Ефективність рекламної діяльності при виході підприємства на зовнішні ринки (на прикладі ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" м. Суми)

Диплом

Ефективність рекламної діяльності при виході підприємства на зовнішні ринки ( на прикладі ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" м. Суми)

2007

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації рекламної діяльності при виході на зовнішні ринки

1.1 Сутність, мета та завдання реклами

1.2 Законодавче забезпечення рекламної діяльності в Україні

1.3 Стратегія і тактика успішної рекламної діяльності при виході на зовнішні ринки

РОЗДІЛ 2. Аналіз організаційно-економічних умов та стану управління підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Стан управління зовнішньоекономічною та маркетинговою діяльністю ВАТ "СМНВО ім. Фрунзе"

2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. Розробка бізнес-плану представництва в Білорусі ВАТ "СМВНО ім. Фрунзе"

3.1 Резюме

3.2 Засоби й можливості для здійснення проекту

3.2.1 Опис виду діяльності

3.2.2 Опис послуги

3.2.3 Оцінка ринку збуту

3.3 Конкуренція

3.4 Маркетинг

3.5 План виробництва

3.6 Організаційний план

3.7 Фінансовий план

3.7.1 Визначення статей витрат на місяць

РОЗДІЛ 4. Комп'ютеризація процесів управління маркетингом промислових підприємств

РОЗДІЛ 5. Економічне обґрунтування заходів з охорони праці при виробництві та реалізації насосів

РОЗДІЛ 6. Екологічна експертиза

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Свій вибір ринкової трансформації Україна зробила разом із проголошенням незалежності. Мається на увазі утвердження основного принципу державотворення, за яким суверенність держави можлива лише на основі ринкової трансформації економіки. Тому головним завданням зовнішньоекономічної політики країни є створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для розширеного відтворення економіки, розробка механізмів її модернізації, засвоєння досягнень міждержавного спілкування, обмін досягненнями науково-технічного прогресу з іншими країнами.

Перспективними перетвореннями зовнішньоекономічних зв'язків на цей період можуть бути забезпечення ефективного державного регулювання та механізму стимулювання експорту продуктів високотехнологічних виробництв.

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні з огляду організаційних, економічних, управлінських та адаптаційних аспектів у даний час проходить складний історичний етап становлення, функціонує в жорсткому режимі. Комплексне вирішення проблем адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світового ринку стає актуальним також у зв'язку з необхідністю досконалішого узгодження інтересів споживачів. Важлива роль в цьому, відводиться рекламі на зовнішніх ринках. Реклама - ефективний засіб поширення інформації про фірму, товар, місце й умови його продажу. Не дивно, відтак, що бізнесмени вважають рекламну інформацію однією з головних матеріальних передумов комерційного успіху. Адже, як відомо, хто володіє інформацією - той володіє світом. Для інтеграції економіки у світовий економічний простір Україна має оволодіти часткою світового ринку, яка відповідає можливостям її природноекономічного і науково-технічного потенціалу. Це створить додаткові можливості для інтеграції її експортоздатних підприємств у відкриту ринкову систему глобалізації зовнішньоторговельних зв'язків.

Одним з таких експортоздатних підприємств є "Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" Сумської області, яке всебічно розглянуте в даній роботі.

Метою дослідження є аналіз можливості підвищення економічної ефективності виробництва, за рахунок впровадження сучасних форм реклами адаптованої до зовнішніх ринків. Головними задачами, які поставлені в даній дипломній роботі є: аналіз стану виробництва продукції на підприємстві;

· розрахунок прибутковості проекту застосування реклами;

· вивчення сучасних форм організації рекламної діяльності по просуванню продукції;

· формування навичок щодо прийняття самостійних рішень щодо впроваджень заходів по поліпшенню рекламної діяльності;

· вивчення результатів фінансово-господарської діяльності;

· вивчення конкретного досвіду організації зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві;

· вивчення організаційних, економічних, правових та інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності.

Об'єктом даного дослідження є особливості формування реклами при виході підприємства на зовнішні ринки на базі ВАТ "СМНВО ім.Фрунзе".

Предметом дипломної роботи є ефективність рекламної діяльності на зовнішніх ринках. У процесі проведення роботи були використані такі методи дослідження як: системний аналіз, динамічний метод (аналіз підприємства відбувається в динаміці розвитку та історичному аспекті), аналіз документів, порівняння, тощо. Джерелом даних для написання послужили статистичні збірники, річні звіти про фінансово-господарську діяльність, статут та інші установчі документи, договори, первинна документація тощо.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи організації рекламної діяльності при виході на зовнішні ринки

1.1 Сутність, мета та завдання реклами

Досвід багатьох розвинених країн показав, що ринкова економіка не може функціонувати без інституту реклами. Реклама - внутрішньо властивий елемент ринку, один з найважливіших інструментів його розвитку. Реклама в ринковій економіці виконує безліч функцій. Саме тому у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі існує безліч формулювань терміну "реклама". Під рекламою згідно з Законом України "Про рекламу" розуміється спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або непрямого одержання прибутку. Отже, реклама це інформація про фізичну або юридичну особу, товари та ідеї, яка призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до цих фізичних, юридичних осіб, до товарів, ідей і сприяти реалізації товарів і ідей. Майже всі зарубіжні та вітчизняні маркетологи зазначають, що реклама як найважливіша складова частина становлення інституту ринкових відносин як в країні так і на зовнішніх ринках є своєрідним інформаційним виходом на потенційних споживачів, клієнтів і ділових партнерів.

