка в останніх тренувальних періодах; рівень спеціальної фізичної та технічної підготовленості (кількість елементів вищої складності, надскладних елементів, коефіцієнт складності стрибків); ступінь технічної майстерності; змагальний досвід; потенційні можливості органів і систем організму (рухового аналізатора, вестибулярного та нервово-м'язового апаратів тощо); психічна стійкість до тренувальних і змагальних навантажень; надійність технічної майстерності в стресових ситуаціях; цілеспрямованість у досягненні результатів; перевага в конкретних показниках технічної, хореографічної, психічної та фізичної підготовленості перед майбутніми змаганнями.

Основні методи відбору - педагогічні спостереження, контрольні іспити, змагання та контрольні приміряння, психологічні та медико-біологічні обстеження.

Підготовка. Головні цілі підготовки: подальше удосконалення загальної та спеціальної фізичної підготовленості; засвоєння й удосконалення змагальних програм МС; підвищення психічної підготовленості; участь у змаганнях різного рівня.

Основні завдання: завершення роботи по створенню міцної бази загальної фізичної підготовленості; підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей, ефективності їх реалізації; подальше удосконалення техніки різних елементів фігурного катання і надійність їх виконання в умовах змагань; виховання музичних і хореографічних здібностей, артистичності; створення власної творчої манери виконання елементів і програм фігурного катання з врахуванням індивідуальних особливостей спортсменів; значне підвищення обсягу та інтенсивності навантаження в спеціальній підготовці; виконання норми МС; подальше зростання результатів для успішного виступ на міжнародних змаганнях у своїх вікових групах.

Навчально-тренувальний процес на даному етапі тренування характеризуються посиленням спеціалізованої роботи над удосконаленням фізичних якостей, спортивної техніки й тактики, участю у все більшій кількості змагань.

Технічна підготовка спрямована на підвищення кількості, різноманітності та складності елементів, чистоті та упевненості їх виконання.

Змагальна практика. Фігуристи, які виступають в одиночному та парному катанні за програмою КМС, повинні виконати у змаганнях коротку програму, що відповідає міжнародним правилам ISU, та збалансовану довільну програму.

Фігуристи, які спеціалізуються у спортивних танцях на льоду, виконують два обов'язкових, оригінальний та довільний танець.

Фігуристи, які досягли 16 років і тренуються третій рік у групах спортивного удосконалення, рекомендується виконати розряд МС. Для цього потрібно брати участь у чемпіонатах України, у міжнародних змаганнях.

У змаганнях за програмою МС фігуристи-одиночники та парники повинні виконати коротку і збалансовану довільну програму.

Контроль. Систематичні контрольні перевірки на кожному етапі цілорічної підготовки передбачають виконання елементів короткої та довільної програм в одиночному та парному катанні, обов'язкових, оригінального та довільного танців у танцях на льоду.

3. Підсумок роботи та досягнення у фігурному катанні на ковзанах

За минулі 12 років виступу фігуристів України на чемпіонатах світу завойовано: 2 золоті, Віктор Петренко у 1992 році, Оксана Баюл у 1993 році, 2 бронзові медалі В'ячеслава Загороднюка у 1994 року та танцювальної пари Олени Грушиної та Руслана Гончарові у 2005 році.

На чемпіонатах Європи завойовано: 3 золоті, 4 срібні, 7 бронзових медалей.

Чемпіонами Європи ставали: Дмитро Дмитренко у 1993 році, Віктор Петренко у 1994 році, В'ячеслав Загороднюк у 1996 році.

Срібні медалі завоювали Віктор Петренко у 1992 році, Оксана Баюл у 1993 та 1994 році, В'ячеслав Загороднюк у 1994 році та Олена Ляшенко у 2004 році.

Бронзовими призерами ставали: Олена Ляшенко у 1995 та 2005 роках, В'ячеслав Загороднюк у 1995 і 1997 році, танцювальна пара Ірина Романова та Ігор Ярошенко у 1996 році, Юлія Лавренчук у 1997 році, Дмитро Дмитренко у 2000 році, Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2004 році у змаганнях танцювальних пар.

Чемпіонами ставали Євгеній Плюта у 1992 році, Юлія Обертас і Дмитро Паламарчук у 1998-1999 роках, Олена Савченко і Станіслав Морозов у 2000 році. у змаганнях спортивних пар.

Срібні медалі отримали Євгенія Філоненко та Ігор Марченко у 1996 році, Олена Савченко і Станіслав Морозов у 1999 році у змаганнях спортивних пар.

