Рукописна книга та друкарство XVI-XVII століть в історіографічній спадщині

Пафнутій Кулчич переїхав зі Львова до Любліна і звідтіля переслав для видання рукопис "Правил святих отець" . Керівником друкарні став Памво Беринда, що підписався "топографом" на одній з чотирьох гравюр євангелістів, відбитих 15 червня 1616 р. з виготовлених ще в Стрятині дощок копій гравюр Петра Мстиславця. Однак у 1616 р. були видані лише "На Рожство Христово... вірші", написані Памвом Бериндою, -- їх декламували учні Львівської братської школи.

Як видно з переліку видань друкарні за перше 25-ліття (1591-1616), вона спершу мала на меті не так видання літургійних текстів, як обслуговування освітньої і суспільно-політичної діяльності братства. З шістнадцяти відомих видань братства за ці роки було тільки чотири богослужбових (притому лише ті книги, які використовувались і для навчання грамоти -- Часослов і Псалтир). Більшість видань цього періоду були збитковими. Віленське братство замовило близько 200 примірників "Адельфотеса", для Київського братства Іван Борецький замовив цієї ж книги на суму 20 золотих, але індивідуальних покупців було небагато . "Книга о священстві" також розходилася дуже повільно . Оскільки друкарня не приносила істотних прибутків, її довго не відновлювали після пожежі, яка пошкодила приміщення. У зв'язку із загальним спадом активності братства найвідоміші співробітники друкарні і школи перейшли на роботу до Києва, де близько 1615 р. виникли братство з школою і лаврська друкарня.

Львівська братська друкарня протягом 1616 р. випустила лише невеличку брошуру, а у 1617-1629 рр. не діяла. Якраз тоді, коли почалася ця перерва, у Львові вийшли книги вірменської друкарні Ованеса Карматенянца (Івана Муратовича) -- Псалтир (28 лютого -- 15 грудня 1616 р.) і єдина в світі відома нині друкована книга вірменсько-кипчацькою мовою -- Молитовник (27 лютого -- 20 березня 1618 р.)[12].

Природно припустити, що Ованес Карматенянц залучив до роботи у себе майстрів, які втратили працю в братській друкарні, можливо також, що він брав у тимчасове користування і обладнання цієї друкарні. Оформлення книг друкарні Карматенянца вказує на його знайомство з українськими виданнями . Колофон львівського вірменського Псалтиря нагадує за змістом і структурою післямови львівських українських друків. Слід гадати, багаті на той час традиції Львова в розвитку книговидання визначили те, що якраз тут була заснована перша у Східній Європі (і четверта в світі) вірменська друкарня. Це було задовго до появи друкарства в самій Вірменії, де на перешкоді розвиткові культури стояло політично-релігійне поневолення країни[12].

Отже, після Берестейської унії 1591 р. Львівська друкарня підтримувала тісні зв'язки з київськими митрополитами та східними патріархами, що зумовило друкування у 1593 р. александрійського патріарха Мелетія Пігаса "О христіанском благочестії к іудеом отвіт". У 1591 р. вийшов друком збірник "Просфонима" та «Аделфотес». Головною історіографічною працею, яка досліджує братські друкарні у Львові, Стрятині є «Історія українського друкарства» Івана Огієнка.

Висновки

Історіографічну спадщину, яка вивчала історію рукописання та друкарства в Україні XVI - XVII ст., складають праці Ярослава Ісаєвича, який розглядав витоки, розвиток, проблеми українського книгодрукування, Івана Огієнка, який досліджував історію зародження та розвитку друкарства в Україні.

Ярослав Ісаєвич у книзі «Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми» вивчає історію книгодрукування як важливого суспільного процесу культурного життя. Історіографічне джерело складається з частин, які розповідають про початки українського книговидання, друкарні України на зламі XVI - XVII ст., видавництво Острозької академії та Львівського братства, розвиток друкарства 1618-1648 рр. київське лаврське та братське друкарство.