Також реклама - це вид діяльності або вироблена в її результаті продукція, метою якої є реалізація збутових або інших завдань промислових, сервісних підприємств і громадських організацій шляхом розповсюдження сплаченої ними інформації, сформованої так, щоб надавати посилену дію на масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакцію вибраної споживчої аудиторії.

Реклама є необхідністю рекламодавців, які витрачають немалі кошти. Реклама перш за все стимулює попит на пропоновані товари. Механізм дії реклами дуже простий - викликати зацікавлення у покупця для придбання запропонованого товару.

Можлива також реклама, яка переслідує відразу дві мети: по-перше, створити попит на товар у його потенційних споживачів, по-друге - привернути оптових покупців, які б продавали товар у роздріб. Реклама - настільки сильний засіб, що вона може допомогти продати абсолютно непридатний, неконкурентноспроможній товар.[13]

Реклама здатна виконувати багато завдань, наприклад:

· розповсюдження знань про фірму, історію, досягнення, клієнтуру;

· отримання запитів про більш повну інформацію відносно товару, який рекламується;

· вплив на осіб, які мають відношення до прийняття рішень про покупку товару на користь фірми-рекламодавця;

· допомога робітникам служби збуту під час їх переговорів з клієнтурою;

· формування позитивного відношення до фірми зі сторони суспільства.

Перед рекламою можуть бути поставлені безліч конкретних задач в області комунікації і збуту, в залежності від того на що вона спрямована: інформувати, оповіщувати або нагадувати.

На жаль, ми, як споживачі, дуже часто стикаємося з неякісною і настирливою рекламою, яка нічого, окрім роздратування, не викликає. Тому необхідно пам'ятати, що рекламна справа - це теж мистецтво.

Щоб досягти великої поваги до своєї продукції на міжнародних ринках, підприємство повинно мати на меті досягнення визнання та формування іміджу. Тому що імідж - це точка відліку економічного процвітання! Через формування іміджу фірми можливе й досягнення великих переваг самої галузі виробництва або послуг, до якої відноситься підприємство. Отже, вихід фірми на закордонні ринки можливий тільки через доведення того, що їхня продукція на високому рівні. І, нарешті, успіх справи багато в чому залежить від іміджу фірми. Причому імідж - це насамперед гарне ім'я у себе вдома, а вже потім - за кордоном. Головні риси іміджу: відповідальність, швидкість та результативність.

Отже, реклама будує фундамент поваги і довір'я не тільки до фірми, але і до країни, що представляє цю фірму. Економічна ефективність реклами тісно пов'язана з метою, яку ставлять при проведені даного рекламного заходу і тією сумою грошових коштів, які виділяють на її проведення. Тут виділяють такі два поняття:

1. Співвідношення відповідності виділених на рекламу коштів та поставленою перед нею метою.

2. Досягнення поставленої мети в результаті рекламного заходу.

Якщо ці два поняття врівноважують один одного, то реклама економічно ефективна. Рекламу можна використати як для створення довгочасного стійкого образу товару, так і для стимулювання швидкого збуту. Вона є ефективним засобом широкого географічного охоплення населення, при цьому перевагою реклами є те, що в розрахунку на один рекламний контакт потрібні невеликі витрати. Крупномасштабна реклама, що проводиться продавцем є свідоцтвом його успіху і популярності і величини. Вона дасть можливість покупцю оцінювати і порівнювати звернення різних конкурентів.

Якщо брати міжнародне визначення поняття "реклама", то з точки зору міжнародних промислово розвинених країн цей термін означає рекламні оголошення (advertising) в засобах масової інформації (у пресі, по радіо, телебаченню, на щитовій рекламі) і не розповсюджується на заходи, спрямовані на продаж, - "Сейлз промоушн" (sales promotion), престижні заходи, націлені на завоювання доброзичливого відношення громадськості, - так звані "Паблік рілейшнз" (public relations), а також на бурхливо специфічну область рекламної діяльності, що розвивається останнім часом, суть якої в зв'язках виробника із споживачами, - "директ-маркетинг" (direct-marketing).

На міжнародних ринках доцільно встановити різницю реклами в ЗМІ від сейлз промоушн, паблік рілейшнз і директ-маркетинга. В залежності від впровадження цих термінів формується і мета їх застосування.

Реклама, як правило, створена та опублікована рекламним агентством, інформує про виробника або його товар, підтримує їх образ (image) і оплачується рекламодавцем відповідно до тарифів на розміщення рекламних звернень в засобах масової інформації.

Сейлз промоушн (sales promotion)- діяльність по реалізації комерційних і творчих ідей, стимулюючих продажі виробів або послуг рекламодавця, нерідко в короткі терміни. Зокрема, вона використовується за допомогою упаковки товарів, на якій розташовані різні інструменти сейлз промоушн (наприклад, портрети відомих людей, героїв мультфільмів, дорогих марок автомобілів), а також шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу.

"Паблік рілейшнз" (public relations), здійснення престижної реклами, направленої на завоювання доброзичливого відношення до фірми виробника.

Директ-маркетинг - постійно підтримувані комунікації з окремими споживачами або фірмами, що мають очевидні наміри купувати певні товари. Діяльність в області директ-маркетингу, в основному, здійснюється шляхом прямої поштової розсилки (direct mail).[33]

Вибір раціональної реклами залежить від цілей підприємства, продукту, що рекламується, розміру грошових коштів і від особливостей регіону.

