Поняття захисту населення і територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів атомної енергетики в областях

2. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів гідродинамічної небезпеки в областях

3. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів з сильнодіючими та вибухо-, пожежонебезпечними речовинами і матеріалами в областях

4. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів у містах

5. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем водопостачання

6. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем газопостачання

7. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем електропостачання

8. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні транспортних споруд

9. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при розміщенні об'єктів і плануванні та забудові міст

10. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при розміщенні інженерних мереж, плануванні та забудові підприємств

11. Вимоги щодо організації заходів ЦЗ суб'єкта господарювання

12. Дайте характеристику НС природного характеру, можливих на території Рівненської області

13. Дайте характеристику НС техногенного характеру, можливих на території Рівненської області

14. Дайте характеристику потенційно небезпечному об'єкту та об'єкту підвищеної небезпеки

15. Дії населення під час стихійного лиха

16. Дії населення при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

17. Дії населення при пожежі

18. Дії населення у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

19. Етапи дослідження стійкого функціонування об'єкта господарювання в умовах НС. Їх характеристика

20. Єдина державна система ЦЗ України та її основні завдання

21. З якою метою і для яких об'єктів складається декларація безпеки. Її зміст

22. З якою метою розробляється план локалізації та ліквідації аварій та аварійних ситуацій?

23. Заходи, що забезпечують підвищення техногенно-екологічної безпеки виробництва та територій.

24. Ким приймається рішення про проведення евакуаційних заходів на різних рівнях. За якої загрози для населення здійснюється обов'язкова евакуація

25. Класифікація НС за причинами походження подій

26. Класифікація НС техногенного і природного характеру за рівнями

27. Класифікація НС, класифікаційна ознака та порогове значення класифікаційної ознаки НС

28. Класифікація уражальних чинників джерел техногенних НС

29. Координуючі органи ЦЗ на рівні держави, області, міста, району, об'єкта.

30. Мета та завдання ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

31. Мета та завдання паспортизації потенційно небезпечних об'єктів

32. Мета, структура та задачі ЦЗ України

33. Міжнародні документи з питань ЦЗ

34. Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних НС фізичної дії

35. Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних НС хімічної та біологічної дії

36. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження НС пожеж в природних екологічних системах, характер їх дій і проявів

37. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження природних геологічних НС, характер їх дій і проявів

38. Номенклатура уражальних чинників джерел фізичного походження природних гідрологічних морських НС, характер їх дій і проявів

39. Основні завдання та заходи у сфері ЦЗ

40. Основні напрямки превентивної діяльності по запобіганню виникнення НС техногенного походження на потенційно небезпечних об'єктах (ПНО) та зниження збитків у разі їх виникнення

41. Основні параметри методики оцінки стійкого функціонування об'єктів

42. Основні принципи забезпечення техногенної безпеки

43. Основні принципи здійснення ЦЗ

44. Охарактеризуйте біологічний захист, як захід із захисту населення

45. Охарактеризуйте евакуацію, як захід із захисту населення. Види евакуації. Дайте характеристику різним видам евакуації

46. Охарактеризуйте інженерний захист територій, як захід із захисту населення і територій. Категорії об'єктів господарської діяльності та групи міст з ЦЗ

47. Охарактеризуйте інформування у сфері ЦЗ, як захід захисту населення

48. Охарактеризуйте медичний захист, як захід із захисту населення

49. Охарактеризуйте НС державного рівня

50. Охарактеризуйте НС місцевого рівня

51. Охарактеризуйте НС регіонального рівня

52. Охарактеризуйте психологічний захист, як захід із захисту населення

53. Охарактеризуйте радіаційний захист, як захід із захисту населення. Заходи та засоби захисту

54. Охарактеризуйте сутність оповіщення про загрозу або виникнення НС.