Бронзовими призерами ставали Євген Жигурський і Галина Маняченко у 1994 році; Євгенія Філоненко та Ігор Марченко у 1995 році в парному катанні, Наталя Гудіна і Віталій Куркудим у 1996 році серед танцювальних пар.

Чемпіонами Всесвітньої Універсіади 2001 року серед танцювальних пар стали Олена Грушина і Руслан Гончаров, у 2003 році срібні медалі завоювала молода танцювальна пара Мар'яна Козлова і Сергій Баранов у 2005 році - спортивна пара Тетяна Волосожар - Станіслав Морозов, одиночниця Галина Маняченко.

Цих спортсменів підготували кращі тренери України:

Галина Змієвська - заслужений тренер СРСР і України;

Валентин Ніколаєв - заслужений тренер СРСР і України;

Лідія Маслюкова - заслужений тренер СРСР і України

Марина Амірханова - заслужений тренер України;

Дмитро Шкідченко - заслужений тренер України;

Галина Кухар - заслужений тренер України.

Олександр Тумановський - заслужений тренер України.

Фігурне катання на ковзанах розвивається в спортивних школах 8 регіонів України (Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Луганська, Запорізька, Львівська, Херсонська і м. Київ).

У двох відділеннях ДЮСШ, п'яти СДЮШОР і Харківської ШВСМ тренуються 1160 спортсменів, працюють 83 тренери.

Найбільший розвиток одержало фігурне катання на ковзанах у м. Києві, де в двох спортивних школах займається 410 чоловік.

4. Пропозиції щодо підвищення якості та удосконалення навчально-тренувального процесу у фігурному катанні

Забезпечення провідних позицій у міжнародному спортивному русі, спорту вищих досягнень, сприяння розвитку олімпійського рух, піднесення міжнародного авторитету України неможливе, в першу чергу, без матеріально-технічної бази тощо.

З метою вирішення питання забезпечення умов для відродження, розвитку і популяризації зимових видів спорту серед дітей та юнацтва, а також розвитку фігурного катання в Українській федерації фігурного катання на ковзанах стоїть одна із головних проблем, основний напрямок роботи серед якого постійна робота над відкриттям нових та збереження існуючих дитячо-юнацьких спортивних шкіл; підготовка спортивного резерву до складу збірних команд країни з подальшою їх участю на чемпіонатах світу та Європи, Олімпійських іграх; реконструкція та будівництво сучасних льодових арен, а також всебічний гармонійний розвиток дітей та виховання підростаючого покоління. Розглядаються і перспективи відкриття центрів фігурного катання в м. Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові та будівництво нових катків зі штучним льодовим покриттям в 26 регіонах України, що дозволить на високому рівні готувати національні кадри та проводити міжнародні змагання.

Нажаль, саме матеріально-технічна база вирішує іноді навіть долю спортсмена у великому спорті. Візьмемо простий приклад: підготовка фігуриста до Олімпійських ігор. Спортсмен (це вже майстер спорту або кандидат в майстри, член збірної команди України) повинен належним чином підготуватися до виступу. Для цього необхідно:

Все, що наведено вище в таблиці потребує часу на проведення цих заходів, а отже і оплати.

Підвищенню якості та продуктивності навчально-тренувального процесу у спортивних школах, зокрема у фігурному катанні на ковзанах, сприятимуть ще багато факторів. Для залучення дітей до фігурного катання, на мій погляд, потрібно створити початкову базу для підготовки початківців: 1) це наявність ковзанів, чохлів, взуття (для занять в хореографічному залі), точильного верстату для ковзанів; 2) всіляке заохочення тренерів для набору в групи початкової підготовки: матеріальне, психологічне; 3) винагорода за старанність, якість навчального процесу та досягнуті результати.

На сьогоднішній день головною проблемою постає мала кількість катків в країні придатних саме для фігурного катання на ковзанах. А ті, що вже є в місті, за розмірами не відповідають міжнародним стандартам, тобто вони чи замалі, чи округлої форми, або весь час зайняті масовими прокатами, після яких лід перебуває в незадовільному стані для занять фігурним катанням. Для вирішення цієї з багатьох проблем, по-перше, потрібні великі кошти, щоб збудувати новий майданчик зі штучним льодовим покриттям, який відповідає міжнародним стандартам. По-друге, створити матеріально-технічну базу для спортивних шкіл ДЮСШ та СДЮШОР. По-третє, залучати до цього якомога більшу кількість інвесторів та спонсорів. На заміну чого проводити рекламні кампанії та акції на катках із залученням фігуристів.