Підвищення ефективності підприємства здійснюється за рахунок впровадження сучасних форм реклами, адаптованої до зовнішніх ринків.

Відмінності цих елементів полягають і в їх цілях:

* реклама - створення образу фірми, товару, досягнення інформованості про товар у потенційних покупців;

* сейлз промоушн - спонука до здійснення покупок, стимулювання роботи товаровиробної мережі;

* паблік рілейшнз - досягнення високої суспільної репутації фірми;

* директ-маркетинг - встановлення довгострокових двосторонніх комунікацій між виробником і споживачем.

Залежно від своїх цілей і об'єктів сучасну рекламу можна підрозділити на такі основні види:

1. За типом її спонсора.

2. Реклама залежно від типу цільової аудиторії поділяється на рекламу, спрямовану на індивідуального споживача (при цьому використовують різноманітні засоби реклами, щоб привернути увагу споживача), і рекламу для сфери бізнесу, завданням якої є залучення фірм до певної діяльності.

3. Реклама залежно від аудиторії, що охоплюється рекламною діяльністю: локальна; регіональна; загальнонаціональна; міжнародна.

4. Реклама за об'єктом рекламної діяльності поділяється на: 1) товарну - реклама різноманітних товарів, переважно у сфері роздрібної торгівлі; 2) престижну - реклама не товарів, а фірми, що виробляє товари. 3) реклама з просування товару - ця реклама спрямована на вироблення таких прийомів і методів, які б викликали в громадськості інтерес до товару.

1.2 Законодавче забезпечення рекламної діяльності в Україні

В Україні сферу здійснення рекламної діяльності регулюють такі законодавчі акти:

Закон України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу".[2]

Закон України від 12 травня 1991 року № 1023 - ХІІ "Про захист прав споживачів". [3]

Закон України від 20 листопада 2003 року № 1296- ІV "Про захист суспільної моралі".

Закон України від 21 грудня 1993 року № 3759- ХІІ "Про телебачення і радіомовлення". [5]

Закон України від 16 листопада 1992 року № 2782 - ХІІ "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". [6]

Закон України від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції". [7]

До законодавства про рекламу відносять різноманітні постанови та декрети Кабінету Міністрів України, Типові правила розміщення зовнішньої реклами, Накази Державної податкової адміністрації, інструкції тощо.

Основним законодавчим актом є Закон України "Про Рекламу" який складається з 5 розділів та 28 статей. Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Його дія не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України, а також не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Також вона не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні,. моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Згідно до статті 8 Закону України "Про рекламу" у рекламі забороняється:

поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом;

рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди цієї особи;

імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

У законі зазначається, що рекламодавець на вимогу розповсюджувача реклами зобов'язаний надати документи, необхідні для розповсюдження реклами.

Реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

В 4 розділі Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

На вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність виконавчого органу контролю та його посадових осіб до суду.

З метою координації діяльності суб'єктів рекламного ринку Кабінет Міністрів України створює Раду з питань реклами, до складу якої входять представники органів державної влади, об'єднань громадян, об'єднань підприємств у галузі реклами. Члени цієї Ради працюють у ній на громадських засадах.

Відповідно до Закону України "Про рекламу", особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування". За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

1.3 Стратегія і тактика успішної рекламної діяльності при виході на зовнішні ринки

Якщо брати практику рекламної діяльності в західноєвропейських країнах, то можна розробити декілька умов успішного просування підприємством свого товару на зовнішніх ринках:

1. Випускати те, що можна продати. Не треба розпочинати виробництво, поки немає переконання, що вироблена продукція буде купуватися. Якщо на продукцію немає попиту, немає і сенсу її випускати. Про потреби людей можна дізнатися, тільки вивчивши ринок. Для цього потрібен час і гроші, але кілька тисяч доларів на вивчення ринку стократ окупляться в майбутньому. Необхідно дізнатися, на що і де є попит. Витрачені на це кошти завжди принесуть дивіденди.

2. Підготовка. З самого початку можна зайнятися підготовкою. Перед зовнішньоекономічною діяльністю треба вивчити світові ринки. Благо в сучасності на отримання інформації не треба забагато часу. Дуже важливо ясно уявити, що ви знаєте і про що хочете дізнатися.

3. Зв'язок і спілкування. Приймаючи рішення про встановлення контактів із західними партнерами, необхідно з'ясувати, чи зможуть вони зв'язатися з вами. Якщо немає телефаксу і тільки одна телефонна лінія, постійно зайнята при цьому, треба відмовитись від цієї ідеї! Телефакс зараз коштує близько 200 дол. США.

4. Відповідати, відповідати, відповідати. Завжди негайно треба відповідати на будь-який прояв зацікавленості. Навіть якщо рекламодавець ще не прийняв остаточного рішення. Однією з основних проблем, принаймні для жителів Західної Європи, є складність зв'язку з країнами Східної Європи. Але навіть коли вони зможуть зв'язатися, їх часто збентежує явна відсутність інтересу в партнера. Такою є думка людей на Заході, і не без підстав. Треба довести, що можна працювати інакше, і давати відповідь протягом двох діб. Необхідно пам'ятати, що доставка листа поштою потребує пару тижнів, а в цей час потенційний партнер одержить сотні пропозицій від інших конкурентів.

5. Своє "обличчя". Треба приділяти багато уваги образу своєї фірми. Можна розповісти про себе за допомогою фірмових бланків, конвертів, візитних карток , де визначити місце фірми, створити її фірмовий стиль тощо. Треба поміркувати про зовнішній вигляд кореспонденції.