Наукова монографія Івана Огієнка «Історія українського друкарства», видана 1994 р. займає важливе місце серед джерел історіографії друкарства в Україні. Книга містить загальну історію українського друкарства, відомості про білорусько-українське друкарство, друкарство на Галицькій землі та Івана Федоровича як фундатора постійного книгодрукування, огляд галицьких друкарень, друкарство в Підкарпатській Україні, друкарство на Волині, провінціальне друкарство на Київщині, чернігівське друкарство, історію друкарства на Поділлі, східних землях, друкарство слов'янських народів та народів інших національностей на етнографічних землях України.

Аналізуючи розвиток друкарства в Україні можна зазначити, появі книговидання в Україні сприяла діяльність Івана Федорова (Федоровича). На початку 70-х років він прибув до Львова. У створеній друкарні 1574 року Іван Федоров надрукував «Апостол». Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, із яких збереглося 90. У Львові, у друкарні Івана Федорова, 1574 р. вийшов перший український друкований підручник для навчання грамоти - «Буквар». Іван Федоров надрукував іще один «Буквар» - 1578 р., під час перебування в Острозі, куди його запросив князь В.-К. Острозький. Незабаром в Острозі він видав Новий Завіт (1580) і справжній шедевр серед стародруків - Острозьку Біблію (1581). Вона була першим повним друкованим виданням Біблії церковнослов'янською мовою.

З-поміж перший друкованих українських книжок були граматики - підручники для навчання мов. Так, «Адельфотес» - граматика грецької мови для слов'ян. Слава автора першої граматики церковнослов'янської мови в західноукраїнських землях належить Лаврентію Зизанію. Свою книжку «Граматика словенська» він видрукував у Вільні 1596 р. Л. Зизаній був також автором «Лексиса» - першого українського друкованого словника, де понад тисячу церковнослов'янських слів перекладено староукраїнською літературною мовою.

У першій половині XVII ст. найбільшим центром книговидання в Україні стала друкарня Києво-Печерської лаври. Заснував її 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький. Лаврська друкарня видала першу книжку 1616 р. «Часослов»; Протягом другої половини XVII ст. у ній було видрукувано 120 найменувань книг - насамперед богословська та богослужбова література, а також букварі, словники, календарі, праці з історії тощо.

Найвизначнішою мовознавчою працею була «Граматика» Мелетія Смотрицького, що вийшла друком 1619 р. в м. Ев'ї (біля Вільна). Протягом двох століть вона була основним підручником граматики церковнослов'янської мови в школах України, Білорусі, Московії, Болгарії та Сербії. Не поступався популярністю й словник українського вченого Памви Беринди «Лексикон славенороський», що вперше був надрукований 1627 р. У словнику, що складався з двох частин, було зібрано майже 7 тисяч слів. У першій частині церковнослов'янські слова перекладено книжною українською мовою, а в другій - витлумачено власні назви та імена людей.

З поетів, які писали літературною староукраїнською мовою, найвидатнішим був Климентій Зиновій. Йому належить велика рукописна збірка віршів, героями яких були здебільшого ремісники, наймити-бурлаки. Перевагу літературній українській мові надавав Іван Величковський. Він створив дві книги віршів - «Зегар з полузегарком» та «Млеко». Видавались твори призначені для шкільного та мандрівного театру. Найдавніша драма видана 1674 р.

Називається вона «Про Олексія, чоловіка Божого». У другій половині XVII ст.. розвивалась літературна полеміка. Публіцистично-філософські твори на захист првослав'я писали провідні діячі церкви. Зокрема, 1676 р. вийшов друком трактат Лазаря Барановича «Нова міра старої віри» - відповідь на єзуїтську книгу «Стара віра». Протягом 1672-1673 рр. було завершено «Хроніку з літописців стародавніх». Автор її - Феодосій Сафонович. Єдиним історичним твором, що вийшов друком за тих часів, був київський «Синопсис». Цю книжку видали 1674 р. у друкарні Києво-Печерського монастиря. Їй судилося стати першим підручником з вітчизняної історії.

У кінці XVI - на початку XVII ст. виникають друкарні в Галичині, на Закарпатті, на Волині. Продовжували працювати засновані Іваном Федоровим друкарні у Львові, Острозі. З другого десятиріччя XVII ст. найбільшим центром книгодрукування стає Києво-Печерська лавра. 1625 року у Радомишлі, поблизу Києва, була збудована паперова фабрика, виготовлені шрифти, що значно полегшило розвиток друкарства.