55. Охарактеризуйте укриття населення у захисних спорудах ЦЗ, як захід із захисту населення

56. Охарактеризуйте хімічний захист, як захід із захисту населення. Заходи та засоби захисту

57. Перелік об'єктів, для яких розробляються інженерно-технічні заходи ЦЗ

58. Планування діяльності єдиної державної системи ЦЗ

59. Поняття захисту населення і територій. Основні завдання у сфері ЦЗ

60. Порядок класифікації НС

61. Порядок та організація навчання населення діям у НС

62. Постійно діючі органи управління ЦЗ єдиної державної системи ЦЗ України

63. Призначення та характеристика протирадіаційних укриттів, як споруд ЦЗ

64. Призначення та характеристика сховищ, як споруд ЦЗ

65. Причини виникнення НС. Їх класифікація

66. Реагування на НС та ліквідація їх наслідків

67. Режими функціонування єдиної державної системи ЦЗ України та їх характеристика

68. Сили та засоби ЦЗ України, їх призначення та класифікація

69. Страховий механізм відшкодування збитків від НС

70. Структура єдиної державної системи ЦЗ України

71. Сутність стійкого функціонування об'єкта в умовах НС

72. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення заходів у сфері ЦЗ

73. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення району розміщення об'єкта»

74. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення споруд і будівель об'єкту»

75. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка внутрішнього планування території об'єкта»

76. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення технологічного процесу»

77. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Вивчення комунально-енергетичної мережі об'єкта і оцінки їх стійкості»

78. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка захисту робочих, службовців об'єкту і членів їх сімей»

79. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Аналіз системи матеріально-технічного постачання, зберігання сировини, готової продукції»

80. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Оцінка підготовки об'єкта до відновлення виробництва в разі отримання слабких, або середніх зруйнувань»

81. Характеристика параметру методики оцінки стійного функціонування об'єктів «Дослідження системи управління, зв'язку і оповіщення і можливість їх удосконалення»

82. Шляхи та способи підвищення стійкого функціонування об'єкта господарювання в умовах НС

83. Що включає в себе ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів?

84. Які положення включає в себе паспорт потенційно небезпечного об'єкта?

85. Які споруди відносяться до споруд з ЦЗ. Дайте їхню характеристику



1. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів атомної енергетики в областях

Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляться, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об'єктами. Особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища становлять радіаційно небезпечні об'єкти (РНО).До РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін. З усіх можливих аварій на РНО найбільш небезпечними є радіаційні аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Звіт з аналізу безпеки є головним документом з обґрунтування безпеки енергоблока АЕС, в якому експлуатуюча організація надає підтвердження відповідності безпеки енергоблока АЕС нормам, правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, демонструє досягнення базової мети безпеки АЕС, виконання фундаментальних та організаційно - технічних принципів забезпечення безпеки АЕС та дотримання критеріїв безпеки. На розміщення АЕС, АТЕІЦ впливають такі чинники:

Ш тип енергетичного реактора, компонування технологічного устаткування;

Ш можливість для підземного розміщення енергетичних об'єктів;

Ш наявність достатньо великих електричних навантажень (для АТЕЦ також теплові навантаження), порівняних з потужністю розміщуваного об'єкта;

Ш наявність в районі можливого розміщення площадки, що відповідає технічним вимогам;

Ш близькість водяних ресурсів і площ для будівництва об'єктів технічного водопостачання;

Ш низька сейсмічність регіону розміщення;

Ш наявність гірсько-геологічних умов, що відповідають вимогам довгострокової експлуатації (довгострокове збереження відпрацьованого ядерного палива, можливість поховання або консервації реакторних установок після зняття об'єкта з експлуатації);

Ш забезпечення безпеки об'єкта в особливих умовах і екологічної безпеки.

Пропозиції щодо розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні та фізичні особи.Пропозиції вносяться Кабінету Міністрів України.Для розгляду питання про розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, заявник подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обгрунтування необхідності спорудження такої установки чи об'єкта і не менш як три варіанти - щодо майданчиків для їх розміщення. У поданих матеріалах обов'язково мають бути:характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;оцінка впливу запланованих робіт по будівництву, введенню в експлуатацію, експлуатації, зняттю з експлуатації та закриттю зазначених об'єктів на людину та навколишнє природне середовище;(абзац третій частини



2. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів гідродинамічної небезпеки в областях

До чинників, які істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва слід віднести:технологію, одиничну потужність підприємства, рівень небезпеки;район розміщення підприємства;чисельність населення і потужність промислового потенціалу міста;розташування підприємства щодо міста;цінність територій різних типів, які потрапляють до зони забруднення.