6. Добір контрагентів. Якщо фірмі можна додзвонитися по телефону, передати інформацію з телефаксу, вона починає одержувати запити. Після цього необхідно вирішити після першої розмови з ким вступати в ділові стосунки. Треба звернутися в банк. За кілька сотень вони продадуть безцінну інформацію.

7. Переговори. Під час переговорів ділові іноземці прагнуть домогтися твердих рішень і конкретних відповідей хоча б на деякі свої запитання. Якщо у компанії справді є що запропонувати, західні партнери захочуть укласти угоду без зволікання, їм не обов'язково мати всі документи в письмовому вигляді. Традиції і звичаї також різні в різних країнах. Француз, наприклад, віддає перевагу смачному обіду в ресторані, а потім вже поговорити про справу. Голландець звертає на це менше уваги. Але якщо доведеться з ним пообідати можна, поговорити про справу за їжею. Тому заздалегідь треба дізнатися, як заведено діяти в обраній компанією країні. Іноземні партнери не терплять великих затягувань у веденні переговорів і в разі повільності з нашої сторони можуть взагалі припинити їх. Заради швидкості проведення операції вони часто практикують укладення угод по телефону що потім підтверджується письмово або телетайпом. Якщо між фірмами існують тривалі і міцні зв'язки, письмового підтвердження іноді не потрібно взагалі. В угодах з імпорту необхідно одержати підтвердження постачальників про те, що питання про видачу відповідними міністерствами іноземних країн ліцензії на експорт узгоджено.[46]

8. Подарунки. Обмін подарунками між діловими людьми на Заході не настільки поширений, як у Східній Європі. Хоча якийсь невеличкий сувенір приймуть із вдячністю, особливо якщо людина достатньо добре відома, щоб подарувати щось таке, що відповідає її інтересам і смакам. Тому краще дарувати подарунок маленький, але потрібний, ніж просто дорогий.

На виставках, що організуються східноєвропейськими фірмами на Заході, заведено дарувати безліч подарунків. Це можуть зрозуміти неправильно: як спробу заповнити брак інформації або непотрібність представлених товарів.

9. Рахування. На Заході на бізнесмена не справиш враження хитромудрими планами, йому потрібен прибуток. На Заході рахують знизу: орендна плата, плата за телефон, витрати на діловодство, на папір, а потім рахують витрати і норму прибутку.

10. Чи здатен потенційний партнер на розмови. Цей принцип рекомендується добре запам'ятати. Для проведення переговорів треба знати іноземні мови. Переговори через перекладача - не кращий варіант. Якщо не має можливості спілкуватися мовою свого іноземного партнера, треба доручити експортно-імпортні операції тому, хто може.

Слід мати на увазі, що умови для підприємницької діяльності в Росії, Туркменістані, Узбекистані, Беларусі, Дальньому зарубіжжю, Італії, Туреччині, Болгарії неоднакові.

Знання законів країн ділових партнерів - це "свята святих" бізнесмена, а докладна інформація про фірми - путівник у світі бізнесу. У західних країнах розроблена і застосовується струнка інформаційна система пошуку ділового партнера. Одне з головних місць у ній належить інформації безпосередньо від самої фірми. Це нотаріально засвідчені копії установчих документів - договору і статуту, зареєстрованих у відповідних відомствах країни. У них визначені правовий статус, розмір капіталу і профіль діяльності фірми. В опублікованих нею балансах витрат і прибутків, а також річних і квартальних звітах наводяться важливі дані про кредиторську і дебіторську заборгованості, обсяг продажу і закупівлі, про акціонерний капітал і акціонерів, про розмір нарахованих дивідендів.

Велика роль технічних і комерційних довідників, звідки завжди можна почерпнути відомості про виробничу чи комерційну діяльність компанії, її відділення і філії у країні і за рубежем із зазначенням адрес і телефонів. Дуже важлива для вивчення зв'язків між фірмами інформація про керівний склад майбутнього контрагента. Кредитні контори або бюро дають за плату конфіденційну інформацію про особистість бізнесмена. Відомості про платоспроможність фірми надаються комерційними банками на їх розсуд і тільки самим клієнтам.

Серед основних товарних стратегій, що використовуються при виході на міжнародний ринок, є стратегія адаптації товарів, яка припускає розробку різних варіантів кожного виробленого товару і має на меті найбільш повне задоволення потреб покупців і більш глибоке впровадження на ринок. Вона припускає невеликі зміни в існуючому товарному ряду з урахуванням закордонних потреб і переваг для успішного сприйняття ринку. Ця стратегія дозволяє найбільш повно використати поглинаючі можливості окремих ринків з урахуванням специфіки їхніх вимог, а також орієнтується на заповнення ніш, де нема конкуренції або ж вона слабка. Таку стратегію використовує ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в своїй сучасній діяльності.

Стратегія простого розширення, або стандартизації товару, припускає перенесення на міжнародний ринок ту асортиментну позицію, яка присутня на внутрішньому ринку без змін. За допомогою цієї стратегії можна досягти економії на масштабі, економії на ресурсах за рахунок зосередження виробництва в одному місці, зниження складських витрат; зниження витрат за рахунок уніфікації технології; зниження витрат на товарорух; збільшення доходу через стабільність попиту.