Для підвищення продуктивності праці та досягнення вищих результатів у підготовці фігуристів тренерам доцільно було б підвищити рівень умови та оплати праці. Обладнати для них в будівлі катка кімнати для відпочинку, щоб можна було в перерві між тренуваннями спокійно випити кави, чаю, попоїсти та переодягнутися до чи після тренувань. Виділити окрему, теплу кімнату для роботи зі спортсменами фахівцю з фізичної реабілітації, масажисту. Обладнати майстерню робітника з ремонту взуття для фігурного катання та закупити потрібні деталі.

Існує ще один варіант - побудова нового катку, приблизно-мінімальна структура будівлі якого буде:

поле з штучним льодовим покриттям, яке відповідає міжнародним стандартам - 30м х 60м (з високими бортами та місцем навколо льоду з лавками, що підігріваються );

роздягальні з окремими шафками під ключ та душовими кабінами;

хореографічний зал із всім належним обладнанням для занять (дзеркала на стінах, станок, тренажери, мати, музичний інструмент або програвач для постановок прокатних програм);

роздягальня та кімната відпочинку для тренерів;

масажна кімната для спортсменів;

приміщення для робітника з ремонту взуття (верстат для точки ковзанів, пічка для сушки чобіт, прилад для “видавлювання кісточок” в ковзанах та таке інше);

радіовузол (оснащений необхідною технікою);

медичний пункт;

буфет - кафе;

туалетні кімнати (обов'язково з гумою на підлозі);

адміністративні приміщення (кабінети директора, бухгалтера, адміністрації; місце для чергового катка та прибиральниці; гараж для льодово-прибиральної машини);

автомат з гарячими напоями;

сауна;

персонал катка.

З фінансового боку, для окупності цього катка, можна залучити інвесторів та спонсорів. На заміну запропонувати їм послуги, в рамках своїх можливостей: проводити рекламні заходи за участю фігуристів, надавати льодове поле та необхідні приміщення для урочистих подій, відпочинку, святкування якихось заходів. Можна робити масові катання у вільний від тренувань час або на свята. Закупити для цього ковзани, залучити робітника з ремонту взуття, придбати касовий апарат та поставити робітників на видачу ковзанів, контролю та інструкторів для тих хто хоче навчитися кататися.

Висновки

Для модернізації останнього і постійного відновлення „в ногу” з потребами ринку необхідне ефективне управління якістю.

Управління якістю на підприємстві - це керівна діяльність по забезпеченню проектування, виготовлення та реалізації товарів, які мають достатньо високу степінь корисності і задовольняють потреби споживачів.

Оцінити рівень якості цієї продукції можна по кількісним і якісним ознакам. Якщо вони відповідають стандартам, то продукцію слід сертифікувати.

Кінцева ціль проведення сертифікації - це не тільки підвищення якості продукції та послуг але й гарантія безпеки для тих, хто живе сьогодні буде жити завтра.

За принципом особливостей видів спорту зі складнокоординаційною структурою рухів управління підготовкою спортсменів та подальшим розвитком необхідно адаптувати до кожного виду спорту з урахуванням тенденцій їх розвитку, змагальної діяльності, закономірностей становлення спортивної майстерності та внутрівидових спеціальностей.

Опитування висококваліфікованих спеціалістів, суддів, тренерів спортсменів, на основі проведених досліджень були визначені тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, яке заключається: в підвищенні соціальної значущості та популярності виду спорту, ускладнені змагальних програм, росту кількості престижних комерційних змагань, щорічних змінах та доповнень правил змагань, ускладнення їх програм, суб'єктивної системи суддівства.

Сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів представляє собою спеціалізований процес, який складається з відбору і орієнтації спортсмена, тренування і участі його в змаганнях, позатренувальних і позазмагальних факторів, які відображають особливості тенденцій розвитку виду спорту, специфіку змагальної діяльності.

Результати кореляційного аналізу дозволили визначити існуючі взаємозв'язки між виявленими ланками, які відображають особливості і тенденції розвитку фігурного катання, характеристики змагальної діяльності та встановити закономірності їх функціонування.

І ланка обумовлює збільшення кількості престижних комерційних змагань і їх організацію, умови функціонування;

ІІ ланка представляє готовність спортсмена до змагань, яка складається з високо рівня технічної, психологічної, функціональної і спеціальної підготовленості фігуриста;

ІІІ ланка характеризує рівень розвитку спеціальних здібностей і специфічних почуттів у фігуристів;

ІV ланка - ускладнення змагальних композицій;

V ланка виділяє в психологічній підготовці фігуриста мотивацію ключового фактору, який лежить в основі його конкретної змагальної націленості на досягнення високого спортивного результату;

VІ ланка виділяє головуючу роль технічної підготовленості в загальній готовності фігуриста до змагань;

VІІ ланка виділяє важливість технічної підготовленості фігуриста враховуючи суб'єктивність суддівства в даному виді спорту.