Особливої уваги потребує обґрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи:підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами;потенційно-небезпечні об'єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму);питання розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалістів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи;до вартості споруд та експлуатаційних витрат об'єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища;при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров'я населення, що мешкатиме навколо нього.Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків у разі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об'єкта. При оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об'єкта мають застосовуватися такі критерії:демографічні та соціально-екологічні умови;показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища;особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища;наявність об'єктів, що мають культурну і виховну цінність;екологічні властивості середовища;вимоги до інвестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд.

Поєднання вимог техногенно-екологічної безпеки з досягненням достатнього обсягу виробництва можливе за двох умов: нове виробництво має використовувати найкращі з існуючих технологій і дотримуватися стандартів якості навколишнього природного середовища.

За даними Держкомекології, в Україні підтоплено близько 800 тис. га земель. У зону підтоплення потрапляють 240 населених пунктів. Будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд стало основною причиною підтоплення сільсько­господарських угідь. Так, у зоні впливу Північнокримського каналу підтоплено 96 тис. га, в зоні Каланчацької зрошувальної системи підтоплено 9,1 тис. га, а в районі Каховської -- 5,1 тис. га. Гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод є також однією з найважливіших причин підтоплення земель. Так, система водосховищ Дніпровського каскаду зумовила підняття рівня води в Дніпрі від 2 до 12 м, внаслідок чого відбулося підтоплення величезних територій Придніпров'я. Цей процес ураження (50 %) поширюється в зоні Кременчуцького водосховища.

3. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів з сильнодіючими та вибухо-, пожежонебезпечними речовинами і матеріалами в областях

Особливої уваги потребує обгрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи :

* підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами;

* потенційно-небезпечні об'єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму);

* питання розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалстів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи;

* до вартості споруд та експлуатаційних витрат об'єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища;

* при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров'я населення, що мешкатиме навколо нього.

Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків у разі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об'єкта. При оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об'єкта мають застосовуватися такі критерії :

* демографічні та соціально-екологічні умови;

* показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища;

* особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища;

* наявність об'єктів, що мають культурну і виховну цінність;

* екологічні властивості середовища;

* вимоги до івестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд.

Причини загострення екологічних проблем внаслідок розміщення потенційно-небезпечного виробництва такі :

* при розширенні виробництва і розміщенні продуктивних сил раніше не бралися до уваги уразливість природних екосистем;

* галузі господарства розвивалися на основі екстенсивних методів;

* вимоги екологічної безпеки щодо технологій розглядалися спрощено;

* не враховувалися необхідність забезпечення безпеки населення й обмеження екологічного ризику

4. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних об'єктів у містах

У проектах планування необхідно передбачати обмежений розвиток ввеликих містах потенційно небезпечних об'єктів економіки, їх поступове виведення з міст, перепрофілювання або модернізацію, щоб забезпечити зниження до прийнятного рівня створюваного функціонуванням цих об'єктів ризику ураження населення, середовища її проживання іоб'єктів економіки.

Визначено особливості розміщення потенційно небезпечних виробництв у містах України: вони щільно інтегровані у загальну структуру господарського комплексу; пов'язані прямо або опосередковано з усіма видами господарської діяльності і їх неможливо виключити із сфери матеріального і нематеріального виробництва; ці галузі є базовими для господарства країни. Крім того, значна частина з цих виробництв є трудомісткими, отже дуже щільно пов'язана з єдиною системою розселення; при сучасному рівні розвитку технологій їх важко територіально відділити від місць проживання населення.



5. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем водопостачання

Системи водопостачання, що живлять окремі категоровані міста або декілька міст, у числі яких є категорійні міста й об'єкти особливої важливості, повинні базуватися не менше, ніж на двох незалежних джерелах води, один із яких слід передбачати підземним.

При неможливості забезпечення системи водопостачання від двох незалежних джерел допускається постачання водою з одного джерела з обладнанням двох груп головних споруд, одна з яких повинна розташовуватися поза зонами можливих сильних руйнувань. Сумарну потужність головних споруд слід розраховувати згідно з нормами мирного часу.