Особливу роль у здійсненні реклами відіграє Інтернет. Інтернет як середовище і засіб комунікації містить великий обсяг інформації і може бути ефективно використаний як засіб здійснення рекламних кампаній і контролю за їх ефективністю. До початку XXI століття Інтернет перетворився в могутній рекламний засіб, досить доступне і дешеве в порівнянні з традиційними ЗМІ, а також виставками і ярмарками. Слід зазначити, щоправда, порівняно обмежений склад Інтернет-користувачів і його нерегулярність. У ряді випадків Інтернет використовується як унікальний засіб впливу на визначені групи споживачів. Однак, найчастіше він застосовується як допоміжний засіб спільно з іншими інструментами масової інформації, наприклад, опитування за допомогою електронної пошти, розсилання каталогів товарів, організація віртуальних виставок.[17]

Виставки і ярмарки займають особливе місце в арсеналі засобів рекламного впливу, тому що представляють дуже широкі можливості демонстрації рекламованих виробів для встановлення прямих контактів з покупцями. Особливо ефективні виставочні заходи в сполученні з комплексом супутніх рекламних заходів (рекламною компанією в пресі, проведенням презентацій, прес-конференцій, зустрічей з фахівцями й т.п.). Висока ефективність цього засобу реклами підтверджується тим, що щорічно у світі проводять багато тисяч великих виставочних заходів, що вимагають значних витрат.

Ярмарки зародилися як заходи ринкового характеру, основна мета яких - збут продукції або товарів, що демонструються. На відміну від них виставки виникли як засіб публічної демонстрації тих або інших досягнень людства, носили спочатку просвітительський характер, але в міру розвитку придбали так само і яскраво виражену комерційну спрямованість.

Ґрунтуючись на цьому, можна дати наступні визначення:

· ярмарок - комерційний захід, основна мета якого - укладання торгівельних угод по товарам продажу;

· виставка - насамперед публічна демонстрація тих або інших галузей матеріальної або духовної сфери життя суспільства, основна мета якої - обмін ідеями, теоріями, знаннями при одночасному проведенні комерційної роботи.

Однак з кожним роком основні розходження між цими поняттями усе більше зникають. Умовно всі виставочні заходи можна класифікувати в такий спосіб.

Міжнародні ярмарки й виставки - це, як правило, регулярні виставочні заходи, що збирають велику кількість учасників з багатьох країн світу. Їх можна підрозділити на загально-галузеві, де представляють вироби й продукцію всіляких галузей економіки, і спеціалізовані, на яких демонструють експонати однієї або декількох суміжних або взаємно доповнюючих галузей. На міжнародних ярмарках і виставках показ експонатів може проводитися як по національному ознаку (у рамках національних павільйонів й експозицій), так і по галузевому принципу (коли експозиції формуються по товарних групах).

У зв'язку з одержанням господарської самостійності підприємствами й у міру впровадження принципів ринкової економіки в народне господарство нашої країни вони повинні в самій найближчій перспективі зайняти провідне місце в організації збуту будь-якої продукції.

Незважаючи на значні витрати, пов'язані з організацією спеціалізованих виставок, ефективність цих заходів, як правило, досить велика.

Постійно діючі експозиції - часто організують в адміністративних будинках підприємств й об'єднань. Багато концернів, корпорацій, великі виробничі об'єднання мають свої постійно діючі експозиції для демонстрації зразків продукції, що випускається.

Кожній сфері діяльності, кожній галузі промисловості щорічно представляються сприятливі можливості щось пізнати, щось оцінити й щось продати в ході міжнародних, національних і місцевих виставок й експозицій. Для всіх учасників це - щось набагато більше, ніж просто форум або ринок. У плині декількох днів відбувається зміцнення старих дружніх зв'язків і зав'язування нових, виявлення нових джерел поставок і джерел інформації, обговорення тенденцій, ідей або товарів, виявлення відносин з боку торгівлі, обнародування нововведень і відшукання нових ринків.

Для прогресивно мислячих бізнесменів можливості виставок неможливо переоцінити. Для дрібних фірм виставки - це засіб завоювання загальної популярності й місце зустрічі з покупцями або фахівцями-технологами, які по-справжньому зацікавлені в одержанні інформації, шукають нові товари й послуги, а можливо, готові негайно розмістити замовлення.

Таким чином, участь у виставках відмінна форма реклами для будь-яких видів продукції, товарів і послуг.

Сьогоднішній стан ринку реклами ведучих промислово розвинених країн - це наше недалеке майбутнє. Тому дані, що характеризують його особливості й тенденції, являють собою інтерес для тих, хто займається не тільки вітчизняною рекламою, але й орієнтований на розвиток реклами на міжнародному рівні.

РОЗДІЛ 2

Аналіз організаційно-економічних умов та стану управління підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

В 1896 році в м. Суми, біля залізничної станції, було закладено машинобудівне підприємство Бельгійського акціонерного товариства під найменуванням: "Сумські машинобудівні майстерні (анонімне суспільство)". Засновниками АТ, крім зарубіжних компаньйонів, були відомі українські цукрозаводчики: П.І.Харитоненко, Н.А.Суханов, Л.Є.Кеніг, А.А.Гебиндер та інші підприємці. За задумом засновників АТ повинне було займатися виготовленням і ремонтом устаткування для цукрових заводів, шахт Донбасу, залізниць . В 1897 році підприємство випустило першу партію нескладної продукції. Тут працювало до 350 чоловік. Кваліфікованих фахівців у такому провінційному місті, як Суми, не було як серед робітників, так і серед майстрів, тому адміністрація змушена була запрошувати їх із-за кордону.