Встановлені ланки і обумовлюючі їх фактори визначають основні напрямки удосконалення сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів:

1 напрямок - удосконалення спеціальних здібностей і специфічних почуттів фігуриста;

2 напрямок - вдосконалення методики побудови і тренувань змагальних композицій, у відповідності з правилами змагань;

3 напрямок - вдосконалення структури і змісту мікроциклів, а також процесу безпосередньої підготовки фігуристів до змагань різного рангу;

4 напрямок - вдосконалення основних методів відбору і процесу становлення спортивної майстерності фігуристів на третьому і четвертому етапах відбору;

5 напрямок - вдосконалення методик комплексної оцінки спеціальної, психологічної і функціональної підготовленості кваліфікованих фігуристів.

Структуру змагальних дій фігуристів високої кваліфікації складають: техніка виконання елементів фігурного катання, складність змагальної програми, ритмічна структура елементів, композиційна постановка змагальних програм, виразність рухів, які в складній взаємодії один з одним визначають змагальну оцінку.

Спеціальна підготовка у фігурному катанні повинна будуватися з врахуванням не тільки фізичних можливостей м'язів до виявлення якості, але й біохімічних умов її реалізації до конкретних елементів фігурного катання.

Для сучасного фігурного катання характерна одноциклова побудова річного макроциклу з тривалим змагальним періодом. Результати досліджень свідчать, що вдосконалення системи спортивної підготовки у фігурному катанні повинна будуватися з урахуванням раціонального планування навантажень і мікроциклах.

Однією з головних задач відбору у фігурному катанні є всебічне вивчення і виявлення задатків і здібностей, в найбільшій мірі відповідних до вимог виду спорту.

На сучасному етапі розвитку фігурного катання для досягнення високої технічної майстерності в середньому потрібно 9-10 років.

Спостереження за змагальною діяльністю висококваліфікованих фігуристів дозволили встановити, що зриви та невдалі прокати змагальних програм на 80-85% залежать від психологічної підготовленості фігуристів.

В основі росту досягнень у видах спорту зі складнокоординаціною структурою рухів, в тому числі у фігурному катанні на ковзанах, лежить практична реалізація комплексних знань з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, які забезпечують цілісний підхід та розглядають спортивну підготовку як багатофакторний процес який вдосконалюється, охоплює тренування, підготовку спортсменів до змагань і участь в них, організацію тренувального процесу і змагань, науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення тренувань. Основні теоретичні положення, направлення вдосконалення виду спорту в Україні знайшли своє відображення в даній роботі.

Список використаної літератури

1. „Організація виробництва” навч.пос. В.О.Онищенко, О.В.Редкін, А.С.Старовірець, В.Я.Чевганова. Київ - 2003р.;

2. „Організація виробництва” В.Г.Пасічник, О.В.Акіліна, Київ 2005р.;

3. „Виробничий (операційний) менеджмент” Василенко В.А., Ткаченко Т.І., Київ 2003р.;

4. „Виробничий менеджмент” Я.Д.Плоткін, І.Н.Пащенко, Львів 1999р.;

5. „Основи організації виробничого процесу” В.О.Козловський, П.Г.Білоконний, Київ 1991р.;

6. А.В. Гличев “Основы управления качеством продукции”, Москва 2000г.;

7. „Основы организации производства” под ред. Н.А.Печина, Самара 1999г.;

8. „Организация производства” Г.Я.Кожекин, А.М.Синица, Минск - 98г.;

9. „Производственный менеджмент” М.В.Макаренко, О.М.Малахина, Москва 1998г.;

10. „Фигурное катание на коньках” И.М.Медведева. Киев 1998г.;

11. И.М.Медведева „Система подготовки спортменов в фигурном катании на коньках”, Киев 2002г.;

12. А.А.Демчишин, В.Н.Мухин, Р.С.Мозола „Спортивные и подвижные игры в физическом воспитании детей” Киев 1999г.;

13. Л.Н.Пустынникова „Коньки в детском саду” Москва 1988г.;

14. „Совершенствование технического мастерства спортсменов” ответств. В.М.Дьячков, Москва 1961г.;

15. Елена Чайковская „Фигурное катание” Москва, - физкультура и спорт - 1986г.;

16. Михайло Сорока „Сіднейська Олімпіада в українському контексті” Київ 2000р.;

17. Л.Б.Тажирова „Русская школа фигурного катания” Москва 1989г.;

18. Виктор Рыжкин „Ледовая сюита” Москва - физкультура и спорт - 1975г.;