Сумарна проектна продуктивність захищених об'єктів водопостачання в заміській зоні, що забезпечують водою в умовах припинення централізованого постачання електроенергією, повинна бути достатньою для задоволення потреб в питній воді населення.

При проектуванні нових і реконструкції існуючих систем технічного водопостачання міст слід передбачати застосування систем оборотного водопостачання.

При проектуванні систем водопостачання теплових електростанцій і атомних станцій, розташованих у верхньому або нижньому б'єфі гідровузлів комплексного призначення, рекомендується передбачати можливість технічного водопостачання цих станцій при прориві споруд напірного фронту гідровузлів, а також заходи щодо забезпечення роботи систем водопостачання.

Застосування технічного водопостачання і заходів щодо забезпечення роботи цих систем установлюється на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

Всі водозабірні свердловини для водопостачання міських і сільських поселень і промислових підприємств, а також для поливу сільськогосподарських угідь повинні мати пристосування, що дозволяють подавати воду на господарсько-питні потреби шляхом розливу в пересувний посуд, а свердловини з дебитом 5 л/сек. і більше, крім того, пристрої для забору води з них пожежними автомобілями.

Конструкції оголовків діючих і резервних свердловин повинні забезпечувати повну герметизацию відповідно до вимог норм проектування водопостачання.

Існуючі та ті, що проектуються для водопостачання населення ісільськогосподарських тварин шахтні колодязі й інші споруди для зобору підземних вод повинні бути захищені від попадання в них радіоактивних осадків і краплиннорідких отруйних речовин.

6. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем газопостачання

При газопостачанні категорійних міст від двох і більше самостійних магістральних газопроводів подання газу повинно здійснюватися через газорозподільні станції, що підключені до цих газопроводів і розміщені за межами проектної забудови зазначених міст.

При проектуванні нових і реконструкції діючих газових мереж категорійних міст слід передбачати можливість відключення як міст у цілому, так і окремих районів (ділянок) міст за допомогою пристроїв, що відключають, які спрацьовують від тиску (імпульсу) ударної хвилі.

Наземні частини газорозподільних станцій (ГРС) і опорних газорозподільних пунктів (ГРП) у категорійних містах, а також ГРП об'єктів особливої важливості, розташованих поза категорійними містами, слід обладнувати підземними обвідними газопроводами (байпасами) зі встановленням на них пристроїв для відключення. Підземні байпаси повинні забезпечувати подання газу в систему газопостачання при виході з ладу наземної частини ГРС або ГРП.

У категорійних містах необхідно передбачати підземну прокладку основних розподільних газопроводів високого і середнього тиску і відводів від них до об'єктів цих міст, що продовжують роботу у воєнний час. Прокладку газопроводів на території зазначених об'єктів слід здійснювати відповідно до вимог норм проектування газопостачання.

Мережі газопроводів високого і середнього тиску, у категорійних містах та на об'єктах особливої важливості, розташованих поза категорійними містами, повинні бути підземними і закільцьованими.

При проектуванні нових і реконструкції діючих систем газопостачання в ка-тегорованих містах необхідно передбачати в основних вузлових точках (на виході з ГРС, перед опорним ГРП, а також на відводах до об'єктів особливої важливості, розташованих поза категорійними містами) встановлення пристроїв, що відключають та спрацьовують від тиску (імпульсу) ударної хвилі, а також обладнання перемичок між тупиковими газопроводами.

Газонаповнювя.ьні станції скраплених вуглеводневих газів (ГНС) і газонаповнювальні пункти категорійних міст і об'єктів особливої важливості, розташованих поза категорійними містами, рекомендовано розташовувати в заміській зоні.

7. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні систем електропостачання

Енергетичні споруди й електричні мережі повинні проектуватися з урахуванням забезпечення стійкого електропостачання категорійних міст і об'єктів. Схема електричних мереж енергосистем при необхідності повинна передбачати можливість автоматичного розподілу енергосистеми на збалансовані незалежно працюючі частини.

При проектуванні енергетичних систем і їхнього об'єднання категорійні з цивільної оборони теплові (конденсаційні) електростанції слід, як правило, розміщати поза зонами можливих руйнувань категорійних міст і об'єктів особливої І важливості, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення.