В 1900-1902 роках розширюється номенклатура продукції, що випускається. Почалося виготовлення випарних апаратів, цукрових різань, фільтр-пресів, водяних насосів для цукрової промисловості, семафорів і стрілок для залізниць. Почато освоєння перших центрифуг для цукрових заводів. Це були прості машини, клепаної конструкції, з ручним вивантаженням осаду. Але їхня якість була непоганою.

Згодом, в 1912 році підприємство було перейменовано й назване АТ "Сумські машинобудівні заводи". У наш час повне найменування підприємства - відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання їм М В.Фрунзе". [39]

3 жовтня 1997 року сертифікаційним суспільством BUREAU VERITAS Quality international (BVQI), відкритому акціонерному товариству "Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе" був вручений сертифікат, що підтверджує відповідність діючої на підприємстві системи якості міжнародному стандарту ISO 9001. В 2000 р. ВАТ успішно пройшло повторну сертифікацію своєї системи керування якістю. Тим самим визнані можливості підприємства випускати продукцію, що відповідає світовим стандартам.

Раніше ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" була отримана ліцензія Американського Нафтового Інституту (API) на право виробництва обважувальних бурильних і ведучих труб у відповідності зі специфікацією 7 і сертифікати Американського суспільства інженерів-механіків (ASME) на право виготовлення працюючих під тиском посудин (клеймо U) і трубопроводів (клеймо PP).

У квітні 2000 року, після продажу на аукціоні останнього державного пакета акцій, процес приватизації підприємства був повністю завершений.

В 2006 році в результаті проведеного аудита підприємства Американським Нафтовим Інститутом, об'єднанню була видана ліцензія № 6D-0633 на право використання офіційної монограми API на крани кульові й затвори зворотні.

На проектування й виготовлення всіх видів продукції ВАТ "СМНВО

ім. М. В. Фрунзе" є ліцензії відповідних національних і міжнародних органів.

Ефективне функціонування системи якості є одним з найважливіших показників конкурентноздатності продукції, що випускає ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" на світовому ринку.

Сьогодні підприємство унікальне по своїх технічних можливостях, оснащено найсучаснішим устаткуванням, є машинобудівним комплексом, у якому розробляється й виробляється різноманітне найскладніше конкурентноздатне устаткування й повністю укомплектовані технологічні лінії для різних галузей промисловості.

У його склад входять вісім спеціалізованих виробництв (дод.1):

- хімічного устаткування;

- ГПА й компресорів;

- насосного устаткування, у тому числі для атомних електростанцій;

- машинобудівне;

- заготівельне;

- ремонтно-будівельне;

Дочірні підприємства:

- "Завод обважувальних бурильних і ведучих труб'' (2001рік);

- В 2005 році із складу ВАТ був виділений ряд непрофільних активів із створенням дочірніх підприємств "Фрунзе-авто", "Фрунзе-будсервіс", "Фрунзе-флора", "Фрунзе-кисень", "Фрунзе-сервіс"

Завдяки високому творчому потенціалу колективу на підприємстві в найкоротший термін удалося розробити й застосувати нові ефективні системи "ноу-хау", реорганізувати систему керування ВАТ, значно диверсифікувати виробництво й пристосувати фінансово-економічний механізм до умов перехідного періоду до ринку.

Інженерне забезпечення цих виробництв здійснюють два спеціалізовані конструкторські підрозділи, оснащені передовими системами автоматизованого проектування й сучасним експериментально-іспитовим устаткуванням, а також три технологічні керування, що розробляють прогресивні технологічні процеси виготовлення деталей і вузлів від виплавки металу до зборки й випробування виготовленого устаткування. Високий технічний рівень створюваного устаткування досягається за рахунок високої кваліфікації інженерно-технічного персоналу, використання новітніх досягнень науки й техніки, а також завдяки багаторічному тісному співробітництву із ученими більше двадцяти академічних і науково-дослідних інститутів.

Для виробництва найскладнішого устаткування, забезпечення його високої якості й надійності підприємство має у своєму розпорядженні величезний парк сучасного металообробного устаткування, у кількості більше 3500 одиниць, у т.ч. більше 155 верстатів зі ЧПУ й 23 автоматизованих "обробного центра". Це устаткування з високим ступенем технологічної точності провідних верстатобудівних фірм, у т.ч., "Вальдрих-Зиген", "Макс-Мюллер'', "Інноченті", "Тиленхауз", "Дорриес", "Форест". "Пфаутер", "Беррарди", "Хофлер", "Лоренц", "Кольб", "Сафоб" й інших. Основні механоскладальні цехи мають у своєму складі кранове устаткування вантажопідйомністю до 150 тонн.

ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" - сучасне машинобудівельнене підприємство, що має у своєму розпорядженні 12 окремих виробництв, оснащених передовим технологічним устаткуванням, сучасними засобами керування і контролю. (дод. 2)

ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" спеціалізується на виробництві хімічної апаратури, компресорів, газо- і нафтопромислового, металургійного і насосного устаткування. Спеціалізованими підрозділами суспільства проводиться широкий комплекс науково-дослідних і конструкторсько-технологічних робіт зі створення нових видів устаткування і технологічних процесів у компресорному, нафтопромисловому і хімічному машинобудуванні. ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" робить унікальну хімічну апаратуру, центрифуги, компресори і газоперекачуючі агрегати, насоси і газову арматуру, нафтопромислове устаткування, газозаправочні станції, важкі бурильні труби. З метою скорочення залежності від зовнішніх постачальників у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" розроблена і впроваджується спеціальна програма виробництва на власних потужностях. ВАТ має досить великий портфель замовлень, вчасно виконує договори і контракти з вітчизняними і закордонними замовниками.