Отже, проведене дослідження дозволяє говорити про рукописання та друкарство в Україні як невід'ємний етап історії українського народу. Важливими є наукові праці та публіцистичні статті Федора Титова "Типография Киево-Печерской Лавры", галицьких дослідників Івана Франка, Кирила Студинського, Василя Щурата, Михайла Возняка, закарпатського історіографа друкарства Гіядора Стрипського, змістовні праці "Бібліологічних вістей" Сергія Маслова, Павла Попова, Пилипа Клименка, Миколи Макаренка, Данила Щербаківського та інших дослідників. Спробою визначення соціальних передумов появи української друкованої книги була вміщена в цьому номері коротка, але змістовна стаття Григорія Саливона (під псевдонімом Г. Тисяченко) "Початок друкарства на Україні".

Список використаної літератури

1. Білецький О. Перекладна література візантійсько-болгарського походження / О. Білецький // Білецький О. Зібрання праць : у 5 т. - К. : Наук. думка, 1965. - Т. 1. - С. 176 - 177.

2. Возняк М. Батько українського друкарства (Іван Федорів) / М. Возняк // Календар Просвіти на 1924 р. - Л. - Т. 11. - С. 90-94.

3. Возняк М. Перед ювілеєм української книги / М. Возняк // Громадський вісник. - Л., 1923. - № 8-9. - 12-13 січня. - Розказавши коротко про Хведоровича, шановний дослідник перший звернув увагу українського громадянства на всеукраїнське значення 650-літньої річниці «Апостола» 1574 р.

4. Дашкевич Я. Вірменське друкарство на Україні / Я. Дашкевич // Український історичний журнал. - 1966. - № 12.

5. Енциклопедія українознавства. у 10-х т. / гол. ред. Володимир Кубійович. -Париж ; Нью-Йорк :Молоде життя, 1954 - 1989.

6. Запаско Я. Львівські стародруки / Я. Запаско, О. Мацюк. - Л., 1983.

7. Запаско Я. Мистецькі рукописні пам'ятки України / Я. Запаско. - Л. : Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997.

8. Запаско Я. Пам'ятки книжкового мистецтва / Я. Запаско, Я. Ісаєвич. - Л., 1981.

9. Запаско Я. Початки українського друкарства / Я. Запаско, О. Мацюк, В. Стасенко. - Л. : Центр Європи, 2000. - 224 с.

10. Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова. [іл. огляд і альбом репрод. шрифтів і прикрас] / Я. П. Запаско. - Л. : Вища школа, 1974.

11. Запаско Я. П. Першодрукар Іван Федоров : нарис. [передм. В. Шпиці] / Я. П. Запаско. - Л. : Каменяр, 1964.

12. Зернова А. Начало книгопечатания в Москве и на Украине / А. Зернова. - М., 1947.

13. Исаевич Я. Культура Галицко-Волынской Руси / Я. Исаевич // Вопросы истории. - 1973. - № 1.

14. Іванова О. А. Слов'янська кирилична рукописна книга XVI ст.: фондів ін-ту рукопису НБУВ: наук. кат.: палеограф. Альбом / О. А. Іванова, О. М. Гальченко, Л. А. Гнатенко. - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. - 791 с.

15. Ісаевич Я. Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. - Л., 1989. - 107 с.

16. Ісаєвич Я. Описи стародруків / Я Ісаєвич // Вітчизна. - 1960, 3, С. 208-210.

17. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. -- Л., 2002. - С. 3-41.

18. Історія української культури. У 5 т. Т. 2 : XIII -- перша половина XVII ст. - К., 2001.

19. Каганов І. Я. Українська книга кінця XVI - XVII ст. Нариси з історії книги / І. Я. Каганов. - Х. : Вид-во Книжкової палати УРСР, 1959 [вип. дан. 1960].

20. Кіржаєв С. М. Проблеми вивчення стародруків у діяльності Археографічної комісії ВУАН / С. М. Кіржаєв // Український археографічний щорічник Вип. 2. - К., 1993. - С. 15-23.