У категорійних містах припускається розміщення тільки теплоелектро-1 централей (ТЕЦ) незалежно від їхньої встановленої потужності з максимальним видаленням їх від центрів житлової і промислової забудови.

Лінії електропередачі та підстанції напругою 500 кВ і вище, що виконуючи функції основних міжсистемних зв'язків об'єднаних енергосистем, а також транзитне лінії електропередачі (ЛЕП) і вузлові підстанції напругою 220 і 330 кВ у тих ] енергосистемах, в яких вони утворюють мережу вищої напруги, слід споруджувати

за межами зон можливих руйнувань категоршних міст і об^КТІв (.ШбЛшЖ важливості, а також поза зонами можливого катастрофічного затоплення.

Для підвищення надійності електропостачання об'єктів, що не відключаються, слід передбачати встановлення автономних джерел живленн-я. їхня кількість, вил І потужність, система підключення, конструктивне виконання повинні регла-11 ментуватися відомчими будівельними нормами і правилами, а також нормами тех нологічного проектування відповідних галузей.

Електропостачання перекачуючих насосних і компресорних станцій магістральних трубопроводів (газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів), що проектуються, повинно здійснюватися від джерел електропостачання і електропідстанцій, розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань, зі встановленням в необхідних випадках на них автономних резервних джерел.

Проектування будівель, споруд, устаткування і конструкцій атомних станцій, вихід із ладу яких може призвести до неприпустимого за діючиим санітарними нормами рівня опромінення населення, слід здійснювати відповідно до вимог "Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві й експлуатації".

8. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при проектуванні транспортних споруд

Магістральні вулиці міст повинні прокладатися з урахуванням можливості виходу по них транспорту з житлових і промислових районів на заміські шляхи не і менше, ніж у двох напрямках. Зазначені магістралі повинні мати перетинання з іншими магістральними автомобільними і залізничними шляхами в різних рівнях.

При відповідних обгрунтуваннях припускається створення систем багаторівневих зупинно-пересадних вузлів, що включають зупинки суспільного транспорту, станції метрополітену (швидкісного трамваю), транспортні перетинання, підземні пішохідні переходи.

При проектуванні внутрішньої міської транспортної мережі категорійних міст слід забезпечувати надійне сполучення між окремими житловими і промисловими районами, вільний прохід до магістралей стійкого функціонування, що веде за межі міста, а також найбільш короткий і зручний зв'язок центру міста, міських житлових і промислових районів із залізничними і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими та морськими портами, аеропортами. При проектуванні транспортної мережі необхідно передбачати дублювання шляхів сполучення по території міста і прилягаючого району.

У категорійних містах перетинання вулиць і автомобільних доріг у різних рівнях із залізницями, а також автомобільних шляхів між собою повинні мати дублюючі запасні переїзди в одному рівні на відстані не менше 50 м від шляхопроводу.

При плануванні, забудові нових і розвитку існуючих категорійних міст нові сортувальні залізничні станції і вузли слід розміщати за межами зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення. На території міста дозволяється розміщати тільки пасажирські і вантажні станції.

При реконструкції районів категорійних міст слід передбачати винос існуючих сортувальних залізничних станцій і вузлів за межі зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.

Гаражі для автобусів, вантажних і легкових автомобілів міського транспорту, виробничо-ремонтні бази прибиральних машин, тролейбусні депо і трамвайні парки категорійних міст повинні розміщатися розосереджено і переважно на околицях міст або в підземній частині міста. Гаражні приміщення будівель пожежних депо повинні забезпечувати розміщення 100% резерву основних пожежних машин (машин, що подають на пожежу вогнегасні речовини).

На території категорійних міст через кожні 500 м берегової смуги рік та водойм слід передбачати обладнання пожежних під'їздів, що забезпечують забір води в будь-який час року не менше, чим трьома автомобілями одночасно.

9. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при розміщенні об'єктів і плануванні та забудові міст

Основнимкерівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися ІТЗЦО є «Будівельні норми і правила», що зберігають свою чинність на всій території України.