Протягом 2002 - 2006 рр. виробництво було забезпечено сировиною, матеріалами і комплектуючими виробами, що дало можливість підприємству працювати стабільно і виконувати вчасно умови контракту. З метою проникнення на нові ринки збуту всіма підрозділами і службами ВАТ проводилася робота зі створення й освоєння нових видів продукції, її реклами. Довгостроковими кредитами ВАТ "Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе" не користувалося, короткострокові кредити і зобов'язання погашалися вчасно. Фактів сплати штрафів і компенсацій за порушення діючого законодавства не було. Підприємство не має заборгованості перед бюджетом.

На підприємстві також удосконалюються й освоюються нові технологічні процеси, серед яких: газотермічне і плазмове нанесення захисного покриття, застосування нових методів електрозварювання та гибки труб.

Розглянемо номенклатуру товарної продукції, питому вагу окремих її видів та проаналізуємо динаміку змін.

Рис. 1 Товарна продукція ВАТ "СМНВО ім.М.В.Фрунзе"

Рис. 1 більш наглядно показує обсяг і структуру товарної продукції підприємства, як свідчать дані таблиці 2.1 (дод.3) найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції за 2006 рік займають газоперекачуючі агрегати і становлять 46,9%, а це на 161308 тис.грн більше, ніж в 2002 році. Друге місце посідає виробництво нафтопромислового обладнання, а саме 356068 тис.грн або 29,0 %. Вартість даної продукції зросла в порівнянні з базисним роком на 263565 тис.грн. Взагалі основною галуззю виробництва ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" є машинобудування, що можна побачити з переліку товарної продукції. Дані таблиці свідчать про значне поглиблення спеціалізації основної галузі. Загальна вартість товарної продукції зросла на 500157 тис.грн., що вказує на збільшення обсягів виробництва і призведе до змін у фінансових показниках.

За досліджуваний період відбулося зниження у виробництві хімічного обладнання на 3,3%, що складає 13977 тис. грн., та збільшення трубопровідної арматури на 2192 тис. грн.

Взагалі спеціалізація, що склалася у ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" відповідає економічним умовам товариства, адже цей вид діяльності є прибутковим і має попит не лише на вітчизняному ринку споживачів, а і за кордоном.

Метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом задоволення попиту промисловості, торгівлі та населення продукцією, товарами і послугами об'єднання.

Для досягнення даної мети підприємство поставило перед собою наступні стратегічні задачі:

· Введення у виробництво нового обладнання і технологічних установок у нафтогазовому, компресорному, насосному, хімічному й енергетичному машинобудуванні.

· Розробка заходів щодо науково-технічного співробітництва з підприємствами інших країн.

· Впровадження в серійне виробництво прогресивних технологічних процесів.

· Виробництво, іспит і реалізація компресорних станцій.

· Надання послуг споживачам продукції, а також працівникам і службовцям підприємства.

Спеціалізація об'єднання - це розробка, виготовлення, монтаж, налагодження і сервісне обслуговування наступного устаткування: могутніх газоперекачуваних агрегатів; автоматизованих комплектних компресорних станцій і установок; автомобільних газонаповнювальних і газозаправочних станцій; поршневих компресорів; широкої номенклатури насосного устаткування, у тому числі для АЕС; автоматизованих центрифуг для різних галузей промисловості; кульової арматури для газопроводів і компресорних станцій; обважувальних бурильних і ведучих труб; комплектних технологічних ліній і апаратури для нафтопереробних, нафтохімічних, хімічних і харчових виробництв; технологічних ліній і окремих установок по виробництву алюмінієвих профілів, деяких видів труб, у тому числі оребрених; різноманітного нестандартного устаткування.

Підприємство завойовує визнання і повагу замовників, перемагає в Міжнародних тендерах на постачання устаткування.

Для успішного функціонування підприємства важливим є не тільки виробництво продукції, що користується попитом на ринку. Важливо, також, врахування основних факторів виробництва та фінансових аспектів діяльності підприємства, тому що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності повинен бути рентабельним.

Для забезпечення високої якості і надійності виробленого обладнання підприємство володіє великими виробничими площами (загальна площа ? 2 667 000 м2, у т.ч., площа цехів - 546 000 м2 ) та газо-термічним і вакуумними пристроями для зміцнення металів.

Розглянемо динаміку трудових ресурсів ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" на прикладі таблиці 2.1, що дасть змогу більш наочно зобразити ситуацію, що склалася з плинністю кадрів на ВАТ.

Таблица 2.1

Динаміка трудових ресурсів ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" (чол.)