21. Кралюк П. М. Пересопницькому Євангелію - 450 років / П. М. Кралюк. - Острог-Рівне, 2011. - 240 с.

22. Крип'якевич І. Перший український друкар / І. Крип'якевич. - Л., 1924.

23. Крип'якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині (Спроба каталогу) / І. Крип'якевич // Записки ЧСВВ. - 1926. - Т. 2, вип. 1/2. - С. 70-104.

24. Маслов C. Друкарство на Україні в XVI- XVIII ст. / С. Маслов // Бібліологічні вісті. - 1924. - № 1-3. - С. 31-67.

25. Маслов С. Комітет для опису видань, що вийшли на території України в XVI-XVIII вв. / С. Маслов // Бібліологічні вісті. - 1925. - Ч. 1-2. - С. 36-39.

26. Мицько І. Іван Федоров: життя в еміграції/ І. Мицько. - Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. - 132 с.

27. Німчук В. В. Визначна пам'ятка вітчизняного друкарства (за виданням Буквар Івана Федорова) / В. В. Німчук. - К. : Дніпро, 1975. - С. 82-96.

28. Огієнко І. Друкарська трійця - Фіоль, Скорина і Хфедорович; Ч. III : Перший друкар на українській землі - Іван Хфедорович / І. Огієнко //Літопис. - Берлін, 1924. - С. 14-15.

29. Огієнко І. Іван Хфедорович. Огляд його життя та праці. Історично-літературна монографія, з додатками всіх архівних документів про Івана Хфедоровича / І Огієнко.

30. Огієнко І. Історія українського друкарства : Історико-бібліографічний огляд українського друкарства XVI - XVIII ст. Т. 1. / І. Огієнко. - Л., 1925.

31. Огієнко І. Наголос яко метод означення місця виходу стародрукованих книжок. Замітки історії наголосу на послугах палеотипії / І. Огієнко // ЗНТШ. - 1925. - т. 136-137. С. 197-224.

32. Рожко В. Українське православне книго писання та друкування на Волині XI - XX ст. : історично-краєзнавчий нарис / В. Рожко. - Луцьк : Медіа, 2005. - 256 с.

33. Сарана Ф.К. Життя і діяльність / Ф. К. Сарана, І. Г. Шовкопляс, Ю О. Меженко // Юрій Олексійович Меженко (1892-1869) : матеріали до біографії. - К., 1994. - С. 22-24, 28-29.

34. Українська культура : лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - К. : Либідь, 1993.

35. Федоришин М. В. Пересопницька першокнига. Кн. 2. - Рівне : Перспектива, 2005. - 84 с.

36. Федоришин М. В. Рукописна книга з Пересопниці : зб. ст. учасн. наук. симп. «Рукописна книга на Волині у XVI ст.», 14-15 жовтня 2013 р. / М. В. Федоришин // КЗ «КАЦ «Пересопниця» РОР / упоряд. М. В. Федоришин. - Рівне : О. Зень, 2013. - 68 с.

37. Шморгун Є. І. Пересопниця. Трикнижжя. - Рівне : ПП Пласюк, 2013. - 372 с.

Додаток А

Рис. Обкладинка монографії Я. Д. Ісаєвича «Літературна спадщина Івана Федорова»

Додаток Б

Рис. Обкладинка 1 тому (книги) каталогу Я. П. Запаско та Я. Д. Ісаєвича «Пам'ятки книжкового мистецтва: каталог стародруків, виданих на Україні»

Додаток В

Рис. Друкарська марка Івана Федорова

Додаток Г

Рис. Сторінка Біблії Острог, 1581 рік

Додаток Д

Рис. Розворот Служебника, Стрятин 1604 рік

Додаток Е

Рис. Розворот Требника, Стрятин 1606 рік

Додаток Ж

Рис. Ініціали зі стрятинського Служебника та плантенівської Біблії

Додаток К

Рис. Розворот Служебника Київ, 1620 рік

Додаток Л

Рис. Розворот Апостола Львів, 1574 рік

Додаток М

Рис. Розворот Апостола Москва, 1564 рік

Размещено на Allbest.ru