Інженерно-технічні заходи ЦО -- це комплекс заходів, спрямованих на:

Захист населення та зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;

підготовкугалузейпромисловостітаоб'єктівгосподарюваннядостабільноїроботи призагрозіівиникненні великих виробничихаварій, катастроф, стихійнихлихтапідчасрозгортання конфліктнихситуацій;

створення умовдляпроведеннярятувальнихтаіншихневідкладнихробіт (надалі -- РіНР) та ліквідації наслідківвиробничихаварій, катастроф, стихійнихлихтазастосуваннязасобівозброєноїборотьби.

Новіпромислові підприємства неповинні розміщатисявзонах можливих сильних руйнувань категорованихмістіоб'єктівособливоїважливості, узонахможливого катастрофічного затоплення, атакожурегіонахімістах, дебудівництвоірозширенняпромисловихпідприємствзабороненіабообмежені, за винятком підприємств, необхіднихдлябезпосереднього обслуговування населення, а також для потреб промислового, комунальногоіжитлово-цивільногобудівництвавмісті.

Подальший розвиток діючих промислових підприємств, що знаходяться в категорованих містах, а також об'єктівособливої важливо стіповинно здійснюватися за рахунок їхньої реконструкціїі технічного переозброєння без збільшення виробничих площ підприємств, чисельності робітниківіобсягушкідливихстоківівикидів.

Групи нових промислових підприємстві окремих категорійних об'єктів слід розташовувати в економічно перспективних малих і середніх містах, селищах і сільських населених пунктах, розташованих від меж проектної забудовикатегорійнихмістіоб'єктівособливоїважливостінавідстані:

неменше 60 км -- длямістособливоїіпершоїгрупзцивільної оборони;

неменше 40 км -- длямістдругої групизцивільноїоборони;

неменше 25 км -- для міст третьої групи й об'єктів особливої важливості з цивільної оборони (у тому числі АС).



10. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ при розміщенні інженерних мереж, плануванні та забудові підприємств

При проектуванні виробничих будівель, які передбачаються розташовувати у зонах можливих руйнувань, доцільно застосовувати легкі огороджуючі конструкції. Технологічне устаткування в тих випадках, коли це припускається умовами експлуатації, слід розміщати на відкритих майданчиках або під навісами.

Ступінь вогнестійкості виробничих, складських і адміністративно-побутових будівель, об'єктів господарювання визначається залежно від категорій об'єктів з цивільної оборони і місць їхнього розміщення.

Застосування пальних утеплювачів припускається тільки для будинків IVa ступеня вогнестійкості. У складських будинках кількість воріт, дверей, вікон і технологічних прорізів повинно бути мінімально необхідним.

На підприємствах, що роблять або споживають СДОР і вибухонебезпечні речовини, слід передбачати заходи на особливий період з максимально можливих скорочень запасів і термінів збереження таких речовин, що знаходяться на під'їзних шляхах підприємств, на проміжних складах і в технологічних ємностях, мінімально необхідних для функціонування виробництва.

З метою зменшення необхідної кількості СДОР і вибухонебезпечних речовин в особливий період слід передбачати, як правило, перехід на безбуферну схему виробництва. Злив СДОР і вибухонебезпечних речовин в аварійні ємності слід.передбачати, як правило, за допомогою автоматичного включення зливних систем при обов'язковому його дублюванні пристроєм для ручного вмикання випорожнення небезпечних ділянок технологічних схем.

На об'єктах, що мають СДОР, створюються локальні системи виявлення зараженості цими речовинами навколишнього середовища й оповіщення про це працюючого персоналу цих об'єктів, а також населення, що мешкає в зонах можливого небезпечного хімічного зараження.

11. Вимоги щодо організації заходів ЦЗ суб'єкта господарювання

1) у суб'єктах господарювання віднесених до відповідних категорій ЦЗ з чисельністю працюючих понад 3000 осіб створюються підрозділи з питань ЦЗ.

2) у суб'єктах господарювання і закладах охорони здоров'я із заг.чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікування від 200 до 3тис осіб та суб'єктах господарювання віднесених до 2 категорії ЦЗ призначаються посадові особи ЦЗ.

3) в навч.закладах з денною формою навчання з чис осіб що навчаються 500 і більше призначаються посадові особи з ЦЗ.