Категорії працівників	Роки	Відхилення
	2002	2003	2004	2005	2006	+/-	%
Керівники	1553	1550	1653	1530	1470	-83	5,3
З них:
- голова правління	1	1	1	1	1	-	-
- зам. голови правління	4	4	4	4	5	1	25
- начальник управління	14	15	15	14	21	7	50
- нач. самостійного відділу	3	3	3	3	3	-	-
Спеціалісти, службовці	3685	3710	4150	5507	5491	1806	49
Робітники	14713	15076	14605	13631	10239	-4474	30,4
Всього по ВАТ	19951	20336	20408	20668	17200	-2751	13,8

Дані таблиці свідчать про те, що ВАТ "СМНВО ім. Фрунзе" озброєний могутнім кадровим потенціалом, постійно відбувається підвищення кваліфікаційного рівня та ступеня освіти робітників підприємства. Кількість персоналу на даному промисловому підприємстві за досліджуваний період зменшилась на 2751 чол., що складає майже 13,8% від всієї кількості працюючих, у зв'язку з плинністю кадрів та з виділенням персоналу з складу ВАТ в дочірні підприємства. Але за останній рік спостерігається тенденція до зниження чисельності персоналу майже по всіх категоріях, наприклад, кількість керівників зменшилась на 83 чол., це приблизно 5% від всієї кількості керівників, яке можна пояснити вдосконаленням технології виробництва, а отже і підвищенням продуктивності праці і зменшення потреби у трудових ресурсах. Слід відмітити, що скорочення працюючих на підприємстві суттєво не вплинуло на виробництво.

Оскільки підприємство веде досить різноманітну діяльність, на ньому працюють фахівці найрізноманітніших спеціальностей - робітники різних професій: інженери, економісти, фінансисти, бухгалтери, маркетологи, технологи, кількість яких збільшилась на 1806 чол., що скаладає майже 49%.

Як бачимо, серед всього персоналу основу на підприємстві складають робітники - особи, які безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг, але їх кількість зменшилась за досліджуваний період на 4474 чол. у зв'язку з скороченням.

Розглянемо структуру та співвідношення основних засобів на підприємстві в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Склад та структура основних засобів ВАТ " СМНВО ім. М. В. Фрунзе"

Категорії основних фондів	Роки	Відхилення 2006р. до 2002р.
	2002	2003	2004	2005	2006	+/-	%
Будівлі та споруди	321004	418032	597548	611015	607442	286438	89,23
Машини та обладнання	56485	107299	198548	210212	232124	175639	310,95
Транспортні засоби	4516	5002	7564	7744	8041	3525	78,06
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	30215	42375	68421	67135	68758	38543	127,56
Інші	11374	14844	18848	19310	19984	8610	75,70
Всього	423594	587552	890929	915416	936349	512755	121,05

По даним таблиці 2.2 бачимо, що відбувається зростання всіх категорій основних фондів. Найбільшу питому вагу у відхиленні по роках мають машини та обладнання (310,95 %), це відбулося за рахунок приросту їх вартості на 175639 тис.грн. Також суттєво збільшилась питома вага інструментів, приладів та інвентарю на 127,56 %. Загалом основні засоби за ці п'ять років зросли на 512755 тис. грн.

З аналізу таблиці бачимо, що керівництво підприємства останніми роками вкладає кошти в активну частину основних фондів із метою переоснащення та вдосконалення безпосередньо виробництва.

У таблиці 2.3 розглянемо ефективність використання основних фондів, які характеризуються рядом показників.

Таблиця 2.3

Оснащеність фондами та ефективність їх використання ВАТ " СМНВО ім. М. В. Фрунзе"

Показники	Роки	Відхилення 2006р. до 2002р.
	2002	2003	2004	2005	2006
1. Фондовіддача	1,71	1,76	1,43	1,58	1,31	-0,4
2. Фондомісткість	0,58	0,57	0,70	0,63	0,76	0,18
3.Фондоозброєність	21,23	28,89	43,66	44,29	54,44	25,2
Коефіцієнт зносу	0,46	0,48	0,57	0,58	0,61	0,15
Коефіцієнт придатності	0,37	0,52	0,43	0,42	0,39	0,02
Коефіцієнт відновлення основних фондів	0,08	0,06	0,09	0,1	0,09	0,01
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,08	0,01	0,02	0,04	0,6	0,52

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зробити висновок, що за досліджуваний період показник фондовіддачі зменшився на 0,4 за рахунок незначного збільшення товарної продукції (500157 тис.грн) у 2006 році і суттєвого збільшення вартості основних фондів (512755 тис.грн.) у 2006 році. Дані свідчать, що на 1 грн. основних виробничих фондів припадає в 2002р. 1,71 грн. товарної продукції і в 2006р. - 1,31 грн. Простежується тенденція зменшення - це негативно відбивається на діяльності підприємства. Відповідно показник фондомісткості збільшився: в 2002 р. вартість основних виробничих фондів, яка припадає на 1 грн. виручки дорівнює 0,58 грн., а в 2006 - 0,76 грн.

Показник фондоозброєності збільшився на 25,2 за рахунок збільшення чисельності працівників на 215 чол. Отже, на одного середньорічного працівника припадає у 2002 р. - 21,23 тис.грн. від загальної вартості основних фондів підприємства, а у 2006р. - 54,44 тис.грн..

За досліджуваний період бачимо, що коефіцієнт зносу зростає, це свідчить про те, що обладнання напівзношене, його технічний стан погіршився.

Коефіцієнт оновлення є досить низьким, але відбувається незначне збільшення на 0,01 - означає, що частка нових основних фондів зросла в загальній їх вартості. Коефіцієнт вибуття основних фондів протягом розрахункового періоду змінився на 0,52 і не виходить за норму.

Коефіцієнт придатності показує, що основні фонди придатні для використання: в 2002р. - 37%, в 2003р. - 52%, в 2004 - на 43%, в 2005 - на 42% і в 2006 - на 39%. Спостерігаємо зменшення даного показника, це відбувається за рахунок все більшого зношення устаткування кожного року.