4) у суб'єктах господарювання з чис працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань ЦЗ за рах штатної чисельності об'єкта.

12. Дайте характеристику НС природного характеру, можливих на території Рівненської області

Надзвичайні ситуації природного характеру-- небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища,деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряногобасейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарськихтварин, масове ураження сільськогосподарських рослинхворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Найбільш розповсюдженими НС природного характеру в Рівненській області є природні пожежі. Адже велику частину області займають ліси. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф'яних пожеж різко зростає. Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, сягати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе, перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому виникає велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям.

Також в Рівненській області можливі сильні снігопади і заметілі, що на нашій території зазвичай трапляютьсяодин раз на п'ять років. Сприяє такому явищу знищення великої кількості дерев, що зазвичай захищать територію від сильних заметілей.

13. Дайте характеристику НС техногенного характеру, можливих на території Рівненської області

Рівненьска АЕС.

Радіаційні аварії -- це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних о б ' є к т і в , у кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.

Ядерні аварії поділяються на дві групи:

-- аварії, при яких відсутні радіоактивні забруднення виробничих приміщень, території та навколишнього середовища о б ' є к т а ;

-- аварії, при яких відбуваються радіоактивні забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей.

За масштабами радіаційні аварії поділяються на промислові та комунальні.

До промислових належать такі аварії, наслідки яких не поширюються за межі приміщень і території об'єкта, а аварійне опромінення може отримати лише персонал.

Комунальними є радіаційні аварії, наслідки при яких не обмежуються приміщеннями і територіями о б ' є к т а , а поширюються на навколишні території.

Такі аварії за масштабами поділяють на локальні, якщо в зоні аварії проживає до 10 тис. осіб, регіональні -- із зоною від декількох населених пунктів, адміністративних районів до декількох областей з населенням більше 10 тис. осіб, глобальні -- комунальні радіаційні аварії, які поширюються на значну або всю територію країни. До глобальних аварій належать транскордонні, з поширенням наслідків аварії за межі державних кордонів.

Хімічні виробництва «Азот»

Об'єкти господарювання, на яких використовуються СДЯР(сильнодіючих ядучих речовин), є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це хімічно небезпечні об'єкти. У результаті аварії на о б ' є к т і , де виробляють або використовують СДЯР, обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу о б ' є к т а , сільськогосподарські тварини, посіви та лісові насадження можуть бути уражені ядучими речовинами.

Викид (розлив) небезпечних хімічних речовин на хімічно небезпечному о б ' є к т і , що може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей, констатується як аварія на хімічно небезпечному о б ' є к т і.

У разі таких аварій можуть виникати масові ураження людей, тварин, сільськогосподарських та лісогосподарських рослин і насаджень.

14. Дайте характеристику потенційно небезпечному об'єкту та об'єкту підвищеної небезпеки

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

15. Дії населення під час стихійного лиха

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоплення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган,смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф'яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.

Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідногомовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характерможливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час надзвичайної події.

Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов'язаний проявлятисамовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладатикрай випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.

Надавши першу допомогу членам сім'ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев'язочний матеріал і т.п.

16. Дії населення при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища. Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності -- ватно-марлеву пов'язку, дітей віком до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.

Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь у приміщенні. Увімкніть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного

захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), виконайте герметизацію приміщення.

З метою захисту під дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно розпочати проведення йодної профілактики. Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей убудинку (на вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення.Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій тацивільного захисту населення області (відділу з НС та ЦЗН міста

обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), вимкніть джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні

речі, вдягніть протигаз (респіратор або змочену ватно-марлеву пов'язку), накидку або плащ, гумові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.



17. Дії населення при пожежі

При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість - менше 10 м.

При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:

* перш ніж увійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;

* двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;

* у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;

* для захисту від чадного газу дихайте через зволожену тканину.

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

* для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вгору і перекиньте n до упору; потім переверніть вогнегасник догори дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);

* вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння;

* не тримайте розтруб голою рукою - можна обморозитися;

* для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, який з'єднаний з краном і стволом;

* відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння. Найдоступнішими засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або ґрунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.

У разі виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном - 01.

18. Дії населення у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засобиіндивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аваріїнеможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевогорадіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій тацивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин. Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов'язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру.

Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини - в низьких місцях може бути висока концентраціясильнодіючих отруйних речовин.

19. Етапи дослідження стійкого функціонування об'єкта господарювання в умовах НС. Їх характеристика.

Процеси планування і проведення досліджень подляють на етапи:

Підготовчий (розробляються керівні документи, які визначають учасників досліджень.

Оцінка стійкості роботи об»єкта (проводиться безпосереднє дослідженні СФО, оцінюється стійкість відповідних елементів, проводиться необхідні розрахунки)

Розробка заходів щодо підвищення стійкості об»єкта (підсумки проведення дослідження іза результатами розробляються:

Перспективний план заходів щодо завчасного підвищення стійкості роботи об»єктів

План-графікзаходів з СРО при загрозі винекнення НС

Графік безаварійної роботи виробництва.

20. Єдина державна система ЦЗ України та її основні завдання

ЄДС НС -- це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат. Завданням ЄДС НС є:

-- розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

-- забезпечення готовності центральних та місцевих органіввиконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил ізасобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;

-- забезпечення реалізації заходів щодо запобіганнявиникненню НС;

-- навчання населення щодо поведінки та дій в разі виникненняНС;

-- виконання цільових і науково-технічних програм,спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонуванняпідприємств, установ та організацій, зменшення можливихматеріальних втрат;

-- прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС,визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальнихта фінансових ресурсах;

-- проведення державної експертизи, забезпечення нагляду задотриманням вимог щодо захисту населення і територій від НС (умежах повноважень центральних та місцевих органів виконавчоївлади);

-- оповіщення населення про загрозу та можливе виникненнянадзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне його інформуванняпро фактичну обстановку та вжиті заходи;

-- захист населення уразі виникнення НС;

-- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодоліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

-- здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалогонаселення, проведення гуманітарних акцій.

21. З якою метою і для яких об'єктів складається декларація безпеки. Її зміст

Декларація безпеки - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єктпідвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, подає її до місцевих органів виконавчої влади та несе відповідальність за достовірність даних, наведених у декларації безпеки.

Декларація безпеки повинна включати:

- результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

- оцінку готовності до експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об'єктів; перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

- відомості про заходи щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій.

22. З якою метою розробляється план локалізації та ліквідації аварій та аварійних ситуацій?

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.Оперативні частини ПЛАС розробляються для аварій на рівнях "А" і "Б" і "В".На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.ПЛАС ґрунтується:На прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій.На постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків.На оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій.На аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.

23. Заходи, що забезпечують підвищення техногенно-екологічної безпеки виробництва та територій

Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені такі задачі:

поглибити сутність екологічної безпеки та її складової - техногенно-екологічної безпеки в регіональному розрізі;

1 обгрунтувати виділення основних техногенних факторів, здатних ініціювати екологічну загрозу населенню та навколишньому природному середовищу;

2 виявити регіональні особливості формування антропогенного навантаження на довкілля та населення України;

3 виконати регіональний аналіз і діагностику техногенно-екологічної небезпеки для населення, на основі яких здійснити районування території України за основними техногенними факторами екологічної небезпеки;

4 розробитити напрями стратегічного управління техногенно-екологічною безпекою на регіональному рівні;

5 детермінувати економічні механізми для регулювання діяльності екологічно та потенційно небезпечних підприємств для ефективного забезпечення техногенно-екологічної безпеки населення в регіонах України;

6 розробити прогноз техногенно-екологічної безпеки населення на перспективу та визначити основні напрями державної регіональної політики з урахуванням забезпечення техногенно-екологічної безпеки населення на період до 2010 року.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження отриманно сукупність теоретичних і методологічних положень, а також рекомендацій щодо регіонального управління техногенно-екологічною безпекою населення в ринкових умовах господарювання:1 поглиблено смислове поле на регіональному рівні техногенно-екологічної безпеки як складової національної безпеки;

2 ідентифіковано основні техногенні фактори, що ініціюють екологічну загрозу населенню, в тому числі вперше обґрунтовано фактор біологічної небезпеки, на основі яких здійснено класифікацію потенційно небезпечних підприємств;